Pub Date : 2023-07-27DOI: 10.33247/2786-7781.5(1)2023.02
В.О. Бенюк, В.М. Гончаренко, М.С. Пучко, Тетяна Володимирівна Ковалюк, В.С. Ярмак, В. Ф. Олешко
Резюме. Провідне місце у структурі нетримання сечі займає стресове нетримання сечі. Майже 50%жінок у віці понад 40 років мають прояви даного патологічного стану. Основною причиною розвитку такого ускладнення вважаються зміни урогенітальної діафрагми, які у жінок цього віку асоціюються з фізіологічним зниженням продукції ендогенного естрадіолу. Перелік терапевтичних та хірургічних засобів для корекції стресового нетримання сечі є значним, проте жоден з них не дає стабільного та тривалого ефекту.Мета дослідження – визначити стан сполучної тканини, концентрацію іонів магнію та естрадіолу ужінок пременопаузального періоду на тлі застосування СО2-лазера в комплексному лікуванні стресового нетримання сечі.Матеріали та методи дослідження. Обстежено 89 пацієнток зі стресовим нетриманням сечі у віці45–55 років. До основної групи увійшли 44 жінки пременопаузального віку зі стресовим нетриманням сечі,яким з метою корекції запропоновано терапію із застосуванням СО2-лазера з місцевою гормональною терапією та стабілізатором мінерального обміну. Групу порівняння сформували 45 жінок, яким призначалася лише терапія з місцевим застосуванням естріолу у поєднанні зі стабілізатором мінерального обміну.Результати дослідження та їх обговорення. Середній вік пацієнток обстежених груп становив46,3±2,4 року.У динаміці комплексного лікування із застосуванням СО2-лазера, магнію оротату та місцевого естріолу у жінок основної групи відзначено достовірне збільшення концентрації маркера синтезу сполучної тканини Total P1NP через 6 місяців від початку після лікування – 44,6±3,98 нг/мл; р<0,05, та стабільний рівень через 12 місяців від початку лікування – 43,8±4,11 нг/мл; р>0,05. У той же час відзначено синергічнезменшення концентрації маркера синтезу сполучної тканини Total P3NP через 6 місяців від початку лікування – 16,2±0,31 нг/мл; р<0,05, та стабілізацію його концентрації в динаміці лікування через 12 місяців –19,1±0,11 нг/мл; р>0,05.Достовірної різниці в біосинтезі естрадіолу у жінок основної групи та групи порівняння в динаміці лікування не відзначено.На тлі застосування магнію оротату відзначено достовірне стабільне підвищення концентрації магнію в сироватці крові жінок обох груп.Висновки. Ефективність застосування СО2-лазера в лікуванні стресового нетримання сечі у жінокпременопаузального віку реалізується шляхом впливу на основні патогенетичні аспекти – вікові зміни з продукції колагену І типу. Включення в основний лікувальний комплекс магнію оротату сприяло достовірномузростанню середньої концентрації магнію у сироватці крові у жінок обох досліджуваних груп.
