Pub Date : 2024-05-14DOI: 10.33099/2311-7249/2024-49-1-35-44
Ігор Шовкошитний
Однією з тенденцій російсько-української війни є зростання уваги до розвитку та впровадження новітніх багатофункціональних безпілотних систем і засобів (комплексів) радіоелектронної боротьби для протидії безпілотним літальним апаратам. Бойове застосування таких систем неможливе без оцінювання ефективності процесів, які відбуваються в умовах конфліктної взаємодії сил і засобів радіоелектронної боротьби та безпілотних літальних апаратів противника. Таке оцінювання потрібне не лише для вибору дієвих технічних рішень під час розроблення конкретних зразків озброєння, а й для синтезу локальних і просторово-розподілених систем радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами, формування яких в Україні наразі лише триває. Інструментом оцінювання є математичні моделі, які повинні мати розумний баланс між достатньою точністю, повнотою відображення властивостей систем (об’єктів) та простотою їх моделювання. Такі властивості мають імовірнісні моделі, які доволі часто застосовуються у військовій галузі. З урахуванням цього, стаття присвячена вирішенню актуального наукового завдання, яке полягає у висвітленні математичної моделі оцінювання ефективності системи радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами на основі ймовірнісного підходу. Під час проведення дослідження застосовано положення системного підходу, методи теорії імовірності, моделювання систем, елементи теорії виявлення сигналів та методи теорії кваліметрії. Поєднання таких методів дало змогу системно підійти до формування структури моделі, опису функціонування підсистеми виявлення безпілотних літальних апаратів та підсистеми подавлення їх бортових систем. За результатами проведеного дослідження узагальнено аналіз публікацій з подібної тематики, здійснено опис процесів, які відбуваються в конфлікті «система радіоелектронної боротьби – безпілотні літальні апарати противника», сформовано базові правила, які використовуються у математичній моделі під час складання повних груп подій (процесів виявлення та подавлення), розроблена блок-схема математичної моделі, яка дозволяє визначати кількісні значення часткових та загальних показників ефективності (відповідно – ймовірності виявлення безпілотних літальних апаратів, подавлення їх бортових систем та ймовірності зриву виконання завдань безпілотними літальними апаратами в межах простору відповідальності системи радіоелектронної боротьби). Крім того, у моделі передбачена можливість лінгвістичної інтерпретації отриманих ймовірностей за допомогою психофізичних шкал оцінок. Наукова новизна полягає у комплексному врахуванні у запропонованій математичній моделі типових ймовірнісних процесів виявлення безпілотних літальних апаратів (засобами радіолокаційної, радіотехнічної та оптичної розвідки)) та подавлення їх бортових радіоелектронних систем (навігації, управління та телеметрії, оптико-електронних засобів), поєднанні відносно простих аналітичних, ймовірнісних та кваліметричних моделей (методів) для отримання оцінок ефективності склад
{"title":"Математична модель оцінювання ефективності системи радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами на основі ймовірнісного підходу","authors":"Ігор Шовкошитний","doi":"10.33099/2311-7249/2024-49-1-35-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-49-1-35-44","url":null,"abstract":"Однією з тенденцій російсько-української війни є зростання уваги до розвитку та впровадження новітніх багатофункціональних безпілотних систем і засобів (комплексів) радіоелектронної боротьби для протидії безпілотним літальним апаратам. Бойове застосування таких систем неможливе без оцінювання ефективності процесів, які відбуваються в умовах конфліктної взаємодії сил і засобів радіоелектронної боротьби та безпілотних літальних апаратів противника. Таке оцінювання потрібне не лише для вибору дієвих технічних рішень під час розроблення конкретних зразків озброєння, а й для синтезу локальних і просторово-розподілених систем радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами, формування яких в Україні наразі лише триває. Інструментом оцінювання є математичні моделі, які повинні мати розумний баланс між достатньою точністю, повнотою відображення властивостей систем (об’єктів) та простотою їх моделювання. Такі властивості мають імовірнісні моделі, які доволі часто застосовуються у військовій галузі. З урахуванням цього, стаття присвячена вирішенню актуального наукового завдання, яке полягає у висвітленні математичної моделі оцінювання ефективності системи радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами на основі ймовірнісного підходу. Під час проведення дослідження застосовано положення системного підходу, методи теорії імовірності, моделювання систем, елементи теорії виявлення сигналів та методи теорії кваліметрії. Поєднання таких методів дало змогу системно підійти до формування структури моделі, опису функціонування підсистеми виявлення безпілотних літальних апаратів та підсистеми подавлення їх бортових систем. За результатами проведеного дослідження узагальнено аналіз публікацій з подібної тематики, здійснено опис процесів, які відбуваються в конфлікті «система радіоелектронної боротьби – безпілотні літальні апарати противника», сформовано базові правила, які використовуються у математичній моделі під час складання повних груп подій (процесів виявлення та подавлення), розроблена блок-схема математичної моделі, яка дозволяє визначати кількісні значення часткових та загальних показників ефективності (відповідно – ймовірності виявлення безпілотних літальних апаратів, подавлення їх бортових систем та ймовірності зриву виконання завдань безпілотними літальними апаратами в межах простору відповідальності системи радіоелектронної боротьби). Крім того, у моделі передбачена можливість лінгвістичної інтерпретації отриманих ймовірностей за допомогою психофізичних шкал оцінок. Наукова новизна полягає у комплексному врахуванні у запропонованій математичній моделі типових ймовірнісних процесів виявлення безпілотних літальних апаратів (засобами радіолокаційної, радіотехнічної та оптичної розвідки)) та подавлення їх бортових радіоелектронних систем (навігації, управління та телеметрії, оптико-електронних засобів), поєднанні відносно простих аналітичних, ймовірнісних та кваліметричних моделей (методів) для отримання оцінок ефективності склад","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"28 41","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140980092","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.33099/2311-7249/2024-49-1-69-76
В.В. Коцюруба, Ігор Прощин
У статті обґрунтовано актуальність прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій на гідротехнічних спорудах та нагальну потребу в адекватному науково-методичного апараті для проведення розрахунків та моделювання наслідків гідротехнічних аварій. Зокрема — із посиланням на дані про причини та наслідки найбільших аварій на гідроспорудах в Україні та світі. У основній частині дослідження розглядаються теоретичні основи та удосконалена методика визначення параметрів активних та пасивних затоплень місцевості внаслідок зруйнування гідротехнічних споруд задля прогнозування можливих наслідків дії хвилі прориву. Окрім того, наведено приклад верифікації запропонованої методики визначення параметрів затоплень.
