Pub Date : 2022-10-28DOI: 10.32782/2311-844x/2022-2-1
Наталія Володимирівна Шевченко
У статті розглянуто теоретичні аспекти забезпечення системи фінансового моніторингу на українському фондовому ринку. Зокрема визначено, що система фінансового моніторингу, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» це контроль, аналіз, нагляд за фінансовою діяльність на фондовому ринку, не лише професійних учасників, а й емітентів та інвесторів. Головними суб’єктами забезпечення системи фінансового моніторингу на вітчизняному фондовому ринку є: Національним банком України, правоохоронні органи, Міністерством юстиції України, Міністерством цифрової трансформації України, Державною служба фінансового моніторингу України, Державною службою фінансового моніторингу, Національним антикорупційним бюро України. Головне функція регулятора та наглядача покладена на Національну комісію з Цінних паперів та фондового ринку. Фінансовий моніторинг забезпечує нагляд та петеерівку фінансових суб’єктів на основі повідомлень, що надходять до НКЦПФР у електронному вигляді про можливі порушення законодавства або про підозрілі фінансові операції. Протягом 2017-2021 років головними суб’єктами системи первинного фінансового контролю були: депозитарні установи, інвестиційні компанії, страхові компанії, компанії з управління активами, У 2021 році загальна кількість повідомлень до Державної служби фінансового моніторингу про підозрілі фінансові операції пов'язані з цінними паперами була небанківських установ 21 394, що на 51 307 менше ніж у 2017 році. Протягом 2021 року НКЦПФР здійснила моніторинг 2301 фінансових звітів за 2020 рік поданих 2056 професійними учасниками ринків капіталу та 245 емітентами цінних паперів, цінні папери яких були допущені до торгів на фондових біржах, шляхом перевірки розкриття фінансової звітності та аудиторських звітів в інформаційній базі НКЦПФР та оприлюднення на власних веб-сайтах в частині, що стосується фінансової звітності та аудиторських звітів. Найбільше проблема щодо покращення системи фінансового моніторингу на фондовому ринку пов’язана з політичною та економічною ситуацією в країні.
{"title":"НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ НА ВІТЧИЗНЯНОМУ ФОНДОВОМУ РИНКУ","authors":"Наталія Володимирівна Шевченко","doi":"10.32782/2311-844x/2022-2-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-844x/2022-2-1","url":null,"abstract":"У статті розглянуто теоретичні аспекти забезпечення системи фінансового моніторингу на українському фондовому ринку. Зокрема визначено, що система фінансового моніторингу, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» це контроль, аналіз, нагляд за фінансовою діяльність на фондовому ринку, не лише професійних учасників, а й емітентів та інвесторів. Головними суб’єктами забезпечення системи фінансового моніторингу на вітчизняному фондовому ринку є: Національним банком України, правоохоронні органи, Міністерством юстиції України, Міністерством цифрової трансформації України, Державною служба фінансового моніторингу України, Державною службою фінансового моніторингу, Національним антикорупційним бюро України. Головне функція регулятора та наглядача покладена на Національну комісію з Цінних паперів та фондового ринку. Фінансовий моніторинг забезпечує нагляд та петеерівку фінансових суб’єктів на основі повідомлень, що надходять до НКЦПФР у електронному вигляді про можливі порушення законодавства або про підозрілі фінансові операції. Протягом 2017-2021 років головними суб’єктами системи первинного фінансового контролю були: депозитарні установи, інвестиційні компанії, страхові компанії, компанії з управління активами, У 2021 році загальна кількість повідомлень до Державної служби фінансового моніторингу про підозрілі фінансові операції пов'язані з цінними паперами була небанківських установ 21 394, що на 51 307 менше ніж у 2017 році. Протягом 2021 року НКЦПФР здійснила моніторинг 2301 фінансових звітів за 2020 рік поданих 2056 професійними учасниками ринків капіталу та 245 емітентами цінних паперів, цінні папери яких були допущені до торгів на фондових біржах, шляхом перевірки розкриття фінансової звітності та аудиторських звітів в інформаційній базі НКЦПФР та оприлюднення на власних веб-сайтах в частині, що стосується фінансової звітності та аудиторських звітів. Найбільше проблема щодо покращення системи фінансового моніторингу на фондовому ринку пов’язана з політичною та економічною ситуацією в країні.","PeriodicalId":348509,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна)","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133368899","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-28DOI: 10.32782/2311-844x/2022-1-7
Ольга Ігорівна Пацула
У статті досліджено проблеми обліково-аналітичного забезпечення соціальної діяльності в сучасних умовах. Визначено, що ключовою необхідністю є розуміння взаємозв’язку між показниками витрат, які спрямовуються на реалізацію соціальних ініціатив та фінансовим результатом компанії. Відсутність однакових підходів до формування звітності про соціальну відповідальність забезпечує неузгодженість показників і унеможливлює проведення порівняльного аналізу та розуміння чіткості напрямів такої діяльності для користувачів. Обґрунтовано думку, що система обліку повинна забезпечити формування кількісних та вартісних показників у розрізі кожного напряму соціальної діяльності: персонал; охорона довкілля; охорона праці; освітні, мистецькі та культурні проєкти; благодійна діяльність; розвиток регіонів; волонтерство тощо. Періодичність подання та дотримання чіткої стандартної форми соціальної звітності забезпечить можливість здійснення порівняльного аналізу, а проведення так званого соціального аудиту дасть аналітику впевненість у достовірності наведених у звітах даних. Пропонується застосовувати концепцію обліку із залученням підсистеми управлінського обліку, та чітко окреслювати джерело фінансування соціальних витрат. Зокрема, зазначено, що є частина соціально спрямованих витрат, яка носить обов’язковий характер і є систематичними, а є та частина – яка здійснюється час від часу і здійснюється за ініціативою самого підприємства. Важливою характеристикою останніх є те, що вони не беруть безпосередньої участі у створенні доданої вартості, а здійснюються у порядку її споживання, тому їх фінансування повинно здійснюватися в процесі розподілу чистого прибутку. За такого підходу, можливим стане поєднання кількісних та фінансових показників для визначення обсягу та результатів соціальної діяльності, використання механізмів бюджетування для їх планування та прогнозування.
