Pub Date : 2024-01-02DOI: 10.33099/2311-7249/2023-48-3-147-156
Вадим Машталір, Олександр Гук, І.О. Толмачов, Сергій Фараон
З розвитком новітніх інформаційних технологій кіберпростір стає середовищем, у якому відбувається протиборство між суб’єктами міжнародних відносин у вигляді ведення кібервійн, а також інформаційних, мережецентричних, асиметричних, гібридних війн. З’являється тенденція використання стратегій асиметричних непрямих дій, заснованих на комбінації військових зусиль з політичними, економічними та інформаційно-психологічними методами впливу на супротивника для вирішення завдань, які раніше вирішувалися лише з використанням військової сили. В умовах цілеспрямованих інформаційно-технічних впливів і відсутності належних фахових знань про кіберпростір, розуміння цілей та характеру дій у ньому, а також динаміки змін означеного, виникла потреба розроблення методу прогнозування ступеню кібервпливу на гетерогенні інформаційні системи військового призначення. Основне завдання методу полягає у забезпеченні кібербезпеки держави за активного протистояння у кіберпросторі. Цей метод враховує сукупність факторів (загроз), що раніше не мали місця, а також еволюцію кібервпливів. Гетерогенні інформаційні системи є складними технічними системами та мають притаманні їм властивості, тому доцільно для їх опису застосовувати декомпозицію на окремі інформаційні системи. Метою статті є розроблення методу прогнозування ступеню кібервпливу на гетерогенні інформаційні системи військового призначення для забезпечення їх сталого функціонування в умовах кібервпливу. У статті застосовано аналітичний метод для розгляду останніх досліджень, публікацій та наукових джерел стосовно функціонування гетерогенних інформаційних систем військового призначення, цілочисельного програмування, максимального елементу та теорії оптимального розподілу ресурсів для прогнозування ступеню кібервпливу. Зазначений методологічний підхід дав змогу визначити набір засобів парирування зовнішніх впливів для кожного елементу гетерогенних інформаційних систем. Подано узагальнену структуру гетерогенних інформаційних систем, яка дозволяє формалізувати процес прогнозування ступеню кібервпливу. Розроблено метод прогнозування ступеню кібервпливу на гетерогенні інформаційні системи військового призначення та подано його формалізований математичний опис. Елементом наукової новизни є те що запропонований підхід базується на оптимальному розподілі засобів парирування зовнішніх впливів, які в свою чергу поділяються на види, за взаємопов’язаними елементами гетерогенних інформаційних систем. Сутність запропонованого підходу полягає у виборі для кожного з елементів системи та відповідного набору джерел кібервпливу, що діє на них з метою порушення сталого функціонування, оптимального розподілу типів засобів парирування зовнішніх впливів. Теоретична значущість дослідження полягає у тому, що на оcнові відомих математичних методів оптимального розподілу ресурсів під час синтезу складних систем, отримано новий підхід, що враховує еволюцію кібервпливів на гетерогенні інформаційні системи військового призначення. Практична цінність по
{"title":"Прогнозування ступеню кібервпливу на гетерогенні інформаційні системи військового призначення з урахуванням його еволюції","authors":"Вадим Машталір, Олександр Гук, І.О. Толмачов, Сергій Фараон","doi":"10.33099/2311-7249/2023-48-3-147-156","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-48-3-147-156","url":null,"abstract":"З розвитком новітніх інформаційних технологій кіберпростір стає середовищем, у якому відбувається протиборство між суб’єктами міжнародних відносин у вигляді ведення кібервійн, а також інформаційних, мережецентричних, асиметричних, гібридних війн. З’являється тенденція використання стратегій асиметричних непрямих дій, заснованих на комбінації військових зусиль з політичними, економічними та інформаційно-психологічними методами впливу на супротивника для вирішення завдань, які раніше вирішувалися лише з використанням військової сили. В умовах цілеспрямованих інформаційно-технічних впливів і відсутності належних фахових знань про кіберпростір, розуміння цілей та характеру дій у ньому, а також динаміки змін означеного, виникла потреба розроблення методу прогнозування ступеню кібервпливу на гетерогенні інформаційні системи військового призначення. Основне завдання методу полягає у забезпеченні кібербезпеки держави за активного протистояння у кіберпросторі. Цей метод враховує сукупність факторів (загроз), що раніше не мали місця, а також еволюцію кібервпливів. Гетерогенні інформаційні системи є складними технічними системами та мають притаманні їм властивості, тому доцільно для їх опису застосовувати декомпозицію на окремі інформаційні системи. Метою статті є розроблення методу прогнозування ступеню кібервпливу на гетерогенні інформаційні системи військового призначення для забезпечення їх сталого функціонування в умовах кібервпливу. У статті застосовано аналітичний метод для розгляду останніх досліджень, публікацій та наукових джерел стосовно функціонування гетерогенних інформаційних систем військового призначення, цілочисельного програмування, максимального елементу та теорії оптимального розподілу ресурсів для прогнозування ступеню кібервпливу. Зазначений методологічний підхід дав змогу визначити набір засобів парирування зовнішніх впливів для кожного елементу гетерогенних інформаційних систем. Подано узагальнену структуру гетерогенних інформаційних систем, яка дозволяє формалізувати процес прогнозування ступеню кібервпливу. Розроблено метод прогнозування ступеню кібервпливу на гетерогенні інформаційні системи військового призначення та подано його формалізований математичний опис. Елементом наукової новизни є те що запропонований підхід базується на оптимальному розподілі засобів парирування зовнішніх впливів, які в свою чергу поділяються на види, за взаємопов’язаними елементами гетерогенних інформаційних систем. Сутність запропонованого підходу полягає у виборі для кожного з елементів системи та відповідного набору джерел кібервпливу, що діє на них з метою порушення сталого функціонування, оптимального розподілу типів засобів парирування зовнішніх впливів. Теоретична значущість дослідження полягає у тому, що на оcнові відомих математичних методів оптимального розподілу ресурсів під час синтезу складних систем, отримано новий підхід, що враховує еволюцію кібервпливів на гетерогенні інформаційні системи військового призначення. Практична цінність по","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"18 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140515301","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-02DOI: 10.33099/2311-7249/2023-48-3-115-121
