Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.31470/2786-6327/2023/3/9-15
Любов Білик, Юрій Шапран
У статті висвітлена проблема професійної підготовки медичних фахівців із фокусом на фізичну реабілітацію потерпілих. Особлива увага звертається на реабілітацію військовослужбовців, осіб із постковідним синдроном і паліативних пацієнтів. Розглядається професійна підготовка медичних кадрів в умовах трансформації системи охорони здоров’я, а саме в аспекті формування комплексної системи реабілітаційних заходів, запровадження мультидисциплінарного підходу та командної роботи фахівців різного спрямування. Доведено, що розв’язання означеної проблеми сприятиме відновленню повноцінної життєдіяльності індивідуумів відповідно до їх потреб в умовах перебування у довкіллі й соціальному середовищі. Встановлено, що в професійній підготовці студентів закладів вищої медичної освіти компетентністний та системний методологічні підходи є визначальними. Запропоновано впровадження в освітній процес професійної підготовки майбутніх медичних фахівців компетентнісного підходу із метою формування їх фахової компетентності при проведенні реабілітаційних заходів.
Фахову компетентність медика фізичної реабілітації (лікаря, магістра з фізичної терапії та магістра медсестринства) розглянуто в якості високо мотивованої особистості, яка здатна мислити клінічно, володіє уміннями, знаннями та навичками у професійній медичній сфері, спроможна ефективно діяти в умовах нестандартних ситуацій, самостійно приймати рішення та безперервно прагне до професійного саморозвитку. Доведено, що спеціальна компетентність якісно підготовленого та вмотивованого студента-медика передбачає його здатність ефективно визначати проблеми, що пов’язані зі лімітуваннями фізичної, когнітивної, психоемоційної, духовної сфер пацієнтів відповідно до Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я.
{"title":"ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МЕДИЧНИХ ФАХІВЦІВ В АСПЕКТІ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ","authors":"Любов Білик, Юрій Шапран","doi":"10.31470/2786-6327/2023/3/9-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2023/3/9-15","url":null,"abstract":"У статті висвітлена проблема професійної підготовки медичних фахівців із фокусом на фізичну реабілітацію потерпілих. Особлива увага звертається на реабілітацію військовослужбовців, осіб із постковідним синдроном і паліативних пацієнтів. Розглядається професійна підготовка медичних кадрів в умовах трансформації системи охорони здоров’я, а саме в аспекті формування комплексної системи реабілітаційних заходів, запровадження мультидисциплінарного підходу та командної роботи фахівців різного спрямування. Доведено, що розв’язання означеної проблеми сприятиме відновленню повноцінної життєдіяльності індивідуумів відповідно до їх потреб в умовах перебування у довкіллі й соціальному середовищі. Встановлено, що в професійній підготовці студентів закладів вищої медичної освіти компетентністний та системний методологічні підходи є визначальними. Запропоновано впровадження в освітній процес професійної підготовки майбутніх медичних фахівців компетентнісного підходу із метою формування їх фахової компетентності при проведенні реабілітаційних заходів.
 Фахову компетентність медика фізичної реабілітації (лікаря, магістра з фізичної терапії та магістра медсестринства) розглянуто в якості високо мотивованої особистості, яка здатна мислити клінічно, володіє уміннями, знаннями та навичками у професійній медичній сфері, спроможна ефективно діяти в умовах нестандартних ситуацій, самостійно приймати рішення та безперервно прагне до професійного саморозвитку. Доведено, що спеціальна компетентність якісно підготовленого та вмотивованого студента-медика передбачає його здатність ефективно визначати проблеми, що пов’язані зі лімітуваннями фізичної, когнітивної, психоемоційної, духовної сфер пацієнтів відповідно до Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135951117","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.31470/2786-6327/2023/3/48-56
Олена Кулик
У статті авторка поставила за мету з’ясувати роль та місце Систем автоматичного перекладу (САТ) у вдосконаленні професійної підготовки майбутніх перекладачів. У публікації розглянуто значення САТ у перекладацькій практиці, основні компоненти САТ, аспекти навчання перекладачів із використанням САТ, виклики, пов’язані з використанням САТ, перспективи майбутнього розвитку САТ та вплив їх на професію перекладача. Увагу, зокрема, закцентовано на досвіді закладів вищої освіти Франції у підготовці майбутніх перекладачів. Доведено, що САТ є незамінним інструментом у перекладацькій практиці; компоненти САТ взаємодіють між собою для створення ефективної системи автоматичного перекладу; навчання перекладачів з використанням САТ включає низку аспектів, які спрямовані на оволодіння необхідними компетентностями, зокрема: розуміти принципи роботи САТ; ефективно використовувати САТ-інструменти; провадити термінологічну роботу; редагувати та коригувати автоматичний переклад; адаптуватися до нових інструментів САТ; критично мислити та оцінювати переклад для ідентифікації помилок, недоліків чи неправильних перекладів; професійна підготовка майбутніх перекладачів у Франції в епоху штучного інтелекту адаптована до нових викликів і можливостей, що засвідчують програми підготовки перекладачів, які пропонують, зокрема, такі університети, як L’université Paris III Sorbonne Nouvelle, l’Institut national des langues et civilisations orientales (Inalco), Université Paris VIII (Vincens-Saint-Denis), L’Université d’Aix-Marseille, Université Lyon II (Lumière). Висновковано, що в професійній підготовці майбутніх перекладачів у Франції в епоху ШІ забезпечено баланс між розвитком традиційних навичок перекладу та новими навичками, пов’язаними з використанням ШІ. Такий підхід дає можливість майбутнім перекладачам ефективно себе зреалізувати у сучасному середовищі, де штучний інтелект відіграє все більшу роль.
