首页 > 最新文献

Fire Safety最新文献

英文 中文
ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕПЛОЗАХИСНИХ ПАНЕЛЕЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ШВЕЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ОСНОВІ FDS МОДЕЛЮВАННЯ
Pub Date : 2022-12-28 DOI: 10.32447/20786662.41.2022.01
I. I. Adolf, V. I. Tovariansky
Постановка проблеми. Швейні підприємства відносяться до виробництв, де застосовуються сировинні та матеріальні ресурси, при цьому їх функціонування не можливе без участі людини. У разі виникнення пожежі у виробничих цехах таких підприємств її поширення нерідко відбувається робочими місцями, де обертається сировина або готова продукція. Тому актуально проводити дослідження, спрямовані на запобігання поширенню пожеж шляхом використання протипожежних перешкод, зокрема теплозахисних панелей (екранів).Метою роботи є дослідження температур нагрівання швейних робочих місць, захищених теплозахисними панелями, а також ефективності застосування цих панелей.Методи дослідження. Дослідження проводили з використанням методів комп’ютерного моделювання та регресійного аналізу.Основні результати дослідження. З’ясовано, що для захищеної теплозахисною панеллю ділянки максимальна температура нагрівання спостерігалась на відстані 0,01 м від панелі та становила 322,81ᵒС. При цьому температура на відстані 0,01 м з незахищеної сторони ділянки дорівнювала 720,73ᵒС, що в 2,23 рази більше, ніж з захищеної сторони.Це пов’язано з частковим перенесенням зони холодного повітря до верхніх меж теплозахисної панелі, що призводить до охолодження термопар, які розміщені на висоті 0,8 м та відповідають верхній точці розміщення пожежної навантаги на модельованій ділянці.Висновки. Для досліджень використовували програмне забезпечення FDS, за допомогою якого виконано комп’ютерне моделювання горіння швейного робочого місця, обладнаного протипожежними перешкодами – теплозахисними панелями. Встановлено, що теплозахисна панель, виготовлена з металевого листа товщиною 0,00045 м та висотою 0,95 м, розміщена на відстані 0,1 м від пожежної навантаги площею 1,5 м2 з висотою 0,8 м, впродовж 20-ти хв від початку горіння запобігає виникненню температур самозаймання на сусідніх робочих місцях.Отримані результати свідчать про перспективність застосування теплозахисних панелей для робочих місць швейнихпідприємств.
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕПЛОЗАХИСНИХ ПАНЕЛЕЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ШВЕЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ОСНОВІ FDS МОДЕЛЮВАННЯ","authors":"I. I. Adolf, V. I. Tovariansky","doi":"10.32447/20786662.41.2022.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.41.2022.01","url":null,"abstract":"Постановка проблеми. Швейні підприємства відносяться до виробництв, де застосовуються сировинні та матеріальні ресурси, при цьому їх функціонування не можливе без участі людини. У разі виникнення пожежі у виробничих цехах таких підприємств її поширення нерідко відбувається робочими місцями, де обертається сировина або готова продукція. Тому актуально проводити дослідження, спрямовані на запобігання поширенню пожеж шляхом використання протипожежних перешкод, зокрема теплозахисних панелей (екранів).Метою роботи є дослідження температур нагрівання швейних робочих місць, захищених теплозахисними панелями, а також ефективності застосування цих панелей.Методи дослідження. Дослідження проводили з використанням методів комп’ютерного моделювання та регресійного аналізу.Основні результати дослідження. З’ясовано, що для захищеної теплозахисною панеллю ділянки максимальна температура нагрівання спостерігалась на відстані 0,01 м від панелі та становила 322,81ᵒС. При цьому температура на відстані 0,01 м з незахищеної сторони ділянки дорівнювала 720,73ᵒС, що в 2,23 рази більше, ніж з захищеної сторони.Це пов’язано з частковим перенесенням зони холодного повітря до верхніх меж теплозахисної панелі, що призводить до охолодження термопар, які розміщені на висоті 0,8 м та відповідають верхній точці розміщення пожежної навантаги на модельованій ділянці.Висновки. Для досліджень використовували програмне забезпечення FDS, за допомогою якого виконано комп’ютерне моделювання горіння швейного робочого місця, обладнаного протипожежними перешкодами – теплозахисними панелями. Встановлено, що теплозахисна панель, виготовлена з металевого листа товщиною 0,00045 м та висотою 0,95 м, розміщена на відстані 0,1 м від пожежної навантаги площею 1,5 м2 з висотою 0,8 м, впродовж 20-ти хв від початку горіння запобігає виникненню температур самозаймання на сусідніх робочих місцях.Отримані результати свідчать про перспективність застосування теплозахисних панелей для робочих місць швейнихпідприємств.","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"16 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"81969915","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
ПРОБЛЕМИ ІНКЛЮЗИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД В КОНТЕКСТІ БЕЗПЕЧНОЇ ЕВАКУАЦІЇ
Pub Date : 2022-06-27 DOI: 10.32447/20786662.40.2022.08
M. Z. Peleshko, O. I. Bashynskiy, T. Berezhanskyi
У статті розглянуто актуальну проблему інклюзивності будівель та споруд в контексті забезпечення безпеки евакуації осіб з обмеженими можливостями в будівлях різного функціонального призначення у разі виникнення пожежі. Згідно із статистичними даними до маломобільних груп належать від 30 до 50% всього населення (МГН). Своєчасна евакуація людей, зокрема МГН із будівель та приміщень в умовах пожежі є основним завданням, вирішити яке потрібно ще під час проектування та в процесі реконструкції будівлі. В свою чергу ефективність евакуації визначається планувальними рішеннями, зокрема кількістю евакуаційних виходів, їх розташуванням (розосереджене), параметрами виходів та шляхів евакуації, а також їх конструктивним виконанням (напрям відкривання дверей, наявність перепадів висот на шляхах евакуації, наявність горючого оздоблення та ін.). На основі проведеного аналізу показано, що при проектуванні об'єктів, доступних для МГН, повинні бути забезпечені: доступність місць цільового відвідування і безперешкодність переміщення всередині будинків і споруд; безпека евакуаційних шляхів, а також місць проживання, обслуговування і праці; своєчасне отримання МГН повноцінної і якісної інформації, яка допоможе орієнтуватися в просторі, використовувати обладнання, отримувати послуги, брати участь у трудовому і навчальному процесах; зручність і комфорт середовища життєдіяльності. Пожежна безпека для людей з обмеженими можливостями має на меті захистити людей у разі пожежі, а також забезпечити безпечний доступ до громадських і приватних будівель для будь-кого. На сьогодні безпека евакуації із будівель і споруд маломобільних груп населення в багатьох випадках ускладнена, а подекуди неможлива, особливо в умовах пожежі.
