Pub Date : 2023-08-22DOI: 10.32999/ksu2663-3426/2023-1-25
Руслан Леонідович Сердега
Мова фольклору становить одну з найважливіших складових національної мови, яка, безперечно, потребує спеціальної лексикографічної репрезентації. Одним із найпопулярніших жанрів українського фольклору лишається сьогодні анекдот. Відзначимо, що цей жанр народної творчості, на відміну від мемів, фотожаб та інших виявів сучасної колективної творчості, зберігає всі класичні ознаки фольклорного тексту. Форма його побутування не виходить за межі усної народної традиції, хоча він може й не тільки передаватися наживо – від одного співрозмовника до іншого, а й транслюватися через сучасні засоби зв’язку, зокрема й у вигляді певної текстової фіксації. Однак анекдот лишається анонімним, багатоваріантним, таким, що спирається на усталену традицію. Його поширеність, популярність і тривалість існування зумовлюється, з одного боку, його здатністю оперативно реагувати на ті зміни, що відбуваються в житті суспільства, й бути таким чином завжди актуальним для певного часу, а з другого – його адаптаційно-терапевтичним потенціалом. У кризових ситуаціях саме гумор може суттєво допомогти в подоланні тривоги й стресу Анекдот же, бувши одним із виявів гумористичного начала, також допомагає адаптуватися людині в нинішніх екстремальних умовах. У статті подано зразки словникового опису лексики наявної в текстах анекдотів періоду українського спротиву повномасштабній російській агресії 2022-2023 рр. Лексикографічна інтерпретація наявних в анекдоті відповідного періоду мовних елементів носить вибірковий характер. Лексикографуванню піддано не всі мовні елементи, а лише ті, що стали активно вживаними в анекдотах часів повномасштабного військового вторгнення Росії на територію України. Фіксуємо переважно ті словесні елементи, шо передають сучасні реалії суспільно-політичного життя українців. До опису нами залучено й власні назви, зокрема прізвища різних відомих політичних та інших діячів, що активно стали використовуватися в анекдотах зазначеного періоду. Фіксація сучасних фольклорних текстів дозволить відстежити динаміку розвитку української усної народної творчості. Крім того, мова народного анекдоту, як і загалом мова фольклору, потребує спеціальної лексикографічної інтерпретації, внаслідок реалізації якої цілком можуть постати вагомі для різних галузей гуманітарного знання словникові розробки.
{"title":"ЛЕКСИКОГРАФІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ СПРОТИВУ (НА МАТЕРІАЛІ АНЕКДОТІВ 2022–2023 РР.)","authors":"Руслан Леонідович Сердега","doi":"10.32999/ksu2663-3426/2023-1-25","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-25","url":null,"abstract":"Мова фольклору становить одну з найважливіших складових національної мови, яка, безперечно, потребує спеціальної лексикографічної репрезентації. Одним із найпопулярніших жанрів українського фольклору лишається сьогодні анекдот. Відзначимо, що цей жанр народної творчості, на відміну від мемів, фотожаб та інших виявів сучасної колективної творчості, зберігає всі класичні ознаки фольклорного тексту. Форма його побутування не виходить за межі усної народної традиції, хоча він може й не тільки передаватися наживо – від одного співрозмовника до іншого, а й транслюватися через сучасні засоби зв’язку, зокрема й у вигляді певної текстової фіксації. Однак анекдот лишається анонімним, багатоваріантним, таким, що спирається на усталену традицію. Його поширеність, популярність і тривалість існування зумовлюється, з одного боку, його здатністю оперативно реагувати на ті зміни, що відбуваються в житті суспільства, й бути таким чином завжди актуальним для певного часу, а з другого – його адаптаційно-терапевтичним потенціалом. У кризових ситуаціях саме гумор може суттєво допомогти в подоланні тривоги й стресу Анекдот же, бувши одним із виявів гумористичного начала, також допомагає адаптуватися людині в нинішніх екстремальних умовах. У статті подано зразки словникового опису лексики наявної в текстах анекдотів періоду українського спротиву повномасштабній російській агресії 2022-2023 рр. Лексикографічна інтерпретація наявних в анекдоті відповідного періоду мовних елементів носить вибірковий характер. Лексикографуванню піддано не всі мовні елементи, а лише ті, що стали активно вживаними в анекдотах часів повномасштабного військового вторгнення Росії на територію України. Фіксуємо переважно ті словесні елементи, шо передають сучасні реалії суспільно-політичного життя українців. До опису нами залучено й власні назви, зокрема прізвища різних відомих політичних та інших діячів, що активно стали використовуватися в анекдотах зазначеного періоду. Фіксація сучасних фольклорних текстів дозволить відстежити динаміку розвитку української усної народної творчості. Крім того, мова народного анекдоту, як і загалом мова фольклору, потребує спеціальної лексикографічної інтерпретації, внаслідок реалізації якої цілком можуть постати вагомі для різних галузей гуманітарного знання словникові розробки.","PeriodicalId":424223,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication","volume":"140 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115220798","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті досліджені особливості вираження гумору в перекладах фентезійних романів Террі Пратчетта «Колір магії» (переклад Юлiї Прокопець), «Повен неба капелюх» (переклад Марти Госовської) та «Поштова лихоманка» (переклад Олександра Михельсона). Основна увага в роботі приділена особливостям актуалізації гумору в описах характерних гумористичних персонажів, ситуацій та сюжетів; визначені засоби вираження гумору, що передають психологічний і емоційний стан фентезійних героїв, їхній темперамент і морально-етичні якості; проаналізовані лексико-семантичні та стилістичні особливості передачі гумористичних ситуацій у творах жанру фентезi. Твори Террі Пратчетта пронизані гумористичними моментами. Особливо часто зустрічаються гумористичні ситуації та описи героїв, присутні й гумористичні діалоги, комічні