Pub Date : 2022-12-27DOI: 10.22141/ogh.3.4.2022.142
M. Khaitovych
Проведено пошук у базах даних Scopus, Web of Science, MedLine, The Cochrane Library. Під час війни такі стресові події, як бомбардування, позбавлення дому, облога й участь у боях, призводять до розвитку посттравматичного стресового розладу, депресії. Особливо часто прояви тривожних розладів виявляють у внутрішньо переміщених осіб. Люди з психічними розладами мають значно гірші показники здоров’я ротової порожнини, ніж населення в цілому. У них частіше відмічається періодонтит, карієс, що може бути пов’язано з багатьма факторами, зокрема з прийомом антидепресантів, які в наш час є першою лінією лікування депресії та тривожних розладів, у тому числі посттравматичного стресового розладу. Трициклічні антидепресанти спричиняють сухість у роті, викликаючи гіпофункцію слинних залоз, особливо в людей похилого віку. Це сприяє розвитку карієсу зубів, погіршує утримання протезів. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну порушують кістковий метаболізм, призводячи до остеопорозу, сприяють розвитку кандидозу, порушень гемостазу, бруксизму, підвищують ризик неприживлення дентальних імплантів. Серед небезпечних фармакодинамічних взаємодій — транзиторне потенціювання симпатоміметичної активності при застосуванні вазоконстрикторів у пацієнтів, які приймають трициклічні антидепресанти або мапротилін. Макролідні антибіотики пригнічують діяльність ферментів системи цитохрому Р-450, що порушує метаболізм антидепресантів, підвищує їх концентрацію в плазмі крові й збільшує ризик розвитку побічних ефектів. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну порушують метаболізм амідних анестетиків, що може спричиняти збільшення їх побічних ефектів. Отже, лікар-стоматолог, уточнюючи медикаментозний анамнез пацієнта, повинен звернути особливу увагу на прийом антидепресантів, надати рекомендації щодо профілактики й корекції їх впливу на стан ротової порожнини, запобігти взаємодії лікарських засобів.
我们在 Scopus、Web of Science、MedLine 和 Cochrane 图书馆数据库中进行了搜索。战争期间,轰炸、失去家园、围困和参战等压力事件导致创伤后应激障碍和抑郁症的发生。焦虑症在境内流离失所者中尤为常见。患有精神障碍的人的口腔健康状况比一般人差很多。他们更有可能患有牙周炎和龋齿,这可能是由许多因素造成的,其中包括服用抗抑郁药,而抗抑郁药如今是治疗抑郁症和焦虑症(包括创伤后应激障碍)的一线药物。三环类抗抑郁药会导致口干,造成唾液腺功能低下,尤其是在老年人中。这会导致龋齿,并影响假牙的固定。选择性 5-羟色胺再摄取抑制剂会破坏骨代谢,导致骨质疏松症,促进念珠菌病、止血障碍和磨牙症的发生,并增加种植牙失败的风险。有害的药效学相互作用包括,当服用三环类抗抑郁药或马普替林的患者使用血管收缩药时,交感活性会短暂增强。大环内酯类抗生素会抑制细胞色素 P-450 酶的活性,从而破坏抗抑郁药的代谢,增加其血浆浓度,并增加副作用的风险。选择性血清素再摄取抑制剂会破坏酰胺类麻醉剂的代谢,从而导致其副作用增加。因此,在明确患者病史时,牙医应特别注意抗抑郁药的使用情况,提供预防和纠正其对口腔影响的建议,并防止药物相互作用。
{"title":"Менеджмент ризиків стоматологічних захворювань і взаємодії лікарських засобів у пацієнтів, які приймають антидепресанти","authors":"M. Khaitovych","doi":"10.22141/ogh.3.4.2022.142","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/ogh.3.4.2022.142","url":null,"abstract":"Проведено пошук у базах даних Scopus, Web of Science, MedLine, The Cochrane Library. Під час війни такі стресові події, як бомбардування, позбавлення дому, облога й участь у боях, призводять до розвитку посттравматичного стресового розладу, депресії. Особливо часто прояви тривожних розладів виявляють у внутрішньо переміщених осіб. Люди з психічними розладами мають значно гірші показники здоров’я ротової порожнини, ніж населення в цілому. У них частіше відмічається періодонтит, карієс, що може бути пов’язано з багатьма факторами, зокрема з прийомом антидепресантів, які в наш час є першою лінією лікування депресії та тривожних розладів, у тому числі посттравматичного стресового розладу. Трициклічні антидепресанти спричиняють сухість у роті, викликаючи гіпофункцію слинних залоз, особливо в людей похилого віку. Це сприяє розвитку карієсу зубів, погіршує утримання протезів. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну порушують кістковий метаболізм, призводячи до остеопорозу, сприяють розвитку кандидозу, порушень гемостазу, бруксизму, підвищують ризик неприживлення дентальних імплантів. Серед небезпечних фармакодинамічних взаємодій — транзиторне потенціювання симпатоміметичної активності при застосуванні вазоконстрикторів у пацієнтів, які приймають трициклічні антидепресанти або мапротилін. Макролідні антибіотики пригнічують діяльність ферментів системи цитохрому Р-450, що порушує метаболізм антидепресантів, підвищує їх концентрацію в плазмі крові й збільшує ризик розвитку побічних ефектів. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну порушують метаболізм амідних анестетиків, що може спричиняти збільшення їх побічних ефектів. Отже, лікар-стоматолог, уточнюючи медикаментозний анамнез пацієнта, повинен звернути особливу увагу на прийом антидепресантів, надати рекомендації щодо профілактики й корекції їх впливу на стан ротової порожнини, запобігти взаємодії лікарських засобів.","PeriodicalId":445461,"journal":{"name":"Oral and General Health","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125816915","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-21DOI: 10.22141/ogh.3.3.2022.131
A. Pozhevilova, K. Pozhevilova
Стоматологічна спільнота відсвяткувала 100-річчя формування української наукової стоматологічної школи. Історія становлення стоматології є однією з найцікавіших, але недостатньо глибоко вивчених сторінок історії охорони здоров’я України. Особливо це стосується періоду після соціальної революції 1917 р. У статті подані історичні нариси створення державної системи організації стоматологічної служби України, реформування й законодавчого врегулювання стоматології як медичної дисципліни. У країні був проголошений принцип доступності й безоплатності високоякісної медичної допомоги для громадян. Відбувається формування вищої стоматологічної освіти на одонтофаках медичних інститутів, зберігаються і суттєво реформуються зуболікарські школи, що готують зубних лікарів, спеціалістів із середньою професійною медичною освітою, що вирішило кадрове питання: одонтологічні факультети України були єдиним масовим джерелом поповнення лав лікарів-стоматологів у СРСР.
{"title":"Історичні нариси становлення стоматології України у ХХ столітті","authors":"A. Pozhevilova, K. Pozhevilova","doi":"10.22141/ogh.3.3.2022.131","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/ogh.3.3.2022.131","url":null,"abstract":"Стоматологічна спільнота відсвяткувала 100-річчя формування української наукової стоматологічної школи. Історія становлення стоматології є однією з найцікавіших, але недостатньо глибоко вивчених сторінок історії охорони здоров’я України. Особливо це стосується періоду після соціальної революції 1917 р. У статті подані історичні нариси створення державної системи організації стоматологічної служби України, реформування й законодавчого врегулювання стоматології як медичної дисципліни. У країні був проголошений принцип доступності й безоплатності високоякісної медичної допомоги для громадян. Відбувається формування вищої стоматологічної освіти на одонтофаках медичних інститутів, зберігаються і суттєво реформуються зуболікарські школи, що готують зубних лікарів, спеціалістів із середньою професійною медичною освітою, що вирішило кадрове питання: одонтологічні факультети України були єдиним масовим джерелом поповнення лав лікарів-стоматологів у СРСР.","PeriodicalId":445461,"journal":{"name":"Oral and General Health","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122368498","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-21DOI: 10.22141/ogh.3.3.2022.127
R. Buriak, M.V. Slobodianyk, T.P. Pozur
У статті подано огляд літератури з особливостей стоматологічних маніпуляцій у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Надання стоматологічної допомоги пацієнтам, які перенесли операції на серці, пов’язане з певними труднощами: прийом антикоагулянтних препаратів, антибіотикотерапія, антитромботична профілактика в післяопераційному періоді. При проведенні стоматологічних маніпуляцій унаслідок вживання фармакологічних препаратів виникає високий ризик розвитку побічних реакцій та ускладнень, таких як кровотечі, поява резистентності до антибіотиків, зниження загального та місцевого імунітету, підвищення рівня транзиторної бактеріємії. У статті наведено алгоритм дій лікаря-стоматолога при проведенні лікувальних стоматологічних маніпуляцій з урахуванням супутньої загальносоматичної патології та прийому лікарських засобів.
