Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.32839/2304-5809/2020-12-88-43
Наталія Соловей
Статтю присвячено становленню та розвитку адміністративного права в країнах Західної Європи та Україні. Проаналізовано еволюцію наукових підходів до розвитку адміністративного права, виділено кілька етапів становлення адміністративного права як фундаментальної правової науки. Проаналізовано особливості розвитку поліцейського права на території країн Західної Європи загалом та в Україні зокрема як підґрунтя адміністративного права України в сучасному розумінні. Розглянуто об’єктивні та суб’єктивні фактори, що вплинули на історію розвитку адміністративного права. Встановлено, що виникнення та розвиток науки адміністративного права є одним з елементів правової науки та юридичної дійсності. Визначено необхідність забезпечення гарантій захисту прав суб’єктів приватного права у їх взаємовідносинах із суб’єктами владних повноважень.
{"title":"СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА В КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА УКРАЇНІ","authors":"Наталія Соловей","doi":"10.32839/2304-5809/2020-12-88-43","DOIUrl":"https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-43","url":null,"abstract":"Статтю присвячено становленню та розвитку адміністративного права в країнах Західної Європи та Україні. Проаналізовано еволюцію наукових підходів до розвитку адміністративного права, виділено кілька етапів становлення адміністративного права як фундаментальної правової науки. Проаналізовано особливості розвитку поліцейського права на території країн Західної Європи загалом та в Україні зокрема як підґрунтя адміністративного права України в сучасному розумінні. Розглянуто об’єктивні та суб’єктивні фактори, що вплинули на історію розвитку адміністративного права. Встановлено, що виникнення та розвиток науки адміністративного права є одним з елементів правової науки та юридичної дійсності. Визначено необхідність забезпечення гарантій захисту прав суб’єктів приватного права у їх взаємовідносинах із суб’єктами владних повноважень.","PeriodicalId":101512,"journal":{"name":"T.H.E. Journal","volume":"81 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125078027","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.32839/2304-5809/2020-12-88-4
Ольга Савич, Діана Торопенко
Стаття присвячена аналізу стану обмеження прав моряків в умовах пандемії викликаної вірусом COVID-19. Пандемія COVID-19 унеможливлює дотримання деяких зобов'язань, викладених у Конвенції про працю в морському судноплавстві 2006 р. і є форс-мажорною обставиною. Аналізуються проблеми з яки- ми зіткнулися моряки під час пандемії: безпека та здоров’я, неможливість отримання медичної допомоги у разі хвороби, порушення права на репатріацію, тривалий термін перебування на судні, перевтома моряків, яка впливає на навігаційну безпеку та управління судном, невиплата лікарняних. Визначаються найбільш поширені обмеження з якими стикаються моряки та заходи, які мають проводити держави, які ратифікува- ли Конвенцію про працю в морському судноплавстві 2006 р., а саме: забезпечити доступ на/з судна з метою виконання трудових обов’язків або для репатріації; забезпечити доступ на берег під час перебування судна в порту; надання медичної допомоги в екстрених випадках; сприяння зменшенню терміну понаднормового перебування на судні для виконання трудових обов’язків; пролонгація документів та сертифікатів моряка.
{"title":"ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ МОРЯКІВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ","authors":"Ольга Савич, Діана Торопенко","doi":"10.32839/2304-5809/2020-12-88-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-4","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу стану обмеження прав моряків в умовах пандемії викликаної вірусом COVID-19. Пандемія COVID-19 унеможливлює дотримання деяких зобов'язань, викладених у Конвенції про працю в морському судноплавстві 2006 р. і є форс-мажорною обставиною. Аналізуються проблеми з яки- ми зіткнулися моряки під час пандемії: безпека та здоров’я, неможливість отримання медичної допомоги у разі хвороби, порушення права на репатріацію, тривалий термін перебування на судні, перевтома моряків, яка впливає на навігаційну безпеку та управління судном, невиплата лікарняних. Визначаються найбільш поширені обмеження з якими стикаються моряки та заходи, які мають проводити держави, які ратифікува- ли Конвенцію про працю в морському судноплавстві 2006 р., а саме: забезпечити доступ на/з судна з метою виконання трудових обов’язків або для репатріації; забезпечити доступ на берег під час перебування судна в порту; надання медичної допомоги в екстрених випадках; сприяння зменшенню терміну понаднормового перебування на судні для виконання трудових обов’язків; пролонгація документів та сертифікатів моряка.","PeriodicalId":101512,"journal":{"name":"T.H.E. Journal","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131796258","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.32839/2304-5809/2020-12-88-59
Ростислав Чайковський
У статті викладено результати теоретичного аналізу впливу сімейного виховання на таку властивість особистості підлітка як характер. Визначено, що саме сім’я є основою для формування та розвитку основних рис характеру дитини. Досліджено, що підлітковий вік є сензитивним та вирішальним для становлення особистості, і саме у підлітковому віці відбувається загострення рис характеру – акцентуація. Узагальнено психолого-педагогічні дослідження щодо впливу типу сімейного виховання та сімейного середовища. Виявлено, що характер формується під впливом зовнішнього середовища, соціуму, виховання. Висвітлено основні несприятливі умови біологічного та соціального походження, що можуть сприяти формуванню патологічних варіантів характеру. Названо групи чинників, які сприяють розвитку патохарактерологічних особливостей. Розглянуто вплив неправильного сімейного виховання на появу вкрай несприятливих наслідків в характері дитини.