Роман Миколайчук, Віра Миколайчук, Павло Марченко
Стаття присвячена вдосконаленню моделей роботизованих засобів для ефективного моніторингу інтелектуальних динамічних об'єктів. У контексті розвитку роботизованих систем моніторингу, особливо в умовах, де роботизовані засоби мають справу з інтелектуальними динамічними об'єктами моніторингу, що активно ухиляються від виявлення та ідентифікації, виникає новий виклик, що полягає у потребі розроблення складних моделей, здатних ефективно моделювати роботизовані засоби з метою протидії такій поведінці об’єктів моніторингу. Традиційні підходи до моделювання часто виявляються недостатньо гнучкими для вирішення таких завдань. Мета статті полягає у розробленні моделі роботизованих засобів для забезпечення ефективного моніторингу інтелектуальних динамічних об'єктів на основі використання методів навчання з підкріпленням. Під час проведеного дослідження були застосовані методи навчання з підкріпленням для адаптації поведінки роботизованих систем до динамічно змінюваних умов, комп’ютерного зору та згорткових нейронних мереж для визначення параметрів роботизованих засобів залежно від розташування в середовищі моделювання. Це дає змогу розробити моделі, здатні до самонавчання та самовдосконалення в реальному часі, що є ключовим для ефективного моніторингу та протидії з інтелектуальними динамічними об'єктами. Отримані результати включають розроблення моделі та відповідних алгоритмів, що демонструють здатність до швидкої адаптації, точності прогнозування поведінки об'єктів та ефективної протидії. На основі створеної моделі, був проведений експеримент, у межах якого роботизовані засоби та інтелектуальні об'єкти з випадково заданими параметрами протидіяли у контрольованому середовищі, що дало змогу зробити висновки про працездатність запропонованої моделі. Наукова новизна дослідження полягає у впровадженні сучасних методів навчання з підкріпленням для створення гнучких та адаптивних моделей роботизованих засобів для систем моніторингу, здатних до ефективної протидії з інтелектуальними об'єктами у різних умовах. Теоретична значущість полягає у розширенні розуміння можливостей машинного навчання у сфері робототехніки, а практична значущість – у потенціалі застосування розроблених моделей у військовій та технічній галузях для підвищення ефективності моніторингу та управління. В цілому, стаття розкриває важливі аспекти використання методів навчання з підкріпленням для оптимізації протидії роботизованих засобів з інтелектуальними динамічними об'єктами та надає практичні рекомендації для подальших досліджень у цій області.
{"title":"Використання методів навчання з підкріпленням для розробки моделі роботизованого засобу моніторингу інтелектуальних динамічних об'єктів","authors":"Роман Миколайчук, Віра Миколайчук, Павло Марченко","doi":"10.33099/2311-7249/2023-48-3-115-121","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-48-3-115-121","url":null,"abstract":"Стаття присвячена вдосконаленню моделей роботизованих засобів для ефективного моніторингу інтелектуальних динамічних об'єктів. У контексті розвитку роботизованих систем моніторингу, особливо в умовах, де роботизовані засоби мають справу з інтелектуальними динамічними об'єктами моніторингу, що активно ухиляються від виявлення та ідентифікації, виникає новий виклик, що полягає у потребі розроблення складних моделей, здатних ефективно моделювати роботизовані засоби з метою протидії такій поведінці об’єктів моніторингу. Традиційні підходи до моделювання часто виявляються недостатньо гнучкими для вирішення таких завдань. Мета статті полягає у розробленні моделі роботизованих засобів для забезпечення ефективного моніторингу інтелектуальних динамічних об'єктів на основі використання методів навчання з підкріпленням. Під час проведеного дослідження були застосовані методи навчання з підкріпленням для адаптації поведінки роботизованих систем до динамічно змінюваних умов, комп’ютерного зору та згорткових нейронних мереж для визначення параметрів роботизованих засобів залежно від розташування в середовищі моделювання. Це дає змогу розробити моделі, здатні до самонавчання та самовдосконалення в реальному часі, що є ключовим для ефективного моніторингу та протидії з інтелектуальними динамічними об'єктами. Отримані результати включають розроблення моделі та відповідних алгоритмів, що демонструють здатність до швидкої адаптації, точності прогнозування поведінки об'єктів та ефективної протидії. На основі створеної моделі, був проведений експеримент, у межах якого роботизовані засоби та інтелектуальні об'єкти з випадково заданими параметрами протидіяли у контрольованому середовищі, що дало змогу зробити висновки про працездатність запропонованої моделі. Наукова новизна дослідження полягає у впровадженні сучасних методів навчання з підкріпленням для створення гнучких та адаптивних моделей роботизованих засобів для систем моніторингу, здатних до ефективної протидії з інтелектуальними об'єктами у різних умовах. Теоретична значущість полягає у розширенні розуміння можливостей машинного навчання у сфері робототехніки, а практична значущість – у потенціалі застосування розроблених моделей у військовій та технічній галузях для підвищення ефективності моніторингу та управління. В цілому, стаття розкриває важливі аспекти використання методів навчання з підкріпленням для оптимізації протидії роботизованих засобів з інтелектуальними динамічними об'єктами та надає практичні рекомендації для подальших досліджень у цій області.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"44 26","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139536576","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Актуальність тематики викладеного матеріалу обґрунтовується рівнем сучасного розвитку системи управління Збройними Силами України та її матеріально-технічної основи – системи зв’язку, яка, в свою чергу, вже давно вийшла за межі вимог щодо забезпечення суто зв’язку. Метою статті є формування єдиних підходів до використання сервісів з управління і контролю інформаційних систем в сервіс-орієнтованому середовищі системи зв’язку та інформаційних систем Збройних Сил України, а також створення підґрунтя для впровадження архітектурного планування інформаційних технологій у Збройних Силах України. Під час написання статті застосовано такі методи досліджень як системний аналіз та структурний синтез. Зазначений методичний підхід дає змогу провести аналіз функціонування інформаційних сервісів та визначити вимоги до них щодо управління і контролю. Акцентовано увагу, що керівними документами стосовно створення та впровадження інформаційних систем є Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, накази