Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.117
Тетяна Деділова, І.В. Осьмірко
УДК 339.138; JEL Classification: M 31 Деділова Т.В., Осьмірко І.В. актуальні аспекти підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства Мета. Визначення факторів, що визначають ефективність маркетингової діяльності підприємства в умовах висококонкурентного ринкового середовища, та обґрунтування заходів, що сприяють підвищенню цього рівня для підприємств матеріальної сфери виробництва. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є спеціалізовані наукові видання і матеріали періодичних видань. Результати. Сучасна маркетингова діяльність підприємства є багатоаспектним та комплексним явищем, на ефективність якого впливає низка факторів: визначення цільової аудиторії , якість продукту або послуги, використання правильних маркетингових каналів, об’єктивне вимірювання та аналіз результатів, конкурентне ринкове середовище. Говорячи, про ефективність маркетингової діяльності підприємства слід також розуміти певні особливості, які визначаються його галузевою приналежністю. Отже, для підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства промисловості слід звернути увагу на такі актуальні аспекти цього процесу: перманентне проведення дослідження ринку, визначення конкурентних переваг в розрізі конкретного продукту, використання цільових маркетингових каналів, формування і просування бренду, оптимізація виробничих процесів. Таким чином, маркетингова діяльність сучасного підприємства перебуває під впливом низки факторів, які значним чином визначають її ефективність, а отже, мають бути враховані під час її побудови і оцінювання її результативності. Особливо це стає важливим в умовах висококонкурентного ринкового середовища, коли на перший план виходить чітке бачення цільової аудиторії та розуміння вподобань ті критеріїв вибору товару конкретним клієнтом. Наукова новизна. Уточнено фактори, які здійснюють визначний вплив на ефективність маркетингової політики підприємства та сформовано перелік напрямків підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства матеріальної сфери виробництва. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані науковцями, керівниками та власниками підприємств при обґрунтуванні ефективних напрямків маркетингової діяльності підприємства.
{"title":"АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА","authors":"Тетяна Деділова, І.В. Осьмірко","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.117","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.117","url":null,"abstract":"УДК 339.138; JEL Classification: M 31 \u0000Деділова Т.В., Осьмірко І.В. актуальні аспекти підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства \u0000Мета. Визначення факторів, що визначають ефективність маркетингової діяльності підприємства в умовах висококонкурентного ринкового середовища, та обґрунтування заходів, що сприяють підвищенню цього рівня для підприємств матеріальної сфери виробництва. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є спеціалізовані наукові видання і матеріали періодичних видань. Результати. Сучасна маркетингова діяльність підприємства є багатоаспектним та комплексним явищем, на ефективність якого впливає низка факторів: визначення цільової аудиторії , якість продукту або послуги, використання правильних маркетингових каналів, об’єктивне вимірювання та аналіз результатів, конкурентне ринкове середовище. Говорячи, про ефективність маркетингової діяльності підприємства слід також розуміти певні особливості, які визначаються його галузевою приналежністю. Отже, для підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства промисловості слід звернути увагу на такі актуальні аспекти цього процесу: перманентне проведення дослідження ринку, визначення конкурентних переваг в розрізі конкретного продукту, використання цільових маркетингових каналів, формування і просування бренду, оптимізація виробничих процесів. Таким чином, маркетингова діяльність сучасного підприємства перебуває під впливом низки факторів, які значним чином визначають її ефективність, а отже, мають бути враховані під час її побудови і оцінювання її результативності. Особливо це стає важливим в умовах висококонкурентного ринкового середовища, коли на перший план виходить чітке бачення цільової аудиторії та розуміння вподобань ті критеріїв вибору товару конкретним клієнтом. Наукова новизна. Уточнено фактори, які здійснюють визначний вплив на ефективність маркетингової політики підприємства та сформовано перелік напрямків підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства матеріальної сфери виробництва. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані науковцями, керівниками та власниками підприємств при обґрунтуванні ефективних напрямків маркетингової діяльності підприємства.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124481976","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.204
Василь Бабайлов, Оксана Іллівна Дмитрієва
УДК 330.131.7; JEL Classification: М11 Бабайлов В.К., Дмитрієва О.І. РИЗИК-ІНЖЕНЕРІЯ І РИЗИК-ВИРОБНИЦТВО ЯК УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ІНЖЕНЕРНИХ І ВИРОБНИЧИХ РИЗИКІВ Зовсім недавно у розвитку управління в умовах ризиків стався значний прогрес – були введені нові терміни: «ризик-інженерія», «ризик-виробництво», «ризик-економіка» і «ризик-адміністрація», як чотирі частини ризик-управління. При цьому був зроблений такий найважливіший висновок: кожним з чотирьох вказаних видів ризик-управління зобов’язані займатися виключно відповідні спеціалісти. Це приведе до кардинальних змін у поглядах, трактуванні і практиці управління в умовах ризиків. Тому з’явилася загальна проблема – визначення сенсу кожного з чотирьох елементів ризик-управління. Дана публікація присвячена невирішеної складової загальної проблеми – визначення сенсу тільки інженерних і виробничих ризиків як основи ризик-інженерії і ризик-виробництва. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що більшість авторів все ще знаходяться у полоні традиційної практики управління в умовах ризиків, які не класифіковані через професійний критерій; тому й досі відсутнє прийнятне розподілення на інженерні і виробничі ризики. Зараз існують такі однакові, типові, характерні, загальні риси уявлень про ризики: відсутність чітких критеріїв класифікації ризиків; розгляд ризиків у межах єдиного, неподіленого цілого ризик-управління; інженерні ризики майже взагалі не розглядаються. Аналіз також показав, що причина такого сумбурного підходу до класифікації ризиків одна – відсутність обґрунтованого критерію класифікації ризиків, критерію, заснованого на поділення ризиків через професії, тобто, поділення, перш за все, на інженерні, економічні, адміністративні і виробничі ризики. Невирішеною складовою загальної проблеми залишається визначення сенсу саме інженерних і виробничих ризиків. А без цього не може визначитиме й сенс ризик-інженерії і ризик-виробництва. Метою статті стало визначення ризик-інженерії і ризик-виробництва через найбільш повне трактування найважливіших аспектів інженерних і виробничих ризиків. Для її досягнення були поставлені задачі: обґрунтування пріоритету класифікації ризиків за професійним критерієм; встановлення природи, схожості, відмінності і зв’язку інженерних і виробничих ризиків як основи ризик-інженерії і ризик-виробництва; визначення інших аспектів ризик-інженерії і ризик-виробництва; характеристика основних результатів дослідження. Методики дослідження: аналогія, поняття, огляд літературних джерел, 2С70, ВЄО. Результати: обґрунтований пріоритет класифікації ризиків за професійним критерієм; встановлене природу, схожість, відмінність і зв’язок інженерних і виробничих ризиків як основи ризик-інженерії і ризик-виробництва; визначений характер взаємозв’язку ризик-інженерії і ризик-виробництва. Наукова новизна: вперше визначений сенс нових понять «ризик-інженерія» і «ризик-виробництво» через найбільш повне трактування найважливіших аспектів інженерних і виробничих ризиків. Пр
UDC 330.131.7; JEL Classification：M11 Babailov V.K., Dmitrieva O.I. RISK-ENGINEERING AND RISK-PRODUCTION AS MANAGEMENT IN THE CONDITIONS OF ENGINEERING AND PRODUCTION RISKS More recently, there has been a significant progress in the development of management in the conditions of risks - new terms have been introduced："风险工程"、"风险生产"、"风险经济 "和 "风险行政 "是风险管理的四个部分。得出的最重要结论是：四种风险管理中的每一种都应由相关专家专门负责。这将从根本上改变对风险管理的看法、解释和实践。因此，出现了一个共同的问题--界定风险管理四个要素中每个要素的含义。本出版物专门讨论这一普遍问题中尚未解决的部分--仅作为风险工程和风险生产的基础，界定工程和生产风险的含义。对近期研究和出版物的分析表明，大多数作者在面对未按专业标准分类的风险时，仍然受制于传统的管理做法；因此，工程风险和生产风险仍然没有可接受的划分。目前，在风险认知方面存在以下相同、典型、特征性、普遍性的特点：缺乏明确的风险分类标准；在单一的、未划分的风险管理框架内考虑风险；几乎从未考虑过工程风险。分析还表明，造成这种混乱的风险分类方法的原因只有一个，即缺乏合理的风险分类标 准，这种标准的基础是按专业划分风险，即首先划分为工程风险、经济风险、管理风险和 生产风险。工程风险和生产风险的定义仍然是整个问题中尚未解决的部分。没有这一点，就不可能界定风险工程和风险生产的含义。本文的目的是通过对工程和生产风险最重要方面的最完整诠释来定义风险工程和风险生产。为实现这一目标，设定了以下任务：通过专业标准证实风险分类的优先性；确定工程风险和生产风险的性质、相似性、区别和联系，作为风险工程和风险生产的基础；确定风险工程和风险生产的其他方面；描述研究的主要结果。研究方法：类比、概念、文献综述、2C70、VEO。成果：论证了按专业标准进行风险分类的优先性；确立了作为风险工程和风险生产基础的工程风险和生产风险的性质、相似性、区别和联系；确定了风险工程和风险生产之间关系的性质。科学新颖性：首次通过对工程风险和生产风险最重要方面的最完整诠释，界定了 "风险工程 "和 "风险生产 "这两个新概念的内涵。实际意义：所取得的成果将有助于大大提高对工程和生产风险性质的认识，从而提高在其条件下的管理效率。它们还提供了一个模型，一个在任何其他风险背景下进行管理的样本。
{"title":"РИЗИК-ІНЖЕНЕРІЯ І РИЗИК-ВИРОБНИЦТВО ЯК УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ІНЖЕНЕРНИХ І ВИРОБНИЧИХ РИЗИКІВ","authors":"Василь Бабайлов, Оксана Іллівна Дмитрієва","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.204","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.204","url":null,"abstract":"УДК 330.131.7; JEL Classification: М11 \u0000Бабайлов В.К., Дмитрієва О.І. РИЗИК-ІНЖЕНЕРІЯ І РИЗИК-ВИРОБНИЦТВО ЯК УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ІНЖЕНЕРНИХ І ВИРОБНИЧИХ РИЗИКІВ \u0000Зовсім недавно у розвитку управління в умовах ризиків стався значний прогрес – були введені нові терміни: «ризик-інженерія», «ризик-виробництво», «ризик-економіка» і «ризик-адміністрація», як чотирі частини ризик-управління. При цьому був зроблений такий найважливіший висновок: кожним з чотирьох вказаних видів ризик-управління зобов’язані займатися виключно відповідні спеціалісти. Це приведе до кардинальних змін у поглядах, трактуванні і практиці управління в умовах ризиків. Тому з’явилася загальна проблема – визначення сенсу кожного з чотирьох елементів ризик-управління. Дана публікація присвячена невирішеної складової загальної проблеми – визначення сенсу тільки інженерних і виробничих ризиків як основи ризик-інженерії і ризик-виробництва. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що більшість авторів все ще знаходяться у полоні традиційної практики управління в умовах ризиків, які не класифіковані через професійний критерій; тому й досі відсутнє прийнятне розподілення на інженерні і виробничі ризики. Зараз існують такі однакові, типові, характерні, загальні риси уявлень про ризики: відсутність чітких критеріїв класифікації ризиків; розгляд ризиків у межах єдиного, неподіленого цілого ризик-управління; інженерні ризики майже взагалі не розглядаються. Аналіз також показав, що причина такого сумбурного підходу до класифікації ризиків одна – відсутність обґрунтованого критерію класифікації ризиків, критерію, заснованого на поділення ризиків через професії, тобто, поділення, перш за все, на інженерні, економічні, адміністративні і виробничі ризики. Невирішеною складовою загальної проблеми залишається визначення сенсу саме інженерних і виробничих ризиків. А без цього не може визначитиме й сенс ризик-інженерії і ризик-виробництва. Метою статті стало визначення ризик-інженерії і ризик-виробництва через найбільш повне трактування найважливіших аспектів інженерних і виробничих ризиків. Для її досягнення були поставлені задачі: обґрунтування пріоритету класифікації ризиків за професійним критерієм; встановлення природи, схожості, відмінності і зв’язку інженерних і виробничих ризиків як основи ризик-інженерії і ризик-виробництва; визначення інших аспектів ризик-інженерії і ризик-виробництва; характеристика основних результатів дослідження. Методики дослідження: аналогія, поняття, огляд літературних джерел, 2С70, ВЄО. Результати: обґрунтований пріоритет класифікації ризиків за професійним критерієм; встановлене природу, схожість, відмінність і зв’язок інженерних і виробничих ризиків як основи ризик-інженерії і ризик-виробництва; визначений характер взаємозв’язку ризик-інженерії і ризик-виробництва. Наукова новизна: вперше визначений сенс нових понять «ризик-інженерія» і «ризик-виробництво» через найбільш повне трактування найважливіших аспектів інженерних і виробничих ризиків. Пр","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131613998","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.135
Георгій Поясник
