Pub Date : 2023-06-20DOI: 10.32447/20786662.42.2023.10
S. Shakhov, S. Vinogradov, D. V. Gruschenko
Постановка проблеми. Сьогодні для підвищення вогнегасної ефективності компресійної піни застосовують способи, які впливають на такі властивості піни, як дисперсність та однорідність бульбашок, стійкість та ізолювальна здатність. Але при використанні таких способів не підвищується вогнегасна ефективність КП завдяки інгібуванню реакції горіння, наслідком чого було б скорочення часу гасіння. Також не виключена ймовірність виникнення вторинного займання при використані піноутворювачів загального призначення (окрім випадків використання спеціальних піноутворювачів, наприклад БАРС ABF), що досягається завдяки утворенню захисної плівки на поверхні твердого матеріалу.Є гіпотеза, що при додаванні до складу компресійної піни модифікувальних добавок (далі МД), можливе поєднання декількох механізмів припинення горіння, а саме: охолодження, ізоляція та інгібування, що призведе до гальмування швидкості хімічних реакцій у полум’ї та утворення на палаючих поверхнях твердих матеріалів захисних плівок, які внаслідок своєї низької теплопровідності та ізолювання від доступу кисню повітря унеможливлять повторне спалахування.Мета статті полягає у аналізі досвіду використання модифікувальних добавок та їх фізико-хімічних властивостей для подальшого застосування у складі компресійної піни.Методи досліджень. Робота ґрунтувалася на фундаментальних дослідженнях вчених США, Китаю та інших країн світу, результати яких були представлені у різноманітних світових наукових журналах, на конференціях та у національних доповідях.Виклад основного матеріалу. Розглянуто та проаналізовано модифікувальні добавки, які застосовуються у галузі пожежогасіння за напрямком вогнегасної дії та їх фізико-хімічні властивості. Проаналізовано експериментальні дослідження щодо досвіду застосування модифікувальних добавок у ВВР.Висновки. За результатами аналізу розроблено класифікацію та виділено чотири типи модифікувальних добавок, в залежності від механізму впливу на процес горіння. За результатом аналізу наукових досліджень встановлено, що найбільшого поширення під час застосування у ВВР набули фосфати та карбонати амонію, хлориди та карбонати калію. На підставі проведеного аналізу для підвищення ефективності компресійної піни у її складі, згідно з розробленою класифікацією модифікувальних добавок, обрано сполуки, що належать до І, ІІ та ІV типів: гідрофосфат амонію ((NH4)2HPO4), дігідроортофосфат амонію (NH4H2PO4), карбонат амонію ((NH4)2СO3), карбонат калію (K2CO3), хлорид калію (KCl).
{"title":"АНАЛІЗ ДОСВІДУ ВИКОРИСТАННЯ МОДИФІКУВАЛЬНИХ ДОБАВОК ТА ЇХ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ЗАСТОСУВАННЯ У СКЛАДІ КОМПРЕСІЙНОЇ ПІНИ","authors":"S. Shakhov, S. Vinogradov, D. V. Gruschenko","doi":"10.32447/20786662.42.2023.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.42.2023.10","url":null,"abstract":"Постановка проблеми. Сьогодні для підвищення вогнегасної ефективності компресійної піни застосовують способи, які впливають на такі властивості піни, як дисперсність та однорідність бульбашок, стійкість та ізолювальна здатність. Але при використанні таких способів не підвищується вогнегасна ефективність КП завдяки інгібуванню реакції горіння, наслідком чого було б скорочення часу гасіння. Також не виключена ймовірність виникнення вторинного займання при використані піноутворювачів загального призначення (окрім випадків використання спеціальних піноутворювачів, наприклад БАРС ABF), що досягається завдяки утворенню захисної плівки на поверхні твердого матеріалу.Є гіпотеза, що при додаванні до складу компресійної піни модифікувальних добавок (далі МД), можливе поєднання декількох механізмів припинення горіння, а саме: охолодження, ізоляція та інгібування, що призведе до гальмування швидкості хімічних реакцій у полум’ї та утворення на палаючих поверхнях твердих матеріалів захисних плівок, які внаслідок своєї низької теплопровідності та ізолювання від доступу кисню повітря унеможливлять повторне спалахування.Мета статті полягає у аналізі досвіду використання модифікувальних добавок та їх фізико-хімічних властивостей для подальшого застосування у складі компресійної піни.Методи досліджень. Робота ґрунтувалася на фундаментальних дослідженнях вчених США, Китаю та інших країн світу, результати яких були представлені у різноманітних світових наукових журналах, на конференціях та у національних доповідях.Виклад основного матеріалу. Розглянуто та проаналізовано модифікувальні добавки, які застосовуються у галузі пожежогасіння за напрямком вогнегасної дії та їх фізико-хімічні властивості. Проаналізовано експериментальні дослідження щодо досвіду застосування модифікувальних добавок у ВВР.Висновки. За результатами аналізу розроблено класифікацію та виділено чотири типи модифікувальних добавок, в залежності від механізму впливу на процес горіння. За результатом аналізу наукових досліджень встановлено, що найбільшого поширення під час застосування у ВВР набули фосфати та карбонати амонію, хлориди та карбонати калію. На підставі проведеного аналізу для підвищення ефективності компресійної піни у її складі, згідно з розробленою класифікацією модифікувальних добавок, обрано сполуки, що належать до І, ІІ та ІV типів: гідрофосфат амонію ((NH4)2HPO4), дігідроортофосфат амонію (NH4H2PO4), карбонат амонію ((NH4)2СO3), карбонат калію (K2CO3), хлорид калію (KCl).","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"20 4 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"83541526","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-20DOI: 10.32447/20786662.42.2023.09
V. O. Parkhomenko, O. Lazarenko, R. Sukach
Вступ. Завдяки науково-технічному прогресу широкого використання набули транспортні засоби, що працюють на альтернативних джерелах енергії. Використання таких транспортних засобів є значно дешевшим, для користувача порівняно із транспортними засобами, що працюють на двигунах внутрішнього згорання. Одним із таких перспективних транспортних засобів є електричні.Мета та задачі дослідження. Метою роботи є висвітлення закордонного досвіду гасіння електричних транспортних засобів та розроблення рекомендації для особового складу пожежно-рятувальних підрозділів щодо їхніх дій під час гасіння загорань електромобілів.Для досягнення поставленої мети необхідно: провести аналіз обладнання з гасіння цього типу транспортних засобів, розробити рекомендації пожежно-рятувальним підрозділам щодо дій за призначенням на подібних транспортних засобах та схеми розташування сил та засобів при проведенні їх гасіння.Методи. Для досягнення поставленої мети та задач дослідження було використано теоретичні методи дослідження, що включали аналіз дій особового складу пожежно-рятувальних підрозділів з гасіння електромобілів та узагальнення отриманих результатів дослідження з подальшою їх систематизацією для досягнення поставленої мети дослідження.Результати. За результатами огляду літературних джерел було здійснено аналіз обладнання для гасіння електромобілів. З метою забезпечення безпечних умов праці та швидкого реагування особового складу пожежно-рятувальних підрозділів на ліквідації імовірних НС було розроблено рекомендації щодо дій пожежно-рятувальних підрозділів на місці події під час гасіння електричних транспортних засобів та схеми розташування сил та засобів залежно від місця виникнення пожежі.Висновки. Представлені результати дають підґрунтя для розроблення подальшої єдиної нормативної бази для України та країн ЄС, загальноприйнятих методичних рекомендацій щодо дій особового складу пожежно-рятувальних підрозділів з гасіння літій-іонних батарей електромобілів, подальшого дослідження ефективності представлених способів гасіння та розробки нових.
