Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-57-66
Олексій Петрович Людвіченко, Олександр Олександрович Лєщук, Сергій Олександрович Гордєєв
З використанням методу скінченних елементів досліджено тепловий стан спеціально сконструйованої комірки апарата високого тиску типу «тороїд–40» для проведення експериментів з вирощування кристалів нітриду ґалію методом температурного градієнта. Досліджено вплив зміни концентрації складу нагрівачів на тепловий стан комірки високого тиску. Визначено, що однакова концентрація графіту у верхньому і нижньому торцевих нагрівачах призводить до відхилення від бажаної горизонтальної орієнтації ізоліній температури у ростовому об’ємі. За умови, коли концентрація графіту у нижньому нагрівачі більша за концентрацію у верхньому, і ця різниця перевищує 4 % за масою, топологія температурних полів набуває горизонтальної орієнтації, але це призводить до неприйнятного збільшення осьового градієнта температури. Сприятливі умови для синтезу кристалів GaN (за параметрами градієнта і топології ізоліній температури) створюються за умови, коли концентрація графіту у нижньому нагрівачі змінюється в інтервалі 9–11 %, а у верхньому – менша на 2–3 % за масою. В результаті дослідження впливу кристалізованої фази GaN на розподіл температури у зразку Fe–GaN отримано зменшення температури в контрольних точках ростового об’єму (до 5 °С). Побудовано залежність максимального перепаду температури у ростовому об’ємі від розміру зони кристалізації.
{"title":"Моделювання теплового стану комірки апарата високого тиску при вирощуванні кристалів нітриду ґалію","authors":"Олексій Петрович Людвіченко, Олександр Олександрович Лєщук, Сергій Олександрович Гордєєв","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-57-66","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-57-66","url":null,"abstract":"З використанням методу скінченних елементів досліджено тепловий стан спеціально сконструйованої комірки апарата високого тиску типу «тороїд–40» для проведення експериментів з вирощування кристалів нітриду ґалію методом температурного градієнта. Досліджено вплив зміни концентрації складу нагрівачів на тепловий стан комірки високого тиску. Визначено, що однакова концентрація графіту у верхньому і нижньому торцевих нагрівачах призводить до відхилення від бажаної горизонтальної орієнтації ізоліній температури у ростовому об’ємі. За умови, коли концентрація графіту у нижньому нагрівачі більша за концентрацію у верхньому, і ця різниця перевищує 4 % за масою, топологія температурних полів набуває горизонтальної орієнтації, але це призводить до неприйнятного збільшення осьового градієнта температури. Сприятливі умови для синтезу кристалів GaN (за параметрами градієнта і топології ізоліній температури) створюються за умови, коли концентрація графіту у нижньому нагрівачі змінюється в інтервалі 9–11 %, а у верхньому – менша на 2–3 % за масою. В результаті дослідження впливу кристалізованої фази GaN на розподіл температури у зразку Fe–GaN отримано зменшення температури в контрольних точках ростового об’єму (до 5 °С). Побудовано залежність максимального перепаду температури у ростовому об’ємі від розміру зони кристалізації.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48613449","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-50-56
Антон Романович Кравчук
На фоні всезростаючого попиту на колаборативну робототехніку змістом статті є висвітлення загальних проблем, які виникають під час програмування колаборативних промислових роботів. Виконано стислий аналітичний огляд мов програмування, які можуть забезпечити розв’язання ряду задач колабаротивної робототехніки в цілому і в тому числі в механоскладальних виробництвах машино- та приладобудування. Проведено загальний аналіз мов програмування C++, Java та Python щодо їх переваг, недоліків та особливостей застосування в процесі програмування колаборативних роботизованих систем. Узагальнено представлено вказану вище інформацію у вигляді таблиці, де стисло вказано аналізовані особливості зазначених мов програмування та розділено їх на підгрупи для кращого сприйняття інформації. Результати проведеного аналізу мов програмування C++, Java та Python на основі доступних інформаційних джерел показали, що на сьогодні не існує універсальної мови програмування, яка б могла забезпечити виконання найпоширеніших вимог у колаборативній робототехніці у виробничій сфері. Проте розвиток колаборативних технологій та вказаних вище мов програмування невпинно продовжується завдяки інженерним та дослідницьким спільнотам, open source проєктам та стартап-проєктам, які активно засвоюють та розвивають нові інформаційні технології і впроваджують їх в колаборативні технології.
