Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-146-155
Максим Юрійович Голенко, Дмитро Анатолійович Іванов, Андрій Анатолійович Єфіменко, Володимир Володимирович Воротніков
Останніми роками аерофотозйомка з безпілотних літальних апаратів (БПЛА) привернула значну увагу завдяки широкому спектру її застосувань, враховуючи картографування, спостереження та моніторинг навколишнього середовища. Ця наукова стаття присвячена аналізу методів розпізнавання об’єктів і стиснення зображень. Точне розпізнавання об’єктів у режимі реального часу покращує ситуаційну обізнаність, сприяючи швидкому прийняттю рішень і реагування в різних областях. Методи стиснення зображень забезпечують ефективне зберігання та передачу даних, усуваючи та покращуючи обмеження пропускної спроможності та ємності зберігання в системах БПЛА. Завдяки оптимізації цих процесів можна значно підвищити загальну продуктивність і ефективність аерофотозйомки за допомогою БПЛА. Результати цього дослідження мають значення у військовій сфері, де БПЛА широко використовуються для розвідки, спостереження та ідентифікації цілей. Точні методи розпізнавання об’єктів можуть покращити військову розвідку, забезпечуючи швидку ідентифікацію потенційних загроз, визначення критичних об’єктів або цілей, що становлять інтерес, і сприяючи ефективному тактичному плануванню. Розпізнавання об’єктів у реальному часі може допомогти у виявленні ворожих транспортних засобів, обладнання та особового складу, підвищуючи обізнаність про ситуацію на полі бою. Крім того, ефективні методи стиснення зображень можуть оптимізувати зберігання та передачу аерофотознімків, забезпечуючи швидкий обмін даними та аналіз під час воєнних операцій. Це може оптимізувати канали зв’язку та полегшити своєчасне прийняття рішень у військовій сфері розвідки. Наукова стаття містить комплексний аналіз існуючих методів розпізнавання об’єктів і стиснення зображень, які потеційно можуть бути використані для ефективної аеророзвідки з БПЛА. Критично оцінюючи ці методи, мета статті визначити їхні сильні сторони, обмеження та потенційні сфери для вдосконалення. Стаття дає цілісне уявлення про поточний стан справ у цій галузі, дозволяючи дослідникам і практикам отримати глибше розуміння доступних методів та можливості їх застосування у даній сфері.
{"title":"Аналіз методів розпізнавання об’єктів та компресії зображень під час аерофотозйомки з безпілотних літальних апаратів","authors":"Максим Юрійович Голенко, Дмитро Анатолійович Іванов, Андрій Анатолійович Єфіменко, Володимир Володимирович Воротніков","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-146-155","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-146-155","url":null,"abstract":"Останніми роками аерофотозйомка з безпілотних літальних апаратів (БПЛА) привернула значну увагу завдяки широкому спектру її застосувань, враховуючи картографування, спостереження та моніторинг навколишнього середовища. Ця наукова стаття присвячена аналізу методів розпізнавання об’єктів і стиснення зображень. Точне розпізнавання об’єктів у режимі реального часу покращує ситуаційну обізнаність, сприяючи швидкому прийняттю рішень і реагування в різних областях. Методи стиснення зображень забезпечують ефективне зберігання та передачу даних, усуваючи та покращуючи обмеження пропускної спроможності та ємності зберігання в системах БПЛА. Завдяки оптимізації цих процесів можна значно підвищити загальну продуктивність і ефективність аерофотозйомки за допомогою БПЛА. Результати цього дослідження мають значення у військовій сфері, де БПЛА широко використовуються для розвідки, спостереження та ідентифікації цілей. Точні методи розпізнавання об’єктів можуть покращити військову розвідку, забезпечуючи швидку ідентифікацію потенційних загроз, визначення критичних об’єктів або цілей, що становлять інтерес, і сприяючи ефективному тактичному плануванню. Розпізнавання об’єктів у реальному часі може допомогти у виявленні ворожих транспортних засобів, обладнання та особового складу, підвищуючи обізнаність про ситуацію на полі бою. Крім того, ефективні методи стиснення зображень можуть оптимізувати зберігання та передачу аерофотознімків, забезпечуючи швидкий обмін даними та аналіз під час воєнних операцій. Це може оптимізувати канали зв’язку та полегшити своєчасне прийняття рішень у військовій сфері розвідки. Наукова стаття містить комплексний аналіз існуючих методів розпізнавання об’єктів і стиснення зображень, які потеційно можуть бути використані для ефективної аеророзвідки з БПЛА. Критично оцінюючи ці методи, мета статті визначити їхні сильні сторони, обмеження та потенційні сфери для вдосконалення. Стаття дає цілісне уявлення про поточний стан справ у цій галузі, дозволяючи дослідникам і практикам отримати глибше розуміння доступних методів та можливості їх застосування у даній сфері.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1125 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69054752","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-34-41