{"title":"ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ","authors":"Олена Кулик","doi":"10.31470/2786-6327/2023/3/48-56","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2023/3/48-56","url":null,"abstract":"У статті авторка поставила за мету з’ясувати роль та місце Систем автоматичного перекладу (САТ) у вдосконаленні професійної підготовки майбутніх перекладачів. У публікації розглянуто значення САТ у перекладацькій практиці, основні компоненти САТ, аспекти навчання перекладачів із використанням САТ, виклики, пов’язані з використанням САТ, перспективи майбутнього розвитку САТ та вплив їх на професію перекладача. Увагу, зокрема, закцентовано на досвіді закладів вищої освіти Франції у підготовці майбутніх перекладачів. Доведено, що САТ є незамінним інструментом у перекладацькій практиці; компоненти САТ взаємодіють між собою для створення ефективної системи автоматичного перекладу; навчання перекладачів з використанням САТ включає низку аспектів, які спрямовані на оволодіння необхідними компетентностями, зокрема: розуміти принципи роботи САТ; ефективно використовувати САТ-інструменти; провадити термінологічну роботу; редагувати та коригувати автоматичний переклад; адаптуватися до нових інструментів САТ; критично мислити та оцінювати переклад для ідентифікації помилок, недоліків чи неправильних перекладів; професійна підготовка майбутніх перекладачів у Франції в епоху штучного інтелекту адаптована до нових викликів і можливостей, що засвідчують програми підготовки перекладачів, які пропонують, зокрема, такі університети, як L’université Paris III Sorbonne Nouvelle, l’Institut national des langues et civilisations orientales (Inalco), Université Paris VIII (Vincens-Saint-Denis), L’Université d’Aix-Marseille, Université Lyon II (Lumière). Висновковано, що в професійній підготовці майбутніх перекладачів у Франції в епоху ШІ забезпечено баланс між розвитком традиційних навичок перекладу та новими навичками, пов’язаними з використанням ШІ. Такий підхід дає можливість майбутнім перекладачам ефективно себе зреалізувати у сучасному середовищі, де штучний інтелект відіграє все більшу роль.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135951118","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.31470/2786-6327/2023/3/33-40
Олександр Іваненко, Ангеліна Несен
У статті розглянуто змішане навчання, що виступає підходом, педагогічною й технологічною моделлю, а також методикою, що разом із інформаційними технологіями забезпечує взаємодію між студентами та викладачами в аудиторії. З’ясовано, що змішане навчання складається із трьох етапів: дистанційного вивчення, освоєння практичних аспектів у формі денних занять та підсумкового контролю. Охарактеризовано найбільш поширені моделі змішаного навчання: «Face-to-Face Driver», «Rotation», «Flex», «Online Lab», «Self-blend», «Online Driver». Доведено, що означені моделі змішаного навчання є класичними, котрі обмежено використовуються у чистому вигляді та зазвичай комбінуються із іншими. Означений перелік не є єдиним, а класифікація – досить умовна. Важливими є базові підходи до реалізації конкретної моделі змішаного навчання, а специфіка кожної дисципліни та індивідуальні вподобання викладачів створюють передумови до формування власних ефективних моделей змішаного навчання.
Проаналізовано міжнародний досвід змішаного навчання здобувачів вищої освіти таких країн як Канада (університети Делхаузі та Ватерлоо), США (Університет центральної Флориди, Стенфордський університет, Інститут Клейтон Крістен у Каліфорнії, Університет штату Монклер), Німеччини (Університет Бамберга). Розглянуто сучасні стратегії змішаного навчання (планування етапів онлайн-навчання на основі дидактичного трикутника, створення гібридного кампусу на основі мультимодального навчання, використання додатків Web 2.0., Rocketship тощо). Запропоновано рекомендації до організації змішаного навчання в Україні із урахуванням міжнародного досвіду: використання системного підходу у сфері вищої освіти для залучення додаткових, спеціальних університетських методичних і технічних служб, позауніверситетських державних і недержавних організацій до організації роботи викладачів і студентів у змішаному форматі; застосування різних моделей змішаного навчання, ефективне їх комбінування; широке використання відомих і розробка нових стратегій змішаного навчання із урахуванням індивідуальних потреб здобувачів вищої освіти; забезпечення варіативного (згідно спектру створених моделей комбінованих курсів) та доступного (додаткові сервіси підтримки, навчальні ресурси, цифрові інструменти доступності, програми розвитку викладачів і студентівтощо) навчального середовища для змішаного навчання.
文章认为，混合式学习是一种方法、教学和技术模式，也是一种与信息技术一起确保学生和教师在课堂上互动的方法。研究发现，混合式学习包括三个阶段：远程学习、以日课形式掌握实践内容和最终控制。最常见的混合式学习模式有以下特点："面授驱动"、"轮换"、"弹性"、"在线实验室"、"自我混合"、"在线驱动"。事实证明，这些混合式学习模式都是经典模式，纯粹的使用非常有限，通常都是与其他模式相结合。这个清单并不是唯一的清单，而且这种分类也相当随意。实施特定混合式学习模式的基本方法非常重要，各学科的具体情况和教师的个人偏好为形成各自有效的混合式学习模式创造了先决条件。本文分析了加拿大（戴尔豪西大学和滑铁卢大学）、美国（中佛罗里达大学、斯坦福大学、加利福尼亚克莱顿-克里斯滕学院、蒙特克莱尔州立大学）和德国（班贝格大学）等国高等教育学生混合式学习的国际经验。混合式学习的现代战略（根据教学三角形规划在线学习阶段、创建基于多模态学习的混合校园、使用 Web 2.0 应用程序、Rocketship 等）。结合国际经验，提出了在乌克兰组织混合式学习的建议：在高等教育领域采用系统的方法，吸引额外的、专门的大学方法和技术服务、非大学的政府和非政府组织，以混合的形式组织教师和学生的工作；应用各种混合式学习模式，将它们有效地结合起来；广泛使用已知的混合式学习策略，并根据个人情况制定新的混合式学习策略。
{"title":"МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Олександр Іваненко, Ангеліна Несен","doi":"10.31470/2786-6327/2023/3/33-40","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2023/3/33-40","url":null,"abstract":"У статті розглянуто змішане навчання, що виступає підходом, педагогічною й технологічною моделлю, а також методикою, що разом із інформаційними технологіями забезпечує взаємодію між студентами та викладачами в аудиторії. З’ясовано, що змішане навчання складається із трьох етапів: дистанційного вивчення, освоєння практичних аспектів у формі денних занять та підсумкового контролю. Охарактеризовано найбільш поширені моделі змішаного навчання: «Face-to-Face Driver», «Rotation», «Flex», «Online Lab», «Self-blend», «Online Driver». Доведено, що означені моделі змішаного навчання є класичними, котрі обмежено використовуються у чистому вигляді та зазвичай комбінуються із іншими. Означений перелік не є єдиним, а класифікація – досить умовна. Важливими є базові підходи до реалізації конкретної моделі змішаного навчання, а специфіка кожної дисципліни та індивідуальні вподобання викладачів створюють передумови до формування власних ефективних моделей змішаного навчання.
