Pub Date : 2024-07-05DOI: 10.31996/mru.2024.2.16-20
S. Lytvyniuk, M. Kurylo
Визначено базові параметри кондицій для підрахунку запасів рудних родовищ, які впливають на морфометрію рудних покладів і відповідно визначають вибір систем відпрацювання родовищ рудних корисних копалин. Оптимальний вибір параметрів кондицій забезпечує обґрунтування ефективних систем розкриття та видобутку корисних копалин як для об’єктів відкритого видобутку, так і підземного способу розробки. Для родовищ, які експлуатуються тривалий період, використання не оптимальних параметрів кондицій може призвести до необхідності часткової зміни систем розробки і зниження ефективності економічних показників. Як приклад, розглянуто родовище багатих залізних руд, яке розробляється підземним способом понад 50 років із застосуванням декількох систем – поверхово-камерна, підповерхово-камерна та підповерхового обвалення з відбійкою руди глибокими свердловинами. Родовище характеризується складними гірничо-геологічними та гірничотехнічними умовами, що зумовлює перегляд параметрів кондицій, пов’язаних з чинниками цієї групи. В дослідженні проведено визначення типових параметрів кондицій для залізорудних родовищ. Як приклад, проаналізовано родовища підземного видобутку залізної руди, де потрібно було частково змінювати систему видобутку через наявність малих ізольованих рудних покладів. Як альтернативний варіант, було переоцінено та обгрунтовано параметри кондицій, введено додаткові параметри – мінімальні запаси руди в ізольованих рудних тілах та мінімальний промисловий вміст. Імплементація цих параметрів дозволила не змінювати системи розробки і підвищити якість руди. Використання параметрів мінімальних ізольованих рудних покладів також зменшує втрати і засмічення корисної копалини порівняно з проєктними рішеннями. Наведено обґрунтування і розрахунок додаткових параметрів кондицій. За прогнозними розрахунками такий варіант розробки родовища забезпечить більші показники економічної ефективності.
{"title":"Обгрунтування параметрів кондицій для підрахунку запасів залізорудних родовищ з метою оптимізації систем розробки","authors":"S. Lytvyniuk, M. Kurylo","doi":"10.31996/mru.2024.2.16-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.2.16-20","url":null,"abstract":"Визначено базові параметри кондицій для підрахунку запасів рудних родовищ, які впливають на морфометрію рудних покладів і відповідно визначають вибір систем відпрацювання родовищ рудних корисних копалин. Оптимальний вибір параметрів кондицій забезпечує обґрунтування ефективних систем розкриття та видобутку корисних копалин як для об’єктів відкритого видобутку, так і підземного способу розробки. Для родовищ, які експлуатуються тривалий період, використання не оптимальних параметрів кондицій може призвести до необхідності часткової зміни систем розробки і зниження ефективності економічних показників. Як приклад, розглянуто родовище багатих залізних руд, яке розробляється підземним способом понад 50 років із застосуванням декількох систем – поверхово-камерна, підповерхово-камерна та підповерхового обвалення з відбійкою руди глибокими свердловинами. Родовище характеризується складними гірничо-геологічними та гірничотехнічними умовами, що зумовлює перегляд параметрів кондицій, пов’язаних з чинниками цієї групи. В дослідженні проведено визначення типових параметрів кондицій для залізорудних родовищ. Як приклад, проаналізовано родовища підземного видобутку залізної руди, де потрібно було частково змінювати систему видобутку через наявність малих ізольованих рудних покладів. Як альтернативний варіант, було переоцінено та обгрунтовано параметри кондицій, введено додаткові параметри – мінімальні запаси руди в ізольованих рудних тілах та мінімальний промисловий вміст. Імплементація цих параметрів дозволила не змінювати системи розробки і підвищити якість руди. Використання параметрів мінімальних ізольованих рудних покладів також зменшує втрати і засмічення корисної копалини порівняно з проєктними рішеннями. Наведено обґрунтування і розрахунок додаткових параметрів кондицій. За прогнозними розрахунками такий варіант розробки родовища забезпечить більші показники економічної ефективності.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141675445","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-30DOI: 10.31996/mru.2024.1.28-34
С. Ф. Литвинюк, С. О. Паюк
Аналітичні дослідження світового та регіонального рівня оцінки ресурсів мінеральної сировини в контексті розвитку циркулярної та ресурсоефективної (низьковуглецевої) економіки виявили ряд проблемних питань. Зазначена проблематика пов’язана з методикою оцінки (класифікації) та різними підходами обліку та управління мінеральною сировиною.Застосування різних класифікаційних систем, підходів до обліку та дозвільних процедур освоєння проєктів ускладнює формування єдиної стратегії досягнення цілей сталого розвитку в області постачання та управління мінеральною сировиною, зокрема регіону діяльності Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй.Використовуючи практичний досвід застосування Рамкової класифікації ресурсів Організації Об’єднаних Націй в Україні, а також результати досліджень, проведених Експертною групою з управління ресурсами Комітету сталої енергетики, в статті, крім комплексного аналізу поточного стану, запропоновані методичні підходи “гармонізації” класифікаційних ознак та обліку мінеральної сировини родовищ, оцінених за стандартами, які втратили актуальність.Викладені дослідження класифікаційних систем та підходів до обліку мінеральних ресурсів свідчать про необхідність та актуальність створення єдиних (уніфікованих) підходів до оцінки та управління мінеральною сировиною. Розроблені методичні підходи до актуалізації нерозподіленого фонду надр України включають узгодження облікованих запасів з Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр України за трьома фундаментальними критеріями: визначення ступеня геологічного вивчення (Вісь G); з’ясування ступеня техніко-економічного вивчення (Вісь F); за промисловим значенням (Вісь E).
