Pub Date : 2024-01-22DOI: 10.36296/1819-8058.2023.4(75).64-71
В. П. Коханєвич, Н. В. Марченко, М. О. Будько, В. В. Коханєвич
Для розвитку в Україні галузі вітроенергетики необхідні відповідні інвестиції. Основні об’єми інвестицій вкладаються українськими національними компаніями в будівництво вітроелектростанцій. Мала вітроенергетика розвивається за рахунок малих інвесторів та окремих ентузіастів. Також необхідно враховувати низьку купівель-ну спроможність більшої частини населення, що потребує максимально точного визначення напряму інвес-тування в цю галузь для гарантування повернення коштів інвестору. Питання визначення напрямів інвестування розглядалось у низці робіт, де був проведений аналіз основних конструкцій вітрових установок та визначено діапазон потужностей установок, в яких найбільше зацікавлений споживач, а саме: від 1 до 10 кВт. Цей діапазон надто широкий, оскільки включає установки, які суттєво відрізняються своїми функціональними можливостями. Для вирішення поставлених задач, як і в попередніх роботах, було використано метод парних порівнянь та запропоновано дві групи критеріїв для аналізу. До першої групи входять критерії, в яких зацікавлені потенційні покупці, тобто: зацікавленість споживачів у певній потужності вітроустановки; можливість монтажу без використання транспортно-підйомних засобів; можливість обслуговування та дрібного ремонту власними силами споживача; можливість акумулювання. До другої групи критеріїв віднесено критерії, які цікавлять інвестора: наявність технічної документації; наявність експериментального або дослідного зразка; наявність технологій та обладнання для серійного випуску. Також було визначено та обґрунтовано вибір сегментів потужностей, а саме: від 2 до 3 кВт; від 3 до 4 кВт; від 4 до 6 кВт та від 6 до 10 кВт. На основі проведеного порівняльного аналізу найвищу інтегральну оцінку 85,813 отримав сегмент потужностей від 3 до 4 кВт, який пропонується для подальшого інвестування. Бібл. 15, табл. 5.
{"title":"АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ОКРЕМИХ СЕГМЕНТІВ ПОТУЖНОСТІ МАЛОПОТУЖНИХ ВІТРОЕЛЕКТРИЧНИХ УСТАНОВОК","authors":"В. П. Коханєвич, Н. В. Марченко, М. О. Будько, В. В. Коханєвич","doi":"10.36296/1819-8058.2023.4(75).64-71","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.4(75).64-71","url":null,"abstract":"Для розвитку в Україні галузі вітроенергетики необхідні відповідні інвестиції. Основні об’єми інвестицій вкладаються українськими національними компаніями в будівництво вітроелектростанцій. Мала вітроенергетика розвивається за рахунок малих інвесторів та окремих ентузіастів. Також необхідно враховувати низьку купівель-ну спроможність більшої частини населення, що потребує максимально точного визначення напряму інвес-тування в цю галузь для гарантування повернення коштів інвестору. Питання визначення напрямів інвестування розглядалось у низці робіт, де був проведений аналіз основних конструкцій вітрових установок та визначено діапазон потужностей установок, в яких найбільше зацікавлений споживач, а саме: від 1 до 10 кВт. Цей діапазон надто широкий, оскільки включає установки, які суттєво відрізняються своїми функціональними можливостями. Для вирішення поставлених задач, як і в попередніх роботах, було використано метод парних порівнянь та запропоновано дві групи критеріїв для аналізу. До першої групи входять критерії, в яких зацікавлені потенційні покупці, тобто: зацікавленість споживачів у певній потужності вітроустановки; можливість монтажу без використання транспортно-підйомних засобів; можливість обслуговування та дрібного ремонту власними силами споживача; можливість акумулювання. До другої групи критеріїв віднесено критерії, які цікавлять інвестора: наявність технічної документації; наявність експериментального або дослідного зразка; наявність технологій та обладнання для серійного випуску. Також було визначено та обґрунтовано вибір сегментів потужностей, а саме: від 2 до 3 кВт; від 3 до 4 кВт; від 4 до 6 кВт та від 6 до 10 кВт. На основі проведеного порівняльного аналізу найвищу інтегральну оцінку 85,813 отримав сегмент потужностей від 3 до 4 кВт, який пропонується для подальшого інвестування. Бібл. 15, табл. 5.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"58 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139606969","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-22DOI: 10.36296/1819-8058.2023.4(75).6-10
С. О. Кудря, М. П. Кузнєцов, Л. В. Яценко
