Pub Date : 2024-05-02DOI: 10.30857/2786-5371.2024.2.12
В. К. Страшенко, Олексій Володимирович Миронюк
Мета. Порівняння структури та водовідштовхувальні властивостей за допомогою визначення кута змочування текстурованих поверхонь при використані металевих майстер-форм для виготовлення зразків різними способами. Методика. Структура поверхонь які були отримані в результаті різноманітних способів виготовлення, а саме тепмлатний метод, заповнення шаблону мономером із подальшою полімеризацією та нанесення розчину полімері та розчинника із подальшим видаленням рідкого середовища, вивчають за допомогою оптичної мікроскопії. Регулярність структури досліджувалось аналізом цифрових зображень, які були зроблені за допомогою оптичної мікроскопії. Водовідштовхувальні властивості досліджувалися методом сидячої краплі із використанням гоніометричної приставки. Результати. Виготовлено текстуровані поверхні з різних матеріалів а саме: поліетилену низької густин ,полідиметилсилоксанового каучуку, етилен-пропіленового каучуку. Вказано методи за якими вони виготовляються. Описано якісну характеристику кожної поверхні із врахуванням геометрії шаблону. Виконано кількісний аналіз значень кута водовідштовхування текстурованих та нетекстурованих поверхонь. Доповнено причиною та наслідки погіршення властивостей зразків. Запропоновано методи їх вирішення. Наукова новизна. За допомогою оптичної мікроскопії встановити оптимальний метод при якому буде виконуватися одна із ключових умов виготовлення текстурованих поверхонь. При цьому використовуючи шаблон із металу, а саме алюмінію, створили шаблони із інших матеріалів. Також визначити кількісну характеристику впливу текстурування поверхонь обраних матеріалів без виконання двох інших критеріїв. Практична значимість. Описані методи можуть використовуватися для масштабування процесу виготовлення текстурованих поверхонь із використання більш легких методів та різноманітних матеріалів.
{"title":"ОДЕРЖАННЯ ТЕКСТУРОВАНИХ ПОВЕРХОНЬ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ З ВИКОРИСТАННЯ МЕТАЛЕВИХ ШАБЛОНІВ","authors":"В. К. Страшенко, Олексій Володимирович Миронюк","doi":"10.30857/2786-5371.2024.2.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2024.2.12","url":null,"abstract":"Мета. Порівняння структури та водовідштовхувальні властивостей за допомогою визначення кута змочування текстурованих поверхонь при використані металевих майстер-форм для виготовлення зразків різними способами. \u0000Методика. Структура поверхонь які були отримані в результаті різноманітних способів виготовлення, а саме тепмлатний метод, заповнення шаблону мономером із подальшою полімеризацією та нанесення розчину полімері та розчинника із подальшим видаленням рідкого середовища, вивчають за допомогою оптичної мікроскопії. Регулярність структури досліджувалось аналізом цифрових зображень, які були зроблені за допомогою оптичної мікроскопії. Водовідштовхувальні властивості досліджувалися методом сидячої краплі із використанням гоніометричної приставки. \u0000Результати. Виготовлено текстуровані поверхні з різних матеріалів а саме: поліетилену низької густин ,полідиметилсилоксанового каучуку, етилен-пропіленового каучуку. Вказано методи за якими вони виготовляються. Описано якісну характеристику кожної поверхні із врахуванням геометрії шаблону. Виконано кількісний аналіз значень кута водовідштовхування текстурованих та нетекстурованих поверхонь. Доповнено причиною та наслідки погіршення властивостей зразків. Запропоновано методи їх вирішення. \u0000Наукова новизна. За допомогою оптичної мікроскопії встановити оптимальний метод при якому буде виконуватися одна із ключових умов виготовлення текстурованих поверхонь. При цьому використовуючи шаблон із металу, а саме алюмінію, створили шаблони із інших матеріалів. Також визначити кількісну характеристику впливу текстурування поверхонь обраних матеріалів без виконання двох інших критеріїв. \u0000Практична значимість. Описані методи можуть використовуватися для масштабування процесу виготовлення текстурованих поверхонь із використання більш легких методів та різноманітних матеріалів.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141018083","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-02DOI: 10.30857/2786-5371.2024.2.10
Р. А. Вахітов, К. В. Калафат, Н. А. Таран, В. І. Бессарабов, Л. М. Вахітова
Мета. Дослідження впливу структури полімерів на вогнезахисну ефективність інтумесцентних систем поліфосфат амонію/меламін/пентаеритрит для створення конкурентоздатних промислових реактивних покриттів. Методика. За модельну інтумесцентну систему обрано вогнезахисну суміш поліфосфат амонію/меламін/пентаеритрит/полімер. Як полімерну складову використовували вінілацетатні, акрилатні, стиролакрилатні водні дисперсії та розчини їх аналогів в органічних розчинниках. Об’ємний коефіцієнт спучення (К, см3/г) та масу коксового залишку (m, %) інтумесцентної композиції визначали після витримки зразків інтумесцентної системи при температурі 200–800 оС. Для ідентифікації продуктів термолізу інтумесцентних систем використано метод ІЧ-спектроскопії. Визначення вогнезахисної ефективності інтумесцентних покриттів проводили в міні-печі в умовах стандартної пожежі та за ДСТУ Б В.1.1-14:2007 і ДСTУ Б В.1.1-13:2007. Результати. В дослідженні шляхом вивчення впливу природи полімерної складової надано практичні рекомендації, корисні для розробки рецептури інтумесцентного покриття з доведеною межею вогнестійкості до R150. Показано, що застосування різних полімерів для вогнезахисних покриттів є одним із шляхів диференційної розробки засобів вогнезахисту, орієнтованих на заданий клас вогнестійкості. Продемонстровано, що для забезпечення низької межі вогнестійкості (30 хв) доцільно застосовувати акрилатні інтумесцентні покриття, наприклад, полімер Hydro Pliolite 211 для водно-дисперсійних фарб, або суміші полімерів Pliolite AC80 та Pliolite АС4 для органорозчинних фарб. Для більш високих значень вогнестійкості (60 хв та вище) ефективними є інтумесцентні покриття вінілацетатного типу (вінілацетат-етилен, вінілацетат-етилен-вінілверсатат) на основі водно-дисперсійних полімерів марки Vinapas, Mowilith або аналогічних полімерних матеріалів від інших виробників. Наукова новизна. Показано, що важливим фактором підвищення вогнезахисної ефективності інтумесцентних систем є використання полімерів конкретної структури, які мають багатоступінчасте терморозкладання. Практична значимість. Визначено оптимальні полімерні матеріали, які можуть бути застосовані при виробництві реактивних покриттів у промислових масштабах.