{"title":"Застосування критеріїв Рамкової класифікації ресурсів ООН під час оцінки, обліку та управління мінеральними ресурсами України","authors":"С. Ф. Литвинюк, С. О. Паюк","doi":"10.31996/mru.2024.1.28-34","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.1.28-34","url":null,"abstract":"Аналітичні дослідження світового та регіонального рівня оцінки ресурсів мінеральної сировини в контексті розвитку циркулярної та ресурсоефективної (низьковуглецевої) економіки виявили ряд проблемних питань. Зазначена проблематика пов’язана з методикою оцінки (класифікації) та різними підходами обліку та управління мінеральною сировиною.Застосування різних класифікаційних систем, підходів до обліку та дозвільних процедур освоєння проєктів ускладнює формування єдиної стратегії досягнення цілей сталого розвитку в області постачання та управління мінеральною сировиною, зокрема регіону діяльності Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй.Використовуючи практичний досвід застосування Рамкової класифікації ресурсів Організації Об’єднаних Націй в Україні, а також результати досліджень, проведених Експертною групою з управління ресурсами Комітету сталої енергетики, в статті, крім комплексного аналізу поточного стану, запропоновані методичні підходи “гармонізації” класифікаційних ознак та обліку мінеральної сировини родовищ, оцінених за стандартами, які втратили актуальність.Викладені дослідження класифікаційних систем та підходів до обліку мінеральних ресурсів свідчать про необхідність та актуальність створення єдиних (уніфікованих) підходів до оцінки та управління мінеральною сировиною. Розроблені методичні підходи до актуалізації нерозподіленого фонду надр України включають узгодження облікованих запасів з Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр України за трьома фундаментальними критеріями: визначення ступеня геологічного вивчення (Вісь G); з’ясування ступеня техніко-економічного вивчення (Вісь F); за промисловим значенням (Вісь E).","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140363466","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-30DOI: 10.31996/mru.2024.1.50-58
Г. А. Калашник
Наведено результати оцінки перспектив нарощування потенціалу і потужності водозаборів м. Кропивницький Кіровоградської області для вирішення проблем безперервного забезпечення питною водою населення у разі зменшення потужності водогону “Дніпро-Кіровоград” або тимчасового виведення з робочого стану його розподільчих водопровідних мереж у регіоні в умовах російської агресії. Представлені геолого-структурні та гідрогеологічні особливості території Кіровоградської області, надана характеристика водоносних горизонтів, глибина їх залягання і літологія водовміщуючих порід. Наведено завдання й обґрунтування постановки комплексу методів геофізичної розвідки, методику виконання робіт. Обраний комплекс геофізичних методів і методика інтерпретації польових матеріалів дозволяють досить упевнено виділити місця поширення тріщинних підземних вод. За результатами аналізу наявних геолого-геофізичних та гідрогеологічних даних поблизу м. Кропивницький рекомендовано під пошуки та розвідку підземних вод для питного водопостачання шість перспективних ділянок. Представлено результати комплексу проведених геофізичних досліджень для ділянки Суслове Кіровоградської області для визначення положення оптимальних точок буріння додаткових пошукових та розвідувально-експлуатаційних гідрогеологічних свердловин у межах існуючого водозабору. Обґрунтовано першочергові завдання для нарощування потужності водозаборів м. Кропивницький.
