Pub Date : 2023-05-21DOI: 10.30857/2786-5371.2022.6.7
О. О. Бутенко, О. В. Черниш, Ю. О. Кубай, В. Г. Хоменко, В. З. Барсуков, Я. А. Куриптя
Мета: Дослідження впливу фізичних властивостей природних графітів на електропровідність полімерних покриттів. Методика: Геометричні параметри частинок різнодисперсних графітів вивчалися методами оптичної та електронної мікроскопії. Зміна просторової електропровідності графітових порошків під дією зовнішнього навантаження визначалася за допомогою спеціально виготовленої комірки. З урахуванням анізотропних фізичних властивостей кристалів графіту при виготовленні композитів у полімерне зв’язувальне додавався диспергований технічний вуглець. Диспергування здійснювалось за допомогою ультразвуку в спиртовому середовищі. Як зв’язувальне дисперсних компонентів використовувався 10%-ий розчин полівінілбутиралю в етанолі. Товщина композиту на твердій поверхні задавалася за допомогою аплікатора. Поверхнева електропровідність фіксувалася чотирьохелектродним методом. Результати: Досліджена залежність поверхневої електропровідності полімерних композитів від розмірів, форми та полідисперсності частинок графіту. При отриманні полімерних покриттів на основі графіту лакофарбовим методом виникає суттєва орієнтація двохвимірних частинок мінералу, що суттєво впливає на просторову електропровідність композита. Фактором, який обмежує електропровідність полімерних покриттів на основі крупнодисперсних графітів, є мікропори і дрібні тріщини, обумовлені низьким ущільненням таких частинок і великим об’ємом етанолу в 10%-му розчині полімерного зв’язувального. Ультразвук за певних умов приводить до розшарування частинок графіту, що сприяє підвищенню електропровідності композитних покриттів. Наукова новизна: Установлено, що зі збільшенням розмірів і зменшенням полідисперсності частинок лускатого графіту поверхнева електропровідність полімерного покриття зростає. Додавання до композиту дисперсних вуглецевих чи неорганічних добавок знижує дану електропровідність. Практичне значення: Зростання поверхневої електропровідності полімерних композитів у екрануючих пристроях сприяє ефективності захисту людини та електроніки від негативного впливу електромагнітного випромінювання.
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ ГРАФІТІВ В ЕЛЕКТРОПРОВІДНИХ ПОЛІМЕРНИХ КОМПОЗИТАХ","authors":"О. О. Бутенко, О. В. Черниш, Ю. О. Кубай, В. Г. Хоменко, В. З. Барсуков, Я. А. Куриптя","doi":"10.30857/2786-5371.2022.6.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2022.6.7","url":null,"abstract":"Мета: Дослідження впливу фізичних властивостей природних графітів на електропровідність полімерних покриттів. \u0000Методика: Геометричні параметри частинок різнодисперсних графітів вивчалися методами оптичної та електронної мікроскопії. Зміна просторової електропровідності графітових порошків під дією зовнішнього навантаження визначалася за допомогою спеціально виготовленої комірки. З урахуванням анізотропних фізичних властивостей кристалів графіту при виготовленні композитів у полімерне зв’язувальне додавався диспергований технічний вуглець. Диспергування здійснювалось за допомогою ультразвуку в спиртовому середовищі. Як зв’язувальне дисперсних компонентів використовувався 10%-ий розчин полівінілбутиралю в етанолі. Товщина композиту на твердій поверхні задавалася за допомогою аплікатора. Поверхнева електропровідність фіксувалася чотирьохелектродним методом. \u0000Результати: Досліджена залежність поверхневої електропровідності полімерних композитів від розмірів, форми та полідисперсності частинок графіту. При отриманні полімерних покриттів на основі графіту лакофарбовим методом виникає суттєва орієнтація двохвимірних частинок мінералу, що суттєво впливає на просторову електропровідність композита. Фактором, який обмежує електропровідність полімерних покриттів на основі крупнодисперсних графітів, є мікропори і дрібні тріщини, обумовлені низьким ущільненням таких частинок і великим об’ємом етанолу в 10%-му розчині полімерного зв’язувального. Ультразвук за певних умов приводить до розшарування частинок графіту, що сприяє підвищенню електропровідності композитних покриттів. \u0000Наукова новизна: Установлено, що зі збільшенням розмірів і зменшенням полідисперсності частинок лускатого графіту поверхнева електропровідність полімерного покриття зростає. Додавання до композиту дисперсних вуглецевих чи неорганічних добавок знижує дану електропровідність. \u0000Практичне значення: Зростання поверхневої електропровідності полімерних композитів у екрануючих пристроях сприяє ефективності захисту людини та електроніки від негативного впливу електромагнітного випромінювання.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80707519","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-21DOI: 10.30857/2786-5371.2022.4.3
Олександр Манойленко, Володимир Горобець, Володимир Дворжак, Д. Д. Писаренко, К. А. Билик
Мета: розроблення класифікації за структурними ознаками та аналіз застосування відомих механізмів подачі голкових ниток (МПГН) швейних машин ланцюгового стібка різних типів (100, 400, 500, 600 та 800). Методика включає основні етапи структурно-топологічного аналізу, а саме: формування функціональних задач, розділення об’єктів МПГН за принциповим та функціональним аспектом на елементи (ланки, ниткоподавачі, нитконапрямники, регулятор натягу нитки, можливості регулювання закону та величини подачі нитки тощо), проведення топологічної декомпозиції МПГН та відношень між ними, не вникаючи у їх змістовний опис, групування за типом та реалізації типу стібка. Результати: отримано узагальнену класифікацію МПГН, яка враховує тип механізму, приналежність до типу ланок, наявність систем автоматизованого контролю та електромеханічних пристроїв. Окрім цього МПГН структуровані в групи у відповідності застосування їх в швейних машинах для утворення певних типів ланцюгових стібків. Наукова новизна полягає в структурно-топологічному аналізі МПГН швейних машин ланцюгового стібка та розробці їх класифікації. Практична значимість: систематизація відомих МПГН, що полегшує вибір їх структури при проєктуванні швейних машин ланцюгового стібка.