{"title":"Удосконалена методика визначення параметрів руху хвилі прориву та затоплень під час зруйнування гідротехнічних споруд","authors":"В.В. Коцюруба, Ігор Прощин","doi":"10.33099/2311-7249/2024-49-1-69-76","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-49-1-69-76","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано актуальність прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій на гідротехнічних спорудах та нагальну потребу в адекватному науково-методичного апараті для проведення розрахунків та моделювання наслідків гідротехнічних аварій. Зокрема — із посиланням на дані про причини та наслідки найбільших аварій на гідроспорудах в Україні та світі. У основній частині дослідження розглядаються теоретичні основи та удосконалена методика визначення параметрів активних та пасивних затоплень місцевості внаслідок зруйнування гідротехнічних споруд задля прогнозування можливих наслідків дії хвилі прориву. Окрім того, наведено приклад верифікації запропонованої методики визначення параметрів затоплень.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"114 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141050515","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.33099/2311-7249/2024-49-1-5-15
Олексій Загорка, Сергій Поліщук, Ірина Загорка, Наталія Фреган
Під час створення або розвитку організації ключовим аспектом є визначення її потрібного складу, тобто сукупності елементів, здатних виконати визначені завдання з максимальною ефективністю за раціонального використання ресурсів. Проте функціонування організації здійснюється в умовах невизначеності. Це ускладнює обґрунтування складу її організаційної структури. Метою статті є розроблення методичних положень обґрунтування складу організаційної структури окресленого типу на основі принципів системного аналізу для виконання завдань за призначенням. Під час проведення дослідження застосовано: метод безпосереднього оцінювання – для визначення експертами ступеня взаємозв’язку згрупованих за визначеними ознаками завдань під час визначення необхідних типів підрозділів (елементів) організаційної структури; метод аналізу ієрархій – для оцінювання важливості завдань, які повинні виконуватися організацією; метод планування експерименту – для формування варіантів складу підрозділів-виконавців завдань; експертний метод ранжирування – для оцінювання важливості показників, що характеризують створення і функціонування організації; метод таксономії – для визначення раціонального варіанта складу організаційної структури. Застосування зазначених методів дало змогу забезпечити визначення складу організаційної структури відповідно до цілей діяльності організації та завдань, що мають виконуватися для їх досягнення, а також необхідних типів підрозділів (елементів) організаційної структури із врахуванням ступеня взаємозв’язку згрупованих завдань. Науковою новизною розроблених методичних положень є сумісне застосування методів планування експериментів і таксономії, що дає можливість визначити збалансований склад підрозділів за ефективністю і вартістю для виконання завдань організації. Особливістю розроблених методичних положень є комплексне застосування вказаних вище методів, що дасть змогу досягнути поставлену мету, яка визначає теоретичну значущість розроблених методичних положень. Розроблені у статті методичні положення можуть використовуватися органами державного і військового управління для обґрунтування збалансованого складу організаційних структур, що створюються або удосконалюються, за ефективністю і часом виконання завдань підрозділами та витратами на їх створення і застосування. Це визначає практичну значущість розроблених методичних положень. Застосування означених положень показано на прикладі.
{"title":"Методичні положення обґрунтування складу організаційних структур","authors":"Олексій Загорка, Сергій Поліщук, Ірина Загорка, Наталія Фреган","doi":"10.33099/2311-7249/2024-49-1-5-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-49-1-5-15","url":null,"abstract":"Під час створення або розвитку організації ключовим аспектом є визначення її потрібного складу, тобто сукупності елементів, здатних виконати визначені завдання з максимальною ефективністю за раціонального використання ресурсів. Проте функціонування організації здійснюється в умовах невизначеності. Це ускладнює обґрунтування складу її організаційної структури. Метою статті є розроблення методичних положень обґрунтування складу організаційної структури окресленого типу на основі принципів системного аналізу для виконання завдань за призначенням. Під час проведення дослідження застосовано: метод безпосереднього оцінювання – для визначення експертами ступеня взаємозв’язку згрупованих за визначеними ознаками завдань під час визначення необхідних типів підрозділів (елементів) організаційної структури; метод аналізу ієрархій – для оцінювання важливості завдань, які повинні виконуватися організацією; метод планування експерименту – для формування варіантів складу підрозділів-виконавців завдань; експертний метод ранжирування – для оцінювання важливості показників, що характеризують створення і функціонування організації; метод таксономії – для визначення раціонального варіанта складу організаційної структури. Застосування зазначених методів дало змогу забезпечити визначення складу організаційної структури відповідно до цілей діяльності організації та завдань, що мають виконуватися для їх досягнення, а також необхідних типів підрозділів (елементів) організаційної структури із врахуванням ступеня взаємозв’язку згрупованих завдань. Науковою новизною розроблених методичних положень є сумісне застосування методів планування експериментів і таксономії, що дає можливість визначити збалансований склад підрозділів за ефективністю і вартістю для виконання завдань організації. Особливістю розроблених методичних положень є комплексне застосування вказаних вище методів, що дасть змогу досягнути поставлену мету, яка визначає теоретичну значущість розроблених методичних положень. Розроблені у статті методичні положення можуть використовуватися органами державного і військового управління для обґрунтування збалансованого складу організаційних структур, що створюються або удосконалюються, за ефективністю і часом виконання завдань підрозділами та витратами на їх створення і застосування. Це визначає практичну значущість розроблених методичних положень. Застосування означених положень показано на прикладі.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"30 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141036821","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.33099/2311-7249/2024-49-1-141-150
Михайло Стрельбіцький, Валентин Мазур, Володимир Володимирович Лемешко, Ольга Лемешко