{"title":"Стоматологічна допомога пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями","authors":"R. Buriak, M.V. Slobodianyk, T.P. Pozur","doi":"10.22141/ogh.3.3.2022.127","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/ogh.3.3.2022.127","url":null,"abstract":"У статті подано огляд літератури з особливостей стоматологічних маніпуляцій у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Надання стоматологічної допомоги пацієнтам, які перенесли операції на серці, пов’язане з певними труднощами: прийом антикоагулянтних препаратів, антибіотикотерапія, антитромботична профілактика в післяопераційному періоді. При проведенні стоматологічних маніпуляцій унаслідок вживання фармакологічних препаратів виникає високий ризик розвитку побічних реакцій та ускладнень, таких як кровотечі, поява резистентності до антибіотиків, зниження загального та місцевого імунітету, підвищення рівня транзиторної бактеріємії. У статті наведено алгоритм дій лікаря-стоматолога при проведенні лікувальних стоматологічних маніпуляцій з урахуванням супутньої загальносоматичної патології та прийому лікарських засобів.","PeriodicalId":445461,"journal":{"name":"Oral and General Health","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116055890","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-21DOI: 10.22141/ogh.3.3.2022.125
І.P. Mazur, N.V. Gasyk, A.V. Rybachuk, V. Malanchuk, P.V. Mazur
У статті наведена клінічна характеристика потенційно злоякісних новоутворень слизової оболонки порожнини рота та червоної облямівки. Найчастішими варіантами клінічної картини є виразка, яка не загоюється, іноді ущільнений вузол з виразковою поверхнею. Рак губ зазвичай має вигляд екзофітного утворення, вкритого кіркою, у деяких випадках — з проростанням у розташований під слизовою оболонкою м’яз, ерозії чи виразки із ущільненими краями. На пізніх стадіях пухлини можуть уражати прилеглі анатомічні структури, спричиняючи рухомість зубів, тризм, обмеження рухів язика, зміни чутливості, загрубілість голосу, збільшення лімфатичних вузлів та появу об’ємних утворень шиї.
{"title":"Клінічна характеристика потенційно злоякісних утворень слизової оболонки порожнини рота та червоної облямівки","authors":"І.P. Mazur, N.V. Gasyk, A.V. Rybachuk, V. Malanchuk, P.V. Mazur","doi":"10.22141/ogh.3.3.2022.125","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/ogh.3.3.2022.125","url":null,"abstract":"У статті наведена клінічна характеристика потенційно злоякісних новоутворень слизової оболонки порожнини рота та червоної облямівки. Найчастішими варіантами клінічної картини є виразка, яка не загоюється, іноді ущільнений вузол з виразковою поверхнею. Рак губ зазвичай має вигляд екзофітного утворення, вкритого кіркою, у деяких випадках — з проростанням у розташований під слизовою оболонкою м’яз, ерозії чи виразки із ущільненими краями. На пізніх стадіях пухлини можуть уражати прилеглі анатомічні структури, спричиняючи рухомість зубів, тризм, обмеження рухів язика, зміни чутливості, загрубілість голосу, збільшення лімфатичних вузлів та появу об’ємних утворень шиї.","PeriodicalId":445461,"journal":{"name":"Oral and General Health","volume":"71 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124984986","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-21DOI: 10.22141/ogh.3.3.2022.130
V.V. Shymilina
У статті розглянуто історичні аспекти становлення державного зуболікування в Україні на початку ХХ століття, а також подано документи й світлини. На підставі архівних матеріалів нормативно-правових документів висвітлено створення мережі державних лікувально-профілактичних зуболікарських закладів шляхом націоналізації приватних зуболікарських кабінетів. Проведено аналіз розвитку зуболікарської освіти в України: підготовка фахівців з вищою освітою проводилась у державних інститутах стоматології і шляхом перепідготовки зубних лікарів у стоматологів, а також проводилось навчання зубних лікарів, спеціалістів із середньою професійною освітою, у державних зуболікарських школах, які були націоналізовані й переведені в розпорядження губернських відділів охорони здоров’я. Запроваджені зміни, державне регулювання зуболікарської галузі створювали умови для забезпечення висококваліфікованою стоматологічною допомогою широких верств населення коштом держави.
