Pub Date : 2022-12-02DOI: 10.11603/2312-0967.2022.2.13334
B. Pavliuk, M. B. Chubka, T. Hroshovyi, V. V. Debrivskyj
Мета роботи. Узагальнення перспектив використання губок медичних/гемостатичних, особливості їх технології та методів контролю якості. Матеріали і методи. У роботі використали методи пошуку інформації, аналізу статистичних даних і відомостей наукової літератури за період 2006–2021 років щодо губок медичних та перспектив їх використання. Результати й обговорення. Незважаючи на створення та дослідження великої кількості губок медичних на основі желатину, хітозану, похідних целюлози, колагену та інших допоміжних речовин, а також клінічне доведення їхньої ефективності та необхідності використання, дані засоби все ще потребують вдосконалення та подальшого вивчення, а пошуки ідеальної основи для створення універсальної губки медичної все ще тривають. Висновки. Розширення асортименту губок медичних та дослідження нових допоміжних речовин для їх виготовлення – перспективний напрям сучасної медицини та фармації.
{"title":"ГУБКИ МЕДИЧНІ/ГЕМОСТАТИЧНІ ЯК СУЧАСНІ ПЕРСПЕКТИВНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЗУПИНКИ КРОВОТЕЧ ТА ЗАКРИТТЯ РАН","authors":"B. Pavliuk, M. B. Chubka, T. Hroshovyi, V. V. Debrivskyj","doi":"10.11603/2312-0967.2022.2.13334","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.2.13334","url":null,"abstract":"Мета роботи. Узагальнення перспектив використання губок медичних/гемостатичних, особливості їх технології та методів контролю якості. \u0000Матеріали і методи. У роботі використали методи пошуку інформації, аналізу статистичних даних і відомостей наукової літератури за період 2006–2021 років щодо губок медичних та перспектив їх використання. \u0000Результати й обговорення. Незважаючи на створення та дослідження великої кількості губок медичних на основі желатину, хітозану, похідних целюлози, колагену та інших допоміжних речовин, а також клінічне доведення їхньої ефективності та необхідності використання, дані засоби все ще потребують вдосконалення та подальшого вивчення, а пошуки ідеальної основи для створення універсальної губки медичної все ще тривають. \u0000Висновки. Розширення асортименту губок медичних та дослідження нових допоміжних речовин для їх виготовлення – перспективний напрям сучасної медицини та фармації.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43437874","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-02DOI: 10.11603/2312-0967.2022.2.13331
V. M. Britsun, N. Tarasenko, N. O. Savina, N. V. Оstanina
Мета роботи. Визначення впливу розмірів ємності, в якій здійснюється калібрування кондуктометра, на правильність вимірювання питомої електропровідності випробовуваних розчинів і дистильованої води для фармакопейних потреб. Матеріали і методи. Вимірювання питомої електропровідності стандартних розчинів і дистильованої води проводили на кондуктометрі Hanna HI 2300 при температурі (25,0±0,5) °С. Кондуктометр калібрували за допомогою стандартного розчину з питомою електропровідністю 84 мкСм/см (Mettler Toledo). Для контролю коректності вимірювань застосовували стандартний розчин із питомою електропровідністю 29,4 мкСм/см (Mettler Toledo). Дистильовану воду отримували на аквадистиляторі GFL-2008. Температуру стандартних розчинів і дистильованої води контролювали за допомогою термометра TFA 30.1018 і підтримували за допомогою циркуляційного термостата LOIP LT-112. Стандартні розчини і дистильовану воду зберігали і досліджували в ємностях із поліетилену високого тиску. Результати й обговорення. Значення питомої електропровідності випробовуваних розчинів і дистильованої води залежить від того, в ємності якого об’єму було проведено калібрування кондуктометра, і в якій ємності було здійснено вимірювання питомої електропровідності. У випадку застосування ємностей невеликих обʼємів (20 і 50 мл) правильний результат отримують лише при умовах калібрування і вимірювання в ємності одного і того ж обʼєму. У випадку вимірювання питомої електропровідності дистильованої води у ємності меншого обʼєму, ніж та, в якій було проведено калібрування, отримують занижені значення, а якщо у ємностях більшого обʼєму – завищені. При калібруванні приладу в ємності об’ємом 100 мл, правильний результат досягається при вимірюванні питомої електропровідності дистильованої води у ємностях об’ємом 100 і 1000 мл. Причиною таких залежностей є «ефект поля» – електромагнітне поле частково знаходиться поза геометричним простором вимірювального осередку, і на нього впливають неоднорідності і перешкоди, наприклад, стінки ємності. Висновки. Правильні результати вимірювання питомої електропровідності для невеликих обʼємів розчинів (20 і 50 мл) можуть бути отримані при калібруванні кондуктометра і вимірюванні питомої електропровідності в ємностях одного і того ж об’єму та розміру. Оптимальним підходом є калібрування і вимірювання питомої електропровідності розчинів в ємностях обʼємом не менше 100 мл, щоб мінімізувати вплив стінок ємності на коректність результатів вимірювань.