Ключовою умовою досягнення успіху будь-яким суб’єктом господарювання (підприємством, установою, організацією і, зокрема, прикордонним підрозділом) є відповідність його організаційної структури визначеним місії (головній меті), цілям і функціональним завданням. Завдяки раціональній організаційній структурі, такий суб’єкт господарювання може гнучко реагувати на виклики та загрози і ефективно функціонувати у разі зміни обстановки. Якісне та повне виконання оперативно-службових завдань прикордонним підрозділом залежить від ситуації на державному кордоні України, організаційно-штатної структури прикордонного підрозділу, належної укомплектованості силами та засобами (вогнева міць, мобільність, автономність тощо), а також – рівня підготовки особового складу з виконання завдань за призначенням. Разом із тим, характер факторів, що впливають на ефективність виконання функціональних завдань прикордонним підрозділом є різнотипним: детермінованим і ймовірнісним. Метою статті є розроблення концептуальних підходів до формування організаційної структури прикордонного підрозділу на основі ймовірності успішного виконання завдань в умовах ресурсної невизначеності. У процесі дослідження були застосовані методи системного аналізу, що дали змогу визначити внутрішню структуру та взаємозв’язки прикордонного підрозділу із зовнішніми системами. За допомогою індуктивного та дедуктивного методів, розроблено типову схему формування організаційної структури суб’єкта господарювання та параметри ймовірнісної моделі. Використовуючи означені методи було визначено структурну взаємодію підрозділу Державної прикордонної служби України та застосовано ймовірнісно-детермінований підхід до процесу формування його організаційної структури. У статті проаналізовано існуючі підходи до формування організаційної структури підрозділів Державної прикордонної служби України. З’ясовано, що перелік функціональних завдань, які ставляться перед прикордонним підрозділом, є досить загальним. Декомпозиція завдань та їх проєкція на організаційну структуру носить нечіткий характер, який містить ймовірнісну складову. Акцентовано увагу, на значному впливі випадкових зовнішніх чинників на функціонування прикордонного підрозділу, що розглядається як система. Ключовим підходом, що пропонується, є визначення ефективності функціонування прикордонного підрозділу як ймовірність успішного виконання ним завдань в умовах обмежених ресурсів і лімітованого часу. В статті запропоновано розглядати величину забезпеченості ресурсами (в тому числі часовими) як таку, що має ймовірнісний характер. Отже, суть концептуального підходу до оцінювання ефективності функціонування прикордонного підрозділу полягає у визначенні ймовірності успішного виконання завдань в умовах ресурсної невизначеності. Використання такого підходу до оцінювання ефективності підрозділу дасть змогу провести моделювання його діяльності і визначити внутрішню структуру та взаємозв’язки із зовнішніми системами. В статті також розроблено типову схему формуванн
{"title":"Концептуальні підходи формування організаційної структури підрозділів Державної прикордонної служби України","authors":"Михайло Стрельбіцький, Валентин Мазур, Володимир Володимирович Лемешко, Ольга Лемешко","doi":"10.33099/2311-7249/2024-49-1-141-150","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-49-1-141-150","url":null,"abstract":"Ключовою умовою досягнення успіху будь-яким суб’єктом господарювання (підприємством, установою, організацією і, зокрема, прикордонним підрозділом) є відповідність його організаційної структури визначеним місії (головній меті), цілям і функціональним завданням. Завдяки раціональній організаційній структурі, такий суб’єкт господарювання може гнучко реагувати на виклики та загрози і ефективно функціонувати у разі зміни обстановки. Якісне та повне виконання оперативно-службових завдань прикордонним підрозділом залежить від ситуації на державному кордоні України, організаційно-штатної структури прикордонного підрозділу, належної укомплектованості силами та засобами (вогнева міць, мобільність, автономність тощо), а також – рівня підготовки особового складу з виконання завдань за призначенням. Разом із тим, характер факторів, що впливають на ефективність виконання функціональних завдань прикордонним підрозділом є різнотипним: детермінованим і ймовірнісним. Метою статті є розроблення концептуальних підходів до формування організаційної структури прикордонного підрозділу на основі ймовірності успішного виконання завдань в умовах ресурсної невизначеності. У процесі дослідження були застосовані методи системного аналізу, що дали змогу визначити внутрішню структуру та взаємозв’язки прикордонного підрозділу із зовнішніми системами. За допомогою індуктивного та дедуктивного методів, розроблено типову схему формування організаційної структури суб’єкта господарювання та параметри ймовірнісної моделі. Використовуючи означені методи було визначено структурну взаємодію підрозділу Державної прикордонної служби України та застосовано ймовірнісно-детермінований підхід до процесу формування його організаційної структури. У статті проаналізовано існуючі підходи до формування організаційної структури підрозділів Державної прикордонної служби України. З’ясовано, що перелік функціональних завдань, які ставляться перед прикордонним підрозділом, є досить загальним. Декомпозиція завдань та їх проєкція на організаційну структуру носить нечіткий характер, який містить ймовірнісну складову. Акцентовано увагу, на значному впливі випадкових зовнішніх чинників на функціонування прикордонного підрозділу, що розглядається як система. Ключовим підходом, що пропонується, є визначення ефективності функціонування прикордонного підрозділу як ймовірність успішного виконання ним завдань в умовах обмежених ресурсів і лімітованого часу. В статті запропоновано розглядати величину забезпеченості ресурсами (в тому числі часовими) як таку, що має ймовірнісний характер. Отже, суть концептуального підходу до оцінювання ефективності функціонування прикордонного підрозділу полягає у визначенні ймовірності успішного виконання завдань в умовах ресурсної невизначеності. Використання такого підходу до оцінювання ефективності підрозділу дасть змогу провести моделювання його діяльності і визначити внутрішню структуру та взаємозв’язки із зовнішніми системами. В статті також розроблено типову схему формуванн","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"3 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141025177","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.33099/2311-7249/2024-49-1-59-68
Ю. Є. Репіло, Олег Головченко, Олексій Ріман, Олексій Іщенко
Результати аналізу змісту ведення операцій під час відсічі широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України засвідчили, що для сьогодення характерні воєнні дії високої інтенсивності. Досягнення їх мети прямо пов’язане з результативною вогневою підтримкою, основний обсяг завдань якої виконуватимуть сили і засоби ракетних військ і артилерії. На основі досвіду отриманих уроків застосування військ (сил) під час відсічі широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України визначено, що у теорії та практиці військового управління виникла невідповідність між потребою максимізації результативності вогневої підтримки силами і засобами ракетних військ і артилерії в операціях та відсутністю адекватної методології для досягнення цього. Аналіз матеріалів доктринального забезпечення НАТО показав, що одним із можливих ключових інструментів вирішення зазначеної суперечності в теорії та практиці військового управління армій країн-членів Альянсу є методологія таргетування. З огляду на це мета статті полягає в обґрунтуванні можливості використання методології таргетування як інструменту максимізації результативності вогневої підтримки силами і засобами ракетних військ і артилерії в операціях. У статті методом аналізу визначено, що методологія таргетування інтегрована у процес прийняття військових рішень та забезпечує результативний спосіб зіставлення спроможностей військових формувань, на які будуть покладені завдання вогневої підтримки, з об’єктами противника для досягнення бажаних результатів ведення операцій за рахунок визначення цілей у потрібному місці та в потрібний час. За результатами дослідження розкрито і проілюстровано базові принципи, концепції та поняття методології таргетування, що застосовуються в арміях країн-членів НАТО. Науковою новизною викладеного у статті є розширення існуючих уявлень про застосування методології таргетування в секторі безпеки і оборони України. На практиці, пропонується застосовувати таргетування в органах військового управління для максимізації результативності вогневої підтримки силами і засобами ракетних військ та артилерії в операціях, а також – розроблення доктринального забезпечення в теорії військового управління Збройних Сил України.
