Pub Date : 2023-12-01DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.64
Оксана Іллівна Дмитрієва, Олександр Мордовцев, Олександр Шепелєв
УДК 336.144, JEL Classification: А 14, R 13, R 58. Дмитрієва О.І., Мордовцев О.С., Шепелєв О.В. ФІНАНСОВА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК СИСТЕМНИЙ МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ Мета: дослідження теоретико-методичних практичних основ впровадження та функціонування процесу фінансової децентралізації як ключового фактору соціально-економічного розвитку територіальних утворень. Результати: З’ясовано, що проблема формування та впровадження у практику ефективних механізмів вирішення проблеми фінансової диференціація є одним із найважливіших напрямів побудови ефективної соціально-економічної політики в умовах розповсюдження інноваційних форм публічного управління на місцевому рівні. Узагальнені наукові праці з питань соціально-економічного розвитку територіальних утворень України та зроблено авторську інтерпретацію цього поняття. Систематизовані підходи до визначення поняття «фінансова децентралізація» та надано уточнену дефініцію цього поняття. Обґрунтовані загальні напрями впровадження та функціонування інституту фінансової децентралізації. Визначені переваги та недоліки процесу фінансової децентралізації як для держави в цілому, так й для окремого територіального утворення. Наукова новизна: Сформовано універсальну систему функціонування процесу фінансової децентралізації, яка складається із взаємопов’язаних підсистем, які функціонують на засадах сталості та зворотного зв’язку. Надані пропозиції щодо напрямів удосконалення процесу фінансової децентралізації в сучасних умовах України. Практична значущість: виконання представлених теоретико-методичних заходів є ключовим фактором успішності функціонування усієї системи фінансової децентралізації за рахунок наявності неперервного зворотного зв’язку з іншими підсистемами для постійного впровадження нових ідей, технологій та моделей управління цим процесом.
UDC 336.144, JEL Classification：A 14, R 13, R 58.Dmitrieva O.I.、Mordovtsev O.S.、Shepelev O.V.《财政分权作为地区社会经济发展的系统机制》 目的：研究财政分权作为地区实体社会经济发展关键因素的实施和运作过程的理论和方法论基础。成果：研究发现，在地方一级推广公共管理创新形式的背景下，建立和实施解决财政分权问题的有效机制是制定有效社会经济政策的最重要领域之一。文章总结了有关乌克兰领土实体社会经济发展问题的科学著作，并提供了作者对这一概念的解释。对 "财政权力下放 "的定义方法进行了系统化，并对这一概念进行了明确定义。对财政权力下放制度的实施和运作的总体方向进行了论证。确定了财政权力下放进程对整个国家和单独领土实体的利弊。科学新颖性：已经形成了财政权力下放进程运作的通用系统，该系统由在可持续性和反馈基础上运作的相互关联的子系统组成。提出了在乌克兰当前条件下改进财政权力下放进程的方向性建议。实践意义：所提出的理论和方法措施的实施是整个财政权力下放系统成功运行的关键因素，因为其他子系统可以提供持续的反馈，以不断引入新的思想、技术和管理这一进程的模式。
{"title":"ФІНАНСОВА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК СИСТЕМНИЙ МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ","authors":"Оксана Іллівна Дмитрієва, Олександр Мордовцев, Олександр Шепелєв","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.64","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.64","url":null,"abstract":" \u0000УДК 336.144, JEL Classification: А 14, R 13, R 58. \u0000Дмитрієва О.І., Мордовцев О.С., Шепелєв О.В. ФІНАНСОВА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК СИСТЕМНИЙ МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ \u0000 \u0000Мета: дослідження теоретико-методичних практичних основ впровадження та функціонування процесу фінансової децентралізації як ключового фактору соціально-економічного розвитку територіальних утворень. Результати: З’ясовано, що проблема формування та впровадження у практику ефективних механізмів вирішення проблеми фінансової диференціація є одним із найважливіших напрямів побудови ефективної соціально-економічної політики в умовах розповсюдження інноваційних форм публічного управління на місцевому рівні. Узагальнені наукові праці з питань соціально-економічного розвитку територіальних утворень України та зроблено авторську інтерпретацію цього поняття. Систематизовані підходи до визначення поняття «фінансова децентралізація» та надано уточнену дефініцію цього поняття. Обґрунтовані загальні напрями впровадження та функціонування інституту фінансової децентралізації. Визначені переваги та недоліки процесу фінансової децентралізації як для держави в цілому, так й для окремого територіального утворення. Наукова новизна: Сформовано універсальну систему функціонування процесу фінансової децентралізації, яка складається із взаємопов’язаних підсистем, які функціонують на засадах сталості та зворотного зв’язку. Надані пропозиції щодо напрямів удосконалення процесу фінансової децентралізації в сучасних умовах України. Практична значущість: виконання представлених теоретико-методичних заходів є ключовим фактором успішності функціонування усієї системи фінансової децентралізації за рахунок наявності неперервного зворотного зв’язку з іншими підсистемами для постійного впровадження нових ідей, технологій та моделей управління цим процесом.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"59 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138992173","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-01DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.54
Тетяна Деділова, Оксана Юрченко, Яна Кононенко
УДК 339.138:303.725.37; JEL Classification: М31; Z31 Деділова Т.В., Юрченко О.В., Кононенко Я.В. ГЕЙМІФІКАЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН І ТРЕНД СУЧАСНОГО МАРКЕТИНГУ Мета. Метою дослідження є розкриття соціальної сутності гейміфікації та особливостей її застосування у різних сферах соціальної економіки, зокрема в маркетингу. Методика дослідження. Під час дослідження використовувалися: методи аналізу і синтезу для актуалізації характеристик гейміфікації як соціального феномена у сучасному економічному середовищі; метод логічного аналізу для систематизації різновиди ігрових механік у маркетингу. Результати. Гейміфікація виникла не лише як спроба залучити увагу аудиторії, а й як засіб мотивації та стимулювання дій. Заснована на ігрових механіках, вона перетворює навколишні завдання та взаємодії на захопливий процес. У сучасному суспільстві, де відчуття конкуренції та досягнень важливі, гейміфікація стала засобом об'єднання людей. Спільні гейміфіковані виклики, програми лояльності та конкурси перетворюються на соціальні події, сприяючи формуванню спільнот та розвитку взаєморозуміння. Водночас маркетингові кампанії, побудовані на принципах гейміфікації, не лише пропонують продукти чи послуги, але і створюють іммерсивне враження. Залучаючи елементи гри, вони стимулюють активну участь споживача та взаємодію з брендом. Тренди гейміфікації постійно змінюються, відображаючи сучасність. Інтерактивність, персоналізація та використання розширеної реальності – це лише деякі з напрямків, які визначають майбутнє гейміфікації у маркетинговій та соціальній сфері. Наукова новизна. Отримав подальший теоретичний розвиток маркетинговий підхід до управління соціально-економічними процесами шляхом розкриття сутності гейміфікації з позиції її трактування не лише як маркетингового інструменту, а й як соціального феномена, що впливає на сприйняття та взаємодію людей з різноманітними сферами життя. Практична значущість. Результати дослідження, зокрема, актуалізовані характеристики гейміфікації як соціального феномена у сучасному економічному середовищі, можуть бути використані при розробці маркетингових стратегій та стратегій соціального розвитку.