工作目标。测定容量校准容量对测试溶液和药用蒸馏水所需电导率测量正确性的影响。材料和方法。标准溶液和蒸馏水所需电导率的测量在Hanna HI 2300温度(25.0±0.5)°S下进行。使用所需电导率为84mm/cm的标准溶液(Mettler-Toledo)校准编解码器。测量使用29.4 mm/cm的标准溶液(Mettler Toledo)来检查正确性。蒸馏水被输送至GFL-2008渡槽蒸馏器。标准溶液和蒸馏水的温度由TFA 30.1018控制,并由循环温度LOIP LT-112支持。储存标准溶液和蒸馏水,并研究高压聚乙烯的性能。结果和讨论。测试溶液和蒸馏水所需电导率的值取决于电容器的校准体积,以及电力需求的测量容量。在小体积(20和50ml)的情况下,只有在相同体积的校准和测量条件下才能获得正确的结果。在测量比进行校准时体积更小的蒸馏水的需电量的情况下,它们会得到更低的值,如果容量更高,它们就会得到更高的值。当在100 mL下校准装置时,当测量100 mL和1000 mL下蒸馏水的需电量时,可获得正确的结果。这些依赖性的原因是“场效应”——电磁场部分位于测量中心的几何空间之外,并受到不平等和障碍的影响,例如,权力墙。[UNK]结果。测量少量溶液(20和50ml)的需求电力的正确结果可以通过校准电容计和测量彼此的需求电力来获得。以及相同的体积和大小。最佳方法是校准和测量至少100毫升溶液所需的电导率,以最大限度地减少方程壁对测量正确性的影响。
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ КАЛІБРУВАННЯ КОНДУКТОМЕТРА ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ДИСТИЛЬОВАНОЇ ВОДИ","authors":"V. M. Britsun, N. Tarasenko, N. O. Savina, N. V. Оstanina","doi":"10.11603/2312-0967.2022.2.13331","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.2.13331","url":null,"abstract":"Мета роботи. Визначення впливу розмірів ємності, в якій здійснюється калібрування кондуктометра, на правильність вимірювання питомої електропровідності випробовуваних розчинів і дистильованої води для фармакопейних потреб. \u0000Матеріали і методи. Вимірювання питомої електропровідності стандартних розчинів і дистильованої води проводили на кондуктометрі Hanna HI 2300 при температурі (25,0±0,5) °С. Кондуктометр калібрували за допомогою стандартного розчину з питомою електропровідністю 84 мкСм/см (Mettler Toledo). Для контролю коректності вимірювань застосовували стандартний розчин із питомою електропровідністю 29,4 мкСм/см (Mettler Toledo). Дистильовану воду отримували на аквадистиляторі GFL-2008. Температуру стандартних розчинів і дистильованої води контролювали за допомогою термометра TFA 30.1018 і підтримували за допомогою циркуляційного термостата LOIP LT-112. Стандартні розчини і дистильовану воду зберігали і досліджували в ємностях із поліетилену високого тиску. \u0000Результати й обговорення. Значення питомої електропровідності випробовуваних розчинів і дистильованої води залежить від того, в ємності якого об’єму було проведено калібрування кондуктометра, і в якій ємності було здійснено вимірювання питомої електропровідності. У випадку застосування ємностей невеликих обʼємів (20 і 50 мл) правильний результат отримують лише при умовах калібрування і вимірювання в ємності одного і того ж обʼєму. У випадку вимірювання питомої електропровідності дистильованої води у ємності меншого обʼєму, ніж та, в якій було проведено калібрування, отримують занижені значення, а якщо у ємностях більшого обʼєму – завищені. \u0000При калібруванні приладу в ємності об’ємом 100 мл, правильний результат досягається при вимірюванні питомої електропровідності дистильованої води у ємностях об’ємом 100 і 1000 мл. \u0000Причиною таких залежностей є «ефект поля» – електромагнітне поле частково знаходиться поза геометричним простором вимірювального осередку, і на нього впливають неоднорідності і перешкоди, наприклад, стінки ємності. \u0000 Висновки. Правильні результати вимірювання питомої електропровідності для невеликих обʼємів розчинів (20 і 50 мл) можуть бути отримані при калібруванні кондуктометра і вимірюванні питомої електропровідності в ємностях одного і того ж об’єму та розміру. Оптимальним підходом є калібрування і вимірювання питомої електропровідності розчинів в ємностях обʼємом не менше 100 мл, щоб мінімізувати вплив стінок ємності на коректність результатів вимірювань.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43456377","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-02DOI: 10.14739/2409-2932.2015.3.52374
O. M. Fylypyuk, L. Vyshnevska
Мета роботи. Розробка складу і технології препарату у твердих желатинових капсулах із екстрактом сухим фенхелю від спазмів кишечника, метеоризму та диспепсії спазмолітичної, вітрогінної, болетамувальної, протизапальної, протимікробної та м’якої сечогінної дії. Матеріали та методи. При розробці складу і технології препарату обирали допоміжні речовини, дозволені для медичного застосування та які широко застосовують у фармацевтичній практиці. Використовували методи оцінки фізичних та фармакотехнологічних властивостей екстракту сухого (розмір і форма кристалів, фракційний склад, плинність, насипна густина, насипний об’єм) та оцінки показників якості капсульних мас (плинність, насипна густина). Результати й обговорення. Кристалографічними дослідженнями екстракту сухого фенхелю встановлено, що він є полідисперсною субстанцією з пластинчастою структурою і нерівними краями та належить до легко розчинних речовин. Досліджуваний екстракт є гігроскопічним та має незадовільну плинність. На підставі результатів фізико-хімічних, кристалографічних, біофармацевтичних та фармакотехнологічних досліджень обґрунтовано вибір допоміжних речовин у складі маси для інкапсулювання, а саме: лактози моногідрату як наповнювача в кількості 31 %, аеросилу як лубриканта і вологорегулятора в концентрації 2 %, мікрокристалічної целюлози і магнію стеарату як лубриканта в кількості 3,5 та 1,5 % відповідно. Запропоновано технологію виробництва капсул з екстрактом сухим фенхелю та технологічну схему, яку покладено в основу проєкту технологічного регламенту на їх виробництво. Висновок. На підставі проведених фармакотехнологічних, фізико-хімічних і біофармацевтичних досліджень експериментально обґрунтовано і запропоновано склад та раціональну технологію капсул з екстрактом сухим фенхелю, які можуть застосовуватися при функціональних розладах травного тракту.