УДК 338.1:504.75; JEL Classification: O13 Поясник Г.В. УКРАЇНСЬКА ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В РЕАЛІЯХ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ Мета. Стаття присвячена вивченню проблем та перспектив розвитку української економіки природокористування в контексті глобальної нестабільності. Мета дослідження - показати вплив глобальної нестабільності, зокрема російсько-української війни на економіку природокористування. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети, у статті використані методи наукового аналізу, синтезу та порівняння. Виконано огляд літератури та аналізування статистичних даних, що дозволило отримати реальну картину сучасного стану української економіки природокористування. Результати. Результати дослідження вказують на існуючі проблеми, такі як недостатнє ефективне використання природних ресурсів, недостатня регуляторна база та недосконалість механізмів контролю. Крім того, виявлено негативний вплив глобальної нестабільності, зокрема війн та конфліктів, на економіку природокористування в Україні. Російсько-українська війна, яка триває з 2022 по 2023 рік, має негативний вплив на економіку та природокористування. Бойові дії призвели до обстрілу промислових та інфраструктурних об'єктів, спричиняючи пожежі та забруднення повітря, ґрунту та води. Знищення лісів та використання деревини для військових потреб порушили природні біоценози. Контроль над радіаційно небезпечними об'єктами в Чорнобильській зоні був втрачений, що призвело до підвищення рівня радіаційного фону та загрози для радіаційної безпеки. Крім того, бойові дії порушили спокій диких тварин та загрожують виживанню їх потомства. Це має вплив на біологічну різноманітність та екологічну рівновагу. Усі ці фактори в сукупності викликали значні збитки в економіці та природокористуванні під час російсько-української війни 2022-2023 року. Наукова новизна. Практичне значення статті полягає у визначенні основних напрямів подолання проблем та розвитку української економіки природокористування в умовах глобальної нестабільності. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані для розробки ефективних стратегій та політик у сфері природокористування, а також для прийняття відповідних рішень на рівні державного управління з метою забезпечення сталого розвитку та екологічної безпеки.
{"title":"УКРАЇНСЬКА ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В РЕАЛІЯХ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ","authors":"Георгій Поясник","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.135","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.135","url":null,"abstract":"УДК 338.1:504.75; JEL Classification: O13 \u0000Поясник Г.В. УКРАЇНСЬКА ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В РЕАЛІЯХ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ \u0000Мета. Стаття присвячена вивченню проблем та перспектив розвитку української економіки природокористування в контексті глобальної нестабільності. Мета дослідження - показати вплив глобальної нестабільності, зокрема російсько-української війни на економіку природокористування. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети, у статті використані методи наукового аналізу, синтезу та порівняння. Виконано огляд літератури та аналізування статистичних даних, що дозволило отримати реальну картину сучасного стану української економіки природокористування. Результати. Результати дослідження вказують на існуючі проблеми, такі як недостатнє ефективне використання природних ресурсів, недостатня регуляторна база та недосконалість механізмів контролю. Крім того, виявлено негативний вплив глобальної нестабільності, зокрема війн та конфліктів, на економіку природокористування в Україні. Російсько-українська війна, яка триває з 2022 по 2023 рік, має негативний вплив на економіку та природокористування. Бойові дії призвели до обстрілу промислових та інфраструктурних об'єктів, спричиняючи пожежі та забруднення повітря, ґрунту та води. Знищення лісів та використання деревини для військових потреб порушили природні біоценози. Контроль над радіаційно небезпечними об'єктами в Чорнобильській зоні був втрачений, що призвело до підвищення рівня радіаційного фону та загрози для радіаційної безпеки. Крім того, бойові дії порушили спокій диких тварин та загрожують виживанню їх потомства. Це має вплив на біологічну різноманітність та екологічну рівновагу. Усі ці фактори в сукупності викликали значні збитки в економіці та природокористуванні під час російсько-української війни 2022-2023 року. Наукова новизна. Практичне значення статті полягає у визначенні основних напрямів подолання проблем та розвитку української економіки природокористування в умовах глобальної нестабільності. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані для розробки ефективних стратегій та політик у сфері природокористування, а також для прийняття відповідних рішень на рівні державного управління з метою забезпечення сталого розвитку та екологічної безпеки.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"40 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125644002","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.159
Микола Прокопенко, Юрій Костенко
УДК 339.137; JEL Classification: D 41 Прокопенко М.В., Костенко Ю.О. РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ТРИЄДНОСТІ ОСНОВНИХ РЕСУРСІВ (ТРУДОВИХ, МАТЕРІАЛЬНИХ, ФІНАНСОВИХ) ЯК НАПРЯМ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА Мета дослідження полягає у вивчення теоретичних аспектів процесу підвищення конкурентоздатності підприємства в сучасних умовах господарювання та розробки пропозицій щодо їх вдосконалення за допомогою раціонального поєднання основних ресурсів підприємства (трудових, фінансових та матеріальних) та математико-статистичного прогнозування. Методика дослідження. Було застосовано статистичний аналіз, математичне допущення, задіяні середні, максимальні та граничні показники, прийоми «раціоналізації» об’єднань показників, побудовано графік залежності кінцевих результатів від ефективності фінансової діяльності, застосовано методи економетричного та статистичного моделювання. Результати дослідження. Основним завданням дослідження був аналіз та розробка шляхів підвищення конкурентоздатності підприємства. Результатом дослідження є доведена можливість використання раціоналізації сумісного використання трьох основних ресурсів підприємства (трудових, фінансових та матеріальних) з метою підвищення рівня конкурентоспроможності. Для моделювання та отримання економіко-статистичної моделі було використано програму Microsoft Excel. Наукова новизна. Наукова новизна отриманих результатів полягає в аналізі та розробці теоретико – практичних засад вирішення проблеми підвищення конкурентоспроможності підприємства за допомоги «ресурсного» підходу. Запропонована методика аналізу можливості підвищення конкурентоспроможності підприємства за допомогою використання елементів раціоналізації співвідношення основних ресурсів підприємства (трудових, фінансових та матеріальних), модель реалізована у середовищі Microsoft Excel. Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати дослідження дають можливість визначити раціональне співвідношення між значеннями фінансово-господарських показників суб'єкта господарювання, реально досяжне при конкретних початкових параметрах. Практична сторона дослідження дозволяє на основі розробленого підходу управління підприємством досягти максимальної ефективності використання ресурсів і сприятиме зростанню конкурентоспроможності на внутрішньому і міжнародному ринках.
