Pub Date : 2023-09-15DOI: 10.26906/sunz.2023.3.152
Oleksandr Zakovorotnyi, Tetiana Orlova
Метою статті є порівняння туманних та хмарних обчислень для Інтернету речей, а також отримання якнайбільше інформації про можливості даних обчислень, порівняння переваг та недоліків при їх використанні. Результати дослідження. Охарактеризоване хмарне середовище; охарактеризоване туманне середовище; визначені ключові відмінності туманного та хмарного середовища для Інтернету речей. Зроблено висновок, що при розробці Інтернету речей необхідно зрівняти хмарні та туманні обчислення, щоб використовувати максимально доступні можливості та високий потенціал обраного середовища. При сумісному використанні обох середовищ можна застосунки обраної системи Інтернету речей розподілити на три непересічні частини: ті, що виконуються тільки у туманному середовищі, ті, що відразу передають дані для обробки у хмарному середовищі, та застосунки з комплексною обробкою даних: частково у тумані, частково у хмарі.
{"title":"ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ХМАРНИХ ТА ТУМАННИХ СЕРЕДОВИЩ ІНТЕРНЕТУ РЕЧЕЙ","authors":"Oleksandr Zakovorotnyi, Tetiana Orlova","doi":"10.26906/sunz.2023.3.152","DOIUrl":"https://doi.org/10.26906/sunz.2023.3.152","url":null,"abstract":"Метою статті є порівняння туманних та хмарних обчислень для Інтернету речей, а також отримання якнайбільше інформації про можливості даних обчислень, порівняння переваг та недоліків при їх використанні. Результати дослідження. Охарактеризоване хмарне середовище; охарактеризоване туманне середовище; визначені ключові відмінності туманного та хмарного середовища для Інтернету речей. Зроблено висновок, що при розробці Інтернету речей необхідно зрівняти хмарні та туманні обчислення, щоб використовувати максимально доступні можливості та високий потенціал обраного середовища. При сумісному використанні обох середовищ можна застосунки обраної системи Інтернету речей розподілити на три непересічні частини: ті, що виконуються тільки у туманному середовищі, ті, що відразу передають дані для обробки у хмарному середовищі, та застосунки з комплексною обробкою даних: частково у тумані, частково у хмарі.","PeriodicalId":488657,"journal":{"name":"Sistemi upravlìnnâ, navìgacìï ta zvʼâzku","volume":"104 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135487991","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-15DOI: 10.26906/sunz.2023.3.079
Oleksii Hornostal, Svitlana Gavrylenko
Об'єктом дослідження є процес ідентифікації стану комп'ютерної системи. Предметом дослідження є методи ідентифікації стану КС. Метою дослідження є підвищення якості та швидкодії ансамблевих класифікаторів шляхом оптимізації процедури голосування. Методи, що використовуються: методи машинного навчання, ансамблеві класифікатори, метод обрізки ансамблів, процедура зваженого адаптивного голосування. Отримані результати: розроблено ансамблевий метод ідентифікації комп'ютерних систем на основі мета-алгоритму бегінг зі спеціальною процедурою зменшення кількості базових класифікаторів та їх ранжування. Досліджено ефективність різних підходів обрізки базових класифікаторів на основі дерев рішень для підвищення якості мета-алгоритму. Розглянуто різні види методів розрахунку вагових коефіцієнтів для реалізації зваженого голосування з використанням різних метрик якості. Експериментальні дослідження дозволили оцінити розглянуті підходи окремо, а також підтвердили ефективність їх комплексного використання. Висновки. За результатами дослідження запропоновано удосконалений ансамблевий класифікатор ідентифікації стану комп'ютерної системи на основі мета-алгоритму бегінг, який відрізняється від відомих комплексним використанню методів обрізки базових класифікаторів ансамблів та використанням процедури адаптного зваженим голосуванням За рахунок удосконалення класифікатору вдалося підвищити його точність до 2.5%. Перспективами подальших досліджень може бути підбір та налаштування базових класифікаторів з використанням різних методів машинного навчання.
