Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.171
Ілля Дмитрієв, Інна Юріївна Шевченко, Антон Говоров
УДК 339.138; JEL Classification: M31 Дмитрієв І.А., Шевченко І.Ю., Говоров А.С. теоретиЧНо-методичні аспекти маркетингу відносин спортивнИХ клубІВ Мета: дослідження теоретично-методичних аспектів маркетингу відносин спортивних клубів. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, критичний аналіз, традиційні прийоми економічного аналізу. Результати: досліджено теоретично-методичні аспекти маркетингу відносин спортивних клубів. Виділено етапи та надано рекомендації щодо розроблення програм лояльності спортивних клубів. Класифіковано клієнтів спортивних клубів за ознаками: вік; стать; схильність до відвідування конкретного спортивного клубу. Оцінено рівень задоволеності клієнтів та рівень лояльності клієнтів спортивних клубів м. Харкова – «Д7», «Темп» і «Кентавр». Розглянуто заходи деяких спортивних клубів м. Харкова щодо формування лояльності клієнтів. Наукова новизна: запропоновано наступну класифікацію клієнтів спортивних клубів за критерієм «схильність до відвідування конкретного спортивного клубу»: «високий сегмент» (постійні клієнти, що відвідують спортивний клуб зазвичай не рідше, ніж три дні на тиждень і, як правило, не роблять великих перерв у відвідуванні спортивного клубу); «середній сегмент» (клієнти, що відвідують спортивний клуб досить часто, але не системно та подекуди роблять невеликі перерви у відвідуванні спортивного клубу); «низький сегмент» (разові клієнти, що відвідують спортивний клуб не регулярно, як правило сезонно, протягом одного-двох тижнів (в окремих випадках – до місяця), а потім припиняють заняття на тривалий час). Запропоновано при розробленні програми лояльності спортивних клубів здійснювати реалізацію індивідуального підходу до задоволення потреб клієнтів за допомогою наступних елементів комплексу маркетингу: ціна; послуги; люди; уподобання споживачів; зручність; якість; турбота про споживача. Практична значущість: на сучасному етапі розвитку ринку послуг у сфері спорту та фізичної культури дієва програма лояльності є суттєвою конкурентною перевагою спортивних клубів.
{"title":"ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ МАРКЕТИНГУ ВІДНОСИН СПОРТИВНИХ КЛУБІВ","authors":"Ілля Дмитрієв, Інна Юріївна Шевченко, Антон Говоров","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.171","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.171","url":null,"abstract":"УДК 339.138; JEL Classification: M31 \u0000Дмитрієв І.А., Шевченко І.Ю., Говоров А.С. теоретиЧНо-методичні аспекти маркетингу відносин спортивнИХ клубІВ \u0000Мета: дослідження теоретично-методичних аспектів маркетингу відносин спортивних клубів. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, критичний аналіз, традиційні прийоми економічного аналізу. Результати: досліджено теоретично-методичні аспекти маркетингу відносин спортивних клубів. Виділено етапи та надано рекомендації щодо розроблення програм лояльності спортивних клубів. Класифіковано клієнтів спортивних клубів за ознаками: вік; стать; схильність до відвідування конкретного спортивного клубу. Оцінено рівень задоволеності клієнтів та рівень лояльності клієнтів спортивних клубів м. Харкова – «Д7», «Темп» і «Кентавр». Розглянуто заходи деяких спортивних клубів м. Харкова щодо формування лояльності клієнтів. Наукова новизна: запропоновано наступну класифікацію клієнтів спортивних клубів за критерієм «схильність до відвідування конкретного спортивного клубу»: «високий сегмент» (постійні клієнти, що відвідують спортивний клуб зазвичай не рідше, ніж три дні на тиждень і, як правило, не роблять великих перерв у відвідуванні спортивного клубу); «середній сегмент» (клієнти, що відвідують спортивний клуб досить часто, але не системно та подекуди роблять невеликі перерви у відвідуванні спортивного клубу); «низький сегмент» (разові клієнти, що відвідують спортивний клуб не регулярно, як правило сезонно, протягом одного-двох тижнів (в окремих випадках – до місяця), а потім припиняють заняття на тривалий час). Запропоновано при розробленні програми лояльності спортивних клубів здійснювати реалізацію індивідуального підходу до задоволення потреб клієнтів за допомогою наступних елементів комплексу маркетингу: ціна; послуги; люди; уподобання споживачів; зручність; якість; турбота про споживача. Практична значущість: на сучасному етапі розвитку ринку послуг у сфері спорту та фізичної культури дієва програма лояльності є суттєвою конкурентною перевагою спортивних клубів.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115532703","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.58
Інна Юріївна Шевченко, Михайло Васильченко
УДК 656.13; JEL Classification: R49 Шевченко І.Ю., Васильченко М.С. ТЕНДЕНЦІЇ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД В УКРАЇНІ ЯК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ДЕСТРУКТОРА Мета: виявлення тенденцій і закономірностей дорожньо-транспортних пригод в Україні як соціально-економічного деструктора. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, критичний аналіз, традиційні прийоми економічного аналізу. Результати: виявлено тенденції та закономірності дорожньо-транспортних пригод в Україні як соціально-економічного деструктора в період 2020-2022 рр. у контексті реалізації Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2024 року та Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2023 року. Виявлено позитивну тенденцію зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод, кількості загиблих і травмованих внаслідок дорожньо-транспортних пригод в Україні у 2021-2022 рр. порівняно з базовим 2020 р. Виявлено негативну тенденцію зростання фатальності та травматичності дорожньо-транспортних пригод в Україні у 2022 р. порівняно з 2020-2021 рр. Виявлено закономірність спричинення дорожньо-транспортних пригод в Україні головним чином такими порушеннями ПДР як «перевищення безпечної швидкості» та «порушення правил маневрування». Виявлено закономірність прояву дорожньо-транспортних пригод в Україні головним чином у вигляді «зіткнення» та «наїзду на пішохода». Наукова новизна: запропоновано розрахунок коефіцієнтів фатальності (відношення кількості загиблих внаслідок дорожньо-транспортних пригод до кількості дорожньо-транспортних пригод із загиблими та/або травмованими) та травматичності (відношення кількості травмованих внаслідок дорожньо-транспортних пригод до кількості дорожньо-транспортних пригод із загиблими та/або травмованими) дорожньо-транспортних пригод у якості невід’ємного елементу аналізу тенденцій і закономірностей дорожньо-транспортних пригод. Практична значущість: розуміння тенденцій і закономірностей дорожньо-транспортних пригод в Україні дозволить розробити рекомендації щодо вдосконалення державної стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху, що сприятиме нівелюванню деструктивного впливу дорожньо-транспортних пригод на національну соціально-економічну систему.
