Pub Date : 2022-07-07DOI: 10.26642/ten-2022-1(89)-32-37
Любодраг Танович
Європейський простір вищої освіти (ЄПВО) існує з моменту підписання Болонської декларації у 1999 р., а за перше десятиліття було зафіксовано великі зміни у системі рівнів вищої освіти, забезпечення її якості та інтернаціоналізації. Кожна зміна призводила до заперечення та запобігання ініціатив, що стосувалося великої кількості країн, включених у простір. Незважаючи на складність процесу, було досить позитивних зрушень, тому що справжнє ЄПВО перетворилося на дійсне, а не уявне явище, про що свідчить постійне приєднання нових країн за останні два десятиліття. Сьогодні ЄПВО охоплює приблизно 38 млн. студентів із середнім рівнем виділення на освіту приблизно 0,95 % внутрішнього валового продукту (ВВП). У більшості країн відсоток виділення був стійким або зменшувався, що говорить про те, що попит на студентів не був співвідносним з виділеннями. Підключення вищих навчальних закладів у Сербії до Болонського процесу вимагало раціональне рішення за збереження існуючої національної освіти та поваги до іноземної. Через 15 років все ще існують суттєві відмінності між вітчизняною та європейською освітою. Застосування європейського досвіду та узгодженість національної та європейської освіти мають на увазі вирішення низки проблем як на державному рівні, так і на рівні кожного університету/факультету. У статті наведено аналіз стану вищих навчальних закладів у Сербії порівняно з ЄПВО в аспекті чисельності студентів, числа вузів, викладацького складу, виділення (витрати) на одного студента та впливу пандемії Covid-19.
{"title":"Вища освіта в Республіці Сербія в аспекті Європейського простору вищої освіти","authors":"Любодраг Танович","doi":"10.26642/ten-2022-1(89)-32-37","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-1(89)-32-37","url":null,"abstract":"Європейський простір вищої освіти (ЄПВО) існує з моменту підписання Болонської декларації у 1999 р., а за перше десятиліття було зафіксовано великі зміни у системі рівнів вищої освіти, забезпечення її якості та інтернаціоналізації. Кожна зміна призводила до заперечення та запобігання ініціатив, що стосувалося великої кількості країн, включених у простір. Незважаючи на складність процесу, було досить позитивних зрушень, тому що справжнє ЄПВО перетворилося на дійсне, а не уявне явище, про що свідчить постійне приєднання нових країн за останні два десятиліття. Сьогодні ЄПВО охоплює приблизно 38 млн. студентів із середнім рівнем виділення на освіту приблизно 0,95 % внутрішнього валового продукту (ВВП). У більшості країн відсоток виділення був стійким або зменшувався, що говорить про те, що попит на студентів не був співвідносним з виділеннями. Підключення вищих навчальних закладів у Сербії до Болонського процесу вимагало раціональне рішення за збереження існуючої національної освіти та поваги до іноземної. Через 15 років все ще існують суттєві відмінності між вітчизняною та європейською освітою. Застосування європейського досвіду та узгодженість національної та європейської освіти мають на увазі вирішення низки проблем як на державному рівні, так і на рівні кожного університету/факультету. У статті наведено аналіз стану вищих навчальних закладів у Сербії порівняно з ЄПВО в аспекті чисельності студентів, числа вузів, викладацького складу, виділення (витрати) на одного студента та впливу пандемії Covid-19.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47353359","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-07DOI: 10.26642/ten-2022-1(89)-131-137
Сергій Іванович Башинський, Володимир Володимирович Котенко, Юлія Костянтинівна Припотень, Ігор Анатолійович Піскун
Головним завданням, яке вирішується під час написання цієї статті, є встановлення дослідним шляхом залежності значення величини адгезії від типу профілю композитних стержнів за умови їх застосування для армування виробів з каменю. В межах роботи розглянуто доцільність застосування композитної арматури з вдавленим, спірально наклеєним (під кутом 35° та 80°) і покритим піщаною сумішшю профілів та їх здатністю до формування взаємодії з епоксидними в’яжучими сумішами. За результатами виконання досліду було встановлено здатність кожного з типів досліджуваних профілів чинити опір вириванню з кам’яного зразка (при цьому як еталон, відносно якого порівнювалися всі інші зразки, було застосовано сталевий стержень з періодичним профілем). За результатами зіставлення одержаних результатів для армування конструкцій, що експлуатуватимуться під дією згинальних або розривних навантажень, в тому числі і для складних виробів, з’єднання яких передбачено шляхом застосування посилюючих стержнів, найкращим варіантом з-поміж порівнюваних будуть стержні, поверхня яких покрита піщаною сумішшю.
