Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/25-33
Лариса Шевчук, Ігор Солопко
Статтю присвячено теоретичній розвідці наукової проблеми формування у студентів готовності до професійної діяльності засобами цифрових технологій. Систематизовано наукові погляди щодо аспектів дослідження проблеми формування у студентів готовності до професійної діяльності засобами цифрових технологій. Готовність до професійної діяльності майбутніх учителів математики, що формується засобами цифрових технологій у процесі навчання у закладах вищої освіти розглядається, як результат спеціально організованої неперервної професійної підготовки студентів, під якою розуміємо діяльність, що спрямована на зміни їх мотивів, знань і вмінь; самоосвіти та самовиховання. Готовність майбутніх вчителів математики до професійної діяльності проявляється у шляхах самореалізації, самоствердження і саморозвитку вчителя, вироблення особистісних, авторських норм професійної діяльності для ефективного здійснення педагогічної діяльності. Доведено, що поняття готовності вчителя математики має виражений системний характер, відображено взаємозв’язок між поняттями «професійна компетентність» та «готовність до професійної діяльності». Наведено взаємозв’язок між компетентнісними засадами професійної діяльності педагога та рівнем його готовності до професійної діяльності, що застосовується в європейській системі освіти та зафіксований в Концепції нової української школи. Проаналізовано зміст поняття «готовність до професійної діяльності», виокремлено основні компоненти готовності, серед яких мотиваційно-ціннісний, когнітивно-діяльнісний та особистісно-рефлексивний компонент. Виокремлено сукупність базових показників компонентів готовності до професійної діяльності, зокрема: для мотиваційно-ціннісного компоненту: ціннісно-орієнтаційний, диференційовано-психологічний; для когнітивно-діяльнісного компонента: предметно- теоретичний, дидактично-методичний, психолого-педагогічний, інформаційно-технологічний; для особистісно-рефлексивного компонента: особистісний, творчо-ініціативний, здоров’язберігаючий. Розкрито аспекти підготовки вчителя математики до педагогічної діяльності в умовах цифровізації освіти, одним із яких є цілеспрямоване формування у студентів уміння визначати цілі і завдання оптимального використання засобів цифрових технологій в навчально-виховному процесі.
{"title":"ГОТОВНІСТЬ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО УЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Лариса Шевчук, Ігор Солопко","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/25-33","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/25-33","url":null,"abstract":"Статтю присвячено теоретичній розвідці наукової проблеми формування у студентів готовності до професійної діяльності засобами цифрових технологій. Систематизовано наукові погляди щодо аспектів дослідження проблеми формування у студентів готовності до професійної діяльності засобами цифрових технологій. \u0000Готовність до професійної діяльності майбутніх учителів математики, що формується засобами цифрових технологій у процесі навчання у закладах вищої освіти розглядається, як результат спеціально організованої неперервної професійної підготовки студентів, під якою розуміємо діяльність, що спрямована на зміни їх мотивів, знань і вмінь; самоосвіти та самовиховання. \u0000Готовність майбутніх вчителів математики до професійної діяльності проявляється у шляхах самореалізації, самоствердження і саморозвитку вчителя, вироблення особистісних, авторських норм професійної діяльності для ефективного здійснення педагогічної діяльності. Доведено, що поняття готовності вчителя математики має виражений системний характер, відображено взаємозв’язок між поняттями «професійна компетентність» та «готовність до професійної діяльності». \u0000Наведено взаємозв’язок між компетентнісними засадами професійної діяльності педагога та рівнем його готовності до професійної діяльності, що застосовується в європейській системі освіти та зафіксований в Концепції нової української школи. \u0000Проаналізовано зміст поняття «готовність до професійної діяльності», виокремлено основні компоненти готовності, серед яких мотиваційно-ціннісний, когнітивно-діяльнісний та особистісно-рефлексивний компонент. \u0000Виокремлено сукупність базових показників компонентів готовності до професійної діяльності, зокрема: для мотиваційно-ціннісного компоненту: ціннісно-орієнтаційний, диференційовано-психологічний; для когнітивно-діяльнісного компонента: предметно- теоретичний, дидактично-методичний, психолого-педагогічний, інформаційно-технологічний; для особистісно-рефлексивного компонента: особистісний, творчо-ініціативний, здоров’язберігаючий. \u0000Розкрито аспекти підготовки вчителя математики до педагогічної діяльності в умовах цифровізації освіти, одним із яких є цілеспрямоване формування у студентів уміння визначати цілі і завдання оптимального використання засобів цифрових технологій в навчально-виховному процесі.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122592736","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/44-51
S. Tanana, Olena Serhiychuk
The pedagogical conditions of formation of readiness of future teachers of foreign languages to dialogue communication in professional activity are determined and described in the article. The communication is an important of socio-psychological aspect of any activity, because as in process and only through communication, it is the true essence is revealed personality is proved in it. It was found that the readiness for dialogue communication is integrative quality of the personality of the professional (future teacher of foreign language), which consists in the active formation of the necessary theoretical knowledge, practical skills and abilities and provides the effectiveness of the formation of dialogue communication. In the structure of readiness of the future teachers of foreign languages highlighted of motivational (positive attitude and interest to the professional communication), cognitive (theoretical knowledge about the essence and features of dialogue communication), communicative (possession of a specialist of communicative competence, which provides communicative, linguistic, professional skills) components that served as a basis for defining of criteria, indicators, levels formation of readiness of future teachers of foreign languages. On the basis of theoretical analysis of the researched problem, the system of pedagogical conditions of professional formation of future teachers of foreign languages in the establishments of higher education is determined: integration of modern educational technologies in the educational process of future teachers of foreign languages (interactive, information, project, problematic) teaching methods, appreciating of students’ academic achievements and readiness of teachers to implement of competent and student-centered approaches; comprehensive motivation of future teachers of foreign languages educational activity in the process of studying as a special and choice disciplines; taking into account by future teachers of foreign languages the level of development of the psychological components of professional competence and formation of professional important qualities in the future teachers of foreign languages already at the stage of study in the establishments higher education (personality-oriented educational activity of the future specialist. The combinations of different activities of future teachers of foreign languages are the integration such kinds of activities as educational-speech, communicative, its complement each other, mutually reinforce, interpenetrate each other and thus create conditions for the formation of readiness for dialogic communication. The educational process needs constant generation and implementation of new ideas of forms into practice, forms, and means of teaching in higher education establishments that provide of effective of forming readiness of future teachers languages to dialogue communication.
