W artykule przeanalizowano określenia dodatkowe mieszczan i chłopów z sufiksami -icz/-owicz/-ewicz w starostwie grabowieckim. Baza źródłowa wykorzystana w niniejszym artykule obejmuje księgi grodzkie grabowieckie oraz akta miasta Grabowca od XVI do XVIII wieku. Na podstawie przeanalizowanego materiału można wywnioskować, że antroponimy mieszczan i chłopów z sufiksami -icz/-owicz/-ewicz mają postać najczęściej dwuelementową (imię i nazwisko), w większości ich podstawą są imiona wschodniosłowiańskie. Tego typu nazwiska najczęściej występowały w XVI wieku, wraz z upływem czasu ich popularność na badanym terenie słabła.
{"title":"Nazwiska patronimiczne na -icz, -owicz, -ewicz mieszczan i chłopów w starostwie grabowieckim od XVI do XVIII wieku","authors":"M. Olejnik","doi":"10.31743/teka.13343","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.13343","url":null,"abstract":"W artykule przeanalizowano określenia dodatkowe mieszczan i chłopów z sufiksami -icz/-owicz/-ewicz w starostwie grabowieckim. Baza źródłowa wykorzystana w niniejszym artykule obejmuje księgi grodzkie grabowieckie oraz akta miasta Grabowca od XVI do XVIII wieku. Na podstawie przeanalizowanego materiału można wywnioskować, że antroponimy mieszczan i chłopów z sufiksami -icz/-owicz/-ewicz mają postać najczęściej dwuelementową (imię i nazwisko), w większości ich podstawą są imiona wschodniosłowiańskie. Tego typu nazwiska najczęściej występowały w XVI wieku, wraz z upływem czasu ich popularność na badanym terenie słabła.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"119 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115854402","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Tekst ma charakter laudacyjnej biografii Jubilata Profesora Feliksa Czyżewskiego, widzianej przez pryzmat nazewnictwa własnego, które wyraża się poprzez dane: antroponimiczne (imię, nazwisko), toponimiczne (miejsca zamieszkania, edukacji, pracy, szlaków przemieszczania się w przestrzeni miejskiej i pozamiejskiej), ideonimiczne (tytuły prac naukowych) oraz chrematonimiczne (godności i odznaczenia).
{"title":"Jubilata życiorys onomastyczny","authors":"W. Makarski","doi":"10.31743/teka.13329","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.13329","url":null,"abstract":"Tekst ma charakter laudacyjnej biografii Jubilata Profesora Feliksa Czyżewskiego, widzianej przez pryzmat nazewnictwa własnego, które wyraża się poprzez dane: antroponimiczne (imię, nazwisko), toponimiczne (miejsca zamieszkania, edukacji, pracy, szlaków przemieszczania się w przestrzeni miejskiej i pozamiejskiej), ideonimiczne (tytuły prac naukowych) oraz chrematonimiczne (godności i odznaczenia).","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"80 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127742640","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті висвітлено історію розвитку гончарства Влодави та Павлова до середини ХХ століття. Значні поклади глини, особливо багатої окисами заліза, давали змогу місцевим майстрам виготовляти передусім димлені вироби. У ХVІ ст. гончарний цех у Влодаві отримав великі привілеї, виробляючи різні види посуду. Мальована кераміка у Павлові з’явилася завдяки гончарям із Прикарпаття, зокрема з Кут (колишнє Станіславівське воєводство; зараз Івано-Франківська область). Визначено основні типологічні групи кераміки (посуд, предмети інтер’єру церков і помешкань – вази, скарбонки, а також іграшки), названо імена майстрів. Простежено художні особливості, зокрема основні техніки декору димлених (гладження, ритування) та мальованих (розпис кольоровими ангобами та поливою) глиняних виробів. Деякі з керамічних предметів застосовували в обрядах календарного й родинного циклів.