{"title":"РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ТРИЄДНОСТІ ОСНОВНИХ РЕСУРСІВ (ТРУДОВИХ, МАТЕРІАЛЬНИХ, ФІНАНСОВИХ) ЯК НАПРЯМ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА","authors":"Микола Прокопенко, Юрій Костенко","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.159","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.159","url":null,"abstract":"УДК 339.137; JEL Classification: D 41 \u0000Прокопенко М.В., Костенко Ю.О. РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ТРИЄДНОСТІ ОСНОВНИХ РЕСУРСІВ (ТРУДОВИХ, МАТЕРІАЛЬНИХ, ФІНАНСОВИХ) ЯК НАПРЯМ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА \u0000Мета дослідження полягає у вивчення теоретичних аспектів процесу підвищення конкурентоздатності підприємства в сучасних умовах господарювання та розробки пропозицій щодо їх вдосконалення за допомогою раціонального поєднання основних ресурсів підприємства (трудових, фінансових та матеріальних) та математико-статистичного прогнозування. Методика дослідження. Було застосовано статистичний аналіз, математичне допущення, задіяні середні, максимальні та граничні показники, прийоми «раціоналізації» об’єднань показників, побудовано графік залежності кінцевих результатів від ефективності фінансової діяльності, застосовано методи економетричного та статистичного моделювання. Результати дослідження. Основним завданням дослідження був аналіз та розробка шляхів підвищення конкурентоздатності підприємства. Результатом дослідження є доведена можливість використання раціоналізації сумісного використання трьох основних ресурсів підприємства (трудових, фінансових та матеріальних) з метою підвищення рівня конкурентоспроможності. Для моделювання та отримання економіко-статистичної моделі було використано програму Microsoft Excel. Наукова новизна. Наукова новизна отриманих результатів полягає в аналізі та розробці теоретико – практичних засад вирішення проблеми підвищення конкурентоспроможності підприємства за допомоги «ресурсного» підходу. Запропонована методика аналізу можливості підвищення конкурентоспроможності підприємства за допомогою використання елементів раціоналізації співвідношення основних ресурсів підприємства (трудових, фінансових та матеріальних), модель реалізована у середовищі Microsoft Excel. Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати дослідження дають можливість визначити раціональне співвідношення між значеннями фінансово-господарських показників суб'єкта господарювання, реально досяжне при конкретних початкових параметрах. Практична сторона дослідження дозволяє на основі розробленого підходу управління підприємством досягти максимальної ефективності використання ресурсів і сприятиме зростанню конкурентоспроможності на внутрішньому і міжнародному ринках.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125514506","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-12DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.32
В.С Кудрявцев
УДК 330.34; JEL Classification: O10 Кудрявцев В.М. ФАКТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ Мета. Сформувати систему факторів сталого розвитку транспортної інфраструктури, засновану на структурно-функціональному підході виділення основних функцій елементів логістичної системи. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розгляду питання сталого розвитку взагалі та зокрема транспорту. В роботі використано метод аналізу та синтезу, системний підхід, статистичний метод, метод узагальнення, метод порівняння, графічний метод. Результати. У статті розглянуто екологічні, соціальні та економічні аспекти функціонування транспортних систем. Показано роль транспортної інфраструктури з досягнення цілей сталого розвитку. Наведено результати статистичного аналізу впливу транспортної інфраструктури на навколишнє середовище. Запропонована система факторів сталого розвитку транспорту є основою для розробки критеріїв та показників оцінки транспортної діяльності. Збільшення обсягів перевезень та вантажообігу, інтенсивне використання транспорту робить актуальним завдання сталого розвитку транспортної інфраструктури та виявлення факторів, що впливають на стійкість цієї системи. Наукова новизна: Запропоновано систему факторів сталого розвитку транспортної систем, засновану на структурно-функціональному підході виділення основних функцій елементів логістичної системи. Практична значущість: облік виявлених факторів у процесі проектування та функціонування транспортних систем дозволить проводити оцінку ланцюгів поставок на відповідність принципам сталого розвитку, розробляти заходи щодо підвищення ефективності функціонування транспорту, зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище та досягнення цілей сталого розвитку.
UDC 330.34; JEL Classification：O10 Kudriavtsev V.M. FACTORS OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF TRANSPORT INFRISTRUCTURE Objective.根据物流系统各要素主要功能分配的结构和功能方法，建立运输基础设施可持续发展因素体系。研究方法。研究的理论和方法论基础是国内外著名学者研究可持续发展问题，特别是交通运输问题的著作。研究中使用了分析和综合法、系统法、统计法、概括法、比较法、图表法。研究结果文章论述了交通系统的环境、社会和经济方面。说明了交通基础设施在实现可持续发展目标方面的作用。文章介绍了交通基础设施对环境影响的统计分析结果。提出的运输可持续发展因素体系是制定运输活动评估标准和指标的基础。交通和货运周转量的增加以及运输工具的密集使用，使得运输基础设施的可持续发展和确定影响该系统可持续性的因素成为重要任务。科学新颖性：文章提出了一套基于结构和功能方法的运输系统可持续发展因素体系，以确定物流系统各要素的主要功能。实践意义：在设计和运营运输系统的过程中考虑已确定的因素，将有助于评估供应链是否符合可持续发展原则，制定措施提高运输效率，减少对环境的有害影响，实现可持续发展目标。
{"title":"ФАКТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ","authors":"В.С Кудрявцев","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.32","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.32","url":null,"abstract":"УДК 330.34; JEL Classification: O10 \u0000Кудрявцев В.М. ФАКТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ \u0000Мета. Сформувати систему факторів сталого розвитку транспортної інфраструктури, засновану на структурно-функціональному підході виділення основних функцій елементів логістичної системи. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розгляду питання сталого розвитку взагалі та зокрема транспорту. В роботі використано метод аналізу та синтезу, системний підхід, статистичний метод, метод узагальнення, метод порівняння, графічний метод. Результати. У статті розглянуто екологічні, соціальні та економічні аспекти функціонування транспортних систем. Показано роль транспортної інфраструктури з досягнення цілей сталого розвитку. Наведено результати статистичного аналізу впливу транспортної інфраструктури на навколишнє середовище. Запропонована система факторів сталого розвитку транспорту є основою для розробки критеріїв та показників оцінки транспортної діяльності. Збільшення обсягів перевезень та вантажообігу, інтенсивне використання транспорту робить актуальним завдання сталого розвитку транспортної інфраструктури та виявлення факторів, що впливають на стійкість цієї системи. Наукова новизна: Запропоновано систему факторів сталого розвитку транспортної систем, засновану на структурно-функціональному підході виділення основних функцій елементів логістичної системи. Практична значущість: облік виявлених факторів у процесі проектування та функціонування транспортних систем дозволить проводити оцінку ланцюгів поставок на відповідність принципам сталого розвитку, розробляти заходи щодо підвищення ефективності функціонування транспорту, зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище та досягнення цілей сталого розвитку.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"85 1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127981496","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-12DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.47