{"title":"ВПЛИВ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ НА РОЗВИТОК ХАРАКТЕРУ ПІДЛІТКА","authors":"Ростислав Чайковський","doi":"10.32839/2304-5809/2020-12-88-59","DOIUrl":"https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-59","url":null,"abstract":"У статті викладено результати теоретичного аналізу впливу сімейного виховання на таку властивість особистості підлітка як характер. Визначено, що саме сім’я є основою для формування та розвитку основних рис характеру дитини. Досліджено, що підлітковий вік є сензитивним та вирішальним для становлення особистості, і саме у підлітковому віці відбувається загострення рис характеру – акцентуація. Узагальнено психолого-педагогічні дослідження щодо впливу типу сімейного виховання та сімейного середовища. Виявлено, що характер формується під впливом зовнішнього середовища, соціуму, виховання. Висвітлено основні несприятливі умови біологічного та соціального походження, що можуть сприяти формуванню патологічних варіантів характеру. Названо групи чинників, які сприяють розвитку патохарактерологічних особливостей. Розглянуто вплив неправильного сімейного виховання на появу вкрай несприятливих наслідків в характері дитини.","PeriodicalId":101512,"journal":{"name":"T.H.E. Journal","volume":"51 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115591644","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.37445/ADIU.2020.04.02
V. Stepanchuk
The article is devoted to the coverage of a little-known aspect of D. Ya. Telehin’s scientific activity, namely his research related to Palaeolithic sites and Palaeolithic issues. Although this was clearly not the main area of the scientist’s concern, his interest for Palaeolithic studies has accompanied him throughout his scientific life. In the early 1950s, D. Ya. Telehin participated in the works of I. F. Levytskyi at the site Mynivskyi Yar at Seversky Donets, in eastern Ukraine. The lower layer of the site belongs to the period 18—13 thousand years ago. In fact, at the time of excavations, it was the only Upper Palaeolithic site in the region that was investigated on a relatively large area. In the mid-twentieth century, a cascade of new hydroelectric power plants and reservoirs was being built on the Dnieper. During the field seasons of 1953 and 1957, D. Ya. Telehin’s explorations in the area of construction of the Kakhovskaya hydroelectric power plant and the Kakhovskoye reservoir discovered, in addition to numerous sites from later periods, the first upper Palaeolithic locations of the Lower Dnieper, namely: Shyroka, Valivalska and Merzlyakova gullies. In 1975 together with N. I. Tarasenko, D. Ya. Telegin conducts excavations at the Rogalyk farm. According to modern interpretation, the remains of three new stratified sites were discovered during these works. The authors have identified the materials as early Mesolithic; they are now attributed to the final Palaeolithic. In 1976 D. Ya. Telehin researches the Upper Palaeolithic site of Zbranky near the eponymous village in the Ovruch loess area. The materials found once again, after the works of I. F. Levytskyi and V. A. Mesyats, confirmed that this region was actively exploited by the Palaeolithic man at the end of the Pleistocene. A number of new, mostly surface, Upper Palaeolithic sites were discovered by the «Dnieper-Donbas» and «Slavutych» expeditions led by D. Ya. Telehin in 1970—74 and 1980—83 on the territory of the Middle Dnieper Basin (Chernyavshchyna, Pereschepyno, Khizhnyakivka, etc.) and the middle reaches of Southern Buh (Apolyanka, Berezyno). During the 1980s, D. Ya. Telehin investigated the area of the left bank of the Dnieper River near the mouth of the Sula River. This work resulted in the discovery of a new concentration of Upper Palaeolithic sites. The features of lithic assemblages make it possible to identify groups of later and earlier sites in the preliminary view, including the so-called archaic Upper Palaeolithic. In 1984, D. Ya. Telehin investigated the location of Semenivka 1 in Baryshevsky district of Kiev region in the valley of Trubizh river. The peculiarities of the stone tools allowed to see the nearest analogies to the findings in the materials of the sites of Epigravettian mammoth hunters. Studies at Semenivka 1 gave an impulse for further searches in this area. The brief overview offered shows that although Palaeolithic studies were not in the focu
