Pub Date : 2022-12-19DOI: 10.26642/ten-2022-2(90)-44-51
Євген Степанович Пуховський
Одним зі шляхів усунення вібрацій під час різання є вибір режимів різання, геометричних параметрів інструменту та інших технологічних факторів таким чином, щоб забезпечити роботу в області стійкості. Робота в області стійкості, знайденої за основними факторами, які впливають на інтенсивність вібрацій в системі, дозволяє майже повністю усунути вібрації, підвищити якість оброблюваних виробів і стійкість різального інструменту. Вплив зносу інструменту на інтенсивність вібрацій починає позначатися вже за появи невеликого майданчика зносу. Це пояснюється демпфуючою дією майданчика. При подальшому збільшенні зносу амплітуда коливань зростає, тому надзвичайно актуальною є проблема дослідження впливу вібрацій не тільки на стійкість інструменту, але й на визначення областей роботи без вібрацій та зменшення їх впливу на експлуатаційні характеристики оброблюваних деталей. Тобто, важливо досягти мінімального зносу багатолезового інструменту, забезпечуючи при цьому його стійкість та здатність обробляти деталі з заданою точністю і шорсткістю поверхні. Найбільш повно вплив вібрацій на стійкість інструменту досліджено під час обробки звичайними різцями навіть новітньої конструкції зі змінними пластинами. При використанні багатолезового різання динамічна система верстата стає більш складною, що вимагає додаткових досліджень для встановлення областей режимів обробки вільних від вібрацій, що гарантує якість деталей. Новизна роботи полягає в комплексному дослідженні впливу вібрацій на роботу складних інструментів: фрез, свердел, протяжок, зенкерів, розгорток та різьбонарізних головок. Це дозволяє розробити рекомендації для стійкої роботи інструменту в умовах використання його в сучасних верстатних системах з обладнанням з ЧПУ.
{"title":"Вплив вібрацій на стійкість багатолезового інструменту","authors":"Євген Степанович Пуховський","doi":"10.26642/ten-2022-2(90)-44-51","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-2(90)-44-51","url":null,"abstract":"Одним зі шляхів усунення вібрацій під час різання є вибір режимів різання, геометричних параметрів інструменту та інших технологічних факторів таким чином, щоб забезпечити роботу в області стійкості. Робота в області стійкості, знайденої за основними факторами, які впливають на інтенсивність вібрацій в системі, дозволяє майже повністю усунути вібрації, підвищити якість оброблюваних виробів і стійкість різального інструменту. Вплив зносу інструменту на інтенсивність вібрацій починає позначатися вже за появи невеликого майданчика зносу. Це пояснюється демпфуючою дією майданчика. При подальшому збільшенні зносу амплітуда коливань зростає, тому надзвичайно актуальною є проблема дослідження впливу вібрацій не тільки на стійкість інструменту, але й на визначення областей роботи без вібрацій та зменшення їх впливу на експлуатаційні характеристики оброблюваних деталей. Тобто, важливо досягти мінімального зносу багатолезового інструменту, забезпечуючи при цьому його стійкість та здатність обробляти деталі з заданою точністю і шорсткістю поверхні. Найбільш повно вплив вібрацій на стійкість інструменту досліджено під час обробки звичайними різцями навіть новітньої конструкції зі змінними пластинами. При використанні багатолезового різання динамічна система верстата стає більш складною, що вимагає додаткових досліджень для встановлення областей режимів обробки вільних від вібрацій, що гарантує якість деталей. Новизна роботи полягає в комплексному дослідженні впливу вібрацій на роботу складних інструментів: фрез, свердел, протяжок, зенкерів, розгорток та різьбонарізних головок. Це дозволяє розробити рекомендації для стійкої роботи інструменту в умовах використання його в сучасних верстатних системах з обладнанням з ЧПУ.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47869332","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-07DOI: 10.26642/ten-2022-1(89)-116-124
Микола Ярославович Дерев’янчук, Анатолій Анатолійович Ащеулов, Дмитро Олескандрович Лавренюк
У роботі розглянуто особливості поширення магнітного поля в прямокутній пластині з анізотропного за коефіцієнтом магнітної проникності матеріалу. Встановлено залежності поздовжньої та поперечної складових магнітного поля від геометричних розмірів пластини та кута нахилу вибраних головних кристолаграфічних осей. Вперше показано можливість концентрації величини напруженості магнітного поля і проведено відповідну оптимізацію її величини. Представлено моделі анізотропного магнітного концентратора, а також запропоновано метод його створення на основі штучних анізотропних, як класичних, так і метамагнітних, матеріалів. Застосування запропонованого методу веде до появи нових енергетичних перетворювачів автономної екологічночистої енергії, що не потребує класичних енергоносіїв. Метод концентрації магнітного поля з використанням штучних анізотропних класичних матеріалів покращує показники електромагнітних і магнітоелектричних вимірювальних систем, проте не зовсім задовольняє вимоги до новітніх технологічних пристроїв. Подальше підвищення коефіцієнта концентрації магнітного поля досягається при використанні штучних анізотропних метамагнітних матеріалів, що характеризуються від’ємним значенням магнітної проникності у одному із вибраних головних кристолаграфічних напрямків. Запропоновані методи концентрації магнітного поля знайдуть використання у електротехніці, радіотехніці, метрології та інших пов’язаних із ними галузей.
