Pub Date : 2024-04-05DOI: 10.36296/1819-8058.2024.1(76).22-31
Ю. Г. Качан, О. А. Шрам
Метою роботи є розробка методики й алгоритму визначення сукупності всіх можливих варіантів щодо розміщення вибраних типів сонячних панелей на виділених для цього місцях на території промислових підприємств. Вибір місць розташування сонячних панелей на території промислових підприємств ускладнений формою дахів будівель з крутими схилами й суттєвим впливом ефекту затінення на обсяги генерації потужності тощо. Критерії оптимального варіанта розташування сонячних панелей у розглядуваному випадку можуть бути також різні. Це максимальний обсяг генерації сонячної електростанції, мінімальні коливання її потужності впродовж доби, собівартість згенерованої електроенергії тощо. Для розв’язання такої оптимізаційної задачі в роботі пропонується передусім визначити сукупність всіх прийнятних варіантів розташування вибраних типів сонячних панелей на виділених для цього місцях. Таку сукупність можна представити у вигляді розгалуженого графа, кожна гілка якого є одним із можливих варіантів розташування панелей. Для цього запропоновано використовувати алгоритм на основі рекурсивної функції, яка найкраще підходить для роботи з такими структурами. В статті розглянуто приклад роботи запропонованого алгоритму для варіанта, з конкретною кількістю наявних площадок і використаних типів сонячних панелей. Внаслідок роботи запропонованого алгоритму сформована матриця сукупностей типів панелей і місць їх розташування. Запропонована методика і алгоритм визначення масиву всіх можливих комбінацій розташування сонячних панелей дозволяє значно спростити процес впровадження СЕС на промисловому підприємстві й суттєво підвищити її ефективність. Бібл. 8, рис. 4, табл. 2.
{"title":"ЩОДО МОЖЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНИХ СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ НА ТЕРИТОРІЇ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ","authors":"Ю. Г. Качан, О. А. Шрам","doi":"10.36296/1819-8058.2024.1(76).22-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.1(76).22-31","url":null,"abstract":"Метою роботи є розробка методики й алгоритму визначення сукупності всіх можливих варіантів щодо розміщення вибраних типів сонячних панелей на виділених для цього місцях на території промислових підприємств. Вибір місць розташування сонячних панелей на території промислових підприємств ускладнений формою дахів будівель з крутими схилами й суттєвим впливом ефекту затінення на обсяги генерації потужності тощо. \u0000Критерії оптимального варіанта розташування сонячних панелей у розглядуваному випадку можуть бути також різні. Це максимальний обсяг генерації сонячної електростанції, мінімальні коливання її потужності впродовж доби, собівартість згенерованої електроенергії тощо. Для розв’язання такої оптимізаційної задачі в роботі пропонується передусім визначити сукупність всіх прийнятних варіантів розташування вибраних типів сонячних панелей на виділених для цього місцях. Таку сукупність можна представити у вигляді розгалуженого графа, кожна гілка якого є одним із можливих варіантів розташування панелей. Для цього запропоновано використовувати алгоритм на основі рекурсивної функції, яка найкраще підходить для роботи з такими структурами. В статті розглянуто приклад роботи запропонованого алгоритму для варіанта, з конкретною кількістю наявних площадок і використаних типів сонячних панелей. Внаслідок роботи запропонованого алгоритму сформована матриця сукупностей типів панелей і місць їх розташування. Запропонована методика і алгоритм визначення масиву всіх можливих комбінацій розташування сонячних панелей дозволяє значно спростити процес впровадження СЕС на промисловому підприємстві й суттєво підвищити її ефективність. Бібл. 8, рис. 4, табл. 2.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"41 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140737445","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-05DOI: 10.36296/1819-8058.2024.1(76).57-61
Bondarenko Dmytro
The article considers the topology of electric circuits of photovoltaic panels and photovoltaic plants. The existing principles of connection are considered, advantages and disadvantages are analyzed. A parallel-serial connection cell for connecting two power sources is proposed. It is possible to implement parallel connection, serial connection and shunt, simultaneously, in one device. Switching in this cell is controlled and dynamic. The topology of combining a large number of photovoltaic devices is demonstrated. A topological structure in the form of a tree is used. The advantages and disadvantages of this approach are shown. A modern technological approach to the implementation of such a controlled system is proposed. Conclusions are made.
