Pub Date : 2022-09-20DOI: 10.25128/2304-1222.22.53.04
Юаньюань Гао, Ірина Яремчук
У статті йдеться про особливості формування вмінь читання у студентів китайських університетів, які вивчають українську мову як спеціальність. У методиці навчання іноземним мовам найбільш традиційною формою подання навчального матеріалу з метою його подальшого закріплення у системі вправ є викладання та вивчення мови за навчальними текстами. Лексичний склад будь-якої мови складається під впливом соціокультурних факторів і ступінь семантичних відповідностей між мовами залежить від умов життя і культури відповідних народів. Нерозуміння соціокультурної інформації іноді може заважати навіть більше, ніж незнайомі слова чи граматичні структури, і тому соціокультурні схожості та відмінності в рідній та китайській культурах повинні бути предметом обговорення і рефлексії на заняттях української мови для студентів китайських вузів. Ретельний підбір навчальних текстів і продумана система вправ з опорою на навчальний текст допоможуть усунути цю проблему.У процесі вивчення української чи будь-якої іншої іноземної мови важливими є автентичні тексти як важливий засіб навчання. Робота з автентичними текстами відіграє провідну роль у пізнанні культури країни, мову якої вивчають, у створенні мотивації, підтримання інтересу, забезпеченні взаємозв’язку навчання із життям. Крім цього, опрацювання навчальних текстів є уже знайомим для студентів із шкільних років. У статті описано етапи роботи з автентичним текстом: дотекстовий, текстовий і післятекстовий. Визначено мету кожного етапу, його завдання та очікувані результати. Робота з правильно підібраними навчальними текстами та розробленою системою вправ забезпечує зв’язок навчального матеріалу з реальними ситуаціями, активізує асоціативну пам’ять і пізнавальну діяльність студента, виховує почуття поваги до культури народу, мову якого вивчають. Використання навчальних текстів та системи вправ є основним засобом формування іншомовної комунікативної компетентності студентів, зокрема міжкультурної, у процесі вивчення української мови як іноземної у вищих навчальних закладах Китаю.
{"title":"РОБОТА З ТЕКСТАМИ ДЛЯ ЧИТАННЯ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК СПЕЦІАЛЬНОСТІ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ КИТАЮ","authors":"Юаньюань Гао, Ірина Яремчук","doi":"10.25128/2304-1222.22.53.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.22.53.04","url":null,"abstract":" \u0000У статті йдеться про особливості формування вмінь читання у студентів китайських університетів, які вивчають українську мову як спеціальність. У методиці навчання іноземним мовам найбільш традиційною формою подання навчального матеріалу з метою його подальшого закріплення у системі вправ є викладання та вивчення мови за навчальними текстами. Лексичний склад будь-якої мови складається під впливом соціокультурних факторів і ступінь семантичних відповідностей між мовами залежить від умов життя і культури відповідних народів. Нерозуміння соціокультурної інформації іноді може заважати навіть більше, ніж незнайомі слова чи граматичні структури, і тому соціокультурні схожості та відмінності в рідній та китайській культурах повинні бути предметом обговорення і рефлексії на заняттях української мови для студентів китайських вузів. Ретельний підбір навчальних текстів і продумана система вправ з опорою на навчальний текст допоможуть усунути цю проблему.