Стаття присвячена розгляду історії китайської фортепіанної освіти у ХХ ст. Мета дослідження полягає у визначенні специфіки становлення та розвитку фортепіанної освіти в Китаї у зазначений період. Звертається увага на роль визначних європейських педагогів Маріо Пачі, Бориса Захарова, Владіміра Гарца та першого покоління китайських піаністів-педагогів Сяо Юмей, Хуан Цзи, Чжао Юаньжень у формуванні провідних засад китайської фортепіанної освіти. Сплеск фортепіанного виконавського мистецтва припадає на середину ХХ ст., коли на світову сцену виходять піаністи Лю Шикунь, Їнь Ченцзун, Ґу Шенїн, Лі Мінцян, Фу Цун. Розглядається роль консерваторій та музичних факультетів в університетах і коледжах у формуванні осередків фортепіанної освіти. Висвітлюється етап після Культурної революції, що призвів до стрімкого поширення фортепіанної освіти. В результаті, в останні десятиліття ХХ ст. відбувається піднесення фортепіанного виконавського мистецтва в Китаї, що приводить до справжнього «фортепіанного буму».
{"title":"РОЗВИТОК КИТАЙСЬКОЇ ФОРТЕПІАННОЇ ОСВІТИ: ІСТОРІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ","authors":"Ксі Фу","doi":"10.35619/ucpmk.v46i.697","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.697","url":null,"abstract":"Стаття присвячена розгляду історії китайської фортепіанної освіти у ХХ ст. Мета дослідження полягає у визначенні специфіки становлення та розвитку фортепіанної освіти в Китаї у зазначений період. Звертається увага на роль визначних європейських педагогів Маріо Пачі, Бориса Захарова, Владіміра Гарца та першого покоління китайських піаністів-педагогів Сяо Юмей, Хуан Цзи, Чжао Юаньжень у формуванні провідних засад китайської фортепіанної освіти. Сплеск фортепіанного виконавського мистецтва припадає на середину ХХ ст., коли на світову сцену виходять піаністи Лю Шикунь, Їнь Ченцзун, Ґу Шенїн, Лі Мінцян, Фу Цун. Розглядається роль консерваторій та музичних факультетів в університетах і коледжах у формуванні осередків фортепіанної освіти. Висвітлюється етап після Культурної революції, що призвів до стрімкого поширення фортепіанної освіти. В результаті, в останні десятиліття ХХ ст. відбувається піднесення фортепіанного виконавського мистецтва в Китаї, що приводить до справжнього «фортепіанного буму».","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"7 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138968039","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Статтю присвячено дослідженню мотивів орієнтальних килимів в образотворчому мистецтві Європи ХІІ–ХVI ст. Виявлено, що перші образи східних килимів почали зображувати в італійських фресках ХІІ ст. З‘ясовано, що до ХІV ст. подібні образи здебільшого нагадували візерунки керамічних і мармурових підлог, а згодом почали виступати як самостійні акцентні вироби в просторі картин. Загалом слід зазначити, що початково сприйняття цих творів в Європі спричинило появу запиту на окремий сегмент професійного олійного живопису з присмаком запозичення візантійських сакральних композицій, часто із введенням орнітоморфних чи зооморфних образів. Надалі, вже з ХV ст. у колах митців як Італійського, так і Північного Відродження, виокремилася мода на введення до полотен мотивів візерунків килимів із Святої землі Константинополя, які здавна виготовляли вірменські ткачі, а також анатолійських автохтонних виробів із присмаком східних джерел інспірацій, котрі поклали початок надалі моди в Європі на турецькі та пізніше (з ХVІ ст.) перських ісламських килимів, що цінувалися за екзотизм.
