Ірина Юріївна Вільчинська, Анна Святненко, Олександра Губіна
Визначено основні аспекти трансформації музейного простору в системі соціокультурної діяльності в умовах цифровізації; доведено положення, що цифрові технології розкривають потенціал і значущість сучасного музею як соціокультурного інструменту збереження й репрезентації культурної пам'яті; обґрунтовано, що інтерактивні та аудіовізуальні ресурси сприяють більш продуктивному використанню музейного простору як комунікаційного результату в системі «музей-відвідувач»; обґрунтовано значення медіації як клієнто-орієнтованого засобу презентації сучасного музею.
{"title":"НОВІТНІ ФОРМИ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ МУЗЕЮ","authors":"Ірина Юріївна Вільчинська, Анна Святненко, Олександра Губіна","doi":"10.35619/ucpmk.v47i.720","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v47i.720","url":null,"abstract":"Визначено основні аспекти трансформації музейного простору в системі соціокультурної діяльності в умовах цифровізації; доведено положення, що цифрові технології розкривають потенціал і значущість сучасного музею як соціокультурного інструменту збереження й репрезентації культурної пам'яті; обґрунтовано, що інтерактивні та аудіовізуальні ресурси сприяють більш продуктивному використанню музейного простору як комунікаційного результату в системі «музей-відвідувач»; обґрунтовано значення медіації як клієнто-орієнтованого засобу презентації сучасного музею.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"7 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138966525","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Аналізуються основні напрями розвитку української культурології у 2020–2023 роках у параметрах поточних теоретичних напрацювань, оприлюднених у монографічних дослідженнях та статтях у спеціальних фахових періодичних виданнях, що дозволяє представити науковому загалу найвагоміші досягнення як фундаментальних, так і прикладних галузі культурології.Особистісні наукові інтереси авторів статті вимагають не тільки констатації певних теоретичних надбань на теренах культурологічного знання, а й аналізу прийняття чи відторгнення конкретних елементів наукової новизни, оприлюдненої тим чи іншим автором. Залучаючи значний матеріал наукового студіювання проблеми, автори доводять його перспективність в умовах тотального супротиву російській військовій агресії проти України.
{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ ОРІЄНТИРИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ : ДОСВІД 2020–2023 РОКІВ","authors":"Юлія Сабадаш, Юзеф Нікольченко","doi":"10.35619/ucpmk.v47i.730","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v47i.730","url":null,"abstract":"Аналізуються основні напрями розвитку української культурології у 2020–2023 роках у параметрах поточних теоретичних напрацювань, оприлюднених у монографічних дослідженнях та статтях у спеціальних фахових періодичних виданнях, що дозволяє представити науковому загалу найвагоміші досягнення як фундаментальних, так і прикладних галузі культурології.Особистісні наукові інтереси авторів статті вимагають не тільки констатації певних теоретичних надбань на теренах культурологічного знання, а й аналізу прийняття чи відторгнення конкретних елементів наукової новизни, оприлюдненої тим чи іншим автором. Залучаючи значний матеріал наукового студіювання проблеми, автори доводять його перспективність в умовах тотального супротиву російській військовій агресії проти України.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"315 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138966596","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття присвячена дослідженню специфіки перекладення лютневої музики епохи бароко для бандури. Розглянуто особливості стилю brisé та принципу inégalité, а також висвітлено низку аспектів необхідних для перекладу та інтерпретації. Відзначені виконавські труднощі, запропоновані способи їх подолання. Особливу увагу приділено опису виконання notes inégales. Надано стислу систематизацію французьких лютневих орнаментів барокової доби та узагальнено особливості їх виконання на бандурі.