 Проаналізовано міжнародний досвід змішаного навчання здобувачів вищої освіти таких країн як Канада (університети Делхаузі та Ватерлоо), США (Університет центральної Флориди, Стенфордський університет, Інститут Клейтон Крістен у Каліфорнії, Університет штату Монклер), Німеччини (Університет Бамберга). Розглянуто сучасні стратегії змішаного навчання (планування етапів онлайн-навчання на основі дидактичного трикутника, створення гібридного кампусу на основі мультимодального навчання, використання додатків Web 2.0., Rocketship тощо). Запропоновано рекомендації до організації змішаного навчання в Україні із урахуванням міжнародного досвіду: використання системного підходу у сфері вищої освіти для залучення додаткових, спеціальних університетських методичних і технічних служб, позауніверситетських державних і недержавних організацій до організації роботи викладачів і студентів у змішаному форматі; застосування різних моделей змішаного навчання, ефективне їх комбінування; широке використання відомих і розробка нових стратегій змішаного навчання із урахуванням індивідуальних потреб здобувачів вищої освіти; забезпечення варіативного (згідно спектру створених моделей комбінованих курсів) та доступного (додаткові сервіси підтримки, навчальні ресурси, цифрові інструменти доступності, програми розвитку викладачів і студентівтощо) навчального середовища для змішаного навчання.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"73 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135951120","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.31470/2786-6327/2023/3/16-25
Валентина Васенко, Наталія Ковтун, Людмила Красюк
У статті розглянуто особливості процесу навчання однієї з характерних як для виробничої галузі, так і навчального процесу діяльності – предметно-перетворювальної, яка має значний вплив на результати навчання школярів. Доведено, що ця діяльність для учнів має стати стрижневою, орієнтуватися не лише на отримання ними знань та умінь, а і забезпечувати реалізацію активності та індивідуальних можливостей. Виявлено, що належним потенціалом для такої роботи в умовах Нової української школи стають уроки дизайну і технологій, для яких предметно-перетворювальна діяльність залишається провідною. У свою чергу, трудові рухи та операції, які забезпечують її результативність мають багато однотипних елементів, правил виконання, дій, які можуть використовуватися школярами у вигляді алгоритмів. З’ясовано, що використання останніх дозволяє уже після початкової школи розвантажити розум учнів від одноманітних операцій, а вивільнену частину розумової енергії спрямовувати на творчу навчально-пізнавальну роботу. Такий підхід називають алгоритмізацією навчання і його можливості доцільно використовувати на різних уроках, зокрема, й у предметно-перетворювальній діяльності у процесі виготовлення проєктів на уроках дизайну і технологій. Встановлено, що навчальний алгоритм являє собою чітку систему, елементами якої є правила, вказівки, дії, дотримання і виконання яких дозволяють молодшим школярам ефективно та успішно виконувати навчально-пізнавальні завдання. Тому, зазвичай, при вивченні теми він рідко подається у готовому вигляді, а розробляється на уроці у залежності від складності правил та понять, кількість дій, які можуть варіюватися. Досліджено дидактичні можливості навчання молодших школярів розробці алгоритмів виконання предметно-перетворювальної діяльності на уроках дизайну і технологій, що підвищує рівень навчальних результатів. Запропоновано етапність складання алгоритмів предметно-перетворювальної діяльності на уроках технологій та дизайну, навчання яким може мати різні форми, надаються завчасно у вигляді готових карток з алгоритмами учням безпосередньо на уроці для заучування та закріплення інформації під час предметно-перетворювальної діяльності на етапі практичної роботи. Навчання цьому може організовуватися і шляхом спільного обговорення алгоритмів самими учнями при проведенні інструктажу. Така робота хоча й вимагає більших витрат часу, та все ж є ціннішою в дидактичному плані. Проведено аналіз результатів експериментального дослідження, які доводять ефективність виконаної роботи і вказують на те, що систематична, послідовна, цілеспрямована робота вчителя початкової школи із навчання розробці та використанню різних алгоритмів на уроці технологій та дизайну сприяє підвищенню рівня засвоєння навчального матеріалу, розвитку потрібних знань та умінь молодших школярів, а також зацікавлює їх навчальним матеріалом, формує позитивну навчальну мотивацію і сприяє формуванню алгоритмів предметно-перетворювальної діяльності. Це дозволяє уникати перевантажень одноманітними
{"title":"АЛГОРИТМІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНО-ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ДИЗАЙНУ І ТЕХНОЛОГІЙ","authors":"Валентина Васенко, Наталія Ковтун, Людмила Красюк","doi":"10.31470/2786-6327/2023/3/16-25","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2023/3/16-25","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості процесу навчання однієї з характерних як для виробничої галузі, так і навчального процесу діяльності – предметно-перетворювальної, яка має значний вплив на результати навчання школярів. Доведено, що ця діяльність для учнів має стати стрижневою, орієнтуватися не лише на отримання ними знань та умінь, а і забезпечувати реалізацію активності та індивідуальних можливостей. Виявлено, що належним потенціалом для такої роботи в умовах Нової української школи стають уроки дизайну і технологій, для яких предметно-перетворювальна діяльність залишається провідною. У свою чергу, трудові рухи та операції, які забезпечують її результативність мають багато однотипних елементів, правил виконання, дій, які можуть використовуватися школярами у вигляді алгоритмів. З’ясовано, що використання останніх дозволяє уже після початкової школи розвантажити розум учнів від одноманітних операцій, а вивільнену частину розумової енергії спрямовувати на творчу навчально-пізнавальну роботу. Такий підхід називають алгоритмізацією навчання і його можливості доцільно використовувати на різних уроках, зокрема, й у предметно-перетворювальній діяльності у процесі виготовлення проєктів на уроках дизайну і технологій. Встановлено, що навчальний