Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/126-132
Віра Дем’яненко, Тетяна Прядко
У статті розглядається феномен правого популізму у сучасній Угорщині. Об’єктом дослідження виступає науковий дискурс, який стосується аналізу прояву популізму як тренду нинішньої політики у демократичних країнах. Метою дослідження став аналіз політичних і соціальних чинників формування правого популізму в Угорщині як ідеології і практики правлячої політичної еліти. Діалектичний принцип наукового пізнання дозволиввиявити суперечливість природи політико-культурного розвитку в умовах демократичної модернізації посткомуністичного суспільства в Угорщині, дослідитифеномен угорського популізму в його соціальних та політичнихвзаємозалежностях. Зокрема, констатовано, що: неефективна політика лівих посткомуністичних сил створила умови для актуалізації правого популізму, а їх відхід на політичний маргінес розширив спектр популістської політики до центру; агресивна, у тому числі антисемітська, риторика радикальних правих, дозволила партії В. Орбана широко використовувати націоналістичні, антиглобалістські, євроскептичні, антиміграційні лозунги. За допомогою порівняльно-аналітичного методу вдалося з’ясувати особливості формування політичної риторики і політичної практики угорської правопопулістської партії Фідес і її лідера В. Орбана. Як і в усіх посткомуністичних країнах, в Угорщині процес переходу до ринкової економіки викликав розчарування населенняв очікуваннях від демократії через зростання матеріальних проблем. Але, на відміну від сусідніх країн, угорське суспільство проявляло і проявляє більшу схильність до автократії. У статті досліджуються питання чи можливо розглядати режим деліберальної демократії, який став результатом реалізації правопопулістської політики одним із варіантів переходу посткомуністичного суспільства до ліберальної демократії. Зроблено висновок, що допоки в Угорщині рівень свободи набагато вищий, ніж за класичної диктатури, немає відкритого насильства і репресій, є вибори, зберігаються шанси на перемогу опозиції і перспектива зміни влади та побудови справжньої демократії.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОГО ПОПУЛІЗМУ В УГОРЩИНІ: ПОЛІТИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ","authors":"Віра Дем’яненко, Тетяна Прядко","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/126-132","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/126-132","url":null,"abstract":" \u0000У статті розглядається феномен правого популізму у сучасній Угорщині. Об’єктом дослідження виступає науковий дискурс, який стосується аналізу прояву популізму як тренду нинішньої політики у демократичних країнах. \u0000Метою дослідження став аналіз політичних і соціальних чинників формування правого популізму в Угорщині як ідеології і практики правлячої політичної еліти. \u0000Діалектичний принцип наукового пізнання дозволиввиявити суперечливість природи політико-культурного розвитку в умовах демократичної модернізації посткомуністичного суспільства в Угорщині, дослідитифеномен угорського популізму в його соціальних та політичнихвзаємозалежностях. Зокрема, констатовано, що: неефективна політика лівих посткомуністичних сил створила умови для актуалізації правого популізму, а їх відхід на політичний маргінес розширив спектр популістської політики до центру; агресивна, у тому числі антисемітська, риторика радикальних правих, дозволила партії В. Орбана широко використовувати націоналістичні, антиглобалістські, євроскептичні, антиміграційні лозунги. За допомогою порівняльно-аналітичного методу вдалося з’ясувати особливості формування політичної риторики і політичної практики угорської правопопулістської партії Фідес і її лідера В. Орбана. Як і в усіх посткомуністичних країнах, в Угорщині процес переходу до ринкової економіки викликав розчарування населенняв очікуваннях від демократії через зростання матеріальних проблем. Але, на відміну від сусідніх країн, угорське суспільство проявляло і проявляє більшу схильність до автократії. \u0000У статті досліджуються питання чи можливо розглядати режим деліберальної демократії, який став результатом реалізації правопопулістської політики одним із варіантів переходу посткомуністичного суспільства до ліберальної демократії. Зроблено висновок, що допоки в Угорщині рівень свободи набагато вищий, ніж за класичної диктатури, немає відкритого насильства і репресій, є вибори, зберігаються шанси на перемогу опозиції і перспектива зміни влади та побудови справжньої демократії.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"258 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132435222","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/93-100
Оксана Миздренко
Останнім часом, у зв’язку тенденціями сьогодення, особливо гостро постає проблема погіршення здоров’я у школярів та студентської молоді. Одним із важливих чинників цієї проблеми є недооцінення ролі фізичної культури у житті підростаючого покоління. У вирішенні питань збереження здоров’я молоді, що є запорукою подолання демографічної кризи в Україні та нарощення її соціально економічного потенціалу, важливе місце посідає звернення до досвіду минулих поколінь. Поставлені ще у 20-х рр. ХХ ст. вченим-гігієністом В. Я. Підгаєцьким актуальні питання розробки та впровадження заходів здоров’язбереження підростаючого покоління засобами фізичної культури і сьогодні посідають вагоме місце в реалізації освітніх програм навчальних закладів спрямованих на відтворення здоров’я і забезпечення повноцінного генетичного фонду нації. Метою статті було здійснити аналіз наукових праць професора В. Я. Підгаєцького у галузі фізичного виховання та розкрити значення наукових пошуків і розробок вченого щодо збереження здоров’я підростаючого покоління та молоді. Зокрема, у даній статті, висвітлено активну участь професора В. Я. Підгаєцького у створенні осередків наукової роботи з даної проблематики. Проаналізовано першочергові заходи з фізичної культури, які в поєднанні з активною консультативною допомогою у справі боротьби зі спадковими хворобами, на думку вченого повинні були лягти в основу євгенічної політики країни, яка б сприяла покращенню демографічної ситуації. Реалізація цих прагнень ученого почала втілюватися в життя за часів керівництва Інститутом фізичної культури Всеукраїнської академії наук. Широка наукова ерудиція, обізнаність із новітніми досягненнями