У процесі вивчення української чи будь-якої іншої іноземної мови важливими є автентичні тексти як важливий засіб навчання. Робота з автентичними текстами відіграє провідну роль у пізнанні культури країни, мову якої вивчають, у створенні мотивації, підтримання інтересу, забезпеченні взаємозв’язку навчання із життям. Крім цього, опрацювання навчальних текстів є уже знайомим для студентів із шкільних років. \u0000У статті описано етапи роботи з автентичним текстом: дотекстовий, текстовий і післятекстовий. Визначено мету кожного етапу, його завдання та очікувані результати. \u0000Робота з правильно підібраними навчальними текстами та розробленою системою вправ забезпечує зв’язок навчального матеріалу з реальними ситуаціями, активізує асоціативну пам’ять і пізнавальну діяльність студента, виховує почуття поваги до культури народу, мову якого вивчають. Використання навчальних текстів та системи вправ є основним засобом формування іншомовної комунікативної компетентності студентів, зокрема міжкультурної, у процесі вивчення української мови як іноземної у вищих навчальних закладах Китаю.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"45 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133086053","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-20DOI: 10.25128/2304-1222.22.53.02
Лілія Яремко
У статті проаналізовано тексти колядок-новотворів, які з’явилися на початку ХХІ століття у зв’язку з війною росії проти України. Мова іде про появу нових варіантів фольклорних текстів. Такі новотвори ми маємо у багатьох жанрах української усної народної творчості. Але найбільше ми спостерігаємо це явище у зимовому циклі календарно-обрядової творчості. Важливість проблеми зумовлена потребою вивчення відображення теми війни у сучасному процесі творення фольклору. Мета статті показати, як у фольклорі, зокрема у колядках, знаходять відображення воєнні теми, з’являються нові мотиви. Ми беремо для аналізу тексти колядок-новотворів, що присвячені зимовій календарній обрядовості, які зараз активно побутують у мас-медіа та інтернет-ресурсах. Проводимо аналіз тексту колядки «Сумний, святий вечір» з періоду 1940-х років і зіставляємо з новими текстами, які виникають у сьогоденні. Інтерпретуємо текст авторської колядки «Там, во Бахмуті», яку зараз активно виконують творчі колективи. Звісно, текст цього твору написано після боїв у Бахмуті. Розглядаємо тексти колядок «Добрий вечір тобі, пане Господарю», з певними текстологічними видозмінами.У текстах з’являються нові мотиви, які пов’язані з опоетизацією сміливості і відваги бійців ЗСУ, вірою у Перемогу українського народу у цій війні. Звертаємо увагу на поетикальні засоби вираження у текстах. Безперечно, у класифікації колядок за адресатами, можемо говорити про нові тематичні групи: колядки воїну ЗСУ, колядки командувачу ЗСУ (Валерію Залужному). Потрібен певний час для того, щоб ці тексти закріпилися у фольклорній традиції. Методологічною основою статті є використання діахронно-синхронного принципу аналізу, функціонально-системний підхід до вивчення новітніх явищ духовної спадщини українців.
{"title":"ТЕМА ВІЙНИ У ФОЛЬКЛОРІ: НОВОТВОРИ, ФОЛЬКЛОРИЗАЦІЯ (НА ПРИКЛАДІ ТЕКСТІВ КОЛЯДОК)","authors":"Лілія Яремко","doi":"10.25128/2304-1222.22.53.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.22.53.02","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано тексти колядок-новотворів, які з’явилися на початку ХХІ століття у зв’язку з війною росії проти України. Мова іде про появу нових варіантів фольклорних текстів. Такі новотвори ми маємо у багатьох жанрах української усної народної творчості. Але найбільше ми спостерігаємо це явище у зимовому циклі календарно-обрядової творчості. Важливість проблеми зумовлена потребою вивчення відображення теми війни у сучасному процесі творення фольклору. Мета статті показати, як у фольклорі, зокрема у колядках, знаходять відображення воєнні теми, з’являються нові мотиви. Ми беремо для аналізу тексти колядок-новотворів, що присвячені зимовій календарній обрядовості, які зараз активно побутують у мас-медіа та інтернет-ресурсах. Проводимо аналіз тексту колядки «Сумний, святий вечір» з періоду 1940-х років і зіставляємо з новими текстами, які виникають у сьогоденні. Інтерпретуємо текст авторської колядки «Там, во Бахмуті», яку зараз активно виконують творчі колективи. Звісно, текст цього твору написано після боїв у Бахмуті. Розглядаємо тексти колядок «Добрий вечір тобі, пане Господарю», з певними текстологічними видозмінами.