Pub Date : 2021-05-10DOI: 10.33296/2707-0255-11(21)-13
Олена Суховерхова
Abstract The article highlights the need to include project activities as an important component of the learning process. The purpose of project activities is to provide the necessary foundation for individuals to work on their own development and to provide the necessary aids to support the desire to grow and improve. It is suggested that Donald Super’s ideas should be taken into account when planning the stages of project activities, adding a stage for individual reflection throughout the project. The development of the child is a key task for the school, the issues of giving importance to the project activities in the curriculum are defined. The idea of using project activities as an environment for mastering competencies is put forward. A point of view on the value of mastering competencies and skills during schooling that will help be effective in the future is provided, for the purposes of our age period according to Donald Super. A viewpoint on the need for student participation in project activities in order to activate the personal qualities of participants in the learning process is outlined. Learning activities in institutions of general secondary education should be aimed at the development of the personality of education applicants. Opportunities to try themselves in "different roles as a performer" are provided exactly by the project method of learning, which corresponds to the age stage of professional development according to Donald Super. The level of conscious acquisition of knowledge and skills when working on a project or case study increases significantly and is added to the process of shaping one's career trajectory. The introduction of this type of activity in the practice of the educational institution solves a wide range of problems faced by institutions of general secondary education in the process of its functioning. Key words: self-determination, project activity, learning, Donald Super's theory.
{"title":"Project Activities In The Context Of Donald Super's Concept Of Career Development","authors":"Олена Суховерхова","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-13","url":null,"abstract":"Abstract The article highlights the need to include project activities as an important component of the learning process. The purpose of project activities is to provide the necessary foundation for individuals to work on their own development and to provide the necessary aids to support the desire to grow and improve. It is suggested that Donald Super’s ideas should be taken into account when planning the stages of project activities, adding a stage for individual reflection throughout the project. The development of the child is a key task for the school, the issues of giving importance to the project activities in the curriculum are defined. The idea of using project activities as an environment for mastering competencies is put forward. A point of view on the value of mastering competencies and skills during schooling that will help be effective in the future is provided, for the purposes of our age period according to Donald Super. A viewpoint on the need for student participation in project activities in order to activate the personal qualities of participants in the learning process is outlined. Learning activities in institutions of general secondary education should be aimed at the development of the personality of education applicants. Opportunities to try themselves in \"different roles as a performer\" are provided exactly by the project method of learning, which corresponds to the age stage of professional development according to Donald Super. The level of conscious acquisition of knowledge and skills when working on a project or case study increases significantly and is added to the process of shaping one's career trajectory. The introduction of this type of activity in the practice of the educational institution solves a wide range of problems faced by institutions of general secondary education in the process of its functioning. \u0000Key words: self-determination, project activity, learning, Donald Super's theory.","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"82 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116518684","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-05-10DOI: 10.33296/2707-0255-11(21)-10
Олена Коврига
Анотація. У статті розкрито сутнісні характеристики державної молодіжної політики, узагальнено основні етапи формування та еволюції державної політики за підтримки розвитку молоді. Зазначено історичний аспект походження й впровадження державної молодіжної політики на вищому владному рівні у вигляді структур й органів, які займаються її розробкою та координацією. Окреслені поняття «молодь» і «політика», як складові поняття «молодіжної політики». Висвітлено суб'єкт і об'єкт у сфері підтримки молоді на державному рівні, основну мету і завдання. Визначено, що мета державної молодіжної політики сприймається як реалізація всебічних, послідовних та взаємно-узгоджених заходів органів державної влади, органів місцевого самоврядування та неурядових організацій, які активно представляють інтереси молодого покоління, в процесі формування державної молодіжної політики, а також реалізація та створення соціально-економічних, політичних, організаційних та законодавчих умов у сприянні розвитку освіти, зайнятості, ініціативам, творчій та інноваційній діяльності молоді. Державну молодіжну політику прийнято визначати пріоритетним і специфічним напрямом діяльності держави, який здійснюється в інтересах молодої людини, суспільства, держави та з урахуванням державних можливостей, її економічного, соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду державної підтримки молоді. Підтримка молоді відбувається системно, у співвідносинах між державою та молодим поколінням, молодіжними угрупуваннями чи однією особистістю. Реалізується в діяльності усіх гілок влади (законодавчої, виконавчої, судової), з метою надання соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення молоді й реалізації усіх їхніх цілей і потреб. Зазначено, що в сучасних умовах розвитку, покладаючись на Європейський досвід і практики, державна молодіжна політика України вимагає невідкладного впровадження і практичної реалізації комплексу заходів, в особливості стосовно всіх проблемних питань із зайнятості, надання рівних можливостей на ринку праці, підвищення рівня оплати праці, сприяння у розвитку малого бізнесу тощо. Тож, розв'язання усіх проблем молоді - ключовий момент в реалізації державної молодіжної політики, а належне її виховання - перспектива результативності державної молодіжної політики. Ключові слова: молодь, політика, молодіжна політика, державна молодіжна політика, суб'єкти реалізації державної молодіжної політики, об’єкти державної молодіжної політики, мета та завдання державної молодіжної політики, впровадження молодіжної політики.
