Pub Date : 2023-07-17DOI: 10.36296/1819-8058.2023.2(73).92-99
О. В. Зур’ян, С. В. Матях
Післявоєнне відновлення енергетичної галузі України потребує, зокрема, впровадження інноваційних технологій на основі екологічно чистих відновлюваних джерел енергії. Одним із перспективних напрямів створення децентралізованих систем опалення невеликих міст, поселень та окремих об’єктів різного призначення є застосування комплексних енергосистем на основі низькопотенціальної геотермальної та сонячної теплової енергії. Актуальною задачею під час проєктування комплексних локальних систем (кластера) енергозабезпечення з використанням відновлюваних джерел енергії є створення ефективної системи управління. В умовах сьогодення такі системи мають будуватися на основі відповідної елементної бази, сучасної мови програмування, чутливих вимірювальних приладів та ефективних алгоритмів оцінки та прийняття рішень. У роботі представлено діючий макет розробленої й сконструйованої в Інституті відновлюваної енергетики НАН України експериментальної гідротермальної теплонасосної системи, до складу якої входять: система забору низькопотенціальної теплової енергії, тепловий насос, геліосистема та акумулятори теплової енергії. Визначено основні недоліки системи та запропоновані енергоефективні технічні та організаційні рішення. З метою підвищення ефективності роботи кластера розроблена система управління, яка складається з основного модуля та модулів управління окремими підсистемами, функціонально поєднаних між собою. Виконано опис кожного функціонального блока системи. Зроблено висновки, щодо необхідності проведення експериментальних та аналітичних досліджень ефективності застосування запропонованої системи управління кластером, де як джерело відновлюваної теплової енергії використовується низькопотенціальна геотермальна теплота та енергія сонячного випромінювання. Робота проведена в межах виконання науково-дослідного проєкту: «Розроблення енергетичних кластерів для забезпечення об’єктів багатоцільового призначення електричною та тепловою енергією з використанням технологій відновлюваної та водневої енергетики (шифр: «Енергогарант»)».
{"title":"СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИМ КЛАСТЕРОМ НА ОСНОВІ ТЕПЛОВОГО НАСОСА","authors":"О. В. Зур’ян, С. В. Матях","doi":"10.36296/1819-8058.2023.2(73).92-99","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.2(73).92-99","url":null,"abstract":"Післявоєнне відновлення енергетичної галузі України потребує, зокрема, впровадження інноваційних технологій на основі екологічно чистих відновлюваних джерел енергії. Одним із перспективних напрямів створення децентралізованих систем опалення невеликих міст, поселень та окремих об’єктів різного призначення є застосування комплексних енергосистем на основі низькопотенціальної геотермальної та сонячної теплової енергії. Актуальною задачею під час проєктування комплексних локальних систем (кластера) енергозабезпечення з використанням відновлюваних джерел енергії є створення ефективної системи управління. В умовах сьогодення такі системи мають будуватися на основі відповідної елементної бази, сучасної мови програмування, чутливих вимірювальних приладів та ефективних алгоритмів оцінки та прийняття рішень. У роботі представлено діючий макет розробленої й сконструйованої в Інституті відновлюваної енергетики НАН України експериментальної гідротермальної теплонасосної системи, до складу якої входять: система забору низькопотенціальної теплової енергії, тепловий насос, геліосистема та акумулятори теплової енергії. Визначено основні недоліки системи та запропоновані енергоефективні технічні та організаційні рішення. З метою підвищення ефективності роботи кластера розроблена система управління, яка складається з основного модуля та модулів управління окремими підсистемами, функціонально поєднаних між собою. Виконано опис кожного функціонального блока системи. Зроблено висновки, щодо необхідності проведення експериментальних та аналітичних досліджень ефективності застосування запропонованої системи управління кластером, де як джерело відновлюваної теплової енергії використовується низькопотенціальна геотермальна теплота та енергія сонячного випромінювання. Робота проведена в межах виконання науково-дослідного проєкту: «Розроблення енергетичних кластерів для забезпечення об’єктів багатоцільового призначення електричною та тепловою енергією з використанням технологій відновлюваної та водневої енергетики (шифр: «Енергогарант»)». \u0000 ","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115115039","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-17DOI: 10.36296/1819-8058.2023.2(73).32-38
Г. Л. Карпчук, В. І. Будько