{"title":"СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДЕННЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ ЛЮТНЕВОЇ МУЗИКИ ЕПОХИ БАРОКО ДЛЯ БАНДУРИ","authors":"Марта-Марґарета Сторонянська","doi":"10.35619/ucpmk.v46i.696","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.696","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню специфіки перекладення лютневої музики епохи бароко для бандури. Розглянуто особливості стилю brisé та принципу inégalité, а також висвітлено низку аспектів необхідних для перекладу та інтерпретації. Відзначені виконавські труднощі, запропоновані способи їх подолання. Особливу увагу приділено опису виконання notes inégales. Надано стислу систематизацію французьких лютневих орнаментів барокової доби та узагальнено особливості їх виконання на бандурі.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"68 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138967612","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Олександр Калустьян, Марія Остапчук-Будз, Марія Ковлева
Досліджено загальносвітові тенденції зростання попиту на нові види робіт та навичок, пов‘язаних із використанням штучного інтелекту в різних галузях, зокрема музичній індустрії, що вимагає від майбутніх музикантів знань як у сфері основної спеціальності, так і в галузі інформатики та інформаційних технологій. Український музично-освітній сектор потребує реакції на ці процеси через створення освітніх програм, які б допомагали набувати компетенцій, необхідних для суспільства, заснованого на ШІ. Виявлено та проаналізовано основні програми ШІ, які можна застосовувати в організації освітнього процесу підготовки фахівців музичної сфери.
{"title":"ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПРОФЕСІЙНІЙ МУЗИЧНІЙ ОСВІТІ","authors":"Олександр Калустьян, Марія Остапчук-Будз, Марія Ковлева","doi":"10.35619/ucpmk.v46i.690","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.690","url":null,"abstract":"Досліджено загальносвітові тенденції зростання попиту на нові види робіт та навичок, пов‘язаних із використанням штучного інтелекту в різних галузях, зокрема музичній індустрії, що вимагає від майбутніх музикантів знань як у сфері основної спеціальності, так і в галузі інформатики та інформаційних технологій. Український музично-освітній сектор потребує реакції на ці процеси через створення освітніх програм, які б допомагали набувати компетенцій, необхідних для суспільства, заснованого на ШІ. Виявлено та проаналізовано основні програми ШІ, які можна застосовувати в організації освітнього процесу підготовки фахівців музичної сфери.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"53 s48","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138967773","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні концепції супрематизму, актуалізації його змісту як стилетворчого художнього напряму в історії мистецтва ХХ ст. Методологічною основою дослідження є системно-історичний підхід до вивчення предмета дослідження в контексті тих явищ і процесів, які мали найбільший вплив на його розвиток. Використано сукупність традиційних дослідницьких методів і підходів (індукції, історизму, синтезу, комплексний міждисциплінарний та системний підходи), що дають змогу з більшою мірою повноти й вірогідності висвітлити неоднозначну картину існування комплексного об‘єкта. Наукова новизна полягає в аналізі процесів розвитку творчої концепції супрематизму, у визначені місця і ролі художнього напряму в історії мистецтва ХХ ст. Дослідницька увага зосереджується на вивченні питань мистецьких процесів 1910-1920-х рр. у період становлення основних стилеутворюючих напрямів, пов‘язаних із виходом у безпредметність, а саме: формування концептуальних проблем мистецтва супрематизму та конструктивізму. Не претендуючи на всеосяжність, авторка статті прагне висвітлити питання процесу вироблення стильового компоненту в межах супрематизму, а саме: в якій послідовності включалися до цього компоненту такі елементи як колір, геометричні фігури, об‘єм, простір, в якій ієрархії перебували ці елементи, та які з них становили ядро супрематизму. Для розкриття теми проаналізовано основні періоди розвитку супрематизму К. Малевича від зображення площинних геометричних фігур у ілюзорному просторі до об‘ємних абстрактних композицій, що виходили в процесі художніх експериментів з формою у реальний простір. Висновки. Супрематизм, як один із стилетворчих мистецьких напрямів розвивався на зламі новітніх деструктивних формальних експериментів, що творили лабораторію «чистих» форм, кольорів, площин, простору, готуючи підґрунтя до нового етапу в історії мистецтва ХХ ст. Супрематизм відірваний від реального світу, підкреслено філософічний у своїх проявах був вбудований в безпредметництво й спадково пов‘язаний з кубізмом, футуризмом і кубофутуризмом. При значущій ролі кольору та об‘єму, вирішальним для формування стильового компонента супрематизму було поєднання простих геометричних площин з простором (або з білим тлом як його символ). Поєднання саме цих елементів стилеутворюючого стрижня супрематизму виявилося найбільш загальною стильовою ознакою. Ранній, площинний супрематизм від початку був орієнтований на вихід у простір. Це визначило влив супрематизму і на стилістику предметного середовища, і на його вихід в об‘ємну структуру предмета. Творець нової художньої концепції дивився на світ не як на об‘єкт зображення, а як об‘єкт художнього перетворення, що проявило себе як системний напрям у царині творення художньо-естетичних теорій і творчої практики.