{"title":"Використання таргетування для максимізації результативності вогневої підтримки силами і засобами ракетних військ і артилерії в операціях","authors":"Ю. Є. Репіло, Олег Головченко, Олексій Ріман, Олексій Іщенко","doi":"10.33099/2311-7249/2024-49-1-59-68","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-49-1-59-68","url":null,"abstract":"Результати аналізу змісту ведення операцій під час відсічі широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України засвідчили, що для сьогодення характерні воєнні дії високої інтенсивності. Досягнення їх мети прямо пов’язане з результативною вогневою підтримкою, основний обсяг завдань якої виконуватимуть сили і засоби ракетних військ і артилерії. На основі досвіду отриманих уроків застосування військ (сил) під час відсічі широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України визначено, що у теорії та практиці військового управління виникла невідповідність між потребою максимізації результативності вогневої підтримки силами і засобами ракетних військ і артилерії в операціях та відсутністю адекватної методології для досягнення цього. Аналіз матеріалів доктринального забезпечення НАТО показав, що одним із можливих ключових інструментів вирішення зазначеної суперечності в теорії та практиці військового управління армій країн-членів Альянсу є методологія таргетування. З огляду на це мета статті полягає в обґрунтуванні можливості використання методології таргетування як інструменту максимізації результативності вогневої підтримки силами і засобами ракетних військ і артилерії в операціях. У статті методом аналізу визначено, що методологія таргетування інтегрована у процес прийняття військових рішень та забезпечує результативний спосіб зіставлення спроможностей військових формувань, на які будуть покладені завдання вогневої підтримки, з об’єктами противника для досягнення бажаних результатів ведення операцій за рахунок визначення цілей у потрібному місці та в потрібний час. За результатами дослідження розкрито і проілюстровано базові принципи, концепції та поняття методології таргетування, що застосовуються в арміях країн-членів НАТО. Науковою новизною викладеного у статті є розширення існуючих уявлень про застосування методології таргетування в секторі безпеки і оборони України. На практиці, пропонується застосовувати таргетування в органах військового управління для максимізації результативності вогневої підтримки силами і засобами ракетних військ та артилерії в операціях, а також – розроблення доктринального забезпечення в теорії військового управління Збройних Сил України.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"9 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141046686","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.33099/2311-7249/2024-49-1-86-92
Микола Конотопець, Ігор Самойлов, А.С. Сторчак
Метою статті є розроблення пропозицій з удосконалення технічних характеристик тепловізійних пристроїв для виявлення та нейтралізації радіоелектронних засобів знімання інформації, що можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності. Під час написання статті застосовано методи аналізу і порівняння для розгляду будови та порівняння технічних характеристик радіоелектронних засобів. Наведений математичний апарат дав змогу проаналізувати математичні залежності параметрів тепловізора на основі характеристик приймача. За допомогою методу синтезу розроблено пропозиції стосовно удосконалення технічних характеристик тепловізійних пристроїв. Також із використанням технічних і технологічних методів виявлення та контролю радіоелектронних засобів формалізовано модель виявлення радіоелектронних засобів знімання інформації на об’єктах інформаційної діяльності за енергетичним критерієм, що включає в себе основні фізичні характеристики приймача. У статті розроблено пропозиції з удосконалення технічних характеристик тепловізійних пристроїв. Входячи до складу апаратних або апаратно-програмних комплексів, призначених для вирішення пошуково-обшукових завдань, в основі свого функціонування, тепловізійні пристрої використовують метод теплового неруйнівного контролю, який поряд з іншими методами неруйнівного контролю дає змогу отримати детальнішу інформацію про зазначені об’єкти пошуку. В основі принципу дії апаратних або апаратно-програмних комплексів лежать процеси виявлення, оцінювання та аналізу температурних полів на поверхні досліджуваних об’єктів, які обумовлені власними тепловими випромінюваннями радіоелектронних засобів знімання інформації, що можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності та служать джерелом інформації про особливості процесу теплопередачі. Розроблено формалізовану модель виявлення радіоелектронних засобів знімання інформації на об’єктах інформаційної діяльності за енергетичним критерієм на основі теорії виявлення та розпізнавання сигналів. Визначено послідовність дій для нейтралізації радіоелектронних засобів знімання інформації. Наукова новизна означеного полягає в конкретизації відомих даних та їх поширенні на нові об’єкти дослідження, в якості яких виступають власні випромінювання радіоелектронних засобів знімання інформації, що можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності. Цінність отриманих результатів дослідження у військовій та технічній сферах полягає в отриманні знань щодо можливостей підвищення якісних характеристик техніки пасивного теплового контролю й визначеної послідовності дій під час її застосування для підвищення якості виявлення і нейтралізації роботи радіоелектронних засобів знімання інформації. Ці результати можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності в сучасних умовах.