{"title":"OPTIMAL TOPOLOGY OF ELECTRIC CIRCUITS IN PV-PANELS AND PV-PLANTS WITH USING CONTROLLED CONNECTIONS","authors":"Bondarenko Dmytro","doi":"10.36296/1819-8058.2024.1(76).57-61","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.1(76).57-61","url":null,"abstract":"The article considers the topology of electric circuits of photovoltaic panels and photovoltaic plants. The existing principles of connection are considered, advantages and disadvantages are analyzed. A parallel-serial connection cell for connecting two power sources is proposed. It is possible to implement parallel connection, serial connection and shunt, simultaneously, in one device. Switching in this cell is controlled and dynamic. The topology of combining a large number of photovoltaic devices is demonstrated. A topological structure in the form of a tree is used. The advantages and disadvantages of this approach are shown. A modern technological approach to the implementation of such a controlled system is proposed. Conclusions are made.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"37 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140740977","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-05DOI: 10.36296/1819-8058.2024.1(76).62-72
В. І. Будько, Я. В. Вайнштейн Я. В., О. В. Козачук, М. О. Будько, Р. В. Вожаков
Сонячна енергетика є одним з передових та найбільш розповсюджених різновидів відновлюваних джерел енергії, що розвивається швидкими темпами. У процесі цього розвитку формуються певні стандарти та підходи до розрахунку та формування конфігурації сонячних електростанцій. Одним з таких підходів є формування масиву фотомодулів, загальна потужність якого більше за сумарну потужність інверторів. У статті було розглянуто основні причини, що обумовлюють застосування підходу перевантаженням інверторів генерувальними установками у фотоелектричних системах. Для порівняльної оцінки доцільності застосування такого підходу в програмному середовищі PVsyst було проведено моделювання виробітку електричної енергії для сонячних електростанцій зі збільшеною встановленою потужністю фотомодулів та рівною потужності інвертора. За допомогою техніко-економічного розрахунку визначено термін окупності додаткових вкладень, що необхідні для досягнення відповідності між сумарною потужністю масиву фотомодулів та потужністю інверторів. Всі результати було наочно продемонстровано за допомогою побудови двовимірних та тривимірних залежностей.
{"title":"ОЦІНКА ВПЛИВУ ТА ДОЦІЛЬНОСТІ ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ У ФОТОЕЛЕКТРИЧНИХ СИСТЕМАХ","authors":"В. І. Будько, Я. В. Вайнштейн Я. В., О. В. Козачук, М. О. Будько, Р. В. Вожаков","doi":"10.36296/1819-8058.2024.1(76).62-72","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.1(76).62-72","url":null,"abstract":"Сонячна енергетика є одним з передових та найбільш розповсюджених різновидів відновлюваних джерел енергії, що розвивається швидкими темпами. У процесі цього розвитку формуються певні стандарти та підходи до розрахунку та формування конфігурації сонячних електростанцій. Одним з таких підходів є формування масиву фотомодулів, загальна потужність якого більше за сумарну потужність інверторів. У статті було розглянуто основні причини, що обумовлюють застосування підходу перевантаженням інверторів генерувальними установками у фотоелектричних системах. Для порівняльної оцінки доцільності застосування такого підходу в програмному середовищі PVsyst було проведено моделювання виробітку електричної енергії для сонячних електростанцій зі збільшеною встановленою потужністю фотомодулів та рівною потужності інвертора. За допомогою техніко-економічного розрахунку визначено термін окупності додаткових вкладень, що необхідні для досягнення відповідності між сумарною потужністю масиву фотомодулів та потужністю інверторів. Всі результати було наочно продемонстровано за допомогою побудови двовимірних та тривимірних залежностей.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"28 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140738582","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-05DOI: 10.36296/1819-8058.2024.1(76).109-117
І. В. Перепелиця, О. В. Зур’ян