{"title":"ТЕНДЕНЦІЇ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД В УКРАЇНІ ЯК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ДЕСТРУКТОРА","authors":"Інна Юріївна Шевченко, Михайло Васильченко","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.58","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.58","url":null,"abstract":"УДК 656.13; JEL Classification: R49 \u0000Шевченко І.Ю., Васильченко М.С. ТЕНДЕНЦІЇ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД В УКРАЇНІ ЯК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ДЕСТРУКТОРА \u0000Мета: виявлення тенденцій і закономірностей дорожньо-транспортних пригод в Україні як соціально-економічного деструктора. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, критичний аналіз, традиційні прийоми економічного аналізу. Результати: виявлено тенденції та закономірності дорожньо-транспортних пригод в Україні як соціально-економічного деструктора в період 2020-2022 рр. у контексті реалізації Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2024 року та Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2023 року. Виявлено позитивну тенденцію зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод, кількості загиблих і травмованих внаслідок дорожньо-транспортних пригод в Україні у 2021-2022 рр. порівняно з базовим 2020 р. Виявлено негативну тенденцію зростання фатальності та травматичності дорожньо-транспортних пригод в Україні у 2022 р. порівняно з 2020-2021 рр. Виявлено закономірність спричинення дорожньо-транспортних пригод в Україні головним чином такими порушеннями ПДР як «перевищення безпечної швидкості» та «порушення правил маневрування». Виявлено закономірність прояву дорожньо-транспортних пригод в Україні головним чином у вигляді «зіткнення» та «наїзду на пішохода». Наукова новизна: запропоновано розрахунок коефіцієнтів фатальності (відношення кількості загиблих внаслідок дорожньо-транспортних пригод до кількості дорожньо-транспортних пригод із загиблими та/або травмованими) та травматичності (відношення кількості травмованих внаслідок дорожньо-транспортних пригод до кількості дорожньо-транспортних пригод із загиблими та/або травмованими) дорожньо-транспортних пригод у якості невід’ємного елементу аналізу тенденцій і закономірностей дорожньо-транспортних пригод. Практична значущість: розуміння тенденцій і закономірностей дорожньо-транспортних пригод в Україні дозволить розробити рекомендації щодо вдосконалення державної стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху, що сприятиме нівелюванню деструктивного впливу дорожньо-транспортних пригод на національну соціально-економічну систему.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124478943","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.182
Ірина Кирчата, Д. О. Приходько
УДК 334.01; JEL Classification: M11; M21 Кирчата І. М., Приходько Д.О. Клієнтоорієнтованість як стратегічний орієнтир формування моделі купівельної поведінки споживача та розвитку бізнесу Мета. Дослідження основних засад формування моделі купівельної поведінки споживача та обґрунтування необхідності використання клієнтоорієнтованого підходу в процесі стратегічної адаптації підприємства до сучасних умов ведення бізнесу залишається надалі актуальною проблемою та визначено основною метою в даному дослідженні. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є наукові праці, в яких досліджуються питання вивчення споживчої поведінки покупців та клієнтоорієнтовані інструменти ведення бізнесу. В роботі використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Сучасні умови ведення бізнесу вимагають постійної перебудови внутрішніх процесів та послуг, задля набуття необхідного рівня клієнтоорієнтованості в новому економічному просторі. Успішність стратегії розвитку бізнесу значною мірою залежить від обґрунтованості заходів реагування на запити та очікування покупців, а тому організація, яка зможе першою зрозуміти потреби і почне взаємодіяти з ними, зможе стати інноваційною не тільки за рахунок своїх власних розробок, а й за рахунок того, що споживачі теж є новаторами та можуть висловлювати не тільки побажання, а й націлювати на конкретні рішення. Клієнтоорієнтованість та поведінковий підхід в торгівлі дозволяють дізнатися більше про потреби та бажання споживачів, а тому створюють міцний фундамент для підвищення рівня їх задоволеності та підвищення продажів. Наукова новизна. Дослідження основних тенденцій формування моделі купівельної поведінки споживача довело обґрунтовану необхідність використання клієнтоорієнтованого підходу як стратегічного орієнтира та адаптації підприємств до сучасних умов ведення бізнесу, а також дозволило запропонувати основні заходи, які доцільно вживати для забезпечення стратегічного розвитку бізнесу на засадах інноваційності та клієнтоорієнтованості. Практична значущість. Основні практичні результати дослідження зводяться до того, що тренди у споживчій поведінці розвиваються динамічно, а тому складно визначити і прийняти за константу єдиний критерій для моделювання споживчої моделі. В роботі визначено ключові тенденції формування моделі споживчої поведінки, надано обґрунтовані рекомендації з організації та проведення правильного впливу на психологічні процеси, оскільки саме споживач виступає модератором процесу взаємодії, критеріїв та факторів, які необхідно закладати в бізнес–модель.
