Pub Date : 2023-05-23DOI: 10.30857/2617-0272.2023.1.12
Тетяна Кротова, Л. Ю. Овакімян
Мета дослідження – проаналізувати художньо-комунікаційні засоби костюма та предметно-просторового оточення представників правлячої верстви стародавніх часів, які демонструють привілейований статус у суспільстві (на прикладі образів Клеопатри VII та Гая Юлія Цезаря). Методологія. У роботі застосовано історичний, біографічний, аналітичний, порівняльний методи. Під час аналізу образів Клеопатри та Ю. Цезаря, у виявленні символічних характеристик костюма та предметних атрибутів застосовано іконографічний метод, а також методи формального та образно-стилістичного аналізу. Результати. За допомогою творів образотворчого мистецтва та історичних джерел проаналізовано художньо-символічні засоби демонстрації влади і впливу через зовнішній образ відомих постатей стародавньої доби. Розглянуто такі складові у створенні образів, як костюм та предметно-просторове оточення. Висвітлено історичне підґрунтя, особливості релігійних та світоглядних уявлень, які допомагають виявити символічний зміст елементів вбрання та оточення. Наукова новизна. На історичних прикладах досліджено зв'язок між людиною і костюмом в контексті візуальної комунікації; запропоновано вектор осмислення і систематизації історичного досвіду для вироблення підходів до розробки і застосування сучасних засобів візуальної комунікації через форму та символічний зміст в дизайні костюма. Практичне значущість. Матеріали дослідження є основою для подальших розвідок щодо прояву образно-символічної функції костюма в образах представників привілейованого суспільства. Результати роботи можуть бути використані в лекційних курсах з дисциплін «Історія мистецтв і дизайну», «Художнє проєктування костюма», а також у розробці візуальних складових образу публічної особистості.
{"title":"ХУДОЖНЬО-СИМВОЛІЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ВЛАДИ І ВПЛИВУ В ОБРАЗАХ ВИДАТНИХ ПОСТАТЕЙ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ","authors":"Тетяна Кротова, Л. Ю. Овакімян","doi":"10.30857/2617-0272.2023.1.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2617-0272.2023.1.12","url":null,"abstract":"Мета дослідження – проаналізувати художньо-комунікаційні засоби костюма та предметно-просторового оточення представників правлячої верстви стародавніх часів, які демонструють привілейований статус у суспільстві (на прикладі образів Клеопатри VII та Гая Юлія Цезаря). \u0000Методологія. У роботі застосовано історичний, біографічний, аналітичний, порівняльний методи. Під час аналізу образів Клеопатри та Ю. Цезаря, у виявленні символічних характеристик костюма та предметних атрибутів застосовано іконографічний метод, а також методи формального та образно-стилістичного аналізу. \u0000Результати. За допомогою творів образотворчого мистецтва та історичних джерел проаналізовано художньо-символічні засоби демонстрації влади і впливу через зовнішній образ відомих постатей стародавньої доби. Розглянуто такі складові у створенні образів, як костюм та предметно-просторове оточення. Висвітлено історичне підґрунтя, особливості релігійних та світоглядних уявлень, які допомагають виявити символічний зміст елементів вбрання та оточення. \u0000Наукова новизна. На історичних прикладах досліджено зв'язок між людиною і костюмом в контексті візуальної комунікації; запропоновано вектор осмислення і систематизації історичного досвіду для вироблення підходів до розробки і застосування сучасних засобів візуальної комунікації через форму та символічний зміст в дизайні костюма. \u0000Практичне значущість. Матеріали дослідження є основою для подальших розвідок щодо прояву образно-символічної функції костюма в образах представників привілейованого суспільства. Результати роботи можуть бути використані в лекційних курсах з дисциплін «Історія мистецтв і дизайну», «Художнє проєктування костюма», а також у розробці візуальних складових образу публічної особистості.","PeriodicalId":40169,"journal":{"name":"Journal of Visual Art and Design","volume":"74 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.2,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77229872","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-23DOI: 10.30857/2617-0272.2023.1.2
Калина Лівіанівна Пашкевич, Ying Chen, Б. О. Процик
Purpose. This paper aims to explore the application of intelligent wearable technology in clothing. Methodology research is conditioned by a comprehensive study of the subject and includes: methods of analysis, synthesis, comparison, method of analyzing sources, comparative method. Results. This paper analyzes the application of intelligent wearable technology in clothing, and discusses the problems of electronic components and power supply, as well as the comfort and design of intelligent clothing. Intelligent wearable technology refers to electronic devices and computing systems integrated into clothing, providing users with enhanced functions and convenience. Intelligent wearable technology can be used to monitor human health, track sports activities, improve personal safety and enhance personal convenience. Research has found that intelligent wearable electronic components can help people track key health indicators and improve personal safety. In addition, intelligent wearable electronic components can also enhance personal convenience, such as controlling music, answering phone calls and monitoring information. From the perspective of fashion, intelligent wearable electronic components can be integrated into clothing design to create a unique and innovative fashion statement. However, electronic components and power supply are still the main difficulties of smart clothing. The scientific novelty. This paper proposes some solutions to minimize the shortcomings of current smart clothing, and provides new suggestions for the application of smart wearable technology in clothing in the future. Practical significance. The materials of the article can be used when studying the topic of clothing design using modern information technologies and innovations and when writing scientific papers.