світової гігієнічної науки, дозволили керівникові Інституту В. Я. Підгаєцькому зорієнтувати діяльність новоутворених підрозділів на дослідження найактуальніших проблем. Наукове опрацювання професором В. Я. Підгаєцьким проблем фізичного оздоровлення населення у поєднанні з системним підходом щодо фізичного виховання молодого покоління стало одним із вагомих чинників, які сприяли масовому розвитку фізкультури і спорту в Україні. Обґрунтовано, що поставлені ще на початку ХХ ст. професором В. Я. Підгаєцьким питання не лише відтворення, а й зміцнення здоров’я, формування навичок здорового способу життя, мотивації до всебічного фізичного розвитку засобами фізичної культури не втратили актуальності й до нині. Нині коли в Україні ситуація у сфері фізичної культури та спорту залишається складною, важливо пам’ятати про надбання учених медико-профілактичного профілю у цьому напрямку. Адже, як у минулому так і нині гармонійний розвиток, здоров’я молоді є серед пріоритетів державної політики. Саме тому комплекс заходів, які спрямовані на збереження здоров’я треба починати з дошкільного періоду, активно продовжувати в початковій та зміцнювати в старшій ланці школи. У вирішенні цих завдань важливим є створення та організація здоров’язбережувального освітнього простору, спрямованого на виховання бережливого ставлення до свог
近年来，由于当前的发展趋势，中小学生体质差的问题变得尤为突出。造成这一问题的重要因素之一是低估了体育在年轻一代生活中的作用。青年健康问题是克服乌克兰人口危机和提高其社会和经济潜力的关键，在解决这 一问题时，上几代人的经验占有重要地位。卫生学家 V. Y. Pidhaetskyi 在二十世纪二十年代提出的通过体育运动制定和实施年轻一代健康保护措施的主题问题，在教育机构实施旨在繁衍健康和确保民族遗传基金的教育计划中仍占有重要地位。本文旨在分析 V. Y. Pidhaetskyi 教授在体育教育领域的科学著作，揭示科学家的研究和发展对保护年轻一代和青年健康的重要性。本文特别强调了 V. Pidhaetskyi 教授积极参与创建有关这一问题的科学工作中心。作者分析了体育方面的优先措施，根据这位科学家的观点，这些措施与防治遗传性疾病方面的积极咨询援助相结合，本应成为国家优生政策的基础，从而有助于改善人口状况。在他领导乌克兰科学院体育文化研究所期间，科学家的这些愿望开始实现。广博的科学知识和对世界卫生科学最新成就的了解使研究所所长 V.Y. Pidhaetskyi 能够将新成立的分支机构的活动导向对最紧迫问题的研究。V.Y. Pidhaetskyi 教授对改善居民身体健康问题的科学研究，以及对年轻一代体育教育 的系统方法，是促进乌克兰体育运动大规模发展的重要因素之一。事实证明，V. Y. Pidhaetskyi 教授在二十世纪初提出的不仅是繁衍后代的问题，还有促进健康、形成健康生活方式的技能、通过体育文化激励身体全面发展等问题，直到今天也没有失去其现实意义。今天，当乌克兰体育运动领域的形势依然严峻时，我们有必要缅怀医学和预防科学 家在这一领域取得的成就。毕竟，无论是过去还是现在，年轻人的和谐发展和健康都是国家政策的优先事项。因此，一整套旨在保护健康的措施应从学龄前阶段开始，在小学阶段积极延续，并在高中阶段得到加强。在解决这些问题的过程中，重要的是创建和组织一个健康教育空间，旨在培养对自身健康的谨慎态度，培养体育锻炼的兴趣和习惯，以及体育卫生的基本知识。
{"title":"ВПРОВАДЖЕННЯ НАУКОВИХ РОЗРОБОК ПРОФЕСОРА В.Я. ПІДГАЄЦЬКОГО В ГАЛУЗІ ГІГІЄНИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ЗАКЛАДІВ СЕРЕДНЬОЇ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Оксана Миздренко","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/93-100","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/93-100","url":null,"abstract":"Останнім часом, у зв’язку тенденціями сьогодення, особливо гостро постає проблема погіршення здоров’я у школярів та студентської молоді. Одним із важливих чинників цієї проблеми є недооцінення ролі фізичної культури у житті підростаючого покоління. У вирішенні питань збереження здоров’я молоді, що є запорукою подолання демографічної кризи в Україні та нарощення її соціально економічного потенціалу, важливе місце посідає звернення до досвіду минулих поколінь. Поставлені ще у 20-х рр. ХХ ст. вченим-гігієністом В. Я. Підгаєцьким актуальні питання розробки та впровадження заходів здоров’язбереження підростаючого покоління засобами фізичної культури і сьогодні посідають вагоме місце в реалізації освітніх програм навчальних закладів спрямованих на відтворення здоров’я і забезпечення повноцінного генетичного фонду нації. \u0000Метою статті було здійснити аналіз наукових праць професора В. Я. Підгаєцького у галузі фізичного виховання та розкрити значення наукових пошуків і розробок вченого щодо збереження здоров’я підростаючого покоління та молоді. \u0000Зокрема, у даній статті, висвітлено активну участь професора В. Я. Підгаєцького у створенні осередків наукової роботи з даної проблематики. Проаналізовано першочергові заходи з фізичної культури, які в поєднанні з активною консультативною допомогою у справі боротьби зі спадковими хворобами, на думку вченого повинні були лягти в основу євгенічної політики країни, яка б сприяла покращенню демографічної ситуації. Реалізація цих прагнень ученого почала втілюватися в життя за часів керівництва Інститутом фізичної культури Всеукраїнської академії наук. Широка наукова ерудиція, обізнаність із новітніми досягненнями світової гігієнічної науки, дозволили керівникові Інституту В. Я. Підгаєцькому зорієнтувати діяльність новоутворених підрозділів на дослідження найактуальніших проблем. Наукове опрацювання професором В. Я. Підгаєцьким проблем фізичного оздоровлення населення у поєднанні з системним підходом щодо фізичного виховання молодого покоління стало одним із вагомих чинників, які сприяли масовому розвитку фізкультури і спорту в Україні. \u0000Обґрунтовано, що поставлені ще на початку ХХ ст. професором В. Я. Підгаєцьким питання не лише відтворення, а й зміцнення здоров’я, формування навичок здорового способу життя, мотивації до всебічного фізичного розвитку засобами фізичної культури не втратили актуальності й до нині. Нині коли в Україні ситуація у сфері фізичної культури та спорту залишається складною, важливо пам’ятати про надбання учених медико-профілактичного профілю у цьому напрямку. Адже, як у минулому так і нині гармонійний розвиток, здоров’я молоді є серед пріоритетів державної політики. Саме тому комплекс заходів, які спрямовані на збереження здоров’я треба починати з дошкільного періоду, активно продовжувати в початковій та зміцнювати в старшій ланці школи. У вирішенні цих завдань важливим є створення та організація здоров’язбережувального освітнього простору, спрямованого на виховання бережливого ставлення до свог","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"484 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133697075","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/133-146
Л.В. Товкун
