Світлана Вікторівна Чибирак, Людмила Мірошниченко-Гусак
Виявлено новітні підходи до діяльності музейного закладу (на прикладі Естонського національного музею) в контексті збереження, потрактування та актуалізації культурної спадщини; охарактеризовано процес цифровізації музейного фонду, а саме: розглянуто естонську електронну систему обліку музейних предметів; звернено увагу наформування музею як соціально відповідальної установи; з’ясовано форми популяризації фондів Естонського національного музею через різноманітні напрями залучення відвідувачів (зокрема й навчання, воркшопи) та подачу матеріалу в експозиційному просторі, наукових публікаціях, сайті та соціальних мережах. Зазначено, що актуалізація культурної спадщини відбувається через рекламну та сувенірну продукцію.
{"title":"ЗБЕРЕЖЕННЯ, ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ МУЗЕЯМИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ (НА ПРИКЛАДІ ЕСТОНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ)","authors":"Світлана Вікторівна Чибирак, Людмила Мірошниченко-Гусак","doi":"10.35619/ucpmk.v47i.732","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v47i.732","url":null,"abstract":"Виявлено новітні підходи до діяльності музейного закладу (на прикладі Естонського національного музею) в контексті збереження, потрактування та актуалізації культурної спадщини; охарактеризовано процес цифровізації музейного фонду, а саме: розглянуто естонську електронну систему обліку музейних предметів; звернено увагу наформування музею як соціально відповідальної установи; з’ясовано форми популяризації фондів Естонського національного музею через різноманітні напрями залучення відвідувачів (зокрема й навчання, воркшопи) та подачу матеріалу в експозиційному просторі, наукових публікаціях, сайті та соціальних мережах. Зазначено, що актуалізація культурної спадщини відбувається через рекламну та сувенірну продукцію.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"352 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138966641","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Ганна Побережець, Микола Левченко, Анатолій Форостян
Розглянуто соціокультурні тенденції сьогодення та їх роль у розвитку й утвердженні національної свідомості українців. Досліджено, як саме під час російського повномасштабного вторгнення під впливом соціокультурних процесів зросла національна свідомість українців. Розглянуто поняття «національна свідомість» як цілісна система самовираження людини, яка відносить себе до конкретної національної спільноти відповідно до спільних їй характерних суспільних та культурних поглядів. Визначено складові національної самосвідомості особистості, зокрема це національна ідентифікація, знання та розуміння типових характеристик нації й території, осмислене ставлення до історії та сьогодення нації, розвитку її майбутнього. Зроблено висновок про високу динаміку розвитку нових цінностей, що пояснюється агресивною політикою окупантів.
{"title":"СУЧАСНІ СОЦІОКУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ ТА ЇХ РОЛЬ У РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ","authors":"Ганна Побережець, Микола Левченко, Анатолій Форостян","doi":"10.35619/ucpmk.v47i.728","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v47i.728","url":null,"abstract":"Розглянуто соціокультурні тенденції сьогодення та їх роль у розвитку й утвердженні національної свідомості українців. Досліджено, як саме під час російського повномасштабного вторгнення під впливом соціокультурних процесів зросла національна свідомість українців. Розглянуто поняття «національна свідомість» як цілісна система самовираження людини, яка відносить себе до конкретної національної спільноти відповідно до спільних їй характерних суспільних та культурних поглядів. Визначено складові національної самосвідомості особистості, зокрема це національна ідентифікація, знання та розуміння типових характеристик нації й території, осмислене ставлення до історії та сьогодення нації, розвитку її майбутнього. Зроблено висновок про високу динаміку розвитку нових цінностей, що пояснюється агресивною політикою окупантів.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"317 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138966775","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Досліджено проблематику конструювання національної ідентичності засобами візуальних образів, проаналізовано основні маркери національної приналежності та виявлено специфіку вираження національно-культурного змісту в об’єктах візуальної культури України. Наведено огляд публікацій, у яких простежено питання впливу візуальних факторів на формуванні національної ідентичності. Дослідження виявило, що основними факторами вираження національної ідентичності в сучасній візуальній культурі України є такі маркери як національно-державні атрибути (ідентифікаційні національні символи, що безпосередньо пов’язані зі становленням незалежності України), культурні атрибути (наприклад, зображення відомих культурних пам’яток, архітектурних споруд), об’єктивна символіка (різноманітні зображення флори та фауни, традиційна орнаменталістика) та національна колористика. Констатовано, що станом на початок ХХІ ст. візуальний медійний контент, кінематограф та вторинні візуальні образи (рекламна продукція) є провідними елементами візуальної культури, що конструюють та затверджують світоглядні ідеали, пов’язані з підтримкою національної ідентичності.