У статті подано характеристику комбінаторного словника відповідно до засад практичної комбінаторної лексикографії, а також на тлі історичної лексикографії. Наведено основні принципи створюваного Комбінаторного словника української мови XVІ–XVIII століть на основі ад’єктивно-субстантивних словосполучень, особливості його будови, специфіку джерельної бази, будову словникової статті. Згадано важливість короткого Словника малозрозумілих іменників, доданого до Комбінаторного словника української мови XVІ–XVIII століть.
{"title":"Українська історична лексикографія, питання сполучуваності і комбінаторний словник української мови","authors":"Ганна Дидик-Меуш","doi":"10.31743/teka.13360","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.13360","url":null,"abstract":"У статті подано характеристику комбінаторного словника відповідно до засад практичної комбінаторної лексикографії, а також на тлі історичної лексикографії. Наведено основні принципи створюваного Комбінаторного словника української мови XVІ–XVIII століть на основі ад’єктивно-субстантивних словосполучень, особливості його будови, специфіку джерельної бази, будову словникової статті. Згадано важливість короткого Словника малозрозумілих іменників, доданого до Комбінаторного словника української мови XVІ–XVIII століть.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"52 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131082648","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Autor artykułu analizuje wybrane przykłady działalności Iwana Franki oraz Łesi Ukrainki, zwracając uwagę na te jej przejawy, których centrum jest kwestia tożsamości ukraińskiej, potrzeba jej budowania i umacniania, bo tylko dzięki temu Ukraińcy i Ukraina są w stanie proklamować swoją odrębność. Pisarze, reprezentujący rozdzielone politycznymi granicami części Ukrainy, realizują w swojej działalności narracje antykolonialne.
{"title":"Ukraińskie narracje tożsamościowe. Przykład Iwana Franki i Łesi Ukrainki","authors":"M. Kaczmarczyk","doi":"10.31743/teka.5709","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.5709","url":null,"abstract":"Autor artykułu analizuje wybrane przykłady działalności Iwana Franki oraz Łesi Ukrainki, zwracając uwagę na te jej przejawy, których centrum jest kwestia tożsamości ukraińskiej, potrzeba jej budowania i umacniania, bo tylko dzięki temu Ukraińcy i Ukraina są w stanie proklamować swoją odrębność. Pisarze, reprezentujący rozdzielone politycznymi granicami części Ukrainy, realizują w swojej działalności narracje antykolonialne.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124976851","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Artykuł poświęcony jest działalności artystycznej Ireny Ładosiówny, aktorki i reżyserki, podczas jej pracy na scenie Polskiego Teatru im. Stanisława Moniuszki w Stanisławowie w latach 1933-1937, gdzie odnosiła duże sukcesy zarówno jako odtwórczyni różnorodnych ról scenicznych, jak też reżyser odpowiedzialny za koncepcję oraz przygotowanie całości spektaklu. Ponadto Ładosiówna prezentowana jest jako felietonistka „Kuriera Stanisławowskiego”. Podstawowym źródłem informacji pozostają artykuły prasowe dotyczące działalności stanisławowskiego teatru oraz felietony autorstwa Ładosiówny z lat 1933-1936.