Іван Васильович Бельмас, Олена Іванівна Білоус, Г.І. Танцура, Сергій Іванович Чухно, Тимофій Олегович Танцура
Мета роботи полягає в розробці моделі та методу визначення напружено-деформованого стану інструменту абразивної обробки матеріалів як ортотропного композита з довільною кількістю регулярно розташованих дискретних зерен, з’єднаних матеріалом зв’язки за умови теплового збільшення розміру довільного зерна робочої поверхні. В роботі встановлено, що екстремальні напруження зсуву матеріалу зв’язки в площині, нормальній до робочої поверхні інструменту, майже удвічі менші за відповідні напруження в площині, паралельній робочій поверхні інструменту. Теплове збільшення розмірів зерна, відповідно до принципу Сен-Венана, локально збурює напружено-деформований стан інструменту. Розмір зони локального збурення, викликаного тепловим розширенням зерна в напрямі розширення, залежить від механічних властивостей складових інструменту (модулів пружності на розтяг матеріалу зерен та на зсув матеріалу зв’язки). В усіх напрямах розміри зон збурень напружено-деформованого стану залежать від кількості зерен в інструменті в напрямах, що ортогональні напряму теплової зміни розмірів зерна. Отримані результати надають можливість комплексного врахування композитної ортотропної побудови, механічних властивостей складових інструменту, в якому, за рахунок теплового розширення, збільшився розмір довільного зерна робочої поверхні. Лінійність постановки завдання дозволяє, шляхом складання результатів для змін розмірів окремих декількох довільно розташованих зерен, та за довільної температури нагрівання, визначати сумарний напружено-деформований стан. Отримані залежності, на стадії розробки технології обробки, дозволяють кількісно оцінити рівень напружень в інструменті, прогнозувати ймовірну кількість циклів навантаження до руйнування, впливати на значення напружень шляхом добору матеріалів на стадії виготовлення інструменту, обирати режими різання на стадії розробки технології, чим підвищити ефективність використання інструменту абразивної обробки.
{"title":"Вплив температурного розширення абразивного зерна на напружений стан інструменту","authors":"Іван Васильович Бельмас, Олена Іванівна Білоус, Г.І. Танцура, Сергій Іванович Чухно, Тимофій Олегович Танцура","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-34-41","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-34-41","url":null,"abstract":"Мета роботи полягає в розробці моделі та методу визначення напружено-деформованого стану інструменту абразивної обробки матеріалів як ортотропного композита з довільною кількістю регулярно розташованих дискретних зерен, з’єднаних матеріалом зв’язки за умови теплового збільшення розміру довільного зерна робочої поверхні. В роботі встановлено, що екстремальні напруження зсуву матеріалу зв’язки в площині, нормальній до робочої поверхні інструменту, майже удвічі менші за відповідні напруження в площині, паралельній робочій поверхні інструменту. Теплове збільшення розмірів зерна, відповідно до принципу Сен-Венана, локально збурює напружено-деформований стан інструменту. Розмір зони локального збурення, викликаного тепловим розширенням зерна в напрямі розширення, залежить від механічних властивостей складових інструменту (модулів пружності на розтяг матеріалу зерен та на зсув матеріалу зв’язки). В усіх напрямах розміри зон збурень напружено-деформованого стану залежать від кількості зерен в інструменті в напрямах, що ортогональні напряму теплової зміни розмірів зерна. Отримані результати надають можливість комплексного врахування композитної ортотропної побудови, механічних властивостей складових інструменту, в якому, за рахунок теплового розширення, збільшився розмір довільного зерна робочої поверхні. Лінійність постановки завдання дозволяє, шляхом складання результатів для змін розмірів окремих декількох довільно розташованих зерен, та за довільної температури нагрівання, визначати сумарний напружено-деформований стан. Отримані залежності, на стадії розробки технології обробки, дозволяють кількісно оцінити рівень напружень в інструменті, прогнозувати ймовірну кількість циклів навантаження до руйнування, впливати на значення напружень шляхом добору матеріалів на стадії виготовлення інструменту, обирати режими різання на стадії розробки технології, чим підвищити ефективність використання інструменту абразивної обробки.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055351","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-207-213
Андрій Володимирович Ільченко, Олександр Олександрович Багінський