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ З РОЗРОБКИ СКЛАДУ І ТЕХНОЛОГІЇ ТВЕРДИХ КАПСУЛ ІЗ ЕКСТРАКТОМ СУХИМ ФЕНХЕЛЮ","authors":"O. M. Fylypyuk, L. Vyshnevska","doi":"10.14739/2409-2932.2015.3.52374","DOIUrl":"https://doi.org/10.14739/2409-2932.2015.3.52374","url":null,"abstract":"Мета роботи. Розробка складу і технології препарату у твердих желатинових капсулах із екстрактом сухим фенхелю від спазмів кишечника, метеоризму та диспепсії спазмолітичної, вітрогінної, болетамувальної, протизапальної, протимікробної та м’якої сечогінної дії. \u0000Матеріали та методи. При розробці складу і технології препарату обирали допоміжні речовини, дозволені для медичного застосування та які широко застосовують у фармацевтичній практиці. Використовували методи оцінки фізичних та фармакотехнологічних властивостей екстракту сухого (розмір і форма кристалів, фракційний склад, плинність, насипна густина, насипний об’єм) та оцінки показників якості капсульних мас (плинність, насипна густина). \u0000Результати й обговорення. Кристалографічними дослідженнями екстракту сухого фенхелю встановлено, що він є полідисперсною субстанцією з пластинчастою структурою і нерівними краями та належить до легко розчинних речовин. Досліджуваний екстракт є гігроскопічним та має незадовільну плинність. На підставі результатів фізико-хімічних, кристалографічних, біофармацевтичних та фармакотехнологічних досліджень обґрунтовано вибір допоміжних речовин у складі маси для інкапсулювання, а саме: лактози моногідрату як наповнювача в кількості 31 %, аеросилу як лубриканта і вологорегулятора в концентрації 2 %, мікрокристалічної целюлози і магнію стеарату як лубриканта в кількості 3,5 та 1,5 % відповідно. \u0000Запропоновано технологію виробництва капсул з екстрактом сухим фенхелю та технологічну схему, яку покладено в основу проєкту технологічного регламенту на їх виробництво. \u0000Висновок. На підставі проведених фармакотехнологічних, фізико-хімічних і біофармацевтичних досліджень експериментально обґрунтовано і запропоновано склад та раціональну технологію капсул з екстрактом сухим фенхелю, які можуть застосовуватися при функціональних розладах травного тракту.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49172040","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-02DOI: 10.11603/2312-0967.2022.2.13329
S. L. Aleinyk, Z. M. Polova
Мета. Дослідити гостру токсичність песаріїв під умовною назвою «Лактовагін» на лабораторних тваринах. Матеріали і методи. Об’єкт дослідження: песарії «Лактовагін», що містять субстанцію Lactobacillus IMB B-7280 з пробіотичною активністю, та можуть використовуватись для лікування та профілактики дисбіотичних порушень у жінок. Дослідження гострої токсичності проводили на мишах-самицях лінії BALB/c при однократному застосуванні розробленого лікарського засобу при двох шляхах введення: інтравагінальному та внутрішньошлунковому. Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою ліцензійного програмного забезпечення MedStat v.5.2. Відмінності показників вважали статистично значущими при р<0,05. Результати й обговорення. Основними критеріями визначення токсичної дії препарату були загибель тварин, прояви інтоксикації, зниження індивідуальної та групової маси тварин порівняно з вихідною масою, що не спостерігали під час проведення даного експерименту. Під час щоденних оглядів тварин після однократного введення песаріїв «Лактовагін» не виявлено жодних патологічних поведінкових та фізіологічних проявів. Приріст індивідуальної та групової маси мишей був фізіологічним на рівні 3,5–4,1 % для дослідних груп, 2,8 % – для інтактного контролю. Наприкінці експерименту тварини підлягали евтаназії з метою проведення патоморфологічних досліджень, при проведенні яких не спостерігали патологічні зміни внутрішніх органів та головного мозку. Статистично значущих відмінностей між коефіцієнтами маси внутрішніх органів мишей-самиць для різних груп не виявлено. Висновки. З огляду на отримані дані після проведення експерименту, а саме: летальність мишей на рівні 0 %, позитивну динаміку приросту індивідуальної та групової маси тіла лабораторних тварин, відсутність ознак патології при проведенні патоморфологіних досліджень, можна припустити, що песарії «Лактовагін», що містять субстанцію Lactobacillus casei IMB B-7280 з пробіотичною активністю, є відносно безпечними та нешкідливими.
