Pub Date : 2023-08-12DOI: 10.17213/2075-2067-2023-3-123-129
Александр Сергеевич Фетисов, Наталья Владимировна Горбунова
В статье рассматривается актуальная проблема современного образования — наставничество.
Цель исследования — изучение и характеристика моделей наставничества, которые реализуются в современной системе образования.
Методология исследования базируется на личностно-ориентированном подходе, поскольку система наставничества ориентирована на интенсивное развитие личности, раскрытие потенциала каждого; компетентностном подходе, т. к. в процессе наставничества осуществляется передача знаний, опыта, формирование навыков, компетенций, метакомпетенций; аксиологическом подходе, в рамках которого формируются ценности; персонализированном подходе, обеспечивающем реализацию индивидуальных образовательных траекторий.
Результаты исследования: представлены различные модели наставничества и подробно охарактеризованы ролевые модели форм наставничества, реализуемые в современном образовании; приведены трактовки понятий «наставник» и «наставляемый».
Перспективы дальнейшего исследования видим в разработке инновационной модели наставничества для системы образования с учетом всех ее ступеней.
{"title":"МОДЕЛИ НАСТАВНИЧЕСТВА В СОВРЕМЕННОЙ СИСТЕМЕ ОБРАЗОВАНИЯ","authors":"Александр Сергеевич Фетисов, Наталья Владимировна Горбунова","doi":"10.17213/2075-2067-2023-3-123-129","DOIUrl":"https://doi.org/10.17213/2075-2067-2023-3-123-129","url":null,"abstract":"В статье рассматривается актуальная проблема современного образования — наставничество.
 Цель исследования — изучение и характеристика моделей наставничества, которые реализуются в современной системе образования.
 Методология исследования базируется на личностно-ориентированном подходе, поскольку система наставничества ориентирована на интенсивное развитие личности, раскрытие потенциала каждого; компетентностном подходе, т. к. в процессе наставничества осуществляется передача знаний, опыта, формирование навыков, компетенций, метакомпетенций; аксиологическом подходе, в рамках которого формируются ценности; персонализированном подходе, обеспечивающем реализацию индивидуальных образовательных траекторий.
 Результаты исследования: представлены различные модели наставничества и подробно охарактеризованы ролевые модели форм наставничества, реализуемые в современном образовании; приведены трактовки понятий «наставник» и «наставляемый».
 Перспективы дальнейшего исследования видим в разработке инновационной модели наставничества для системы образования с учетом всех ее ступеней.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135355013","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-12DOI: 10.17213/2075-2067-2023-3-74-81
Андрей Александрович Мекушкин
Целью исследования является раскрытие содержания и специфики интегративных (конвергентных) концепций соотношения религии и науки.
Методологической основой исследования является выделение двух теоретико-методологических подходов к исследованию корреляций религии и науки: дивергентного и интегративного (конвергентного) подходов.
Результаты исследования. В статье выявлено, что когнитивное сходство христианства и науки имеет генетические корни, ибо новоевропейская наука формируется в XVI–XVII столетиях во многом под влиянием христианских общедогматических предпосылок, доктрин католической теологии, а также их трансформаций в теологии протестантизма. Показано, что русские религиозные философы, не принявшие культа отвлечённого мышления, характерного для западноевропейской научной рациональности, разрабатывают интегративные проекты нового типа мышления — «цельного духа», «верующего мышления», «цельного знания». Принципиальное отличие проекта славянофилов от философии всеединства В. С. Соловьёва связано со спецификой религиозных оснований данных проектов.
Перспективы исследования. Рассмотрение содержания и специфики интегративных (конвергентных) концепций соотношения религии и науки в русской религиозно-философской традиции является важным методологическим шагом перспективной разработки теоретической модели интеллектуальной культуры православия.
研究的目的是揭示宗教和科学的融合概念的内容和特殊性。研究方法的基础是确定宗教和科学相关的两种理论方法:分化和集成方法。研究结果。这篇文章揭示了基督教和科学的认知相似性是遗传的,因为新欧洲科学是在16世纪和17世纪在很大程度上受到基督教的普遍教条、天主教神学的教义以及新教神学的转变的影响。有证据表明,俄罗斯宗教哲学家不接受西欧科学理性所特有的分心思维,他们正在开发一种新型思维的集成项目——“整体精神”、“宗教思维”、“整体知识”。斯拉夫人计划与v . s . soloview的哲学的根本区别在于这些项目的宗教基础。前景研究。考虑俄罗斯宗教和哲学传统中宗教和科学的融合概念的内容和性质是发展理论正统文化模式的重要方法步骤。
{"title":"ИНТЕГРАТИВНЫЕ (КОНВЕРГЕНТНЫЕ) КОНЦЕПЦИИ СООТНОШЕНИЯ РЕЛИГИИ И НАУКИ","authors":"Андрей Александрович Мекушкин","doi":"10.17213/2075-2067-2023-3-74-81","DOIUrl":"https://doi.org/10.17213/2075-2067-2023-3-74-81","url":null,"abstract":"Целью исследования является раскрытие содержания и специфики интегративных (конвергентных) концепций соотношения религии и науки.