{"title":"МЕТОД ІДЕНТИФІКАЦІЇ СТАНУ КОМП'ЮТЕРНОЇ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ АНСАМБЛЕВИХ КЛАСИФІКАТОРІВ З ПОКРАЩЕНОЮ ПРОЦЕДУРОЮ ГОЛОСУВАННЯ","authors":"Oleksii Hornostal, Svitlana Gavrylenko","doi":"10.26906/sunz.2023.3.079","DOIUrl":"https://doi.org/10.26906/sunz.2023.3.079","url":null,"abstract":"Об'єктом дослідження є процес ідентифікації стану комп'ютерної системи. Предметом дослідження є методи ідентифікації стану КС. Метою дослідження є підвищення якості та швидкодії ансамблевих класифікаторів шляхом оптимізації процедури голосування. Методи, що використовуються: методи машинного навчання, ансамблеві класифікатори, метод обрізки ансамблів, процедура зваженого адаптивного голосування. Отримані результати: розроблено ансамблевий метод ідентифікації комп'ютерних систем на основі мета-алгоритму бегінг зі спеціальною процедурою зменшення кількості базових класифікаторів та їх ранжування. Досліджено ефективність різних підходів обрізки базових класифікаторів на основі дерев рішень для підвищення якості мета-алгоритму. Розглянуто різні види методів розрахунку вагових коефіцієнтів для реалізації зваженого голосування з використанням різних метрик якості. Експериментальні дослідження дозволили оцінити розглянуті підходи окремо, а також підтвердили ефективність їх комплексного використання. Висновки. За результатами дослідження запропоновано удосконалений ансамблевий класифікатор ідентифікації стану комп'ютерної системи на основі мета-алгоритму бегінг, який відрізняється від відомих комплексним використанню методів обрізки базових класифікаторів ансамблів та використанням процедури адаптного зваженим голосуванням За рахунок удосконалення класифікатору вдалося підвищити його точність до 2.5%. Перспективами подальших досліджень може бути підбір та налаштування базових класифікаторів з використанням різних методів машинного навчання.","PeriodicalId":488657,"journal":{"name":"Sistemi upravlìnnâ, navìgacìï ta zvʼâzku","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135488001","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-15DOI: 10.26906/sunz.2023.3.032
O. Dubynets
Метою статті є розробка методу тестування нейронної мережі глибокого навчання для розрахунку шляху судна для підвищення продуктивності відповідної числової моделі в різних навігаційних ситуаціях. Дослідження і розробка методів підвищення точності розрахунку мають велике значення для вирішення завдань мореплавання. Одним з підходів до підвищення точності чисел є використання нейронних мереж глибокого навчання. Нейронні мережі глибокого навчання здатні моделювати залежності з високою точністю і мають переваги в продуктивності порівняно з традиційними підходами. Однак розробка і тестування таких мереж в навігаційних завданнях вимагає додаткових досліджень, в першу чергу з точки зору врахування особливостей предметної області, а не загальновідомих підходів щодо тестування глибоких нейронних мереж в узагальненому сенсі. Представлений метод тестування нейронної мережі глибокого навчання для розрахунку шляху судна в різних навігаційних ситуаціях заснований на попередньому використанні імітаційної моделі руху судна, яка дозволяє моделювати різні навігаційні ситуації. Отримано три класи навігаційних ситуацій, які можна спостерігати в реальних умовах експлуатації судна. Для моделювання регулярних хвиль використовуються припущення лінійної теорії морських хвиль. Глибока нейронна мережа навчається на даних, отриманих з імітаційної моделі, і використовується для прогнозування траєкторії руху судна. Точність нейронної мережі оцінюється шляхом порівняння її прогнозів з траєкторією руху судна, отриманої з імітаційної моделі. Результати випробувань показали, що нейронна мережа може точно прогнозувати траєкторію руху судна в різних навігаційних ситуаціях. Метод може бути використаний для оцінки точності нейронних мереж глибокого навчання для розрахунку шляху судна в різних навігаційних ситуаціях.