目的研究聚合物结构对膨胀聚磷酸铵/三聚氰胺/季戊四醇体系防火效率的影响，以制造具有竞争力的工业活性涂料。研究方法选择聚磷酸铵/三聚氰胺/季戊四醇/聚合物的阻燃混合物作为膨胀剂模型系统。醋酸乙烯酯、丙烯酸酯、丙烯酸苯乙烯酯水分散体及其类似物在有机溶剂中的溶液被用作聚合物成分。膨胀体系样品在 200-800 °C 的温度下保存后，测定了膨胀成分的体积膨胀系数（K，cm3/g）和焦炭残留质量（m，%）。红外光谱法用于鉴定膨胀剂系统的热分解产物。根据 DSTU B B.1.1-14:2007 和 DSTU B B.1.1-13:2007，在标准防火条件下，在小型烘炉中测定了膨胀涂层的防火效率。结果。通过研究聚合物成分性质的影响，该研究为开发经证实耐火极限可达 R150 的膨胀涂层配方提供了实用建议。研究表明，在防火涂料中使用不同的聚合物是针对特定耐火等级差异化开发防火产品的方法之一。研究表明，要确保较低的耐火极限（30 分钟），最好使用丙烯酸酯膨胀涂料，例如用于水性涂料的 Hydro Pliolite 211 聚合物，或用于有机溶性涂料的 Pliolite AC80 和 Pliolite AC4 聚合物混合物。对于更高的耐火值（60 分钟及以上），以 Vinapas、Mowilith 或其他制造商生产的类似聚合材料的水分散聚合物为基础的醋酸乙烯酯型膨胀涂料（醋酸乙烯-乙烯、醋酸乙烯-乙烯-乙烯多用途）也很有效。科学新颖性。研究表明，提高膨胀剂系统防火效率的一个重要因素是使用具有多级热分解的特定结构的聚合物。实用意义。确定了可用于工业规模活性涂料生产的最佳聚合物材料。
{"title":"ВИБІР ПОЛІМЕРІВ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ В ПРОМИСЛОВИХ ВОГНЕЗАХИСНИХ РЕАКТИВНИХ ПОКРИТТЯХ","authors":"Р. А. Вахітов, К. В. Калафат, Н. А. Таран, В. І. Бессарабов, Л. М. Вахітова","doi":"10.30857/2786-5371.2024.2.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2024.2.10","url":null,"abstract":"Мета. Дослідження впливу структури полімерів на вогнезахисну ефективність інтумесцентних систем поліфосфат амонію/меламін/пентаеритрит для створення конкурентоздатних промислових реактивних покриттів. \u0000Методика. За модельну інтумесцентну систему обрано вогнезахисну суміш поліфосфат амонію/меламін/пентаеритрит/полімер. Як полімерну складову використовували вінілацетатні, акрилатні, стиролакрилатні водні дисперсії та розчини їх аналогів в органічних розчинниках. Об’ємний коефіцієнт спучення (К, см3/г) та масу коксового залишку (m, %) інтумесцентної композиції визначали після витримки зразків інтумесцентної системи при температурі 200–800 оС. Для ідентифікації продуктів термолізу інтумесцентних систем використано метод ІЧ-спектроскопії. Визначення вогнезахисної ефективності інтумесцентних покриттів проводили в міні-печі в умовах стандартної пожежі та за ДСТУ Б В.1.1-14:2007 і ДСTУ Б В.1.1-13:2007. \u0000Результати. В дослідженні шляхом вивчення впливу природи полімерної складової надано практичні рекомендації, корисні для розробки рецептури інтумесцентного покриття з доведеною межею вогнестійкості до R150. Показано, що застосування різних полімерів для вогнезахисних покриттів є одним із шляхів диференційної розробки засобів вогнезахисту, орієнтованих на заданий клас вогнестійкості. Продемонстровано, що для забезпечення низької межі вогнестійкості (30 хв) доцільно застосовувати акрилатні інтумесцентні покриття, наприклад, полімер Hydro Pliolite 211 для водно-дисперсійних фарб, або суміші полімерів Pliolite AC80 та Pliolite АС4 для органорозчинних фарб. Для більш високих значень вогнестійкості (60 хв та вище) ефективними є інтумесцентні покриття вінілацетатного типу (вінілацетат-етилен, вінілацетат-етилен-вінілверсатат) на основі водно-дисперсійних полімерів марки Vinapas, Mowilith або аналогічних полімерних матеріалів від інших виробників. \u0000Наукова новизна. Показано, що важливим фактором підвищення вогнезахисної ефективності інтумесцентних систем є використання полімерів конкретної структури, які мають багатоступінчасте терморозкладання. \u0000Практична значимість. Визначено оптимальні полімерні матеріали, які можуть бути застосовані при виробництві реактивних покриттів у промислових масштабах.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141022501","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-22DOI: 10.30857/2786-5371.2024.1.10
О. В. Кислова, Д. В. Патлун
Мета. Аналіз сучасних хімічних технологій очищення концентрованих стоків та промивних вод гальванічних виробництв; узагальнення особливостей використання неорганічних речовин для знешкодження стічних вод. Методика. Аналітичний огляд наукової та науково-практичної літератури для систематизації методів застосування неорганічних сполук різних класів для очищення ціано- та хромовмісних стоків гальванічних виробництв, осадження йонів важких металів, нейтралізації рН стічних вод. Результати. Для знешкодження концентрованих стоків та промивних вод гальванічних виробництв широко використовуються мінеральні кислоти та луги для нейтралізації, окисники (рідкий хлор, хлорне вапно, гіпохлорит кальцію або натрію, озон, калій перманганат, гідроген пероксид), відновники (сульфіт, гідрогенсульфіт, тіосульфат натрію, ферум сульфат), а також гідроксиди, карбонати, сульфіди для осадження йонів важких металів. Перевагами реагентного методу є універсальність, простота експлуатації, застосування недорогого обладнання, широкий інтервал початкових концентрацій іонів, можливість сумісного очищення стічних вод різних гальванічних процесів після попереднього знешкодження токсичних ціано- та хромовмісних стоків. Нагальним завданням є вдосконалення реагентних методів з метою зниження витрат хімічних сполук, підвищення повноти вилучення іонів металів та інших шкідливих речовин, спрощення їх подальшого виділення зі шламу для повної утилізації. Наукова новизна. Обгрунтовано оптимальні умови застосування неорганічних сполук для знешкодження стічних вод гальванічних виробництв, які передбачають необхідність враховувати характеристики стоків конкретного гальванічного виробництва, такі як концентрації забруднюючих речовин, pH, наявність додаткових сполук у складі електролітів та інші фактори. Практична значимість. Узагальнено напрямки очищення стічних вод гальванічних виробництв реагентним методом, охарактеризовано основні неорганічні сполуки, які застосовуються для знешкодження концентрованих стоків і промивних вод гальванічних виробництв, оптимальні умови їх використання.