{"title":"АНАЛІЗ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ГАСІННЯ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ ТА РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ З ЇХ ГАСІННЯ","authors":"V. O. Parkhomenko, O. Lazarenko, R. Sukach","doi":"10.32447/20786662.42.2023.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.42.2023.09","url":null,"abstract":"Вступ. Завдяки науково-технічному прогресу широкого використання набули транспортні засоби, що працюють на альтернативних джерелах енергії. Використання таких транспортних засобів є значно дешевшим, для користувача порівняно із транспортними засобами, що працюють на двигунах внутрішнього згорання. Одним із таких перспективних транспортних засобів є електричні.Мета та задачі дослідження. Метою роботи є висвітлення закордонного досвіду гасіння електричних транспортних засобів та розроблення рекомендації для особового складу пожежно-рятувальних підрозділів щодо їхніх дій під час гасіння загорань електромобілів.Для досягнення поставленої мети необхідно: провести аналіз обладнання з гасіння цього типу транспортних засобів, розробити рекомендації пожежно-рятувальним підрозділам щодо дій за призначенням на подібних транспортних засобах та схеми розташування сил та засобів при проведенні їх гасіння.Методи. Для досягнення поставленої мети та задач дослідження було використано теоретичні методи дослідження, що включали аналіз дій особового складу пожежно-рятувальних підрозділів з гасіння електромобілів та узагальнення отриманих результатів дослідження з подальшою їх систематизацією для досягнення поставленої мети дослідження.Результати. За результатами огляду літературних джерел було здійснено аналіз обладнання для гасіння електромобілів. З метою забезпечення безпечних умов праці та швидкого реагування особового складу пожежно-рятувальних підрозділів на ліквідації імовірних НС було розроблено рекомендації щодо дій пожежно-рятувальних підрозділів на місці події під час гасіння електричних транспортних засобів та схеми розташування сил та засобів залежно від місця виникнення пожежі.Висновки. Представлені результати дають підґрунтя для розроблення подальшої єдиної нормативної бази для України та країн ЄС, загальноприйнятих методичних рекомендацій щодо дій особового складу пожежно-рятувальних підрозділів з гасіння літій-іонних батарей електромобілів, подальшого дослідження ефективності представлених способів гасіння та розробки нових.","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"23 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"83499910","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-19DOI: 10.32447/20786662.42.2023.04
A. F. Gavryliuk, O. E. Vasylieva
Постановка проблеми. Ряд проблематик, серед яких глобальне потепління та колосальне забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами двигунів внутрішнього згоряння, створило підґрунтя до пошуку та розробки екологічно «чистіших» транспортних засобів. Такі процеси пришвидшила і зухвало розв’язана війна росії проти України, оскільки агресор володіє колосальними запасами нафтопродуктів, від яких залежало багато держав світу.Наведені передумови створили імпульс для бурхливого розвитку ринку електромобілів. Більше того, ряд держав серед яких Швеція, Німеччина, Китай, Франція, реалізовують привабливі урядові програми, тим самим, ще більше стимулюючи своїх громадян купляти електромобілі. Таким чином, частка продажів електромобілів у 2021 році перейшла відмітку 10% від загальної кількості. Станом на кінець 2022 року, автопарк електромобілів становить майже 27 млн і продовжує зростати. Разом із зростанням їх кількості, зростають і пожежі таких транспортних засобів в абсолютному та відносному значеннях (останнє зумовлене старінням, тобто збільшенням середнього віку парку електромобілів). Пожежі електромобілів мають інший характер розвитку, що створює нові виклики для пожежно-рятувальних служб, інженерів-будівельників та власників таких транспортних засобів.Мета дослідження полягає у аналізі чинних нормативно-правових актів забезпечення протипожежного захисту електромобілів під час виготовлення та експлуатації. Це створить підґрунтя для виявлення шляхів підвищення їх протипожежного захисту.Опис матеріалу. Хоча пожежі електромобілів трапляються рідше, ніж пожежі автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння, проте вони мають небезпечніший характер розвитку. Нерідко є важко ідентифікувати причину, яка ініціювала займання транспортного засобу. Такі пожежі можуть відбутись на закритих чи відкритих паркінгах, приватних гаражах, під час заряджання, руху, чи після дорожньо-транспортної пригоди. Акумуляторні батареї повинні пройти низку тестів та випробування перш ніж будуть використовуватись на електромобілі. Такі випробування регламентуються міжнародними стандартами, які розробляються відповідними організаціями і ґрунтуються на наукових дослідженнях. Дослідження акумуляторних батарей проводяться з метою виявлення слабких чи небезпечних місць, щоб запобігти виникненню несправності, займання, пожежі чи навіть вибуху. За об’єктом випробування тести на випробування можна поділити на 4 рівні: випробування на одному елементі; випробування на комірці; випробування на акумуляторній батареї; випробування на електромобілі в цілому. Останні зміни до норм обладнання колісних транспортних засобів, до яких відносяться і електромобілі, первинними засобами пожежогасіння було внесено ще у 2009 році, що вкрай не відповідає умовам сьогодення. Ці норми не враховують не лише класифікацію транспортних засобів, але й не відповідають сучасному стану автопарку України, який суттєво змінився за останні п'ятнадцять років. Зміни стосуються збільшення кількості електромобілів та гібрид
{"title":"АНАЛІЗ СТАНУ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ","authors":"A. F. Gavryliuk, O. E. Vasylieva","doi":"10.32447/20786662.42.2023.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.42.2023.04","url":null,"abstract":"Постановка проблеми. Ряд проблематик, серед яких глобальне потепління та колосальне забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами двигунів внутрішнього згоряння, створило підґрунтя до пошуку та розробки екологічно «чистіших» транспортних засобів. Такі процеси пришвидшила і зухвало розв’язана війна росії проти України, оскільки агресор володіє колосальними запасами нафтопродуктів, від яких залежало багато держав світу.Наведені передумови створили імпульс для бурхливого розвитку ринку електромобілів. Більше того, ряд держав серед яких Швеція, Німеччина, Китай, Франція, реалізовують привабливі урядові програми, тим самим, ще більше стимулюючи своїх громадян купляти електромобілі. Таким чином, частка продажів електромобілів у 2021 році перейшла відмітку 10% від загальної кількості. Станом на кінець 2022 року, автопарк електромобілів становить майже 27 млн і продовжує зростати. Разом із зростанням їх кількості, зростають і пожежі таких транспортних засобів в абсолютному та відносному значеннях (останнє зумовлене старінням, тобто збільшенням середнього віку парку електромобілів). Пожежі електромобілів мають інший характер розвитку, що створює нові виклики для пожежно-рятувальних служб, інженерів-будівельників та власників таких транспортних засобів.