Pub Date : 2023-12-15DOI: 10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1553
редакція журналу
{"title":"ВИПУСК","authors":"редакція журналу","doi":"10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1553","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1553","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":507513,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139177647","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-15DOI: 10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1499
Валентина Купчишина, Тетяна Грубі
Статтю присвячено теоретичному аналізу медіаосвіти як складової освітнього процесу, адже характерною ознакою ХХІ століття є впровадження інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності людини. Зміст цих змін пов’язаний з новими компетенціями особистості, які проявляються в оволодінні сучасними інформаційними системами, пошуковими інструментами, новітніми каналами пошуку та обробки інформації тощо. Доведено, що представники наукової спільноти по-різному визначають зміст терміна “медіаосвіта”. У наукових працях більшості західних вчених під медіаосвітою розуміють навчання особистості критично-рефлексивному застосуванню ЗМІ, українські ж представники наукової спільноти в зміст поняття включають частину освітнього процесу, який має на меті формування медіакомпетентності, медіаграмотності та медіакультури особистості через безпечну та ефективну взаємодію із сучасними масмедіа. Підкреслено, що медіаосвіта виступає частиною освітнього процесу, який спрямований на формування в суспільстві її компонентів (медіакультури, медіаграмотності, медіакомпетентності тощо). Кожен з компонентів медіаосвіти заслуговує на детальний аналіз і вивчення, адже усі вони суттєво впливають на життя особистості загалом і можуть виступати складовими освітнього процесу. Різнобічними є також наукові підходи дослідників щодо сутності понять “медіакомпетентність”, “медіаграмотність” та “медіакультура” як складових медіаосвіти, про що засвідчив огляд наукової джерельної бази. Окреслено місце та значення медіаосвіти в підготовці фахівців для прикордонного відомства. Завданнями медіаосвіти є підготовка майбутнього офіцера-прикордонника до безпечної й ефективної комунікації з різноманітними її засобами (мова йде про вміле використання як традиційних, так і новітніх медіа, з урахуванням нових технологій, що мають відношення до інформаційно-комунікативних процесів).
{"title":"МЕДІАОСВІТА ЯК СКЛАДОВА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ","authors":"Валентина Купчишина, Тетяна Грубі","doi":"10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1499","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1499","url":null,"abstract":"Статтю присвячено теоретичному аналізу медіаосвіти як складової освітнього процесу, адже характерною ознакою ХХІ століття є впровадження інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності людини. Зміст цих змін пов’язаний з новими компетенціями особистості, які проявляються в оволодінні сучасними інформаційними системами, пошуковими інструментами, новітніми каналами пошуку та обробки інформації тощо. Доведено, що представники наукової спільноти по-різному визначають зміст терміна “медіаосвіта”. У наукових працях більшості західних вчених під медіаосвітою розуміють навчання особистості критично-рефлексивному застосуванню ЗМІ, українські ж представники наукової спільноти в зміст поняття включають частину освітнього процесу, який має на меті формування медіакомпетентності, медіаграмотності та медіакультури особистості через безпечну та ефективну взаємодію із сучасними масмедіа. Підкреслено, що медіаосвіта виступає частиною освітнього процесу, який спрямований на формування в суспільстві її компонентів (медіакультури, медіаграмотності, медіакомпетентності тощо). Кожен з компонентів медіаосвіти заслуговує на детальний аналіз і вивчення, адже усі вони суттєво впливають на життя особистості загалом і можуть виступати складовими освітнього процесу. Різнобічними є також наукові підходи дослідників щодо сутності понять “медіакомпетентність”, “медіаграмотність” та “медіакультура” як складових медіаосвіти, про що засвідчив огляд наукової джерельної бази. Окреслено місце та значення медіаосвіти в підготовці фахівців для прикордонного відомства. Завданнями медіаосвіти є підготовка майбутнього офіцера-прикордонника до безпечної й ефективної комунікації з різноманітними її засобами (мова йде про вміле використання як традиційних, так і новітніх медіа, з урахуванням нових технологій, що мають відношення до інформаційно-комунікативних процесів).","PeriodicalId":507513,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139178319","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-15DOI: 10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1508
Олександр Діденко, Сергій Морозов
У статті проаналізовано актуальні напрацювання та тенденції щодо розв’язання проблеми формування екологічної компетентності у здобувачів освіти – майбутніх судноводіїв. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою набуття майбутніми фахівцями з навігації та управління судном екологічної компетентності, необхідної для успішної професійної діяльності в умовах сьогодення. Авторами зазначено, що основною метою формування екологічної компетентності є розвиток екологічних знань, умінь, культури судноводіїв, яка охоплює ціннісні орієнтації, необхідні для збереження та охорони навколишнього середовища. З’ясовано, що сучасний фахівець з навігації та управління судном повинен мати достатньо високий рівень екологічної компетентності, оскільки його професійна діяльність пов’язана з використанням морських ресурсів та впливом на морське середовище. Судноводії мають розуміти принципи сталого використання ресурсів, уміти ефективно використовувати енергію та матеріали, а також уникати забруднення морських вод та знищення морських екосистем. Установлено, що одним із чинників зміни ставлення людей до навколишнього світу є освіта, яка забезпечує набуття здатності оцінювати і вирішувати екологічні проблеми, розвивати ціннісне ставлення, навички та формувати поведінку, сумісну зі сталим розвитком. З урахуванням результатів наукових досліджень визначено основні умови формування екологічної компетентності судноводіїв, а саме включення екологічної складової у навчальні плани та програми; практичне навчання та стажування на суднах або у природно-захисних організаціях, що дозволить здобувачам освіти отримати безпосередній досвід роботи щодо вирішення екологічних проблем; використання інтерактивних методів навчання, таких як: групові дискусії, проєктна робота, гейміфікація, симуляційні пристрої та імітаційні вправи; запровадження міждисциплінарного підходу, що дозволить поєднувати елементи екології з іншими дисциплінами; наявність зовнішніх засобів та ресурсів у закладах освіти, доступ до літератури, онлайн бібліотек, міжнародних бібліотек та досліджень.