Розвиток технологій відновлюваної енергетики з пере-творення енергії сонячного випромінювання на електричну зумовив значний приріст потужностей сонячної електроенергетики, а також спонукає постійно оновлювати прогнози з технічно досяжного потенціалу енергії Сонця при застосуванні фотоелектричного обладнання та устаткування нових поколінь. Мета цієї статті – проведення аналізу існуючих технологій фотоелектричного перетворення сонячного випромінювання на електричну енергію та перспективи їх використання. У роботі наведено аналіз трьох базових технологій перетворення сонячного випромінювання на електричну енергію: термодинамічну, фотоелектричну та комбіновану. Аналіз технологій термодинамічного перетворення енергії сонячного випромінювання показує свою ефективність при переважанні прямого сонячного випромінювання, що в умовах України спостерігається тільки в південних регіонах. З огляду на це більш деталізовано розглянуто технології фотоелектричного перетворення для чотирьох поколінь: кремнієвих, тонкоплівкових, барвникових та перовскітових, які найбільше підходять для помірних широт нашої країни. Усі вони мають відмінності за електричними параметрами, технологією виробництва, матеріалами та ефективністю. Для цих фотоелектричних технологій у роботі наведено математичні залежності, які дають змогу визначити електричні характеристики, параметри для їх порівняння між собою та структурні схеми для наочного зображення відмінностей між ними. Розглянуто досягнення в розробці фотоелектричних технологій за даними провідних світових лабораторій у сфері фотоенергетики, які демонструють сталий розвиток сонячних електричних технологій і підвищення ефективності їх роботи. Наукові положення та висновки, що сформульовані в роботі, базуються на проведених теоретичних дослідженнях, які надають обґрунтування подальшого вивчення теоретично та практично досяжного потенціалу перетворення сонячної енергії на електричну.
{"title":"АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЙ ФОТОЕЛЕКТРИЧНОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ СОНЯЧНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ЕЛЕКТРИЧНУ ЕНЕРГІЮ","authors":"Г. Л. Карпчук, В. І. Будько","doi":"10.36296/1819-8058.2023.2(73).32-38","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.2(73).32-38","url":null,"abstract":"Розвиток технологій відновлюваної енергетики з пере-творення енергії сонячного випромінювання на електричну зумовив значний приріст потужностей сонячної електроенергетики, а також спонукає постійно оновлювати прогнози з технічно досяжного потенціалу енергії Сонця при застосуванні фотоелектричного обладнання та устаткування нових поколінь. Мета цієї статті – проведення аналізу існуючих технологій фотоелектричного перетворення сонячного випромінювання на електричну енергію та перспективи їх використання. У роботі наведено аналіз трьох базових технологій перетворення сонячного випромінювання на електричну енергію: термодинамічну, фотоелектричну та комбіновану. Аналіз технологій термодинамічного перетворення енергії сонячного випромінювання показує свою ефективність при переважанні прямого сонячного випромінювання, що в умовах України спостерігається тільки в південних регіонах. З огляду на це більш деталізовано розглянуто технології фотоелектричного перетворення для чотирьох поколінь: кремнієвих, тонкоплівкових, барвникових та перовскітових, які найбільше підходять для помірних широт нашої країни. Усі вони мають відмінності за електричними параметрами, технологією виробництва, матеріалами та ефективністю. Для цих фотоелектричних технологій у роботі наведено математичні залежності, які дають змогу визначити електричні характеристики, параметри для їх порівняння між собою та структурні схеми для наочного зображення відмінностей між ними. Розглянуто досягнення в розробці фотоелектричних технологій за даними провідних світових лабораторій у сфері фотоенергетики, які демонструють сталий розвиток сонячних електричних технологій і підвищення ефективності їх роботи. Наукові положення та висновки, що сформульовані в роботі, базуються на проведених теоретичних дослідженнях, які надають обґрунтування подальшого вивчення теоретично та практично досяжного потенціалу перетворення сонячної енергії на електричну. ","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115385527","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-17DOI: 10.36296/1819-8058.2023.2(73).66-75
Г. О. Четверик, О. А. Яременко, Г. А. Голуб
Набуває поширення використання рециркуляційних систем водопостачання для розведення прісноводної риби. Важливим і актуальним є забезпечення енергетичної автономності таких систем. Одним із способів енергетичного використання відходів рибних господарств є метанове зброджування осадів стічних вод підприємств аквакультури. Метою роботи є оцінка можливості виробництва біогазу із осадів стічних вод в аквакультурі для забезпечення часткової енергетичної автономності рециркуляційних систем водопостачання. Стаття присвячена аналізу сучасного стану досліджень метанового зброджування осадів стічних вод рециркуляційних систем водопостачання. Аналіз виконано на основі наукових публікацій в даному напрямку та власних досліджень. Наведено аналіз технічних рішень для систем штучного вирощування риби з використанням біогазу. Встановлено, що осад стічних вод рибних господарств є перспек-тивною сировиною для отримання біогазу, що дає змогу досягнути часткової автономності рециркуляційних систем водопостачання. Бібл. 48, рис. 4.