{"title":"Ефект концентрації магнітного поля в анізотропних метамагнітних середовищах","authors":"Микола Ярославович Дерев’янчук, Анатолій Анатолійович Ащеулов, Дмитро Олескандрович Лавренюк","doi":"10.26642/ten-2022-1(89)-116-124","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-1(89)-116-124","url":null,"abstract":"У роботі розглянуто особливості поширення магнітного поля в прямокутній пластині з анізотропного за коефіцієнтом магнітної проникності матеріалу. Встановлено залежності поздовжньої та поперечної складових магнітного поля від геометричних розмірів пластини та кута нахилу вибраних головних кристолаграфічних осей. Вперше показано можливість концентрації величини напруженості магнітного поля і проведено відповідну оптимізацію її величини. Представлено моделі анізотропного магнітного концентратора, а також запропоновано метод його створення на основі штучних анізотропних, як класичних, так і метамагнітних, матеріалів. Застосування запропонованого методу веде до появи нових енергетичних перетворювачів автономної екологічночистої енергії, що не потребує класичних енергоносіїв. Метод концентрації магнітного поля з використанням штучних анізотропних класичних матеріалів покращує показники електромагнітних і магнітоелектричних вимірювальних систем, проте не зовсім задовольняє вимоги до новітніх технологічних пристроїв. Подальше підвищення коефіцієнта концентрації магнітного поля досягається при використанні штучних анізотропних метамагнітних матеріалів, що характеризуються від’ємним значенням магнітної проникності у одному із вибраних головних кристолаграфічних напрямків. Запропоновані методи концентрації магнітного поля знайдуть використання у електротехніці, радіотехніці, метрології та інших пов’язаних із ними галузей.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69054090","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-07DOI: 10.26642/ten-2022-1(89)-125-130
Ірина Володимирівна Леонець, Людмила Анатоліївна Ковалевич, Дмитро Миколайович Білобров, Михайло Валентинович Качуровський, Валентин Вацлавович Коробійчук
Визначено швидкості руху автосамоскидів БелАЗ залежно від величини поздовжнього ухилу постійних автошляхів із щебеневим покриттям в умовах Омелянівського кар’єру. Експериментальні дослідження роботи автосамоскидів БелАЗ-548 проведені на трасах протяжністю 0,9–3,7 км при висоті підйому гірської маси 14–42 м та середньозваженому ухилі 1,4–6,3 %. Зі збільшенням поздовжніх ухилів автошляхів спостерігається поступове зниження швидкостей руху порожніх автомобілів, що обумовлено необхідністю реалізації великих гальмівних зусиль при гальмуванні на більш крутому ухилі та психологічними факторами. У процесі проведення експериментальних робіт встановлено закономірності витрати дизельного палива автосамоскидами БелАЗ-548 залежно від величини поздовжнього ухилу кар’єрних автошляхів. Зі зростанням поздовжнього ухилу автошляхів від 8 до 10 % спостерігається збільшення витрати палива для навантажених автосамоскидів на 8–12 %. Було встановлено, що залежність питомої витрати палива на транспортування 1 т гірської маси від кута ухилу капітальної траншеї в умовах Омелянівського кар’єру описується поліномами другого порядку.