{"title":"АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ СУДНОВОДІЇВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОГО СВІТУ","authors":"Олександр Діденко, Сергій Морозов","doi":"10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1508","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1508","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано актуальні напрацювання та тенденції щодо розв’язання проблеми формування екологічної компетентності у здобувачів освіти – майбутніх судноводіїв. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою набуття майбутніми фахівцями з навігації та управління судном екологічної компетентності, необхідної для успішної професійної діяльності в умовах сьогодення. Авторами зазначено, що основною метою формування екологічної компетентності є розвиток екологічних знань, умінь, культури судноводіїв, яка охоплює ціннісні орієнтації, необхідні для збереження та охорони навколишнього середовища. З’ясовано, що сучасний фахівець з навігації та управління судном повинен мати достатньо високий рівень екологічної компетентності, оскільки його професійна діяльність пов’язана з використанням морських ресурсів та впливом на морське середовище. Судноводії мають розуміти принципи сталого використання ресурсів, уміти ефективно використовувати енергію та матеріали, а також уникати забруднення морських вод та знищення морських екосистем. Установлено, що одним із чинників зміни ставлення людей до навколишнього світу є освіта, яка забезпечує набуття здатності оцінювати і вирішувати екологічні проблеми, розвивати ціннісне ставлення, навички та формувати поведінку, сумісну зі сталим розвитком. З урахуванням результатів наукових досліджень визначено основні умови формування екологічної компетентності судноводіїв, а саме включення екологічної складової у навчальні плани та програми; практичне навчання та стажування на суднах або у природно-захисних організаціях, що дозволить здобувачам освіти отримати безпосередній досвід роботи щодо вирішення екологічних проблем; використання інтерактивних методів навчання, таких як: групові дискусії, проєктна робота, гейміфікація, симуляційні пристрої та імітаційні вправи; запровадження міждисциплінарного підходу, що дозволить поєднувати елементи екології з іншими дисциплінами; наявність зовнішніх засобів та ресурсів у закладах освіти, доступ до літератури, онлайн бібліотек, міжнародних бібліотек та досліджень.","PeriodicalId":507513,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139178902","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-15DOI: 10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1486
Василь Кравчук, Віталій Саган
У статті розглядається сутність протоколу Tactical Combat Casualty Care та алгоритму з надання домедичної допомоги в умовах ведення бойових дій “MARCH”. Згідно з протоколом Tactical Combat Casualty Care обсяг і порядок надання домедичної допомоги визначається тим, де і ким вона надається. У статті зазначено, що протоколи Tactical Combat Casualty Care розроблені для військовослужбовців та медичних працівників і залежать від ролі людини (чи то вона військовослужбовець, чи медик і якого рівня підготовки). Розглянуто курсову підготовку та сутність протоколу Tactical Combat Casualty Care – Аll Service Members Course, який призначений для підготовки усіх військовослужбовців. Указано, що усі військовослужбовці повинні пройти підготовку з тактичної медицини за протоколом Tactical Combat Casualty Care – Аll Service Members Course. Розкрито сутність алгоритму з надання домедичної допомоги в умовах ведення бойових дій “MARCH”. Визначено, що підготовку з тактичної медицини за визначеним протоколом та алгоритмом повинні здійснювати сертифіковані відповідні фахівці. Також у статті розкрито особливості підготовки військовослужбовців Державної прикордонної служби України у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького з тактичної медицини відповідно до алгоритму “MARCH”. Зазначено про обов’язкову підготовку усіх категорій військовослужбовців незалежно від виконання бойового завдання. Визначено, що протокол Tactical Combat Casualty Care – Аll Service Members Course потрібно застосовувати під час надання домедичної допомоги в бойових умовах усім військовослужбовцям. Упровадження у систему підготовки військовослужбовців Державної прикордонної служби України протоколу Tactical Combat Casualty Care – Аll Service MemberCourse та алгоритму “MARCH” приведе до пониження смертності від отриманих поранень у бойових умовах; зможе поліпшити живучість, бойову злагодженість прикордонного підрозділу, а також забезпечить їх автономність та стійкість під час надання домедичної допомоги в умовах ведення бойових дій. Також це згуртує військові колективи, сформує навички надання домедичної допомоги на полі бою та у повсякденних умовах.