Стаття присвячена вирішенню актуальної задачі підвищення техніко-економічної ефективності роботи теплових насосів, що використовують низькопотенційну теплоту навколишнього середовища в зимовий період експлуатації при нестабільних параметрах температури зовнішнього повітря. Було проаналізовано ефективність роботи діючої на підприємстві Фармацевтичної компанії «Дарниця» системи холодозабезпечення (технологічне обладнання та система кондиціонування повітря), включно з системою холодозабезпечення з функцією Free cooling та теплового насоса. Розроблена прикладна методологія комплексного застосування технологій Free cooling та тепловий насос на основі науково обґрунтованого алгоритму переходу між технологіями залежно від вартості енергоносіїв. Відомо, що режим роботи холодильних машин та застосування системи Free cooling визначаються температурою зовнішнього середовища. А режим роботи теплового насоса обмежений температурним графіком системи опалення. Доведено, що при зовнішній температурі нижче –5 °С температура в тепловій мережі дорівнює максимальній температурі, яку може видати тепловий насос, або перевищує її, й, відповідно, ефективність утилізації тепла втрачається. Досліджені статистичні дані роботи обладнання, співвідношення між вартістю електроенергії та природного газу й визначені межі економічної рентабельності переходу між цими технологіями. На базі отриманих результатів складено таблицю ефективності застосування технологій Free cooling та тепловий насос залежно від тарифів на електричну енергію та природний газ за період 120 днів зимового періоду експлуатації систем. Мають перспективу подальші дослідження щодо моделювання можливості застосування різних видів компресорного обладнання з системою Free cooling для отримання холоду з метою підвищення загальної енергоефективності отримання промислового холоду.
{"title":"ПРИКЛАДНА МЕТОДОЛОГІЯ КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ FREE COOLING І ТЕПЛОВИЙ НАСОС","authors":"І. В. Перепелиця, О. В. Зур’ян","doi":"10.36296/1819-8058.2024.1(76).109-117","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.1(76).109-117","url":null,"abstract":"Стаття присвячена вирішенню актуальної задачі підвищення техніко-економічної ефективності роботи теплових насосів, що використовують низькопотенційну теплоту навколишнього середовища в зимовий період експлуатації при нестабільних параметрах температури зовнішнього повітря. Було проаналізовано ефективність роботи діючої на підприємстві Фармацевтичної компанії «Дарниця» системи холодозабезпечення (технологічне обладнання та система кондиціонування повітря), включно з системою холодозабезпечення з функцією Free cooling та теплового насоса. Розроблена прикладна методологія комплексного застосування технологій Free cooling та тепловий насос на основі науково обґрунтованого алгоритму переходу між технологіями залежно від вартості енергоносіїв. Відомо, що режим роботи холодильних машин та застосування системи Free cooling визначаються температурою зовнішнього середовища. А режим роботи теплового насоса обмежений температурним графіком системи опалення. Доведено, що при зовнішній температурі нижче –5 °С температура в тепловій мережі дорівнює максимальній температурі, яку може видати тепловий насос, або перевищує її, й, відповідно, ефективність утилізації тепла втрачається. Досліджені статистичні дані роботи обладнання, співвідношення між вартістю електроенергії та природного газу й визначені межі економічної рентабельності переходу між цими технологіями. На базі отриманих результатів складено таблицю ефективності застосування технологій Free cooling та тепловий насос залежно від тарифів на електричну енергію та природний газ за період 120 днів зимового періоду експлуатації систем. Мають перспективу подальші дослідження щодо моделювання можливості застосування різних видів компресорного обладнання з системою Free cooling для отримання холоду з метою підвищення загальної енергоефективності отримання промислового холоду.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"41 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140737449","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-05DOI: 10.36296/1819-8058.2024.1(76).73-78
С. В. Матях, Т. В. Суржик, Л. А. Кирнос, І. О. Шейко
Розглянуто та узагальнено основні результати доповідей на секції «Сонячна енергетика», зокрема, одного з напрямів сонячної енергетики – теплоенергетики. В роботі секції з цього напряму спеціалістами з України та Республіки Узбекистан було представлено 10 доповідей. Здебільшого змісти доповідей стосувалися напрямів впровадження технологій сонячної теплоенергетики та питань ефективного використання енергії сонячної радіації для отримання теплової енергії шляхом ефективного застосування передових технологій.