这篇文章致力于报道D. Ya鲜为人知的一面。特列欣的科学活动，即他对旧石器时代遗址和旧石器时代问题的研究。虽然这显然不是这位科学家关注的主要领域，但他对旧石器时代研究的兴趣一直伴随着他的科学生涯。在20世纪50年代早期，D. Ya。捷列欣参与了列维茨基在乌克兰东部Seversky Donets的Mynivskyi Yar的工作。该遗址的下层属于18 - 13000年前的时期。事实上，在挖掘时，它是该地区唯一一个在相对较大的区域内被调查的旧石器时代晚期遗址。在二十世纪中期，第聂伯河上兴建了一系列新的水力发电厂和水库。在1953年和1957年的田间季节，D. Ya。捷列欣在建造Kakhovskaya水电站和Kakhovskoye水库的地区进行的勘探，除了许多后期遗址外，还发现了第聂伯河下游旧石器时代晚期的第一个地点，即Shyroka、Valivalska和Merzlyakova沟槽。1975年与n·i·塔拉申科，d·亚。Telegin在Rogalyk农场进行挖掘工作。根据现代的解释，在这些工作中发现了三个新的分层遗址的遗迹。作者认为这些材料属于中石器时代早期;它们现在被认为是旧石器时代末期的产物。1976年D. Ya。特列欣研究了位于奥夫鲁赫黄土地区同名村庄附近的兹布拉基旧石器时代晚期遗址。在列维茨基(I. F. Levytskyi)和梅西亚茨(V. A. Mesyats)的研究成果之后，再次发现的材料证实，更新世末期，旧石器时代的人曾积极地开发过这一地区。由D. Ya领导的“第聂伯-顿巴斯”和“斯拉夫蒂奇”探险队发现了许多新的、主要是地表的旧石器时代晚期遗址。捷列欣于1970年至1974年和1980年至1983年在第聂伯河中河流域(切尔尼亚夫什奇纳、佩列舍皮诺、基什尼亚基夫卡等)和布河南部中游(阿波扬卡、别列日诺)的领土上。在20世纪80年代，D. Ya。捷列欣考察了靠近苏拉河口的第聂伯河左岸地区。这项工作导致了旧石器时代晚期遗址的新集中发现。石器组合的特征使得在初步视图中识别较晚和较早的遗址群成为可能，包括所谓的古代旧石器时代晚期。1984年，D. Ya。Telehin调查了位于基辅地区Baryshevsky区的Semenivka 1号在Trubizh河流域的位置。这些石器的独特性使我们能够看到与埃盖格拉韦特猛犸象猎人遗址中发现的材料最接近的相似之处。在塞梅诺夫卡1号的研究促使人们在这一领域进行进一步的研究。提供的简要概述表明，虽然旧石器时代的研究不是亚博士的重点。尽管如此，他的作品还是当之无愧地被列入国内旧石器时代研究成就基金。
{"title":"PALAEOLITHIC IN D. YA. TELEHIN’S RESEARCH","authors":"V. Stepanchuk","doi":"10.37445/ADIU.2020.04.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.37445/ADIU.2020.04.02","url":null,"abstract":"The article is devoted to the coverage of a little-known aspect of D. Ya. Telehin’s scientific activity, namely his research related to Palaeolithic sites and Palaeolithic issues. Although this was clearly not the main area of the scientist’s concern, his interest for Palaeolithic studies has accompanied him throughout his scientific life. \u0000In the early 1950s, D. Ya. Telehin participated in the works of I. F. Levytskyi at the site Mynivskyi Yar at Seversky Donets, in eastern Ukraine. The lower layer of the site belongs to the period 18—13 thousand years ago. In fact, at the time of excavations, it was the only Upper Palaeolithic site in the region that was investigated on a relatively large area. \u0000In the mid-twentieth century, a cascade of new hydroelectric power plants and reservoirs was being built on the Dnieper. During the field seasons of 1953 and 1957, D. Ya. Telehin’s explorations in the area of construction of the Kakhovskaya hydroelectric power plant and the Kakhovskoye reservoir discovered, in addition to numerous sites from later periods, the first upper Palaeolithic locations of the Lower Dnieper, namely: Shyroka, Valivalska and Merzlyakova gullies. \u0000In 1975 together with N. I. Tarasenko, D. Ya. Telegin conducts excavations at the Rogalyk farm. According to modern interpretation, the remains of three new stratified sites were discovered during these works. The authors have identified the materials as early Mesolithic; they are now attributed to the final Palaeolithic. \u0000In 1976 D. Ya. Telehin researches the Upper Palaeolithic site of Zbranky near the eponymous village in the Ovruch loess area. The materials found once again, after the works of I. F. Levytskyi and V. A. Mesyats, confirmed that this region was actively exploited by the Palaeolithic man at the end of the Pleistocene. \u0000A number of new, mostly surface, Upper Palaeolithic sites were discovered by the «Dnieper-Donbas» and «Slavutych» expeditions led by D. Ya. Telehin in 1970—74 and 1980—83 on the territory of the Middle Dnieper Basin (Chernyavshchyna, Pereschepyno, Khizhnyakivka, etc.) and the middle reaches of Southern Buh (Apolyanka, Berezyno). \u0000During the 1980s, D. Ya. Telehin investigated the area of the left bank of the Dnieper River near the mouth of the Sula River. This work resulted in the discovery of a new concentration of Upper Palaeolithic sites. The features of lithic assemblages make it possible to identify groups of later and earlier sites in the preliminary view, including the so-called archaic Upper Palaeolithic. \u0000In 1984, D. Ya. Telehin investigated the location of Semenivka 1 in Baryshevsky district of Kiev region in the valley of Trubizh river. The peculiarities of the stone tools allowed to see the nearest analogies to the findings in the materials of the sites of Epigravettian mammoth hunters. Studies at Semenivka 1 gave an impulse for further searches in this area. \u0000The brief overview offered shows that although Palaeolithic studies were not in the focu","PeriodicalId":101512,"journal":{"name":"T.H.E. Journal","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122258767","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.32839/2304-5809/2020-12-88-21