{"title":"ПРОБЛЕМИ ІНКЛЮЗИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД В КОНТЕКСТІ БЕЗПЕЧНОЇ ЕВАКУАЦІЇ","authors":"M. Z. Peleshko, O. I. Bashynskiy, T. Berezhanskyi","doi":"10.32447/20786662.40.2022.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.40.2022.08","url":null,"abstract":"У статті розглянуто актуальну проблему інклюзивності будівель та споруд в контексті забезпечення безпеки евакуації осіб з обмеженими можливостями в будівлях різного функціонального призначення у разі виникнення пожежі. Згідно із статистичними даними до маломобільних груп належать від 30 до 50% всього населення (МГН). Своєчасна евакуація людей, зокрема МГН із будівель та приміщень в умовах пожежі є основним завданням, вирішити яке потрібно ще під час проектування та в процесі реконструкції будівлі. В свою чергу ефективність евакуації визначається планувальними рішеннями, зокрема кількістю евакуаційних виходів, їх розташуванням (розосереджене), параметрами виходів та шляхів евакуації, а також їх конструктивним виконанням (напрям відкривання дверей, наявність перепадів висот на шляхах евакуації, наявність горючого оздоблення та ін.). На основі проведеного аналізу показано, що при проектуванні об'єктів, доступних для МГН, повинні бути забезпечені: доступність місць цільового відвідування і безперешкодність переміщення всередині будинків і споруд; безпека евакуаційних шляхів, а також місць проживання, обслуговування і праці; своєчасне отримання МГН повноцінної і якісної інформації, яка допоможе орієнтуватися в просторі, використовувати обладнання, отримувати послуги, брати участь у трудовому і навчальному процесах; зручність і комфорт середовища життєдіяльності. Пожежна безпека для людей з обмеженими можливостями має на меті захистити людей у разі пожежі, а також забезпечити безпечний доступ до громадських і приватних будівель для будь-кого. На сьогодні безпека евакуації із будівель і споруд маломобільних груп населення в багатьох випадках ускладнена, а подекуди неможлива, особливо в умовах пожежі.","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"17 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"75141350","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
СТВОРЕННЯ ЗАГОРОДЖУВАЛЬНИХ СМУГ ВОГНЕГАСНИМИ ПІНАМИ ПІДВИЩЕНОЇ СТІЙКОСТІ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЮ ТРАВ’ЯНИХ ПОЖЕЖ
Pub Date : 2022-06-27 DOI: 10.32447/20786662.40.2022.10
R. Sukach, V. Kovalyshyn, Y. B. Kyryliv, D. P. Voytovych
В статті проаналізовано основні фактори, що впливають на виникнення та розповсюдження трав’яних пожеж, оскільки вони становлять суттєву загрозу. До таких факторів належать швидкість і напрям вітру, відносна вологість повітря, топографія, температура повітря, наявність сухого горючого матеріалу. На основі аналізу літературних джерел встановлено, що запобігти та протидіяти таким пожежам можна створенням загороджувальних смуг з піноутворювачів для гасіння пожеж, які містять поверхнево активні речовини та володіють високою змочувальною здатністю. У цій роботі вивчали створення ефективних загороджувальних смуг з піноутворювача підвищеної стійкості «Барс S-2» для запобігання поширенню трав’яних пожеж на луках і чагарниках, що було досягнуто вивченням відповідних параметрів при нанесенні таких смуг. Отже, основними параметрами, які вивчалися щодо швидкості поширення трав’яних пожеж, були кут ухилу поверхні, швидкість вітру, висота загороджувальної смуги на сухому трав’яному покриві в природних умовах за температури навколишнього середовища 22 °С у напівсонячний день, а також її ширина. Встановлено, що кут ухилу поверхні дуже сильно впливає на швидкість поширення полум’я сухим трав’яним покривом, причому чим більший кут тим вища швидкість. Аналогічний вплив має швидкість вітру на швидкість поширення полум’я. Визначено максимальну температуру полум’я за найсприятливіших умов горіння, яка становить 674 °С та величину теплового потоку – 19,74 кВт/м2. Також вивчено стійкість піни залежно від висоти її нанесення. Загалом, чим вище нанесено шар піни «Барс S-2» тим довше вона буде триматися на трав’яному покриві. Встановлено, що загороджувальна смуга із піноутворювача підвищеної стійкості для гасіння пожеж «Барс S-2» шириною 55 см ефективно запобігає розповсюдженню полум’я при найсприятливіших умовах для поширення полум’я.
{"title":"СТВОРЕННЯ ЗАГОРОДЖУВАЛЬНИХ СМУГ ВОГНЕГАСНИМИ ПІНАМИ ПІДВИЩЕНОЇ СТІЙКОСТІ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЮ ТРАВ’ЯНИХ ПОЖЕЖ","authors":"R. Sukach, V. Kovalyshyn, Y. B. Kyryliv, D. P. Voytovych","doi":"10.32447/20786662.40.2022.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.40.2022.10","url":null,"abstract":"В статті проаналізовано основні фактори, що впливають на виникнення та розповсюдження трав’яних пожеж, оскільки вони становлять суттєву загрозу. До таких факторів належать швидкість і напрям вітру, відносна вологість повітря, топографія, температура повітря, наявність сухого горючого матеріалу. На основі аналізу літературних джерел встановлено, що запобігти та протидіяти таким пожежам можна створенням загороджувальних смуг з піноутворювачів для гасіння пожеж, які містять поверхнево активні речовини та володіють високою змочувальною здатністю. У цій роботі вивчали створення ефективних загороджувальних смуг з піноутворювача підвищеної стійкості «Барс S-2» для запобігання поширенню трав’яних пожеж на луках і чагарниках, що було досягнуто вивченням відповідних параметрів при нанесенні таких смуг. Отже, основними параметрами, які вивчалися щодо швидкості поширення трав’яних пожеж, були кут ухилу поверхні, швидкість вітру, висота загороджувальної смуги на сухому трав’яному покриві в природних умовах за температури навколишнього середовища 22 °С у напівсонячний день, а також її ширина. Встановлено, що кут ухилу поверхні дуже сильно впливає на швидкість поширення полум’я сухим трав’яним покривом, причому чим більший кут тим вища швидкість. Аналогічний вплив має швидкість вітру на швидкість поширення полум’я. Визначено максимальну температуру полум’я за найсприятливіших умов горіння, яка становить 674 °С та величину теплового потоку – 19,74 кВт/м2. Також вивчено стійкість піни залежно від висоти її нанесення. Загалом, чим вище нанесено шар піни «Барс S-2» тим довше вона буде триматися на трав’яному покриві. Встановлено, що загороджувальна смуга із піноутворювача підвищеної стійкості для гасіння пожеж «Барс S-2» шириною 55 см ефективно запобігає розповсюдженню полум’я при найсприятливіших умовах для поширення полум’я.","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"21 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"82060795","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
ВПЛИВ ОПЕРАТИВНОЇ ПЕРЕВІРКИ НА ГОТОВНІСТЬ ЛАНКИ ГАЗОДИМОЗАХИСНОЇ СЛУЖБИ ДО ДІЙ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ
Pub Date : 2022-06-27 DOI: 10.32447/20786662.40.2022.07
Yu. I. Panchyshyn, O. Lazarenko, V. I. Lushch, A. Lyn