{"title":"НАПРЯМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ СОНЯЧНОЇ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ ЗА МАТЕРІАЛАМИ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ВІДНОВЛЮВАНА ЕНЕРГЕТИКА ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ У ХХІ СТОЛІТТІ» 2023","authors":"С. В. Матях, Т. В. Суржик, Л. А. Кирнос, І. О. Шейко","doi":"10.36296/1819-8058.2024.1(76).73-78","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.1(76).73-78","url":null,"abstract":"Розглянуто та узагальнено основні результати доповідей на секції «Сонячна енергетика», зокрема, одного з напрямів сонячної енергетики – теплоенергетики. В роботі секції з цього напряму спеціалістами з України та Республіки Узбекистан було представлено 10 доповідей. Здебільшого змісти доповідей стосувалися напрямів впровадження технологій сонячної теплоенергетики та питань ефективного використання енергії сонячної радіації для отримання теплової енергії шляхом ефективного застосування передових технологій. ","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"24 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140736592","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-05DOI: 10.36296/1819-8058.2024.1(76).79-88
В. М. Головко, В. І. Міхалін
Зростання вартості енергоресурсів, що використовуються для опалення, зумовлює необхідність пошуку дешевших джерел теплоти. Проблема економічного нагрівання теплоносіїв систем опалення та гарячого водопостачання залишається актуальною незалежно від способу нагрівання теплоносія, будови системи опалення та первинного джерела енергії. Виробництво електроенергії на вітрових електростанціях наразі є одним з найбільш комерціалізованих напрямів використання відновлюваних джерел енергії. Однак поширена думка, що найдоцільніше перетворювати енергію вітру на електричну енергію, а електричну – на теплову. Багато існуючих вітроустановок перетворюють надлишково вироблену електроенергію на теплову. Але перетворення механічної енергії вітру напряму на теплову може заощадити один етап конвертації й тому бути більш ефективним та економічним. Вітроустановки для прямого перетворення енергії вітру на теплову енергію можуть сприяти сталому розвитку енергетичного сектору, оскільки вони є відновлюваним джерелом енергії, можуть утворювати децентралізовану мережу йі забезпечувати безперервну генерацію теплоти за умови поєднання з накопичувачами теплової енергії. В роботі наведено результати аналізу наукових статей, присвячених процесу прямого перетворення енергії вітру на теплову енергію, виділено основні способи прямого перетворення енергії вітру на теплову енергію.
{"title":"АНАЛІЗ СИСТЕМ ПЕРЕТВОРЕННЯ ВІТРОВОЇ ЕНЕРГІЇ НА ТЕПЛОТУ","authors":"В. М. Головко, В. І. Міхалін","doi":"10.36296/1819-8058.2024.1(76).79-88","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.1(76).79-88","url":null,"abstract":"Зростання вартості енергоресурсів, що використовуються для опалення, зумовлює необхідність пошуку дешевших джерел теплоти. Проблема економічного нагрівання теплоносіїв систем опалення та гарячого водопостачання залишається актуальною незалежно від способу нагрівання теплоносія, будови системи опалення та первинного джерела енергії. Виробництво електроенергії на вітрових електростанціях наразі є одним з найбільш комерціалізованих напрямів використання відновлюваних джерел енергії. Однак поширена думка, що найдоцільніше перетворювати енергію вітру на електричну енергію, а електричну – на теплову. Багато існуючих вітроустановок перетворюють надлишково вироблену електроенергію на теплову. Але перетворення механічної енергії вітру напряму на теплову може заощадити один етап конвертації й тому бути більш ефективним та економічним. Вітроустановки для прямого перетворення енергії вітру на теплову енергію можуть сприяти сталому розвитку енергетичного сектору, оскільки вони є відновлюваним джерелом енергії, можуть утворювати децентралізовану мережу йі забезпечувати безперервну генерацію теплоти за умови поєднання з накопичувачами теплової енергії. В роботі наведено результати аналізу наукових статей, присвячених процесу прямого перетворення енергії вітру на теплову енергію, виділено основні способи прямого перетворення енергії вітру на теплову енергію.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"35 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140736556","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-05DOI: 10.36296/1819-8058.2024.1(76).51-56
Д. В. Бондаренко, С. В. Матях
Decentralization and distribution of generating capacities leads to the stability and scalability of the energy system, that in the work proposes the construction of solar power plants in the form of a cluster structure with the creation of unified generating modules. The main idea is to use microinverters as equipment that converts direct current into alternating current. The advantages of using microinverters as devices that ensure decentralization within the framework of a solar power plant, locally, are noted. The implementation of microinverters together with storages of electrical energy is shown. Systems with different types of battery placement are described. The possibility of using individual photovoltaic panels as an independent generating unit in the overall structure of the cluster was noted.