{"title":"Основні сутнісні характеристики державної молодіжної політики","authors":"Олена Коврига","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-10","url":null,"abstract":"Анотація. У статті розкрито сутнісні характеристики державної молодіжної політики, узагальнено основні етапи формування та еволюції державної політики за підтримки розвитку молоді. Зазначено історичний аспект походження й впровадження державної молодіжної політики на вищому владному рівні у вигляді структур й органів, які займаються її розробкою та координацією. Окреслені поняття «молодь» і «політика», як складові поняття «молодіжної політики». Висвітлено суб'єкт і об'єкт у сфері підтримки молоді на державному рівні, основну мету і завдання. Визначено, що мета державної молодіжної політики сприймається як реалізація всебічних, послідовних та взаємно-узгоджених заходів органів державної влади, органів місцевого самоврядування та неурядових організацій, які активно представляють інтереси молодого покоління, в процесі формування державної молодіжної політики, а також реалізація та створення соціально-економічних, політичних, організаційних та законодавчих умов у сприянні розвитку освіти, зайнятості, ініціативам, творчій та інноваційній діяльності молоді. \u0000Державну молодіжну політику прийнято визначати пріоритетним і специфічним напрямом діяльності держави, який здійснюється в інтересах молодої людини, суспільства, держави та з урахуванням державних можливостей, її економічного, соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду державної підтримки молоді. Підтримка молоді відбувається системно, у співвідносинах між державою та молодим поколінням, молодіжними угрупуваннями чи однією особистістю. Реалізується в діяльності усіх гілок влади (законодавчої, виконавчої, судової), з метою надання соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення молоді й реалізації усіх їхніх цілей і потреб. Зазначено, що в сучасних умовах розвитку, покладаючись на Європейський досвід і практики, державна молодіжна політика України вимагає невідкладного впровадження і практичної реалізації комплексу заходів, в особливості стосовно всіх проблемних питань із зайнятості, надання рівних можливостей на ринку праці, підвищення рівня оплати праці, сприяння у розвитку малого бізнесу тощо. Тож, розв'язання усіх проблем молоді - ключовий момент в реалізації державної молодіжної політики, а належне її виховання - перспектива результативності державної молодіжної політики. \u0000Ключові слова: молодь, політика, молодіжна політика, державна молодіжна політика, суб'єкти реалізації державної молодіжної політики, об’єкти державної молодіжної політики, мета та завдання державної молодіжної політики, впровадження молодіжної політики. \u0000 ","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"46 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129248644","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-05-10DOI: 10.33296/2707-0255-11(21)-05
Наталія Борбич, Сергій Марчук
Анотація. У статті розкрито особливості використання методу ділової гри на заняттях з педагогіки. Закцентовано увагу на тому, що у зв’язку з інформатизацією сучасного суспільства перед закладами вищої освіти постає завдання впроваджувати такі форми й методи навчання, які б забезпечували ефективність вивчення матеріалу. Серед таких методів особливе місце у вивченні педагогіки посідає ділова гра. Мета статті полягає в розкритті ролі, сутності та етапів використання ділових ігор у процесі вивчення педагогіки. Реалізація мети потребує виконання таких завдань: 1) обґрунтувати сутність та етапи проведення ділової гри; 2) визначити переваги використання ділових ігор у процесі вивчення педагогіки. У ході наукового пошуку використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації, висновків, спостереження. Установлено, що сутність ділової гри полягає в тому, що за допомогою навчальної інформації у процесі вивчення педагогіки моделюються зміст і динаміка освітнього процесу, взаємини між його суб’єктами тощо. У діловій грі студенти мають можливість висловлювати власні погляди щодо вирішення проблеми, дискутувати, доводити істинність чи спростовувати хибність власного судження. Визначено характерні ознаки ділової гри (присутність проблеми, мети, завдань; розподіл ролей; наявність ситуацій, що послідовно розв’язуються; прийняття самостійних рішень; врахування можливих перешкод; об’єктивність оцінки результатів гри; підбиття підсумків) та основні її етапи (діагностичний, підготовчий та етап реалізації ділової гри). Запропоновано приклад використання ділової гри під час вивчення студентами теми «Методична робота в школі». Використання методу ділової гри на заняттях з педагогіки забезпечує формування у студентів педагогічних компетентностей завдяки створенню ситуацій, наближених до реальної професійної діяльності; сприяє розвитку організаційних, гностичних, прогностичних та комунікативних здібностей студентської молоді, її креативне, критичне й оригінальне мислення. Перспективи досліджень – питання моніторингу впливу використання ділових ігор на підвищення рівня навчальних досягнень студентів з педагогіки та реалізація різних модифікацій ділової гри у процесі опанування педагогічних знань. Ключові слова: педагогіка, студенти, метод ділової гри, методична робота в школі, етапи ділової гри.
