Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.33099/2311-7249/2022-45-3-17-26
С. А. Макаров, В.О. Лєбєдєв, Є.М. Дроб, О. Д. Ковальчук
У роботі проведено аналіз та прогнозування електромагнітної сумісності системи державного впізнавання яка використовуються у Збройних Силах України та мережі мобільного зв’язку стандарту LTE. Визначено метод розробки моделей взаємодії озброєння, військової техніки ПС ЗС України та радіоелектронних засобів (РЕЗ) мережі мобільного зв’язку стандарту LTE у визначеній смузі частот для виявлення тенденції в напрямку розвитку та вдосконалення радіолокаційних систем з активною системою запиту та відповіді (свій-чужий) які використовуються в системі державного впізнавання у Повітряних Силах Збройних Сил України, що забезпечить належну завадостійкість військової техніки від впливу випромінювання систем мобільного зв’язку технології LTE. Визначено метод аналізу міжсистемної ЕМС угрупування радіоелектронних засобів системи державного впізнавання (СДВ) відносно системи мобільного зв’язку за технологією стандарту LTE та розроблені складові моделей міжсистемної взаємодії радіоелектронних засобів системи державного впізнавання і мереж мобільного (рухомого) зв’язку за технологією LTE. В моделях взаємодії РЕЗ СДВ і мереж зв’язку технології LTE враховано умови та особливості функціонування РЕЗ СДВ та мереж LTE. В моделях враховані особливості розміщення РЕЗ, характеристики їхніх діаграм спрямованості, взаємна просторова орієнтація антенних систем та їх поляризація. Побудовано моделі міжсистемної взаємодії РЕЗ підсистем СДВ ЗС України і мереж мобільного зв’язку технології LTE у діапазоні частот роботи системи державного впізнавання. Проведемо оцінку взаємодії радіоелектронних засобів системи державного впізнавання і мереж мобільного зв’язку за технологією LTE на міжсистемному рівні для визначення найгірших умов їх взаємодії за відповідними bands за класифікацією 3GPP. Визначено потенційно несумісні радіоелектронні засоби спеціальних та загальних користувачів у визначеній смузі частот. Визначено можливі шляхи та напрямки забезпечення міжсистемної ЕМС мережі мобільного зв’язку технології LTE та системи державного впізнавання, які полягають у проведенні заходів конверсії смуги частот 1427-1532 МГц, або шляхом заміни системи державного впізнавання розробки радянського союзу на систему державного впізнавання яка використовується країнами що входять до блоку NATO.
{"title":"Удосконалення моделі міжсистемної взаємодії радіоелектронних засобів системи державного впізнавання і мереж мобільного зв’язку технології LTE у смузі частот 1427-1532 Мгц","authors":"С. А. Макаров, В.О. Лєбєдєв, Є.М. Дроб, О. Д. Ковальчук","doi":"10.33099/2311-7249/2022-45-3-17-26","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-17-26","url":null,"abstract":"У роботі проведено аналіз та прогнозування електромагнітної сумісності системи державного впізнавання яка використовуються у Збройних Силах України та мережі мобільного зв’язку стандарту LTE. Визначено метод розробки моделей взаємодії озброєння, військової техніки ПС ЗС України та радіоелектронних засобів (РЕЗ) мережі мобільного зв’язку стандарту LTE у визначеній смузі частот для виявлення тенденції в напрямку розвитку та вдосконалення радіолокаційних систем з активною системою запиту та відповіді (свій-чужий) які використовуються в системі державного впізнавання у Повітряних Силах Збройних Сил України, що забезпечить належну завадостійкість військової техніки від впливу випромінювання систем мобільного зв’язку технології LTE. Визначено метод аналізу міжсистемної ЕМС угрупування радіоелектронних засобів системи державного впізнавання (СДВ) відносно системи мобільного зв’язку за технологією стандарту LTE та розроблені складові моделей міжсистемної взаємодії радіоелектронних засобів системи державного впізнавання і мереж мобільного (рухомого) зв’язку за технологією LTE. В моделях взаємодії РЕЗ СДВ і мереж зв’язку технології LTE враховано умови та особливості функціонування РЕЗ СДВ та мереж LTE. В моделях враховані особливості розміщення РЕЗ, характеристики їхніх діаграм спрямованості, взаємна просторова орієнтація антенних систем та їх поляризація. Побудовано моделі міжсистемної взаємодії РЕЗ підсистем СДВ ЗС України і мереж мобільного зв’язку технології LTE у діапазоні частот роботи системи державного впізнавання. Проведемо оцінку взаємодії радіоелектронних засобів системи державного впізнавання і мереж мобільного зв’язку за технологією LTE на міжсистемному рівні для визначення найгірших умов їх взаємодії за відповідними bands за класифікацією 3GPP. Визначено потенційно несумісні радіоелектронні засоби спеціальних та загальних користувачів у визначеній смузі частот. Визначено можливі шляхи та напрямки забезпечення міжсистемної ЕМС мережі мобільного зв’язку технології LTE та системи державного впізнавання, які полягають у проведенні заходів конверсії смуги частот 1427-1532 МГц, або шляхом заміни системи державного впізнавання розробки радянського союзу на систему державного впізнавання яка використовується країнами що входять до блоку NATO.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124882250","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.33099/2311-7249/2022-45-3-27-31