 Методологической основой исследования является выделение двух теоретико-методологических подходов к исследованию корреляций религии и науки: дивергентного и интегративного (конвергентного) подходов.
 Результаты исследования. В статье выявлено, что когнитивное сходство христианства и науки имеет генетические корни, ибо новоевропейская наука формируется в XVI–XVII столетиях во многом под влиянием христианских общедогматических предпосылок, доктрин католической теологии, а также их трансформаций в теологии протестантизма. Показано, что русские религиозные философы, не принявшие культа отвлечённого мышления, характерного для западноевропейской научной рациональности, разрабатывают интегративные проекты нового типа мышления — «цельного духа», «верующего мышления», «цельного знания». Принципиальное отличие проекта славянофилов от философии всеединства В. С. Соловьёва связано со спецификой религиозных оснований данных проектов.
 Перспективы исследования. Рассмотрение содержания и специфики интегративных (конвергентных) концепций соотношения религии и науки в русской религиозно-философской традиции является важным методологическим шагом перспективной разработки теоретической модели интеллектуальной культуры православия.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135355209","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-12DOI: 10.17213/2075-2067-2023-3-130-143
Ольга Евгеньевна Фомина, Тамара Керимовна Ростовская
Целью исследования является выявление возможностей и видов наставничества как метода профессиональной подготовки и студентов педагогического направления и профессионального становления молодых педагогов в процессе работы в образовательных организациях.
Методологическую базу исследования представляют положения диалектической теории о всеобщей связи, взаимообусловленности и целостности явлений, идеи дидактики и педагогической антропологии об обучении и воспитании личности, об образовании как педагогическом процессе трансляции культуры и профессионального становления молодого специалиста.
Результаты исследования. В ходе проведенного исследования и анализа имеющегося практического опыта высших учебных заведений России по организации процесса профессионального становления студентов старших курсов и выпускников выявлен потенциал наставничества как одного из системообразующих факторов в профессиональном становлении молодого педагога. В работе раскрыты виды и формы наставничества как современного подхода к работе с молодыми специалистами, направленного на профессиональное становление молодых педагогов, помощь в формировании индивидуального стиля педагогической деятельности, реализации творческого потенциала будущего педагога, а также феномен самореализации наставника и взаимодействие представителей разных поколений в педагогической деятельности.
Перспективы исследования заключаются в разработке дидактического обеспечения процесса профессионального становления молодого педагога в модели «наставник — наставляемый» в образовательном пространстве университета.
{"title":"ОСОБЕННОСТИ НАСТАВНИЧЕСТВА В КОНТЕКСТЕ СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЙ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ И РАЗВИТИЯ СИСТЕМЫ ОБРАЗОВАНИЯ","authors":"Ольга Евгеньевна Фомина, Тамара Керимовна Ростовская","doi":"10.17213/2075-2067-2023-3-130-143","DOIUrl":"https://doi.org/10.17213/2075-2067-2023-3-130-143","url":null,"abstract":"Целью исследования является выявление возможностей и видов наставничества как метода профессиональной подготовки и студентов педагогического направления и профессионального становления молодых педагогов в процессе работы в образовательных организациях.
 Методологическую базу исследования представляют положения диалектической теории о всеобщей связи, взаимообусловленности и целостности явлений, идеи дидактики и педагогической антропологии об обучении и воспитании личности, об образовании как педагогическом процессе трансляции культуры и профессионального становления молодого специалиста.
 Результаты исследования. В ходе проведенного исследования и анализа имеющегося практического опыта высших учебных заведений России по организации процесса профессионального становления студентов старших курсов и выпускников выявлен потенциал наставничества как одного из системообразующих факторов в профессиональном становлении молодого педагога. В работе раскрыты виды и формы наставничества как современного подхода к работе с молодыми специалистами, направленного на профессиональное становление молодых педагогов, помощь в формировании индивидуального стиля педагогической деятельности, реализации творческого потенциала будущего педагога, а также феномен самореализации наставника и взаимодействие представителей разных поколений в педагогической деятельности.
 Перспективы исследования заключаются в разработке дидактического обеспечения процесса профессионального становления молодого педагога в модели «наставник — наставляемый» в образовательном пространстве университета.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135354493","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-12DOI: 10.17213/2075-2067-2023-4-134-142
Михаил Михайлович Куликов
Целью исследования является определение перспективы развития территорий опережающего социально-экономического развития (ТОСЭР) Гуково, Донецк и Зверево в Ростовской области, преимуществ и недостатков использования ТОСЭР для ускорения развития экономики, в том числе в моногородах.