У текстах з’являються нові мотиви, які пов’язані з опоетизацією сміливості і відваги бійців ЗСУ, вірою у Перемогу українського народу у цій війні. Звертаємо увагу на поетикальні засоби вираження у текстах. Безперечно, у класифікації колядок за адресатами, можемо говорити про нові тематичні групи: колядки воїну ЗСУ, колядки командувачу ЗСУ (Валерію Залужному). Потрібен певний час для того, щоб ці тексти закріпилися у фольклорній традиції. Методологічною основою статті є використання діахронно-синхронного принципу аналізу, функціонально-системний підхід до вивчення новітніх явищ духовної спадщини українців.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122633180","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-20DOI: 10.25128/2304-1222.22.53.07
О. Л. Глотов
Роль російського перекладу творів радянських письменників національних республік у формуванні соціально-політичного статусу автора в ідеологічній структурі СРСР була надзвичайно високою. Наявність такого явища, поряд з фактом членства у Спілці радянських письменників, засвідчувала офіційне визнання автора, його право на відповідні пільги. Романи, повісті та оповідання українського прозаїка Бориса Харчука неодноразово перекладалися на європейські мови (англійську, німецьку, іспанську, польську, угорську) та мови народів Радянського Союзу (білоруську, вірменську, таджицьку), але перш за все – на російську. Творча та соціально політична біографія письменника складалася неоднозначно, репутація автора у читацькій рецепції досі не відповідає об’єктивній естетичній та громадській цінності його творів. Один з останніх творів літератора, роман «Кревняки», був виданий у російському перекладі 1987 року, ювілейного для радянської влади, року століття Жовтневого перевороту. Цей фактор очевидно від’ємно вплинув на естетичну якість перекладу, здійсненого В. Россельсом. Рельєфність, глибина та поетичне напруження оригінального українського тексту не знайшли адекватного відповідника у російськомовній версії. Причиною цього була від самого початку хибна методика перекладу художнього на основі перекладу підрядкового, без належного знання мови оригіналу. Загальносоюзний читач так і не зрозумів своєрідності художнього світу українського епіка, залишившись під нав’язаним впливом трактування у дусі ідей соціалістичного реалізму. Фактично переклад на російську мову творів українського прозаїка Бориса Харчука значною мірою дискримінував естетичну та соціальну вартість його творчої спадщини у сучасному художньо-соціальному сприйнятті, де письменник перебуває у лавах численних регіональних літераторів, зокрема волинських.
苏联各加盟共和国作家作品的俄文译本在苏联意识形态结构中塑造作家社会政治地位的作用极大。这种现象的存在，加上苏联作家联盟成员资格的事实，证明了作者得到了官方的承认，并有权获得相应的利益。乌克兰小说家鲍里斯-哈尔丘克的长篇小说、中篇小说和短篇小说多次被翻译成欧洲语言（英语、德语、西班牙语、波兰语、匈牙利语）和苏联各民族语言（白俄罗斯语、亚美尼亚语、塔吉克语），但主要是俄语。作家的创作和社会政治传记是模糊的，他在读者心目中的声誉与其作品的客观美学和社会价值仍不相符。他的最后一部作品，长篇小说《农民》的俄译本出版于 1987 年，即十月革命周年，苏维埃政府成立一百周年。这一因素显然对 V. Rossels 翻译的美学质量产生了负面影响。乌克兰原文的舒缓、深沉和诗意在俄文版中找不到适当的对应。究其原因，是最初在不了解原文的情况下根据直译翻译文学作品的方法有问题。全乌克兰的读者从未理解过乌克兰史诗艺术世界的独创性，仍然受到社会主义现实主义精神诠释的强加影响。事实上，将乌克兰小说家鲍里斯-哈尔丘克的作品翻译成俄文在很大程度上歧视了其创作遗产在当代艺术和社会观念中的美学和社会价值，在当代艺术和社会观念中，该作家是众多地区作家中的一员，包括来自沃伦的作家。