{"title":"МЕТОД ТЕСТУВАННЯ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ ГЛИБОКОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ШЛЯХУ СУДНА В РІЗНИХ НАВІГАЦІЙНИХ СИТУАЦІЯХ","authors":"O. Dubynets","doi":"10.26906/sunz.2023.3.032","DOIUrl":"https://doi.org/10.26906/sunz.2023.3.032","url":null,"abstract":"Метою статті є розробка методу тестування нейронної мережі глибокого навчання для розрахунку шляху судна для підвищення продуктивності відповідної числової моделі в різних навігаційних ситуаціях. Дослідження і розробка методів підвищення точності розрахунку мають велике значення для вирішення завдань мореплавання. Одним з підходів до підвищення точності чисел є використання нейронних мереж глибокого навчання. Нейронні мережі глибокого навчання здатні моделювати залежності з високою точністю і мають переваги в продуктивності порівняно з традиційними підходами. Однак розробка і тестування таких мереж в навігаційних завданнях вимагає додаткових досліджень, в першу чергу з точки зору врахування особливостей предметної області, а не загальновідомих підходів щодо тестування глибоких нейронних мереж в узагальненому сенсі. Представлений метод тестування нейронної мережі глибокого навчання для розрахунку шляху судна в різних навігаційних ситуаціях заснований на попередньому використанні імітаційної моделі руху судна, яка дозволяє моделювати різні навігаційні ситуації. Отримано три класи навігаційних ситуацій, які можна спостерігати в реальних умовах експлуатації судна. Для моделювання регулярних хвиль використовуються припущення лінійної теорії морських хвиль. Глибока нейронна мережа навчається на даних, отриманих з імітаційної моделі, і використовується для прогнозування траєкторії руху судна. Точність нейронної мережі оцінюється шляхом порівняння її прогнозів з траєкторією руху судна, отриманої з імітаційної моделі. Результати випробувань показали, що нейронна мережа може точно прогнозувати траєкторію руху судна в різних навігаційних ситуаціях. Метод може бути використаний для оцінки точності нейронних мереж глибокого навчання для розрахунку шляху судна в різних навігаційних ситуаціях.","PeriodicalId":488657,"journal":{"name":"Sistemi upravlìnnâ, navìgacìï ta zvʼâzku","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135488181","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-15DOI: 10.26906/sunz.2023.3.148
Yuliia Andrusenko, Tetiana Fesenko
У статті розглянуті сучасні технології, що використовуються у розподілених обчислювальних середовищах. Метою статті є проведення порівняльного аналізу Грід та хмарних технологій та визначення особливостей Грід-технологій. В результаті проведених досліджень визначена різниця між хмарними обчисленнями та Грід-обчисленнями з погляду користувача. Показано, що існують класи завдань, які надають перевагу Грід-технології. Детально розглянуті процеси розподілу ресурсів та обчислень за допомогою Грід-технології. Сформульовані питання, що виникають при використання GRID технології для планування нестаціонарних систем. Обґрунтована необхідність та актуальність розробки нових моделей, алгоритмів та стратегій організації планування в Грід.