Методологическую базу исследования представляют законодательные акты по развитию моногородов и ТОСЭР в Российской Федерации, статистические данные российских рейтингов ТОСЭР, научные публикации, аналитические и отраслевые отчеты Минэкономразвития РФ и Минпромторга РФ, Правительства Ростовской области по созданию и развитию ТОСЭР. Использование этих методов и подходов дает возможность изучить цели и условия создания ТОСЭР, их преимущества и недостатки перед другими инструментами экономического развития России, исследовать необходимость адаптации условий создания и функционирования ТОСЭР к современным требованиям, оценить направления совершенствования условия по ТОСЭР.
Результаты исследования. Одним из важных результатов является разработанный алгоритм по вступлению потенциальных резидентов в ТОСЭР с учетом специфических особенностей региона, отраслевой специализации и направлений промышленного развития. Делаем вывод, что приоритетное значение для развития ТОСЭР в Ростовской области 2027 года обусловлено необходимостью повышения уровня и качества взаимодействия муниципалитетов, региональных властей с потенциальными резидентами ТОСЭР с созданием механизма контроля взаимодействия инвестора и государственных органов на каждом этапе участия резидента в ТОСЭР.
Перспективу исследования составляет углубленный анализ факторов, влияющих на текущее функционирование и потенциал развития ТОСЭР в Ростовской области.
{"title":"ПОТЕНЦИАЛ РАЗВИТИЯ ТЕРРИТОРИЙ ОПЕРЕЖАЮЩЕГО СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ В РОСТОВСКОЙ ОБЛАСТИ","authors":"Михаил Михайлович Куликов","doi":"10.17213/2075-2067-2023-4-134-142","DOIUrl":"https://doi.org/10.17213/2075-2067-2023-4-134-142","url":null,"abstract":"Целью исследования является определение перспективы развития территорий опережающего социально-экономического развития (ТОСЭР) Гуково, Донецк и Зверево в Ростовской области, преимуществ и недостатков использования ТОСЭР для ускорения развития экономики, в том числе в моногородах.
 Методологическую базу исследования представляют законодательные акты по развитию моногородов и ТОСЭР в Российской Федерации, статистические данные российских рейтингов ТОСЭР, научные публикации, аналитические и отраслевые отчеты Минэкономразвития РФ и Минпромторга РФ, Правительства Ростовской области по созданию и развитию ТОСЭР. Использование этих методов и подходов дает возможность изучить цели и условия создания ТОСЭР, их преимущества и недостатки перед другими инструментами экономического развития России, исследовать необходимость адаптации условий создания и функционирования ТОСЭР к современным требованиям, оценить направления совершенствования условия по ТОСЭР.
 Результаты исследования. Одним из важных результатов является разработанный алгоритм по вступлению потенциальных резидентов в ТОСЭР с учетом специфических особенностей региона, отраслевой специализации и направлений промышленного развития. Делаем вывод, что приоритетное значение для развития ТОСЭР в Ростовской области 2027 года обусловлено необходимостью повышения уровня и качества взаимодействия муниципалитетов, региональных властей с потенциальными резидентами ТОСЭР с созданием механизма контроля взаимодействия инвестора и государственных органов на каждом этапе участия резидента в ТОСЭР.
 Перспективу исследования составляет углубленный анализ факторов, влияющих на текущее функционирование и потенциал развития ТОСЭР в Ростовской области.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"45 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135354758","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Цель исследования: проведение анализа наставничества в академической науке как социального фактора успешной профессиональной социализации начинающих и молодых учёных на примере деятельности Центра семьи и демографии Академии наук Республики Татарстан.
Методологическая база. Авторский подход подразумевает анализ феномена наставничества сквозь призму академической социализации. Концепт «академической социализации» базируется на работах отечественных исследователей, разработавших типологию профессиональной деятельности наставника, проанализировавших зарубежные практики социализации и поддержки молодых и начинающих учёных, изучивших наставничество как социальный феномен и исследовавших развитие наставничества как системы. Также в трудах российских ученых изучено наставничество в высшей школе, наставничество как самостоятельный объект научных исследований, роль наставничества в адаптации молодых и начинающих учёных, проанализирована эффективность взаимодействия научного руководителя и аспиранта в вузе и исследовательском учреждении и сформулированы концептуальные основы по наставничеству молодых учёных. Кроме того, в этих работах говорится о перспективах и вызовах наставничества в науке, о дополнительной миссии университетов. Изучению социологии академической среды, интеллектуальной жизни, университетов и научно-исследовательских структур уделено пристальное внимание в зарубежной исследовательской литературе, отдельные исследования и статьи зарубежных учёных посвящены академической социализации студентов и начинающих исследователей.
Результаты. Исследование социальных феноменов наставничества, профессиональной социализации, академической социализации проведено посредством анализа международного опыта поддержки молодых и начинающих учёных, федеральных нормативных документов, опросов общественного мнения и социологических исследований. Изучен региональный опыт реализации системы академической социализации на примере Центра семьи и демографии Республики Татарстан.