{"title":"РОМАН БОРИСА ХАРЧУКА «КРЕВНЯКИ» У РОСІЙСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ","authors":"О. Л. Глотов","doi":"10.25128/2304-1222.22.53.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.22.53.07","url":null,"abstract":"Роль російського перекладу творів радянських письменників національних республік у формуванні соціально-політичного статусу автора в ідеологічній структурі СРСР була надзвичайно високою. Наявність такого явища, поряд з фактом членства у Спілці радянських письменників, засвідчувала офіційне визнання автора, його право на відповідні пільги. Романи, повісті та оповідання українського прозаїка Бориса Харчука неодноразово перекладалися на європейські мови (англійську, німецьку, іспанську, польську, угорську) та мови народів Радянського Союзу (білоруську, вірменську, таджицьку), але перш за все – на російську. Творча та соціально політична біографія письменника складалася неоднозначно, репутація автора у читацькій рецепції досі не відповідає об’єктивній естетичній та громадській цінності його творів. Один з останніх творів літератора, роман «Кревняки», був виданий у російському перекладі 1987 року, ювілейного для радянської влади, року століття Жовтневого перевороту. Цей фактор очевидно від’ємно вплинув на естетичну якість перекладу, здійсненого В. Россельсом. Рельєфність, глибина та поетичне напруження оригінального українського тексту не знайшли адекватного відповідника у російськомовній версії. Причиною цього була від самого початку хибна методика перекладу художнього на основі перекладу підрядкового, без належного знання мови оригіналу. Загальносоюзний читач так і не зрозумів своєрідності художнього світу українського епіка, залишившись під нав’язаним впливом трактування у дусі ідей соціалістичного реалізму. Фактично переклад на російську мову творів українського прозаїка Бориса Харчука значною мірою дискримінував естетичну та соціальну вартість його творчої спадщини у сучасному художньо-соціальному сприйнятті, де письменник перебуває у лавах численних регіональних літераторів, зокрема волинських.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133955815","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-20DOI: 10.25128/2304-1222.22.53.03
Александра Цендровска
W artykule podejmuje się problem reprezentacji muzycznej informacji przy pomocy środków języka. Stwierdzono, że ma on związek z opisem wrażeń o innym charakterze niż sam opisywany obiekt – z wrażeniami zmysłowymi, emocjonalnymi stanami, myślami i przejawem woli. Zauważono związek przyczynowo-skutkowy między obrazem świata odbiorcy, który jest z jednej strony zawsze indywidualny i niepowtarzalny oraz kulturowo i cywilizacyjnie wspólny dla członków jednej wspólnoty, a różnicą w percepcji akustycznych przebiegów dźwiękowych, co bezsprzecznie ma przełożenie na interpretację przebiegów muzycznych. Autor postawia tezę o niewystarczalności środków językowych, gdzie mamy do czynienia z kodem jakościowo odmiennego typu (pojęciowo-werbalnym), przy czym jest to zawsze język narodowy, a także o pewnych ograniczeniach wynikających z umiejętności użytkownika języka. W artykule omówiono kilka rodzajów dyskursu, zwrócono uwagę na to, że w związku z innym typem działalności językowej, w każdym z nich będzie inny cel podczas realizacji procesu werbalizacji informacji muzycznej. Określono problemy związane z typologizacją i opisem wrażeń muzycznych – brak wyjątkowych środków wyrazu, odrębnego słownictwa, które może opisywać muzykę jako fenomen, co prowadzi to tego, że opisywane są obiekty z muzyką styczne. Ponadto w opisie dochodzi do synkretycznego połączenia kwestii stanów sensorycznych i emocjonalnych. Autor pracy przeanalizował bazowe terminy muzyczne, które nie mówią wprost o fizycznym zjawisku dźwiękowym, lecz o pojęciach z obszaru informacji o muzyce jako rodzaju sztuki, jako doświadczeniu kulturowym, oraz jako sferze przeżyć emocjonalno-akustycznych. Obiekty te (muzyka jako tekst, muzyka jako utwór, muzyka jako sztuka) mieszczą się w jednej przestrzeni kognitywnej, jednak mają odmienny status ontologiczny, semantyczny i pragmatyczny. Narracja i deliberacja zostały określone jako podstawowe sposoby werbalnej prezentacji wrażeń muzycznych, demonstracja zaś jako najbardziej adekwatna możliwość zobrazowania samego ciągu muzycznego.