Ірина Кирчата, Юрій Кирчатий
УДК 338.245.6; JEL Classification: М29 Кирчата І.М., Кирчатий Ю.В. Проблеми повоєнної відбудови ТА СТРАТЕГІЯ розвитку підприємництва Мета. Розробка та реалізація стратегії відновлення після закінчення військових дій, будучи перспективно-орієнтованим етапом забезпечення економічної безпеки, стає підґрунтям для набуття довгострокових конкурентних переваг, а тому залишається надалі актуальною проблемою та виступає основною метою в даному дослідженні. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких розглядаються питання стратегічного управління та напрями розвитку підприємств умовах мінливого зовнішнього середовища. В роботі використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Стратегічний орієнтир управління процесом повоєнного становлення та розвитку підприємництва потребує використання не тільки накопиченого досвіду та розроблених підходів, а й актуалізує питання застосування принципово нових, перспективних методів, які ґрунтуються на здобутках сучасних наукових досліджень у сфері підтримки прийняття стратегічних рішень. Успішність стратегії розвитку залежить від обґрунтованості заходів реагування на зміни та очікування ринку в довгостроковій перспективі, тобто від ефективності стратегічного управління та реалізації системи заходів із забезпечення найбільш раціонального використання стратегічних ресурсів та наявних резервів. Наукова новизна. В роботі визначено, що нейтралізація загроз економічній безпеці кожного суб’єкта підприємництва повинна здійснюватися в рамках програмно-цільового підходу і включати в себе: виявлення джерела загроз, оцінку і розробку програмно-цільових заходів, спрямованих на нейтралізацію можливих загроз економічній безпеці, аналіз ступеня важливості загроз, економічну оцінку планованих заходів, розробку стратегії економічної безпеки та реалізацію стратегії розвитку в перспективі. Практична значущість. В ході дослідження визначено, що державна політика й підтримка повинні забезпечити реалізацію системи принципів, прогнозів, дорожніх карт, щоб створити умови повоєнного становлення та сталого розвитку підприємництва, як системи конкурентоспроможних, економічно і соціально ефективних, інноваційно активних і соціально відповідальних суб’єктів, здатних забезпечити довгостроковий стійкий розвиток економіки вцілому.
{"title":"ПРОБЛЕМИ ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ ТА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА","authors":"Ірина Кирчата, Юрій Кирчатий","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.47","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.47","url":null,"abstract":"УДК 338.245.6; JEL Classification: М29 Кирчата І.М., Кирчатий Ю.В. Проблеми повоєнної відбудови ТА СТРАТЕГІЯ розвитку підприємництва Мета. Розробка та реалізація стратегії відновлення після закінчення військових дій, будучи перспективно-орієнтованим етапом забезпечення економічної безпеки, стає підґрунтям для набуття довгострокових конкурентних переваг, а тому залишається надалі актуальною проблемою та виступає основною метою в даному дослідженні. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких розглядаються питання стратегічного управління та напрями розвитку підприємств умовах мінливого зовнішнього середовища. В роботі використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Стратегічний орієнтир управління процесом повоєнного становлення та розвитку підприємництва потребує використання не тільки накопиченого досвіду та розроблених підходів, а й актуалізує питання застосування принципово нових, перспективних методів, які ґрунтуються на здобутках сучасних наукових досліджень у сфері підтримки прийняття стратегічних рішень. Успішність стратегії розвитку залежить від обґрунтованості заходів реагування на зміни та очікування ринку в довгостроковій перспективі, тобто від ефективності стратегічного управління та реалізації системи заходів із забезпечення найбільш раціонального використання стратегічних ресурсів та наявних резервів. Наукова новизна. В роботі визначено, що нейтралізація загроз економічній безпеці кожного суб’єкта підприємництва повинна здійснюватися в рамках програмно-цільового підходу і включати в себе: виявлення джерела загроз, оцінку і розробку програмно-цільових заходів, спрямованих на нейтралізацію можливих загроз економічній безпеці, аналіз ступеня важливості загроз, економічну оцінку планованих заходів, розробку стратегії економічної безпеки та реалізацію стратегії розвитку в перспективі. Практична значущість. В ході дослідження визначено, що державна політика й підтримка повинні забезпечити реалізацію системи принципів, прогнозів, дорожніх карт, щоб створити умови повоєнного становлення та сталого розвитку підприємництва, як системи конкурентоспроможних, економічно і соціально ефективних, інноваційно активних і соціально відповідальних суб’єктів, здатних забезпечити довгостроковий стійкий розвиток економіки вцілому.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127335552","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-12DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.123
Тетяна Деділова, Яна Кононенко, Сергій Андрух
УДК 378.331; JEL Classification: А22 Деділова Т.В., Кононенко Я.В., Андрух С.Л. ІНТЕРАКТИВНІ ОНЛАЙН ДОШКИ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ В ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ Мета. обґрунтування актуальності застосування інтерактивних онлайн дощок як засобу реалізації діяльнісного компоненту навчального процесу задля підвищення ефективності дистанційного навчання. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розгляду інструментів інтерактивного навчання. В роботі використано метод теоретичного узагальнення; системний підхід; метод аналізу і синтезу. Результати. За результатами дослідження вказано на наявність методичних розробок щодо використання інтерактивних онлайн дощок в навчальному процесі переважно для закладів загальної освіти, передвищої (фахової) та професійної освіти. Окреслено проблему необхідності активізації застосування інтерактивних онлайн дощок у закладах вищої освіти на засадах діяльнісного підходу. В роботі інтерактивна онлайн дошка (електронна дошка, стіна) розглядається як програмний SaaS засіб – хмарне середовище для розміщення дидактичних матеріалів для лекційних та практичних занять, яке надає можливість взаємодії викладача та здобувачів освіти в площині постачання навчального матеріалу та вибудовування комунікації. Окремо зазначено етапи навчального спілкування, опосередковані впровадженням онлайн дощок в начальному процесі, зокрема формулювання цілей заняття, організація робочого місця, розподіл ролей учасників, відслідковування ходу заняття, мотивування здобувачів, встановлення зворотного зв'язку. Вказано на доцільність самостійного вибору викладачем виду інтерактивної онлайн дошки для проведення занять та взаємодії із здобувачами, виходячи з досвіду їх застосування та вміння створювати освітній контент. Наукова новизна. Запропоновано механізм впливу використання онлайн дошки в навчальному процесі на ефективність дистанційного навчання, в межах якого окреслено блоки впливу її суб’єктів на якість вищої освіти в цілому, а також розкрито зміст ефективного дистанційного навчання. Практична значущість. Надано загальну характеристику безкоштовних інтерактивних онлайн дощок (Twiddla, Classroom-screen, Padlet, Linoit, Google Jamboard), рекомендованих для ЗВО, та проведено їх порівняльний аналіз за основними функціональними напрямками.