{"title":"СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ: ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ","authors":"Ольга Ігорівна Пацула","doi":"10.32782/2311-844x/2022-1-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-844x/2022-1-7","url":null,"abstract":"У статті досліджено проблеми обліково-аналітичного забезпечення соціальної діяльності в сучасних умовах. Визначено, що ключовою необхідністю є розуміння взаємозв’язку між показниками витрат, які спрямовуються на реалізацію соціальних ініціатив та фінансовим результатом компанії. Відсутність однакових підходів до формування звітності про соціальну відповідальність забезпечує неузгодженість показників і унеможливлює проведення порівняльного аналізу та розуміння чіткості напрямів такої діяльності для користувачів. Обґрунтовано думку, що система обліку повинна забезпечити формування кількісних та вартісних показників у розрізі кожного напряму соціальної діяльності: персонал; охорона довкілля; охорона праці; освітні, мистецькі та культурні проєкти; благодійна діяльність; розвиток регіонів; волонтерство тощо. Періодичність подання та дотримання чіткої стандартної форми соціальної звітності забезпечить можливість здійснення порівняльного аналізу, а проведення так званого соціального аудиту дасть аналітику впевненість у достовірності наведених у звітах даних. Пропонується застосовувати концепцію обліку із залученням підсистеми управлінського обліку, та чітко окреслювати джерело фінансування соціальних витрат. Зокрема, зазначено, що є частина соціально спрямованих витрат, яка носить обов’язковий характер і є систематичними, а є та частина – яка здійснюється час від часу і здійснюється за ініціативою самого підприємства. Важливою характеристикою останніх є те, що вони не беруть безпосередньої участі у створенні доданої вартості, а здійснюються у порядку її споживання, тому їх фінансування повинно здійснюватися в процесі розподілу чистого прибутку. За такого підходу, можливим стане поєднання кількісних та фінансових показників для визначення обсягу та результатів соціальної діяльності, використання механізмів бюджетування для їх планування та прогнозування.","PeriodicalId":348509,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна)","volume":"767 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"113999102","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-28DOI: 10.32782/2311-844x/2022-1-6
Наталія Наконечна
У статті розкрито сутність поняття «бюджетна безпека» та її основні характеристики. Обґрунтовано роль фіскальної політики в досягненні бюджетної безпеки держави. Зазначено, що фіскальний стимул має тривалий вплив на виробництво за рахунок збільшення загальної пропозиції – ймовірно, за рахунок залучення більшої кількості людей до робочої сили, створення капіталу або сприяння більшій кількості інновацій і тим самим, більш швидкому зростанню продуктивності. Представлено бюджетну безпеку в системі економічної безпеки держави. Зазначено, що важливим інструментом регулювання фінансових потоків є державний бюджет України, розбалансованість якого є реальною загрозою фінансовій безпеці держави, для якої макроекономічні показники мають велике значення, оскільки, порогові значення є найважливішим інструментом для системного аналізу, прогнозування та соціально-економічного планування. Показники або кількісні параметри повинні мати статус затверджених державою, відповідність яким має стати невід'ємною частиною державних економічних програм. У сучасних умовах структурних змін та значного впливу глобалізаційних процесів зміна фінансових показників суттєво впливає на динаміку економічного розвитку країни в цілому. За таких обставин своєчасний аналіз та прогнозування показників фінансової та бюджетної безпеки України стає особливо актуальним. В умовах глобальних та трансформаційних змін однією з найважливіших економічних проблем в Україні після набуття незалежності є зростаюча загроза фінансовій та, зокрема, бюджетній безпеці України. По-перше, це пов'язано з негативними подіями в соціально-економічній сфері, зокрема з порушенням системи фінансів державних фінансів та економічних одиниць, яка зросла в останні роки і відображається на хронічному дефіциті державного бюджету. Інтегральний показник бюджетної безпеки держави є дуже важливим і займає значне місце серед показників, що визначають його фінансово-економічну безпеку держави. Це зумовлює необхідність пошуку нових методологічних підходів для визначення фактичного рівня бюджетної безпеки держави. Вплив глобальних фінансових систем на одну державу виходить на новий рівень. Бюджетна безпека – це не лише національна проблема, але й визначальна детермінанта глобальної економіки сьогодні, що формується поглибленням та взаємодією транснаціональності та міжнародної регіональної економічної інтеграції. Зважаючи на складність взаємозв’язку та взаємозалежності фіскальної безпеки до сталого економічного розвитку, вона має як внутрішні, так і зовнішні аспекти. Автори дійшли висновку, що бюджетна безпека відображає здатність держави відповідним чином реагувати на внутрішні та зовнішні негативні фінансові наслідки.