Мета дослідження полягає у аналізі чинних нормативно-правових актів забезпечення протипожежного захисту електромобілів під час виготовлення та експлуатації. Це створить підґрунтя для виявлення шляхів підвищення їх протипожежного захисту.Опис матеріалу. Хоча пожежі електромобілів трапляються рідше, ніж пожежі автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння, проте вони мають небезпечніший характер розвитку. Нерідко є важко ідентифікувати причину, яка ініціювала займання транспортного засобу. Такі пожежі можуть відбутись на закритих чи відкритих паркінгах, приватних гаражах, під час заряджання, руху, чи після дорожньо-транспортної пригоди. Акумуляторні батареї повинні пройти низку тестів та випробування перш ніж будуть використовуватись на електромобілі. Такі випробування регламентуються міжнародними стандартами, які розробляються відповідними організаціями і ґрунтуються на наукових дослідженнях. Дослідження акумуляторних батарей проводяться з метою виявлення слабких чи небезпечних місць, щоб запобігти виникненню несправності, займання, пожежі чи навіть вибуху. За об’єктом випробування тести на випробування можна поділити на 4 рівні: випробування на одному елементі; випробування на комірці; випробування на акумуляторній батареї; випробування на електромобілі в цілому. Останні зміни до норм обладнання колісних транспортних засобів, до яких відносяться і електромобілі, первинними засобами пожежогасіння було внесено ще у 2009 році, що вкрай не відповідає умовам сьогодення. Ці норми не враховують не лише класифікацію транспортних засобів, але й не відповідають сучасному стану автопарку України, який суттєво змінився за останні п'ятнадцять років. Зміни стосуються збільшення кількості електромобілів та гібрид","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"2 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84673033","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-19DOI: 10.32447/20786662.42.2023.07
A. Lyn, I. P. Kravets, N. O. Ferents, M. Z. Peleshko
Постановка проблеми. В сучасному суспільстві без електроенергії не може обійтися жоден громадянин. Електроприлади значно поліпшують і полегшують наше життя, але попри всі позитивні сторони електроенергії є один аспект, який негативно впливає на життєдіяльність людей – це її небезпека. Аналіз стану електротехнічних пристроїв показав, що найбільш пожежонебезпечними з них вважаються електричні кабелі, проводи та шнури, які, маючи значне горюче навантаження, підтримують горіння та сприяють поширенню вогню на значну відстань. Найбільшою причиною загоряння кабельної продукції є короткі замикання та перевантаження електромережі. Перевантаження мережі прискорює процес старіння ізоляції. Інтенсивність нагрівання залежить від величини та часу дії електричного струму на провідник і площі його поперечного перерізу. Підвищення температури значно скорочує термін експлуатації провідників. Старіння ізоляції супроводжується зміною її захисних та механічних якостей. Вона стає крихкою, здатною ламатися та тріскатися, що може призвести до її пробою та короткого замикання. У зв’язку з цим, головним завданням є проведення профілактичних заходів, що забезпечують нормальну експлуатацію мережі, починаючи вже з її проектування, монтажу і експлуатації.Мета та задачі досліджень. Мета роботи полягає у визначенні ефективності протипожежного захисту кабельної продукції на основі аналізу чинників пожежної небезпеки під час експлуатації побутових електричних мереж. Для досягнення зазначеної мети необхідно було оцінити вплив аварійних режимів роботи на пожежну безпеку кабельної продукції для підвищення її вогнестійкості та безпеки використання в електричних мережах.Методи дослідження. Для досягнення мети та реалізації поставлених задач застосовано аналітичний метод. Проаналізовано методи оцінювання чинників пожежної небезпеки під час експлуатації побутових електричних мереж.Результати дослідження. У статті висвітлені проблеми пожежної небезпеки електромереж та профілактичної заходи щодо їх безпечної експлуатації. Аналіз ситуації з пожежами показав, що найбільш пожежонебезпечними виявились електричні вироби, які широко використовуються населенням і є практично у кожному домі. Вкрай пожежонебезпечними частинами цих електротехнічних виробів вважаються електричні кабелі, проводи та шнури. Високий рівень пожежної небезпеки електричних кабелів обумовлений тим, що вони, маючи значне горюче навантаження та протяжність, можуть не лише підтримувати горіння, але й сприяти поширенню вогню на значну відстань від місця виникнення пожежі, а продукти їх горіння через високу токсичність та корозійну активність вкрай небезпечні для здоров’я людей та матеріальних цінностей. Правильний вибір площі поперечного перерізу провідника, марки, виду і способу прокладання електропроводки дають можливість забезпечити пожежну безпеку при експлуатації електромереж. Для моделювання виникнення кабельних пожеж у підземних тунелях, сховищах та підвальних приміщеннях, які становлять велику пожежну загрозу для людей,
{"title":"ЧИННИКИ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ КАБЕЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ","authors":"A. Lyn, I. P. Kravets, N. O. Ferents, M. Z. Peleshko","doi":"10.32447/20786662.42.2023.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.42.2023.07","url":null,"abstract":"Постановка проблеми. В сучасному суспільстві без електроенергії не може обійтися жоден громадянин. Електроприлади значно поліпшують і полегшують наше життя, але попри всі позитивні сторони електроенергії є один аспект, який негативно впливає на життєдіяльність людей – це її небезпека. Аналіз стану електротехнічних пристроїв показав, що найбільш пожежонебезпечними з них вважаються електричні кабелі, проводи та шнури, які, маючи значне горюче навантаження, підтримують горіння та сприяють поширенню вогню на значну відстань. Найбільшою причиною загоряння кабельної продукції є короткі замикання та перевантаження електромережі. Перевантаження мережі прискорює процес старіння ізоляції. Інтенсивність нагрівання залежить від величини та часу дії електричного струму на провідник і площі його поперечного перерізу. Підвищення температури значно скорочує термін експлуатації провідників. Старіння ізоляції супроводжується зміною її захисних та механічних якостей. Вона стає крихкою, здатною ламатися та тріскатися, що може призвести до її пробою та короткого замикання. У зв’язку з цим, головним завданням є проведення профілактичних заходів, що забезпечують нормальну експлуатацію мережі, починаючи вже з її проектування, монтажу і експлуатації.Мета та задачі досліджень. Мета роботи полягає у визначенні ефективності протипожежного захисту кабельної продукції на основі аналізу чинників пожежної небезпеки під час експлуатації побутових електричних мереж. Для досягнення зазначеної мети необхідно було оцінити вплив аварійних режимів роботи на пожежну безпеку кабельної продукції для підвищення її вогнестійкості та безпеки використання в електричних мережах.Методи дослідження. Для досягнення мети та реалізації поставлених задач застосовано аналітичний метод. Проаналізовано методи оцінювання чинників пожежної небезпеки під час експлуатації побутових електричних мереж.