{"title":"FORMING OF READINESS OF FUTURE TEACHERS OF FOREIGN LANGUAGES TO DIALOGUE COMMUNICATION IN PROFESSIONAL ACTIVITY","authors":"S. Tanana, Olena Serhiychuk","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/44-51","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/44-51","url":null,"abstract":"The pedagogical conditions of formation of readiness of future teachers of foreign languages to dialogue communication in professional activity are determined and described in the article. The communication is an important of socio-psychological aspect of any activity, because as in process and only through communication, it is the true essence is revealed personality is proved in it. It was found that the readiness for dialogue communication is integrative quality of the personality of the professional (future teacher of foreign language), which consists in the active formation of the necessary theoretical knowledge, practical skills and abilities and provides the effectiveness of the formation of dialogue communication. In the structure of readiness of the future teachers of foreign languages highlighted of motivational (positive attitude and interest to the professional communication), cognitive (theoretical knowledge about the essence and features of dialogue communication), communicative (possession of a specialist of communicative competence, which provides communicative, linguistic, professional skills) components that served as a basis for defining of criteria, indicators, levels formation of readiness of future teachers of foreign languages. \u0000On the basis of theoretical analysis of the researched problem, the system of pedagogical conditions of professional formation of future teachers of foreign languages in the establishments of higher education is determined: integration of modern educational technologies in the educational process of future teachers of foreign languages (interactive, information, project, problematic) teaching methods, appreciating of students’ academic achievements and readiness of teachers to implement of competent and student-centered approaches; comprehensive motivation of future teachers of foreign languages educational activity in the process of studying as a special and choice disciplines; taking into account by future teachers of foreign languages the level of development of the psychological components of professional competence and formation of professional important qualities in the future teachers of foreign languages already at the stage of study in the establishments higher education (personality-oriented educational activity of the future specialist. \u0000The combinations of different activities of future teachers of foreign languages are the integration such kinds of activities as educational-speech, communicative, its complement each other, mutually reinforce, interpenetrate each other and thus create conditions for the formation of readiness for dialogic communication. The educational process needs constant generation and implementation of new ideas of forms into practice, forms, and means of teaching in higher education establishments that provide of effective of forming readiness of future teachers languages to dialogue communication.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"222 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126222208","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/133-146
Л.В. Товкун
У статті зазначено, що нині у багатьох прогресивних країнах світу мода на класичне тютюнокуріння відходить. Водночас у тренді стали альтернативні способи вживання нікотину. Одним із яких є снюс – це жувальний тютюн, який є небезпечним для здоров’я і життя людини. Мета дослідження: на основі доступних джерел і наукової літератури охарактеризувати причини, що сприяють розвитку шкідливої звички вживання снюсу серед учнівської та студентської молоді в Україні; здійснити аналіз можливих ризиків для здоров’я людини внаслідок вживання снюсу; експериментальним шляхом з’ясувати рівень поінформованості студентської молоді щодо негативного впливу снюсу на організм людини і виявити реальний стан вживання снюсу студентською молоддю. За допомогою аналізу наукової літератури встановлено, що найбільш уразливою частиною соціуму, на жаль, є учнівська і студентська молодь. У цій категорії дуже розповсюджено вживання снюсу, де він рахується не лише безпечним, але й модним. Безпечність снюсу – це дуже небезпечна омана. Для організму, що росте до 25 років, наслідки вживання снюсу дуже небезпечні: зупинка росту, підвищена агресивність і збудження, погіршення когнітивних процесів, порушення пам’яті і концентрації уваги, високий ризик онкологічних захворювань (рак ротової порожнини, підшлункової залози, стравоходу, печінки і легень), ослаблення стійкості до інфекційних захворюванням. Всі, хто вперше вживали тютюн у вигляді снюсу, впродовж найближчих чотирьох років стають активними курцями цигарок. Снюс не допомагає кинути палити, оскільки цей тютюн містить той же самий наркотик, що і цигарки – нікотин. Для того щоб завжди бути у формі, варто виключити стимулювання організму за допомогою нікотину чи інших активних речовин, а потрібно вести здоровий спосіб життя. Отримані результати анонімного анкетування вказують на те, що досліджувані студенти достатньо поінформовані щодо негативного впливу снюсу на організм людини. Більшість старшокурсників негативно ставляться до його вживання, а також підтримують заборону вживання снюсу Законом України. Проте, не може не турбувати те, що вживання снюсу найбільше поширено серед студентів першого курсу. У зв’язку з цим необхідно посилити інформаційну роботу серед першокурсників щодо розвінчання хибних відомостей стосовно безпечності вживання снюсу. Є потреба у збільшенні профілактичних заходів не лише зі здобувачами вищої освіти, а й із учнями середніх і старших класів закладів загальної середньої освіти.