На сьогоднішній день використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) є одним із основних пріоритетів розвитку енергетики для більшості розвинених країн світу. Зокрема, США, Німеччина, Іспанія, Швеція, Данія, Японія планують у перший половині ХХІ століття довести частку ВДЕ в загальному енергобалансі до 50 %, але кількість країн, міст та окремих громад, які ставлять за мету забезпечення енергоспоживання за рахунок ВДЕ невпинно збільшується, і деякі з них прагнуть перейти до ВДЕ на рівні 100 %. Енергетична стратегія України передбачає, що до 2035 року частка ВДЕ в Україні складатиме 25 %. Але з огляду на руйнування, завдані ворогом об’єктам теплової генерації та мережам електропостачання України, держава має посилити розвиток ВДЕ і прискорити енергетичний перехід: це питання національної безпеки і безпеки передачі електроенергії, для вирішення якого Україна має повною мірою задіяти свій науково технічний-потенціал, в якому головна роль відводиться науковим установам, які займаються питаннями розвитку систем ВДЕ. Флагманом серед таких наукових закладів безумовно є Інститут відновлюваної енергетики НАН України, який ввібрав у себе досвід та знання кількох поколінь науковців галузі ВДЕ, та створив унікальну дослідно-експериментальну базу для реалізації їх потенціалу. У статті викладено фактичні матеріали щодо напрямків діяльності, наукового потенціалу, досягнень а також історії та передумов створення Інституту відновлюваної енергетики НАН України. Дана інформація щодо керівництва Інституту, його структури по відділах та їх завданнях.
{"title":"ІНСТИТУТУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ НАН УКРАЇНИ – 20 РОКІВ","authors":"С. О. Кудря, М. П. Кузнєцов, Л. В. Яценко","doi":"10.36296/1819-8058.2023.4(75).6-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.4(75).6-10","url":null,"abstract":"На сьогоднішній день використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) є одним із основних пріоритетів розвитку енергетики для більшості розвинених країн світу. Зокрема, США, Німеччина, Іспанія, Швеція, Данія, Японія планують у перший половині ХХІ століття довести частку ВДЕ в загальному енергобалансі до 50 %, але кількість країн, міст та окремих громад, які ставлять за мету забезпечення енергоспоживання за рахунок ВДЕ невпинно збільшується, і деякі з них прагнуть перейти до ВДЕ на рівні 100 %. Енергетична стратегія України передбачає, що до 2035 року частка ВДЕ в Україні складатиме 25 %. Але з огляду на руйнування, завдані ворогом об’єктам теплової генерації та мережам електропостачання України, держава має посилити розвиток ВДЕ і прискорити енергетичний перехід: це питання національної безпеки і безпеки передачі електроенергії, для вирішення якого Україна має повною мірою задіяти свій науково технічний-потенціал, в якому головна роль відводиться науковим установам, які займаються питаннями розвитку систем ВДЕ. Флагманом серед таких наукових закладів безумовно є Інститут відновлюваної енергетики НАН України, який ввібрав у себе досвід та знання кількох поколінь науковців галузі ВДЕ, та створив унікальну дослідно-експериментальну базу для реалізації їх потенціалу. \u0000У статті викладено фактичні матеріали щодо напрямків діяльності, наукового потенціалу, досягнень а також історії та передумов створення Інституту відновлюваної енергетики НАН України. Дана інформація щодо керівництва Інституту, його структури по відділах та їх завданнях.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"5 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139609418","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-22DOI: 10.36296/1819-8058.2023.4(75).79-84
Ю. П. Морозов, О. В. Бачеріков
Проведено аналіз енерговитрат на повернення від-працьованого теплоносія в надра при видобутку тепла за допомогою геотермальної циркуляційної системи (ГЦС). Для оцінки енерговитрат використано фактичні дані повернення супутніх пластових вод у нафтовидобувній промисловості. Показано, що розділення видобутку теплоносія на дві стадії з початковим етапом закачування відпрацьованого теплоносія у вище розташований поглинаючий горизонт значно скорочує енерговитрати під час експлуатації ГЦС. На другій стадії роботи ГЦС при повернені відпрацьованого теплоносія в продуктивний пласт теплова продуктивність системи залежить від відстані між нагнітальними й видобувними свердловинами. Для вирішення цієї задачі встановлено залежності між тепловою продуктивністю ГЦС і тривалістю її роботи від відстані й часу фільтрації теплоносія між нагнітальними і видобувними свердловинами. При заданому дебіті теплоносія, тепловій і фільтраційній характеристиці продуктивного пласта, тривалості роботи ГЦС у визначеному температурному режимі отримано рівняння, що дають змогу розраховувати мінімально допустиму відстань між свердловинами геотермального родовища.