{"title":"ПОНЯТТЯ «БЮДЖЕТНА БЕЗПЕКА» ТА ЇЇ ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ","authors":"Наталія Наконечна","doi":"10.32782/2311-844x/2022-1-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-844x/2022-1-6","url":null,"abstract":"У статті розкрито сутність поняття «бюджетна безпека» та її основні характеристики. Обґрунтовано роль фіскальної політики в досягненні бюджетної безпеки держави. Зазначено, що фіскальний стимул має тривалий вплив на виробництво за рахунок збільшення загальної пропозиції – ймовірно, за рахунок залучення більшої кількості людей до робочої сили, створення капіталу або сприяння більшій кількості інновацій і тим самим, більш швидкому зростанню продуктивності. Представлено бюджетну безпеку в системі економічної безпеки держави. Зазначено, що важливим інструментом регулювання фінансових потоків є державний бюджет України, розбалансованість якого є реальною загрозою фінансовій безпеці держави, для якої макроекономічні показники мають велике значення, оскільки, порогові значення є найважливішим інструментом для системного аналізу, прогнозування та соціально-економічного планування. Показники або кількісні параметри повинні мати статус затверджених державою, відповідність яким має стати невід'ємною частиною державних економічних програм. У сучасних умовах структурних змін та значного впливу глобалізаційних процесів зміна фінансових показників суттєво впливає на динаміку економічного розвитку країни в цілому. За таких обставин своєчасний аналіз та прогнозування показників фінансової та бюджетної безпеки України стає особливо актуальним. В умовах глобальних та трансформаційних змін однією з найважливіших економічних проблем в Україні після набуття незалежності є зростаюча загроза фінансовій та, зокрема, бюджетній безпеці України. По-перше, це пов'язано з негативними подіями в соціально-економічній сфері, зокрема з порушенням системи фінансів державних фінансів та економічних одиниць, яка зросла в останні роки і відображається на хронічному дефіциті державного бюджету. Інтегральний показник бюджетної безпеки держави є дуже важливим і займає значне місце серед показників, що визначають його фінансово-економічну безпеку держави. Це зумовлює необхідність пошуку нових методологічних підходів для визначення фактичного рівня бюджетної безпеки держави. Вплив глобальних фінансових систем на одну державу виходить на новий рівень. Бюджетна безпека – це не лише національна проблема, але й визначальна детермінанта глобальної економіки сьогодні, що формується поглибленням та взаємодією транснаціональності та міжнародної регіональної економічної інтеграції. Зважаючи на складність взаємозв’язку та взаємозалежності фіскальної безпеки до сталого економічного розвитку, вона має як внутрішні, так і зовнішні аспекти. Автори дійшли висновку, що бюджетна безпека відображає здатність держави відповідним чином реагувати на внутрішні та зовнішні негативні фінансові наслідки.","PeriodicalId":348509,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна)","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125855095","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-28DOI: 10.32782/2311-844x/2022-1-3
Ольга Михайлівна Марченко, Михайло Григорович Оробчук
У статті обґрунтовується доцільність вирощування жита з точки зору продовольчої та екологічної безпеки України. Автори аналізують поживну цінність (склад зерна жита), екологічну та економічну ефективність вирощування жита у порівнянні з іншими зерновими культурами. За результатами аналізу, зроблено висновок про позитивний вплив жита на здоров’я людини та його вагому роль у збереженні родючості орних земель внаслідок його фітосанітарних властивостей та здатності збільшувати врожаї інших культур. Отже, вирощування жита сприяє не тільки продовольчій, але й екологічні безпеці країни, забезпечує ресурсну безпеку сільськогосподарського землекористування. Не зважаючи на сприятливі кліматичні та природні умови, аналіз статичних даних свідчить, що посівні площі жита в Україні за 1990-2020 рр. скоротилися у 3.75 рази, об’єми його урожаю суттєво зменшилися. Не зважаючи на покращення ситуації у 2021 р. в цілому по Україні, спостерігається негативна тенденція зменшення посівних площ у головних «житніх» регіонах країни. Проаналізувавши врожайність жита у порівнянні з пшеницею протягом 1990-2021 р., автори зазначають, що вона не є надто низькою і складає 68-83 %. Дещо нижча урожайність жита, на думку авторів, компенсується економічними вигодами від його вирощування, зокрема, внаслідок практично нульових витрат на протруєння населення та підживлення ґрунту. Ще помітнішою є перевага вирощування жита на малородючих ґрунтах (кислих та піщаних): його врожайність удвічі перевищує врожайність пшениці. Виходячи із позицій системного підходу, автори обґрунтовують ефективність вирощування жита. У зв’язку з цим, пропонуються можливі головні напрямки збільшення вирощування жита: раціоналізація сільськогосподарського землекористування, що зумовлює якнайповніше використання земель (насамперед, малородючих) у сівозмінах для висівання жита; державна підтримка при вирощуванні і переробці жита, особливо при його товарній реалізації; проведення кампанії доцільності споживання житнього хліба; розвиток страхування врожаїв; організаційне впорядкування товаровиробників жита, їх преміювання та покращення рівня їхньої землеробської культури.