{"title":"ПРОСТОРОВІ ІДЕЇ СУПРЕМАТИЗМУ:ВІД ПЛОЩИНИ ДО ОБ’ЄМУ","authors":"Інна Прокопчук","doi":"10.35619/ucpmk.v46i.699","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.699","url":null,"abstract":"Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні концепції супрематизму, актуалізації його змісту як стилетворчого художнього напряму в історії мистецтва ХХ ст. Методологічною основою дослідження є системно-історичний підхід до вивчення предмета дослідження в контексті тих явищ і процесів, які мали найбільший вплив на його розвиток. Використано сукупність традиційних дослідницьких методів і підходів (індукції, історизму, синтезу, комплексний міждисциплінарний та системний підходи), що дають змогу з більшою мірою повноти й вірогідності висвітлити неоднозначну картину існування комплексного об‘єкта. Наукова новизна полягає в аналізі процесів розвитку творчої концепції супрематизму, у визначені місця і ролі художнього напряму в історії мистецтва ХХ ст. Дослідницька увага зосереджується на вивченні питань мистецьких процесів 1910-1920-х рр. у період становлення основних стилеутворюючих напрямів, пов‘язаних із виходом у безпредметність, а саме: формування концептуальних проблем мистецтва супрематизму та конструктивізму. Не претендуючи на всеосяжність, авторка статті прагне висвітлити питання процесу вироблення стильового компоненту в межах супрематизму, а саме: в якій послідовності включалися до цього компоненту такі елементи як колір, геометричні фігури, об‘єм, простір, в якій ієрархії перебували ці елементи, та які з них становили ядро супрематизму. Для розкриття теми проаналізовано основні періоди розвитку супрематизму К. Малевича від зображення площинних геометричних фігур у ілюзорному просторі до об‘ємних абстрактних композицій, що виходили в процесі художніх експериментів з формою у реальний простір. Висновки. Супрематизм, як один із стилетворчих мистецьких напрямів розвивався на зламі новітніх деструктивних формальних експериментів, що творили лабораторію «чистих» форм, кольорів, площин, простору, готуючи підґрунтя до нового етапу в історії мистецтва ХХ ст. Супрематизм відірваний від реального світу, підкреслено філософічний у своїх проявах був вбудований в безпредметництво й спадково пов‘язаний з кубізмом, футуризмом і кубофутуризмом. При значущій ролі кольору та об‘єму, вирішальним для формування стильового компонента супрематизму було поєднання простих геометричних площин з простором (або з білим тлом як його символ). Поєднання саме цих елементів стилеутворюючого стрижня супрематизму виявилося найбільш загальною стильовою ознакою. Ранній, площинний супрематизм від початку був орієнтований на вихід у простір. Це визначило влив супрематизму і на стилістику предметного середовища, і на його вихід в об‘ємну структуру предмета. Творець нової художньої концепції дивився на світ не як на об‘єкт зображення, а як об‘єкт художнього перетворення, що проявило себе як системний напрям у царині творення художньо-естетичних теорій і творчої практики.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"54 25","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138995416","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Зосереджено увагу на питаннях ретрансляції культурної пам‘яті, втіленої у меморіальних мистецьких об‘єктах у публічному просторі. Досліджено які історичні події, постаті чи ідеї опинилися у фокусі суспільного інтересу і отримали втілення у скульптурних пам‘ятниках і меморіальних комплексах у період 2000-2021 рр. як формах фіксації колективної культурної пам‘яті. Останнє двадцятиліття є актуальним для вивчення з огляду на суспільно-політичні події та стрімку динаміку мистецьких процесів, зокрема у площині комемораційних художніх практик у просторі міста. Наразі дана проблематика не отримала належного місця у науковому дискурсі, а її комплексне вивчення є важливим у контексті драматичних подій сучасної російсько-української війни. Акцентовано на формальних, стилістичних та концептуальних підходах до реалізації меморіальних арт-об‘єктів у різних містах України, досліджено репрезентативні зразки, на основі яких простежуємо певні тенденції. Серед них – наслідування радянської монументальної естетики у пам‘ятниках національним героям та подіям, еклектизм, мілітарна тенденція з тяжінням до надмірного реалізму, стихійність та «кітчевість» появи нових «місць пам‘яті», новаторські концептуальні рішення. Встановлено, що осмислення попереднього досвіду дасть змогу виокремити ключові вектори того якими повинні бути нові напрямки роботи із колективною пам'яттю в публічному просторі і в яких, суголосних часу, художніх формах вона може бути втілена.