{"title":"ДВОСТАДІЙНЕ ВИДОБУВАННЯ ГЕОТЕРМАЛЬНИХ РЕСУРСІВ У ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ УМОВАХ УКРАЇНИ","authors":"Ю. П. Морозов, О. В. Бачеріков","doi":"10.36296/1819-8058.2023.4(75).79-84","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.4(75).79-84","url":null,"abstract":"Проведено аналіз енерговитрат на повернення від-працьованого теплоносія в надра при видобутку тепла за допомогою геотермальної циркуляційної системи (ГЦС). Для оцінки енерговитрат використано фактичні дані повернення супутніх пластових вод у нафтовидобувній промисловості. Показано, що розділення видобутку теплоносія на дві стадії з початковим етапом закачування відпрацьованого теплоносія у вище розташований поглинаючий горизонт значно скорочує енерговитрати під час експлуатації ГЦС. \u0000На другій стадії роботи ГЦС при повернені відпрацьованого теплоносія в продуктивний пласт теплова продуктивність системи залежить від відстані між нагнітальними й видобувними свердловинами. Для вирішення цієї задачі встановлено залежності між тепловою продуктивністю ГЦС і тривалістю її роботи від відстані й часу фільтрації теплоносія між нагнітальними і видобувними свердловинами. При заданому дебіті теплоносія, тепловій і фільтраційній характеристиці продуктивного пласта, тривалості роботи ГЦС у визначеному температурному режимі отримано рівняння, що дають змогу розраховувати мінімально допустиму відстань між свердловинами геотермального родовища.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"76 15","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139606406","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-21DOI: 10.36296/1819-8058.2023.4(75).20-28
Ю. М. Лобунець, В. П. Клюс, О. В. Зур’ян
В умовах військового часу питання забезпечення малопотужними джерелами живлення засобів зв’язку та різноманітної військової техніки в польових умовах набули надзвичайної актуальності. Такі джерела повинні забезпечувати можливість безперебійного живлення, мати невелику масу й габарити, не потребувати спеціальних видів палива. Цей попит задовольняється зокрема й шляхом розробки термоелектричних генераторів, які працюють на органічному паливі. Такі генератори розраховані на короткочасне використання й не мають функції обігріву. Потужніші генератори мають велику масу й габарити, через що не можуть розглядатись для автономних та мобільних застосувань. У цій роботі представлений компактний термоелектричний пристрій для генерації енергії, що використовує спалювання. Пристрій був розроблений з акцентом на низькій вартості й реалістичному автономному дизайні, що має потенціал для комерціалізації. Очікувані технічні характеристики цього генератора забезпечують йому конкурентоздатність у порівнянні з існуючими зразками, що з огляду на зростаючий попит на подібну техніку відкриває можливості для експорту цих пристроїв у європейські країни. Попередні дослідження показали, що каталітичне спалювання є одним із способів покращення стабілізації полум'я, проте використання каталізатора в системі збільшує виробничі витрати, що може бути суттєвим недоліком. Мають перспективу подальші дослідження щодо механізмів стабілізації полум'я в пальнику, в яких основна увага приділяється додаванню вторинного повітря в камеру згоряння. Ці дослідження можливо поділити на два етапи. Перший етап досліджень включає розробку пальника, яка полягає в оптимізації конструкції для досягнення стабільного закритого полум'я попередньо змішаної суміші відповідно до проєктних та експлуатаційних вимог. Другий етап досліджень необхідно зосередити на інтеграції пальника з термоелектричними генераторами енергії, зокрема на дослідженні різних конфігурацій для оптимізації вихідної електричної потужності за наявності обмеженої кількості теплоти.