{"title":"Дослідження залежності величини адгезії від типу профілю композитних стержнів за умови армування виробів з каменю","authors":"Сергій Іванович Башинський, Володимир Володимирович Котенко, Юлія Костянтинівна Припотень, Ігор Анатолійович Піскун","doi":"10.26642/ten-2022-1(89)-131-137","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-1(89)-131-137","url":null,"abstract":"Головним завданням, яке вирішується під час написання цієї статті, є встановлення дослідним шляхом залежності значення величини адгезії від типу профілю композитних стержнів за умови їх застосування для армування виробів з каменю. В межах роботи розглянуто доцільність застосування композитної арматури з вдавленим, спірально наклеєним (під кутом 35° та 80°) і покритим піщаною сумішшю профілів та їх здатністю до формування взаємодії з епоксидними в’яжучими сумішами. За результатами виконання досліду було встановлено здатність кожного з типів досліджуваних профілів чинити опір вириванню з кам’яного зразка (при цьому як еталон, відносно якого порівнювалися всі інші зразки, було застосовано сталевий стержень з періодичним профілем). За результатами зіставлення одержаних результатів для армування конструкцій, що експлуатуватимуться під дією згинальних або розривних навантажень, в тому числі і для складних виробів, з’єднання яких передбачено шляхом застосування посилюючих стержнів, найкращим варіантом з-поміж порівнюваних будуть стержні, поверхня яких покрита піщаною сумішшю.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"41 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69054855","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті наголошено, що нанометрологія є невід’ємною складовою нановиробництва, а світовий ринок наноматеріалів активно розвивається і його ємність у 2019 р. оцінювалася в 8,5 млрд дол. США з перспективою зростання на 13,1 % на період до 2027 р. При цьому створюються нові перспективні нанотехнології і наноматеріали. А це вимагає розвитку системи нанометрології. Вважається, що система нановиробництво – нанотехнологія має розв’язувати такі задачі: автоматичне інтелектуальне вимірювання з допомогою числового програмного управління (ЧПУ) з вбудованою міні-ЕОМ; автономне або онлайн програмування вимірювальних інструментів ЧПУ з вбудованою міні-ЕОМ; автоматизована заміна заготовок і виробів; автоматизована заміна зондів і датчиків; автоматизована оцінка результатів вимірювань. У світі створена та використовується велика гама електронних мікроскопів для оцінки геометрії нановиробів. Проте розвиток нанотехнологій вимагає оснащення їх автоматизованими системами та відповідним програмним забезпеченням. Створено експериментальний автоматизований прилад (інтерференційний профілометр) та програмне забезпечення для безконтактного вимірювання мікро- та нанотопографії поверхні виробу, її тривимірного представлення, визначення показників шорсткості та параметрів сканування. Розроблено автоматизовану систему вимірювання і контролю для атомно-силової мікроскопії (АСМ), яка має удосконалений блок контролю систем позиціонування лазерного променя на зонд АСМ. Одним із напрямів автоматизації лінійних вимірювань у нанометрології є використання еталонів порівняння, а для цього необхідне відповідне корегування державних стандартів нанометрології. Проведений аналіз опублікованих матеріалів свідчить про певні позитивні результати у справі автоматизації нановимірювань у середовищі нановиробництва. Проте очевидно, що цей напрям діяльності потребує збільшення фінансування та нових ідей для забезпечення конкурентоздатності нановиробів.