{"title":"КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ КОНОТАЦІЇ В ПАМ’ЯТНИКАХ І МЕМОРІАЛАХ УКРАЇНИ 2000-2021 РР.","authors":"Анна Єфімова, Олександр Гончарук","doi":"10.35619/ucpmk.v46i.692","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.692","url":null,"abstract":"Зосереджено увагу на питаннях ретрансляції культурної пам‘яті, втіленої у меморіальних мистецьких об‘єктах у публічному просторі. Досліджено які історичні події, постаті чи ідеї опинилися у фокусі суспільного інтересу і отримали втілення у скульптурних пам‘ятниках і меморіальних комплексах у період 2000-2021 рр. як формах фіксації колективної культурної пам‘яті. Останнє двадцятиліття є актуальним для вивчення з огляду на суспільно-політичні події та стрімку динаміку мистецьких процесів, зокрема у площині комемораційних художніх практик у просторі міста. Наразі дана проблематика не отримала належного місця у науковому дискурсі, а її комплексне вивчення є важливим у контексті драматичних подій сучасної російсько-української війни. Акцентовано на формальних, стилістичних та концептуальних підходах до реалізації меморіальних арт-об‘єктів у різних містах України, досліджено репрезентативні зразки, на основі яких простежуємо певні тенденції. Серед них – наслідування радянської монументальної естетики у пам‘ятниках національним героям та подіям, еклектизм, мілітарна тенденція з тяжінням до надмірного реалізму, стихійність та «кітчевість» появи нових «місць пам‘яті», новаторські концептуальні рішення. Встановлено, що осмислення попереднього досвіду дасть змогу виокремити ключові вектори того якими повинні бути нові напрямки роботи із колективною пам'яттю в публічному просторі і в яких, суголосних часу, художніх формах вона може бути втілена.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"42 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138967430","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Актуальність теми визначена тим, що вітчизняне графіті залишається маловивченим феноменом і сакральна його складова та її модифікації часів сучасної війни ще не привертала увагу дослідників. Між тим саме графіті як «мистецтво моменту» миттєво реагує на будь-які події, і в даних обставинах воно презентує народну реакцію на ті злочини, які чиняться нині в ім‘я торжества «руского міра». Аналізуються деякі репрезентативні зразки графіті з сакральною складовою, створені в Україні з 2014 по 2023 рр. Усі вони виконані у більш або менш епатажному стилі. Це анонімне одеське графіті з зображенням Богородиці у традиційній візантійській стилістиці та написом російською «Богородица, Путина прогони». Твір піддався низці трансформацій, зроблений прибічниками та противниками цього заклику. Для аналізу залучено київський мурал «Свята Джавеліна», створений графічним дизайнером Є. Шалашовим. Традиційний християнський образ Богоматері поєднано тут із видом новітнього озброєння, яке вона тримає на руках замість Христа. Зображення викликало негативну реакцію зі сторони Ради Церков, що також призвело до модифікації зображення.Робота італійського художника С. Бенінтенде (псевдонім – TvBoy), розміщена у Бучі, являє собою зображення дівчини з ореолом навколо голови і знаком «Стоп», який вона тримає у руках. Німб навколо її голови нагадує про ті безневинні жертви, які спричинила путінська Росія.Київський мурал «Час змін» створений райтером В. Манжосом. Картина репрезентує перемогу українського богатиря над російським ведмедем, з лап якого випадають символи радянської імперії – серп і молот. Вона виконана в гротесковому стилі з порушенням пропорцій і зміщеною перспективою. Але іронія тут лише відтіняє основний пафос твору, в якому Рушник Покрови – стародавній візантійський іконографічний атрибут, поєднано з рядками поезії Шевченка. Обидві ці речі постають постають в єдиному ідейно-семантичному просторі символами традиційних і нових цінностей українського народу.Отже, у часи російсько-української війни графіті стають різновидом монументальної пропаганди. При цьому сакральне додатково наповнюється національно-політичною складовою. Традиційна християнська образність переосмислюється та осучаснюється зі врахуванням історичного контексту. Використання сакральних образів розширює символічні інтерпретації картин, які можуть виконуватися навіть в епатажному чи іронічному дусі, що порушує традиційні канони використання сакрального у мистецтві.