{"title":"SPECYFIKA INFORMACJI MUZYCZNEJ I PROBLEMY WERBALNEJ REPREZENTACJI OBRAZÓW MUZYCZNYCH ZA POMOCĄ JĘZYKA","authors":"Александра Цендровска","doi":"10.25128/2304-1222.22.53.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.22.53.03","url":null,"abstract":"W artykule podejmuje się problem reprezentacji muzycznej informacji przy pomocy środków języka. Stwierdzono, że ma on związek z opisem wrażeń o innym charakterze niż sam opisywany obiekt – z wrażeniami zmysłowymi, emocjonalnymi stanami, myślami i przejawem woli. Zauważono związek przyczynowo-skutkowy między obrazem świata odbiorcy, który jest z jednej strony zawsze indywidualny i niepowtarzalny oraz kulturowo i cywilizacyjnie wspólny dla członków jednej wspólnoty, a różnicą w percepcji akustycznych przebiegów dźwiękowych, co bezsprzecznie ma przełożenie na interpretację przebiegów muzycznych. Autor postawia tezę o niewystarczalności środków językowych, gdzie mamy do czynienia z kodem jakościowo odmiennego typu (pojęciowo-werbalnym), przy czym jest to zawsze język narodowy, a także o pewnych ograniczeniach wynikających z umiejętności użytkownika języka. \u0000W artykule omówiono kilka rodzajów dyskursu, zwrócono uwagę na to, że w związku z innym typem działalności językowej, w każdym z nich będzie inny cel podczas realizacji procesu werbalizacji informacji muzycznej. Określono problemy związane z typologizacją i opisem wrażeń muzycznych – brak wyjątkowych środków wyrazu, odrębnego słownictwa, które może opisywać muzykę jako fenomen, co prowadzi to tego, że opisywane są obiekty z muzyką styczne. Ponadto w opisie dochodzi do synkretycznego połączenia kwestii stanów sensorycznych i emocjonalnych. Autor pracy przeanalizował bazowe terminy muzyczne, które nie mówią wprost o fizycznym zjawisku dźwiękowym, lecz o pojęciach z obszaru informacji o muzyce jako rodzaju sztuki, jako doświadczeniu kulturowym, oraz jako sferze przeżyć emocjonalno-akustycznych. Obiekty te (muzyka jako tekst, muzyka jako utwór, muzyka jako sztuka) mieszczą się w jednej przestrzeni kognitywnej, jednak mają odmienny status ontologiczny, semantyczny i pragmatyczny. \u0000Narracja i deliberacja zostały określone jako podstawowe sposoby werbalnej prezentacji wrażeń muzycznych, demonstracja zaś jako najbardziej adekwatna możliwość zobrazowania samego ciągu muzycznego.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"110 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133720628","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-20DOI: 10.25128/2304-1222.22.53.06
Тетяна Гарасим
A type of literature that is intended for teenagers and young adults is the novel of initiation, which is a narrative about maturation, the process of growing up, the loss of innocence and the entry into the stage adulthood. These texts form a separate phenomenon of literature, which acts as a kind of “bridge” from children’s to adult reading and is characterized by a number of psychological characteristics, worldview aspects, a peculiar system of images and motives, themes, aimed at readers of adolescence. Modern literature turns to the ritual, borrowing certain elements of its structure and aesthetically interpreting them in a literary text. Initiation rites are intended to transfer an individual to another social and spiritual status, i.e. socialization, and therefore they are directly related to various rites of passage. Through the prism of cultural experience, an individual searches for his own outlook and value orientations, which will help him understand himself, the world around him, and his place in it. It is the initiation rite that is the tool for a young person helping to become a full-fledged member of society, performs certain roles. “Fusion of horizons” (term of H.R. Jauss) of the reading audience with the artistic content of modern literature implies that during reading the reader’s life situations are identified with the circumstances of the initiation rite of the heroes in initiation novels. This process makes possible a kind of initiation of the recipients of the texts, the result of which is an understanding of the modern social cultural situation, finding answers to questions about the meaning of human existence, gaining experience. In this sense, the reading process has an anthropological meaning, as it satisfies young people’s psychological needs for self-awareness, self-affirmation and self-realization in modern world. This is what defines the pragmatics of initiation novels.