{"title":"Перспективні рішення щодо автоматизації методів вимірювання в нанометричному діапазоні","authors":"В’ячеслав Якович Павленко, Світлана Василівна Шорнікова, Світлана Василівна Лук’янюк, Сергій Юрійович Чайковський","doi":"10.26642/ten-2021-2(88)-50-54","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-50-54","url":null,"abstract":"У статті наголошено, що нанометрологія є невід’ємною складовою нановиробництва, а світовий ринок наноматеріалів активно розвивається і його ємність у 2019 р. оцінювалася в 8,5 млрд дол. США з перспективою зростання на 13,1 % на період до 2027 р. При цьому створюються нові перспективні нанотехнології і наноматеріали. А це вимагає розвитку системи нанометрології. Вважається, що система нановиробництво – нанотехнологія має розв’язувати такі задачі: автоматичне інтелектуальне вимірювання з допомогою числового програмного управління (ЧПУ) з вбудованою міні-ЕОМ; автономне або онлайн програмування вимірювальних інструментів ЧПУ з вбудованою міні-ЕОМ; автоматизована заміна заготовок і виробів; автоматизована заміна зондів і датчиків; автоматизована оцінка результатів вимірювань. У світі створена та використовується велика гама електронних мікроскопів для оцінки геометрії нановиробів. Проте розвиток нанотехнологій вимагає оснащення їх автоматизованими системами та відповідним програмним забезпеченням. Створено експериментальний автоматизований прилад (інтерференційний профілометр) та програмне забезпечення для безконтактного вимірювання мікро- та нанотопографії поверхні виробу, її тривимірного представлення, визначення показників шорсткості та параметрів сканування. Розроблено автоматизовану систему вимірювання і контролю для атомно-силової мікроскопії (АСМ), яка має удосконалений блок контролю систем позиціонування лазерного променя на зонд АСМ. Одним із напрямів автоматизації лінійних вимірювань у нанометрології є використання еталонів порівняння, а для цього необхідне відповідне корегування державних стандартів нанометрології. Проведений аналіз опублікованих матеріалів свідчить про певні позитивні результати у справі автоматизації нановимірювань у середовищі нановиробництва. Проте очевидно, що цей напрям діяльності потребує збільшення фінансування та нових ідей для забезпечення конкурентоздатності нановиробів.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48270331","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-30DOI: 10.26642/ten-2021-2(88)-3-13
Віктор Станіславович Майборода, Костянтин Олегович Заставський, Роман Жук
Досліджено особливості поведінки магнітно-абразивного інструменту (МАІ) і характер зміни сил переважно фрикційного походження, що виникають під час магнітно-абразивної обробки (МАО) циліндричних зразків діаметром 16 мм, виготовлених з феро-, пара- і діамагнітних матеріалів, що виникають у робочих зазорах кільцевого типу шириною 35 мм залежно від швидкості обертання навколо осі кільцевої ванни в діапазоні 100–300 об/хв, частоти обертання навколо власної осі від 0 до 80 рад/с, при магнітній індукції в зонах обробки 0,18 і 0,25 Тл, магнітно-абразивних порошкових матеріалів різного типу та розміру. Показано, що величина ефективного моменту тертя змінюється в діапазоні від 0 до 1,4 Нм. Ідентифіковано три області технологічних умов МАО: 1) область формування квазістійкого магнітно-абразивного інструменту; 2) область стабільно сформованого МАІ; 3) область з аномальним зростанням / падінням сил тертя. Аналіз отриманих закономірностей дозволив ідентифікувати процеси, пов’язані з особливостями поведінки частинок МАІ в процесі МАО при безпосередньому контакті з робочою поверхнею, а також умови утворення зон заклинювання, що виникають між полюсними наконечниками і поверхнею деталей. Показано, що використання порошків з округлою формою частинок при МАО в зазначених вище умовах обробки забезпечує переважне пластичне деформування поверхневого шару зразків з пара- і діамагнітних матеріалів. Найбільше на зміну сил фрикційного походження впливає зростання розміру частинок магнітно-абразивних порошків. Вплив зміни сил магнітного поля в досліджуваному діапазоні несуттєвий.