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ГОСТРОЇ ТОКСИЧНОСТІ ПЕСАРІЇВ «ЛАКТОВАГІН»","authors":"S. L. Aleinyk, Z. M. Polova","doi":"10.11603/2312-0967.2022.2.13329","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.2.13329","url":null,"abstract":"Мета. Дослідити гостру токсичність песаріїв під умовною назвою «Лактовагін» на лабораторних тваринах. \u0000Матеріали і методи. Об’єкт дослідження: песарії «Лактовагін», що містять субстанцію Lactobacillus IMB B-7280 з пробіотичною активністю, та можуть використовуватись для лікування та профілактики дисбіотичних порушень у жінок. Дослідження гострої токсичності проводили на мишах-самицях лінії BALB/c при однократному застосуванні розробленого лікарського засобу при двох шляхах введення: інтравагінальному та внутрішньошлунковому. Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою ліцензійного програмного забезпечення MedStat v.5.2. Відмінності показників вважали статистично значущими при р<0,05. \u0000Результати й обговорення. Основними критеріями визначення токсичної дії препарату були загибель тварин, прояви інтоксикації, зниження індивідуальної та групової маси тварин порівняно з вихідною масою, що не спостерігали під час проведення даного експерименту. Під час щоденних оглядів тварин після однократного введення песаріїв «Лактовагін» не виявлено жодних патологічних поведінкових та фізіологічних проявів. Приріст індивідуальної та групової маси мишей був фізіологічним на рівні 3,5–4,1 % для дослідних груп, 2,8 % – для інтактного контролю. Наприкінці експерименту тварини підлягали евтаназії з метою проведення патоморфологічних досліджень, при проведенні яких не спостерігали патологічні зміни внутрішніх органів та головного мозку. Статистично значущих відмінностей між коефіцієнтами маси внутрішніх органів мишей-самиць для різних груп не виявлено. \u0000Висновки. З огляду на отримані дані після проведення експерименту, а саме: летальність мишей на рівні 0 %, позитивну динаміку приросту індивідуальної та групової маси тіла лабораторних тварин, відсутність ознак патології при проведенні патоморфологіних досліджень, можна припустити, що песарії «Лактовагін», що містять субстанцію Lactobacillus casei IMB B-7280 з пробіотичною активністю, є відносно безпечними та нешкідливими.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46511160","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-02DOI: 10.11603/2312-0967.2022.2.13332
I. O. Vlasenko, L. L. Davtian, O. Zaliska
Мета роботи. Аналіз законодавства та рекомендацій щодо фармацевтичного забезпечення хворих на цукровий діабет 2 типу в Україні та вивчення доступності (наявності) цукрознижувальних препаратів для лікування цього захворювання згідно з рекомендаціями. Матеріали і методи. Об’єкти дослідження: рекомендації та нормативні документи щодо терапії цукрового діабету 2 типу, Державний реєстр лікарських засобів. Застосовували бібліосемантичний, маркетинговий, аналітичний, графічний, узагальнювальний аналізи. Результати й обговорення. Чинне законодавство України дає змогу використовувати лікарям сучасні міжнародні клінічні настанови для лікування ЦД, одночасно продовжує діяти Уніфікований клінічний протокол лікування цукрового діабету 2 типу (2012 р.). На фармацевтичному ринку України зареєстровано 161 цукрознижувальних препарат, які містять 16 міжнародних непатентованих найменувань, що складає 29,6 % від існуючого асортименту міжнародного ринку моно-цукрознижувальних препаратів. Із 27 існуючих комбінацій міжнародних непатентованих найменувань на світовому ринку в Україні зареєстровано 8 їх комбінацій. Більшу частину (64,0 %) асортименту зареєстрованих в Україні цукрознижувальних препаратів постачають іноземні виробники. Частина зареєстрованого асортименту цукрознижувальних препаратів в аптеках відсутня. Висновок. Порівняльний аналіз настанов показав, що український Уніфікований клінічний протокол потребує оновлення. Дослідження показало, що в Україні зареєстровано достатньо цукрознижувальних препаратів, що дає змогу використовувати сучасні схеми лікування цукрового діабету згідно з міжнародними рекомендаціями.