власні назви, імена та прізвиська. Дещо рідше спостерігаємо чорний гумор та гумористичні описи предметів. У творах фентезі вдало відтворені не тільки портретні характеристики героїв, а й описи природи, фентезійних предметів, одягу, їжі тощо. Вдало зображений психологічно-емоційний стан героїв у поєднанні з природними явищами й предметними описами, що занурюють читача у світ фентезі. Переклад фентезійної літератури набуває популярності й приваблює читача унікальністю цього жанру. Кожен перекладознавець вносить свій літературний підхід до перекладу та застосовує відповідні прийоми. Перекладачі вдало передають гумористичний підтекст, розкривають образи, а також підбирають мовні засоби. Передача гумористичних сюжетів, описiв предметів та персонажiв, дiалогiв героїв, чорного гумору тощо потребує вiд перекладача творчого та креативного пiдходу – кожен шукає свій неповторний стиль, застосовуючи стилістичні засоби. Порівняння, гіперболи та персоніфікація допомагають розкривати образи чарівних істот та предметів. Менше зустрічаються метафори, епітети та іронія. Аналіз текстів оригіналу та перекладу показав, що перекладачі додають індивідуального гумористичного забарвлення в переклад, яке часом відсутнє в в оригіналі. Це зумовлене тим, що в українській мові багатший словниковий запас, колорит, гумористичні вислови тощо.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ВИРАЖЕННЯ ГУМОРУ В ПЕРЕКЛАДАХ ФЕНТЕЗIЙНИХ РОМАНІВ ТЕРРІ ПРАТЧЕТТА","authors":"Марина Володимирівна Черник, Діана Юріївна Лисенко","doi":"10.32999/ksu2663-3426/2023-1-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-18","url":null,"abstract":"У статті досліджені особливості вираження гумору в перекладах фентезійних романів Террі Пратчетта «Колір магії» (переклад Юлiї Прокопець), «Повен неба капелюх» (переклад Марти Госовської) та «Поштова лихоманка» (переклад Олександра Михельсона). Основна увага в роботі приділена особливостям актуалізації гумору в описах характерних гумористичних персонажів, ситуацій та сюжетів; визначені засоби вираження гумору, що передають психологічний і емоційний стан фентезійних героїв, їхній темперамент і морально-етичні якості; проаналізовані лексико-семантичні та стилістичні особливості передачі гумористичних ситуацій у творах жанру фентезi. Твори Террі Пратчетта пронизані гумористичними моментами. Особливо часто зустрічаються гумористичні ситуації та описи героїв, присутні й гумористичні діалоги, комічні власні назви, імена та прізвиська. Дещо рідше спостерігаємо чорний гумор та гумористичні описи предметів. У творах фентезі вдало відтворені не тільки портретні характеристики героїв, а й описи природи, фентезійних предметів, одягу, їжі тощо. Вдало зображений психологічно-емоційний стан героїв у поєднанні з природними явищами й предметними описами, що занурюють читача у світ фентезі. Переклад фентезійної літератури набуває популярності й приваблює читача унікальністю цього жанру. Кожен перекладознавець вносить свій літературний підхід до перекладу та застосовує відповідні прийоми. Перекладачі вдало передають гумористичний підтекст, розкривають образи, а також підбирають мовні засоби. Передача гумористичних сюжетів, описiв предметів та персонажiв, дiалогiв героїв, чорного гумору тощо потребує вiд перекладача творчого та креативного пiдходу – кожен шукає свій неповторний стиль, застосовуючи стилістичні засоби. Порівняння, гіперболи та персоніфікація допомагають розкривати образи чарівних істот та предметів. Менше зустрічаються метафори, епітети та іронія. Аналіз текстів оригіналу та перекладу показав, що перекладачі додають індивідуального гумористичного забарвлення в переклад, яке часом відсутнє в в оригіналі. Це зумовлене тим, що в українській мові багатший словниковий запас, колорит, гумористичні вислови тощо.","PeriodicalId":424223,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122699877","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-22DOI: 10.32999/ksu2663-3426/2023-1-17
Юлія Ігорівна Сидоренко
The article is devoted to the analysis of the peculiarities of metaphor translation in fiction, in particular in a fantasy novel. Characteristic features of metaphor are considered, namely universality, conceptuality, systematicity. The classification of metaphor types according to the time and space indicator is analyzed, namely ontological metaphor, orientational metaphor, and structural metaphor. The main methods of metaphor translation are given – full translation, addition / omission, replacement, structural transformation, traditional accordance, parallel naming of metaphoricality. Hypothesesconditions for the translation of metaphors are listed on the example of English and Ukrainian languages: 1) metaphors in the attributive function are more characteristic for English than for Ukrainian; 2) phrasal metaphors are more numerous in Ukrainian than in English; 3) conceptual metaphors can be represented in English and Ukrainian by structurally different equivalents and 4) syntactic-functional and lexical-structural differences of metaphorical equivalents in different languages can prompt the translator to resort to semantic modulation or, in particular, descriptive translation. In the next part of the article, examples of metaphors from Stephen King's novel are presented, and metaphors are highlighted, then divided according to the principle of otological, orientational and structural. For each type, translation methods are analyzed and a comment is provided. Thus, ontological metaphors were translated using substitution, omission, addition, full translation, traditional accordance, and structural transformation. To reproduce structural metaphors, the translator chose to use substitution, omission, addition, full translation, the method of traditional accordance, structural transformation, replacement of a lexical component. Orientation metaphors were reproduction by replacing a lexical component, addition and omission, full translation, structural transformation, traditional accordance.