{"title":"Особливості взаємодії магнітно-абразивного інструменту з оброблюваною поверхнею в умовах кільцевої ванни","authors":"Віктор Станіславович Майборода, Костянтин Олегович Заставський, Роман Жук","doi":"10.26642/ten-2021-2(88)-3-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-3-13","url":null,"abstract":"Досліджено особливості поведінки магнітно-абразивного інструменту (МАІ) і характер зміни сил переважно фрикційного походження, що виникають під час магнітно-абразивної обробки (МАО) циліндричних зразків діаметром 16 мм, виготовлених з феро-, пара- і діамагнітних матеріалів, що виникають у робочих зазорах кільцевого типу шириною 35 мм залежно від швидкості обертання навколо осі кільцевої ванни в діапазоні 100–300 об/хв, частоти обертання навколо власної осі від 0 до 80 рад/с, при магнітній індукції в зонах обробки 0,18 і 0,25 Тл, магнітно-абразивних порошкових матеріалів різного типу та розміру. Показано, що величина ефективного моменту тертя змінюється в діапазоні від 0 до 1,4 Нм. Ідентифіковано три області технологічних умов МАО: 1) область формування квазістійкого магнітно-абразивного інструменту; 2) область стабільно сформованого МАІ; 3) область з аномальним зростанням / падінням сил тертя. Аналіз отриманих закономірностей дозволив ідентифікувати процеси, пов’язані з особливостями поведінки частинок МАІ в процесі МАО при безпосередньому контакті з робочою поверхнею, а також умови утворення зон заклинювання, що виникають між полюсними наконечниками і поверхнею деталей. Показано, що використання порошків з округлою формою частинок при МАО в зазначених вище умовах обробки забезпечує переважне пластичне деформування поверхневого шару зразків з пара- і діамагнітних матеріалів. Найбільше на зміну сил фрикційного походження впливає зростання розміру частинок магнітно-абразивних порошків. Вплив зміни сил магнітного поля в досліджуваному діапазоні несуттєвий.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69054317","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-30DOI: 10.26642/ten-2021-2(88)-86-94
Валерій Дмитрович Тарарака, Юрій Олександрович Подчашинський, Ларина Олексіївна Чепюк, Юрій Олександрович Шавурський, Надія Юріївна Мазурчук
Застосування інформаційно-вимірювальних систем у нафтогазовій галузі допомагає покращити комерційний облік витрати газу, що подається споживачам з метою забезпечення взаєморозрахунків із споживачами. Газорозподільні станції (ГРС) є одними з основних об’єктів магістральних газопроводів. Газорозподільні станції призначені для виконання таких операцій: приймання газу з магістрального газопроводу; очищення газу від механічних домішок; зниження тиску до заданої величини; автоматична підтримка тиску на заданому рівні; розподіл газу по споживачах; вимірювання кількості газу. Крім того, на газорозподільній станції здійснюється вторинна одоризація газу. Незалежно від пропускної здатності, кількості споживачів, тиску на вході і виході, характеру зміни навантаження (витрати газу) технологічна схема газорозподільної станції складається з таких основних вузлів: схема підключення ГРС до газопроводів, очищення газу, регулювання тиску, вимірювання витрати газу і контрольно-вимірювальних приладів (КВП), одоризації газу. Вузол вимірювання витрати та кількості природного газу (далі вузол обліку газу) призначений для вимірювання, реєстрації результатів вимірювань і розрахунків обсягу газу, зведеного до стандартних умов, а також за необхідності визначення його показників якості, враховуючи компонентний склад, щільність, вологість, питому теплоту згоряння. Виконано аналіз різних типів витратомірів та обрано ультразвуковий витратомір.
{"title":"Формулювання та аналіз вимог до метрологічного забезпечення інформаційно-вимірювальної системи обліку газу","authors":"Валерій Дмитрович Тарарака, Юрій Олександрович Подчашинський, Ларина Олексіївна Чепюк, Юрій Олександрович Шавурський, Надія Юріївна Мазурчук","doi":"10.26642/ten-2021-2(88)-86-94","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-86-94","url":null,"abstract":"Застосування інформаційно-вимірювальних систем у нафтогазовій галузі допомагає покращити комерційний облік витрати газу, що подається споживачам з метою забезпечення взаєморозрахунків із споживачами. Газорозподільні станції (ГРС) є одними з основних об’єктів магістральних газопроводів. Газорозподільні станції призначені для виконання таких операцій: приймання газу з магістрального газопроводу; очищення газу від механічних домішок; зниження тиску до заданої величини; автоматична підтримка тиску на заданому рівні; розподіл газу по споживачах; вимірювання кількості газу. Крім того, на газорозподільній станції здійснюється вторинна одоризація газу. Незалежно від пропускної здатності, кількості споживачів, тиску на вході і виході, характеру зміни навантаження (витрати газу) технологічна схема газорозподільної станції складається з таких основних вузлів: схема підключення ГРС до газопроводів, очищення газу, регулювання тиску, вимірювання витрати газу і контрольно-вимірювальних приладів (КВП), одоризації газу. Вузол вимірювання витрати та кількості природного газу (далі вузол обліку газу) призначений для вимірювання, реєстрації результатів вимірювань і розрахунків обсягу газу, зведеного до стандартних умов, а також за необхідності визначення його показників якості, враховуючи компонентний склад, щільність, вологість, питому теплоту згоряння. Виконано аналіз різних типів витратомірів та обрано ультразвуковий витратомір.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69054380","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-30DOI: 10.26642/ten-2021-2(88)-95-102
