Pub Date : 2020-12-25DOI: 10.25128/2304-1222.20.51.04
Юрій Миненко
Стаття присвячена аналізу «Роксоланії» (1584) Себастьяна Кленовича. В описі міст Русі автор ігнорує Острог попри те, що на той час він був великим центром української культури. Уже 7 років діяла Острозька академія, що була заснована 1576 року. Вчений В. Шевчук припускає, що причиною цього є відсутність серед навчальних предметів закладу латинської мови. Сучасні дослідження доводять, що латинську мову в академії вивчали. В описі мешканців Львова Кленович негативно описав євреїв, звинувативши їх у нечистоті і лихварстві. На початку ХVI століття в Острозі сформувалася велика єврейська громада. Тут діяла Велика синагога і вища талмудична школа (єшибот). Саме Острог у цей час став головним центром іудейства Волині. Тож особиста неприязнь до єврейської національності була справжньою причиною, чому Кленович називає менш значимі на той час міста, але не згадує Острог.
{"title":"«РОКСОЛАНІЯ» СЕБАСТЬЯНА КЛЕНОВИЧА ТА ОСТРОГ","authors":"Юрій Миненко","doi":"10.25128/2304-1222.20.51.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.20.51.04","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу «Роксоланії» (1584) Себастьяна Кленовича. В описі міст Русі автор ігнорує Острог попри те, що на той час він був великим центром української культури. Уже 7 років діяла Острозька академія, що була заснована 1576 року. Вчений В. Шевчук припускає, що причиною цього є відсутність серед навчальних предметів закладу латинської мови. Сучасні дослідження доводять, що латинську мову в академії вивчали. В описі мешканців Львова Кленович негативно описав євреїв, звинувативши їх у нечистоті і лихварстві. На початку ХVI століття в Острозі сформувалася велика єврейська громада. Тут діяла Велика синагога і вища талмудична школа (єшибот). Саме Острог у цей час став головним центром іудейства Волині. Тож особиста неприязнь до єврейської національності була справжньою причиною, чому Кленович називає менш значимі на той час міста, але не згадує Острог.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116616631","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-25DOI: 10.25128/2304-1222.20.51.03
Александр Глотов
Istnieje powszechna hipoteza, że autorem popularnej polsko-ukraińskiej piosenki „Hej, Sokoły!” jest Tomasz Padura, absolwent Liceum Krzemienieckiego, znanej w historii Polski i Ukrainy placówki edukacyjnej. Instytucje tego typu powstały w Imperium Rosyjskim (Liceum Carskiego Sioła, Liceum Nieżyńskiego, Liceum Richelieu) w celu szkolenia urzędników służby cywilnej różnych dziedzin i regionów. W ukraińskim Krzemieńcu etniczny Polak Tomasz Padura zainspirowany ideami romantycznej przeszłości Ukrainy stał się autorem wielu utworów poetyckich opowiadających o zwycięstwach i porażkach ukraińskich Kozaków. Najsłynniejszym tego typu dziełem była piosenka „Hej, Sokoły!” Jednak pomimo tego, że prawie wszyscy popularyzatorzy tej piosenki uważali Padurę za autora, do dziś nie ma ani jednego faktycznego dowodu jego autorstwa.
{"title":"SZEWCZENKO, SŁOWACKI CZY...?","authors":"Александр Глотов","doi":"10.25128/2304-1222.20.51.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.20.51.03","url":null,"abstract":"Istnieje powszechna hipoteza, że autorem popularnej polsko-ukraińskiej piosenki „Hej, Sokoły!” jest Tomasz Padura, absolwent Liceum Krzemienieckiego, znanej w historii Polski i Ukrainy placówki edukacyjnej. Instytucje tego typu powstały w Imperium Rosyjskim (Liceum Carskiego Sioła, Liceum Nieżyńskiego, Liceum Richelieu) w celu szkolenia urzędników służby cywilnej różnych dziedzin i regionów. W ukraińskim Krzemieńcu etniczny Polak Tomasz Padura zainspirowany ideami romantycznej przeszłości Ukrainy stał się autorem wielu utworów poetyckich opowiadających o zwycięstwach i porażkach ukraińskich Kozaków. Najsłynniejszym tego typu dziełem była piosenka „Hej, Sokoły!” Jednak pomimo tego, że prawie wszyscy popularyzatorzy tej piosenki uważali Padurę za autora, do dziś nie ma ani jednego faktycznego dowodu jego autorstwa.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130383001","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-25DOI: 10.25128/2304-1222.20.51.12
Олег Лещак
Artykuł stanowi recenzję nowej monografii polskiego badacza Michała Łuczyńskiego, poświęconej historycznej analizie teonimii słowiańskiej. W artykule została poddana ocenie zaproponowana przez autora monografii metoda funkcjonalnej analizy historycznej.