Перспективы исследования заключаются в продолжении изучения социального феномена академической социализации для подготовки конкретных предложений в вопросе разработки единого концептуального подхода к пониманию данного феномена.
{"title":"АКАДЕМИЧЕСКАЯ СОЦИАЛИЗАЦИЯ НАЧИНАЮЩИХ И МОЛОДЫХ УЧЁНЫХ (НА ПРИМЕРЕ ЦЕНТРА СЕМЬИ И ДЕМОГРАФИИ АКАДЕМИИ НАУК РЕСПУБЛИКИ ТАТАРСТАН)","authors":"Чулпан Ильдусовна Ильдарханова, Гульшат Махмудовна Рустамова","doi":"10.17213/2075-2067-2023-3-53-62","DOIUrl":"https://doi.org/10.17213/2075-2067-2023-3-53-62","url":null,"abstract":"Цель исследования: проведение анализа наставничества в академической науке как социального фактора успешной профессиональной социализации начинающих и молодых учёных на примере деятельности Центра семьи и демографии Академии наук Республики Татарстан.
 Методологическая база. Авторский подход подразумевает анализ феномена наставничества сквозь призму академической социализации. Концепт «академической социализации» базируется на работах отечественных исследователей, разработавших типологию профессиональной деятельности наставника, проанализировавших зарубежные практики социализации и поддержки молодых и начинающих учёных, изучивших наставничество как социальный феномен и исследовавших развитие наставничества как системы. Также в трудах российских ученых изучено наставничество в высшей школе, наставничество как самостоятельный объект научных исследований, роль наставничества в адаптации молодых и начинающих учёных, проанализирована эффективность взаимодействия научного руководителя и аспиранта в вузе и исследовательском учреждении и сформулированы концептуальные основы по наставничеству молодых учёных. Кроме того, в этих работах говорится о перспективах и вызовах наставничества в науке, о дополнительной миссии университетов. Изучению социологии академической среды, интеллектуальной жизни, университетов и научно-исследовательских структур уделено пристальное внимание в зарубежной исследовательской литературе, отдельные исследования и статьи зарубежных учёных посвящены академической социализации студентов и начинающих исследователей.
 Результаты. Исследование социальных феноменов наставничества, профессиональной социализации, академической социализации проведено посредством анализа международного опыта поддержки молодых и начинающих учёных, федеральных нормативных документов, опросов общественного мнения и социологических исследований. Изучен региональный опыт реализации системы академической социализации на примере Центра семьи и демографии Республики Татарстан.
 Перспективы исследования заключаются в продолжении изучения социального феномена академической социализации для подготовки конкретных предложений в вопросе разработки единого концептуального подхода к пониманию данного феномена.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135354764","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-12DOI: 10.17213/2075-2067-2023-4-178-188
Елена Викторовна Волохова, Александр Александрович Молоканов
Целью исследования является исследование концептуальных основ и практик трансформации человеческой телесности в культуре постмодерна, когда человеческое тело, получив широкие возможности для укрепления здоровья, увеличения физических сил и способностей, роста продолжительности активной, плодотворной жизни, оказалось проблематическим феноменом.
Методологическую базу исследования составляет понятие телесности как способа социокультурного существования биологического тела человека. Каждый конкретно-исторический тип культуры формирует специфические формы человеческой телесности. Базовый культурный код телесности включает в себя систему сложившихся в определенном обществе на определенном этапе его развития социокультурных условий формирования и развития тела человека, а также систему нормативных, аксиологических ценностей и образцов формирования биологического тела человека, норм и идеалов телесности.
Результаты исследования. В современной культуре сложились два направления развития культуры телесности. К позитивному направлению можно отнести физическую культуру как систему практик по развитию, совершенствованию и укреплению физического организма человека. К негативному направлению относятся практики, связанные с искусственными трансформациями физического тела. Выделены три основные особенности современной культуры телесности. Первая особенность состоит в том, что культ физического тела развивается в ущерб духовному развитию личности. Второй особенностью является демонстративное позиционирование телесности, которое связано с переосмыслением статуса физического тела в структуре личностной идентичности. Тело, а не душа становится основным выражением личностной идентичности и индивидуальности. Третьей особенностью современной культуры телесности является виртуализация телесности, развитие практик диджитал-телесности.
Перспективы исследования заключаются в критическом анализе современных дегуманистических практик трансформации естественной, человеческой телесности и их концептуальных оснований. Необходимо противопоставить дегуманистической идеологии трансформации телесности современную гуманистическую философию единства душевного и телесного здоровья.