{"title":"КЛІЄНТООРІЄНТОВАНІСТЬ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ОРІЄНТИР ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ КУПІВЕЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА ТА РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ","authors":"Ірина Кирчата, Д. О. Приходько","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.182","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.182","url":null,"abstract":"УДК 334.01; JEL Classification: M11; M21 \u0000Кирчата І. М., Приходько Д.О. Клієнтоорієнтованість як стратегічний орієнтир формування моделі купівельної поведінки споживача та розвитку бізнесу \u0000Мета. Дослідження основних засад формування моделі купівельної поведінки споживача та обґрунтування необхідності використання клієнтоорієнтованого підходу в процесі стратегічної адаптації підприємства до сучасних умов ведення бізнесу залишається надалі актуальною проблемою та визначено основною метою в даному дослідженні. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є наукові праці, в яких досліджуються питання вивчення споживчої поведінки покупців та клієнтоорієнтовані інструменти ведення бізнесу. В роботі використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Сучасні умови ведення бізнесу вимагають постійної перебудови внутрішніх процесів та послуг, задля набуття необхідного рівня клієнтоорієнтованості в новому економічному просторі. Успішність стратегії розвитку бізнесу значною мірою залежить від обґрунтованості заходів реагування на запити та очікування покупців, а тому організація, яка зможе першою зрозуміти потреби і почне взаємодіяти з ними, зможе стати інноваційною не тільки за рахунок своїх власних розробок, а й за рахунок того, що споживачі теж є новаторами та можуть висловлювати не тільки побажання, а й націлювати на конкретні рішення. Клієнтоорієнтованість та поведінковий підхід в торгівлі дозволяють дізнатися більше про потреби та бажання споживачів, а тому створюють міцний фундамент для підвищення рівня їх задоволеності та підвищення продажів. Наукова новизна. Дослідження основних тенденцій формування моделі купівельної поведінки споживача довело обґрунтовану необхідність використання клієнтоорієнтованого підходу як стратегічного орієнтира та адаптації підприємств до сучасних умов ведення бізнесу, а також дозволило запропонувати основні заходи, які доцільно вживати для забезпечення стратегічного розвитку бізнесу на засадах інноваційності та клієнтоорієнтованості. Практична значущість. Основні практичні результати дослідження зводяться до того, що тренди у споживчій поведінці розвиваються динамічно, а тому складно визначити і прийняти за константу єдиний критерій для моделювання споживчої моделі. В роботі визначено ключові тенденції формування моделі споживчої поведінки, надано обґрунтовані рекомендації з організації та проведення правильного впливу на психологічні процеси, оскільки саме споживач виступає модератором процесу взаємодії, критеріїв та факторів, які необхідно закладати в бізнес–модель.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124966749","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.214
Василь Бабайлов, Оксана Іллівна Дмитрієва
УДК 330.131.7; JEL Classification: М11 Бабайлов В.К., Дмитрієва О.І. РИЗИК-УПРАВЛІННЯ - ЦЕ УПРАВЛІННЯ ВТРАТАМИ ВІД РИЗИКУ В даний час спостерігається значне зростання інтересу до проблеми поглиблення розуміння ризиків і особливе до удосконалення управління ризиками. Зовсім недавно здійснений значний крок у цьому напрямку – зроблений важливіший висновок про необхідність поділення ризик-менеджменту на три професійно орієнтовані частини: ризик-економіку, ризик-інженерію і ризик-адміністрацію. Тобто, управління економічними, інженерними і адміністративними ризиками зобов’язані робити окремо відповідні спеціалісти. Але подальше поглиблення розуміння ризиків авторами даної публікації привело до сумніву і виникненню питання у правомірності використання у літературі і особливе у практиці управління словосполучення «управління ризиками». Відповідь на це питання, на цю складову загальної проблеми стає сучасною і актуальною. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що всі автори без усякого сумніву вважають існування саме управління ризиками. Й тому питання (або управління ризиками, або втратами від ризиків) не ставиться ними навіть взагалі. Навпаки, на думку авторів даної публікації, управління ризиками не існує ні в якої формі, але існує тільки управління втратами в умовах ризику. Метою статті й стало доказ або спростування цієї гіпотези. При формуванні задач ураховувався саме такий важливий факт: інших словосполучень, щодо дій з ризиками, крім «управління ризиками» і «управління втратами в умовах ризику» у практики сучасного ризик-менеджменту не існує. Приймалося до уваги й така важлива обставина: під управлінням ризиками зараз розуміються всі три основні його форми: вибір меншого ризику з декількох різних; використання у ризику безризикової частки; страхування від ризику (причому в самих різних його формах). Отже, з урахуванням цих приміток були сформульовані й такі задачі: акцентувати увагу на істинному сенсі поняття «управління»; довести, що вибір меншого ризику, використання безризикової частки ризику і страхування від ризику – це не є управління ризиками; обґрунтувати висновок про відсутність управління ризиками і існування тільки управління втратами від ризиків; визначити основні результати проведеного дослідження. Методики дослідження: аналогія, поняття, огляд літературних джерел, 2С70, ВЄО. Результати: визначене відмінність, нетотожність управління і менеджменту (управління є сума менеджменту і виробництва); встановлене, що вибір меншого ризику – це не є управління ризиками; доведено, що використання безризикової частки ризику – це теж не є управління ризикам; аргументоване, що страхування від ризику у всіх його формах– й це не є управління ризиками; обґрунтоване, що управління ризиками не снує ні в якої формі, а існує тільки управління втратами від ризику; визначені сутність ризик-управління, як управління втратами від ризиків, і його зміст, який містить два елементи: ризик-менеджмент і ризик-виробництво. Наукова новизна:
{"title":"РИЗИК-УПРАВЛІННЯ - ЦЕ УПРАВЛІННЯ ВТРАТАМИ ВІД РИЗИКУ","authors":"Василь Бабайлов, Оксана Іллівна Дмитрієва","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.214","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.214","url":null,"abstract":"УДК 330.131.7; JEL Classification: М11 \u0000Бабайлов В.К., Дмитрієва О.І. РИЗИК-УПРАВЛІННЯ - ЦЕ УПРАВЛІННЯ ВТРАТАМИ ВІД РИЗИКУ \u0000В даний час спостерігається значне зростання інтересу до проблеми поглиблення розуміння ризиків і особливе до удосконалення управління ризиками. Зовсім недавно здійснений значний крок у цьому напрямку – зроблений важливіший висновок про необхідність поділення ризик-менеджменту на три професійно орієнтовані частини: ризик-економіку, ризик-інженерію і ризик-адміністрацію. Тобто, управління економічними, інженерними і адміністративними ризиками зобов’язані робити окремо відповідні спеціалісти. Але подальше поглиблення розуміння ризиків авторами даної публікації привело до сумніву і виникненню питання у правомірності використання у літературі і особливе у практиці управління словосполучення «управління ризиками». Відповідь на це питання, на цю складову загальної проблеми стає сучасною і актуальною. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що всі автори без усякого сумніву вважають існування саме управління ризиками. Й тому питання (або управління ризиками, або втратами від ризиків) не ставиться ними навіть взагалі. Навпаки, на думку авторів даної публікації, управління ризиками не існує ні в якої формі, але існує тільки управління втратами в умовах ризику. Метою статті й стало доказ або спростування цієї гіпотези. При формуванні задач ураховувався саме такий важливий факт: інших словосполучень, щодо дій з ризиками, крім «управління ризиками» і «управління втратами в умовах ризику» у практики сучасного ризик-менеджменту не існує. Приймалося до уваги й така важлива обставина: під управлінням ризиками зараз розуміються всі три основні його форми: вибір меншого ризику з декількох різних; використання у ризику безризикової частки; страхування від ризику (причому в самих різних його формах). Отже, з урахуванням цих приміток були сформульовані й такі задачі: акцентувати увагу на істинному сенсі поняття «управління»; довести, що вибір меншого ризику, використання безризикової частки ризику і страхування від ризику – це не є управління ризиками; обґрунтувати висновок про відсутність управління ризиками і існування тільки управління втратами від ризиків; визначити основні результати проведеного дослідження. Методики дослідження: аналогія, поняття, огляд літературних джерел, 2С70, ВЄО. Результати: визначене відмінність, нетотожність управління і менеджменту (управління є сума менеджменту і виробництва); встановлене, що вибір меншого ризику – це не є управління ризиками; доведено, що використання безризикової частки ризику – це теж не є управління ризикам; аргументоване, що страхування від ризику у всіх його формах– й це не є управління ризиками; обґрунтоване, що управління ризиками не снує ні в якої формі, а існує тільки управління втратами від ризику; визначені сутність ризик-управління, як управління втратами від ризиків, і його зміст, який містить два елементи: ризик-менеджмент і ризик-виробництво. Наукова новизна:","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129888035","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.4