{"title":"ВИВЧЕННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕРАПІЇ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ В УКРАЇНІ","authors":"I. O. Vlasenko, L. L. Davtian, O. Zaliska","doi":"10.11603/2312-0967.2022.2.13332","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.2.13332","url":null,"abstract":"Мета роботи. Аналіз законодавства та рекомендацій щодо фармацевтичного забезпечення хворих на цукровий діабет 2 типу в Україні та вивчення доступності (наявності) цукрознижувальних препаратів для лікування цього захворювання згідно з рекомендаціями. \u0000Матеріали і методи. Об’єкти дослідження: рекомендації та нормативні документи щодо терапії цукрового діабету 2 типу, Державний реєстр лікарських засобів. Застосовували бібліосемантичний, маркетинговий, аналітичний, графічний, узагальнювальний аналізи. \u0000Результати й обговорення. Чинне законодавство України дає змогу використовувати лікарям сучасні міжнародні клінічні настанови для лікування ЦД, одночасно продовжує діяти Уніфікований клінічний протокол лікування цукрового діабету 2 типу (2012 р.). На фармацевтичному ринку України зареєстровано 161 цукрознижувальних препарат, які містять 16 міжнародних непатентованих найменувань, що складає 29,6 % від існуючого асортименту міжнародного ринку моно-цукрознижувальних препаратів. Із 27 існуючих комбінацій міжнародних непатентованих найменувань на світовому ринку в Україні зареєстровано 8 їх комбінацій. Більшу частину (64,0 %) асортименту зареєстрованих в Україні цукрознижувальних препаратів постачають іноземні виробники. Частина зареєстрованого асортименту цукрознижувальних препаратів в аптеках відсутня. \u0000Висновок. Порівняльний аналіз настанов показав, що український Уніфікований клінічний протокол потребує оновлення. Дослідження показало, що в Україні зареєстровано достатньо цукрознижувальних препаратів, що дає змогу використовувати сучасні схеми лікування цукрового діабету згідно з міжнародними рекомендаціями.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46753144","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.11603/2312-0967.2022.1.13060
O. I. Burban, T. M. Zubchenko
Мета роботи. Розробка технології комбінованого гелю «Біоседум плюс» для терапії променевих ушкоджень шкіри. Матеріали і методи. Об’єктами дослідження стали зразки комбінованого гелю на основі соку очитку великого; жирних олій обліпихи, шипшини та звіробою; кверцетину, виготовлені із використанням різних технологічних параметрів. Для стабілізації основи комбінованого гелю та введення до її складу жирних олій, використали комплексний емульгатор Lanette SX та антиоксидант бутилоксіанізол. Гліцерин використовували для отримання суспензії кверцетину та солюбілізації ефірних олій кориці та лимону (ароматизатори гелю). Дослідження проводили за методиками Державної фармакопеї України. Результати й обговорення. Розроблено технологію комбінованого гелю під умовною назвою «Біоседум плюс» для профілактики і терапії променевих ушкоджень шкіри на основі соку очитку великого, жирних олій обліпихи, шипшини, звіробою (2:1:1), а також кверцетину та визначено критичні точки його технології. Технологічний режим отримання гелевої основи (процес набухання має відбуватися при температурі не вище 60 °С при перемішуванні при 250 об/хв) підтвердили мікроскопічним методом. Вплив тривалості гомогенізації на ступінь дисперсності встановлювали шляхом перемішування зразків за обраної швидкості – 2000 об / хв упродовж 10, 20, 30, 40, 60 хв. Композицію олій та бутилоксіанізол вводили в основу у вигляді емульсії, а кверцетин ‒ тонкодисперсної суспензії при диспергуванні гліцерином із наступним розведенням соком очитку великого. Висновки. Обґрунтовано технологічний процес та розроблено технологію комбінованого гелю під умовною назвою «Біоседум плюс», який складається зі стадій отримання гелевої основи, отримання емульсії, отримання суспензії, виготовлення комбінованого гелю, фасування гелю в полімерні контейнери, пакування у пачки, пакування пачок у коробки. Визначено технологічні та критичні параметри отримання комбінованого гелю.
{"title":"ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РЕЖИМУ ВИГОТОВЛЕННЯ КОМБІНОВАНОГО ГЕЛЮ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПРОМЕНЕВИХ УШКОДЖЕНЬ ШКІРИ","authors":"O. I. Burban, T. M. Zubchenko","doi":"10.11603/2312-0967.2022.1.13060","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.1.13060","url":null,"abstract":"Мета роботи. Розробка технології комбінованого гелю «Біоседум плюс» для терапії променевих ушкоджень шкіри.\u0000Матеріали і методи. Об’єктами дослідження стали зразки комбінованого гелю на основі соку очитку великого; жирних олій обліпихи, шипшини та звіробою; кверцетину, виготовлені із використанням різних технологічних параметрів. Для стабілізації основи комбінованого гелю та введення до її складу жирних олій, використали комплексний емульгатор Lanette SX та антиоксидант бутилоксіанізол. Гліцерин використовували для отримання суспензії кверцетину та солюбілізації ефірних олій кориці та лимону (ароматизатори гелю). Дослідження проводили за методиками Державної фармакопеї України.\u0000Результати й обговорення. Розроблено технологію комбінованого гелю під умовною назвою «Біоседум плюс» для профілактики і терапії променевих ушкоджень шкіри на основі соку очитку великого, жирних олій обліпихи, шипшини, звіробою (2:1:1), а також кверцетину та визначено критичні точки його технології.\u0000Технологічний режим отримання гелевої основи (процес набухання має відбуватися при температурі не вище 60 °С при перемішуванні при 250 об/хв) підтвердили мікроскопічним методом. Вплив тривалості гомогенізації на ступінь дисперсності встановлювали шляхом перемішування зразків за обраної швидкості – 2000 об / хв упродовж 10, 20, 30, 40, 60 хв. Композицію олій та бутилоксіанізол вводили в основу у вигляді емульсії, а кверцетин ‒ тонкодисперсної суспензії при диспергуванні гліцерином із наступним розведенням соком очитку великого.\u0000Висновки. Обґрунтовано технологічний процес та розроблено технологію комбінованого гелю під умовною назвою «Біоседум плюс», який складається зі стадій отримання гелевої основи, отримання емульсії, отримання суспензії, виготовлення комбінованого гелю, фасування гелю в полімерні контейнери, пакування у пачки, пакування пачок у коробки. Визначено технологічні та критичні параметри отримання комбінованого гелю.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46091963","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.11603/2312-0967.2022.1.13057