У статті зазначено, що нині у багатьох прогресивних країнах світу мода на класичне тютюнокуріння відходить. Водночас у тренді стали альтернативні способи вживання нікотину. Одним із яких є снюс – це жувальний тютюн, який є небезпечним для здоров’я і життя людини. Мета дослідження: на основі доступних джерел і наукової літератури охарактеризувати причини, що сприяють розвитку шкідливої звички вживання снюсу серед учнівської та студентської молоді в Україні; здійснити аналіз можливих ризиків для здоров’я людини внаслідок вживання снюсу; експериментальним шляхом з’ясувати рівень поінформованості студентської молоді щодо негативного впливу снюсу на організм людини і виявити реальний стан вживання снюсу студентською молоддю. За допомогою аналізу наукової літератури встановлено, що найбільш уразливою частиною соціуму, на жаль, є учнівська і студентська молодь. У цій категорії дуже розповсюджено вживання снюсу, де він рахується не лише безпечним, але й модним. Безпечність снюсу – це дуже небезпечна омана. Для організму, що росте до 25 років, наслідки вживання снюсу дуже небезпечні: зупинка росту, підвищена агресивність і збудження, погіршення когнітивних процесів, порушення пам’яті і концентрації уваги, високий ризик онкологічних захворювань (рак ротової порожнини, підшлункової залози, стравоходу, печінки і легень), ослаблення стійкості до інфекційних захворюванням. Всі, хто вперше вживали тютюн у вигляді снюсу, впродовж найближчих чотирьох років стають активними курцями цигарок. Снюс не допомагає кинути палити, оскільки цей тютюн містить той же самий наркотик, що і цигарки – нікотин. Для того щоб завжди бути у формі, варто виключити стимулювання організму за допомогою нікотину чи інших активних речовин, а потрібно вести здоровий спосіб життя. Отримані результати анонімного анкетування вказують на те, що досліджувані студенти достатньо поінформовані щодо негативного впливу снюсу на організм людини. Більшість старшокурсників негативно ставляться до його вживання, а також підтримують заборону вживання снюсу Законом України. Проте, не може не турбувати те, що вживання снюсу найбільше поширено серед студентів першого курсу. У зв’язку з цим необхідно посилити інформаційну роботу серед першокурсників щодо розвінчання хибних відомостей стосовно безпечності вживання снюсу. Є потреба у збільшенні профілактичних заходів не лише зі здобувачами вищої освіти, а й із учнями середніх і старших класів закладів загальної середньої освіти.
{"title":"СНЮС: ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ ВЖИВАННЯ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я УЧНІВСЬКОЇ ТА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ","authors":"Л.В. Товкун","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/133-146","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/133-146","url":null,"abstract":"У статті зазначено, що нині у багатьох прогресивних країнах світу мода на класичне тютюнокуріння відходить. Водночас у тренді стали альтернативні способи вживання нікотину. Одним із яких є снюс – це жувальний тютюн, який є небезпечним для здоров’я і життя людини. \u0000Мета дослідження: на основі доступних джерел і наукової літератури охарактеризувати причини, що сприяють розвитку шкідливої звички вживання снюсу серед учнівської та студентської молоді в Україні; здійснити аналіз можливих ризиків для здоров’я людини внаслідок вживання снюсу; експериментальним шляхом з’ясувати рівень поінформованості студентської молоді щодо негативного впливу снюсу на організм людини і виявити реальний стан вживання снюсу студентською молоддю. \u0000За допомогою аналізу наукової літератури встановлено, що найбільш уразливою частиною соціуму, на жаль, є учнівська і студентська молодь. У цій категорії дуже розповсюджено вживання снюсу, де він рахується не лише безпечним, але й модним. Безпечність снюсу – це дуже небезпечна омана. Для організму, що росте до 25 років, наслідки вживання снюсу дуже небезпечні: зупинка росту, підвищена агресивність і збудження, погіршення когнітивних процесів, порушення пам’яті і концентрації уваги, високий ризик онкологічних захворювань (рак ротової порожнини, підшлункової залози, стравоходу, печінки і легень), ослаблення стійкості до інфекційних захворюванням. Всі, хто вперше вживали тютюн у вигляді снюсу, впродовж найближчих чотирьох років стають активними курцями цигарок. Снюс не допомагає кинути палити, оскільки цей тютюн містить той же самий наркотик, що і цигарки – нікотин. Для того щоб завжди бути у формі, варто виключити стимулювання організму за допомогою нікотину чи інших активних речовин, а потрібно вести здоровий спосіб життя. \u0000Отримані результати анонімного анкетування вказують на те, що досліджувані студенти достатньо поінформовані щодо негативного впливу снюсу на організм людини. Більшість старшокурсників негативно ставляться до його вживання, а також підтримують заборону вживання снюсу Законом України. Проте, не може не турбувати те, що вживання снюсу найбільше поширено серед студентів першого курсу. У зв’язку з цим необхідно посилити інформаційну роботу серед першокурсників щодо розвінчання хибних відомостей стосовно безпечності вживання снюсу. Є потреба у збільшенні профілактичних заходів не лише зі здобувачами вищої освіти, а й із учнями середніх і старших класів закладів загальної середньої освіти.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114799961","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/108-117
Віктор Куйбіда, Валентина Лопатинська, Петро Коханець
Мікробіота людини ‒ важливий чинник для покращення стану здоров’я і спортивних результатів. На сьогодні механізм впливу фізичної активності та існуючих дієт на мікроорганізми людей і тварин не з’ясовано, що й стало метою цього оглядового дослідження. Застосовано метод дослідження, який ґрунтується на використанні ключових слів для пошуку наукових джерел в електронних базах даних PubMed та SPORTD iscus. Встановлено, що механізм впливу мікробіоти включає взаємопов’язані чинники та шляхи: 1) активацію гіпоталамічно-гіпофізарно-надниркової осі та біосинтез гормонів, ферментів, вітамінів, імуномодуляторів, факторів росту фібробластів, антибіотиків; 2) вплив на центральну та ентеральну нервові системи; 3) пригнічення сигнальних шляхів рецептора TLR4, який задіяний в імунній та запальній відповіді; 4) підвищення біосинтезу кишкового імуноглобуліну А та резистентності до колонізації специфічними коменсальними мікроорганізмами; 5) зміну профілю жовчних кислот, які мають антимікробну функцію і здійснюють селективний тиск на певні штами бактерій; 6) прискорення процесу утворення коротколанцюгових жирних кислот (ацетату, пропіонату, бутирату), виникнення ефекту знеболення та зниження рівня ліпополісахаридів крові; 7) інтенсифікацію життєдіяльності грамнегативних мікроорганізмів Veillonella, які перетворюють лактат в бутират, важливого для синтезу муцину, енергозабезпечення колоноцитів, захисту кишкового