Результати дослідження. У статті висвітлені проблеми пожежної небезпеки електромереж та профілактичної заходи щодо їх безпечної експлуатації. Аналіз ситуації з пожежами показав, що найбільш пожежонебезпечними виявились електричні вироби, які широко використовуються населенням і є практично у кожному домі. Вкрай пожежонебезпечними частинами цих електротехнічних виробів вважаються електричні кабелі, проводи та шнури. Високий рівень пожежної небезпеки електричних кабелів обумовлений тим, що вони, маючи значне горюче навантаження та протяжність, можуть не лише підтримувати горіння, але й сприяти поширенню вогню на значну відстань від місця виникнення пожежі, а продукти їх горіння через високу токсичність та корозійну активність вкрай небезпечні для здоров’я людей та матеріальних цінностей. Правильний вибір площі поперечного перерізу провідника, марки, виду і способу прокладання електропроводки дають можливість забезпечити пожежну безпеку при експлуатації електромереж. Для моделювання виникнення кабельних пожеж у підземних тунелях, сховищах та підвальних приміщеннях, які становлять велику пожежну загрозу для людей,","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"4 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86849505","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-19DOI: 10.32447/20786662.42.2023.03
R. Veselivskyy, М. М. Klymiuk, Yu. I. Panchyshyn, D. Smolyak
Вступ. Рятування людей під час пожежі та інших небезпечних подій, де необхідне застосування мотузки пожежної рятувальної, є важливим завданням, що покладається на оперативно-рятувальну службу цивільного захисту. Під час виконання оперативних завдань на пожежах, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, практичних занять та інших некваліфікованих подій, працівники ДСНС України неодноразово використовують мотузки пожежні рятувальні, а саме під час: в’язання подвійної рятувальної петлі на потерпілого для рятування його з верхніх поверхів будівель та споруд, здійснення саморятування рятувальником, порятунку людей на воді, підйому на висоту пожежно-технічного та аварійно-рятувального обладнання, підйому пожежної робочої рукавної лінії тощо.Постановка проблеми. Під час змотування мотузки пожежної рятувальної в клубок існуючим способом в пожежного-рятувальника виникають складнощі з частковим блокуванням однієї руки, сповзанням витків мотузки при намотуванні її в клубок, важкість виймання руки з клубка мотузки. Спостерігається сильна скрученість мотузки при розмотуванні, що значною мірою впливає на оперативність дій під час виконання завдання. Враховуючи зазначені недоліки та незручності існуючого способу змотування мотузки пожежної рятувальної в клубок, актуальним є дослідження та розроблення чи вдосконалення способів змотування мотузки пожежної рятувальної, як підґрунтя ефективного, швидкого та якісного її застосування за призначенням.Метою роботи є розроблення нового алгоритму змотування мотузки пожежної рятувальної в клубок, що дасть змогу зменшити нормативний час виконання цієї вправи.Основні результати та методи досліджень. Для змотування мотузки пожежної рятувальної в клубок існуючим способом необхідно витратити доволі великий проміжок часу, а при розмотуванні для її використання потрібно затратити час на розправлення скрученої мотузки. Також слід зауважити, що існуючий метод змотування мотузки є трудомістким і супроводжується частковим блокуванням однієї руки. При виконанні цієї вправи спостерігається складність при вийманні руки зсередини клубка мотузки. Враховуючи згадані недоліки існуючого способу змотування мотузки пожежної рятувальної, пропонуємо новий спосіб, перевагами якого є простота та ефективність. Представлено алгоритм виконання нового способу змотування мотузки пожежної рятувальної в клубок.Практичні дослідження. Проведено практичне відпрацювання (дослідження) і порівняння отриманих результатів змотування мотузки пожежної рятувальної в клубок існуючим та новим запропонованим способом в рамках проведення практичних занять із «Пожежно-рятувальної підготовки» з курсантами 1, 2 та 3 - го курсів спеціальності «Пожежна безпека» Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Результати проведених досліджень, підтвердили, що при в’язанні існуючим способом у курсантів виникали проблеми, пов’язані із блокуванням однієї руки, сповзанням витків мотузки при перегині їх по діагоналі, важкістю виймання кисті руки зсередини мотузки,
{"title":"ВДОСКОНАЛЕННЯ СПОСОБУ ЗМОТУВАННЯ МОТУЗКИ ПОЖЕЖНОЇ РЯТУВАЛЬНОЇ В КЛУБОК","authors":"R. Veselivskyy, М. М. Klymiuk, Yu. I. Panchyshyn, D. Smolyak","doi":"10.32447/20786662.42.2023.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.42.2023.03","url":null,"abstract":"Вступ. Рятування людей під час пожежі та інших небезпечних подій, де необхідне застосування мотузки пожежної рятувальної, є важливим завданням, що покладається на оперативно-рятувальну службу цивільного захисту. Під час виконання оперативних завдань на пожежах, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, практичних занять та інших некваліфікованих подій, працівники ДСНС України неодноразово використовують мотузки пожежні рятувальні, а саме під час: в’язання подвійної рятувальної петлі на потерпілого для рятування його з верхніх поверхів будівель та споруд, здійснення саморятування рятувальником, порятунку людей на воді, підйому на висоту пожежно-технічного та аварійно-рятувального обладнання, підйому пожежної робочої рукавної лінії тощо.Постановка проблеми. Під час змотування мотузки пожежної рятувальної в клубок існуючим способом в пожежного-рятувальника виникають складнощі з частковим блокуванням однієї руки, сповзанням витків мотузки при намотуванні її в клубок, важкість виймання руки з клубка мотузки. Спостерігається сильна скрученість мотузки при розмотуванні, що значною мірою впливає на оперативність дій під час виконання завдання. Враховуючи зазначені недоліки та незручності існуючого способу змотування мотузки пожежної рятувальної в клубок, актуальним є дослідження та розроблення чи вдосконалення способів змотування мотузки пожежної рятувальної, як підґрунтя ефективного, швидкого та якісного її застосування за призначенням.Метою роботи є розроблення нового алгоритму змотування мотузки пожежної рятувальної в клубок, що дасть змогу зменшити нормативний час виконання цієї вправи.Основні результати та методи досліджень. Для змотування мотузки пожежної рятувальної в клубок існуючим способом необхідно витратити доволі великий проміжок часу, а при розмотуванні для її використання потрібно затратити час на розправлення скрученої мотузки. Також слід зауважити, що існуючий метод змотування мотузки є трудомістким і супроводжується частковим блокуванням однієї руки. При виконанні цієї вправи спостерігається складність при вийманні руки зсередини клубка мотузки. Враховуючи згадані недоліки існуючого способу змотування мотузки пожежної рятувальної, пропонуємо новий спосіб, перевагами якого є простота та ефективність. Представлено алгоритм виконання нового способу змотування мотузки пожежної рятувальної в клубок.Практичні дослідження. Проведено практичне відпрацювання (дослідження) і порівняння отриманих результатів змотування мотузки пожежної рятувальної в клубок існуючим та новим запропонованим способом в рамках проведення практичних занять із «Пожежно-рятувальної підготовки» з курсантами 1, 2 та 3 - го курсів спеціальності «Пожежна безпека» Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Результати проведених досліджень, підтвердили, що при в’язанні існуючим способом у курсантів виникали проблеми, пов’язані із блокуванням однієї руки, сповзанням витків мотузки при перегині їх по діагоналі, важкістю виймання кисті руки зсередини мотузки, ","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"42 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90735725","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-19DOI: 10.32447/20786662.42.2023.01