{"title":"СНЮС: ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ ВЖИВАННЯ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я УЧНІВСЬКОЇ ТА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ","authors":"Л.В. Товкун","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/133-146","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/133-146","url":null,"abstract":"У статті зазначено, що нині у багатьох прогресивних країнах світу мода на класичне тютюнокуріння відходить. Водночас у тренді стали альтернативні способи вживання нікотину. Одним із яких є снюс – це жувальний тютюн, який є небезпечним для здоров’я і життя людини. \u0000Мета дослідження: на основі доступних джерел і наукової літератури охарактеризувати причини, що сприяють розвитку шкідливої звички вживання снюсу серед учнівської та студентської молоді в Україні; здійснити аналіз можливих ризиків для здоров’я людини внаслідок вживання снюсу; експериментальним шляхом з’ясувати рівень поінформованості студентської молоді щодо негативного впливу снюсу на організм людини і виявити реальний стан вживання снюсу студентською молоддю. \u0000За допомогою аналізу наукової літератури встановлено, що найбільш уразливою частиною соціуму, на жаль, є учнівська і студентська молодь. У цій категорії дуже розповсюджено вживання снюсу, де він рахується не лише безпечним, але й модним. Безпечність снюсу – це дуже небезпечна омана. Для організму, що росте до 25 років, наслідки вживання снюсу дуже небезпечні: зупинка росту, підвищена агресивність і збудження, погіршення когнітивних процесів, порушення пам’яті і концентрації уваги, високий ризик онкологічних захворювань (рак ротової порожнини, підшлункової залози, стравоходу, печінки і легень), ослаблення стійкості до інфекційних захворюванням. Всі, хто вперше вживали тютюн у вигляді снюсу, впродовж найближчих чотирьох років стають активними курцями цигарок. Снюс не допомагає кинути палити, оскільки цей тютюн містить той же самий наркотик, що і цигарки – нікотин. Для того щоб завжди бути у формі, варто виключити стимулювання організму за допомогою нікотину чи інших активних речовин, а потрібно вести здоровий спосіб життя. \u0000Отримані результати анонімного анкетування вказують на те, що досліджувані студенти достатньо поінформовані щодо негативного впливу снюсу на організм людини. Більшість старшокурсників негативно ставляться до його вживання, а також підтримують заборону вживання снюсу Законом України. Проте, не може не турбувати те, що вживання снюсу найбільше поширено серед студентів першого курсу. У зв’язку з цим необхідно посилити інформаційну роботу серед першокурсників щодо розвінчання хибних відомостей стосовно безпечності вживання снюсу. Є потреба у збільшенні профілактичних заходів не лише зі здобувачами вищої освіти, а й із учнями середніх і старших класів закладів загальної середньої освіти.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114799961","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/108-117
Віктор Куйбіда, Валентина Лопатинська, Петро Коханець
Мікробіота людини ‒ важливий чинник для покращення стану здоров’я і спортивних результатів. На сьогодні механізм впливу фізичної активності та існуючих дієт на мікроорганізми людей і тварин не з’ясовано, що й стало метою цього оглядового дослідження. Застосовано метод дослідження, який ґрунтується на використанні ключових слів для пошуку наукових джерел в електронних базах даних PubMed та SPORTD iscus. Встановлено, що механізм впливу мікробіоти включає взаємопов’язані чинники та шляхи: 1) активацію гіпоталамічно-гіпофізарно-надниркової осі та біосинтез гормонів, ферментів, вітамінів, імуномодуляторів, факторів росту фібробластів, антибіотиків; 2) вплив на центральну та ентеральну нервові системи; 3) пригнічення сигнальних шляхів рецептора TLR4, який задіяний в імунній та запальній відповіді; 4) підвищення біосинтезу кишкового імуноглобуліну А та резистентності до колонізації специфічними коменсальними мікроорганізмами; 5) зміну профілю жовчних кислот, які мають антимікробну функцію і здійснюють селективний тиск на певні штами бактерій; 6) прискорення процесу утворення коротколанцюгових жирних кислот (ацетату, пропіонату, бутирату), виникнення ефекту знеболення та зниження рівня ліпополісахаридів крові; 7) інтенсифікацію життєдіяльності грамнегативних мікроорганізмів Veillonella, які перетворюють лактат в бутират, важливого для синтезу муцину, енергозабезпечення колоноцитів, захисту кишкового епітелію, енергозабезпечення та зростання витривалості; 8) підтримку глікемічного гомеостазу; 9) утилізацію кетокислот та активних форм кисню; 10) зміну бар’єрної функції та проникності кишківника; 11) посилення транслокації бактерій із товстої кишки в кровоносні та лімфатичні шляхи; 12) вивільнення міокінів з клітин м’язових волокон; 13) скорочення часу проходження харчових мас через кишківник; 14) поглинання поживних речовин; 15) стійкість до колонізації патогенів; 16) зміни стану гідратації тощо. Мікробіоту можна модифікувати короткочасними змінами дієти, але зміни зберігаються лише протягом кількох днів. Дієти з малою кількістю клітковини й багаті очищеними вуглеводами та жирами викликають зменшення різноманітності та активності спільноти мікроорганізмів. При ферментації не перетравних вуглеводів утворюються солі та ефіри органічних кислот: ацетат, пропіонат і бутират; гази H2 і CO2; аміак; аміни; феноли та енергія, яку бактерії використовують для росту та підтримки клітинної функції.