Оксана Юрченко, Валентина Нестеренко
УДК 332.142.6:69.003+691; JEL Classification: L74 Юрченко О.В., Нестеренко В.Ю. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ ШЛАКОЛУЖНИХ БЕТОНІВ НА ЩЕБЕРІТІ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ В ПРОМИСЛОВОМУ ТА ДОРОЖНЬОМУ БУДІВНИЦТВІ Мета. Метою роботи є аналіз властивостей шлаколужного бетону на щебериті за міцністю, морозостійкістю, корозійною стійкістю до дії поперемінного зволоження і висихання, деформацій усадки і набрякання; дослідження характеристик в'яжучих та їх регулювання для подальшого узагальнення технологічного досвіду приготування бетонної суміші в контексті економо-екологічного аспекту. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних науковців, присвячені дослідженню питань економіко-екологічної оцінки ефективності використання вторинних ресурсів у будівництві. В роботі використано метод теоретичного узагальнення; системний підхід; метод аналізу і синтезу; метод експерименту. Результати. В результаті дослідження встановлено зв'язок, і залежність міцності бетону в часі, залежність морозостійкості від щільності розчину затвердіння лужного компонента. Низька умовність продуктів гідратації шлакоблочних в'яжучих, які відрізняються структурою та розвиненою питомою поверхнею, забезпечує високоміцного та довговічного, що дозволяє використовувати шлакоблочні бетони у будівельному виробництві. Запропонований метод пошуку оптимального варіанта шлаколужних бетонів дозволяє отримувати рішення щодо прийняття складу цементу залежно від виду шлаку цементно-піщаного розчину та затверджувачів. Визначальним чинником вибору оптимального рішення є початковий стан шлаколужного бетону на щеберіті. Перспективним при розробці композиційних в'яжущіх є використання великотоннажних промислових відходів у виробництві будівельних матеріалів. Наукова новизна. Розроблено метод виробництва шлаколужного бетону на щеберіте у виробничих умовах, який дозволяє значно зменшити вартість бетону при використанні будівельних матеріалів. Практична значущість. Запропонований метод є перспективним напрямом вирішення проблеми екологічної безпеки в регіоні шляхом зменшення кількості виробничих відходів.
{"title":"ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ ШЛАКОЛУЖНИХ БЕТОНІВ НА ЩЕБЕРІТІ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ В ПРОМИСЛОВОМУ ТА ДОРОЖНЬОМУ БУДІВНИЦТВІ","authors":"Оксана Юрченко, Валентина Нестеренко","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.4","url":null,"abstract":"УДК 332.142.6:69.003+691; JEL Classification: L74 \u0000Юрченко О.В., Нестеренко В.Ю. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ ШЛАКОЛУЖНИХ БЕТОНІВ НА ЩЕБЕРІТІ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ В ПРОМИСЛОВОМУ ТА ДОРОЖНЬОМУ БУДІВНИЦТВІ \u0000Мета. Метою роботи є аналіз властивостей шлаколужного бетону на щебериті за міцністю, морозостійкістю, корозійною стійкістю до дії поперемінного зволоження і висихання, деформацій усадки і набрякання; дослідження характеристик в'яжучих та їх регулювання для подальшого узагальнення технологічного досвіду приготування бетонної суміші в контексті економо-екологічного аспекту. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних науковців, присвячені дослідженню питань економіко-екологічної оцінки ефективності використання вторинних ресурсів у будівництві. В роботі використано метод теоретичного узагальнення; системний підхід; метод аналізу і синтезу; метод експерименту. Результати. В результаті дослідження встановлено зв'язок, і залежність міцності бетону в часі, залежність морозостійкості від щільності розчину затвердіння лужного компонента. Низька умовність продуктів гідратації шлакоблочних в'яжучих, які відрізняються структурою та розвиненою питомою поверхнею, забезпечує високоміцного та довговічного, що дозволяє використовувати шлакоблочні бетони у будівельному виробництві. Запропонований метод пошуку оптимального варіанта шлаколужних бетонів дозволяє отримувати рішення щодо прийняття складу цементу залежно від виду шлаку цементно-піщаного розчину та затверджувачів. Визначальним чинником вибору оптимального рішення є початковий стан шлаколужного бетону на щеберіті. Перспективним при розробці композиційних в'яжущіх є використання великотоннажних промислових відходів у виробництві будівельних матеріалів. Наукова новизна. Розроблено метод виробництва шлаколужного бетону на щеберіте у виробничих умовах, який дозволяє значно зменшити вартість бетону при використанні будівельних матеріалів. Практична значущість. Запропонований метод є перспективним напрямом вирішення проблеми екологічної безпеки в регіоні шляхом зменшення кількості виробничих відходів.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125603664","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.194
Ірина Кирчата, Олена Шершенюк
УДК 339.187; JEL Classification: М29 Кирчата І. М., Шершенюк О.М. Розробка стратегії розвитку підприємництва на засадах ESG-орієнтирів Мета. Дослідження сутності та визначення концептуального змісту ESG-компонентів як інструменту стратегії сталого розвитку підприємництва. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є положення економічної теорії, основні закони функціонування ринкової економіки, праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких акцентується увага на необхідності поєднання принципів корпоративної соціальної відповідальності з ESG-компонентами. Використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Інтеграція ESG-компонент в діяльність суб’єктів підприємництва сприяє розширенню спектру можливостей для формування переваг в умовах сталого розвитку. Проте недостатньо опрацьованим залишається питання стратегічного розвитку підприємництва на засадах поєднання традиційного корпоративного управління з ESG-компонентами, як передумови забезпечення інвестиційної привабливості та набуття довгострокової конкурентної переваги. В останні роки виникла гостра необхідність у розвитку екологічної та соціальної компонент ESG-інвестування в світі. ESG-інвестування має на меті збільшити значення компаній, які працюють з врахуванням соціальних, екологічних та управлінських принципів, а тому є тим самим інструментом, що сприятиме досягненню сталого розвитку підприємств. ESG-компоненти є ключовим інструментом управління ризиками та можливостями в рамках стратегічного розвитку підприємництва. Вони допомагають компаніям оцінити та управляти ризиками, пов'язаними з екологією, соціальними питаннями та управлінням, а також створити можливості для поліпшення фінансової результативності компанії. Загалом, використання ESG-компонентів є важливою складовою сталого розвитку бізнесу в сучасному світі. Наукова новизна. В роботі теоретично обґрунтовано доцільність інтеграції ESG-компонентів, як ключового інструмента стратегії сталого розвитку підприємництва. Визначено принципи та основні орієнтири ESG орієнтованої стратегії як передумови формування довгострокових конкурентних переваг. Практична значущість. В роботі доведено, що інтеграція ESG-компонент на засадах поєднання з традиційним корпоративним управлінням в діяльність суб’єктів підприємництва розширює можливості формування переваг в умовах сталого розвитку та виступає передумовою забезпечення інвестиційної привабливості.