V. O. Borovykov, O. Slutska, T. M. Skorobahatko, D. P. Voytovych, R. Sukach
Проблема. Досвід застосування раніше розроблених національних стандартів, якими встановлено технічні вимоги і методи випробування піноутворювачів загального та спеціального призначення для гасіння пожеж, вказує на високу ймовірність одержання недостовірних даних та низької відтворюваності результатів випробувань з визначення їх фізико-хімічних властивостей та експлуатаційних характеристик. Наслідками цього може бути неналежний рівень протипожежного захисту об’єктів стаціонарними системами пінного пожежогасіння, а також неналежна ефективність піноутворювачів, використовуваних для гасіння пожеж пересувною протипожежною технікою. Це в свою чергу може стати причинами неможливості їх гасіння, збільшення матеріальних збитків аж до повного знищення об’єкта протипожежного захисту, травмування та загибелі людей, а також додаткової шкоди довкіллю.Мета. Метою роботи було виявлення причин одержання недостовірних даних під час випробування піноутворювачів для гасіння пожеж, а також шляхів підвищення достовірності і відтворюваності результатів їх випробувань з розробленням відповідної нормативної бази.Методи дослідження. Дослідження передбачали аналіз існуючої нормативної бази та наукових публікацій за напрямками досліджень, а також проведення експериментальних досліджень з визначення показників якості піноутворювачів для гасіння пожеж за стандартизованими, а також нестандартизованими методиками включно з розробленням таких методик.Основні результати дослідження. В результаті проведених досліджень виявлено причини одержання недостовірних даних та низької відтворюваності результатів випробувань з визначення ряду показників якості піноутворювачів для гасіння пожеж та їх робочих розчинів, а також обґрунтовано заходи з їх усунення. Крім того, розроблено нову, а також підтверджено придатність існуючої методики дрібномасштабних випробувань з визначення вогнегасної ефективності повітряно-механічної піни, генерованої з робочих розчинів піноутворювачів, для обґрунтування нормативної інтенсивності їх подавання під час гасіння горючих рідин. В рамках апробації цих методик визначено рекомендовану інтенсивність подавання робочих розчинів піноутворювачів під час гасіння біодизельного палива та його сумішей з нафтовим дизельним паливом. Удосконалено існуючі та розроблено нові нормативні документи щодо випробування і застосування піноутворювачів для гасіння пожеж, якими передбачено користуватися до остаточного переходу на європейську нормативну базу.Висновки. Виявлено причини одержання та запропоновано шляхи усунення недостовірних (хибних) результатів під час визначення окремих фізико-хімічних характеристик піноутворювачів, піноутворювальної здатності їх робочих розчинів, а також її вогнегасної ефективності та ізолювальної здатності. Завдяки використанню бензину-розчинника для гумової промисловості “Нефрас С-2-80/120” – рідини з більш стабільним, ніж автомобільний бензин, хімічним складом і показниками якості – як пального досягнуто підвищення достовірності результатів визнач
{"title":"РОЗРОБЛЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПІНОУТВОРЮВАЧІВ ДЛЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ НА ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД","authors":"V. O. Borovykov, O. Slutska, T. M. Skorobahatko, D. P. Voytovych, R. Sukach","doi":"10.32447/20786662.42.2023.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.42.2023.01","url":null,"abstract":"Проблема. Досвід застосування раніше розроблених національних стандартів, якими встановлено технічні вимоги і методи випробування піноутворювачів загального та спеціального призначення для гасіння пожеж, вказує на високу ймовірність одержання недостовірних даних та низької відтворюваності результатів випробувань з визначення їх фізико-хімічних властивостей та експлуатаційних характеристик. Наслідками цього може бути неналежний рівень протипожежного захисту об’єктів стаціонарними системами пінного пожежогасіння, а також неналежна ефективність піноутворювачів, використовуваних для гасіння пожеж пересувною протипожежною технікою. Це в свою чергу може стати причинами неможливості їх гасіння, збільшення матеріальних збитків аж до повного знищення об’єкта протипожежного захисту, травмування та загибелі людей, а також додаткової шкоди довкіллю.Мета. Метою роботи було виявлення причин одержання недостовірних даних під час випробування піноутворювачів для гасіння пожеж, а також шляхів підвищення достовірності і відтворюваності результатів їх випробувань з розробленням відповідної нормативної бази.Методи дослідження. Дослідження передбачали аналіз існуючої нормативної бази та наукових публікацій за напрямками досліджень, а також проведення експериментальних досліджень з визначення показників якості піноутворювачів для гасіння пожеж за стандартизованими, а також нестандартизованими методиками включно з розробленням таких методик.Основні результати дослідження. В результаті проведених досліджень виявлено причини одержання недостовірних даних та низької відтворюваності результатів випробувань з визначення ряду показників якості піноутворювачів для гасіння пожеж та їх робочих розчинів, а також обґрунтовано заходи з їх усунення. Крім того, розроблено нову, а також підтверджено придатність існуючої методики дрібномасштабних випробувань з визначення вогнегасної ефективності повітряно-механічної піни, генерованої з робочих розчинів піноутворювачів, для обґрунтування нормативної інтенсивності їх подавання під час гасіння горючих рідин. В рамках апробації цих методик визначено рекомендовану інтенсивність подавання робочих розчинів піноутворювачів під час гасіння біодизельного палива та його сумішей з нафтовим дизельним паливом. Удосконалено існуючі та розроблено нові нормативні документи щодо випробування і застосування піноутворювачів для гасіння пожеж, якими передбачено користуватися до остаточного переходу на європейську нормативну базу.Висновки. Виявлено причини одержання та запропоновано шляхи усунення недостовірних (хибних) результатів під час визначення окремих фізико-хімічних характеристик піноутворювачів, піноутворювальної здатності їх робочих розчинів, а також її вогнегасної ефективності та ізолювальної здатності. Завдяки використанню бензину-розчинника для гумової промисловості “Нефрас С-2-80/120” – рідини з більш стабільним, ніж автомобільний бензин, хімічним складом і показниками якості – як пального досягнуто підвищення достовірності результатів визнач","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"5 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74503455","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-19DOI: 10.32447/20786662.42.2023.02