{"title":"Ділова гра як один з методів ефективного вивчення студентами педагогіки","authors":"Наталія Борбич, Сергій Марчук","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-05","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-05","url":null,"abstract":"Анотація. У статті розкрито особливості використання методу ділової гри на заняттях з педагогіки. Закцентовано увагу на тому, що у зв’язку з інформатизацією сучасного суспільства перед закладами вищої освіти постає завдання впроваджувати такі форми й методи навчання, які б забезпечували ефективність вивчення матеріалу. Серед таких методів особливе місце у вивченні педагогіки посідає ділова гра. \u0000Мета статті полягає в розкритті ролі, сутності та етапів використання ділових ігор у процесі вивчення педагогіки. Реалізація мети потребує виконання таких завдань: 1) обґрунтувати сутність та етапи проведення ділової гри; 2) визначити переваги використання ділових ігор у процесі вивчення педагогіки. У ході наукового пошуку використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації, висновків, спостереження. \u0000Установлено, що сутність ділової гри полягає в тому, що за допомогою навчальної інформації у процесі вивчення педагогіки моделюються зміст і динаміка освітнього процесу, взаємини між його суб’єктами тощо. У діловій грі студенти мають можливість висловлювати власні погляди щодо вирішення проблеми, дискутувати, доводити істинність чи спростовувати хибність власного судження. Визначено характерні ознаки ділової гри (присутність проблеми, мети, завдань; розподіл ролей; наявність ситуацій, що послідовно розв’язуються; прийняття самостійних рішень; врахування можливих перешкод; об’єктивність оцінки результатів гри; підбиття підсумків) та основні її етапи (діагностичний, підготовчий та етап реалізації ділової гри). \u0000Запропоновано приклад використання ділової гри під час вивчення студентами теми «Методична робота в школі». \u0000Використання методу ділової гри на заняттях з педагогіки забезпечує формування у студентів педагогічних компетентностей завдяки створенню ситуацій, наближених до реальної професійної діяльності; сприяє розвитку організаційних, гностичних, прогностичних та комунікативних здібностей студентської молоді, її креативне, критичне й оригінальне мислення. \u0000Перспективи досліджень – питання моніторингу впливу використання ділових ігор на підвищення рівня навчальних досягнень студентів з педагогіки та реалізація різних модифікацій ділової гри у процесі опанування педагогічних знань. \u0000Ключові слова: педагогіка, студенти, метод ділової гри, методична робота в школі, етапи ділової гри.","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125718796","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Summary. The article substantiates the relevance of an adaptive approach to creating conditions in the educational process for the practical self-realization of students, considered as the implementation of the educational and research abilities of future teacher-programmers, and the formation of professional competencies. In the modern high-tech world, when digital technologies become the environment for the existence of future specialists with new opportunities for their interactions and the desire to solve problems through IT technologies, one of the trends in the development of the education system is to improve its quality, «... includes adaptive processes». Adaptive processes in the design of educational programs are based on the formation of a digital educational space, the availability of online training, the possibility of organizing mixed training, and building individual educational activities. Adaptive approaches are considered as personification of the practical-oriented component of educational activity, development of value orientations, attitudes, as a person-oriented interaction of a teacher-student and a weak impact, which under certain conditions can give a strong resonance. Adaptive approaches are presented as a system of flexible management methods that contribute to the practical realization of the interests, abilities and educational needs of students aimed at forming the basic professional competencies of future teacher-programmers. Adaptive approaches in learning management are considered as the personalization of distance activities, as the process of managing the personal and professional development of students; a process that contributes to the desired learning outcomes; the process of using management impacts. The adaptive interaction between the teacher and the student includes pedagogical support, allows you to focus on the abilities and professional preferences of future teacher-programmers, equalize their opportunities for self-realization, self-organization, self-development and personalize the accumulation of universal and professional competencies. The article notes that the widespread use of adaptive approaches has led to a shift in emphasis in education to the achievement of a practical result in the formation of professional competencies, which are not only the result of training, but also a resource for further quality education, training specialists for independent professional activities, the ability to quickly adapt to new socio-professional challenges and a willingness to study during life. Key words: adaptive approaches, adaptive interaction, digitalization, practical self-realization, training results, personalization, professional competencies of future teacher-programmers.
{"title":"Adaptive Approach To Creating Conditions For Practical Self-Realization Of Future Teacher-Programmers","authors":"Тамара Парафіянович, Єлизавета Бущик, Микита Новоселов","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-02","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-02","url":null,"abstract":"Summary. The article substantiates the relevance of an adaptive approach to creating conditions in the educational process for the practical self-realization of students, considered as the implementation of the educational and research abilities of future teacher-programmers, and the formation of professional competencies. In the modern high-tech world, when digital technologies become the environment for the existence of future specialists with new opportunities for their interactions and the desire to solve problems through IT technologies, one of the trends in the development of the education system is to improve its quality, «... includes adaptive processes». Adaptive processes in the design of educational programs are based on the formation of a digital educational space, the availability of online training, the possibility of organizing mixed training, and building individual educational activities. Adaptive approaches are considered as personification of the practical-oriented component of educational activity, development of value orientations, attitudes, as a person-oriented interaction of a teacher-student and a weak impact, which under certain conditions can give a strong resonance. Adaptive approaches are presented as a system of flexible management methods that contribute to the practical realization of the interests, abilities and educational needs of students aimed at forming the basic professional competencies of future teacher-programmers. Adaptive approaches in learning management are considered as the personalization of distance activities, as the process of managing the personal and professional development of students; a process that contributes to the desired learning outcomes; the process of using management impacts. The adaptive interaction between the teacher and the student includes pedagogical support, allows you to focus on the abilities and professional preferences of future teacher-programmers, equalize their opportunities for self-realization, self-organization, self-development and personalize the accumulation of universal and professional competencies. The article notes that the widespread use of adaptive approaches has led to a shift in emphasis in education to the achievement of a practical result in the formation of professional competencies, which are not only the result of training, but also a resource for further quality education, training specialists for independent professional activities, the ability to quickly adapt to new socio-professional challenges and a willingness to study during life. \u0000Key words: adaptive approaches, adaptive interaction, digitalization, practical self-realization, training results, personalization, professional competencies of future teacher-programmers.","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128901406","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-05-10DOI: 10.33296/2707-0255-11(21)-18