{"title":"KRYTYCZNE KOMPENDIUM TEONIMII SŁOWIAŃSKIEJ W UJĘCIU FUNKCJONALNYM","authors":"Олег Лещак","doi":"10.25128/2304-1222.20.51.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.20.51.12","url":null,"abstract":"Artykuł stanowi recenzję nowej monografii polskiego badacza Michała Łuczyńskiego, poświęconej historycznej analizie teonimii słowiańskiej. W artykule została poddana ocenie zaproponowana przez autora monografii metoda funkcjonalnej analizy historycznej.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121609162","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-25DOI: 10.25128/2304-1222.20.51.08
Ольга Плавуцька, Наталія Пасічник
У статті проаналізовано поєднання як спосіб функціонування дидактичної лексики у спеціальних текстах. аналізуються погляди провідних лінгвістів, проводяться паралелі між сумісністю та валентністю як маркерами функціонування професійної лексики в освітній галузі. Відзначено, що в навчальному процесі текст функціонує як основна одиниця спілкування і, обслуговуючи сферу організованого навчання, виконує властиві лише йому функції, а саме інформаційну, розвивально-виховну, трансформаційну дидактичну. Вказано, що лексичний склад наукового тексту, до якого належать окремі види дидактичних текстів, містить загальновживані слова, терміни та слова загальнонаукової комунікації. Особливістю лексичного складу дидактичного тексту є те, що дидактичні терміни мають властивість переходити до групи слів загальної мови і навпаки, що свідчить про незавершеність формування дидактичної терміносистеми, її відкритість до залучення нових терміноодиниць. Підтверджено, що двобічність функціонування дидактичного тексту (як джерело і засіб педагогічного спілкування) свідчить про його універсальність, а відтак створює умови для аналізу особливостей лексичних одиниць у дидактичних текстах під різним кутом зору. Зроблено висновок, що сполучуваність як маркер функціонування спеціальних текстів потребує подальшого дослідження
{"title":"ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ В СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕКСТАХ","authors":"Ольга Плавуцька, Наталія Пасічник","doi":"10.25128/2304-1222.20.51.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.20.51.08","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано поєднання як спосіб функціонування дидактичної лексики у спеціальних текстах. аналізуються погляди провідних лінгвістів, проводяться паралелі між сумісністю та валентністю як маркерами функціонування професійної лексики в освітній галузі. Відзначено, що в навчальному процесі текст функціонує як основна одиниця спілкування і, обслуговуючи сферу організованого навчання, виконує властиві лише йому функції, а саме інформаційну, розвивально-виховну, трансформаційну дидактичну. Вказано, що лексичний склад наукового тексту, до якого належать окремі види дидактичних текстів, містить загальновживані слова, терміни та слова загальнонаукової комунікації. Особливістю лексичного складу дидактичного тексту є те, що дидактичні терміни мають властивість переходити до групи слів загальної мови і навпаки, що свідчить про незавершеність формування дидактичної терміносистеми, її відкритість до залучення нових терміноодиниць. Підтверджено, що двобічність функціонування дидактичного тексту (як джерело і засіб педагогічного спілкування) свідчить про його універсальність, а відтак створює умови для аналізу особливостей лексичних одиниць у дидактичних текстах під різним кутом зору. Зроблено висновок, що сполучуваність як маркер функціонування спеціальних текстів потребує подальшого дослідження","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"275 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115998132","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-25DOI: 10.25128/2304-1222.20.51.05
Yerke Özer
У статті розглядається перше застосування в Росії теорії міграції, яке займає важливе місце в історії фольклористики і яке на Заході відоме як теорія Теодора Бенфея. Розглядається серія статей про епос, яка була опублікована в часописі «Вестник Европы» між 1868-1870 рр. І була першим прикладом порівняльногодослідження В.В. Стасова, першого представника цієї теорії в Росії. Незважаючи на різноманітні дискусії та різні думки, це дослідження, що стосується російського епосу та витоків історії, проклало шлях для порівняльної роботи в галузі особливо російського та східного епосу. Стаття також включає аналіз творчостіВ.В. Стасова та її наслідки для фольклористики цього періоду.