{"title":"PECULIARITIES OF THE UKRAINIAN TRANSLATION OF METAPHORS IN THE FANTASY NOVEL GENRE","authors":"Юлія Ігорівна Сидоренко","doi":"10.32999/ksu2663-3426/2023-1-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-17","url":null,"abstract":"The article is devoted to the analysis of the peculiarities of metaphor translation in fiction, in particular in a fantasy novel. Characteristic features of metaphor are considered, namely universality, conceptuality, systematicity. The classification of metaphor types according to the time and space indicator is analyzed, namely ontological metaphor, orientational metaphor, and structural metaphor. The main methods of metaphor translation are given – full translation, addition / omission, replacement, structural transformation, traditional accordance, parallel naming of metaphoricality. Hypothesesconditions for the translation of metaphors are listed on the example of English and Ukrainian languages: 1) metaphors in the attributive function are more characteristic for English than for Ukrainian; 2) phrasal metaphors are more numerous in Ukrainian than in English; 3) conceptual metaphors can be represented in English and Ukrainian by structurally different equivalents and 4) syntactic-functional and lexical-structural differences of metaphorical equivalents in different languages can prompt the translator to resort to semantic modulation or, in particular, descriptive translation. In the next part of the article, examples of metaphors from Stephen King's novel are presented, and metaphors are highlighted, then divided according to the principle of otological, orientational and structural. For each type, translation methods are analyzed and a comment is provided. Thus, ontological metaphors were translated using substitution, omission, addition, full translation, traditional accordance, and structural transformation. To reproduce structural metaphors, the translator chose to use substitution, omission, addition, full translation, the method of traditional accordance, structural transformation, replacement of a lexical component. Orientation metaphors were reproduction by replacing a lexical component, addition and omission, full translation, structural transformation, traditional accordance.","PeriodicalId":424223,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122383293","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-22DOI: 10.32999/ksu2663-3426/2023-1-24
Ілона Густавівна Лехнер, Аніта Ласлівна Марку
Im Laufe der vergangenen Jahrhunderte lebten in dem westlichen Gebiet der Ukraine, das heute als Transkarpatien bekannt ist, mehrere Nationalitäten sowie Sprach- und Kulturgemeinschaften nebeneinander. Die ungarische Gemeinde mit etwa 135.000 Angehörigen in Transkarpatien lebt in einem multikulturellen und mehrsprachigen Umfeld. Dieses sich sprachlich und ethnisch dynamisch verändernde Umfeld hat unbestreitbare Auswirkungen nicht nur auf das tägliche Leben der Sprecher, sondern auch auf den Gebrauch der ungarischen Sprache. In den letzten Jahren hat sich gezeigt, dass ein interdisziplinärer Ansatz im Bereich der Zweisprachigkeit und der soziolinguistischen Forschungen neue Dimensionen eröffnen kann, beispielsweise das mentale Lexikon zweisprachiger Sprecher, ihr Sprachwissen, ihre kognitive Basis, die Wortentlehnung und Interferenzphänomene etc. können aus einer neuen Perspektive betrachtet werden. Ziel dieser Studie ist es, anhand von Diskursen und Beispielen, die auf den öffentlichen und privaten Social Media- Plattformen gesammelt wurden, zu zeigen, wie lexikalische Entlehnungen in den Äußerungen der Internetnutzern von Transkarpatien im Internet auftreten und wie diese Sprachpraktiken aus Sicht der Funktionalität, Kreativität, beziehungsweise der kognitiven Semantik interpretiert werden können. Das sprachliche Untersuchungsmaterial lieferte ein aus etwa 700 Äußerungen bestehender Korpus, der seit 2010 hauptsächlich mit der Verwendung der Methode der teilnehmenden Beobachtung in der Sprachgemeinschaft von Transkarpatien gesammelt wurde. Durch das gesammelte Sprachmaterial besteht die Möglichkeit, anhand des Beispielmaterials mit einem transdisziplinären Ansatz einen Blick auf die kreativen Sprachpraktiken der ungarnsprachigen Gemeinschaft zu werfen. Wie es anhand der in der Studie vorgestellten Beispiele ersichtlich wird, nutzen Sprecher gerne die Vorteile der Zweisprachigkeit: die Tatsache, dass sie Zugang zu den Elementen von zwei (oder mehr) Codesystemen und zwei (oder mehr) Kulturen haben. Die Kontaktphänomene in Facebook-Posts kommen nicht zufällig vor, und sie sind kein Zeichen für Sprachdefizite/unvollständige (ungarische) Sprachkenntnisse, sondern bewusste und kreative Kommunikationstechniken: oft Ausdrucksmittel des Humors, Sprachspiele, Zeichen zusätzlicher Bedeutung oder anderer Stilwerte. Die Beispiele (und im weiteren Sinne der Online-Sprachgebrauch der ethnischen Ungarn in Transkarpatien) können nur mit Berücksichtigung des sprachlichen, kulturellen, politischen und öffentlichen Kontexts interpretiert und verstanden werden, in dem diese Sprachpraktiken aufgetreten sind.