UDC 339.138:303.725.37; JEL Classification：M31; Z31 Dedilova T.V., Yurchenko O.V., Kononenko Y.V. GAMIFICATION AS A SOCIAL Phenomenon and TREND OF MODERN MARKETING Objective.本研究旨在揭示游戏化的社会本质及其在社会经济各领域，尤其是市场营销领域的应用特点。研究方法。研究采用了以下方法：分析和综合法，以更新游戏化作为现代经济环境中的一种社会现象的特征；逻辑分析法，以系统化营销中的游戏机制类型。研究结果游戏化的出现不仅是为了吸引受众的注意力，也是一种激励和刺激行动的手段。它以游戏机制为基础，将周围的任务和互动变成一个令人兴奋的过程。在当今社会，竞争意识和成就感非常重要，游戏化已成为将人们团结在一起的一种手段。联合游戏化挑战、忠诚度计划和竞赛正在变成社交活动，有助于建立社区和增进相互理解。同时，基于游戏化原则的营销活动不仅能提供产品或服务，还能创造身临其境的体验。通过融入游戏元素，它们能激发消费者积极参与并与品牌互动。游戏化趋势在不断变化，以反映时代的发展。互动性、个性化和增强现实技术的使用只是决定游戏化在营销和社交领域未来发展的部分趋势。科学新颖。游戏化不仅是一种营销工具，也是一种社会现象，它影响着人们对生活各个领域的看法和互动，从这个角度揭示了游戏化的本质，从而进一步从理论上发展了社会经济过程管理的营销方法。实际意义。研究结果，尤其是游戏化作为一种社会现象在现代经济环境中的最新特征，可用于制定营销战略和社会发展战略。
{"title":"ГЕЙМІФІКАЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН І ТРЕНД СУЧАСНОГО МАРКЕТИНГУ","authors":"Тетяна Деділова, Оксана Юрченко, Яна Кононенко","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.54","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.54","url":null,"abstract":"УДК 339.138:303.725.37; JEL Classification: М31; Z31 \u0000Деділова Т.В., Юрченко О.В., Кононенко Я.В. ГЕЙМІФІКАЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН І ТРЕНД СУЧАСНОГО МАРКЕТИНГУ \u0000Мета. Метою дослідження є розкриття соціальної сутності гейміфікації та особливостей її застосування у різних сферах соціальної економіки, зокрема в маркетингу. Методика дослідження. Під час дослідження використовувалися: методи аналізу і синтезу для актуалізації характеристик гейміфікації як соціального феномена у сучасному економічному середовищі; метод логічного аналізу для систематизації різновиди ігрових механік у маркетингу. Результати. Гейміфікація виникла не лише як спроба залучити увагу аудиторії, а й як засіб мотивації та стимулювання дій. Заснована на ігрових механіках, вона перетворює навколишні завдання та взаємодії на захопливий процес. У сучасному суспільстві, де відчуття конкуренції та досягнень важливі, гейміфікація стала засобом об'єднання людей. Спільні гейміфіковані виклики, програми лояльності та конкурси перетворюються на соціальні події, сприяючи формуванню спільнот та розвитку взаєморозуміння. Водночас маркетингові кампанії, побудовані на принципах гейміфікації, не лише пропонують продукти чи послуги, але і створюють іммерсивне враження. Залучаючи елементи гри, вони стимулюють активну участь споживача та взаємодію з брендом. Тренди гейміфікації постійно змінюються, відображаючи сучасність. Інтерактивність, персоналізація та використання розширеної реальності – це лише деякі з напрямків, які визначають майбутнє гейміфікації у маркетинговій та соціальній сфері. Наукова новизна. Отримав подальший теоретичний розвиток маркетинговий підхід до управління соціально-економічними процесами шляхом розкриття сутності гейміфікації з позиції її трактування не лише як маркетингового інструменту, а й як соціального феномена, що впливає на сприйняття та взаємодію людей з різноманітними сферами життя. Практична значущість. Результати дослідження, зокрема, актуалізовані характеристики гейміфікації як соціального феномена у сучасному економічному середовищі, можуть бути використані при розробці маркетингових стратегій та стратегій соціального розвитку.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"225 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139013869","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-01DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.181
Василь Бабайлов, Р.Ж. Калгулова
УДК 330.81; JEL Classification: В 11. Бабайлов В.К., Калгулова Р.Ж. ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ – ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПЕРШОГО ЕТАПУ. Увесь досвід організації економіки приводить до безперечного висновку, що існує одна, загальна, складна і виключне ємна її проблема – визначення організації економіки у часі і просторі. Аналіз історії економіки і економічної думки відносно організації економіки у часі приводить до безперечного висновку про існування чотирьох її основних етапів, на яких вирішувались чотирі відповідні проблеми. Перший етап – це етап вирішення проблеми доантичної організації господарської діяльності як єдиного цілого без відділення зі неї економіки. Другий етап – це етап вирішення проблеми відокремлення і формування понять економіки, як окремого явища в епоху Античності і Середньовіччя. Третій етап пов’язаний зі проблемою вже сформованої економіки, як окремого виду професійної діяльності, – зі проблемою підвищення її ефективності; концентровано це сформувалося в проблему вибору або директивної, або ринкової економіки у Індустріальну епоху. Четвертий етап – це етап вирішення принципово нової проблеми вже провідних країн світу, які успішно вирішили проблему досягнення гідного прибутку, це проблема його справедливого розподілення, проблема справедливості у соціальної економіці у майбутню, а часткове вже й у сучасну епоху. Відносно другої частини загальної проблеми організації економіки– організації економічної діяльності у просторі, – можна впевнено стверджувати, що вона вирішується саме у нутрі кожного зі чотирьох визначених етапів. На думку авторів статті логічне розглядати такі ємні чотирі проблеми в окремих статтях. Тому дана стаття присвячена тільки першому етапу організації економіки, де мова йтиме про проблему економіку відповідно на першому етапі, саме в межах господарської діяльності як єдиного цілого, без розподілення на інженерію, адміністрацію і особисто економіку. А вже у нутрі цього етапу розглядатиме економіку у просторах декількох провідних країн Стародавнього Сходу: Єгипту, Вавилону, Китаю, Індії . Саме засвоєння і використання їх досвіду є актуальною проблемою. Аналіз останніх досліджень і публікацій приводить до висновку, що вже у Доантичну епоху почалося формування умов відокремлення економіки зі всієї господарської діяльності як єдиного цілого. Але розумінні необхідності реалізації самого відокремлення все ж таки не існувало. Метою статті й стало доведення існування умов відокремлення економіки зі всієї господарської діяльності як єдиного цілого у всіх провідних країнах Стародавнього Сходу (Єгипту, Вавилону, Китаю і Індії). Задачі: визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Єгипту; визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Вавилону; визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Китаю; визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавньої Індії; зробити висновки (визначити о