{"title":"Перспективи нарощування потенціалу і потужності водозаборів міста Кропивницький Кіровоградської області","authors":"Г. А. Калашник","doi":"10.31996/mru.2024.1.50-58","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.1.50-58","url":null,"abstract":"Наведено результати оцінки перспектив нарощування потенціалу і потужності водозаборів м. Кропивницький Кіровоградської області для вирішення проблем безперервного забезпечення питною водою населення у разі зменшення потужності водогону “Дніпро-Кіровоград” або тимчасового виведення з робочого стану його розподільчих водопровідних мереж у регіоні в умовах російської агресії. Представлені геолого-структурні та гідрогеологічні особливості території Кіровоградської області, надана характеристика водоносних горизонтів, глибина їх залягання і літологія водовміщуючих порід. Наведено завдання й обґрунтування постановки комплексу методів геофізичної розвідки, методику виконання робіт. Обраний комплекс геофізичних методів і методика інтерпретації польових матеріалів дозволяють досить упевнено виділити місця поширення тріщинних підземних вод. За результатами аналізу наявних геолого-геофізичних та гідрогеологічних даних поблизу м. Кропивницький рекомендовано під пошуки та розвідку підземних вод для питного водопостачання шість перспективних ділянок. Представлено результати комплексу проведених геофізичних досліджень для ділянки Суслове Кіровоградської області для визначення положення оптимальних точок буріння додаткових пошукових та розвідувально-експлуатаційних гідрогеологічних свердловин у межах існуючого водозабору. Обґрунтовано першочергові завдання для нарощування потужності водозаборів м. Кропивницький.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140364244","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-30DOI: 10.31996/mru.2024.1.23-27
Сергій Матківський
Обводнення родовищ вуглеводнів є актуальною проблемою для нафтогазової промисловості України. В процесі активного надходження як приконтурних, так і підошовних вод у продуктивні пласти защемлюються значні запаси вуглеводнів. Результатом цього є низькі кінцеві коефіцієнти вуглеводневилучення. Процес обводнення видобувних свердловин є природним, однак цей процес повинен бути контрольованим. Для підвищення ефективності розробки родовищ природних газів з підошовною водою проведено додаткові дослідження з використанням цифрового моделювання. На основі тривимірної моделі досліджено вплив ступеня розкриття газоконденсатного пласта на кінцеві коефіцієнти вуглеводневилучення. Для розрахунків прийнято відносне розкриття покладу на рівні 20 %, 40 %, 60 %, 80 %, 100 %. За результатами моделювання встановлено значний вплив ступеня розкриття пласта на ефективність видобування вуглеводнів. На підставі проведених досліджень встановлено, що при збільшенні відносного розкриття зменшується тривалість періоду безводної експлуатації свердловин. Варто відмітити, що чим більше відносне розкриття пласта, тим менший коефіцієнт газовилучення на момент прориву підошовної води до інтервалу перфорації. Також встановлено, що чим менше відносне розкриття пласта, тим більша висота конуса підошовної води, а також більша основа конуса. При повному розкритті покладу практично не відмічається процесу конусоутворення. В даному випадку підошовна вода відразу ж поступає в нижні отвори перфорації видобувної свердловини і тим самим ускладнює процес її експлуатації. В короткотерміновій перспективі відбувається припинення процесу фонтанування і зупинка свердловини через незабезпеченість умов винесення газорідинної суміші з вибою. На основі результатів проведених розрахунків визначено оптимальне значення відносного розкриття газоконденсатних пластів з підошовною водою. Згідно із статистичною обробкою розрахункових даних оптимальне значення відносного розкриття становить 60,6 %. Результати проведених досліджень направлені як на покращення теоретичного розуміння процесів конусоутворення, так і для практичного застосування у видобувній промисловості при розробці родовищ природних газів з підошовною водою.