Валерій Крайнов, Роман Грозовський, Ірина Новікова
Питання створення комплексної системи інформаційної безпеки органів управління військового призначення – важлива частина концепції впровадження нових інформаційних технологій в військову справу. В умовах збройної агресії російської федерації значно вирослі загрози інформаційній безпеці держави. Ключове завдання системи інформаційної безпеки забезпечити створення передумов для розвитку такого потенціалу інформаційної сфери України, за якого забезпечується її випереджальний розвиток, а зовнішні негативні впливи не створюють реальних небезпек національній інформаційній безпеці держави. Тому в скрутній економічній обстановці, яка склалася на сьогоднішній день в Україні, виключно актуальною стала проблема розумного, науково обґрунтованого та ефективного використання вкрай обмежених матеріальних ресурсів та пошук нових можливостей забезпечення інформаційної безпеки органів управління військового призначення з урахуванням переходу від традиційної форми подання системи захисту інформації до широкого розуміння інформаційної безпеки держави у сфері оборони в умовах воєнного стану. Суть нового уявлення полягає у реалізації комплексного підходу до розуміння інформаційної безпеки як сукупності основних напрямків захисту інформації, захисту від інформації та формування безпекового середовища в умовах воєнного стану. Це стосується і робіт по створенню, впровадженню та експлуатації комплексної системи інформаційної безпеки органів управління військового призначення. Особливого значення набуває необхідність обґрунтування вимог до комплексної системи інформаційної безпеки органів управління військового призначення як на етапе проектування так і при створенні, впровадженні та експлуатації.
{"title":"Обґрунтування вимог до комплексної системи інформаційної безпеки органів управління військового призначення","authors":"Валерій Крайнов, Роман Грозовський, Ірина Новікова","doi":"10.33099/2311-7249/2022-45-3-27-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-27-31","url":null,"abstract":"Питання створення комплексної системи інформаційної безпеки органів управління військового призначення – важлива частина концепції впровадження нових інформаційних технологій в військову справу. В умовах збройної агресії російської федерації значно вирослі загрози інформаційній безпеці держави. Ключове завдання системи інформаційної безпеки забезпечити створення передумов для розвитку такого потенціалу інформаційної сфери України, за якого забезпечується її випереджальний розвиток, а зовнішні негативні впливи не створюють реальних небезпек національній інформаційній безпеці держави. Тому в скрутній економічній обстановці, яка склалася на сьогоднішній день в Україні, виключно актуальною стала проблема розумного, науково обґрунтованого та ефективного використання вкрай обмежених матеріальних ресурсів та пошук нових можливостей забезпечення інформаційної безпеки органів управління військового призначення з урахуванням переходу від традиційної форми подання системи захисту інформації до широкого розуміння інформаційної безпеки держави у сфері оборони в умовах воєнного стану. Суть нового уявлення полягає у реалізації комплексного підходу до розуміння інформаційної безпеки як сукупності основних напрямків захисту інформації, захисту від інформації та формування безпекового середовища в умовах воєнного стану. Це стосується і робіт по створенню, впровадженню та експлуатації комплексної системи інформаційної безпеки органів управління військового призначення. Особливого значення набуває необхідність обґрунтування вимог до комплексної системи інформаційної безпеки органів управління військового призначення як на етапе проектування так і при створенні, впровадженні та експлуатації.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128305482","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.33099/2311-7249/2022-45-3-91-96
Олександр Шапран, Євгеній Махно
Зі стрімким розвитком технологій штучного інтелекту (далі - AI) і безперервним зростанням інтересу до їх застосування в освіті спостерігається значне розширення спектру наукових напрямків щодо застосування AI в освіті (далі - AIEd). Це дослідження бере за мету провести аналіз чисельних досліджень у сфері застосування АІ в освіті, представити існуючі перспективні напрямки розвитку AIEd з точки зору всебічного забезпечення освітніх процесів, спрощення та покращення сприйняття навчального матеріалу студентами та підвищення ефективності навчання. Висвітлити проблемні сторони, наявні перешкоди та шляхи подальшого розвитку і впровадження майбутніх технологічних розробок. Крім того, підкреслити важливість і необхідність продовження існуючих та провадження нових досліджень AIEd.