{"title":"V.V.STASOV VE RUS EPOSU KÖKENİ TARTIŞMALARI","authors":"Yerke Özer","doi":"10.25128/2304-1222.20.51.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.20.51.05","url":null,"abstract":"У статті розглядається перше застосування в Росії теорії міграції, яке займає важливе місце в історії фольклористики і яке на Заході відоме як теорія Теодора Бенфея. Розглядається серія статей про епос, яка була опублікована в часописі «Вестник Европы» між 1868-1870 рр. І була першим прикладом порівняльногодослідження В.В. Стасова, першого представника цієї теорії в Росії. Незважаючи на різноманітні дискусії та різні думки, це дослідження, що стосується російського епосу та витоків історії, проклало шлях для порівняльної роботи в галузі особливо російського та східного епосу. Стаття також включає аналіз творчостіВ.В. Стасова та її наслідки для фольклористики цього періоду.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134600102","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-25DOI: 10.25128/2304-1222.20.51.11
Владимир Заика
Стаття є рецензією монографії польських лінгвістів Олега Лещака і Світлани Лещак, присвяченої аналізукогнітивних прецедентних одиниць соціально-етичного та сакрального характеру, характерних дляідіостилю російського рок-поета Бориса Гребенщикова. Відзначається новаторський теоретичний характер дослідження і ретельність зробленого аналізу матеріалу.
{"title":"ТЕОРИЯ КОГНИТИВНЫХ ПРЕЦЕДЕНТОВ","authors":"Владимир Заика","doi":"10.25128/2304-1222.20.51.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.20.51.11","url":null,"abstract":"Стаття є рецензією монографії польських лінгвістів Олега Лещака і Світлани Лещак, присвяченої аналізукогнітивних прецедентних одиниць соціально-етичного та сакрального характеру, характерних дляідіостилю російського рок-поета Бориса Гребенщикова. Відзначається новаторський теоретичний характер дослідження і ретельність зробленого аналізу матеріалу.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"100 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131773383","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-25DOI: 10.25128/2304-1222.20.51.07
О.В. Блашків
The article focuses on one of the central issues of comparative linguistic and stylistics which consists in singling out of convergent and divergent linguistic features of official-business letters written in different languages. It aims to describe those most conspicuous homologous and distinguishing characteristics of English and Ukrainian official-business style documents that should constitute the subject of special attention in situations of interlanguage communication. The revealed peculiarities are explained taking into account the intercultural specifics of the participants of business written communication. In particular, the national specifics of the construction of English and Ukrainian written language, socio-cultural properties of the written language.
{"title":"COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF LINGUISTIC FEATURES OF BUSINESS LETTERS (ENGLISH-UKRAINIAN PARALLELS)","authors":"О.В. Блашків","doi":"10.25128/2304-1222.20.51.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.20.51.07","url":null,"abstract":"The article focuses on one of the central issues of comparative linguistic and stylistics which consists in singling out of convergent and divergent linguistic features of official-business letters written in different languages. It aims to describe those most conspicuous homologous and distinguishing characteristics of English and Ukrainian official-business style documents that should constitute the subject of special attention in situations of interlanguage communication. The revealed peculiarities are explained taking into account the intercultural specifics of the participants of business written communication. In particular, the national specifics of the construction of English and Ukrainian written language, socio-cultural properties of the written language.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126218071","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-09-03DOI: 10.25128/2304-1222.20.50.01
Софія Філоненко
У статті проаналізовано явище сіквелів до романів Джейн Остін як феномен популярної літератури і культури. Над оригінальними текстами надбудовуються вторинні, або пост-тексти: дописування, рімейки, продовження, мешап-романи. Ці твори адресовані спільноті «джейністів» і розраховані на їхню обізнаність із первинними текстами. У статті простежуються етапи написання сіквелів, їхні різновиди, сіквели розглядаються як вторинні тексти, складові «Austenverse» (Всесвіту Остін). Проаналізовано сіквели до роману «Гордість та Упередження» Джейн Остін: «Незалежність міс Мері Беннет» Колін Маккалоу (2008) і «Смерть приходить до Пемберлі» Філіс Дороті Джеймс (2011). Відзначається, що в обох творах відбувається модернізація художнього світу оригінального роману, насичення його елементами детективу, готичної, авантюрної історії, що по-новому моделює жанр. Авторки сіквелів варіюють сюжет оригінального тексту, розвиваючи окремі мотиви й образи.