{"title":"Вплив ступеня розкриття газоконденсатних пластів з підошовною водою на продуктивність свердловин","authors":"Сергій Матківський","doi":"10.31996/mru.2024.1.23-27","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.1.23-27","url":null,"abstract":"Обводнення родовищ вуглеводнів є актуальною проблемою для нафтогазової промисловості України. В процесі активного надходження як приконтурних, так і підошовних вод у продуктивні пласти защемлюються значні запаси вуглеводнів. Результатом цього є низькі кінцеві коефіцієнти вуглеводневилучення. Процес обводнення видобувних свердловин є природним, однак цей процес повинен бути контрольованим. Для підвищення ефективності розробки родовищ природних газів з підошовною водою проведено додаткові дослідження з використанням цифрового моделювання. На основі тривимірної моделі досліджено вплив ступеня розкриття газоконденсатного пласта на кінцеві коефіцієнти вуглеводневилучення. Для розрахунків прийнято відносне розкриття покладу на рівні 20 %, 40 %, 60 %, 80 %, 100 %. За результатами моделювання встановлено значний вплив ступеня розкриття пласта на ефективність видобування вуглеводнів. На підставі проведених досліджень встановлено, що при збільшенні відносного розкриття зменшується тривалість періоду безводної експлуатації свердловин. Варто відмітити, що чим більше відносне розкриття пласта, тим менший коефіцієнт газовилучення на момент прориву підошовної води до інтервалу перфорації. Також встановлено, що чим менше відносне розкриття пласта, тим більша висота конуса підошовної води, а також більша основа конуса. При повному розкритті покладу практично не відмічається процесу конусоутворення. В даному випадку підошовна вода відразу ж поступає в нижні отвори перфорації видобувної свердловини і тим самим ускладнює процес її експлуатації. В короткотерміновій перспективі відбувається припинення процесу фонтанування і зупинка свердловини через незабезпеченість умов винесення газорідинної суміші з вибою. На основі результатів проведених розрахунків визначено оптимальне значення відносного розкриття газоконденсатних пластів з підошовною водою. Згідно із статистичною обробкою розрахункових даних оптимальне значення відносного розкриття становить 60,6 %. Результати проведених досліджень направлені як на покращення теоретичного розуміння процесів конусоутворення, так і для практичного застосування у видобувній промисловості при розробці родовищ природних газів з підошовною водою.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140362962","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-30DOI: 10.31996/mru.2024.1.12-22
О.Ю. Лукін, І. П. Гафич, Я. В. Лукін
В світі неухильно зростають масштаби освоєння вторинних колекторів у розущільнених породних тілах у широкому формаційному діапазоні: від різновікового кристалічного фундаменту різних нафтогазоносних басейнів до теригенних відкладів з редукованою первинною пористістю та карбонатних формацій. Освоєння вуглеводневих ресурсів, пов’язаних з вторинними резервуарами глибокозалягаючих комплексів, є найважливішим стратегічним напрямом геологорозвідувальних робіт. Викладені у даній статті результати мають принципове значення, оскільки базуються, по-перше, переважно на вивченні кернa глибокозалягаючих комплексів, по-друге, – на істотно іншій (ніж у попередніх роботах) методології (широке застосування електронно-мікроскопічного сканування з рентгеноспектральним зондуванням та дифрактометрією), по-третє (і найголовніше), – на суттєво іншій ідеології. Основу її складає концепція різних генетичних типів постседиментаційних перетворень. Поряд з діа- та катагенезом це – дислокаційний епігенез та гіпогенний алогенез зі специфічними геодинамічними та геотермодинамічними режимами, включаючи особливу роль структурних температур та тисків. У нафтогазоносних басейнах континентально-рифтогенного (авлакогенного) типу завершальною стадією регіонального епігенезу є дислокаційний епігенез з зональним і локальним проявом гіпогенного алогенезу. Саме з цією стадією й пов’язані газові та газоконденсатні, а також основна частина нафтових і гетерофазних родовищ. Особливе значення встановлені закономірності формування вторинних колекторів мають для ефективного освоєння вуглеводневого потенціалу великих глибин.