{"title":"НАЦІОНАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА МОДИФІКАЦІЯ САКРАЛЬНОГО У ГРАФІТІ ЧАСІВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (2014-2023)","authors":"Марія Чікарькова","doi":"10.35619/ucpmk.v46i.707","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.707","url":null,"abstract":"Актуальність теми визначена тим, що вітчизняне графіті залишається маловивченим феноменом і сакральна його складова та її модифікації часів сучасної війни ще не привертала увагу дослідників. Між тим саме графіті як «мистецтво моменту» миттєво реагує на будь-які події, і в даних обставинах воно презентує народну реакцію на ті злочини, які чиняться нині в ім‘я торжества «руского міра». Аналізуються деякі репрезентативні зразки графіті з сакральною складовою, створені в Україні з 2014 по 2023 рр. Усі вони виконані у більш або менш епатажному стилі. Це анонімне одеське графіті з зображенням Богородиці у традиційній візантійській стилістиці та написом російською «Богородица, Путина прогони». Твір піддався низці трансформацій, зроблений прибічниками та противниками цього заклику. Для аналізу залучено київський мурал «Свята Джавеліна», створений графічним дизайнером Є. Шалашовим. Традиційний християнський образ Богоматері поєднано тут із видом новітнього озброєння, яке вона тримає на руках замість Христа. Зображення викликало негативну реакцію зі сторони Ради Церков, що також призвело до модифікації зображення.Робота італійського художника С. Бенінтенде (псевдонім – TvBoy), розміщена у Бучі, являє собою зображення дівчини з ореолом навколо голови і знаком «Стоп», який вона тримає у руках. Німб навколо її голови нагадує про ті безневинні жертви, які спричинила путінська Росія.Київський мурал «Час змін» створений райтером В. Манжосом. Картина репрезентує перемогу українського богатиря над російським ведмедем, з лап якого випадають символи радянської імперії – серп і молот. Вона виконана в гротесковому стилі з порушенням пропорцій і зміщеною перспективою. Але іронія тут лише відтіняє основний пафос твору, в якому Рушник Покрови – стародавній візантійський іконографічний атрибут, поєднано з рядками поезії Шевченка. Обидві ці речі постають постають в єдиному ідейно-семантичному просторі символами традиційних і нових цінностей українського народу.Отже, у часи російсько-української війни графіті стають різновидом монументальної пропаганди. При цьому сакральне додатково наповнюється національно-політичною складовою. Традиційна християнська образність переосмислюється та осучаснюється зі врахуванням історичного контексту. Використання сакральних образів розширює символічні інтерпретації картин, які можуть виконуватися навіть в епатажному чи іронічному дусі, що порушує традиційні канони використання сакрального у мистецтві.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"7 s1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138967446","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Висвітлено основні традиційні українські розписи, що застосовувалися у декоруванні тонкої кераміки другої пол. ХХ ст. Виявлено, що в оздобленні глиняних виробів використовувалися опішнянський, васильківський та косівський розписи. Натомість в оформленні фарфору і фаянсу простежувався петриківський, вдало адаптований для різних форм посуду та сервізів. Охарактеризовано творчість таких майстрів «петриківки», як М. Тимченко, Г. Павленко, В. Клименко-Жукової та П. Тарасенко, котрі сприяли популяризації означеного виду розпису. З‘ясовано, що вагому роль у розповсюдженні тенденції застосування «петриківки» в оздобленні фарфору-фаянсу мала діяльність Київського експериментального керамічно-художнього заводу. Виявлено використання означеного традиційного мотиву й у продукції Коростенського фарфорового виробництва, зокрема завдяки художниці М. Тимченко