{"title":"КОМБІНОВАНЕ ДЖЕРЕЛО ТЕПЛОВОЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ НА БАЗІ ГАЗОГЕНЕРАТОРНОГО ПАЛЬНИКА І ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНОГО ГЕНЕРАТОРА","authors":"Ю. М. Лобунець, В. П. Клюс, О. В. Зур’ян","doi":"10.36296/1819-8058.2023.4(75).20-28","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.4(75).20-28","url":null,"abstract":"В умовах військового часу питання забезпечення малопотужними джерелами живлення засобів зв’язку та різноманітної військової техніки в польових умовах набули надзвичайної актуальності. Такі джерела повинні забезпечувати можливість безперебійного живлення, мати невелику масу й габарити, не потребувати спеціальних видів палива. Цей попит задовольняється зокрема й шляхом розробки термоелектричних генераторів, які працюють на органічному паливі. Такі генератори розраховані на короткочасне використання й не мають функції обігріву. Потужніші генератори мають велику масу й габарити, через що не можуть розглядатись для автономних та мобільних застосувань. У цій роботі представлений компактний термоелектричний пристрій для генерації енергії, що використовує спалювання. Пристрій був розроблений з акцентом на низькій вартості й реалістичному автономному дизайні, що має потенціал для комерціалізації. Очікувані технічні характеристики цього генератора забезпечують йому конкурентоздатність у порівнянні з існуючими зразками, що з огляду на зростаючий попит на подібну техніку відкриває можливості для експорту цих пристроїв у європейські країни. Попередні дослідження показали, що каталітичне спалювання є одним із способів покращення стабілізації полум'я, проте використання каталізатора в системі збільшує виробничі витрати, що може бути суттєвим недоліком. Мають перспективу подальші дослідження щодо механізмів стабілізації полум'я в пальнику, в яких основна увага приділяється додаванню вторинного повітря в камеру згоряння. Ці дослідження можливо поділити на два етапи. Перший етап досліджень включає розробку пальника, яка полягає в оптимізації конструкції для досягнення стабільного закритого полум'я попередньо змішаної суміші відповідно до проєктних та експлуатаційних вимог. Другий етап досліджень необхідно зосередити на інтеграції пальника з термоелектричними генераторами енергії, зокрема на дослідженні різних конфігурацій для оптимізації вихідної електричної потужності за наявності обмеженої кількості теплоти.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"9 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139610007","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-21DOI: 10.36296/1819-8058.2023.4(75).39-44
Д. В. Бондаренко, С. В. Матях, Т. В. Суржик, І. О. Шейко
Розглянуто та узагальнено основні результати доповідей на секції «Сонячна енергетика», зокрема одного з напрямів сонячної енергетики – фотоенергетики. У роботі секції з цього напряму взяли участь фахівці з України, Польщі, Чеської Республіки та Республіки Узбекистан. Всього було представлено 22 доповіді, які стосувалися питань підвищення енергоефективності та надійності роботи сонячних електростанцій, особливостей експлуатації сонячних автономних електростанцій та установок, нових технологій виготовлення фотомодулів тощо. Здебільшого в доповідях висвітлювалися питання створення та функціонування енергоефективних і надійних сонячних електростанцій.
{"title":"АСПЕКТИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ФОТОЕНЕРГЕТИКИ ЗА МАТЕРІАЛАМИ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ВІДНОВЛЮВАНА ЕНЕРГЕТИКА ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ У ХХІ СТОЛІТТІ» 2023","authors":"Д. В. Бондаренко, С. В. Матях, Т. В. Суржик, І. О. Шейко","doi":"10.36296/1819-8058.2023.4(75).39-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.4(75).39-44","url":null,"abstract":"Розглянуто та узагальнено основні результати доповідей на секції «Сонячна енергетика», зокрема одного з напрямів сонячної енергетики – фотоенергетики. У роботі секції з цього напряму взяли участь фахівці з України, Польщі, Чеської Республіки та Республіки Узбекистан. Всього було представлено 22 доповіді, які стосувалися питань підвищення енергоефективності та надійності роботи сонячних електростанцій, особливостей експлуатації сонячних автономних електростанцій та установок, нових технологій виготовлення фотомодулів тощо. Здебільшого в доповідях висвітлювалися питання створення та функціонування енергоефективних і надійних сонячних електростанцій.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"22 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139609650","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-21DOI: 10.36296/1819-8058.2023.4(75).50-54
О. С. Дьяченко, Т. С. Кудря