{"title":"СХІДНІ КИЛИМИ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ ЄВРОПИ ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ","authors":"Уляна Белнакіта","doi":"10.35619/ucpmk.v46i.702","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.702","url":null,"abstract":"Статтю присвячено дослідженню мотивів орієнтальних килимів в образотворчому мистецтві Європи ХІІ–ХVI ст. Виявлено, що перші образи східних килимів почали зображувати в італійських фресках ХІІ ст. З‘ясовано, що до ХІV ст. подібні образи здебільшого нагадували візерунки керамічних і мармурових підлог, а згодом почали виступати як самостійні акцентні вироби в просторі картин. Загалом слід зазначити, що початково сприйняття цих творів в Європі спричинило появу запиту на окремий сегмент професійного олійного живопису з присмаком запозичення візантійських сакральних композицій, часто із введенням орнітоморфних чи зооморфних образів. Надалі, вже з ХV ст. у колах митців як Італійського, так і Північного Відродження, виокремилася мода на введення до полотен мотивів візерунків килимів із Святої землі Константинополя, які здавна виготовляли вірменські ткачі, а також анатолійських автохтонних виробів із присмаком східних джерел інспірацій, котрі поклали початок надалі моди в Європі на турецькі та пізніше (з ХVІ ст.) перських ісламських килимів, що цінувалися за екзотизм.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"43 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138967046","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Висвітлено особливості подання традиційних духовних пісень на платформі YouTube. Визначено роль даного контенту у соціокультурному просторі та духовному житті окремого індивіда. Розглянуто питання «традиційності» та «народності» українських духовних пісень. Розкрито іманентні характеристики духовних піснеспівів, окреслено загальнозначущий культурний код для споживачів духовно-пісенного контенту та виявлено його роль у сприйманні зразків даного жанру.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІШЕННЯ ТРАДИЦІЙНОГО ДУХОВНО-ПІСЕННОГО КОНТЕНТУ НА ПЛАТФОРМІ «YOUTUBE»","authors":"Галина Яценко","doi":"10.35619/ucpmk.v46i.689","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.689","url":null,"abstract":"Висвітлено особливості подання традиційних духовних пісень на платформі YouTube. Визначено роль даного контенту у соціокультурному просторі та духовному житті окремого індивіда. Розглянуто питання «традиційності» та «народності» українських духовних пісень. Розкрито іманентні характеристики духовних піснеспівів, окреслено загальнозначущий культурний код для споживачів духовно-пісенного контенту та виявлено його роль у сприйманні зразків даного жанру.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"59 47","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138968056","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Досліджено орнаменти з вісьмома символами, що розміщені по колу в мисках трипільців. Висловлено думку, що за ними приховується вісім фаз (божеств) Місяця. Розглянуто трактування символіки Місяця в наявних дослідженнях. Виділено два підходи: зведення Місяця до чоловічого божества (А. Голан) і жіночого (М. Гімбутас). Розглянуто два основних символи, якими позначали Місяць – змії і роги бика. Висунуто концепцію, за якою чотири фази світила (повний і новий Місяць та дві половини) у міфології трипільців фігурували як жіночі божества, а чотири фази між ними як чоловічі. Виділено символи орнаментів, що позначали жіночі і чоловічі божества. Ідентифіковано дві орнаментальні структури (семи- і восьмичленну), що передавали цикл Місяця. Розглянуто співвідношення цих структур і їх вияв у орнаментах мисок. Досліджено проблему єдності Богині, що втілювала Місяць і Богині, що втілювала космос. Зроблено висновок, що в орнаментах мисок зафіксовані міфологічні погляди трипільців, в центрі яких знаходилась Богиня-Місяць.
{"title":"БОГИНЯ-МІСЯЦЬ У ВОСЬМИЧЛЕННІЙ СТРУКТУРІ ОРНАМЕНТІВ НА МИСКАХ ТРИПІЛЛЯ","authors":"Євген Причепій","doi":"10.35619/ucpmk.v47i.715","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v47i.715","url":null,"abstract":"Досліджено орнаменти з вісьмома символами, що розміщені по колу в мисках трипільців. Висловлено думку, що за ними приховується вісім фаз (божеств) Місяця. Розглянуто трактування символіки Місяця в наявних дослідженнях. Виділено два підходи: зведення Місяця до чоловічого божества (А. Голан) і жіночого (М. Гімбутас). Розглянуто два основних символи, якими позначали Місяць – змії і роги бика. Висунуто концепцію, за якою чотири фази світила (повний і новий Місяць та дві половини) у міфології трипільців фігурували як жіночі божества, а чотири фази між ними як чоловічі. Виділено символи орнаментів, що позначали жіночі і чоловічі божества. Ідентифіковано дві орнаментальні структури (семи- і восьмичленну), що передавали цикл Місяця. Розглянуто співвідношення цих структур і їх вияв у орнаментах мисок. Досліджено проблему єдності Богині, що втілювала Місяць і Богині, що втілювала космос. Зроблено висновок, що в орнаментах мисок зафіксовані міфологічні погляди трипільців, в центрі яких знаходилась Богиня-Місяць.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"66 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138967106","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Здійснено спробу актуалізувати питання значення текстильних практик у висловленні мистецьких рефлексій на події війни. Підкреслюється семантична організація явища художнього текстилю та символізм матеріалів, що для нього використовується, що розширює творчі можливості, ментально пов‘язуючи учасників із досвідом предків. Окреслено технічні особливості мистецтва текстилю, які дозволяють використовувати його в якості арт-терапії. Розглянуто зарубіжні культурні ініціативи, пов‘язані з відтворенням життєвих історій та переживанням психологічних проблем засобами художнього текстилю: Common Threads та Conflict Textiles. В українських реаліях сучасні митці все частіше вдаються до переосмислень образів війни у своїй творчості. Реактуалізації даної тематики у вітчизняному культурному просторі сприяв початок російської збройної агресії проти України, що триває і донині. Проаналізована діяльність українських культурних діячів у сфері арт-проєктів, метою яких є ментальна допомога людям за допомогою текстильних практик.