{"title":"ФИЛОСОФИЯ ТРАНСФОРМАЦИИ ТЕЛА В СОВРЕМЕННОЙ КУЛЬТУРЕ","authors":"Елена Викторовна Волохова, Александр Александрович Молоканов","doi":"10.17213/2075-2067-2023-4-178-188","DOIUrl":"https://doi.org/10.17213/2075-2067-2023-4-178-188","url":null,"abstract":"Целью исследования является исследование концептуальных основ и практик трансформации человеческой телесности в культуре постмодерна, когда человеческое тело, получив широкие возможности для укрепления здоровья, увеличения физических сил и способностей, роста продолжительности активной, плодотворной жизни, оказалось проблематическим феноменом.
 Методологическую базу исследования составляет понятие телесности как способа социокультурного существования биологического тела человека. Каждый конкретно-исторический тип культуры формирует специфические формы человеческой телесности. Базовый культурный код телесности включает в себя систему сложившихся в определенном обществе на определенном этапе его развития социокультурных условий формирования и развития тела человека, а также систему нормативных, аксиологических ценностей и образцов формирования биологического тела человека, норм и идеалов телесности.
 Результаты исследования. В современной культуре сложились два направления развития культуры телесности. К позитивному направлению можно отнести физическую культуру как систему практик по развитию, совершенствованию и укреплению физического организма человека. К негативному направлению относятся практики, связанные с искусственными трансформациями физического тела. Выделены три основные особенности современной культуры телесности. Первая особенность состоит в том, что культ физического тела развивается в ущерб духовному развитию личности. Второй особенностью является демонстративное позиционирование телесности, которое связано с переосмыслением статуса физического тела в структуре личностной идентичности. Тело, а не душа становится основным выражением личностной идентичности и индивидуальности. Третьей особенностью современной культуры телесности является виртуализация телесности, развитие практик диджитал-телесности.
 Перспективы исследования заключаются в критическом анализе современных дегуманистических практик трансформации естественной, человеческой телесности и их концептуальных оснований. Необходимо противопоставить дегуманистической идеологии трансформации телесности современную гуманистическую философию единства душевного и телесного здоровья.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135354761","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-12DOI: 10.17213/2075-2067-2023-4-270-277
Марина Николаевна Химич
Цель исследования заключается в социально-философской постановке проблемы самосохранительного поведения, получившей свое глубокое исследовательское оформление в социологической науке, но имеющей глубокие основания для социально-философской рефлексии в свете кардиальной трансформации социальности под влиянием цифровых технологий.
Методологическая база исследования выстраивается на основании накопленного в междисциплинарном (преимущественно социо-демографическом и социально-психологическом) научном пространстве опыта в изучении самосохранительного поведения в контексте обоснования потребности в постановке и исследовательском решении актуальных для цифровой эпохи проблем самосохранения личности и общества.
Результаты исследования. В современную цифровую эпоху изменились условия, факторы и последствия самосохранительного поведения, а также оценка его эффективности с точки зрения объективных и субъективных позиций. Комплексный и всесторонний анализ современных особенностей формирования и развития самосохранительного поведения личности предполагает учет разносторонних факторов и аспектов, сложно подчиняющихся логике изучения в границах какой-либо одной дисциплинарной практики. Социально-философское решение этой сложной задачи, предполагающей учет ценностных, этических, поведенческих социо-демографических, социокультурных и иных составляющих самосохранительного поведения личности, возможно в методологических границах междисциплинарного и трансдисциплинарного подходов.
Перспективы исследования видятся в разработке социально-философской модели и стратегии исследования самосохранительного поведения в условиях цифровизации общества с учетом наиболее перспективных теоретических разработок смежных отраслей научного знания.
{"title":"САМОСОХРАНИТЕЛЬНОЕ ПОВЕДЕНИЕ В ЦИФРОВОМ ОБЩЕСТВЕ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ СОЦИАЛЬНО-ФИЛОСОФСКОЙ РЕФЛЕКСИИ","authors":"Марина Николаевна Химич","doi":"10.17213/2075-2067-2023-4-270-277","DOIUrl":"https://doi.org/10.17213/2075-2067-2023-4-270-277","url":null,"abstract":"Цель исследования заключается в социально-философской постановке проблемы самосохранительного поведения, получившей свое глубокое исследовательское оформление в социологической науке, но имеющей глубокие основания для социально-философской рефлексии в свете кардиальной трансформации социальности под влиянием цифровых технологий.
 Методологическая база исследования выстраивается на основании накопленного в междисциплинарном (преимущественно социо-демографическом и социально-психологическом) научном пространстве опыта в изучении самосохранительного поведения в контексте обоснования потребности в постановке и исследовательском решении актуальных для цифровой эпохи проблем самосохранения личности и общества.
 Результаты исследования. В современную цифровую эпоху изменились условия, факторы и последствия самосохранительного поведения, а также оценка его эффективности с точки зрения объективных и субъективных позиций. Комплексный и всесторонний анализ современных особенностей формирования и развития самосохранительного поведения личности предполагает учет разносторонних факторов и аспектов, сложно подчиняющихся логике изучения в границах какой-либо одной дисциплинарной практики. Социально-философское решение этой сложной задачи, предполагающей учет ценностных, этических, поведенческих социо-демографических, социокультурных и иных составляющих самосохранительного поведения личности, возможно в методологических границах междисциплинарного и трансдисциплинарного подходов.