{"title":"ПЕРЕДУМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ АВТОНОМНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АКВАКУЛЬТУ-РИ","authors":"Г. О. Четверик, О. А. Яременко, Г. А. Голуб","doi":"10.36296/1819-8058.2023.2(73).66-75","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.2(73).66-75","url":null,"abstract":"Набуває поширення використання рециркуляційних систем водопостачання для розведення прісноводної риби. Важливим і актуальним є забезпечення енергетичної автономності таких систем. Одним із способів енергетичного використання відходів рибних господарств є метанове зброджування осадів стічних вод підприємств аквакультури. Метою роботи є оцінка можливості виробництва біогазу із осадів стічних вод в аквакультурі для забезпечення часткової енергетичної автономності рециркуляційних систем водопостачання. Стаття присвячена аналізу сучасного стану досліджень метанового зброджування осадів стічних вод рециркуляційних систем водопостачання. Аналіз виконано на основі наукових публікацій в даному напрямку та власних досліджень. Наведено аналіз технічних рішень для систем штучного вирощування риби з використанням біогазу. Встановлено, що осад стічних вод рибних господарств є перспек-тивною сировиною для отримання біогазу, що дає змогу досягнути часткової автономності рециркуляційних систем водопостачання. Бібл. 48, рис. 4. \u0000 ","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116695059","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-17DOI: 10.36296/1819-8058.2023.2(73).76-80
Г. О. Четверик, Є. Г. Новицька
Підбито підсумки роботи секції «Біоенергетика» на XXIV міжнародній конференції «Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті». Розглянуто тези доповідей щодо напрямів досліджень у галузі біоенергетики: газоподібних біопалив, спалювання газових палив, біопалив і альтернативних видів палив, газифікації твердих видів біопалива, деревного вугілля і твердих видів біомаси, отримання композтних біопалив, законодавча під-тримка розвитку біоенергетики, розвитку нових видів альтернативної енергетики, застосування біомаси в нафтогазовій промисловості – й наведено аналіз цих тез. Проаналізовано сучасний стан досліджень актуальних проблем біоенергетики за результатами матеріалів конференції й окреслено перспективи подальших досліджень. Бібл. 25.
{"title":"ПІДСУМКИ XXIV МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ВІДНОВЛЮВАНА ЕНЕРГЕТИКА ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ У XXI СТОЛІТТІ»: СЕКЦІЯ «БІОЕНЕРГЕТИКА»","authors":"Г. О. Четверик, Є. Г. Новицька","doi":"10.36296/1819-8058.2023.2(73).76-80","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.2(73).76-80","url":null,"abstract":"Підбито підсумки роботи секції «Біоенергетика» на XXIV міжнародній конференції «Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті». Розглянуто тези доповідей щодо напрямів досліджень у галузі біоенергетики: газоподібних біопалив, спалювання газових палив, біопалив і альтернативних видів палив, газифікації твердих видів біопалива, деревного вугілля і твердих видів біомаси, отримання композтних біопалив, законодавча під-тримка розвитку біоенергетики, розвитку нових видів альтернативної енергетики, застосування біомаси в нафтогазовій промисловості – й наведено аналіз цих тез. Проаналізовано сучасний стан досліджень актуальних проблем біоенергетики за результатами матеріалів конференції й окреслено перспективи подальших досліджень. Бібл. 25. ","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"33 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134464493","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-17DOI: 10.36296/1819-8058.2023.2(73).6-10
М. П. Кузнєцов
Анотація. Метою роботи є аналіз актуальних проблем відновлюваної енергетики за результатами матеріалів ХXIV Міжнародної науково-практичної конференції «Відновлювана енергетика та енергоефективність у ХХІ столітті». Розглянуто тези доповідей, що стосуються загальних питань використання відновлюваних джерел енергії, зокрема їх комплексного використання. Проаналізовано головні напрями досліджень в галузі відновлюваної енергетики. До актуальних питань віднесено: законодавче поле, організаційні заходи; досягнення енергетичної ефективності, енергетичний менеджмент; потреби в балансуванні енергетичних систем з високою часткою відновлюваної генерації; математичне забезпечення задач з оцінки можливостей відновлюваної енергетики; врахування особливостей споживання енергії; технічні особливості роботи комбінованих енергосистем; взаємодія науки та промисловості під час впровадження інноваційних розробок. Окреслено перспективи та напрями подальших досліджень.