{"title":"ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ – ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПЕРШОГО ЕТАПУ","authors":"Василь Бабайлов, Р.Ж. Калгулова","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.181","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.181","url":null,"abstract":"УДК 330.81; JEL Classification: В 11. \u0000Бабайлов В.К., Калгулова Р.Ж. ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ – ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПЕРШОГО ЕТАПУ. \u0000 Увесь досвід організації економіки приводить до безперечного висновку, що існує одна, загальна, складна і виключне ємна її проблема – визначення організації економіки у часі і просторі. Аналіз історії економіки і економічної думки відносно організації економіки у часі приводить до безперечного висновку про існування чотирьох її основних етапів, на яких вирішувались чотирі відповідні проблеми. Перший етап – це етап вирішення проблеми доантичної організації господарської діяльності як єдиного цілого без відділення зі неї економіки. Другий етап – це етап вирішення проблеми відокремлення і формування понять економіки, як окремого явища в епоху Античності і Середньовіччя. Третій етап пов’язаний зі проблемою вже сформованої економіки, як окремого виду професійної діяльності, – зі проблемою підвищення її ефективності; концентровано це сформувалося в проблему вибору або директивної, або ринкової економіки у Індустріальну епоху. Четвертий етап – це етап вирішення принципово нової проблеми вже провідних країн світу, які успішно вирішили проблему досягнення гідного прибутку, це проблема його справедливого розподілення, проблема справедливості у соціальної економіці у майбутню, а часткове вже й у сучасну епоху. Відносно другої частини загальної проблеми організації економіки– організації економічної діяльності у просторі, – можна впевнено стверджувати, що вона вирішується саме у нутрі кожного зі чотирьох визначених етапів. На думку авторів статті логічне розглядати такі ємні чотирі проблеми в окремих статтях. Тому дана стаття присвячена тільки першому етапу організації економіки, де мова йтиме про проблему економіку відповідно на першому етапі, саме в межах господарської діяльності як єдиного цілого, без розподілення на інженерію, адміністрацію і особисто економіку. А вже у нутрі цього етапу розглядатиме економіку у просторах декількох провідних країн Стародавнього Сходу: Єгипту, Вавилону, Китаю, Індії . Саме засвоєння і використання їх досвіду є актуальною проблемою. Аналіз останніх досліджень і публікацій приводить до висновку, що вже у Доантичну епоху почалося формування умов відокремлення економіки зі всієї господарської діяльності як єдиного цілого. Але розумінні необхідності реалізації самого відокремлення все ж таки не існувало. Метою статті й стало доведення існування умов відокремлення економіки зі всієї господарської діяльності як єдиного цілого у всіх провідних країнах Стародавнього Сходу (Єгипту, Вавилону, Китаю і Індії). Задачі: визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Єгипту; визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Вавилону; визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Китаю; визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавньої Індії; зробити висновки (визначити о","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"9 14","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139015375","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-01DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.17
Андрій Непран, Наталія Солопун
УДК 330.005.31; JEL Classification: М10 Непран А.В., Солопун Н. М., Тимченко І. Є. МЕНЕДЖМЕНТ СТАРТАП-ПРОЄКТІВ: ВИЗНАЧЕННЯ ЦІН НА НОВІ ВИРОБИ (МАТЕРІАЛИ) ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Мета – обґрунтувати ціни на нові вироби (матеріали) виробничого призначення при реалізації стартап-проєктів. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для проведення аналізу менеджменту стартап-проєктів; відносні показники динаміки і структури. Результати. В сучасних умовах менеджмент стартап-проєктів передбачає обґрунтування системи заходів щодо просування нової продукції на ринок та ознайомлення її із потенційними споживачами. В системі маркетингу значне місце відводиться політиці ціноутворення. Важливість обґрунтування ціни на нову продукцію обумовлена високими темпами морального старіння техніки та технології, предметів праці. Ціна на нову продукцію (матеріали) повинна забезпечити, з одного боку, масштабність виробництва нового продукту, а з іншої ― бути економічно вигідною для використання споживачами. Обгрунтовано порядок розрахунку меж цін на нові вироби, які були б економічно вигідні для виробника, а також для споживача. Допустима верхня межа ціни на нову взаємозамінну продукцію має бути такою, щоб споживачеві вона була рівно-вигідна з раніше використовуваною. Споживач зацікавлений щодо більш дешевою продукцією. Значить, щоб у новій продукції були зацікавлені і виробник (підвищена рентабельність) і споживач (відносне здешевлення), необхідно встановлювати ціну на нову взаємозамінну продукцію між нижнім та верхнім її межами. Практична значущість. Завдяки впровадженню розроблених заходів при реалізації стартап-проєктів мається можливість встановлювати економічно обґрунтовані ціни на нові вироби (матеріали), які призначені для заміни виробів, які вже випускаються.