 Перспективы исследования видятся в разработке социально-философской модели и стратегии исследования самосохранительного поведения в условиях цифровизации общества с учетом наиболее перспективных теоретических разработок смежных отраслей научного знания.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135354762","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-09DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2023.2.9
І. С. ПОГРЕБОВА, К. В. ЯНЦЕВИЧ
У роботі дифузійні хромосиліцидні покриття наносили на сталь 45 газовим методом у спеціально розробленій установці, яка мала спеціальну реакційну камеру нової конструкції. Процес проводили впродовж 6 годин у замкнутому реакційному середовищі при тиску активної газової фази та температурі 1323К. В якості вихідних реагентів для нанесення дифузійних покриттів використовували порошки феросиліцію, хрому, а також чотирихлористий вуглець. Металографічні дослідження проводили на оптичному мікроскопі «Neophot 21». Встановлено, що комплексні покриття за участю хрому та кремнію, нанесені на поверхню сталі 45, згідно з даними мікроструктурного аналізу, складаються з зовнішнього шару до 20∙10-6 м, який містить карбіди хрому Cr23C6, Cr7C3 та внутрішнього шару до 80∙10-6 м, який представляє собою твердий розчин кремнію та хрому у α-залізі. Корозійну стійкість хромосиліцидних дифузійних покриттів досліджували у 10–15% розчинах соляної, фосфорної, оцтової, нітратної кислотах, у 3% розчині хлориду натрію та у технічній воді. Показано, що дифузійні хромосиліцидні покриття, нанесені на вуглецеві сталі підвищують корозійну стійкість у досліджених розчинах у 2,5–750 раз. Підвищити корозійну стійкість дифузійних покриттів можливо за рахунок введення неорганічних речовин (молібдату натрію). Введення у 10% розчини фосфорної, соляної та сульфатної кислоти 3г/л молібдату натрію підвищує корозійну стійкість хромосиліцидних покриттів у 4, 7 та 36 разів, відповідно. Показано, що хромосиліцидні покриття можна рекомендувати для захисту деталей машин, які працюють у різних агресивних середовищах.
{"title":"КОРОЗІЙНА СТІЙКІСТЬ ХРОМОСИЛІЦИДНИХ ПОКРИТТІВ НА СТАЛІ 45 У РІЗНИХ АГРЕСИВНИХ СЕРЕДОВИЩАХ","authors":"І. С. ПОГРЕБОВА, К. В. ЯНЦЕВИЧ","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2023.2.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.2.9","url":null,"abstract":"У роботі дифузійні хромосиліцидні покриття наносили на сталь 45 газовим методом у спеціально розробленій установці, яка мала спеціальну реакційну камеру нової конструкції. Процес проводили впродовж 6 годин у замкнутому реакційному середовищі при тиску активної газової фази та температурі 1323К. В якості вихідних реагентів для нанесення дифузійних покриттів використовували порошки феросиліцію, хрому, а також чотирихлористий вуглець. Металографічні дослідження проводили на оптичному мікроскопі «Neophot 21». Встановлено, що комплексні покриття за участю хрому та кремнію, нанесені на поверхню сталі 45, згідно з даними мікроструктурного аналізу, складаються з зовнішнього шару до 20∙10-6 м, який містить карбіди хрому Cr23C6, Cr7C3 та внутрішнього шару до 80∙10-6 м, який представляє собою твердий розчин кремнію та хрому у α-залізі. Корозійну стійкість хромосиліцидних дифузійних покриттів досліджували у 10–15% розчинах соляної, фосфорної, оцтової, нітратної кислотах, у 3% розчині хлориду натрію та у технічній воді. Показано, що дифузійні хромосиліцидні покриття, нанесені на вуглецеві сталі підвищують корозійну стійкість у досліджених розчинах у 2,5–750 раз. Підвищити корозійну стійкість дифузійних покриттів можливо за рахунок введення неорганічних речовин (молібдату натрію). Введення у 10% розчини фосфорної, соляної та сульфатної кислоти 3г/л молібдату натрію підвищує корозійну стійкість хромосиліцидних покриттів у 4, 7 та 36 разів, відповідно. Показано, що хромосиліцидні покриття можна рекомендувати для захисту деталей машин, які працюють у різних агресивних середовищах.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"237 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135746412","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-09DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2023.2.4
В. О. КОНДРАТЕЦЬ, А. М. МАЦУЙ, О. М. СЕРБУЛ, Р. В. ТИХИЙ