{"title":"КОМПЛЕКСНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ – ПІДСУМКИ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ 2023 р.","authors":"М. П. Кузнєцов","doi":"10.36296/1819-8058.2023.2(73).6-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.2(73).6-10","url":null,"abstract":"Анотація. Метою роботи є аналіз актуальних проблем відновлюваної енергетики за результатами матеріалів ХXIV Міжнародної науково-практичної конференції «Відновлювана енергетика та енергоефективність у ХХІ столітті». Розглянуто тези доповідей, що стосуються загальних питань використання відновлюваних джерел енергії, зокрема їх комплексного використання. Проаналізовано головні напрями досліджень в галузі відновлюваної енергетики. До актуальних питань віднесено: законодавче поле, організаційні заходи; досягнення енергетичної ефективності, енергетичний менеджмент; потреби в балансуванні енергетичних систем з високою часткою відновлюваної генерації; математичне забезпечення задач з оцінки можливостей відновлюваної енергетики; врахування особливостей споживання енергії; технічні особливості роботи комбінованих енергосистем; взаємодія науки та промисловості під час впровадження інноваційних розробок. Окреслено перспективи та напрями подальших досліджень.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134473589","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-17DOI: 10.36296/1819-8058.2023.2(73).51-60
О. М. Попович, І. В. Головань
Розроблено імітаційну математичну модель гідравліч-ної турбіни для комплексного дослідження і проектування електромеханічної системи гідравлічної елек-тричної станції. Модель призначено для досліджень у системі імітаційного моделювання з урахуванням взаємного впливу складових системи і з визначенням величини критерію ефективності всього електро-технічного комплексу, як відношення величини кінцевої корисної дії системи до обсягу спожитих ресурсів. Модель турбіни визначає величини її напору і моменту відповідно до вхідної інформації про подачу, швидкість, відкриття лопатей напрямного апарату. Модель турбіни інтегровано до комплексної моделі гідравлічної електричної станції для визначення величин витрат води і швидкості обертання рухомих частин системи за результатами розрахунку рівнянь рівноваги рухомих частин електро-механічної і гідравлічної складових системи. Модель турбіни побудовано за довідниковою інформацією про її універсальні характеристики у межах припущень теорії подоби турбомашин. Модель являє собою поліноміальні залежності другого порядку для напору і ККД у функції витрат, швидкості, величини відкриття напрямного апарату. Алгоритм побудови поліномів передбачає апроксимацію напірних характеристик за сталих величин відкриття напрямного апарату із визначенням коефіцієнтів поліномів і з подальшою апроксимацією залежностей зміни цих коефіцієнтів у функції величини цього відкриття. Розрахунок величин коефіцієнтів апроксимаційних поліномів здійснено з мінімізацією середньоквадратичного відхилення від вихідної табличної залежності. Апробацію моделі здійснено на прикладі малої ГЕС із пропелерною турбіною потужністю 250 кВт. Показано можливість оптимізаційних досліджень конструктивних і режимних параметрів складових системи ГЕС при зміні її статичного напору, елек-тричного навантаження, величини відкриття напрямного апарату.