{"title":"SLAWISCHE ENTLEHNUNGEN IN DER INTERNETKOMMUNIKATION DER UNGARN IN TRANSKARPATIEN","authors":"Ілона Густавівна Лехнер, Аніта Ласлівна Марку","doi":"10.32999/ksu2663-3426/2023-1-24","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-24","url":null,"abstract":"Im Laufe der vergangenen Jahrhunderte lebten in dem westlichen Gebiet der Ukraine, das heute als Transkarpatien bekannt ist, mehrere Nationalitäten sowie Sprach- und Kulturgemeinschaften nebeneinander. Die ungarische Gemeinde mit etwa 135.000 Angehörigen in Transkarpatien lebt in einem multikulturellen und mehrsprachigen Umfeld. Dieses sich sprachlich und ethnisch dynamisch verändernde Umfeld hat unbestreitbare Auswirkungen nicht nur auf das tägliche Leben der Sprecher, sondern auch auf den Gebrauch der ungarischen Sprache. In den letzten Jahren hat sich gezeigt, dass ein interdisziplinärer Ansatz im Bereich der Zweisprachigkeit und der soziolinguistischen Forschungen neue Dimensionen eröffnen kann, beispielsweise das mentale Lexikon zweisprachiger Sprecher, ihr Sprachwissen, ihre kognitive Basis, die Wortentlehnung und Interferenzphänomene etc. können aus einer neuen Perspektive betrachtet werden. Ziel dieser Studie ist es, anhand von Diskursen und Beispielen, die auf den öffentlichen und privaten Social Media- Plattformen gesammelt wurden, zu zeigen, wie lexikalische Entlehnungen in den Äußerungen der Internetnutzern von Transkarpatien im Internet auftreten und wie diese Sprachpraktiken aus Sicht der Funktionalität, Kreativität, beziehungsweise der kognitiven Semantik interpretiert werden können. Das sprachliche Untersuchungsmaterial lieferte ein aus etwa 700 Äußerungen bestehender Korpus, der seit 2010 hauptsächlich mit der Verwendung der Methode der teilnehmenden Beobachtung in der Sprachgemeinschaft von Transkarpatien gesammelt wurde. Durch das gesammelte Sprachmaterial besteht die Möglichkeit, anhand des Beispielmaterials mit einem transdisziplinären Ansatz einen Blick auf die kreativen Sprachpraktiken der ungarnsprachigen Gemeinschaft zu werfen. Wie es anhand der in der Studie vorgestellten Beispiele ersichtlich wird, nutzen Sprecher gerne die Vorteile der Zweisprachigkeit: die Tatsache, dass sie Zugang zu den Elementen von zwei (oder mehr) Codesystemen und zwei (oder mehr) Kulturen haben. Die Kontaktphänomene in Facebook-Posts kommen nicht zufällig vor, und sie sind kein Zeichen für Sprachdefizite/unvollständige (ungarische) Sprachkenntnisse, sondern bewusste und kreative Kommunikationstechniken: oft Ausdrucksmittel des Humors, Sprachspiele, Zeichen zusätzlicher Bedeutung oder anderer Stilwerte. Die Beispiele (und im weiteren Sinne der Online-Sprachgebrauch der ethnischen Ungarn in Transkarpatien) können nur mit Berücksichtigung des sprachlichen, kulturellen, politischen und öffentlichen Kontexts interpretiert und verstanden werden, in dem diese Sprachpraktiken aufgetreten sind.","PeriodicalId":424223,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121747866","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-22DOI: 10.32999/ksu2663-3426/2023-1-20
Алла Андріївна Калита, Олександр Валеріанович Клименюк, Лариса Іванівна Тараненко
У статті з позицій енергетичної теорії мовлення обґрунтовано системну міждисциплінарну планетарну модель механізму реалізації впливу публічного мовлення на аудиторію. Уніфіковані елементарні графічні образи психічних сфер духовного буття мовця і слухачів поділено на моделі на три умовно автономних сфери (екзистенційну, ментальну і трансцендентну). Показано, як у них здійснюється перебіг саморозвитку когнітивних процесів мислемовлення і миследій учасників комунікації, наслідком якого стає виникнення феномена маніпулятивної дії публічного мовлення. Модель демонструє, що адекватне декодування змісту публічної промови забезпечується лише за наявності зони спільного соціокультурного простору мовця і кожного з представників слухацької аудиторії. Зауважено, що, незалежно від офіційного соціального статусу слухачів, у реальних умовах комунікації завжди присутні індивіди з різними рівнями внутрішньої культури: високим, середнім і низьким. Наголошується, що для привертання уваги слухачів усіх культурних рівнів публічний лідер має використовувати різні комплекси мовних і позамовних засобів маніпулятивного впливу. Розглядом особливостей функціонування енергетичних механізмів стохастичного саморозвитку мислемовлення і миследій публічного мовця під час спілкування з аудиторією показано, що концептуальне поле його пам’яті створюється на основі смисломістких нейрон-концептів, які різняться за рівнем енергетичного потенціалу та, взаємодіючи між собою за законами синергетики, створюють простір комунікативної культури мовця. Розкриттям енергетичних механізмів породження й декодування маніпулятивної інформації автори доводять, що, по-перше, промова сприймається слухачами відповідно до їхнього культурного рівня як інваріантної єдності генетично природжених та соціально набутих енергетичних потенціалів концептів-значень, накопичуваних протягом життя у їхній пам’яті. По-друге, ступінь маніпулятивного впливу публічного мовлення на аудиторію залежить від енергетичного резонансу концептів-смислів і концептів-емоцій, трансльованих на аудиторію, з енергетикою подібних концептів у пом’яті слухачів. По-третє, породження інформації психо-когнітивною системою публічного мовця та її декодування слухачем відбуваються за однаковими механізмами, але здійснюються у зворотній послідовності. Підкреслено, що обґрунтована модель здатна слугувати основою для розробки методик дослідження психо-енергетичної специфіки процесів і явищ маніпулятивного впливу мовця на аудиторію, а також для подальшого конвенціонального вироблення міждисциплінарних понять когнітивістики.