{"title":"АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ТА РОЗРОБЛЕННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ МЕХАНІЗМІВ ПОДАЧІ ГОЛКОВИХ НИТОК ШВЕЙНИХ МАШИН ЛАНЦЮГОВОГО СТІБКА","authors":"Олександр Манойленко, Володимир Горобець, Володимир Дворжак, Д. Д. Писаренко, К. А. Билик","doi":"10.30857/2786-5371.2022.4.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2022.4.3","url":null,"abstract":"Мета: розроблення класифікації за структурними ознаками та аналіз застосування відомих механізмів подачі голкових ниток (МПГН) швейних машин ланцюгового стібка різних типів (100, 400, 500, 600 та 800). \u0000Методика включає основні етапи структурно-топологічного аналізу, а саме: формування функціональних задач, розділення об’єктів МПГН за принциповим та функціональним аспектом на елементи (ланки, ниткоподавачі, нитконапрямники, регулятор натягу нитки, можливості регулювання закону та величини подачі нитки тощо), проведення топологічної декомпозиції МПГН та відношень між ними, не вникаючи у їх змістовний опис, групування за типом та реалізації типу стібка. \u0000Результати: отримано узагальнену класифікацію МПГН, яка враховує тип механізму, приналежність до типу ланок, наявність систем автоматизованого контролю та електромеханічних пристроїв. Окрім цього МПГН структуровані в групи у відповідності застосування їх в швейних машинах для утворення певних типів ланцюгових стібків. \u0000Наукова новизна полягає в структурно-топологічному аналізі МПГН швейних машин ланцюгового стібка та розробці їх класифікації. \u0000Практична значимість: систематизація відомих МПГН, що полегшує вибір їх структури при проєктуванні швейних машин ланцюгового стібка.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"76641188","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-21DOI: 10.30857/2786-5371.2023.1.4
В. І. Дешко, О. С. Наумчук
Мета. Метою роботи є дослідження різних аспектів реалізації nZEB – концепції будівель в європейських країнах, та визначення основних проблем та перешкод на шляху масштабування та розвитку будівель з майже нульовим енергоспоживанням і використання цього досвіду для України. Методика. Аналіз нормативних документів, наукових праць та практик щодо використання концепції nZEB в європейських країнах. Результати. Проведено огляд нормативно-правових документів, наукових праць та практик у напрямку реалізації та закріплення визначення концепції будівель з майже нульовим споживанням енергії у країнах Європи як взаємо доповнення високо енергоефективної будівлі та відновлювальних джерел енергії, енергоефективних матеріалів та технологій. Розглянуто варіанти деталізованої оцінки нового будівництва nZEB житлового сектора. Проаналізовано вплив можливих кліматичних змін на характеристики nZEB протягом життєвого циклу, в тому числі потреб в опаленні та в охолодженні. Наведено приклади реалізації nZEB концепції при реновації будівель різного призначення. Акцент робиться на можливій невідповідності та узгодженні стандартів nZEB з найкращим фінансовим рішеннями та послідовності реалізації підходів щодо забезпечення майже нульового споживання енергії будівлями різного призначення для різних кліматичних регіонів Європи, проаналізовано основні виклики та перешкоди у збільшенні частки використання таких будівель. Наукова новизна. Згруповано та проаналізовано різні аспекти реалізації nZEB концепції, від нормативно – правових документів, державного стимулювання, балансу в концепції енергоефективних рішень та частки відновлювальних джерел енергії, до технічних та культурно поведінкових бар’єрів. Практична значимість роботи полягає у використанні наведених підходів та досвіду європейських країн для масштабування будинків nZEB концепції в умовах України.