{"title":"МЕНЕДЖМЕНТ СТАРТАП-ПРОЄКТІВ: ВИЗНАЧЕННЯ ЦІН НА НОВІ ВИРОБИ (МАТЕРІАЛИ) ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ","authors":"Андрій Непран, Наталія Солопун","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.17","url":null,"abstract":"УДК 330.005.31; JEL Classification: М10 \u0000Непран А.В., Солопун Н. М., Тимченко І. Є. МЕНЕДЖМЕНТ СТАРТАП-ПРОЄКТІВ: ВИЗНАЧЕННЯ ЦІН НА НОВІ ВИРОБИ (МАТЕРІАЛИ) ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ \u0000Мета – обґрунтувати ціни на нові вироби (матеріали) виробничого призначення при реалізації стартап-проєктів. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для проведення аналізу менеджменту стартап-проєктів; відносні показники динаміки і структури. Результати. В сучасних умовах менеджмент стартап-проєктів передбачає обґрунтування системи заходів щодо просування нової продукції на ринок та ознайомлення її із потенційними споживачами. В системі маркетингу значне місце відводиться політиці ціноутворення. Важливість обґрунтування ціни на нову продукцію обумовлена високими темпами морального старіння техніки та технології, предметів праці. Ціна на нову продукцію (матеріали) повинна забезпечити, з одного боку, масштабність виробництва нового продукту, а з іншої ― бути економічно вигідною для використання споживачами. Обгрунтовано порядок розрахунку меж цін на нові вироби, які були б економічно вигідні для виробника, а також для споживача. Допустима верхня межа ціни на нову взаємозамінну продукцію має бути такою, щоб споживачеві вона була рівно-вигідна з раніше використовуваною. Споживач зацікавлений щодо більш дешевою продукцією. Значить, щоб у новій продукції були зацікавлені і виробник (підвищена рентабельність) і споживач (відносне здешевлення), необхідно встановлювати ціну на нову взаємозамінну продукцію між нижнім та верхнім її межами. Практична значущість. Завдяки впровадженню розроблених заходів при реалізації стартап-проєктів мається можливість встановлювати економічно обґрунтовані ціни на нові вироби (матеріали), які призначені для заміни виробів, які вже випускаються.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"892 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139020539","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-01DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.124
Ілля Дмитрієв, Інна Юріївна Шевченко, Павло Борщ
УДК 330.3; JEL Classification: O10 Дмитрієв І.А., Шевченко І.Ю., Борщ П.О. МЕТОДИЧНО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА Мета: дослідження методично-прикладних аспектів оцінювання ефективного розвитку підприємства. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, експертно-аналітичне опитування, інтегральний метод, статистичні методи. Результати: досліджено методично-прикладні аспекти оцінювання ефективного розвитку підприємства. Запропоновано факторну модель ефективного розвитку підприємства на засадах інтегрального підходу. Розроблено схему системи критеріїв і індикаторів оцінювання ефективного розвитку підприємства. Висвітлено прикладні аспекти реалізації методики оцінювання ефективного розвитку підприємства, зокрема за складовими: ефективне використання ресурсів при поточній діяльності підприємства; ефективне управління поточною діяльністю підприємства. Обґрунтовано факторні навантаження індикаторів ефективного розвитку підприємства. Наукова новизна: система критеріїв і індикаторів оцінювання ефективного розвитку підприємства, що передбачена запропонованою авторами факторною моделлю ефективного розвитку підприємства, найбільш повно охоплює всі напрями діяльності сучасного підприємства, зокрема у розрізі фінансово-господарської діяльності, виробничої діяльності, управлінської діяльності та інвестиційної діяльності. Практична значущість: практичне застосування запропонованих авторами методики й інструментарію оцінювання ефективного розвитку підприємства дозволяє виділити головні компоненти у процесі здійснення факторного аналізу, що в подальшому є підставою для розроблення цільових заходів управління ефективним розвитком підприємства за напрямами фінансово-господарської діяльності, виробничої діяльності, управлінської діяльності та інвестиційної діяльності.
{"title":"МЕТОДИЧНО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА","authors":"Ілля Дмитрієв, Інна Юріївна Шевченко, Павло Борщ","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.124","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.124","url":null,"abstract":"УДК 330.3; JEL Classification: O10 \u0000Дмитрієв І.А., Шевченко І.Ю., Борщ П.О. МЕТОДИЧНО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА \u0000Мета: дослідження методично-прикладних аспектів оцінювання ефективного розвитку підприємства. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, експертно-аналітичне опитування, інтегральний метод, статистичні методи. Результати: досліджено методично-прикладні аспекти оцінювання ефективного розвитку підприємства. Запропоновано факторну модель ефективного розвитку підприємства на засадах інтегрального підходу. Розроблено схему системи критеріїв і індикаторів оцінювання ефективного розвитку підприємства. Висвітлено прикладні аспекти реалізації методики оцінювання ефективного розвитку підприємства, зокрема за складовими: ефективне використання ресурсів при поточній діяльності підприємства; ефективне управління поточною діяльністю підприємства. Обґрунтовано факторні навантаження індикаторів ефективного розвитку підприємства. Наукова новизна: система критеріїв і індикаторів оцінювання ефективного розвитку підприємства, що передбачена запропонованою авторами факторною моделлю ефективного розвитку підприємства, найбільш повно охоплює всі напрями діяльності сучасного підприємства, зокрема у розрізі фінансово-господарської діяльності, виробничої діяльності, управлінської діяльності та інвестиційної діяльності. Практична значущість: практичне застосування запропонованих авторами методики й інструментарію оцінювання ефективного розвитку підприємства дозволяє виділити головні компоненти у процесі здійснення факторного аналізу, що в подальшому є підставою для розроблення цільових заходів управління ефективним розвитком підприємства за напрямами фінансово-господарської діяльності, виробничої діяльності, управлінської діяльності та інвестиційної діяльності.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"72 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139023023","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-01DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.90
В’ячеслав Кудрявцев
УДК 330.34; JEL Classification: O10 Кудрявцев В.М. ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА Мета. Розробити організаційну модель впровадження концепції сталого розвитку підприємства на рівні портфельного управління. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розгляду питання сталого розвитку взагалі та підприємств зокрема. В роботі використано метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, графічний метод. Результати. У роботі запропоновано розподіл відповідальності між топ-менеджментом компанії (постановка й оновлення стратегічних цілей), офісом з управління проєктами/портфелем проєктів (оцінювання та відбір проєктів, створення пулу проєктів для реалізації стратегічної мети в частині сталого розвитку (СР)), менеджером програми СР (координація діяльності з СР) і функціональними підрозділами (реалізація проєктів і програм СР). Вирішення проблеми підвищення загального рівня СР на рівні портфельного управління має низку переваг: 1. Дозволяє найоптимальнішим способом пов'язати операційну діяльність у частині СР зі стратегічними цілями компанії завдяки використанню моделей селекції проєктів. 2. Знижує ризики незбалансованого розвитку компанії в частині підвищення рівня СР (забезпечує необхідний баланс між удосконаленням показників у частині впливу на економіку, екологію, суспільство) за рахунок використання методів балансування портфеля. 3. Підвищує підзвітність і прозорість діяльності в частині управління СР за наявності ефективно працюючої системи управління портфелем проєктів у компанії. 4. Скорочує витрати на функції управління СР у компанії, реалізуючи їх у межах проєктного офісу і функціональних підрозділів, без створення окремого підрозділу (за обов'язкової наявності менеджера, відповідального за постановку стратегічних цілей у сфері СР компанії). 5. Підвищує статус питання СР у компанії. 6. Дозволяє впровадити принципи СР на всіх рівнях організації, формуючи стратегію СР компанії як згори донизу (постановка цілей топ-менеджментом), так і знизу догори (ініціативи СР від співробітників), а також підвищити залученість співробітників у реалізацію концепції СР компанії. Наукова новизна: Розроблена організаційна модель впровадження концепції сталого розвитку підприємства на рівні портфельного управління, що дозволяє підвищити ефективність формування стратегічної програми сталого розвитку компанії. Практична значущість: запропонована організаційна модель дозволить оптимізувати розподіл ролей у реалізації стратегічної програми СР підприємства для якіснішого управління стійким розвитком компанії на підставі пропонованого проектно-портфельного підходу.