алгоритм являє собою чітку систему, елементами якої є правила, вказівки, дії, дотримання і виконання яких дозволяють молодшим школярам ефективно та успішно виконувати навчально-пізнавальні завдання. Тому, зазвичай, при вивченні теми він рідко подається у готовому вигляді, а розробляється на уроці у залежності від складності правил та понять, кількість дій, які можуть варіюватися. Досліджено дидактичні можливості навчання молодших школярів розробці алгоритмів виконання предметно-перетворювальної діяльності на уроках дизайну і технологій, що підвищує рівень навчальних результатів. Запропоновано етапність складання алгоритмів предметно-перетворювальної діяльності на уроках технологій та дизайну, навчання яким може мати різні форми, надаються завчасно у вигляді готових карток з алгоритмами учням безпосередньо на уроці для заучування та закріплення інформації під час предметно-перетворювальної діяльності на етапі практичної роботи. Навчання цьому може організовуватися і шляхом спільного обговорення алгоритмів самими учнями при проведенні інструктажу. Така робота хоча й вимагає більших витрат часу, та все ж є ціннішою в дидактичному плані. Проведено аналіз результатів експериментального дослідження, які доводять ефективність виконаної роботи і вказують на те, що систематична, послідовна, цілеспрямована робота вчителя початкової школи із навчання розробці та використанню різних алгоритмів на уроці технологій та дизайну сприяє підвищенню рівня засвоєння навчального матеріалу, розвитку потрібних знань та умінь молодших школярів, а також зацікавлює їх навчальним матеріалом, формує позитивну навчальну мотивацію і сприяє формуванню алгоритмів предметно-перетворювальної діяльності. Це дозволяє уникати перевантажень одноманітними","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135951123","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.31470/2786-6327/2023/3/26-32
Людмила Гусак, Тетяна Воробйова
У статті «Метод асоціативних символів (MAS) у викладанні англійської мови для початкових класів» розкрита суть даного методу, його позитивні сторони і недоліки, представлено його новизну, висвітлено методологічні проблеми (розширювати мовні можливості учнів, робити процес вивчення мови бажаним, цікавим, формувати позитивне відношення навчання; наближати процес вивчення іноземної мови до невимушеного спілкування, зближувати процес вивчення іноземної мови до процесу вивчення рідної мови, знайомити учнів з соціокультурними особливостями країни, мова якої вивчається). Особливу увагу у статті приділено формуванню лексичної компетентності молодших школярів: показано технологію введення та автоматизації лексичних одиниць. Організація класної навчальної діяльності молодших школярів відбувається за таким алгоритмом: створення учнями (самими чи разом з учителем) асоціативного символу до нової лексичної одиниці; перевірка розуміння створеного символу, ознайомлення з новою лексичною одиницею, автоматизація дій учнів з новою лексичною одиницею у вигляді різноманітних ігор.
{"title":"ASSOCIATIVE SYMBOLS METHOD (MAS) IN TEACHING ENGLISH TO PRIMARY SCHOOL PUPILS","authors":"Людмила Гусак, Тетяна Воробйова","doi":"10.31470/2786-6327/2023/3/26-32","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2023/3/26-32","url":null,"abstract":"У статті «Метод асоціативних символів (MAS) у викладанні англійської мови для початкових класів» розкрита суть даного методу, його позитивні сторони і недоліки, представлено його новизну, висвітлено методологічні проблеми (розширювати мовні можливості учнів, робити процес вивчення мови бажаним, цікавим, формувати позитивне відношення навчання; наближати процес вивчення іноземної мови до невимушеного спілкування, зближувати процес вивчення іноземної мови до процесу вивчення рідної мови, знайомити учнів з соціокультурними особливостями країни, мова якої вивчається). Особливу увагу у статті приділено формуванню лексичної компетентності молодших школярів: показано технологію введення та автоматизації лексичних одиниць. Організація класної навчальної діяльності молодших школярів відбувається за таким алгоритмом: створення учнями (самими чи разом з учителем) асоціативного символу до нової лексичної одиниці; перевірка розуміння створеного символу, ознайомлення з новою лексичною одиницею, автоматизація дій учнів з новою лексичною одиницею у вигляді різноманітних ігор.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135951119","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглядаються безпрецедентні проблеми сьогодення, які мотивують суспільство до запровадження та ефективного використання інноваційних технологій. Суспільство споживання створює різноманітні локаційні області з використанням нанотехнологій і медична освіта не залишається осторонь. Ефективний функціональний потенціал освітніх інституцій та їх модернізовані форми, сприяють активізації в складних сучасних умовах. Реалії сьогодення вимагають комплексного вирішення проблем. Інформаційне суспільство, яке змінило постіндустріальне, насичене інформаційними та комунікаційними технологіями, сприяє і вимагає модернізації педагогічних технологій. Епідемії, війни та інші глобалізаційні проблеми детермінують суттєві зміни в організації суспільства. Осторонь не залишився і інститут освіти. Зокрема саме гуманітарні дисципліни сприяють формуванню емпіричних конотативів. Як зазначає, В. Загвязинський, нове у педагогіці – це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій ефективно розв’язувати завдання виховання та освіти. Евристичний потенціал та можливості інформаційного суспільства першочергово переваги надають технологіям, знанням та комунікативним здібностям, медична освіта реагує на суспільні маркери першочергово. Завдяки перерахованим чинникам забезпечується продуктивність і конкурентоздатність індивіда в медичній галузі. В умовах інформаційного суспільства лікар сприймається як когнітивний, творчий і вільний суб’єкт, який самостійно визначає свій життєвий шлях. Саме такі потреби вимагають від майбутнього лікаря і суспільства вцілому нових параметрів мислення «критичного, креативного, яке активізує здібності, талант та професійні вміння, а також активності суб’єкта у ситуації вирішення екзистенціальних та соціальних проблем» (Зінченко Н. О., 2017: с. 20).