K. V. Gnatoyko, A. Grytsyk
Мета роботи. Макроскопічне дослідження видів роду Миколайчики, які зростають на території України; мікроскопічне дослідження миколайчиків плоских для встановлення основних діагностичних ознак; фенологічні спостереження за розвитком миколайчиків плоских. Матеріали і методи. Для проведення досліджень за допомогою мікроскопії використовували повітряно-суху сировину та свіжозібрану і фіксовану в спирто-водно-гліцериновій суміші (1:1:1) рослинну сировину. Вивчення проводили за методиками Державної фармакопеї України. При вивченні тимчасових препаратів використовували оптичний приладу Delta Optical Genetic Pro, та фіксували за допомогою камери Delta Optical DLT-Cam Pro. Фенологічні спостереження проводили на дослідних ділянках та в природних умовах. Результати й обговорення. В результаті проведених досліджень встановлено спільні та відмінні морфологічні ознаки для миколайчиків плоских, миколайчиків польових та миколайчиків приморських. Встановлено основні мікроскопічні діагностичні ознаки миколайчиків плоских. За допомогою фенологічних спостережень описані фази розвитку миколайчиків плоских. Висновки. Відмінними діагностичними ознаками видів роду Миколайчики, які зростають на території України є висота стебла, забарвлення, форма листків та плодів. Встановлено мікроскопічні діагностичні ознаки миколайчиків плоских: слабозвивисті клітини верхнього та сильнозвивисті клітини нижнього епідермісу, продихи анізоцитного типу, друзи кальцію оксалату та головчасті волоски. Описано основні фази розвитку миколайчиків плоских.
{"title":"МОРФОЛОГО-АНАТОМІЧНІ ТА ФЕНОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ РОДУ МИКОЛАЙЧИКИ","authors":"K. V. Gnatoyko, A. Grytsyk","doi":"10.11603/2312-0967.2022.1.13057","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.1.13057","url":null,"abstract":"Мета роботи. Макроскопічне дослідження видів роду Миколайчики, які зростають на території України; мікроскопічне дослідження миколайчиків плоских для встановлення основних діагностичних ознак; фенологічні спостереження за розвитком миколайчиків плоских. \u0000Матеріали і методи. Для проведення досліджень за допомогою мікроскопії використовували повітряно-суху сировину та свіжозібрану і фіксовану в спирто-водно-гліцериновій суміші (1:1:1) рослинну сировину. Вивчення проводили за методиками Державної фармакопеї України. При вивченні тимчасових препаратів використовували оптичний приладу Delta Optical Genetic Pro, та фіксували за допомогою камери Delta Optical DLT-Cam Pro. Фенологічні спостереження проводили на дослідних ділянках та в природних умовах. \u0000Результати й обговорення. В результаті проведених досліджень встановлено спільні та відмінні морфологічні ознаки для миколайчиків плоских, миколайчиків польових та миколайчиків приморських. Встановлено основні мікроскопічні діагностичні ознаки миколайчиків плоских. За допомогою фенологічних спостережень описані фази розвитку миколайчиків плоских. \u0000Висновки. Відмінними діагностичними ознаками видів роду Миколайчики, які зростають на території України є висота стебла, забарвлення, форма листків та плодів. Встановлено мікроскопічні діагностичні ознаки миколайчиків плоских: слабозвивисті клітини верхнього та сильнозвивисті клітини нижнього епідермісу, продихи анізоцитного типу, друзи кальцію оксалату та головчасті волоски. Описано основні фази розвитку миколайчиків плоских.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46579594","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.11603/2312-0967.2022.1.13052
L. V. Vronska, I. A. Rehalova, M. M. Mykhalkiv, A. Y. Demyd, I. Ivanusa
Мета роботи. Дослідження можливості ідентифікації і кількісної оцінки золототисячника малого трави сухого екстракту. Матеріали і методи. Матеріал дослідження – сухий екстракт, отриманий методом дробної мацерації з золототисячника малого трави; екстрагент – етанол (70 %, об/об), співвідношення сировина – екстрагент – 1:10, кратність екстрагування – 5, тривалість одного екстрагування – 24 год; концентрування рідкого витягу – з ротаційним випарювачем за температури 50 °С; висушування – за температури 45–50 °С у сушильній шафі; DER – (3,5–4,5) : 1. Дослідження здійснювали методом тонкошарової хроматографії, кількісне визначення флавоноїдів – спектрофотометрично. Результати й обговорення. Якісні дослідження, проведені методом тонкошарової хроматографії, дали змогу виявити глікозиди секоіридоїдів, зокрема, ідентифіковано свертіамарин. Серед флавоноїдів ідентифіковано рутин. Кількісний вміст флавоноїдів у перерахунку на рутин і суху речовину у досліджуваному екстракті становив (6.91 ± 0.04)%. Висновки. У проєкт специфікації золототисячника малого трави сухого екстракту запропоновано внести ТШХ-методики ідентифікації глікозидів секоіридоїдів і флавоноїдів та спектрофотометричну методику кількісного визначення флавоноїдів.