{"title":"Оцінка експлуатаційних параметрів БелАЗ-548 в умовах Омелянівського кар’єру","authors":"Ірина Володимирівна Леонець, Людмила Анатоліївна Ковалевич, Дмитро Миколайович Білобров, Михайло Валентинович Качуровський, Валентин Вацлавович Коробійчук","doi":"10.26642/ten-2022-1(89)-125-130","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-1(89)-125-130","url":null,"abstract":"Визначено швидкості руху автосамоскидів БелАЗ залежно від величини поздовжнього ухилу постійних автошляхів із щебеневим покриттям в умовах Омелянівського кар’єру. Експериментальні дослідження роботи автосамоскидів БелАЗ-548 проведені на трасах протяжністю 0,9–3,7 км при висоті підйому гірської маси 14–42 м та середньозваженому ухилі 1,4–6,3 %. Зі збільшенням поздовжніх ухилів автошляхів спостерігається поступове зниження швидкостей руху порожніх автомобілів, що обумовлено необхідністю реалізації великих гальмівних зусиль при гальмуванні на більш крутому ухилі та психологічними факторами. У процесі проведення експериментальних робіт встановлено закономірності витрати дизельного палива автосамоскидами БелАЗ-548 залежно від величини поздовжнього ухилу кар’єрних автошляхів. Зі зростанням поздовжнього ухилу автошляхів від 8 до 10 % спостерігається збільшення витрати палива для навантажених автосамоскидів на 8–12 %. Було встановлено, що залежність питомої витрати палива на транспортування 1 т гірської маси від кута ухилу капітальної траншеї в умовах Омелянівського кар’єру описується поліномами другого порядку.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69054840","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-07DOI: 10.26642/ten-2022-1(89)-45-54
Лариса Євгеніївна Глембоцька, Світлана Іванівна Радкевич, Петро Петрович Мельничук, Валерій Анатолійович Кирилович
Обробка плоских протяжних поверхонь деталей з різних типів чавунів здійснюється торцевими фрезами, які за своїми конструкційними характеристиками можуть суттєво відрізнятися одна від одної. Велику роль у виборі фрез відіграють фізико-механічні характеристики чавунів, які залежно від способів їх отримання, вмісту, виду та форми вуглецю в них, наявності легуючих елементів можуть мати істотно відмінні показники. Однак разом з тим є ряд властивостей, які об’єднують їх у одну групу матеріалів і дають підставу для постановки такого завдання, як пошук універсального інструменту, який би давав можливість отримувати поверхні деталей з чавунів високої якості при мінімальних затратах. Особливо високі вимоги висуваються до якості та надійності поверхонь тертя. У цій роботі були розглянуті конструкції існуючих торцевих фрез та різальних пластинок від провідних виробників різальних інструментів та оптимальні режими різання. Представлено порівняльну оцінку пропозиції торцевих фрез та комплектуючих до них міжнародного ринку різальних інструментів для обробки різних типів чавунів. Проведено аналіз робіт вітчизняних та зарубіжних науковців з питань зносостійкості інструментів з механічним кріпленням різальних пластин, в результаті якого виявлено, що під час використання різальних пластин круглої форми мають найкращі показники зносостійкості. Відштовхуючись від опрацьованої інформації, плануємо створити універсальний багатолезовий інструмент, за допомогою якого можна буде ефективно обробляти поверхні деталей з різних типів чавунів при високій його зносостійкості.
{"title":"Конструктивне рішення торцевих фрез зі змінними непереточуваними пластинами для обробки плоских поверхонь деталей з чавунів","authors":"Лариса Євгеніївна Глембоцька, Світлана Іванівна Радкевич, Петро Петрович Мельничук, Валерій Анатолійович Кирилович","doi":"10.26642/ten-2022-1(89)-45-54","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-1(89)-45-54","url":null,"abstract":"Обробка плоских протяжних поверхонь деталей з різних типів чавунів здійснюється торцевими фрезами, які за своїми конструкційними характеристиками можуть суттєво відрізнятися одна від одної. Велику роль у виборі фрез відіграють фізико-механічні характеристики чавунів, які залежно від способів їх отримання, вмісту, виду та форми вуглецю в них, наявності легуючих елементів можуть мати істотно відмінні показники. Однак разом з тим є ряд властивостей, які об’єднують їх у одну групу матеріалів і дають підставу для постановки такого завдання, як пошук універсального інструменту, який би давав можливість отримувати поверхні деталей з чавунів високої якості при мінімальних затратах. Особливо високі вимоги висуваються до якості та надійності поверхонь тертя. У цій роботі були розглянуті конструкції існуючих торцевих фрез та різальних пластинок від провідних виробників різальних інструментів та оптимальні режими різання. Представлено порівняльну оцінку пропозиції торцевих фрез та комплектуючих до них міжнародного ринку різальних інструментів для обробки різних типів чавунів. Проведено аналіз робіт вітчизняних та зарубіжних науковців з питань зносостійкості інструментів з механічним кріпленням різальних пластин, в результаті якого виявлено, що під час використання різальних пластин круглої форми мають найкращі показники зносостійкості. Відштовхуючись від опрацьованої інформації, плануємо створити універсальний багатолезовий інструмент, за допомогою якого можна буде ефективно обробляти поверхні деталей з різних типів чавунів при високій його зносостійкості.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49552627","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-07DOI: 10.26642/ten-2022-1(89)-21-26
Світлана Валеріївна Бурбурська, Віталій Анатолійович Пасічник
Адитивні технології – відносно нові для сфери машинобудування, проте вкрай актуальні і перспективні. Зрозуміти можливості таких технологій, визначити їх місце серед усталених технологій – важливе завдання сьогодення. В статті аналізується місце адитивних технологій, їх можливості з точки зору формоутворення, створення екстремально складних за формою деталей, що мають розвинену внутрішню структуру та структуру поверхні. Розглянуто можливості, які надають мультиматеріальні адитивні технології. Пояснюються причини парадоксальної властивості адитивних технологій бути інваріантними для складності деталей. Аналізуються основні можливості і тренди застосування адитивних технологій у проєктуванні й виготовленні високотехнологічних деталей в машинобудуванні та біомедичній інженерії.