{"title":"Зуболікарська допомога в Україні: історичні нариси (частина 2)1","authors":"V.V. Shymilina","doi":"10.22141/ogh.3.3.2022.130","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/ogh.3.3.2022.130","url":null,"abstract":"У статті розглянуто історичні аспекти становлення державного зуболікування в Україні на початку ХХ століття, а також подано документи й світлини. На підставі архівних матеріалів нормативно-правових документів висвітлено створення мережі державних лікувально-профілактичних зуболікарських закладів шляхом націоналізації приватних зуболікарських кабінетів. Проведено аналіз розвитку зуболікарської освіти в України: підготовка фахівців з вищою освітою проводилась у державних інститутах стоматології і шляхом перепідготовки зубних лікарів у стоматологів, а також проводилось навчання зубних лікарів, спеціалістів із середньою професійною освітою, у державних зуболікарських школах, які були націоналізовані й переведені в розпорядження губернських відділів охорони здоров’я. Запроваджені зміни, державне регулювання зуболікарської галузі створювали умови для забезпечення висококваліфікованою стоматологічною допомогою широких верств населення коштом держави.","PeriodicalId":445461,"journal":{"name":"Oral and General Health","volume":"84 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115379675","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-21DOI: 10.22141/ogh.3.3.2022.124
I. Mazur, A. Levchenko, M.V. Slobodyanyk, P.V. Mazur
Актуальність. Сучасні дослідження в медицині засвідчують, що зубний наліт є провідним пусковим фактором у розвитку хвороб пародонта. Імунозапальна відповідь ясен розвивається за відсутності контролю над його формуванням. Тривалі імунозапальні процеси в яснах зумовлюють руйнування тканин пародонта, у тому числі періодонтальних волокон, та стимулюють резорбцію кісткової тканини альвеолярного відростка. При виборі методів лікування перевагу надають лікарським препаратам, що мають комплексну дію — протимікробну, протизапальну та знеболюючу. Мета дослідження: клініко-мікробіологічна оцінка ефективності застосування препарату холіну саліцилату в комбінації з цеталконію хлоридом у комплексному лікуванні хворих із загостреним перебігом генералізованого пародонтиту. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 52 пацієнти віком від 25 до 53 років (чоловіки — 23, жінки — 29 осіб), рандомно поділені на дві групи, стандартизовані за віком та станом тканин пародонта. Проведене клінічне, пародонтологічне обстеження з визначенням параклінічних індексів та рентгенологічне дослідження. Мікробіологічні дослідження проводили за допомогою тестової системи «ПародонтоСкрин» (ТОВ «ДНК-технологія»; реєстраційне посвідчення в Україні № 12407/2013 від 15.02.2013) та вивчали ступінь мікробного обсіменіння основними пародонтопатогенами. Проводили цитохімічний аналіз біологічного матеріалу вмісту пародонтальних карманів за допомогою конфокальної лазерної світлової мікроскопії. Обстеження та лікування пародонтологічних хворих проводили на кафедрі стоматології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика. Генералізований пародонтит лікували відповідно до Наказу МОЗ України № 566 від 23.11.2004. Пацієнтам І контрольної групи (25 хворих) проводили первинне пародонтологічне лікування. Пацієнтам ІІ групи (27 хворих) додатково до первинного пародонтологічного лікування застосовували медикаментозне лікування із застосуванням холіну саліцилату та цеталконію хлориду у вигляді аплікацій на ясна тривалістю до 10–15 хвилин. Результати. Продемонстровано високу ефективність первинного пародонтологічного лікування інфекційно-запальних процесів тканин пародонта із додатковим використанням місцевого медикаментозного лікування холіну саліцилатом та цеталконію хлоридом, що значно покращило параклінічні показники порівняно з групою контролю. Застосування холіну саліцилату сприяло зменшенню показників індексу запалення — ПМА, індексу кровоточивості ясен за Мюллеманом — Саксером. Цеталконію хлорид покращив показник гігієнічного стану у пародонтологічних хворих, зменшив ступінь мікробного обсіменіння основними пародонтопатогенами за результатами ПЛР-дослідження. Комбінована дія двох компонентів має позитивний вплив на мікробну біоплівку за результатами цитологічного дослідження біологічного матеріалу вмісту пародонтальних карманів. Висновки. Використання додаткової місцевої протимікробної та протизапальної терапії в комплексі первинного пародонтологічного лікування хвори