{"title":"МІКРОБІОТА ЛЮДЕЙ ТА ТВАРИН: ВПЛИВ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ТА ДІЄТИ","authors":"Віктор Куйбіда, Валентина Лопатинська, Петро Коханець","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/108-117","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/108-117","url":null,"abstract":"Мікробіота людини ‒ важливий чинник для покращення стану здоров’я і спортивних результатів. На сьогодні механізм впливу фізичної активності та існуючих дієт на мікроорганізми людей і тварин не з’ясовано, що й стало метою цього оглядового дослідження. Застосовано метод дослідження, який ґрунтується на використанні ключових слів для пошуку наукових джерел в електронних базах даних PubMed та SPORTD iscus. Встановлено, що механізм впливу мікробіоти включає взаємопов’язані чинники та шляхи: 1) активацію гіпоталамічно-гіпофізарно-надниркової осі та біосинтез гормонів, ферментів, вітамінів, імуномодуляторів, факторів росту фібробластів, антибіотиків; 2) вплив на центральну та ентеральну нервові системи; 3) пригнічення сигнальних шляхів рецептора TLR4, який задіяний в імунній та запальній відповіді; 4) підвищення біосинтезу кишкового імуноглобуліну А та резистентності до колонізації специфічними коменсальними мікроорганізмами; 5) зміну профілю жовчних кислот, які мають антимікробну функцію і здійснюють селективний тиск на певні штами бактерій; 6) прискорення процесу утворення коротколанцюгових жирних кислот (ацетату, пропіонату, бутирату), виникнення ефекту знеболення та зниження рівня ліпополісахаридів крові; 7) інтенсифікацію життєдіяльності грамнегативних мікроорганізмів Veillonella, які перетворюють лактат в бутират, важливого для синтезу муцину, \u0000енергозабезпечення колоноцитів, захисту кишкового епітелію, енергозабезпечення та зростання витривалості; 8) підтримку глікемічного гомеостазу; 9) утилізацію кетокислот та активних форм кисню; 10) зміну бар’єрної функції та проникності кишківника; 11) посилення транслокації бактерій із товстої кишки в кровоносні та лімфатичні шляхи; 12) вивільнення міокінів з клітин м’язових волокон; 13) скорочення часу проходження харчових мас через кишківник; 14) поглинання поживних речовин; 15) стійкість до колонізації патогенів; 16) зміни стану гідратації тощо. Мікробіоту можна модифікувати короткочасними змінами дієти, але зміни зберігаються лише протягом кількох днів. Дієти з малою кількістю клітковини й багаті очищеними вуглеводами та жирами викликають зменшення різноманітності та активності спільноти мікроорганізмів. При ферментації не перетравних вуглеводів утворюються солі та ефіри органічних кислот: ацетат, пропіонат і бутират; гази H2 і CO2; аміак; аміни; феноли та енергія, яку бактерії використовують для росту та підтримки клітинної функції.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"117 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123217773","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/147-153
Nataliia Hodun
In the article deals with the theoretical approaches to the formation of positive motivation for a healthy lifestyle of modern schoolchildren in the realities of today. The article shows the significance of the fact that in recent years the attention of scientists to the study of the issues of healthy lifestyle implementation has intensified, its qualified propaganda in the mass media is being carried out. Nevertheless, it has been established that the problem of improving the health of the younger generation remains unsolved. Sociological research has shown that 90 per cent of schoolchildren have health problems, more than 50 per cent have inadequate physical training, and almost 60 per cent have a low level of physical development. It has been established that only 38 per cent of pupils take up regular physical exercise, 55 per cent do it occasionally and over 6 per cent do no physical exercise at all. Topicality of the research is also due to the fact that the number of diseases among high schoolchildren increased, a sharp decline in their physical activity and physical performance. The research and analysis of these negative phenomena have shown that the causes of this condition should be sought in the system of school education, in the identification of those factors of educational activities that lead to overstrain of the pupils’ bodies and do not create the right conditions to meet their needs for a healthy lifestyle. The purpose of the research was to analyze the main structural components of a healthy lifestyle and give proof of their implementation among modern high schoolchildren. The results of the analysis provide strong evidence that a healthy lifestyle is simultaneously a pedagogical, spiritual and social category, it covers different aspects of the life of schoolchildren, ensuring the development of their physiological, social and mental functions in a dynamic unity. It has been clarified that the attitude towards a healthy lifestyle does not emerge by schoolchildren on its own, but develops as a result of pedagogical influence aimed at forming by them a positive attitude towards a healthy lifestyle. The solution of this problem at the comprehensive schools is mainly trusted to the teachers and medical staff. Quite often, however, both doctors and teachers are not fully prepared to promote the benefits of a healthy lifestyle and do not always set a positive example in this regard. It is therefore fair to assume that one of the important points in forming positive motivation to lead a healthy lifestyle is to understand the essence of a healthy lifestyle, which consists in disclosure its main structural elements. It was established that a healthy lifestyle is a value phenomenon that integrates at least four components – physical, psychical (mental), social (public) and spiritual. In real life, all four components – soial, spiritual, physical, physical – are transformed into the organization of motion activity, prevention of bad
{"title":"INTEGRATION OF PHYSICAL, MENTAL, SOCIAL AND SPIRITUAL COMPONENTS IN THE IMPLEMENTATION OF A HEALTHY LIFESTYLE OF MODERN HIGH SCHOOLCHILDREN","authors":"Nataliia Hodun","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/147-153","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/147-153","url":null,"abstract":"In the article deals with the theoretical approaches to the formation of positive motivation for a healthy lifestyle of modern schoolchildren in the realities of today. The article shows the significance of the fact that in recent years the attention of scientists to the study of the issues of healthy lifestyle implementation has intensified, its qualified propaganda in the mass media is being carried out. Nevertheless, it has been established that the problem of improving the health of the younger generation remains unsolved. Sociological research has shown that 90 per cent of schoolchildren have health problems, more than 50 per cent have inadequate physical training, and almost 60 per cent have a low level of physical development. It has been established that only 38 per cent of pupils take up regular physical exercise, 55 per cent do it occasionally and over 6 per cent do no physical exercise at all. \u0000Topicality of the research is also due to