{"title":"ІМІТАЦІЙНА МОДЕЛЬ ГІДРОТУРБІНИ ДЛЯ КОМПЛЕКСНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНОЇ СИСТЕМИ ГЕС","authors":"О. М. Попович, І. В. Головань","doi":"10.36296/1819-8058.2023.2(73).51-60","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.2(73).51-60","url":null,"abstract":"Розроблено імітаційну математичну модель гідравліч-ної турбіни для комплексного дослідження і проектування електромеханічної системи гідравлічної елек-тричної станції. Модель призначено для досліджень у системі імітаційного моделювання з урахуванням взаємного впливу складових системи і з визначенням величини критерію ефективності всього електро-технічного комплексу, як відношення величини кінцевої корисної дії системи до обсягу спожитих ресурсів. Модель турбіни визначає величини її напору і моменту відповідно до вхідної інформації про подачу, швидкість, відкриття лопатей напрямного апарату. Модель турбіни інтегровано до комплексної моделі гідравлічної електричної станції для визначення величин витрат води і швидкості обертання рухомих частин системи за результатами розрахунку рівнянь рівноваги рухомих частин електро-механічної і гідравлічної складових системи. Модель турбіни побудовано за довідниковою інформацією про її універсальні характеристики у межах припущень теорії подоби турбомашин. Модель являє собою поліноміальні залежності другого порядку для напору і ККД у функції витрат, швидкості, величини відкриття напрямного апарату. Алгоритм побудови поліномів передбачає апроксимацію напірних характеристик за сталих величин відкриття напрямного апарату із визначенням коефіцієнтів поліномів і з подальшою апроксимацією залежностей зміни цих коефіцієнтів у функції величини цього відкриття. Розрахунок величин коефіцієнтів апроксимаційних поліномів здійснено з мінімізацією середньоквадратичного відхилення від вихідної табличної залежності. Апробацію моделі здійснено на прикладі малої ГЕС із пропелерною турбіною потужністю 250 кВт. Показано можливість оптимізаційних досліджень конструктивних і режимних параметрів складових системи ГЕС при зміні її статичного напору, елек-тричного навантаження, величини відкриття напрямного апарату.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"116 3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126385933","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-17DOI: 10.36296/1819-8058.2023.2(73).11-17
Ю. Г. Качан, О. А. Шрам
Метою роботи є розробка підходу до формування доцільної схеми приєднання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) до промислових електромереж. Зростання встановленої потужності ВДЕ на підприємстві може вносити суттєву невизначеність у його енергосистему, погіршити її надійність та енергоефективність, оскільки собівартість електроенергії, згенерованої ВДЕ, перевищує допустиму порівняно з традиційним енергозабезпеченням. Це пов'язано з недостатньою концентрацією вітрових потоків чи сонячного випромінювання в можливих місцях розташування ВДЕ на території підприємства. Крім того, існують певні технічні та організаційні проблеми, що ускладнюють розташування ВДЕ на території, яка не належить підприємству. У статті наведено характеристики сучасних сонячних батарей та вітроустановок вітчизняних і закордонних виробників, а також розглянуто варіант приєднання сонячної електростанції до електромережі промислового підприємства з використанням мережевого інвертора. Зазначено, що вартість пристрою для перетворення енергії й забезпечення її якості при традиційному підході приєднання ВДЕ до електромереж підприємства становитиме майже 35 % загальної вартості. При диференціації споживачів електроенергії промислових підприємств за жорсткістю вимог щодо її якості доцільним є створення двох окремих локальних мереж: змінного та постійного струму. До першої мережі пропонується приєднувати вітроустановки без блоків якості електроенергії, а до другої – сонячні електростанції та вітроустановки постійного струму. Запропонований підхід дає змогу приєднати до мережі змінного струму споживачів підприємств, які не потребують якісної електроенергії, а до мережі постійного струму – споживачів постійного струму й двигуни змінного струму з частотним керуванням. У роботі розглянута теоретична можливість підключення відновлюваних джерел енергії до електромережі одного з промислових підприємств Запоріжжя із застосуванням пропонованого підходу. Показано, що порівняно з потужністю всіх інверторів, які потрібно було б використати в разі традиційного підключення вибраних ВДЕ до електромережі підприємства, потужність загального мережевого інвертора становитиме не більше 18 %. Бібл. 12, рис. 2, табл. 2.