UDC 330.34; JEL Classification：O10 库德里亚夫采夫-В.М. 企业可持续发展概念实施的组织模式 目的：在投资组合管理层面建立实施企业可持续发展概念的组织模式。为在投资组合管理层面落实企业可持续发展理念制定组织模式。研究方法。本研究的理论和方法论基础是国内外著名学者研究可持续发展问题，特别是企业可持续发展问题的著作。研究中使用了分析和综合法、系统法、概括法、比较法、图表法。研究结果本文提出了公司最高管理层（制定和更新战略目标）、项目/组合管理办公室（项目评估和选择、建立项目库以实现可持续发展战略目标）、可持续发展计划经理（协调可持续发展活动）和职能部门（实施可持续发展项目和计划）之间的职责分工。在项目组合管理层面解决提高总体可持续发展水平的问题有许多好处：1.通过使用项目选择模型，以最佳方式将可持续发展方面的业务活动与公司的战略目标联系起来。2.2. 通过使用项目组合平衡方法，降低公司在提高社会责任水平方面发展不平衡的风险（在提高对经济、环境和社会的影响方面的绩效之间实现必要的平衡）。3.3. 如果公司有一个有效的项目组合管理系统，就能提高战略成果管理活动的问责制和透明度。4.4. 通过在项目办公室和职能单位内部实施 SR 管理职能，降低公司 SR 管理职能的成本，而无需设立单独的单位（必须有一名经理负责制定公司 SR 领域的战略目标）。5.提高公司内部员工代表问题的地位。6.允许在组织的各个层面实施企业社会责任原则，形成自上而下（由高层管理人员制定目标）和自下而上（由员工提出企业社会责任倡议）的企业社会责任战略，并使员工更多地参与企业社会责任概念的实施。科学新颖性：已开发出一种在组合管理层面实施企业可持续发展理念的组织模式，该模式可提高企业可持续发展战略计划的制定效率。实践意义：建议的组织模式将优化企业可持续发展战略计划实施过程中的角色分配，从而在建议的项目组合方法基础上更好地管理公司的可持续发展。
{"title":"ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА","authors":"В’ячеслав Кудрявцев","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.90","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.90","url":null,"abstract":"УДК 330.34; JEL Classification: O10 \u0000Кудрявцев В.М. ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА \u0000Мета. Розробити організаційну модель впровадження концепції сталого розвитку підприємства на рівні портфельного управління. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розгляду питання сталого розвитку взагалі та підприємств зокрема. В роботі використано метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, графічний метод. Результати. У роботі запропоновано розподіл відповідальності між топ-менеджментом компанії (постановка й оновлення стратегічних цілей), офісом з управління проєктами/портфелем проєктів (оцінювання та відбір проєктів, створення пулу проєктів для реалізації стратегічної мети в частині сталого розвитку (СР)), менеджером програми СР (координація діяльності з СР) і функціональними підрозділами (реалізація проєктів і програм СР). Вирішення проблеми підвищення загального рівня СР на рівні портфельного управління має низку переваг: 1. Дозволяє найоптимальнішим способом пов'язати операційну діяльність у частині СР зі стратегічними цілями компанії завдяки використанню моделей селекції проєктів. 2. Знижує ризики незбалансованого розвитку компанії в частині підвищення рівня СР (забезпечує необхідний баланс між удосконаленням показників у частині впливу на економіку, екологію, суспільство) за рахунок використання методів балансування портфеля. 3. Підвищує підзвітність і прозорість діяльності в частині управління СР за наявності ефективно працюючої системи управління портфелем проєктів у компанії. 4. Скорочує витрати на функції управління СР у компанії, реалізуючи їх у межах проєктного офісу і функціональних підрозділів, без створення окремого підрозділу (за обов'язкової наявності менеджера, відповідального за постановку стратегічних цілей у сфері СР компанії). 5. Підвищує статус питання СР у компанії. 6. Дозволяє впровадити принципи СР на всіх рівнях організації, формуючи стратегію СР компанії як згори донизу (постановка цілей топ-менеджментом), так і знизу догори (ініціативи СР від співробітників), а також підвищити залученість співробітників у реалізацію концепції СР компанії. Наукова новизна: Розроблена організаційна модель впровадження концепції сталого розвитку підприємства на рівні портфельного управління, що дозволяє підвищити ефективність формування стратегічної програми сталого розвитку компанії. Практична значущість: запропонована організаційна модель дозволить оптимізувати розподіл ролей у реалізації стратегічної програми СР підприємства для якіснішого управління стійким розвитком компанії на підставі пропонованого проектно-портфельного підходу.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"68 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139024945","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.86
Андрій Непран, Наталія Солопун, Наталія Постольна
УДК 330.101.2 JEL Classification: М10 Непран А.В., Солопун Н. М., Постольна Н. М. ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ «МІНІМУМ-МАКСИМУМ» ПРИ ОБГРУНТУВАННІ РОЗМІРІВ ЗАКУПІВЕЛЬ ІНСТРУМЕНТІВ Мета – удосконалення порядку та методики обчислення параметрів системи управління запасами «мінімум-максимум» для її застосування на машинобудівних заводах. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для обґрунтування параметрів системи управління запасами. Результати. Основною системою планування, визначення потреби та купівлі інструментів на заводах масового та крупносерійнойного виробництва є система «на склад», або як її називають, система «мінімум-максимум». Сутність цієї системи полягає в тому, що запаси інструменту в центральній коморі і в цехових інструментально-роздавальних коморах повинні постійно підтримуватися на рівні, що забезпечує безперервне і безперебійне постачання основного виробництва. Замовлення повинно видаватися в розмірі різниці між максимальним і мінімальним запасами рівної партії поповнення в штуках. Величина мінімального запасу встановлюється на основі обсягу та режиму споживання, можливих коливань, витрат і часу, необхідного для поновлення розміру запасу інструменту на підприємстві. За системою «мінімум-максимум» поставки здійснюються за умови, що запаси у встановлений момент часу виявилися рівними пороговому значенні (точка замовлення) або менше її. У випадку видачі замовлення його розмір повинен розраховуватися таким чином, щоб поставки поповнили запаси до бажаного рівня. Наукова новизна. Застосування методу «мінімум-максимум» дозволить оптимізувати закупівлі інструментів на машинобудівному заводі. При цьому досягається закупівля оптимальної партії та не допускається утворення наднормованих запасів. Враховується запаси цехів, створення оборотного фонду інструментів. Практична значущість полягає у використанні статистичних методів для закупівлі інструментів на машинобудівних заводах.