{"title":"Сучасні підходи до лікування захворювань пародонта з використанням препарату місцевої дії з протизапальними та антибактеріальними властивостями","authors":"I. Mazur, A. Levchenko, M.V. Slobodyanyk, P.V. Mazur","doi":"10.22141/ogh.3.3.2022.124","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/ogh.3.3.2022.124","url":null,"abstract":"Актуальність. Сучасні дослідження в медицині засвідчують, що зубний наліт є провідним пусковим фактором у розвитку хвороб пародонта. Імунозапальна відповідь ясен розвивається за відсутності контролю над його формуванням. Тривалі імунозапальні процеси в яснах зумовлюють руйнування тканин пародонта, у тому числі періодонтальних волокон, та стимулюють резорбцію кісткової тканини альвеолярного відростка. При виборі методів лікування перевагу надають лікарським препаратам, що мають комплексну дію — протимікробну, протизапальну та знеболюючу. Мета дослідження: клініко-мікробіологічна оцінка ефективності застосування препарату холіну саліцилату в комбінації з цеталконію хлоридом у комплексному лікуванні хворих із загостреним перебігом генералізованого пародонтиту. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 52 пацієнти віком від 25 до 53 років (чоловіки — 23, жінки — 29 осіб), рандомно поділені на дві групи, стандартизовані за віком та станом тканин пародонта. Проведене клінічне, пародонтологічне обстеження з визначенням параклінічних індексів та рентгенологічне дослідження. Мікробіологічні дослідження проводили за допомогою тестової системи «ПародонтоСкрин» (ТОВ «ДНК-технологія»; реєстраційне посвідчення в Україні № 12407/2013 від 15.02.2013) та вивчали ступінь мікробного обсіменіння основними пародонтопатогенами. Проводили цитохімічний аналіз біологічного матеріалу вмісту пародонтальних карманів за допомогою конфокальної лазерної світлової мікроскопії. Обстеження та лікування пародонтологічних хворих проводили на кафедрі стоматології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика. Генералізований пародонтит лікували відповідно до Наказу МОЗ України № 566 від 23.11.2004. Пацієнтам І контрольної групи (25 хворих) проводили первинне пародонтологічне лікування. Пацієнтам ІІ групи (27 хворих) додатково до первинного пародонтологічного лікування застосовували медикаментозне лікування із застосуванням холіну саліцилату та цеталконію хлориду у вигляді аплікацій на ясна тривалістю до 10–15 хвилин. Результати. Продемонстровано високу ефективність первинного пародонтологічного лікування інфекційно-запальних процесів тканин пародонта із додатковим використанням місцевого медикаментозного лікування холіну саліцилатом та цеталконію хлоридом, що значно покращило параклінічні показники порівняно з групою контролю. Застосування холіну саліцилату сприяло зменшенню показників індексу запалення — ПМА, індексу кровоточивості ясен за Мюллеманом — Саксером. Цеталконію хлорид покращив показник гігієнічного стану у пародонтологічних хворих, зменшив ступінь мікробного обсіменіння основними пародонтопатогенами за результатами ПЛР-дослідження. Комбінована дія двох компонентів має позитивний вплив на мікробну біоплівку за результатами цитологічного дослідження біологічного матеріалу вмісту пародонтальних карманів. Висновки. Використання додаткової місцевої протимікробної та протизапальної терапії в комплексі первинного пародонтологічного лікування хвори","PeriodicalId":445461,"journal":{"name":"Oral and General Health","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124115076","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-21DOI: 10.22141/ogh.3.3.2022.126
O.M. Vakhnenko
У статті подано аналіз змін у нормативно-правовій базі надання медичної стоматологічної допомоги й роботи лікарів стоматологічного профілю. Подаються нормативно-правові акти, прийняті за останні роки. Окрема увага приділяється трансформації в системі безперервного професійного розвитку лікарів, проблемам стандартизації стоматологічної допомоги. Подано короткий аналіз роботи групи експертів МОЗ України за напрямами «терапевтична стоматологія», «хірургічна стоматологія», «ортопедична стоматологія», «дитяча стоматологія», «ортодонтія», «стоматологія».