{"title":"INTELLIGENT WEARABLE TECHNOLOGIES IN CLOTHING DESIGN: MODERN DIRECTION AND STRATEGIES OF DEVELOPMENT","authors":"Калина Лівіанівна Пашкевич, Ying Chen, Б. О. Процик","doi":"10.30857/2617-0272.2023.1.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2617-0272.2023.1.2","url":null,"abstract":"Purpose. This paper aims to explore the application of intelligent wearable technology in clothing. \u0000Methodology research is conditioned by a comprehensive study of the subject and includes: methods of analysis, synthesis, comparison, method of analyzing sources, comparative method. \u0000Results. This paper analyzes the application of intelligent wearable technology in clothing, and discusses the problems of electronic components and power supply, as well as the comfort and design of intelligent clothing. Intelligent wearable technology refers to electronic devices and computing systems integrated into clothing, providing users with enhanced functions and convenience. Intelligent wearable technology can be used to monitor human health, track sports activities, improve personal safety and enhance personal convenience. Research has found that intelligent wearable electronic components can help people track key health indicators and improve personal safety. In addition, intelligent wearable electronic components can also enhance personal convenience, such as controlling music, answering phone calls and monitoring information. From the perspective of fashion, intelligent wearable electronic components can be integrated into clothing design to create a unique and innovative fashion statement. However, electronic components and power supply are still the main difficulties of smart clothing. \u0000The scientific novelty. This paper proposes some solutions to minimize the shortcomings of current smart clothing, and provides new suggestions for the application of smart wearable technology in clothing in the future. \u0000Practical significance. The materials of the article can be used when studying the topic of clothing design using modern information technologies and innovations and when writing scientific papers.","PeriodicalId":40169,"journal":{"name":"Journal of Visual Art and Design","volume":"116 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.2,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"89431191","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-23DOI: 10.30857/2617-0272.2023.1.9
М. Ю. Яковлев, Тетяна Валеріївна Кара-Васильєва, О. Д. Чуйков, Р. Т. Шмагало, О. В. Чепелюк
Метою роботи є дослідження історичного розвитку художньо-графічної мови та візуального сприйняття образів при передачі інформаційних посилань від предків нащадкам, що у сучасному суспільстві стає підґрунтям для формування гармонійної цілісності української візуальної культури. Методологія. Робота ґрунтується на використанні історико-культурологічного, компаративного, герменевтичного методів, а також методології системного підходу, який дозволяє розглянути візуальні комунікації як цілісне поле взаємодії людини та середовища у контексті здобутків українського мистецтва. Результати. У дослідженні представлено динаміку розвитку та систематизовано історико-культурний мистецтвознавчий погляд щодо візуалізації посилань стародавнього світу сучасному суспільству. Аналіз мистецьких пам’яток української культурної спадщини дозволив визначити загальну спрямованість художньо-проєктної мови візуальних образів та виділити своєрідні етнонаціональні, естетичні та екологічні аспекти, які сприяють сталому розвитку суспільства. Доведено, що становлення візуальної мови та проєктних практик відбувалося у напрямах удосконалення засобів художньої виразності, поглиблення предметних взаємодій, посилення комунікативних процесів видовищно-культового характеру, залучення природних явищ до комунікації, а також організації масових комплексних дійств, спрямованих на відродження української культури. Результати дослідження є важливими для розв’язання проблем глобальної інформаційної перевантаженості середовища та візуального сприйняття шляхом переосмислення традиційних культурно-мистецьких та природних аспектів у сучасній візуальній культурі. Наукова новизна полягає в тому, що дослідженням вперше обґрунтовано та виокремлено взаємозв’язки особливостей обміну інформацією за допомогою художніх образів та мистецьких ремесел від давніх часів до сучасності у візуальному предметному середовищі. У роботі вперше зроблено спробу дати загальну характеристику процесів розвитку та становлення візуальної графічної мови комунікативних процесів, підґрунтям яких є інтерпретація культурно-мистецької спадщини. Доведено, що перебіг етнокультурних процесів, які відбувалися на території України з давніх часів до сьогодення, має важливе значення для розуміння витоків комунікативного дизайну. Практична значущість. Представлено аналіз історичного ракурсу динаміки розвитку народної творчості на прикладі народних традицій українського мистецтва, окреслено напрямки їх впровадження у сучасну візуальну культуру. Результати можуть стати основою подальших теоретичних досліджень візуальних комунікацій та застосовуватись практиками під час проєктування та стилізації облаштування сучасного простору, а також як основа для формування системного мислення дизайнерів у наукових дослідженнях та освітньому процесі.