O. E. Vasylieva, Y. Kozak, O. Koval
Постановка проблеми. Одним із радикальних шляхів, що забезпечують зниження втрат від пожеж, є ідентифікація небезпечних чинників пожежі на початковій стадії. Найефективніше це можна здійснити лише за допомогою автоматичних систем виявлення пожеж. Ефективність таких систем визначається передусім досконалістю технічних характеристик датчиків первинної інформації – пожежних сповіщувачів, а також ефективністю системи їх експлуатації. Одним із різновидів пожежних сповіщувачів є теплові пожежні сповіщувачі, які найбільш поширені. Експлуатація теплових пожежних сповіщувачів передбачає визначення їхніх основних технічних характеристик, що здійснюється при їх випробуваннях. Але якщо така часова характеристика як час спрацьовування пожежних сповіщувачів визначається лише при їх стаціонарних випробуваннях, то інша часова характеристика – постійна часу, не визначається ні при стаціонарних, ні при об’єктових випробуваннях теплових пожежних сповіщувачів. У зв’язку із цим актуальним завданням є створення методів визначення часових характеристик (параметрів) теплових пожежних сповіщувачів – часу спрацьовування і постійної часу, які орієнтовані на їх реалізацію при об’єктових випробуваннях.Мета роботи. Розробити імітаційні моделі із використанням пакету Simulink з метою визначення часового параметра – постійної часу пожежних сповіщувачів із терморезистивним чутливим елементом.Методи дослідження. Під час проведення наукових досліджень розроблено імітаційні моделі із використанням пакета Simulink для процесу визначення часового параметра – постійної часу пожежних сповіщувачів із терморезистивним чутливим елементом.Основні результати дослідження. Здійснено дистанційне моделювання, метою якого було визначення оптимальної тривалості одиночних імпульсів електричного струму, за допомогою яких формується тепловий вплив на терморезистивний чутливий елемент пожежних сповіщувачів.Висновки. В імітаційних моделях, розглянутих у статті, реалізовано формування теплового впливу внаслідок протікання через нього імпульсів електричного струму у формі чверті косинусоїди та прямокутного трикутника із амплітудою, що зменшується в часі. Показано, що розроблений метод дає можливість визначати кількісні оцінки часових параметрів пожежних сповіщувачів із терморезистивним чутливим елементом в автоматичному режимі і безпосередньо на об’єкті, що охороняється.
{"title":"ІМІТАЦІЙНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСОВИХ ПАРАМЕТРІВ ПОЖЕЖНОГО СПОВІЩУВАЧА","authors":"O. E. Vasylieva, Y. Kozak, O. Koval","doi":"10.32447/20786662.42.2023.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.42.2023.02","url":null,"abstract":"Постановка проблеми. Одним із радикальних шляхів, що забезпечують зниження втрат від пожеж, є ідентифікація небезпечних чинників пожежі на початковій стадії. Найефективніше це можна здійснити лише за допомогою автоматичних систем виявлення пожеж. Ефективність таких систем визначається передусім досконалістю технічних характеристик датчиків первинної інформації – пожежних сповіщувачів, а також ефективністю системи їх експлуатації. Одним із різновидів пожежних сповіщувачів є теплові пожежні сповіщувачі, які найбільш поширені. Експлуатація теплових пожежних сповіщувачів передбачає визначення їхніх основних технічних характеристик, що здійснюється при їх випробуваннях. Але якщо така часова характеристика як час спрацьовування пожежних сповіщувачів визначається лише при їх стаціонарних випробуваннях, то інша часова характеристика – постійна часу, не визначається ні при стаціонарних, ні при об’єктових випробуваннях теплових пожежних сповіщувачів. У зв’язку із цим актуальним завданням є створення методів визначення часових характеристик (параметрів) теплових пожежних сповіщувачів – часу спрацьовування і постійної часу, які орієнтовані на їх реалізацію при об’єктових випробуваннях.Мета роботи. Розробити імітаційні моделі із використанням пакету Simulink з метою визначення часового параметра – постійної часу пожежних сповіщувачів із терморезистивним чутливим елементом.Методи дослідження. Під час проведення наукових досліджень розроблено імітаційні моделі із використанням пакета Simulink для процесу визначення часового параметра – постійної часу пожежних сповіщувачів із терморезистивним чутливим елементом.Основні результати дослідження. Здійснено дистанційне моделювання, метою якого було визначення оптимальної тривалості одиночних імпульсів електричного струму, за допомогою яких формується тепловий вплив на терморезистивний чутливий елемент пожежних сповіщувачів.Висновки. В імітаційних моделях, розглянутих у статті, реалізовано формування теплового впливу внаслідок протікання через нього імпульсів електричного струму у формі чверті косинусоїди та прямокутного трикутника із амплітудою, що зменшується в часі. Показано, що розроблений метод дає можливість визначати кількісні оцінки часових параметрів пожежних сповіщувачів із терморезистивним чутливим елементом в автоматичному режимі і безпосередньо на об’єкті, що охороняється.","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"141 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"75679704","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-19DOI: 10.32447/20786662.42.2023.05
V. V. Kalinchak, A. Chernenko, A. К. Kopiyka
Горючим рідинам притаманно, крім температури самозаймання, температура спалаху та займання. Саме по значеням температури спалаху та кипіння зазвичай відбувається класифікація горючих та легкозаймистих рідин. Температура спалаху (в англ. літературі flash point) є найбільш дослідженою характеристикою. В той же час температурі займання (в англ. літературі fire point) приділяється значно менша увага. У вітчизняній літературі для визначення температури займання індивідуальних речовин використовують емпіричні залежності або констатують, що температура займання більша за температура спалаху на 1-5ºС для легкозаймистих рідин, на 30-35ºС – для горючих рідин.Запропонована аналітична формула для розрахунку температури займання індивідуальної горючої рідиниметодом краплі. Вона грунтується на припущені, що при займанні на поверхні рідини при температурі займання спостерігається стехіометрія між концентраціями горючої пари рідини і окисника. При виведенні формули враховано залежності тиску насиченої пари рідини та питомої теплоти пароутворення від температури. Проведено порівняння з відомими емпіричними залежностями, експериментальними значеннями для деякої кількості легкозаймистих рідин кожної з трьох категорій та горючих рідин. При врахуванні вищевказаних температурних залежностей отримані значення температури займання рідин значно краще корелюють з іншими результатами.Кривизна поверхні рідини не входить в отриману залежність для температури займання. Тому її можна використовувати і при займанні плоскої поверхні рідини. Перевагою отриманої формули є можливість знаходити температури займання бінарної суміші горючої з негорючою рідиною, наприклад, водою. В першу чергу це стосується водно-спиртових розчинів та водно-паливних емульсій.