{"title":"Оцінка ефективності застосування СО2-лазера в терапії стресового нетримання сечі з патогенетичної точки зору","authors":"В.О. Бенюк, В.М. Гончаренко, М.С. Пучко, Тетяна Володимирівна Ковалюк, В.С. Ярмак, В. Ф. Олешко","doi":"10.33247/2786-7781.5(1)2023.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.33247/2786-7781.5(1)2023.02","url":null,"abstract":"Резюме. Провідне місце у структурі нетримання сечі займає стресове нетримання сечі. Майже 50%жінок у віці понад 40 років мають прояви даного патологічного стану. Основною причиною розвитку такого ускладнення вважаються зміни урогенітальної діафрагми, які у жінок цього віку асоціюються з фізіологічним зниженням продукції ендогенного естрадіолу. Перелік терапевтичних та хірургічних засобів для корекції стресового нетримання сечі є значним, проте жоден з них не дає стабільного та тривалого ефекту.Мета дослідження – визначити стан сполучної тканини, концентрацію іонів магнію та естрадіолу ужінок пременопаузального періоду на тлі застосування СО2-лазера в комплексному лікуванні стресового нетримання сечі.Матеріали та методи дослідження. Обстежено 89 пацієнток зі стресовим нетриманням сечі у віці45–55 років. До основної групи увійшли 44 жінки пременопаузального віку зі стресовим нетриманням сечі,яким з метою корекції запропоновано терапію із застосуванням СО2-лазера з місцевою гормональною терапією та стабілізатором мінерального обміну. Групу порівняння сформували 45 жінок, яким призначалася лише терапія з місцевим застосуванням естріолу у поєднанні зі стабілізатором мінерального обміну.Результати дослідження та їх обговорення. Середній вік пацієнток обстежених груп становив46,3±2,4 року.У динаміці комплексного лікування із застосуванням СО2-лазера, магнію оротату та місцевого естріолу у жінок основної групи відзначено достовірне збільшення концентрації маркера синтезу сполучної тканини Total P1NP через 6 місяців від початку після лікування – 44,6±3,98 нг/мл; р<0,05, та стабільний рівень через 12 місяців від початку лікування – 43,8±4,11 нг/мл; р>0,05. У той же час відзначено синергічнезменшення концентрації маркера синтезу сполучної тканини Total P3NP через 6 місяців від початку лікування – 16,2±0,31 нг/мл; р<0,05, та стабілізацію його концентрації в динаміці лікування через 12 місяців –19,1±0,11 нг/мл; р>0,05.Достовірної різниці в біосинтезі естрадіолу у жінок основної групи та групи порівняння в динаміці лікування не відзначено.На тлі застосування магнію оротату відзначено достовірне стабільне підвищення концентрації магнію в сироватці крові жінок обох груп.Висновки. Ефективність застосування СО2-лазера в лікуванні стресового нетримання сечі у жінокпременопаузального віку реалізується шляхом впливу на основні патогенетичні аспекти – вікові зміни з продукції колагену І типу. Включення в основний лікувальний комплекс магнію оротату сприяло достовірномузростанню середньої концентрації магнію у сироватці крові у жінок обох досліджуваних груп.","PeriodicalId":355491,"journal":{"name":"НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115717428","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-27DOI: 10.33247/2786-7781.5(1).2023.11
І.М. Зазірний
Рекомендації Європейської Асоціації спортивної травми, артроскопії та хірургії колінного суглоба (ESSKA) – 2023
{"title":"Лекція. СOVID-19: вказівки та рекомендації ESSKA щодо відновлення ортопедичної хірургії","authors":"І.М. Зазірний","doi":"10.33247/2786-7781.5(1).2023.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.33247/2786-7781.5(1).2023.11","url":null,"abstract":"Рекомендації Європейської Асоціації спортивної травми, артроскопії та хірургії колінного суглоба (ESSKA) – 2023","PeriodicalId":355491,"journal":{"name":"НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115246426","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-27DOI: 10.33247/2786-7781.5(1).2023.05
І.М. Зазірний, В.Г. Євсеєнко, В. М. Ковальчук
Резюме. Лікування ушкоджень хряща колінного суглоба залишається складним завданням. На сьогодні існує кілька варіантів хірургічного лікування дефектів хряща: промивання порожнини колінного суглобаз видаленням вільних тіл, хрящова абразія країв дефекту (дебридмент) [3], підхрящова тунелізація і мікропереломи дна дефекту (операції, що стимулюють кістковий мозок до хондрогенезу) [5], аутогенна кістково-хрящова трансплантація (мозаїчна пластика) [3; 7], імплантація аутологічних хондроцитів [3; 5],трансплантація свіжих або заморожених кістково-хрящових алотрансплантатів [5; 7], перихондральнаабо периостальна аутотрансплантація [7] і трансплантація біорозсмоктуючих або інших штучних матеріалів для заповнення дефектів хряща [3; 5; 7]. Альтернативою, звичайно, залишається часткова або повназаміна суглобової поверхні мініендопротезом. Кожна з цих методик має свої переваги і недоліки. У той жечас залишається відкритим питання оптимального вибору хірургічної методики лікування для конкретного дефекту хряща і критеріїв цього вибору.Мета дослідження – вивчити вплив артроскопічного дебридменту, кістково-мозкової стимуляції і мініендопротезування при лікуванні посттравматичних дефектів суглобового хряща колінного суглоба намаркери кісткового і хрящового метаболізму.Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводилися у відділенні ортопедії та травматології клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами з 2008 до 2013 року. Основою дослідженьстали обстеження і лікування 134 пацієнтів.Результати та їх обговорення. У всіх 134 хворих до операції, а також через 1–1,5 місяця, 3 місяці, 6 місяців і 12 місяців після артроскопічних втручань проводили вимірювання біохімічних показників сироваткикрові: фосфору неорганічного, лужної фосфатази, кальцію загального та іонізованого, інтерлейкінів ІЛ-1β,ІЛ-6, ІЛ-1RA.У хворих посттравматичні дефекти суглобового хряща колінного суглоба в терміни від 1 тижня до6 місяців після травми не спричинили достовірно значущих змін маркерів Cа-Р метаболізму сироватки крові в порівнянні з показниками контрольної групи.Протягом 12 місяців після артроскопічного дебридменту, кістково-мозкової стимуляції і мініендопротезування в межах значень, характерних для осіб контрольної групи, спостерігалися зміни вмісту неорганічного фосфору, лужної фосфатази, іонізованого та загального кальцію сироватки крові.Висновки. Використання артроскопічного дебридменту, кістково-мозкової стимуляції і мініендопротезування при лікуванні посттравматичних дефектів суглобового хряща колінного суглоба не викликає достовірної значущої стресової зміни маркерів кісткового і хрящового метаболізму.
{"title":"Дефект хряща колінного суглоба: моніторинг маркерів метаболізму хряща та кісток після лікування хворих","authors":"І.М. Зазірний, В.Г. Євсеєнко, В. М. Ковальчук","doi":"10.33247/2786-7781.5(1).2023.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.33247/2786-7781.5(1).2023.05","url":null,"abstract":"Резюме. Лікування ушкоджень хряща колінного суглоба залишається складним завданням. На сьогодні існує кілька варіантів хірургічного лікування дефектів хряща: промивання порожнини колінного суглобаз видаленням вільних тіл, хрящова абразія країв дефекту (дебридмент) [3], підхрящова тунелізація і мікропереломи дна дефекту (операції, що стимулюють кістковий мозок до хондрогенезу) [5], аутогенна кістково-хрящова трансплантація (мозаїчна пластика) [3; 7], імплантація аутологічних хондроцитів [3; 5],трансплантація свіжих або заморожених кістково-хрящових алотрансплантатів [5; 7], перихондральнаабо периостальна аутотрансплантація [7] і трансплантація біорозсмоктуючих або інших штучних матеріалів для заповнення дефектів хряща [3; 5; 7]. Альтернативою, звичайно, залишається часткова або повназаміна суглобової поверхні мініендопротезом. Кожна з цих методик має свої переваги і недоліки. У той жечас залишається відкритим питання оптимального вибору хірургічної методики лікування для конкретного дефекту хряща і критеріїв цього вибору.Мета дослідження – вивчити вплив артроскопічного дебридменту, кістково-мозкової стимуляції і мініендопротезування при лікуванні посттравматичних дефектів суглобового хряща колінного суглоба намаркери кісткового і хрящового метаболізму.Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводилися у відділенні ортопедії та травматології клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами з 2008 до 2013 року. Основою дослідженьстали обстеження і лікування 134 пацієнтів.Результати та їх обговорення. У всіх 134 хворих до операції, а також через 1–1,5 місяця, 3 місяці, 6 місяців і 12 місяців після артроскопічних втручань проводили вимірювання біохімічних показників сироваткикрові: фосфору неорганічного, лужної фосфатази, кальцію загального та іонізованого, інтерлейкінів ІЛ-1β,ІЛ-6, ІЛ-1RA.У хворих посттравматичні дефекти суглобового хряща колінного суглоба в терміни від 1 тижня до6 місяців після травми не спричинили достовірно значущих змін маркерів Cа-Р метаболізму сироватки крові в порівнянні з показниками контрольної групи.Протягом 12 місяців після артроскопічного дебридменту, кістково-мозкової стимуляції і мініендопротезування в межах значень, характерних для осіб контрольної групи, спостерігалися зміни вмісту неорганічного фосфору, лужної фосфатази, іонізованого та загального кальцію сироватки крові.Висновки. Використання артроскопічного дебридменту, кістково-мозкової стимуляції і мініендопротезування при лікуванні посттравматичних дефектів суглобового хряща колінного суглоба не викликає достовірної значущої стресової зміни маркерів кісткового і хрящового метаболізму.","PeriodicalId":355491,"journal":{"name":"НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ","volume":"225 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132480855","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-27DOI: 10.33247/2312-1025.4(2-3).2020.08
В.М. Гончаренко, Л.М. Гордієнко, О.М. Покропивний
Резюме. Статья посвящена такой актуальной на сегодня проблеме, как артериальная гипертензия беременных, использованию методов физической реабилитации в комплексной терапии. Рассмотрены преимущества программы физической реабилитации как средства профилактики и терапии по сравнению смедикаментозным лечением.