{"title":"МЕХАНІЗМИ МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ ПУБЛІЧНОГО МОВЛЕННЯ НА АУДИТОРІЮ","authors":"Алла Андріївна Калита, Олександр Валеріанович Клименюк, Лариса Іванівна Тараненко","doi":"10.32999/ksu2663-3426/2023-1-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-20","url":null,"abstract":"У статті з позицій енергетичної теорії мовлення обґрунтовано системну міждисциплінарну планетарну модель механізму реалізації впливу публічного мовлення на аудиторію. Уніфіковані елементарні графічні образи психічних сфер духовного буття мовця і слухачів поділено на моделі на три умовно автономних сфери (екзистенційну, ментальну і трансцендентну). Показано, як у них здійснюється перебіг саморозвитку когнітивних процесів мислемовлення і миследій учасників комунікації, наслідком якого стає виникнення феномена маніпулятивної дії публічного мовлення. Модель демонструє, що адекватне декодування змісту публічної промови забезпечується лише за наявності зони спільного соціокультурного простору мовця і кожного з представників слухацької аудиторії. Зауважено, що, незалежно від офіційного соціального статусу слухачів, у реальних умовах комунікації завжди присутні індивіди з різними рівнями внутрішньої культури: високим, середнім і низьким. Наголошується, що для привертання уваги слухачів усіх культурних рівнів публічний лідер має використовувати різні комплекси мовних і позамовних засобів маніпулятивного впливу. Розглядом особливостей функціонування енергетичних механізмів стохастичного саморозвитку мислемовлення і миследій публічного мовця під час спілкування з аудиторією показано, що концептуальне поле його пам’яті створюється на основі смисломістких нейрон-концептів, які різняться за рівнем енергетичного потенціалу та, взаємодіючи між собою за законами синергетики, створюють простір комунікативної культури мовця. Розкриттям енергетичних механізмів породження й декодування маніпулятивної інформації автори доводять, що, по-перше, промова сприймається слухачами відповідно до їхнього культурного рівня як інваріантної єдності генетично природжених та соціально набутих енергетичних потенціалів концептів-значень, накопичуваних протягом життя у їхній пам’яті. По-друге, ступінь маніпулятивного впливу публічного мовлення на аудиторію залежить від енергетичного резонансу концептів-смислів і концептів-емоцій, трансльованих на аудиторію, з енергетикою подібних концептів у пом’яті слухачів. По-третє, породження інформації психо-когнітивною системою публічного мовця та її декодування слухачем відбуваються за однаковими механізмами, але здійснюються у зворотній послідовності. Підкреслено, що обґрунтована модель здатна слугувати основою для розробки методик дослідження психо-енергетичної специфіки процесів і явищ маніпулятивного впливу мовця на аудиторію, а також для подальшого конвенціонального вироблення міждисциплінарних понять когнітивістики.","PeriodicalId":424223,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125726567","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-22DOI: 10.32999/ksu2663-3426/2023-1-22
Світлана Миколаївна Климович, Марія Олександрівна Алмашова
У статті визначено особливості сучасного українськомовного блогопростору, проаналізовано причини активного використання оказіональних утворень. Масове використання блогів спричиняє трансформації комунікаційного простору, які призводять до змін у мові як найважливішому засобі міжособистісного спілкування, оскільки кожна ситуація спілкування вимагає специфічної мовної поведінки, використання специфічних для цієї ситуації засобів. Яскрава характерна риса комунікації в блогосфері – наявність тенденції до розмовності. Її головними рисами є: спонтанність, неофіційність, діалогічність, ситуативна закріпленість, тенденція до стислості й експресивності тощо. Наслідком цього є використання мовних елементів неформального спілкування у комунікаційних процесах блогів. Відмічено, що в україномовному просторі блогосфери процеси неологізації є абсолютно природними. З одного боку, цей факт визначається такою мовною універсальністю, як динаміка лексико-семантичного складу. Окрім того, в останні десятиліття всі європейські мови переживають неологічний ренесанс. Завдяки кумулятивній функції, здатності відображати, фіксувати та зберігати інформацію про пізнавану людиною дійсність, у мовах з’являється значна кількість нових лексичних одиниць Використання оказіоналізмів є популярним серед блогерів, і це зрозуміло, оскільки вони дозволяють виразити нову ідею або концепцію, яка ще не має встановленої назви, або ж передати відтінок емоцій, який не вдається виразити іншими словами. Завдяки своїй новизні та індивідуальності оказіоналізми привертають увагу та додають блогерському контенту особливої привабливості. Зауважено, що кожен блогер обирає свої мовні засоби, серед яких особливої уваги заслуговують оказіоналізми, активно вживані блогерами. Оказіоналізми легко виділити із загальної маси слів – вони привертають увагу своєю оригінальністю, загадковістю, звуковою та смисловою новизною. Проте важливо використовувати їх з розумінням та у міру потреби, оскільки занадто часте вживання оказіоналізмів може змінити сприйняття контенту іншими користувачами, а також спричинити зниження його якості. Тому, використовуючи оказіоналізми, важливо враховувати їх контекст та значення, а також зберігати баланс між оригінальністю та зрозумілістю для аудиторії.
{"title":"ОКАЗІОНАЛЬНІ УТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ БЛОГОПРОСТОРІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ","authors":"Світлана Миколаївна Климович, Марія Олександрівна Алмашова","doi":"10.32999/ksu2663-3426/2023-1-22","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-22","url":null,"abstract":"У статті визначено особливості сучасного українськомовного блогопростору, проаналізовано причини активного використання оказіональних утворень. Масове використання блогів спричиняє трансформації комунікаційного простору, які призводять до змін у мові як найважливішому засобі міжособистісного спілкування, оскільки кожна ситуація спілкування вимагає специфічної мовної поведінки, використання специфічних для цієї ситуації засобів. Яскрава характерна риса комунікації в блогосфері – наявність тенденції до розмовності. Її головними рисами є: спонтанність, неофіційність, діалогічність, ситуативна закріпленість, тенденція до стислості й експресивності тощо. Наслідком цього є використання мовних елементів неформального спілкування у комунікаційних процесах блогів. Відмічено, що в україномовному просторі блогосфери процеси неологізації є абсолютно природними. З одного боку, цей факт визначається такою мовною універсальністю, як динаміка лексико-семантичного складу. Окрім того, в останні десятиліття всі європейські мови переживають неологічний ренесанс. Завдяки кумулятивній функції, здатності відображати, фіксувати та зберігати інформацію про пізнавану людиною дійсність, у мовах з’являється значна кількість нових лексичних одиниць Використання оказіоналізмів є популярним серед блогерів, і це зрозуміло, оскільки вони дозволяють виразити нову ідею або концепцію, яка ще не має встановленої назви, або ж передати відтінок емоцій, який не вдається виразити іншими словами. Завдяки своїй новизні та індивідуальності оказіоналізми привертають увагу та додають блогерському контенту особливої привабливості. Зауважено, що кожен блогер обирає свої мовні засоби, серед яких особливої уваги заслуговують оказіоналізми, активно вживані блогерами. Оказіоналізми легко виділити із загальної маси слів – вони привертають увагу своєю оригінальністю, загадковістю, звуковою та смисловою новизною. Проте важливо використовувати їх з розумінням та у міру потреби, оскільки занадто часте