{"title":"УДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІТИЧНОЇ ОЦІНКИ ТЕМПЕРАТУР ЗАЙМАННЯ РІДИН","authors":"V. V. Kalinchak, A. Chernenko, A. К. Kopiyka","doi":"10.32447/20786662.42.2023.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.42.2023.05","url":null,"abstract":"Горючим рідинам притаманно, крім температури самозаймання, температура спалаху та займання. Саме по значеням температури спалаху та кипіння зазвичай відбувається класифікація горючих та легкозаймистих рідин. Температура спалаху (в англ. літературі flash point) є найбільш дослідженою характеристикою. В той же час температурі займання (в англ. літературі fire point) приділяється значно менша увага. У вітчизняній літературі для визначення температури займання індивідуальних речовин використовують емпіричні залежності або констатують, що температура займання більша за температура спалаху на 1-5ºС для легкозаймистих рідин, на 30-35ºС – для горючих рідин.Запропонована аналітична формула для розрахунку температури займання індивідуальної горючої рідиниметодом краплі. Вона грунтується на припущені, що при займанні на поверхні рідини при температурі займання спостерігається стехіометрія між концентраціями горючої пари рідини і окисника. При виведенні формули враховано залежності тиску насиченої пари рідини та питомої теплоти пароутворення від температури. Проведено порівняння з відомими емпіричними залежностями, експериментальними значеннями для деякої кількості легкозаймистих рідин кожної з трьох категорій та горючих рідин. При врахуванні вищевказаних температурних залежностей отримані значення температури займання рідин значно краще корелюють з іншими результатами.Кривизна поверхні рідини не входить в отриману залежність для температури займання. Тому її можна використовувати і при займанні плоскої поверхні рідини. Перевагою отриманої формули є можливість знаходити температури займання бінарної суміші горючої з негорючою рідиною, наприклад, водою. В першу чергу це стосується водно-спиртових розчинів та водно-паливних емульсій.","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"77 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"83391748","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-19DOI: 10.32447/20786662.42.2023.06
V. V. Kochubey, O. Lavrenyuk, B. M. Mykhalichko, N. V. Chopik
Вступ. Серед надзвичайно широкого асортименту антипіренів, які використовують з метою зниження горючості полімерних матеріалів на основі епоксидних смол, особливої уваги заслуговують сполуки металів. Проте, здебільшого, дослідники пропонують використовувати в ролі антипіренів інертні до полімеру металовмісні сполуки. Але враховуючи недоліки, притаманні таким антипіренам їх використання невпинно знижується. Натомість все більш популярними стають реакційноздатні металовмісні антипірени, які завдяки наявності в молекулярній структурі функціональних груп вступають в хімічні реакції з компонентами епоксидних композицій. В цьому аспекті доволі перспективними є комплексні сполуки перехідних металів. Втім, на даний час практично відсутні системні дослідження, спрямовані на виявлення послідовного впливу таких антипіренів на структуру, а відтак і на властивості отриманих матеріалів. Тому вкрай актуальними є дослідження, пов’язані з розширенням асортименту антипіренів такого класу та вивчення їх впливу на основні параметри, за якими оцінюють схильність до займання та горіння полімерних матеріалів. Мета. Експериментально дослідити вплив купрум(ІІ) флуориду на особливості перебігу процесів термоокисної деструкції та схильність до займання полімерних матеріалів на основі епоксіамінних композицій.Методи. Поведінку отриманих епоксиполімерів в умовах термоокисної деструкції вивчали методом дериватографії. Для характеристики стійкості епоксиполімерів до займання та самозаймання визначали температури займання та самозаймання згідно з ДСТУ 8829:2019.Результати. Результати проведених дериватографічних досліджень свідчать про те, що інтенсивність термоокисної деструкції полімерів на основі модифікованих купрум(ІІ) флуоридом епоксіамінних композицій суттєво нижча, аніж полімерів на основі немодифікованої композиції. Окрім того згоряння піролітичних залишків органічної складової полімеру на основі модифікованої композиції відбувається у значно вужчому температурному інтервалі, що є беззаперечним свідченням самозгасаючого ефекту горіння купрумвмісного полімеру. Найвищою стійкістю до займання та самозаймання характеризується композиція з вмістом 40 мас.ч. CuF2 на 100 мас.ч. зв’язуючого, температура займання якої на 21ºC вища порівняно з немодифікованою композицією, а температура самозаймання вища на 33ºC.Висновки. Використання як антипірену купрум(ІІ) флуориду призводить до підвищення термоокисної стабільності та стійкості до займання епоксиполімерів. Такий ефект досягається завдяки утворенню міцних координаційних зв’язків що виникають між сіллю d-металу та амінним затвердником епоксидних смол в процесі просторового зшивання епоксіамінної композиції. Внаслідок цього швидкість деструкції полімеру суттєво знижується, оскільки на руйнування новоутворених зв’язків необхідно затратити додаткову енергію. У підсумку це позначається на зменшенні інтенсивності утворення летких горючих продуктів розкладу полімеру та їх дифузії в зону горіння, через що знижується швидкість їхнього о
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ КУПРУМ(ІІ) ФЛУОРИДУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ТЕРМІЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА СТІЙКОСТІ ДО ЗАЙМАННЯ ЕПОКСИПОЛІМЕРІВ","authors":"V. V. Kochubey, O. Lavrenyuk, B. M. Mykhalichko, N. V. Chopik","doi":"10.32447/20786662.42.2023.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.42.2023.06","url":null,"abstract":"Вступ. Серед надзвичайно широкого асортименту антипіренів, які використовують з метою зниження горючості полімерних матеріалів на основі епоксидних смол, особливої уваги заслуговують сполуки металів. Проте, здебільшого, дослідники пропонують використовувати в ролі антипіренів інертні до полімеру металовмісні сполуки. Але враховуючи недоліки, притаманні таким антипіренам їх використання невпинно знижується. Натомість все більш популярними стають реакційноздатні металовмісні антипірени, які завдяки наявності в молекулярній структурі функціональних груп вступають в хімічні реакції з компонентами епоксидних композицій. В цьому аспекті доволі перспективними є комплексні сполуки перехідних металів. Втім, на даний час практично відсутні системні дослідження, спрямовані на виявлення послідовного впливу таких антипіренів на структуру, а відтак і на властивості отриманих матеріалів. Тому вкрай актуальними є дослідження, пов’язані з розширенням асортименту антипіренів такого класу та вивчення їх впливу на основні параметри, за якими оцінюють схильність до займання та горіння полімерних матеріалів. Мета. Експериментально дослідити вплив купрум(ІІ) флуориду на особливості перебігу процесів термоокисної деструкції та схильність до займання полімерних матеріалів на основі епоксіамінних композицій.Методи. Поведінку отриманих епоксиполімерів в умовах термоокисної деструкції вивчали методом дериватографії. Для характеристики стійкості епоксиполімерів до займання та самозаймання визначали температури займання та самозаймання згідно з ДСТУ 8829:2019.