文章讨论了当今时代前所未有的问题，这些问题促使社会引入并有效利用创新技术。消费社会利用纳米技术创造了各种场所，医学教育也不例外。教育机构的有效功能潜力及其现代化形式有助于在困难的现代条件下激活它们。当今的现实需要全面解决问题。信息社会已取代后工业社会，信息和通信技术已达到饱和状态，它促进并要求教学技术的现代化。流行病、战争和其他全球化问题正在使社会组织发生重大变化。教育机构也不例外。人文学科尤其有助于形成经验内涵。V. Zagvyazynskyi 认为，教育学中的新东西不仅是尚未提出或以这种组合方式使用过的思想、方法、手段和技术，而且还包括教育过程中的一系列要素或单个要素，这些要素或单个要素具有渐进的开端，使得在不断变化的条件和情况下有效解决培养和教育问题成为可能。信息社会的启发式潜力和机遇主要有利于技术、知识和交流技能，医学教育首先要对社会标志做出反应。这些因素确保了个人在医学领域的生产力和竞争力。在信息社会中，医生被视为具有认知能力、创造力和自由的主体，可以独立决定 自己的人生道路。正是这些需求要求未来的医生和整个社会具备新的思维参数，即 "批判性、创造性、激活能力、才能和专业技能，以及主体在解决生存和社会问题情况下的活动"（Zinchenko N. O., 2017: p.20）。
{"title":"ГУМАНІТАРНА СКЛАДОВА ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ З ВИКОРИСТАННЯМ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ","authors":"Наталія Зінченко, Тетяна Харченко, Наталія Хрептак","doi":"10.31470/2786-6327/2023/3/41-47","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2023/3/41-47","url":null,"abstract":"У статті розглядаються безпрецедентні проблеми сьогодення, які мотивують суспільство до запровадження та ефективного використання інноваційних технологій. Суспільство споживання створює різноманітні локаційні області з використанням нанотехнологій і медична освіта не залишається осторонь. Ефективний функціональний потенціал освітніх інституцій та їх модернізовані форми, сприяють активізації в складних сучасних умовах. Реалії сьогодення вимагають комплексного вирішення проблем. Інформаційне суспільство, яке змінило постіндустріальне, насичене інформаційними та комунікаційними технологіями, сприяє і вимагає модернізації педагогічних технологій. Епідемії, війни та інші глобалізаційні проблеми детермінують суттєві зміни в організації суспільства. Осторонь не залишився і інститут освіти. Зокрема саме гуманітарні дисципліни сприяють формуванню емпіричних конотативів. Як зазначає, В. Загвязинський, нове у педагогіці – це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій ефективно розв’язувати завдання виховання та освіти. Евристичний потенціал та можливості інформаційного суспільства першочергово переваги надають технологіям, знанням та комунікативним здібностям, медична освіта реагує на суспільні маркери першочергово. Завдяки перерахованим чинникам забезпечується продуктивність і конкурентоздатність індивіда в медичній галузі. В умовах інформаційного суспільства лікар сприймається як когнітивний, творчий і вільний суб’єкт, який самостійно визначає свій життєвий шлях. Саме такі потреби вимагають від майбутнього лікаря і суспільства вцілому нових параметрів мислення «критичного, креативного, яке активізує здібності, талант та професійні вміння, а також активності суб’єкта у ситуації вирішення екзистенціальних та соціальних проблем» (Зінченко Н. О., 2017: с. 20).","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"167 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135951122","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/52-57
M. Panhelova
This article is devoted to the role of the cultural aspect in literary education. The necessity to create a comprehensive system of studying the science fiction genre of the 20th century (on the example of Kurt Vonnegut’s «Cat’s Cradle») at the final stage of school literary education has been identified and substantiated. At the center of the concept of modern literary education and upbringing are the personality of the student, his desire to understand the whole picture of the world, mastering culture as the experience of previous generations, involvement in spiritual heritage. To the extent that the student-reader learns the experience passed on by previous generations, to the extent that he will be able to navigate the constantly changing conditions of life, realize his own responsibility to the future generation. The cultural illiteracy of high school students, the loss of connection with the spiritual culture of their people and humanity in general speak of the need to educate a «person of culture» in a modern school. In this regard, an important role in the formation of emotional perception and understanding of various facts of the culture of both their own and other nations is played by lexicographers and the literature classes conducted by them, aimed at studying literary works against the background of a broad cultural context. Involvement in the historical-literary process will help students to see patterns in the development of foreign culture and literature in particular. An important point is the culturalization of education, which is aimed at globalization in the field of culture and education, associated with increasing interest in the problems of the cultural identity of peoples. Globalization in education is a single world cultural and educational space, a single world labor market and educational services. The cultural aspect of education determines the composition and hierarchy of values, the system- creating element of which is the student’s personality as the main value. There is no doubt that the implementation of the cultural aspect of teaching literature at school contributes to the effective entry of students into the context of culture, forms in them a system of key value ideas about the world and man, which become worldview guidelines. The cultural aspect makes it possible to overcome the stereotypes accumulated in the perception and analysis of both foreign literature (works in the light of the cultural aspect of the study return with new facets and open new meanings) and foreign culture as a whole. Undoubtedly, the cultural aspect allows one to consider the work of art in three planes: a generalized model of the world, national and cultural specificity, the author’s own model of the world and man, where his philosophical, religious, moral and aesthetic views are presented. Implementation of the cultural aspect in education is possible in the process of development of the value-meaning sphere of the individual.