{"title":"USING MICROINVERTERS FOR PHOTOVOLTAIC CLUSTER","authors":"Д. В. Бондаренко, С. В. Матях","doi":"10.36296/1819-8058.2024.1(76).51-56","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.1(76).51-56","url":null,"abstract":"Decentralization and distribution of generating capacities leads to the stability and scalability of the energy system, that in the work proposes the construction of solar power plants in the form of a cluster structure with the creation of unified generating modules. The main idea is to use microinverters as equipment that converts direct current into alternating current. The advantages of using microinverters as devices that ensure decentralization within the framework of a solar power plant, locally, are noted. The implementation of microinverters together with storages of electrical energy is shown. Systems with different types of battery placement are described. The possibility of using individual photovoltaic panels as an independent generating unit in the overall structure of the cluster was noted.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"18 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140739234","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-05DOI: 10.36296/1819-8058.2024.1(76).101-108
А. А. Барило
Стаття присвячена актуальній проблемі поводження з відпрацьованим в геотермальних енергетичних системах природним теплоносієм. Вибір оптимального способу утилізації відпрацьованого теплоносія насамперед дозволяє налагодити екологічно безпечну експлуатацію енергетичних установок, впливає на конструктивні особливості енергетичних систем, а також визначає продуктивність енергетичної системи, строк її служби та техніко-економічні показники. На основі аналізу природних геотермічних умов вітчизняних геотермальних родовищ залежно від розміщення статичного рівня продуктивного горизонту відносно денної поверхні виділено два типи гідротермальних родовищ. Для кожного типу наведено режим роботи свердловин, визначено загальні принципи розрахунку системи водовідбору, а також запропоновано ефективний спосіб утилізації відпрацьованого природного теплоносія. Бібл. 18, рис. 3.
{"title":"СПОСОБИ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДПРАЦЬОВАНИМ ТЕПЛОНОСІЄМ У ГЕОТЕРМАЛЬНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВКАХ","authors":"А. А. Барило","doi":"10.36296/1819-8058.2024.1(76).101-108","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.1(76).101-108","url":null,"abstract":"Стаття присвячена актуальній проблемі поводження з відпрацьованим в геотермальних енергетичних системах природним теплоносієм. Вибір оптимального способу утилізації відпрацьованого теплоносія насамперед дозволяє налагодити екологічно безпечну експлуатацію енергетичних установок, впливає на конструктивні особливості енергетичних систем, а також визначає продуктивність енергетичної системи, строк її служби та техніко-економічні показники. На основі аналізу природних геотермічних умов вітчизняних геотермальних родовищ залежно від розміщення статичного рівня продуктивного горизонту відносно денної поверхні виділено два типи гідротермальних родовищ. Для кожного типу наведено режим роботи свердловин, визначено загальні принципи розрахунку системи водовідбору, а також запропоновано ефективний спосіб утилізації відпрацьованого природного теплоносія. Бібл. 18, рис. 3.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"2 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140738743","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-22DOI: 10.36296/1819-8058.2023.4(75).72-78
В. В. Чумак, О. І. Пономарьов, О. А. Гераскін, С. С. Цивінський, Ю. А. Гайденко
Проаналізовано переваги й недоліки варіантів регулювання навантажувальної характеристики магнітоелектричних генераторів для малопотужних енергокомплексів, наприклад мініГЕС або мікроГЕС. Запропоновано та реалізовано систему підтримання вихідної напруги магнітоелектричних генераторів за допомогою магнітного шунта змінної провідності паралельного підключення до ланки робочого магнітного потоку в еквівалентному магнітному колі. Розраховані та експериментально отримані зовнішні характеристики спроєктованого та виготовленого магнітоелектричного генератора при різному характері навантаження й обґрунтовано можливий діапазон регулювання.