епітелію, енергозабезпечення та зростання витривалості; 8) підтримку глікемічного гомеостазу; 9) утилізацію кетокислот та активних форм кисню; 10) зміну бар’єрної функції та проникності кишківника; 11) посилення транслокації бактерій із товстої кишки в кровоносні та лімфатичні шляхи; 12) вивільнення міокінів з клітин м’язових волокон; 13) скорочення часу проходження харчових мас через кишківник; 14) поглинання поживних речовин; 15) стійкість до колонізації патогенів; 16) зміни стану гідратації тощо. Мікробіоту можна модифікувати короткочасними змінами дієти, але зміни зберігаються лише протягом кількох днів. Дієти з малою кількістю клітковини й багаті очищеними вуглеводами та жирами викликають зменшення різноманітності та активності спільноти мікроорганізмів. При ферментації не перетравних вуглеводів утворюються солі та ефіри органічних кислот: ацетат, пропіонат і бутират; гази H2 і CO2; аміак; аміни; феноли та енергія, яку бактерії використовують для росту та підтримки клітинної функції.
{"title":"МІКРОБІОТА ЛЮДЕЙ ТА ТВАРИН: ВПЛИВ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ТА ДІЄТИ","authors":"Віктор Куйбіда, Валентина Лопатинська, Петро Коханець","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/108-117","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/108-117","url":null,"abstract":"Мікробіота людини ‒ важливий чинник для покращення стану здоров’я і спортивних результатів. На сьогодні механізм впливу фізичної активності та існуючих дієт на мікроорганізми людей і тварин не з’ясовано, що й стало метою цього оглядового дослідження. Застосовано метод дослідження, який ґрунтується на використанні ключових слів для пошуку наукових джерел в електронних базах даних PubMed та SPORTD iscus. Встановлено, що механізм впливу мікробіоти включає взаємопов’язані чинники та шляхи: 1) активацію гіпоталамічно-гіпофізарно-надниркової осі та біосинтез гормонів, ферментів, вітамінів, імуномодуляторів, факторів росту фібробластів, антибіотиків; 2) вплив на центральну та ентеральну нервові системи; 3) пригнічення сигнальних шляхів рецептора TLR4, який задіяний в імунній та запальній відповіді; 4) підвищення біосинтезу кишкового імуноглобуліну А та резистентності до колонізації специфічними коменсальними мікроорганізмами; 5) зміну профілю жовчних кислот, які мають антимікробну функцію і здійснюють селективний тиск на певні штами бактерій; 6) прискорення процесу утворення коротколанцюгових жирних кислот (ацетату, пропіонату, бутирату), виникнення ефекту знеболення та зниження рівня ліпополісахаридів крові; 7) інтенсифікацію життєдіяльності грамнегативних мікроорганізмів Veillonella, які перетворюють лактат в бутират, важливого для синтезу муцину, \u0000енергозабезпечення колоноцитів, захисту кишкового епітелію, енергозабезпечення та зростання витривалості; 8) підтримку глікемічного гомеостазу; 9) утилізацію кетокислот та активних форм кисню; 10) зміну бар’єрної функції та проникності кишківника; 11) посилення транслокації бактерій із товстої кишки в кровоносні та лімфатичні шляхи; 12) вивільнення міокінів з клітин м’язових волокон; 13) скорочення часу проходження харчових мас через кишківник; 14) поглинання поживних речовин; 15) стійкість до колонізації патогенів; 16) зміни стану гідратації тощо. Мікробіоту можна модифікувати короткочасними змінами дієти, але зміни зберігаються лише протягом кількох днів. Дієти з малою кількістю клітковини й багаті очищеними вуглеводами та жирами викликають зменшення різноманітності та активності спільноти мікроорганізмів. При ферментації не перетравних вуглеводів утворюються солі та ефіри органічних кислот: ацетат, пропіонат і бутират; гази H2 і CO2; аміак; аміни; феноли та енергія, яку бактерії використовують для росту та підтримки клітинної функції.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"117 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123217773","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/147-153
Nataliia Hodun
In the article deals with the theoretical approaches to the formation of positive motivation for a healthy lifestyle of modern schoolchildren in the realities of today. The article shows the significance of the fact that in recent years the attention of scientists to the study of the issues of healthy lifestyle implementation has intensified, its qualified propaganda in the mass media is being carried out. Nevertheless, it has been established that the problem of improving the health of the younger generation remains unsolved. Sociological research has shown that 90 per cent of schoolchildren have health problems, more than 50 per cent have inadequate physical training, and almost 60 per cent have a low level of physical development. It has been established that only 38 per cent of pupils take up regular physical exercise, 55 per cent do it occasionally and over 6 per cent do no physical exercise at all. Topicality of the research is also due to the fact that the number of diseases among high schoolchildren increased, a sharp decline in their physical activity and physical performance. The research and analysis of these negative phenomena have shown that the causes of this condition should be sought in the system of school education, in the identification of those factors of educational activities that lead to overstrain of the pupils’ bodies and do not create the right conditions to meet their needs for a healthy lifestyle. The purpose of the research was to analyze the main structural components of a healthy lifestyle and give proof of their implementation among modern high schoolchildren. The results of the analysis provide strong evidence that a healthy lifestyle is simultaneously a pedagogical, spiritual and social category, it covers different aspects of the life of schoolchildren, ensuring the development of their physiological, social and mental functions in a dynamic unity. It has been clarified that the attitude towards a healthy lifestyle does not emerge by schoolchildren on its own, but develops as a result of pedagogical influence aimed at forming by them a positive attitude towards a healthy lifestyle. The solution of this problem at the comprehensive schools is mainly trusted to the teachers and medical staff. Quite often, however, both doctors and teachers are not fully prepared to promote the benefits of a healthy lifestyle and do not always set a positive example in this regard. It is therefore fair to assume that one of the important points in forming positive motivation to lead a healthy lifestyle is to understand the essence of a healthy lifestyle, which consists in disclosure its main structural elements. It was established that a healthy lifestyle is a value phenomenon that integrates at least four components – physical, psychical (mental), social (public) and spiritual. In real life, all four components – soial, spiritual, physical, physical – are transformed into the organization of motion activity, prevention of bad