{"title":"Физическая реабилитация при артериальной гипертензии у беременных","authors":"В.М. Гончаренко, Л.М. Гордієнко, О.М. Покропивний","doi":"10.33247/2312-1025.4(2-3).2020.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.33247/2312-1025.4(2-3).2020.08","url":null,"abstract":"Резюме. Статья посвящена такой актуальной на сегодня проблеме, как артериальная гипертензия беременных, использованию методов физической реабилитации в комплексной терапии. Рассмотрены преимущества программы физической реабилитации как средства профилактики и терапии по сравнению смедикаментозным лечением.","PeriodicalId":355491,"journal":{"name":"НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ","volume":"11 2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123629014","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-27DOI: 10.33247/2312-1025.4(2-3).2020.06
Л. М. Стрільчук, С.М. Стадник
Резюме. Нашими попередніми дослідженнями встановлено, що у хворих на гострі форми ішемічної хвороби серця, яким було проведено хірургічну реваскуляризацію, стан жовчного міхура впливав на структурно-функціональні показники серця, однак за стабільних форм ішемічної хвороби серця це не досліджувалося.Мета дослідження – визначення особливостей стану серця у хворих на ішемічну хворобу серця, стабільну стенокардію залежно від стану жовчного міхура.Матеріали та методи. Було проаналізовано клінічні й ехокардіографічні особливості 81 пацієнта.Цифрові дані опрацьовано статистично, за рівень істотності прийнято р < 0,05.Результати та обговорення. Встановлено, що у 77,78% хворих на стабільні форми ішемічної хвороби серця спостерігалися сонографічні зміни жовчного міхура, а у 22,22% він був інтактним. Чоловіки переважали у групах з інтактним жовчним міхуром, з перегином тіла міхура, з ознаками перенесеного холециститу, тоді як у групах холелітіазу та стану після холецистектомії з його приводу було істотно більше жінок. За частотою виявлення артеріальної гіпертензії та цукрового діабету групи з різним станомжовчного міхура істотно не відрізнялися. Від стану жовчного міхура залежали частота серцевих скорочень, поширеність аритмій та рівні артеріального тиску, які були вищими за умов змін міхура. Структурніхарактеристики серця були найкращими в осіб з холецистектомією в анамнезі: найменші розміри правогошлуночка, лівого передсердя, лівого шлуночка, міжшлуночкової перетинки та задньої стінки лівого шлуночка. За умов ознак перенесеного холециститу та холелітіазу структурні характеристики серця були найгіршими: розтягнення правого шлуночка (2,57 см), гіпертрофія задньої стінки (1,25 см) та міжшлуночкової перетинки (1,3 см), найбільш виражені діастолічна та систолічна дисфункції (ліве передсердя 4,59 см,фракція викиду 50,5%).Висновок. Структурно-функціональні характеристики серця у пацієнтів зі стабільною стенокардієюзалежали від стану жовчного міхура.