{"title":"АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ NZEB КОНЦЕПЦІЇ ДЛЯ БУДІВЕЛЬ У ЦЕНТРАЛЬНІЙ ТА СХІДНІЙ ЄВРОПІ","authors":"В. І. Дешко, О. С. Наумчук","doi":"10.30857/2786-5371.2023.1.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2023.1.4","url":null,"abstract":"Мета. Метою роботи є дослідження різних аспектів реалізації nZEB – концепції будівель в європейських країнах, та визначення основних проблем та перешкод на шляху масштабування та розвитку будівель з майже нульовим енергоспоживанням і використання цього досвіду для України. \u0000Методика. Аналіз нормативних документів, наукових праць та практик щодо використання концепції nZEB в європейських країнах. \u0000Результати. Проведено огляд нормативно-правових документів, наукових праць та практик у напрямку реалізації та закріплення визначення концепції будівель з майже нульовим споживанням енергії у країнах Європи як взаємо доповнення високо енергоефективної будівлі та відновлювальних джерел енергії, енергоефективних матеріалів та технологій. Розглянуто варіанти деталізованої оцінки нового будівництва nZEB житлового сектора. Проаналізовано вплив можливих кліматичних змін на характеристики nZEB протягом життєвого циклу, в тому числі потреб в опаленні та в охолодженні. Наведено приклади реалізації nZEB концепції при реновації будівель різного призначення. Акцент робиться на можливій невідповідності та узгодженні стандартів nZEB з найкращим фінансовим рішеннями та послідовності реалізації підходів щодо забезпечення майже нульового споживання енергії будівлями різного призначення для різних кліматичних регіонів Європи, проаналізовано основні виклики та перешкоди у збільшенні частки використання таких будівель. \u0000Наукова новизна. Згруповано та проаналізовано різні аспекти реалізації nZEB концепції, від нормативно – правових документів, державного стимулювання, балансу в концепції енергоефективних рішень та частки відновлювальних джерел енергії, до технічних та культурно поведінкових бар’єрів. \u0000Практична значимість роботи полягає у використанні наведених підходів та досвіду європейських країн для масштабування будинків nZEB концепції в умовах України.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79761090","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-21DOI: 10.30857/2786-5371.2022.6.3
Н. М. Куць, Ю. М. Пилипенко
Мета. Пошук та реалізація засобів інтеграції концептуального підходу до створення нових музичних творів. Методика. Виокремлено набір концептуальних складових музичної композиції. В проектуванні програмної системи використано принципи чистої архітектури SOLID. В проектуванні алгоритмів покладено в основу парадигму «розділяй та володарюй». Результати. Розроблені алгоритми, написана та відлагоджена програма на мові програмування Kotlin, яка дозволяє працювати над редагуванням музичної композиції на концептуальному рівні – редагуючи концептуальні зв’язки, а не конкретні параметри нот. Об’єм програми близько 16 тисяч операторів. Тестування програми показало, що її використання дає можливість прискорити музичну обробку композиції приблизно в 10000 разів у порівнянні з ручним редагуванням. Зрозуміло, що остаточне рішення про вдалість відповідного редагування приймає автор, але в нього тепер з’являється можливість прослуховування різних варіантів обробленої композиції, на створення яких він, по суті, не витрачає час. Наукова новизна. Запропоновано новий підхід до використання комп’ютеру при написані музичних композицій, коли на основі мелодії автору комп’ютерна програма генерує, згідно закладених шаблонів, дещо змінені акценти звучання твору ( наприклад, по тембру, тональності, ритму і т. д.). Цей підхід реалізовано в вигляді комп’ютерної програми, використання якої в тисячі разів прискорює генерацію музичних творів, в яких звучить мелодія автора. Практична значимість. Написаний програмний продукт дає змогу композитору ефективно використовувати нові можливості створення музичних композицій на основі мелодії автора.
{"title":"КОМП’ЮТЕРНА ПРОГРАМА ГЕНЕРАЦІЇ МУЗИЧНИХ КОМПОЗИЦІЙ НА ОСНОВІ МЕЛОДІЇ АВТОРА","authors":"Н. М. Куць, Ю. М. Пилипенко","doi":"10.30857/2786-5371.2022.6.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2022.6.3","url":null,"abstract":"Мета. Пошук та реалізація засобів інтеграції концептуального підходу до створення нових музичних творів. \u0000Методика. Виокремлено набір концептуальних складових музичної композиції. В проектуванні програмної системи використано принципи чистої архітектури SOLID. В проектуванні алгоритмів покладено в основу парадигму «розділяй та володарюй». \u0000Результати. Розроблені алгоритми, написана та відлагоджена програма на мові програмування Kotlin, яка дозволяє працювати над редагуванням музичної композиції на концептуальному рівні – редагуючи концептуальні зв’язки, а не конкретні параметри нот. Об’єм програми близько 16 тисяч операторів. Тестування програми показало, що її використання дає можливість прискорити музичну обробку композиції приблизно в 10000 разів у порівнянні з ручним редагуванням. Зрозуміло, що остаточне рішення про вдалість відповідного редагування приймає автор, але в нього тепер з’являється можливість прослуховування різних варіантів обробленої композиції, на створення яких він, по суті, не витрачає час. \u0000Наукова новизна. Запропоновано новий підхід до використання комп’ютеру при написані музичних композицій, коли на основі мелодії автору комп’ютерна програма генерує, згідно закладених шаблонів, дещо змінені акценти звучання твору ( наприклад, по тембру, тональності, ритму і т. д.). Цей підхід реалізовано в вигляді комп’ютерної програми, використання якої в тисячі разів прискорює генерацію музичних творів, в яких звучить мелодія автора. \u0000Практична значимість. Написаний програмний продукт дає змогу композитору ефективно використовувати нові можливості створення музичних композицій на основі мелодії автора.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"91320835","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-21DOI: 10.30857/2786-5371.2022.6.5