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ КОНСТРУЮВАННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В СУЧАСНІЙ ВІЗУАЛЬНІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНИ","authors":"Євгенія Володимирівна Павліченко","doi":"10.35619/ucpmk.v47i.726","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v47i.726","url":null,"abstract":"Досліджено проблематику конструювання національної ідентичності засобами візуальних образів, проаналізовано основні маркери національної приналежності та виявлено специфіку вираження національно-культурного змісту в об’єктах візуальної культури України. Наведено огляд публікацій, у яких простежено питання впливу візуальних факторів на формуванні національної ідентичності. Дослідження виявило, що основними факторами вираження національної ідентичності в сучасній візуальній культурі України є такі маркери як національно-державні атрибути (ідентифікаційні національні символи, що безпосередньо пов’язані зі становленням незалежності України), культурні атрибути (наприклад, зображення відомих культурних пам’яток, архітектурних споруд), об’єктивна символіка (різноманітні зображення флори та фауни, традиційна орнаменталістика) та національна колористика. Констатовано, що станом на початок ХХІ ст. візуальний медійний контент, кінематограф та вторинні візуальні образи (рекламна продукція) є провідними елементами візуальної культури, що конструюють та затверджують світоглядні ідеали, пов’язані з підтримкою національної ідентичності.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"22 13","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138966241","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Акцентовано увагу на важливих аспектах професійного самовизначення майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності як основного критерію саморозвитку та самореалізації у професійній діяльності. Констатовано, що професійне самовизначення є ключовим етапом соціального становлення та адаптації менеджера соціокультурної діяльності у професійній практиці. Означено зовнішні та внутрішні чинники професійного самовизначення. Висвітлено типи ідентифікації особистості у професії. Запропоновано етапи побудови індивідуального плану професійного самовизначення з точки зору реалізації професійної кар’єри менеджера соціокультурної діяльності. Розкрито професійну діяльність менеджера соціокультурної діяльності як сфера реалізації з подальшим розвитком його здібностей, здатностей, спроможності, готовності до соціальних контактів із втіленням у поведінкових формах з його цінностями, баченнями, бажаннями, потребами, уявленнями та установками у професійному соціокультурному середовищі.
{"title":"ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Владислава Любарець, Тетяна Іванівна Яворська","doi":"10.35619/ucpmk.v47i.740","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v47i.740","url":null,"abstract":"Акцентовано увагу на важливих аспектах професійного самовизначення майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності як основного критерію саморозвитку та самореалізації у професійній діяльності. Констатовано, що професійне самовизначення є ключовим етапом соціального становлення та адаптації менеджера соціокультурної діяльності у професійній практиці. Означено зовнішні та внутрішні чинники професійного самовизначення. Висвітлено типи ідентифікації особистості у професії. Запропоновано етапи побудови індивідуального плану професійного самовизначення з точки зору реалізації професійної кар’єри менеджера соціокультурної діяльності. Розкрито професійну діяльність менеджера соціокультурної діяльності як сфера реалізації з подальшим розвитком його здібностей, здатностей, спроможності, готовності до соціальних контактів із втіленням у поведінкових формах з його цінностями, баченнями, бажаннями, потребами, уявленнями та установками у професійному соціокультурному середовищі.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"9 16","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138965877","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Оскільки саме в просторі французької гуманістики розпочався процес формування постмодернізму, цілком логічним є відтворення його «руху» від 60-70-х років минулого століття до перших десятиліть ХХІ. При цьому слід враховувати, що за означений період накопичений значний теоретичний матеріал, який дозволяє сконцентрувати увагу не на загальнотеоретичних проблемах, а на ролі конкретних гуманітарних наук, «співтворчість» яких дозволила поглибити конкретний постмодерністський контекст. Виокремлено філософсько-культурологічний аспект, що дозволяє показати як філософські уподобання, передусім, першого покоління французьких постмодерністів, з одного боку, вплинули, а з іншого, корегувалися позицією творчої еліти, зокрема, письменниками та кінематографістами. Наголошено, що французький постмодернізм формувався на засадах «поліметодології», а це дозволило митцям експериментувати як з «поліжанровістю», так і з «полістилізмом», які значно розширили простір культуротворення, позначений рисами авторства та художньої новизни.Завдяки принципу «розкутого філософування», який почали використовувати на французьких теренах від перших наукових розвідок М.-П. Фуко, і письменники, і кінематографісти впевнено спиралися на низку таких естетико-художніх засобів, які дозволили помітно змінити, передусім, художню форму, у новому ракурсі використовуючи такі складові форми, як композиція, ритм, колір, звук.