та розпорядження Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, інші нормативно-правові документи у різних сферах діяльності. Для досягнення паритету перед ворогом у часовому циклі прийняття рішення, підвищення ефективності застосування озброєння і військової техніки та отримання інформаційної переваги під час прийняття рішень в процесі управління військами, у Збройних Силах України продовжують впроваджуватися та нарощуватися різноманітні інформаційні системи. Сервіси інформаційних систем широко використовуються службовими особами Збройних Сил України у власній діяльності. Мета їх застосування полягає в автоматизації (цифровізації) функціональних процесів у Збройних Силах України та досягненні ефективних (бажаних) результатів, цілей за найменш короткий проміжок часу з максимально можливою ефективністю. У статті сформульовані загальні підходи щодо створення системи управління і контролю функціонування сервісів інформаційних систем у Збройних Силах України, що ґрунтуються на досвіді застосування військових частин (підрозділів), а також відповідають кращим світовим практикам використання інформаційних технологій. Наведено необхідний понятійний апарат щодо існування сервісів інформаційних систем. У статті наведена функціональна модель системи управління та контролю функціонування сервісів, яка запроваджує систему інформаційних зв’язків між функціональними модулями та визначає зміст технологічної інформації, що циркулюватиме в ній. Практичною реалізацією положень статті є те, що запропонована модель дає змогу сформувати та стандартизувати підходи до побудови системи управління і контролю функціонування сервісів інформаційних систем, які застосовуються з метою автоматизації (цифровізації) процесів управління в Збройних Силах України. Напрямом подальших досліджень є розроблення методичного апарату оцінювання ефективності функціонування системи управління і контролю функціонування сервісів
{"title":"Загальні підходи до створення системи управління і контролю функціонування сервісів інформаційних систем у Збройних Силах України","authors":"Cepгiй Пaнчeнкo, Aндpiй Aнтoнюк, Дмитpo Нoвицький, Cepгiй Уcoк, Cepгiй Зaмopcкий","doi":"10.33099/2311-7249/2023-48-3-98-106","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-48-3-98-106","url":null,"abstract":"Актуальність тематики викладеного матеріалу обґрунтовується рівнем сучасного розвитку системи управління Збройними Силами України та її матеріально-технічної основи – системи зв’язку, яка, в свою чергу, вже давно вийшла за межі вимог щодо забезпечення суто зв’язку. Метою статті є формування єдиних підходів до використання сервісів з управління і контролю інформаційних систем в сервіс-орієнтованому середовищі системи зв’язку та інформаційних систем Збройних Сил України, а також створення підґрунтя для впровадження архітектурного планування інформаційних технологій у Збройних Силах України. Під час написання статті застосовано такі методи досліджень як системний аналіз та структурний синтез. Зазначений методичний підхід дає змогу провести аналіз функціонування інформаційних сервісів та визначити вимоги до них щодо управління і контролю. Акцентовано увагу, що керівними документами стосовно створення та впровадження інформаційних систем є Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, накази та розпорядження Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, інші нормативно-правові документи у різних сферах діяльності. Для досягнення паритету перед ворогом у часовому циклі прийняття рішення, підвищення ефективності застосування озброєння і військової техніки та отримання інформаційної переваги під час прийняття рішень в процесі управління військами, у Збройних Силах України продовжують впроваджуватися та нарощуватися різноманітні інформаційні системи. Сервіси інформаційних систем широко використовуються службовими особами Збройних Сил України у власній діяльності. Мета їх застосування полягає в автоматизації (цифровізації) функціональних процесів у Збройних Силах України та досягненні ефективних (бажаних) результатів, цілей за найменш короткий проміжок часу з максимально можливою ефективністю. У статті сформульовані загальні підходи щодо створення системи управління і контролю функціонування сервісів інформаційних систем у Збройних Силах України, що ґрунтуються на досвіді застосування військових частин (підрозділів), а також відповідають кращим світовим практикам використання інформаційних технологій. Наведено необхідний понятійний апарат щодо існування сервісів інформаційних систем. У статті наведена функціональна модель системи управління та контролю функціонування сервісів, яка запроваджує систему інформаційних зв’язків між функціональними модулями та визначає зміст технологічної інформації, що циркулюватиме в ній. Практичною реалізацією положень статті є те, що запропонована модель дає змогу сформувати та стандартизувати підходи до побудови системи управління і контролю функціонування сервісів інформаційних систем, які застосовуються з метою автоматизації (цифровізації) процесів управління в Збройних Силах України. Напрямом подальших досліджень є розроблення методичного апарату оцінювання ефективності функціонування системи управління і контролю функціонування сервісів","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"83 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139536922","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-02DOI: 10.33099/2311-7249/2023-48-3-59-66
Олександр Пермяков, Наталія Королюк
У статті проаналізовано особливості застосування безпілотних літальних апаратів як ефективного засобу для отримання розвідданих про противника під час повітряної розвідки. Проведений аналіз досвіду бойового застосування безпілотних літальних апаратів у процесі виконання розвідувальних завдань показав, що існують проблемні питання у прийнятті обґрунтованого рішення щодо вибору набору параметрів для здійснення польоту і побудови доцільного маршруту. Метою статті є удосконалення процесів автоматизації вибору доцільного маршруту польоту безпілотного літального апарату в умовах невизначеності шляхом формалізації знань осіб, які приймають рішення, на основі нечіткої інформації. Під час написання статті застосовано методи теорії нечітких множин, когнітивні методи автоматизації, моделювання й представлення знань та інші. Зазначений методичний підхід дав змогу структурувати інформацію в формальні моделі, що, в свою чергу, полегшить оброблення та використання інформації під час її аналізу та прийняття рішень. Обґрунтовано доцільність вдосконалення спеціального математичного та програмного забезпечення за рахунок формалізації власних знань, інтуїції, досвіду бойової роботи осіб, які