{"title":"Кераміка Влодави і Павлова: історія, типологія, художні особливості","authors":"Галина Івашків","doi":"10.31743/teka.13369","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.13369","url":null,"abstract":"У статті висвітлено історію розвитку гончарства Влодави та Павлова до середини ХХ століття. Значні поклади глини, особливо багатої окисами заліза, давали змогу місцевим майстрам виготовляти передусім димлені вироби. У ХVІ ст. гончарний цех у Влодаві отримав великі привілеї, виробляючи різні види посуду. Мальована кераміка у Павлові з’явилася завдяки гончарям із Прикарпаття, зокрема з Кут (колишнє Станіславівське воєводство; зараз Івано-Франківська область). Визначено основні типологічні групи кераміки (посуд, предмети інтер’єру церков і помешкань – вази, скарбонки, а також іграшки), названо імена майстрів. Простежено художні особливості, зокрема основні техніки декору димлених (гладження, ритування) та мальованих (розпис кольоровими ангобами та поливою) глиняних виробів. Деякі з керамічних предметів застосовували в обрядах календарного й родинного циклів.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123677051","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Часопростір у романах Юрія Андруховича та Тадеуша Конвіцького є явищем багатовимірним. Він має національну, метафізичну, соціально- та культурно-історичну, індивідуально-психологічну, географічну складові. Тадеуш Конвіцький в часових рамках одного дня передав суспільні настрої цілої країни протягом багатьох років. Вміло застосовуючи різні прийоми гри з часом: актуалізацією суб’єктивної пам’яті, ретроспекціями і посиланнями до історичного минулого, спогадами, розтягуванням і, навпаки, стисненням часових рамок. Потрібно звертати увагу на хронотоп з усіма його складниками, тобто на хронотопний комплекс, крім часу і простору, це – людина, рух, дорога, мета, характер руху. Зважаючи на потенційну схожість ідейного задуму і його формального вираження у романах Малий апокаліпсис Т. Конвіцього і Московіада Ю. Андруховича, особливості хронотопів також будуть схожими. Основне ціннісно-емоційне навантаження в романах мають хронотопи порогу, зустрічі та дороги.
{"title":"Компонент хронотопу в романах Юрія Андруховича та Тадеуша Конвіцького","authors":"Віктор Яручик","doi":"10.31743/teka.13368","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.13368","url":null,"abstract":"Часопростір у романах Юрія Андруховича та Тадеуша Конвіцького є явищем багатовимірним. Він має національну, метафізичну, соціально- та культурно-історичну, індивідуально-психологічну, географічну складові. Тадеуш Конвіцький в часових рамках одного дня передав суспільні настрої цілої країни протягом багатьох років. Вміло застосовуючи різні прийоми гри з часом: актуалізацією суб’єктивної пам’яті, ретроспекціями і посиланнями до історичного минулого, спогадами, розтягуванням і, навпаки, стисненням часових рамок. Потрібно звертати увагу на хронотоп з усіма його складниками, тобто на хронотопний комплекс, крім часу і простору, це – людина, рух, дорога, мета, характер руху. Зважаючи на потенційну схожість ідейного задуму і його формального вираження у романах Малий апокаліпсис Т. Конвіцього і Московіада Ю. Андруховича, особливості хронотопів також будуть схожими. Основне ціннісно-емоційне навантаження в романах мають хронотопи порогу, зустрічі та дороги.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"61 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117154903","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Nomiki (gw. nˡom’ik’i), to dawna wieś chłopów królewskich w ekonomii grodzieńskiej. W czasie pomiary włócznej około 1560 roku została osadzona na 22 włókach. Pierwsza wzmianka o siole Nomikowiczy pochodzi z 1578 roku. Osadzono w niej Litwinów i Rusinów odbywających pańszczyznę na folwarku w Odelsku. Po najeździe szwedzkim część włók opustoszałych oddano chłopom przesiedlonym ze wsi przekazanych Tatarom. W czasie badań gwarowych Stanisława Glinki (lata 1957 i 1971) mieszkańcy rozmawiali ze sobą przeważnie po białorusku, częściowo po polsku. W artykule przedstawiono przykłady używania dwóch i kilku różnych nazw na określenie tego samego desygnatu, czynności czy zjawiska. Były to nazwy używane dawniej i obecnie lub nazwy narzędzi i czynności, które wyszły z użycia w wyniku postępu naukowo-technicznego, rozwoju kultury i oświaty. Wyraźnie widoczne są zmiany zastępowania nazw ruskich nazwami polskimi, często zależne od wieku informatora (zmiany pokoleniowe).