{"title":"Можливості адитивних технологій у виготовленні високотехнологічної продукції машинобудування та біомедичної інженерії","authors":"Світлана Валеріївна Бурбурська, Віталій Анатолійович Пасічник","doi":"10.26642/ten-2022-1(89)-21-26","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-1(89)-21-26","url":null,"abstract":"Адитивні технології – відносно нові для сфери машинобудування, проте вкрай актуальні і перспективні. Зрозуміти можливості таких технологій, визначити їх місце серед усталених технологій – важливе завдання сьогодення. В статті аналізується місце адитивних технологій, їх можливості з точки зору формоутворення, створення екстремально складних за формою деталей, що мають розвинену внутрішню структуру та структуру поверхні. Розглянуто можливості, які надають мультиматеріальні адитивні технології. Пояснюються причини парадоксальної властивості адитивних технологій бути інваріантними для складності деталей. Аналізуються основні можливості і тренди застосування адитивних технологій у проєктуванні й виготовленні високотехнологічних деталей в машинобудуванні та біомедичній інженерії.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47079798","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-07DOI: 10.26642/ten-2022-1(89)-108-115
Юрій Олександрович Подчашинський, Ларина Олексіївна Чепюк, Тетяна Станіславівна Воронова, Катерина Володимирівна Бендюкевич, Дар’я Андріївна Заєць
У статті розглядаються варіанти вибору ознак і критеріїв розпізнавання образів для обробки та ідентифікації растрових графічних зображень, одержаних у результаті оцифрування відеозображень з вимірювальною інформацією. Визначено оптимальні варіанти вибору з точки зору мінімізації числа обчислювальних операцій. Також важливою задачею під час комп’ютерної обробки візуальної (нетекстової) інформації є розпізнавання, ідентифікація і класифікація відеозображень, що представлені в різних форматах, в тому числі і у вигляді растрових графічних зображень. Під час роботи з реальними відеозображеннями з вимірювальною інформацією, що отримані в результаті введення відеосигналу у комп’ютер від зовнішнього джерела, виникає ряд викривлень, які можуть суттєво вплинути на процес розпізнавання й ідентифікації цих зображень. Звідси виникає задача оцінки впливу цих викривлень на якість розпізнавання й ідентифікації зображень з вимірювальною інформацією. Якість розпізнавання та ідентифікації растрових графічних зображень залежить від величини викривлень у зображенні з вимірювальною інформацією, які виникають у процесі його оцифрування і введення в комп’ютер. У свою чергу величина викривлень залежить від апаратного забезпечення і програмних засобів, що використовуються для введення відеозображень з вимірювальною інформацією.