这篇文章专门介绍演员兼导演 Irena Ładosiówna 在 1933-1937 年期间在斯坦尼斯瓦夫的斯坦尼斯瓦夫-莫纽什科波兰剧院舞台上的艺术活动，她既是扮演各种舞台角色的演员，又是负责整个演出的构思和准备工作的导演，并取得了巨大成功。此外，她还是《斯坦尼斯拉夫斯基信使》的专栏作家。有关斯坦尼斯拉夫斯基剧院活动的报纸文章和 Ładosiówna 在 1933-1936 年期间的专栏仍然是主要的信息来源。
{"title":"Irena Ładosiówna - aktorka Polskiego Teatru w Stanisławowie i dziennikarka \"Kuriera Stanisławowskiego\" (1933-1936)","authors":"Olga Ciwkacz","doi":"10.31743/teka.5711","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.5711","url":null,"abstract":"Artykuł poświęcony jest działalności artystycznej Ireny Ładosiówny, aktorki i reżyserki, podczas jej pracy na scenie Polskiego Teatru im. Stanisława Moniuszki w Stanisławowie w latach 1933-1937, gdzie odnosiła duże sukcesy zarówno jako odtwórczyni różnorodnych ról scenicznych, jak też reżyser odpowiedzialny za koncepcję oraz przygotowanie całości spektaklu. Ponadto Ładosiówna prezentowana jest jako felietonistka „Kuriera Stanisławowskiego”. Podstawowym źródłem informacji pozostają artykuły prasowe dotyczące działalności stanisławowskiego teatru oraz felietony autorstwa Ładosiówny z lat 1933-1936.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"18 4","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133169285","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Ганна Барвінок (Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш, 1828–1911) – одна з найперших письменниць-жінок в українській літературі. Про свою першість вона може посперечатись із самою Марко Вовчок, яку традиційно прийнято вважати першою українською жінкою-письменницею. Свого часу Ганна Барвінок була широко відомою і знаною, а сьогодні її творчості приділяється значно менше уваги, ніж вона на то заслуговує. Перебуваючи в тіні слави свого відомого і шанованого всіма чоловіка Пантелеймона Куліша, ставши для нього не тільки дружиною, а й вірним другом, помічником і однодумцем, тоді ще Олександра Куліш не приділяла уваги своєму літературному таланту. Лише прагнення допомагати й бути достойної свого видатного чоловіка штовхали її до літературної діяльності. Для Олександри Куліш знаковим містом стала Варшава. Дорога до Варшави, перебування у Варшаві в товаристві Куліша і його оточення стали шляхом в українську літературу для Олександри Куліш, перетворивши її на жінку-першопрохідця і новатора – Ганну Барвінок. Ганна Барвінок стає основоположницею нового напрямку в українській літературі ‑ етнографічного реалізму. Виконуючи настанови чоловіка і записуючи все, що бачить дорогою з Чернігівщини до Варшави, вона жваво описувала реалії тогочасного життя, збираючи матеріал для своїх перших оповідань. Безумовно, культурне середовище, в якому перебувала Ганна Барвінок, польське оточення рідного брата і чоловіка не могли не вплинути на письменницю-початківця. Варшава не тільки надихнула писати, а і докорінно змінила життя самої Ганни Барвінок. Проте зв’язки Ганни Барвінок з польським культурним середовищем не обмежувалися лише перебуванням певний час у певному географічному просторі. Вони формувалися завдяки Кулішу і через його посередництво. Ганна Барвінок все життя повторювала, що лише “записує з народних уст”, як навчив її чоловік – П. Куліш. Лише об’єктивні обставини (арешт Куліша, переживання за його долю, заслання до Тули, куди вона поїхала за чоловіком) затримали появу в українській літературі нового імені – Ганни Барвінок.
{"title":"Варшава в житті і творчості Ганни Барвінок","authors":"Tetiana Oleshchenko","doi":"10.31743/teka.5706","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.5706","url":null,"abstract":"Ганна Барвінок (Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш, 1828–1911) – одна з найперших письменниць-жінок в українській літературі. Про свою першість вона може посперечатись із самою Марко Вовчок, яку традиційно прийнято вважати першою українською жінкою-письменницею. Свого часу Ганна Барвінок була широко відомою і знаною, а сьогодні її творчості приділяється значно менше уваги, ніж вона на то заслуговує. \u0000Перебуваючи в тіні слави свого відомого і шанованого всіма чоловіка Пантелеймона Куліша, ставши для нього не тільки дружиною, а й вірним другом, помічником і однодумцем, тоді ще Олександра Куліш не приділяла уваги своєму літературному таланту. Лише прагнення допомагати й бути достойної свого видатного чоловіка штовхали її до літературної діяльності. \u0000Для Олександри Куліш знаковим містом стала Варшава. Дорога до Варшави, перебування у Варшаві в товаристві Куліша і його оточення стали шляхом в українську літературу для Олександри Куліш, перетворивши її на жінку-першопрохідця і новатора – Ганну Барвінок. \u0000Ганна Барвінок стає основоположницею нового напрямку в українській літературі ‑ етнографічного реалізму. Виконуючи настанови чоловіка і записуючи все, що бачить дорогою з Чернігівщини