{"title":"ҐЕНЕЗА ТА СТАНОВЛЕННЯ ПРОЄКТНОЇ МОВИ ВІЗУАЛЬНИХ ОБРАЗІВ ТА КОМУНІКАТИВНИХ ПРАКТИК У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ","authors":"М. Ю. Яковлев, Тетяна Валеріївна Кара-Васильєва, О. Д. Чуйков, Р. Т. Шмагало, О. В. Чепелюк","doi":"10.30857/2617-0272.2023.1.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2617-0272.2023.1.9","url":null,"abstract":"Метою роботи є дослідження історичного розвитку художньо-графічної мови та візуального сприйняття образів при передачі інформаційних посилань від предків нащадкам, що у сучасному суспільстві стає підґрунтям для формування гармонійної цілісності української візуальної культури. \u0000Методологія. Робота ґрунтується на використанні історико-культурологічного, компаративного, герменевтичного методів, а також методології системного підходу, який дозволяє розглянути візуальні комунікації як цілісне поле взаємодії людини та середовища у контексті здобутків українського мистецтва. \u0000Результати. У дослідженні представлено динаміку розвитку та систематизовано історико-культурний мистецтвознавчий погляд щодо візуалізації посилань стародавнього світу сучасному суспільству. Аналіз мистецьких пам’яток української культурної спадщини дозволив визначити загальну спрямованість художньо-проєктної мови візуальних образів та виділити своєрідні етнонаціональні, естетичні та екологічні аспекти, які сприяють сталому розвитку суспільства. Доведено, що становлення візуальної мови та проєктних практик відбувалося у напрямах удосконалення засобів художньої виразності, поглиблення предметних взаємодій, посилення комунікативних процесів видовищно-культового характеру, залучення природних явищ до комунікації, а також організації масових комплексних дійств, спрямованих на відродження української культури. Результати дослідження є важливими для розв’язання проблем глобальної інформаційної перевантаженості середовища та візуального сприйняття шляхом переосмислення традиційних культурно-мистецьких та природних аспектів у сучасній візуальній культурі. \u0000Наукова новизна полягає в тому, що дослідженням вперше обґрунтовано та виокремлено взаємозв’язки особливостей обміну інформацією за допомогою художніх образів та мистецьких ремесел від давніх часів до сучасності у візуальному предметному середовищі. У роботі вперше зроблено спробу дати загальну характеристику процесів розвитку та становлення візуальної графічної мови комунікативних процесів, підґрунтям яких є інтерпретація культурно-мистецької спадщини. Доведено, що перебіг етнокультурних процесів, які відбувалися на території України з давніх часів до сьогодення, має важливе значення для розуміння витоків комунікативного дизайну. \u0000Практична значущість. Представлено аналіз історичного ракурсу динаміки розвитку народної творчості на прикладі народних традицій українського мистецтва, окреслено напрямки їх впровадження у сучасну візуальну культуру. Результати можуть стати основою подальших теоретичних досліджень візуальних комунікацій та застосовуватись практиками під час проєктування та стилізації облаштування сучасного простору, а також як основа для формування системного мислення дизайнерів у наукових дослідженнях та освітньому процесі.","PeriodicalId":40169,"journal":{"name":"Journal of Visual Art and Design","volume":"468 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.2,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84900314","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-23DOI: 10.30857/2617-0272.2023.1.4
R. Shmahalo, O. Rohotchenko, O. Konovalova, M. Yur, A. Rudenchenko
Purpose. The study is devoted to the art historical understanding of the specifics of the use of Australian opals in the jewelry design of by the modern Ukrainian goldsmith Maksym Stoliar. Methodology. The work uses art history and artistic and design scientific approaches in combination with comparative and presentation methods. Results. The article analyses the physical and chemical properties, color range, places of extraction, cutting methods and basic principles of using Australian opals in the design and manufacture of jewelry by the modern Ukrainian goldsmith Maksym Stoliar. The specifics of the formation of the style of the works of this master are highlighted. The analysis of the combination of techniques and materials in the process of creating a master model of products is carried out. Scientific novelty. The creative path of the national artist and goldsmith Maksym Stoliar is highlighted. The issues of artistic features, stylistics, subject and thematic orientation in the design of his author’s jewelry with Australian opals are revealed. The means of further qualitative development and presentation of domestic goldsmithery in the world are characterised. The peculiarities of designing and manufacturing master models for fantasy forms of cutting Australian opals are clarified. Practical significance. The materials of this study can be reflected in the writing of academic disciplines related to jewelry design. As a source of inspiration, the information provided can be used in the process of creating collections of exclusive jewels.