{"title":"ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД ГАЛЬВАНІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ","authors":"О. В. Кислова, Д. В. Патлун","doi":"10.30857/2786-5371.2024.1.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2024.1.10","url":null,"abstract":"Мета. Аналіз сучасних хімічних технологій очищення концентрованих стоків та промивних вод гальванічних виробництв; узагальнення особливостей використання неорганічних речовин для знешкодження стічних вод. \u0000Методика. Аналітичний огляд наукової та науково-практичної літератури для систематизації методів застосування неорганічних сполук різних класів для очищення ціано- та хромовмісних стоків гальванічних виробництв, осадження йонів важких металів, нейтралізації рН стічних вод. \u0000Результати. Для знешкодження концентрованих стоків та промивних вод гальванічних виробництв широко використовуються мінеральні кислоти та луги для нейтралізації, окисники (рідкий хлор, хлорне вапно, гіпохлорит кальцію або натрію, озон, калій перманганат, гідроген пероксид), відновники (сульфіт, гідрогенсульфіт, тіосульфат натрію, ферум сульфат), а також гідроксиди, карбонати, сульфіди для осадження йонів важких металів. Перевагами реагентного методу є універсальність, простота експлуатації, застосування недорогого обладнання, широкий інтервал початкових концентрацій іонів, можливість сумісного очищення стічних вод різних гальванічних процесів після попереднього знешкодження токсичних ціано- та хромовмісних стоків. Нагальним завданням є вдосконалення реагентних методів з метою зниження витрат хімічних сполук, підвищення повноти вилучення іонів металів та інших шкідливих речовин, спрощення їх подальшого виділення зі шламу для повної утилізації. \u0000Наукова новизна. Обгрунтовано оптимальні умови застосування неорганічних сполук для знешкодження стічних вод гальванічних виробництв, які передбачають необхідність враховувати характеристики стоків конкретного гальванічного виробництва, такі як концентрації забруднюючих речовин, pH, наявність додаткових сполук у складі електролітів та інші фактори. \u0000Практична значимість. Узагальнено напрямки очищення стічних вод гальванічних виробництв реагентним методом, охарактеризовано основні неорганічні сполуки, які застосовуються для знешкодження концентрованих стоків і промивних вод гальванічних виробництв, оптимальні умови їх використання.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140211690","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-22DOI: 10.30857/2786-5371.2024.1.7
Володимир Семенович Лазебний, О. О. Омельянець
Мета. Метою цих досліджень є проаналізувати параметри зони обслуговування точки доступу мережі стандарту IEEE 802.11ac, залежно від параметрів модуляції й кодування, а також взаємний вплив суміжних мереж цієї специфікації на стабільність їх функціонування. Методика. На підґрунті нормованих параметрів потужності випромінювання точки доступу і мінімально необхідного рівня прийнятого сигналу зроблено розрахунок максимальної відстані від точки доступу до абонентської станції, на якій можна забезпечити приймання кадрів даних у локальній мережі IEEE 802.11ac, за певного режиму модуляції й кодування (MCS). Отримані результати застосовано для оцінювання рівня електромагнітної сумісності суміжних безпроводових мереж специфікації IEEE 802.11ac. Результати. Встановлено, що за умови обмеження випромінюваної потужності точки доступу на рівні 100 мВт високошвидкісні режими передавання даних у безпроводовій мережі IEEE 802.11ac, можна реалізувати за відсутності перешкод на шляху розповсюдження радіохвиль в радіусі 10÷15 м від точки доступу. Розмір зони обслуговування залежить від застосованого в мережі режиму модуляції й кодування, і радіус зони може змінюватись до десяти разів. Цей розмір залежить також від ширини частотної смуги радіоканалу і зменшується вдвічі, у разі збільшення частотної смуги в чотири рази. У разі зменшення випромінюваної потужності точки доступу до 60 мВт, радіус зони обслуговування зменшується на 25%. За результатами аналізу застосованих в мережах IEEE 802.11 механізмів оцінювання зайнятості частотного каналу, зроблено висновок про те, що в локаціях зі щільним розташуванням локальних мереж значний взаємний вплив може бути, як внаслідок виникнення співканальних завад, так і внаслідок міжмережевих завад суміжних частотних каналів. Наукова новизна. Узагальнено чинники, що впливають на функціонування суміжних безпроводових мереж стандарту IEEE 802.11 на фізичному рівні та визначено числові дані, що характеризують залежність зони обслуговування мережевої точки доступу специфікації IEEE 802.11ac від режиму передавання користувацьких даних. Практична значимість. Результати можуть бути використані під час проектування, планування та обслуговування безпроводових мереж стандарту IEEE 802.11, зі змогою сформувати прогнозну оцінку швидкості передавання даних, залежно від місця розташування користувацької станції в зоні обслуговування точки доступу та наявних перешкод на шляху розповсюдження OFDM сигналу і від наявності інших, близько розташованих мереж IEEE 802.11.