{"title":"Взаємозв’язок стану серця та жовчного міхура у пацієнтів зі стабільною стенокардією","authors":"Л. М. Стрільчук, С.М. Стадник","doi":"10.33247/2312-1025.4(2-3).2020.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.33247/2312-1025.4(2-3).2020.06","url":null,"abstract":"Резюме. Нашими попередніми дослідженнями встановлено, що у хворих на гострі форми ішемічної хвороби серця, яким було проведено хірургічну реваскуляризацію, стан жовчного міхура впливав на структурно-функціональні показники серця, однак за стабільних форм ішемічної хвороби серця це не досліджувалося.Мета дослідження – визначення особливостей стану серця у хворих на ішемічну хворобу серця, стабільну стенокардію залежно від стану жовчного міхура.Матеріали та методи. Було проаналізовано клінічні й ехокардіографічні особливості 81 пацієнта.Цифрові дані опрацьовано статистично, за рівень істотності прийнято р < 0,05.Результати та обговорення. Встановлено, що у 77,78% хворих на стабільні форми ішемічної хвороби серця спостерігалися сонографічні зміни жовчного міхура, а у 22,22% він був інтактним. Чоловіки переважали у групах з інтактним жовчним міхуром, з перегином тіла міхура, з ознаками перенесеного холециститу, тоді як у групах холелітіазу та стану після холецистектомії з його приводу було істотно більше жінок. За частотою виявлення артеріальної гіпертензії та цукрового діабету групи з різним станомжовчного міхура істотно не відрізнялися. Від стану жовчного міхура залежали частота серцевих скорочень, поширеність аритмій та рівні артеріального тиску, які були вищими за умов змін міхура. Структурніхарактеристики серця були найкращими в осіб з холецистектомією в анамнезі: найменші розміри правогошлуночка, лівого передсердя, лівого шлуночка, міжшлуночкової перетинки та задньої стінки лівого шлуночка. За умов ознак перенесеного холециститу та холелітіазу структурні характеристики серця були найгіршими: розтягнення правого шлуночка (2,57 см), гіпертрофія задньої стінки (1,25 см) та міжшлуночкової перетинки (1,3 см), найбільш виражені діастолічна та систолічна дисфункції (ліве передсердя 4,59 см,фракція викиду 50,5%).Висновок. Структурно-функціональні характеристики серця у пацієнтів зі стабільною стенокардієюзалежали від стану жовчного міхура.","PeriodicalId":355491,"journal":{"name":"НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114625939","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-27DOI: 10.33247/2786-7781.4(1).2023.03
О.О. Коструб, В.В. Котюк, Р.В Лучко, Р.І. Блонський, П.В. Дідух, Н. С. Вадзюк
Резюме. Антеролатеральна зв’язка колінного суглоба – важливий стабілізатор колінного суглоба щодовнутрішньої ротації гомілки. Ушкодження антеролатеральної зв’язки колінного суглоба супроводжуютьбільше половини розривів передньої хрестоподібної зв’язки та мають зв’язок з ушкодженням латерального меніска.Мета дослідження – оцінити роль ультрасонографії у візуалізації антеролатеральної зв’язки колінного суглоба, виявленні її ушкоджень та покращенні розуміння її функціональної анатомії.Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз світового досвіду ультрасонографії антеролатеральної зв’язки з публікацій у наукових фахових журналах.Результати дослідження. Більшість дослідників приймають нормальний вигляд антеролатеральноїзв’язки колінного суглоба як фібрилярної анізотропної структури. Важливим орієнтиром для візуалізаціїантеролатеральної зв’язки є arteria inferior lateralis genus, яку разом з одноіменними венами більшість дослідників описують глибше антеролатеральної зв’язки, а точніше між нею та меніском. Оптимальний кутзгинання колінного сугоба, при якому антеролатеральна зв’язка колінного суглоба візуалізується найкращета виявляється найчастіше/найлегше, не визначено. Стосовно функції антеролатеральної зв’язки ультрасонографічні дослідження підтвердили її натяжіння при згинанні та внутрішній ротації гомілки.Перспективним та актуальним є вирішення питання можливості порівнювати ультрасонографічноантеролатеральну зв’язку на ушкодженому та здоровому контрлатеральному колінних суглобах і очікувати, що вони в нормі мають виглядати однаково, якщо навіть в анатомічних препаратах частота виявлення антеролатеральної зв’язки колінного суглоба в правому та лівому колінному суглобах відрізняється.Висновки. Ультрасонографічні дослідження антеролатеральної зв’язки не лише є важливими з точкизору перспективи діагностики її ушкоджень, а й уже доповнили наші уявлення про її структуру та функцію.