вживання оказіоналізмів може змінити сприйняття контенту іншими користувачами, а також спричинити зниження його якості. Тому, використовуючи оказіоналізми, важливо враховувати їх контекст та значення, а також зберігати баланс між оригінальністю та зрозумілістю для аудиторії.","PeriodicalId":424223,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125590950","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті відзначено важливість комунікації в сучасному суспільстві та необхідність розуміння сутності та механізмів комунікації з використанням природної живої мови. Саме комунікативний підхід є актуальним напрямом дослідження як узуального, так і оказіонального словотворення в сучасній лінгвістиці. Медійне середовище виступає сьогодні одним з головних джерел творення соціально зумовлених неолексем. Хоча використання таких слів може порушити мовні норми, вони відіграють важливу роль у збагаченні лексичного запасу мови і сприяють її оновленню та активному розвитку. У статті також розглянуто характеристики та особливості комунікативної парадигми у мовознавстві, такі як контекст, комунікативна функція, взаємодія, автентичність та контекстуалізованість. Дослідження оказіонального словотворення у комунікативній парадигмі зосереджені на вивчені механізмів та умов створення нових слів у процесі комунікації. Важливим є аналіз чинників, що мотивують появу таких слів, а також їх вживання в конкретних мовленнєвих ситуаціях та їхню функціональну роль у мовній комунікації, бо це сприятиме встановленню зв’язку між комунікативними потребами та процесом створення нових слів. Відзначено, що процес утворення нових слів залежить від конкретної комунікативної ситуації. Соціальні мережі стали платформою для комунікації та передачі інформації, інтернет глобалізував вплив на різні сфери людського життя. ЗМІ також використовує нові можливості глобального інформаційного простору, що дозволяє їм впливати на людську свідомість. Ця широка комунікація здійснюється переважно мовними засобами, які використовують у соціальних спільнотах. Оказіональні утворення своєю незвичністю, яскравістю та високою експресивністю допомагають авторам виражати комунікативні інтенції, зокрема негативну або позитивну оцінку суспільно-політичним процесам. Акцентовано на тому, що процес поповнення мови новими словами, включаючи неузуальні утворення, є закономірним, його неможливо зупинити. У статті здійснено спробу аналізу уживання оказіоналізмів у комунікативному аспекті, що дає змогу відстежити поширення таких лексем у суспільстві й визначити ступінь їх популярності. Застосовуючи комунікативну парадигму, ми можемо об’єктивно оцінити фактори, що впливають на формування та функціонування оказіоналізмів, номінативне навантаження. Авторські неологізми надають яскравості, неординарності й навіть унікальності мовленню, допомагають реалізувати комунікативну ідею автора та проявити лінгвістичну креативність.
{"title":"ОКАЗІОНАЛЬНЕ СЛОВОТВОРЕННЯ В КОМУНІКАТИВНІЙ ПАРАДИГМІ","authors":"Світлана Миколаївна Климович, Вадим Вадимович Кірієнко","doi":"10.32999/ksu2663-3426/2023-1-23","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-23","url":null,"abstract":"У статті відзначено важливість комунікації в сучасному суспільстві та необхідність розуміння сутності та механізмів комунікації з використанням природної живої мови. Саме комунікативний підхід є актуальним напрямом дослідження як узуального, так і оказіонального словотворення в сучасній лінгвістиці. Медійне середовище виступає сьогодні одним з головних джерел творення соціально зумовлених неолексем. Хоча використання таких слів може порушити мовні норми, вони відіграють важливу роль у збагаченні лексичного запасу мови і сприяють її оновленню та активному розвитку. У статті також розглянуто характеристики та особливості комунікативної парадигми у мовознавстві, такі як контекст, комунікативна функція, взаємодія, автентичність та контекстуалізованість. Дослідження оказіонального словотворення у комунікативній парадигмі зосереджені на вивчені механізмів та умов створення нових слів у процесі комунікації. Важливим є аналіз чинників, що мотивують появу таких слів, а також їх вживання в конкретних мовленнєвих ситуаціях та їхню функціональну роль у мовній комунікації, бо це сприятиме встановленню зв’язку між комунікативними потребами та процесом створення нових слів. Відзначено, що процес утворення нових слів залежить від конкретної комунікативної ситуації. Соціальні мережі стали платформою для комунікації та передачі інформації, інтернет глобалізував вплив на різні сфери людського життя. ЗМІ також використовує нові можливості глобального інформаційного простору, що дозволяє їм впливати на людську свідомість. Ця широка комунікація здійснюється переважно мовними засобами, які використовують у соціальних спільнотах. Оказіональні утворення своєю незвичністю, яскравістю та високою експресивністю допомагають авторам виражати комунікативні інтенції, зокрема негативну або позитивну оцінку суспільно-політичним процесам. Акцентовано на тому, що процес поповнення мови новими словами, включаючи неузуальні утворення, є закономірним, його неможливо зупинити. У статті здійснено спробу аналізу уживання оказіоналізмів у комунікативному аспекті, що дає змогу відстежити поширення таких лексем у суспільстві й визначити ступінь їх популярності. Застосовуючи комунікативну парадигму, ми можемо об’єктивно оцінити фактори, що впливають на формування та функціонування оказіоналізмів, номінативне навантаження. Авторські неологізми надають яскравості, неординарності й навіть унікальності мовленню, допомагають реалізувати комунікативну ідею автора та проявити лінгвістичну креативність.","PeriodicalId":424223,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130841242","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-22DOI: 10.32999/ksu2663-3426/2023-1-21
Ганна Миронівна Карпенко
У статті проаналізовані способи, як можна підвищувати іншомовну комунікативну компетентність школярів. Звернено увагу на сучасні реалії й піднято проблему навчання під час війни. Розкрито поняття «іншомовна комунікативна компетентність», «методи формування іншомовної комунікативної компетентності», «засоби формування іншомовної комунікативної компетентності», «ігрові форми навчання», а також розглянуто погляди вчених на їх інтерпретування. Виокремлено, що до іншомовної комунікативної компетентності входять мовна, мовленнєва та соціокультурна. Вказано, що у процесі вивчення іноземних слід застосовувати традиційні та інноваційні методи навчання. Аби іншомовна комунікативна компетентність сформувалася успішно, слід створити відповідні умови. У час війни діти повинні відчувати себе у безпеці, наскільки це можливо. Вправи та заняття на уроках повинні не лише розвивати іншомовну компетентність, але й відволікати від дійсності, заспокоювати, мотивувати до навчання. Окреслено, які засоби покращують іншомовну комунікативну компетентність. Виокремлено навчальну гру як актуальний засіб формування іншомовної комунікативної компетентності під час війни. Приділена увага психологічним (комфортна атмосфера, врахування особистих якостей дітей), дидактичним (застосування інтерактивних та інноваційних технологій ті ігрового методу) та організаційним (забезпечення реалізації дітей) умовам, завдяки яким покращується іншомовна комунікативна компетентність. Розглянуто роль інтерактивних технологій у процесі формування цієї компетентності – підвищення зацікавленості та мотивації, згуртовування колективу, розвиток комунікативних вмінь, врешті ство- рення позитивних атмосфери. Звернена увага на аудіовізуальні засоби, оскільки вони зараз відіграють важливу роль під час навчання й позитивно впливають на організацію навчального процесу.