Вступ. Станом на сьогодні пожежно-рятувальні формування ДСНС України, виконуючи завдання за призначенням в непридатному для дихання середовищі, а саме: під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та інших не кваліфікованих надзвичайний подій, застосовують апарати на стисненому повітрі (далі – АСП).Мета та задачі дослідження. Метою роботи є зменшення часу організації та залучення ланок газодимозахисної служби до виконання дій за призначенням. Для досягнення поставленої мети було: проаналізовано кількість АСП вітчизняного та закордонного виробництва, якими оснащені оперативні розрахунки підрозділів ДСНС України, проаналізовано порядок виконання оперативної перевірки та перевірки № 1 АСП, що може впливати на оперативність дій ланок ГДЗС під час ліквідації НС, проведено експериментальні дослідження з визначення часу проведення оперативної перевірки використовуючи альтернативну методику проведення перевірки та сучасного пожежно-технічного оснащення.Методи. В роботі використано аналіз статистичних даних та передовий досвід країн Європейського союзу. Аналітичні висновки та аналіз дали підставу для проведення експериментальних досліджень для підтвердження правильності отриманих аналітичних висновків.Результати. За результатами аналізу статистичних показників було визначено, що загальна кількість АСП закордонного виробництва станом на 2021 рік становить 88% від загальної кількості АСП, якими оснащені оперативні розрахунки підрозділів ДСНС України. Встановлено, що тактико-технічні показники та інструкції заводів-виробників дають змогу здійснити зміни алгоритму проведення оперативної перевірки порівняно з методиками перевірок, які проводять сьогодні в підрозділах ДСНС України. Експериментально визначено, що альтернативний порядок проведення оперативної перевірки дає змогу значно зменшити час організації роботи ланок ГДЗС та її вихід на оперативну позицію.Висновки. Проведені аналітичні та експериментальні дослідження дали змогу здійснити розробку методики проведення оперативної перевірки, яка є логічно правильною та послідовною у випадку використання сучасних закордонних АСП. Експериментальні дослідження та запропонований порядок дій під час проведення оперативної перевірки АСП показали можливість зменшення часу залучення ланок ГДЗС до виконання дій за призначенням на 60 % порівняно з існуючими методиками та технічними засобами.
{"title":"ВПЛИВ ОПЕРАТИВНОЇ ПЕРЕВІРКИ НА ГОТОВНІСТЬ ЛАНКИ ГАЗОДИМОЗАХИСНОЇ СЛУЖБИ ДО ДІЙ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ","authors":"Yu. I. Panchyshyn, O. Lazarenko, V. I. Lushch, A. Lyn","doi":"10.32447/20786662.40.2022.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.40.2022.07","url":null,"abstract":"Вступ. Станом на сьогодні пожежно-рятувальні формування ДСНС України, виконуючи завдання за призначенням в непридатному для дихання середовищі, а саме: під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та інших не кваліфікованих надзвичайний подій, застосовують апарати на стисненому повітрі (далі – АСП).Мета та задачі дослідження. Метою роботи є зменшення часу організації та залучення ланок газодимозахисної служби до виконання дій за призначенням. Для досягнення поставленої мети було: проаналізовано кількість АСП вітчизняного та закордонного виробництва, якими оснащені оперативні розрахунки підрозділів ДСНС України, проаналізовано порядок виконання оперативної перевірки та перевірки № 1 АСП, що може впливати на оперативність дій ланок ГДЗС під час ліквідації НС, проведено експериментальні дослідження з визначення часу проведення оперативної перевірки використовуючи альтернативну методику проведення перевірки та сучасного пожежно-технічного оснащення.Методи. В роботі використано аналіз статистичних даних та передовий досвід країн Європейського союзу. Аналітичні висновки та аналіз дали підставу для проведення експериментальних досліджень для підтвердження правильності отриманих аналітичних висновків.Результати. За результатами аналізу статистичних показників було визначено, що загальна кількість АСП закордонного виробництва станом на 2021 рік становить 88% від загальної кількості АСП, якими оснащені оперативні розрахунки підрозділів ДСНС України. Встановлено, що тактико-технічні показники та інструкції заводів-виробників дають змогу здійснити зміни алгоритму проведення оперативної перевірки порівняно з методиками перевірок, які проводять сьогодні в підрозділах ДСНС України. Експериментально визначено, що альтернативний порядок проведення оперативної перевірки дає змогу значно зменшити час організації роботи ланок ГДЗС та її вихід на оперативну позицію.Висновки. Проведені аналітичні та експериментальні дослідження дали змогу здійснити розробку методики проведення оперативної перевірки, яка є логічно правильною та послідовною у випадку використання сучасних закордонних АСП. Експериментальні дослідження та запропонований порядок дій під час проведення оперативної перевірки АСП показали можливість зменшення часу залучення ланок ГДЗС до виконання дій за призначенням на 60 % порівняно з існуючими методиками та технічними засобами.","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"59 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80513469","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 1
ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМПЕРАТУР В СЕРЕДОВИЩІ ГОРІННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ШВЕЙНО-ВИРОБНИЧОЇ ДІЛЯНКИ
Pub Date : 2022-06-27 DOI: 10.32447/20786662.40.2022.11
V. I. Tovarianskyi, I. I. Adolf
Постановка проблеми. Швейні підприємства належать до категорії промислових об’єктів і є одними з найнебезпечніших з точки зору пожежної безпеки. Продукція, яка виготовляється на таких підприємствах, є горючою, а за умови виникнення пожежі площа горіння може сягати значних розмірів. Тому актуальним є дослідження особливостей впливу на пожежну небезпеку чинників, які виникають на окремих виробничих ділянках швейних підприємств.Метою роботи є з’ясувати як температура в осередку пожежі залежить від тривалості горіння та від висоти над осередком пожежі і порівняти ці величини з результатами моделювання.Методи дослідження. Дослідження проводили з використанням методів натурного експерименту, комп’ютерного моделювання та регресійного аналізу.Основні результати дослідження. Встановлено, що зі збільшенням часу горіння експериментальної ділянки температура в осередку пожежі зростала і досягла максимального значення, яке становило 720°С, на 12-ій хв від початку займання. Після цього спостерігалось її поступове зниження. Досліджено значення зміни температур середовища над осередком горіння залежно від висоти вимірювання. Враховуючи те, що висота полум’я була в межах 0,35−0,86 м, вимірювання температур проводили на висотах від 0 до 1,2 м з інтервалом 0,2 м. Отримано залежності зміни температури пожежі експериментальної ділянки від тривалості горіння. Досліджено температури середовища горіння експериментальної ділянки залежно від зміни висоти вимірювань.Висновки. Встановлено, що зі збільшенням часу горіння експериментальної та модельованої ділянок зростання температури в осередку пожежі припинилося на 12-ій хв від початку займання і становило 720°С/731°С, що перевищує цей показник на 2-хвилині на 76,39%/70,73% відповідно. Встановлено, що зі збільшенням висоти над осередком горіння, температури, визначені за результатами експериментального дослідження та моделювання, мають тенденцію до зниження, про що свідчать поліноміальні регресійні моделі.