Микола Вікторович Бугайов, Олександр Анатолійович Нагорнюк, Роман Вікторович Шапар
На сьогоднішній день основним підходом до організації моніторингу радіочастотного спектра є повністю автоматичний безперервний аналіз заданого діапазону частот. Переважна більшість програмних продуктів світових лідерів, що спеціалізуються на розробленні засобів радіомоніторингу, має відкриту архітектуру, що дозволяє користувачам реалізовувати власні модулі оброблення сигналів. Тому вдосконалення програмно-алгоритмічного забезпечення існуючих аналізаторів спектра дозволить підвищити ефективність виявлення зайнятих ділянок частот та формування приймальних каналів. У роботі для виявлення частотних каналів запропоновано використовувати динамічний енергетичний детектор у частотній області. Динамічність детектора полягає у послідовному формуванні порогу виявлення залежно від значення тестової статистики. Як тестову статистику використано коефіцієнт варіації частотних відліків. Сутність запропонованого методу полягає у розрахунку коефіцієнта варіації із використанням відліків спектральної щільності потужності прийнятого сигналу, порівняно з її граничним значенням, у разі перевищення якого розраховується поріг для розділення частотних відліків на сигнальні та шумові. Надалі процедура повторюється, доки не будуть виявлені усі сигнальні відліки. Для забезпечення роботи алгоритму необхідно задати лише параметри періодограми Уелча, вектор порогових значень тестової статистики та ймовірність хибної тривоги. Програмна реалізація запропонованого підходу дозволить виявляти та визначати частотні межі сигналів у широкому динамічному діапазоні, за невідомих значень завантаженості смуги частот аналізу та потужності шуму. Зростання швидкодії розробленого алгоритму, порівняно з аналогічними, залежить від рівня зайнятості радіочастотного спектра, динамічного діапазону сигналів і довжини швидкого перетворення Фур’є та може становити десятки разів.
{"title":"Огляд аналізаторів радіочастотного спектра та пропозиції щодо динамічної реалізації енергетичного детектора","authors":"Микола Вікторович Бугайов, Олександр Анатолійович Нагорнюк, Роман Вікторович Шапар","doi":"10.26642/ten-2021-2(88)-95-102","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-95-102","url":null,"abstract":"На сьогоднішній день основним підходом до організації моніторингу радіочастотного спектра є повністю автоматичний безперервний аналіз заданого діапазону частот. Переважна більшість програмних продуктів світових лідерів, що спеціалізуються на розробленні засобів радіомоніторингу, має відкриту архітектуру, що дозволяє користувачам реалізовувати власні модулі оброблення сигналів. Тому вдосконалення програмно-алгоритмічного забезпечення існуючих аналізаторів спектра дозволить підвищити ефективність виявлення зайнятих ділянок частот та формування приймальних каналів. У роботі для виявлення частотних каналів запропоновано використовувати динамічний енергетичний детектор у частотній області. Динамічність детектора полягає у послідовному формуванні порогу виявлення залежно від значення тестової статистики. Як тестову статистику використано коефіцієнт варіації частотних відліків. Сутність запропонованого методу полягає у розрахунку коефіцієнта варіації із використанням відліків спектральної щільності потужності прийнятого сигналу, порівняно з її граничним значенням, у разі перевищення якого розраховується поріг для розділення частотних відліків на сигнальні та шумові. Надалі процедура повторюється, доки не будуть виявлені усі сигнальні відліки. Для забезпечення роботи алгоритму необхідно задати лише параметри періодограми Уелча, вектор порогових значень тестової статистики та ймовірність хибної тривоги. Програмна реалізація запропонованого підходу дозволить виявляти та визначати частотні межі сигналів у широкому динамічному діапазоні, за невідомих значень завантаженості смуги частот аналізу та потужності шуму. Зростання швидкодії розробленого алгоритму, порівняно з аналогічними, залежить від рівня зайнятості радіочастотного спектра, динамічного діапазону сигналів і довжини швидкого перетворення Фур’є та може становити десятки разів.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48200532","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-30DOI: 10.26642/ten-2021-2(88)-35-41
Є.Б. Козак