{"title":"Пропозиції з удосконалення технічних характеристик тепловізійних пристроїв","authors":"Микола Конотопець, Ігор Самойлов, А.С. Сторчак","doi":"10.33099/2311-7249/2024-49-1-86-92","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-49-1-86-92","url":null,"abstract":"Метою статті є розроблення пропозицій з удосконалення технічних характеристик тепловізійних пристроїв для виявлення та нейтралізації радіоелектронних засобів знімання інформації, що можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності. Під час написання статті застосовано методи аналізу і порівняння для розгляду будови та порівняння технічних характеристик радіоелектронних засобів. Наведений математичний апарат дав змогу проаналізувати математичні залежності параметрів тепловізора на основі характеристик приймача. За допомогою методу синтезу розроблено пропозиції стосовно удосконалення технічних характеристик тепловізійних пристроїв. Також із використанням технічних і технологічних методів виявлення та контролю радіоелектронних засобів формалізовано модель виявлення радіоелектронних засобів знімання інформації на об’єктах інформаційної діяльності за енергетичним критерієм, що включає в себе основні фізичні характеристики приймача. У статті розроблено пропозиції з удосконалення технічних характеристик тепловізійних пристроїв. Входячи до складу апаратних або апаратно-програмних комплексів, призначених для вирішення пошуково-обшукових завдань, в основі свого функціонування, тепловізійні пристрої використовують метод теплового неруйнівного контролю, який поряд з іншими методами неруйнівного контролю дає змогу отримати детальнішу інформацію про зазначені об’єкти пошуку. В основі принципу дії апаратних або апаратно-програмних комплексів лежать процеси виявлення, оцінювання та аналізу температурних полів на поверхні досліджуваних об’єктів, які обумовлені власними тепловими випромінюваннями радіоелектронних засобів знімання інформації, що можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності та служать джерелом інформації про особливості процесу теплопередачі. Розроблено формалізовану модель виявлення радіоелектронних засобів знімання інформації на об’єктах інформаційної діяльності за енергетичним критерієм на основі теорії виявлення та розпізнавання сигналів. Визначено послідовність дій для нейтралізації радіоелектронних засобів знімання інформації. Наукова новизна означеного полягає в конкретизації відомих даних та їх поширенні на нові об’єкти дослідження, в якості яких виступають власні випромінювання радіоелектронних засобів знімання інформації, що можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності. Цінність отриманих результатів дослідження у військовій та технічній сферах полягає в отриманні знань щодо можливостей підвищення якісних характеристик техніки пасивного теплового контролю й визначеної послідовності дій під час її застосування для підвищення якості виявлення і нейтралізації роботи радіоелектронних засобів знімання інформації. Ці результати можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності в сучасних умовах.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"254 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141032897","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.33099/2311-7249/2024-49-1-177-184
Віталій Кацалап, Вікторія Наместнік
У статті здійснено порівняльний аналіз особливостей українського та російського досвіду ведення стратегічних комунікацій в інтересах мобілізації на основі систематизації ключових меседжів відповідних інформаційних кампаній. Емпіричною базою дослідження слугували загальнодоступні відеоматеріали, що поширюють у російському та українському сегменті Telegram, на платформі YouTube та у соціальних мережах. Для проведення дослідження використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема: систематизацію, порівняльний аналіз, елементи SWOT-аналізу. Зазначений методологічний підхід дає змогу виокремити спільні й відмінні ознаки стратегічних комунікацій в інтересах мобілізації в Україні та російській федерації, а також ризики від поширення цих меседжів і можливості для ведення подальшої інформаційної взаємодії як у внутрішньому інформаційному просторі, так і в інформаційному просторі противника. Встановлено, що спільними тематичним напрямами інформаційних кампаній в інтересах мобілізації є такі: могутність збройних сил, героїзація військовослужбовців, розуміння сутності перемоги, формування ставлення до противника, історичний контекст боротьби та фінансова винагорода за службу у війську. Елементи наукової новизни дослідження полягають у: представленні авторського розуміння взаємозв’язків процесів стратегічних комунікацій в інтересах мобілізації у внутрішньому та зовнішньому інформаційному просторі; систематизації та переосмисленні меседжів інформаційних кампаній в інтересах мобілізації. Теоретичною та практичною значущістю статті є те, що за результатами аналізу запропоновано проводити комунікативні кампанії в інформаційному просторі противника, що серед іншого будуть орієнтовані на: висміювання та приниження особового складу російської армії; поширення повідомлень про злочини, які чинили до війни члени, так званої, «Приватної військової компанії “Вагнер”» (нині військовослужбовці збройних сил російської федерації) та після повернення з, так званої, «спеціальної воєнної операції»; здійснювати психологічний вплив на противника через розвінчування міфів Другої Світової війни. З’ясовано, що стратегічні комунікації в інтересах мобілізації в Україні у подальшому закладають основу для комунікативних кампаній щодо: реформування Збройних Сил України та переходу на професійну (контрактну) армію; необхідності загальнообов’язкової строкової служби (як для чоловіків, так і для жінок); національно-патріотичного виховання та формулювання національної ідеї тощо.