{"title":"AUSTRALIAN OPALS IN THE WORKS OF MODERN UKRAINIAN JEWELLER MAKSYM STOLIAR","authors":"R. Shmahalo, O. Rohotchenko, O. Konovalova, M. Yur, A. Rudenchenko","doi":"10.30857/2617-0272.2023.1.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2617-0272.2023.1.4","url":null,"abstract":"Purpose. The study is devoted to the art historical understanding of the specifics of the use of Australian opals in the jewelry design of by the modern Ukrainian goldsmith Maksym Stoliar. \u0000Methodology. The work uses art history and artistic and design scientific approaches in combination with comparative and presentation methods. \u0000Results. The article analyses the physical and chemical properties, color range, places of extraction, cutting methods and basic principles of using Australian opals in the design and manufacture of jewelry by the modern Ukrainian goldsmith Maksym Stoliar. The specifics of the formation of the style of the works of this master are highlighted. The analysis of the combination of techniques and materials in the process of creating a master model of products is carried out. \u0000Scientific novelty. The creative path of the national artist and goldsmith Maksym Stoliar is highlighted. The issues of artistic features, stylistics, subject and thematic orientation in the design of his author’s jewelry with Australian opals are revealed. The means of further qualitative development and presentation of domestic goldsmithery in the world are characterised. The peculiarities of designing and manufacturing master models for fantasy forms of cutting Australian opals are clarified. \u0000Practical significance. The materials of this study can be reflected in the writing of academic disciplines related to jewelry design. As a source of inspiration, the information provided can be used in the process of creating collections of exclusive jewels.","PeriodicalId":40169,"journal":{"name":"Journal of Visual Art and Design","volume":"81 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.2,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78340316","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-23DOI: 10.30857/2617-0272.2023.1.16
Наталія Чупріна, Валерій Анатолійович Булатов
Мета: визначення принципів урахування ергономічних показників в інклюзивному дизайні середовища. Методологія. У дослідженні застосовано методи порівняння та узагальнення, комплексний та системний аналіз сучасних ергономічних вимог. Результати. Проведений аналіз принципів урахування ергономічних показників в інклюзивному дизайні середовища. Визначено їх вплив на формування продуктів інклюзивного дизайну, а також при розробці образно-проєктних рішень предметно-просторового середовища. Окреслені засоби інклюзивного дизайну з урахуванням ергономічних показників з метою створення узагальненої типології новітніх методів та заходів у формуванні образно-проєктних рішень. Наукова новизна полягає у визначенні принципів використання вимог ергономіки у формуванні сучасного просторового середовища інклюзії що є основною метою при створенні комфортного, безпечного, доступного та естетичного продукту дизайну для людей з обмеженими можливостями. Практична значущість. Проведений аналіз дозволив визначити спектр використання принципів ергономічних показників при створенні продуктів інклюзивного дизайну, а також при розробці образно-проєктних рішень предметно-просторового середовища.
{"title":"ПРИНЦИПИ УРАХУВАННЯ ЕРГОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ДИЗАЙНІ СЕРЕДОВИЩА","authors":"Наталія Чупріна, Валерій Анатолійович Булатов","doi":"10.30857/2617-0272.2023.1.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2617-0272.2023.1.16","url":null,"abstract":"Мета: визначення принципів урахування ергономічних показників в інклюзивному дизайні середовища. \u0000Методологія. У дослідженні застосовано методи порівняння та узагальнення, комплексний та системний аналіз сучасних ергономічних вимог. \u0000Результати. Проведений аналіз принципів урахування ергономічних показників в інклюзивному дизайні середовища. Визначено їх вплив на формування продуктів інклюзивного дизайну, а також при розробці образно-проєктних рішень предметно-просторового середовища. Окреслені засоби інклюзивного дизайну з урахуванням ергономічних показників з метою створення узагальненої типології новітніх методів та заходів у формуванні образно-проєктних рішень. \u0000Наукова новизна полягає у визначенні принципів використання вимог ергономіки у формуванні сучасного просторового середовища інклюзії що є основною метою при створенні комфортного, безпечного, доступного та естетичного продукту дизайну для людей з обмеженими можливостями. \u0000Практична значущість. Проведений аналіз дозволив визначити спектр використання принципів ергономічних показників при створенні продуктів інклюзивного дизайну, а також при розробці образно-проєктних рішень предметно-просторового середовища.","PeriodicalId":40169,"journal":{"name":"Journal of Visual Art and Design","volume":"64 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.2,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77247713","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-23DOI: 10.30857/2617-0272.2023.1.10
Рада Дмитрівна Михайлова, Олексій Колісник, О. С. Береговий, В. В. Власюк, Д. В. Куровська
Мета. Дослідити аспекти міждисциплінарного наукового дискурсу з проблем застосування штучного інтелекту; проаналізувати генеруючі програми штучного інтелекту; з’ясувати специфіку використання нейромережі «Midjorney» у мистецьких практиках та визначити її реальні можливості у створенні візуального контенту. Методологія. Дослідження ґрунтується на соціокультурній, історико-теоретичній, емпіричній та порівняльній методології, використовуються також методи аналізу, синтезу, інформаційного моделювання. Результати. Вивчення виробничого інструментарію штучного інтелекту як технологічного оснащення графічного дизайну, виявило його роль та місце у творчому процесі. Науковий аналіз нейромережі «Midjorney» показав потенціал програми для створення зразків мистецтва та продукту дизайну: в процесі творчого виробництва коди алгоритму перетворюють робочий матеріал на стилістично виразні зображення у низці варіантів, з яких митець формує остаточний. На прикладі сервісу «Midjorney» конкретизовано межі генерування зображень, визначено переваги та недоліки штучного інтелекту у царині образотворення. Скоректовано тлумачення поняття «нейронні мережі». Підсумовано, що штучний інтелект, попри існуючі на даний момент технічні обмеження, є перспективним інструментом дизайну, сприятливим для реалізації творчих ідей та візуалізації образів. Наукова новизна дослідження полягає у вивченні можливостей використання штучного інтелекту, розкритті особливостей застосування алгоритмів нейромереж у творчій практиці, зокрема, генеруванні візуальних образів графічного дизайну, що є актуальним як для професійних користувачів, так і масової аудиторії. Виявлено переваги та недоліки застосування штучного інтелекту у створенні образних візуалізацій. Практична значущість дослідження обумовлена розширенням інформації та поглибленням практичних навичок роботи у нейронній мережі, опануванням механізмами продукування зразків графічного дизайну. Отримані результати доводять перспективність штучного інтелекту в реалізації рішень у графічному дизайні. Матеріали роботи можуть бути використані в навчальному процесі, практичній діяльності у сфері творчих індустрій та мистецтва.