{"title":"Аналіз цифрових відеозображень з вимірювальною інформацією та виявлення об’єктів вимірювань","authors":"Юрій Олександрович Подчашинський, Ларина Олексіївна Чепюк, Тетяна Станіславівна Воронова, Катерина Володимирівна Бендюкевич, Дар’я Андріївна Заєць","doi":"10.26642/ten-2022-1(89)-108-115","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-1(89)-108-115","url":null,"abstract":"У статті розглядаються варіанти вибору ознак і критеріїв розпізнавання образів для обробки та ідентифікації растрових графічних зображень, одержаних у результаті оцифрування відеозображень з вимірювальною інформацією. Визначено оптимальні варіанти вибору з точки зору мінімізації числа обчислювальних операцій. Також важливою задачею під час комп’ютерної обробки візуальної (нетекстової) інформації є розпізнавання, ідентифікація і класифікація відеозображень, що представлені в різних форматах, в тому числі і у вигляді растрових графічних зображень. Під час роботи з реальними відеозображеннями з вимірювальною інформацією, що отримані в результаті введення відеосигналу у комп’ютер від зовнішнього джерела, виникає ряд викривлень, які можуть суттєво вплинути на процес розпізнавання й ідентифікації цих зображень. Звідси виникає задача оцінки впливу цих викривлень на якість розпізнавання й ідентифікації зображень з вимірювальною інформацією. Якість розпізнавання та ідентифікації растрових графічних зображень залежить від величини викривлень у зображенні з вимірювальною інформацією, які виникають у процесі його оцифрування і введення в комп’ютер. У свою чергу величина викривлень залежить від апаратного забезпечення і програмних засобів, що використовуються для введення відеозображень з вимірювальною інформацією.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69054520","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-07DOI: 10.26642/ten-2022-1(89)-138-157
Євген Руднєв, М.І. Антощенко, Ельвіра Миколаївна Філатьева, Михайло Володимирович Філатьев
Вихід летких речовин при термічному розкладанні вугілля та вміст кисню в органічній масі не характеризують однозначно як типи вугілля за передбачуваною відновленістю, так і прояв небезпечних властивостей шахтопластів під час гірничих робіт. Для встановлення істинних причин зміни властивостей шахтопластів у процесі метаморфічних перетворень та появи схильності до виникнення небезпечних властивостей необхідно враховувати зміну співвідношення між усіма основними компонентами органічної маси (вуглецем, киснем, воднем, сіркою та азотом) та не обмежуватися розглядом вмісту лише кисню та загальної сірки. Доведено, що різний вміст кисню в органічній масі за однакового ступеня метаморфічних перетворень шахтопластів не є наслідком їх відновленості. Це пов’язано з різним вихідним співвідношенням між основними компонентами на попередніх стадіях вуглеутворення. Методика проведення досліджень базується на статистичній обробці відомих експериментальних даних, одержаних практично для всіх шахтопластів Донбасу та Львівсько-Волинського басейну. Проведені дослідження показали великий багатофакторний вплив метаморфічних процесів як на зміну елементного складу горючої (органічної) маси вихідної речовини, так і на його фізико-механічні властивості. Такий спектр змін у складі та властивостях викопного вугілля при метаморфізмі шахтопластів неможливо характеризувати, як це представлено в нормативних документах, практично одним показником – виходом летких речовин при термічній деструкції палива. Це вказує на необхідність удосконалення нормативної бази щодо безпечного ведення гірничих робіт. При внесенні необхідних коригувань пропонується враховувати встановлені особливості зміни в елементному складі та властивості вугілля при метаморфічних перетвореннях шахтопластів.
{"title":"До питання встановлення типу шахтопластів за «відновленістю» («окисленістю») викопного вугілля","authors":"Євген Руднєв, М.І. Антощенко, Ельвіра Миколаївна Філатьева, Михайло Володимирович Філатьев","doi":"10.26642/ten-2022-1(89)-138-157","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-1(89)-138-157","url":null,"abstract":"Вихід летких речовин при термічному розкладанні вугілля та вміст кисню в органічній масі не характеризують однозначно як типи вугілля за передбачуваною відновленістю, так і прояв небезпечних властивостей шахтопластів під час гірничих робіт. Для встановлення істинних причин зміни властивостей шахтопластів у процесі метаморфічних перетворень та появи схильності до виникнення небезпечних властивостей необхідно враховувати зміну співвідношення між усіма основними компонентами органічної маси (вуглецем, киснем, воднем, сіркою та азотом) та не обмежуватися розглядом вмісту лише кисню та загальної сірки. Доведено, що різний вміст кисню в органічній масі за однакового ступеня метаморфічних перетворень шахтопластів не є наслідком їх відновленості. Це пов’язано з різним вихідним співвідношенням між основними компонентами на попередніх стадіях вуглеутворення. Методика проведення