文章探讨了战术战斗伤员救护规程和 MARCH 算法在战斗中提供院前救护的实质。根据战术战斗伤员救护规程，提供急救的范围和程序由提供急救的地点和人员决定。文章指出，战术战斗伤员救护规程是为军事人员和医疗专业人员设计的，取决于个人的角色（是军官还是医疗专业人员，以及受过何种程度的培训）。本文探讨了 "战术战斗伤员救护--所有现役军人课程 "规程的课程培训和精髓，该规程旨在培训所有军事人员。文章指出，所有军事人员都必须根据《战术战斗伤员救护--所有现役军人课程规程》接受战术医学培训。揭示了在战斗行动 "MARCH "条件下提供急救的算法本质。据此确定，应由经认证的专家根据一定的规程和算法进行战术医疗培训。文章还揭示了在乌克兰国家边防局 Bohdan Khmelnytskyi 国立学院按照 MARCH 算法对乌克兰国家边防局军人进行战术医学培训的特殊性。需要指出的是，无论执行何种战斗任务，所有类别的军人都必须接受培训。经确定，所有军事人员在战斗条件下提供急救时，都应适用《战术战斗伤员护理--所有军人课程》规程。在乌克兰国家边防局的培训系统中引入 "战术战斗伤员护理--所有现役军人课程 "规程和 MARCH 算法，将降低因战斗受伤造成的死亡率；提高边防分队的生存能力和战斗凝聚力，并确保他们在战斗中提供急救时的自主性和应变能力。它还将团结军事团队，发展在战场和日常生活中提供急救的技能。
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ ПРОТОКОЛУ TACTICAL COMBAT CASUALTY CARE ТА АЛГОРИТМУ MARCH У СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІД ЧАС НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ","authors":"Василь Кравчук, Віталій Саган","doi":"10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1486","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1486","url":null,"abstract":"У статті розглядається сутність протоколу Tactical Combat Casualty Care та алгоритму з надання домедичної допомоги в умовах ведення бойових дій “MARCH”. Згідно з протоколом Tactical Combat Casualty Care обсяг і порядок надання домедичної допомоги визначається тим, де і ким вона надається. У статті зазначено, що протоколи Tactical Combat Casualty Care розроблені для військовослужбовців та медичних працівників і залежать від ролі людини (чи то вона військовослужбовець, чи медик і якого рівня підготовки). Розглянуто курсову підготовку та сутність протоколу Tactical Combat Casualty Care – Аll Service Members Course, який призначений для підготовки усіх військовослужбовців. Указано, що усі військовослужбовці повинні пройти підготовку з тактичної медицини за протоколом Tactical Combat Casualty Care – Аll Service Members Course. Розкрито сутність алгоритму з надання домедичної допомоги в умовах ведення бойових дій “MARCH”. Визначено, що підготовку з тактичної медицини за визначеним протоколом та алгоритмом повинні здійснювати сертифіковані відповідні фахівці. Також у статті розкрито особливості підготовки військовослужбовців Державної прикордонної служби України у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького з тактичної медицини відповідно до алгоритму “MARCH”. Зазначено про обов’язкову підготовку усіх категорій військовослужбовців незалежно від виконання бойового завдання. Визначено, що протокол Tactical Combat Casualty Care – Аll Service Members Course потрібно застосовувати під час надання домедичної допомоги в бойових умовах усім військовослужбовцям. Упровадження у систему підготовки військовослужбовців Державної прикордонної служби України протоколу Tactical Combat Casualty Care – Аll Service MemberCourse та алгоритму “MARCH” приведе до пониження смертності від отриманих поранень у бойових умовах; зможе поліпшити живучість, бойову злагодженість прикордонного підрозділу, а також забезпечить їх автономність та стійкість під час надання домедичної допомоги в умовах ведення бойових дій. Також це згуртує військові колективи, сформує навички надання домедичної допомоги на полі бою та у повсякденних умовах.","PeriodicalId":507513,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139178236","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-15DOI: 10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1510
Олександр Діденко, Ігор Черкун, Андрій Білявець
У статті з’ясовано, що особливості змісту та формування соціально-правової компетентності майбутніх офіцерів сил сектору безпеки і оборони України обумовлені специфікою служби, вимогами нормативних документів та основними завданнями та функціями, що виконує ця ланка військовослужбовців. Офіцери повинні дотримуватися закону та забезпечувати правопорядок. Соціально-правова компетентність допомагає їм розуміти правовий контекст своєї діяльності та вживати заходи для забезпечення дотримання закону в усіх її сферах. Офіцери повинні захищати права підлеглого персоналу та цивільного населення навіть під час воєнних конфліктів, а соціально-правова компетентність допомагає офіцерам розуміти міжнародне та національне право, що регулює захист прав людини в контексті конфліктів. Для формування соціально-правової компетентності доцільно звертати увагу на відповідну змістову організацію освітнього процесу, а для цього треба мати чітке уявлення про сутнісно-компонентний склад соціально-правової компетентності офіцера. У змісті соціально-правової компетентності офіцерів можна виокремити сукупність соціально-правових знань, умінь і навичок, необхідних для якісного виконання службових обов’язків, знання про норми та інститути міжнародного гуманітарного права, навички планування, організації та здійснення соціально-правової діяльності відповідно до обов’язків обійманої посади щодо встановлених правил поведінки та згідно з вимогами чинного законодавства тощо. Для ефективного формування соціально-правової компетентності доцільно дотримуватися низки умов, серед яких мотиваційне забезпечення навчальної діяльності майбутніх офіцерів у ВВНЗ, забезпечення пізнавального інтересу до професійної підготовки та відповідна організація навчальної діяльності курсантів, застосування сучасних активних (проблемних, евристичних, інтерактивних) методів навчання, які є засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх офіцерів та опанування досвіду соціальної взаємодії.