{"title":"Напрямки інтелектуалізації в освіті","authors":"Олександр Шапран, Євгеній Махно","doi":"10.33099/2311-7249/2022-45-3-91-96","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-91-96","url":null,"abstract":"Зі стрімким розвитком технологій штучного інтелекту (далі - AI) і безперервним зростанням інтересу до їх застосування в освіті спостерігається значне розширення спектру наукових напрямків щодо застосування AI в освіті (далі - AIEd). Це дослідження бере за мету провести аналіз чисельних досліджень у сфері застосування АІ в освіті, представити існуючі перспективні напрямки розвитку AIEd з точки зору всебічного забезпечення освітніх процесів, спрощення та покращення сприйняття навчального матеріалу студентами та підвищення ефективності навчання. Висвітлити проблемні сторони, наявні перешкоди та шляхи подальшого розвитку і впровадження майбутніх технологічних розробок. Крім того, підкреслити важливість і необхідність продовження існуючих та провадження нових досліджень AIEd.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"2013 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125658414","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.33099/2311-7249/2022-45-3-37-44
Віталій Злакоман, Валерій Гордійчук
Форми, методи і засоби ведення війни в усі часи існування людства безпосередньо залежали від науково-технологічного прогресу. З освоєнням космосу, стрімким розвитком робототехніки, штучного інтелекту, інформаційних та комп’ютерних технологій суттєвих змін зазнали погляди провідних держав та воєнно-політичних блоків на питання концептуальних підходів до процесів планування і ведення операцій. Сучасні війни і війни майбутнього розглядаються як багатовимірні та високотехнологічні. В основі міждержавної стратегічної конкуренції останнім часом спостерігається тенденція до збільшення ролі політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних методів протиборства у конфлікті, а середовищем військових протистоянь розглядаються п’ять доменів: суша, море, повітряний простір, космічний простір та кіберпростір. У зв’язку із цим, широкого розповсюдження серед країн-членів НАТО набуває поняття “мультидоменна операція” як найбільш ефективний інструмент досягнення оперативних і тактичних цілей. Перемога у сучасному конфлікті у більшій мірі стає залежною від технологічної переваги, аніж від чисельності армій і кількості бойової техніки. Основним завданням, що ставиться при розробці концепцій мультимедійної операції, розглядається можливість максимально ефективного застосування наявних сил та засобів з усіх доменів при найменших втратах. Досягнення поставленої мети виглядає можливим виключно за рахунок комплексного використання сучасних технологій: штучного інтелекту, швидкісних мереж та протоколів передачі даних, хмарних сховищ зберігання і обчислення даних, аутентифікації доступу, криптографічного захисту інформації, тощо. В роботі розглянуто суть концепції мультимедійної операції, проведено аналіз сучасних технологій, які використовуються, або заплановані до використання провідними країнами для забезпечення концепцій мультимедійної операції, а також визначено можливі напрямки розробки концепції мультимедійної операції для оборони України на основі сучасних технологій.