{"title":"РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА НА ЗАСАДАХ ESG-ОРІЄНТИРІВ","authors":"Ірина Кирчата, Олена Шершенюк","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.194","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.194","url":null,"abstract":"УДК 339.187; JEL Classification: М29 \u0000Кирчата І. М., Шершенюк О.М. Розробка стратегії розвитку підприємництва на засадах ESG-орієнтирів \u0000Мета. Дослідження сутності та визначення концептуального змісту ESG-компонентів як інструменту стратегії сталого розвитку підприємництва. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є положення економічної теорії, основні закони функціонування ринкової економіки, праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких акцентується увага на необхідності поєднання принципів корпоративної соціальної відповідальності з ESG-компонентами. Використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Інтеграція ESG-компонент в діяльність суб’єктів підприємництва сприяє розширенню спектру можливостей для формування переваг в умовах сталого розвитку. Проте недостатньо опрацьованим залишається питання стратегічного розвитку підприємництва на засадах поєднання традиційного корпоративного управління з ESG-компонентами, як передумови забезпечення інвестиційної привабливості та набуття довгострокової конкурентної переваги. В останні роки виникла гостра необхідність у розвитку екологічної та соціальної компонент ESG-інвестування в світі. ESG-інвестування має на меті збільшити значення компаній, які працюють з врахуванням соціальних, екологічних та управлінських принципів, а тому є тим самим інструментом, що сприятиме досягненню сталого розвитку підприємств. ESG-компоненти є ключовим інструментом управління ризиками та можливостями в рамках стратегічного розвитку підприємництва. Вони допомагають компаніям оцінити та управляти ризиками, пов'язаними з екологією, соціальними питаннями та управлінням, а також створити можливості для поліпшення фінансової результативності компанії. Загалом, використання ESG-компонентів є важливою складовою сталого розвитку бізнесу в сучасному світі. Наукова новизна. В роботі теоретично обґрунтовано доцільність інтеграції ESG-компонентів, як ключового інструмента стратегії сталого розвитку підприємництва. Визначено принципи та основні орієнтири ESG орієнтованої стратегії як передумови формування довгострокових конкурентних переваг. Практична значущість. В роботі доведено, що інтеграція ESG-компонент на засадах поєднання з традиційним корпоративним управлінням в діяльність суб’єктів підприємництва розширює можливості формування переваг в умовах сталого розвитку та виступає передумовою забезпечення інвестиційної привабливості.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117059251","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.26
В. А. Третяк, Денис Сергійович Бреус
УДК 338.246.8(477-22) (048.3); JEL Classification: H 7, О 1, R 1 Третяк В.П., Бреус Д.К. ФОРМУВАННЯ ПРІОРИТЕТІВ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ СІЛЬСКИХ ТЕРИТОРІЙ ТА ПОДАЛЬШОГО ЇХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Мета. Розвинути теоретичні підходи до визначення поняття «сільська територія» відповідно покладених на них функцій та формування пропозицій щодо визначення пріоритетів повоєнного відновлення сільських територій. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи логічного аналізу, узагальнення і систематизації. Інформаційними ресурсами дослідження є нормативно-правові акти України, електронні інформаційні ресурси, публікації провідних вітчизняних і зарубіжних авторів, монографічні дослідження фахівців за тематикою дослідження. Результати. Здійснено аналіз підходів щодо трактування терміну «сільська територія» та зроблено узагальнюючий висновок, що категорію «сільська територія» слід розглядати як багатофункціональну просторову соціально-економічну систему, яка характеризується взаємодією і взаємозалежністю її складових (просторово-географічні; адміністративно-територіальні; господарсько-економічні; соціально-демографічні) та розвивається під впливом різноманітних внутрішніх і зовнішніх чинників. Визначено, що необхідність розвитку політики стимулювання соціально - економічного розвитку сільських територій в Україні обумовлена необхідністю: ліквідації наслідків воєнних дій на сільських територіях, наближення державної політики щодо сільських територій до відповідник політик ЄС, як це передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС; прогнозування та мінімізації впливу усіх можливих негативних наслідків, пов'язаних із запровадженням ринкового обігу сільськогосподарських земель. Зазначено, що на теперішній час процес ідентифікації сільських територій, які заходяться у несприятливих умовах життєдіяльності та господарювання, слід проводити відносно визначення наступних питань: проведення аудиту збитків, понесених внаслідок війни окремими сільськими територіями; шляхів відновлення та соціально – економічно розвитку окремих сільських територій; можливостей відновлення та розбудови інфраструктури окремих сільських територій; державної та регіональної політики відносно відтворення та сталого розвитку секторів агропромислового комплексу, систем охорони здоров’я та освіти, забезпечення соціального захисту сільського населення; забезпечення екологічної безпеки сільських територій. В цілому це дозволить сформувати дієвий механізм, який буде сприяти реалізації інтересів територіальних громад, як основних суб’єктів комплексного розвитку сільських територій. Відновлення України від наслідків війни, а саме розбудова інфраструктури сільських територій, передбачає необхідність формування дієвого механізму взаємодії державно – приватного партнерства, що потребує поєднання зусиль держави та бізнесу в першу чергу у сферах критичної інфраструктури та соціального забезпечення населення. Мова йде про розробку державної та регіональних програм, взаєм