{"title":"ЩОДО ДОЦІЛЬНОЇ СХЕМИ ПРИЄДНАННЯ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ ДО ПРОМИСЛОВИХ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ","authors":"Ю. Г. Качан, О. А. Шрам","doi":"10.36296/1819-8058.2023.2(73).11-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.2(73).11-17","url":null,"abstract":"Метою роботи є розробка підходу до формування доцільної схеми приєднання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) до промислових електромереж. Зростання встановленої потужності ВДЕ на підприємстві може вносити суттєву невизначеність у його енергосистему, погіршити її надійність та енергоефективність, оскільки собівартість електроенергії, згенерованої ВДЕ, перевищує допустиму порівняно з традиційним енергозабезпеченням. Це пов'язано з недостатньою концентрацією вітрових потоків чи сонячного випромінювання в можливих місцях розташування ВДЕ на території підприємства. Крім того, існують певні технічні та організаційні проблеми, що ускладнюють розташування ВДЕ на території, яка не належить підприємству. \u0000У статті наведено характеристики сучасних сонячних батарей та вітроустановок вітчизняних і закордонних виробників, а також розглянуто варіант приєднання сонячної електростанції до електромережі промислового підприємства з використанням мережевого інвертора. Зазначено, що вартість пристрою для перетворення енергії й забезпечення її якості при традиційному підході приєднання ВДЕ до електромереж підприємства становитиме майже 35 % загальної вартості. При диференціації споживачів електроенергії промислових підприємств за жорсткістю вимог щодо її якості доцільним є створення двох окремих локальних мереж: змінного та постійного струму. До першої мережі пропонується приєднувати вітроустановки без блоків якості електроенергії, а до другої – сонячні електростанції та вітроустановки постійного струму. Запропонований підхід дає змогу приєднати до мережі змінного струму споживачів підприємств, які не потребують якісної електроенергії, а до мережі постійного струму – споживачів постійного струму й двигуни змінного струму з частотним керуванням. У роботі розглянута теоретична можливість підключення відновлюваних джерел енергії до електромережі одного з промислових підприємств Запоріжжя із застосуванням пропонованого підходу. Показано, що порівняно з потужністю всіх інверторів, які потрібно було б використати в разі традиційного підключення вибраних ВДЕ до електромережі підприємства, потужність загального мережевого інвертора становитиме не більше 18 %. Бібл. 12, рис. 2, табл. 2. \u0000 ","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"94 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130307504","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-17DOI: 10.36296/1819-8058.2023.2(73).18-23
М. С. Іськова, А. Р. Буряк, В. В. Кирик
У статті розглядається вирішення проблеми забезпечення надійного та ефективного електропостачання для споживачів з використанням джерел накопичення енергії. Відзначається, що зберігання енергії може допомогти підвищити загальну якість електропостачання, особливо при зростанні частки потужності альтернативних джерел енергії. Описано використання накопичувачів у мережах низької напруги, для отримання максимального прибутку домогосподарств від відновлюваних джерел енергії та накопичувальних станцій для балансування мережі та поліпшення її стійкості. Зазначена можливість компенсації коливань від відновлюваних джерел енергії шляхом видачі потужності в час піку та зарядки від мережі в момент мінімуму. Продемонстровані результати моделювання мережі номінальною напругою 20 кВ з узагальненим джерелом відновлюваної енергії у вигляді сонячної електростанції та накопичувальною батареєю. Визначені переваги застосування цих джерел, як-от: керування енергією, резервне живлення, вирівнювання навантаження, регулювання частоти, підтримка напруги та стабілізація мережі. Робота демонструє актуальність використання джерел накопичення енергії для забезпечення стійкого та ефективно-го електропостачання споживачам.
{"title":"ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ НОМІНАЛЬНОЮ НАПРУГОЮ 20 кВ З ДЖЕРЕЛАМИ НАКОПИЧЕННЯ ЕНЕРГІЇ","authors":"М. С. Іськова, А. Р. Буряк, В. В. Кирик","doi":"10.36296/1819-8058.2023.2(73).18-23","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.2(73).18-23","url":null,"abstract":"У статті розглядається вирішення проблеми забезпечення надійного та ефективного електропостачання для споживачів з використанням джерел накопичення енергії. Відзначається, що зберігання енергії може допомогти підвищити загальну якість електропостачання, особливо при зростанні частки потужності альтернативних джерел енергії. Описано використання накопичувачів у мережах низької напруги, для отримання максимального прибутку домогосподарств від відновлюваних джерел енергії та накопичувальних станцій для балансування мережі та поліпшення її стійкості. Зазначена можливість компенсації коливань від відновлюваних джерел енергії шляхом видачі потужності в час піку та зарядки від мережі в момент мінімуму. Продемонстровані результати моделювання мережі номінальною напругою 20 кВ з узагальненим джерелом відновлюваної енергії у вигляді сонячної електростанції та накопичувальною батареєю. Визначені переваги застосування цих джерел, як-от: керування енергією, резервне живлення, вирівнювання навантаження, регулювання частоти, підтримка напруги та стабілізація мережі. Робота демонструє актуальність використання джерел накопичення енергії для забезпечення стійкого та ефективно-го електропостачання споживачам. \u0000 ","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"544 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116236375","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-17DOI: 10.36296/1819-8058.2023.2(73).46-50
В. П. Коханєвич
Метою роботи є аналіз актуальних проблем відновлюваної енергетики, зокрема вітроенергетики, за результатами матеріалів ХXIV Міжнародної науково-практичної конференції «Відновлювана енергетика та енергоефективність у ХХІ столітті». Розглянуто тези доповідей та проаналізовано основні досягнення за такими основними напрямами: оцінка сучасного стану вітроенергетики України; оцінювання вітропотенціалу та прогнозування виробітку електроенергії вітроелектричною установкою; теоретичні дослідження; стан вітроустановок та засоби їх діагностування; електроенергетичне обладнання вітроустановок; перспективні та нетрадиційні вітроустановки. Окреслено перспективи та напрями подальших досліджень та заначено, що незважаючи на те, що Україна перебуває в стані війни, розвиток вітроенергетики в Україні відбувався як у плані будівництва нових ВЕС, так і подальших наукових досліджень.