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДУ ТА ДІАПАЗОНУ РЕГУЛЮВАННЯ МАГНІТОЕЛЕКТРИЧНОГО СИНХРОННОГО ГЕНЕРАТОРА З МАГНІТНИМ ШУНТОМ ЗМІННОЇ ПРОВІДНОСТІ","authors":"В. В. Чумак, О. І. Пономарьов, О. А. Гераскін, С. С. Цивінський, Ю. А. Гайденко","doi":"10.36296/1819-8058.2023.4(75).72-78","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.4(75).72-78","url":null,"abstract":"Проаналізовано переваги й недоліки варіантів регулювання навантажувальної характеристики магнітоелектричних генераторів для малопотужних енергокомплексів, наприклад мініГЕС або мікроГЕС. Запропоновано та реалізовано систему підтримання вихідної напруги магнітоелектричних генераторів за допомогою магнітного шунта змінної провідності паралельного підключення до ланки робочого магнітного потоку в еквівалентному магнітному колі. Розраховані та експериментально отримані зовнішні характеристики спроєктованого та виготовленого магнітоелектричного генератора при різному характері навантаження й обґрунтовано можливий діапазон регулювання.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"46 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139608488","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-22DOI: 10.36296/1819-8058.2023.4(75).85-92
Ю. П. Морозов, А. С. Жохін
Пропонується математична модель підземного сховища водню у водоносному пласті, яка описує гідродинамічну взаємодію між воднем, що нагнітається через свердловину, і водою в пористих водоносних земних пластах, що витісняється з пласта тиском газу водню. Модель являє собою систему диференціальних рівнянь в частинних похідних для функцій від координат і часу потенціалу тиску й межі газо-водного контакту. Розглянуту модель пропонується використовувати в чисельних розрахунках за допомогою різницевих схем у часових і просторових координатах нестаціонарних методів наближення диференціальних рівнянь. Наведено актуальність використання і вивчення газових сховищ та їх математичне моделювання. Побудовано математичну модель сховища водню у водоносному пласті, яка описує витіснення рідкої води газом водню в пористому пласті в його периферійну горизонтальну область. Модель являє собою систему еволюційних диференціальних рівнянь в частинних похідних для тиску водню й руху границі між водою і водневим газом. У моделі приймається циліндрична симетрія. Для аналізу часово-просторових процесів на основі представленої моделі пропонується використовувати скінченно-різницеві чисельні методи, які дають змогу наближено дослідити й проаналізувати процеси нагнітання і викачку водню у водоносних пластах. Оскільки ці процеси відбуваються на глибині під землею і є досить складними для спостережень, використання математичної моделі допомагає прогнозувати з деякою точністю ці процеси як якісно, так і кількісно.
{"title":"МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ СХОВИЩА ВОДНЮ У ВОДОНОСНОМУ ПЛАСТІ","authors":"Ю. П. Морозов, А. С. Жохін","doi":"10.36296/1819-8058.2023.4(75).85-92","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.4(75).85-92","url":null,"abstract":"Пропонується математична модель підземного сховища водню у водоносному пласті, яка описує гідродинамічну взаємодію між воднем, що нагнітається через свердловину, і водою в пористих водоносних земних пластах, що витісняється з пласта тиском газу водню. Модель являє собою систему диференціальних рівнянь в частинних похідних для функцій від координат і часу потенціалу тиску й межі газо-водного контакту. Розглянуту модель пропонується використовувати в чисельних розрахунках за допомогою різницевих схем у часових і просторових координатах нестаціонарних методів наближення диференціальних рівнянь. Наведено актуальність використання і вивчення газових сховищ та їх математичне моделювання. \u0000Побудовано математичну модель сховища водню у водоносному пласті, яка описує витіснення рідкої води газом водню в пористому пласті в його периферійну горизонтальну область. Модель являє собою систему еволюційних диференціальних рівнянь в частинних похідних для тиску водню й руху границі між водою і водневим газом. У моделі приймається циліндрична симетрія. Для аналізу часово-просторових процесів на основі представленої моделі пропонується використовувати скінченно-різницеві чисельні методи, які дають змогу наближено дослідити й проаналізувати процеси нагнітання і викачку водню у водоносних пластах. Оскільки ці процеси відбуваються на глибині під землею і є досить складними для спостережень, використання математичної моделі допомагає прогнозувати з деякою точністю ці процеси як якісно, так і кількісно.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"28 26","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139609124","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：