{"title":"Концепція мультидоменних операцій для оборони України: технологічний аспект","authors":"Віталій Злакоман, Валерій Гордійчук","doi":"10.33099/2311-7249/2022-45-3-37-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-37-44","url":null,"abstract":"Форми, методи і засоби ведення війни в усі часи існування людства безпосередньо залежали від науково-технологічного прогресу. З освоєнням космосу, стрімким розвитком робототехніки, штучного інтелекту, інформаційних та комп’ютерних технологій суттєвих змін зазнали погляди провідних держав та воєнно-політичних блоків на питання концептуальних підходів до процесів планування і ведення операцій. \u0000Сучасні війни і війни майбутнього розглядаються як багатовимірні та високотехнологічні. В основі міждержавної стратегічної конкуренції останнім часом спостерігається тенденція до збільшення ролі політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних методів протиборства у конфлікті, а середовищем військових протистоянь розглядаються п’ять доменів: суша, море, повітряний простір, космічний простір та кіберпростір. \u0000У зв’язку із цим, широкого розповсюдження серед країн-членів НАТО набуває поняття “мультидоменна операція” як найбільш ефективний інструмент досягнення оперативних і тактичних цілей. Перемога у сучасному конфлікті у більшій мірі стає залежною від технологічної переваги, аніж від чисельності армій і кількості бойової техніки. Основним завданням, що ставиться при розробці концепцій мультимедійної операції, розглядається можливість максимально ефективного застосування наявних сил та засобів з усіх доменів при найменших втратах. Досягнення поставленої мети виглядає можливим виключно за рахунок комплексного використання сучасних технологій: штучного інтелекту, швидкісних мереж та протоколів передачі даних, хмарних сховищ зберігання і обчислення даних, аутентифікації доступу, криптографічного захисту інформації, тощо. \u0000В роботі розглянуто суть концепції мультимедійної операції, проведено аналіз сучасних технологій, які використовуються, або заплановані до використання провідними країнами для забезпечення концепцій мультимедійної операції, а також визначено можливі напрямки розробки концепції мультимедійної операції для оборони України на основі сучасних технологій.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"85 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126230626","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.33099/2311-7249/2022-45-3-63-68
Леонід Маслюк, Василь Гавалко, Сергій Джигомон
На сучасному етапі ведення збройної боротьби основу успішного досягнення мети операції (бойових дій) становить своєчасне і ефективне застосування засобів вогневого ураження і, в першу чергу, ракетних військ і артилерії (РВ і А). Ефективність вогневого ураження противника залежить від спроможності системи управління РВ і А в надзвичайно складних та високо динамічних умовах оперативно і якісно вирішувати завдання щодо планування вогневого ураження противника, організації та ведення артилерійської розвідки (збору, обробки розвідувальних відомостей, своєчасного їх доведення усім посадовим особам), прийняття обґрунтованих рішень та оперативної постановки вогневих завдань артилерійським (ракетним) підрозділам (засобам). Основу успішного вирішення таких завдань в сучасних умовах становить застосування автоматизованих систем управління (АСУ). На даний час у Збройних Силах України такі АСУ РВ і А відсутні, у зв’язку з чим розгляд проблемних питань щодо їх розробки, впровадження та застосування є надзвичайно актуальним.
{"title":"Основні проблемні питання та шляхи їх вирішення при створенні автоматизованих систем управління ракетних військ і артилерії","authors":"Леонід Маслюк, Василь Гавалко, Сергій Джигомон","doi":"10.33099/2311-7249/2022-45-3-63-68","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-63-68","url":null,"abstract":"На сучасному етапі ведення збройної боротьби основу успішного досягнення мети операції (бойових дій) становить своєчасне і ефективне застосування засобів вогневого ураження і, в першу чергу, ракетних військ і артилерії (РВ і А). Ефективність вогневого ураження противника залежить від спроможності системи управління РВ і А в надзвичайно складних та високо динамічних умовах оперативно і якісно вирішувати завдання щодо планування вогневого ураження противника, організації та ведення артилерійської розвідки (збору, обробки розвідувальних відомостей, своєчасного їх доведення усім посадовим особам), прийняття обґрунтованих рішень та оперативної постановки вогневих завдань артилерійським (ракетним) підрозділам (засобам). Основу успішного вирішення таких завдань в сучасних умовах становить застосування автоматизованих систем управління (АСУ). На даний час у Збройних Силах України такі АСУ РВ і А відсутні, у зв’язку з чим розгляд проблемних питань щодо їх розробки, впровадження та застосування є надзвичайно актуальним.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"310 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115554897","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.33099/2311-7249/2022-45-3-69-74
Микола Думенко
У статті розглядається метод обґрунтування складу системи кадрових органів ЗС України, який базується на математичній моделі системи кадрових органів, що представлена як мережа масового обслуговування та передбачає вирішення задачі знаходження раціональної чисельності кадрових органів, які задовольняють різним критеріям функціонування системи кадрових органів ЗС України. Проведений вибір показників функціонування системи кадрових органів ЗС України для знаходження таких значень чисельності персоналу кадрових органів, які максимально збільшують кількість кадрових завдань, що ними виконуються. В статті представлено алгоритм знаходження раціонального складу системи кадрових органів ЗС України. Метод обґрунтування складу системи кадрових органів застосовується, виходячи з очікуваної інтенсивності надходження людського ресурсу до відповідних угруповань військ за результатами моделювання змін основних характеристик системи кадрових органів від чисельності кадрових органів та очікуваної інтенсивності кадрових завдань.