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМПЕРАТУР В СЕРЕДОВИЩІ ГОРІННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ШВЕЙНО-ВИРОБНИЧОЇ ДІЛЯНКИ","authors":"V. I. Tovarianskyi, I. I. Adolf","doi":"10.32447/20786662.40.2022.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.40.2022.11","url":null,"abstract":"Постановка проблеми. Швейні підприємства належать до категорії промислових об’єктів і є одними з найнебезпечніших з точки зору пожежної безпеки. Продукція, яка виготовляється на таких підприємствах, є горючою, а за умови виникнення пожежі площа горіння може сягати значних розмірів. Тому актуальним є дослідження особливостей впливу на пожежну небезпеку чинників, які виникають на окремих виробничих ділянках швейних підприємств.Метою роботи є з’ясувати як температура в осередку пожежі залежить від тривалості горіння та від висоти над осередком пожежі і порівняти ці величини з результатами моделювання.Методи дослідження. Дослідження проводили з використанням методів натурного експерименту, комп’ютерного моделювання та регресійного аналізу.Основні результати дослідження. Встановлено, що зі збільшенням часу горіння експериментальної ділянки температура в осередку пожежі зростала і досягла максимального значення, яке становило 720°С, на 12-ій хв від початку займання. Після цього спостерігалось її поступове зниження. Досліджено значення зміни температур середовища над осередком горіння залежно від висоти вимірювання. Враховуючи те, що висота полум’я була в межах 0,35−0,86 м, вимірювання температур проводили на висотах від 0 до 1,2 м з інтервалом 0,2 м. Отримано залежності зміни температури пожежі експериментальної ділянки від тривалості горіння. Досліджено температури середовища горіння експериментальної ділянки залежно від зміни висоти вимірювань.Висновки. Встановлено, що зі збільшенням часу горіння експериментальної та модельованої ділянок зростання температури в осередку пожежі припинилося на 12-ій хв від початку займання і становило 720°С/731°С, що перевищує цей показник на 2-хвилині на 76,39%/70,73% відповідно. Встановлено, що зі збільшенням висоти над осередком горіння, температури, визначені за результатами експериментального дослідження та моделювання, мають тенденцію до зниження, про що свідчать поліноміальні регресійні моделі.","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"98 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79254151","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 1
РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТУ НАЦІОНАЛЬНОГО СТАНДАРТУ ПРО ПОВОДЖЕННЯ З ПІНОУТВОРЮВАЧАМИ ДЛЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ
Pub Date : 2022-06-27 DOI: 10.32447/20786662.40.2022.09
T. M. Skorobahatko, V. O. Borovykov, O. Slutska, D. P. Voytovych
Вступ. В Україні існує ряд проблем, пов’язаних з регламентацією порядку застосування і випробування піноутворювачів для гасіння пожеж. Зокрема, широке розмаїття видів і марок піноутворювачів різної хімічної природи та призначення, порядок поводження з якими невідомий працівникам пожежно-рятувальних підрозділів, зумовлює фактичну неможливість реалізації потенціалу сучасних вогнегасних речовин і, відтак, максимізації ефективності гасіння пожеж.Мета та задачі досліджень. Метою роботи було обґрунтування положень та розроблення проекту нормативного документа про поводження з піноутворювачами для гасіння пожеж (їх транспортування, зберігання, періодичний контроль якості, застосування та утилізація) на всіх етапах життєвого циклу.З цією метою необхідно було систематизувати наявні дані щодо класифікації, номенклатури показників якості, технічних вимог та методів випробувань піноутворювачів для гасіння пожеж, а також проаналізувати чинні нормативно-правові документи стосовно безпеки праці, охорони здоров’я та довкілля.Методи. Для досягнення поставленої мети та виконання задач досліджень використано аналітичний метод. Зокрема, проаналізовано літературні дані щодо специфіки та ефективності піноутворювачів різних типів під час гасіння пожеж, їх класифікацію та нормовані показники якості, регламентовані стандартами, результати раніше проведених досліджень, та обґрунтовано структуру розроблюваного нормативного документа.Результати дослідження. Опрацьовано нормативні документи, наукові публікації, а також вітчизняний ринок піноутворювачів для гасіння пожеж, пінозмішувачів і стволів-генераторів піни. За цими даними розроблено проект національного стандарту щодо поводження з піноутворювачами, використовуваними для гасіння пожеж із застосуванням пересувної протипожежної техніки, опис основних положень якого подано в статті.Висновки. Прийняття пропонованого документа сприятиме більшій обґрунтованості вимог, встановлюваних до піноутворювачів під час їх закупівлі, уточненню порядку їх зберігання в пожежно-рятувальних підрозділах, а також подальшому удосконаленню системи контролю якості піноутворювачів та підвищенню ефективності гасіння пожеж із застосуванням пересувної протипожежної техніки. Надалі необхідно провести додаткові дослідження з метою оцінювання кореляції між показниками вогнегасної ефективності піни і класами піноутворювачів. Це забезпечить додаткове зниження витрат на оцінювання якості піноутворювачів, а також науково обґрунтовує вибір піноутворювачів для протипожежного захисту об’єктів залежно від їх специфіки і наявних горючих рідин.