досліджень базується на статистичній обробці відомих експериментальних даних, одержаних практично для всіх шахтопластів Донбасу та Львівсько-Волинського басейну. Проведені дослідження показали великий багатофакторний вплив метаморфічних процесів як на зміну елементного складу горючої (органічної) маси вихідної речовини, так і на його фізико-механічні властивості. Такий спектр змін у складі та властивостях викопного вугілля при метаморфізмі шахтопластів неможливо характеризувати, як це представлено в нормативних документах, практично одним показником – виходом летких речовин при термічній деструкції палива. Це вказує на необхідність удосконалення нормативної бази щодо безпечного ведення гірничих робіт. При внесенні необхідних коригувань пропонується враховувати встановлені особливості зміни в елементному складі та властивості вугілля при метаморфічних перетвореннях шахтопластів.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"88 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69054894","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-07DOI: 10.26642/ten-2022-1(89)-158-165
Ілля Дмитрович Литвинчук, Олександр Олександрович Фролов, Максим Вадимович Дзьоба
У статті розглянуто особливості залягання флювіогляціальних відкладів на території України та представлено можливі технології і технологічні схеми розробки флювіогляціальних відкладів залежно від умов залягання покладу та наявності комплексу обладнання. За результатами вишукувань отримано гранулометричний склад гравійно-піщаної гірничої маси на розкриві Соснівського кар’єру з видобутку гранітів на щебінь та встановлено середній розмір шматка флювіогляціальних відкладів. На підставі аналізу стану гірничих робіт у кар’єрі, можливостей існуючого виймально-навантажувального обладнання та умов застосування різних технологічних схем відробки гравійно-піщаних відкладів запропоновано, для зняття розкривного шару порід, використовувати бульдозерно-екскаваторно-автомобільний комплекс із застосуванням бульдозера-розпушувача. Залежно від параметрів робочої зони, надано дві технологічні схеми роботи обладнання – під час роботи гідравлічного екскаватора зі зворотною лопатою на покрівлі флювіогляціальних відкладів та при розміщені екскаватора з прямою лопатою на розташованому нижче горизонті, де він вантажить гравійно-піщану масу у автосамоскид, яку скидає бульдозер-розпушувач з розкривного уступу. Отримано емпіричну та графічні залежності зміни продуктивності екскаватора від середнього розміру шматка флювіогляціальних відкладів для умов кар’єру Соснівського родовища гранітів. Встановлено, що продуктивність екскаватора з прямою лопатою буде вищою, ніж продуктивність екскаватора зі зворотною лопатою на 17 %, а при зміні середнього розміру шматка гравійно-піщаної маси з 20 до 200 мм продуктивності обох типів екскаваторів зменшується у 1,6 раза: для зворотної лопати з 728,2 м3/зміну до 459,4 м3/зміну; для прямої лопати з 849,5 м3/зміну до 536,0 м3/зміну. Визначено продуктивності екскаваторів Volvo EC460BLC, які запропоновано використовувати на розкривних роботах Соснівського кар’єру при середньозваженому розмірі шматка валунно-гравійно-піщаної маси 171 мм, а саме: за першою технологічною схемою розробки – 474,1 м3/зміну; за другою – 553,1 м3/зміну.
{"title":"Встановлення закономірностей зміни продуктивності екскаватора від гранулометричного складу флювіогляціальних відкладів на розкриві кар’єру Соснівського родовища гранітів","authors":"Ілля Дмитрович Литвинчук, Олександр Олександрович Фролов, Максим Вадимович Дзьоба","doi":"10.26642/ten-2022-1(89)-158-165","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-1(89)-158-165","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості залягання флювіогляціальних відкладів на території України та представлено можливі технології і технологічні схеми розробки флювіогляціальних відкладів залежно від умов залягання покладу та наявності комплексу обладнання. За результатами вишукувань отримано гранулометричний склад гравійно-піщаної гірничої маси на розкриві Соснівського кар’єру з видобутку гранітів на щебінь та встановлено середній розмір шматка флювіогляціальних відкладів. На підставі аналізу стану гірничих робіт у кар’єрі, можливостей існуючого виймально-навантажувального обладнання та умов застосування різних технологічних схем відробки гравійно-піщаних відкладів запропоновано, для зняття розкривного шару порід, використовувати бульдозерно-екскаваторно-автомобільний комплекс із застосуванням бульдозера-розпушувача. Залежно від параметрів робочої зони, надано дві технологічні схеми роботи обладнання – під час роботи гідравлічного екскаватора зі зворотною лопатою на покрівлі флювіогляціальних відкладів та при розміщені екскаватора з прямою лопатою на розташованому нижче горизонті, де він вантажить гравійно-піщану масу у автосамоскид, яку скидає бульдозер-розпушувач з розкривного уступу. Отримано емпіричну та графічні залежності зміни продуктивності екскаватора від середнього розміру