М. М. Шовкалюк, К. Ю. Пахунова, О. М. Шевченко
Вступ. Зважаючи на енергозалежність України, підвищення енергоефективності житлового фонду є надзвичайно актуальним завданням. Будівля є складною енергетичною системою, для вивчення якої застосовується системний підхід; тому актуальності набувають методи енергетичного моделювання з використанням програмних комплексів. Мета. Проведення енергообстеження з опитуванням мешканців та визначення енергетичних характеристик із застосуванням програмних продуктів для енергоаудиторів для моделювання і вибору обладнання. Методика. Дослідження включало інструментальні виміри, техніко-економічний аналіз з використанням інженерних методик розрахунку, анкетування мешканців, моделювання у спеціалізованих програмних продуктах RETScreen, DesignBuilder, Audytor OZC, PV-SOL та T-SOL; використано метод інтегрованої вартості для вибору джерела теплоти. Результати. Отримано структуру енергоспоживання будівлі та проведено оцінювання потенціалу енергозбереження з урахуванням особливостей експлуатації та технічних можливостей; запропоновано три пакети енергозберігаючих заходів. За допомогою розроблених моделей в спеціалізованих програмах виконано моделювання енергоспоживання до та після впровадження заходів та підібрано обладнання для використання сонячної енергії. Дослідження проводилося в рамках роботи над магістерською дисертацією. Наукова новизна. Розглянуто можливості різного програмного забезпечення для моделювання енергетичних характеристик житлової будівлі, наведено порівняльний аналіз результатів та здійснено вибір одного із заходів на основі аналізу руху грошових коштів. Практична значимість. За допомогою програмного забезпечення побудовано 3D моделі і виконано прикладні дослідження енергетичних характеристик та розроблено пропозиції для термомодернізації існуючої житлової будівлі з урахуванням фактичних умов експлуатації, запропоновано три пакети заходів «Мінімальний», «Оптимальний», «Максимальний».
{"title":"АНАЛІЗ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЖИТЛОВОЇ БАГАТОКВАРТИРНОЇ БУДІВЛІ ІЗ УРАХУВАННЯМ СОЦІАЛЬНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ФАКТОРІВ","authors":"М. М. Шовкалюк, К. Ю. Пахунова, О. М. Шевченко","doi":"10.30857/2786-5371.2022.6.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2022.6.5","url":null,"abstract":"Вступ. Зважаючи на енергозалежність України, підвищення енергоефективності житлового фонду є надзвичайно актуальним завданням. Будівля є складною енергетичною системою, для вивчення якої застосовується системний підхід; тому актуальності набувають методи енергетичного моделювання з використанням програмних комплексів. \u0000Мета. Проведення енергообстеження з опитуванням мешканців та визначення енергетичних характеристик із застосуванням програмних продуктів для енергоаудиторів для моделювання і вибору обладнання. \u0000Методика. Дослідження включало інструментальні виміри, техніко-економічний аналіз з використанням інженерних методик розрахунку, анкетування мешканців, моделювання у спеціалізованих програмних продуктах RETScreen, DesignBuilder, Audytor OZC, PV-SOL та T-SOL; використано метод інтегрованої вартості для вибору джерела теплоти. \u0000Результати. Отримано структуру енергоспоживання будівлі та проведено оцінювання потенціалу енергозбереження з урахуванням особливостей експлуатації та технічних можливостей; запропоновано три пакети енергозберігаючих заходів. За допомогою розроблених моделей в спеціалізованих програмах виконано моделювання енергоспоживання до та після впровадження заходів та підібрано обладнання для використання сонячної енергії. Дослідження проводилося в рамках роботи над магістерською дисертацією. \u0000Наукова новизна. Розглянуто можливості різного програмного забезпечення для моделювання енергетичних характеристик житлової будівлі, наведено порівняльний аналіз результатів та здійснено вибір одного із заходів на основі аналізу руху грошових коштів. \u0000Практична значимість. За допомогою програмного забезпечення побудовано 3D моделі і виконано прикладні дослідження енергетичних характеристик та розроблено пропозиції для термомодернізації існуючої житлової будівлі з урахуванням фактичних умов експлуатації, запропоновано три пакети заходів «Мінімальний», «Оптимальний», «Максимальний».","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90229881","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-21DOI: 10.30857/2786-5371.2023.1.2
Борис Іванович Басок, Ольга Приймак, Сергій Гончарук, П. О. Пасічник
Мета. Метою дослідження є аналіз поведінки та зміни теплофізичних властивостей найбільш використовуваних у будівництві теплоізоляційних систем протягом повного терміну експлуатації будівель експериментальним шляхом. Методика. Для дослідження теплофізичних властивостей різних варіантів теплової ізоляції стінових огороджувальних конструкцій проведені заходи з термомодернізації адміністративної будівлі і розроблено комплекс з дослідження тепловтрат. Проведено порівняння експериментальних даних, що отримані протягом експлуатації теплоізоляційних конструкцій упродовж тривалого терміну експлуатації. Результати. Отримані дослідні дані щодо коливань температур та розподілу густини теплового потоку термомодернізованої ділянки стінової огороджувальної конструкції утепленої різними способами від 16–17 лютого 2013 року та 16–17 січня 2022 року та порівняно значення фактичних коефіцієнтів теплопровідності різних теплоізоляційних матеріалів у першому наближенні. Наукова новизна. Експериментально обгрунтована необхідність оцінки впливу терміну експлуатації на теплофізичні властивості теплоізоляційних матеріалів, що використовуються при термомодернізації будівель різного призначення. Практична значимість. Наведено важливий фактор, що не враховується при проектуванні теплоізоляційних оболонок будівель і споруд та означено шлях його дослідження.