{"title":"METHODOLOGICAL ASPECTS OF TEACHING THE GENRE OF SCIENCE FICTION IN INSTITUTIONS OF GENERAL SECONDARY EDUCATION (ON THE EXAMPLE OF KURT VONNEGUT’S NOVEL «CAT’S CRADLE»)","authors":"M. Panhelova","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/52-57","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/52-57","url":null,"abstract":"This article is devoted to the role of the cultural aspect in literary education. The necessity to create a comprehensive system of studying the science fiction genre of the 20th century (on the example of Kurt Vonnegut’s «Cat’s Cradle») at the final stage of school literary education has been identified and substantiated. \u0000At the center of the concept of modern literary education and upbringing are the personality of the student, his desire to understand the whole picture of the world, mastering culture as the experience of previous generations, involvement in spiritual heritage. To the extent that the student-reader learns the experience passed on by previous generations, to the extent that he will be able to navigate the constantly changing conditions of life, realize his own responsibility to the future generation. \u0000The cultural illiteracy of high school students, the loss of connection with the spiritual culture of their people and humanity in general speak of the need to educate a «person of culture» in a modern school. In this regard, an important role in the formation of emotional perception and understanding of various facts of the culture of both their own and other nations is played by lexicographers and the literature classes conducted by them, aimed at studying literary works against the background of a broad cultural context. Involvement in the historical-literary process will help students to see patterns in the development of foreign culture and literature in particular. \u0000An important point is the culturalization of education, which is aimed at globalization in the field of culture and education, associated with increasing interest in the problems of the cultural identity of peoples. Globalization in education is a single world cultural and educational space, a single world labor market and educational services. \u0000The cultural aspect of education determines the composition and hierarchy of values, the system- creating element of which is the student’s personality as the main value. There is no doubt that the implementation of the cultural aspect of teaching literature at school contributes to the effective entry of students into the context of culture, forms in them a system of key value ideas about the world and man, which become worldview guidelines. The cultural aspect makes it possible to overcome the stereotypes accumulated in the perception and analysis of both foreign literature (works in the light of the cultural aspect of the study return with new facets and open new meanings) and foreign culture as a whole. \u0000Undoubtedly, the cultural aspect allows one to consider the work of art in three planes: a generalized model of the world, national and cultural specificity, the author’s own model of the world and man, where his philosophical, religious, moral and aesthetic views are presented. \u0000Implementation of the cultural aspect in education is possible in the process of development of the value-meaning sphere of the individual.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125307585","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/85-92
Людмила Воловик
У статті схарактеризовано розвиток пізнавального інтересу, інтелектуальних і творчих здібностей учнів закладів загальної середньої освіти у процесі навчальних екскурсій з географії. Особлива увага приділена ефективності процесу формування географічних знань, умінь та навичок у позаурочний час, а саме, під час екскурсій. Вони є логічним продовженням уроків, забезпечуючи при цьому безперервність навчальної та виховної роботи з географії у позаурочний час. Географічні екскурсії є однією з форм пізнавальної діяльності школярів. Проведення їх вимагає застосування сучасних методів навчання. Екскурсії мають продовження засвоєння теоретичного матеріалу учнями на уроках географії, але в іншій обстановці – серед природи рідного краю, на промисловому чи транспортному підприємствах, музеї, тощо. Екскурсії мають велике навчально-виховне значення. На думку К.Д. Ушинського «Чудовий краєвид має такий великий виховний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливові педагога, що день, проведений дитиною серед гаїв і полів, вартий багатьох тижнів, проведених на навчальній лаві». Цінність екскурсій з географії полягає в тому, що школярі сприймають природні об’єкти безпосередньо різними органами чуття, спостерігають та аналізують взаємозв’язки між ними в природному середовищі. Це сприяє формуванню пізнавального інтересу та творчих здібностей учнів бачити природу як єдине ціле, в якому всі елементи тісно пов’язані між собою, утворюючи природний ланцюг. Оволодіння учнями географічними знаннями, уміннями та компетенціями на уроках географії та закріплення їх під час екскурсій дає змогу зорієнтуватися у складних сучасних суспільних процесах і національно ідентифікуватися. Одним із головних завдань нової української школи є підвищення ефективності освітнього процесу з метою сприяння всебічному і гармонійному розвитку особистості, її моральному та інтелектуальному самовдосконаленню. Особливої актуальності набуває формування пізнавального інтересу в учнів у нинішніх соціально-педагогічних умовах їх життєдіяльності. Навчальні екскурсії з географії є основною формою позаурочної діяльності учнів закладів загальної середньої освіти.
{"title":"РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ І ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНИХ ЕКСКУРСІЙ З ГЕОГРАФІЇ","authors":"Людмила Воловик","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/85-92","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/85-92","url":null,"abstract":"У статті схарактеризовано розвиток пізнавального інтересу, інтелектуальних і творчих здібностей учнів закладів загальної середньої освіти у процесі навчальних екскурсій з географії. Особлива увага приділена ефективності процесу формування географічних знань, умінь та навичок у позаурочний час, а саме, під час екскурсій. Вони є логічним продовженням уроків, забезпечуючи при цьому безперервність навчальної та виховної роботи з географії у позаурочний час. \u0000Географічні екскурсії є однією з форм пізнавальної діяльності школярів. Проведення їх вимагає застосування сучасних методів навчання. Екскурсії мають продовження засвоєння теоретичного матеріалу учнями на уроках географії, але в іншій обстановці – серед природи рідного краю, на промисловому чи транспортному підприємствах, музеї, тощо. \u0000Екскурсії мають велике навчально-виховне значення. На думку К.