{"title":"PRAGMATICS OF THE INITIATION NOVEL","authors":"Тетяна Гарасим","doi":"10.25128/2304-1222.22.53.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.22.53.06","url":null,"abstract":"A type of literature that is intended for teenagers and young adults is the novel of initiation, which is a narrative about maturation, the process of growing up, the loss of innocence and the entry into the stage adulthood. These texts form a separate phenomenon of literature, which acts as a kind of “bridge” from children’s to adult reading and is characterized by a number of psychological characteristics, worldview aspects, a peculiar system of images and motives, themes, aimed at readers of adolescence. \u0000Modern literature turns to the ritual, borrowing certain elements of its structure and aesthetically interpreting them in a literary text. Initiation rites are intended to transfer an individual to another social and spiritual status, i.e. socialization, and therefore they are directly related to various rites of passage. Through the prism of cultural experience, an individual searches for his own outlook and value orientations, which will help him understand himself, the world around him, and his place in it. It is the initiation rite that is the tool for a young person helping to become a full-fledged member of society, performs certain roles. \u0000“Fusion of horizons” (term of H.R. Jauss) of the reading audience with the artistic content of modern literature implies that during reading the reader’s life situations are identified with the circumstances of the initiation rite of the heroes in initiation novels. This process makes possible a kind of initiation of the recipients of the texts, the result of which is an understanding of the modern social cultural situation, finding answers to questions about the meaning of human existence, gaining experience. In this sense, the reading process has an anthropological meaning, as it satisfies young people’s psychological needs for self-awareness, self-affirmation and self-realization in modern world. This is what defines the pragmatics of initiation novels.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130094233","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-20DOI: 10.25128/2304-1222.22.53.01
Галина Деркач, Галина Чумак, Тетяна Решетуха
Oscar Wilde – is one of the most controversial figures in world literature, having entered into a dialogue with almost all European literatures. The reception of O. Wilde in Europe can be traced back to the late nineteenth and early twentieth centuries. Since that time, it is also possible to follow the reception of his name, ideas and works in the Ukrainian literary and critical discourse. The artistic critical response in numerous reviews, essays, literary and critical portraits, biographies, parodies of artistic life, etc. play an important role in the process of reception of the writer and his literary heritage in a foreign language culture. Translation is a special form of mediation and an important component of the perception of the literary heritage of a foreign author by a certain national literature. The choice of a work for translation is determined by the artistic needs of the perceiving literature. The synergy of literature with other art forms such as theatre, opera, cinema, book illustration, etc. can create an exceptional aesthetic pleasure. The explanation of a literary work by means of art often plays a primary role and sometimes replaces reading or completes it. The combination of all these components of reception allows us to characterize the introduction of the English-speaking Irish writer – Oscar Wilde – into the Slavic context in general and into the Ukrainian one in particular. Various ways of reception: original articles in Ukrainian periodicals, early literary reviews, critical studies, first Ukrainian translations have been analyzed in this research. The features of Wilde’s works reception in the cultural heritage of the representatives of Ukrainian literature and drama have been highlighted. The article under consideration argues that Oscar Wilde noticeably contributed to the emerging discourse around Decadence in art and literature in Ukrainian literary process. The existence of a receptive environment for the phenomenon of Oscar Wilde and his works in the Ukrainian cultural context during the 1st decade of the twentieth century is revealed and convincingly proved.