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ЗІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ЗОЛОТОТИСЯЧНИКА МАЛОГО ТРАВИ СУХОГО ЕКСТРАКТУ","authors":"L. V. Vronska, I. A. Rehalova, M. M. Mykhalkiv, A. Y. Demyd, I. Ivanusa","doi":"10.11603/2312-0967.2022.1.13052","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.1.13052","url":null,"abstract":"Мета роботи. Дослідження можливості ідентифікації і кількісної оцінки золототисячника малого трави сухого екстракту.\u0000Матеріали і методи. Матеріал дослідження – сухий екстракт, отриманий методом дробної мацерації з золототисячника малого трави; екстрагент – етанол (70 %, об/об), співвідношення сировина – екстрагент – 1:10, кратність екстрагування – 5, тривалість одного екстрагування – 24 год; концентрування рідкого витягу – з ротаційним випарювачем за температури 50 °С; висушування – за температури 45–50 °С у сушильній шафі; DER – (3,5–4,5) : 1. Дослідження здійснювали методом тонкошарової хроматографії, кількісне визначення флавоноїдів – спектрофотометрично.\u0000Результати й обговорення. Якісні дослідження, проведені методом тонкошарової хроматографії, дали змогу виявити глікозиди секоіридоїдів, зокрема, ідентифіковано свертіамарин. Серед флавоноїдів ідентифіковано рутин. Кількісний вміст флавоноїдів у перерахунку на рутин і суху речовину у досліджуваному екстракті становив (6.91 ± 0.04)%.\u0000 Висновки. У проєкт специфікації золототисячника малого трави сухого екстракту запропоновано внести ТШХ-методики ідентифікації глікозидів секоіридоїдів і флавоноїдів та спектрофотометричну методику кількісного визначення флавоноїдів.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46408392","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.11603/2312-0967.2022.1.13053
K. M. Anzina, A. V. Gudzenko
Мета роботи. Вивчення якісного складу та кількісного вмісту мікро- та макроелементів у різних органах двох представників роду Самосил (Teucrium L.), а саме самосилу гайового та самосилу гірського. Матеріали і методи. Дослідження якісного складу та кількісного вмісту макро- та мікроелементів у коренях, листках, суцвіттях і стеблах самосилу гайового (Teucrium сhamaedrys L.) та самосилу гірського (Teucrium montanum L.) проводили з використанням рентгенофлуоресцентного аналізатора ElvaX-med (Україна). Результати й обговорення. Отримано дані про вміст 13 мікро- та макроелементів у різних органах досліджуваних рослин. Найбільше в органах обох видів містились чотири елементи – калій, кальцій, сульфур та хлор; менше – ферум, хром, цинк, бром, манган, купрум, нікель та цирконій. Серед органів самосилу гайового найбільше мікро- та макроементів містилося в листках, найменше – в коренях рослини. У самосилу гірського найбільше мікро- та макроелементів містилося в траві, найменше – в суцвіттях. Висновки. На основі проведених досліджень визначено склад і вміст мікро- та макроелементів у сировині двох видів роду Teucrium – Teucrium сhamaedrys та Teucrium montanum. Отримані дані можуть бути враховані при плануванні подальших фармакологічних досліджень цих видів.
工作目标。研究萨莫西尔(TeucriumŘL.)的两个代表人物,即盖伊(Gay)和山地自我力量(Mountain Self Force)的不同器官中微观和宏观元素的组成质量和数量。材料和方法。研究了该化合物的质量及其在山桐和山桐根、叶、花和树中的宏、微量元素含量。)使用ElvaX med X射线荧光分析仪(乌克兰)。结果和讨论。获得了所研究植物不同器官中13种微量和宏观元素的数据。这两个器官大多含有四种元素:钾、钙、硫和氯较少的是铁、铬、锌、扫帚、锰、铜、镍和圆形。在快乐孤独的器官中,最大的微观和宏观元素存在于叶子中,至少存在于植物的根部。在山平面上,最大的微观和宏观元素在草中发现,最小的元素在植物中发现。后果根据所进行的研究,确定了两种扁藻(Teucriumсhamedrys)和山扁藻(Teucrium montanum)原料中微量和宏观元素的组成和含量。在计划对这些物种进行进一步的药理学研究时,可以考虑所获得的数据。
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРО- ТА МАКРОЕЛЕМЕНТНОГО СКЛАДУ ДВОХ ВИДІВ РОДУ САМОСИЛ (TEUCRIUM L.)","authors":"K. M. Anzina, A. V. Gudzenko","doi":"10.11603/2312-0967.2022.1.13053","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.1.13053","url":null,"abstract":"Мета роботи. Вивчення якісного складу та кількісного вмісту мікро- та макроелементів у різних органах двох представників роду Самосил (Teucrium L.), а саме самосилу гайового та самосилу гірського. \u0000Матеріали і методи. Дослідження якісного складу та кількісного вмісту макро- та мікроелементів у коренях, листках, суцвіттях і стеблах самосилу гайового (Teucrium сhamaedrys L.) та самосилу гірського (Teucrium montanum L.) проводили з використанням рентгенофлуоресцентного аналізатора ElvaX-med (Україна). \u0000Результати й обговорення. Отримано дані про вміст 13 мікро- та макроелементів у різних органах досліджуваних рослин. Найбільше в органах обох видів містились чотири елементи – калій, кальцій, сульфур та хлор; менше – ферум, хром, цинк, бром, манган, купрум, нікель та цирконій. Серед органів самосилу гайового найбільше мікро- та макроементів містилося в листках, найменше – в коренях рослини. У самосилу гірського найбільше мікро- та макроелементів містилося в траві, найменше – в суцвіттях. \u0000Висновки. На основі проведених досліджень визначено склад і вміст мікро- та макроелементів у сировині двох видів роду Teucrium – Teucrium сhamaedrys та Teucrium montanum. Отримані дані можуть бути враховані при плануванні подальших фармакологічних досліджень цих видів.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45342263","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.11603/2312-0967.2022.1.13054