{"title":"ВИРОЩУВАННЯ ЖИТА В КОНТЕКСТІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ","authors":"Ольга Михайлівна Марченко, Михайло Григорович Оробчук","doi":"10.32782/2311-844x/2022-1-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-844x/2022-1-3","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовується доцільність вирощування жита з точки зору продовольчої та екологічної безпеки України. Автори аналізують поживну цінність (склад зерна жита), екологічну та економічну ефективність вирощування жита у порівнянні з іншими зерновими культурами. За результатами аналізу, зроблено висновок про позитивний вплив жита на здоров’я людини та його вагому роль у збереженні родючості орних земель внаслідок його фітосанітарних властивостей та здатності збільшувати врожаї інших культур. Отже, вирощування жита сприяє не тільки продовольчій, але й екологічні безпеці країни, забезпечує ресурсну безпеку сільськогосподарського землекористування. Не зважаючи на сприятливі кліматичні та природні умови, аналіз статичних даних свідчить, що посівні площі жита в Україні за 1990-2020 рр. скоротилися у 3.75 рази, об’єми його урожаю суттєво зменшилися. Не зважаючи на покращення ситуації у 2021 р. в цілому по Україні, спостерігається негативна тенденція зменшення посівних площ у головних «житніх» регіонах країни. Проаналізувавши врожайність жита у порівнянні з пшеницею протягом 1990-2021 р., автори зазначають, що вона не є надто низькою і складає 68-83 %. Дещо нижча урожайність жита, на думку авторів, компенсується економічними вигодами від його вирощування, зокрема, внаслідок практично нульових витрат на протруєння населення та підживлення ґрунту. Ще помітнішою є перевага вирощування жита на малородючих ґрунтах (кислих та піщаних): його врожайність удвічі перевищує врожайність пшениці. Виходячи із позицій системного підходу, автори обґрунтовують ефективність вирощування жита. У зв’язку з цим, пропонуються можливі головні напрямки збільшення вирощування жита: раціоналізація сільськогосподарського землекористування, що зумовлює якнайповніше використання земель (насамперед, малородючих) у сівозмінах для висівання жита; державна підтримка при вирощуванні і переробці жита, особливо при його товарній реалізації; проведення кампанії доцільності споживання житнього хліба; розвиток страхування врожаїв; організаційне впорядкування товаровиробників жита, їх преміювання та покращення рівня їхньої землеробської культури.","PeriodicalId":348509,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна)","volume":"195 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122380455","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-28DOI: 10.32782/2311-844x/2022-2-6
Марта Копитко, М.В. Вінічук, С.Н. Ганущин
У статті визначено значний вплив війни та збройних конфліктів на цінності, якими керується як суспільство загалом, так і державне управління зокрема. Виявлено наявність в Україні в умовах російсько-української війни вагомих дестабілізуючих чинників розвитку держави та суспільства, які провокують значні деструктивні зміни та зумовлюють часткове нівелювання суспільних цінносте, а також порушення права і свободи людини й громадянина. Встановлено, що інтенсивний та руйнівний характер війни може призвести до зміни суспільних цінностей, оскільки населення та державні інституції стикаються з новими викликами й небезпеками, які формують подальші пріоритети соціально-економічного розвитку країни. В процесі здійсненого наукового дослідження розглянуто роль цінностей у суспільстві та в державному управлінні під час війни, а також з’ясовано їх вагомість для соціально-економічного розвитку країни в умовах невизначеності та нестабільності. Виявлено значну залежність та тісну взаємодію органів державної влади та громадськості в процесі їх функціонування та здійснення діяльності. Встановлено, що найбільш вагомими індикаторами виявлення впливу суспільних цінностей на соціально-економічний розвиток України є індекс демократії та індекс сприйняття корупції, які в умовах війни позиціонують зростаючі значення, що засвідчують як зміцнення демократичних засад розвитку держави, так і зниження рівня корупції в країні. З’ясовано, що зниження рівня демократії та посилення корупційних ризиків, а, відтак, і зростання рівня корупції, спостерігається в періоди загострення суспільно-політичних та соціально-економічних криз в державі. Доведено необхідність посилення взаємодії органів державної влади та громадськості на усіх рівнях з урахуванням засад прозорості, підзвітності та відкритості для громадськості.