{"title":"ТРАДИЦІЙНІ УКРАЇНСЬКІ РОЗПИСУ В ОЗДОБЛЕННІ ФАРФОРУ – ФАЯНСУ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ","authors":"Алла Руденченко, Ганна Крюкова","doi":"10.35619/ucpmk.v46i.700","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.700","url":null,"abstract":"Висвітлено основні традиційні українські розписи, що застосовувалися у декоруванні тонкої кераміки другої пол. ХХ ст. Виявлено, що в оздобленні глиняних виробів використовувалися опішнянський, васильківський та косівський розписи. Натомість в оформленні фарфору і фаянсу простежувався петриківський, вдало адаптований для різних форм посуду та сервізів. Охарактеризовано творчість таких майстрів «петриківки», як М. Тимченко, Г. Павленко, В. Клименко-Жукової та П. Тарасенко, котрі сприяли популяризації означеного виду розпису. З‘ясовано, що вагому роль у розповсюдженні тенденції застосування «петриківки» в оздобленні фарфору-фаянсу мала діяльність Київського експериментального керамічно-художнього заводу. Виявлено використання означеного традиційного мотиву й у продукції Коростенського фарфорового виробництва, зокрема завдяки художниці М. Тимченко","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"11 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138967952","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Досліджено проблематику відображення політичних та громадянських поглядів німецького композитора Карла Орфа в його музично-театральних творах, написаних у період тоталітаризму. Прослідковано поступовий розвиток поглядів композитора від пасивної (просте проголошення гуманістичних ідей) до активної (різке неприйняття й жорстке засудження диктаторської влади) громадянської позиції. Здійснений аналіз огляду німецького музичного простору 30 – 40-х рр. ХХ ст. Висвітлено репресивну політику тогочасної тоталітарної влади в Німеччині щодо митців. Продемонстровано згубні наслідки підпорядкування мистецького (зокрема, музичного) життя країни офіційній ідеологічній доктрині. Розглянуто життєтворчість К. Орфа у період німецького тоталітаризму. Констатовано, що провідним жанром у творчості композитора став музичний театр. Водночас з’ясовано, що його твори отримали популярність як серед пересічних слухачів, так і значної частини можновладців. Проаналізовано музично-театральні твори даного періоду життя і творчості композитора: кантату «Carmina Burana» та опери-казки «Місяць» і «Розумниця». Зроблено порівняльний аналіз цих творів: досліджено композицію, сюжетні лінії та персонажів, визначено основну тематику та сформульовано ключові ідеї кожного твору. Зроблено висновки про світоглядні установки самого К. Орфа у період написання кожного з розглянутих музично-театральних творів, і, врешті-решт, простежено світоглядну трансформацію митця. Мета дослідження. Виявити ставлення К. Орфа до правлячого режиму в динаміці його творчості, а саме – музичних композицій, їхніх сюжетності та образності. Завданнями статті є: огляд становища музики і музикантів у Третьому Рейху, висвітлення ключових моментів діяльності К. Орфа в добу німецького тоталітаризму (у контексті взаємодії з владою або її відсутності), аналіз творчості композитора у даний період. Методологію дослідження складають: культурно-історичний метод – дослідження процесів у культурі / контркультурі Німеччини, що відбувалися під впливом тоталітарної влади й ідеології, з метою усвідомлення тяжкості становища митців в умовах жорсткої цензури; метод культурологічної біографістики – дослідження життя і творчості К. Орфа у період диктатури, з метою вироблення уявлення щодо взаємодії митця з тоталітарною владою; музикознавчо-культурологічний метод – аналіз основних музично-театральних творів композитора доби тоталітаризму – задля вироблення висновків щодо істинного ставлення Орфа до німецької диктатури; компаративістський метод –порівняння основних музично-театральних творів К. Орфа щодо простеження динаміки поглядів Карла Орфа як громадянина. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що твори Карла Орфа, які зовнішньо не мають відношення до політики, підлягають аналізу саме як носії певних громадсько-політичних поглядів митця. Висновки. Незважаючи на те, що К. Орф відкрито не висловлював своїх політичних поглядів, однак констатується той факт, що він упродовж свого життя та життєтворчості під час панування періоду тот
文章探讨了德国作曲家卡尔-奥尔夫在极权主义时期创作的音乐和戏剧作品中反映其政治和公民观点的问题。作者追溯了作曲家的观点从被动（单纯宣扬人文主义思想）到主动（尖锐反对和严厉谴责独裁政权）的公民立场的逐步发展过程。作者分析了二十世纪三四十年代德国音乐空间的概况，强调了当时德国极权政府对艺术家的镇压政策。书中展示了国家艺术（尤其是音乐）生活从属于官方意识形态理论的有害后果。研究了 K. Orff 在德国极权主义时期的生活和工作。报告指出，作曲家作品的主要体裁是音乐剧。同时还发现，他的作品在普通听众和相当一部分政府官员中都很受欢迎。对作曲家这一时期的音乐和戏剧作品进行了分析：大合唱《卡尔米娜-布拉娜》、歌剧《月亮》和《聪明的女孩》。对这些作品进行了比较分析：研究了作曲、故事情节和人物，确定了主要的主题，并提出了每部作品的主要思想。对 K. Orff 本人在创作每部音乐和戏剧作品时的世界观得出结论，最后追溯艺术家世界观的转变。研究目的揭示 K. Orff 在其作品（即音乐作品、其情节和意象）的动态中对统治政权的态度。文章的目的是：回顾音乐和音乐家在第三帝国的处境，突出 K. 奥尔夫在德国极权主义时期活动的关键时刻（在与当局互动或不与当局互动的背景下），分析作曲家在这一时期的作品。研究方法包括：文化历史方法--研究极权主义权力和意识形态影响下的德国文化/反文化进程，以了解艺术家在严格审查条件下处境的严重性；文化传记方法--研究 K. Orff 在独裁统治期间的生活和工作，以及他的作品。奥尔夫在独裁统治时期的生活和工作，以了解艺术家与极权政府的互动；音乐学和文化方法--分析极权时代作曲家的主要音乐和戏剧作品--以得出奥尔夫对德国独裁统治的真实态度的结论；比较方法--比较 K. 奥尔夫的主要音乐和戏剧作品，以追溯卡尔-奥尔夫作为公民的观点的动态。本研究的科学新颖之处在于，卡尔-奥尔夫的作品与政治并无外部关联，但却作为艺术家某些社会政治观点的载体而受到分析。结论。尽管卡尔-奥尔夫没有公开表达自己的政治观点，但他在极权主义统治时期的整个生活和工作中，都贯穿着人文主义和以人为本的思想，这已经是对仇视人的政权的一种艺术和道德上的反抗。此外，作品的主题和内容也证明了奥尔夫观点的演变。毕竟，艺术家从简单地宣扬善和人性的思想，到积极地表现善与恶的斗争，尽管这种斗争不是以武力进行的，而是以敏锐的头脑和民间智慧进行的。
{"title":"ДИНАМІКА ЕВОЛЮЦІЇ ПОГЛЯДІВ КАРЛА ОРФА ЯК КОМПОЗИТОРА І ГРОМАДЯНИНА У ТВОРАХ ДОБИ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ НІМЕЧЧИНИ 30 – 40-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ","authors":"Олег Козуб","doi":"10.35619/ucpmk.v47i.717","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v47i.717","url":null,"abstract":"Досліджено проблематику відображення політичних та громадянських поглядів німецького композитора Карла Орфа в його музично-театральних творах, написаних у період тоталітаризму. Прослідковано поступовий розвиток поглядів композитора від пасивної (просте проголошення гуманістичних ідей) до активної (різке неприйняття й жорстке засудження диктаторської влади) громадянської позиції. Здійснений аналіз огляду німецького музичного простору 30 – 40-х рр. ХХ ст. Висвітлено репресивну політику тогочасної тоталітарної влади в Німеччині щодо митців. Продемонстровано згубні наслідки підпорядкування мистецького (зокрема, музичного) життя країни офіційній ідеологічній доктрині. Розглянуто життєтворчість К. Орфа у період німецького тоталітаризму. Констатовано, що провідним жанром у творчості композитора став музичний театр. Водночас з’ясовано, що його твори отримали популярність як серед пересічних слухачів, так і значної частини можновладців. Проаналізовано музично-театральні твори даного періоду життя і творчості композитора: кантату «Carmina Burana» та опери-казки «Місяць» і «Розумниця». Зроблено порівняльний аналіз цих творів: досліджено композицію, сюжетні лінії та персонажів, визначено основну тематику та сформульовано ключові ідеї кожного твору. Зроблено висновки про світоглядні установки самого К. Орфа у період написання кожного з розглянутих музично-театральних творів, і, врешті-решт, простежено світоглядну трансформацію митця. Мета дослідження. Виявити ставлення К. Орфа до правлячого режиму в динаміці його творчості, а саме – музичних композицій, їхніх сюжетності та образності. Завданнями статті є: огляд становища музики і музикантів у Третьому Рейху, висвітлення ключових моментів діяльності К. Орфа в добу німецького тоталітаризму (у контексті взаємодії з владою або її відсутності), аналіз творчості