{"title":"ГРІД-ТЕХНОЛОГІЇ В РОЗПОДІЛЕНИХ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ СЕРЕДОВИЩАХ","authors":"Yuliia Andrusenko, Tetiana Fesenko","doi":"10.26906/sunz.2023.3.148","DOIUrl":"https://doi.org/10.26906/sunz.2023.3.148","url":null,"abstract":"У статті розглянуті сучасні технології, що використовуються у розподілених обчислювальних середовищах. Метою статті є проведення порівняльного аналізу Грід та хмарних технологій та визначення особливостей Грід-технологій. В результаті проведених досліджень визначена різниця між хмарними обчисленнями та Грід-обчисленнями з погляду користувача. Показано, що існують класи завдань, які надають перевагу Грід-технології. Детально розглянуті процеси розподілу ресурсів та обчислень за допомогою Грід-технології. Сформульовані питання, що виникають при використання GRID технології для планування нестаціонарних систем. Обґрунтована необхідність та актуальність розробки нових моделей, алгоритмів та стратегій організації планування в Грід.","PeriodicalId":488657,"journal":{"name":"Sistemi upravlìnnâ, navìgacìï ta zvʼâzku","volume":"141 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135487720","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-15DOI: 10.26906/sunz.2023.3.167
D. Samchenko, O. Tykhenko, L. Zozulya, N. Thibulnik
Розглянуто засади проектування композиційних матеріалів з гарантованим (потрібними) ефективностями. Надано основні співвідношення для оцінювання ефективності проектованого матеріалу. Головною умовою отримання матеріалу з малими коефіцієнтами відбиття електромагнітних хвиль є наближення хвильового опору поверхневого шару до опору повітря. Розрахунки показали, що для забезпечення мінімально прийнятного коефіцієнта відбиття (0,25–0,30) і достатніми коефіцієнтами поглинання електромагнітної енергії (-20 дБ за потужністю) матеріал повинен бути багатошаровим з середнім шаром високих поглинальних властивостей. Це забезпечується його високою електропровідністю. Можливим варіантом є монотонне зростання електрофізичних властивостей від зовнішньої поверхні до внутрішньої. За необхідності одночасного екранування електромагнітного поля ультрависоких та вищих частот та магнітного поля наднизьких частот (промислової та її гармонік і інтергармонік) матеріал повинен містити магнітний наповнювач. Його об'ємна кількість визначається за формулою Оделевського. Коефіцієнт відбиття у цьому випадку визначається співвідношенням абсолютних магнітної та діелектричної проникностей поверхневого шару. Для спрощення проектування матеріалу феромагнітні частинки наповнювача повинні бути електроізольованими. При цьому радіопоглинальний матеріал (або шар матеріалу) повинен мати у структурі розгалужені кола провідності. У процесі проектування матеріалу при обиранні матриці обов'язковим є врахування не тільки діелектричних проникностей матеріалів, а й тангенсів кутів діелектричних втрат.
{"title":"ПРОЄКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ЕКРАНІВ ГАРАНТОВАНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЛЯ ГАЛУЗЕЙ ЦИВІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ СУМІСНОСТІ","authors":"D. Samchenko, O. Tykhenko, L. Zozulya, N. Thibulnik","doi":"10.26906/sunz.2023.3.167","DOIUrl":"https://doi.org/10.26906/sunz.2023.3.167","url":null,"abstract":"Розглянуто засади проектування композиційних матеріалів з гарантованим (потрібними) ефективностями. Надано основні співвідношення для оцінювання ефективності проектованого матеріалу. Головною умовою отримання матеріалу з малими коефіцієнтами відбиття електромагнітних хвиль є наближення хвильового опору поверхневого шару до опору повітря. Розрахунки показали, що для забезпечення мінімально прийнятного коефіцієнта відбиття (0,25–0,30) і достатніми коефіцієнтами поглинання електромагнітної енергії (-20 дБ за потужністю) матеріал повинен бути багатошаровим з середнім шаром високих поглинальних властивостей. Це забезпечується його високою електропровідністю. Можливим варіантом є монотонне зростання електрофізичних властивостей від зовнішньої поверхні до внутрішньої. За необхідності одночасного екранування електромагнітного поля ультрависоких та вищих частот та магнітного поля наднизьких частот (промислової та її гармонік і інтергармонік) матеріал повинен містити магнітний наповнювач. Його об'ємна кількість визначається за формулою Оделевського. Коефіцієнт відбиття у цьому випадку визначається співвідношенням абсолютних магнітної та діелектричної проникностей поверхневого шару. Для спрощення проектування матеріалу феромагнітні частинки наповнювача повинні бути електроізольованими. При цьому радіопоглинальний матеріал (або шар матеріалу) повинен мати у структурі розгалужені кола провідності. У процесі проектування матеріалу при обиранні матриці обов'язковим є врахування не тільки діелектричних проникностей матеріалів, а й тангенсів кутів діелектричних втрат.","PeriodicalId":488657,"journal":{"name":"Sistemi upravlìnnâ, navìgacìï ta zvʼâzku","volume":"209 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135487998","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-15DOI: 10.26906/sunz.2023.3.058