до Варшави, вона жваво описувала реалії тогочасного життя, збираючи матеріал для своїх перших оповідань. Безумовно, культурне середовище, в якому перебувала Ганна Барвінок, польське оточення рідного брата і чоловіка не могли не вплинути на письменницю-початківця. Варшава не тільки надихнула писати, а і докорінно змінила життя самої Ганни Барвінок. Проте зв’язки Ганни Барвінок з польським культурним середовищем не обмежувалися лише перебуванням певний час у певному географічному просторі. Вони формувалися завдяки Кулішу і через його посередництво. \u0000Ганна Барвінок все життя повторювала, що лише “записує з народних уст”, як навчив її чоловік – П. Куліш. Лише об’єктивні обставини (арешт Куліша, переживання за його долю, заслання до Тули, куди вона поїхала за чоловіком) затримали появу в українській літературі нового імені – Ганни Барвінок.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"33 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116480566","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Wspomnienia ks. Teofila Skalskiego Terror i cierpienie wyróżniają się spośród memuarystyki innych polskich autorów – z reguły zamożnych ziemian urodzonych na ziemiach Ukrainy, wcielonych do Imperium Rosyjskiego po pierwszym rozbiorze Rzeczpospolitej, a potem należących do Związku Sowieckiego. Autor Terroru i cierpienia, jako wywodzący się ze zubożałej szlachty duchowny pełniący wiele ważnych funkcji kościelnych, ale także jako człowiek o wyrazistej osobowości, obserwuje i przedstawia rzeczywistość przełomu XIX i XX wieku z odmiennego punktu widzenia, wiele uwagi poświęcając relacjom władz – najpierw carskich, potem sowieckich – do Kościoła katolickiego oraz jego działalności duszpasterskiej, charytatywnej i społecznej prowadzonej wśród wiernych, którymi na tamtych terenach byli przede wszystkim Polacy. Ksiądz Teofil Skalski w sobie właściwy sposób reaguje na wydarzenia polityczne, reprezentując odmienną od typowej wrażliwość na literaturę, kulturę i przyrodę. Należy do nielicznych Polaków, którzy we wspomnieniach mogli dać świadectwo o aresztowaniu i przejściu przez śledztwo, o latach przeżytych w sowieckim więzieniu jeszcze przed II wojną światową, gdyż – przeżywszy komunistyczny terror i więzienie w 1932 roku – z nielicznymi rodakami wydostał się ze Związku Sowieckiego. Odmienność dzieła od typowego wzorca literatury pamiętnikarsko-wspomnieniowej dopełnia bogactwa memuarystyki tamtych terenów.
{"title":"Wspomnienia ks. Teofila Skalskiego na tle memuarystyki Podola, Wołynia i Kijowszczyzny","authors":"Mirosława Ołdakowska-Kuflowa","doi":"10.31743/teka.5713","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.5713","url":null,"abstract":"Wspomnienia ks. Teofila Skalskiego Terror i cierpienie wyróżniają się spośród memuarystyki innych polskich autorów – z reguły zamożnych ziemian urodzonych na ziemiach Ukrainy, wcielonych do Imperium Rosyjskiego po pierwszym rozbiorze Rzeczpospolitej, a potem należących do Związku Sowieckiego. Autor Terroru i cierpienia, jako wywodzący się ze zubożałej szlachty duchowny pełniący wiele ważnych funkcji kościelnych, ale także jako człowiek o wyrazistej osobowości, obserwuje i przedstawia rzeczywistość przełomu XIX i XX wieku z odmiennego punktu widzenia, wiele uwagi poświęcając relacjom władz – najpierw carskich, potem sowieckich – do Kościoła katolickiego oraz jego działalności duszpasterskiej, charytatywnej i społecznej prowadzonej wśród wiernych, którymi na tamtych terenach byli przede wszystkim Polacy. Ksiądz Teofil Skalski w sobie właściwy sposób reaguje na wydarzenia polityczne, reprezentując odmienną od typowej wrażliwość na literaturę, kulturę i przyrodę. Należy do nielicznych Polaków, którzy we wspomnieniach mogli dać świadectwo o aresztowaniu i przejściu przez śledztwo, o latach przeżytych w sowieckim więzieniu jeszcze przed II wojną światową, gdyż – przeżywszy komunistyczny terror i więzienie w 1932 roku – z nielicznymi rodakami wydostał się ze Związku Sowieckiego. Odmienność dzieła od typowego wzorca literatury pamiętnikarsko-wspomnieniowej dopełnia bogactwa memuarystyki tamtych terenów.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"45 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122046221","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті представлено структуру та засади автоматичного укладання експертної системи лінгвістичного аналізу "Корпус української мови". Методика формалізованого опису мовних одиниць тексту, запропонована у створенні Корпусу, забезпечує проведення автоматичного морфологічного, морфемного, синтаксичного, семантичного аналізів українськомовного тексту, а також автоматичне укладання різноманітних електронних частотних словників за текстовими вибірками.