the fact that the number of diseases among high schoolchildren increased, a sharp decline in their physical activity and physical performance. The research and analysis of these negative phenomena have shown that the causes of this condition should be sought in the system of school education, in the identification of those factors of educational activities that lead to overstrain of the pupils’ bodies and do not create the right conditions to meet their needs for a healthy lifestyle. \u0000The purpose of the research was to analyze the main structural components of a healthy lifestyle and give proof of their implementation among modern high schoolchildren. \u0000The results of the analysis provide strong evidence that a healthy lifestyle is simultaneously a pedagogical, spiritual and social category, it covers different aspects of the life of schoolchildren, ensuring the development of their physiological, social and mental functions in a dynamic unity. It has been clarified that the attitude towards a healthy lifestyle does not emerge by schoolchildren on its own, but develops as a result of pedagogical influence aimed at forming by them a positive attitude towards a healthy lifestyle. The solution of this problem at the comprehensive schools is mainly trusted to the teachers and medical staff. Quite often, however, both doctors and teachers are not fully prepared to promote the benefits of a healthy lifestyle and do not always set a positive example in this regard. It is therefore fair to assume that one of the important points in forming positive motivation to lead a healthy lifestyle is to understand the essence of a healthy lifestyle, which consists in disclosure its main structural elements. \u0000It was established that a healthy lifestyle is a value phenomenon that integrates at least four components – physical, psychical (mental), social (public) and spiritual. In real life, all four components – soial, spiritual, physical, physical – are transformed into the organization of motion activity, prevention of bad ","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125787583","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/34-43
Надія Коцур, Вікторія Горбачевська
Актуальність дослідження зумовлена погіршенням стану здоров’я сучасних школярів, збільшенням факторів ризику зниження функціональних резервів організму, поширенням соціальних та поведінкових хвороб, епідеміологічними викликами сучасності, зростанням нервово-психічного напруження. Зменшити вплив зазначених чинників на здоров’я учнів можливо лише шляхом створення здоров’язбережувального освітнього середовища. У зв’язку з цим вагоме значення має якісна професійна підготовка майбутніх педагогів до організації та впровадження здоров’язбережувальної діяльності в закладах загальної середньої освіти. Мета написання статті полягає у розробці прогностичної моделі підготовки майбутніх учителів до здоров’язбережувальної діяльності в університетському освітньому середовищі. Проаналізовано внесок учених у галузі педагогіки, психології, валеології, шкільної гігієни, фізичної культури та спорту в розробці теоретико-методологічних аспектів підготовки майбутніх учителів до здоров’язбережувальної діяльності в освітньому середовищі. Обґрунтовано необхідність оптимізації підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності в освітньому середовищі,яка потребує компетентнісного підходу. Серед його складових чільне місце посідає здоров’язбережувальна компетентність. У зв’язку з цим категорія здоров’я стає об’єктом педагогічного впливу. Сформульовано базові категорії дослідження, які є основою його поняттєво- категоріального апарату, зокрема «компетентність», «здоров’ябережувальна компетентність», «здоров’ябережувальна компетентність майбутнього вчителя». Розроблено модель формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів до професійної діяльності в освітньому середовищі. Вона представлена як комплексна система взаємопов’язаних структурних елементів, що спрямовані на досягнення мети. Виокремлено такі структурні компоненти моделі: ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, емоційно-вольовий. Визначено педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів та критерії ефективності. Формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів у закладах вищої освіти потребує ґрунтовних знань, умінь і навичок, особистісних якостей і здібностей та вміння їх реалізовувати в професійній діяльності в освітньому середовищі.
{"title":"ПРОГНОСТИЧНА МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УНІВЕРСИТЕТСЬКОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ","authors":"Надія Коцур, Вікторія Горбачевська","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/34-43","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/34-43","url":null,"abstract":"Актуальність дослідження зумовлена погіршенням стану здоров’я сучасних школярів, збільшенням факторів ризику зниження функціональних резервів організму, поширенням соціальних та поведінкових хвороб, епідеміологічними викликами сучасності, зростанням нервово-психічного напруження. Зменшити вплив зазначених чинників на здоров’я учнів можливо лише шляхом створення здоров’язбережувального освітнього середовища. У зв’язку з цим вагоме значення має якісна професійна підготовка майбутніх педагогів до організації та впровадження здоров’язбережувальної діяльності в закладах загальної середньої освіти. \u0000Мета написання статті полягає у розробці прогностичної моделі підготовки майбутніх учителів до здоров’язбережувальної діяльності в університетському освітньому середовищі. \u0000Проаналізовано внесок учених у галузі педагогіки, психології, валеології, шкільної гігієни, фізичної культури та спорту в розробці теоретико-методологічних аспектів підготовки майбутніх учителів до здоров’язбережувальної діяльності в освітньому середовищі. Обґрунтовано необхідність оптимізації підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності в освітньому середовищі,яка потребує компетентнісного підходу. Серед його складових чільне місце посідає здоров’язбережувальна компетентність. У зв’язку з цим категорія здоров’я стає об’єктом педагогічного впливу. \u0000Сформульовано базові категорії дослідження, які є основою його поняттєво- категоріального апарату, зокрема «компетентність», «здоров’ябережувальна компетентність», «здоров’ябережувальна компетентність майбутнього вчителя». \u0000Розроблено модель формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів до професійної діяльності в освітньому середовищі. Вона представлена як комплексна система взаємопов’язаних структурних елементів, що спрямовані на досягнення мети. Виокремлено такі структурні компоненти моделі: ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, емоційно-вольовий. Визначено педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів та критерії ефективності. \u0000Формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів у закладах вищої освіти потребує ґрунтовних знань, умінь і навичок, особистісних якостей і здібностей та вміння їх реалізовувати в професійній діяльності в освітньому середовищі.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"75 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131947154","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/78-84