Геннадій Шкура
Анотація. У статті зазначається актуальність питання щодо використання технології факторно-критеріального моделювання під час проведення моніторингу в системі позашкільної освіти. Акцентовано, що оптимізованим механізмом завдяки використанню комп’ютеризованої кваліметричної факторно-критеріальної моделі утруднень у процесі проєктної діяльності закладу позашкільної освіти є моніторинг утруднень. Обґрунтовано, що проєкт-менеджеру для ухвалення рішень необхідно відслідковувати стан перебігу проєктної діяльності для розроблення та впровадження проєкту, необхідності корекції або припинення такої діяльності. Описано, дієвий інструмент проведення моніторингу утруднень проєктної діяльності та детально розкрито етапи цієї технології. Розкрито сутність кваліметричної факторно-критеріальної моделі утруднень у процесі проєктної діяльності, яка дасть можливість своєчасно виявити проблеми (за їх наявності), встановити рівень їх проблемності та визначити шляхи подолання. Обґрунтовано доцільність створення такої моделі за факторами, як є напрямами проєктної діяльності: загальне керівництво; цілепокладання; планування; командоутворення; тайм-менеджмент; ресурсний менеджмент; управління ризиками; зовнішні впливи. Висвітлено особливості моніторингу утруднень у процесі проєктної діяльності в закладі позашкільної освіти, описано відповідну кваліметричну факторно-критеріальну модель як інструмент такого моніторингу та основні принципи її комп’ютеризації. Описано процедуру створення моделі шляхом залучення експертної групи, до складу якої увійшли фахівці у галузі менеджменту освіти – кожен із зазначених факторів був розкладений на критерії, які його розкривають в достатній мірі. У статті наводяться протоколи, що заповнюються експертною групою та графічний покритеріальний аналіз динаміки утруднень у процесі проєктної діяльності. Зазначаються перспективи подальших досліджень. Стаття є корисною для керівників закладів позашкільної освіти, працівників органів управління в галузі освіти та закладів системи післядипломної педагогічної освіти. Ключові слова: управління, кваліметрія, заклад позашкільної освіти, факторно-критеріальна модель, утруднення, проєктна діяльність, розвиток, комп’ютеризація.
{"title":"Використання технології моніторингу утруднень у проєктній діяльності закладу позашкільної освіти","authors":"Геннадій Шкура","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-18","url":null,"abstract":"Анотація. У статті зазначається актуальність питання щодо використання технології факторно-критеріального моделювання під час проведення моніторингу в системі позашкільної освіти. Акцентовано, що оптимізованим механізмом завдяки використанню комп’ютеризованої кваліметричної факторно-критеріальної моделі утруднень у процесі проєктної діяльності закладу позашкільної освіти є моніторинг утруднень. Обґрунтовано, що проєкт-менеджеру для ухвалення рішень необхідно відслідковувати стан перебігу проєктної діяльності для розроблення та впровадження проєкту, необхідності корекції або припинення такої діяльності. Описано, дієвий інструмент проведення моніторингу утруднень проєктної діяльності та детально розкрито етапи цієї технології. Розкрито сутність кваліметричної факторно-критеріальної моделі утруднень у процесі проєктної діяльності, яка дасть можливість своєчасно виявити проблеми (за їх наявності), встановити рівень їх проблемності та визначити шляхи подолання. Обґрунтовано доцільність створення такої моделі за факторами, як є напрямами проєктної діяльності: загальне керівництво; цілепокладання; планування; командоутворення; тайм-менеджмент; ресурсний менеджмент; управління ризиками; зовнішні впливи. Висвітлено особливості моніторингу утруднень у процесі проєктної діяльності в закладі позашкільної освіти, описано відповідну кваліметричну факторно-критеріальну модель як інструмент такого моніторингу та основні принципи її комп’ютеризації. Описано процедуру створення моделі шляхом залучення експертної групи, до складу якої увійшли фахівці у галузі менеджменту освіти – кожен із зазначених факторів був розкладений на критерії, які його розкривають в достатній мірі. У статті наводяться протоколи, що заповнюються експертною групою та графічний покритеріальний аналіз динаміки утруднень у процесі проєктної діяльності. Зазначаються перспективи подальших досліджень. Стаття є корисною для керівників закладів позашкільної освіти, працівників органів управління в галузі освіти та закладів системи післядипломної педагогічної освіти. \u0000Ключові слова: управління, кваліметрія, заклад позашкільної освіти, факторно-критеріальна модель, утруднення, проєктна діяльність, розвиток, комп’ютеризація.","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"53 7","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114095511","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-05-10DOI: 10.33296/2707-0255-11(21)-17
Ольга Олексіївна Почуєва
Анотація. Сьогодні сучасне суспільство висуває все більш високі вимоги до освіти, яка знаходиться в постійному оновленні під впливом вимог роботодавців, розвитку науки й техніки, потреб та інтересів суспільства і в самому здобувачі в процесі навчання. Нині в освіті робиться наголос на створенні нового універсального знання, яке відповідає критеріям об'єктивності, фундаментальності та відповідає вимогам мислення нового часу. Ключовою умовою побудови освіти нового типу є взаємодія між знаннями, досвідом і розумінням. Розглядаючи особистісну взаємодію викладача та здобувачів у процесі засвоєння інформації, можна зазначити, що викладачу необхідно вибудовувати освітню діяльність з урахуванням фізичних і ментальних та інтелектуальних можливостей здобувачів. Усе частіше висловлюється думка про те, що в педагогічній взаємодії відбувається не тільки обмін інформацією, але й цінностями, способами життєдіяльності, нормами, етичними установками; їх відбір і засвоєння носить виборчий характер і залежить від соціально-психологічного клімату організації, у якій відбувається взаємодія. Актуальним є сценарний підхід до побудови взаємодії, який дає можливість подолати механічність, стереотипність взаємодії, дозволяє врахувати індивідуальні особливості здобувача й викладача, дозволяє викладачеві здійснювати непрямі педагогічні впливи. Для визначення якісних показників педагогічної взаємодії між викладачем і студентами спочатку слід визначити ефективні методи педагогічної взаємодії та рівні. Педагогічна взаємодія нами буде розглядається як цілеспрямований педагогічний процес взаємного обміну між викладачем і здобувачем у процесі їх спільної діяльності, обміном досвідом, емоціями при системному здійсненні комунікативних дій викладача, метою яких є викликання відповідної реакції з боку здобувача. Ключові слова: педагогічна взаємодія, здобувачі, викладачі, освітніх процес, методи педагогічної взаємодії, рівні педагогічної взаємодії.