Внаслідок недостатньо ефективного перемішування матеріалу в початковій частині барабана кульового млина подрібнююче середовище втрачає ефективність роботи, що приводить до перевитрати електричної енергії, куль і футерівки. Дослідженням даного процесу займався ряд авторів в Україні і за кордоном, починаючи з середини 70-х років минулого століття. Запропоновані моделі досліджень, критерій перемішування у вигляді імовірнісного коефіцієнта, який може змінюватися в межах 0…1. Однак нині задачі перемішування матеріалу в кульових млинах до кінця не вирішені. Відсутня загальна оцінка пульсацій матеріалу в барабані, не оцінено стан матеріалу на початковій ділянці і не запропоновано підходів до його покращення. Зрозуміло, що вихід з даної ситуації можливо знайти в удосконаленні кульового млина шляхом покращення його характеристик. Дослідження виконані в межах реалізації теми «Оптимізація продуктивності кульових млинів по руді і готовому продукту при мінімальних енергетичних і матеріальних перевитратах», яка входить до наукової тематики Центральноукраїнського національного технічного університету. З погляду на це тема статті є актуальною. Метою даної роботи є зменшення перевитрат електроенергії, куль і футерівки в процесі подрібнення сировини покращенням характеристик кульового млина удосконаленням завантаження руди, пісків спірального класифікатора та води на основі оцінювання пульсацій матеріалу на початковій ділянці барабана. В процесі досліджень використано метод порівняння, аналізу, методи теорії кульових млинів, теорії автоматичного керування, теорії імовірностей, математичної статистики, теорії випадкових процесів. За допомогою комп’ютерної обробки масиву даних за спеціальною програмою отримані області зміни коливальних параметрів на вході кульового млина по твердому і воді, при яких відносні відхилення маси матеріалу в агрегаті не перевищують ±3,0%, що гарантує нормальний хід технологічного процесу. Встановлено, що як по твердому, так і по воді самими небезпечними є коливання з занадто малою частотою і значними амплітудами. Важливою є проблема перемішування матеріалу в початковій частині барабана кульового млина, оскільки тут низька ефективність осереднення. Найбільш доцільним є шлях, спрямований на покращення умов перемішування ліквідацією існуючих недоліків. По-перше, перед входом руди в млин її необхідно змочити частиною потоку води, а піски перед входом в завитковий живильник максимально розрідити другою частиною потоку води. Третю частину потоку води в млин необхідно розбризкати в широкій зоні входження руди в технологічний агрегат. Такі операції забезпечують ефективне перемішування і подрібнення матеріалу вже в початковій ділянці барабана млина. Збурюючі впливи по потоку руди не порушують технологічний режим кульового млина.
{"title":"ПОКРАЩЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК КУЛЬОВОГО МЛИНА ЯК КЕРОВАНОГО ОБ’ЄКТА В ПРОЦЕСІ РУДОПІДГОТОВКИ","authors":"В. О. КОНДРАТЕЦЬ, А. М. МАЦУЙ, О. М. СЕРБУЛ, Р. В. ТИХИЙ","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2023.2.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.2.4","url":null,"abstract":"Внаслідок недостатньо ефективного перемішування матеріалу в початковій частині барабана кульового млина подрібнююче середовище втрачає ефективність роботи, що приводить до перевитрати електричної енергії, куль і футерівки. Дослідженням даного процесу займався ряд авторів в Україні і за кордоном, починаючи з середини 70-х років минулого століття. Запропоновані моделі досліджень, критерій перемішування у вигляді імовірнісного коефіцієнта, який може змінюватися в межах 0…1. Однак нині задачі перемішування матеріалу в кульових млинах до кінця не вирішені. Відсутня загальна оцінка пульсацій матеріалу в барабані, не оцінено стан матеріалу на початковій ділянці і не запропоновано підходів до його покращення. Зрозуміло, що вихід з даної ситуації можливо знайти в удосконаленні кульового млина шляхом покращення його характеристик. Дослідження виконані в межах реалізації теми «Оптимізація продуктивності кульових млинів по руді і готовому продукту при мінімальних енергетичних і матеріальних перевитратах», яка входить до наукової тематики Центральноукраїнського національного технічного університету. З погляду на це тема статті є актуальною. Метою даної роботи є зменшення перевитрат електроенергії, куль і футерівки в процесі подрібнення сировини покращенням характеристик кульового млина удосконаленням завантаження руди, пісків спірального класифікатора та води на основі оцінювання пульсацій матеріалу на початковій ділянці барабана. В процесі досліджень використано метод порівняння, аналізу, методи теорії кульових млинів, теорії автоматичного керування, теорії імовірностей, математичної статистики, теорії випадкових процесів. За допомогою комп’ютерної обробки масиву даних за спеціальною програмою отримані області зміни коливальних параметрів на вході кульового млина по твердому і воді, при яких відносні відхилення маси матеріалу в агрегаті не перевищують ±3,0%, що гарантує нормальний хід технологічного процесу. Встановлено, що як по твердому, так і по воді самими небезпечними є коливання з занадто малою частотою і значними амплітудами. Важливою є проблема перемішування матеріалу в початковій частині барабана кульового млина, оскільки тут низька ефективність осереднення. Найбільш доцільним є шлях, спрямований на покращення умов перемішування ліквідацією існуючих недоліків. По-перше, перед входом руди в млин її необхідно змочити частиною потоку води, а піски перед входом в завитковий живильник максимально розрідити другою частиною потоку води. Третю частину потоку води в млин необхідно розбризкати в широкій зоні входження руди в технологічний агрегат. Такі операції забезпечують ефективне перемішування і подрібнення матеріалу вже в початковій ділянці барабана млина. Збурюючі впливи по потоку руди не порушують технологічний режим кульового млина.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135746417","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-09DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2023.2.19