{"title":"ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ФРАНЦУЗЬКОГО ПОСТМОДЕРНІЗМУ","authors":"Світлана Холодинська","doi":"10.35619/ucpmk.v47i.718","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v47i.718","url":null,"abstract":"Оскільки саме в просторі французької гуманістики розпочався процес формування постмодернізму, цілком логічним є відтворення його «руху» від 60-70-х років минулого століття до перших десятиліть ХХІ. При цьому слід враховувати, що за означений період накопичений значний теоретичний матеріал, який дозволяє сконцентрувати увагу не на загальнотеоретичних проблемах, а на ролі конкретних гуманітарних наук, «співтворчість» яких дозволила поглибити конкретний постмодерністський контекст. Виокремлено філософсько-культурологічний аспект, що дозволяє показати як філософські уподобання, передусім, першого покоління французьких постмодерністів, з одного боку, вплинули, а з іншого, корегувалися позицією творчої еліти, зокрема, письменниками та кінематографістами. Наголошено, що французький постмодернізм формувався на засадах «поліметодології», а це дозволило митцям експериментувати як з «поліжанровістю», так і з «полістилізмом», які значно розширили простір культуротворення, позначений рисами авторства та художньої новизни.Завдяки принципу «розкутого філософування», який почали використовувати на французьких теренах від перших наукових розвідок М.-П. Фуко, і письменники, і кінематографісти впевнено спиралися на низку таких естетико-художніх засобів, які дозволили помітно змінити, передусім, художню форму, у новому ракурсі використовуючи такі складові форми, як композиція, ритм, колір, звук.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"3 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138966409","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Досліджується категорія «жанр» у культурі. Встановлено, що категорія жанру є історично рухомою, жанрові ознаки постійно еволюціонують. Проаналізовано специфіку кінематографічних жанрів та доведено, що процес жанроутворення в кіно є динамічним, межі між кіножанрами вельми умовні, загальна кількість жанрів є потенційно нескінченою. Виокремлено і проаналізовано жанрову різнорідність авторського кінематографу, еволюцію жанрових експериментів К. Муратової в контексті становлення вітчизняного авторського кіно. Аналіз кіноробіт режисерки свідчить, що її творчість характеризується складним вираженням зв’язку з жанровими канонами та змішуванням жанрів. Уперше на прикладі фільму «Мелодія для шарманки» досліджено специфіку жанру антиказки. Зроблено висновок, що специфічними рисами жанру є психологічна глибина, недосконалість героїв, не традиційність фіналу, моральна неоднозначність, десимволізація культурних образів, складність та неоднозначність моральних тем, потворність та гротескність персонажів.