{"title":"ЕЛЕКТРОМАГНІТНА СУМІСНІСТЬ БЕЗПРОВОДОВИХ МЕРЕЖ IEEE 802.11AC","authors":"Володимир Семенович Лазебний, О. О. Омельянець","doi":"10.30857/2786-5371.2024.1.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2024.1.7","url":null,"abstract":"Мета. Метою цих досліджень є проаналізувати параметри зони обслуговування точки доступу мережі стандарту IEEE 802.11ac, залежно від параметрів модуляції й кодування, а також взаємний вплив суміжних мереж цієї специфікації на стабільність їх функціонування. \u0000Методика. На підґрунті нормованих параметрів потужності випромінювання точки доступу і мінімально необхідного рівня прийнятого сигналу зроблено розрахунок максимальної відстані від точки доступу до абонентської станції, на якій можна забезпечити приймання кадрів даних у локальній мережі IEEE 802.11ac, за певного режиму модуляції й кодування (MCS). Отримані результати застосовано для оцінювання рівня електромагнітної сумісності суміжних безпроводових мереж специфікації IEEE 802.11ac. \u0000Результати. Встановлено, що за умови обмеження випромінюваної потужності точки доступу на рівні 100 мВт високошвидкісні режими передавання даних у безпроводовій мережі IEEE 802.11ac, можна реалізувати за відсутності перешкод на шляху розповсюдження радіохвиль в радіусі 10÷15 м від точки доступу. Розмір зони обслуговування залежить від застосованого в мережі режиму модуляції й кодування, і радіус зони може змінюватись до десяти разів. Цей розмір залежить також від ширини частотної смуги радіоканалу і зменшується вдвічі, у разі збільшення частотної смуги в чотири рази. У разі зменшення випромінюваної потужності точки доступу до 60 мВт, радіус зони обслуговування зменшується на 25%. За результатами аналізу застосованих в мережах IEEE 802.11 механізмів оцінювання зайнятості частотного каналу, зроблено висновок про те, що в локаціях зі щільним розташуванням локальних мереж значний взаємний вплив може бути, як внаслідок виникнення співканальних завад, так і внаслідок міжмережевих завад суміжних частотних каналів. \u0000Наукова новизна. Узагальнено чинники, що впливають на функціонування суміжних безпроводових мереж стандарту IEEE 802.11 на фізичному рівні та визначено числові дані, що характеризують залежність зони обслуговування мережевої точки доступу специфікації IEEE 802.11ac від режиму передавання користувацьких даних. \u0000Практична значимість. Результати можуть бути використані під час проектування, планування та обслуговування безпроводових мереж стандарту IEEE 802.11, зі змогою сформувати прогнозну оцінку швидкості передавання даних, залежно від місця розташування користувацької станції в зоні обслуговування точки доступу та наявних перешкод на шляху розповсюдження OFDM сигналу і від наявності інших, близько розташованих мереж IEEE 802.11.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140215184","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-22DOI: 10.30857/2786-5371.2024.1.2
В. Б. Гавран, М. Р. Оринчак
Мета. Розробка моделі машинного навчання для застосування прикладної інженерії для широкого спектру дій, як ідентифікація насіння соняшника серед інших видів насіння та налаштування параметрів шнекового преса відповідно для оптимального видобутку олії. Крім того, вона спрямована на широкий спектр аналізу, для прикладу передбачення моделі для визначення та зменшення шуму. Методика. Аналіз наукових джерел, експериментальних даних, моделювання та машинне навчання. Модель машинного навчання була навчена за допомогою платформи Edge Impulse за допомогою набору зображень насіння, анотованих для фокусу. Після ітеративного навчання, перевірки та тестування модель була вбудована в контролер Arduino для ідентифікації насіння в реальному часі та автоматичного регулювання роботи шнекового преса. Результати. Ця наукова стаття пропонує альтернативний експериментальний підхід в прикладній інженерії, спрямований на процес видобутку насіння для отримання олії за допомогою автоматизації операцій шнекового преса з використанням машинного навчання (ML) та комп'ютерного зору (CV). Ключові результати включають успішне розрізнення насіння соняшника та гарбуза та точне налаштування параметрів шнекового преса на основі ідентифікації типу насіння. ML також використовується для виявлення пустого живильника та автоматичної зупинки роботи преса, що запобігає пошкодженню обладнання та забезпечує ефективність. Ці результати відкривають шлях до покращення автоматизації та точності в процесах видобутку насіння для отримання олії. Наукова новизна. Представлене застосування ML і CV в контексті екстракції олії з насіння за допомогою шнекового преса практичним експериментальним методом підкреслює потенціал використання технологій у прикладній інженерії, зокрема оптимізації сільськогосподарських процесів. Практична значимість. Стаття виявляє практичну користь на основі експериментальних даних, що полягають в автоматичної оптимізації процесу видобування олії, зменшенню кількості ручної роботи, та збільшенні продуктивності в даній індустрії виготовлення олії, а також застосування цих методів у галузі прикладної інженерії. Це дослідження є кроком у напрямку автоматизованого майбутнього, в якому передові технології допомагатимуть реалізувати прогресивні, ефективні та сталі підходи галузі агрокультури.
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНОГО ЗОРУ ТА МАШИННОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ПРИКЛАДНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ: АНАЛІЗ ТА РОЗПІЗНАВАННЯ ДАНИХ","authors":"В. Б. Гавран, М. Р. Оринчак","doi":"10.30857/2786-5371.2024.1.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2024.1.2","url":null,"abstract":"Мета. Розробка моделі машинного навчання для застосування прикладної інженерії для широкого спектру дій, як ідентифікація насіння соняшника серед інших видів насіння та налаштування параметрів шнекового преса відповідно для оптимального видобутку олії. Крім того, вона спрямована на широкий спектр аналізу, для прикладу передбачення моделі для визначення та зменшення шуму. \u0000Методика. Аналіз наукових джерел, експериментальних даних, моделювання та машинне навчання. Модель машинного навчання була навчена за допомогою платформи Edge Impulse за допомогою набору зображень насіння, анотованих для фокусу. Після ітеративного навчання, перевірки та тестування модель була вбудована в контролер Arduino для ідентифікації насіння в реальному часі та автоматичного регулювання роботи шнекового преса. \u0000Результати. Ця наукова стаття пропонує альтернативний експериментальний підхід в прикладній інженерії, спрямований на процес видобутку насіння для отримання олії за допомогою автоматизації операцій шнекового преса з використанням машинного навчання (ML) та комп'ютерного зору (CV). Ключові результати включають успішне розрізнення насіння соняшника та гарбуза та точне налаштування параметрів шнекового преса на основі ідентифікації типу насіння. ML також використовується для виявлення пустого живильника та автоматичної зупинки роботи преса, що запобігає пошкодженню обладнання та забезпечує ефективність. Ці результати відкривають шлях до покращення автоматизації та точності в процесах видобутку насіння для отримання олії. \u0000Наукова новизна. Представлене застосування ML і CV в контексті екстракції олії з насіння за допомогою шнекового преса практичним експериментальним методом підкреслює потенціал використання технологій у прикладній інженерії, зокрема оптимізації сільськогосподарських процесів. \u0000Практична значимість. Стаття виявляє практичну користь на основі експериментальних даних, що полягають в автоматичної оптимізації процесу видобування олії, зменшенню кількості ручної роботи, та збільшенні продуктивності в даній індустрії виготовлення олії, а також застосування цих методів у галузі прикладної інженерії. Це дослідження є кроком у напрямку автоматизованого майбутнього, в якому передові технології допомагатимуть реалізувати прогресивні, ефективні та сталі підходи галузі агрокультури.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140213666","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-22DOI: 10.30857/2786-5371.2024.1.5