{"title":"ВПЛИВ СУСПІЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"Марта Копитко, М.В. Вінічук, С.Н. Ганущин","doi":"10.32782/2311-844x/2022-2-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-844x/2022-2-6","url":null,"abstract":"У статті визначено значний вплив війни та збройних конфліктів на цінності, якими керується як суспільство загалом, так і державне управління зокрема. Виявлено наявність в Україні в умовах російсько-української війни вагомих дестабілізуючих чинників розвитку держави та суспільства, які провокують значні деструктивні зміни та зумовлюють часткове нівелювання суспільних цінносте, а також порушення права і свободи людини й громадянина. Встановлено, що інтенсивний та руйнівний характер війни може призвести до зміни суспільних цінностей, оскільки населення та державні інституції стикаються з новими викликами й небезпеками, які формують подальші пріоритети соціально-економічного розвитку країни. В процесі здійсненого наукового дослідження розглянуто роль цінностей у суспільстві та в державному управлінні під час війни, а також з’ясовано їх вагомість для соціально-економічного розвитку країни в умовах невизначеності та нестабільності. Виявлено значну залежність та тісну взаємодію органів державної влади та громадськості в процесі їх функціонування та здійснення діяльності. Встановлено, що найбільш вагомими індикаторами виявлення впливу суспільних цінностей на соціально-економічний розвиток України є індекс демократії та індекс сприйняття корупції, які в умовах війни позиціонують зростаючі значення, що засвідчують як зміцнення демократичних засад розвитку держави, так і зниження рівня корупції в країні. З’ясовано, що зниження рівня демократії та посилення корупційних ризиків, а, відтак, і зростання рівня корупції, спостерігається в періоди загострення суспільно-політичних та соціально-економічних криз в державі. Доведено необхідність посилення взаємодії органів державної влади та громадськості на усіх рівнях з урахуванням засад прозорості, підзвітності та відкритості для громадськості.","PeriodicalId":348509,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна)","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130907433","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-28DOI: 10.32782/2311-844x/2022-2-3
Степан Іванович Мельник, Ростислав Євгенович Яремчук
У статті здійснено компаративний аналіз для встановлення інституційно-правових особливостей процесів легалізації економіки та протидії корупції низки країн світу для виокремлення основних напрямів удосконалення цього процесу в Україні. Обґрунтовано доцільність модернізації українського інституційно-правового механізму легалізації економіки та протидії корупції відповідно до європейських та світових стандартів, що є передумовою успішної інтеграції держави та сприятиме забезпеченню її економічної безпеки. В результаті проведеного теоретичного аналізу зарубіжного досвіду виокремлено дві домінуючі стратегії протидії корупції та легалізації економіки у світовій практиці. Здійснено компаративний аналіз інституційно-правового механізму легалізації економіки та протидії корупції низки країн світу, що використовують різні антикорупційні стратегії. Розглянуто стратегічні орієнтири, основні завдання та специфіку механізму протидії корупції та легалізації економіки таких країн світу як: Сінгапур, Південна Корея, Китай, Японія, Швеція та Данія. В результаті проведеного компаративного аналізу встановлено основні переваги різних систем та виокремлено ключові елементи, які можна запровадити в українській практиці для удосконалення інституційно-правового забезпечення легалізації економіки та протидії корупції, що сприятиме забезпеченню економічної безпеки та прискорить євроінтеграційні процеси. Визначено інституційні особливості національної системи легалізації економіки та протидії корупції, що реалізовано за допомогою теоретичного аналізу особливостей діяльності, специфіки завдань та повноважень основних антикорупційних та органів протидії економічній злочинності, а саме: Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. На основі результатів проведеного дослідження розроблено основні напрями та сформовано перелік рекомендацій щодо легалізації економіки та протидії корупції в Україні в умовах посилення інтеграційних процесів.
{"title":"ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ","authors":"Степан Іванович Мельник, Ростислав Євгенович Яремчук","doi":"10.32782/2311-844x/2022-2-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-844x/2022-2-3","url":null,"abstract":"У статті здійснено компаративний аналіз для встановлення інституційно-правових особливостей процесів легалізації економіки та протидії корупції низки країн світу для виокремлення основних напрямів удосконалення цього процесу в Україні. Обґрунтовано доцільність модернізації українського інституційно-правового механізму легалізації економіки та протидії корупції відповідно до європейських та світових стандартів, що є передумовою успішної інтеграції держави та сприятиме забезпеченню її економічної безпеки. В результаті проведеного теоретичного аналізу зарубіжного досвіду виокремлено дві домінуючі стратегії протидії корупції та легалізації економіки у світовій практиці. Здійснено компаративний аналіз інституційно-правового механізму легалізації економіки та протидії корупції низки країн світу, що використовують різні антикорупційні стратегії. Розглянуто стратегічні орієнтири, основні завдання та специфіку механізму протидії корупції та легалізації економіки таких країн світу як: Сінгапур, Південна Корея, Китай, Японія, Швеція та Данія. В результаті проведеного компаративного аналізу встановлено основні переваги різних систем та виокремлено ключові елементи, які можна запровадити в українській практиці для удосконалення інституційно-правового забезпечення легалізації економіки та протидії корупції, що сприятиме забезпеченню економічної безпеки та прискорить євроінтеграційні процеси. Визначено інституційні особливості національної системи легалізації економіки та протидії корупції, що реалізовано за допомогою теоретичного аналізу особливостей діяльності, специфіки завдань та повноважень основних антикорупційних та органів протидії економічній злочинності, а саме: Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. На основі результатів проведеного дослідження розроблено основні напрями та сформовано перелік рекомендацій щодо легалізації економіки та протидії корупції в Україні в умовах посилення інтеграційних процесів.","PeriodicalId":348509,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна)","volume":"49 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124778580","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-28DOI: 10.32782/2311-844x/2022-1-4