{"title":"Порівняльний аналіз особливостей українського та російського досвіду ведення стратегічних комунікацій в інтересах мобілізації","authors":"Віталій Кацалап, Вікторія Наместнік","doi":"10.33099/2311-7249/2024-49-1-177-184","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-49-1-177-184","url":null,"abstract":"У статті здійснено порівняльний аналіз особливостей українського та російського досвіду ведення стратегічних комунікацій в інтересах мобілізації на основі систематизації ключових меседжів відповідних інформаційних кампаній. Емпіричною базою дослідження слугували загальнодоступні відеоматеріали, що поширюють у російському та українському сегменті Telegram, на платформі YouTube та у соціальних мережах. Для проведення дослідження використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема: систематизацію, порівняльний аналіз, елементи SWOT-аналізу. Зазначений методологічний підхід дає змогу виокремити спільні й відмінні ознаки стратегічних комунікацій в інтересах мобілізації в Україні та російській федерації, а також ризики від поширення цих меседжів і можливості для ведення подальшої інформаційної взаємодії як у внутрішньому інформаційному просторі, так і в інформаційному просторі противника. Встановлено, що спільними тематичним напрямами інформаційних кампаній в інтересах мобілізації є такі: могутність збройних сил, героїзація військовослужбовців, розуміння сутності перемоги, формування ставлення до противника, історичний контекст боротьби та фінансова винагорода за службу у війську. Елементи наукової новизни дослідження полягають у: представленні авторського розуміння взаємозв’язків процесів стратегічних комунікацій в інтересах мобілізації у внутрішньому та зовнішньому інформаційному просторі; систематизації та переосмисленні меседжів інформаційних кампаній в інтересах мобілізації. Теоретичною та практичною значущістю статті є те, що за результатами аналізу запропоновано проводити комунікативні кампанії в інформаційному просторі противника, що серед іншого будуть орієнтовані на: висміювання та приниження особового складу російської армії; поширення повідомлень про злочини, які чинили до війни члени, так званої, «Приватної військової компанії “Вагнер”» (нині військовослужбовці збройних сил російської федерації) та після повернення з, так званої, «спеціальної воєнної операції»; здійснювати психологічний вплив на противника через розвінчування міфів Другої Світової війни. З’ясовано, що стратегічні комунікації в інтересах мобілізації в Україні у подальшому закладають основу для комунікативних кампаній щодо: реформування Збройних Сил України та переходу на професійну (контрактну) армію; необхідності загальнообов’язкової строкової служби (як для чоловіків, так і для жінок); національно-патріотичного виховання та формулювання національної ідеї тощо.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"55 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141038936","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.33099/2311-7249/2024-49-1-171-176
Олександр Волощенко
Аналіз сучасних війн і збройних конфліктів свідчить, що більшість держав-членів НАТО, реально оцінивши власні загрози національній безпеці й обороні, активно приступили до напрацювання доктринальної бази війн майбутнього. Найбільш важливими у цій базі вважаються концепції мультидоменних операцій, які ведуться військами (силами) у мультидоменному середовищі, зокрема, на суходолі, на морі, у повітряному, космічному та в кіберпросторі. З урахуванням зазначеного, стаття присвячена вирішенню актуального наукового завдання, суть якого полягає у визначенні необхідного внеску інженерних військ у забезпечення заданого рівня боєздатності військ (сил) Збройних Сил України у мультидоменному середовищі. У ході дослідження використано теорію бойових потенціалів, методи системного аналізу та математичного моделювання, що дозволило системно підійти до вирішення проблемного питання та отримати коректні результати з визначення необхідного внеску інженерних військ у забезпечення заданого рівня боєздатності військ (сил) Збройних Сил України у мультидоменному середовищі. За результатами дослідження у статті наведено визначення основних термінів боєздатності військ (сил) Збройних Сил України та запропоновано концептуальний підхід до визначення необхідного внеску інженерних військ у забезпечення заданого рівня їх боєздатності у мультидоменному середовищі. Наукова новизна запропонованого концептуального підходу полягає в урахуванні під час розрахунків коефіцієнта складності виконання визначених заходів інженерної підтримки військ (сил) Збройних Сил України у мультидоменному середовищі, величина якого визначається з відношення нормативного часу виконання цих заходів до поточного часу їх виконання у відповідному домені застосування військ (сил). Теоретична значущість отриманих результатів полягає у введенні до наукового обігу нових термінів, зокрема, «бойовий потенціал інженерних військ у мультидоменному середовищі». Практична значущість отриманих результатів полягає в отриманому формалізованому описі послідовності розрахунків із визначення необхідного внеску інженерних військ у забезпечення заданого рівня боєздатності військ (сил) Збройних Сил України у мультидоменному середовищі, а також у визначенні низки проблемних питань щодо інженерної підтримки військ (сил) Збройних Сил України на суходолі, на морі, та у повітряному просторі, вирішення яких потребуватиме впровадження запропонованого концептуального підходу або розроблення на його основі більш ефективного.
{"title":"Концептуальний підхід до визначення необхідного внеску інженерних військ у забезпечення заданого рівня боєздатності військ (сил) Збройних Сил України у мультидоменному середовищі","authors":"Олександр Волощенко","doi":"10.33099/2311-7249/2024-49-1-171-176","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-49-1-171-176","url":null,"abstract":"Аналіз сучасних війн і збройних конфліктів свідчить, що більшість держав-членів НАТО, реально оцінивши власні загрози національній безпеці й обороні, активно приступили до напрацювання доктринальної бази війн майбутнього. Найбільш важливими у цій базі вважаються концепції мультидоменних операцій, які ведуться військами (силами) у мультидоменному середовищі, зокрема, на суходолі, на морі, у повітряному, космічному та в кіберпросторі. З урахуванням зазначеного, стаття присвячена вирішенню актуального наукового завдання, суть якого полягає у визначенні необхідного внеску інженерних військ у забезпечення заданого рівня боєздатності військ (сил) Збройних Сил України у мультидоменному середовищі. У ході дослідження використано теорію бойових потенціалів, методи системного аналізу та математичного моделювання, що дозволило системно підійти до вирішення проблемного питання та отримати коректні результати з визначення необхідного внеску інженерних військ у забезпечення заданого рівня боєздатності військ (сил) Збройних Сил України у мультидоменному середовищі. За результатами дослідження у статті наведено визначення основних термінів боєздатності військ (сил) Збройних Сил України та запропоновано концептуальний підхід до визначення необхідного внеску інженерних військ у забезпечення заданого рівня їх боєздатності у мультидоменному середовищі. Наукова новизна запропонованого концептуального підходу полягає в урахуванні під час розрахунків коефіцієнта складності виконання визначених заходів інженерної підтримки військ (сил) Збройних Сил України у мультидоменному середовищі, величина якого визначається з відношення нормативного часу виконання цих заходів до поточного часу їх виконання у відповідному домені застосування військ (сил). Теоретична значущість отриманих результатів полягає у введенні до наукового обігу нових термінів, зокрема, «бойовий потенціал інженерних військ у мультидоменному середовищі». Практична значущість отриманих результатів полягає в отриманому формалізованому описі послідовності розрахунків із визначення необхідного внеску інженерних військ у забезпечення заданого рівня боєздатності військ (сил) Збройних Сил України у мультидоменному середовищі, а також у визначенні низки проблемних питань щодо інженерної підтримки військ (сил) Збройних Сил України на суходолі, на морі, та у повітряному просторі, вирішення яких потребуватиме впровадження запропонованого концептуального підходу або розроблення на його основі більш ефективного.