M. Shanaida, S. R. Klyzub, L. V. Svydenko, N. Hudz, Marietta Bialon, P. P. Wieczorek
Мета роботи. Провести ідентифікацію поліфенолів та терпеноїдів у траві Thymus pulegioides (сорт «2/6-07»), Thymus richardii (сорт «Fantasy») і Thymus vulgaris (сорт «Jalos») з використанням методу тонкошарової хроматографії (ТШХ), а також здійснити газохроматографічний аналіз ефірної олії Thymus richardii. Матеріали і методи. Метод тонкошарової хроматографії було використано для якісного аналізу поліфенолів і сполук неполярної природи в надземній частині трьох представників роду Чебрець (Thymus L., родина Lamiaceae Martinov), які заготовляли в умовах культури на території Херсонської області. В ефірній олії Thymus richardii Pers методом газової хроматографії з мас-спектрометрією визначено склад і вміст летких сполук. Результати й обговорення. У метанольних витягах трави усіх трьох досліджуваних видів роду Thymus ідентифіковано розмаринову та кофейну кислоти. Лютеолін було чітко помітно тільки на хроматограмі Thymus richardii, тоді як слабку зону апігеніну виявлено лише в Thymus vulgaris. ТШХ-аналіз терпеноїдів показав наявність тимолу лише в метиленхлоридному екстракті надземної частини Thymus vulgaris. Слабкі зони β-ситостеролу були помітні на хроматограмах усіх трьох видів роду Thymus. Методом газової хроматографії з мас-спектрометрією встановлено, що основними компонентами ефірної олії Thymus richardii Pers. були ліналоол (38,60 %), ліналілацетат (18,26 %) і тимол (8,41 %), які мають значний терапевтичний потенціал. Висновки. Використані методи хроматографічного аналізу можна вважати простими й надійними для застосування у фітохімічній ідентифікації сировини досліджуваних представників роду Thymus.
{"title":"ХРОМАТОГРАФІЧНІ ПРОФІЛІ ПОЛІФЕНОЛІВ І ТЕРПЕНОЇДІВ У ТРАВІ ДЕЯКИХ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ ЧЕБРЕЦЬ (THYMUS L.)","authors":"M. Shanaida, S. R. Klyzub, L. V. Svydenko, N. Hudz, Marietta Bialon, P. P. Wieczorek","doi":"10.11603/2312-0967.2022.1.13054","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.1.13054","url":null,"abstract":"Мета роботи. Провести ідентифікацію поліфенолів та терпеноїдів у траві Thymus pulegioides (сорт «2/6-07»), Thymus richardii (сорт «Fantasy») і Thymus vulgaris (сорт «Jalos») з використанням методу тонкошарової хроматографії (ТШХ), а також здійснити газохроматографічний аналіз ефірної олії Thymus richardii. \u0000Матеріали і методи. Метод тонкошарової хроматографії було використано для якісного аналізу поліфенолів і сполук неполярної природи в надземній частині трьох представників роду Чебрець (Thymus L., родина Lamiaceae Martinov), які заготовляли в умовах культури на території Херсонської області. В ефірній олії Thymus richardii Pers методом газової хроматографії з мас-спектрометрією визначено склад і вміст летких сполук. \u0000Результати й обговорення. У метанольних витягах трави усіх трьох досліджуваних видів роду Thymus ідентифіковано розмаринову та кофейну кислоти. Лютеолін було чітко помітно тільки на хроматограмі Thymus richardii, тоді як слабку зону апігеніну виявлено лише в Thymus vulgaris. ТШХ-аналіз терпеноїдів показав наявність тимолу лише в метиленхлоридному екстракті надземної частини Thymus vulgaris. Слабкі зони β-ситостеролу були помітні на хроматограмах усіх трьох видів роду Thymus. Методом газової хроматографії з мас-спектрометрією встановлено, що основними компонентами ефірної олії Thymus richardii Pers. були ліналоол (38,60 %), ліналілацетат (18,26 %) і тимол (8,41 %), які мають значний терапевтичний потенціал. \u0000Висновки. Використані методи хроматографічного аналізу можна вважати простими й надійними для застосування у фітохімічній ідентифікації сировини досліджуваних представників роду Thymus.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47587857","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}