{"title":"Механізми організації педагогічної взаємодії зі студентами закладів вищої освіти","authors":"Ольга Олексіївна Почуєва","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-17","url":null,"abstract":"Анотація. Сьогодні сучасне суспільство висуває все більш високі вимоги до освіти, яка знаходиться в постійному оновленні під впливом вимог роботодавців, розвитку науки й техніки, потреб та інтересів суспільства і в самому здобувачі в процесі навчання. Нині в освіті робиться наголос на створенні нового універсального знання, яке відповідає критеріям об'єктивності, фундаментальності та відповідає вимогам мислення нового часу. Ключовою умовою побудови освіти нового типу є взаємодія між знаннями, досвідом і розумінням. Розглядаючи особистісну взаємодію викладача та здобувачів у процесі засвоєння інформації, можна зазначити, що викладачу необхідно вибудовувати освітню діяльність з урахуванням фізичних і ментальних та інтелектуальних можливостей здобувачів. Усе частіше висловлюється думка про те, що в педагогічній взаємодії відбувається не тільки обмін інформацією, але й цінностями, способами життєдіяльності, нормами, етичними установками; їх відбір і засвоєння носить виборчий характер і залежить від соціально-психологічного клімату організації, у якій відбувається взаємодія. Актуальним є сценарний підхід до побудови взаємодії, який дає можливість подолати механічність, стереотипність взаємодії, дозволяє врахувати індивідуальні особливості здобувача й викладача, дозволяє викладачеві здійснювати непрямі педагогічні впливи. Для визначення якісних показників педагогічної взаємодії між викладачем і студентами спочатку слід визначити ефективні методи педагогічної взаємодії та рівні. Педагогічна взаємодія нами буде розглядається як цілеспрямований педагогічний процес взаємного обміну між викладачем і здобувачем у процесі їх спільної діяльності, обміном досвідом, емоціями при системному здійсненні комунікативних дій викладача, метою яких є викликання відповідної реакції з боку здобувача. \u0000Ключові слова: педагогічна взаємодія, здобувачі, викладачі, освітніх процес, методи педагогічної взаємодії, рівні педагогічної взаємодії.","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123438054","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-05-10DOI: 10.33296/2707-0255-11(21)-04
Юлія Бобрикова
Анотація. У статті проаналізовано педагогічну діяльність майбутнього інженера-педагога в контексті інноваційного розвитку і обґрунтовано вплив використання інноваційних методів та технологій на розвиток педагогічної майстерності майбутнього інженера-педагога - учасника інноваційних процесів, покращення якісних показників навчальних досягнень та необхідність використання інноваційних методів та технологій для майбутнього фахівця. Розглянуто актуальність використання інноваційних методів та технологій в процесі професійної підготовки майбутнього інженера-педагога, які полягають у тому, щоб навчити майбутнього фахівця самостійно здобувати знання та застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; сприяти розвитку комунікативних здібностей; розширити коло спілкування; прищепити уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати та аналізувати інформацію, висувати гіпотези, робити висновки. Розглянуто методи інтерактивного навчання та їх організаційно-методичні форми, які є найбільш оптимальними щодо застосування на певному виді занять під час підготовки фахівців. З’ясовано роль інноваційних методів та технологій у формуванні готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності, їх мислення та поведінки. Схарактеризовано комплекс професійно значущих якостей майбутніх інженерів-педагогів необхідних для успішної професійної діяльності та особливу увагу приділено сучасним інформаційним технологіям, їх можливостям для вдосконалення професійних умінь. Отримано висновки та вказано перспективи подальших досліджень в межах заданого напряму . Ключові слова: інноваційні технології, інноваційний підхід, освіта, студент, викладач, інженер-педагог.