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"29 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141036263","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.33099/2311-7249/2024-49-1-77-85
Леонід Савіцький, Сергій Безносенко, Роман Горбач
Зважаючи на значущу роль інформаційно-комунікаційних систем на сучасному театрі бойових дій і враховуючи отриманий досвід ведення бойових операцій на сході України та після повномасштабного вторгнення російської федерації 24 лютого 2022 року, кібербезпека набуває надзвичайно важливого значення. Метою статті є огляд існуючих алгоритмів захисту та висловлення концептуальних поглядів на побудову систем захисту від кібератак із використанням методів штучного інтелекту. У статті застосовано теоретичні методи, а саме аналіз публікацій і досліджень за тематикою протидії кібератакам та захист систем передачі інформації. Також були використані загальнонаукові методи досліджень, серед яких використано аналітичні методи в оцінюванні ефективності системи, що розглядається у статті. Під час побудови графіків вжито елементи статистики та графо-аналітичні методи. Застосований методичний підхід дав змогу проаналізувати матеріали за темою дослідження, піддати аналізу отримані дані та удосконалити існуючі концептуальні погляди. У статті викладено сутність таких підходів до вирішення проблеми забезпечення безпеки інформаційно-комунікаційних систем як фрагментарний і комплексний. Також ретельно проаналізовано основні методи виявлення кібератак, а саме сигнатурний аналіз (метод виявлення зловживань) та метод виявлення аномалій. За результатами ретельного дослідження цих методів можна зазначити, що для досягнення високого рівня захищеності інформаційних ресурсів в інформаційно-комунікаційних системах обов’язково слід застосовувати методи, що базуються на виявленні аномалій. Ці методи проявляють неперевершену здатність виявляти найновіші кібератаки 0-day. Крім того, у статті проведено всебічний огляд основних засобів для виявлення та протидії кібератакам. Серед них такі технології: «Система виявлення вторгнень/Система запобігання вторгненням» (Intrusion Detection System/Intrusion Prevention System), «Мережевий екран» (Firewall), антивірусні програми та технології зі штучним інтелектом «Управління подіями та інформацією про безпеку» (Security information and event management). Пропонується для підвищення ефективності систем захисту в галузі кібербезпеки застосовувати елементи штучного інтелекту. Крім того, проведено огляд вже відомих даних і рішень у сфері кібербезпеки та виклад концептуальних поглядів авторів на застосування штучного інтелекту у цій сфері. На основі цих даних запропоновані нові та більш досконалі рішення. Основна мета інтегрування штучного інтелекту до системи захисту від кібератак полягає у його спроможності виявляти невідомі раніше кібератаки на основі сигнатур уже відомих атак. У роботі авторами також запропоновано визначення терміну «шаблон атаки». Спираючись на розглянуті в статті методи та запропоновані рішення можна покращити кіберзахист воєнно-оборонної сфери. Робота сприяє вдосконаленню процесів захисту від кібератак, що є критично важливим як для військових, так і для цивільних структур. Отже, ця стаття не лише спрямована на розвиток теоретич
{"title":"Концептуальні погляди на побудову системи захисту від кібератак із застосуванням методів штучного інтелекту в інформаційно-комунікаційних системах","authors":"Леонід Савіцький, Сергій Безносенко, Роман Горбач","doi":"10.33099/2311-7249/2024-49-1-77-85","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-49-1-77-85","url":null,"abstract":"Зважаючи на значущу роль інформаційно-комунікаційних систем на сучасному театрі бойових дій і враховуючи отриманий досвід ведення бойових операцій на сході України та після повномасштабного вторгнення російської федерації 24 лютого 2022 року, кібербезпека набуває надзвичайно важливого значення. Метою статті є огляд існуючих алгоритмів захисту та висловлення концептуальних поглядів на побудову систем захисту від кібератак із використанням методів штучного інтелекту. У статті застосовано теоретичні методи, а саме аналіз публікацій і досліджень за тематикою протидії кібератакам та захист систем передачі інформації. Також були використані загальнонаукові методи досліджень, серед яких використано аналітичні методи в оцінюванні ефективності системи, що розглядається у статті. Під час побудови графіків вжито елементи статистики та графо-аналітичні методи. Застосований методичний підхід дав змогу проаналізувати матеріали за темою дослідження, піддати аналізу отримані дані та удосконалити існуючі концептуальні погляди. У статті викладено сутність таких підходів до вирішення проблеми забезпечення безпеки інформаційно-комунікаційних систем як фрагментарний і комплексний. Також ретельно проаналізовано основні методи виявлення кібератак, а саме сигнатурний аналіз (метод виявлення зловживань) та метод виявлення аномалій. За результатами ретельного дослідження цих методів можна зазначити, що для досягнення високого рівня захищеності інформаційних ресурсів в інформаційно-комунікаційних системах обов’язково слід застосовувати методи, що базуються на виявленні аномалій. Ці методи проявляють неперевершену здатність виявляти найновіші кібератаки 0-day. Крім того, у статті проведено всебічний огляд основних засобів для виявлення та протидії кібератакам. Серед них такі технології: «Система виявлення вторгнень/Система запобігання вторгненням» (Intrusion Detection System/Intrusion Prevention System), «Мережевий екран» (Firewall), антивірусні програми та технології зі штучним інтелектом «Управління подіями та інформацією про безпеку» (Security information and event management). Пропонується для підвищення ефективності систем захисту в галузі кібербезпеки застосовувати елементи штучного інтелекту. Крім того, проведено огляд вже відомих даних і рішень у сфері кібербезпеки та виклад концептуальних поглядів авторів на застосування штучного інтелекту у цій сфері. На основі цих даних запропоновані нові та більш досконалі рішення. Основна мета інтегрування штучного інтелекту до системи захисту від кібератак полягає у його спроможності виявляти невідомі раніше кібератаки на основі сигнатур уже відомих атак. У роботі авторами також запропоновано визначення терміну «шаблон атаки». Спираючись на розглянуті в статті методи та запропоновані рішення можна покращити кіберзахист воєнно-оборонної сфери. Робота сприяє вдосконаленню процесів захисту від кібератак, що є критично важливим як для військових, так і для цивільних структур. Отже, ця стаття не лише спрямована на розвиток теоретич","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"17 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141050485","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.33099/2311-7249/2024-49-1-111-127