{"title":"ІНТЕРАКТИВНІ ОНЛАЙН ДОШКИ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ В ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ","authors":"Тетяна Деділова, Яна Кононенко, Сергій Андрух","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.123","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.123","url":null,"abstract":"УДК 378.331; JEL Classification: А22 \u0000Деділова Т.В., Кононенко Я.В., Андрух С.Л. ІНТЕРАКТИВНІ ОНЛАЙН ДОШКИ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ В ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ \u0000Мета. обґрунтування актуальності застосування інтерактивних онлайн дощок як засобу реалізації діяльнісного компоненту навчального процесу задля підвищення ефективності дистанційного навчання. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розгляду інструментів інтерактивного навчання. В роботі використано метод теоретичного узагальнення; системний підхід; метод аналізу і синтезу. Результати. За результатами дослідження вказано на наявність методичних розробок щодо використання інтерактивних онлайн дощок в навчальному процесі переважно для закладів загальної освіти, передвищої (фахової) та професійної освіти. Окреслено проблему необхідності активізації застосування інтерактивних онлайн дощок у закладах вищої освіти на засадах діяльнісного підходу. В роботі інтерактивна онлайн дошка (електронна дошка, стіна) розглядається як програмний SaaS засіб – хмарне середовище для розміщення дидактичних матеріалів для лекційних та практичних занять, яке надає можливість взаємодії викладача та здобувачів освіти в площині постачання навчального матеріалу та вибудовування комунікації. Окремо зазначено етапи навчального спілкування, опосередковані впровадженням онлайн дощок в начальному процесі, зокрема формулювання цілей заняття, організація робочого місця, розподіл ролей учасників, відслідковування ходу заняття, мотивування здобувачів, встановлення зворотного зв'язку. Вказано на доцільність самостійного вибору викладачем виду інтерактивної онлайн дошки для проведення занять та взаємодії із здобувачами, виходячи з досвіду їх застосування та вміння створювати освітній контент. Наукова новизна. Запропоновано механізм впливу використання онлайн дошки в навчальному процесі на ефективність дистанційного навчання, в межах якого окреслено блоки впливу її суб’єктів на якість вищої освіти в цілому, а також розкрито зміст ефективного дистанційного навчання. Практична значущість. Надано загальну характеристику безкоштовних інтерактивних онлайн дощок (Twiddla, Classroom-screen, Padlet, Linoit, Google Jamboard), рекомендованих для ЗВО, та проведено їх порівняльний аналіз за основними функціональними напрямками.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132991474","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-12DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.73
Євген Сергійович Даниленко
УДК 338.242.4; JEL Classification: H83 Даниленко Є. С. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РИНКУ ЛЕГКОВИХ АВТОМОБІЛІВ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД Мета: характеристика напрямків і заходів вітчизняного та міжнародного державного регулювання розвитку ринку легкових автомобілів; окреслення перспектив використання в Україні міжнародного досвіду державного регулювання розвитку ринку легкових автомобілів у довгостроковій, середньостроковій і короткостроковій перспективі. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, монографічний метод. Результати: надана характеристика напрямкам і заходам державного регулювання розвитку ринку легкових автомобілів в Україні та за кордоном; ідентифіковано особливості державного регулювання розвитку ринку легкових автомобілів в Україні та у деяких країнах світу, серед яких: Японія, Німеччина, Франція, Китай, Словаччина, Індія, Південна Корея, Туреччина та США; встановлено, що основними завданнями державного регулювання розвитку ринку легкових автомобілів є забезпечення стабільного економічного зростання та розвитку ринку легкових автомобілів, балансу інтересів держави, автовиробників, підприємств-автодилерів, покупців легкових автомобілів і реалізується шляхом проведення органами державної влади економічної та соціальної політики. Наукова новизна: спираючись на результати теоретичного дослідження напрямків державного регулювання розвитку ринку легкових автомобілів деяких країн світу було запропоновано впровадити в Україні ринкові стимули, що спрямовані на максимальне збільшення попиту на легкові автомобілі вітчизняного виробництва, а також інвестиційні – які мотивують іноземних автовиробників розміщувати свої виробництва на території країни; застосування ринкових стимулів передбачає запровадження високих ставок ввізного мита на імпорт готових легкових автомобілів, активне споживче кредитування національними банками і використання програм утилізації застарілих легкових автомобілів; застосування інвестиційних стимулів направлене на створення сприятливого інвестиційного клімату усередині країни для залучення іноземних автовиробників, характеризує рівень інвестиційних витрат і виробничу собівартість виготовлення легкових автомобілів. Практична значущість: сформовані рекомендації щодо застосування в Україні міжнародного досвіду державного регулювання розвитку ринку легкових автомобілів у довгостроковій, середньостроковій і короткостроковій перспективі.