приймають рішення. Автоматизація процесів прийняття рішення щодо визначення доцільного маршруту польоту відносяться до задач прийняття рішення в умовах невизначеності. Запропоновано реалізацію задачі планування розвідувального польоту безпілотного літального апарату здійснити за допомогою використання евристичних методів формалізації знань на основі нечітких множин та нечітких логічних систем. Також запропоновано задачу прогнозування обстановки розв’язати за рахунок використання нечітких продукційних правил. В якості умови (антецедента) – використовувати нечіткі лінгвістичні висловлювання, включно з формалізованими факторами, які враховують вплив зовнішнього середовища і тактичні умови проведення розвідки у вигляді нечітких множин. В якості виведення правила використовується множина варіантів набору параметрів польоту безпілотних літальних апаратів. Запропонований метод формалізації знань для ефективного проведення повітряної розвідки із застосуванням безпілотних літальних апаратів включає дві основні процедури. Розглянуто приклад формалізації знань визначених факторів впливу на вибір доцільного маршруту. Обґрунтовано, що подальші дослідження в даній предметній області стануть основою для створення алгоритму дій під час планування маршруту безпілотних літальних апаратів для виконання розвідувального завдання. У статті проаналізовано детерміновані та стохастичні методи формалізації знань, що дозволяють передавати специфічні особливості предметної області, але недоліком являється нечіткість вихідних даних. Тому в роботі для досягнення визначеної мети подано метод формалізації знань щодо процесу планування маршруту безпілотних літальних апаратів із застосуванням математичного апарату нечітких множин. Він дозволяє обробляти задачі, що важко формалізувати, та відрізняється логіко-ана
{"title":"Підхід щодо удосконалення процесу автоматизації вибору маршруту польоту безпілотного літального апарату з урахуванням впливу несприятливих факторів","authors":"Олександр Пермяков, Наталія Королюк","doi":"10.33099/2311-7249/2023-48-3-59-66","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-48-3-59-66","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано особливості застосування безпілотних літальних апаратів як ефективного засобу для отримання розвідданих про противника під час повітряної розвідки. Проведений аналіз досвіду бойового застосування безпілотних літальних апаратів у процесі виконання розвідувальних завдань показав, що існують проблемні питання у прийнятті обґрунтованого рішення щодо вибору набору параметрів для здійснення польоту і побудови доцільного маршруту. Метою статті є удосконалення процесів автоматизації вибору доцільного маршруту польоту безпілотного літального апарату в умовах невизначеності шляхом формалізації знань осіб, які приймають рішення, на основі нечіткої інформації. Під час написання статті застосовано методи теорії нечітких множин, когнітивні методи автоматизації, моделювання й представлення знань та інші. Зазначений методичний підхід дав змогу структурувати інформацію в формальні моделі, що, в свою чергу, полегшить оброблення та використання інформації під час її аналізу та прийняття рішень. Обґрунтовано доцільність вдосконалення спеціального математичного та програмного забезпечення за рахунок формалізації власних знань, інтуїції, досвіду бойової роботи осіб, які приймають рішення. Автоматизація процесів прийняття рішення щодо визначення доцільного маршруту польоту відносяться до задач прийняття рішення в умовах невизначеності. Запропоновано реалізацію задачі планування розвідувального польоту безпілотного літального апарату здійснити за допомогою використання евристичних методів формалізації знань на основі нечітких множин та нечітких логічних систем. Також запропоновано задачу прогнозування обстановки розв’язати за рахунок використання нечітких продукційних правил. В якості умови (антецедента) – використовувати нечіткі лінгвістичні висловлювання, включно з формалізованими факторами, які враховують вплив зовнішнього середовища і тактичні умови проведення розвідки у вигляді нечітких множин. В якості виведення правила використовується множина варіантів набору параметрів польоту безпілотних літальних апаратів. Запропонований метод формалізації знань для ефективного проведення повітряної розвідки із застосуванням безпілотних літальних апаратів включає дві основні процедури. Розглянуто приклад формалізації знань визначених факторів впливу на вибір доцільного маршруту. Обґрунтовано, що подальші дослідження в даній предметній області стануть основою для створення алгоритму дій під час планування маршруту безпілотних літальних апаратів для виконання розвідувального завдання. У статті проаналізовано детерміновані та стохастичні методи формалізації знань, що дозволяють передавати специфічні особливості предметної області, але недоліком являється нечіткість вихідних даних. Тому в роботі для досягнення визначеної мети подано метод формалізації знань щодо процесу планування маршруту безпілотних літальних апаратів із застосуванням математичного апарату нечітких множин. Він дозволяє обробляти задачі, що важко формалізувати, та відрізняється логіко-ана","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"28 18","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139630897","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-02DOI: 10.33099/2311-7249/2023-48-3-140-146
Д.І. Авраменко
Постановка проблеми у загальному вигляді. Під час повномасштабної збройної агресії російської федерації, яка розпочалася 24 лютого 2022 року проти України, Збройні Сили України зіткнулися з потужними викликами щодо захисту національної безпеки і територіальної цілісності. Військово-стратегічні комунікації відігравали важливу роль у підтриманні внутрішньої стабільності та забезпеченні довіри до влади і Збройних Сил. Для ефективного прийняття рішень у таких умовах необхідна система підтримки прийняття рішень, що забезпечує швидку і точну обробку значного обсягу інформації та надає рекомендації з відповідним обґрунтуванням на основі аналізу даних. Особливо важливо враховувати означену інформацію, що надходить з різних джерел і потребує обробки та аналізу в режимі реального часу. У цій статті розглянуто функціональну модель системи підтримки прийняття рішень у системі стратегічної комунікації Збройних Сил України і проаналізовано принципи її функціонування та вплив на процес прийняття рішень. Метою статті є дослідження функціональної моделі системи підтримки прийняття рішень в системі стратегічних комунікацій Збройних Сил України. Для досягнення цієї мети були визначені такі завдання: проаналізувати існуючі теоретичні та прикладні аспекти систем підтримки прийняття рішень; окреслити особливості використання систем підтримки прийняття рішень у сфері стратегічних комунікацій; розглянути основні принципи функціональної моделі системи підтримки прийняття рішень. Під час написання статті були використані методи аналізу, моделювання та системно-структурного підходу, відповідно до завдань, що визначені метою. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні, висвітленню теми систем підтримки прийняття рішень у військовій сфері й аспектів системи стратегічних комунікацій в інтересах Збройних Сил України присвячено достатня кількість наукових праць провідних вчених. Однак дослідження, присвячені функціональній моделі системи підтримки прийняття рішень в системі стратегічних комунікацій Збройних Сил України, є обмеженими. Через це виникає необхідність вивчення ефективної функціональної моделі системи підтримки прийняття рішень, яка забезпечує збір та обробку інформації для реалізації стратегічних цілей Збройних Сил України у сфері комунікацій. Виклад основного матеріалу. Розглянуто основні принципи роботи функціональної моделі системи підтримки прийняття рішень. Проаналізовано наявні теоретичні та прикладні аспекти таких систем. Досліджено особливості використання цих систем у сфері стратегічних комунікацій Збройних Сил України. Основну увагу надано не лише опису структури системи підтримки прийняття рішень, а й ідентифікації специфічних вимог, обумовлених особливостями стратегічних комунікацій у сучасному інформаційному оточенні. Виявлено вимоги, що містять необхідність інтеграції існуючих рішень і математичних моделей, а також можливість накопичення й зберігання типових рішень і процесів для подальшого використання. Описана модель системи враховує аспекти а
{"title":"Функціональна модель системи підтримки прийняття рішень в системі стратегічних комунікацій Збройних Сил України","authors":"Д.І. Авраменко","doi":"10.33099/2311-7249/2023-48-3-140-146","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-48-3-140-146","url":null,"abstract":"Постановка проблеми у загальному вигляді. Під час повномасштабної збройної агресії російської федерації, яка розпочалася 24 лютого 2022 року проти України, Збройні Сили України зіткнулися з потужними викликами щодо захисту національної безпеки і територіальної цілісності. Військово-стратегічні комунікації відігравали важливу роль у підтриманні внутрішньої стабільності та забезпеченні довіри до влади і Збройних Сил. Для ефективного прийняття рішень у таких умовах необхідна система підтримки прийняття рішень, що забезпечує швидку і точну обробку значного обсягу інформації та надає рекомендації з відповідним обґрунтуванням на основі аналізу даних. Особливо важливо враховувати означену інформацію, що надходить з різних джерел і потребує обробки та аналізу в режимі реального часу. У цій статті розглянуто функціональну модель системи підтримки прийняття рішень у системі стратегічної комунікації Збройних Сил України і проаналізовано принципи її функціонування та вплив на процес прийняття рішень. Метою статті є дослідження функціональної моделі системи підтримки прийняття рішень в системі стратегічних комунікацій Збройних Сил України. Для досягнення цієї мети були визначені такі завдання: проаналізувати існуючі теоретичні та прикладні аспекти систем підтримки прийняття рішень; окреслити особливості використання систем підтримки прийняття рішень у сфері стратегічних комунікацій; розглянути основні принципи функціональної моделі системи підтримки прийняття рішень. Під час написання статті були використані методи аналізу, моделювання та системно-структурного підходу, відповідно до завдань, що визначені метою.\u0000Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні, висвітленню теми систем підтримки прийняття рішень у військовій сфері й аспектів системи стратегічних комунікацій в інтересах Збройних Сил України присвячено достатня кількість наукових праць провідних вчених. Однак дослідження, присвячені функціональній моделі системи підтримки прийняття рішень в системі стратегічних комунікацій Збройних Сил України, є обмеженими. Через це виникає необхідність вивчення ефективної функціональної моделі системи підтримки прийняття рішень, яка забезпечує збір та обробку інформації для реалізації стратегічних цілей Збройних Сил України у сфері комунікацій.\u0000Виклад основного матеріалу. Розглянуто основні принципи роботи функціональної моделі системи підтримки прийняття рішень. Проаналізовано наявні теоретичні та прикладні аспекти таких систем. Досліджено особливості використання цих систем у сфері стратегічних комунікацій Збройних Сил України. Основну увагу надано не лише опису структури системи підтримки прийняття рішень, а й ідентифікації специфічних вимог, обумовлених особливостями стратегічних комунікацій у сучасному інформаційному оточенні. Виявлено вимоги, що містять необхідність інтеграції існуючих рішень і математичних моделей, а також можливість накопичення й зберігання типових рішень і процесів для подальшого використання. Описана модель системи враховує аспекти а","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"19 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139630981","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-02DOI: 10.33099/2311-7249/2023-48-3-107-114
Олександр Лаврінчук, Дмитро Чопа, Олексій Кільменінов
У сучасних умовах артилерія залишається основним засобом вогневого ураження противника. Артилерійське озброєння постійно вдосконалюється, розробляється і приймаються на озброєння нові зразки, проводиться модернізація та удосконалення існуючих, надходять зразки артилерійського озброєння від західних партнерів. Від повноти переліку та обґрунтування тактико-технічних вимог прямо залежать бойові якості зразків, що розробляються або модернізуються. Тому створення зразка артилерійського озброєння в базі даних системи імітаційного моделювання JCATS, що здійснюється через обґрунтоване і повне формування його кількісних показників, є важливим етапом проведення досліджень з оцінювання ефективності застосування зразка даного класу озброєння. Метою статті є визначення підходу до формування кількісних значень показників ефективності зразка артилерійського озброєння для створення (опису) боєприпаса в імітаційному середовищі на прикладі уламково-фугасного снаряда на основі аналізу системи показників, що використовуються в базах даних системи імітаційного моделювання JCATS та використовуючи відомий математичний апарат і наявну інформаційну базу. Під час проведення дослідження застосовувались такі методи: аналіз системи показників, порівняння показників, формалізація процесу функціонування зразка озброєння, аналогія показників із вітчизняної практики з практикою