世界上各种地层中压实岩体二次储层的开发规模正在稳步扩大：从不同年代的各种油气盆地的结晶基底到原生孔隙度降低的陆相沉积和碳酸盐岩层。开发与深层复合体次生储层相关的油气资源是地质勘探最重要的战略方向。本文所介绍的成果具有根本性的重要意义，因为这些成果首先是基于对深成复合岩芯的研究，其次是基于一种与以往研究明显不同的方法（广泛使用电子显微镜扫描与 X 射线光谱探测和衍射测量法），第三（也是最重要的）是基于一种明显不同的思想。它基于沉积后转化的不同遗传类型的概念。除了沉积成因和成岩成因之外，还包括错位成因和低成岩成因，以及特定的地球动力和地球热动力机制，包括构造温度和压力的特殊作用。在大陆断裂成因（奥斯特成因）类型的油气盆地中，区域成因的最后阶段是错位成因，并在区域和局部表现为低成因异生。这一阶段与天然气和天然气凝析油矿床以及大部分石油和杂相矿床有关。次级储层的既定形成模式对于有效开发深海碳氢化合物潜力尤为重要。
{"title":"Фактори та механізми формування продуктивних вторинних колекторів у глибокозалягаючих нафтогазоносних комплексах. Стаття 1.","authors":"О.Ю. Лукін, І. П. Гафич, Я. В. Лукін","doi":"10.31996/mru.2024.1.12-22","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.1.12-22","url":null,"abstract":"В світі неухильно зростають масштаби освоєння вторинних колекторів у розущільнених породних тілах у широкому формаційному діапазоні: від різновікового кристалічного фундаменту різних нафтогазоносних басейнів до теригенних відкладів з редукованою первинною пористістю та карбонатних формацій. Освоєння вуглеводневих ресурсів, пов’язаних з вторинними резервуарами глибокозалягаючих комплексів, є найважливішим стратегічним напрямом геологорозвідувальних робіт. Викладені у даній статті результати мають принципове значення, оскільки базуються, по-перше, переважно на вивченні кернa глибокозалягаючих комплексів, по-друге, – на істотно іншій (ніж у попередніх роботах) методології (широке застосування електронно-мікроскопічного сканування з рентгеноспектральним зондуванням та дифрактометрією), по-третє (і найголовніше), – на суттєво іншій ідеології. Основу її складає концепція різних генетичних типів постседиментаційних перетворень. Поряд з діа- та катагенезом це – дислокаційний епігенез та гіпогенний алогенез зі специфічними геодинамічними та геотермодинамічними режимами, включаючи особливу роль структурних температур та тисків. У нафтогазоносних басейнах континентально-рифтогенного (авлакогенного) типу завершальною стадією регіонального епігенезу є дислокаційний епігенез з зональним і локальним проявом гіпогенного алогенезу. Саме з цією стадією й пов’язані газові та газоконденсатні, а також основна частина нафтових і гетерофазних родовищ. Особливе значення встановлені закономірності формування вторинних колекторів мають для ефективного освоєння вуглеводневого потенціалу великих глибин.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140361919","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-30DOI: 10.31996/mru.2024.1.35-40
М. С. Бурлуцький
Проведено аналіз критичної мінеральної сировини на підставі Звіту Міністерства енергетики США (DOE) “Оцінка критичних матеріалів”, що був виданий в США в липні 2023 р., а також Методології визначення критичної мінеральної сировини в Європейській Раді (2017 р.). В Звіті DOE зазначається, що 2022 р. став рекордним роком впровадження чистих енергетичних технологій. Рекордне поширення технологій чистої енергії, таких як сонячні фотоелектричні установки й акумулятори, сприяють безпрецедентному зростанню критичних ринків корисних копалин. Цей аналіз доповнює визначення критичних корисних копалин Геологічної служби США.В Європі першу доповідь, присвячену критичній сировині, куди було включено 14 мінералів, опублікували ще у 2011 р. Протягом наступних років модернізувалася політика щодо сталого надрокористування всередині Європейського Союзу. У 2017 р. світ побачив першу методологію щодо призначення сировині статусу “критичної”, а в січні 2018 р. – доповідь про перспективи відновлюваної промисловості в ЄС.Логічним завершенням цього процесу стало створення ERMA – промислового альянсу в цій галузі, де сформульовано більш деталізоване визначення “критичної сировини”. Критична сировина в ЄС – це насамперед та сировина, яка є не лише економічно та стратегічно важливою для європейської економіки, але й та, виробництво якої пов’язане з високим ризиком поставок.В статті здійснено порівняння понять критичної сировини в США та Європейському Союзі. На підставі вказаних документів проведено аналіз поточних тенденцій в сфері критичної мінеральної сировини.Варто зазначити, що в Україні поняття “критична мінеральна сировина” або “критичні корисні копалини” до цього часу законодавством не визначено. Між тим, у липні 2021 р. Україна та Європейський Союз уклали Меморандум про стратегічне партнерство щодо сировинних ресурсів.В нашій державі наявні близько 20 критичних корисних копалин, що містяться в переліку, зокрема, критичних для ЄС. Одним з критичних елементів як у США, так і в Європейському Союзі є германій. Наведено властивості, джерела отримання та напрями застосування германію в різних сферах сучасного життя. Проведено аналіз виконаних рініше пошуково-розвідувальних робіт на германій, що вміщують буровугольні родовища Закарпаття. Крім германію, також за результатами здійснених робіт було встановлено, що на родовищах та вуглепроявах заслуговують на увагу також інші рідкісні елементи, такі як галій, берилій, скандій, ітрій, лантан тощо.Проведений аналіз пошуково-розвідувальних робіт на буровугільних родовищах Закарпаття вказує на те, що ці родовища вміщують багато рідкісних, зокрема і рідкісноземельних, металів, які дуже необхідні для економіки України. Великий попит на критичну мінеральну сировину, в тому числі на германій та інші види рідкісних (рідкісноземельних) металів, є підтвердженням необхідності проведення подальших пошуково-розвідувальних робіт на буровугільних родовищах Закарпаття.