{"title":"Uwagi o zmianach leksykalnych w gwarze sokólskiej wsi Nomiki w połowie XX wieku","authors":"M. Kondratiuk","doi":"10.31743/teka.13347","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.13347","url":null,"abstract":"Nomiki (gw. nˡom’ik’i), to dawna wieś chłopów królewskich w ekonomii grodzieńskiej. W czasie pomiary włócznej około 1560 roku została osadzona na 22 włókach. Pierwsza wzmianka o siole Nomikowiczy pochodzi z 1578 roku. Osadzono w niej Litwinów i Rusinów odbywających pańszczyznę na folwarku w Odelsku. Po najeździe szwedzkim część włók opustoszałych oddano chłopom przesiedlonym ze wsi przekazanych Tatarom. W czasie badań gwarowych Stanisława Glinki (lata 1957 i 1971) mieszkańcy rozmawiali ze sobą przeważnie po białorusku, częściowo po polsku. \u0000W artykule przedstawiono przykłady używania dwóch i kilku różnych nazw na określenie tego samego desygnatu, czynności czy zjawiska. Były to nazwy używane dawniej i obecnie lub nazwy narzędzi i czynności, które wyszły z użycia w wyniku postępu naukowo-technicznego, rozwoju kultury i oświaty. Wyraźnie widoczne są zmiany zastępowania nazw ruskich nazwami polskimi, często zależne od wieku informatora (zmiany pokoleniowe).","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"138 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128236203","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У романі білоруської письменниці українського походження Наталки Бабіної проаналізовано особливості української берестейської говірки, зокрема прокоментовано специфіку рефлексації давніх голосних, деякі відмінності у вживанні приголосних, простежено специфіку формотворення іменників, прикметників, дієслів, займенників, виявлено лексичні діалектизми. З’ясовано специфіку використання авторкою діалектних елементів, їхнє місце в художній мові письменниці.
{"title":"Актуалізація берестейської говірки в романі Наталки Бабіної \"Бодай, Будка\"","authors":"Юрій Васильович Громик, Андрій Яворський","doi":"10.31743/teka.13346","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.13346","url":null,"abstract":"У романі білоруської письменниці українського походження Наталки Бабіної проаналізовано особливості української берестейської говірки, зокрема прокоментовано специфіку рефлексації давніх голосних, деякі відмінності у вживанні приголосних, простежено специфіку формотворення іменників, прикметників, дієслів, займенників, виявлено лексичні діалектизми. З’ясовано специфіку використання авторкою діалектних елементів, їхнє місце в художній мові письменниці.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129960305","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Статтю присвячено проблемі функціонування дифтонгів у північнопідляських говірках. Метою дослідження є опис діалектних явищ, які свідчать про специфіку континуації праслов’янських *ě, *е, *о у сучасних українських підляських говірках та є важливими для встановлення типології цих говірок. Основним джерелом вивчення слугують матеріали текстів пісень з Північного Підляшшя (Більського, Гайнівського та Сім’ятицького повітів Підляського воєводства), які записано на поч. ХХІ ст. Основний метод дослідження – діалектологічний опис фонетико-фонологічного рівня говірок. Результати аналізу мовних явищ окремих говірок представлено у порівнянні з матеріалами вибраних лінгвогеографічних та діалектографічних досліджень. Визначається також наукова достовірність текстів пісень як матеріалу діалектологічних досліджень.
{"title":"До питання про рефлексацію *ě, *е, *о в північнопідляських говірках: дифтонги в текстах пісень з північного Підляшшя","authors":"Любов Фроляк","doi":"10.31743/teka.13345","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.13345","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі функціонування дифтонгів у північнопідляських говірках. Метою дослідження є опис діалектних явищ, які свідчать про специфіку континуації праслов’янських *ě, *е, *о у сучасних українських підляських говірках та є важливими для встановлення типології цих говірок. Основним джерелом вивчення слугують матеріали текстів пісень з Північного Підляшшя (Більського, Гайнівського та Сім’ятицького повітів Підляського воєводства), які записано на поч. ХХІ ст. Основний метод дослідження – діалектологічний опис фонетико-фонологічного рівня говірок. Результати аналізу мовних явищ окремих говірок представлено у порівнянні з матеріалами вибраних лінгвогеографічних та діалектографічних досліджень. Визначається також наукова достовірність текстів пісень як матеріалу діалектологічних досліджень.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134403041","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті проаналізовані особливості входження іменника гебель ‘рубанок’ до складу української мови. Німецька назва до української потрапила через польську мову. Засвоєння чужого слова українською мовою відбувалося неоднаково у східних та західних український говірках: безпосередній неперервний контакт з польською мовою для західних говірок обмежував кількість можливих змін в іменнику, а для східних українських говірок уже опосередкований польський вплив уможливив зміни як у формі (поява секундарного сонорного), так і в семантиці слова. У результаті польсько-українських мовних контактів постав власне український іменник гембель ‘клопіт’.