Д. Ушинського «Чудовий краєвид має такий великий виховний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливові педагога, що день, проведений дитиною серед гаїв і полів, вартий багатьох тижнів, проведених на навчальній лаві». \u0000Цінність екскурсій з географії полягає в тому, що школярі сприймають природні об’єкти безпосередньо різними органами чуття, спостерігають та аналізують взаємозв’язки між ними в природному середовищі. Це сприяє формуванню пізнавального інтересу та творчих здібностей учнів бачити природу як єдине ціле, в якому всі елементи тісно пов’язані між собою, утворюючи природний ланцюг. \u0000Оволодіння учнями географічними знаннями, уміннями та компетенціями на уроках географії та закріплення їх під час екскурсій дає змогу зорієнтуватися у складних сучасних суспільних процесах і національно ідентифікуватися. \u0000Одним із головних завдань нової української школи є підвищення ефективності освітнього процесу з метою сприяння всебічному і гармонійному розвитку особистості, її моральному та інтелектуальному самовдосконаленню. Особливої актуальності набуває формування пізнавального інтересу в учнів у нинішніх соціально-педагогічних умовах їх життєдіяльності. \u0000Навчальні екскурсії з географії є основною формою позаурочної діяльності учнів закладів загальної середньої освіти.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132485748","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/126-132
Віра Дем’яненко, Тетяна Прядко
У статті розглядається феномен правого популізму у сучасній Угорщині. Об’єктом дослідження виступає науковий дискурс, який стосується аналізу прояву популізму як тренду нинішньої політики у демократичних країнах. Метою дослідження став аналіз політичних і соціальних чинників формування правого популізму в Угорщині як ідеології і практики правлячої політичної еліти. Діалектичний принцип наукового пізнання дозволиввиявити суперечливість природи політико-культурного розвитку в умовах демократичної модернізації посткомуністичного суспільства в Угорщині, дослідитифеномен угорського популізму в його соціальних та політичнихвзаємозалежностях. Зокрема, констатовано, що: неефективна політика лівих посткомуністичних сил створила умови для актуалізації правого популізму, а їх відхід на політичний маргінес розширив спектр популістської політики до центру; агресивна, у тому числі антисемітська, риторика радикальних правих, дозволила партії В. Орбана широко використовувати націоналістичні, антиглобалістські, євроскептичні, антиміграційні лозунги. За допомогою порівняльно-аналітичного методу вдалося з’ясувати особливості формування політичної риторики і політичної практики угорської правопопулістської партії Фідес і її лідера В. Орбана. Як і в усіх посткомуністичних країнах, в Угорщині процес переходу до ринкової економіки викликав розчарування населенняв очікуваннях від демократії через зростання матеріальних проблем. Але, на відміну від сусідніх країн, угорське суспільство проявляло і проявляє більшу схильність до автократії. У статті досліджуються питання чи можливо розглядати режим деліберальної демократії, який став результатом реалізації правопопулістської політики одним із варіантів переходу посткомуністичного суспільства до ліберальної демократії. Зроблено висновок, що допоки в Угорщині рівень свободи набагато вищий, ніж за класичної диктатури, немає відкритого насильства і репресій, є вибори, зберігаються шанси на перемогу опозиції і перспектива зміни влади та побудови справжньої демократії.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОГО ПОПУЛІЗМУ В УГОРЩИНІ: ПОЛІТИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ","authors":"Віра Дем’яненко, Тетяна Прядко","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/126-132","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/126-132","url":null,"abstract":" \u0000У статті розглядається феномен правого популізму у сучасній Угорщині. Об’єктом дослідження виступає науковий дискурс, який стосується аналізу прояву популізму як тренду нинішньої політики у демократичних країнах. \u0000Метою дослідження став аналіз політичних і соціальних чинників формування правого популізму в Угорщині як ідеології і практики правлячої політичної еліти. \u0000Діалектичний принцип наукового пізнання дозволиввиявити суперечливість природи політико-культурного розвитку в умовах демократичної модернізації посткомуністичного суспільства в Угорщині, дослідитифеномен угорського популізму в його соціальних та політичнихвзаємозалежностях. Зокрема, констатовано, що: неефективна політика лівих посткомуністичних сил створила умови для актуалізації правого популізму, а їх відхід на політичний маргінес розширив спектр популістської політики до центру; агресивна, у тому числі антисемітська, риторика радикальних правих, дозволила партії В. Орбана широко використовувати націоналістичні, антиглобалістські, євроскептичні, антиміграційні лозунги. За допомогою порівняльно-аналітичного методу вдалося з’ясувати особливості формування політичної риторики і політичної практики угорської правопопулістської партії Фідес і її лідера В. Орбана. Як і в усіх посткомуністичних країнах, в Угорщині процес переходу до ринкової економіки викликав розчарування населенняв очікуваннях від демократії через зростання матеріальних проблем. Але, на відміну від сусідніх країн, угорське суспільство проявляло і проявляє більшу схильність до автократії. \u0000У статті досліджуються питання чи можливо розглядати режим деліберальної демократії, який став результатом реалізації правопопулістської політики одним із варіантів переходу посткомуністичного суспільства до ліберальної демократії. Зроблено висновок, що допоки в Угорщині рівень свободи набагато вищий, ніж за класичної диктатури, немає відкритого насильства і репресій, є вибори, зберігаються шанси на перемогу опозиції і перспектива зміни влади та побудови справжньої демократії.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"258 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132435222","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/93-100
Оксана Миздренко