Наталія Василівна Блага
У статті досліджено сутність та особливості планування розвитку підприємства враховуючи системну невизначеність. Поняття планування як інструменту оптимізації та важливість його сценарного розвитку заради уникнення банкрутства лягли в основу моделі, що поєднує стохастичні та детерміновані чинники розвитку підприємства за непрямого управління за критеріями ефективності. В умовах непередбачуваності зовнішніх прогнозів та концептуальної невизначеності внутрішнього середовища базисом для прийняття управлінських рішень можуть бути сценарні підходи із пробними елементами короткострокового планування. Метою статті є дослідження механізму планування розвитку підприємства в умовах невизначеності. Для досягнення поставленої мети в роботі уточнено сутність планування розвитку підприємства – це побудова покрокових етапів, котрі обумовлені відповідними сценаріями та орієнтовані на досягнення оперативних цілей. Сьогоднішні макроекономічні умови у країні в силу об’єктивних причин характеризуються високим ступенем невизначеності. Понад те таких рис невизначеності набуває і внутрішнє середовище підприємства. Тому у ситуації, що склалася, критично важливо є поєднувати конкретні плани щодо майбутніх дій компанії із гнучким реагуванням на зовнішні події. Як інструмент такого поєднання у роботі запропоновано використовувати сценарний підхід для координування проектних дій та реакцій. Такий підхід дає змогу розробникам поєднувати різні погляди та типи поведінки із увагою до деталей та налаштуванням на максимальне використання досвіду окремих виконавців. Інструмент сценаріїв є придатним до повторного використання, масштабування, абстрагування та класифікації. Його використання полегшує комунікацію та підвищує ефективність планування у середньостроковій перспективі. Враховуючи умови невизначеності економічного розвитку країни в роботі виокремлено важливість планування на підприємстві як ефект корисності, котрий визначається плануванням сценаріїв розвитку підпри¬ємства. Запропоновано основні етапи планування розвитку підприємства в умовах невизначеності. У підсумку запропоновано як в умовах невизначеності відновити розвиток існуючих підприємств і допомогти вижити підприємствам, що занепадають.
{"title":"ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ","authors":"Наталія Василівна Блага","doi":"10.32782/2311-844x/2022-1-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-844x/2022-1-4","url":null,"abstract":"У статті досліджено сутність та особливості планування розвитку підприємства враховуючи системну невизначеність. Поняття планування як інструменту оптимізації та важливість його сценарного розвитку заради уникнення банкрутства лягли в основу моделі, що поєднує стохастичні та детерміновані чинники розвитку підприємства за непрямого управління за критеріями ефективності. В умовах непередбачуваності зовнішніх прогнозів та концептуальної невизначеності внутрішнього середовища базисом для прийняття управлінських рішень можуть бути сценарні підходи із пробними елементами короткострокового планування. Метою статті є дослідження механізму планування розвитку підприємства в умовах невизначеності. Для досягнення поставленої мети в роботі уточнено сутність планування розвитку підприємства – це побудова покрокових етапів, котрі обумовлені відповідними сценаріями та орієнтовані на досягнення оперативних цілей. Сьогоднішні макроекономічні умови у країні в силу об’єктивних причин характеризуються високим ступенем невизначеності. Понад те таких рис невизначеності набуває і внутрішнє середовище підприємства. Тому у ситуації, що склалася, критично важливо є поєднувати конкретні плани щодо майбутніх дій компанії із гнучким реагуванням на зовнішні події. Як інструмент такого поєднання у роботі запропоновано використовувати сценарний підхід для координування проектних дій та реакцій. Такий підхід дає змогу розробникам поєднувати різні погляди та типи поведінки із увагою до деталей та налаштуванням на максимальне використання досвіду окремих виконавців. Інструмент сценаріїв є придатним до повторного використання, масштабування, абстрагування та класифікації. Його використання полегшує комунікацію та підвищує ефективність планування у середньостроковій перспективі. Враховуючи умови невизначеності економічного розвитку країни в роботі виокремлено важливість планування на підприємстві як ефект корисності, котрий визначається плануванням сценаріїв розвитку підпри¬ємства. Запропоновано основні етапи планування розвитку підприємства в умовах невизначеності. У підсумку запропоновано як в умовах невизначеності відновити розвиток існуючих підприємств і допомогти вижити підприємствам, що занепадають.","PeriodicalId":348509,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна)","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129276357","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-28DOI: 10.32782/2311-844x/2022-1-2
М.В. Вінічук
У статті визначено сутність соціальної безпеки держави, особливості її забезпечення в умовах військового протистояння Російській Федерації та окреслено основні рівні її забезпечення: соціальна безпека людини (нанорівень); соціальна безпека суб’єктів господарювання (мікрорівень); соціальна безпека регіону (мезорівень); соціальна безпека держави (макрорівень); глобальна соціальна безпека (мегарівень). Виявлено основні проблеми забезпечення соціальної безпеки України, серед яких посилення впливу чинників воєнного характеру; поглиблення соціальної напруженості в суспільстві; зниження рівня зайнятості населення та зростання рівня безробіття; зростання показників бідності та зубожіння населення. Доведено зниження рівня соціальної безпеки держави в умовах посилення суспільно-політичних та соціально-економічних криз. Проаналізовано динаміку рівня зайнятості та безробіття населення у 2013–2022 рр., зміни розмірів соціального забезпечення за основними його видами, зміни розмірів середньої заробітної плати в розрахунку на 1 штатного працівника, зміни темпів зростання номінальної та реальної заробітної плати в Україні у 2017–2021 рр. Досліджено основні тенденції щодо стану соціальної безпеки України у 2017–2021 рр. та встановлено, що її рівень істотно знизився у 2020 р. до 56,4 % та в 2021 р. до 57,2 %. Запропоновано основні шляхи підвищення рівня соціальної безпеки держави, зокрема: повне припинення бойових дій на території України, повернення анексованих територій до складу країни, відновлення діяльності суб’єктів господарювання та її різнобічне стимулювання, забезпечення фіскальної дисципліни платників податків, активізація діяльності органів державної влади в напрямку посилення соціальної захищеності населення; підвищення розмірів соціальних стандартів та посилення захисту соціально вразливих верста населення.