шматка флювіогляціальних відкладів для умов кар’єру Соснівського родовища гранітів. Встановлено, що продуктивність екскаватора з прямою лопатою буде вищою, ніж продуктивність екскаватора зі зворотною лопатою на 17 %, а при зміні середнього розміру шматка гравійно-піщаної маси з 20 до 200 мм продуктивності обох типів екскаваторів зменшується у 1,6 раза: для зворотної лопати з 728,2 м3/зміну до 459,4 м3/зміну; для прямої лопати з 849,5 м3/зміну до 536,0 м3/зміну. Визначено продуктивності екскаваторів Volvo EC460BLC, які запропоновано використовувати на розкривних роботах Соснівського кар’єру при середньозваженому розмірі шматка валунно-гравійно-піщаної маси 171 мм, а саме: за першою технологічною схемою розробки – 474,1 м3/зміну; за другою – 553,1 м3/зміну.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69054912","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-07DOI: 10.26642/ten-2022-1(89)-77-84
Олександра Миколаївна Свінцицька, Марина Сергіївна Граф, Тетяна Миколаївна Нікітчук
У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти планування проєктів з інформаційних технологій, зокрема визначено актуальність цієї проблематики. Планування слугує початком будь-якої спрямованої діяльності, зокрема для досягнення цілей успішної реалізації проєкту, і складається з процесів та вимог, щоб визначити набір завдань і строків продукту. Під час планування процесів в основу закладається визначена технологія. Для моделювання технології розробки ІТ-проєкту використовуються різні моделі: базовою моделлю вважається водоспад, що базується на первинному плануванні проєкту, а на його основі будуються інші моделі, що вважаються гібридними. Що стосується великих, складних проєктів, то при роботі з ними найчастіше використовуються більш складні способи планування. Прикладом є методологія Agile, що була призначена допомагати розробникам створювати проєкт, який може швидко адаптуватися та перетворюватися відповідно до запитів. Також підходить для проєктів з високим ступенем невизначеності. Отже, мета дослідження – удосконалити технологію планування проєктів з інформаційних технологій з урахуванням методу Use Case. Вказаний метод передбачає розробку діаграми Use Case та побудову Use Case, розрахунок некоригованої ваги актора та некоригованої ваги варіанта користування UUCW, оцінку технічної та організаційної складності проєкту. Все це дає можливість визначити загальну вартість програмного забезпечення. Для досягнення поставленої мети було використано дані компанії Viseven та виявлено низку проблем у системі управління проєктами, які висвітлені в цій статті. Вирішення однієї із проблем, зокрема, великої втрати часу на переробку (більше 50 %) внаслідок нечітких критеріїв оцінки виконання проєктів на етапі ініціалізації та планування. Пропонується здійснювати планування тривалості і вартості проєкту на основі методу Use Case та коригуючих коефіцієнтів з урахуванням складності технічного та організаційного його виконання. В роботі здійснено обґрунтування цих кроків з відповідними розрахунками та висновками.
{"title":"Метод Use Case в плануванні проєктів з інформаційних технологій","authors":"Олександра Миколаївна Свінцицька, Марина Сергіївна Граф, Тетяна Миколаївна Нікітчук","doi":"10.26642/ten-2022-1(89)-77-84","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-1(89)-77-84","url":null,"abstract":"У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти планування проєктів з інформаційних технологій, зокрема визначено актуальність цієї проблематики. Планування слугує початком будь-якої спрямованої діяльності, зокрема для досягнення цілей успішної реалізації проєкту, і складається з процесів та вимог, щоб визначити набір завдань і строків продукту. Під час планування процесів в основу закладається визначена технологія. Для моделювання технології розробки ІТ-проєкту використовуються різні моделі: базовою моделлю вважається водоспад, що базується на первинному плануванні проєкту, а на його основі будуються інші моделі, що вважаються гібридними. Що стосується великих, складних проєктів, то при роботі з ними найчастіше використовуються більш складні способи планування. Прикладом є методологія Agile, що була призначена допомагати розробникам створювати проєкт, який може швидко адаптуватися та перетворюватися відповідно до запитів. Також підходить для проєктів з високим ступенем невизначеності. Отже, мета дослідження – удосконалити технологію планування проєктів з інформаційних технологій з урахуванням методу Use Case. Вказаний метод передбачає розробку діаграми Use Case та побудову Use Case, розрахунок некоригованої ваги актора та некоригованої ваги варіанта користування UUCW, оцінку технічної та організаційної складності проєкту. Все це дає можливість визначити загальну вартість програмного забезпечення. Для досягнення поставленої мети було використано дані компанії Viseven та виявлено низку проблем у системі управління проєктами, які висвітлені в цій статті. Вирішення однієї із проблем, зокрема, великої втрати часу на переробку (більше 50 %) внаслідок нечітких критеріїв оцінки виконання проєктів на етапі ініціалізації та планування. Пропонується здійснювати планування тривалості і вартості проєкту на основі методу Use Case та коригуючих коефіцієнтів з урахуванням складності технічного та організаційного його виконання. В роботі здійснено обґрунтування цих кроків з відповідними розрахунками та висновками.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49388092","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-07DOI: 10.26642/ten-2022-1(89)-69-76