У статті досліджено комплексний алгоритм створення керуючих автоматів на базі машинного навчання. Розкрито необхідність застосування принципів машинного навчання на керуючих автоматах. Описано генезис автоматів навчання та їх приналежність до штучного інтелекту. Визначено принципи побудови машини Цетліна та перспективні напрями її застосування щодо умов дослідження. Наголошено, що алгоритм навчання керуючого автомата використовує дискретні етапи оновлення, застосовуючи лінійну тактику, це, у свою чергу, дозволяє обмежити алгоритм кінцевою кількістю станів, визначених ансамблем автоматів Цетліна. Визначено умови, якими керується принцип оновлення автомата: значення літералів, параметри та поточні дії автоматів Цетліна з точки зору включення та виключення. Запропоновано основну архітектуру машинного класифікатора Цетліна з двома пунктами та наголошено, що ефективність машинного навчання з використанням автоматів навчання залежить від ряду гіперпараметрів, які необхідно ретельно налаштувати перед тренуванням. Процес налаштування точності та збіжності для цієї задачі називається пошуком гіперпараметрів. Обґрунтовано застосування принципу максимального паралелізму для машинної реалізації автоматів навчання Цетліна. Визначено метод бінаризації із замкнутим циклом зі зворотним зв’язком щодо точності, який ігнорує статистичну значущість даних, яка визначає, як класи виведення висновків співвідносяться з набором даних. Наведено діаграму потоку даних методу бінаризації, який орієнтовано на значущість. Описаний метод організований у три етапи: етап 1 (зменшення розмірності), етап 2 (класифікація), етап 3 (двійкове кодування). Запропоновано схематично логічну реалізацію програмування керуючого автомата. Визначено перспективи подальших досліджень, які ґрунтуються на розробці масштабованої апаратної архітектури.
{"title":"Комплексний алгоритм створення керуючих автоматів на базі машинного навчання","authors":"Є.Б. Козак","doi":"10.26642/ten-2021-2(88)-35-41","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-35-41","url":null,"abstract":"У статті досліджено комплексний алгоритм створення керуючих автоматів на базі машинного навчання. Розкрито необхідність застосування принципів машинного навчання на керуючих автоматах. Описано генезис автоматів навчання та їх приналежність до штучного інтелекту. Визначено принципи побудови машини Цетліна та перспективні напрями її застосування щодо умов дослідження. Наголошено, що алгоритм навчання керуючого автомата використовує дискретні етапи оновлення, застосовуючи лінійну тактику, це, у свою чергу, дозволяє обмежити алгоритм кінцевою кількістю станів, визначених ансамблем автоматів Цетліна. Визначено умови, якими керується принцип оновлення автомата: значення літералів, параметри та поточні дії автоматів Цетліна з точки зору включення та виключення. Запропоновано основну архітектуру машинного класифікатора Цетліна з двома пунктами та наголошено, що ефективність машинного навчання з використанням автоматів навчання залежить від ряду гіперпараметрів, які необхідно ретельно налаштувати перед тренуванням. Процес налаштування точності та збіжності для цієї задачі називається пошуком гіперпараметрів. Обґрунтовано застосування принципу максимального паралелізму для машинної реалізації автоматів навчання Цетліна. Визначено метод бінаризації із замкнутим циклом зі зворотним зв’язком щодо точності, який ігнорує статистичну значущість даних, яка визначає, як класи виведення висновків співвідносяться з набором даних. Наведено діаграму потоку даних методу бінаризації, який орієнтовано на значущість. Описаний метод організований у три етапи: етап 1 (зменшення розмірності), етап 2 (класифікація), етап 3 (двійкове кодування). Запропоновано схематично логічну реалізацію програмування керуючого автомата. Визначено перспективи подальших досліджень, які ґрунтуються на розробці масштабованої апаратної архітектури.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49093111","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-30DOI: 10.26642/ten-2021-2(88)-129-134
Володимир Володимирович Котенко, Сергій Іванович Башинський, Ігор Анатолійович Піскун
Розглянуто доцільність застосування методу кореляції Пірсона для знаходження взаємозв’язків між відсотковими співвідношеннями вмісту складових хімічних елементів первинного каоліну. Розглянуто суть та базові принципи розрахунку коефіцієнта кореляції за допомогою методу Пірсона, надано коротку характеристику вихідних даних, на основі яких може бути виконано даний розрахунок. Описано приклад інтервальної градації ступеня інтенсивності коефіцієнта кореляції, яку рекомендується застосовувати під час роботи з емпіричними даними. Виконано побудову матриці кореляційних залежностей між складовими хімічними елементами первинного каоліну на основі результатів хімічного аналізу, отриманих у процесі проведення геологорозвідувальних робіт за умов Йосипівського родовища первинного каоліну. Визначено ступінь інтенсивності кореляційних зв’язків низки складових хімічних елементів первинного каоліну. Виведено лінійні рівняння для опису залежностей між складовими елементами з коефіцієнтом кореляції середнього та низького, але наближеного до середнього, ступеня інтенсивності.