{"title":"ПІДВИЩЕННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"Ганна Миронівна Карпенко","doi":"10.32999/ksu2663-3426/2023-1-21","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-21","url":null,"abstract":"У статті проаналізовані способи, як можна підвищувати іншомовну комунікативну компетентність школярів. Звернено увагу на сучасні реалії й піднято проблему навчання під час війни. Розкрито поняття «іншомовна комунікативна компетентність», «методи формування іншомовної комунікативної компетентності», «засоби формування іншомовної комунікативної компетентності», «ігрові форми навчання», а також розглянуто погляди вчених на їх інтерпретування. Виокремлено, що до іншомовної комунікативної компетентності входять мовна, мовленнєва та соціокультурна. Вказано, що у процесі вивчення іноземних слід застосовувати традиційні та інноваційні методи навчання. Аби іншомовна комунікативна компетентність сформувалася успішно, слід створити відповідні умови. У час війни діти повинні відчувати себе у безпеці, наскільки це можливо. Вправи та заняття на уроках повинні не лише розвивати іншомовну компетентність, але й відволікати від дійсності, заспокоювати, мотивувати до навчання. Окреслено, які засоби покращують іншомовну комунікативну компетентність. Виокремлено навчальну гру як актуальний засіб формування іншомовної комунікативної компетентності під час війни. Приділена увага психологічним (комфортна атмосфера, врахування особистих якостей дітей), дидактичним (застосування інтерактивних та інноваційних технологій ті ігрового методу) та організаційним (забезпечення реалізації дітей) умовам, завдяки яким покращується іншомовна комунікативна компетентність. Розглянуто роль інтерактивних технологій у процесі формування цієї компетентності – підвищення зацікавленості та мотивації, згуртовування колективу, розвиток комунікативних вмінь, врешті ство- рення позитивних атмосфери. Звернена увага на аудіовізуальні засоби, оскільки вони зараз відіграють важливу роль під час навчання й позитивно впливають на організацію навчального процесу.","PeriodicalId":424223,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126483415","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-22DOI: 10.32999/ksu2663-3426/2023-1-19
Олена Вікторівна Бугайчук
У статті розглянуто поняття «військовий термін» та розкрито функціональні особливості військових термінів. Автор акцентує увагу на особливостях функціонування військових термінів в німецькомовному військовому дискурсі. Значна кількість військових реалій армій іноземних країн спричиняє труднощі для їх розуміння та перекладу. При цьому постійна зміна словникового запасу військовослужбовців у зв’язку з технічним прогресом та реформуванням військ також породжує ряд певних труднощів. Окрім того, автор аналізує загальні особливості перекладу військової термінології. Ця термінологія розглядається як окрема лексична категорія. Не дивлячись на певні вимоги однозначності, системності, точності та незалежності від контексту, вона є достатньо динамічною та активно розвивається. У зв’язку з цим виникла потреба у детальному вивченні особливостей перекладу військових термінів. Зокрема, окрема увага приділяється класифікації військової термінології щодо роду військ та видів збройних сил, згідно видів військової техніки тощо. Виділяється також організаційна, штабна, військово-політична, командно-стройова та військово-топографічна термінологія. Тому постає необхідність комплексного вивчення військового дискурсу з подальшим виявленням його характерних рис та специфіки перекладу в умовах сучасності. Дослідження німецької військово-політичної лексики є на сучасному етапі актуальним та важливим, адже таким чином є можливість виявити відповідні специфічні характеристики військово- політичної дійсності у країні та специфіку її відображення у мові та мовленні. У дослідженні використано комплекс методів, а саме: аналіз лінгвістичної та навчально-методичної літератури, необхідний для розуміння понятійного апарату дослідження; метод аналізу словникових дефініцій; метод лексикографічного аналізу; метод контекстуального аналізу; порівняльний метод, який уможливлює зістав- лення реалії мови джерела та варіанту його перекладу; описовий метод, який полягає в поясненні застосування військовослужбовцями іноземних країн певних слів та словосполучень.