{"title":"Метод обґрунтування складу системи кадрових органів Збройних Сил України","authors":"Микола Думенко","doi":"10.33099/2311-7249/2022-45-3-69-74","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-69-74","url":null,"abstract":"У статті розглядається метод обґрунтування складу системи кадрових органів ЗС України, який базується на математичній моделі системи кадрових органів, що представлена як мережа масового обслуговування та передбачає вирішення задачі знаходження раціональної чисельності кадрових органів, які задовольняють різним критеріям функціонування системи кадрових органів ЗС України. Проведений вибір показників функціонування системи кадрових органів ЗС України для знаходження таких значень чисельності персоналу кадрових органів, які максимально збільшують кількість кадрових завдань, що ними виконуються. \u0000В статті представлено алгоритм знаходження раціонального складу системи кадрових органів ЗС України. \u0000Метод обґрунтування складу системи кадрових органів застосовується, виходячи з очікуваної інтенсивності надходження людського ресурсу до відповідних угруповань військ за результатами моделювання змін основних характеристик системи кадрових органів від чисельності кадрових органів та очікуваної інтенсивності кадрових завдань.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128026379","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.33099/2311-7249/2022-45-3-97-100
Петренко Кирило
Зміст статті полягає в оцінюванні ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України, яка надає змогу приймати більш обґрунтовані управлінські рішення. На даний час існують методичні підходи, які дозволяють провести оцінювання ефективності інформаційної безпеки однак в них не враховано показники безпеки інформації: цілісність, конфіденційність та доступність. Метою статті є обґрунтування методики оцінювання ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України, яка на відміну від існуючих враховує показники безпеки інформації. У статті запропоновано один з підходів щодо оцінки ефективності функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України. Враховуючи швидкоплинність та інерційність процесів, що відбуваються в системі забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України, запропонований підхід дозволяє в короткий термін визначити ефективність її функціонування та вжити заходів для оперативного реагування на виявлені загрози. За своєю суттю методика оцінювання ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України має певну послідовність, а саме: визначення множини вхідних даних для оцінювання ефективності функціонування системи, оцінювання частинної ефективності функціонування системи за чотирма групами обраних критеріїв, оцінювання ефективності функціонування системи.
{"title":"Удосконалена методика оцінювання ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства Оборони та Збройних Сил України","authors":"Петренко Кирило","doi":"10.33099/2311-7249/2022-45-3-97-100","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-97-100","url":null,"abstract":"Зміст статті полягає в оцінюванні ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України, яка надає змогу приймати більш обґрунтовані управлінські рішення. На даний час існують методичні підходи, які дозволяють провести оцінювання ефективності інформаційної безпеки однак в них не враховано показники безпеки інформації: цілісність, конфіденційність та доступність. \u0000Метою статті є обґрунтування методики оцінювання ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України, яка на відміну від існуючих враховує показники безпеки інформації. \u0000У статті запропоновано один з підходів щодо оцінки ефективності функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України. \u0000Враховуючи швидкоплинність та інерційність процесів, що відбуваються в системі забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України, запропонований підхід дозволяє в короткий термін визначити ефективність її функціонування та вжити заходів для оперативного реагування на виявлені загрози. \u0000За своєю суттю методика оцінювання ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України має певну послідовність, а саме: визначення множини вхідних даних для оцінювання ефективності функціонування системи, оцінювання частинної ефективності функціонування системи за чотирма групами обраних критеріїв, оцінювання ефективності функціонування системи.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133955939","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.33099/2311-7249/2022-45-3-5-10
Олексій Загорка, Сергій Поліщук, Ірина Загорка