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ «МІНІМУМ-МАКСИМУМ» ПРИ ОБГРУНТУВАННІ РОЗМІРІВ ЗАКУПІВЕЛЬ ІНСТРУМЕНТІВ","authors":"Андрій Непран, Наталія Солопун, Наталія Постольна","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.86","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.86","url":null,"abstract":"УДК 330.101.2 JEL Classification: М10 \u0000Непран А.В., Солопун Н. М., Постольна Н. М. ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ «МІНІМУМ-МАКСИМУМ» ПРИ ОБГРУНТУВАННІ РОЗМІРІВ ЗАКУПІВЕЛЬ ІНСТРУМЕНТІВ \u0000Мета – удосконалення порядку та методики обчислення параметрів системи управління запасами «мінімум-максимум» для її застосування на машинобудівних заводах. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для обґрунтування параметрів системи управління запасами. Результати. Основною системою планування, визначення потреби та купівлі інструментів на заводах масового та крупносерійнойного виробництва є система «на склад», або як її називають, система «мінімум-максимум». Сутність цієї системи полягає в тому, що запаси інструменту в центральній коморі і в цехових інструментально-роздавальних коморах повинні постійно підтримуватися на рівні, що забезпечує безперервне і безперебійне постачання основного виробництва. Замовлення повинно видаватися в розмірі різниці між максимальним і мінімальним запасами рівної партії поповнення в штуках. Величина мінімального запасу встановлюється на основі обсягу та режиму споживання, можливих коливань, витрат і часу, необхідного для поновлення розміру запасу інструменту на підприємстві. За системою «мінімум-максимум» поставки здійснюються за умови, що запаси у встановлений момент часу виявилися рівними пороговому значенні (точка замовлення) або менше її. У випадку видачі замовлення його розмір повинен розраховуватися таким чином, щоб поставки поповнили запаси до бажаного рівня. Наукова новизна. Застосування методу «мінімум-максимум» дозволить оптимізувати закупівлі інструментів на машинобудівному заводі. При цьому досягається закупівля оптимальної партії та не допускається утворення наднормованих запасів. Враховується запаси цехів, створення оборотного фонду інструментів. Практична значущість полягає у використанні статистичних методів для закупівлі інструментів на машинобудівних заводах.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"78 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123123492","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.72
Оксана Іллівна Дмитрієва, Олександр Мордовцев
УДК 336.02, JEL Classification: Е 42, Е 44, Е 58. Дмитрієва О.І., Мордовцев О.С. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМІВ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ Мета: розробка теоретико-методичних та практичних пропозицій щодо удосконалення методичних підходів за різними напрямами забезпечення фінансової безпеки регіонів України у сучасних умовах глобалізації економічного сектору. Результати: З’ясовано, що вирішальний вплив на економіку часто мають інтереси людей і суспільні інститути, що не відображені в офіційних нормативно-правових документах та актах. Узагальнені дослідження вчених-економістів щодо трактування категорії «фінансова безпека» та згідно з цими трактуваннями виокремлені основні складові фінансової безпеки держави. Надано авторське визначення категорії «фінансова безпека» у контексті проблем дослідження. Розроблено теоретико-методичний зміст концепції фінансової безпеки України та доведено, що зміст такого документу не має бути догмою, а повинен постійно системно оновлюватися. Сформований універсальний та дієвий інституційно-правовий механізм кредитно-грошової політики забезпечення фінансової безпеки держави, який спрямовано на побудову ефективної системи органів публічного управління із залученням центральних суб’єктів формування фінансової безпеки – територіальних громад. Наукова новизна: Розроблено організаційно-економічний механізм кредитно-грошової політики забезпечення фінансової безпеки України, ключовим елементом якого є здійснення стратегічні цілей та напрямків розвитку цієї політики. Удосконалено методичні підходи за секторальними напрямами фінансової безпеки України, а саме: банківська система, фінансово-кредитна інфраструктура; небанківські фінансово-кредитні організаційно-правові інститути. Практична значущість: виконання представлених теоретико-методичних заходів дозволить зміцнити фінансову безпеку України за різними секторальними напрямами, зменшити рівень тінізації кредитно-грошового сектору, усунути загрозу зниження потенціалу загальної фінансової системи країни та впровадити сучасні механізми управління фінансовою безпекою на макроекономічному та мікроекономічному рівнях.