Алла Рубан
У статті розглянуто історичні та теоретико-методологічні підходи до аналізу інформативно-комунікативних технологій. Обґрунтовано, що базовий інформаційний процес завжди відбувався й нині проходить шляхом створення (дослідження навколишнього світу, суспільних процесів, наукового пізнання та перетворення умов зовнішнього середовища), фіксації (наука, мистецтво, архітектура, реклама, писемність) та передання (мовлення, медіа, мистецтво, реклама, писемність) інформації. Досліджено, що головними інформаційними носіями для людини сьогодні є цифрові пристрої, друковані книжки, офіційна документація, персональні листи, твори мистецтва. Зауважується, що основними типовими прикладами інформаційних війн можна вважати цифрові віртуальні конфлікти та реальні інформаційно-психологічні операції. Вони супроводжують військові конфлікти, політичні та економічні процеси. Виробництво контенту стає чи не найголовнішою функцією суспільства, що забезпечує необхідними матеріалами економічні процеси, мистецтво, військову справу, державне управління, науку, релігію тощо. Створенням, накопиченням та поширенням інформації займаються практично всі, хто бере участь у соціальних процесах. Фабриками контенту стають наукові центри, військові структури, навчальні заклади, адміністративні структури, безпосередньо медіа. Зауважується, що ключовим елементом у теоретичній моделі є поняття інформаційна онлайн мережева війна, що визначається, як комплекс інформаційних впливів між соціальними системами (групами), які орієнтовані на отримання певних переваг у економічних, військових, політичних, культурних та громадських протистояннях. У своїй основі інформаційна онлайн мережева війна має три ключові технологічні аспекти: хай-тек, хайх’юм та хай-сенсоро. Кожен з цих аспектів має власні технології, які формують профільні напрямки дослідження та практичної роботи. Виокремлено, що інформаційно-психологічні операції нині є невід’ємною частиною систем управління військами, політичними та економічними процесами. У зв’язку з активною віртуалізацією людства, такі конфлікти переносяться у інтернет-простір і набувають формату мережевих он-лайн протистоянь. Методологічною основою дослідження є історичний метод, з позицій якого розглядалися теоретико-методологічні підходи до аналізу інформаційно-комунікаційних технологій.
{"title":"РОЗВИТОК ІНФОРМАТИВНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМАТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ КОНФЛІКТІВ","authors":"Алла Рубан","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/78-84","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/78-84","url":null,"abstract":"У статті розглянуто історичні та теоретико-методологічні підходи до аналізу інформативно-комунікативних технологій. Обґрунтовано, що базовий інформаційний процес завжди відбувався й нині проходить шляхом створення (дослідження навколишнього світу, суспільних процесів, наукового пізнання та перетворення умов зовнішнього середовища), фіксації (наука, мистецтво, архітектура, реклама, писемність) та передання (мовлення, медіа, мистецтво, реклама, писемність) інформації. \u0000Досліджено, що головними інформаційними носіями для людини сьогодні є цифрові пристрої, друковані книжки, офіційна документація, персональні листи, твори мистецтва. Зауважується, що основними типовими прикладами інформаційних війн можна вважати цифрові віртуальні конфлікти та реальні інформаційно-психологічні операції. Вони супроводжують військові конфлікти, політичні та економічні процеси. \u0000Виробництво контенту стає чи не найголовнішою функцією суспільства, що забезпечує необхідними матеріалами економічні процеси, мистецтво, військову справу, державне управління, науку, релігію тощо. Створенням, накопиченням та поширенням інформації займаються практично всі, хто бере участь у соціальних процесах. Фабриками контенту стають наукові центри, військові структури, навчальні заклади, адміністративні структури, безпосередньо медіа. \u0000Зауважується, що ключовим елементом у теоретичній моделі є поняття інформаційна онлайн мережева війна, що визначається, як комплекс інформаційних впливів між соціальними системами (групами), які орієнтовані на отримання певних переваг у економічних, військових, політичних, культурних та громадських протистояннях. У своїй основі інформаційна онлайн мережева війна має три ключові технологічні аспекти: хай-тек, хайх’юм та хай-сенсоро. Кожен з цих аспектів має власні технології, які формують профільні напрямки дослідження та практичної роботи. \u0000Виокремлено, що інформаційно-психологічні операції нині є невід’ємною частиною систем управління військами, політичними та економічними процесами. У зв’язку з активною віртуалізацією людства, такі конфлікти переносяться у інтернет-простір і набувають формату мережевих он-лайн протистоянь. \u0000Методологічною основою дослідження є історичний метод, з позицій якого розглядалися теоретико-методологічні підходи до аналізу інформаційно-комунікаційних технологій.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133584144","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/101-107
Катерина Варивода
Військова агресія росії в Україні значною мірою вплинула на психічне здоров’я населення та збільшення кількості осіб з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Зазначається, що посттравматичний стресовий розлад становить значний ризик для соціально-емоційного та фізичного здоров’я людини. Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволяє стверджувати, що посттравматичний стресовий розлад проявляється низкою стійких нейробіологічних змін і психологічних симптомів. Ознаки та симптоми посттравматичного стресового розладу вказують на постійну, аномальну адаптацію нейробіологічних систем до стресу, викликаного пережитою травмою. Нейробіологічні системи, які регулюють реакції на стрес, включають певні ендокринні та нейромедіаторні шляхи, а також мережу областей мозку, які, як відомо, регулюють поведінку страху як на свідомому, так і на несвідомому рівнях. З’ясовано, що нейробіологічні особливості прояву ПТСР можна об’єднати в три групи: нейроендокринні, нейрохімічні та нейроанатомічні. Основні нейроендокринні ознаки ПТСР пов’язані з аномальною секрецією кортизолу та гормонів щитоподібної залози (трийодтиронін, Т 3; тироксин, Т 4). В цей процес включені зміни в роботі двох систем: гіпоталамо-гіпофізарно- надниркової та гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної осей. Нейрохімічні особливості ПТСР включають порушення регуляції катехоламінів, серотоніну, амінокислот, пептидів і опіоїдних нейромедіаторів, які входять до складу нейрошляхів мозку відповідальних за регуляцію/інтеграцію реакцій на стрес і страх. Нейроанатомічні зміни першочергово пов’язані зі зменшенням об’єму гіпокампа, передньої поясної звивини, збільшенням об’єму мигдалини. Відповідно при ПТСР реєструється надмірна активність мигдалини та знижена активація префронтальної кори й гіпокампа. Психологічні зміни, пов’язані з посттравматичним стресовим розладом, включають перезбудження симпатичної нервової системи, підвищену чутливість й реактивність, інтрузії та нав’язливі спогади, стійкі негативні думки та емоції, симптоми уникнення.