{"title":"Перспективи комплексного освоєння буровугільних родовищ Закарпаття як джерела отримання критичної мінеральної сировини","authors":"М. С. Бурлуцький","doi":"10.31996/mru.2024.1.35-40","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.1.35-40","url":null,"abstract":"Проведено аналіз критичної мінеральної сировини на підставі Звіту Міністерства енергетики США (DOE) “Оцінка критичних матеріалів”, що був виданий в США в липні 2023 р., а також Методології визначення критичної мінеральної сировини в Європейській Раді (2017 р.). В Звіті DOE зазначається, що 2022 р. став рекордним роком впровадження чистих енергетичних технологій. Рекордне поширення технологій чистої енергії, таких як сонячні фотоелектричні установки й акумулятори, сприяють безпрецедентному зростанню критичних ринків корисних копалин. Цей аналіз доповнює визначення критичних корисних копалин Геологічної служби США.В Європі першу доповідь, присвячену критичній сировині, куди було включено 14 мінералів, опублікували ще у 2011 р. Протягом наступних років модернізувалася політика щодо сталого надрокористування всередині Європейського Союзу. У 2017 р. світ побачив першу методологію щодо призначення сировині статусу “критичної”, а в січні 2018 р. – доповідь про перспективи відновлюваної промисловості в ЄС.Логічним завершенням цього процесу стало створення ERMA – промислового альянсу в цій галузі, де сформульовано більш деталізоване визначення “критичної сировини”. Критична сировина в ЄС – це насамперед та сировина, яка є не лише економічно та стратегічно важливою для європейської економіки, але й та, виробництво якої пов’язане з високим ризиком поставок.В статті здійснено порівняння понять критичної сировини в США та Європейському Союзі. На підставі вказаних документів проведено аналіз поточних тенденцій в сфері критичної мінеральної сировини.Варто зазначити, що в Україні поняття “критична мінеральна сировина” або “критичні корисні копалини” до цього часу законодавством не визначено. Між тим, у липні 2021 р. Україна та Європейський Союз уклали Меморандум про стратегічне партнерство щодо сировинних ресурсів.В нашій державі наявні близько 20 критичних корисних копалин, що містяться в переліку, зокрема, критичних для ЄС. Одним з критичних елементів як у США, так і в Європейському Союзі є германій. Наведено властивості, джерела отримання та напрями застосування германію в різних сферах сучасного життя. Проведено аналіз виконаних рініше пошуково-розвідувальних робіт на германій, що вміщують буровугольні родовища Закарпаття. Крім германію, також за результатами здійснених робіт було встановлено, що на родовищах та вуглепроявах заслуговують на увагу також інші рідкісні елементи, такі як галій, берилій, скандій, ітрій, лантан тощо.Проведений аналіз пошуково-розвідувальних робіт на буровугільних родовищах Закарпаття вказує на те, що ці родовища вміщують багато рідкісних, зокрема і рідкісноземельних, металів, які дуже необхідні для економіки України. Великий попит на критичну мінеральну сировину, в тому числі на германій та інші види рідкісних (рідкісноземельних) металів, є підтвердженням необхідності проведення подальших пошуково-розвідувальних робіт на буровугільних родовищах Закарпаття.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140364373","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-30DOI: 10.31996/mru.2024.1.59-63
А. Т. Ахвердієв
In the article from the position on the Concept of the Dynamics of the Earth’s Crust Evolution (CDECE) the problems of the origin of volcanoplutonic processes and related endogenous ore formation are considered. It is established that geodynamic forces are created when the Earth rotates around its axis, all global geotectonic processes occur under the influence of these forces. These forces in the face of the Earth spread with certain regularities. Movements of lithospheric masses on the surface of the upper mantle occurs under the influence of these forces. It is known that the geospheres of the Earth have different physical characteristics. Therefore, they react differently to the Earth’s rotation. For this reason, mass shifts occur between the differently characterized geospheres. Because of these displacements between geospheres physical-chemical phase transformations form, where decomposition of mantle matter occurs, which is associated with the increase in the volume of mantle matter, that further, is associated with the formation of primary magma, which is associated with the manifestations of volcanoplutonic processes and earthquakes. These physical and chemical phase transformations theoretically occur in all zones between different geospheres of the Earth. However, the most intensive manifestation of them occurs between the Earth’s crust and upper mantle, associated with the increase in the radius of rotation of the Earth. The speed of movement of lithospheric masses is connected with the regularities of distribution of geodynamic forces, which have differential character of development this is connected with geometrical parameters of the Earth where the directions of movement of lithospheric masses, occur from west to east. In these conditions, the rate of movement in near equatorial zones have a maximum value, and in the direction of the poles reduce to zero. This is due to the fact that the Earth’s radius is located perpendicular to its axis of rotation. Therefore, the velocity of lithospheric masses movement in its equator have maximum values, which in the poles decrease to zero.