У роботі обґрунтовано необхідність та запропоновано можливі шляхи зменшення похибки вимірювання витрат палива за допомогою теплового витратоміра. Необхідність зменшення похибки виникає за специфічних умов експлуатації теплового витратоміра на транспортних засобах та вимогами, які до нього пред’являються в таких випадках, оскільки теплові витратоміри, як правило, орієнтовані на вузький діапазон вимірювання витрат палив та стаціонарні режими витрат, що не може бути прийнятим для транспортних двигунів внутрішнього згорання, які тривалий час працюють на змінних швидкісних і навантажувальних режимах. Розширення діапазону виміру витрат палив тепловим витратоміром запропоновано використанням послідовно аксіально встановлених його секцій з різними діаметрами. Сформульовано умову вибору співвідношення діаметрів секцій теплового витратоміра за умови перекриття всього можливого діапазону витрат палив транспортним двигуном внутрішнього згорання. Показано можливість отримання різних швидкостей руху палива в секціях теплового витратоміра, значення яких можуть відрізнятись у декілька разів. Проаналізовано шляхи впливу на показники радіального теплового потоку в тепловому витратомірі, що вплине на показники осьового теплового потоку, зробить їх більш інформативними, а це в свою чергу вплине на похибку вимірювання витрат палив. Для багатосекційного витратоміра сформульовано умову вибору розподілу температур зі мінімальною похибкою вимірювання. Її можна отримати за показаннями термоперетворювачів саме тій трубки багатосекційного теплового витратоміра, де виміряно максимальну сумарну різницю температур між всіма сусідніми термоперетворювачами.
{"title":"Шляхи зменшення похибки вимірювання витрат палив тепловим витратоміром","authors":"Андрій Володимирович Ільченко, Олександр Олександрович Багінський","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-207-213","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-207-213","url":null,"abstract":"У роботі обґрунтовано необхідність та запропоновано можливі шляхи зменшення похибки вимірювання витрат палива за допомогою теплового витратоміра. Необхідність зменшення похибки виникає за специфічних умов експлуатації теплового витратоміра на транспортних засобах та вимогами, які до нього пред’являються в таких випадках, оскільки теплові витратоміри, як правило, орієнтовані на вузький діапазон вимірювання витрат палив та стаціонарні режими витрат, що не може бути прийнятим для транспортних двигунів внутрішнього згорання, які тривалий час працюють на змінних швидкісних і навантажувальних режимах. Розширення діапазону виміру витрат палив тепловим витратоміром запропоновано використанням послідовно аксіально встановлених його секцій з різними діаметрами. Сформульовано умову вибору співвідношення діаметрів секцій теплового витратоміра за умови перекриття всього можливого діапазону витрат палив транспортним двигуном внутрішнього згорання. Показано можливість отримання різних швидкостей руху палива в секціях теплового витратоміра, значення яких можуть відрізнятись у декілька разів. \u0000Проаналізовано шляхи впливу на показники радіального теплового потоку в тепловому витратомірі, що вплине на показники осьового теплового потоку, зробить їх більш інформативними, а це в свою чергу вплине на похибку вимірювання витрат палив. \u0000Для багатосекційного витратоміра сформульовано умову вибору розподілу температур зі мінімальною похибкою вимірювання. Її можна отримати за показаннями термоперетворювачів саме тій трубки багатосекційного теплового витратоміра, де виміряно максимальну сумарну різницю температур між всіма сусідніми термоперетворювачами.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49244816","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-166-171
С.І. Ронський
Мови програмування JavaScript та TypeScript з кожним роком збільшують свою долю на ринку розробки додатків, у томі числі, в бекенд розробці. Середовище виконання NodeJS розширює свій API та надає все більше можливостей. У цій статті досліджується практичне використання AsyncLocalStorage в корпоративних вебдодатках на платформі Node.js. AsyncLocalStorage є потужним інструментом, який дозволяє зберігати та передавати контекстну інформацію між асинхронними операціями, що полегшує розробку складних додатків. Стаття розпочинається з короткого огляду поняття AsyncLocalStorage та розгляду потенційної архітектури для прикладу. Далі розглядається базове використання AsyncLocalStorage та досліджуємо практичні сценарії використання AsyncLocalStorage в корпоративному вебдодатку, а саме – журналювання та ідентифікацію тенанта. У кожному сценарії розглядається проблематика та надаються конкретні приклади коду, які демонструють, як ефективно використовувати AsyncLocalStorage. Нарешті, стаття закінчується висновками, в яких підкреслюється важливість використання AsyncLocalStorage для поліпшення продуктивності та підтримки великих корпоративних вебдодатків на Node.js. Ця стаття стане корисним ресурсом для розробників, які бажають розширити свої знання про використання AsyncLocalStorage та впроваджувати його в свої проєкти.