А. К. Кармаліта, С. І. Пундик
Мета. Системний пошук раціональних та ефективних рішень по створенню пристроїв для контролю положення та орієнтації плоских деталей взуття за асиметрією поверхонь для організації середовища роботи промислових роботів. Методика. У роботі використано метод системного, теоретичного та порівняльного аналізів. Теоретичні дослідження ґрунтуються на базових положеннях фізики та технології виробництв легкої промисловості. Результати. Встановлено, що процес орієнтування об'єктів роботизації один із елементів упорядкування середовища, завдання орієнтування включає елементи контролю положення. Тому контроль положення об'єктів роботизації є невід'ємною частиною упорядкування середовища. Для орієнтації плоских деталей взуття, поряд з контролем положення деталей за геометричними ознаками, необхідний контроль їхнього положення за асиметрією властивостей поверхонь. Існуючі в приладобудуванні та машинобудуванні прилади для контролю положення плоских деталей по асиметрії властивостей поверхонь неможливо застосувати для більшості плоских деталей взуття, оскільки властивості поверхонь цих деталей мають свою специфіку. Досліджені раніше способи контролю положення взуттєвих деталей по асиметрії властивостей поверхонь складні та ненадійні в роботі, оскільки всі вони є багатоступеневими системами, в яких сигнал, отриманий від датчиків контролю, перш ніж дати команду виконавчому механізму, повинен пройти велику трасу через елемент, що порівнює, підсилювач, виконавчий елемент. Кожен із цих ступенів є складним пристроєм і збій у роботі одного з них призводить до порушення працездатності всієї системи. Тому необхідно створити нові, більш досконалі та надійні способи контролю, провести їх дослідження, спрямовані на одержання чітких рекомендацій та типових методик розрахунку контролюючих пристроїв. Наукова новизна. Проведено системний аналіз способів контролю положення плоских деталей за асиметрією поверхонь в різних галузях промисловості, Запропоновано класифікацію способів контролю положення плоских деталей в залежності від їх фізико механічних властивостей. Встановлено, що існуючі способи є малоефективними для плоских деталей взуття і є потреба створити нові, більш досконалі та надійні способи контролю. Практична значимість. Одержані результати досліджень можуть бути використані при проектуванні пристроїв для контролю положення та орієнтації плоских деталей взуття при їх автоматичній подачі на технологічну обробку.
{"title":"СПОСОБИ КОНТРОЛЮ ПОЛОЖЕННЯ ПЛОСКИХ ДЕТАЛЕЙ ВЗУТТЯ ЗА АСИМЕТРІЄЮ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОВЕРХОНЬ","authors":"А. К. Кармаліта, С. І. Пундик","doi":"10.30857/2786-5371.2024.1.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2024.1.5","url":null,"abstract":"Мета. Системний пошук раціональних та ефективних рішень по створенню пристроїв для контролю положення та орієнтації плоских деталей взуття за асиметрією поверхонь для організації середовища роботи промислових роботів. \u0000Методика. У роботі використано метод системного, теоретичного та порівняльного аналізів. Теоретичні дослідження ґрунтуються на базових положеннях фізики та технології виробництв легкої промисловості. \u0000Результати. Встановлено, що процес орієнтування об'єктів роботизації один із елементів упорядкування середовища, завдання орієнтування включає елементи контролю положення. Тому контроль положення об'єктів роботизації є невід'ємною частиною упорядкування середовища. \u0000Для орієнтації плоских деталей взуття, поряд з контролем положення деталей за геометричними ознаками, необхідний контроль їхнього положення за асиметрією властивостей поверхонь. Існуючі в приладобудуванні та машинобудуванні прилади для контролю положення плоских деталей по асиметрії властивостей поверхонь неможливо застосувати для більшості плоских деталей взуття, оскільки властивості поверхонь цих деталей мають свою специфіку. Досліджені раніше способи контролю положення взуттєвих деталей по асиметрії властивостей поверхонь складні та ненадійні в роботі, оскільки всі вони є багатоступеневими системами, в яких сигнал, отриманий від датчиків контролю, перш ніж дати команду виконавчому механізму, повинен пройти велику трасу через елемент, що порівнює, підсилювач, виконавчий елемент. Кожен із цих ступенів є складним пристроєм і збій у роботі одного з них призводить до порушення працездатності всієї системи. \u0000Тому необхідно створити нові, більш досконалі та надійні способи контролю, провести їх дослідження, спрямовані на одержання чітких рекомендацій та типових методик розрахунку контролюючих пристроїв. \u0000Наукова новизна. Проведено системний аналіз способів контролю положення плоских деталей за асиметрією поверхонь в різних галузях промисловості, Запропоновано класифікацію способів контролю положення плоских деталей в залежності від їх фізико механічних властивостей. Встановлено, що існуючі способи є малоефективними для плоских деталей взуття і є потреба створити нові, більш досконалі та надійні способи контролю. \u0000Практична значимість. Одержані результати досліджень можуть бути використані при проектуванні пристроїв для контролю положення та орієнтації плоских деталей взуття при їх автоматичній подачі на технологічну обробку.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140215910","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-22DOI: 10.30857/2786-5371.2024.1.4
В.І. Дешко, О. О. Голубенко
Вступ. Варіації пониження температури в періоди невикористання будівлі показало свою ефективність, як захід з енергозбереження. Проте, в заходах пов’язаних з терморегулювання зберігається потенціал енергозбереження, пов’язаний з більш детальними графіками опалення. Дослідження переваг та недоліків детальних графіків опалення для програмування термостатів стає важливим напрямком в розвитку сучасних систем опалення та кондиціонування. Мета. Метою даного дослідження є дослідження переваг та недоліків впровадження терморегулювання системи опалення на базі шкільного розкладу уроків. Методика. Дослідження виконуються на базі енергетичного моделювання у програмному середовищі DesiqnBuilder. Результати. За результатами енергетичного моделювання будівлі було дослідження вплив впровадження графіку опалення на основі розкладу шкільних занять для будівель з різним рівнем теплового захисту. Графік опалення оснований на розкладі занять показав ряд переваг перед простішим графіком з провалами в неробочі години, а саме, вищу на понад 3% енергоефективність і зниження пікового навантаження на систему опалення на 3,3–3,7%. Наукова новизна. Дослідження впливу впровадження графіку опалення основаного на розкладі занять на енергоефективність в будівлі школи та комфортність перебування людей в приміщеннях. Практична значимість. Врахування кліматичних та будівельних особливостей, а також нівелювання впливу людського фактору, шляхом впровадження програмованих термостатів, може сприяти розробці ефективних стратегій управління опаленням, що в свою чергу призведе до значної економії енергоресурсів.