{"title":"Антеролатеральна зв’язка як важливий елемент ротаційної стабільності колінного суглоба. Потенціал ультрасонографічного дослідження","authors":"О.О. Коструб, В.В. Котюк, Р.В Лучко, Р.І. Блонський, П.В. Дідух, Н. С. Вадзюк","doi":"10.33247/2786-7781.4(1).2023.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.33247/2786-7781.4(1).2023.03","url":null,"abstract":"Резюме. Антеролатеральна зв’язка колінного суглоба – важливий стабілізатор колінного суглоба щодовнутрішньої ротації гомілки. Ушкодження антеролатеральної зв’язки колінного суглоба супроводжуютьбільше половини розривів передньої хрестоподібної зв’язки та мають зв’язок з ушкодженням латерального меніска.Мета дослідження – оцінити роль ультрасонографії у візуалізації антеролатеральної зв’язки колінного суглоба, виявленні її ушкоджень та покращенні розуміння її функціональної анатомії.Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз світового досвіду ультрасонографії антеролатеральної зв’язки з публікацій у наукових фахових журналах.Результати дослідження. Більшість дослідників приймають нормальний вигляд антеролатеральноїзв’язки колінного суглоба як фібрилярної анізотропної структури. Важливим орієнтиром для візуалізаціїантеролатеральної зв’язки є arteria inferior lateralis genus, яку разом з одноіменними венами більшість дослідників описують глибше антеролатеральної зв’язки, а точніше між нею та меніском. Оптимальний кутзгинання колінного сугоба, при якому антеролатеральна зв’язка колінного суглоба візуалізується найкращета виявляється найчастіше/найлегше, не визначено. Стосовно функції антеролатеральної зв’язки ультрасонографічні дослідження підтвердили її натяжіння при згинанні та внутрішній ротації гомілки.Перспективним та актуальним є вирішення питання можливості порівнювати ультрасонографічноантеролатеральну зв’язку на ушкодженому та здоровому контрлатеральному колінних суглобах і очікувати, що вони в нормі мають виглядати однаково, якщо навіть в анатомічних препаратах частота виявлення антеролатеральної зв’язки колінного суглоба в правому та лівому колінному суглобах відрізняється.Висновки. Ультрасонографічні дослідження антеролатеральної зв’язки не лише є важливими з точкизору перспективи діагностики її ушкоджень, а й уже доповнили наші уявлення про її структуру та функцію.","PeriodicalId":355491,"journal":{"name":"НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123096715","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-27DOI: 10.33247/2786-7781.5(1).2023.09
І.М. Зазірний, Д.Р. Близнюк-Ходоровський
Резюме. Представлено дані про використовувані на сьогодні методи лікування хвороби Дюпюітрена –консервативні, радикальні хірургічні, малоінвазивні; показано їх переваги та недоліки. На жаль, жоден ізметодів не дозволяє уникнути рецидивів захворювання у різний час після лікування. За відсутності єдиногопідходу до вибору тактики лікування все більшу популярність завойовують малоінвазивні методики, такіяк голкова апоневротомія, ін’єкційне введення колагенази, черезшкірна апоневротомія з використанням ліпофілінгу (ліпографтінгу) та ін.