{"title":"Епізод з історії польсько-українських мовних контактів (іменник “гембель” ‘клопіт’)","authors":"Микола Вербовий","doi":"10.31743/teka.13357","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.13357","url":null,"abstract":"У статті проаналізовані особливості входження іменника гебель ‘рубанок’ до складу української мови. Німецька назва до української потрапила через польську мову. Засвоєння чужого слова українською мовою відбувалося неоднаково у східних та західних український говірках: безпосередній неперервний контакт з польською мовою для західних говірок обмежував кількість можливих змін в іменнику, а для східних українських говірок уже опосередкований польський вплив уможливив зміни як у формі (поява секундарного сонорного), так і в семантиці слова. У результаті польсько-українських мовних контактів постав власне український іменник гембель ‘клопіт’.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114815421","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
The subject of research is the anthroponymy of the Ruthenian (Ukrainian) population living in the historical territories of the eastern Lublin region on the Polish-East-Slavic borderland. The underlying objective of the study was to investigate the Ruthenian onomastics functioning in the historical Polish-Ukrainian onomastics and to highlight the territorial diversification of the personal names of Ukrainians, related to the dialectal diversity in the studied territory. The reference database is personal proper names excerpted from the parish registers of Uniate parishes in the former Chełm diocese. The territory investigated was divided into three areas: northern, central and southern, based on the ranges of the Ukrainian dialects spoken in the territory of present-day Poland. The research material was excerpted from the records of Uniate parishes in the former Chełm diocese in the years of 1662–1810. The northern area, defined by the range of Podlasie local dialects, and the central area, determined by the ranges of transitional dialects from northern to southern ones and Volhynian dialects, exhibit features closely similar to peasant anthroponymy, while the southern area, defined by the ranges of Dniester and San dialects, presents features characteristic of the anthroponymy of the lower Ukrainian gentry.
{"title":"The Historical Anthroponymy of the Ruthenian Population Living in the Historical Territories of the Eastern Lublin Region (On the Material of Registers of Parishes in the Former Greek-Uniate Diocese of Chełm)","authors":"Marcin Kojder","doi":"10.31743/teka.13341","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.13341","url":null,"abstract":"The subject of research is the anthroponymy of the Ruthenian (Ukrainian) population living in the historical territories of the eastern Lublin region on the Polish-East-Slavic borderland. The underlying objective of the study was to investigate the Ruthenian onomastics functioning in the historical Polish-Ukrainian onomastics and to highlight the territorial diversification of the personal names of Ukrainians, related to the dialectal diversity in the studied territory. The reference database is personal proper names excerpted from the parish registers of Uniate parishes in the former Chełm diocese. The territory investigated was divided into three areas: northern, central and southern, based on the ranges of the Ukrainian dialects spoken in the territory of present-day Poland. The research material was excerpted from the records of Uniate parishes in the former Chełm diocese in the years of 1662–1810. \u0000The northern area, defined by the range of Podlasie local dialects, and the central area, determined by the ranges of transitional dialects from northern to southern ones and Volhynian dialects, exhibit features closely similar to peasant anthroponymy, while the southern area, defined by the ranges of Dniester and San dialects, presents features characteristic of the anthroponymy of the lower Ukrainian gentry.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115124073","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття окреслює польський контекст ольклористичної діяльности Пантелеймона Куліша 1840–1850-х років, який склали співпраця українського фольклориста й письменника з польськими митцями та культурними діячами, зокрема Міхалом Ґрабовським, а також Константієм Свідзінським, Едвардом Руліковським, котрі тоді жили в Україні. Результатом були публікація перекладів численних текстів леґенд і переказів із рукописного збірника Куліша та аналіз особливостей праці Куліша-фольклориста у великій статті Ґрабовського O gminnych ukraińskich podaniach у журналі «Rubon» (1845). Підкреслено роль Ґрабовського у формуванні змісту та концепції унікальної праці Куліша Записки о Южной Руси (1856, т. 1; 1857, т. 2), що не має аналогів у тогочасній фольклористиці та етнології.
{"title":"Фольклористична діяльність Пантелеймона Куліша: польський контекст","authors":"Василь Івашків","doi":"10.31743/teka.13367","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.13367","url":null,"abstract":"Стаття окреслює польський контекст ольклористичної діяльности Пантелеймона Куліша 1840–1850-х років, який склали співпраця українського фольклориста й письменника з польськими митцями та культурними діячами, зокрема Міхалом Ґрабовським, а також Константієм Свідзінським, Едвардом Руліковським, котрі тоді жили в Україні. Результатом були публікація перекладів численних текстів леґенд і переказів із рукописного збірника Куліша та аналіз особливостей праці Куліша-фольклориста у великій статті Ґрабовського O gminnych ukraińskich podaniach у журналі «Rubon» (1845). Підкреслено роль Ґрабовського у формуванні змісту та концепції унікальної праці Куліша Записки о Южной Руси (1856, т. 1; 1857, т. 2), що не має аналогів у тогочасній фольклористиці та етнології.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124372013","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：