{"title":"ВПЛИВ ВИКОРИСТАННЯ РОЗКЛАДУ ЗАНЯТЬ ДЛЯ ПРОГРАМУВАННЯ ТЕРМОСТАТІВ НА ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ БУДІВЛІ ШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ","authors":"В.І. Дешко, О. О. Голубенко","doi":"10.30857/2786-5371.2024.1.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2024.1.4","url":null,"abstract":"Вступ. Варіації пониження температури в періоди невикористання будівлі показало свою ефективність, як захід з енергозбереження. Проте, в заходах пов’язаних з терморегулювання зберігається потенціал енергозбереження, пов’язаний з більш детальними графіками опалення. Дослідження переваг та недоліків детальних графіків опалення для програмування термостатів стає важливим напрямком в розвитку сучасних систем опалення та кондиціонування. \u0000Мета. Метою даного дослідження є дослідження переваг та недоліків впровадження терморегулювання системи опалення на базі шкільного розкладу уроків. \u0000Методика. Дослідження виконуються на базі енергетичного моделювання у програмному середовищі DesiqnBuilder. \u0000Результати. За результатами енергетичного моделювання будівлі було дослідження вплив впровадження графіку опалення на основі розкладу шкільних занять для будівель з різним рівнем теплового захисту. Графік опалення оснований на розкладі занять показав ряд переваг перед простішим графіком з провалами в неробочі години, а саме, вищу на понад 3% енергоефективність і зниження пікового навантаження на систему опалення на 3,3–3,7%. \u0000Наукова новизна. Дослідження впливу впровадження графіку опалення основаного на розкладі занять на енергоефективність в будівлі школи та комфортність перебування людей в приміщеннях. \u0000Практична значимість. Врахування кліматичних та будівельних особливостей, а також нівелювання впливу людського фактору, шляхом впровадження програмованих термостатів, може сприяти розробці ефективних стратегій управління опаленням, що в свою чергу призведе до значної економії енергоресурсів.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140217841","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-22DOI: 10.30857/2786-5371.2024.1.8
Д. С. Новак, М. Л. Cукало
Мета. Розробка програмного забезпечення для кількісної оцінки росту популяції мікроводорості Chlorella. Методика. Програмне забезпечення було розроблено за допомогою мови програмування Python та зовнішніх бібліотек: Numpy, Xlsxwriter, Matplotlib та PIL. Визначено придатність розробленого програмного забезпечення для кількісної оцінки росту популяції мікроводорості Chlorella та проведено його верифікацію. Під час верифікації оцінювали ріст популяції мікроводоростей на різних стадіях нарощування біомаси. Зразки мікроводорості Chlorella були отримані протягом декількох тижнів росту популяції. Результати. Розроблено програмне забезпечення, яке дозволяє оцінювати ріст популяції мікроводорості Chlorella у водному середовищі. За допомогою цього програмного забезпечення отримано залежність коефіцієнта гетерогенності приросту біомаси мікроводорості Chlorella vulgaris від часу. Зростання чисельності популяції призводить до зменшення цієї гетерогенності. Цей ефект можна пояснити наявністю оптимальних умов для культивування мікроводорості Chlorella vulgaris. Наукова новизна. Визначено вплив росту популяції мікроводорості Chlorella на гомогенність системи. Встановлено, що збільшення вмісту біомаси Chlorella vulgaris протягом 4 тижнів призводить до зниження коефіцієнта гетерогенності з 92% до 47%, що пов'язано з агрегацією мікроводорості Chlorella vulgaris у водному середовищі. Практичне значення. Розроблене програмне забезпечення дозволяє кількісно оцінювати ріст популяції мікроводорості Chlorella vulgaris у водному середовищі та може бути використане для контролю росту біомаси водоростей у промисловому виробництві. Висновок. Розроблено програмне забезпечення, яке дозволяє оцінити рівномірність розподілу приросту популяції мікроводоростей Chlorella vulgaris у біомасі. Його можна використовувати для дослідження рівня концентрації мікроорганізмів у водному середовищі. Результати його перевірки свідчать про придатність розробленого програмного забезпечення до практичного використання. За допомогою розробленого програмного забезпечення визначено вплив на зростання біомаси мікроводоростей Chlorella vulgaris у водному середовищі. Показано, що зростання популяції мікроводоростей Chlorella vulgaris від 1 до 4 тижнів призводить до зниження індексу змішування з 93% до 47%, що зумовлено наявністю оптимальних умов для культивування мікроводоростей Chlorella vulgaris. Методика дослідження може бути використана при розробці автоматизованих комплексів моніторингу екологічного стану водних ресурсів та контролю промислової продукції мікроводоростей Chlorella vulgaris.