{"title":"INTEGRATION OF PHYSICAL, MENTAL, SOCIAL AND SPIRITUAL COMPONENTS IN THE IMPLEMENTATION OF A HEALTHY LIFESTYLE OF MODERN HIGH SCHOOLCHILDREN","authors":"Nataliia Hodun","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/147-153","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/147-153","url":null,"abstract":"In the article deals with the theoretical approaches to the formation of positive motivation for a healthy lifestyle of modern schoolchildren in the realities of today. The article shows the significance of the fact that in recent years the attention of scientists to the study of the issues of healthy lifestyle implementation has intensified, its qualified propaganda in the mass media is being carried out. Nevertheless, it has been established that the problem of improving the health of the younger generation remains unsolved. Sociological research has shown that 90 per cent of schoolchildren have health problems, more than 50 per cent have inadequate physical training, and almost 60 per cent have a low level of physical development. It has been established that only 38 per cent of pupils take up regular physical exercise, 55 per cent do it occasionally and over 6 per cent do no physical exercise at all. \u0000Topicality of the research is also due to the fact that the number of diseases among high schoolchildren increased, a sharp decline in their physical activity and physical performance. The research and analysis of these negative phenomena have shown that the causes of this condition should be sought in the system of school education, in the identification of those factors of educational activities that lead to overstrain of the pupils’ bodies and do not create the right conditions to meet their needs for a healthy lifestyle. \u0000The purpose of the research was to analyze the main structural components of a healthy lifestyle and give proof of their implementation among modern high schoolchildren. \u0000The results of the analysis provide strong evidence that a healthy lifestyle is simultaneously a pedagogical, spiritual and social category, it covers different aspects of the life of schoolchildren, ensuring the development of their physiological, social and mental functions in a dynamic unity. It has been clarified that the attitude towards a healthy lifestyle does not emerge by schoolchildren on its own, but develops as a result of pedagogical influence aimed at forming by them a positive attitude towards a healthy lifestyle. The solution of this problem at the comprehensive schools is mainly trusted to the teachers and medical staff. Quite often, however, both doctors and teachers are not fully prepared to promote the benefits of a healthy lifestyle and do not always set a positive example in this regard. It is therefore fair to assume that one of the important points in forming positive motivation to lead a healthy lifestyle is to understand the essence of a healthy lifestyle, which consists in disclosure its main structural elements. \u0000It was established that a healthy lifestyle is a value phenomenon that integrates at least four components – physical, psychical (mental), social (public) and spiritual. In real life, all four components – soial, spiritual, physical, physical – are transformed into the organization of motion activity, prevention of bad ","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125787583","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/34-43
Надія Коцур, Вікторія Горбачевська
Актуальність дослідження зумовлена погіршенням стану здоров’я сучасних школярів, збільшенням факторів ризику зниження функціональних резервів організму, поширенням соціальних та поведінкових хвороб, епідеміологічними викликами сучасності, зростанням нервово-психічного напруження. Зменшити вплив зазначених чинників на здоров’я учнів можливо лише шляхом створення здоров’язбережувального освітнього середовища. У зв’язку з цим вагоме значення має якісна професійна підготовка майбутніх педагогів до організації та впровадження здоров’язбережувальної діяльності в закладах загальної середньої освіти. Мета написання статті полягає у розробці прогностичної моделі підготовки майбутніх учителів до здоров’язбережувальної діяльності в університетському освітньому середовищі. Проаналізовано внесок учених у галузі педагогіки, психології, валеології, шкільної гігієни, фізичної культури та спорту в розробці теоретико-методологічних аспектів підготовки майбутніх учителів до здоров’язбережувальної діяльності в освітньому середовищі. Обґрунтовано необхідність оптимізації підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності в освітньому середовищі,яка потребує компетентнісного підходу. Серед його складових чільне місце посідає здоров’язбережувальна компетентність. У зв’язку з цим категорія здоров’я стає об’єктом педагогічного впливу. Сформульовано базові категорії дослідження, які є основою його поняттєво- категоріального апарату, зокрема «компетентність», «здоров’ябережувальна компетентність», «здоров’ябережувальна компетентність майбутнього вчителя». Розроблено модель формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів до професійної діяльності в освітньому середовищі. Вона представлена як комплексна система взаємопов’язаних структурних елементів, що спрямовані на досягнення мети. Виокремлено такі структурні компоненти моделі: ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, емоційно-вольовий. Визначено педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів та критерії ефективності. Формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів у закладах вищої освіти потребує ґрунтовних знань, умінь і навичок, особистісних якостей і здібностей та вміння їх реалізовувати в професійній діяльності в освітньому середовищі.