{"title":"THE UKRAINIAN PICTURE OF OSCAR WILDE: FIRST TOUCHES","authors":"Галина Деркач, Галина Чумак, Тетяна Решетуха","doi":"10.25128/2304-1222.22.53.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.22.53.01","url":null,"abstract":"Oscar Wilde – is one of the most controversial figures in world literature, having entered into a dialogue with almost all European literatures. The reception of O. Wilde in Europe can be traced back to the late nineteenth and early twentieth centuries. Since that time, it is also possible to follow the reception of his name, ideas and works in the Ukrainian literary and critical discourse. The artistic critical response in numerous reviews, essays, literary and critical portraits, biographies, parodies of artistic life, etc. play an important role in the process of reception of the writer and his literary heritage in a foreign language culture. Translation is a special form of mediation and an important component of the perception of the literary heritage of a foreign author by a certain national literature. The choice of a work for translation is determined by the artistic needs of the perceiving literature. The synergy of literature with other art forms such as theatre, opera, cinema, book illustration, etc. can create an exceptional aesthetic pleasure. The explanation of a literary work by means of art often plays a primary role and sometimes replaces reading or completes it. The combination of all these components of reception allows us to characterize the introduction of the English-speaking Irish writer – Oscar Wilde – into the Slavic context in general and into the Ukrainian one in particular. Various ways of reception: original articles in Ukrainian periodicals, early literary reviews, critical studies, first Ukrainian translations have been analyzed in this research. The features of Wilde’s works reception in the cultural heritage of the representatives of Ukrainian literature and drama have been highlighted. The article under consideration argues that Oscar Wilde noticeably contributed to the emerging discourse around Decadence in art and literature in Ukrainian literary process. The existence of a receptive environment for the phenomenon of Oscar Wilde and his works in the Ukrainian cultural context during the 1st decade of the twentieth century is revealed and convincingly proved. ","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"67 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126834922","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-25DOI: 10.25128/2304-1222.20.51.02
Наталія Кучма, Галина Деркач
Стаття стосується жанрових різновидів літературно-критичного есе (рецензії, фейлетони, нариси, портрети, серії есе), що функціонував у періодичних виданнях Західної України у 20-30-ті роки XX століття. Авторипоказали, як завдяки взаємопроникненню компонентів різних жанрів літературної критики сформувалисяосновні стилістичні особливості творів провідних критиків зазначеного часу та регіону, особливо Є.-Ю.Пеленського, М. Рудницького, М. Ковальського, Л. Нигрицького та С. Гординського. Домінуючі критерії критичних оцінок та спостережень показані на конкретних прикладах.
{"title":"THE DIVERSITY IN THE CRITICAL ESSAY GENRE IN WESTERN UKRAINIAN PERIODICALS OF 1920 – 1930s","authors":"Наталія Кучма, Галина Деркач","doi":"10.25128/2304-1222.20.51.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.20.51.02","url":null,"abstract":"Стаття стосується жанрових різновидів літературно-критичного есе (рецензії, фейлетони, нариси, портрети, серії есе), що функціонував у періодичних виданнях Західної України у 20-30-ті роки XX століття. Авторипоказали, як завдяки взаємопроникненню компонентів різних жанрів літературної критики сформувалисяосновні стилістичні особливості творів провідних критиків зазначеного часу та регіону, особливо Є.-Ю.Пеленського, М. Рудницького, М. Ковальського, Л. Нигрицького та С. Гординського. Домінуючі критерії критичних оцінок та спостережень показані на конкретних прикладах.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"122 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125450404","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-25DOI: 10.25128/2304-1222.20.51.01
Фелікс Штейнбук
У сучасній українській літературі загалом і у творчості Олеся Ульяненка зокрема неабиякої ваги набула проблема аналізу художніх текстів, сповнених насиллям та жорстокістю. А тому мета статті полягає у тому, аби на прикладі одного із найскладніших та найсуперечливіших романів Олеся Ульяненка «Дофін Сатани» запропонувати ефективний та обґрунтований варіант методології розгляду подібних, себто «жорстких», творів. У зв’язку із цим основу відповідної методології було визначено через такий тілесний корелят, як корелят болю. Завдяки цьому аналітика роману Олеся Ульяненка «Дофін Сатани», ґрунтована на тілесному кореляті болю, дозволила, з одного боку, заперечити як суспільно-історичну, так і містично-релігійну інтерпретації, а, з іншого боку, репрезентувати альтернативну, але разом з тим вірогідну версію щодо розуміння змісту розглянутого твору, у якому поведінка і вчинки персонажів зумовлюються їхньою тілесною здатністю до переживання болісних імпульсів, що не тільки засвідчують емоційно-естетичну переконливість посталих внаслідок застосування окресленої художньої стратегії образів, а й визначають їхній аж ніяк не тваринний, а, навпаки, власне антропологічний вимір.