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ ТА ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ СИЛ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ","authors":"Олександр Діденко, Ігор Черкун, Андрій Білявець","doi":"10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1510","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1510","url":null,"abstract":"У статті з’ясовано, що особливості змісту та формування соціально-правової компетентності майбутніх офіцерів сил сектору безпеки і оборони України обумовлені специфікою служби, вимогами нормативних документів та основними завданнями та функціями, що виконує ця ланка військовослужбовців. Офіцери повинні дотримуватися закону та забезпечувати правопорядок. Соціально-правова компетентність допомагає їм розуміти правовий контекст своєї діяльності та вживати заходи для забезпечення дотримання закону в усіх її сферах. Офіцери повинні захищати права підлеглого персоналу та цивільного населення навіть під час воєнних конфліктів, а соціально-правова компетентність допомагає офіцерам розуміти міжнародне та національне право, що регулює захист прав людини в контексті конфліктів. Для формування соціально-правової компетентності доцільно звертати увагу на відповідну змістову організацію освітнього процесу, а для цього треба мати чітке уявлення про сутнісно-компонентний склад соціально-правової компетентності офіцера. У змісті соціально-правової компетентності офіцерів можна виокремити сукупність соціально-правових знань, умінь і навичок, необхідних для якісного виконання службових обов’язків, знання про норми та інститути міжнародного гуманітарного права, навички планування, організації та здійснення соціально-правової діяльності відповідно до обов’язків обійманої посади щодо встановлених правил поведінки та згідно з вимогами чинного законодавства тощо. Для ефективного формування соціально-правової компетентності доцільно дотримуватися низки умов, серед яких мотиваційне забезпечення навчальної діяльності майбутніх офіцерів у ВВНЗ, забезпечення пізнавального інтересу до професійної підготовки та відповідна організація навчальної діяльності курсантів, застосування сучасних активних (проблемних, евристичних, інтерактивних) методів навчання, які є засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх офіцерів та опанування досвіду соціальної взаємодії.","PeriodicalId":507513,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139178654","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-15DOI: 10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1459
Євгеній Хотінь, Олександр Токовенко
Статтю присвячено проблемі вдосконалення фізичної підготовки представників сектору безпеки та оборони, зокрема майбутніх офіцерів-прикордонників. У вступі висловлено міркування щодо військової та політичної ситуації у країні: Україні необхідно сформувати систему адекватного реагування на виклики війни, соціальні та демографічні, економічні та політичні фактори, на загрози національній безпеці тощо. Ключовими викликами, що стоять перед сучасною ДПСУ, є володіння компетентностями щодо забезпечення національної (прикордонної) безпеки громадян України та суспільства загалом. У вирішенні проаналізованих вище проблем прикордонне відомство повинно реалізувати якісну професійну підготовку особового складу, зокрема офіцерського. Автори наголосили на тому, що однією зі складових професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників є їх фізична підготовка. Зважаючи на специфіку професійної діяльності органів охорони державного кордону, від офіцерів вимагають наполегливого та неперервного навчання, кінцева мета якого – виконання професійних завдань в умовах сектору професійної діяльності компетентно й ефективно. У розділі “Результати дослідження” виокремлено основні шляхи вдосконалення фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників: організація навчальних занять з фізичної підготовки із застосуванням сучасних досягнень спорту та науки; орієнтованість фізичної підготовки курсантів-прикордонників на професійні завдання майбутньої оперативно-службової діяльності; формування навичок та умінь у надзвичайних ситуаціях; формування мотивації у майбутніх офіцерів-прикордонників щодо регулярності занять з фізичної культури; організація з прикладних видів спорту відомчих чемпіонатів; створення та підтримання спортивної та матеріально-технічної бази належного рівня; включення спортивних баз як складових до освітнього процесу; взаємодія вищого військового навчального закладу зі спортивними клубами та товариствами; спільне використання невідомчих спортивних баз; розвиток виховних функцій фізичної підготовки завдяки розкриттю завдань у вихованні моральних, вольових та психічних якостей майбутніх офіцерів-прикордонників; забезпечення комплексування різних видів фізичної підготовки із бойовою; розроблення уніфікованих підходів до перевірки фізичної підготовленості майбутніх офіцерів-прикордонників; аналіз та поширення передового досвіду з фізичної підготовки та її значення у збройних конфліктах або спеціальних операціях; професійна спрямованість фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. Сформульовано висновки та перспективи подальших наукових розвідок.