UDC 336.02, JEL Classification：E 42, E 44, E 58.Dmitrieva O.I., Mordovtsev O.S. Improvement of Methodological Approachions to Deretration the Directions of FINANCIAL SECURITY OF THE REGRAINE Purpose: to develop theoretical, methodological and practical proposals for improving methodological approaches in various areas of ensuring financial security of the regions of Ukraine in the current conditions of globalisation of the economic sector.成果：研究发现，未在官方法律文件和法案中体现的人民和公共机构的利益往往会对经济产生决定性影响。总结了经济学家对 "财政安全 "范畴解释的研究，并根据这些解释分配了国家财政安全的主要组成部分。作者根据研究问题对 "金融安全 "范畴做出了自己的定义。作者对乌克兰财政安全概念的理论和方法内容进行了阐述，并证明该文件的内容不应成为教条，而应不断系统地更新。形成了确保国家金融安全的普遍有效的货币政策体制和法律机制，其目的是在金融安全形成的核心主体--地方社区的参与下建立有效的公共行政机构体系。科学新颖性：制定了确保乌克兰金融安全的货币政策的组织和经济机制，其关键因素是实施该政策的战略目标和发展方向。实际意义：实施提出的理论和方法措施将加强乌克兰各部门领域的金融安全，降低货币部门的阴影程度，消除降低国家整体金融体系潜力的威胁，并在宏观经济和微观经济层面引入现代金融安全管理机制。
{"title":"УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМІВ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ","authors":"Оксана Іллівна Дмитрієва, Олександр Мордовцев","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.72","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.72","url":null,"abstract":"УДК 336.02, JEL Classification: Е 42, Е 44, Е 58. \u0000Дмитрієва О.І., Мордовцев О.С. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМІВ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ \u0000Мета: розробка теоретико-методичних та практичних пропозицій щодо удосконалення методичних підходів за різними напрямами забезпечення фінансової безпеки регіонів України у сучасних умовах глобалізації економічного сектору. Результати: З’ясовано, що вирішальний вплив на економіку часто мають інтереси людей і суспільні інститути, що не відображені в офіційних нормативно-правових документах та актах. Узагальнені дослідження вчених-економістів щодо трактування категорії «фінансова безпека» та згідно з цими трактуваннями виокремлені основні складові фінансової безпеки держави. Надано авторське визначення категорії «фінансова безпека» у контексті проблем дослідження. Розроблено теоретико-методичний зміст концепції фінансової безпеки України та доведено, що зміст такого документу не має бути догмою, а повинен постійно системно оновлюватися. Сформований універсальний та дієвий інституційно-правовий механізм кредитно-грошової політики забезпечення фінансової безпеки держави, який спрямовано на побудову ефективної системи органів публічного управління із залученням центральних суб’єктів формування фінансової безпеки – територіальних громад. Наукова новизна: Розроблено організаційно-економічний механізм кредитно-грошової політики забезпечення фінансової безпеки України, ключовим елементом якого є здійснення стратегічні цілей та напрямків розвитку цієї політики. Удосконалено методичні підходи за секторальними напрямами фінансової безпеки України, а саме: банківська система, фінансово-кредитна інфраструктура; небанківські фінансово-кредитні організаційно-правові інститути. Практична значущість: виконання представлених теоретико-методичних заходів дозволить зміцнити фінансову безпеку України за різними секторальними напрямами, зменшити рівень тінізації кредитно-грошового сектору, усунути загрозу зниження потенціалу загальної фінансової системи країни та впровадити сучасні механізми управління фінансовою безпекою на макроекономічному та мікроекономічному рівнях.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125386566","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.38
Олена В. Птащенко, Олена Шершенюк
УДК 339.138; JEL Classification: E 20, F 01, F 20, F 29, M30 Птащенко О.В., Шершенюк О.М. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ДІЛОВОЮ АКТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Анотація. В представленій роботі розглянуто основні аспекти управління діловою активністю підприємств в умовах глобалізації. Розвиток ринкових відносин, який характеризується ускладненням бізнес-процесів, підвищенням необхідного рівня наукоємності виготовленої продукції, скороченням життєвого циклу товарів та розвитком інформацій призводить до усвідомлення важливості й необхідності впровадження інновацій та забезпечення інноваційної активності. За допомогою інновацій здійснюється систематичний процес створення, впровадження нових товарів, техніки чи технології (виробництва, управління, інформативного забезпечення тощо), або зниження собівартості вже існуючої продукції, з метою підвищення ділової активності та отримання соціально-економічного ефекту. Таким чином, інновації виступають важливою функціональною зоною ділової активності підприємств. Метою роботи є дослідження розробка методологічних основ управління господарською діяльністю підприємств в умовах глобалізації. Методики дослідження. Основними методами дослідження є – спостереження, прогнозування, методи аналізу та синтезу, логічний метод. Всі запропоновані методики дослідження спрямовані на визначення основних тенденцій сучасності в напряму управління діловою активністю підприємств задля підвищення їх конкурентоспроможності у умовах глобалізації та змін. Результати. Сформовано методологічний підхід до управління діловою активність. Проаналізовані методичні підходи щодо аналізу ділової активності дозволили їх класифікувати у залежності застосування використаних методів від основних функціональних зон ділової активності підприємств. Ураховуючи те, що функціональні зони ділової активності поділено на п’ять категорій (ринково-комерційна, фінансова, інвестиційна, кадрова, виробнича), запропонована класифікація методів аналізу ділової активності враховує специфічні властивості, притаманні кожній відповідній зоні, що складає новизну дослідження. Наукова новизна. Крім того, в авторській розробці було удосконалено структуризацію методів оцінки ділової активності, яка на сьогодні характеризується розрізненістю поглядів щодо її проведення, віднесення того чи іншого методу до певної функціональної зони. Наведена класифікація сприяє систематизації методів аналізу ділової активності, дозволяє здійснити вибір серед великої їх кількості один або декілька, найбільш доречних у застосуванні до певної конкретної ситуації. Практична значимість. Пропонований підхід, що базується на структуризації методів оцінки ділової активності підприємств, дозволяє оптимізувати маркетингові та управлінські рішення на підприємстві та підвищити його конкурентоспроможність.