{"title":"ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЙСЬКОВИХ ТЕРМІНІВ У НІМЕЦЬКОМОВНОМУ ВІЙСЬКОВОМУ ДИСКУРСІ","authors":"Олена Вікторівна Бугайчук","doi":"10.32999/ksu2663-3426/2023-1-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-19","url":null,"abstract":"У статті розглянуто поняття «військовий термін» та розкрито функціональні особливості військових термінів. Автор акцентує увагу на особливостях функціонування військових термінів в німецькомовному військовому дискурсі. Значна кількість військових реалій армій іноземних країн спричиняє труднощі для їх розуміння та перекладу. При цьому постійна зміна словникового запасу військовослужбовців у зв’язку з технічним прогресом та реформуванням військ також породжує ряд певних труднощів. Окрім того, автор аналізує загальні особливості перекладу військової термінології. Ця термінологія розглядається як окрема лексична категорія. Не дивлячись на певні вимоги однозначності, системності, точності та незалежності від контексту, вона є достатньо динамічною та активно розвивається. У зв’язку з цим виникла потреба у детальному вивченні особливостей перекладу військових термінів. Зокрема, окрема увага приділяється класифікації військової термінології щодо роду військ та видів збройних сил, згідно видів військової техніки тощо. Виділяється також організаційна, штабна, військово-політична, командно-стройова та військово-топографічна термінологія. Тому постає необхідність комплексного вивчення військового дискурсу з подальшим виявленням його характерних рис та специфіки перекладу в умовах сучасності. Дослідження німецької військово-політичної лексики є на сучасному етапі актуальним та важливим, адже таким чином є можливість виявити відповідні специфічні характеристики військово- політичної дійсності у країні та специфіку її відображення у мові та мовленні. У дослідженні використано комплекс методів, а саме: аналіз лінгвістичної та навчально-методичної літератури, необхідний для розуміння понятійного апарату дослідження; метод аналізу словникових дефініцій; метод лексикографічного аналізу; метод контекстуального аналізу; порівняльний метод, який уможливлює зістав- лення реалії мови джерела та варіанту його перекладу; описовий метод, який полягає в поясненні застосування військовослужбовцями іноземних країн певних слів та словосполучень.","PeriodicalId":424223,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125040855","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-21DOI: 10.32999/ksu2663-3426/2023-1-2
Лариса Анатоліївна Ковбасюк
Наукову розвідку присвячено огляду новітніх студій концепту ВІЙНА в сучасному вітчизняному та зарубіжному мовознавстві. Матеріалом нашого дослідження послугували наукові доробки вітчизняних та зарубіжних лінгвістів за останні десять років. У статті головну увагу сфокусовано на виконанні таких завдань: 1) визначення терміну «лінгвокультурний концепт», 2) відбір вагомих студій, присвячених війні та її відображенню у мові, 3) аналіз новітніх наукових робіт українських та зарубіжних дослідників у різних галузях мовознавства за останні десять років та 4) встановлення перспективних напрямів майбутніх наукових пошуків. У статті висвітлено лінгвокультуро- логічне визначення концепту та розкрито особливості його структури. Визначено, що лінгвокультурний концепт ВІЙНА пропонується аналізувати у сучасній лінгвістиці ґрунтуючись на комплексній методиці, що поєднує аналіз словникових дефініцій, етимологічний аналіз ключового слова-імені концепту, побудову лексико-фразеологічного поля ключового слова, аналіз синонімічних одиниць ключового слова, метод контекстуального аналізу, метафоричного аналізу, асоціативний експеримент тощо. Виділено основні напрями дослідження концепту ВІЙНА у сучасному вітчизняному мовознавстві та висвітлено наукові доробки, проведені у межах цих напрямів. Встановлено, що наукові розвідки щодо концепту ВІЙНА відбуваються у площині когнітивної лінгвістики, дискурсивної лінгвістики, еколінгвістики та медіалінгвістики. У статті здійснено аналіз робіт зарубіжних науковців. Визначено, що закордонні мовознавці займаються здебільшого загальнотеоретичними дослідженнями концепту ВІЙНА у межах лінгво-філософського напряму, а також контрастивним аналізом різнопланових дискурсів на матеріалі різних мов. Виявлено, що з початком повномасштабної війни у закордонних університетах розпочато наукові проєкти щодо вивчення воєнного дискурсу, метою яких є укладання глосаріїв. До найбільш перспективних напрямів наукового пошуку можна віднести вивчення концепту ВІЙНА у площині еколінгвістики та медіалінгвістики.
{"title":"НОВІТНІ СТУДІЇ КОНЦЕПТУ «ВІЙНА» В СУЧАСНОМУ МОВОЗНАВСТВІ","authors":"Лариса Анатоліївна Ковбасюк","doi":"10.32999/ksu2663-3426/2023-1-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-2","url":null,"abstract":"Наукову розвідку присвячено огляду новітніх студій концепту ВІЙНА в сучасному вітчизняному та зарубіжному мовознавстві. Матеріалом нашого дослідження послугували наукові доробки вітчизняних та зарубіжних лінгвістів за останні десять років. У статті головну увагу сфокусовано на виконанні таких завдань: 1) визначення терміну «лінгвокультурний концепт», 2) відбір вагомих студій, присвячених війні та її відображенню у мові, 3) аналіз новітніх наукових робіт українських та зарубіжних дослідників у різних галузях мовознавства за останні десять років та 4) встановлення перспективних напрямів майбутніх наукових пошуків. У статті висвітлено лінгвокультуро- логічне визначення концепту та розкрито особливості його структури. Визначено, що лінгвокультурний концепт ВІЙНА пропонується аналізувати у сучасній лінгвістиці ґрунтуючись на комплексній методиці, що поєднує аналіз словникових дефініцій, етимологічний аналіз ключового слова-імені концепту, побудову лексико-фразеологічного поля ключового слова, аналіз синонімічних одиниць ключового слова, метод контекстуального аналізу, метафоричного аналізу, асоціативний експеримент тощо. Виділено основні напрями дослідження концепту ВІЙНА у сучасному вітчизняному мовознавстві та висвітлено наукові доробки, проведені у межах цих напрямів. Встановлено, що наукові розвідки щодо концепту ВІЙНА відбуваються у площині когнітивної лінгвістики, дискурсивної лінгвістики, еколінгвістики та медіалінгвістики. У статті здійснено аналіз робіт зарубіжних науковців. Визначено, що закордонні мовознавці займаються здебільшого загальнотеоретичними дослідженнями концепту ВІЙНА у межах лінгво-філософського напряму, а також контрастивним аналізом різнопланових дискурсів на матеріалі різних мов. Виявлено, що з початком повномасштабної війни у закордонних університетах розпочато наукові проєкти щодо вивчення воєнного дискурсу, метою яких є укладання глосаріїв. До найбільш перспективних напрямів наукового пошуку можна віднести вивчення концепту ВІЙНА у площині еколінгвістики та медіалінгвістики.","PeriodicalId":424223,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122550260","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：