{"title":"Корпус української мови - комп’ютерна експертна система лінгвістичного аналізу українськомовного тектсу","authors":"Oksana Zubań","doi":"10.31743/teka.5723","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.5723","url":null,"abstract":"У статті представлено структуру та засади автоматичного укладання експертної системи лінгвістичного аналізу \"Корпус української мови\". Методика формалізованого опису мовних одиниць тексту, запропонована у створенні Корпусу, забезпечує проведення автоматичного морфологічного, морфемного, синтаксичного, семантичного аналізів українськомовного тексту, а також автоматичне укладання різноманітних електронних частотних словників за текстовими вибірками.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126101710","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
W niniejszym artykule przedstawiono sylwetkę polskiego romantyka, przedstawiciela „ukraińskiej szkoły” w literaturze polskiej, a zarazem wybitnego działacza społeczno-kulturalnego na emigracji, Tomasza Augusta Olizarowskiego. W pierwszej części pracy autor przedstawia wybrane elementy biografii pisarza, jego sylwetkę twórczą oraz najważniejsze dzieła literackie. Druga część niniejszego artykułu zawiera rozważania na temat rękopisu wierszy, odnalezionego w Dziale Rękopisów Ukraińskiej Biblioteki Narodowej im. Wołodymyra Wernadskiego w Kijowie. Konfrontacja znaleziska z istniejącym stanem wiedzy pozwoliła na skorygowanie kilku nieścisłości, zwłaszcza odnośnie do tytułów wspomnianych wierszy. Praca stanowi skromny wkład do badań nad spuścizną literacką T.A. Olizarowskiego.
{"title":"Wiersze Tomasza Augusta Olizarowskiego (Ze zbiorów Ukraińskiej Biblioteki Narodowej im. Wołodymyra Wernadskiego w Kijowie","authors":"Albert Nowacki","doi":"10.31743/teka.5705","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.5705","url":null,"abstract":"W niniejszym artykule przedstawiono sylwetkę polskiego romantyka, przedstawiciela „ukraińskiej szkoły” w literaturze polskiej, a zarazem wybitnego działacza społeczno-kulturalnego na emigracji, Tomasza Augusta Olizarowskiego. W pierwszej części pracy autor przedstawia wybrane elementy biografii pisarza, jego sylwetkę twórczą oraz najważniejsze dzieła literackie. Druga część niniejszego artykułu zawiera rozważania na temat rękopisu wierszy, odnalezionego w Dziale Rękopisów Ukraińskiej Biblioteki Narodowej im. Wołodymyra Wernadskiego w Kijowie. Konfrontacja znaleziska z istniejącym stanem wiedzy pozwoliła na skorygowanie kilku nieścisłości, zwłaszcza odnośnie do tytułów wspomnianych wierszy. Praca stanowi skromny wkład do badań nad spuścizną literacką T.A. Olizarowskiego.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"46 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133790869","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття розкриває проблеми збереження архітектурної спадщини ХVІІІ-ХІХ століть на Київщині, акцентує увагу на тому, що завдяки вивченню і збереженню маєтностей польських магнатів і шляхтичів можна прослідкувати істотні риси соціального устрою цього регіону у ХVІІІ – ХІХ століттях. Як приклад, представлено історико-культурні ресурси українсько-польської спадщини Київщини, де вагоме місце займають садиби польських магнатів Браницьких, панів Червінських, Підгірських та Залєських, Тарновських. Увагу акцентовано на важливій проблемі співпраці українських фахівців у сфері збереження культурно-історичної спадщини та польськими центрами охорони і наукових досліджень польської культурної спадщини, меценатів.