{"title":"МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ДІЛОВОЮ АКТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ","authors":"Олена В. Птащенко, Олена Шершенюк","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.38","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.38","url":null,"abstract":"УДК 339.138; JEL Classification: E 20, F 01, F 20, F 29, M30 \u0000Птащенко О.В., Шершенюк О.М. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ДІЛОВОЮ АКТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ \u0000Анотація. В представленій роботі розглянуто основні аспекти управління діловою активністю підприємств в умовах глобалізації. Розвиток ринкових відносин, який характеризується ускладненням бізнес-процесів, підвищенням необхідного рівня наукоємності виготовленої продукції, скороченням життєвого циклу товарів та розвитком інформацій призводить до усвідомлення важливості й необхідності впровадження інновацій та забезпечення інноваційної активності. За допомогою інновацій здійснюється систематичний процес створення, впровадження нових товарів, техніки чи технології (виробництва, управління, інформативного забезпечення тощо), або зниження собівартості вже існуючої продукції, з метою підвищення ділової активності та отримання соціально-економічного ефекту. Таким чином, інновації виступають важливою функціональною зоною ділової активності підприємств. Метою роботи є дослідження розробка методологічних основ управління господарською діяльністю підприємств в умовах глобалізації. Методики дослідження. Основними методами дослідження є – спостереження, прогнозування, методи аналізу та синтезу, логічний метод. Всі запропоновані методики дослідження спрямовані на визначення основних тенденцій сучасності в напряму управління діловою активністю підприємств задля підвищення їх конкурентоспроможності у умовах глобалізації та змін. \u0000Результати. Сформовано методологічний підхід до управління діловою активність. Проаналізовані методичні підходи щодо аналізу ділової активності дозволили їх класифікувати у залежності застосування використаних методів від основних функціональних зон ділової активності підприємств. Ураховуючи те, що функціональні зони ділової активності поділено на п’ять категорій (ринково-комерційна, фінансова, інвестиційна, кадрова, виробнича), запропонована класифікація методів аналізу ділової активності враховує специфічні властивості, притаманні кожній відповідній зоні, що складає новизну дослідження. Наукова новизна. Крім того, в авторській розробці було удосконалено структуризацію методів оцінки ділової активності, яка на сьогодні характеризується розрізненістю поглядів щодо її проведення, віднесення того чи іншого методу до певної функціональної зони. Наведена класифікація сприяє систематизації методів аналізу ділової активності, дозволяє здійснити вибір серед великої їх кількості один або декілька, найбільш доречних у застосуванні до певної конкретної ситуації. Практична значимість. Пропонований підхід, що базується на структуризації методів оцінки ділової активності підприємств, дозволяє оптимізувати маркетингові та управлінські рішення на підприємстві та підвищити його конкурентоспроможність.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"496 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123196098","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.126
Тетяна Деділова, Владислава Сідельнікова
УДК 339.138; JEL Classification: M 31 Деділова Т.В., Сідельнікова В.К. акТуальні напрямки маркетингу в умовах цифровізації Мета. Дослідження сучасних цифрових напрямків маркетингу та визначення найбільш ефективних серед них відповідно до переваг, які вони надають підприємству. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є спеціалізовані наукові видання і матеріали періодичних видань. Результати. Сьогодні існує велика кількість ефективних сучасних напрямків у маркетингу, які підприємства можуть використовувати для просування своїх товарів і послуг. Цифровий маркетинг - один з найефективніших і найпоширеніших методів маркетингу сьогодні. Серед найбільш розповсюджених та ефективних напрямків цифрового маркетингу можна виокремити такі, як маркетинг в соціальних медіа, інфлюенс-маркетинг, маркетинг контенту, аналітика маркетингу, маркетингова автоматизація, маркетинг на основі даних, маркетинг в реальному часі. Перевагами цифрового маркетингу є: глобальне охоплення; висока ефективність; великий вибір каналів; взаємодія з; низькі витрати; вимірюварність. Маркетинг в соціальних медіа є одним з найбільш ефективних способів просування бренду і залучення клієнтів в даний час. Інфлюенс-маркетинг – це форма маркетингу, в якій компанії співпрацюють з людьми, що мають власні облікові записи в соціальних мережах, щоб просувати свій бренд і продукти. Маркетинг контенту – це створення та поширення вмісту та цікавого контенту, який залучає та підтримує увагу потенційних клієнтів. Наукова новизна. Визначено перелік сучасних методів маркетингу, ефективність яких базується на використанні аспекту цифровізації суспільства. Сформовано перелік переваг окремих напрямків цифрового маркетингу. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані дослідниками, керівниками та власниками підприємств при формуванні ефективних напрямків маркетингу.
{"title":"АКТУАЛЬНІ НАПРЯМКИ МАРКЕТИНГУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ","authors":"Тетяна Деділова, Владислава Сідельнікова","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.126","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.126","url":null,"abstract":"УДК 339.138; JEL Classification: M 31 \u0000Деділова Т.В., Сідельнікова В.К. акТуальні напрямки маркетингу в умовах цифровізації \u0000Мета. Дослідження сучасних цифрових напрямків маркетингу та визначення найбільш ефективних серед них відповідно до переваг, які вони надають підприємству. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є спеціалізовані наукові видання і матеріали періодичних видань. Результати. Сьогодні існує велика кількість ефективних сучасних напрямків у маркетингу, які підприємства можуть використовувати для просування своїх товарів і послуг. Цифровий маркетинг - один з найефективніших і найпоширеніших методів маркетингу сьогодні. Серед найбільш розповсюджених та ефективних напрямків цифрового маркетингу можна виокремити такі, як маркетинг в соціальних медіа, інфлюенс-маркетинг, маркетинг контенту, аналітика маркетингу, маркетингова автоматизація, маркетинг на основі даних, маркетинг в реальному часі. Перевагами цифрового маркетингу є: глобальне охоплення; висока ефективність; великий вибір каналів; взаємодія з; низькі витрати; вимірюварність. Маркетинг в соціальних медіа є одним з найбільш ефективних способів просування бренду і залучення клієнтів в даний час. Інфлюенс-маркетинг – це форма маркетингу, в якій компанії співпрацюють з людьми, що мають власні облікові записи в соціальних мережах, щоб просувати свій бренд і продукти. Маркетинг контенту – це створення та поширення вмісту та цікавого контенту, який залучає та підтримує увагу потенційних клієнтів. Наукова новизна. Визначено перелік сучасних методів маркетингу, ефективність яких базується на використанні аспекту цифровізації суспільства. Сформовано перелік переваг окремих напрямків цифрового маркетингу. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані дослідниками, керівниками та власниками підприємств при формуванні ефективних напрямків маркетингу.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"152 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121395817","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：