{"title":"Педагогічна діяльність та особистість майбутнього інженера-педагога в контексті інноваційного розвитку освіти","authors":"Юлія Бобрикова","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-04","url":null,"abstract":"Анотація. У статті проаналізовано педагогічну діяльність майбутнього інженера-педагога в контексті інноваційного розвитку і обґрунтовано вплив використання інноваційних методів та технологій на розвиток педагогічної майстерності майбутнього інженера-педагога - учасника інноваційних процесів, покращення якісних показників навчальних досягнень та необхідність використання інноваційних методів та технологій для майбутнього фахівця. \u0000 Розглянуто актуальність використання інноваційних методів та технологій в процесі професійної підготовки майбутнього інженера-педагога, які полягають у тому, щоб навчити майбутнього фахівця самостійно здобувати знання та застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; сприяти розвитку комунікативних здібностей; розширити коло спілкування; прищепити уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати та аналізувати інформацію, висувати гіпотези, робити висновки. \u0000Розглянуто методи інтерактивного навчання та їх організаційно-методичні форми, які є найбільш оптимальними щодо застосування на певному виді занять під час підготовки фахівців. \u0000З’ясовано роль інноваційних методів та технологій у формуванні готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності, їх мислення та поведінки. \u0000Схарактеризовано комплекс професійно значущих якостей майбутніх інженерів-педагогів необхідних для успішної професійної діяльності та особливу увагу приділено сучасним інформаційним технологіям, їх можливостям для вдосконалення професійних умінь. \u0000Отримано висновки та вказано перспективи подальших досліджень в межах заданого напряму . \u0000Ключові слова: інноваційні технології, інноваційний підхід, освіта, студент, викладач, інженер-педагог.","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"491 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134005266","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-05-10DOI: 10.33296/2707-0255-11(21)-15
М. Г. Бойко
Анотація. У статті розглянуто зарубіжний досвід управління якістю освіти, проаналізовано систему підготовки вчителів США, Канаді, Великобританії, Данії, Австрії, Кіпру, Норвегії, Німеччині, Франції, Фінляндії, Чехїі, Польші. Окреслено підходи до ефективного управління, які дозволяють самостійно визначати стратегію розвитку закладу, цілі які відповідають актуальним викликам сьогодення, враховувати умови зовнішнього середовища, спонукати до змін внутрішнього середовища. Визначено критерії інституційного аналізу якості освіти в зарубіжних ЗВО: відповідність очікуваним цілям і потребам, визначених стандартами різних груп стейкхолдерів вищої освіти, а також задоволеність споживачів (студентів, працедавців, суспільства загалом) освітніми продуктами та їх характеристиками. Проаналізований зарубіжний досвід дозволив зробити висновок про те, що у СШA, Канаді та Європі створені різноманітні моделі, мета яких – підвищення якості підготовки майбутніх учителів. Зокрема, формування у них мотивації, оволодіння необхідними компетентностями, досягнення результатів навчання і конкурентноспроможності на ринку праці. На основі вивчення досвіду розвинених країн світу доведено, необхідність підвищення ефективності управління якістю освітніх послуг у сучасних ЗВО, щодо впровадження прогресивних практик до підготовки майбутнього вчителя. Зокрема, на інституційному рівні: упровадження професійного відбору на педагогічні спеціальності, шляхом введення профорієнтаційного курсу в закладах вищої освіти; орієнтація на педагога-практика засобами удосконалення змісту, форм та методів підготовки майбутніх учителів; розробка освітніх програм з акцентом на прикладній складовій професійної підготовки її зв’язок з ринком праці; дотримання науково обґрунтованого співвідношення у визначенні загальноосвітнього, професійного та практичного компонентів; актуалізація діяльнісного характеру професійної підготовки, посилення дослідницької складової цього процесу. Ключові слова: якість освіти, управління якістю, зарубіжний досвід, майбутній вчитель, фахівець, підготовка.