{"title":"НЕЙРОМЕРЕЖА MIDJORNEY ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ГЕНЕРУВАННЯ ДИЗАЙН ГРАФІКИ","authors":"Рада Дмитрівна Михайлова, Олексій Колісник, О. С. Береговий, В. В. Власюк, Д. В. Куровська","doi":"10.30857/2617-0272.2023.1.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2617-0272.2023.1.10","url":null,"abstract":"Мета. Дослідити аспекти міждисциплінарного наукового дискурсу з проблем застосування штучного інтелекту; проаналізувати генеруючі програми штучного інтелекту; з’ясувати специфіку використання нейромережі «Midjorney» у мистецьких практиках та визначити її реальні можливості у створенні візуального контенту. \u0000Методологія. Дослідження ґрунтується на соціокультурній, історико-теоретичній, емпіричній та порівняльній методології, використовуються також методи аналізу, синтезу, інформаційного моделювання. \u0000Результати. Вивчення виробничого інструментарію штучного інтелекту як технологічного оснащення графічного дизайну, виявило його роль та місце у творчому процесі. Науковий аналіз нейромережі «Midjorney» показав потенціал програми для створення зразків мистецтва та продукту дизайну: в процесі творчого виробництва коди алгоритму перетворюють робочий матеріал на стилістично виразні зображення у низці варіантів, з яких митець формує остаточний. На прикладі сервісу «Midjorney» конкретизовано межі генерування зображень, визначено переваги та недоліки штучного інтелекту у царині образотворення. Скоректовано тлумачення поняття «нейронні мережі». Підсумовано, що штучний інтелект, попри існуючі на даний момент технічні обмеження, є перспективним інструментом дизайну, сприятливим для реалізації творчих ідей та візуалізації образів. \u0000Наукова новизна дослідження полягає у вивченні можливостей використання штучного інтелекту, розкритті особливостей застосування алгоритмів нейромереж у творчій практиці, зокрема, генеруванні візуальних образів графічного дизайну, що є актуальним як для професійних користувачів, так і масової аудиторії. Виявлено переваги та недоліки застосування штучного інтелекту у створенні образних візуалізацій. \u0000Практична значущість дослідження обумовлена розширенням інформації та поглибленням практичних навичок роботи у нейронній мережі, опануванням механізмами продукування зразків графічного дизайну. Отримані результати доводять перспективність штучного інтелекту в реалізації рішень у графічному дизайні. Матеріали роботи можуть бути використані в навчальному процесі, практичній діяльності у сфері творчих індустрій та мистецтва.","PeriodicalId":40169,"journal":{"name":"Journal of Visual Art and Design","volume":"7 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.2,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84850587","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-23DOI: 10.30857/2617-0272.2023.1.5
A. Tarasenko, O. Tarasenko
The purpose of the article is to investigate the significance of the European portrait canon in the genre painting by Mikhailo Guida: "Kuban Wedding: Dedication to Great-Grandfather Demian Doroshenko" (2004). Methodology. The historical-cultural, comparative, iconographic, iconological, and hermeneutic methods are used. Results. Based on a comparison with compositions on the theme of marriage in the art of antiquity, the Renaissance, and the Modern era, in Guida's painting the following has been identified: the presence of a spiritual centre (icon); the role of symmetry in constructing the ritual composition; the national character of the images and symbols (Ukrainian land, home yard, clothing, flowers, ritual objects). The wedding portrait of the Cossack family was created in the iconography of ceremonial aristocratic portraits, developed by Titian, Tintoretto, Velasquez, Rubens, Van Dyck, and Whistler. Guida created a new form of portrait and self-portrait in the historical portrait, endowing the image of ancestors with the individual psychology of a person in times of crisis, with its inherent reflection and the desire to understand one’s place in the universe. In the composition of the Ukrainian painter, there is a sacralisation of the land and the house-yard through the connection with the universal. The laconic composition plastically corresponds to the definition of the Kuban Cossack family's place in the steppe landscape. The family is shown as a monolithic integrity, which includes horses embodying the energy of nature. The golden ratio of the composition contains the archetype of the cross. The image of the birth-giving earth is revealed by the horizontal of fertile black soil. The family is included in the spiritual vertical of the ritual "axial time" – Axis Mundi. In the connection between heaven and earth, the strength of the Ukrainian lineage and people is affirmed. The scientific novelty of the publication lies in the fact that, for the first time, a comparison is carried out of the ideological content and the form of Guida's painting with ritual compositions on the theme of weddings and the canon of European aristocratic portraits. The art of the Ukrainian painter is incorporated into the context of European art. Practical significance. The presented materials, their artistic-stylistic analysis, and generalization can be used in scientific research dedicated to the art of portrait-painting in Ukraine.