P. Pavlenko, Ye. Samborskyi, H. Krykhovetskyi, I. Samborskyi
The article deals with the urgent scientific problem of creating an algorithmic support for an automated situational control system for group maneuverable unmanned aerial vehicles, taking into account the possibility of improving their flight safety. To realize this possibility, the authors proposed a non-linear flight model of group formation. This is the basis for the synthesis of nonlinear control laws for these aircraft. The difference of the proposed approach is taking into account the influence of changes in the speed and direction of wind flows on the laws governing the movement of aircraft in a group. Promising areas of research are considered, namely: the application of the results obtained to justify the requirements for the design characteristics of control systems and their algorithmic support in terms of not only improving their flight safety in group formations, but also ensuring the specified performance indicators for a wide range of possible flight tasks by a group of maneuverable aircraft
{"title":"CONTROL MODEL OF A GROUP OF MANEUVERABLE UNMANNED AERIAL VEHICLES TAKING INTO ACCOUNT THEIR FLIGHT SAFETY","authors":"P. Pavlenko, Ye. Samborskyi, H. Krykhovetskyi, I. Samborskyi","doi":"10.26906/sunz.2023.3.058","DOIUrl":"https://doi.org/10.26906/sunz.2023.3.058","url":null,"abstract":"The article deals with the urgent scientific problem of creating an algorithmic support for an automated situational control system for group maneuverable unmanned aerial vehicles, taking into account the possibility of improving their flight safety. To realize this possibility, the authors proposed a non-linear flight model of group formation. This is the basis for the synthesis of nonlinear control laws for these aircraft. The difference of the proposed approach is taking into account the influence of changes in the speed and direction of wind flows on the laws governing the movement of aircraft in a group. Promising areas of research are considered, namely: the application of the results obtained to justify the requirements for the design characteristics of control systems and their algorithmic support in terms of not only improving their flight safety in group formations, but also ensuring the specified performance indicators for a wide range of possible flight tasks by a group of maneuverable aircraft","PeriodicalId":488657,"journal":{"name":"Sistemi upravlìnnâ, navìgacìï ta zvʼâzku","volume":"209 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135487719","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-15DOI: 10.26906/sunz.2023.3.115
A. Kuliahin
Актуальність. Через зростання цифровізації мистецтва постають задачі покращення імерсивності під час взаємодії користувача з системами extended reality мистецтвом. Методи дослідження. Глибока нейронна мережа з шарами занурення, 3D згорткова нейронна мережа. Мета статті: Покращення відбору найбільш релевантних відео за допомогою використання розпізнаних емоцій користувача як неявного фідбеку в рекомендаційній системі віртуальних арт-композицій. Отримані результати. Було розроблено систему для класифікації емоцій користувача на відео, подальшої калькуляції емоційного скорингу та використанні отриманого значення в якості неявного фідбеку для рекомендаційної системи відбору найбільш релевантних відео для створення віртуальних арт композицій. Поєднання представлених методів дозволить покращити персоналізації рекомендацій та її збільшити імерсивність час взаємодії користувача з віртуальними арт-композиціями. Висновок. Розроблений у роботі підхід може бути використаний для покращення імерсивності та персоналізації рекомендацій під час взаємодії користувача з системами extended reality мистецтвом.