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТЕРМІНУ ЕКСПЛУАТАЦІЇ НА ТЕПЛОФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ РІЗНИХ ТИПІВ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЇ СТІНОВИХ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ","authors":"Борис Іванович Басок, Ольга Приймак, Сергій Гончарук, П. О. Пасічник","doi":"10.30857/2786-5371.2023.1.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2023.1.2","url":null,"abstract":"Мета. Метою дослідження є аналіз поведінки та зміни теплофізичних властивостей найбільш використовуваних у будівництві теплоізоляційних систем протягом повного терміну експлуатації будівель експериментальним шляхом. \u0000Методика. Для дослідження теплофізичних властивостей різних варіантів теплової ізоляції стінових огороджувальних конструкцій проведені заходи з термомодернізації адміністративної будівлі і розроблено комплекс з дослідження тепловтрат. Проведено порівняння експериментальних даних, що отримані протягом експлуатації теплоізоляційних конструкцій упродовж тривалого терміну експлуатації. \u0000Результати. Отримані дослідні дані щодо коливань температур та розподілу густини теплового потоку термомодернізованої ділянки стінової огороджувальної конструкції утепленої різними способами від 16–17 лютого 2013 року та 16–17 січня 2022 року та порівняно значення фактичних коефіцієнтів теплопровідності різних теплоізоляційних матеріалів у першому наближенні. \u0000Наукова новизна. Експериментально обгрунтована необхідність оцінки впливу терміну експлуатації на теплофізичні властивості теплоізоляційних матеріалів, що використовуються при термомодернізації будівель різного призначення. \u0000Практична значимість. Наведено важливий фактор, що не враховується при проектуванні теплоізоляційних оболонок будівель і споруд та означено шлях його дослідження.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74967146","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-21DOI: 10.30857/2786-5371.2022.4.2
О. О. Кузнєцова, Лариса Сергіївна Ястремська, І. М. Корнієнко, Михайло Миколайович Барановський
Мета. Метою роботи є дослідження формування екологічних орієнтирів в енергетичній політиці ЄС та України, визначення деяких проблемних питань, що характеризують сучасний стан процесу екологізації енергетики та знаходження відповідних рішень щодо розв’язання цих проблем. Методика. Аналіз нормативно-правових актів ЄС та України в сфері відновлюваної енергетики та енергоефективності та літературних джерел, в яких висвітлюються проблеми процесу екологізації енергетики. Результати. Виконано аналіз впровадження екологічних орієнтирів до енергетичної політики та актів законодавства ЄС та України. Досліджено стан адаптації національного законодавства у сфері енергетики до вимог низки Директив ЄС. Розкрито основні завдання, які стоять перед Україною у зв’язку з проголошенням Європейського зеленого курсу та амбітних планів щодо реформування енергетичного сектора ЄС з метою досягнення кліматичної нейтральності у 2050 році. Розглянуто шляхи ефективного залучення України до формування політики у рамках Європейського зеленого курсу. Наукова новизна. Виконана систематизація та порівняння нормативно-правової бази ЄС та України з точки зору впровадження екологічних орієнтирів до енергетичної політики та окреслено проблемні аспекти державного нормативно-правового регулювання в сфері відновлюваної енергетики та енергоефективності в контексті евроінтеграційного вектору розвитку України. Практичне значення. Пропозиції щодо активної співпраці з ЄС на всіх етапах розроблення нормативно-правових актів та врахування нових екологічно орієнтованих ініціатив ЄС в сфері енергетики під час розробки національних програм дій з розвитку відновлюваної енергетики дозволять вчасно адаптувати національне законодавство до сучасних викликів та більш ефективно втілювати принципи сталого розвитку.