{"title":"Польська архітектурна спадщина XVIII-XIX століття на Київщині","authors":"O. Sałata","doi":"10.31743/teka.5802","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.5802","url":null,"abstract":"Стаття розкриває проблеми збереження архітектурної спадщини ХVІІІ-ХІХ століть на Київщині, акцентує увагу на тому, що завдяки вивченню і збереженню маєтностей польських магнатів і шляхтичів можна прослідкувати істотні риси соціального устрою цього регіону у ХVІІІ – ХІХ століттях. Як приклад, представлено історико-культурні ресурси українсько-польської спадщини Київщини, де вагоме місце займають садиби польських магнатів Браницьких, панів Червінських, Підгірських та Залєських, Тарновських. Увагу акцентовано на важливій проблемі співпраці українських фахівців у сфері збереження культурно-історичної спадщини та польськими центрами охорони і наукових досліджень польської культурної спадщини, меценатів.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116973493","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Języki klasyczne są istotnym źródłem ukraińskiej terminologii mykologicznej i analizowanych w niniejszym artykule nazw grzybów makroskopijnych. Badania, których wyniki tu przedstawiono, dowodzą, iż wpływ, zwłaszcza łaciny, na ten kompleks słownictwa jest bardzo szeroki. Aż 75% wszystkich nazw w badanej próbce stanowią struktury, których element główny to zapożyczenie właściwe o proweniencji głównie łacińskiej (np. Нектрія пеціца). Nazw, których człon rodzajowy tworzył leksem ukraiński, jest ponad trzykrotnie mniej (wliczając w to także konstrukcje, których oba człony były stricte ukraińskie, np. Маслюк звичайний). Zupełnie odmiennie rysuje się struktura epitetów gatunkowych. Tu z kolei dominują leksemy rdzennie ukraińskie (w sumie niemal tysiąc jednostek, np. Антродія вербова) i kalki (ponad 500 jednostek, np. Головач келиховидний). W funkcji tej zapożyczenia występują raczej incydentalnie (nieco powyżej stu jednostek, np. Сироїжка Аврора), podobnie jak struktury hybrydalne (kilkadziesiąt przykładów, np. Дощовик умбровий).
{"title":"Ентолома ніфоіде czy Веселка звичайна? - łacina i greka jako źródło ukraińskich nazw grzybów wielkoowocnikowych","authors":"Przemysław Jóźwikiewicz","doi":"10.31743/teka.5721","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.5721","url":null,"abstract":"Języki klasyczne są istotnym źródłem ukraińskiej terminologii mykologicznej i analizowanych w niniejszym artykule nazw grzybów makroskopijnych. Badania, których wyniki tu przedstawiono, dowodzą, iż wpływ, zwłaszcza łaciny, na ten kompleks słownictwa jest bardzo szeroki. Aż 75% wszystkich nazw w badanej próbce stanowią struktury, których element główny to zapożyczenie właściwe o proweniencji głównie łacińskiej (np. Нектрія пеціца). Nazw, których człon rodzajowy tworzył leksem ukraiński, jest ponad trzykrotnie mniej (wliczając w to także konstrukcje, których oba człony były stricte ukraińskie, np. Маслюк звичайний). Zupełnie odmiennie rysuje się struktura epitetów gatunkowych. Tu z kolei dominują leksemy rdzennie ukraińskie (w sumie niemal tysiąc jednostek, np. Антродія вербова) i kalki (ponad 500 jednostek, np. Головач келиховидний). W funkcji tej zapożyczenia występują raczej incydentalnie (nieco powyżej stu jednostek, np. Сироїжка Аврора), podobnie jak struktury hybrydalne (kilkadziesiąt przykładów, np. Дощовик умбровий).","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131192187","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Artykuł jest próbą wyróżnienia – poprzez osobliwe budownictwo gospodarki polaniarskiej – nowych podtypów krajobrazów pasterskich, jakimi są pastersko-rolne krajobrazy na obszarze niskich i średnich gór Karpat Zewnętrznych. Walory kulturowe obszaru z wołoską genezą klasyfikują go do szczególnie cennych krajobrazowo. To wyjątkowe wspólne dziedzictwo stało się przyczynkiem do podjęcia polsko-ukraińskich badań nad strukturą oraz funkcją górskiej gospodarki w ujęciu etnogeograficznym. Celem działań jest ochrona zanikającego, archaicznego dziedzictwa pasterzy wołoskich nazywanych „Ojcami Europy”.
{"title":"Zabudowa polaniarska jako wyróżnik w badaniach nad typologią i genezą krajobrazów pasterskich polsko-ukraińskiej części Karpat Zewnętrznych","authors":"J. Łach, Ihor Bojko","doi":"10.31743/teka.5801","DOIUrl":"https://doi.org/10.31743/teka.5801","url":null,"abstract":"Artykuł jest próbą wyróżnienia – poprzez osobliwe budownictwo gospodarki polaniarskiej – nowych podtypów krajobrazów pasterskich, jakimi są pastersko-rolne krajobrazy na obszarze niskich i średnich gór Karpat Zewnętrznych. Walory kulturowe obszaru z wołoską genezą klasyfikują go do szczególnie cennych krajobrazowo. To wyjątkowe wspólne dziedzictwo stało się przyczynkiem do podjęcia polsko-ukraińskich badań nad strukturą oraz funkcją górskiej gospodarki w ujęciu etnogeograficznym. Celem działań jest ochrona zanikającego, archaicznego dziedzictwa pasterzy wołoskich nazywanych „Ojcami Europy”.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133769699","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：