{"title":"ХУДОЖНІЙ ТЕКСТИЛЬ ЯК ЗАСІБ ВИРАЖЕННЯ ДУХОВНИХ РЕФЛЕКСІЙ НА ПОДІЇ ТА НАСЛІДКИ ВІЙНИ : УКРАЇНСЬКИЙ І ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД","authors":"Д.В. Луцик","doi":"10.35619/ucpmk.v46i.708","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.708","url":null,"abstract":"Здійснено спробу актуалізувати питання значення текстильних практик у висловленні мистецьких рефлексій на події війни. Підкреслюється семантична організація явища художнього текстилю та символізм матеріалів, що для нього використовується, що розширює творчі можливості, ментально пов‘язуючи учасників із досвідом предків. Окреслено технічні особливості мистецтва текстилю, які дозволяють використовувати його в якості арт-терапії. Розглянуто зарубіжні культурні ініціативи, пов‘язані з відтворенням життєвих історій та переживанням психологічних проблем засобами художнього текстилю: Common Threads та Conflict Textiles. В українських реаліях сучасні митці все частіше вдаються до переосмислень образів війни у своїй творчості. Реактуалізації даної тематики у вітчизняному культурному просторі сприяв початок російської збройної агресії проти України, що триває і донині. Проаналізована діяльність українських культурних діячів у сфері арт-проєктів, метою яких є ментальна допомога людям за допомогою текстильних практик.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"49 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138967150","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Розглядаються напрями діяльності найвидатніших учнів першого професора Сичуаньської консерваторії відділу «професійна гра на саксофоні» Лі Юйшена. Зроблена спроба систематизації аспектів їх діяльності та найпоказовіших здобутків. Окреслено значення педагогічної, виконавської, наукової діяльності та композиторської творчості кожного з послідовників Лі Юйшена, що відіграли важливу роль у процесі розбудови сичуаньської саксофонної школи та популяризації цього виду мистецтва.
{"title":"ВНЕСОК УЧНІВ КЛАСУ ПРОФЕСОРА ЛІ ЮЙШЕНА В РОЗБУДОВУ СИЧУАНЬСЬКОЇ САКСОФОННОЇ ШКОЛИ","authors":"Пан Ботянь","doi":"10.35619/ucpmk.v46i.686","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.686","url":null,"abstract":"Розглядаються напрями діяльності найвидатніших учнів першого професора Сичуаньської консерваторії відділу «професійна гра на саксофоні» Лі Юйшена. Зроблена спроба систематизації аспектів їх діяльності та найпоказовіших здобутків. Окреслено значення педагогічної, виконавської, наукової діяльності та композиторської творчості кожного з послідовників Лі Юйшена, що відіграли важливу роль у процесі розбудови сичуаньської саксофонної школи та популяризації цього виду мистецтва.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"56 30","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138995586","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Львівська книга – явище яскраве та неоднорідне, що стало наслідком неритмічного розвитку книжкового мистецтва у регіоні. Мета статті передбачає дослідження передумов та результатів формування художнього образу сучасної львівської книги, зумовлених різними культурно-мистецькими, політичними, соціальними й іншими процесами. Провідними майстрами львівської книги ХХ – ХХІ ст. визначено Я. Музику, О. Кульчицьку, Я. Гніздовського, С. Караффу-Корбут, О. Аксініна, В. Ковальчук, І. Остафійчука, Р. Романишина, Ю. Чаришнікова, Я. Куця, В. Дем‘янишина, В. Пінігіна, В. Саву, С. Іванова, О. Денисенка, Р. Романишин та А. Лесіва, які впроваджували і продовжують розвивати високі стандарти дизайн-проєктування, макетування, композиційного вирішення, ілюстративного оздоблення, шрифтового оформлення місцевих книжкових видань. За результатами дослідження доведено, що на прикладі окремих творів львівської графічної школи візуалізуються саме локальні, регіональні мистецькі риси, котрі вирізняють львівську книгу серед продукції інших дизайнерських осередків України.