{"title":"TRANSFORMATION OF THE RITUAL GENEALOGICAL PORTRAIT IN PAINTING OF MIKHAILO GUIDA: EUROPEAN CONTEXT","authors":"A. Tarasenko, O. Tarasenko","doi":"10.30857/2617-0272.2023.1.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2617-0272.2023.1.5","url":null,"abstract":"The purpose of the article is to investigate the significance of the European portrait canon in the genre painting by Mikhailo Guida: \"Kuban Wedding: Dedication to Great-Grandfather Demian Doroshenko\" (2004). \u0000Methodology. The historical-cultural, comparative, iconographic, iconological, and hermeneutic methods are used. \u0000Results. Based on a comparison with compositions on the theme of marriage in the art of antiquity, the Renaissance, and the Modern era, in Guida's painting the following has been identified: the presence of a spiritual centre (icon); the role of symmetry in constructing the ritual composition; the national character of the images and symbols (Ukrainian land, home yard, clothing, flowers, ritual objects). The wedding portrait of the Cossack family was created in the iconography of ceremonial aristocratic portraits, developed by Titian, Tintoretto, Velasquez, Rubens, Van Dyck, and Whistler. \u0000Guida created a new form of portrait and self-portrait in the historical portrait, endowing the image of ancestors with the individual psychology of a person in times of crisis, with its inherent reflection and the desire to understand one’s place in the universe. In the composition of the Ukrainian painter, there is a sacralisation of the land and the house-yard through the connection with the universal. The laconic composition plastically corresponds to the definition of the Kuban Cossack family's place in the steppe landscape. The family is shown as a monolithic integrity, which includes horses embodying the energy of nature. The golden ratio of the composition contains the archetype of the cross. The image of the birth-giving earth is revealed by the horizontal of fertile black soil. The family is included in the spiritual vertical of the ritual \"axial time\" – Axis Mundi. In the connection between heaven and earth, the strength of the Ukrainian lineage and people is affirmed. \u0000The scientific novelty of the publication lies in the fact that, for the first time, a comparison is carried out of the ideological content and the form of Guida's painting with ritual compositions on the theme of weddings and the canon of European aristocratic portraits. The art of the Ukrainian painter is incorporated into the context of European art. \u0000Practical significance. The presented materials, their artistic-stylistic analysis, and generalization can be used in scientific research dedicated to the art of portrait-painting in Ukraine.","PeriodicalId":40169,"journal":{"name":"Journal of Visual Art and Design","volume":"22 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.2,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78440677","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-02DOI: 10.30857/2617-0272.2022.4.8
О. Ю. Сьомак
Мета: проаналізувати художньо-стилістичні особливості письма деісусних ікон XV століття, збережених у дрогобицькій церкві Воздвиження Чесного Хреста, охарактеризувати стилістичні спрямування та виокремити почерки майстрів.
Методологія. У дослідженні застосовано фактологічно-описовий метод (виокремлення особливостей іконографії досліджуваних творів); методи формального та стилістичного аналізу (виявлення художньої специфіки іконописних образів); метод порівняльного аналізу; метод узагальнення (формулювання висновків до даної статті).
Результати. Оцінено стилістичну подобу та художні особливості творів, залучених дослідниками до кола споріднених із дрогобицьким Деісусом пам’яток. Сформульовано визначні риси стилю умовно окресленої белзько-дрогобицької майстерні. Здійснено художньо-стилістичний та компаративний аналіз шести деісусних образів з Дрогобича. Виявлено відмінність почерків іконопису. Визначено неоднорідність фахового рівню досліджуваних ікон. Запропоновано припущення щодо кількості майстрів, котрі виконували наявні ікони з дрогобицького Деісусу (їх могло бути щонайменше чотири). Також відзначено три стилістичні лінії у досліджуваному фрагменті Деісусу: ієратична (ікона Святого Архангела Михаїла), експресивна (Святий Миколай та апостол Петро), гармонійна (Святий Іоанн Предтеча та апостол Павло).
Наукова новизна полягає у здійсненні художньо-стилістичного та компаративного аналізу збережених ікон дрогобицького Деісусу відповідно до визначених почерків іконописців та загального стилю белзько-дрогобицької майстерні.
Практична значущість. Результати аналізу можуть бути додані до матеріалів для вивчення історії іконопису українських земель доби Середньовіччя та використані як допоміжні для підготовки художньо-стилістичного аналізу іконописних творів.