Ганна Біла
Розглянуто управління процесом формування та ефективного використання персоналу в бюджетній установі. Наведено сучасний стан оплати праці, види мотивацій та їхня роль для працівників бюджетних установ. Запропоновано впроваджувати ефективну соціальну політику, щоб покращувати процес формування персоналу бюджетної установи. Рекомендується удосконалювати системи оплати праці, а також державне керування ними. Розглянуто вигоди від заходів щодо підвищення рівня охорони праці та техніки безпеки. Одним з найважливіших елементів управління стає мотивація, що визначає спонукальний вибір працівниками бюджетних установ і організацій різних типів поведінки. Щоб раціонально використовувати трудові ресурси, треба впроваджувати метод моделювання компетенцій. Для створення інформаційної бази, необхідної для розроблення ефективної стратегії формування персоналу бюджетної установи, доцільно постійно проводити опитування працівників. Перераховано методи, що дозволять сформувати та поглиблювати інтелектуальний потенціал працюючих.
{"title":"НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ В БЮДЖЕТНІЙ УСТАНОВІ","authors":"Ганна Біла","doi":"10.32839/2304-5809/2020-12-88-21","DOIUrl":"https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-21","url":null,"abstract":"Розглянуто управління процесом формування та ефективного використання персоналу в бюджетній установі. Наведено сучасний стан оплати праці, види мотивацій та їхня роль для працівників бюджетних установ. Запропоновано впроваджувати ефективну соціальну політику, щоб покращувати процес формування персоналу бюджетної установи. Рекомендується удосконалювати системи оплати праці, а також державне керування ними. Розглянуто вигоди від заходів щодо підвищення рівня охорони праці та техніки безпеки. Одним з найважливіших елементів управління стає мотивація, що визначає спонукальний вибір працівниками бюджетних установ і організацій різних типів поведінки. Щоб раціонально використовувати трудові ресурси, треба впроваджувати метод моделювання компетенцій. Для створення інформаційної бази, необхідної для розроблення ефективної стратегії формування персоналу бюджетної установи, доцільно постійно проводити опитування працівників. Перераховано методи, що дозволять сформувати та поглиблювати інтелектуальний потенціал працюючих.","PeriodicalId":101512,"journal":{"name":"T.H.E. Journal","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131128130","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.32839/2304-5809/2020-12-88-52
В. В. Сапіга, Оксана Святославівна Хухліна, Віталій Смандич, О. Є. Мандрик
Досліджено теоретичні основи патомеханізмів розвитку інфекційного ендокардиту, особливості перебігу захворювання на сучасному етапі. У дос-лідженні виведено основні групи ризику захворюваності на інфекційний ендо-кардит, вивчено основні преморбідні стани, що призводять до розвитку захворювання. Узагальнено та систематизовано новітні знання з питань діагностики захворювання, особливу увагу приділено мікробіологічній діагностиці з акцентуванням уваги на випадки негативних результатів посівів, також ультразвуковій діагностиці, а саме застосуванню стандартної ехокардіографії та її варіантів – трансторакальної та черезстравохідної. Також приділено немалу частку дослідження лікуванню патології. Проаналізовано основні клінічні настанови з питань антибіотикотерапії інфекційного ендокардиту, застосування комбінованих схем та особливості використання певних препаратів, в залежності від збудника. Кінцевим результатом дослідження стало виведення основних позицій алгоритму діагностики та лікування інфекційного ендокардиту.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ","authors":"В. В. Сапіга, Оксана Святославівна Хухліна, Віталій Смандич, О. Є. Мандрик","doi":"10.32839/2304-5809/2020-12-88-52","DOIUrl":"https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-52","url":null,"abstract":"Досліджено теоретичні основи патомеханізмів розвитку інфекційного ендокардиту, особливості перебігу захворювання на сучасному етапі. У дос-лідженні виведено основні групи ризику захворюваності на інфекційний ендо-кардит, вивчено основні преморбідні стани, що призводять до розвитку захворювання. Узагальнено та систематизовано новітні знання з питань діагностики захворювання, особливу увагу приділено мікробіологічній діагностиці з акцентуванням уваги на випадки негативних результатів посівів, також ультразвуковій діагностиці, а саме застосуванню стандартної ехокардіографії