{"title":"Зміни в нормативно-правовій базі надання медичної стоматологічної допомоги й роботи лікарів стоматологічного профілю","authors":"O.M. Vakhnenko","doi":"10.22141/ogh.3.3.2022.126","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/ogh.3.3.2022.126","url":null,"abstract":"У статті подано аналіз змін у нормативно-правовій базі надання медичної стоматологічної допомоги й роботи лікарів стоматологічного профілю. Подаються нормативно-правові акти, прийняті за останні роки. Окрема увага приділяється трансформації в системі безперервного професійного розвитку лікарів, проблемам стандартизації стоматологічної допомоги. Подано короткий аналіз роботи групи експертів МОЗ України за напрямами «терапевтична стоматологія», «хірургічна стоматологія», «ортопедична стоматологія», «дитяча стоматологія», «ортодонтія», «стоматологія».","PeriodicalId":445461,"journal":{"name":"Oral and General Health","volume":"219 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115974459","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-21DOI: 10.22141/ogh.3.3.2022.128
A. P. Oshurko, V.V. Sukhliak, D. Lysytsia, S.I. Dundiuk-Berezina
У даній роботі висвітлюється роль організації безперервного професійного розвитку в умовах воєнного стану, засадами якого стали збереження й відбудова зруйнованого здоров’я і людського життя в цілому. Намагання добрати необхідний арсенал методів діагностики і належних протоколів реабілітації з першочерговим урахуванням об’єктивної оцінки функціональних розладів, до того ж в обставинах воєнного часу, і відповідним чином коригувати можливості такого лікування стало поштовхом до об’єднання заради миру й добра. Самоорганізація колегіальних, інформаційно-консультативних майданчиків з використанням інструментів доступних соціальних мереж, які згуртували у «відкриті» й «закриті» спільноти людей з різних куточків України і за її межами, для обговорення функціонуючих закладів і наявності потрібних фахівців стала основою прогресуючих механізмів безперервного професійного розвитку й підтвердила свою дієвість у воєнний час щодо надання медичної допомоги для пацієнта і організаційної — для практикуючого лікаря або організатора таких послуг. Також описано результати об’єднуючого телемосту Київ — Рівне з висвітленням професійних, організаційно-правових викликів, що постали перед лікарями-стоматологами, і шляхів їх стрімкої переорієнтації, рішучих професійних дій при прийнятті рішень, поновлення або цілеспрямованого набуття нових знань. Метою даної роботи є виокремлення ролі безперервного професійного розвитку в збереженні повноти і якості стоматологічних послуг в умовах воєнного стану.
{"title":"Об’єднані заради миру на стоматологічному фронті","authors":"A. P. Oshurko, V.V. Sukhliak, D. Lysytsia, S.I. Dundiuk-Berezina","doi":"10.22141/ogh.3.3.2022.128","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/ogh.3.3.2022.128","url":null,"abstract":"У даній роботі висвітлюється роль організації безперервного професійного розвитку в умовах воєнного стану, засадами якого стали збереження й відбудова зруйнованого здоров’я і людського життя в цілому. Намагання добрати необхідний арсенал методів діагностики і належних протоколів реабілітації з першочерговим урахуванням об’єктивної оцінки функціональних розладів, до того ж в обставинах воєнного часу, і відповідним чином коригувати можливості такого лікування стало поштовхом до об’єднання заради миру й добра. Самоорганізація колегіальних, інформаційно-консультативних майданчиків з використанням інструментів доступних соціальних мереж, які згуртували у «відкриті» й «закриті» спільноти людей з різних куточків України і за її межами, для обговорення функціонуючих закладів і наявності потрібних фахівців стала основою прогресуючих механізмів безперервного професійного розвитку й підтвердила свою дієвість у воєнний час щодо надання медичної допомоги для пацієнта і організаційної — для практикуючого лікаря або організатора таких послуг. Також описано результати об’єднуючого телемосту Київ — Рівне з висвітленням професійних, організаційно-правових викликів, що постали перед лікарями-стоматологами, і шляхів їх стрімкої переорієнтації, рішучих професійних дій при прийнятті рішень, поновлення або цілеспрямованого набуття нових знань. Метою даної роботи є виокремлення ролі безперервного професійного розвитку в збереженні повноти і якості стоматологічних послуг в умовах воєнного стану.","PeriodicalId":445461,"journal":{"name":"Oral and General Health","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121654890","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-02-03DOI: 10.22141/ogh.2.4.2021.251144