{"title":"ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ -ПРИКОРДОННИКІВ","authors":"Євгеній Хотінь, Олександр Токовенко","doi":"10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1459","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1459","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі вдосконалення фізичної підготовки представників сектору безпеки та оборони, зокрема майбутніх офіцерів-прикордонників. У вступі висловлено міркування щодо військової та політичної ситуації у країні: Україні необхідно сформувати систему адекватного реагування на виклики війни, соціальні та демографічні, економічні та політичні фактори, на загрози національній безпеці тощо. Ключовими викликами, що стоять перед сучасною ДПСУ, є володіння компетентностями щодо забезпечення національної (прикордонної) безпеки громадян України та суспільства загалом. У вирішенні проаналізованих вище проблем прикордонне відомство повинно реалізувати якісну професійну підготовку особового складу, зокрема офіцерського. Автори наголосили на тому, що однією зі складових професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників є їх фізична підготовка. Зважаючи на специфіку професійної діяльності органів охорони державного кордону, від офіцерів вимагають наполегливого та неперервного навчання, кінцева мета якого – виконання професійних завдань в умовах сектору професійної діяльності компетентно й ефективно. У розділі “Результати дослідження” виокремлено основні шляхи вдосконалення фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників: організація навчальних занять з фізичної підготовки із застосуванням сучасних досягнень спорту та науки; орієнтованість фізичної підготовки курсантів-прикордонників на професійні завдання майбутньої оперативно-службової діяльності; формування навичок та умінь у надзвичайних ситуаціях; формування мотивації у майбутніх офіцерів-прикордонників щодо регулярності занять з фізичної культури; організація з прикладних видів спорту відомчих чемпіонатів; створення та підтримання спортивної та матеріально-технічної бази належного рівня; включення спортивних баз як складових до освітнього процесу; взаємодія вищого військового навчального закладу зі спортивними клубами та товариствами; спільне використання невідомчих спортивних баз; розвиток виховних функцій фізичної підготовки завдяки розкриттю завдань у вихованні моральних, вольових та психічних якостей майбутніх офіцерів-прикордонників; забезпечення комплексування різних видів фізичної підготовки із бойовою; розроблення уніфікованих підходів до перевірки фізичної підготовленості майбутніх офіцерів-прикордонників; аналіз та поширення передового досвіду з фізичної підготовки та її значення у збройних конфліктах або спеціальних операціях; професійна спрямованість фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. Сформульовано висновки та перспективи подальших наукових розвідок.","PeriodicalId":507513,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139178944","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-15DOI: 10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1496
Людмила Кусяк
Статтю присвячено теоретичним засадам формування гендерної культури майбутніх офіцерів-прикордонників. Авторкою проведено аналіз сучасних наукових джерел, які дали змогу дослідити сутність, зміст та структуру гендерної культури. У статті досліджено різноманітні підходи до розуміння понять “гендер”, “культура”, “гендерна культура” та запропоновано власне трактування гендерної культури майбутніх офіцерів-прикордонників. Досліджуваний феномен було представлено як систему професійно-особистісних характеристик, яка включає гендерні уявлення, знання, цінності, орієнтири, моделі поведінки, що сприяють розвитку та реалізації майбутніх офіцерів-прикордонників різної статі на рівних засадах та визначають вибір гендерної ідентичності в професійній діяльності. Результати аналізу наукових підходів до визначення компонентів гендерної культури дозволили сформувати три основні аспекти, які впливають на формування гендерної культури: теоретичний, практичний та аналітичний. З огляду на це авторкою було запропоновано структуру гендерної культури майбутніх офіцерів-прикордонників, що складається з чотирьох взаємопов’язаних та залежних один від одного компонентів: когнітивного (знання та розуміння гендерної проблематики та соціального конструювання гендеру), ціннісного (ціннісні орієнтації та ставлення гендерної рівності), поведінкового (гендерні стереотипи, моделі поведінки, гендерні ролі) та соціального (гендерна соціалізація, гендерні відносини та гендерні інституції, які впливають на досвід та можливості майбутніх офіцерів-прикордонників у контексті реалізації політики гендерної рівності та толерантності).