{"title":"СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ – ЗА МАТЕРІАЛАМИ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ВІДНОВЛЮВАНА ЕНЕРГЕТИКА ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ","authors":"В. П. Коханєвич","doi":"10.36296/1819-8058.2023.2(73).46-50","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.2(73).46-50","url":null,"abstract":"Метою роботи є аналіз актуальних проблем відновлюваної енергетики, зокрема вітроенергетики, за результатами матеріалів ХXIV Міжнародної науково-практичної конференції «Відновлювана енергетика та енергоефективність у ХХІ столітті». Розглянуто тези доповідей та проаналізовано основні досягнення за такими основними напрямами: оцінка сучасного стану вітроенергетики України; оцінювання вітропотенціалу та прогнозування виробітку електроенергії вітроелектричною установкою; теоретичні дослідження; стан вітроустановок та засоби їх діагностування; електроенергетичне обладнання вітроустановок; перспективні та нетрадиційні вітроустановки. Окреслено перспективи та напрями подальших досліджень та заначено, що незважаючи на те, що Україна перебуває в стані війни, розвиток вітроенергетики в Україні відбувався як у плані будівництва нових ВЕС, так і подальших наукових досліджень. \u0000 ","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"233 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134192545","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-17DOI: 10.36296/1819-8058.2023.2(73).24-31
В. І. Будько, Я. В. Вайнштейн
Зростання тарифів та підвищення соціальної складової сонячної енергетики призводить до збільшення темпів впровадження сонячних електростанцій як складової внутрішніх електромереж підприємств. Поряд з цим постає питання оптимального, кваліфікованого й водночас швидкого вирішення проблеми з підбором потужності, відповідної до характеру споживання підприємства, чому й присвячена ця робота. В статті проведено аналіз залежностей генерації електричної енергії сонячною електростанцією від параметрів конфігурації масиву фотомодулів за допомогою програмного середовища PVsyst. Результатом статті є розроблений програмний алгоритм з підбору потужності сонячної електростанції відповідно до характеристики споживання та поставленого завдання, результати роботи якого проілюстровані відповідними рисунками.
{"title":"ПРОГРАМНИЙ АЛГОРИТМ ПІДБОРУ ОПТИМАЛЬНИХ ПАРАМЕТРІВ СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАН-ЦІЇ ДЛЯ ПОКРИТТЯ ВЛАСНОГО СПОЖИВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ОБ’ЄКТА","authors":"В. І. Будько, Я. В. Вайнштейн","doi":"10.36296/1819-8058.2023.2(73).24-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.2(73).24-31","url":null,"abstract":"Зростання тарифів та підвищення соціальної складової сонячної енергетики призводить до збільшення темпів впровадження сонячних електростанцій як складової внутрішніх електромереж підприємств. Поряд з цим постає питання оптимального, кваліфікованого й водночас швидкого вирішення проблеми з підбором потужності, відповідної до характеру споживання підприємства, чому й присвячена ця робота. В статті проведено аналіз залежностей генерації електричної енергії сонячною електростанцією від параметрів конфігурації масиву фотомодулів за допомогою програмного середовища PVsyst. Результатом статті є розроблений програмний алгоритм з підбору потужності сонячної електростанції відповідно до характеристики споживання та поставленого завдання, результати роботи якого проілюстровані відповідними рисунками. ","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"76 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127539882","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：