Планування вогневого ураження противника здійснюється на підставі результатів оцінювання очікуваної ефективності знищення його об’єктів. Противник часто застосовує хибні цілі для приховування своїх об’єктів. Це обумовлює необхідність урахування особливостей виявлення і розпізнавання хибних цілей засобами розвідки під час оцінюванні ефективності ураження об’єктів, що розглянуто у статті. Прийнято, що процес ураження об’єкта містить послідовне виконання завдань виявлення, розпізнавання і знищення об’єкта, які характеризуються відповідними ймовірностями. За показник ефективності прийнято математичне сподівання кількості уражених об’єктів. У статті наведена методика оцінювання ефективності ураження об’єктів, що приховуються хибними цілям. Виявлення об’єкта (хибної цілі) в районі розвідки має випадковий характер. Тому при визначенні імовірності виявлення необхідно ураховувати імовірність отримання контакту засобу розвідки з об’єктом або хибною ціллю. У розробленій методиці імовірність отримання контакту засобу розвідки із об’єктом (хибною ціллю) пропонується визначати із урахуванням енергетичного коефіцієнта, який залежить від дальності виявлення об’єкта (хибної цілі) і висоти польоту розвідника. Це дає можливість більш обґрунтовано визначати імовірність виявлення об’єктів (хибних цілей) засобом розвідки. Імовірність розпізнавання об’єктів і хибних цілей у методиці вважаються заданими. Імовірність ураження об’єкта визначається із урахуванням кількості боєприпасів, що призначається на один об’єкт. Також методика дозволяє оцінювати витрати боєприпасів для ураження об’єктів, що приховуються хибними цілями. Показана суттєва залежність витрат боєприпасів від імовірності розпізнавання хибних цілей та кількості їх використання для приховування об’єктів. Розроблену методику більш доцільно застосовувати під час обґрунтування нарядів засобів для ураження об’єктів, що приховуються хибними цілями. Методика також може використовуватися для обґрунтування вимог до засобів розвідки і визначення їх характеристик. Працездатність методики показана на прикладі оцінювання ефективності ураження об’єктів противника, що приховуються хибними цілями, при застосуванні для їх розвідки безпілотного літального апарату.
{"title":"Оцінювання ефективності ураження об’єктів противника, що приховуються хибними цілями","authors":"Олексій Загорка, Сергій Поліщук, Ірина Загорка","doi":"10.33099/2311-7249/2022-45-3-5-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-5-10","url":null,"abstract":"Планування вогневого ураження противника здійснюється на підставі результатів оцінювання очікуваної ефективності знищення його об’єктів. Противник часто застосовує хибні цілі для приховування своїх об’єктів. Це обумовлює необхідність урахування особливостей виявлення і розпізнавання хибних цілей засобами розвідки під час оцінюванні ефективності ураження об’єктів, що розглянуто у статті.\u0000Прийнято, що процес ураження об’єкта містить послідовне виконання завдань виявлення, розпізнавання і знищення об’єкта, які характеризуються відповідними ймовірностями. За показник ефективності прийнято математичне сподівання кількості уражених об’єктів.\u0000У статті наведена методика оцінювання ефективності ураження об’єктів, що приховуються хибними цілям. Виявлення об’єкта (хибної цілі) в районі розвідки має випадковий характер. Тому при визначенні імовірності виявлення необхідно ураховувати імовірність отримання контакту засобу розвідки з об’єктом або хибною ціллю. У розробленій методиці імовірність отримання контакту засобу розвідки із об’єктом (хибною ціллю) пропонується визначати із урахуванням енергетичного коефіцієнта, який залежить від дальності виявлення об’єкта (хибної цілі) і висоти польоту розвідника. Це дає можливість більш обґрунтовано визначати імовірність виявлення об’єктів (хибних цілей) засобом розвідки. Імовірність розпізнавання об’єктів і хибних цілей у методиці вважаються заданими. Імовірність ураження об’єкта визначається із урахуванням кількості боєприпасів, що призначається на один об’єкт.\u0000Також методика дозволяє оцінювати витрати боєприпасів для ураження об’єктів, що приховуються хибними цілями. Показана суттєва залежність витрат боєприпасів від імовірності розпізнавання хибних цілей та кількості їх використання для приховування об’єктів.\u0000Розроблену методику більш доцільно застосовувати під час обґрунтування нарядів засобів для ураження об’єктів, що приховуються хибними цілями. Методика також може використовуватися для обґрунтування вимог до засобів розвідки і визначення їх характеристик. Працездатність методики показана на прикладі оцінювання ефективності ураження об’єктів противника, що приховуються хибними цілями, при застосуванні для їх розвідки безпілотного літального апарату.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130148407","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.33099/2311-7249/2022-45-3-75-82