{"title":"СУТНІСТЬ , ЗМІСТ І СТРУКТУРА ГЕНДЕРНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ","authors":"Людмила Кусяк","doi":"10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1496","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1496","url":null,"abstract":"Статтю присвячено теоретичним засадам формування гендерної культури майбутніх офіцерів-прикордонників. Авторкою проведено аналіз сучасних наукових джерел, які дали змогу дослідити сутність, зміст та структуру гендерної культури. У статті досліджено різноманітні підходи до розуміння понять “гендер”, “культура”, “гендерна культура” та запропоновано власне трактування гендерної культури майбутніх офіцерів-прикордонників. Досліджуваний феномен було представлено як систему професійно-особистісних характеристик, яка включає гендерні уявлення, знання, цінності, орієнтири, моделі поведінки, що сприяють розвитку та реалізації майбутніх офіцерів-прикордонників різної статі на рівних засадах та визначають вибір гендерної ідентичності в професійній діяльності. Результати аналізу наукових підходів до визначення компонентів гендерної культури дозволили сформувати три основні аспекти, які впливають на формування гендерної культури: теоретичний, практичний та аналітичний. З огляду на це авторкою було запропоновано структуру гендерної культури майбутніх офіцерів-прикордонників, що складається з чотирьох взаємопов’язаних та залежних один від одного компонентів: когнітивного (знання та розуміння гендерної проблематики та соціального конструювання гендеру), ціннісного (ціннісні орієнтації та ставлення гендерної рівності), поведінкового (гендерні стереотипи, моделі поведінки, гендерні ролі) та соціального (гендерна соціалізація, гендерні відносини та гендерні інституції, які впливають на досвід та можливості майбутніх офіцерів-прикордонників у контексті реалізації політики гендерної рівності та толерантності).","PeriodicalId":507513,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139178389","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-15DOI: 10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1467
Наталія Голярдик, О.О. Гевко
Незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України, педагоги, викладачі й науково-педагогічні працівники незмінно та вчасно організовують освітній процес. Це нелегке завдання, оскільки всі вони зіштовхуються з багатьма викликами, що відрізняють навчання під час воєнного стану від навчання, яке було під час карантину, спричиненого пандемією COVID-19. Метою статті є дослідження системи дистанційного навчання в Україні в умовах війни, визначення основних переваг і недоліків такої форми освіти. Проаналізовано основні можливості для розвитку дистанційного навчання у вищій освіті України. Визначено основні складові дистанційного навчання у військових закладах вищої освіти. Проаналізовано ключові моменти такої форми навчання, зокрема типи програмного забезпечення, методи навчання (метод попереджувального навчання). Наведено основні вимоги для створення освітньо-інформаційного середовища в закладах вищої військової освіти, зокрема: системність застосування інформаційних технологій, доступність і відкритість, поліфункціональність індивідуалізація, модульність й адаптивність. Визначено й охарактеризовано основні можливості подальшого розвитку дистанційної освіти відповідного напряму, зокрема використання мобільних рішень на корпоративному рівні, побудова хмарної інфраструктури, використання віртуальних середовищ викладачами, використання соціально-освітніх мереж. Визначено основні недоліки дистанційного навчання у військових закладах вищої освіти, а саме: недостатня самоорганізація здобувачів освіти, відсутність безперебійного доступу до мережі “Інтернет”, надійної техніки, відсутність необхідних навичок роботи з технікою і програмним забезпеченням. Загалом дистанційне навчання є необхідною складовою системи вищої військової освіти України, яка сприяє підготовці сучасних військових фахівців, здатних ефективно діяти в умовах воєнних конфліктів і забезпечити національну безпеку країни.