У роботі представлено результати аналітичних досліджень щодо аналізу впливу глобального потепління та деградації сонячних модулів на виробництво електроенергії з сонячних електростанцій в Україні на довгострокову перспективу. Для досягнення цієї мети ми використовуємо фактичні дані, отримані від сонячної електростанції, розташованої в Запорізькій області, протягом семи років. Глобальне потепління стало актуальною та нагальною проблемою на світовій арені. Збільшення концентрації парникових газів, таких як вуглекислий газ, має значний вплив на зміни клімату. Важливо зауважити, що продуктивність сонячних батарей прямо залежить від метеорологічних умов у конкретному регіоні, зокрема інсоляції, температури та вологості в атмосфері [1]. Це порушує питання про те, як саме зміна клімату впливає на виробництво сонячної енергії. У цій статті ми представимо аналіз реального впливу кліматичних змін на прикладі Запорізької області та порівняємо швидкість цих змін з деградацією сонячних панелей. Одним з найчутливіших аспектів сучасних змін клімату є підвищення температури та вологості, що, ймовірно, призведе до зниження продуктивності всіх типів фотовольтаїчних технологій [2]. З іншого боку, ми також спостерігаємо збільшення інсоляції (Вт/м²), яке супроводжується підвищенням температури й негативно впливає на ефективність роботи фотовольтаїчних сонячних панелей. Для проведення розрахунків ми використовували фактичні дані з виробництва енергії, інсоляції та температури сонячної електростанції в Запорізькій області за період з 2015 по 2022 рік. Дані про деградацію сонячних модулів були взяті з паспортних даних від виробника. Зроблено висновок, що глобальне потепління та деградація сонячних модулів протягом короткострокового періоду (10 років) призводять до складних та багатогранних змін у роботі сонячних електростанцій, включаючи як позитивні, так і негативні аспекти. Мають перспективу подальші дослідження щодо математичного моделювання процесів деградації сонячних модулів у довгостроковому періоді використання з урахуванням факторів, притаманних глобальному потеплінню.
{"title":"ВПЛИВ ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ ТА ДЕГРАДАЦІІ СОНЯЧНИХ ПАНЕЛЕЙ НА ВИРОБІТОК СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ","authors":"О. С. Дьяченко, Т. С. Кудря","doi":"10.36296/1819-8058.2023.4(75).50-54","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.4(75).50-54","url":null,"abstract":"У роботі представлено результати аналітичних досліджень щодо аналізу впливу глобального потепління та деградації сонячних модулів на виробництво електроенергії з сонячних електростанцій в Україні на довгострокову перспективу. Для досягнення цієї мети ми використовуємо фактичні дані, отримані від сонячної електростанції, розташованої в Запорізькій області, протягом семи років. Глобальне потепління стало актуальною та нагальною проблемою на світовій арені. Збільшення концентрації парникових газів, таких як вуглекислий газ, має значний вплив на зміни клімату. Важливо зауважити, що продуктивність сонячних батарей прямо залежить від метеорологічних умов у конкретному регіоні, зокрема інсоляції, температури та вологості в атмосфері [1]. Це порушує питання про те, як саме зміна клімату впливає на виробництво сонячної енергії. У цій статті ми представимо аналіз реального впливу кліматичних змін на прикладі Запорізької області та порівняємо швидкість цих змін з деградацією сонячних панелей. Одним з найчутливіших аспектів сучасних змін клімату є підвищення температури та вологості, що, ймовірно, призведе до зниження продуктивності всіх типів фотовольтаїчних технологій [2]. З іншого боку, ми також спостерігаємо збільшення інсоляції (Вт/м²), яке супроводжується підвищенням температури й негативно впливає на ефективність роботи фотовольтаїчних сонячних панелей. Для проведення розрахунків ми використовували фактичні дані з виробництва енергії, інсоляції та температури сонячної електростанції в Запорізькій області за період з 2015 по 2022 рік. Дані про деградацію сонячних модулів були взяті з паспортних даних від виробника. Зроблено висновок, що глобальне потепління та деградація сонячних модулів протягом короткострокового періоду (10 років) призводять до складних та багатогранних змін у роботі сонячних електростанцій, включаючи як позитивні, так і негативні аспекти. Мають перспективу подальші дослідження щодо математичного моделювання процесів деградації сонячних модулів у довгостроковому періоді використання з урахуванням факторів, притаманних глобальному потеплінню.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"20 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139610116","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-21DOI: 10.36296/1819-8058.2023.4(75).11-19
М. П. Кузнєцов, О. В. Лисенко