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ РОЗПІЗНАНОЇ ЕМОЦІЇ ЯК НЕЯВНОГО ФІДБЕКУ ДЛЯ РЕКОМЕНДАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ","authors":"A. Kuliahin","doi":"10.26906/sunz.2023.3.115","DOIUrl":"https://doi.org/10.26906/sunz.2023.3.115","url":null,"abstract":"Актуальність. Через зростання цифровізації мистецтва постають задачі покращення імерсивності під час взаємодії користувача з системами extended reality мистецтвом. Методи дослідження. Глибока нейронна мережа з шарами занурення, 3D згорткова нейронна мережа. Мета статті: Покращення відбору найбільш релевантних відео за допомогою використання розпізнаних емоцій користувача як неявного фідбеку в рекомендаційній системі віртуальних арт-композицій. Отримані результати. Було розроблено систему для класифікації емоцій користувача на відео, подальшої калькуляції емоційного скорингу та використанні отриманого значення в якості неявного фідбеку для рекомендаційної системи відбору найбільш релевантних відео для створення віртуальних арт композицій. Поєднання представлених методів дозволить покращити персоналізації рекомендацій та її збільшити імерсивність час взаємодії користувача з віртуальними арт-композиціями. Висновок. Розроблений у роботі підхід може бути використаний для покращення імерсивності та персоналізації рекомендацій під час взаємодії користувача з системами extended reality мистецтвом.","PeriodicalId":488657,"journal":{"name":"Sistemi upravlìnnâ, navìgacìï ta zvʼâzku","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135487989","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-15DOI: 10.26906/sunz.2023.3.075
B. Vazhynskyi, V. Tkachov
Мета статті – познайомитися з проблематикою безпеки мультихмарних середовищ і проаналізувавши причини виникнення цих проблем сформувати на їх основі власні критерії безпечної хмари. Викладені головні проблеми та критерії надійності мультихмарних середовищ для подальшого їх аналізу. Було освітлено пріоритетні мініпроблеми, які мають зв'язок з головними. Завдання: проаналізувати будь-які інформаційні джерела за напрямом та відповідною темою, окреслити проблеми та пов’язані з ними загрози і ризики в області хмарної безпеки, проаналізувати основних провайдерів хмарних послуг, розглянути перспективи і застосування на ринку, довести доцільність використання підходу мультихмарності, сформувати власні критерії безпечності хмарних систем. Результати дослідження. В цій статті при знайомстві з хмарним світом і історією його виникнення, а також при розгляді через призму розвитку популярності хмар в якості ІТ-тренду наведені існуючі ризики та загрози виникнення сучасних дірок безпеки в хмарному секторі, які сповільнюють подальший розвиток ІТ-індустрії. Описані фундаментальні проблемні моменти роботи хмарних обчислень в інфраструктурі. Проведено порівняльний аналіз найвигідніших сучасних хмарних систем, що задають темп іншим організаціям хмарного ринку. Досліджено доцільність та область використання хмарних середовищ. Запропоновані загальні критерії надійності виправленого хмарного продукту, на основі причин виникнення проблем мультихмарних середовищ. Висновок. Закладено основу для подальшого майбутніх досліджень хмарної безпеки, розробки рішення по забезпеченню надійності хмарних систем та вдосконаленню наявних компонентів хмарних технологій в ІТ-інфраструктурі.