{"title":"ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВІЙНИ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ","authors":"Наталія Голярдик, О.О. Гевко","doi":"10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1467","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1467","url":null,"abstract":"Незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України, педагоги, викладачі й науково-педагогічні працівники незмінно та вчасно організовують освітній процес. Це нелегке завдання, оскільки всі вони зіштовхуються з багатьма викликами, що відрізняють навчання під час воєнного стану від навчання, яке було під час карантину, спричиненого пандемією COVID-19. Метою статті є дослідження системи дистанційного навчання в Україні в умовах війни, визначення основних переваг і недоліків такої форми освіти. Проаналізовано основні можливості для розвитку дистанційного навчання у вищій освіті України. Визначено основні складові дистанційного навчання у військових закладах вищої освіти. Проаналізовано ключові моменти такої форми навчання, зокрема типи програмного забезпечення, методи навчання (метод попереджувального навчання). Наведено основні вимоги для створення освітньо-інформаційного середовища в закладах вищої військової освіти, зокрема: системність застосування інформаційних технологій, доступність і відкритість, поліфункціональність індивідуалізація, модульність й адаптивність. Визначено й охарактеризовано основні можливості подальшого розвитку дистанційної освіти відповідного напряму, зокрема використання мобільних рішень на корпоративному рівні, побудова хмарної інфраструктури, використання віртуальних середовищ викладачами, використання соціально-освітніх мереж. Визначено основні недоліки дистанційного навчання у військових закладах вищої освіти, а саме: недостатня самоорганізація здобувачів освіти, відсутність безперебійного доступу до мережі “Інтернет”, надійної техніки, відсутність необхідних навичок роботи з технікою і програмним забезпеченням. Загалом дистанційне навчання є необхідною складовою системи вищої військової освіти України, яка сприяє підготовці сучасних військових фахівців, здатних ефективно діяти в умовах воєнних конфліктів і забезпечити національну безпеку країни.","PeriodicalId":507513,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139177965","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-15DOI: 10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1423
Віталій Криворучко
Компетентність як важливе явище, притаманне будь-якому суб’єкту суспільних відносин у професійній діяльності, пов’язане безпосередньо з підготовкою в закладах освіти. У статті проаналізовано поняття сутності та структури готовності, які погляди сучасні науковці формулюють сьогодні. З’ясовано, що сучасний стан суспільно-політичного життя в країні потребує надзвичайно серйозного підходу в підготовці майбутніх офіцерів до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку. Сама методологія формування готовності фахівців має враховувати ті зміни середовища, які пов’язані з багатьма подіями та обставинами, про які йдеться у статті. Військові частини та підрозділи Національної гвардії України можуть виконувати завдання та функції в різних умовах, свідками чого ми стали, починаючи з 2014 року, зокрема проведення на території нашої країни антитерористичної операції, забезпечення протиепідемічних заходів з 2020 року та введення правового режиму воєнного стану в 2022 році. Саме готовність майбутніх офіцерів НГУ, яка формується в процесі професійної підготовки у вищих військових навчальних закладах, забезпечує успішне виконання завдань, передбачених чинним законодавством. У статті проаналізовано сутність та структуру готовності майбутніх офіцерів до виконання завдань у військових частинах (підрозділах) з охорони громадського порядку Національної гвардії України, яка є важливим елементом у формуванні особистісних якостей офіцера НГУ, дозволяє реалізовувати функції та виконувати завдання Національної гвардії України з охорони громадської безпеки і порядку. Проаналізовано наукові праці вчених, які досліджували питання сутності та структури готовності. У результаті дослідження сформовано та визначено основні складники структури готовності майбутніх офіцерів НГУ до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку. Загалом визначено, що готовність майбутнього офіцера НГУ до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку є особливою якістю, яка полягає в поєднанні таких складників, як мотивація, сукупність компетентностей, що набуваються на етапі навчання та вдосконалюються в процесі професійної діяльності, досвід, набутий під час військових практик та стажувань, а також сформовані вольові якості, які дозволяють здійснювати аналіз особистих дій, правильно реагувати на критику в умовах зміни середовища.