{"title":"ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО ПРОТИСТОЯННЯ РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ","authors":"М.В. Вінічук","doi":"10.32782/2311-844x/2022-1-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-844x/2022-1-2","url":null,"abstract":"У статті визначено сутність соціальної безпеки держави, особливості її забезпечення в умовах військового протистояння Російській Федерації та окреслено основні рівні її забезпечення: соціальна безпека людини (нанорівень); соціальна безпека суб’єктів господарювання (мікрорівень); соціальна безпека регіону (мезорівень); соціальна безпека держави (макрорівень); глобальна соціальна безпека (мегарівень). Виявлено основні проблеми забезпечення соціальної безпеки України, серед яких посилення впливу чинників воєнного характеру; поглиблення соціальної напруженості в суспільстві; зниження рівня зайнятості населення та зростання рівня безробіття; зростання показників бідності та зубожіння населення. Доведено зниження рівня соціальної безпеки держави в умовах посилення суспільно-політичних та соціально-економічних криз. Проаналізовано динаміку рівня зайнятості та безробіття населення у 2013–2022 рр., зміни розмірів соціального забезпечення за основними його видами, зміни розмірів середньої заробітної плати в розрахунку на 1 штатного працівника, зміни темпів зростання номінальної та реальної заробітної плати в Україні у 2017–2021 рр. Досліджено основні тенденції щодо стану соціальної безпеки України у 2017–2021 рр. та встановлено, що її рівень істотно знизився у 2020 р. до 56,4 % та в 2021 р. до 57,2 %. Запропоновано основні шляхи підвищення рівня соціальної безпеки держави, зокрема: повне припинення бойових дій на території України, повернення анексованих територій до складу країни, відновлення діяльності суб’єктів господарювання та її різнобічне стимулювання, забезпечення фіскальної дисципліни платників податків, активізація діяльності органів державної влади в напрямку посилення соціальної захищеності населення; підвищення розмірів соціальних стандартів та посилення захисту соціально вразливих верста населення.","PeriodicalId":348509,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна)","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131654019","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-28DOI: 10.32782/2311-844x/2022-1-1
Vasyl Franchuk, V. Hobela
The study established the strategic vectors of the development of financial intelligence in Ukraine. Further, the study outlined several stages, in particular, established the impact of financial intelligence on the state's financial security, carried out a comparative analysis of financial intelligence of the different countries by determining their institutional features and, based on the analysis results, developed strategic directions for Ukraine's financial intelligence development. The article substantiates the expediency of scientific research aimed at determining the specifics of the financial intelligence agencies' activities and their role in ensuring the state's financial security. The paper emphasized the need to intensify financial monitoring measures to counter new challenges and threats caused by the COVID-19 pandemic, the global economic recession and the war of the Russian Federation against Ukraine, which entered an active phase in early 2022. Moreover, the research highlighted the necessity to use advanced foreign experience in the organization of the financial intelligence service, its implementation in the domestic practice of combating money laundering and the use of this experience in the work of a financial intelligence agency in modern conditions characterized by a high level of corruption risks, the shadow economy and its offshoring. The influence of financial intelligence on the state's financial security has been established by determining the main threats arising in the relevant areas of activity and analyzing the mechanism of the financial intelligence's influence on the state's financial security. Researchers carried out a comparative analysis of financial intelligence models of different world countries. The article designated institutional characteristics of different financial intelligence models by determining their type, and essential characteristics. The study proposed an algorithm for forming a strategic vector for Ukraine's financial intelligence development. Based on the research results authors presented strategic directions for Ukraine's financial intelligence development and appointed their goals and directions of implementation.