Олег Миколайович Євсеєнко, Петро Олексійович Качанов
Стаття присвячена аналізу особливостей проєктування та пошуку проблем із забезпеченням мікроклімату приміщень, які виникають при функціонуванні торговельних центрів. Сформульовано основні тенденції розвитку торговельних центрів. Показано, що для оцінки комфортності людини у приміщенні використовуються індекси Фагнера та стандарти ISO 7730:2005, ISO 10551:2019. Встановлено, що неналежне використання вентиляції в торговельних центрах може привести до хвороб відвідувачів та працівників. З’ясовано, що параметри, які необхідно контролювати, не обмежуються типовими: температурою та вологістю. Пропонується регулювати показники таких параметрів: чадний газ (CO), частинки PM2.5 та PM10, вуглекислий газ (СО2), формальдегід (HCHO), летучі органічні сполуки (TVOC). Показано, що створення комфорту людини в торговельному центрі є важливим завданням, яке необхідно вирішувати разом з енергозбереженням. Виокремлено основні параметри мікроклімату, на які варто звертати увагу під час побудови систем управління. Наведено основні компанії, контролери яких використовуються при автоматизації технологічних процесів. Визначено, що підходи до підвищення енергоефективності діляться на конструктивні та алгоритмічні. Реалізація конструктивних підходів можлива лише за умови, якщо торговельний центр було побудовано з виконанням усіх нормативних вимог до побудови приміщень. Проведено огляд законів керування та методів моделювання, які використовуються для керування системами обігріву та вентиляції. Сформульовано основні принципи, використання яких дозволить отримати збереження енергоресурсів. Визначено, що торговельний центр є об’єктом з розподіленими параметрами через його розміри та необхідність формування окремих умов для кожного приміщення. Показано, що класичні підходи, які пропонуються використовувати для керування температурно-вологими процесами об’єкта з розподіленими параметрами, не підходять для енергоефективного функціонування.
{"title":"Огляд потреби побудови енергоефективної системи керування вентиляцією та кондиціонуванням у торговельних центрах","authors":"Олег Миколайович Євсеєнко, Петро Олексійович Качанов","doi":"10.26642/ten-2022-1(89)-69-76","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-1(89)-69-76","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу особливостей проєктування та пошуку проблем із забезпеченням мікроклімату приміщень, які виникають при функціонуванні торговельних центрів. Сформульовано основні тенденції розвитку торговельних центрів. Показано, що для оцінки комфортності людини у приміщенні використовуються індекси Фагнера та стандарти ISO 7730:2005, ISO 10551:2019. Встановлено, що неналежне використання вентиляції в торговельних центрах може привести до хвороб відвідувачів та працівників. З’ясовано, що параметри, які необхідно контролювати, не обмежуються типовими: температурою та вологістю. Пропонується регулювати показники таких параметрів: чадний газ (CO), частинки PM2.5 та PM10, вуглекислий газ (СО2), формальдегід (HCHO), летучі органічні сполуки (TVOC). Показано, що створення комфорту людини в торговельному центрі є важливим завданням, яке необхідно вирішувати разом з енергозбереженням. Виокремлено основні параметри мікроклімату, на які варто звертати увагу під час побудови систем управління. Наведено основні компанії, контролери яких використовуються при автоматизації технологічних процесів. Визначено, що підходи до підвищення енергоефективності діляться на конструктивні та алгоритмічні. Реалізація конструктивних підходів можлива лише за умови, якщо торговельний центр було побудовано з виконанням усіх нормативних вимог до побудови приміщень. Проведено огляд законів керування та методів моделювання, які використовуються для керування системами обігріву та вентиляції. Сформульовано основні принципи, використання яких дозволить отримати збереження енергоресурсів. Визначено, що торговельний центр є об’єктом з розподіленими параметрами через його розміри та необхідність формування окремих умов для кожного приміщення. Показано, що класичні підходи, які пропонуються використовувати для керування температурно-вологими процесами об’єкта з розподіленими параметрами, не підходять для енергоефективного функціонування.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49117993","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：