利沃夫图书是一种鲜亮而多样的现象，是该地区图书艺术不规则发展的结果。本文旨在研究当代利沃夫书籍艺术形象形成的先决条件和结果，这些先决条件和结果是由各种文化、艺术、政治、社会和其他进程造成的。二十世纪和二十一世纪利沃夫图书的主要大师有：J. Muzyka、O. Kulchytska、J. Hnizdovsky、S. Karaffa-Korbut、O. Aksinin、V. Kovalchuk、I. Ostafiychuk、R. Romanyshyn、Y. Charyshnikov、J. Kuts、V. Demianyshyn、V. Pinigin、V. Sava、S.Ivanov, O. Denysenko, R. Romanyshyn 和 A. Lesiv，他们在当地图书出版物的设计、布局、构图方案、插图和排版方面实施并继续发展高标准。这项研究证明，利沃夫平面设计学校的个人作品体现了当地的区域艺术特色，使利沃夫图书有别于乌克兰其他设计中心的产品。
{"title":"ЛЬВІВСЬКІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ КНИГИ","authors":"Вікторія Мулкохайнен","doi":"10.35619/ucpmk.v46i.709","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.709","url":null,"abstract":"Львівська книга – явище яскраве та неоднорідне, що стало наслідком неритмічного розвитку книжкового мистецтва у регіоні. Мета статті передбачає дослідження передумов та результатів формування художнього образу сучасної львівської книги, зумовлених різними культурно-мистецькими, політичними, соціальними й іншими процесами. Провідними майстрами львівської книги ХХ – ХХІ ст. визначено Я. Музику, О. Кульчицьку, Я. Гніздовського, С. Караффу-Корбут, О. Аксініна, В. Ковальчук, І. Остафійчука, Р. Романишина, Ю. Чаришнікова, Я. Куця, В. Дем‘янишина, В. Пінігіна, В. Саву, С. Іванова, О. Денисенка, Р. Романишин та А. Лесіва, які впроваджували і продовжують розвивати високі стандарти дизайн-проєктування, макетування, композиційного вирішення, ілюстративного оздоблення, шрифтового оформлення місцевих книжкових видань. За результатами дослідження доведено, що на прикладі окремих творів львівської графічної школи візуалізуються саме локальні, регіональні мистецькі риси, котрі вирізняють львівську книгу серед продукції інших дизайнерських осередків України.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"12 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138967217","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Анастасія Тормахова, Оксана Рихліцька, Дмитро Товмаш
Дизайн, як міждисциплінарна та динамічна галузь соціальної практики людства, що вкрай швидко розвивається, відіграє вирішальну роль у формуванні соціально-культурних механізмів на різних рівнях. Розкривається багатогранний зв‘язок між трансформацією дисципліни дизайну і розвитком суспільства. Наголошується, що феномен дизайну виступає не лише каналом для культурного самовираження, а й механізмом, за допомогою якого здійснюються інновації в соціумі. Його сутнісні ознаки пов‘язані із взаємодією таких сфер, як креативне творче начало, функціоналізм та суспільні цінності. Соціальні та культурні виміри дизайну розглядаються крізь призму різних комунікативних перспектив. Актуальним напрямом є розвиток людино-орієнтованого дизайну, спрямованого на задоволення нагальних потреб користувачів та виходить до проблеми формування клієнтоорієнтованої продукції. Це стимулює розвиток інновацій в сфері культури та соціальних взаємовідносин.