{"title":"Хвороба Дюпюітрена – еволюція поглядів на етіопатогенез та лікування","authors":"І.М. Зазірний, Д.Р. Близнюк-Ходоровський","doi":"10.33247/2786-7781.5(1).2023.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.33247/2786-7781.5(1).2023.09","url":null,"abstract":"Резюме. Представлено дані про використовувані на сьогодні методи лікування хвороби Дюпюітрена –консервативні, радикальні хірургічні, малоінвазивні; показано їх переваги та недоліки. На жаль, жоден ізметодів не дозволяє уникнути рецидивів захворювання у різний час після лікування. За відсутності єдиногопідходу до вибору тактики лікування все більшу популярність завойовують малоінвазивні методики, такіяк голкова апоневротомія, ін’єкційне введення колагенази, черезшкірна апоневротомія з використанням ліпофілінгу (ліпографтінгу) та ін.","PeriodicalId":355491,"journal":{"name":"НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116993972","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-27DOI: 10.33247/2786-7781.5(1).2023.10
І.М. Зазірний, Є.А. Сім’ячко
Резюме. Комплексний регіонарний больовий синдром, раніше відомий як рефлекторна симпатична дистрофія або каузалгія, є важкою терапевтичною проблемою для травматолога-ортопеда, який лікує уражену кінцівку. Незважаючи на безліч розбіжних і часто суперечливих теорій, причини сильного болю, змінив регіональному кровотоці та набряків невідомі. Загальні схеми лікування спрямовані на окремі компонентицього комплексу симптомів, а саме на симпатичну або аферентну нервову гіперактивність, вазомоторнунестабільність або регіонарний остеопороз. Незважаючи на широке використання деяких із цих методівлікування, мало контрольованих клінічних випробувань кількісно підтверджують їх ефективність. Лікування цього складного синдрому найкраще проводиться мультидисциплінарною командою, включаючи неврологів, фахівців з лікування хронічного болю, фізичних терапевтів та травматологів-ортопедів.
{"title":"Комплексний регіонарний больовий синдром","authors":"І.М. Зазірний, Є.А. Сім’ячко","doi":"10.33247/2786-7781.5(1).2023.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.33247/2786-7781.5(1).2023.10","url":null,"abstract":"Резюме. Комплексний регіонарний больовий синдром, раніше відомий як рефлекторна симпатична дистрофія або каузалгія, є важкою терапевтичною проблемою для травматолога-ортопеда, який лікує уражену кінцівку. Незважаючи на безліч розбіжних і часто суперечливих теорій, причини сильного болю, змінив регіональному кровотоці та набряків невідомі. Загальні схеми лікування спрямовані на окремі компонентицього комплексу симптомів, а саме на симпатичну або аферентну нервову гіперактивність, вазомоторнунестабільність або регіонарний остеопороз. Незважаючи на широке використання деяких із цих методівлікування, мало контрольованих клінічних випробувань кількісно підтверджують їх ефективність. Лікування цього складного синдрому найкраще проводиться мультидисциплінарною командою, включаючи неврологів, фахівців з лікування хронічного болю, фізичних терапевтів та травматологів-ортопедів.","PeriodicalId":355491,"journal":{"name":"НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133828315","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-27DOI: 10.33247/2786-7781.5(1).2023.07
Л. В. Михальська, О.В. Килівник, О.О. Яменко
Резюме. Тромбоцитопенія – досить поширене ускладнення при проведенні хіміотерапевтичного лікування. Запобігання виникненню тромбоцитопенії за рахунок завчасного призначення пацієнту рекомбінантного тромбопоетину людини, а не корекція вже наявної тромбоцитопенії дозволяє підвищити ефективність хіміотерапевтичного лікування завдяки чіткому дотриманню календарного плану і рекомендованогодозування, уникнути вірогідних побічних ефектів від переливання тромбоконцентрату.