{"title":"РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТУ НАЦІОНАЛЬНОГО СТАНДАРТУ ПРО ПОВОДЖЕННЯ З ПІНОУТВОРЮВАЧАМИ ДЛЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ","authors":"T. M. Skorobahatko, V. O. Borovykov, O. Slutska, D. P. Voytovych","doi":"10.32447/20786662.40.2022.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.40.2022.09","url":null,"abstract":"Вступ. В Україні існує ряд проблем, пов’язаних з регламентацією порядку застосування і випробування піноутворювачів для гасіння пожеж. Зокрема, широке розмаїття видів і марок піноутворювачів різної хімічної природи та призначення, порядок поводження з якими невідомий працівникам пожежно-рятувальних підрозділів, зумовлює фактичну неможливість реалізації потенціалу сучасних вогнегасних речовин і, відтак, максимізації ефективності гасіння пожеж.Мета та задачі досліджень. Метою роботи було обґрунтування положень та розроблення проекту нормативного документа про поводження з піноутворювачами для гасіння пожеж (їх транспортування, зберігання, періодичний контроль якості, застосування та утилізація) на всіх етапах життєвого циклу.З цією метою необхідно було систематизувати наявні дані щодо класифікації, номенклатури показників якості, технічних вимог та методів випробувань піноутворювачів для гасіння пожеж, а також проаналізувати чинні нормативно-правові документи стосовно безпеки праці, охорони здоров’я та довкілля.Методи. Для досягнення поставленої мети та виконання задач досліджень використано аналітичний метод. Зокрема, проаналізовано літературні дані щодо специфіки та ефективності піноутворювачів різних типів під час гасіння пожеж, їх класифікацію та нормовані показники якості, регламентовані стандартами, результати раніше проведених досліджень, та обґрунтовано структуру розроблюваного нормативного документа.Результати дослідження. Опрацьовано нормативні документи, наукові публікації, а також вітчизняний ринок піноутворювачів для гасіння пожеж, пінозмішувачів і стволів-генераторів піни. За цими даними розроблено проект національного стандарту щодо поводження з піноутворювачами, використовуваними для гасіння пожеж із застосуванням пересувної протипожежної техніки, опис основних положень якого подано в статті.Висновки. Прийняття пропонованого документа сприятиме більшій обґрунтованості вимог, встановлюваних до піноутворювачів під час їх закупівлі, уточненню порядку їх зберігання в пожежно-рятувальних підрозділах, а також подальшому удосконаленню системи контролю якості піноутворювачів та підвищенню ефективності гасіння пожеж із застосуванням пересувної протипожежної техніки. Надалі необхідно провести додаткові дослідження з метою оцінювання кореляції між показниками вогнегасної ефективності піни і класами піноутворювачів. Це забезпечить додаткове зниження витрат на оцінювання якості піноутворювачів, а також науково обґрунтовує вибір піноутворювачів для протипожежного захисту об’єктів залежно від їх специфіки і наявних горючих рідин.","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"27 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"73158585","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
ЕНЕРГООЩАДНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ CRUISE-КЕРУВАННЯ АВТОМОБІЛЬНОЮ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНОЮ ТЕХНІКОЮ
Pub Date : 2022-06-24 DOI: 10.32447/20786662.40.2022.05
L. Hashchuk, P. Hashchuk, A. Dominik, M. Sychevsky
Рух автомобільної аварійно-рятувальної машини здійснюється в умовах істотно змінних вітрового потоку, нахилу подовжнього профілю дороги, кривини траси в плані, якості дорожнього полотна, перешкодонасиченості в транспортному потоці. Так що завжди існують чинники, що провокують вимушено неусталені режими роботи всіх систем мобільної машини, а відтак і зайві енерговитрати. Швидкісну неусталеність руху машини покликана усунути система cruise-керування, яка сприяє істотному заощадженню фізичної, емоційної, інтелектуальної енергії водія-оператора. Але завжди стоїть питання, в якій мірі cruise-керування сприяє підвищенню енергетичної ефективності (паливної ощадності) власне мобільної машини?В роботі із застосуванням варіаційного числення виявлено, в яких випадках рух машини зі сталою швидкістю є оптимальним за енергоощадністю, а в яких ознаки оптимальності зникають. Оптимізаційна задача розглядається в термінах так званого виродженого функціонала. Доведено, що загалом cruise-керування не є засобом заощадження енергії власне мобільної машини (не є засобом заощадження споживаного пального). Невпорядковані вітрові потоки зокрема не дають підстав вважати рух машини з усталеною швидкістю енергетично оптимальним. Рух машини з усталеною швидкістю не є енергетично оптимальним і в деяких інших випадках складного дорожнього опору. Подібно ж проявляє себе й перешкодонасиченість в транспортному потоці.Але у разі так званої адитивної природи дорожнього опору, за дії упорядкованого вітру, в умовах вільного руху cruise-керування насправді сприяє підвищенню енергетичної ефективності машини. До того ж, cruise-керування – це засіб штучної інтелектуалізації мобільності, що неминуче охопить увесь транспорт. Так звані круїз-контроль і адаптивний круїз-контроль – це окремі дуже важливі кроки на шляху до цілковито самокерованого мобільного руху.
{"title":"ЕНЕРГООЩАДНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ CRUISE-КЕРУВАННЯ АВТОМОБІЛЬНОЮ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНОЮ ТЕХНІКОЮ","authors":"L. Hashchuk, P. Hashchuk, A. Dominik, M. Sychevsky","doi":"10.32447/20786662.40.2022.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.40.2022.05","url":null,"abstract":"Рух автомобільної аварійно-рятувальної машини здійснюється в умовах істотно змінних вітрового потоку, нахилу подовжнього профілю дороги, кривини траси в плані, якості дорожнього полотна, перешкодонасиченості в транспортному потоці. Так що завжди існують чинники, що провокують вимушено неусталені режими роботи всіх систем мобільної машини, а відтак і зайві енерговитрати. Швидкісну неусталеність руху машини покликана усунути система cruise-керування, яка сприяє істотному заощадженню фізичної, емоційної, інтелектуальної енергії водія-оператора. Але завжди стоїть питання, в якій мірі cruise-керування сприяє підвищенню енергетичної ефективності (паливної ощадності) власне мобільної машини?В роботі із застосуванням варіаційного числення виявлено, в яких випадках рух машини зі сталою швидкістю є оптимальним за енергоощадністю, а в яких ознаки оптимальності зникають. Оптимізаційна задача розглядається в термінах так званого виродженого функціонала. Доведено, що загалом cruise-керування не є засобом заощадження енергії власне мобільної машини (не є засобом заощадження споживаного пального). Невпорядковані вітрові потоки зокрема не дають підстав вважати рух машини з усталеною швидкістю енергетично оптимальним. Рух машини з усталеною швидкістю не є енергетично оптимальним і в деяких інших випадках складного дорожнього опору. Подібно ж проявляє себе й перешкодонасиченість в транспортному потоці.Але у разі так званої адитивної природи дорожнього опору, за дії упорядкованого вітру, в умовах вільного руху cruise-керування насправді сприяє підвищенню енергетичної ефективності машини. До того ж, cruise-керування – це засіб штучної інтелектуалізації мобільності, що неминуче охопить увесь транспорт. Так звані круїз-контроль і адаптивний круїз-контроль – це окремі дуже важливі кроки на шляху до цілковито самокерованого мобільного руху.","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"82141146","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
ВОГНЕГАСНІ ВИПРОБУВАННЯ КОНЦЕНТРОВАНОГО ВОДНОГО РОЗЧИНУ ФЕРУМ(ІІІ) СУЛЬФАТУ
Pub Date : 2022-06-24 DOI: 10.32447/20786662.40.2022.06
M. Y. Karvats’ka, P. V. Pastuhov, V. L. Petrovskii, O. Lavrenyuk, B. M. Mykhalitchko
Вступ. Одним з пріоритетних завдань пожежної безпеки і, зокрема, пожежогасіння є пошук нових вогнегасних речовин, здатних проявляти чималу вогнегасну дію, тобто дуже ефективно призупиняючи поширення полум’я. З огляду на це, перспективними речовинами, які можна було б використати для розробки водних вогнегасних речовин нового покоління, є неорганічні солі феруму, атоми d-металу яких можуть проявляти неабияку схильність до хімічного зв’язування як з гетероатомами різних горючих речовин, так і з активними частинками полум’я.Мета. Провести випробування вогнегасних властивостей концентрованого водного розчину ферум(ІІІ) сульфату та експериментальним шляхом встановити кількісні параметри аерозольного гасіння осередку займання класу «В».Методи. Вогнегасні випробовування концентрованого водного розчину ферум(ІІІ) сульфату на відкритому просторі, проводили за розробленою методикою на установці для гасіння полум'я, що складається з пневматичного розпилювача (Record 2200 ESO) з вбудованою ємністю (0,5 л) і насадкою розприскувача ( 1,2 мм), балона зі стисненим повітрям, оснащеного редуктором для створення тиску в системі випробувань (мінімум 6–8 атм) і манометрами з верхньою межею 1,6 МПа, а також круглим деком ( 40 см) з горючою рідиною (дизельне паливо з додаванням бензину, марки А-95 (ДСТУ 3675-98)).Результати. В умовах проведення випробування тривалість гасіння осередку займання (вогнище класу «В», площею 0,126 м2) 40% водним розчином ферум(ІІІ) сульфату становить 5 с. Вогнегасна ефективність водної вогнегасної речовини стосовно води з урахуванням тривалості та витрат на гасіння вуглеводневого полум’я підвищується у 4,9 раза.Висновки. Експериментальні дослідження показали, що нетривала дія аерозолем 40% водного розчину ферум(ІІІ) сульфату безпосередньо на полум’я зумовлює його доволі ефективне гасіння. Встановлено, що в умовах експерименту тривалість гасіння полум’я аерозолем водної вогнегасної речовини становить 5 с, що у 4,9 раза ефективніше за гасіння водою. Мінімальний об’єм витраченого 40% водного розчину ферум(ІІІ) сульфату на гасіння полум’я становить 0,2 л/м2.