{"title":"THE STRATEGIC VECTOR OF UKRAINE'S FINANCIAL INTELLIGENCE CONSTRUCTION","authors":"Vasyl Franchuk, V. Hobela","doi":"10.32782/2311-844x/2022-1-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-844x/2022-1-1","url":null,"abstract":"The study established the strategic vectors of the development of financial intelligence in Ukraine. Further, the study outlined several stages, in particular, established the impact of financial intelligence on the state's financial security, carried out a comparative analysis of financial intelligence of the different countries by determining their institutional features and, based on the analysis results, developed strategic directions for Ukraine's financial intelligence development. The article substantiates the expediency of scientific research aimed at determining the specifics of the financial intelligence agencies' activities and their role in ensuring the state's financial security. The paper emphasized the need to intensify financial monitoring measures to counter new challenges and threats caused by the COVID-19 pandemic, the global economic recession and the war of the Russian Federation against Ukraine, which entered an active phase in early 2022. Moreover, the research highlighted the necessity to use advanced foreign experience in the organization of the financial intelligence service, its implementation in the domestic practice of combating money laundering and the use of this experience in the work of a financial intelligence agency in modern conditions characterized by a high level of corruption risks, the shadow economy and its offshoring. The influence of financial intelligence on the state's financial security has been established by determining the main threats arising in the relevant areas of activity and analyzing the mechanism of the financial intelligence's influence on the state's financial security. Researchers carried out a comparative analysis of financial intelligence models of different world countries. The article designated institutional characteristics of different financial intelligence models by determining their type, and essential characteristics. The study proposed an algorithm for forming a strategic vector for Ukraine's financial intelligence development. Based on the research results authors presented strategic directions for Ukraine's financial intelligence development and appointed their goals and directions of implementation.","PeriodicalId":348509,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна)","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115150699","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-28DOI: 10.32782/2311-844x/2022-2-4
Наталія Ярославівна Михаліцька, Мар’яна Романівна Яцик, Ольга Караїм
У статті проведено дослідження стану молодіжної політики в умовах викликів сучасної України. Наголошено, що сьогоднішня політична та економічна ситуація в Україні породжує нові виклики, на які держава не в змозі адекватно реагувати без залучення молоді, найперспективнішої частини суспільства. Молоде покоління забезпечує соціально-економічний розвиток країни, покращує демографічну ситуацію, розвиває науку та культури, відтворює моральні цінності суспільства, зміцнює національну безпеку держави. Розглянуто наслідки повномасштабної війни, яка почалася 24 лютого 2022 року віроломним нападом росії на Україну, та спричинила масову міграцію населення й призвела до кількамільйонних вимушених емігрантів молодих людей. Охарактеризовано вплив потоку українських біженців на робочу силу єврозони та надані можливості соціальної адаптації та інтеграції країнами для молодих людей. ЄС забезпечив швидку реакцію на наявні виклики та завдяки скоординованим діям інтегрував можливості програми Еразмус+ та доступ до освітнього онлайн контенту українських студентів. Узагальнено загрози національній безпеці, які в стратегічному сенсі несуть міграційні процеси в Україні, а саме: знижується чисельність населення та рівень народжуваності, зменшується надходження до бюджету, втрачається інтелектуальний потенціал та здорова робоча сила. Автори дійшли висновку, що динаміка повернення людей додому залежить від безпекової ситуації та тривалості воєнної агресії в Україні. Найголовнішим задля швидкого відновлення економіки та зміцнення національної безпеки є стимулювання рееміграції молоді. Молодь України потребує оновленої політики зайнятості повоєнної економіки шляхом формування законодавчої бази зі створення власного бізнес-проєкту; розвитку фінансової та інформаційної грамотності; створення робочих місць на принципах концепції гідної праці; забезпечення зростання кількості громадських активістів та публічних службовців серед молоді для реалізації молодіжної політики; підвищення рівня довіри до держави та демонстрації економічної привабливості державних програм для молодих людей.
{"title":"МОЛОДІЖНА МІГРАЦІЯ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: РИЗИКИ ТА ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ","authors":"Наталія Ярославівна Михаліцька, Мар’яна Романівна Яцик, Ольга Караїм","doi":"10.32782/2311-844x/2022-2-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2311-844x/2022-2-4","url":null,"abstract":"У статті проведено дослідження стану молодіжної політики в умовах викликів сучасної України. Наголошено, що сьогоднішня політична та економічна ситуація в Україні породжує нові виклики, на які держава не в змозі адекватно реагувати без залучення молоді, найперспективнішої частини суспільства. Молоде покоління забезпечує соціально-економічний розвиток країни, покращує демографічну ситуацію, розвиває науку та культури, відтворює моральні цінності суспільства, зміцнює національну безпеку держави. Розглянуто наслідки повномасштабної війни, яка почалася 24 лютого 2022 року віроломним нападом росії на Україну, та спричинила масову міграцію населення й призвела до кількамільйонних вимушених емігрантів молодих людей. Охарактеризовано вплив потоку українських біженців на робочу силу єврозони та надані можливості соціальної адаптації та інтеграції країнами для молодих людей. ЄС забезпечив швидку реакцію на наявні виклики та завдяки скоординованим діям інтегрував можливості програми Еразмус+ та доступ до освітнього онлайн контенту українських студентів. Узагальнено загрози національній безпеці, які в стратегічному сенсі несуть міграційні процеси в Україні, а саме: знижується чисельність населення та рівень народжуваності, зменшується надходження до бюджету, втрачається інтелектуальний потенціал та здорова робоча сила. Автори дійшли висновку, що динаміка повернення людей додому залежить від безпекової ситуації та тривалості воєнної агресії в Україні. Найголовнішим задля швидкого відновлення економіки та зміцнення національної безпеки є стимулювання рееміграції молоді. Молодь України потребує оновленої політики зайнятості повоєнної економіки шляхом формування законодавчої бази зі створення власного бізнес-проєкту; розвитку фінансової та інформаційної грамотності; створення робочих місць на принципах концепції гідної праці; забезпечення зростання кількості громадських активістів та публічних службовців серед молоді для реалізації молодіжної політики; підвищення рівня довіри до держави та демонстрації економічної привабливості державних програм для молодих людей.","PeriodicalId":348509,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна)","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116872147","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：