країн НАТО, узагальнення результатів дослідження. Зазначений методологічний підхід дав змогу провести аналіз системи показників оцінювання ефективності зразків артилерійського озброєння, що використовуються у вітчизняній практиці, структури та змісту складових бази даних системи імітаційного моделювання JCATS, а також відповідної системи показників, що описують зразок артилерійського озброєння (уламково-фугасний боєприпас) в імітаційному середовищі, та запропонувати можливі підходи щодо формування (визначення) необхідних чисельних характеристик для створення зразка артилерійського озброєння в базі даних системи імітаційного моделювання JCATS. У статті наведено аналіз системи показників оцінки ефективності зразка артилерійського озброєння (на прикладі уламково-фугасного боєприпаса, що використовується у вітчизняній практиці, а також системи показників, що використовується в базі даних системи імітаційного моделювання JCATS. Авторами запропоновано підхід до формування (визначення) кількісних значень показників для створення (опису) уламково-фугасного снаряду в імітаційному середовищі для подальшого моделювання процесу його функціонування з метою оцінювання його ефективності. Аналіз системи показників оцінювання ефективності зразка артилерійського озброєння, а також системи показників, що використовуються в базі даних системи імітаційного моделювання JCATS, дає змогу виявити відмінності у структурі, змісті та формі подання показників оцінювання ефективності уламково-фугасних снарядів, що використовуються у вітчизняній нормативно-довідковій літературі, порівняно з тими, що використовуються в базі даних означе
{"title":"Підхід до формування системи показників для створення зразка артилерійського озброєння в імітаційному середовищі","authors":"Олександр Лаврінчук, Дмитро Чопа, Олексій Кільменінов","doi":"10.33099/2311-7249/2023-48-3-107-114","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-48-3-107-114","url":null,"abstract":"У сучасних умовах артилерія залишається основним засобом вогневого ураження противника. Артилерійське озброєння постійно вдосконалюється, розробляється і приймаються на озброєння нові зразки, проводиться модернізація та удосконалення існуючих, надходять зразки артилерійського озброєння від західних партнерів. Від повноти переліку та обґрунтування тактико-технічних вимог прямо залежать бойові якості зразків, що розробляються або модернізуються. Тому створення зразка артилерійського озброєння в базі даних системи імітаційного моделювання JCATS, що здійснюється через обґрунтоване і повне формування його кількісних показників, є важливим етапом проведення досліджень з оцінювання ефективності застосування зразка даного класу озброєння. Метою статті є визначення підходу до формування кількісних значень показників ефективності зразка артилерійського озброєння для створення (опису) боєприпаса в імітаційному середовищі на прикладі уламково-фугасного снаряда на основі аналізу системи показників, що використовуються в базах даних системи імітаційного моделювання JCATS та використовуючи відомий математичний апарат і наявну інформаційну базу. Під час проведення дослідження застосовувались такі методи: аналіз системи показників, порівняння показників, формалізація процесу функціонування зразка озброєння, аналогія показників із вітчизняної практики з практикою країн НАТО, узагальнення результатів дослідження. Зазначений методологічний підхід дав змогу провести аналіз системи показників оцінювання ефективності зразків артилерійського озброєння, що використовуються у вітчизняній практиці, структури та змісту складових бази даних системи імітаційного моделювання JCATS, а також відповідної системи показників, що описують зразок артилерійського озброєння (уламково-фугасний боєприпас) в імітаційному середовищі, та запропонувати можливі підходи щодо формування (визначення) необхідних чисельних характеристик для створення зразка артилерійського озброєння в базі даних системи імітаційного моделювання JCATS. У статті наведено аналіз системи показників оцінки ефективності зразка артилерійського озброєння (на прикладі уламково-фугасного боєприпаса, що використовується у вітчизняній практиці, а також системи показників, що використовується в базі даних системи імітаційного моделювання JCATS. Авторами запропоновано підхід до формування (визначення) кількісних значень показників для створення (опису) уламково-фугасного снаряду в імітаційному середовищі для подальшого моделювання процесу його функціонування з метою оцінювання його ефективності. Аналіз системи показників оцінювання ефективності зразка артилерійського озброєння, а також системи показників, що використовуються в базі даних системи імітаційного моделювання JCATS, дає змогу виявити відмінності у структурі, змісті та формі подання показників оцінювання ефективності уламково-фугасних снарядів, що використовуються у вітчизняній нормативно-довідковій літературі, порівняно з тими, що використовуються в базі даних означе","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"14 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139631059","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-15DOI: 10.33099/2311-7249/2022-45-3-32-36
Рустам Мурасов, Ярослава Мельник, Вікторія Марко
На 10 місяць російсько-української війни основними цілями ракетно-дронових ударів росії стали об’єкти критичної інфраструктури. Серед них є велика частка потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури. Виникає проблема попереднього дослідження загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій. Існує певна кількість методик оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури, але всі вони мають вузьку спеціалізацію та були розроблені для вирішення специфічних задач. Змістом наукової статті є порівняння існуючих методик оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій з розробленою методикою оптимального оцінювання загроз і ризиків для об’єктів критичної інфраструктури. В статті авторами проведено аналіз існуючих методик оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури з розробленою методикою оптимального оцінювання загроз і ризиків для об’єктів критичної інфраструктури та зроблено відповідні висновки щодо їх можливостей та доцільності застосування. Зазначені методики були розроблені для оцінювання загроз і ризиків об’єктам критичної інфраструктури різними науково-дослідними та урядовими організаціями. Результати статті дозволяють обирати та застосовувати відповідні методики для оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій для побудови імовірнісної моделі надзвичайних ситуацій та здійснення аналізу обстановки та попереднього оцінювання розвитку критичних ситуацій.