文章研究了文化中的 "体裁 "类别。文章认为，类型具有历史流动性，类型特征不断演变。文章分析了电影类型的具体特点，证明电影类型的形成过程是动态的，电影类型之间的界限是非常有条件的，类型的总数可能是无限的。重点分析了作家电影的类型异质性，以及 K. Muratova 在国内作家电影形成过程中类型实验的演变。对该导演电影的分析表明，她的作品以与类型标准的复杂关系表达和类型混合为特点。首次以电影《沙曼卡的旋律》为例，研究了反童话类型的具体特点。研究认为，反童话流派的具体特征是心理深度、人物不完美、非传统结局、道德模糊性、文化形象的非符号化、道德主题的复杂性和模糊性、人物的丑陋和怪诞。
{"title":"КУЛЬТУРНО МИСТЕЦЬКА ПРОБЛЕМАТИКА АВСТОРСЬКОГО КІНО У ПРОСТОРІ ВІТЧИЗНЯНОЇ КУЛЬТУРИ : ЖАНРОВА РІЗНОРІДНІСТЬ КІНОТВОРЧОСТІ КІРИ МУРАТОВОЇ (НА ПРИКЛАДІ АНТИКАЗКИ «МЕЛОДІЯ ДЛЯ ШАРМАНКИ»)","authors":"Світлана Погасій","doi":"10.35619/ucpmk.v47i.724","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v47i.724","url":null,"abstract":"Досліджується категорія «жанр» у культурі. Встановлено, що категорія жанру є історично рухомою, жанрові ознаки постійно еволюціонують. Проаналізовано специфіку кінематографічних жанрів та доведено, що процес жанроутворення в кіно є динамічним, межі між кіножанрами вельми умовні, загальна кількість жанрів є потенційно нескінченою. Виокремлено і проаналізовано жанрову різнорідність авторського кінематографу, еволюцію жанрових експериментів К. Муратової в контексті становлення вітчизняного авторського кіно. Аналіз кіноробіт режисерки свідчить, що її творчість характеризується складним вираженням зв’язку з жанровими канонами та змішуванням жанрів. Уперше на прикладі фільму «Мелодія для шарманки» досліджено специфіку жанру антиказки. Зроблено висновок, що специфічними рисами жанру є психологічна глибина, недосконалість героїв, не традиційність фіналу, моральна неоднозначність, десимволізація культурних образів, складність та неоднозначність моральних тем, потворність та гротескність персонажів.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"25 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138965713","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Розглянуто проблему управління спеціальними подіями в контексті динаміки сучасної культури. Встановлено, що сутність культуротворення зокрема полягає в створенні умов для розвитку надбіологічної сутності людини, являє собою актуалізацію універсальних смислів культури, їх трансформацію та усталення в сучасних соціокультурних умовах. З'ясовано, що подієвість є низкою подій, що стверджують певний сенс та цінність, яка впливає на суспільну свідомість, інтегрує суб’єктів соціуму, залучає до спільної взаємодії у сфері культури. Доведено, що організація спеціальної події є технологією інтеграції культурного сенсу в соціокультурний простір. Управління спеціальними подіями в умовах війни та повоєнний період є процесом ефективного використання ресурсів, регулювання традиційних видів поведінки суб’єктів соціуму в сфері культури та забезпечує нестандартні рішення в особливо складних умовах.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ СПЕЦІАЛЬНИХ ПОДІЙ В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРОТВОРЧОМУ ПРОЦЕСІ","authors":"Наталія Максимовська, Олексій Жолудь","doi":"10.35619/ucpmk.v47i.738","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v47i.738","url":null,"abstract":"Розглянуто проблему управління спеціальними подіями в контексті динаміки сучасної культури. Встановлено, що сутність культуротворення зокрема полягає в створенні умов для розвитку надбіологічної сутності людини, являє собою актуалізацію універсальних смислів культури, їх трансформацію та усталення в сучасних соціокультурних умовах. З'ясовано, що подієвість є низкою подій, що стверджують певний сенс та цінність, яка впливає на суспільну свідомість, інтегрує суб’єктів соціуму, залучає до спільної взаємодії у сфері культури. Доведено, що організація спеціальної події є технологією інтеграції культурного сенсу в соціокультурний простір. Управління спеціальними подіями в умовах війни та повоєнний період є процесом ефективного використання ресурсів, регулювання традиційних видів поведінки суб’єктів соціуму в сфері культури та забезпечує нестандартні рішення в особливо складних умовах.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"30 24","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138966010","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Здійснено комплексний аналіз крос-культурного контексту сучасної бізнес-комунікації. Методологічним інструментарієм дослідження став міждисциплінарний підхід, що дозволив виявити особливості комунікації у її взаємозв’язку з інформацією, міжкультурною комунікацією та бізнес-комунікацією в історичному контексті та у їх тісній взаємодії. В дослідженні використано культурологічний підхід та компаративний метод крос-культурної методології у дослідженні культурної варіативності бізнес-комунікації, а саме у виділенні її основних чинників. Розглянуто специфіку міжкультурної комунікації, особливості крос-культурної комунікації та феномен бізнес-комунікації у їх