{"title":"Практичні приклади використання AsyncLocalStorage в NodeJS корпоративних вебдодатках","authors":"С.І. Ронський","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-166-171","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-166-171","url":null,"abstract":"Мови програмування JavaScript та TypeScript з кожним роком збільшують свою долю на ринку розробки додатків, у томі числі, в бекенд розробці. Середовище виконання NodeJS розширює свій API та надає все більше можливостей. У цій статті досліджується практичне використання AsyncLocalStorage в корпоративних вебдодатках на платформі Node.js. AsyncLocalStorage є потужним інструментом, який дозволяє зберігати та передавати контекстну інформацію між асинхронними операціями, що полегшує розробку складних додатків. Стаття розпочинається з короткого огляду поняття AsyncLocalStorage та розгляду потенційної архітектури для прикладу. Далі розглядається базове використання AsyncLocalStorage та досліджуємо практичні сценарії використання AsyncLocalStorage в корпоративному вебдодатку, а саме – журналювання та ідентифікацію тенанта. У кожному сценарії розглядається проблематика та надаються конкретні приклади коду, які демонструють, як ефективно використовувати AsyncLocalStorage. Нарешті, стаття закінчується висновками, в яких підкреслюється важливість використання AsyncLocalStorage для поліпшення продуктивності та підтримки великих корпоративних вебдодатків на Node.js. Ця стаття стане корисним ресурсом для розробників, які бажають розширити свої знання про використання AsyncLocalStorage та впроваджувати його в свої проєкти.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48880992","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-133-139
Андрій Геннадійович Ткачук, Олена Миколаївна Безвесільна, Антон Романович Кравчук
У статті розглянуто нову мобільну роботизовану платформу із автономною системою стабілізації для проведення розвідувальних операцій. Представлено розроблену 3D-модель мобільної роботозиваної платформи з автономною системою стабілізації для проведення розвідувальних операцій. Описано основні етапи проєктування моделі рухомого блоку кріплення для оптичних сенсорів мобільної платформи. Забезпечено модульність та функціональність блоку кріплення оптичних сенсорів. Блок кріплення передбачає декілька варіантів компоновки кріплення камер: одночасно дві камери або одна камера. Така модульність дає можливість змінювати варіативність обладнання на блоку кріплення камер. Блок кріплення оптичних сенсорів складається з декількох частин: основа, основна рамка, допоміжне кріплення, кріплення для камери та кріплення для тепловізора. Представлено креслення 3D-моделей кожного складового елемента. Наведено опис процесу підготовки технології виготовлення прототипу рухомого кріплення для оптичних сенсорів на основі 3D-друку технологією FDM. На прикладі циліндричної основи для блоку оптичних сенсорів описано всі особливості налаштування технології 3D-друку.