{"title":"Порівняння існуючих методик оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій","authors":"Рустам Мурасов, Ярослава Мельник, Вікторія Марко","doi":"10.33099/2311-7249/2022-45-3-32-36","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-32-36","url":null,"abstract":"На 10 місяць російсько-української війни основними цілями ракетно-дронових ударів росії стали об’єкти критичної інфраструктури. Серед них є велика частка потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури. Виникає проблема попереднього дослідження загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій. Існує певна кількість методик оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури, але всі вони мають вузьку спеціалізацію та були розроблені для вирішення специфічних задач. Змістом наукової статті є порівняння існуючих методик оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій з розробленою методикою оптимального оцінювання загроз і ризиків для об’єктів критичної інфраструктури. \u0000В статті авторами проведено аналіз існуючих методик оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури з розробленою методикою оптимального оцінювання загроз і ризиків для об’єктів критичної інфраструктури та зроблено відповідні висновки щодо їх можливостей та доцільності застосування. Зазначені методики були розроблені для оцінювання загроз і ризиків об’єктам критичної інфраструктури різними науково-дослідними та урядовими організаціями. \u0000Результати статті дозволяють обирати та застосовувати відповідні методики для оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій для побудови імовірнісної моделі надзвичайних ситуацій та здійснення аналізу обстановки та попереднього оцінювання розвитку критичних ситуацій.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131321557","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.33099/2311-7249/2022-45-3-11-16
Дмитро Каліновський, Сергій Осієвський, Інна Дзюба
У статті розглянуто вимоги до розробки системи підтримки прийняття рішення з використанням бази знань в залежності від положення Стратегічного оборонного бюлетеня України, формалізованого процесу прийняття воєнного рішення на основі стандартів НАТО та особливостей архітектури C4ISR. З точки зору проектування програмного забезпечення враховано стандарт направлений на процеси і організацію життєвого циклу ІС та маніфест гнучкої розробки. Розглянуті вимоги являються частковим переліком, який необхідний для побудови діаграм структури та поведінки, які описують автоматизоване управління військами на основі визначених принципів управління, ознак класифікації та базових функцій систем в країнах – членах НАТО. Розроблена функціональна модель процесу управління військами з використанням положень С4ISR, яка враховує послідовність виконання процесу ППВР та дозволяє дослідити вплив кожної підсистеми на загальний результат. Враховуючи формуляри програмного комплексу “Віраж-Планшет”, визначено кількісні показники інформації про повітряні об’єкти та засоби повітряного нападу які використовуються особою яка приймає рішення. Оцінена кількісна міра інформації, яка використана для визначення точок прийняття рішення відносно повітряних об’єктів які супроводжуються.
{"title":"Розробка моделі прийняття рішення з використанням гнучких методологій","authors":"Дмитро Каліновський, Сергій Осієвський, Інна Дзюба","doi":"10.33099/2311-7249/2022-45-3-11-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-11-16","url":null,"abstract":"У статті розглянуто вимоги до розробки системи підтримки прийняття рішення з використанням бази знань в залежності від положення Стратегічного оборонного бюлетеня України, формалізованого процесу прийняття воєнного рішення на основі стандартів НАТО та особливостей архітектури C4ISR. З точки зору проектування програмного забезпечення враховано стандарт направлений на процеси і організацію життєвого циклу ІС та маніфест гнучкої розробки. Розглянуті вимоги являються частковим переліком, який необхідний для побудови діаграм структури та поведінки, які описують автоматизоване управління військами на основі визначених принципів управління, ознак класифікації та базових функцій систем в країнах – членах НАТО. Розроблена функціональна модель процесу управління військами з використанням положень С4ISR, яка враховує послідовність виконання процесу ППВР та дозволяє дослідити вплив кожної підсистеми на загальний результат. \u0000Враховуючи формуляри програмного комплексу “Віраж-Планшет”, визначено кількісні показники інформації про повітряні об’єкти та засоби повітряного нападу які використовуються особою яка приймає рішення. Оцінена кількісна міра інформації, яка використана для визначення точок прийняття рішення відносно повітряних об’єктів які супроводжуються.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"87 28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131226294","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.33099/2311-7249/2022-45-3-45-54
Ольга Тютюник, Ігор Рубан, В. П. Тютюнник, Н О Бринза
З метою подальшого розвитку науково-технічних основ створення в єдиній державній системі цивільного захисту інформаційно-аналітичної підсистеми управління процесами запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, в роботі розглянуті особливості функціонування ситуаційних центрів при епідемічній небезпеці поширення COVID-19 та розроблено процедуру підтримки прийняття на регіональному рівні управління антикризових рішень стосовно реалізації дій за призначенням, які спрямовані на мінімізацію наслідків від надзвичайних ситуацій медико-біологічного характеру, в умовах епідемічної небезпеки поширення COVID-19.