{"title":"ПРОГНОСТИЧНА МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УНІВЕРСИТЕТСЬКОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ","authors":"Надія Коцур, Вікторія Горбачевська","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/34-43","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/34-43","url":null,"abstract":"Актуальність дослідження зумовлена погіршенням стану здоров’я сучасних школярів, збільшенням факторів ризику зниження функціональних резервів організму, поширенням соціальних та поведінкових хвороб, епідеміологічними викликами сучасності, зростанням нервово-психічного напруження. Зменшити вплив зазначених чинників на здоров’я учнів можливо лише шляхом створення здоров’язбережувального освітнього середовища. У зв’язку з цим вагоме значення має якісна професійна підготовка майбутніх педагогів до організації та впровадження здоров’язбережувальної діяльності в закладах загальної середньої освіти. \u0000Мета написання статті полягає у розробці прогностичної моделі підготовки майбутніх учителів до здоров’язбережувальної діяльності в університетському освітньому середовищі. \u0000Проаналізовано внесок учених у галузі педагогіки, психології, валеології, шкільної гігієни, фізичної культури та спорту в розробці теоретико-методологічних аспектів підготовки майбутніх учителів до здоров’язбережувальної діяльності в освітньому середовищі. Обґрунтовано необхідність оптимізації підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності в освітньому середовищі,яка потребує компетентнісного підходу. Серед його складових чільне місце посідає здоров’язбережувальна компетентність. У зв’язку з цим категорія здоров’я стає об’єктом педагогічного впливу. \u0000Сформульовано базові категорії дослідження, які є основою його поняттєво- категоріального апарату, зокрема «компетентність», «здоров’ябережувальна компетентність», «здоров’ябережувальна компетентність майбутнього вчителя». \u0000Розроблено модель формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів до професійної діяльності в освітньому середовищі. Вона представлена як комплексна система взаємопов’язаних структурних елементів, що спрямовані на досягнення мети. Виокремлено такі структурні компоненти моделі: ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, емоційно-вольовий. Визначено педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів та критерії ефективності. \u0000Формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів у закладах вищої освіти потребує ґрунтовних знань, умінь і навичок, особистісних якостей і здібностей та вміння їх реалізовувати в професійній діяльності в освітньому середовищі.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"75 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131947154","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/78-84
Алла Рубан
У статті розглянуто історичні та теоретико-методологічні підходи до аналізу інформативно-комунікативних технологій. Обґрунтовано, що базовий інформаційний процес завжди відбувався й нині проходить шляхом створення (дослідження навколишнього світу, суспільних процесів, наукового пізнання та перетворення умов зовнішнього середовища), фіксації (наука, мистецтво, архітектура, реклама, писемність) та передання (мовлення, медіа, мистецтво, реклама, писемність) інформації. Досліджено, що головними інформаційними носіями для людини сьогодні є цифрові пристрої, друковані книжки, офіційна документація, персональні листи, твори мистецтва. Зауважується, що основними типовими прикладами інформаційних війн можна вважати цифрові віртуальні конфлікти та реальні інформаційно-психологічні операції. Вони супроводжують військові конфлікти, політичні та економічні процеси. Виробництво контенту стає чи не найголовнішою функцією суспільства, що забезпечує необхідними матеріалами економічні процеси, мистецтво, військову справу, державне управління, науку, релігію тощо. Створенням, накопиченням та поширенням інформації займаються практично всі, хто бере участь у соціальних процесах. Фабриками контенту стають наукові центри, військові структури, навчальні заклади, адміністративні структури, безпосередньо медіа. Зауважується, що ключовим елементом у теоретичній моделі є поняття інформаційна онлайн мережева війна, що визначається, як комплекс інформаційних впливів між соціальними системами (групами), які орієнтовані на отримання певних переваг у економічних, військових, політичних, культурних та громадських протистояннях. У своїй основі інформаційна онлайн мережева війна має три ключові технологічні аспекти: хай-тек, хайх’юм та хай-сенсоро. Кожен з цих аспектів має власні технології, які формують профільні напрямки дослідження та практичної роботи. Виокремлено, що інформаційно-психологічні операції нині є невід’ємною частиною систем управління військами, політичними та економічними процесами. У зв’язку з активною віртуалізацією людства, такі конфлікти переносяться у інтернет-простір і набувають формату мережевих он-лайн протистоянь. Методологічною основою дослідження є історичний метод, з позицій якого розглядалися теоретико-методологічні підходи до аналізу інформаційно-комунікаційних технологій.
{"title":"РОЗВИТОК ІНФОРМАТИВНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМАТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ КОНФЛІКТІВ","authors":"Алла Рубан","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/78-84","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/78-84","url":null,"abstract":"У статті розглянуто історичні та теоретико-методологічні підходи до аналізу інформативно-комунікативних технологій. Обґрунтовано, що базовий інформаційний процес завжди відбувався й нині проходить шляхом створення (дослідження навколишнього світу, суспільних процесів, наукового пізнання та перетворення умов зовнішнього середовища), фіксації (наука, мистецтво, архітектура, реклама, писемність) та передання (мовлення, медіа, мистецтво, реклама, писемність) інформації. \u0000Досліджено, що головними інформаційними носіями для людини сьогодні є цифрові пристрої, друковані книжки, офіційна документація, персональні листи, твори мистецтва. Зауважується, що основними типовими прикладами інформаційних війн можна вважати цифрові віртуальні конфлікти та реальні інформаційно-психологічні операції. Вони супроводжують військові конфлікти, політичні та економічні процеси. \u0000Виробництво контенту стає чи не найголовнішою функцією суспільства, що забезпечує необхідними матеріалами економічні процеси, мистецтво, військову справу, державне управління, науку, релігію тощо. Створенням, накопиченням та поширенням інформації займаються практично всі, хто бере участь у соціальних процесах. Фабриками контенту стають наукові центри, військові структури, навчальні заклади, адміністративні структури, безпосередньо медіа. \u0000Зауважується, що ключовим елементом у теоретичній моделі є поняття інформаційна онлайн мережева війна, що визначається, як комплекс інформаційних впливів між соціальними системами (групами), які орієнтовані на отримання певних переваг у економічних, військових, політичних, культурних та громадських протистояннях. У своїй основі інформаційна онлайн мережева війна має три ключові технологічні аспекти: хай-тек, хайх’юм та хай-сенсоро. Кожен з цих аспектів має власні технології, які формують профільні напрямки дослідження та практичної роботи. \u0000Виокремлено, що інформаційно-психологічні операції нині є невід’ємною частиною систем управління військами, політичними та економічними процесами. У зв’язку з активною віртуалізацією людства, такі конфлікти переносяться у інтернет-простір і набувають формату мережевих он-лайн протистоянь. \u0000Методологічною основою дослідження є історичний метод, з позицій якого розглядалися теоретико-методологічні підходи до аналізу інформаційно-комунікаційних технологій.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133584144","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/101-107
Катерина Варивода
Військова агресія росії в Україні значною мірою вплинула на психічне здоров’я населення та збільшення кількості осіб з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Зазначається, що посттравматичний стресовий розлад становить значний ризик для соціально-емоційного та фізичного здоров’я людини. Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволяє стверджувати, що посттравматичний стресовий розлад проявляється низкою стійких нейробіологічних змін і психологічних симптомів. Ознаки та симптоми посттравматичного стресового розладу вказують на постійну, аномальну адаптацію нейробіологічних систем до стресу, викликаного пережитою травмою. Нейробіологічні системи, які регулюють реакції на стрес, включають певні ендокринні та нейромедіаторні шляхи, а також мережу областей мозку, які, як відомо, регулюють поведінку страху як на свідомому, так і на несвідомому рівнях. З’ясовано, що нейробіологічні особливості прояву ПТСР можна об’єднати в три групи: нейроендокринні, нейрохімічні та нейроанатомічні. Основні нейроендокринні ознаки ПТСР пов’язані з аномальною секрецією кортизолу та гормонів щитоподібної залози (трийодтиронін, Т 3; тироксин, Т 4). В цей процес включені зміни в роботі двох систем: гіпоталамо-гіпофізарно- надниркової та гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної осей. Нейрохімічні особливості ПТСР включають порушення регуляції катехоламінів, серотоніну, амінокислот, пептидів і опіоїдних нейромедіаторів, які входять до складу нейрошляхів мозку відповідальних за регуляцію/інтеграцію реакцій на стрес і страх. Нейроанатомічні зміни першочергово пов’язані зі зменшенням об’єму гіпокампа, передньої поясної звивини, збільшенням об’єму мигдалини. Відповідно при ПТСР реєструється надмірна активність мигдалини та знижена активація префронтальної кори й гіпокампа. Психологічні зміни, пов’язані з посттравматичним стресовим розладом, включають перезбудження симпатичної нервової системи, підвищену чутливість й реактивність, інтрузії та нав’язливі спогади, стійкі негативні думки та емоції, симптоми уникнення.