UDC 338.246.8(477-22) (048.3); JEL Classification：H 7, O 1, R 1 Tretiak V.P., Breus D.K. FORMATION OF PRIORITIES FOR THE WAR RECOVERY OF THE AFFECTED Rural Territories and their further sustainable development Objective.根据 "农村地区 "的功能，从理论上界定 "农村地区 "的概念，并为确定战后农村地区恢复的优先事项提出建议。研究方法。研究采用了逻辑分析、概括和系统化的方法。研究的信息资源包括乌克兰的规范性法律文件、电子信息资源、国内外著名作家的出版物、专家对研究主题的专题研究。成果。作者分析了解释 "农村地区 "一词的方法，并得出总体结论："农村地区 "应被视为一个 多功能的空间社会经济系统，其特点是各组成部分（空间和地理；行政和领土；经济和经济； 社会-人口）的相互作用和相互依存，并在各种内部和外部因素的影响下发展。确定需要制定刺激乌克兰农村地区社会经济发展的政策是因为需要：消除农村地区军事行动的后果；根据《欧盟-乌克兰结盟协定》的规定，使国家农村地区政策更接近欧盟政策；预测并尽量减少与引入农业用地市场流转相关的所有可能的负面影响。需要指出的是，目前确定生活和经济条件不利的农村地区的工作应结合以下问题进行：对某些农村地区因战争造成的损失进行审计；某些农村地区的恢复和社会经济发展方式；某些农村地区基础设施的恢复和发展机会；国家和地区关于农业部门再生产和可持续发展的政策；农业部门的发展。总之，这将建立一个有效的机制，促进作为农村地区综合发展主要参与者的领土社区的利益。乌克兰要从战争后果中恢复过来，即发展农村基础设施，就必须形成有效的公私合 作机制，这需要国家和企业共同努力，主要是在关键基础设施和社会保障领域。这包括制定国家和地区方案、公私伙伴关系、建立和有效运作它们之间的联合互动关系，以及满足主要利益相关群体（当地社区、农村人口、当地企业）的利益。科学新颖性。制定了解释 "农村地区 "一词的方法，以确保落实战后农村恢复和进一步可持续发展的优先事项。实践意义。研究人员、地方政府和商业环境代表可利用所提出的结论来确定生活和经济条件不利的农村地区，并制定战后恢复的优先事项。
{"title":"ФОРМУВАННЯ ПРІОРИТЕТІВ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ СІЛЬСКИХ ТЕРИТОРІЙ ТА ПОДАЛЬШОГО ЇХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ","authors":"В. А. Третяк, Денис Сергійович Бреус","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.26","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.26","url":null,"abstract":"УДК 338.246.8(477-22) (048.3); JEL Classification: H 7, О 1, R 1 \u0000Третяк В.П., Бреус Д.К. ФОРМУВАННЯ ПРІОРИТЕТІВ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ СІЛЬСКИХ ТЕРИТОРІЙ ТА ПОДАЛЬШОГО ЇХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ \u0000Мета. Розвинути теоретичні підходи до визначення поняття «сільська територія» відповідно покладених на них функцій та формування пропозицій щодо визначення пріоритетів повоєнного відновлення сільських територій. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи логічного аналізу, узагальнення і систематизації. Інформаційними ресурсами дослідження є нормативно-правові акти України, електронні інформаційні ресурси, публікації провідних вітчизняних і зарубіжних авторів, монографічні дослідження фахівців за тематикою дослідження. Результати. Здійснено аналіз підходів щодо трактування терміну «сільська територія» та зроблено узагальнюючий висновок, що категорію «сільська територія» слід розглядати як багатофункціональну просторову соціально-економічну систему, яка характеризується взаємодією і взаємозалежністю її складових (просторово-географічні; адміністративно-територіальні; господарсько-економічні; соціально-демографічні) та розвивається під впливом різноманітних внутрішніх і зовнішніх чинників. Визначено, що необхідність розвитку політики стимулювання соціально - економічного розвитку сільських територій в Україні обумовлена необхідністю: ліквідації наслідків воєнних дій на сільських територіях, наближення державної політики щодо сільських територій до відповідник політик ЄС, як це передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС; прогнозування та мінімізації впливу усіх можливих негативних наслідків, пов'язаних із запровадженням ринкового обігу сільськогосподарських земель. Зазначено, що на теперішній час процес ідентифікації сільських територій, які заходяться у несприятливих умовах життєдіяльності та господарювання, слід проводити відносно визначення наступних питань: проведення аудиту збитків, понесених внаслідок війни окремими сільськими територіями; шляхів відновлення та соціально – економічно розвитку окремих сільських територій; можливостей відновлення та розбудови інфраструктури окремих сільських територій; державної та регіональної політики відносно відтворення та сталого розвитку секторів агропромислового комплексу, систем охорони здоров’я та освіти, забезпечення соціального захисту сільського населення; забезпечення екологічної безпеки сільських територій. В цілому це дозволить сформувати дієвий механізм, який буде сприяти реалізації інтересів територіальних громад, як основних суб’єктів комплексного розвитку сільських територій. Відновлення України від наслідків війни, а саме розбудова інфраструктури сільських територій, передбачає необхідність формування дієвого механізму взаємодії державно – приватного партнерства, що потребує поєднання зусиль держави та бізнесу в першу чергу у сферах критичної інфраструктури та соціального забезпечення населення. Мова йде про розробку державної та регіональних програм, взаєм","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130904763","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.146
Георгій Поясник, Людмила Пахомова
УДК 330.3:504; JEL Classification: М21 Поясник Г.В., Пахомова Л.В. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ Екологічне підприємництво відіграє вирішальну роль у досягненні сталого розвитку шляхом забезпечення екологічної ефективності та економічного зростання. Україна стикається з численними екологічними викликами, але також має потенціал для розвитку екологічного підприємництва. Метою дослідження є виявлення проблем та перспектив розвитку екологічного підприємництва в Україні та визначення його практичної значущості. Методи дослідження. У дослідженні використано аналіз наукових джерел, статистичних даних, звітів та інформації організацій, що займаються екологічним підприємництвом. Для аналізу даних використано аналітичний, порівняльний та синтетичний методи. Результати. Дослідження показало сучасний стан екологічного підприємництва, зокрема показало кількість виробництва продукції екологічного значення, кількість сертифікованих компаній, питання поводження з відходами, використання енергії, екологічного виробництва. Наукова новизна. За результатами дослідження виявлено низку проблем, що перешкоджають розвитку екологічного підприємництва в Україні, зокрема обмежений доступ до фінансування, недосконалість нормативно-правової бази та недостатній рівень обізнаності. Водночас воно також визначає можливості для зростання та підкреслює позитивний вплив екологічного підприємництва на сталий розвиток. Практичне значення полягає в отриманні цінної інформації для політиків, бізнесу та зацікавлених сторін. Впровадження заходів підтримки та створення сприятливої екосистеми для екологічного підприємництва може сприяти економічному зростанню, збереженню довкілля та досягненню цілей сталого розвитку.