{"title":"Проєктування моделі рухомого кріплення для оптичних сенсорів мобільної роботизованої платформи з автономною системою стабілізації","authors":"Андрій Геннадійович Ткачук, Олена Миколаївна Безвесільна, Антон Романович Кравчук","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-133-139","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-133-139","url":null,"abstract":"У статті розглянуто нову мобільну роботизовану платформу із автономною системою стабілізації для проведення розвідувальних операцій. Представлено розроблену 3D-модель мобільної роботозиваної платформи з автономною системою стабілізації для проведення розвідувальних операцій. Описано основні етапи проєктування моделі рухомого блоку кріплення для оптичних сенсорів мобільної платформи. Забезпечено модульність та функціональність блоку кріплення оптичних сенсорів. Блок кріплення передбачає декілька варіантів компоновки кріплення камер: одночасно дві камери або одна камера. Така модульність дає можливість змінювати варіативність обладнання на блоку кріплення камер. Блок кріплення оптичних сенсорів складається з декількох частин: основа, основна рамка, допоміжне кріплення, кріплення для камери та кріплення для тепловізора. Представлено креслення 3D-моделей кожного складового елемента. Наведено опис процесу підготовки технології виготовлення прототипу рухомого кріплення для оптичних сенсорів на основі 3D-друку технологією FDM. На прикладі циліндричної основи для блоку оптичних сенсорів описано всі особливості налаштування технології 3D-друку.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49233701","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-101-109
Олександр Олександрович Чернишов, Олександр Васильович Чернишов, Сергій Іванович Чухно, Валерій Анатолійович Яновський
Вимиту та висушену металеву стружку найбільш доцільно використовувати у сталеплавильному виробництві у вигляді пакетів або брикетів. Це дозволяє перетворити стружку на якісний шихтовий матеріал, який при переплавленні замінює металевий шматковий брухт. Варто зауважити, що одержати якісні пакети з металевої стружки практично неможливо, а тому дослідження процесів окусковування стружки є актуальними та важливими. В Україні значний внесок у розвиток процесів окусковування металевого лому і стружки зробили вітчизняні учені Інституту чорної металургії, Національної металургійної академії України та Дніпровського державного технічного університету. У промисловості отримали поширення два методи окусковування стружки: брикетування і пакетування. Для брикетування рекомендується використовувати тільки подрібнену стружку. Другим методом окусковування металевої стружки є її пакетування. Але пакетувати спіралеподібну сталеву стружку не вдається, оскільки при великих зусиллях пресування вона руйнується, а при малих зусиллях пакети розсипаються. Тому пакетування сталевої стружки необхідно проводити у відпаленому стані. Така технологія пакетування стружки була запропонована та досліджувалася в лабораторіях кафедри технології машинобудування Дніпровського державного технічного університету. Експериментальні дослідження процесу пакетування сталевої стружки проводилися з метою визначення оптимальних режимів пакетування за запропонованою технологією. Дослідження проводилися на лабораторному пресі пакетування, а також на промисловому пресі БА–1330. У статті розглянуто та описано існуючі в промисловості способи пакетування та брикетування металевої стружки, запропоновано технологію пакетування стружки у відпаленому стані. На підставі отриманих результатів зроблено рекомендації з удосконалення обладнання та розглянуто технологію пакетування стружки.
{"title":"Дослідження процесу пакетування металевої стружки","authors":"Олександр Олександрович Чернишов, Олександр Васильович Чернишов, Сергій Іванович Чухно, Валерій Анатолійович Яновський","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-101-109","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-101-109","url":null,"abstract":"Вимиту та висушену металеву стружку найбільш доцільно використовувати у сталеплавильному виробництві у вигляді пакетів або брикетів. Це дозволяє перетворити стружку на якісний шихтовий матеріал, який при переплавленні замінює металевий шматковий брухт. Варто зауважити, що одержати якісні пакети з металевої стружки практично неможливо, а тому дослідження процесів окусковування стружки є актуальними та важливими. В Україні значний внесок у розвиток процесів окусковування металевого лому і стружки зробили вітчизняні учені Інституту чорної металургії, Національної металургійної академії України та Дніпровського державного технічного університету. \u0000У промисловості отримали поширення два методи окусковування стружки: брикетування і пакетування. Для брикетування