та її варіантів – трансторакальної та черезстравохідної. Також приділено немалу частку дослідження лікуванню патології. Проаналізовано основні клінічні настанови з питань антибіотикотерапії інфекційного ендокардиту, застосування комбінованих схем та особливості використання певних препаратів, в залежності від збудника. Кінцевим результатом дослідження стало виведення основних позицій алгоритму діагностики та лікування інфекційного ендокардиту.","PeriodicalId":101512,"journal":{"name":"T.H.E. Journal","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130051764","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-30DOI: 10.32839/2304-5809/2020-12-88-45
Тетяна Бондаренко, Андрій Ткаченко, Олександр Совік, Тетяна Побережець
У статті наведено опис математичної моделі процесів витрачання та поповнення ресурсу (ПВПР) угрупування складних технічних об'єктів. На додаток до розглянутого авторами раніше опису моделі введено формалізований опис угрупування, який включає до себе безліч технічних об'єктів угрупування; нормативні параметри витрачання та поповнення ресурсу об'єктів і поточний стан угрупування. Стан угрупування значною мірою визначається станом ресурсу об’єктів, що входять до нього. Ресурс окремого об'єкта визначається трьома параметрами: власним ресурсом (залишкове напрацювання), залишковим терміном служби і залишковою кількістю планових ремонтів, які повинні бути виконані на даному об'єкті до його списання. Введена класифікація станів ресурсу угрупування, що визначає три класи станів: «новий», «врівноважений» і «старий». Наведені приклади результатів моделювання ПВПР, що наочно ілюструють можливості застосування розробленої моделі. На прикладах продемонстровано доцільність прагнення при організації експлуатації об'єктів угруповання до урівноваженого стану її ресурсу.
{"title":"АНАЛІЗ ПОБУДОВИ МОДЕЛІ БЕЗВІДМОВНО СКЛАДНОГО ТЕХНІЧНОГО ОБ'ЄКТА","authors":"Тетяна Бондаренко, Андрій Ткаченко, Олександр Совік, Тетяна Побережець","doi":"10.32839/2304-5809/2020-12-88-45","DOIUrl":"https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-45","url":null,"abstract":"У статті наведено опис математичної моделі процесів витрачання та поповнення ресурсу (ПВПР) угрупування складних технічних об'єктів. На додаток до розглянутого авторами раніше опису моделі введено формалізований опис угрупування, який включає до себе безліч технічних об'єктів угрупування; нормативні параметри витрачання та поповнення ресурсу об'єктів і поточний стан угрупування. Стан угрупування значною мірою визначається станом ресурсу об’єктів, що входять до нього. Ресурс окремого об'єкта визначається трьома параметрами: власним ресурсом (залишкове напрацювання), залишковим терміном служби і залишковою кількістю планових ремонтів, які повинні бути виконані на даному об'єкті до його списання. Введена класифікація станів ресурсу угрупування, що визначає три класи станів: «новий», «врівноважений» і «старий». Наведені приклади результатів моделювання ПВПР, що наочно ілюструють можливості застосування розробленої моделі. На прикладах продемонстровано доцільність прагнення при організації експлуатації об'єктів угруповання до урівноваженого стану її ресурсу.","PeriodicalId":101512,"journal":{"name":"T.H.E. Journal","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132522846","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-29DOI: 10.37445/ADIU.2020.04.09
T. Libois
Although the Aurignacian to Gravettian «transition» represents a considerable cultural change, this issue still lacks an explanatory consensus and needs further researches. Data is quite unequal throughout Europe, as exemplified by the middle Prut and Dniestr area, which have remained little investigated so far, despite the presence of different sites related to Late Aurignacian and Early Gravettian. Some of these sites consist of secure sequences with high-resolution climatic context and abundant archaeology, such as Molodova V (Ukraine) or Mitoc-Malu Galben (Romania). Rich in lithic artefacts, these collections have rarely been examined else than typologically. In order to highlight this phenomenon in the concerned area, we have studied and confronted the bladelet production patterns from Mitoc-Malu Galben’s Late Aurignacian to Molodova V’s Early Gravettian. Preliminary results emphasize the technological individuality of both technocomplexes, but further investigations on materials and contextual data are necessary to confirm any population dynamics model.