{"title":"НЕЙРОБІОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД","authors":"Катерина Варивода","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/101-107","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/101-107","url":null,"abstract":"Військова агресія росії в Україні значною мірою вплинула на психічне здоров’я населення та збільшення кількості осіб з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Зазначається, що посттравматичний стресовий розлад становить значний ризик для соціально-емоційного та фізичного здоров’я людини. Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволяє стверджувати, що посттравматичний стресовий розлад проявляється низкою стійких нейробіологічних змін і психологічних симптомів. Ознаки та симптоми посттравматичного стресового розладу вказують на постійну, аномальну адаптацію нейробіологічних систем до стресу, викликаного пережитою травмою. Нейробіологічні системи, які регулюють реакції на стрес, включають певні ендокринні та нейромедіаторні шляхи, а також мережу областей мозку, які, як відомо, регулюють поведінку страху як на свідомому, так і на несвідомому рівнях. \u0000З’ясовано, що нейробіологічні особливості прояву ПТСР можна об’єднати в три групи: нейроендокринні, нейрохімічні та нейроанатомічні. Основні нейроендокринні ознаки ПТСР пов’язані з аномальною секрецією кортизолу та гормонів щитоподібної залози (трийодтиронін, Т 3; тироксин, Т 4). В цей процес включені зміни в роботі двох систем: гіпоталамо-гіпофізарно- надниркової та гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної осей. Нейрохімічні особливості ПТСР включають порушення регуляції катехоламінів, серотоніну, амінокислот, пептидів і опіоїдних нейромедіаторів, які входять до складу нейрошляхів мозку відповідальних за регуляцію/інтеграцію реакцій на стрес і страх. Нейроанатомічні зміни першочергово пов’язані зі зменшенням об’єму гіпокампа, передньої поясної звивини, збільшенням об’єму мигдалини. Відповідно при ПТСР реєструється надмірна активність мигдалини та знижена активація префронтальної кори й гіпокампа. Психологічні зміни, пов’язані з посттравматичним стресовим розладом, включають перезбудження симпатичної нервової системи, підвищену чутливість й реактивність, інтрузії та нав’язливі спогади, стійкі негативні думки та емоції, симптоми уникнення.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"2016 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128231241","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/58-67
Ольга Костюкевич
У статті розглянуто особливості розвитку системи освіти в Афганістані та аналіз досягнень в освіті протягом останніх 20 років. Визначено та охарактеризовано чотири основні типи шкіл (державні школи, освітні програми на базі громад, медресе та приватні школи). Визначено основні проблеми і прогалини, які потребують термінового вирішення на тлі глибоких політичних змін у країні (нестача шкіл і недостатнє транспортне сполучення; географічні бар’єри; мінімальна академічна кваліфікація вчителів; соціально-політична та гуманітарна криза, насильство по відношенню до дівчат та напади на школи). Аналіз дослідження базується на загальнодоступних звітах та показниках Організації об’єднаних націй (ООН), ЮНЕСКО, Європейського Союзу, щодо рівня освіти населення. Проведено аналіз фінансової вигоди від освіти в Афганістані, а також різницю у заробітній платі між працівниками з різним рівнем освіти. Досліджено програму та цілі глобального фонду ООН «Education Cannot Wait» та його вплив на розвиток освітньої системи Афганістану. Визначено основні напрями, які потрібно подолати Афганістану в процесі реформування і модернізації освіти (розробка та впровадження єдиної стандартної програми для середньої школи; розбудова освітньої інфраструктури для надання освітніх послуг; відкритість та доступність освітніх можливостей для рівноправного доступу всіх дітей; створення безпечного та захищеного освітнього середовища навчання, залучення всіх учнів до навчання без врахування гендерних відмінностей та ін.). Досліджено вплив терористичної організації «Талібан» на процес реформування освіти в Афганістані. Дослідженням акцентовано увагу на посилення таких основних напрямів діяльності у сфері освіти в умовах російсько-української війни (збільшення ВВП країни на освіту; розширення міжнародних програм і фінансових донорських інвестицій в освіту; відновлення та розбудова освітньої інфраструктури та забезпечення необхідних матеріалів та обладнання для навчання молоді; посилена увага на надання освітніх послуг для внутрішньо-переміщених осіб; організація дистанційного навчання тощо).