взаємопов’язаності. Зроблено висновок, що умовою ефективної крос-культурної комунікації є усвідомлення учасниками комунікації культурних відмінностей. Досліджено бізнес-комунікацію як складний і багатогранний процес з чіткою детермінованістю, регламентацією та спрямованням на вирішення певного завдання. Визначено, що крос-культурна бізнес-комунікація є особливим соціальним комплексним феноменом, що включає різні форми взаємодії представників різних культур і національностей. Зроблено висновок, що ключовим у крос-культурній бізнес-комунікації є питання взаємодії, взаємовпливу та взаємопроникнення. Виокремлено важливі чинники крос-культурного контексту сучасної бізнес-комунікації – цінності, стереотипи, мова, стосунки між людьми в різних культурах, емоційність, етноцентризм, відношення до часу і простору, сприйняття та ставлення до природи. Врахування цих та інших чинників у їх варіативності дозволить визначити найважливіші цінності та пріоритети, а також подолати суперечності задля ефективної взаємодії у крос-культурній бізнес-комунікації. Окреслено перспективи подальших досліджень крос-культурної складової сучасної бізнес-комунікації, а саме: з’ясування механізмів успішної взаємодії з опорою співіснування етнічних культур при збереженні їх різноманітності та створення умов для консенсусу у мультикультурному бізнес-середовищі.
{"title":"КРОС-КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ СУЧАСНОЇ БІЗНЕС-КОМУНІКАЦІЇ","authors":"Оксана Гостева","doi":"10.35619/ucpmk.v47i.723","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v47i.723","url":null,"abstract":"Здійснено комплексний аналіз крос-культурного контексту сучасної бізнес-комунікації. Методологічним інструментарієм дослідження став міждисциплінарний підхід, що дозволив виявити особливості комунікації у її взаємозв’язку з інформацією, міжкультурною комунікацією та бізнес-комунікацією в історичному контексті та у їх тісній взаємодії. В дослідженні використано культурологічний підхід та компаративний метод крос-культурної методології у дослідженні культурної варіативності бізнес-комунікації, а саме у виділенні її основних чинників. Розглянуто специфіку міжкультурної комунікації, особливості крос-культурної комунікації та феномен бізнес-комунікації у їх взаємопов’язаності. Зроблено висновок, що умовою ефективної крос-культурної комунікації є усвідомлення учасниками комунікації культурних відмінностей. Досліджено бізнес-комунікацію як складний і багатогранний процес з чіткою детермінованістю, регламентацією та спрямованням на вирішення певного завдання. Визначено, що крос-культурна бізнес-комунікація є особливим соціальним комплексним феноменом, що включає різні форми взаємодії представників різних культур і національностей. Зроблено висновок, що ключовим у крос-культурній бізнес-комунікації є питання взаємодії, взаємовпливу та взаємопроникнення. Виокремлено важливі чинники крос-культурного контексту сучасної бізнес-комунікації – цінності, стереотипи, мова, стосунки між людьми в різних культурах, емоційність, етноцентризм, відношення до часу і простору, сприйняття та ставлення до природи. Врахування цих та інших чинників у їх варіативності дозволить визначити найважливіші цінності та пріоритети, а також подолати суперечності задля ефективної взаємодії у крос-культурній бізнес-комунікації. Окреслено перспективи подальших досліджень крос-культурної складової сучасної бізнес-комунікації, а саме: з’ясування механізмів успішної взаємодії з опорою співіснування етнічних культур при збереженні їх різноманітності та створення умов для консенсусу у мультикультурному бізнес-середовищі.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"17 23","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138966215","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Досліджується соціокультурний ландшафт Рівненської області; розглядаються перспективи та проблеми, пов’язані з івент-менеджментом у регіоні. Висвітлено диверсифікацію культурних, туристичних та освітніх установ і соціокультурних заходів, що сприяють його культурній життєздатності. Дослідження визначає виклики розвитку івент-індустрії в Рівненській області, зокрема інфраструктурні обмеження, обмежені маркетингові зусилля та відсутність державної підтримки. Підкреслюється значний потенціал Рівненщини у популяризації соціально-культурного менеджменту та туризму. Вирішуючи проблеми інфраструктури, збільшуючи маркетингові зусилля та посилюючи державну підтримку, регіон може максимізувати переваги заходів, сприяючи сталому економічному зростанню та процвітаючому культурному середовищу. Наголошується на можливостях та перешкодах в управлінні подіями в регіоні, пропонуючи ідеї для зацікавлених сторін галузі, що сприяють розвитку культурного та туристичного секторів Рівненської області.