{"title":"СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ З ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ ТА ПОРЯДКУ","authors":"Віталій Криворучко","doi":"10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1423","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1423","url":null,"abstract":"Компетентність як важливе явище, притаманне будь-якому суб’єкту суспільних відносин у професійній діяльності, пов’язане безпосередньо з підготовкою в закладах освіти. У статті проаналізовано поняття сутності та структури готовності, які погляди сучасні науковці формулюють сьогодні. З’ясовано, що сучасний стан суспільно-політичного життя в країні потребує надзвичайно серйозного підходу в підготовці майбутніх офіцерів до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку. Сама методологія формування готовності фахівців має враховувати ті зміни середовища, які пов’язані з багатьма подіями та обставинами, про які йдеться у статті. Військові частини та підрозділи Національної гвардії України можуть виконувати завдання та функції в різних умовах, свідками чого ми стали, починаючи з 2014 року, зокрема проведення на території нашої країни антитерористичної операції, забезпечення протиепідемічних заходів з 2020 року та введення правового режиму воєнного стану в 2022 році. Саме готовність майбутніх офіцерів НГУ, яка формується в процесі професійної підготовки у вищих військових навчальних закладах, забезпечує успішне виконання завдань, передбачених чинним законодавством. У статті проаналізовано сутність та структуру готовності майбутніх офіцерів до виконання завдань у військових частинах (підрозділах) з охорони громадського порядку Національної гвардії України, яка є важливим елементом у формуванні особистісних якостей офіцера НГУ, дозволяє реалізовувати функції та виконувати завдання Національної гвардії України з охорони громадської безпеки і порядку. Проаналізовано наукові праці вчених, які досліджували питання сутності та структури готовності. У результаті дослідження сформовано та визначено основні складники структури готовності майбутніх офіцерів НГУ до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку. Загалом визначено, що готовність майбутнього офіцера НГУ до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку є особливою якістю, яка полягає в поєднанні таких складників, як мотивація, сукупність компетентностей, що набуваються на етапі навчання та вдосконалюються в процесі професійної діяльності, досвід, набутий під час військових практик та стажувань, а також сформовані вольові якості, які дозволяють здійснювати аналіз особистих дій, правильно реагувати на критику в умовах зміни середовища.","PeriodicalId":507513,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139178062","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-15DOI: 10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1483
Дмитро Софіян, Сергій Серховець, Анатолій Афанасьєв, Сергій Клепацький, Олег Ковальчук
The article presents a variant of the methodology of training inspectors-cynologists with service dogs to search for explosives, weapons and ammunition, which is implemented during the training of future border guard officers at the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine. The authors present the method of training service dogs for the detection of explosives, weapons and ammunition as a scientifically based system with the following main components: specific skills that ensure the use of service dogs for the search for explosives, weapons and ammunition; tasks and standards of training service dogs according to the stages of their training (initial, main and final); features of developing skills separately or in combination with others; the mode of training service dogs, taking into account their individual characteristics of behavior; possible mistakes of trainers, which cause formation of unwanted conditioned reflexes of service dogs, as well as ways to prevent them; structural and logical scheme of introduction of complications to the methodology of developing necessary skills of service dogs. The method of training service dogs to search for explosives, weapons and ammunition involves development of relevant skills in a certain sequence during within three periods of training. The main components of the specified stages (periods) are: preparatory exercises; development of a search system and a marking system (recording a characteristic reaction of behavior when finding explosives, weapons and ammunition); complicating options for finding explosives, weapons and ammunition. The training of inspectors-cynologists consists of two parts: theoretical and practical, as well as improvement of their acquired knowledge and skills in border guard units in conditions as close as possible to future professional activity.
{"title":"METHODS OF TRAINING INSPECTORS-CYNOLOGISTS WITH SERVICE DOGS TO SEARCH FOR EXPLOSIVES, WEAPONS AND AMMUNITION","authors":"Дмитро Софіян, Сергій Серховець, Анатолій Афанасьєв, Сергій Клепацький, Олег Ковальчук","doi":"10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1483","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1483","url":null,"abstract":"The article presents a variant of the methodology of training inspectors-cynologists with service dogs to search for explosives, weapons and ammunition, which is implemented during the training of future border guard officers at the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine. The authors present the method of training service dogs for the detection of explosives, weapons and ammunition as a scientifically based system with the following main components: specific skills that ensure the use of service dogs for the search for explosives, weapons and ammunition; tasks and standards of training service dogs according to the stages of their training (initial, main and final); features of developing skills separately or in combination with others; the mode of training service dogs, taking into account their individual characteristics of behavior; possible mistakes of trainers, which cause formation of unwanted conditioned reflexes of service dogs, as well as ways to prevent them; structural and logical scheme of introduction of complications to the methodology of developing necessary skills of service dogs. The method of training service dogs to search for explosives, weapons and ammunition involves development of relevant skills in a certain sequence during within three periods of training. The main components of the specified stages (periods) are: preparatory exercises; development of a search system and a marking system (recording a characteristic reaction of behavior when finding explosives, weapons and ammunition); complicating options for finding explosives, weapons and ammunition. The training of inspectors-cynologists consists of two parts: theoretical and practical, as well as improvement of their acquired knowledge and skills in border guard units in conditions as close as possible to future professional activity.","PeriodicalId":507513,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139178607","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：