{"title":"STUDY OF THE AURIGNACIAN-GRAVETTIAN «TRANSITION» EAST OF THE CARPATHIANS: BLADELET PRODUCTION FEATURES FROM MITOC-MALU GALBEN (ROMANIA) AND MOLODOVA V (UKRAINE)","authors":"T. Libois","doi":"10.37445/ADIU.2020.04.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.37445/ADIU.2020.04.09","url":null,"abstract":"Although the Aurignacian to Gravettian «transition» represents a considerable cultural change, this issue still lacks an explanatory consensus and needs further researches. Data is quite unequal throughout Europe, as exemplified by the middle Prut and Dniestr area, which have remained little investigated so far, despite the presence of different sites related to Late Aurignacian and Early Gravettian. Some of these sites consist of secure sequences with high-resolution climatic context and abundant archaeology, such as Molodova V (Ukraine) or Mitoc-Malu Galben (Romania). Rich in lithic artefacts, these collections have rarely been examined else than typologically. In order to highlight this phenomenon in the concerned area, we have studied and confronted the bladelet production patterns from Mitoc-Malu Galben’s Late Aurignacian to Molodova V’s Early Gravettian. Preliminary results emphasize the technological individuality of both technocomplexes, but further investigations on materials and contextual data are necessary to confirm any population dynamics model.","PeriodicalId":101512,"journal":{"name":"T.H.E. Journal","volume":"81 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126417055","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-24DOI: 10.37445/ADIU.2020.04.03
D. Telegin, L. Zaliznyak, O. Yanevich
Late Mesolithic Laspi 7 site is situated in Ukraine, in the West part of the South Coast of Crimea, in the Laspi Bay, Black Sea coast (44°24’48.5”N 33°42’41.3”E). It was investigated under the direction of prof. Dmytro Telegin in the second half of 1970s. The site was destroyed by Russian occupation power. There were 7 cultural layers of the site, which had the thickness near 2 m. There was Kokkenmedding — clay sediment with crushed stone and with unusual great number of the Helix albescens shells, ash and charcoal. Any structures of the cultural layer are not traced. Archaeological materials of Laspi 7 are represented by numerous flint collection (2347 eks.), bone tools assemblage (13 eks.), ocher, faunistic materials etc. Flint complexes from all cultural layers generally are similar. Most of the cores are pyramidal. Prismatic and pencil-shaped cores are single. Microlithic assemblage consists of geomethric miсroliths (asymmetrical and symmetrical trapezoids); single backed microliths and truncated blades. Scrapers are mostly semicircular on the flakes, single end scrapers are on the blades. Most of the burins are on the flakes, they are angle and, in smaller quantities, lateral. There are some «Kukrek type» burins with numerous worked parts. Angle burins on the blades are not numerous. Unusual big quantity of encoches is amazing. There is one Kukrek insert. Bone tools are very different (13 eks.): base part of the harpoon, fragment of the point with the grooves, different points, the borers, partly worked boar tusks, fragment of the antler socket. The age of Laspi 7 is 8600—7000 ВР. The most true 14C dates are 8625 ± 40 BP (GrA-35704) and 8620 ± 40 BP (GrA-35703). Laspi 7 flint assemblage is typical for the Late Mesolithic Murzak-Koba culture of Mountain Crimea. Laspi 7 is a shining example of the «revolution of the wide range» in Crimea. Inhabitants of the site used very different food resources: ungulates (red deer, boar, roe deer), birds (above all bustard), fish (catfish and pike perch), Helix albescens snails. Numerous ornito-, ihtio- and malakofauna dates evidences about the occupation of the site in autumn, winter, and spring time. Probably, the site was visited periodically during these seasons.