{"title":"ІКОНИ ДЕІСУСУ З ДРОГОБИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА XV СТ.: СТИЛЬ МАЙСТЕРНІ ТА ПОЧЕРКИ ІКОНОПИСЦІВ","authors":"О. Ю. Сьомак","doi":"10.30857/2617-0272.2022.4.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2617-0272.2022.4.8","url":null,"abstract":"Мета: проаналізувати художньо-стилістичні особливості письма деісусних ікон XV століття, збережених у дрогобицькій церкві Воздвиження Чесного Хреста, охарактеризувати стилістичні спрямування та виокремити почерки майстрів. 
 Методологія. У дослідженні застосовано фактологічно-описовий метод (виокремлення особливостей іконографії досліджуваних творів); методи формального та стилістичного аналізу (виявлення художньої специфіки іконописних образів); метод порівняльного аналізу; метод узагальнення (формулювання висновків до даної статті).
 Результати. Оцінено стилістичну подобу та художні особливості творів, залучених дослідниками до кола споріднених із дрогобицьким Деісусом пам’яток. Сформульовано визначні риси стилю умовно окресленої белзько-дрогобицької майстерні. Здійснено художньо-стилістичний та компаративний аналіз шести деісусних образів з Дрогобича. Виявлено відмінність почерків іконопису. Визначено неоднорідність фахового рівню досліджуваних ікон. Запропоновано припущення щодо кількості майстрів, котрі виконували наявні ікони з дрогобицького Деісусу (їх могло бути щонайменше чотири). Також відзначено три стилістичні лінії у досліджуваному фрагменті Деісусу: ієратична (ікона Святого Архангела Михаїла), експресивна (Святий Миколай та апостол Петро), гармонійна (Святий Іоанн Предтеча та апостол Павло). 
 Наукова новизна полягає у здійсненні художньо-стилістичного та компаративного аналізу збережених ікон дрогобицького Деісусу відповідно до визначених почерків іконописців та загального стилю белзько-дрогобицької майстерні. 
 Практична значущість. Результати аналізу можуть бути додані до матеріалів для вивчення історії іконопису українських земель доби Середньовіччя та використані як допоміжні для підготовки художньо-стилістичного аналізу іконописних творів.","PeriodicalId":40169,"journal":{"name":"Journal of Visual Art and Design","volume":"47 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135479396","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-02DOI: 10.30857/2617-0272.2022.4.2
В. А. Абизов, Х. О. Євтушик
Мета: виявлення характеристик класифікацій та системно-структурних засад типології архітектурного середовища сучасних клубів та відповідних особливостей їх дизайну на прикладах конкретних закладів.
Методологія. Дослідження побудоване на системному підході, що дає змогу дослідити макро- та мікроструктуру сучасного клубу як фундаментальну базу для подальшого вивчення особливостей інтер’єрів закладів такого типу. Окрім цього, для дослідження було використано методи історичного, порівняльного та типологічного аналізу.
Результати. Узагальнені історичні передумови формування клубів та особливості типології розважальних закладів. Виявлені принципи класифікації сучасних клубів за: віковими та гендерними ознаками, професійною спрямованістю, соціальними аспектами, типами функцій, місцем розташуванням, цільовою аудиторією. Розглянуто особливості функціональних та дизайнерських рішень сучасних клубів. Наведено приклади формування креативного середовища розважальних та клубних закладів в місті Києві за віковими та гендерними ознакам з урахуванням їх розміщення та особливостями стилістики.
Наукова новизна дослідження полягає у систематизації та визначенні типології закладів дозвілля та сучасних клубів за різноманітними ознаками та виявленні відповідної функціонально-просторової та художньо-образної організації їх інтер’єрів. Наведено особливості дизайну цих закладів у відповідності до визначених класифікацій за статевими та віковими ознаками.
Практична значимість. Запропонована типологія сучасних клубів надасть змогу майбутнім дослідникам та дизайнерам вивчати особливості кожного типу клубів та впроваджувати засади створення їх гармонійного та ефективного внутрішнього простору. Дослідження може бути використано при проектуванні та експлуатації сучасних клубів.
{"title":"СУЧАСНІ КЛУБИ: ТИПОЛОГІЯ ТА ДИЗАЙН ІНТЕР’ЄРУ","authors":"В. А. Абизов, Х. О. Євтушик","doi":"10.30857/2617-0272.2022.4.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2617-0272.2022.4.2","url":null,"abstract":"Мета: виявлення характеристик класифікацій та системно-структурних засад типології архітектурного середовища сучасних клубів та відповідних особливостей їх дизайну на прикладах конкретних закладів.
 Методологія. Дослідження побудоване на системному підході, що дає змогу дослідити макро- та мікроструктуру сучасного клубу як фундаментальну базу для подальшого вивчення особливостей інтер’єрів закладів такого типу. Окрім цього, для дослідження було використано методи історичного, порівняльного та типологічного аналізу.
 Результати. Узагальнені історичні передумови формування клубів та особливості типології розважальних закладів. Виявлені принципи класифікації сучасних клубів за: віковими та гендерними ознаками, професійною спрямованістю, соціальними аспектами, типами функцій, місцем розташуванням, цільовою аудиторією. Розглянуто особливості функціональних та дизайнерських рішень сучасних клубів. Наведено приклади формування креативного середовища розважальних та клубних закладів в місті Києві за віковими та гендерними ознакам з урахуванням їх розміщення та особливостями стилістики.