Метою цієї роботи є аналіз можливостей використання моделі довготермінового прогнозування розвитку енергетики для адекватного відображення особливостей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) негарантованої потужності (сонячної, вітрової) з урахуванням часової мінливості та рівня невизначеності. Задачі довготермінового моделювання розвитку енергетики вимагають комплексного підходу з урахуванням усіх особливостей різних джерел енергії. Поєднання енергетичних систем вимагає узгодженого підходу до планування їх розвитку. Одним із засобів оптимального планування є програмний комплекс TIMES, застосований також в Україні. Однак зростання частки відновлюваних джерел негарантованої потужності накладає додаткові вимоги до математичного апарату. Модулі врахування клімату й стохастичності програми TIMES не розраховані на випадкову природу ВДЕ. В роботі пропонується використати наявні можливості програми, спрямовані на забезпечення гнучкості підходів, доповнивши їх факторами невизначеності ВДЕ. Вкладається новий зміст у деякі атрибути товарів, товарних потоків та процесів, що дає змогу врахувати ймовірні відхилення від очікуваних значень. Випадковий характер ВДЕ може бути описаний через показники дисперсії значень та щільності розподілу. Фактор ризику використовується як технічний параметр, завдяки чому можна отримати діапазон рішень з заданою достовірністю. Це дозволяє врахувати ймовірність незбалансованості поточних енергетичних потоків, забезпечивши певний запас стійкості енергосистеми в розумних межах. Бібл. 12, рис. 1.
{"title":"МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМНОГО КОМПЛЕКСУ TIMES З УРАХУВАННЯМ НЕГАРАНТОВАНОЇ ПОТУЖНОСТІ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ","authors":"М. П. Кузнєцов, О. В. Лисенко","doi":"10.36296/1819-8058.2023.4(75).11-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.4(75).11-19","url":null,"abstract":"Метою цієї роботи є аналіз можливостей використання моделі довготермінового прогнозування розвитку енергетики для адекватного відображення особливостей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) негарантованої потужності (сонячної, вітрової) з урахуванням часової мінливості та рівня невизначеності. Задачі довготермінового моделювання розвитку енергетики вимагають комплексного підходу з урахуванням усіх особливостей різних джерел енергії. Поєднання енергетичних систем вимагає узгодженого підходу до планування їх розвитку. Одним із засобів оптимального планування є програмний комплекс TIMES, застосований також в Україні. Однак зростання частки відновлюваних джерел негарантованої потужності накладає додаткові вимоги до математичного апарату. Модулі врахування клімату й стохастичності програми TIMES не розраховані на випадкову природу ВДЕ. В роботі пропонується використати наявні можливості програми, спрямовані на забезпечення гнучкості підходів, доповнивши їх факторами невизначеності ВДЕ. Вкладається новий зміст у деякі атрибути товарів, товарних потоків та процесів, що дає змогу врахувати ймовірні відхилення від очікуваних значень. Випадковий характер ВДЕ може бути описаний через показники дисперсії значень та щільності розподілу. Фактор ризику використовується як технічний параметр, завдяки чому можна отримати діапазон рішень з заданою достовірністю. Це дозволяє врахувати ймовірність незбалансованості поточних енергетичних потоків, забезпечивши певний запас стійкості енергосистеми в розумних межах. Бібл. 12, рис. 1.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"22 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139610106","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-21DOI: 10.36296/1819-8058.2023.4(75).55-63
В. І. Ференц
Агрофотовольтаїка – новітня технологія, що поєднує виробництво сонячної енергії з вирощуванням агрокультур. У статті йдеться про перспективи для сучасного сільського господарства, яке стикається з викликами кліматичних змін та зростаючої потреби в енергоефективності. Технологія Agri-PV (агрофотовольтаїка) передбачає покращення показника ефективності використання площі земної поверхні агропромислового сектору за рахунок синергетичного поєднання установок відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та сільського господарства. Мається на увазі встановлення фотоелектричних панелей на певній висоті, залежно від виду вирощуваної культури, над полями сільськогосподарських угідь. У цьому контексті агрофотовольтаїка пропонує інноваційне ефективне й економічно вигідне рішення для розвитку сталого сільського господарства та водночас переходу до чистої енергії. Починаючи з огляду технології агрофотовольтаїки, досліджується, як точно інтегровані фотоелектричні модулі між агрокультурами не тільки виробляють електрику, але й покращують умови для росту рослин, захищаючи їх від екстремальних погодних умов та забезпечуючи оптимальний мікроклімат. Стаття також висвітлює різні кейс-стаді з усього світу, де агрофотовольтаїка вже впроваджена та показує позитивні результати. Від ферм у Європі до яблуневих садів у Німеччині, дослідження демонструє, як агрофотовольтаїка збільшує ефективність використання земельних ресурсів, зменшує водні витрати та підвищує загальну продуктивність. Крім того, стаття розглядає цілі Спільної сільськогосподарської політики ЄС, які спрямовані на підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва, збереження довкілля та запобігання змінам клімату. Такий всеосяжний підхід надає читачам глибоке розуміння комплексності та мультифункціональності агрофотовольтаїки. Роз’яснення критеріїв оцінювання проєктів Agri-PV дозволить зрозуміти, на чому акцентують увагу проєктанти та розробники цих систем на стадії проєктування та імплементації готових рішень в реальне життя, орієнтуючись на сфери сільського господарства, охорони довкілля, соціально-економічного сектору та оцінку життєвого циклу.