中石器时代晚期拉斯皮7遗址位于乌克兰，克里米亚南海岸西部，黑海沿岸拉斯皮湾(北纬44°24′48.5”东经33°42′41.3”)。1970年代后半期在德米特罗·特列金教授的指导下进行了调查。该遗址被俄罗斯占领军摧毁。遗址共有7层文化层，厚度均在2 m左右。这里有一种黏土沉积物，里面有碎石，还有数量异常多的白螺旋贝壳、灰烬和木炭。文化层的任何结构都没有被追踪到。拉斯皮7号的考古资料以大量的燧石(2347周)、骨工具组合(13周)、赭石、动物材料等为代表。所有文化层次的燧石情结通常都是相似的。大多数岩心是金字塔形的。棱柱形和铅笔形芯是单一的。微岩屑组合由几何微岩屑(不对称和对称的梯形)组成;单背微柱和截短的叶片。刮刀大都是半圆形的在薄片上，单端刮刀是在叶片上。大部分的烧痕都在薄片上，它们是角状的，少量的是横向的。有一些«Kukrek型»燃烧器与许多工作部件。叶片上的角烧伤并不多。不寻常的大量的刺激是惊人的。有一个Kukrek插入。骨工具非常不同(13周):鱼叉的基部，带凹槽的尖头碎片，不同的尖头，钻孔，部分加工的野猪牙，鹿角窝的碎片。Laspi 7的年龄是8600-7000 ВР。最真实的14C年代为8625±40 BP (GrA-35704)和8620±40 BP (GrA-35703)。拉斯皮7燧石组合是克里米亚山中石器时代晚期穆尔扎克-科巴文化的典型特征。拉斯皮7是克里米亚“大范围革命”的光辉典范。该遗址的居民使用非常不同的食物资源:有蹄类动物(马鹿、野猪、狍子)、鸟类(尤其是鸨)、鱼类(鲶鱼和梭鲈)、螺旋白蜗牛。大量的鸟类、鸟类和鸟类的日期证据表明，该遗址在秋季、冬季和春季被占领。也许，在这些季节里，这个地方会定期被访问。
{"title":"LASPI 7 MESOLITHIC SITE ON THE SOUTH COAST OF CRIMEA, UKRAINE","authors":"D. Telegin, L. Zaliznyak, O. Yanevich","doi":"10.37445/ADIU.2020.04.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.37445/ADIU.2020.04.03","url":null,"abstract":"Late Mesolithic Laspi 7 site is situated in Ukraine, in the West part of the South Coast of Crimea, in the Laspi Bay, Black Sea coast (44°24’48.5”N 33°42’41.3”E). It was investigated under the direction of prof. Dmytro Telegin in the second half of 1970s. The site was destroyed by Russian occupation power. \u0000There were 7 cultural layers of the site, which had the thickness near 2 m. There was Kokkenmedding — clay sediment with crushed stone and with unusual great number of the Helix albescens shells, ash and charcoal. Any structures of the cultural layer are not traced. \u0000Archaeological materials of Laspi 7 are represented by numerous flint collection (2347 eks.), bone tools assemblage (13 eks.), ocher, faunistic materials etc. Flint complexes from all cultural layers generally are similar. Most of the cores are pyramidal. Prismatic and pencil-shaped cores are single. Microlithic assemblage consists of geomethric miсroliths (asymmetrical and symmetrical trapezoids); single backed microliths and truncated blades. Scrapers are mostly semicircular on the flakes, single end scrapers are on the blades. Most of the burins are on the flakes, they are angle and, in smaller quantities, lateral. There are some «Kukrek type» burins with numerous worked parts. Angle burins on the blades are not numerous. Unusual big quantity of encoches is amazing. There is one Kukrek insert. Bone tools are very different (13 eks.): base part of the harpoon, fragment of the point with the grooves, different points, the borers, partly worked boar tusks, fragment of the antler socket. The age of Laspi 7 is 8600—7000 ВР. The most true 14C dates are 8625 ± 40 BP (GrA-35704) and 8620 ± 40 BP (GrA-35703). \u0000Laspi 7 flint assemblage is typical for the Late Mesolithic Murzak-Koba culture of Mountain Crimea. \u0000Laspi 7 is a shining example of the «revolution of the wide range» in Crimea. Inhabitants of the site used very different food resources: ungulates (red deer, boar, roe deer), birds (above all bustard), fish (catfish and pike perch), Helix albescens snails. Numerous ornito-, ihtio- and malakofauna dates evidences about the occupation of the site in autumn, winter, and spring time. Probably, the site was visited periodically during these seasons.","PeriodicalId":101512,"journal":{"name":"T.H.E. Journal","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129740590","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-22DOI: 10.37445/ADIU.2020.04.14
S. Ivanova
Specific feature of the cultural-historical genesis of the North-Western Pontic Region at the turn of the 4th to the 3rd mill. BC is manifested by relations of its population with a foreign cultural environment. This concerns, first and foremost, the Budzhak culture that is a component of the Pit-Grave (Yamna) cultural-historical region. The Budzhak culture represents connections with the Carpathian and Danube, the Corded Ware and the Globular Amphora cultures. The contacts were reflected in two aspects: imports, imitations and parallels in the Budzhak pottery and the occurrence of the Yamna burials found in other territories. Some forms of pottery and elements of its dйcor are rather surprisingly similar to central European groups of the Corded Ware culture. The analysis of the mainland culture of the Budzhak population enables us to assume the existence