Вадим Тютюник, Олександр Лєвтєров, Ольга Тютюник, Усачов Дмитро
Сучасні міста являють собою складну, цілісну та динамічну систему, в якій взаємодіють люди, природа, економіка і суспільство, а також характеризуються просторовим та часовим розподілом параметрів життєдіяльності. Однак, міста у процесі свого функціонування та розвитку створюють передумови для виникнення різного роду небезпек, серед яких масштабні пожежі з рідкими органічними речовинами, які негативно впливають на стан природно-екологічного, економіко-технічного і соціально-політичного балансу на території міста і в регіоні, а також можуть завдати шкоди життєво важливим національним інтересам. З урахуванням цього, метою статті є розвиток науково-технічних основ створення геоінформаційної системи акустичного моніторингу масштабних пожеж із рідкими органічними речовинами як складової підсистеми Safe City в системі Smart City для достовірного виявлення та ідентифікації на території міста джерел масштабних пожеж із рідкими органічними речовинами. Під час проведення дослідження застосовано положення системного підходу, методи спектрального та фрактального аналізу. Зазначений методичний підхід дав змогу запропонувати системний підхід і принципи використання спектрального аналізу акустичного простору міста, що ґрунтуються на наукових дослідженнях ефекту акустичної емісії, спричиненого високотемпературним окисленням (горінням) рідких органічних речовин. У статті розроблені вимірювальна схема акустичного ефекту, алгоритм і програмне забезпечення для обробки характеристик прийнятого акустичного сигналу первинного (спалаху) та основного процесів горіння деяких рідких органічних речовин. Приймання та аналіз акустичного сигналу реалізовано шляхом перетворення сигналу у числовий ряд, з подальшим застосуванням методу -аналізу для оцінки фрактальної структури часового ряду як сукупності фонового сигналу та корисного акустичного сигналу, отриманого в процесі горіння рідкої органічної речовини. Наукова новизна полягає у встановлені залежності амплітудно-часових та амплітудно-частотних характеристик прийнятого акустичного сигналу від фізичних і фізико-хімічних термодинамічних параметрів процесу горіння деяких рідких органічних речовин. Ці залежності описані трендами від кількості атомів вуглецю у вуглецевих каркасах молекул органічних речовин та їх молярної маси. Також, методом акустичної емісії вивчено ефект «спалаху» парів рідких органічних речовин і встановлено однозначну залежність тривалості цього процесу від парціального тиску парів над чистим розчинником й температурою спалаху або займання. Відповідний рівень достовірності та надійності обробки результатів досліджень підтверджується розрахунками показників Херста і фрактальної розмірності. Теоретична значущість роботи для оборонної сфери полягає в розробці функціональної схеми системи наземних стаціонарних засобів автоматизованого контролю акустичного простору на території міста, ситуаційного центру, підсистеми зв’язку та передавання телеметричної інформації, а також підсистеми виконання антикризових рішень щ
{"title":"Розвиток науково-технічних основ створення геоінформаційної системи акустичного моніторингу масштабних пожеж із рідкими органічними речовинами на території міста","authors":"Вадим Тютюник, Олександр Лєвтєров, Ольга Тютюник, Усачов Дмитро","doi":"10.33099/2311-7249/2024-49-1-111-127","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-49-1-111-127","url":null,"abstract":"Сучасні міста являють собою складну, цілісну та динамічну систему, в якій взаємодіють люди, природа, економіка і суспільство, а також характеризуються просторовим та часовим розподілом параметрів життєдіяльності. Однак, міста у процесі свого функціонування та розвитку створюють передумови для виникнення різного роду небезпек, серед яких масштабні пожежі з рідкими органічними речовинами, які негативно впливають на стан природно-екологічного, економіко-технічного і соціально-політичного балансу на території міста і в регіоні, а також можуть завдати шкоди життєво важливим національним інтересам. З урахуванням цього, метою статті є розвиток науково-технічних основ створення геоінформаційної системи акустичного моніторингу масштабних пожеж із рідкими органічними речовинами як складової підсистеми Safe City в системі Smart City для достовірного виявлення та ідентифікації на території міста джерел масштабних пожеж із рідкими органічними речовинами. Під час проведення дослідження застосовано положення системного підходу, методи спектрального та фрактального аналізу. Зазначений методичний підхід дав змогу запропонувати системний підхід і принципи використання спектрального аналізу акустичного простору міста, що ґрунтуються на наукових дослідженнях ефекту акустичної емісії, спричиненого високотемпературним окисленням (горінням) рідких органічних речовин. У статті розроблені вимірювальна схема акустичного ефекту, алгоритм і програмне забезпечення для обробки характеристик прийнятого акустичного сигналу первинного (спалаху) та основного процесів горіння деяких рідких органічних речовин. Приймання та аналіз акустичного сигналу реалізовано шляхом перетворення сигналу у числовий ряд, з подальшим застосуванням методу -аналізу для оцінки фрактальної структури часового ряду як сукупності фонового сигналу та корисного акустичного сигналу, отриманого в процесі горіння рідкої органічної речовини. Наукова новизна полягає у встановлені залежності амплітудно-часових та амплітудно-частотних характеристик прийнятого акустичного сигналу від фізичних і фізико-хімічних термодинамічних параметрів процесу горіння деяких рідких органічних речовин. Ці залежності описані трендами від кількості атомів вуглецю у вуглецевих каркасах молекул органічних речовин та їх молярної маси. Також, методом акустичної емісії вивчено ефект «спалаху» парів рідких органічних речовин і встановлено однозначну залежність тривалості цього процесу від парціального тиску парів над чистим розчинником й температурою спалаху або займання. Відповідний рівень достовірності та надійності обробки результатів досліджень підтверджується розрахунками показників Херста і фрактальної розмірності. Теоретична значущість роботи для оборонної сфери полягає в розробці функціональної схеми системи наземних стаціонарних засобів автоматизованого контролю акустичного простору на території міста, ситуаційного центру, підсистеми зв’язку та передавання телеметричної інформації, а також підсистеми виконання антикризових рішень щ","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"19 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141024769","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：