 Наукова новизна дослідження полягає у систематизації та визначенні типології закладів дозвілля та сучасних клубів за різноманітними ознаками та виявленні відповідної функціонально-просторової та художньо-образної організації їх інтер’єрів. Наведено особливості дизайну цих закладів у відповідності до визначених класифікацій за статевими та віковими ознаками. 
 Практична значимість. Запропонована типологія сучасних клубів надасть змогу майбутнім дослідникам та дизайнерам вивчати особливості кожного типу клубів та впроваджувати засади створення їх гармонійного та ефективного внутрішнього простору. Дослідження може бути використано при проектуванні та експлуатації сучасних клубів.","PeriodicalId":40169,"journal":{"name":"Journal of Visual Art and Design","volume":"85 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135479398","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-02DOI: 10.30857/2617-0272.2022.4.7
С. В. Подлевський, О. І. Пономаревська, Є. П. Гула
Мета: дослідити окремі ключові тематичні та стилістичні аспекти творчості відомого українського художника Євгена Кріпа задля актуалізації його творчості та інтересу до регіональних митців, які мають бути включені в загальноукраїнський контекст формування історії вітчизняного мистецтва зламу ХХ – ХХІ століття.
Методологія. Стаття базується на компаративістській та феноменологічній методиці, які реалізуються шляхом дослідження матеріалу та підходу до автора і його творів з використанням феноменологічної редукції.
Результати. Стаття піднімає необхідну проблематику дослідження більш широкого спектру сучасного українського мистецтва задля формування більш широкого та ґрунтовного погляду на історію його формування та розвитку у проміжку зламу ХХ – ХХІ століття. Коротко аналізуються ключові семіотичні образи в творчості чернігівського художника Євгена Кріпа та пропонуються їхні можливі джерела. Також розглядається можливість специфічного авторського підходу до матеріалу, який був втілений через прийом оммажу.
Наукова новизна полягає у першому публікуванні і аналізі творчості раніше малодослідженого автора, який є ключовим у розумінні розвитку мистецтва у контексті Чернігівського мистецького осередку, а відтак і у формуванні наукового інтересу до регіональних мистецьких осередків в Україні. Коротко оглядаються ключові аспекти творчості Євгена Кріпа, які зачіпають широкий діапазон творів мистецтва: від сакрального до супрематичного.
Практична значущість. Результати статті можуть бути впроваджені в мистецтвознавчий обіг з області історії вітчизняного мистецтва зламу ХХ - ХХІ століття, та окреслювати регіональні особливості розвитку мистецтва в Україні у порівнянні до домінуючих тенденцій обраного проміжку часу. Базис статті може слугувати початком наступного більш ґрунтовного дослідження творчості як автора, так й інших митців з чернігівського осередку.
{"title":"ФІГУРАТИВНІ ТА АБСТРАКТНІ АСПЕКТИ В ТВОРЧОСТІ ЄВГЕНА КРІПА","authors":"С. В. Подлевський, О. І. Пономаревська, Є. П. Гула","doi":"10.30857/2617-0272.2022.4.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2617-0272.2022.4.7","url":null,"abstract":"Мета: дослідити окремі ключові тематичні та стилістичні аспекти творчості відомого українського художника Євгена Кріпа задля актуалізації його творчості та інтересу до регіональних митців, які мають бути включені в загальноукраїнський контекст формування історії вітчизняного мистецтва зламу ХХ – ХХІ століття.
 Методологія. Стаття базується на компаративістській та феноменологічній методиці, які реалізуються шляхом дослідження матеріалу та підходу до автора і його творів з використанням феноменологічної редукції.
 Результати. Стаття піднімає необхідну проблематику дослідження більш широкого спектру сучасного українського мистецтва задля формування більш широкого та ґрунтовного погляду на історію його формування та розвитку у проміжку зламу ХХ – ХХІ століття. Коротко аналізуються ключові семіотичні образи в творчості чернігівського художника Євгена Кріпа та пропонуються їхні можливі джерела. Також розглядається можливість специфічного авторського підходу до матеріалу, який був втілений через прийом оммажу. 
 Наукова новизна полягає у першому публікуванні і аналізі творчості раніше малодослідженого автора, який є ключовим у розумінні розвитку мистецтва у контексті Чернігівського мистецького осередку, а відтак і у формуванні наукового інтересу до регіональних мистецьких осередків в Україні. Коротко оглядаються ключові аспекти творчості Євгена Кріпа, які зачіпають широкий діапазон творів мистецтва: від сакрального до супрематичного. 
 Практична значущість. Результати статті можуть бути впроваджені в мистецтвознавчий обіг з області історії вітчизняного мистецтва зламу ХХ - ХХІ століття, та окреслювати регіональні особливості розвитку мистецтва в Україні у порівнянні до домінуючих тенденцій обраного проміжку часу. Базис статті може слугувати початком наступного більш ґрунтовного дослідження творчості як автора, так й інших митців з чернігівського осередку.","PeriodicalId":40169,"journal":{"name":"Journal of Visual Art and Design","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135479400","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：