Володимир Руденко, Михайло Зінченко, Леонід Бондаренко, Роман Лазута
В складі електронної комунікаційної мережі ЗС України розглядається один із найважливіших її елементів – лінія електронних комунікаційних мереж (лінія зв’язку). За допомогою технічних засобів систем тропосферного, радіорелейного, радіо, проводового, оптичного чи інших електромагнітних систем, середовища розповсюдження електромагнітних сигналів створюється лінія зв’язку між технічними засобами електронних комунікацій, та/або кінцевим обладнанням. Тропосферний зв’язок, як один із родів зв’язку, має низку унікальних властивостей, які забезпечують йому належне застосування у військових системах управління. Проведений аналіз основних публікацій та досліджень в області розвитку тропосферного зв’язку показав, що на даний час існує ряд статей та матеріалів стосовно застосування тропосферного зв’язку в ЗС України, але не існує узагальнених робіт, які б характеризували місце, стан та обгрунтовували структуру системи тропосферного зв’язку в електронній комунікаційній мережі ЗС України з точки зору використання сучасних цифрових технологій та нових методів забезпечення тропосферного зв’язку. Тому в статті проводиться аналіз сучасного стану, укомплектованості засобами, їх технічні характеристики та принципи побудови тропосферного зв’язку. За результатами аналізу систем тропосферного зв’язку визначаються шляхи і напрямки, обгрунтовується її структура та робиться висновок, що тропосферний зв’язок, як складова електронної комунікаційної мережі ЗС України в майбутньому залишатиметься невід’ємною частиною глобальної інформаційної інфраструктури і буде розвиватись на базі комбінованих станцій, здатних працювати в тропосферному, супутниковому, або радіорелейному режимах в залежності від поставлених бойових завдань на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях з використанням нових та інноваційних технологій.
{"title":"Вибір і обгрунтування структури системи тропосферного зв’язку спеціального призначення з урахуванням застосування інноваційних технологій","authors":"Володимир Руденко, Михайло Зінченко, Леонід Бондаренко, Роман Лазута","doi":"10.33099/2311-7249/2022-45-3-75-82","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-75-82","url":null,"abstract":"В складі електронної комунікаційної мережі ЗС України розглядається один із найважливіших її елементів – лінія електронних комунікаційних мереж (лінія зв’язку). За допомогою технічних засобів систем тропосферного, радіорелейного, радіо, проводового, оптичного чи інших електромагнітних систем, середовища розповсюдження електромагнітних сигналів створюється лінія зв’язку між технічними засобами електронних комунікацій, та/або кінцевим обладнанням. Тропосферний зв’язок, як один із родів зв’язку, має низку унікальних властивостей, які забезпечують йому належне застосування у військових системах управління. \u0000Проведений аналіз основних публікацій та досліджень в області розвитку тропосферного зв’язку показав, що на даний час існує ряд статей та матеріалів стосовно застосування тропосферного зв’язку в ЗС України, але не існує узагальнених робіт, які б характеризували місце, стан та обгрунтовували структуру системи тропосферного зв’язку в електронній комунікаційній мережі ЗС України з точки зору використання сучасних цифрових технологій та нових методів забезпечення тропосферного зв’язку. Тому в статті проводиться аналіз сучасного стану, укомплектованості засобами, їх технічні характеристики та принципи побудови тропосферного зв’язку. \u0000За результатами аналізу систем тропосферного зв’язку визначаються шляхи і напрямки, обгрунтовується її структура та робиться висновок, що тропосферний зв’язок, як складова електронної комунікаційної мережі ЗС України в майбутньому залишатиметься невід’ємною частиною глобальної інформаційної інфраструктури і буде розвиватись на базі комбінованих станцій, здатних працювати в тропосферному, супутниковому, або радіорелейному режимах в залежності від поставлених бойових завдань на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях з використанням нових та інноваційних технологій.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"133 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114667884","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-03DOI: 10.33099/2311-7249/2022-44-2-82-88
Петро Сніцаренко, Віталій Кацалап