Останнім часом, у зв’язку тенденціями сьогодення, особливо гостро постає проблема погіршення здоров’я у школярів та студентської молоді. Одним із важливих чинників цієї проблеми є недооцінення ролі фізичної культури у житті підростаючого покоління. У вирішенні питань збереження здоров’я молоді, що є запорукою подолання демографічної кризи в Україні та нарощення її соціально економічного потенціалу, важливе місце посідає звернення до досвіду минулих поколінь. Поставлені ще у 20-х рр. ХХ ст. вченим-гігієністом В. Я. Підгаєцьким актуальні питання розробки та впровадження заходів здоров’язбереження підростаючого покоління засобами фізичної культури і сьогодні посідають вагоме місце в реалізації освітніх програм навчальних закладів спрямованих на відтворення здоров’я і забезпечення повноцінного генетичного фонду нації. Метою статті було здійснити аналіз наукових праць професора В. Я. Підгаєцького у галузі фізичного виховання та розкрити значення наукових пошуків і розробок вченого щодо збереження здоров’я підростаючого покоління та молоді. Зокрема, у даній статті, висвітлено активну участь професора В. Я. Підгаєцького у створенні осередків наукової роботи з даної проблематики. Проаналізовано першочергові заходи з фізичної культури, які в поєднанні з активною консультативною допомогою у справі боротьби зі спадковими хворобами, на думку вченого повинні були лягти в основу євгенічної політики країни, яка б сприяла покращенню демографічної ситуації. Реалізація цих прагнень ученого почала втілюватися в життя за часів керівництва Інститутом фізичної культури Всеукраїнської академії наук. Широка наукова ерудиція, обізнаність із новітніми досягненнями світової гігієнічної науки, дозволили керівникові Інституту В. Я. Підгаєцькому зорієнтувати діяльність новоутворених підрозділів на дослідження найактуальніших проблем. Наукове опрацювання професором В. Я. Підгаєцьким проблем фізичного оздоровлення населення у поєднанні з системним підходом щодо фізичного виховання молодого покоління стало одним із вагомих чинників, які сприяли масовому розвитку фізкультури і спорту в Україні. Обґрунтовано, що поставлені ще на початку ХХ ст. професором В. Я. Підгаєцьким питання не лише відтворення, а й зміцнення здоров’я, формування навичок здорового способу життя, мотивації до всебічного фізичного розвитку засобами фізичної культури не втратили актуальності й до нині. Нині коли в Україні ситуація у сфері фізичної культури та спорту залишається складною, важливо пам’ятати про надбання учених медико-профілактичного профілю у цьому напрямку. Адже, як у минулому так і нині гармонійний розвиток, здоров’я молоді є серед пріоритетів державної політики. Саме тому комплекс заходів, які спрямовані на збереження здоров’я треба починати з дошкільного періоду, активно продовжувати в початковій та зміцнювати в старшій ланці школи. У вирішенні цих завдань важливим є створення та організація здоров’язбережувального освітнього простору, спрямованого на виховання бережливого ставлення до свог
近年来，由于当前的发展趋势，中小学生体质差的问题变得尤为突出。造成这一问题的重要因素之一是低估了体育在年轻一代生活中的作用。青年健康问题是克服乌克兰人口危机和提高其社会和经济潜力的关键，在解决这 一问题时，上几代人的经验占有重要地位。卫生学家 V. Y. Pidhaetskyi 在二十世纪二十年代提出的通过体育运动制定和实施年轻一代健康保护措施的主题问题，在教育机构实施旨在繁衍健康和确保民族遗传基金的教育计划中仍占有重要地位。本文旨在分析 V. Y. Pidhaetskyi 教授在体育教育领域的科学著作，揭示科学家的研究和发展对保护年轻一代和青年健康的重要性。本文特别强调了 V. Pidhaetskyi 教授积极参与创建有关这一问题的科学工作中心。作者分析了体育方面的优先措施，根据这位科学家的观点，这些措施与防治遗传性疾病方面的积极咨询援助相结合，本应成为国家优生政策的基础，从而有助于改善人口状况。在他领导乌克兰科学院体育文化研究所期间，科学家的这些愿望开始实现。广博的科学知识和对世界卫生科学最新成就的了解使研究所所长 V.Y. Pidhaetskyi 能够将新成立的分支机构的活动导向对最紧迫问题的研究。V.Y. Pidhaetskyi 教授对改善居民身体健康问题的科学研究，以及对年轻一代体育教育 的系统方法，是促进乌克兰体育运动大规模发展的重要因素之一。事实证明，V. Y. Pidhaetskyi 教授在二十世纪初提出的不仅是繁衍后代的问题，还有促进健康、形成健康生活方式的技能、通过体育文化激励身体全面发展等问题，直到今天也没有失去其现实意义。今天，当乌克兰体育运动领域的形势依然严峻时，我们有必要缅怀医学和预防科学 家在这一领域取得的成就。毕竟，无论是过去还是现在，年轻人的和谐发展和健康都是国家政策的优先事项。因此，一整套旨在保护健康的措施应从学龄前阶段开始，在小学阶段积极延续，并在高中阶段得到加强。在解决这些问题的过程中，重要的是创建和组织一个健康教育空间，旨在培养对自身健康的谨慎态度，培养体育锻炼的兴趣和习惯，以及体育卫生的基本知识。
{"title":"ВПРОВАДЖЕННЯ НАУКОВИХ РОЗРОБОК ПРОФЕСОРА В.Я. ПІДГАЄЦЬКОГО В ГАЛУЗІ ГІГІЄНИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ЗАКЛАДІВ СЕРЕДНЬОЇ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Оксана Миздренко","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/93-100","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/93-100","url":null,"abstract":"Останнім часом, у зв’язку тенденціями сьогодення, особливо гостро постає проблема погіршення здоров’я у школярів та студентської молоді. Одним із важливих чинників цієї проблеми є недооцінення ролі фізичної культури у житті підростаючого покоління. У вирішенні питань збереження здоров’я молоді, що є запорукою подолання демографічної кризи в Україні та нарощення її соціально економічного потенціалу, важливе місце посідає звернення до досвіду минулих поколінь. Поставлені ще у 20-х рр. ХХ ст. вченим-гігієністом В. Я. Підгаєцьким актуальні питання розробки та впровадження заходів здоров’язбереження підростаючого покоління засобами фізичної культури і сьогодні посідають вагоме місце в реалізації освітніх програм навчальних закладів спрямованих на відтворення здоров’я і забезпечення повноцінного генетичного фонду нації. \u0000Метою статті було здійснити аналіз наукових праць професора В. Я. Підгаєцького у галузі фізичного виховання та розкрити значення наукових пошуків і розробок вченого щодо збереження здоров’я підростаючого покоління та молоді. \u0000Зокрема, у даній статті, висвітлено активну участь професора В. Я. Підгаєцького у створенні осередків наукової роботи з даної проблематики. Проаналізовано першочергові заходи з фізичної культури, які в поєднанні з активною консультативною допомогою у справі боротьби зі спадковими хворобами, на думку вченого повинні були лягти в основу євгенічної політики країни, яка б сприяла покращенню демографічної ситуації. Реалізація цих прагнень ученого почала втілюватися в життя за часів керівництва Інститутом фізичної культури Всеукраїнської академії наук. Широка наукова ерудиція, обізнаність із новітніми досягненнями світової гігієнічної науки, дозволили керівникові Інституту В. Я. Підгаєцькому зорієнтувати діяльність новоутворених підрозділів на дослідження найактуальніших проблем. Наукове опрацювання професором В. Я. Підгаєцьким проблем фізичного оздоровлення населення у поєднанні з системним підходом щодо фізичного виховання молодого покоління стало одним із вагомих чинників, які сприяли масовому розвитку фізкультури і спорту в Україні. \u0000Обґрунтовано, що поставлені ще на початку ХХ ст. професором В. Я. Підгаєцьким питання не лише відтворення, а й зміцнення здоров’я, формування навичок здорового способу життя, мотивації до всебічного фізичного розвитку засобами фізичної культури не втратили актуальності й до нині. Нині коли в Україні ситуація у сфері фізичної культури та спорту залишається складною, важливо пам’ятати про надбання учених медико-профілактичного профілю у цьому напрямку. Адже, як у минулому так і нині гармонійний розвиток, здоров’я молоді є серед пріоритетів державної політики. Саме тому комплекс заходів, які спрямовані на збереження здоров’я треба починати з дошкільного періоду, активно продовжувати в початковій та зміцнювати в старшій ланці школи. У вирішенні цих завдань важливим є створення та організація здоров’язбережувального освітнього простору, спрямованого на виховання бережливого ставлення до свог","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"484 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133697075","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：