{"title":"ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ АГРОФОТОВОЛЬТАЇКИ","authors":"В. І. Ференц","doi":"10.36296/1819-8058.2023.4(75).55-63","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.4(75).55-63","url":null,"abstract":"Агрофотовольтаїка – новітня технологія, що поєднує виробництво сонячної енергії з вирощуванням агрокультур. У статті йдеться про перспективи для сучасного сільського господарства, яке стикається з викликами кліматичних змін та зростаючої потреби в енергоефективності. \u0000Технологія Agri-PV (агрофотовольтаїка) передбачає покращення показника ефективності використання площі земної поверхні агропромислового сектору за рахунок синергетичного поєднання установок відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та сільського господарства. Мається на увазі встановлення фотоелектричних панелей на певній висоті, залежно від виду вирощуваної культури, над полями сільськогосподарських угідь. У цьому контексті агрофотовольтаїка пропонує інноваційне ефективне й економічно вигідне рішення для розвитку сталого сільського господарства та водночас переходу до чистої енергії. \u0000Починаючи з огляду технології агрофотовольтаїки, досліджується, як точно інтегровані фотоелектричні модулі між агрокультурами не тільки виробляють електрику, але й покращують умови для росту рослин, захищаючи їх від екстремальних погодних умов та забезпечуючи оптимальний мікроклімат. \u0000Стаття також висвітлює різні кейс-стаді з усього світу, де агрофотовольтаїка вже впроваджена та показує позитивні результати. Від ферм у Європі до яблуневих садів у Німеччині, дослідження демонструє, як агрофотовольтаїка збільшує ефективність використання земельних ресурсів, зменшує водні витрати та підвищує загальну продуктивність. \u0000Крім того, стаття розглядає цілі Спільної сільськогосподарської політики ЄС, які спрямовані на підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва, збереження довкілля та запобігання змінам клімату. Такий всеосяжний підхід надає читачам глибоке розуміння комплексності та мультифункціональності агрофотовольтаїки. \u0000Роз’яснення критеріїв оцінювання проєктів Agri-PV дозволить зрозуміти, на чому акцентують увагу проєктанти та розробники цих систем на стадії проєктування та імплементації готових рішень в реальне життя, орієнтуючись на сфери сільського господарства, охорони довкілля, соціально-економічного сектору та оцінку життєвого циклу.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"13 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139609700","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-21DOI: 10.36296/1819-8058.2023.4(75).29-38
А. В. Босак, А. В. Босак
Це дослідження фокусується на проблемі управління енергоефективністю флоту електромобілів автотранспортного підприємства, що функціонує в умовах великого міста, з урахуванням вимог стійкої елек-тромобільності та обмежень енергосистеми. Як інструмент інформаційного забезпечення процесу управління розглядається система нечіткого керування зарядними станціями електромобілів у реаль-ному часі на основі мікроконтролера. Наведене планування заряджання електромобілів (EV) в умовах обмеження потужності зарядної станції виконано з використанням алгоритму заряджання на основі нечіткої логіки та оптимізації з урахунанням обмежень приєднання. Алгоритм передбачає контроль зарядки електромобілів шляхом присвоєння вагового індексу заряджання (CWI) кожному транспортному засобу, підключеному до зарядної станції. Оптимізацію електричного навантаження зарядної станції виконано з позицій мінімізації витрат електроенергії та забезпечення попиту на зарядку електромобілів без виходу за обмеження мережі. Виконано комп’ютерне моделювання режиму заряджання електромобілів та навантаження зарядної станції. Результати моделювання зарядки електромобілів з використанням запропонованого алгоритму в середовищі Matlab Simulink порівнюються з результатами моделювання з використанням обчислень на платі Arduino Mega 2560. Запропонований підхід реалізації на мікроконтролері Atmega 2560 забезпечує зниження електроспоживання в години пікових навантажень електричної мережі, а також зарядку на вимогу SOC всіх підключених електромобілів.