{"title":"To the problem of origin volcanoplutonic processes","authors":"А. Т. Ахвердієв","doi":"10.31996/mru.2024.1.59-63","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.1.59-63","url":null,"abstract":"In the article from the position on the Concept of the Dynamics of the Earth’s Crust Evolution (CDECE) the problems of the origin of volcanoplutonic processes and related endogenous ore formation are considered. It is established that geodynamic forces are created when the Earth rotates around its axis, all global geotectonic processes occur under the influence of these forces. These forces in the face of the Earth spread with certain regularities. Movements of lithospheric masses on the surface of the upper mantle occurs under the influence of these forces. It is known that the geospheres of the Earth have different physical characteristics. Therefore, they react differently to the Earth’s rotation. For this reason, mass shifts occur between the differently characterized geospheres. Because of these displacements between geospheres physical-chemical phase transformations form, where decomposition of mantle matter occurs, which is associated with the increase in the volume of mantle matter, that further, is associated with the formation of primary magma, which is associated with the manifestations of volcanoplutonic processes and earthquakes. These physical and chemical phase transformations theoretically occur in all zones between different geospheres of the Earth. However, the most intensive manifestation of them occurs between the Earth’s crust and upper mantle, associated with the increase in the radius of rotation of the Earth. The speed of movement of lithospheric masses is connected with the regularities of distribution of geodynamic forces, which have differential character of development this is connected with geometrical parameters of the Earth where the directions of movement of lithospheric masses, occur from west to east. In these conditions, the rate of movement in near equatorial zones have a maximum value, and in the direction of the poles reduce to zero. This is due to the fact that the Earth’s radius is located perpendicular to its axis of rotation. Therefore, the velocity of lithospheric masses movement in its equator have maximum values, which in the poles decrease to zero.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140362960","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-30DOI: 10.31996/mru.2024.1.4-11
І. Д. Багрій
У рамках глобального геохімічного кругообігу речовини в природі запропонована гідробіогенно-мантійна концепція утворення вуглеводнів, яка дозволяє аргументовано використовувати об’єднуючі генетичні основи закладання вуглеводневих пасток. Головним механізмом генезису вуглеводнів виступає глобальний кругообіг речовини в природі – вода, біота та геологічні процеси (геодинаміка, геохімія, геотерміка). Це відповідає прогнозно-пошуковій технології на нафтогазоносних площах суші, приморських схилів, шельфових зон, вуглепородних басейнів.Аналіз розташування родовищ вуглеводнів дозволяє дати нове трактування їх походження, особливо гігантських родовищ, розташованих у шельфових зонах, які залежать не тільки від молодих розломів, а й від розмірів річкових систем, що формують кількісні характеристики останніх. Крім того, дозволяє обґрунтувати та впровадити в нову пошукову технологію вуглеводневих скупчень один з найважливіших пошукових критеріїв – гідролого-структурні і геохімічні елементи, що відображають природу закладення каньйонів дельт річкових систем, а також розташованих в їхніх басейнах генераторів гідробіогенних метаноутворюючих процесів.Основною метою концепції походження вуглеводнів є розробка нової пошукової технології на нафту і газ для порід осадового чохла та фундаменту на площах, що науково обґрунтувані за гідробіогенно-мантійною концепцією.