{"title":"ДИЗАЙН ЯК МЕХАНІЗМ ТА КАТАЛІЗАТОРСОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХТРАНСФОРМАЦІЙ","authors":"Анастасія Тормахова, Оксана Рихліцька, Дмитро Товмаш","doi":"10.35619/ucpmk.v46i.712","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.712","url":null,"abstract":"Дизайн, як міждисциплінарна та динамічна галузь соціальної практики людства, що вкрай швидко розвивається, відіграє вирішальну роль у формуванні соціально-культурних механізмів на різних рівнях. Розкривається багатогранний зв‘язок між трансформацією дисципліни дизайну і розвитком суспільства. Наголошується, що феномен дизайну виступає не лише каналом для культурного самовираження, а й механізмом, за допомогою якого здійснюються інновації в соціумі. Його сутнісні ознаки пов‘язані із взаємодією таких сфер, як креативне творче начало, функціоналізм та суспільні цінності. Соціальні та культурні виміри дизайну розглядаються крізь призму різних комунікативних перспектив. Актуальним напрямом є розвиток людино-орієнтованого дизайну, спрямованого на задоволення нагальних потреб користувачів та виходить до проблеми формування клієнтоорієнтованої продукції. Це стимулює розвиток інновацій в сфері культури та соціальних взаємовідносин.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"7 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138967253","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Дослідження покликане висвітлити питання специфіки розвитку італійського футуризму першої третини ХХ ст. у контексті матеріальної загальноєвропейської культури. Не претендуючи на вичерпність, дослідницька увага зосереджується на віддзеркаленні художнього напряму в практиці проєктування середовища першої третини ХХ ст.Висвітлено художньо-стильові особливості футуризму, які надали дизайнерам принципово новий підхід до формоутворення без зайвого орнаменту й декору і разом із тим підготували майбутнього споживача індустріального дизайну. Вивчення особливостей формування дизайну просторово-предметного середовища окресленого періоду успіввідношенні з образно-пластичними пошуками мистецтва аванґарду дають змогу виявити універсальність закономірностей формотворення в проєктному та художньому аспектах.Процес звернення в 1910-1930-ті роки художників аванґарду до предметної творчості представлений як закономірний підсумок експериментів у царині образотворчого мистецтва. Створення власних композиційних систем художниками мистецтва аванґарду знайшло свій подальший розвиток у дизайні. Перспективним автору вбачаєтьсяподальші дослідження художньої специфіки експериментів мистецтва аванґарду та їх відображення в дизайні.
{"title":"ХУДОЖНЬО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІТАЛІЙСЬКОГО ФУТУРИЗМУ В ДИЗАЙНІ","authors":"Юрій Кантаровський, Інна Прокопчук","doi":"10.35619/ucpmk.v46i.711","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.711","url":null,"abstract":"Дослідження покликане висвітлити питання специфіки розвитку італійського футуризму першої третини ХХ ст. у контексті матеріальної загальноєвропейської культури. Не претендуючи на вичерпність, дослідницька увага зосереджується на віддзеркаленні художнього напряму в практиці проєктування середовища першої третини ХХ ст.Висвітлено художньо-стильові особливості футуризму, які надали дизайнерам принципово новий підхід до формоутворення без зайвого орнаменту й декору і разом із тим підготували майбутнього споживача індустріального дизайну. Вивчення особливостей формування дизайну просторово-предметного середовища окресленого періоду успіввідношенні з образно-пластичними пошуками мистецтва аванґарду дають змогу виявити універсальність закономірностей формотворення в проєктному та художньому аспектах.Процес звернення в 1910-1930-ті роки художників аванґарду до предметної творчості представлений як закономірний підсумок експериментів у царині образотворчого мистецтва. Створення власних композиційних систем художниками мистецтва аванґарду знайшло свій подальший розвиток у дизайні. Перспективним автору вбачаєтьсяподальші дослідження художньої специфіки експериментів мистецтва аванґарду та їх відображення в дизайні.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"59 s77","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138967660","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Констатовано існування різних типів докторський програм у галузі мистецтва, що стали альтернативою підготовці докторів філософії. Окреслено особливості мистецьких докторських програм, упроваджених в університетах США та країн Європи. Виокремлено їхні спільні риси та відмінності. Проаналізовано програми підготовки докторів музичного мистецтва в Істменській школі музики та Джуліардській школі, а також підготовки докторів красних мистецтв в Університеті Східного Лондона. Розглянуто передумови формулювання головних засад реалізації докторських мистецьких програм як етапу Болонського процесу.Охарактеризовано документи, що регламентують реформи докторської освіти в сучасній Європі. Визначено спрямованість програми Artistic Research Doctorate в Університеті музики та сценічних мистецтв Відня.
{"title":"МИСТЕЦЬКІ ДОКТОРСЬКІ ПРОГРАМИ : ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД","authors":"Майя Ржевська","doi":"10.35619/ucpmk.v46i.704","DOIUrl":"https://doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.704","url":null,"abstract":"Констатовано існування різних типів докторський програм у галузі мистецтва, що стали альтернативою підготовці докторів філософії. Окреслено особливості мистецьких докторських програм, упроваджених в університетах США та країн Європи. Виокремлено їхні спільні риси та відмінності. Проаналізовано програми підготовки докторів музичного мистецтва в Істменській школі музики та Джуліардській школі, а також підготовки докторів красних мистецтв в Університеті Східного Лондона. Розглянуто передумови формулювання головних засад реалізації докторських мистецьких програм як етапу Болонського процесу.Охарактеризовано документи, що регламентують реформи докторської освіти в сучасній Європі. Визначено спрямованість програми Artistic Research Doctorate в Університеті музики та сценічних мистецтв Відня.","PeriodicalId":412581,"journal":{"name":"УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)","volume":"8 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138967252","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：