文章的目的是了解多云环境的安全问题,并在分析这些问题的原因后,在此基础上制定作者自己的安全云标准。概述了多云环境的主要问题和可靠性标准,以供进一步分析。还强调了与主要问题相关的优先小问题。目标:分析该领域的任何信息来源和相关主题,概述云安全领域的问题及相关威胁和风险,分析主要云服务提供商,考虑市场前景和应用,证明使用多云方法的可行性,制定自己的云系统安全标准。研究成果。本文介绍了云世界及其出现的历史,并考虑了云作为一种 IT 趋势的普及发展情况,同时提出了云领域现有的风险和现代安全漏洞的威胁,这些风险和威胁延缓了 IT 行业的进一步发展。介绍了基础设施中云计算的基本问题。对为其他云计算市场组织树立榜样的最赚钱的现代云计算系统进行了比较分析。研究了云环境的便捷性和使用范围。根据多云环境中出现问题的原因,提出了校正云产品可靠性的一般标准。结论。为今后进一步研究云安全、开发确保云系统可靠性的解决方案以及改进 IT 基础设施中云技术的现有组件奠定了基础。
{"title":"ПРОБЛЕМАТИКА БЕЗПЕКИ ТА КРИТЕРІЇ ХНАДІЙНОСТІ МУЛЬТИХМАРНИХ СЕРЕДОВИЩ","authors":"B. Vazhynskyi, V. Tkachov","doi":"10.26906/sunz.2023.3.075","DOIUrl":"https://doi.org/10.26906/sunz.2023.3.075","url":null,"abstract":"Мета статті – познайомитися з проблематикою безпеки мультихмарних середовищ і проаналізувавши причини виникнення цих проблем сформувати на їх основі власні критерії безпечної хмари. Викладені головні проблеми та критерії надійності мультихмарних середовищ для подальшого їх аналізу. Було освітлено пріоритетні мініпроблеми, які мають зв'язок з головними. Завдання: проаналізувати будь-які інформаційні джерела за напрямом та відповідною темою, окреслити проблеми та пов’язані з ними загрози і ризики в області хмарної безпеки, проаналізувати основних провайдерів хмарних послуг, розглянути перспективи і застосування на ринку, довести доцільність використання підходу мультихмарності, сформувати власні критерії безпечності хмарних систем. Результати дослідження. В цій статті при знайомстві з хмарним світом і історією його виникнення, а також при розгляді через призму розвитку популярності хмар в якості ІТ-тренду наведені існуючі ризики та загрози виникнення сучасних дірок безпеки в хмарному секторі, які сповільнюють подальший розвиток ІТ-індустрії. Описані фундаментальні проблемні моменти роботи хмарних обчислень в інфраструктурі. Проведено порівняльний аналіз найвигідніших сучасних хмарних систем, що задають темп іншим організаціям хмарного ринку. Досліджено доцільність та область використання хмарних середовищ. Запропоновані загальні критерії надійності виправленого хмарного продукту, на основі причин виникнення проблем мультихмарних середовищ. Висновок. Закладено основу для подальшого майбутніх досліджень хмарної безпеки, розробки рішення по забезпеченню надійності хмарних систем та вдосконаленню наявних компонентів хмарних технологій в ІТ-інфраструктурі.","PeriodicalId":488657,"journal":{"name":"Sistemi upravlìnnâ, navìgacìï ta zvʼâzku","volume":"76 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135488186","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-15DOI: 10.26906/sunz.2023.3.144
Alina Yanko, Victor Krasnobayev, Polina Sabelnikova
Проведений аналіз стану та перспектив розвитку сучасних комп'ютерних систем (КС) показав, що проблема підвищення відмовостійкості, що є основою надійності, не може бути ефективно вирішена по основі використання традиційної двійкової позиційної системи числення без погіршення інших техніко-економічних показників КС. Отримані в результаті проведених досліджень та попередні позитивні результати показують перспективність використання модулярної системи числення (МСЧ) для підвищення відмовостійкості і надійності КС. Як основний показник для оцінки надійності функціонування КС запропоновано використовувати можливість безвідмовної роботи. З використанням формалізованої моделі відмовостійкості КС була досліджена та отримана математична модель надійності КС, функціонуючих в МСЧ, на основі використання принципу пасивної відмовостійкості. Дослідження моделі показало, що зі збільшенням кратності резервування надійність КС у МСЧ (з двома контрольними основами) підвищується до 25% порівняно з потроєною КС, яка використовує двійкову позиційну систему числення.