UDC 338.242.4; JEL Classification：H83 Danylenko E. S. STATE REGULATION OF THE DEVELOPMENT OF THE CAR MARKET：国内和国际经验 目的：描述国内和国际国家对乘用车市场发展监管的方向和措施；概述乌克兰在长、中、 短期内利用国家对乘用车市场发展监管的国际经验的前景。研究方法：分析和综合方法、系统方法、概括方法、比较方法、专题研究方法。成果：文章介绍了乌克兰和国外乘用车市场国家调控的方向和措施；指出了乌克兰和世界上一些国家乘用车市场国家调控的特点，包括确定了国家调节乘用车市场发展的主要任务是确保经济稳定增长和乘用车市场的发展，平衡国家、汽车制造商、汽车经销商和乘用车购买者的利益，并由国家当局通过经济和社会政策加以实施。科学新颖性：在对世界一些国家乘用车市场发展的国家调控方向进行理论研究的基础 上，建议在乌克兰引入旨在最大限度地扩大对国产乘用车需求的市场激励措施，以及激励外 国汽车制造商将生产基地设在该国的投资激励措施；市场激励措施的使用涉及对进口的乘用 车成品征收高额进口关税，以及对进口的乘用车成品征收低额进口关税。实践意义：为乌克兰乘用车市场发展的长期、中期和短期国家调控国际经验的应用提出了建议。
{"title":"ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РИНКУ ЛЕГКОВИХ АВТОМОБІЛІВ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД","authors":"Євген Сергійович Даниленко","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.73","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.73","url":null,"abstract":"УДК 338.242.4; JEL Classification: H83 \u0000Даниленко Є. С. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РИНКУ ЛЕГКОВИХ АВТОМОБІЛІВ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД \u0000Мета: характеристика напрямків і заходів вітчизняного та міжнародного державного регулювання розвитку ринку легкових автомобілів; окреслення перспектив використання в Україні міжнародного досвіду державного регулювання розвитку ринку легкових автомобілів у довгостроковій, середньостроковій і короткостроковій перспективі. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, монографічний метод. Результати: надана характеристика напрямкам і заходам державного регулювання розвитку ринку легкових автомобілів в Україні та за кордоном; ідентифіковано особливості державного регулювання розвитку ринку легкових автомобілів в Україні та у деяких країнах світу, серед яких: Японія, Німеччина, Франція, Китай, Словаччина, Індія, Південна Корея, Туреччина та США; встановлено, що основними завданнями державного регулювання розвитку ринку легкових автомобілів є забезпечення стабільного економічного зростання та розвитку ринку легкових автомобілів, балансу інтересів держави, автовиробників, підприємств-автодилерів, покупців легкових автомобілів і реалізується шляхом проведення органами державної влади економічної та соціальної політики. Наукова новизна: спираючись на результати теоретичного дослідження напрямків державного регулювання розвитку ринку легкових автомобілів деяких країн світу було запропоновано впровадити в Україні ринкові стимули, що спрямовані на максимальне збільшення попиту на легкові автомобілі вітчизняного виробництва, а також інвестиційні – які мотивують іноземних автовиробників розміщувати свої виробництва на території країни; застосування ринкових стимулів передбачає запровадження високих ставок ввізного мита на імпорт готових легкових автомобілів, активне споживче кредитування національними банками і використання програм утилізації застарілих легкових автомобілів; застосування інвестиційних стимулів направлене на створення сприятливого інвестиційного клімату усередині країни для залучення іноземних автовиробників, характеризує рівень інвестиційних витрат і виробничу собівартість виготовлення легкових автомобілів. Практична значущість: сформовані рекомендації щодо застосування в Україні міжнародного досвіду державного регулювання розвитку ринку легкових автомобілів у довгостроковій, середньостроковій і короткостроковій перспективі.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"46 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133220667","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-12DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.134
Ілля Дмитрієв, Оксана Іллівна Дмитрієва
УДК 334.78: 656.072; JEL Classification: G 340: R 410 Дмитрієв І.А., Дмитрієва О.І. ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПАСАЖИРСЬКИХ АВТОБУСНИХ СТАНЦІЙ Мета: дослідження економічних проблем розвитку та функціонування пасажирських автостанцій. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення. Результати: У дослідженні виявлено місце та роль пасажирських автостанцій у загальній системі пасажирських перевезень, встановлено їх місію. Визначено, що пасажирські автобусні станції є частиною загальної системи пасажирських перевезень, складовими елементами якої є пасажирські перевезення з усіх видів транспорту та сполучень. У дослідженні розглянуто підсистему пасажирського автомобільного транспорту в міжміському сполученні, визначено, що до її складу входять пасажирські автостанції, експлуатаційні автотранспортні підприємства (АТП) (перевізники), інші підприємства, які надають різні види послуг пасажирам, переважно побутові. У цій системі головними елементами є АТП та АС. Виявлено, що автостанції як частиною системи, а й можуть розглядатися як велика система, що з складових елементів. Вивчено внутрішні рушійні сил автостанцій, формування економічних показників, управління ефективними використанням ресурсів, розробка системи управління якістю обслуговування пасажирів. Сформовано модель взаємодії АС із зовнішнім та внутрішнім середовищем. Авторами в процесі дослідження визначено основні завдання АС. Наукова новизна: на підставі аналізу діяльності підприємств пасажирського транспорту сформовано модель функціонування автостанцій з позицій системного підходу та модель взаємодії АС із зовнішнім та внутрішнім середовищем. Практична значущість: результати дослідження економічних проблем розвитку та функціонування пасажирських автостанцій дає змогу побачити позитивні та негативні тенденціє в цій сфері, що дає змогу підприємствам пасажирського автомобільного транспорту шукати шляхи їх відновлення та розвитку.