{"title":"СПЕЦИФІКА ОРГАНІЗАЦІЇ ІВЕНТ-ЗАХОДІВ У РЕГІОНІ: ДОСВІД РІВНЕНШИНИ","authors":"Сергій Виткалов, Мирослава Столяр","doi":"10.35619/ucpmk.v47i.739","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v47i.739","url":null,"abstract":"Досліджується соціокультурний ландшафт Рівненської області; розглядаються перспективи та проблеми, пов’язані з івент-менеджментом у регіоні. Висвітлено диверсифікацію культурних, туристичних та освітніх установ і соціокультурних заходів, що сприяють його культурній життєздатності. Дослідження визначає виклики розвитку івент-індустрії в Рівненській області, зокрема інфраструктурні обмеження, обмежені маркетингові зусилля та відсутність державної підтримки. Підкреслюється значний потенціал Рівненщини у популяризації соціально-культурного менеджменту та туризму. Вирішуючи проблеми інфраструктури, збільшуючи маркетингові зусилля та посилюючи державну підтримку, регіон може максимізувати переваги заходів, сприяючи сталому економічному зростанню та процвітаючому культурному середовищу. Наголошується на можливостях та перешкодах в управлінні подіями в регіоні, пропонуючи ідеї для зацікавлених сторін галузі, що сприяють розвитку культурного та туристичного секторів Рівненської області.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"350 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138966684","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Акцентовано увагу на важливих аспектах професійного самовизначення майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності як основного критерію саморозвитку та самореалізації у професійній діяльності. Констатовано, що професійне самовизначення є ключовим етапом соціального становлення та адаптації менеджера соціокультурної діяльності у професійній практиці. Означено зовнішні та внутрішні чинники професійного самовизначення. Висвітлено типи ідентифікації особистості у професії. Запропоновано етапи побудови індивідуального плану професійного самовизначення з точки зору реалізації професійної кар’єри менеджера соціокультурної діяльності. Розкрито професійну діяльність менеджера соціокультурної діяльності як сфера реалізації з подальшим розвитком його здібностей, здатностей, спроможності, готовності до соціальних контактів із втіленням у поведінкових формах з його цінностями, баченнями, бажаннями, потребами, уявленнями та установками у професійному соціокультурному середовищі.
{"title":"ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ТА ГРАНТОВА ДІЯЛЬНІСТЬ У ЗАКЛАДАХ КУЛЬТУРИ КЛУБНОГО ТИПУ","authors":"Іванна Свирид","doi":"10.35619/ucpmk.v47i.741","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v47i.741","url":null,"abstract":"Акцентовано увагу на важливих аспектах професійного самовизначення майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності як основного критерію саморозвитку та самореалізації у професійній діяльності. Констатовано, що професійне самовизначення є ключовим етапом соціального становлення та адаптації менеджера соціокультурної діяльності у професійній практиці. Означено зовнішні та внутрішні чинники професійного самовизначення. Висвітлено типи ідентифікації особистості у професії. Запропоновано етапи побудови індивідуального плану професійного самовизначення з точки зору реалізації професійної кар’єри менеджера соціокультурної діяльності. Розкрито професійну діяльність менеджера соціокультурної діяльності як сфера реалізації з подальшим розвитком його здібностей, здатностей, спроможності, готовності до соціальних контактів із втіленням у поведінкових формах з його цінностями, баченнями, бажаннями, потребами, уявленнями та установками у професійному соціокультурному середовищі.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"21 1‐2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138966973","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：