{"title":"Гідробіогенно-мантійна концепція походження вуглеводнів – шлях до нової пошукової технології","authors":"І. Д. Багрій","doi":"10.31996/mru.2024.1.4-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.1.4-11","url":null,"abstract":"У рамках глобального геохімічного кругообігу речовини в природі запропонована гідробіогенно-мантійна концепція утворення вуглеводнів, яка дозволяє аргументовано використовувати об’єднуючі генетичні основи закладання вуглеводневих пасток. Головним механізмом генезису вуглеводнів виступає глобальний кругообіг речовини в природі – вода, біота та геологічні процеси (геодинаміка, геохімія, геотерміка). Це відповідає прогнозно-пошуковій технології на нафтогазоносних площах суші, приморських схилів, шельфових зон, вуглепородних басейнів.Аналіз розташування родовищ вуглеводнів дозволяє дати нове трактування їх походження, особливо гігантських родовищ, розташованих у шельфових зонах, які залежать не тільки від молодих розломів, а й від розмірів річкових систем, що формують кількісні характеристики останніх. Крім того, дозволяє обґрунтувати та впровадити в нову пошукову технологію вуглеводневих скупчень один з найважливіших пошукових критеріїв – гідролого-структурні і геохімічні елементи, що відображають природу закладення каньйонів дельт річкових систем, а також розташованих в їхніх басейнах генераторів гідробіогенних метаноутворюючих процесів.Основною метою концепції походження вуглеводнів є розробка нової пошукової технології на нафту і газ для порід осадового чохла та фундаменту на площах, що науково обґрунтувані за гідробіогенно-мантійною концепцією.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140364368","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-30DOI: 10.31996/mru.2024.1.41-49
В. М. Шестопалов, Наталія Люта
У Законі України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення” міститься норма щодо “дотримання оптимального балансу використання поверхневих і підземних вод для питного водопостачання”, хоча яким саме повинен бути цей баланс, не визначено. В той же час частка підземних вод у водопостачанні населення в цілому по Україні становить лише близько 20 %, причому в останні десятиліття спостерігається стійка тенденція до зменшення видобування підземних вод. У країнах Європи частка підземних вод у водопостачанні суттєво відрізняється, однак вона переважно складає 65 %. Приблизно така і більша частка підземних вод у країнах, близьких до України територіально та історично. Територія України відзначається складними і неоднорідними природними й антропогенними умовами, що визначають формування ресурсів підземних вод. Тому оптимальне співвідношення поверхневих і підземних вод має бути визначене для кожної адміністративної області. У статті виконано аналіз забезпеченості областей України прогнозними ресурсами та експлуатаційними запасами підземних вод питної якості, їхнього освоєння, співвідношення часток поверхневих і підземних вод у водопостачанні та якісного стану води родовищ підземних вод. Запропоновано методичний підхід до визначення оптимального співвідношення поверхневих і підземних вод у господарсько-питному водопостачанні з урахуванням кількості підземних вод, рівномірності розподілу ресурсів та їхніх якісних характеристик.
{"title":"Щодо оптимального співвідношення поверхневих і підземних вод у водопостачанні населення в Україні","authors":"В. М. Шестопалов, Наталія Люта","doi":"10.31996/mru.2024.1.41-49","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.1.41-49","url":null,"abstract":"У Законі України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення” міститься норма щодо “дотримання оптимального балансу використання поверхневих і підземних вод для питного водопостачання”, хоча яким саме повинен бути цей баланс, не визначено. В той же час частка підземних вод у водопостачанні населення в цілому по Україні становить лише близько 20 %, причому в останні десятиліття спостерігається стійка тенденція до зменшення видобування підземних вод. У країнах Європи частка підземних вод у водопостачанні суттєво відрізняється, однак вона переважно складає 65 %. Приблизно така і більша частка підземних вод у країнах, близьких до України територіально та історично. Територія України відзначається складними і неоднорідними природними й антропогенними умовами, що визначають формування ресурсів підземних вод. Тому оптимальне співвідношення поверхневих і підземних вод має бути визначене для кожної адміністративної області. У статті виконано аналіз забезпеченості областей України прогнозними ресурсами та експлуатаційними запасами підземних вод питної якості, їхнього освоєння, співвідношення часток поверхневих і підземних вод у водопостачанні та якісного стану води родовищ підземних вод. Запропоновано методичний підхід до визначення оптимального співвідношення поверхневих і підземних вод у господарсько-питному водопостачанні з урахуванням кількості підземних вод, рівномірності розподілу ресурсів та їхніх якісних характеристик.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140363747","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：