I. Mazur
No abstract
没有抽象的
{"title":"Звернення головного редактора проф. І.П. Мазур","authors":"I. Mazur","doi":"10.22141/ogh.2.4.2021.251144","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/ogh.2.4.2021.251144","url":null,"abstract":"No abstract","PeriodicalId":445461,"journal":{"name":"Oral and General Health","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124064119","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-02-03DOI: 10.22141/ogh.2.4.2021.251145
I. Mazur, N.V. Gasyk, I. Popovich, V. B. Radchuk
Метою даної публікації є розгорнута клінічна характеристика та уніфікація захворювань слизової оболонки порожнини рота в пацієнтів, які перенесли СOVID-19, із метою підвищення ефективності надання кваліфікованої стоматологічної допомоги даному контингенту осіб у період пандемії та створення умов для безперервного професійного розвитку стоматологів. Результати. У роботі наведене аналітичне узагальнення клінічних проявів та критеріїв діагностики захворювань слизової оболонки порожнини рота в пацієнтів після перенесеного СOVID-19, що дадуть можливість стоматологу своєчасно та професійно діагностувати ці хвороби в його повсякденній практичній діяльності в умовах пандемії. Діагностовані захворювання слизової оболонки порожнини рота в пацієнтів, які перенесли СOVID-19, характеризуються різноманітністю нозологій, що ставить перед стоматологом завдання визначити доцільність їх розгляду як мультидисциплінарної проблеми, що потребує інтеграції лікарів різних фахів. Висновки. Відсутність уніфікованих підходів до першопричини змін слизової оболонки порожнини рота в даного контингенту осіб та дефіцит знань стосовно досконалих патофізіологічних механізмів персистенції СOVID-19 особливо гостро порушують питання доцільності розробки алгоритмів кваліфікованої стоматологічної допомоги таким пацієнтам в Україні та їх реалізації в щоденній практиці стоматолога в умовах карантину. Отримані результати обґрунтовують розробку необхідного алгоритму стоматологічного обстеження з урахуванням спектра діагностованих нозологічних одиниць слизової оболонки порожнини рота в пацієнтів із СOVID-19 в умовах пандемії.
{"title":"Що необхідно знати стоматологу в умовах пандемії СOVID-19?","authors":"I. Mazur, N.V. Gasyk, I. Popovich, V. B. Radchuk","doi":"10.22141/ogh.2.4.2021.251145","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/ogh.2.4.2021.251145","url":null,"abstract":"Метою даної публікації є розгорнута клінічна характеристика та уніфікація захворювань слизової оболонки порожнини рота в пацієнтів, які перенесли СOVID-19, із метою підвищення ефективності надання кваліфікованої стоматологічної допомоги даному контингенту осіб у період пандемії та створення умов для безперервного професійного розвитку стоматологів. Результати. У роботі наведене аналітичне узагальнення клінічних проявів та критеріїв діагностики захворювань слизової оболонки порожнини рота в пацієнтів після перенесеного СOVID-19, що дадуть можливість стоматологу своєчасно та професійно діагностувати ці хвороби в його повсякденній практичній діяльності в умовах пандемії. Діагностовані захворювання слизової оболонки порожнини рота в пацієнтів, які перенесли СOVID-19, характеризуються різноманітністю нозологій, що ставить перед стоматологом завдання визначити доцільність їх розгляду як мультидисциплінарної проблеми, що потребує інтеграції лікарів різних фахів. Висновки. Відсутність уніфікованих підходів до першопричини змін слизової оболонки порожнини рота в даного контингенту осіб та дефіцит знань стосовно досконалих патофізіологічних механізмів персистенції СOVID-19 особливо гостро порушують питання доцільності розробки алгоритмів кваліфікованої стоматологічної допомоги таким пацієнтам в Україні та їх реалізації в щоденній практиці стоматолога в умовах карантину. Отримані результати обґрунтовують розробку необхідного алгоритму стоматологічного обстеження з урахуванням спектра діагностованих нозологічних одиниць слизової оболонки порожнини рота в пацієнтів із СOVID-19 в умовах пандемії.","PeriodicalId":445461,"journal":{"name":"Oral and General Health","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126165376","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}