{"title":"НЕЙРОБІОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД","authors":"Катерина Варивода","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/101-107","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/101-107","url":null,"abstract":"Військова агресія росії в Україні значною мірою вплинула на психічне здоров’я населення та збільшення кількості осіб з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Зазначається, що посттравматичний стресовий розлад становить значний ризик для соціально-емоційного та фізичного здоров’я людини. Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволяє стверджувати, що посттравматичний стресовий розлад проявляється низкою стійких нейробіологічних змін і психологічних симптомів. Ознаки та симптоми посттравматичного стресового розладу вказують на постійну, аномальну адаптацію нейробіологічних систем до стресу, викликаного пережитою травмою. Нейробіологічні системи, які регулюють реакції на стрес, включають певні ендокринні та нейромедіаторні шляхи, а також мережу областей мозку, які, як відомо, регулюють поведінку страху як на свідомому, так і на несвідомому рівнях. \u0000З’ясовано, що нейробіологічні особливості прояву ПТСР можна об’єднати в три групи: нейроендокринні, нейрохімічні та нейроанатомічні. Основні нейроендокринні ознаки ПТСР пов’язані з аномальною секрецією кортизолу та гормонів щитоподібної залози (трийодтиронін, Т 3; тироксин, Т 4). В цей процес включені зміни в роботі двох систем: гіпоталамо-гіпофізарно- надниркової та гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної осей. Нейрохімічні особливості ПТСР включають порушення регуляції катехоламінів, серотоніну, амінокислот, пептидів і опіоїдних нейромедіаторів, які входять до складу нейрошляхів мозку відповідальних за регуляцію/інтеграцію реакцій на стрес і страх. Нейроанатомічні зміни першочергово пов’язані зі зменшенням об’єму гіпокампа, передньої поясної звивини, збільшенням об’єму мигдалини. Відповідно при ПТСР реєструється надмірна активність мигдалини та знижена активація префронтальної кори й гіпокампа. Психологічні зміни, пов’язані з посттравматичним стресовим розладом, включають перезбудження симпатичної нервової системи, підвищену чутливість й реактивність, інтрузії та нав’язливі спогади, стійкі негативні думки та емоції, симптоми уникнення.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"2016 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128231241","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/58-67
Ольга Костюкевич
У статті розглянуто особливості розвитку системи освіти в Афганістані та аналіз досягнень в освіті протягом останніх 20 років. Визначено та охарактеризовано чотири основні типи шкіл (державні школи, освітні програми на базі громад, медресе та приватні школи). Визначено основні проблеми і прогалини, які потребують термінового вирішення на тлі глибоких політичних змін у країні (нестача шкіл і недостатнє транспортне сполучення; географічні бар’єри; мінімальна академічна кваліфікація вчителів; соціально-політична та гуманітарна криза, насильство по відношенню до дівчат та напади на школи). Аналіз дослідження базується на загальнодоступних звітах та показниках Організації об’єднаних націй (ООН), ЮНЕСКО, Європейського Союзу, щодо рівня освіти населення. Проведено аналіз фінансової вигоди від освіти в Афганістані, а також різницю у заробітній платі між працівниками з різним рівнем освіти. Досліджено програму та цілі глобального фонду ООН «Education Cannot Wait» та його вплив на розвиток освітньої системи Афганістану. Визначено основні напрями, які потрібно подолати Афганістану в процесі реформування і модернізації освіти (розробка та впровадження єдиної стандартної програми для середньої школи; розбудова освітньої інфраструктури для надання освітніх послуг; відкритість та доступність освітніх можливостей для рівноправного доступу всіх дітей; створення безпечного та захищеного освітнього середовища навчання, залучення всіх учнів до навчання без врахування гендерних відмінностей та ін.). Досліджено вплив терористичної організації «Талібан» на процес реформування освіти в Афганістані. Дослідженням акцентовано увагу на посилення таких основних напрямів діяльності у сфері освіти в умовах російсько-української війни (збільшення ВВП країни на освіту; розширення міжнародних програм і фінансових донорських інвестицій в освіту; відновлення та розбудова освітньої інфраструктури та забезпечення необхідних матеріалів та обладнання для навчання молоді; посилена увага на надання освітніх послуг для внутрішньо-переміщених осіб; організація дистанційного навчання тощо).