{"title":"Зарубіжний досвід управління якістю вищої педагогічної освіти","authors":"М. Г. Бойко","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-15","url":null,"abstract":"Анотація. У статті розглянуто зарубіжний досвід управління якістю освіти, проаналізовано систему підготовки вчителів США, Канаді, Великобританії, Данії, Австрії, Кіпру, Норвегії, Німеччині, Франції, Фінляндії, Чехїі, Польші. Окреслено підходи до ефективного управління, які дозволяють самостійно визначати стратегію розвитку закладу, цілі які відповідають актуальним викликам сьогодення, враховувати умови зовнішнього середовища, спонукати до змін внутрішнього середовища. \u0000Визначено критерії інституційного аналізу якості освіти в зарубіжних ЗВО: відповідність очікуваним цілям і потребам, визначених стандартами різних груп стейкхолдерів вищої освіти, а також задоволеність споживачів (студентів, працедавців, суспільства загалом) освітніми продуктами та їх характеристиками. \u0000Проаналізований зарубіжний досвід дозволив зробити висновок про те, що у СШA, Канаді та Європі створені різноманітні моделі, мета яких – підвищення якості підготовки майбутніх учителів. Зокрема, формування у них мотивації, оволодіння необхідними компетентностями, досягнення результатів навчання і конкурентноспроможності на ринку праці. \u0000На основі вивчення досвіду розвинених країн світу доведено, необхідність підвищення ефективності управління якістю освітніх послуг у сучасних ЗВО, щодо впровадження прогресивних практик до підготовки майбутнього вчителя. Зокрема, на інституційному рівні: упровадження професійного відбору на педагогічні спеціальності, шляхом введення профорієнтаційного курсу в закладах вищої освіти; орієнтація на педагога-практика засобами удосконалення змісту, форм та методів підготовки майбутніх учителів; розробка освітніх програм з акцентом на прикладній складовій професійної підготовки її зв’язок з ринком праці; дотримання науково обґрунтованого співвідношення у визначенні загальноосвітнього, професійного та практичного компонентів; актуалізація діяльнісного характеру професійної підготовки, посилення дослідницької складової цього процесу. \u0000Ключові слова: якість освіти, управління якістю, зарубіжний досвід, майбутній вчитель, фахівець, підготовка.","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"692 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123830589","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-05-10DOI: 10.33296/2707-0255-11(21)-08
Вікторія Довжук
Анотація. В статті розкрито обгрунтування проектування освітнього процесу формування професійної компетентності магістрів фармації в системі професійної підготовки, модернізації змісту з урахуванням її інтегрованої структури, шляхом розробки та впровадження науково-методичного комплексу спеціальних навчальних дисциплін формування професійної компетентності магістрів фармації в умовах євроінтеграційних змін. Актуальним є забезпечення теоретично-методичного підгрунтя формування професійної компетентності в умовах євроінтеграційних модернізаційних змін в системі професійної підготовки сучасних магістрів фармації, оскільки формування її складових у вищій фармацевтичній освіті України на засадах впровадження передового досвіду організації професійної підготовки в університетах країн ЄС і найближчих країн Центральної і Східної Європи сприяє вдосконаленню підготовки конкурентно здатних випускників, адаптованих до європейського ринку праці. За результатами здійсненого теоретичного дослідження встановлено, що важливими аспектами, які сприяють вдосконаленню магістерської підготовки, є інтеграція фармацевтичної освіти в європейський освітній простір, що передбачає обгрунтування, впровадження необхідних модернізаційних змін у дидактику спеціальних фармацевтичних дисциплін, поліпшить якість освітнього процесу, формування відповідних навичок та професійної компетентності магістрів фармації. Визначено, що у процесі професійної підготовки магістрів фармації важливим фактором є проектування, розробка й упровадження науково-методичного забезпечення, що включає галузеві інновації, результати наукових досліджень вдосконалення фармацевтичного виробництва, стратегій розвитку належного лікарського забезпечення населення. Для практичного впровадження результатів проектування процесу формування професійної компетентності в системі професійної підготовки магістрів фармації та розробки науково-методичного забезпечення – науко-методичного комплексу формування професійної компетентності магістрів фармації застосовано методи науково-теоретичного рівня, що передбачали теоретичний аналіз науково-методичної літератури, здійснення системного аналізу педагогічного досвіду професійної підготовки магістрів фармації в університетах Центральної і Східної Європи та України. Обгрунтовано доведено, що якість освітнього процесу формування професійної компетентності магістрів фармації у ЗВО України в процесі професійної підготовки в умовах євроінтеграції впливає на подальший розвиток всієї фармацевтичної галузі. Ключові слова: майбутні магістри фармації, професійна підготовка, професійна компетентність, галузеві інновації, освітній процес, науково-методичне забезпечення.
{"title":"Розробка та впровадження науково-методичного комплексу спеціальних навчальних дисциплін формування професійної компетентності магістрів фармації в умовах євроінтеграції","authors":"Вікторія Довжук","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-08","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-08","url":null,"abstract":"Анотація. В статті розкрито обгрунтування проектування освітнього процесу формування професійної компетентності магістрів фармації в системі професійної підготовки, модернізації змісту з урахуванням її інтегрованої структури, шляхом розробки та впровадження науково-методичного комплексу спеціальних навчальних дисциплін формування професійної компетентності магістрів фармації в умовах євроінтеграційних змін. \u0000Актуальним є забезпечення теоретично-методичного підгрунтя формування професійної компетентності в умовах євроінтеграційних модернізаційних змін в системі професійної підготовки сучасних магістрів фармації, оскільки формування її складових у вищій фармацевтичній освіті України на засадах впровадження передового досвіду організації професійної підготовки в університетах країн ЄС і найближчих країн Центральної і Східної Європи сприяє вдосконаленню підготовки конкурентно здатних випускників, адаптованих до європейського ринку праці. \u0000За результатами здійсненого теоретичного дослідження встановлено, що важливими аспектами, які сприяють вдосконаленню магістерської підготовки, є інтеграція фармацевтичної освіти в європейський освітній простір, що передбачає обгрунтування, впровадження необхідних модернізаційних змін у дидактику спеціальних фармацевтичних дисциплін, поліпшить