{"title":"ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПАСАЖИРСЬКИХ АВТОБУСНИХ СТАНЦІЙ","authors":"Ілля Дмитрієв, Оксана Іллівна Дмитрієва","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.134","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.134","url":null,"abstract":"УДК 334.78: 656.072; JEL Classification: G 340: R 410 \u0000Дмитрієв І.А., Дмитрієва О.І. ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПАСАЖИРСЬКИХ АВТОБУСНИХ СТАНЦІЙ \u0000Мета: дослідження економічних проблем розвитку та функціонування пасажирських автостанцій. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення. Результати: У дослідженні виявлено місце та роль пасажирських автостанцій у загальній системі пасажирських перевезень, встановлено їх місію. Визначено, що пасажирські автобусні станції є частиною загальної системи пасажирських перевезень, складовими елементами якої є пасажирські перевезення з усіх видів транспорту та сполучень. У дослідженні розглянуто підсистему пасажирського автомобільного транспорту в міжміському сполученні, визначено, що до її складу входять пасажирські автостанції, експлуатаційні автотранспортні підприємства (АТП) (перевізники), інші підприємства, які надають різні види послуг пасажирам, переважно побутові. У цій системі головними елементами є АТП та АС. Виявлено, що автостанції як частиною системи, а й можуть розглядатися як велика система, що з складових елементів. Вивчено внутрішні рушійні сил автостанцій, формування економічних показників, управління ефективними використанням ресурсів, розробка системи управління якістю обслуговування пасажирів. Сформовано модель взаємодії АС із зовнішнім та внутрішнім середовищем. Авторами в процесі дослідження визначено основні завдання АС. Наукова новизна: на підставі аналізу діяльності підприємств пасажирського транспорту сформовано модель функціонування автостанцій з позицій системного підходу та модель взаємодії АС із зовнішнім та внутрішнім середовищем. Практична значущість: результати дослідження економічних проблем розвитку та функціонування пасажирських автостанцій дає змогу побачити позитивні та негативні тенденціє в цій сфері, що дає змогу підприємствам пасажирського автомобільного транспорту шукати шляхи їх відновлення та розвитку.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"275 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115886666","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-12DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.23
Андрій Непран, Наталія Солопун
УДК 338:004; JEL Classification: М12 Непран А.В., Солопун Н.М. ФАКТОРИ УПОВІЛЬНЕННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ПРІОРИТЕТНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЇХ ПОДОЛАННЯ Мета полягає розробці пріоритетних заходів щодо активізації модернізації економіки України на основі цифровізації. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для обґрунтування заходів стимулювання цифровізації економіки; статистичні методи – для порівняння динаміки продуктивності праці. Результати. У статті розкрито основні фактори, які уповільнюють цифровізацію національної економіки, та промисловості зокрема. Процеси цифровізації дедалі більше впливають на соціально-економічний розвиток країни практично в усіх сферах, змінюючи підходи до вирішення проблем на різних рівнях і в різних сферах життя. Використання переваг та відповідь на виклики цифрової ери вимагає прискореного розвитку видів діяльності, від яких у визначній мірі залежать процеси цифровізації. Дедалі більше суспільну частку у структурі капіталу займають такі нематеріальні форми капіталу, як програмне забезпечення та дані. На сьогодні Україна залишається «на узбіччі» процесів цифровізації в контексті «лідерства». Наведені дані свідчать про низькі обсяги реалізації та масштаби розвитку електронної торгівлі у провідних видах економічної діяльності. Розвиток цифровізації економіки неможливий без значний інвестицій у дослідження і розробки (передусім технічні засоби та інформаційно-комунікаційні технології), а також нематеріальні активи (патенти, ліцензії, комп’ютерні програми, авторські права тощо). Визначено, що одним із факторів, що стримує розвиток цифровізації в Україні, є незначні обсяги капітальних інвестицій в програмне забезпечення та бази даних. Проведено зіставлення продуктивності праці у видах економічної діяльності, пов’язаних з цифровізацію. На основі розрахунків доведено високий рівень продуктивності праці в сферах. Інноваційна діяльність на сучасному етапі безпосередньо пов’язана із процесами цифровізації. Наукова новизна полягає у дослідженні факторів, які стримують розвиток цифровізації економіки. Практична значущість полягає впровадження заходів для стимулювання цифровізації національної економіки.
UDC 338:004；JEL 分类：M12 Nepran A.V., Solopun N.M. FACTORS OF DIGITISATION SUSPENSION AND PRIORITY MEASURES TO OVERCOME THEM研究方法。为实现这一目标，在研究中使用了以下一般科学和特殊研究方法与技术：概括和抽象方法--证实刺激经济数字化的措施；统计方法--比较劳动生产率的动态。研究结果文章揭示了减缓国民经济尤其是工业数字化进程的主要因素。数字化进程日益影响着国家几乎所有领域的社会经济发展，改变着不同层面和不同生活领域解决问题的方法。要利用数字化时代带来的好处并应对其挑战，就必须加快发展在很大程度上依赖于数字化的活动。软件和数据等无形资本在资本结构中所占的份额越来越大。如今，在 "领导力 "方面，乌克兰仍处于数字化进程的 "边缘"。上述数据表明，主要经济活动的销售量和电子商务发展规模都很低。如果不对研发（主要是技术手段、信息和通信技术）以及无形资产（专利、许可证、计算机程序、版权等）进行大量投资，就不可能实现经济的数字化发展。可以确定，阻碍乌克兰数字化发展的因素之一是对软件和数据库的资本投资较少。对与数字化相关的各类经济活动的劳动生产率进行了比较。根据计算结果，证明了各部门劳动生产率的高水平。现阶段的创新活动与数字化进程直接相关。科学新颖性在于研究阻碍经济数字化发展的因素。其实际意义在于实施促进国民经济数字化的措施。
{"title":"ФАКТОРИ УПОВІЛЬНЕННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ПРІОРИТЕТНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЇХ ПОДОЛАННЯ","authors":"Андрій Непран, Наталія Солопун","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.23","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2022.29.23","url":null,"abstract":"УДК 338:004; JEL Classification: М12 \u0000Непран А.В., Солопун Н.М. ФАКТОРИ УПОВІЛЬНЕННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ПРІОРИТЕТНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЇХ ПОДОЛАННЯ \u0000Мета полягає розробці пріоритетних заходів щодо активізації модернізації економіки України на основі цифровізації. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для обґрунтування заходів стимулювання цифровізації економіки; статистичні методи – для порівняння динаміки продуктивності праці. Результати. У статті розкрито основні фактори, які уповільнюють цифровізацію національної економіки, та промисловості зокрема. Процеси цифровізації дедалі більше впливають на соціально-економічний розвиток країни практично в усіх сферах, змінюючи підходи до вирішення проблем на різних рівнях і в різних сферах життя. Використання переваг та відповідь на виклики цифрової ери вимагає прискореного розвитку видів діяльності, від яких у визначній мірі залежать процеси цифровізації. Дедалі більше суспільну частку у структурі капіталу займають такі нематеріальні форми капіталу, як програмне забезпечення та дані. На сьогодні Україна залишається «на узбіччі» процесів цифровізації в контексті «лідерства». Наведені дані свідчать про низькі обсяги реалізації та масштаби розвитку електронної торгівлі у провідних видах економічної діяльності. Розвиток цифровізації економіки неможливий без значний інвестицій у дослідження і розробки (передусім технічні засоби та інформаційно-комунікаційні технології), а також нематеріальні активи (патенти, ліцензії, комп’ютерні програми, авторські права тощо). Визначено, що одним із факторів, що стримує розвиток цифровізації в Україні, є незначні обсяги капітальних інвестицій в програмне забезпечення та бази даних. Проведено зіставлення продуктивності праці у видах економічної діяльності, пов’язаних з цифровізацію. На основі розрахунків доведено високий рівень продуктивності праці в сферах. Інноваційна діяльність на сучасному етапі безпосередньо пов’язана із процесами цифровізації. Наукова новизна полягає у дослідженні факторів, які стримують розвиток цифровізації економіки. Практична значущість полягає впровадження заходів для стимулювання цифровізації національної економіки.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"58 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130993754","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：