{"title":"ЕКОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС ТА УКРАЇНИ","authors":"О. О. Кузнєцова, Лариса Сергіївна Ястремська, І. М. Корнієнко, Михайло Миколайович Барановський","doi":"10.30857/2786-5371.2022.4.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2022.4.2","url":null,"abstract":"Мета. Метою роботи є дослідження формування екологічних орієнтирів в енергетичній політиці ЄС та України, визначення деяких проблемних питань, що характеризують сучасний стан процесу екологізації енергетики та знаходження відповідних рішень щодо розв’язання цих проблем. \u0000Методика. Аналіз нормативно-правових актів ЄС та України в сфері відновлюваної енергетики та енергоефективності та літературних джерел, в яких висвітлюються проблеми процесу екологізації енергетики. \u0000Результати. Виконано аналіз впровадження екологічних орієнтирів до енергетичної політики та актів законодавства ЄС та України. Досліджено стан адаптації національного законодавства у сфері енергетики до вимог низки Директив ЄС. Розкрито основні завдання, які стоять перед Україною у зв’язку з проголошенням Європейського зеленого курсу та амбітних планів щодо реформування енергетичного сектора ЄС з метою досягнення кліматичної нейтральності у 2050 році. Розглянуто шляхи ефективного залучення України до формування політики у рамках Європейського зеленого курсу. \u0000Наукова новизна. Виконана систематизація та порівняння нормативно-правової бази ЄС та України з точки зору впровадження екологічних орієнтирів до енергетичної політики та окреслено проблемні аспекти державного нормативно-правового регулювання в сфері відновлюваної енергетики та енергоефективності в контексті евроінтеграційного вектору розвитку України. \u0000Практичне значення. Пропозиції щодо активної співпраці з ЄС на всіх етапах розроблення нормативно-правових актів та врахування нових екологічно орієнтованих ініціатив ЄС в сфері енергетики під час розробки національних програм дій з розвитку відновлюваної енергетики дозволять вчасно адаптувати національне законодавство до сучасних викликів та більш ефективно втілювати принципи сталого розвитку.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80690717","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-21DOI: 10.30857/2786-5371.2022.5.3
А. С. Трихлєб, І. В. Панасюк
Мета. Дослідження процесу відновлення деградованих сонячних панелей з метою розроблення спрощених методів визначення місць деградації. Розроблення рекомендацій та обладнання для відновлення деградованих сонячних панелей. Методика. Аналітичне дослідження літературних джерел, узагальнення літературних джерел, спостереження, порівняння, вимір, експеримент, матеріальне моделювання, фізичне моделювання. Результати. Проаналізовано причини потенційно викликаної деградації (PID) сонячних панелей. Визначено, що PID виникає через незначні небажані струми між напівпровідником з одного боку та склом, антибліковим покриттям (ARC), рамою та кріпленням з іншого боку. Погіршення продуктивності пов’язане з міграцією іонів натрію зі скляної пластини через інкапсуляцію (зазвичай: EVA) і антиблікове покриття (ARC) до комірки. Це відбувається, коли напівпровідник у комірці набуває негативного потенціалу щодо інкапсуляції та опорної структури. Визначено фактори сприяння PID. Температура, і вологість сприяють PID, також інтенсивність ефекту залежність від розташування в рядку. Сформульовано умови уникнення або пом'якшення PID. Розглянуто обладнання для запобігання та реверсу PID. Створено стенди для відстеження зміни вольт-амперної характеристики та відновлення деградованих сонячних панелей. Розроблено метод органолептичного визначення місць деградації батарей Розроблено рекомендації, щодо відновлення сонячних панелей в польових умовах. Наукова новизна. Виявлено взаємозв’язок між контактом панелей з елементами кріплення і інтенсивністю їх деградації. Встановлено, що частини панелей, які торкались конструкції кріплення, деградували сильніше інших конструкцій батареї. Ці частини шунтують інші частини елементів батареї. Практична значимість. Розроблено метод органолептичного визначення місць деградації батарей Розроблено рекомендації, щодо відновлення сонячних панелей в природних умовах. Визначено що панелі, які мали підвищений потенціал відносно землі відновлювалися швидше, ніж на стенді.
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ВІДНОВЛЕННЯ ДЕГРАДОВАНИХ СОНЯЧНИХ ПАНЕЛЕЙ","authors":"А. С. Трихлєб, І. В. Панасюк","doi":"10.30857/2786-5371.2022.5.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2022.5.3","url":null,"abstract":"Мета. Дослідження процесу відновлення деградованих сонячних панелей з метою розроблення спрощених методів визначення місць деградації. Розроблення рекомендацій та обладнання для відновлення деградованих сонячних панелей. \u0000Методика. Аналітичне дослідження літературних джерел, узагальнення літературних джерел, спостереження, порівняння, вимір, експеримент, матеріальне моделювання, фізичне моделювання. \u0000Результати. Проаналізовано причини потенційно викликаної деградації (PID) сонячних панелей. Визначено, що PID виникає через незначні небажані струми між напівпровідником з одного боку та склом, антибліковим покриттям (ARC), рамою та кріпленням з іншого боку. Погіршення продуктивності пов’язане з міграцією іонів натрію зі скляної пластини через інкапсуляцію (зазвичай: EVA) і антиблікове