{"title":"Особливості підтримки прийняття антикризових рішень в умовах надзвичайних ситуацій медико-біологічного характеру (на прикладі епідемічної небезпеки поширення COVID-19)","authors":"Ольга Тютюник, Ігор Рубан, В. П. Тютюнник, Н О Бринза","doi":"10.33099/2311-7249/2022-45-3-45-54","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-45-54","url":null,"abstract":"З метою подальшого розвитку науково-технічних основ створення в єдиній державній системі цивільного захисту інформаційно-аналітичної підсистеми управління процесами запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, в роботі розглянуті особливості функціонування ситуаційних центрів при епідемічній небезпеці поширення COVID-19 та розроблено процедуру підтримки прийняття на регіональному рівні управління антикризових рішень стосовно реалізації дій за призначенням, які спрямовані на мінімізацію наслідків від надзвичайних ситуацій медико-біологічного характеру, в умовах епідемічної небезпеки поширення COVID-19.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"131 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132993433","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.33099/2311-7249/2022-45-3-55-62
Ю. Є. Репіло, Victor Rossiytsev, Василь Школяренко
Стаття розглядає методи планування воєнних дій прийняті в НАТО. Наразі, серед науковців і розробників доктрин не має єдиного бачення щодо переліку основних методів планування НАТО та порядку їхнього використання в окремій країні Альянсу. Спільні стандарти планування є ключовим елементом досягнення взаємосумісності із державами-членами НАТО. Відсутність розуміння щодо переліку основних методів планування не дає організувати їхнє впровадження в діяльність ЗС України. Це ускладнює виконання рішень керівництва держави щодо досягнення взаємосумісності ЗС України із країнами-членами НАТО. Метою статті є створення та аналіз зведеного переліку основних методів планування воєнних дій прийнятих у НАТО. Для цього уточнено відомі переліки методів планування воєнних дій НАТО з урахуванням останніх змін у керівних документах Альянсу і його окремих країн. Крім цього, перелік доповнено методами планування у межах концепції операції провідної країни НАТО та методами планування ООН. У результаті отримано невичерпний але репрезентативний перелік 44 методів планування НАТО, його окремих країн та видів ЗС країн НАТО, які потенційно можуть використовуватись в окремій країні Альянсу Результати аналізу зведеного переліку методів планування показують, що окрема країна Альянсу не зобов’язана користуватись стандартами НАТО щодо планування на національному рівні. Ба більше, використання національних стандартів планування в операції НАТО можливе в межах концепції операції провідної країни Альянсу. Результати дослідження свідчать, що окрема країна член НАТО та види її збройних сил можуть мати національні стандарти планування, які враховують їхні умови та особливості. Отримані результати доцільно врахувати під час запровадження методів планування воєнних дій провідних країн світу до національних стандартів планування ЗС України. Подальші дослідження, на нашу думку, доцільно спрямувати на їх класифікацію, порівняння та виділення умов і чинників, що впливають на результативність методів планування воєнних дій як у цілому, так і за рівнями управління. Вважається, що це дозволить обґрунтовано оцінювати вплив методів планування воєнних дій на планування їх прогнозовану результативність воєнних дій.
{"title":"Аналіз основних методів планування воєнних дій прийнятих у НАТО","authors":"Ю. Є. Репіло, Victor Rossiytsev, Василь Школяренко","doi":"10.33099/2311-7249/2022-45-3-55-62","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-55-62","url":null,"abstract":"Стаття розглядає методи планування воєнних дій прийняті в НАТО. Наразі, серед науковців і розробників доктрин не має єдиного бачення щодо переліку основних методів планування НАТО та порядку їхнього використання в окремій країні Альянсу. Спільні стандарти планування є ключовим елементом досягнення взаємосумісності із державами-членами НАТО. Відсутність розуміння щодо переліку основних методів планування не дає організувати їхнє впровадження в діяльність ЗС України. Це ускладнює виконання рішень керівництва держави щодо досягнення взаємосумісності ЗС України із країнами-членами НАТО. \u0000Метою статті є створення та аналіз зведеного переліку основних методів планування воєнних дій прийнятих у НАТО. Для цього уточнено відомі переліки методів планування воєнних дій НАТО з урахуванням останніх змін у керівних документах Альянсу і його окремих країн. Крім цього, перелік доповнено методами планування у межах концепції операції провідної країни НАТО та методами планування ООН. У результаті отримано невичерпний але репрезентативний перелік 44 методів планування НАТО, його окремих країн та видів ЗС країн НАТО, які потенційно можуть використовуватись в окремій країні Альянсу \u0000Результати аналізу зведеного переліку методів планування показують, що окрема країна Альянсу не зобов’язана користуватись стандартами НАТО щодо планування на національному рівні. Ба більше, використання національних стандартів планування в операції НАТО можливе в межах концепції операції провідної країни Альянсу. Результати дослідження свідчать, що окрема країна член НАТО та види її збройних сил можуть мати національні стандарти планування, які враховують їхні умови та особливості. Отримані результати доцільно врахувати під час запровадження методів планування воєнних дій провідних країн світу до національних стандартів планування ЗС України. \u0000Подальші дослідження, на нашу думку, доцільно спрямувати на їх класифікацію, порівняння та виділення умов і чинників, що впливають на результативність методів планування воєнних дій як у цілому, так і за рівнями управління. Вважається, що це дозволить обґрунтовано оцінювати вплив методів планування воєнних дій на планування їх прогнозовану результативність воєнних дій.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115131213","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：