рекомендується використовувати тільки подрібнену стружку. Другим методом окусковування металевої стружки є її пакетування. Але пакетувати спіралеподібну сталеву стружку не вдається, оскільки при великих зусиллях пресування вона руйнується, а при малих зусиллях пакети розсипаються. Тому пакетування сталевої стружки необхідно проводити у відпаленому стані. Така технологія пакетування стружки була запропонована та досліджувалася в лабораторіях кафедри технології машинобудування Дніпровського державного технічного університету. Експериментальні дослідження процесу пакетування сталевої стружки проводилися з метою визначення оптимальних режимів пакетування за запропонованою технологією. Дослідження проводилися на лабораторному пресі пакетування, а також на промисловому пресі БА–1330. \u0000У статті розглянуто та описано існуючі в промисловості способи пакетування та брикетування металевої стружки, запропоновано технологію пакетування стружки у відпаленому стані. На підставі отриманих результатів зроблено рекомендації з удосконалення обладнання та розглянуто технологію пакетування стружки.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69054632","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-119-126
Олег Миколайович Євсеєнко
Торговельний центр є енергоємним об’єктом із розподіленими параметрами. Кількість людей у приміщенні, високі ціни на енергоносії, норми на експлуатацію будівель і призначення приміщень формують вимоги до створення та підтримання мікроклімату. Дослідження показують, що на компенсацію тепловтрат адміністративних будівель витрачається від 30 до 40 відсотків від загальної кількості енергоресурсів. Для забезпечення комфортних температурно-вологісних умов торговельного центру витрачається ще майже 20 відсотків енергії. При цьому можлива перевитрата енергоресурсів і, як наслідок, незабезпечення належних комфортних умов. Проаналізовані джерела інформації дають підстави для твердження, що економія ресурсів об’єктів із розподіленими параметрами неможлива без упровадження енергоефективних рішень. Статтю присвячено побудові та дослідженню математичної моделі торговельного центру. Для її побудови використовуються параметри однієї з будівель у місті Харків. Через складність об’єкта управління запропоновано поділити його на задану кількість об’єктів із зосередженими параметрами. Як об’єкти із зосередженими параметрами обрано окремі приміщення, які виконують функцію продуктового супермаркету. Створено модель окремого приміщення, яка враховує вплив нагрівачів, кількість людей у приміщенні, перетоки тепла через стіни та стелю. Для побудови передаточної функції об’єкта керування використано рівняння теплового балансу, що дозволило врахувати тепловтрати та всі джерела теплонадходжень. Об’єктом дослідження є нестаціонарні температурні поля розподіленого об’єкта. Отримано перехідні характеристики розробленої моделі. Створена модель не дозволяє задавати та одержувати параметри різних температурних зон усередині приміщення. Тому в подальших дослідженнях необхідно розширити цю модель за рахунок використання рівнянь теплопровідності та граничних умов.
{"title":"Побудова моделі торговельного центру як об’єкта з розподіленими параметрами","authors":"Олег Миколайович Євсеєнко","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-119-126","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-119-126","url":null,"abstract":"Торговельний центр є енергоємним об’єктом із розподіленими параметрами. Кількість людей у приміщенні, високі ціни на енергоносії, норми на експлуатацію будівель і призначення приміщень формують вимоги до створення та підтримання мікроклімату. Дослідження показують, що на компенсацію тепловтрат адміністративних будівель витрачається від 30 до 40 відсотків від загальної кількості енергоресурсів. Для забезпечення комфортних температурно-вологісних умов торговельного центру витрачається ще майже 20 відсотків енергії. При цьому можлива перевитрата енергоресурсів і, як наслідок, незабезпечення належних комфортних умов. Проаналізовані джерела інформації дають підстави для твердження, що економія ресурсів об’єктів із розподіленими параметрами неможлива без упровадження енергоефективних рішень. Статтю присвячено побудові та дослідженню математичної моделі торговельного центру. Для її побудови використовуються параметри однієї з будівель у місті Харків. Через складність об’єкта управління запропоновано поділити його на задану кількість об’єктів із зосередженими параметрами. Як об’єкти із зосередженими параметрами обрано окремі приміщення, які виконують функцію продуктового супермаркету. Створено модель окремого приміщення, яка враховує вплив нагрівачів, кількість людей у приміщенні, перетоки тепла через стіни та стелю. Для побудови передаточної функції об’єкта керування використано рівняння теплового балансу, що дозволило врахувати тепловтрати та всі джерела теплонадходжень. Об’єктом дослідження є нестаціонарні температурні поля розподіленого об’єкта. Отримано перехідні характеристики розробленої моделі. Створена модель не дозволяє задавати та одержувати параметри різних температурних зон усередині приміщення. Тому в подальших дослідженнях необхідно розширити цю модель за рахунок використання рівнянь теплопровідності та граничних умов.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69054653","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-298-307