Д. О. КРИЩЕНКО, О. М. РОМАЩУК
У статті розглядаються проблеми організації процесів керування технологічними комплексами провідних галузей харчової промисловості: цукрової та спиртової. Охарактеризовані особливості таких обєктів керування як багатофакторність, нестаціонарність, висока ступінь невизначеності, що має характер як стохастичності, так і нечіткості; складний характер поведінки, визваний суттєвою нелінійністю, що приводить до виникнення нештатних режимів функціонування об’єктів через явища детермінованого хаосу. Разом з тим в таких об’єктах наявна здатність до самоорганізації, яка може забезпечити при відповідних заходах превентативного характеру організацію ефективних ресурсоощадних стратегій керування, побудованих не з примусових позицій, а з урахуванням природної направленості технологічних процесів, Таку передбачуваність систем керування забезпечує застосування сценаріїв керування, за допомогою яких окреслено усі можливі виробничі ситуації і рішення по керуванню в цих ситуаціях. Метою даної роботи є розробка сценаріїв керування технологічними комплексами цукрової та спиртової галузі з урахуванням різних факторів виробництва та ситуаційної обстановки в об’єктах керування. Розроблена методологія побудови сценаріїв керування складнми технологічними об’єктами керування з урахуванням специфіки протікання технологічних процесів природного характеру. На основі побудованих факторно-цільових діаграм і експертного опитування сформовані сценарії керування для різних умов функціонування обладнання та виробничих завдань. Сценарії керування представлені у вигляді графових моделей, переходи в яких здійснюються на основі якісної оцінки в нечітких категоріях. Розроблені сценарії керування технологічними комплексами провідних галузей харчової промисловості стали основою алгоритмів керування в автоматизованих системах комп’ютерного управління цукровим та спиртовим виробництвами. Реалізація таких систем забезпечила поліпшення якості продукції, зменшення питомих витрат ресурсів виробництва та підвищення продуктивності обладнання.
{"title":"СЦЕНАРНЕ КЕРУВАННЯ СКЛАДНИМИ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ КОМПЛЕКСАМИ","authors":"Д. О. КРИЩЕНКО, О. М. РОМАЩУК","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2023.2.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.2.19","url":null,"abstract":"У статті розглядаються проблеми організації процесів керування технологічними комплексами провідних галузей харчової промисловості: цукрової та спиртової. Охарактеризовані особливості таких обєктів керування як багатофакторність, нестаціонарність, висока ступінь невизначеності, що має характер як стохастичності, так і нечіткості; складний характер поведінки, визваний суттєвою нелінійністю, що приводить до виникнення нештатних режимів функціонування об’єктів через явища детермінованого хаосу. Разом з тим в таких об’єктах наявна здатність до самоорганізації, яка може забезпечити при відповідних заходах превентативного характеру організацію ефективних ресурсоощадних стратегій керування, побудованих не з примусових позицій, а з урахуванням природної направленості технологічних процесів, Таку передбачуваність систем керування забезпечує застосування сценаріїв керування, за допомогою яких окреслено усі можливі виробничі ситуації і рішення по керуванню в цих ситуаціях. Метою даної роботи є розробка сценаріїв керування технологічними комплексами цукрової та спиртової галузі з урахуванням різних факторів виробництва та ситуаційної обстановки в об’єктах керування. Розроблена методологія побудови сценаріїв керування складнми технологічними об’єктами керування з урахуванням специфіки протікання технологічних процесів природного характеру. На основі побудованих факторно-цільових діаграм і експертного опитування сформовані сценарії керування для різних умов функціонування обладнання та виробничих завдань. Сценарії керування представлені у вигляді графових моделей, переходи в яких здійснюються на основі якісної оцінки в нечітких категоріях. Розроблені сценарії керування технологічними комплексами провідних галузей харчової промисловості стали основою алгоритмів керування в автоматизованих системах комп’ютерного управління цукровим та спиртовим виробництвами. Реалізація таких систем забезпечила поліпшення якості продукції, зменшення питомих витрат ресурсів виробництва та підвищення продуктивності обладнання.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135746548","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}