{"title":"РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ КІЛЬКІСНОЇ ОЦІНКИ ПОПУЛЯЦІЇ МІКРОВОДОРОСТЕЙ CHLORELLA VULGARIS","authors":"Д. С. Новак, М. Л. Cукало","doi":"10.30857/2786-5371.2024.1.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2024.1.8","url":null,"abstract":"Мета. Розробка програмного забезпечення для кількісної оцінки росту популяції мікроводорості Chlorella. \u0000Методика. Програмне забезпечення було розроблено за допомогою мови програмування Python та зовнішніх бібліотек: Numpy, Xlsxwriter, Matplotlib та PIL. Визначено придатність розробленого програмного забезпечення для кількісної оцінки росту популяції мікроводорості Chlorella та проведено його верифікацію. Під час верифікації оцінювали ріст популяції мікроводоростей на різних стадіях нарощування біомаси. Зразки мікроводорості Chlorella були отримані протягом декількох тижнів росту популяції. \u0000Результати. Розроблено програмне забезпечення, яке дозволяє оцінювати ріст популяції мікроводорості Chlorella у водному середовищі. За допомогою цього програмного забезпечення отримано залежність коефіцієнта гетерогенності приросту біомаси мікроводорості Chlorella vulgaris від часу. Зростання чисельності популяції призводить до зменшення цієї гетерогенності. Цей ефект можна пояснити наявністю оптимальних умов для культивування мікроводорості Chlorella vulgaris. \u0000Наукова новизна. Визначено вплив росту популяції мікроводорості Chlorella на гомогенність системи. Встановлено, що збільшення вмісту біомаси Chlorella vulgaris протягом 4 тижнів призводить до зниження коефіцієнта гетерогенності з 92% до 47%, що пов'язано з агрегацією мікроводорості Chlorella vulgaris у водному середовищі. \u0000Практичне значення. Розроблене програмне забезпечення дозволяє кількісно оцінювати ріст популяції мікроводорості Chlorella vulgaris у водному середовищі та може бути використане для контролю росту біомаси водоростей у промисловому виробництві. \u0000Висновок. Розроблено програмне забезпечення, яке дозволяє оцінити рівномірність розподілу приросту популяції мікроводоростей Chlorella vulgaris у біомасі. Його можна використовувати для дослідження рівня концентрації мікроорганізмів у водному середовищі. Результати його перевірки свідчать про придатність розробленого програмного забезпечення до практичного використання. За допомогою розробленого програмного забезпечення визначено вплив на зростання біомаси мікроводоростей Chlorella vulgaris у водному середовищі. Показано, що зростання популяції мікроводоростей Chlorella vulgaris від 1 до 4 тижнів призводить до зниження індексу змішування з 93% до 47%, що зумовлено наявністю оптимальних умов для культивування мікроводоростей Chlorella vulgaris. Методика дослідження може бути використана при розробці автоматизованих комплексів моніторингу екологічного стану водних ресурсів та контролю промислової продукції мікроводоростей Chlorella vulgaris.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140218830","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-22DOI: 10.30857/2786-5371.2024.1.1
Д. В. Вараніцький, О. О. Розколодько, Майя Люта, Марія Володимирівна Захарова, Владислав Хотунов
Мета. Підвищення безпеки хмарних технологій. Проведення аналізу механізмів захисту інформації в хмарних середовищах, виділення їх особливостей. Пошук найбільш ефективного механізму захисту інформації, яка зберігається в хмарних середовищах. Покращення безпеки хмарних технологій дозволить користуватись такими технологіями більшій кількості людей та організацій, для яких безпека є дуже важливою. В зв’язку зі збільшенням кількості компаній та установ, що використовують хмарні середовища, для збереження та обміну внутрішніми даними виникає необхідність у покращені рівня безпеки даної системи. Методика. В статті розглянуто особливості механізмів захисту даних на хмарних середовищах. Проведено їх аналіз та виділено їх головні властивості та функції. Розглянуто дані механізми та обрано найбільш ефективний. Результати. Досліджено основні механізми захисту, такі як шифрування, захист даних при передачі, автентифікація та ізоляція користувачів. Виділено особливості цих механізмів. Кожен з цих механізмів має як сильні сторони, так і певні ризики втрати інформації. Для більшого розуміння принципів роботи механізмів захисту даних від загроз, представлена система демонстрації ефективності загроз на певні види даних та механізми протидій загрозам. Описані в роботі механізми захисту демонструють необхідність створення надійної системи безпеки і захисту інформації в хмарних середовищах. Використання хмарних технологій для збереження інформації обов’язково має супроводжуватися постійним вдосконаленням системи захисту, а також використанням найбільш надійного механізму. Наукова новизна. Представлені механізми захисту можуть стати основою для розробки нових способів захисту інформації в хмарному середовищі, що дозволить користуватися хмарними технологіями більшій кількості людей без ризику втрати даних. Практична значимість. Відповідно до результатів аналізу визначено існуючі механізми захисту даних в хмарному середовищі, порівняно механізми надання безпеки хмарним технологіям, побудови схеми взаємодії користувача, серверів управління ключами і хмарного сервера.
{"title":"АНАЛІЗ МЕХАНІЗМІВ ЗАХИСТУ ДАНИХ В ХМАРНИХ СЕРЕДОВИЩАХ","authors":"Д. В. Вараніцький, О. О. Розколодько, Майя Люта, Марія Володимирівна Захарова, Владислав Хотунов","doi":"10.30857/2786-5371.2024.1.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2024.1.1","url":null,"abstract":"Мета. Підвищення безпеки хмарних технологій. Проведення аналізу механізмів захисту інформації в хмарних середовищах, виділення їх особливостей. Пошук найбільш ефективного механізму захисту інформації, яка зберігається в хмарних середовищах. Покращення безпеки хмарних технологій дозволить користуватись такими технологіями більшій кількості людей та організацій, для яких безпека є дуже важливою. В зв’язку зі збільшенням кількості компаній та установ, що використовують хмарні середовища, для збереження та обміну внутрішніми даними виникає необхідність у покращені рівня безпеки даної системи. \u0000Методика. В статті розглянуто особливості механізмів захисту даних на хмарних середовищах. Проведено їх аналіз та виділено їх головні властивості та функції. Розглянуто дані механізми та обрано найбільш ефективний. \u0000Результати. Досліджено основні механізми захисту, такі як шифрування, захист даних при передачі, автентифікація та ізоляція користувачів. Виділено особливості цих механізмів. Кожен з цих механізмів має як сильні сторони, так і певні ризики втрати інформації. Для більшого розуміння принципів роботи механізмів захисту даних від загроз, представлена система демонстрації ефективності загроз на певні види даних та механізми протидій загрозам. Описані в роботі механізми захисту демонструють необхідність створення надійної системи безпеки і захисту інформації в хмарних середовищах. Використання хмарних технологій для збереження інформації обов’язково має супроводжуватися постійним вдосконаленням системи захисту, а також використанням найбільш надійного механізму. \u0000Наукова новизна. Представлені механізми захисту можуть стати основою для розробки нових способів захисту інформації в хмарному середовищі, що дозволить користуватися хмарними технологіями більшій кількості людей без ризику втрати даних. \u0000Практична значимість. Відповідно до результатів аналізу визначено існуючі механізми захисту даних в хмарному середовищі, порівняно механізми надання безпеки хмарним технологіям, побудови схеми взаємодії користувача, серверів управління ключами і хмарного сервера.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140213639","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-22DOI: 10.30857/2786-5371.2024.1.9