{"title":"АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ВИМІР КОРЕЛЯТУ БОЛЮ У РОМАНІ ОЛЕСЯ УЛЬЯНЕНКА «ДОФІН САТАНИ»","authors":"Фелікс Штейнбук","doi":"10.25128/2304-1222.20.51.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.20.51.01","url":null,"abstract":"У сучасній українській літературі загалом і у творчості Олеся Ульяненка зокрема неабиякої ваги набула проблема аналізу художніх текстів, сповнених насиллям та жорстокістю. А тому мета статті полягає у тому, аби на прикладі одного із найскладніших та найсуперечливіших романів Олеся Ульяненка «Дофін Сатани» запропонувати ефективний та обґрунтований варіант методології розгляду подібних, себто «жорстких», творів. У зв’язку із цим основу відповідної методології було визначено через такий тілесний корелят, як корелят болю. Завдяки цьому аналітика роману Олеся Ульяненка «Дофін Сатани», ґрунтована на тілесному кореляті болю, дозволила, з одного боку, заперечити як суспільно-історичну, так і містично-релігійну інтерпретації, а, з іншого боку, репрезентувати альтернативну, але разом з тим вірогідну версію щодо розуміння змісту розглянутого твору, у якому поведінка і вчинки персонажів зумовлюються їхньою тілесною здатністю до переживання болісних імпульсів, що не тільки засвідчують емоційно-естетичну переконливість посталих внаслідок застосування окресленої художньої стратегії образів, а й визначають їхній аж ніяк не тваринний, а, навпаки, власне антропологічний вимір.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130576521","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-25DOI: 10.25128/2304-1222.20.51.09
Олег Лещак
Artykuł stanowi recenzję nowej monografii polskiego badacza ormiańskiego pochodzenia Graira Magakiana, poświęconej analizie rosyjsko- i francuskojęzycznego dyskursu medialnego na temat fenomenu Genocydu Ormian w 1915 roku. W artykule ocenie poddana została zaproponowana przez autora monografii metoda analizy dyskursu medialnego.
{"title":"KONFRONTATYWNA ANALIZA DYSKURSU MEDIALNEGO O GENOCYDZIE","authors":"Олег Лещак","doi":"10.25128/2304-1222.20.51.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.20.51.09","url":null,"abstract":"Artykuł stanowi recenzję nowej monografii polskiego badacza ormiańskiego pochodzenia Graira Magakiana, poświęconej analizie rosyjsko- i francuskojęzycznego dyskursu medialnego na temat fenomenu Genocydu Ormian w 1915 roku. W artykule ocenie poddana została zaproponowana przez autora monografii metoda analizy dyskursu medialnego.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"74 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127353020","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-25DOI: 10.25128/2304-1222.20.51.10
Юрій Завадський
Рецензія (Глотов О. Філологічні нариси: Книга друга. Тернопіль: Видавництво "Крок", 2020, 178 с.)
{"title":"MORE REAL THAN REALITY ITSELF","authors":"Юрій Завадський","doi":"10.25128/2304-1222.20.51.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.20.51.10","url":null,"abstract":"Рецензія (Глотов О. Філологічні нариси: Книга друга. Тернопіль: Видавництво \"Крок\", 2020, 178 с.)","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"166 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122321994","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：