{"title":"Застосування методу Пірсона для отримання залежностей розподілу хімічних елементів у межах родовища каоліну","authors":"Володимир Володимирович Котенко, Сергій Іванович Башинський, Ігор Анатолійович Піскун","doi":"10.26642/ten-2021-2(88)-129-134","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-129-134","url":null,"abstract":"Розглянуто доцільність застосування методу кореляції Пірсона для знаходження взаємозв’язків між відсотковими співвідношеннями вмісту складових хімічних елементів первинного каоліну. Розглянуто суть та базові принципи розрахунку коефіцієнта кореляції за допомогою методу Пірсона, надано коротку характеристику вихідних даних, на основі яких може бути виконано даний розрахунок. Описано приклад інтервальної градації ступеня інтенсивності коефіцієнта кореляції, яку рекомендується застосовувати під час роботи з емпіричними даними. Виконано побудову матриці кореляційних залежностей між складовими хімічними елементами первинного каоліну на основі результатів хімічного аналізу, отриманих у процесі проведення геологорозвідувальних робіт за умов Йосипівського родовища первинного каоліну. Визначено ступінь інтенсивності кореляційних зв’язків низки складових хімічних елементів первинного каоліну. Виведено лінійні рівняння для опису залежностей між складовими елементами з коефіцієнтом кореляції середнього та низького, але наближеного до середнього, ступеня інтенсивності.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69052760","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-30DOI: 10.26642/ten-2021-2(88)-135-147
Кароліна Олександрівна Осадчук, Ірина Володимирівна Давидова, Марія Броніславівна Корбут, Василь Миколайович Бондарчук, Віталій Валерійович Бабяк
У роботі досліджено репрезентативність природних екосистем на території природних заповідників Житомирської області: природного заповідника «Древлянський» та Поліського природного заповідника. Вивчено сучасний стан і екологічне значення природних екосистем, зокрема наземних (лісових) та прісноводних (річок і боліт). Розглянуто основні проблеми охорони та збереження представлених природних екосистем на території природних заповідників Житомирського Полісся. Встановлено зростання площ природно-заповідного фонду Житомирської області впродовж останнього десятиліття, а отже й збільшення екосистем. Проаналізовано динаміку структурних компонентів заповідного фонду області. Показник заповідності в регіоні становить 4,5 % і залишається стабільно низьким порівняно з іншими областями України, при загальному показнику по країні 6,6 %. Виявлено прогресуючі антропогенні зміни щодо зменшення водно-болотних угідь, фактичну відсутність оздоровчих заходів на територіях розміщення лісових екосистем. Під час зіставлення територій природних заповідників встановлено суттєві перевищення одних природних екосистем над іншими за співвідношенням часток площі. Тому необхідно забезпечити відновлення ключових елементів екосистем, що зазнали руйнацій, та організувати догляд за існуючими природніми екосистемами заповідників.