У статті розглядаються питання обґрунтування методичного підходу щодо синтезу систем моніторингу інформаційного простору за критерієм оптимальності в інтересах Сил оборони України. Основна увага досліджень зосереджена на побудові варіантів системи моніторингу інформаційного простору. Наголошується на одній з головних проблем – складності формалізації критерію оптимальності та його методів оцінювання. Підкреслюється актуальність та перспективність процесу формалізованого представлення зазначеного критерію для подальшої автоматизації процесу класифікації систем моніторингу інформаційного простору в інтересах Сил оборони України. Метою статті є обґрунтування методичного підходу щодо синтезу систем моніторингу інформаційного простору в інтересах Сил оборони України на основі критерію оптимальності. Запропоновано методичний підхід щодо синтезу систем моніторингу інформаційного простору за критерієм оптимальності в інтересах Сил оборони України буде застосований для оцінювання доцільних варіантів системи моніторингу інформаційного простору. Визначається, що поєднання методів оптимізації аналізу варіантів побудови систем моніторингу інформаційного простору дозволяє визначити та оцінити порядок роботи особи, яка приймає рішення на побудову відповідної системи моніторингу інформаційного простору. Це у подальшому дає можливість розробити архітектуру спеціалізованого програмного забезпечення для підвищення оперативності оцінки інформаційних ресурсів які циркулюють в системах моніторингу інформаційного простору. Використання методичного підходу щодо синтезу систем моніторингу інформаційного простору за критерієм оптимізації в інтересах Сил оборони України дозволяє орієнтовно визначити складові моніторингу інформаційного простору та провести деталізацію систем, які в нього входять. Наведені результати наукового дослідження підтверджують важливість моніторингу інформаційного простору в забезпеченні обороноздатності держави та її воєнної безпеки, що вимагає пріоритетного розвитку в Україні моніторингових систем військового призначення та відповідних подальших досліджень.
{"title":"Методичний підхід щодо синтезу систем моніторингу інформаційного простору за критерієм оптимальності в інтересах сил оброни України","authors":"Петро Сніцаренко, Віталій Кацалап","doi":"10.33099/2311-7249/2022-44-2-82-88","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-44-2-82-88","url":null,"abstract":"У статті розглядаються питання обґрунтування методичного підходу щодо синтезу систем моніторингу інформаційного простору за критерієм оптимальності в інтересах Сил оборони України. Основна увага досліджень зосереджена на побудові варіантів системи моніторингу інформаційного простору. Наголошується на одній з головних проблем – складності формалізації критерію оптимальності та його методів оцінювання. Підкреслюється актуальність та перспективність процесу формалізованого представлення зазначеного критерію для подальшої автоматизації процесу класифікації систем моніторингу інформаційного простору в інтересах Сил оборони України. \u0000Метою статті є обґрунтування методичного підходу щодо синтезу систем моніторингу інформаційного простору в інтересах Сил оборони України на основі критерію оптимальності. \u0000Запропоновано методичний підхід щодо синтезу систем моніторингу інформаційного простору за критерієм оптимальності в інтересах Сил оборони України буде застосований для оцінювання доцільних варіантів системи моніторингу інформаційного простору. Визначається, що поєднання методів оптимізації аналізу варіантів побудови систем моніторингу інформаційного простору дозволяє визначити та оцінити порядок роботи особи, яка приймає рішення на побудову відповідної системи моніторингу інформаційного простору. Це у подальшому дає можливість розробити архітектуру спеціалізованого програмного забезпечення для підвищення оперативності оцінки інформаційних ресурсів які циркулюють в системах моніторингу інформаційного простору. \u0000Використання методичного підходу щодо синтезу систем моніторингу інформаційного простору за критерієм оптимізації в інтересах Сил оборони України дозволяє орієнтовно визначити складові моніторингу інформаційного простору та провести деталізацію систем, які в нього входять. \u0000Наведені результати наукового дослідження підтверджують важливість моніторингу інформаційного простору в забезпеченні обороноздатності держави та її воєнної безпеки, що вимагає пріоритетного розвитку в Україні моніторингових систем військового призначення та відповідних подальших досліджень.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"114 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114263823","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：