{"title":"«TO BE CONTINUED»: СІКВЕЛИ РОМАНУ ДЖЕЙН ОСТІН «ГОРДІСТЬ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ»","authors":"Софія Філоненко","doi":"10.25128/2304-1222.20.50.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.20.50.01","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано явище сіквелів до романів Джейн Остін як феномен популярної літератури і культури. Над оригінальними текстами надбудовуються вторинні, або пост-тексти: дописування, рімейки, продовження, мешап-романи. Ці твори адресовані спільноті «джейністів» і розраховані на їхню обізнаність із первинними текстами. У статті простежуються етапи написання сіквелів, їхні різновиди, сіквели розглядаються як вторинні тексти, складові «Austenverse» (Всесвіту Остін). Проаналізовано сіквели до роману «Гордість та Упередження» Джейн Остін: «Незалежність міс Мері Беннет» Колін Маккалоу (2008) і «Смерть приходить до Пемберлі» Філіс Дороті Джеймс (2011). Відзначається, що в обох творах відбувається модернізація художнього світу оригінального роману, насичення його елементами детективу, готичної, авантюрної історії, що по-новому моделює жанр. Авторки сіквелів варіюють сюжет оригінального тексту, розвиваючи окремі мотиви й образи.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-09-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131266550","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-11-10DOI: 10.25128/2304-1222.19.48.05
Oksana Labashchuk
Методика наративного інтерв’ю є перспективною для сучасної фольклористики, зокрема для дослідження персональних автобіографічних наративів. У статті приділяється увага особливостям фіксації фольклорного матеріалу, методиці запису та паспортизації автобіографічних наративів, а також звернено увагу на етичні вимоги, пов’язані з оприлюдненням особистих даних оповідача.
{"title":"Перспективи застосування методики наративного інтерв’ю для сучасних фольклористичних досліджень","authors":"Oksana Labashchuk","doi":"10.25128/2304-1222.19.48.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.19.48.05","url":null,"abstract":"Методика наративного інтерв’ю є перспективною для сучасної фольклористики, зокрема для дослідження персональних автобіографічних наративів. У статті приділяється увага особливостям фіксації фольклорного матеріалу, методиці запису та паспортизації автобіографічних наративів, а також звернено увагу на етичні вимоги, пов’язані з оприлюдненням особистих даних оповідача.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130039557","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-11-10DOI: 10.25128/2304-1222.19.48.07
K. Oberda
Cтаття присвячена визначенню ролі дискурсивної психології в сімейному посередництві. У теоретичній частині, по-перше, наводиться визначення поняття дискурсивна психологія, а також представлено середовище аналізу дискурсу в психології, а по-друге, обговорюється теоретичний фундамент інституту сімейного посередництва. З точки зору практичного застосування дискурсивної психології в сімейному посередництві описана методологія дискурсивної психології із застосуванням дискурсного аналізу як інструменту. Практичні дані походять із записаного сімейного посередництва
{"title":"DISCURSIVE PSYCHOLOGY IN FAMILY MEDIATION","authors":"K. Oberda","doi":"10.25128/2304-1222.19.48.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.19.48.07","url":null,"abstract":"Cтаття присвячена визначенню ролі дискурсивної психології в сімейному посередництві. У теоретичній частині, по-перше, наводиться визначення поняття дискурсивна психологія, а також представлено середовище аналізу дискурсу в психології, а по-друге, обговорюється теоретичний фундамент інституту сімейного посередництва. З точки зору практичного застосування дискурсивної психології в сімейному посередництві описана методологія дискурсивної психології із застосуванням дискурсного аналізу як інструменту. Практичні дані походять із записаного сімейного посередництва","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"2008 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125618888","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}