{"title":"РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ НЕЧІТКОГО КЕРУВАННЯ ЗАРЯДНИМИ СТАНЦІЯМИ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ У РЕАЛЬНОМУ ЧАСІ НА ОСНОВІ МІКРОКОНТРОЛЕРА ARDUINO MEGA 2560","authors":"А. В. Босак, А. В. Босак","doi":"10.36296/1819-8058.2023.4(75).29-38","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.4(75).29-38","url":null,"abstract":"Це дослідження фокусується на проблемі управління енергоефективністю флоту електромобілів автотранспортного підприємства, що функціонує в умовах великого міста, з урахуванням вимог стійкої елек-тромобільності та обмежень енергосистеми. Як інструмент інформаційного забезпечення процесу управління розглядається система нечіткого керування зарядними станціями електромобілів у реаль-ному часі на основі мікроконтролера. Наведене планування заряджання електромобілів (EV) в умовах обмеження потужності зарядної станції виконано з використанням алгоритму заряджання на основі нечіткої логіки та оптимізації з урахунанням обмежень приєднання. Алгоритм передбачає контроль зарядки електромобілів шляхом присвоєння вагового індексу заряджання (CWI) кожному транспортному засобу, підключеному до зарядної станції. Оптимізацію електричного навантаження зарядної станції виконано з позицій мінімізації витрат електроенергії та забезпечення попиту на зарядку електромобілів без виходу за обмеження мережі. Виконано комп’ютерне моделювання режиму заряджання електромобілів та навантаження зарядної станції. Результати моделювання зарядки електромобілів з використанням запропонованого алгоритму в середовищі Matlab Simulink порівнюються з результатами моделювання з використанням обчислень на платі Arduino Mega 2560. Запропонований підхід реалізації на мікроконтролері Atmega 2560 забезпечує зниження електроспоживання в години пікових навантажень електричної мережі, а також зарядку на вимогу SOC всіх підключених електромобілів.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"24 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139610040","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-21DOI: 10.36296/1819-8058.2023.4(75).45-49
Д. В. Бондаренко, С. В. Матях, Т. В. Суржик, І. О. Шейко
The main results of reports at the "Solar Energy" section were considered and summarized, in particular, one of the areas of solar energy – photoenergy. Specialists from Ukraine, Poland, the Czech Republic and the Republic of Uzbekistan took part in the work of the section in this area. A total of 22 reports were presented, which related to the issues of increasing the energy efficiency and reliability of the operation of solar power plants, the peculiarities of the operation of solar autonomous power plants and installations, new technologies for the production of photo modules, etc. For the most part, the reports focused on the creation and operation of energy-efficient and reliable solar power plants.
{"title":"ASPECTS OF THE FURTHER DEVELOPMENT OF PHOTOENERGY ACCORDING TO THE MATERIALS OF THE SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE «RENEWABLE ENERGY AND ENERGY EFFICIENCY IN THE 21st CENTURY» 2023","authors":"Д. В. Бондаренко, С. В. Матях, Т. В. Суржик, І. О. Шейко","doi":"10.36296/1819-8058.2023.4(75).45-49","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.4(75).45-49","url":null,"abstract":"The main results of reports at the \"Solar Energy\" section were considered and summarized, in particular, one of the areas of solar energy – photoenergy. Specialists from Ukraine, Poland, the Czech Republic and the Republic of Uzbekistan took part in the work of the section in this area. A total of 22 reports were presented, which related to the issues of increasing the energy efficiency and reliability of the operation of solar power plants, the peculiarities of the operation of solar autonomous power plants and installations, new technologies for the production of photo modules, etc. For the most part, the reports focused on the creation and operation of energy-efficient and reliable solar power plants.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"6 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139609921","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：