{"title":"Діагностика та лікування тромбоцитопенії, викликаної хіміо- та променевою терапією. Погляд гематолога","authors":"Л. В. Михальська, О.В. Килівник, О.О. Яменко","doi":"10.33247/2786-7781.5(1).2023.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.33247/2786-7781.5(1).2023.07","url":null,"abstract":"Резюме. Тромбоцитопенія – досить поширене ускладнення при проведенні хіміотерапевтичного лікування. Запобігання виникненню тромбоцитопенії за рахунок завчасного призначення пацієнту рекомбінантного тромбопоетину людини, а не корекція вже наявної тромбоцитопенії дозволяє підвищити ефективність хіміотерапевтичного лікування завдяки чіткому дотриманню календарного плану і рекомендованогодозування, уникнути вірогідних побічних ефектів від переливання тромбоконцентрату.","PeriodicalId":355491,"journal":{"name":"НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134058430","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-27DOI: 10.33247/2786-7784.5(1).2023.04
І.С. Пуляєва, В. О. Прасол
Резюме. У роботі проаналізовано результати комплексного обстеження та хірургічного лікування230 пацієнтів з атеросклеротичним ураженням сонних артерій. У дослідження включали пацієнтів із:симптоматичним стенозом внутрішньої сонної артерії більше 50%; асимптоматичним стенозом внутрішньої сонної артерії більше 70%; нестабільною бляшкою внутрішньої сонної артерії, порушенням зору.Мета дослідження – прогнозування ефективності та успішності хірургічного лікування.Матеріали і методи – аналіз результатів комплексного обстеження та хірургічного лікування 230 пацієнтів з атеросклеротичним ураженням сонних артерій.Результати та обговорення. Безпосередні результати операції ми оцінювали комплексно на підставіступеня зміни клінічного статусу і наявності післяопераційних ускладнень. У пацієнтів І групи на тлі призначеної консервативної терапії спостерігалося збереження відсотка стенозу, при цьому у 2-х хворих відсоток стенозу внутрішньої сонної артерії збільшився на 5–10%. В 11-ти хворих ІІ групи в післяопераційному періоді не виявлено ускладнень у вигляді інсульту, кровотечі, втрати зору; у 2-х хворих визначався реперфузійний синдром у вигляді головного болю на третю добу, який зупинився самостійно протягом тижня.Усі пацієнти ІІ групи були виписані у стабільному стані. Таким чином, нам вдалося досягти поліпшення вклінічному статусі хворого в 85% випадків упродовж 3-х місяців після операції і скоротити кількість ішемічних інсультів, при оклюзії а. ophtalmica хірургічне лікування дозволяє поліпшити гостроту поля зору.Висновки. Пацієнти із симптоматичним ураженням внутрішньої сонної артерії є найбільш ризиковоюгрупою щодо розвитку повторного інсульту та реперфузійного синдрому. Важливими є розмір ішемічноговогнища, соматичний стан та рівень неврологічного дефіциту при виборі методу лікування.
{"title":"Ризики повторних інсультів і реперфузійного синдрому у хворих із критичним стенозом сонних артерій","authors":"І.С. Пуляєва, В. О. Прасол","doi":"10.33247/2786-7784.5(1).2023.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.33247/2786-7784.5(1).2023.04","url":null,"abstract":"Резюме. У роботі проаналізовано результати комплексного обстеження та хірургічного лікування230 пацієнтів з атеросклеротичним ураженням сонних артерій. У дослідження включали пацієнтів із:симптоматичним стенозом внутрішньої сонної артерії більше 50%; асимптоматичним стенозом внутрішньої сонної артерії більше 70%; нестабільною бляшкою внутрішньої сонної артерії, порушенням зору.Мета дослідження – прогнозування ефективності та успішності хірургічного лікування.Матеріали і методи – аналіз результатів комплексного обстеження та хірургічного лікування 230 пацієнтів з атеросклеротичним ураженням сонних артерій.Результати та обговорення. Безпосередні результати операції ми оцінювали комплексно на підставіступеня зміни клінічного статусу і наявності післяопераційних ускладнень. У пацієнтів І групи на тлі призначеної консервативної терапії спостерігалося збереження відсотка стенозу, при цьому у 2-х хворих відсоток стенозу внутрішньої сонної артерії збільшився на 5–10%. В 11-ти хворих ІІ групи в післяопераційному періоді не виявлено ускладнень у вигляді інсульту, кровотечі, втрати зору; у 2-х хворих визначався реперфузійний синдром у вигляді головного болю на третю добу, який зупинився самостійно протягом тижня.Усі пацієнти ІІ групи були виписані у стабільному стані. Таким чином, нам вдалося досягти поліпшення вклінічному статусі хворого в 85% випадків упродовж 3-х місяців після операції і скоротити кількість ішемічних інсультів, при оклюзії а. ophtalmica хірургічне лікування дозволяє поліпшити гостроту поля зору.Висновки. Пацієнти із симптоматичним ураженням внутрішньої сонної артерії є найбільш ризиковоюгрупою щодо розвитку повторного інсульту та реперфузійного синдрому. Важливими є розмір ішемічноговогнища, соматичний стан та рівень неврологічного дефіциту при виборі методу лікування.","PeriodicalId":355491,"journal":{"name":"НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131794186","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：