покриття (ARC) до комірки. Це відбувається, коли напівпровідник у комірці набуває негативного потенціалу щодо інкапсуляції та опорної структури. Визначено фактори сприяння PID. Температура, і вологість сприяють PID, також інтенсивність ефекту залежність від розташування в рядку. Сформульовано умови уникнення або пом'якшення PID. Розглянуто обладнання для запобігання та реверсу PID. Створено стенди для відстеження зміни вольт-амперної характеристики та відновлення деградованих сонячних панелей. Розроблено метод органолептичного визначення місць деградації батарей Розроблено рекомендації, щодо відновлення сонячних панелей в польових умовах. \u0000Наукова новизна. Виявлено взаємозв’язок між контактом панелей з елементами кріплення і інтенсивністю їх деградації. Встановлено, що частини панелей, які торкались конструкції кріплення, деградували сильніше інших конструкцій батареї. Ці частини шунтують інші частини елементів батареї. \u0000Практична значимість. Розроблено метод органолептичного визначення місць деградації батарей Розроблено рекомендації, щодо відновлення сонячних панелей в природних умовах. Визначено що панелі, які мали підвищений потенціал відносно землі відновлювалися швидше, ніж на стенді.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78895121","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-21DOI: 10.30857/2786-5371.2023.1.6
А. Г. Галстян, М. О. Кравчук, Д. В. Пахомова
Мета. Дослідити особливості каталітичної дії перехідних металів в сполученні з мінеральними кислотами для створення селективних синтезів оксигенвмісних похідних метилбензолів прямим окисненням озоном у рідкій фазі. Методика. Для встановлення кінетичних закономірностей реакцій озону з 4-гідрокситолуеном та його ацильованим похідним використовували скляну колонку з пористою перетенкою для диспергування газу. Кінетичні параметри реакції вивчали в реакторі типу «каталітична качка», струшування якого зі швидкістю 8 коливань за секунду забезпечувало кінетичну область протікання процесу. Визначення концентрації озону в газовій фазі та констант швидкостей його реакцій з аренами здійснювали за допомогою спектрофотометричного методу аналізу на спектрофотометрі СФ-46. Кількісний вміст реакційної маси фіксували методом газової хроматографії на хроматографі «ЛХМ-8МД». Концентрацію аліфатичних пероксидів визначали методом йодометричного титрування. Результати. Вивчено каталітичну реакцію окиснення 4-гідрокситолуену озоном у рідкій фазі. Встановлено, що у відсутності каталізатора перебігає, в основному, озоноліз ароматичного кільця з утворенням аліфатичних продуктів, а сумарний вихід продуктів окиснення за метильною групою субстрату не перевищує 20,5%. Тільки після додавання в систему каталізаторів на основі солей перехідних металів дозволяє підвищити селективність і вихід продуктів окиснення за метильною групою до 77,2%. В умовах досліду основними продуктами є 4-ацетоксибензилацетат (63,2%) та 4-ацетоксибензилідендіацетат (14,0%). Показано, що у досліджуваній системі ArCH3-H2SO4-Ас2О-O3 найбільшу каталітичну активність проявляє манган(ІІ) ацетат, а солі кобальту в цих умовах каталітичної активності практично не мають. Додавання до окисної системи калій броміду підвищує не тільки селективність окиснення за метильною групою (94,5%), а і глибину окиснення. Основним продуктом реакції стає 4-ацетоксибензилідендіацетат (78,0%), який при необхідності може легко гідролізуватись до 4-гідроксибензальдегіду. Наукова новизна. Показана можливість прямого селективного окиснення 4-гідрокситолуену озоном. Підібрані каталітичні системи, які дозволяють зупиняти реакцію на стадії утворення відповідного ароматичного спирту або альдегіду. Встановлено, що відсутність каталітичної активності кобальт(ІІ) ацетату в умовах досліду пов’язано з високою швидкістю реакції відновлення Со(ІІІ) у Со(ІІ) у системі Ас2О–H2SO4–O3. Практична значимість. Отримані експериментальні дані є основою для створення екологічно чистих технологій синтезу ароматичних спиртів і альдегідів, які широко використовуються у якості активних фармацевтичних інгредієнтів для виготовлення лікарських засобів.
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ КАТАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ СЕЛЕКТИВНОГО ОКИСНЕННЯ 4-ГІДРОКСИТОЛУЕНУ ОЗОНОМ У РІДКІЙ ФАЗІ","authors":"А. Г. Галстян, М. О. Кравчук, Д. В. Пахомова","doi":"10.30857/2786-5371.2023.1.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2023.1.6","url":null,"abstract":"Мета. Дослідити особливості каталітичної дії перехідних металів в сполученні з мінеральними кислотами для створення селективних синтезів оксигенвмісних похідних метилбензолів прямим окисненням озоном у рідкій фазі. \u0000Методика. Для встановлення кінетичних закономірностей реакцій озону з 4-гідрокситолуеном та його ацильованим похідним використовували скляну колонку з пористою перетенкою для диспергування газу. Кінетичні параметри реакції вивчали в реакторі типу «каталітична качка», струшування якого зі швидкістю 8 коливань за секунду забезпечувало кінетичну область протікання процесу. Визначення концентрації озону в газовій фазі та констант швидкостей його реакцій з аренами здійснювали за допомогою спектрофотометричного методу аналізу на спектрофотометрі СФ-46. Кількісний вміст реакційної маси фіксували методом газової хроматографії на хроматографі «ЛХМ-8МД». Концентрацію аліфатичних