Сергій Андрійович Горшкальов, Андрій Олександрович Луньов, Володимир Григорович Левицький, Євген Євгенійович Павлов, Олександр Анатолійович Темченко
Робота присвячена питанням геометризації родовищ кварц-польовошпатової сировини з використанням сучасних методів та технологій. У результаті виконаних досліджень на основі застосування сучасних геоінформаційних систем ГІС та інформаційно-комп’ютерних технологій встановлено кондиційні ділянки та ділянки з підвищеним вмістом шкідливих елементів та мінералів.. Удосконалено методики геометризації родовищ кварц-польовошпатової сировини. На основі теоретичних і експериментальних досліджень доведено можливість одержання різнопланових комплексних планів кількісного вираження основних показників покладу і шляхом гірничо-геометричного аналізу цих основних характеристик із застосуванням сучасних комп’ютерно-інформаційних технологій та ГІС створено відповідні моделі. Отримані результати можуть бути використані для поділу кар’єрного поля на технологічні зони залежно від вмісту основних показників та надання рекомендацій щодо селективного відпрацювання, що дозволить оптимізувати видобувні роботи та зменшити втрати корисної копалини.
{"title":"Дослідження просторової мінливості якісних показників при видобуванні кварц-польовошпатової сировини в умовах родовища «Гірне»","authors":"Сергій Андрійович Горшкальов, Андрій Олександрович Луньов, Володимир Григорович Левицький, Євген Євгенійович Павлов, Олександр Анатолійович Темченко","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-298-307","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-298-307","url":null,"abstract":"Робота присвячена питанням геометризації родовищ кварц-польовошпатової сировини з використанням сучасних методів та технологій. У результаті виконаних досліджень на основі застосування сучасних геоінформаційних систем ГІС та інформаційно-комп’ютерних технологій встановлено кондиційні ділянки та ділянки з підвищеним вмістом шкідливих елементів та мінералів.. Удосконалено методики геометризації родовищ кварц-польовошпатової сировини. На основі теоретичних і експериментальних досліджень доведено можливість одержання різнопланових комплексних планів кількісного вираження основних показників покладу і шляхом гірничо-геометричного аналізу цих основних характеристик із застосуванням сучасних комп’ютерно-інформаційних технологій та ГІС створено відповідні моделі. Отримані результати можуть бути використані для поділу кар’єрного поля на технологічні зони залежно від вмісту основних показників та надання рекомендацій щодо селективного відпрацювання, що дозволить оптимізувати видобувні роботи та зменшити втрати корисної копалини.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055219","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-67-76
Олександр Михайлович Пилипенко, Олексій Андрійович Громовий, Георгій Миколайович Виговський
У статті висвітлено тенденцію зростання попиту на промислову робототехніку в механоскладальних виробництвах за останні роки. Виконано аналітичний огляд програмних продуктів (ПП) для автоматизованого розв’язання задач промислової робототехніки в механоскладальних виробництвах машино- та приладобудування. Проведено аналіз найпоширеніших ПП щодо їх функціональних можливостей при технологічній підготовці роботизованих систем, підтримуваних операційних систем, допоміжного програмного забезпечення та цінової складової. Узагальнено представлено вказану вище інформацію у вигляді таблиці, де вказано про наявність основних аналізованих можливостей ПП. Результати проведеного аналізу найбільш відомих ПП на основі доступних інформаційних джерел щодо функціональних можливостей та варіантів застосування на етапах планування, проєктування, програмування роботизованих систем показали, що на даний момент не існує універсального ПП або програмного рішення, яке може задовольнити сучасні вимоги на виробництві. Позитивні тенденції щодо застосування показують open source ПП, що дають гнучкість у застосуванні, проте вимагають від користувача високої кваліфікації в роботехніці та програмуванні, але не гарантують повного розв’язування завдань науково-дослідницького та інженерного змісту.