UDC 330.3:504; JEL Classification：M21 Poyasnyk G.V.，Pakhomova L.V.，PROBLEMS AND PROPPECTS OF ENVIRONMENTAL ENTREPRENEURSHIP DEVELOPMENT IN UKRAINE 环境企业家精神在通过确保环境效率和经济增长实现可持续发展方面发挥着重要作用。乌克兰面临众多环境挑战，但也有发展环境创业的潜力。本研究旨在确定乌克兰环境创业发展的问题和前景，并确定其实际意义。研究方法。研究采用了对科学来源、统计数据、报告和从事环保创业的组织提供的信息进行分析的方法。采用分析、比较和综合方法对数据进行分析。结果。研究显示了环保创业的现状，特别是具有环保意义的产品的生产数量、获得认证的公司数量、废物管理、能源使用和生态生产。科学新颖性。该研究发现了阻碍乌克兰环保创业发展的一系列问题，包括融资渠道有限、法律框架不完善和认识不足。同时，它还指出了发展机遇，并强调了环保创业对可持续发展的积极影响。其实际意义在于，它为政策制定者、企业和利益相关者提供了有价值的信息。引入支持性措施并为绿色创业创造有利的生态系统，可促进经济增长、环境保护和可持续发展目标的实现。
{"title":"ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ","authors":"Георгій Поясник, Людмила Пахомова","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.146","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.146","url":null,"abstract":"УДК 330.3:504; JEL Classification: М21 \u0000Поясник Г.В., Пахомова Л.В. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ \u0000Екологічне підприємництво відіграє вирішальну роль у досягненні сталого розвитку шляхом забезпечення екологічної ефективності та економічного зростання. Україна стикається з численними екологічними викликами, але також має потенціал для розвитку екологічного підприємництва. Метою дослідження є виявлення проблем та перспектив розвитку екологічного підприємництва в Україні та визначення його практичної значущості. Методи дослідження. У дослідженні використано аналіз наукових джерел, статистичних даних, звітів та інформації організацій, що займаються екологічним підприємництвом. Для аналізу даних використано аналітичний, порівняльний та синтетичний методи. Результати. Дослідження показало сучасний стан екологічного підприємництва, зокрема показало кількість виробництва продукції екологічного значення, кількість сертифікованих компаній, питання поводження з відходами, використання енергії, екологічного виробництва. Наукова новизна. За результатами дослідження виявлено низку проблем, що перешкоджають розвитку екологічного підприємництва в Україні, зокрема обмежений доступ до фінансування, недосконалість нормативно-правової бази та недостатній рівень обізнаності. Водночас воно також визначає можливості для зростання та підкреслює позитивний вплив екологічного підприємництва на сталий розвиток. Практичне значення полягає в отриманні цінної інформації для політиків, бізнесу та зацікавлених сторін. Впровадження заходів підтримки та створення сприятливої екосистеми для екологічного підприємництва може сприяти економічному зростанню, збереженню довкілля та досягненню цілей сталого розвитку.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"59 4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128376014","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.14
Оксана Юрченко, Валентина Нестеренко, Володимир Демченко
УДК 338.534:69.003; JEL Classification: L11 Юрченко О.В., Нестеренко В.Ю., Демченко В.В. ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ КОШТОРИСНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЗА УКРУПНЕНИМИ КОШТОРИСНИМИ НОРМАМИ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ВАРТОСТІ БУДІВНИЦТВА Мета. Метою дослідження є пошук шляхів зниження трудомісткості розробки економічної частини проєктів за складом та змістом на основі розробки алгоритму послідовності складання кошторисної документації на основі укрупнених кошторисних норм (УКН). Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних науковців, присвячені дослідженню ринкового ціноутворення будівельної продукції в умовах українського підрядного ринку. В роботі використано метод теоретичного узагальнення; системний підхід; метод аналізу і синтезу; графічний метод. Результати. В роботі наголошено на актуальності реалізації основних завдань щодо формування кошторисної вартості будівельних проектів, зокрема скороченні термінів розробки кошторисів; повноцінного включення до зведеного кошторисного розрахунку усіх глав і статей витрат; отримання більш реальних техніко-економічних показників. Виділено особливості розроблення кошторисної документації на технічне переоснащення і реконструкцію об’єктів будівництва. Окремо розписано послідовність складання усіх різновидів кошторисів (локальних, об’єктних, зведених) в межах алгоритму послідовності розробки кошторисної документації на основі УКН. Наукова новизна. Отримав подальший розвиток науково-методичний підхід щодо визначення вартості будівництва шляхом розробки алгоритму послідовності розробки кошторисної документації на основі укрупнених кошторисних норм, що є перспективним напрямком зниження трудомісткості процедури формування економічної частини проєктів за складом та змістом. Практична значущість. Запропонований алгоритм послідовності розробки кошторисної документації на основі УКН забезпечує чітке засвоєння базису ціноутворення об’єктів промислового та цивільного будівництва, а також та спрощують роботу кошторисника.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ КОШТОРИСНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЗА УКРУПНЕНИМИ КОШТОРИСНИМИ НОРМАМИ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ВАРТОСТІ БУДІВНИЦТВА","authors":"Оксана Юрченко, Валентина Нестеренко, Володимир Демченко","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.14","url":null,"abstract":"УДК 338.534:69.003; JEL Classification: L11 \u0000Юрченко О.В., Нестеренко В.Ю., Демченко В.В. ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ КОШТОРИСНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЗА УКРУПНЕНИМИ КОШТОРИСНИМИ НОРМАМИ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ВАРТОСТІ БУДІВНИЦТВА \u0000Мета. Метою дослідження є пошук шляхів зниження трудомісткості розробки економічної частини проєктів за складом та змістом на основі розробки алгоритму послідовності складання кошторисної документації на основі укрупнених кошторисних норм (УКН). Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних науковців, присвячені дослідженню ринкового ціноутворення будівельної продукції в умовах українського підрядного ринку. В роботі використано метод теоретичного узагальнення; системний підхід; метод аналізу і синтезу; графічний метод. Результати. В роботі наголошено на актуальності реалізації основних завдань щодо формування кошторисної вартості будівельних проектів, зокрема скороченні термінів розробки кошторисів; повноцінного включення до зведеного кошторисного розрахунку усіх глав і статей витрат; отримання більш реальних техніко-економічних показників. Виділено особливості розроблення кошторисної документації на технічне переоснащення і реконструкцію об’єктів будівництва. Окремо розписано послідовність складання усіх різновидів кошторисів (локальних, об’єктних, зведених) в межах алгоритму послідовності розробки кошторисної документації на основі УКН. Наукова новизна. Отримав подальший розвиток науково-методичний підхід щодо визначення вартості будівництва шляхом розробки алгоритму послідовності розробки кошторисної документації на основі укрупнених кошторисних норм, що є перспективним напрямком зниження трудомісткості процедури формування економічної частини проєктів за складом та змістом. Практична значущість. Запропонований алгоритм послідовності розробки кошторисної документації на основі УКН забезпечує чітке засвоєння базису ціноутворення об’єктів промислового та цивільного будівництва, а також та спрощують роботу кошторисника.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131303289","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.106
В.С Кудрявцев
УДК 330.34; JEL Classification: O10 Кудрявцев В.М. КРИТЕРІЇ ТА ФАКТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА Мета. Виявити та згрупувати фактори сталого розвитку транспортного підприємства, що безпосередньо впливають на досягнення конкурентних переваг у соціально-економічній сфері, подолання актуальних викликів зовнішнього та внутрішнього середовища, зменшення потенційних ризиків і сприяють виживанню компанії. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розгляду питання сталого розвитку взагалі та підприємств транспорту зокрема. В роботі використано метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, графічний метод. Результати. Нами запропоновано та розкрито критерії сталого розвитку транспортного підприємства: конкурентоспроможність, зниження фінансових і нефінансових ризиків, адаптивність (відповідність мінливим соціальним цінностям), прозорість (відкритість компанії на рівні двосторонньої комунікації), відповідальність за весь життєвий цикл основної діяльності, відкритість (партнерські стосунки зі стейкхолдерами), довгостроковість ("довгострокове розуміння часу"), економічна (фінансова) стійкість (беззбитковість, збереження платоспроможності та кредитоспроможності), соціальна стійкість (лояльність стейкхолдерів організації), екологічність, соціальна стійкість (лояльність стейкхолдерів організації), екстремальність, соціальна стійкість, економічна стійкість, соціальна стійкість (лояльність стейкхолдерів організації), екологічна стійкість (допустимий вплив на навколишнє середовище), внесок компанії у сталий розвиток суспільства. Виокремлено шість груп чинників, до внутрішніх чинників належать управлінські, виробничі, фінансові та соціально-екологічні, до зовнішніх – прямі та непрямі чинники. Наукова новизна: Запропоновано та розширено систему факторів сталого розвитку транспортного підприємства, а саме класифікацію зовнішніх факторів сталого розвитку компанії доповнено новими факторами, що дають змогу визначити основні напрями діяльності підприємства для досягнення цілей сталого розвитку. Практична значущість: уточнено класифікацію внутрішніх чинників сталого розвитку, що є основою для розроблення методики інтегральної оцінки сталого розвитку транспортного підприємства.
{"title":"КРИТЕРІЇ ТА ФАКТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА","authors":"В.С Кудрявцев","doi":"10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.106","DOIUrl":"https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.106","url":null,"abstract":"УДК 330.34; JEL Classification: O10 \u0000Кудрявцев В.М. КРИТЕРІЇ ТА ФАКТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА \u0000Мета. Виявити та згрупувати фактори сталого розвитку транспортного підприємства, що безпосередньо впливають на досягнення конкурентних переваг у соціально-економічній сфері, подолання актуальних викликів зовнішнього та внутрішнього середовища, зменшення потенційних ризиків і сприяють виживанню компанії. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розгляду питання сталого розвитку взагалі та підприємств транспорту зокрема. В роботі використано метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, графічний метод. Результати. Нами запропоновано та розкрито критерії сталого розвитку транспортного підприємства: конкурентоспроможність, зниження фінансових і нефінансових ризиків, адаптивність (відповідність мінливим соціальним цінностям), прозорість (відкритість компанії на рівні двосторонньої комунікації), відповідальність за весь життєвий цикл основної діяльності, відкритість (партнерські стосунки зі стейкхолдерами), довгостроковість (\"довгострокове розуміння часу\"), економічна (фінансова) стійкість (беззбитковість, збереження платоспроможності та кредитоспроможності), соціальна стійкість (лояльність стейкхолдерів організації), екологічність, соціальна стійкість (лояльність стейкхолдерів організації), екстремальність, соціальна стійкість, економічна стійкість, соціальна стійкість (лояльність стейкхолдерів організації), екологічна стійкість (допустимий вплив на навколишнє середовище), внесок компанії у сталий розвиток суспільства. Виокремлено шість груп чинників, до внутрішніх чинників належать управлінські, виробничі, фінансові та соціально-екологічні, до зовнішніх – прямі та непрямі чинники. Наукова новизна: Запропоновано та розширено систему факторів сталого розвитку транспортного підприємства, а саме класифікацію зовнішніх факторів сталого розвитку компанії доповнено новими факторами, що дають змогу визначити основні напрями діяльності підприємства для досягнення цілей сталого розвитку. Практична значущість: уточнено класифікацію внутрішніх чинників сталого розвитку, що є основою для розроблення методики інтегральної оцінки сталого розвитку транспортного підприємства.","PeriodicalId":394533,"journal":{"name":"Проблеми і перспективи розвитку підприємництва","volume":"229 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123310648","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：