{"title":"ВОГНЕГАСНІ ВИПРОБУВАННЯ КОНЦЕНТРОВАНОГО ВОДНОГО РОЗЧИНУ ФЕРУМ(ІІІ) СУЛЬФАТУ","authors":"M. Y. Karvats’ka, P. V. Pastuhov, V. L. Petrovskii, O. Lavrenyuk, B. M. Mykhalitchko","doi":"10.32447/20786662.40.2022.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.40.2022.06","url":null,"abstract":"Вступ. Одним з пріоритетних завдань пожежної безпеки і, зокрема, пожежогасіння є пошук нових вогнегасних речовин, здатних проявляти чималу вогнегасну дію, тобто дуже ефективно призупиняючи поширення полум’я. З огляду на це, перспективними речовинами, які можна було б використати для розробки водних вогнегасних речовин нового покоління, є неорганічні солі феруму, атоми d-металу яких можуть проявляти неабияку схильність до хімічного зв’язування як з гетероатомами різних горючих речовин, так і з активними частинками полум’я.Мета. Провести випробування вогнегасних властивостей концентрованого водного розчину ферум(ІІІ) сульфату та експериментальним шляхом встановити кількісні параметри аерозольного гасіння осередку займання класу «В».Методи. Вогнегасні випробовування концентрованого водного розчину ферум(ІІІ) сульфату на відкритому просторі, проводили за розробленою методикою на установці для гасіння полум'я, що складається з пневматичного розпилювача (Record 2200 ESO) з вбудованою ємністю (0,5 л) і насадкою розприскувача ( 1,2 мм), балона зі стисненим повітрям, оснащеного редуктором для створення тиску в системі випробувань (мінімум 6–8 атм) і манометрами з верхньою межею 1,6 МПа, а також круглим деком ( 40 см) з горючою рідиною (дизельне паливо з додаванням бензину, марки А-95 (ДСТУ 3675-98)).Результати. В умовах проведення випробування тривалість гасіння осередку займання (вогнище класу «В», площею 0,126 м2) 40% водним розчином ферум(ІІІ) сульфату становить 5 с. Вогнегасна ефективність водної вогнегасної речовини стосовно води з урахуванням тривалості та витрат на гасіння вуглеводневого полум’я підвищується у 4,9 раза.Висновки. Експериментальні дослідження показали, що нетривала дія аерозолем 40% водного розчину ферум(ІІІ) сульфату безпосередньо на полум’я зумовлює його доволі ефективне гасіння. Встановлено, що в умовах експерименту тривалість гасіння полум’я аерозолем водної вогнегасної речовини становить 5 с, що у 4,9 раза ефективніше за гасіння водою. Мінімальний об’єм витраченого 40% водного розчину ферум(ІІІ) сульфату на гасіння полум’я становить 0,2 л/м2.","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90561605","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
АНАЛІЗ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ ЗА ТЕРМІЧНОЮ СТАБІЛЬНІСТЮ СИЛОВОЇ ЛІТІЄВОЇ АКУМУЛЯТОРНОЇ БАТАРЕЇ
Pub Date : 2022-06-24 DOI: 10.32447/20786662.40.2022.04
A. F. Gavryliuk, A. P. Kushnir
Постановка проблеми. Чисельність світового автопарку налічує понад 1 мільярд одиниць і за прогнозами впродовж 50 років їх кількість зросте до 2,5 мільярдів. До складу автопарку входять транспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ), а також ті транспортні засоби, які використовують альтернативні джерела енергії. Розвиток останніх спричинено вичерпанням запасів нафти та газу, колосальною кількістю викидів відпрацьованих газів від транспортних засобів, які обладнані ДВЗ, а також суворими екологічними стандартами, які накладаються на ДВЗ. Основними забруднювачами повітря у відпрацьованих газах ДВЗ є СО2, NOx, CO, NOx. Це вкрай погіршує екологічну ситуацію. Така тенденція призвела до бурхливого розвитку електромобілів. Очевидно, що стрімке збільшення кількості електромобілів призводить до збільшення небезпек, якими вони супроводжуються. Однією з таких небезпек є їх пожежна небезпека.Мета дослідження полягає у виявленні та класифікації чинників впливу на пожежну небезпеку електромобілів, з метою створення підгрунття для її підвищення.Опис матеріалу. Незважаючи на те, що в сучасному електромобілі, передбачено сиcтему керування (BSM) силовою АКБ, (контроль заряду/розряду (SOC), контроль за ємністю (SOH) і температурою (SOT) АКБ), використання термозапобіжників, а також запобіжних вентиляційних отворів для стравлення надлишкового тиску з комірки АКБ, виникають несправності, які викликають незворотну екзотермічну реакцію, що закінчується пожежою чи навіть вибухом. Власне контроль та управління температурою силової АКБ є визначальним чинником безпеки електромобіля в цілому. До основних причин виникнення незворотньої екзотермічної реакції силових АКБ відносять порушення правил експлуатації. До порушень правил експлуатації можна віднести: надмірну зарядку АКБ, механічне пошкодження, в тому числі внаслідок ДТП, перевантаження силової установки електромобіля, що призводить до протікання по провідниках струмів перевантаження. Порушення правил експлуатації призводять до перегрівання АКБ, що ініціює незворотню екзотермічну реакцію з подальшим займанням чи вибухом. Механічне пошкодження призводить до короткого замкнення АКБ, що також ініціює незворотню екзотермічну реакцію. Вже при досягненні температури 80 ˚С в силовій АКБ можуть виникнути незворотні теплові процеси, а при досягненні 130 ˚С відбувається плавлення сепаратора, що призводить до короткого замкнення (КЗ) АКБ. При повністю зарядженій батареї температура, в одній комірці АКБ при КЗ може сягати 700 ˚С і більше. Серед усіх типів батарей, які використовуються у сучасних електромобілях, NCA є найбільш пожежно небезпечними (в той же час NCA має найкращі характеристики, по питомої енергетичної ємності). Після неї більш пожежобезпечною є літій-іонна батарея, катод якої виготовлений на основі оксиду літій-кобальту (LCO), після неї слідує літій-іонна батарея, катод якої виготовлений на основі оксиду літій-нікель-кобальт марганецю (NMC) і літій-іонна батарея, катод якої виготовлений на основі оксиду л