{"title":"Програмні продукти для автоматизованого розв’язання задач промислової робототехніки в механоскладальних виробництвах машино- та приладобудування","authors":"Олександр Михайлович Пилипенко, Олексій Андрійович Громовий, Георгій Миколайович Виговський","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-67-76","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-67-76","url":null,"abstract":"У статті висвітлено тенденцію зростання попиту на промислову робототехніку в механоскладальних виробництвах за останні роки. Виконано аналітичний огляд програмних продуктів (ПП) для автоматизованого розв’язання задач промислової робототехніки в механоскладальних виробництвах машино- та приладобудування. Проведено аналіз найпоширеніших ПП щодо їх функціональних можливостей при технологічній підготовці роботизованих систем, підтримуваних операційних систем, допоміжного програмного забезпечення та цінової складової. Узагальнено представлено вказану вище інформацію у вигляді таблиці, де вказано про наявність основних аналізованих можливостей ПП. Результати проведеного аналізу найбільш відомих ПП на основі доступних інформаційних джерел щодо функціональних можливостей та варіантів застосування на етапах планування, проєктування, програмування роботизованих систем показали, що на даний момент не існує універсального ПП або програмного рішення, яке може задовольнити сучасні вимоги на виробництві. Позитивні тенденції щодо застосування показують open source ПП, що дають гнучкість у застосуванні, проте вимагають від користувача високої кваліфікації в роботехніці та програмуванні, але не гарантують повного розв’язування завдань науково-дослідницького та інженерного змісту.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055508","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-398-406
Зоя Михайлівна Шелест, Марія Броніславівна Корбут, Олена Леонтіївна Герасимчук, Сергій Володимирович Кальчук
Природний радіаційний фон є важливим абіотичним фактором. Нині опромінення від природних джерел посилене техногенною компонентою. Зростання чисельності населення стимулює будівництво, для якого використовують природну мінеральну сировину. Уран та його дочірні радіонукліди, що містяться у будівельних матеріалах, підсилюють вплив природних джерел радіації на людину. Радон є головним дозоутворюючим радіонуклідом. Його вимірювання є складним завданням. Серед продуктів поділу радону є гамма-випромінювачі, які разом з іншими природними радіонуклідами формують радіаційний фон житлових приміщень. У роботі проаналізовано особливості формування потужності амбієнтного еквіваленту дози гамма-опромінення в повітрі житлових будинків у місті Житомирі. Встановлено, що рівень потужності еквівалентної дози в житлових приміщеннях залежить від висоти споруди та виду будівельних матеріалів. Виявлено, що найвищий рівень гамма-фону фіксується на перших поверхах панельних будинків. Він був на 16 % вищий, ніж на перших поверхах цегляних будинків, на 20 % вище, ніж на других та на 25 % вище, ніж на третіх поверхах панельних будинків. Різниця статистично достовірна. Також показано, що є тренд до збільшення гамма-фону у більш сучасних будинках порівняно зі старішими.
{"title":"Оцінка радіаційного фону в житлових приміщеннях, зумовленого техногенно підсиленими джерелами природного походженн","authors":"Зоя Михайлівна Шелест, Марія Броніславівна Корбут, Олена Леонтіївна Герасимчук, Сергій Володимирович Кальчук","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-398-406","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-398-406","url":null,"abstract":"Природний радіаційний фон є важливим абіотичним фактором. Нині опромінення від природних джерел посилене техногенною компонентою. Зростання чисельності населення стимулює будівництво, для якого використовують природну мінеральну сировину. Уран та його дочірні радіонукліди, що містяться у будівельних матеріалах, підсилюють вплив природних джерел радіації на людину. Радон є головним дозоутворюючим радіонуклідом. Його вимірювання є складним завданням. Серед продуктів поділу радону є гамма-випромінювачі, які разом з іншими природними радіонуклідами формують радіаційний фон житлових приміщень. У роботі проаналізовано особливості формування потужності амбієнтного еквіваленту дози гамма-опромінення в повітрі житлових будинків у місті Житомирі. Встановлено, що рівень потужності еквівалентної дози в житлових приміщеннях залежить від висоти споруди та виду будівельних матеріалів. Виявлено, що найвищий рівень гамма-фону фіксується на перших поверхах панельних будинків. Він був на 16 % вищий, ніж на перших поверхах цегляних будинків, на 20 % вище, ніж на других та на 25 % вище, ніж на третіх поверхах панельних будинків. Різниця статистично достовірна. Також показано, що є тренд до збільшення гамма-фону у більш сучасних будинках порівняно зі старішими.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47330633","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：