пероксидів визначали методом йодометричного титрування. \u0000Результати. Вивчено каталітичну реакцію окиснення 4-гідрокситолуену озоном у рідкій фазі. Встановлено, що у відсутності каталізатора перебігає, в основному, озоноліз ароматичного кільця з утворенням аліфатичних продуктів, а сумарний вихід продуктів окиснення за метильною групою субстрату не перевищує 20,5%. Тільки після додавання в систему каталізаторів на основі солей перехідних металів дозволяє підвищити селективність і вихід продуктів окиснення за метильною групою до 77,2%. В умовах досліду основними продуктами є 4-ацетоксибензилацетат (63,2%) та 4-ацетоксибензилідендіацетат (14,0%). \u0000Показано, що у досліджуваній системі ArCH3-H2SO4-Ас2О-O3 найбільшу каталітичну активність проявляє манган(ІІ) ацетат, а солі кобальту в цих умовах каталітичної активності практично не мають. \u0000Додавання до окисної системи калій броміду підвищує не тільки селективність окиснення за метильною групою (94,5%), а і глибину окиснення. Основним продуктом реакції стає 4-ацетоксибензилідендіацетат (78,0%), який при необхідності може легко гідролізуватись до 4-гідроксибензальдегіду. \u0000Наукова новизна. Показана можливість прямого селективного окиснення 4-гідрокситолуену озоном. Підібрані каталітичні системи, які дозволяють зупиняти реакцію на стадії утворення відповідного ароматичного спирту або альдегіду. Встановлено, що відсутність каталітичної активності кобальт(ІІ) ацетату в умовах досліду пов’язано з високою швидкістю реакції відновлення Со(ІІІ) у Со(ІІ) у системі Ас2О–H2SO4–O3. \u0000Практична значимість. Отримані експериментальні дані є основою для створення екологічно чистих технологій синтезу ароматичних спиртів і альдегідів, які широко використовуються у якості активних фармацевтичних інгредієнтів для виготовлення лікарських засобів.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78953764","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-21DOI: 10.30857/2786-5371.2022.4.1
В. М. Башовий, В. В. Стаценко, Д. В. Стаценко
Мета. Дослідження швидкості формування списків інтерактивних елементів сучасними фреймворками, що використовуються для створення web-інтерфейсів. Методика. Використовуються методи опису та аналізу ефективності програмних засобів, методи та інструменти дослідження web-додатків. Результати. Визначено найбільш популярні JavaScript фреймоврки, що використовуються для створення web-інтерфейсів. До них відносяться фреймворки React, Angular та Vue. Визначено час, що витрачають зазначені фреймоврки на виконання операцій зі списком інтерактивних елементів. Встановлено, що найкращі результати показав фреймворк Angular: загальний час на виконання найбільш складної операції (повного формування сторінки) у нього на 45% краще ніж у React та на 44% краще ніж у Vue. Встановлено, що фреймворки мають різну архітектуру, що може змінювати час роботи в інших додатках. Зокрема, тестування швидкості видалення задачі показало, що фреймоврк Angular значно менше часу витрачає на етапі Scripting ніж React та Vue, але значно більше – на етапі рендерінгу. Це свідчить про інший принцип підготовки даних для елементів web додатку. Наукова новизна. Представлено результати дослідження швидкості роботи JavaScript фреймворків для створення web-додатків. Проаналізовано час виконання операцій формування списків інтерактивних елементів, їх зміни та видалення. Практична значимість. Представлена інформація дозволяє зробити обґрунтований вибір фреймворку для створення web-додатків.
{"title":"ВИЗНАЧЕННЯ ШВИДКОСТІ РОБОТИ СУЧАСНИХ ФРЕЙМВОРКІВ ДЛЯ СТВОРЕННЯ WEB-ІНТЕРФЕЙСІВ","authors":"В. М. Башовий, В. В. Стаценко, Д. В. Стаценко","doi":"10.30857/2786-5371.2022.4.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2022.4.1","url":null,"abstract":"Мета. Дослідження швидкості формування списків інтерактивних елементів сучасними фреймворками, що використовуються для створення web-інтерфейсів. \u0000Методика. Використовуються методи опису та аналізу ефективності програмних засобів, методи та інструменти дослідження web-додатків. \u0000Результати. Визначено найбільш популярні JavaScript фреймоврки, що використовуються для створення web-інтерфейсів. До них відносяться фреймворки React, Angular та Vue. Визначено час, що витрачають зазначені фреймоврки на виконання операцій зі списком інтерактивних елементів. Встановлено, що найкращі результати показав фреймворк Angular: загальний час на виконання найбільш складної операції (повного формування сторінки) у нього на 45% краще ніж у React та на 44% краще ніж у Vue. Встановлено, що фреймворки мають різну архітектуру, що може змінювати час роботи в інших додатках. Зокрема, тестування швидкості видалення задачі показало, що фреймоврк Angular значно менше часу витрачає на етапі Scripting ніж React та Vue, але значно більше – на етапі рендерінгу. Це свідчить про інший принцип підготовки даних для елементів web додатку. \u0000Наукова новизна. Представлено результати дослідження швидкості роботи JavaScript фреймворків для створення web-додатків. Проаналізовано час виконання операцій формування списків інтерактивних елементів, їх зміни та видалення. \u0000Практична значимість. Представлена інформація дозволяє зробити обґрунтований вибір фреймворку для створення web-додатків.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"89715772","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}