{"title":"РОЗВИТОК СИСТЕМИ ОСВІТИ В АФГАНІСТАНІ У ХХІ СТОЛІТТІ","authors":"Ольга Костюкевич","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/58-67","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/58-67","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості розвитку системи освіти в Афганістані та аналіз досягнень в освіті протягом останніх 20 років. Визначено та охарактеризовано чотири основні типи шкіл (державні школи, освітні програми на базі громад, медресе та приватні школи). Визначено основні проблеми і прогалини, які потребують термінового вирішення на тлі глибоких політичних змін у країні (нестача шкіл і недостатнє транспортне сполучення; географічні бар’єри; мінімальна академічна кваліфікація вчителів; соціально-політична та гуманітарна криза, насильство по відношенню до дівчат та напади на школи). Аналіз дослідження базується на загальнодоступних звітах та показниках Організації об’єднаних націй (ООН), ЮНЕСКО, Європейського Союзу, щодо рівня освіти населення. Проведено аналіз фінансової вигоди від освіти в Афганістані, а також різницю у заробітній платі між працівниками з різним рівнем освіти. Досліджено програму та цілі глобального фонду ООН «Education Cannot Wait» та його вплив на розвиток освітньої системи Афганістану. Визначено основні напрями, які потрібно подолати Афганістану в процесі реформування і модернізації освіти (розробка та впровадження єдиної стандартної програми для середньої школи; розбудова освітньої інфраструктури для надання освітніх послуг; відкритість та доступність освітніх можливостей для рівноправного доступу всіх дітей; створення безпечного та захищеного освітнього середовища навчання, залучення всіх учнів до навчання без врахування гендерних відмінностей та ін.). Досліджено вплив терористичної організації «Талібан» на процес реформування освіти в Афганістані. Дослідженням акцентовано увагу на посилення таких основних напрямів діяльності у сфері освіти в умовах російсько-української війни (збільшення ВВП країни на освіту; розширення міжнародних програм і фінансових донорських інвестицій в освіту; відновлення та розбудова освітньої інфраструктури та забезпечення необхідних матеріалів та обладнання для навчання молоді; посилена увага на надання освітніх послуг для внутрішньо-переміщених осіб; організація дистанційного навчання тощо).","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125380520","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-11-30DOI: 10.31470/2786-6327/2022/2/118-125
Юрій Козубенко
У статті досліджено радіаційне забруднення навколишнього середовища в контексті його соціально-екологічних наслідків, що є однією з важливих проблем XXI століття. Нині використання радіоактивних технологій, що можуть завдавати шкоди навколишньому середовищу особливо помітно в медицині: медичне обладнання одноразового використання, що стерилізується інтенсивними випромінюваннями, посіло чільне місце в боротьбі з поширенням інфекційних захворювань, а діагностичне застосування рентгенівських променів і радіоактивних ізотопів має тенденцію розширюватися вдвічі приблизно кожні 10 років. Для збереження харчових продуктів та зниження їх втрат повсюдно використовуються випромінювання, а методи стерилізації – для знищення комах та шкідників-переносників хвороб. Промислова радіографія застосовується для перевірки якості зварних швів та виявлення тріщин, а також допомагає запобігати руйнуванню інженерно-технічних споруд. У нашій країні проблеми радіоактивних випромінювань та радіоактивного забруднення навколишнього середовища довгі роки мали «закритий характер». Ними займалося вкрай обмежене коло фахівців, а тому багато термінів, що використовуються, не були введені в широкий науковий обіг. Тому, перш ніж перейти до вироблення будь-яких превентивних принципів, які гарантують забезпечення радіаційної безпеки, доцільно концептуалізувати систему найчастіше використовуваних понять, які несуть у собі певну частку соціального навантаження. До таких понять слід віднести поняття радіаційної безпеки, радіаційного забруднення, ділянки радіаційного забруднення, опромінення, колективної та ефективної дози опромінення, потужності дози опромінення, віддалених наслідків опромінення тощо. Відомо, що вплив на довкілля, що виникає внаслідок цієї різної неспецифічної, тобто. не пов’язаної безпосередньо з атомним виробництвом антропогенної діяльності, і з урахуванням великої кількості людей, на яких виявляється цей вплив, робить значний внесок у колективну дозу населення Землі. У той самий час досить складно визначити, який конкретний радіоактивний ефект дають специфічні, тобто. безпосередньо з радіоактивним виробництвом, джерела радіації.
{"title":"РАДІАЦІЙНЕ ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ХХІ СТОЛІТТЯ","authors":"Юрій Козубенко","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/118-125","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/118-125","url":null,"abstract":"У статті досліджено радіаційне забруднення навколишнього середовища в контексті його соціально-екологічних наслідків, що є однією з важливих проблем XXI століття. Нині використання радіоактивних технологій, що можуть завдавати шкоди навколишньому середовищу особливо помітно в медицині: медичне обладнання одноразового використання, що стерилізується інтенсивними випромінюваннями, посіло чільне місце в боротьбі з поширенням інфекційних захворювань, а діагностичне застосування рентгенівських променів і радіоактивних ізотопів має тенденцію розширюватися вдвічі приблизно кожні 10 років. Для збереження харчових продуктів та зниження їх втрат повсюдно використовуються випромінювання, а методи стерилізації – для знищення комах та шкідників-переносників хвороб. Промислова радіографія застосовується для перевірки якості зварних швів та виявлення тріщин, а також допомагає запобігати руйнуванню інженерно-технічних споруд. У нашій країні проблеми радіоактивних випромінювань та радіоактивного забруднення навколишнього середовища довгі роки мали «закритий характер». Ними займалося вкрай обмежене коло фахівців, а тому багато термінів, що використовуються, не були введені в широкий науковий обіг. Тому, перш ніж перейти до вироблення будь-яких превентивних принципів, які гарантують забезпечення радіаційної безпеки, доцільно концептуалізувати систему найчастіше використовуваних понять, які несуть у собі певну частку соціального навантаження. До таких понять слід віднести поняття радіаційної безпеки, радіаційного забруднення, ділянки радіаційного забруднення, опромінення, колективної та ефективної дози опромінення, потужності дози опромінення, віддалених наслідків опромінення тощо. Відомо, що вплив на довкілля, що виникає внаслідок цієї різної неспецифічної, тобто. не пов’язаної безпосередньо з атомним виробництвом антропогенної діяльності, і з урахуванням великої кількості людей, на яких виявляється цей вплив, робить значний внесок у колективну дозу населення Землі. У той самий час досить складно визначити, який конкретний радіоактивний ефект дають специфічні, тобто. безпосередньо з радіоактивним виробництвом, джерела радіації.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127818369","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：