{"title":"РОЗВИТОК СИСТЕМИ ОСВІТИ В АФГАНІСТАНІ У ХХІ СТОЛІТТІ","authors":"Ольга Костюкевич","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/58-67","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/58-67","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості розвитку системи освіти в Афганістані та аналіз досягнень в освіті протягом останніх 20 років. Визначено та охарактеризовано чотири основні типи шкіл (державні школи, освітні програми на базі громад, медресе та приватні школи). Визначено основні проблеми і прогалини, які потребують термінового вирішення на тлі глибоких політичних змін у країні (нестача шкіл і недостатнє транспортне сполучення; географічні бар’єри; мінімальна академічна кваліфікація вчителів; соціально-політична та гуманітарна криза, насильство по відношенню до дівчат та напади на школи). Аналіз дослідження базується на загальнодоступних звітах та показниках Організації об’єднаних націй (ООН), ЮНЕСКО, Європейського Союзу, щодо рівня освіти населення. Проведено аналіз фінансової вигоди від освіти в Афганістані, а також різницю у заробітній платі між працівниками з різним рівнем освіти. Досліджено програму та цілі глобального фонду ООН «Education Cannot Wait» та його вплив на розвиток освітньої системи Афганістану. Визначено основні напрями, які потрібно подолати Афганістану в процесі реформування і модернізації освіти (розробка та впровадження єдиної стандартної програми для середньої школи; розбудова освітньої інфраструктури для надання освітніх послуг; відкритість та доступність освітніх можливостей для рівноправного доступу всіх дітей; створення безпечного та захищеного освітнього середовища навчання, залучення всіх учнів до навчання без врахування гендерних відмінностей та ін.). Досліджено вплив терористичної організації «Талібан» на процес реформування освіти в Афганістані. Дослідженням акцентовано увагу на посилення таких основних напрямів діяльності у сфері освіти в умовах російсько-української війни (збільшення ВВП країни на освіту; розширення міжнародних програм і фінансових донорських інвестицій в освіту; відновлення та розбудова освітньої інфраструктури та забезпечення необхідних матеріалів та обладнання для навчання молоді; посилена увага на надання освітніх послуг для внутрішньо-переміщених осіб; організація дистанційного навчання тощо).","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125380520","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/68-77
Катерина Ковальська
У статті проаналізовано особливості упровадження STEM-освіти у закладах загальної середньої освіти. Зазначено, що інтегровані уроки зумовлюють утворення міжпредметних взаємозв’язків, які сприяють формуванню цілісного і системного світогляду учнів та актуалізацію особистісного ставлення до поставлених завдань іпроблем. Акцентовано увагу на напрямах інтеграції, які показують ступінь залучення міжпредметних зв’язків (багатодисциплінарна, міждисциплінарна і трансдисциплінарна інтеграції). Розвиток ІТ-індустрії, робототехніки та нанотехнологій призводить до потреби у фахівцях високотехнологічних галузей, здатних до складної наукової та інженерної діяльності, тому актуальним є вирішення питання забезпечення якісної освіти здобувачів закладів загальної середньої освіти. Освіта має бути випереджальною, відповідати тенденціям розвитку суспільства в майбутньому, тому наразі особлива увага приділяється інноваційному напрямку STEM-освіти. Запровадження STEM-освіти здійснюється з урахуванням таких принципів: особистісного підходу, спрямованого на врахування вікових, індивідуальних особливостей здобувачів освіти, їх інтересів і здібностей, особливих освітніх потреб; постійне оновлення змісту освіти з урахуванням досягнень науки, розвитку технологій та вимог ринку праці; неперервність – формування необхідних компетентностей на всіх компонентах і рівнях освіти;патріотизм і громадянська спрямованість; продуктивна мотивація здобувачів освіти до здійснення дослідницької та проектної діяльності, винахідництва; істотна роль географії в інтегративному підході до реалізації STEM-освіти, її послідовному, ґрунтовному, якісному викладанні; заохочення формування та розвитку «гнучких навичок» в учнів (презентаційні навички, робота в групах, спілкування); використання технологій розвивального та проблемного навчання; розвиток закладів профільної наукової освіти. Унаслідок упровадження STEM-освіти в освітній процес відбувається формування конструкторських та дослідницько-експериментальних компетентностей учнів. Це матиме позитивний вплив на підготовку висококваліфікованих спеціалістів в інноваційній сфері, що стануть запорукою успішного економічного розвитку та конкурентоспроможності нашої держави в найближчому майбутньому.
{"title":"ШЛЯХИ ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ","authors":"Катерина Ковальська","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/68-77","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/68-77","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано особливості упровадження STEM-освіти у закладах загальної середньої освіти. Зазначено, що інтегровані уроки зумовлюють утворення міжпредметних взаємозв’язків, які сприяють формуванню цілісного і системного світогляду учнів та актуалізацію особистісного ставлення до поставлених завдань іпроблем. Акцентовано увагу на напрямах інтеграції, які показують ступінь залучення міжпредметних зв’язків (багатодисциплінарна, міждисциплінарна і трансдисциплінарна інтеграції). \u0000Розвиток ІТ-індустрії, робототехніки та нанотехнологій призводить до потреби у фахівцях високотехнологічних галузей, здатних до складної наукової та інженерної діяльності, тому актуальним є вирішення питання забезпечення якісної освіти здобувачів закладів загальної середньої освіти. Освіта має бути випереджальною, відповідати тенденціям розвитку суспільства в майбутньому, тому наразі особлива увага приділяється інноваційному напрямку STEM-освіти. \u0000Запровадження STEM-освіти здійснюється з урахуванням таких принципів: особистісного підходу, спрямованого на врахування вікових, індивідуальних особливостей здобувачів освіти, їх інтересів і здібностей, особливих освітніх потреб; постійне оновлення змісту освіти з урахуванням досягнень науки, розвитку технологій та вимог ринку праці; неперервність – формування необхідних компетентностей на всіх компонентах і рівнях освіти;патріотизм і громадянська спрямованість; продуктивна мотивація здобувачів освіти до здійснення дослідницької та проектної діяльності, винахідництва; істотна роль географії в інтегративному підході до реалізації STEM-освіти, її послідовному, ґрунтовному, якісному викладанні; заохочення формування та розвитку «гнучких навичок» в учнів (презентаційні навички, робота в групах, спілкування); використання технологій розвивального та проблемного навчання; розвиток закладів профільної наукової освіти. \u0000Унаслідок упровадження STEM-освіти в освітній процес відбувається формування конструкторських та дослідницько-експериментальних компетентностей учнів. Це матиме позитивний вплив на підготовку висококваліфікованих спеціалістів в інноваційній сфері, що стануть запорукою успішного економічного розвитку та конкурентоспроможності нашої держави в найближчому майбутньому.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130644530","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：