{"title":"Репрезентативність природних екосистем у природно-заповідному фонді Житомирської області","authors":"Кароліна Олександрівна Осадчук, Ірина Володимирівна Давидова, Марія Броніславівна Корбут, Василь Миколайович Бондарчук, Віталій Валерійович Бабяк","doi":"10.26642/ten-2021-2(88)-135-147","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-135-147","url":null,"abstract":"У роботі досліджено репрезентативність природних екосистем на території природних заповідників Житомирської області: природного заповідника «Древлянський» та Поліського природного заповідника. Вивчено сучасний стан і екологічне значення природних екосистем, зокрема наземних (лісових) та прісноводних (річок і боліт). Розглянуто основні проблеми охорони та збереження представлених природних екосистем на території природних заповідників Житомирського Полісся. Встановлено зростання площ природно-заповідного фонду Житомирської області впродовж останнього десятиліття, а отже й збільшення екосистем. Проаналізовано динаміку структурних компонентів заповідного фонду області. Показник заповідності в регіоні становить 4,5 % і залишається стабільно низьким порівняно з іншими областями України, при загальному показнику по країні 6,6 %. Виявлено прогресуючі антропогенні зміни щодо зменшення водно-болотних угідь, фактичну відсутність оздоровчих заходів на територіях розміщення лісових екосистем. Під час зіставлення територій природних заповідників встановлено суттєві перевищення одних природних екосистем над іншими за співвідношенням часток площі. Тому необхідно забезпечити відновлення ключових елементів екосистем, що зазнали руйнацій, та організувати догляд за існуючими природніми екосистемами заповідників.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69052786","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-30DOI: 10.26642/ten-2021-2(88)-14-24
Дмитро Богданович Бегерський, Євген Григорович Опанасюк, Микола Мар’янович Можаровський, Іван Васильович Вітюк
Шум від автомобільного транспорту – це найбільш розповсюджений вид несприятливого екологічного впливу на організм людини. Аналіз результатів відомих досліджень свідчить про те, що джерелами 60–80 % акустичного забруднення міст є рух транспортних засобів. Від шкідливого впливу автомобільного шуму страждають люди, які проживають або працюють поблизу магістральних вулиць. Він суттєво залежить від інтенсивності транспортного потоку, типів транспортних засобів, їх швидкості та технічного стану і значно зростає під час так званих годин «пік», коли рух транспортних засобів стає найбільш інтенсивним. Також рівень шуму може бути завищений внаслідок малої насиченості або повної відсутності зелених насаджень вздовж доріг, близькості від дороги будівель та їх зовнішнього покриття з низькою поглинаючою здатністю, відсутністю незабудованих зон та ін. Крім зазначених факторів, особлива увага в роботі приділена акустичному забрудненню територій, що безпосередньо прилягають до перехресть, оскільки там присутні додаткові фактори впливу на рівень шуму (збільшення концентрації транспортних засобів, додатковий шум при спрацюванні гальм, робота двигунів на перехідних режимах та ін.).
{"title":"Дослідження транспортного акустичного забруднення і факторів його залежності на прикладі перехресть магістральних вулиць міста Житомира","authors":"Дмитро Богданович Бегерський, Євген Григорович Опанасюк, Микола Мар’янович Можаровський, Іван Васильович Вітюк","doi":"10.26642/ten-2021-2(88)-14-24","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-14-24","url":null,"abstract":"Шум від автомобільного транспорту – це найбільш розповсюджений вид несприятливого екологічного впливу на організм людини. Аналіз результатів відомих досліджень свідчить про те, що джерелами 60–80 % акустичного забруднення міст є рух транспортних засобів. Від шкідливого впливу автомобільного шуму страждають люди, які проживають або працюють поблизу магістральних вулиць. Він суттєво залежить від інтенсивності транспортного потоку, типів транспортних засобів, їх швидкості та технічного стану і значно зростає під час так званих годин «пік», коли рух транспортних засобів стає найбільш інтенсивним. Також рівень шуму може бути завищений внаслідок малої насиченості або повної відсутності зелених насаджень вздовж доріг, близькості від дороги будівель та їх зовнішнього покриття з низькою поглинаючою здатністю, відсутністю незабудованих зон та ін. Крім зазначених факторів, особлива увага в роботі приділена акустичному забрудненню територій, що безпосередньо прилягають до перехресть, оскільки там присутні додаткові фактори впливу на рівень шуму (збільшення концентрації транспортних засобів, додатковий шум при спрацюванні гальм, робота двигунів на перехідних режимах та ін.).","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69054022","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：