{"title":"МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ НАДІЙНОСТІ КОМПЮТЕРНИХ СИСТЕМ, ФУНКЦІОНУЮЧИХ В МОДУЛЯРНІЙ СИСТЕМІ ЧИСЛЕННЯ ПО ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ПРИНЦИПУ ПАСИВНОЇ ВІДМОВОСТІЙКОСТІ","authors":"Alina Yanko, Victor Krasnobayev, Polina Sabelnikova","doi":"10.26906/sunz.2023.3.144","DOIUrl":"https://doi.org/10.26906/sunz.2023.3.144","url":null,"abstract":"Проведений аналіз стану та перспектив розвитку сучасних комп'ютерних систем (КС) показав, що проблема підвищення відмовостійкості, що є основою надійності, не може бути ефективно вирішена по основі використання традиційної двійкової позиційної системи числення без погіршення інших техніко-економічних показників КС. Отримані в результаті проведених досліджень та попередні позитивні результати показують перспективність використання модулярної системи числення (МСЧ) для підвищення відмовостійкості і надійності КС. Як основний показник для оцінки надійності функціонування КС запропоновано використовувати можливість безвідмовної роботи. З використанням формалізованої моделі відмовостійкості КС була досліджена та отримана математична модель надійності КС, функціонуючих в МСЧ, на основі використання принципу пасивної відмовостійкості. Дослідження моделі показало, що зі збільшенням кратності резервування надійність КС у МСЧ (з двома контрольними основами) підвищується до 25% порівняно з потроєною КС, яка використовує двійкову позиційну систему числення.","PeriodicalId":488657,"journal":{"name":"Sistemi upravlìnnâ, navìgacìï ta zvʼâzku","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135487727","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-15DOI: 10.26906/sunz.2023.3.045
M. Zapolovskyi, M. Mezentsev, O. Balenko, M. Olifir
Розглянуті підходи до побудови систем керування тяговим асинхронним електроприводом дизель- поїздів. Проведено аналіз математичних моделей та вибір методу синтезу управлінь системи керування електроп риводом дизель-поїзда. В основу оптимізаційної математичної моделі електроприводу покладено алгоритм методу векторного керування. Математична модель електроприводу включає в себе модель тягового двигуна, яка представлена в двофазній ортогональній системі координат, орієнтованій за вектором потокозчеплення ротора та математичну модель руху дизель-поїзда. Для синтезу управлінь запропоновано використання методу варіаційного числення шляхом рішення загальної задачі Лагранжа. Для знаходження невизначених множників Лагранжа запропоновані методики подолання цього недоліку даного методу. Шляхом моделювання отримано види управлінь у вигляді аналітичних співвідношень як складових рішення диференціального рівняння - однорідного і вимушеного рішень. Проведено дослідження запропонованої моделі як з точки зору її адекватності, так і її можливості застосування для цілей синтезу управлінь. Результати досліджень надано у вигляді графіків процесів характерних фазових змінних та таблиць.
{"title":"ОПТИМІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ ТЯГОВОГО АСИНХРОННОГО ЕЛЕКТРОПРИВОДУ ДИЗЕЛЬ-ПОЇЗДА ТА ЇЇ ДОСЛІДЖЕННЯ","authors":"M. Zapolovskyi, M. Mezentsev, O. Balenko, M. Olifir","doi":"10.26906/sunz.2023.3.045","DOIUrl":"https://doi.org/10.26906/sunz.2023.3.045","url":null,"abstract":"Розглянуті підходи до побудови систем керування тяговим асинхронним електроприводом дизель- поїздів. Проведено аналіз математичних моделей та вибір методу синтезу управлінь системи керування електроп риводом дизель-поїзда. В основу оптимізаційної математичної моделі електроприводу покладено алгоритм методу векторного керування. Математична модель електроприводу включає в себе модель тягового двигуна, яка представлена в двофазній ортогональній системі координат, орієнтованій за вектором потокозчеплення ротора та математичну модель руху дизель-поїзда. Для синтезу управлінь запропоновано використання методу варіаційного числення шляхом рішення загальної задачі Лагранжа. Для знаходження невизначених множників Лагранжа запропоновані методики подолання цього недоліку даного методу. Шляхом моделювання отримано види управлінь у вигляді аналітичних співвідношень як складових рішення диференціального рівняння - однорідного і вимушеного рішень. Проведено дослідження запропонованої моделі як з точки зору її адекватності, так і її можливості застосування для цілей синтезу управлінь. Результати досліджень надано у вигляді графіків процесів характерних фазових змінних та таблиць.","PeriodicalId":488657,"journal":{"name":"Sistemi upravlìnnâ, navìgacìï ta zvʼâzku","volume":"416 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135487716","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}