якість освітнього процесу, формування відповідних навичок та професійної компетентності магістрів фармації. \u0000Визначено, що у процесі професійної підготовки магістрів фармації важливим фактором є проектування, розробка й упровадження науково-методичного забезпечення, що включає галузеві інновації, результати наукових досліджень вдосконалення фармацевтичного виробництва, стратегій розвитку належного лікарського забезпечення населення. \u0000Для практичного впровадження результатів проектування процесу формування професійної компетентності в системі професійної підготовки магістрів фармації та розробки науково-методичного забезпечення – науко-методичного комплексу формування професійної компетентності магістрів фармації застосовано методи науково-теоретичного рівня, що передбачали теоретичний аналіз науково-методичної літератури, здійснення системного аналізу педагогічного досвіду професійної підготовки магістрів фармації в університетах Центральної і Східної Європи та України. \u0000Обгрунтовано доведено, що якість освітнього процесу формування професійної компетентності магістрів фармації у ЗВО України в процесі професійної підготовки в умовах євроінтеграції впливає на подальший розвиток всієї фармацевтичної галузі. \u0000Ключові слова: майбутні магістри фармації, професійна підготовка, професійна компетентність, галузеві інновації, освітній процес, науково-методичне забезпечення.","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129888803","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-05-10DOI: 10.33296/2707-0255-11(21)-14
Тетяна Іванівна Тищенко, Олена Гречаник
Анотація. У статті приділено увагу проблемі формування психологічних якостей керівника закладу освіти й управління цим процесом. Зокрема, установлено, що сучасні керівники освітньої сфери зазнають певних труднощів, виконуючи управлінські функції й завдання, пов’язані з використанням психологічних технологій роботи з персоналом, мотивуванням співробітників, їх згуртуванням у єдиний колектив, що рухається до спільної мети, створенням команди однодумців, розв’язанням проблем професійно-особистісного розвитку, визначенням оптимальних індивідуальних траєкторій розвитку внутрішнього потенціалу особистості, попередженням й конструктивним розв’язанням конфліктів у середовищі закладу освіти тощо. Усе це пояснює актуальність означеної проблеми й необхідність її розв’язання. Так, у статті висвітлено методи, форми й засоби управління формуванням психологічних якостей керівників закладів освіти, визначено етапи управлінської діяльності. Визначено структуру психологічних якостей керівника, важливих для виконання ним управлінських функцій, яка містить такі компоненти: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, емоційний. Установлено соціальні й особистісні фактори, що відіграють провідну роль у формуванні психологічних якостей керівника, як-от: макро- та мікросередовище; особливості виховання й освіти; соціальна взаємодія з різним категоріями людей; мотивація професійної діяльності; індивідуальні та вікові особливості. Основними методами формування психологічних якостей керівників закладів освіти є методи формування свідомості, організації діяльності та формування досвіду, стимулювання та мотивації діяльності, методи контролю, самоконтролю, само оцінювання. Основними формами роботи визнано індивідуальні та групові. Серед засобів формування психологічних якостей керівника закладу освіти особливу увагу приділено теоретичній (спецкурси з урахуванням рівня професійної компетентності керівника) та практичній підготовці (розвиток комунікативних, організаційних, проектних, гностичних умінь, здатності до самоосвіти). Описано етапи управлінської діяльності та структуру комплексно-цільової програми відповідно до предмету дослідження, доведено її ефективність, що підтверджується отриманими експериментальними даними, які засвідчують підвищення рівнів сформованості психологічних якостей керівників закладів освіти. Ключові слова: заклад освіти, керівник, методи, психологічні якості, управління, форми.
{"title":"Управління формуванням психологічних якостей керівників закладів освіти як наукова проблема","authors":"Тетяна Іванівна Тищенко, Олена Гречаник","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-14","url":null,"abstract":"Анотація. У статті приділено увагу проблемі формування психологічних якостей керівника закладу освіти й управління цим процесом. Зокрема, установлено, що сучасні керівники освітньої сфери зазнають певних труднощів, виконуючи управлінські функції й завдання, пов’язані з використанням психологічних технологій роботи з персоналом, мотивуванням співробітників, їх згуртуванням у єдиний колектив, що рухається до спільної мети, створенням команди однодумців, розв’язанням проблем професійно-особистісного розвитку, визначенням оптимальних індивідуальних траєкторій розвитку внутрішнього потенціалу особистості, попередженням й конструктивним розв’язанням конфліктів у середовищі закладу освіти тощо. Усе це пояснює актуальність означеної проблеми й необхідність її розв’язання. Так, у статті висвітлено методи, форми й засоби управління формуванням психологічних якостей керівників закладів освіти, визначено етапи управлінської діяльності. Визначено структуру психологічних якостей керівника, важливих для виконання ним управлінських функцій, яка містить такі компоненти: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, емоційний. Установлено соціальні й особистісні фактори, що відіграють провідну роль у формуванні психологічних якостей керівника, як-от: макро- та мікросередовище; особливості виховання й освіти; соціальна взаємодія з різним категоріями людей; мотивація професійної діяльності; індивідуальні та вікові особливості. Основними методами формування психологічних якостей керівників закладів освіти є методи формування свідомості, організації діяльності та формування досвіду, стимулювання та мотивації діяльності, методи контролю, самоконтролю, само оцінювання. Основними формами роботи визнано індивідуальні та групові. Серед засобів формування психологічних якостей керівника закладу освіти особливу увагу приділено теоретичній (спецкурси з урахуванням рівня професійної компетентності керівника) та практичній підготовці (розвиток комунікативних, організаційних, проектних, гностичних умінь, здатності до самоосвіти). Описано етапи управлінської діяльності та структуру комплексно-цільової програми відповідно до предмету дослідження, доведено її ефективність, що підтверджується отриманими експериментальними даними, які засвідчують підвищення рівнів сформованості психологічних якостей керівників закладів освіти. \u0000Ключові слова: заклад освіти, керівник, методи, психологічні якості, управління, форми.","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131711256","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：