{"title":"АНАЛІЗ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ ЗА ТЕРМІЧНОЮ СТАБІЛЬНІСТЮ СИЛОВОЇ ЛІТІЄВОЇ АКУМУЛЯТОРНОЇ БАТАРЕЇ","authors":"A. F. Gavryliuk, A. P. Kushnir","doi":"10.32447/20786662.40.2022.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.40.2022.04","url":null,"abstract":"Постановка проблеми. Чисельність світового автопарку налічує понад 1 мільярд одиниць і за прогнозами впродовж 50 років їх кількість зросте до 2,5 мільярдів. До складу автопарку входять транспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ), а також ті транспортні засоби, які використовують альтернативні джерела енергії. Розвиток останніх спричинено вичерпанням запасів нафти та газу, колосальною кількістю викидів відпрацьованих газів від транспортних засобів, які обладнані ДВЗ, а також суворими екологічними стандартами, які накладаються на ДВЗ. Основними забруднювачами повітря у відпрацьованих газах ДВЗ є СО2, NOx, CO, NOx. Це вкрай погіршує екологічну ситуацію. Така тенденція призвела до бурхливого розвитку електромобілів. Очевидно, що стрімке збільшення кількості електромобілів призводить до збільшення небезпек, якими вони супроводжуються. Однією з таких небезпек є їх пожежна небезпека.Мета дослідження полягає у виявленні та класифікації чинників впливу на пожежну небезпеку електромобілів, з метою створення підгрунття для її підвищення.Опис матеріалу. Незважаючи на те, що в сучасному електромобілі, передбачено сиcтему керування (BSM) силовою АКБ, (контроль заряду/розряду (SOC), контроль за ємністю (SOH) і температурою (SOT) АКБ), використання термозапобіжників, а також запобіжних вентиляційних отворів для стравлення надлишкового тиску з комірки АКБ, виникають несправності, які викликають незворотну екзотермічну реакцію, що закінчується пожежою чи навіть вибухом. Власне контроль та управління температурою силової АКБ є визначальним чинником безпеки електромобіля в цілому. До основних причин виникнення незворотньої екзотермічної реакції силових АКБ відносять порушення правил експлуатації. До порушень правил експлуатації можна віднести: надмірну зарядку АКБ, механічне пошкодження, в тому числі внаслідок ДТП, перевантаження силової установки електромобіля, що призводить до протікання по провідниках струмів перевантаження. Порушення правил експлуатації призводять до перегрівання АКБ, що ініціює незворотню екзотермічну реакцію з подальшим займанням чи вибухом. Механічне пошкодження призводить до короткого замкнення АКБ, що також ініціює незворотню екзотермічну реакцію. Вже при досягненні температури 80 ˚С в силовій АКБ можуть виникнути незворотні теплові процеси, а при досягненні 130 ˚С відбувається плавлення сепаратора, що призводить до короткого замкнення (КЗ) АКБ. При повністю зарядженій батареї температура, в одній комірці АКБ при КЗ може сягати 700 ˚С і більше. Серед усіх типів батарей, які використовуються у сучасних електромобілях, NCA є найбільш пожежно небезпечними (в той же час NCA має найкращі характеристики, по питомої енергетичної ємності). Після неї більш пожежобезпечною є літій-іонна батарея, катод якої виготовлений на основі оксиду літій-кобальту (LCO), після неї слідує літій-іонна батарея, катод якої виготовлений на основі оксиду літій-нікель-кобальт марганецю (NMC) і літій-іонна батарея, катод якої виготовлений на основі оксиду л","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77243090","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 2
НЕОБХІДНІСТЬ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИК ВОГНЕВИХ ВИПРОБУВАНЬ ВОГНЕГАСНИХ ПОРОШКІВ ДЛЯ ГАСІННЯ МЕТАЛІВ
Pub Date : 2022-06-23 DOI: 10.32447/20786662.40.2022.03
D. P. Voytovych, R. Sukach
Вступ. Гасіння пожеж з горінням металів пов’язане з рядом труднощів. Зокрема, існує певна невизначеність у виборі вогнегасних порошків, придатних для гасіння того чи іншого металу, відповідних технічних засобів пожежогасіння, а також нормованих параметрів подавання вогнегасних речовин, у тому числі в умовах горіння декількох горючих матеріалів різної природи одночасно. Вирішення цих проблем дасть змогу підвищити ефективність боротьби з пожежами, що супроводжуються горінням металів.Мета та задачі досліджень. Метою роботи було обґрунтування напрямів досліджень з підвищення ефективності гасіння пожеж класу D розробленням методик випробувань вогнегасних порошків, призначених для їх гасіння. З цією метою необхідно було проаналізувати документи, якими регламентовано порядок визначення вогнегасної ефективності порошків під час гасіння металів, а також літературні дані щодо вогнегасних порошків, призначених для гасіння пожеж класу D і технічних засобів їх подавання.Методи. Для досягнення мети та реалізації поставлених задач застосовано аналітичний метод. Проаналізовано методи оцінювання вогнегасної ефективності вогнегасних порошків під час гасіння пожеж класу D, регламентовані стандартами ISO 7165, ГОСТ Р 53280.5, методику, запропоновану в Україні, дані щодо таких порошків, насадок-заспокоювачів для їх подавання, а також сучасні підходи до удосконалення існуючих методів.Результати дослідження. Вивчено необхідність удосконалення рецептур вогнегасних порошків для гасіння металів, насадок-заспокоювачів для їх подавання, а також відповідних технічних засобів пожежогасіння. Обґрунтовано потребу в подальших роботах з удосконалення таких методів, розроблення методів оцінювання ефективності порошків для гасіння горючих металів, а також їхньої сумісності з вогнегасними речовинами інших типів під час гасіння пожеж, що супроводжуються горінням речовин і матеріалів різної природи.Висновки. Для розроблення відповідних методик запропоновано взяти за основу методи випробування з визначення вогнегасної ефективності порошків для гасіння пожеж класу D, передбачені ISO 7165, а також сумісності вогнегасних порошків з повітряно-механічною піною, регламентований EN 615. Встановлено, що для забезпечення єдності вимірювань необхідно використовувати випробувальний пристрій типу вогнегасника з унормованими параметрами, а також насадку-заспокоювач заданої конструкції. Створення таких методів дасть змогу визначати вогнегасну ефективність порошків для гасіння тих чи інших горючих металів без огляду на характеристики використовуваних технічних засобів пожежогасіння, а також оцінювати нормовані параметри подавання вогнегасних порошків (тривалість подавання, питома витрата тощо) технічними засобами, в тому числі стаціонарними системами пожежогасіння.