А. В. Заєць, О. А. Андреєва
Метою дослідження є аналіз хімічної природи нових комерційних модифікованих жирувальних матеріалів, отриманих на базі сульфованих, сульфітованих, окиснених природних і синтетичних жирів, а також визначення особливостей взаємодії в системі «колаген-жирувальний матеріал», що дозволить прогнозувати поведінку цих матеріалів під час рідинного оздоблення шкіри. Методика. Для реалізації поставленої мети використано спектральний аналіз та інтерпретацію спектрів модифікованих жирувальних матеріалів та желатину, як моделі колагену, обробленого цими матеріалами. Досліджено нові жирувальні засоби фірми Smit & Zoon (Нідерланди): Sulphirol EG 60 - сульфітовані натуральні та синтетичні жири; Synthol LC - натуральні та синтетичні жири, сульфовані тригліцериди, лецитинвмісна суміш; Sulphirol C - окиснені сульфітовані жири на базі жирів морських риб. Хімічну природу аналізованих матеріалів та їх взаємодію з желатином вивчали за допомогою методу інфрачервоної спектроскопії. Дослідження проводили на інфрачервоному (FTIR) спектрометрі, призначеному для отримання інфрачервоних спектрів пропускання або відбиття досліджуваних об՚єктів. Результати проведеного дослідження. Експериментально встановлено, що через наявність різноманітних функціональних груп та зв՚язків нові модифіковані жирувальні матеріали мають поліфункціональну природу і можуть взаємодіяти з желатином з утворенням у його структурі нових (водневих, електровалентних, ковалентних і т.і.) зв՚язків. На підставі дослідження відносної оптичної густини плівок хромованого желатину до та після оброблення модифікованими жирувальними матеріалами виявлено, що найбільшу участь у цій взаємодії беруть сірко- та фосфовмісні групи жирів та азотовмісні (амінні, імінні, амідні) групи желатину, менш активні його кисневмісні (гідроксильні та карбонільні) групи. Серед досліджуваних жирувальних матеріалів більшу активність у взаємодії з желатином виявляють сульфітований жир Sulphirol EG 60 та сульфований лецитинвмісний Synthol LC, ніж жирувальний матеріал Sulphirol C, синтезований на базі окиснених і сульфітованих жирів морських риб. Виявлена здатність модифікованих жирувальних матеріалів до взаємодії з желатином, а, отже, і з колагеном, сприятиме попередженню перерозподілу їх у дермі або вилучення з неї, що позитивно позначиться на стабільності структури і властивостей шкіри та шкіряних виробів. Наукова новизна полягає у визначенні хімічної природи нових модифікованих жирувальних матеріалів різного походження, призначених для оброблення шкіри, а також характеру їх взаємодії з желатином - моделлю колагену, який є основною складовою дерми шкірного покриву тварин і натуральної шкіри, яку з нього виготовляють. Це дозволить пояснити особливості перетворень у системі «колаген-жирувальний матеріал» під час рідинного оздоблення, їх вплив на формування структури та властивості шкіри. Практична значимість. Результати роботи сприятимуть розширенню асортименту та обґрунтованому використанню хімічних реагентів нового покоління в інновац
{"title":"СПЕКТРОСКОПІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ХІМІЧНОЇ ПРИРОДИ ТА ВЗАЄМОДІЇ З КОЛАГЕНОМ МОДИФІКОВАНИХ ЖИРУВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ","authors":"А. В. Заєць, О. А. Андреєва","doi":"10.30857/2786-5371.2024.1.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2024.1.9","url":null,"abstract":"Метою дослідження є аналіз хімічної природи нових комерційних модифікованих жирувальних матеріалів, отриманих на базі сульфованих, сульфітованих, окиснених природних і синтетичних жирів, а також визначення особливостей взаємодії в системі «колаген-жирувальний матеріал», що дозволить прогнозувати поведінку цих матеріалів під час рідинного оздоблення шкіри. \u0000Методика. Для реалізації поставленої мети використано спектральний аналіз та інтерпретацію спектрів модифікованих жирувальних матеріалів та желатину, як моделі колагену, обробленого цими матеріалами. Досліджено нові жирувальні засоби фірми Smit & Zoon (Нідерланди): Sulphirol EG 60 - сульфітовані натуральні та синтетичні жири; Synthol LC - натуральні та синтетичні жири, сульфовані тригліцериди, лецитинвмісна суміш; Sulphirol C - окиснені сульфітовані жири на базі жирів морських риб. Хімічну природу аналізованих матеріалів та їх взаємодію з желатином вивчали за допомогою методу інфрачервоної спектроскопії. Дослідження проводили на інфрачервоному (FTIR) спектрометрі, призначеному для отримання інфрачервоних спектрів пропускання або відбиття досліджуваних об՚єктів. \u0000Результати проведеного дослідження. Експериментально встановлено, що через наявність різноманітних функціональних груп та зв՚язків нові модифіковані жирувальні матеріали мають поліфункціональну природу і можуть взаємодіяти з желатином з утворенням у його структурі нових (водневих, електровалентних, ковалентних і т.і.) зв՚язків. На підставі дослідження відносної оптичної густини плівок хромованого желатину до та після оброблення модифікованими жирувальними матеріалами виявлено, що найбільшу участь у цій взаємодії беруть сірко- та фосфовмісні групи жирів та азотовмісні (амінні, імінні, амідні) групи желатину, менш активні його кисневмісні (гідроксильні та карбонільні) групи. Серед досліджуваних жирувальних матеріалів більшу активність у взаємодії з желатином виявляють сульфітований жир Sulphirol EG 60 та сульфований лецитинвмісний Synthol LC, ніж жирувальний матеріал Sulphirol C, синтезований на базі окиснених і сульфітованих жирів морських риб. Виявлена здатність модифікованих жирувальних матеріалів до взаємодії з желатином, а, отже, і з колагеном, сприятиме попередженню перерозподілу їх у дермі або вилучення з неї, що позитивно позначиться на стабільності структури і властивостей шкіри та шкіряних виробів. \u0000Наукова новизна полягає у визначенні хімічної природи нових модифікованих жирувальних матеріалів різного походження, призначених для оброблення шкіри, а також характеру їх взаємодії з желатином - моделлю колагену, який є основною складовою дерми шкірного покриву тварин і натуральної шкіри, яку з нього виготовляють. Це дозволить пояснити особливості перетворень у системі «колаген-жирувальний матеріал» під час рідинного оздоблення, їх вплив на формування структури та властивості шкіри. \u0000Практична значимість. Результати роботи сприятимуть розширенню асортименту та обґрунтованому використанню хімічних реагентів нового покоління в інновац","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140217484","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：