of contacts with the Corded Ware culture circle as early as in the first half of the 3rd mill. BC. The current state of research on the movement of Yamna cultural aspect towards west is also discussed in the paper. The recent genetic analysis results the link of Yamna and Corded Ware populations. They were treated as the evidence of direct massive migration of Steppe people into Central Europe. Archaeological data supporting this concept are few if any. The westernmost enclaves of Yamna culture rather indicate limited intrusion of specialized groups aimed at control of exchange routs and raw material extraction places. It is suggested that formation of Balkan-Carpathian variant of Yamna cultural-historical community is connected to the expansion of the tribes of the Budzhak culture of the North-West Pontic region. The western group of Yamna-Budzhac culture is distinctively different from «core» Yamna by typology of pottery while both aspects share the similar burial rites. The information obtained as a result of many years of excavations of barrows of the North-Western Pontic Region allow defining the Budzhak culture not only as a unique structural entity within the Yamna cultural-historical area but also as a mobile community opened to «cultural dialogue» and capable of long-distance migrations. Indications of that include imports, imitations, derivatives in the material complex, as well as the population’s westward movement to the Central European and Balkan-Carpathian Region.
{"title":"IMPORT OR IMITATION: CHARACTERISING THE BUDZHAK CULTURE OF THE NORTH-WEST PONTIC REGION","authors":"S. Ivanova","doi":"10.37445/ADIU.2020.04.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.37445/ADIU.2020.04.14","url":null,"abstract":"Specific feature of the cultural-historical genesis of the North-Western Pontic Region at the turn of the 4th to the 3rd mill. BC is manifested by relations of its population with a foreign cultural environment. This concerns, first and foremost, the Budzhak culture that is a component of the Pit-Grave (Yamna) cultural-historical region. The Budzhak culture represents connections with the Carpathian and Danube, the Corded Ware and the Globular Amphora cultures. The contacts were reflected in two aspects: imports, imitations and parallels in the Budzhak pottery and the occurrence of the Yamna burials found in other territories. Some forms of pottery and elements of its dйcor are rather surprisingly similar to central European groups of the Corded Ware culture. The analysis of the mainland culture of the Budzhak population enables us to assume the existence of contacts with the Corded Ware culture circle as early as in the first half of the 3rd mill. BC. \u0000The current state of research on the movement of Yamna cultural aspect towards west is also discussed in the paper. The recent genetic analysis results the link of Yamna and Corded Ware populations. They were treated as the evidence of direct massive migration of Steppe people into Central Europe. Archaeological data supporting this concept are few if any. The westernmost enclaves of Yamna culture rather indicate limited intrusion of specialized groups aimed at control of exchange routs and raw material extraction places. It is suggested that formation of Balkan-Carpathian variant of Yamna cultural-historical community is connected to the expansion of the tribes of the Budzhak culture of the North-West Pontic region. The western group of Yamna-Budzhac culture is distinctively different from «core» Yamna by typology of pottery while both aspects share the similar burial rites. \u0000The information obtained as a result of many years of excavations of barrows of the North-Western Pontic Region allow defining the Budzhak culture not only as a unique structural entity within the Yamna cultural-historical area but also as a mobile community opened to «cultural dialogue» and capable of long-distance migrations. Indications of that include imports, imitations, derivatives in the material complex, as well as the population’s westward movement to the Central European and Balkan-Carpathian Region.","PeriodicalId":101512,"journal":{"name":"T.H.E. Journal","volume":"67 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115320401","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：