{"title":"НЕОБХІДНІСТЬ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИК ВОГНЕВИХ ВИПРОБУВАНЬ ВОГНЕГАСНИХ ПОРОШКІВ ДЛЯ ГАСІННЯ МЕТАЛІВ","authors":"D. P. Voytovych, R. Sukach","doi":"10.32447/20786662.40.2022.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.32447/20786662.40.2022.03","url":null,"abstract":"Вступ. Гасіння пожеж з горінням металів пов’язане з рядом труднощів. Зокрема, існує певна невизначеність у виборі вогнегасних порошків, придатних для гасіння того чи іншого металу, відповідних технічних засобів пожежогасіння, а також нормованих параметрів подавання вогнегасних речовин, у тому числі в умовах горіння декількох горючих матеріалів різної природи одночасно. Вирішення цих проблем дасть змогу підвищити ефективність боротьби з пожежами, що супроводжуються горінням металів.Мета та задачі досліджень. Метою роботи було обґрунтування напрямів досліджень з підвищення ефективності гасіння пожеж класу D розробленням методик випробувань вогнегасних порошків, призначених для їх гасіння. З цією метою необхідно було проаналізувати документи, якими регламентовано порядок визначення вогнегасної ефективності порошків під час гасіння металів, а також літературні дані щодо вогнегасних порошків, призначених для гасіння пожеж класу D і технічних засобів їх подавання.Методи. Для досягнення мети та реалізації поставлених задач застосовано аналітичний метод. Проаналізовано методи оцінювання вогнегасної ефективності вогнегасних порошків під час гасіння пожеж класу D, регламентовані стандартами ISO 7165, ГОСТ Р 53280.5, методику, запропоновану в Україні, дані щодо таких порошків, насадок-заспокоювачів для їх подавання, а також сучасні підходи до удосконалення існуючих методів.Результати дослідження. Вивчено необхідність удосконалення рецептур вогнегасних порошків для гасіння металів, насадок-заспокоювачів для їх подавання, а також відповідних технічних засобів пожежогасіння. Обґрунтовано потребу в подальших роботах з удосконалення таких методів, розроблення методів оцінювання ефективності порошків для гасіння горючих металів, а також їхньої сумісності з вогнегасними речовинами інших типів під час гасіння пожеж, що супроводжуються горінням речовин і матеріалів різної природи.Висновки. Для розроблення відповідних методик запропоновано взяти за основу методи випробування з визначення вогнегасної ефективності порошків для гасіння пожеж класу D, передбачені ISO 7165, а також сумісності вогнегасних порошків з повітряно-механічною піною, регламентований EN 615. Встановлено, що для забезпечення єдності вимірювань необхідно використовувати випробувальний пристрій типу вогнегасника з унормованими параметрами, а також насадку-заспокоювач заданої конструкції. Створення таких методів дасть змогу визначати вогнегасну ефективність порошків для гасіння тих чи інших горючих металів без огляду на характеристики використовуваних технічних засобів пожежогасіння, а також оцінювати нормовані параметри подавання вогнегасних порошків (тривалість подавання, питома витрата тощо) технічними засобами, в тому числі стаціонарними системами пожежогасіння.","PeriodicalId":12280,"journal":{"name":"Fire Safety","volume":"119 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86119436","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
期刊
Fire Safety
全部 Acc. Chem. Res. ACS Applied Bio Materials ACS Appl. Electron. Mater. ACS Appl. Energy Mater. ACS Appl. Mater. Interfaces ACS Appl. Nano Mater. ACS Appl. Polym. Mater. ACS BIOMATER-SCI ENG ACS Catal. ACS Cent. Sci. ACS Chem. Biol. ACS Chemical Health & Safety ACS Chem. Neurosci. ACS Comb. Sci. ACS Earth Space Chem. ACS Energy Lett. ACS Infect. Dis. ACS Macro Lett. ACS Mater. Lett. ACS Med. Chem. Lett. ACS Nano ACS Omega ACS Photonics ACS Sens. ACS Sustainable Chem. Eng. ACS Synth. Biol. Anal. Chem. BIOCHEMISTRY-US Bioconjugate Chem. BIOMACROMOLECULES Chem. Res. Toxicol. Chem. Rev. Chem. Mater. CRYST GROWTH DES ENERG FUEL Environ. Sci. Technol. Environ. Sci. Technol. Lett. Eur. J. Inorg. Chem. IND ENG CHEM RES Inorg. Chem. J. Agric. Food. Chem. J. Chem. Eng. Data J. Chem. Educ. J. Chem. Inf. Model. J. Chem. Theory Comput. J. Med. Chem. J. Nat. Prod. J PROTEOME RES J. Am. Chem. Soc. LANGMUIR MACROMOLECULES Mol. Pharmaceutics Nano Lett. Org. Lett. ORG PROCESS RES DEV ORGANOMETALLICS J. Org. Chem. J. Phys. Chem. J. Phys. Chem. A J. Phys. Chem. B J. Phys. Chem. C J. Phys. Chem. Lett. Analyst Anal. Methods Biomater. Sci. Catal. Sci. Technol. Chem. Commun. Chem. Soc. Rev. CHEM EDUC RES PRACT CRYSTENGCOMM Dalton Trans. Energy Environ. Sci. ENVIRON SCI-NANO ENVIRON SCI-PROC IMP ENVIRON SCI-WAT RES Faraday Discuss. Food Funct. Green Chem. Inorg. Chem. Front. Integr. Biol. J. Anal. At. Spectrom. J. Mater. Chem. A J. Mater. Chem. B J. Mater. Chem. C Lab Chip Mater. Chem. Front. Mater. Horiz. MEDCHEMCOMM Metallomics Mol. Biosyst. Mol. Syst. Des. Eng. Nanoscale Nanoscale Horiz. Nat. Prod. Rep. New J. Chem. Org. Biomol. Chem. Org. Chem. Front. PHOTOCH PHOTOBIO SCI PCCP Polym. Chem.
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
0
微信
客服QQ
Book学术公众号 扫码关注我们
反馈
×
意见反馈
请填写您的意见或建议
请填写您的手机或邮箱
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
现在去查看 取消
×
提示
确定
Book学术官方微信
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术
文献互助 智能选刊 最新文献 互助须知 联系我们:info@booksci.cn
Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。
Copyright © 2023 Book学术 All rights reserved.
ghs 京公网安备 11010802042870号 京ICP备2023020795号-1