Результати. Результати проведених дериватографічних досліджень свідчать про те, що інтенсивність термоокисної деструкції полімерів на основі модифікованих купрум(ІІ) флуоридом епоксіамінних композицій суттєво нижча, аніж полімерів на основі немодифікованої композиції. Окрім того згоряння піролітичних залишків органічної складової полімеру на основі модифікованої композиції відбувається у значно вужчому температурному інтервалі, що є беззаперечним свідченням самозгасаючого ефекту горіння купрумвмісного полімеру. Найвищою стійкістю до займання та самозаймання характеризується композиція з вмістом 40 мас.ч. CuF2 на 100 мас.ч. зв’язуючого, температура займання якої на 21ºC вища порівняно з немодифікованою композицією, а температура самозаймання вища на 33ºC.Висновки. Використання як антипірену купрум(ІІ) флуориду призводить до підвищення термоокисної стабільності та стійкості до займання епоксиполімерів. Такий ефект досягається завдяки утворенню міцних координаційних зв’язків що виникають між сіллю d-металу та амінним затвердником епоксидних смол в процесі просторового зшивання епоксіамінної композиції. Внаслідок цього швидкість деструкції полімеру суттєво знижується, оскільки на руйнування новоутворених зв’язків необхідно затратити додаткову енергію. У підсумку це позначається на зменшенні інтенсивності утворення летких горючих продуктів розкладу полімеру та їх дифузії в зону горіння, через що знижується швидкість їхнього о","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"18 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85185200","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.32447/20786662.41.2022.03
Y. Ballo, R. Yakovchuk, O. I. Kahitin, I. G. Stylik
Проблема. Поширення пожеж по фасадах будівель є одним із найнебезпечніших типів пожеж. Обмеження поширення пожеж по фасадах будівель та споруд є однією із основних вимог пожежної безпеки, яка передбачена чинними будівельними нормами. Попередній аналіз основних методів оцінювання поширення пожежі по фасадах будівель показав ряд недоліків, які можуть значно впливати на точність оцінювання пожежної безпеки фасадів. Аналіз виявлених недоліків та їх систематизація дасть змогу створити удосконалений стенд для здійснення більш точної оцінки обмеження поширення пожежі по фасадах будівель. Ці дослідження стануть передумовою для підвищення пожежної безпеки будівель та споруд різного функціонального призначення, а також дадуть змогу оцінити ефективність превентивних протипожежних заходів.Мета. Виявлення недоліків у методах оцінювання поширення пожежі по фасадах будівель, як передумова розроблення удосконаленого обладнання для оцінювання пожежної небезпеки фасадних систем будівель.Методи. Роботу виконано за допомогою аналітичного методу досліджень шляхом збирання, узагальнення, систематизації та синтезу даних щодо основних методів та стендів, які використовуються під час оцінювання пожежної небезпеки фасадних систем будівель.Результати. В статті проведено аналіз та систематизовано основні методи оцінювання поширення пожежі пофасадах будівель. Виявлено переваги та недоліки існуючих методик та відповідних стендів Європи та інших країн щодо оцінювання ефективності заходів з обмеження поширення фасадних пожеж. Описано основні технічні параметри дослідних стендів та наведено їх конструктивні характеристики. Визначено потенційні напрями досліджень з удосконалення конструктивного виконання досліджуваного стенду для проведення більш точної оцінки можливості поширення пожежі по фасадах будівель. Запропоновано конструктивні рішення, які дадуть можливість оцінитизабезпечення обмеження поширення пожежі по фасадах будівель при застосування вогневих перешкоджувачів.Висновки. Проведеними дослідженнями встановлено, що на сьогодні основні методики та випробувальні стенди не в повній мірі можуть відтворювати реальні геометричні параметри фасадів, що впливає на точність оцінювання обмеження поширення пожежі по фасадах будівель. Систематизовано та узагальнено дані щодо конструктивних параметрів випробувальних стендів з дослідження забезпечення обмеження поширення пожежі по фасадах. На основі виявлених переваг та недоліків існуючих методик, запропоновані нові конструктивні рішення, яким повинен відповідати стенд для обмеження поширення пожежі по фасадах будівель. Визначено, що подальші дослідження мають бути спрямовані на розкриття закономірностей обмеження поширення пожежі по фасадах будівель різного типу та форми, в тому числі, обладнаних зовнішніми вогневими перешкоджувачами.
{"title":"АНАЛІЗ ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ОЦІНЮВАННЯ ПОШИРЕННЯ ПОЖЕЖІ ПО ФАСАДАХ БУДІВЕЛЬ","authors":"Y. Ballo, R. Yakovchuk, O. I. Kahitin, I. G. Stylik","doi":"10.32447/20786662.41.2022.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.41.2022.03","url":null,"abstract":"Проблема. Поширення пожеж по фасадах будівель є одним із найнебезпечніших типів пожеж. Обмеження поширення пожеж по фасадах будівель та споруд є однією із основних вимог пожежної безпеки, яка передбачена чинними будівельними нормами. Попередній аналіз основних методів оцінювання поширення пожежі по фасадах будівель показав ряд недоліків, які можуть значно впливати на точність оцінювання пожежної безпеки фасадів. Аналіз виявлених недоліків та їх систематизація дасть змогу створити удосконалений стенд для здійснення більш точної оцінки обмеження поширення пожежі по фасадах будівель. Ці дослідження стануть передумовою для підвищення пожежної безпеки будівель та споруд різного функціонального призначення, а також дадуть змогу оцінити ефективність превентивних протипожежних заходів.Мета. Виявлення недоліків у методах оцінювання поширення пожежі по фасадах будівель, як передумова розроблення удосконаленого обладнання для оцінювання пожежної небезпеки фасадних систем будівель.Методи. Роботу виконано за допомогою аналітичного методу досліджень шляхом збирання, узагальнення, систематизації та синтезу даних щодо основних методів та стендів, які використовуються під час оцінювання пожежної небезпеки фасадних систем будівель.Результати. В статті проведено аналіз та систематизовано основні методи оцінювання поширення пожежі пофасадах будівель. Виявлено переваги та недоліки існуючих методик та відповідних стендів Європи та інших країн щодо оцінювання ефективності заходів з обмеження поширення фасадних пожеж. Описано основні технічні параметри дослідних стендів та наведено їх конструктивні характеристики. Визначено потенційні напрями досліджень з удосконалення конструктивного виконання досліджуваного стенду для проведення більш точної оцінки можливості поширення пожежі по фасадах будівель. Запропоновано конструктивні рішення, які дадуть можливість оцінитизабезпечення обмеження поширення пожежі по фасадах будівель при застосування вогневих перешкоджувачів.Висновки. Проведеними дослідженнями встановлено, що на сьогодні основні методики та випробувальні стенди не в повній мірі можуть відтворювати реальні геометричні параметри фасадів, що впливає на точність оцінювання обмеження поширення пожежі по фасадах будівель. Систематизовано та узагальнено дані щодо конструктивних параметрів випробувальних стендів з дослідження забезпечення обмеження поширення пожежі по фасадах. На основі виявлених переваг та недоліків існуючих методик, запропоновані нові конструктивні рішення, яким повинен відповідати стенд для обмеження поширення пожежі по фасадах будівель. Визначено, що подальші дослідження мають бути спрямовані на розкриття закономірностей обмеження поширення пожежі по фасадах будівель різного типу та форми, в тому числі, обладнаних зовнішніми вогневими перешкоджувачами.","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"13 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87820015","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}