композитора у даний період. Методологію дослідження складають: культурно-історичний метод – дослідження процесів у культурі / контркультурі Німеччини, що відбувалися під впливом тоталітарної влади й ідеології, з метою усвідомлення тяжкості становища митців в умовах жорсткої цензури; метод культурологічної біографістики – дослідження життя і творчості К. Орфа у період диктатури, з метою вироблення уявлення щодо взаємодії митця з тоталітарною владою; музикознавчо-культурологічний метод – аналіз основних музично-театральних творів композитора доби тоталітаризму – задля вироблення висновків щодо істинного ставлення Орфа до німецької диктатури; компаративістський метод –порівняння основних музично-театральних творів К. Орфа щодо простеження динаміки поглядів Карла Орфа як громадянина. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що твори Карла Орфа, які зовнішньо не мають відношення до політики, підлягають аналізу саме як носії певних громадсько-політичних поглядів митця. Висновки. Незважаючи на те, що К. Орф відкрито не висловлював своїх політичних поглядів, однак констатується той факт, що він упродовж свого життя та життєтворчості під час панування періоду тот","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"137 4‐5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138966979","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття присвячена неординарному висвітленню камерно-вокальних композицій на віршовані тексти Лесі Українки, тлумачення творчості якої на сьогодні набуває особливих значень – як адепта модерних візій світу при опорі на міфопоетичні уявлення українців. Така постановка питання обіцяє бути вельми перспективною в плані дослідження концептосфери української академічної пісні в цілому – включаючи численні конфігурації інтонаційного образу світу в ролі пролóгем як «коштовного каміння» українського національного музичного мовлення. Загально це значить, що дослідження української камерно-вокальної музики попри її жанрово-стильове розмаїття та відмінностей щодо індивідуальних композиторських інтерпретацій поетичних текстів здобуватиме щонайбільш ґрунтовне та цілісне водночас висвітлення на предмет етнонаціональної ідентичності музичної творчості у роді вокальної музики, в лоні якої академічній пісні відведено украй важливе й навіть провідне значення.
{"title":"ПОЕЗІЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ЯК АДЕПТА МОДЕРНУ У ДИСКУРСІ КОНЦЕПТОСФЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЧНОЇ ПІСНІ","authors":"Тетяна Задорожна","doi":"10.35619/ucpmk.v46i.687","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.687","url":null,"abstract":"Стаття присвячена неординарному висвітленню камерно-вокальних композицій на віршовані тексти Лесі Українки, тлумачення творчості якої на сьогодні набуває особливих значень – як адепта модерних візій світу при опорі на міфопоетичні уявлення українців. Така постановка питання обіцяє бути вельми перспективною в плані дослідження концептосфери української академічної пісні в цілому – включаючи численні конфігурації інтонаційного образу світу в ролі пролóгем як «коштовного каміння» українського національного музичного мовлення. Загально це значить, що дослідження української камерно-вокальної музики попри її жанрово-стильове розмаїття та відмінностей щодо індивідуальних композиторських інтерпретацій поетичних текстів здобуватиме щонайбільш ґрунтовне та цілісне водночас висвітлення на предмет етнонаціональної ідентичності музичної творчості у роді вокальної музики, в лоні якої академічній пісні відведено украй важливе й навіть провідне значення.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"53 s47","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138967774","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：