{"title":"Аналіз мовної складової в програмних продуктах колаборативної робототехніки для вирішення технологічних завдань","authors":"Антон Романович Кравчук","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-50-56","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-50-56","url":null,"abstract":"На фоні всезростаючого попиту на колаборативну робототехніку змістом статті є висвітлення загальних проблем, які виникають під час програмування колаборативних промислових роботів. Виконано стислий аналітичний огляд мов програмування, які можуть забезпечити розв’язання ряду задач колабаротивної робототехніки в цілому і в тому числі в механоскладальних виробництвах машино- та приладобудування. Проведено загальний аналіз мов програмування C++, Java та Python щодо їх переваг, недоліків та особливостей застосування в процесі програмування колаборативних роботизованих систем. Узагальнено представлено вказану вище інформацію у вигляді таблиці, де стисло вказано аналізовані особливості зазначених мов програмування та розділено їх на підгрупи для кращого сприйняття інформації. Результати проведеного аналізу мов програмування C++, Java та Python на основі доступних інформаційних джерел показали, що на сьогодні не існує універсальної мови програмування, яка б могла забезпечити виконання найпоширеніших вимог у колаборативній робототехніці у виробничій сфері. Проте розвиток колаборативних технологій та вказаних вище мов програмування невпинно продовжується завдяки інженерним та дослідницьким спільнотам, open source проєктам та стартап-проєктам, які активно засвоюють та розвивають нові інформаційні технології і впроваджують їх в колаборативні технології.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055466","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-172-177
Роман Святославович Савіцький
Освіта під час війни отримала нові виклики, які суттєво впливають на формування нових поглядів на проблеми, що вже існують. Українці зіткнулися з великою кількістю барʼєрів, спричинених війною, тому питання доступності постало дуже гостро. У статті проаналізовано стан вебсторінок навчальних закладів України. Аналіз проведено за допомогою стороннього рішення WAVE Web Accessibility Evaluation Tools, що дало змогу сконфігурувати параметри перевірки та провести дослідження й групування проблем на вебресурсах. Для візуального відображення отриманих даних було створено сайт. Для його розробки використовувалися сучасні технології: HTML (HyperText Markup Language), CSS (Cascading Style Sheets), Javascript, React, NodeJS. Сформовано статистику за показниками, як-от: помилки структури сторінки, невідповідність контрасту, помилки WAI-ARIA (Web Accessibility Initiative – Accessible Rich Internet Applications), невідповідні повідомлення, покращення, критичні аспекти. Також прораховано відсоткові співвідношення всіх та критичних помилок до кількості елементів на сторінках. У результаті дослідження було знайдено та проаналізовано 299 головних сторінок вебсайтів навчальних закладів відповідно до Всеукраїнського реєстру навчальних закладів освіти, а також сформовано модель даних для подальшого дослідження. Провівши тестування моделі, було виявлено найбільш доступні ресурси з точки зору технологій, типів сторінок, підходів та практик. Програмний комплекс має змогу аналізувати залежності складності вебресурсу від кількості помилок
{"title":"Безбарʼєрність вебпорталів освітніх навчальних закладів України","authors":"Роман Святославович Савіцький","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-172-177","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-172-177","url":null,"abstract":"Освіта під час війни отримала нові виклики, які суттєво впливають на формування нових поглядів на проблеми, що вже існують. Українці зіткнулися з великою кількістю барʼєрів, спричинених війною, тому питання доступності постало дуже гостро. У статті проаналізовано стан вебсторінок навчальних закладів України. Аналіз проведено за допомогою стороннього рішення WAVE Web Accessibility Evaluation Tools, що дало змогу сконфігурувати параметри перевірки та провести дослідження й групування проблем на вебресурсах. Для візуального відображення отриманих даних було створено сайт. Для його розробки використовувалися сучасні технології: HTML (HyperText Markup Language), CSS (Cascading Style Sheets), Javascript, React, NodeJS. Сформовано статистику за показниками, як-от: помилки структури сторінки, невідповідність контрасту, помилки WAI-ARIA (Web Accessibility Initiative – Accessible Rich Internet Applications), невідповідні повідомлення, покращення, критичні аспекти. Також прораховано відсоткові співвідношення всіх та критичних помилок до кількості елементів на сторінках. У результаті дослідження було знайдено та проаналізовано 299 головних сторінок вебсайтів навчальних закладів відповідно до Всеукраїнського реєстру навчальних закладів освіти, а також сформовано модель даних для подальшого дослідження. Провівши тестування моделі, було виявлено найбільш доступні ресурси з точки зору технологій, типів сторінок, підходів та практик. Програмний комплекс має змогу аналізувати залежності складності вебресурсу від кількості помилок","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48267935","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-228-234
Володимир Євгенійович Титаренко, Володимир Петрович Шумляківський
Наведено результати досліджень завантаженості регульованого перехрестя міста на основі використання технологій квадрокоптерних зйомок динаміки потоків транспортних засобів у часи пікових навантажень, коли може бути проблемним визначення параметрів транспортних затримок через обмеженість оглядовості стаціонарних засобів відеоспостережень. Вибрана розрахункова методика для адекватності розрахунків затримок транспорту потребує уточнених даних геопозиціювання множини машин на перехресті, що повною мірою забезпечує квадрокоптерна зйомка. Результати розрахунків можуть бути використані для коректування параметрів регулювання перехрестя або оцінки його екологічності та економічних втрат у часи найбільших транспортних навантажень. Транспортні затримки на регульованих перехрестях великих і навіть середніх міст призводять до накопичення значних концентрацій шкідливих викидів, що можуть баготоразово перевищувати гранично допустимі концентрації, і це загострює вже існуючі екологічні проблеми. Слід зазначити, що використання технологій квадрокоптерних зйомок є методом перехідного періоду до впровадження сучасних геоінформаційних технологій та інтелектуальних електронних систем на основі даних супутникової навігації, яким можуть бути адаптивні системи регулювання дорожнім рухом. Перехід до адаптивних систем регулювання дорожнім рухом є перспективним напрямом оптимального керування дорожнім рухом, що забезпечує локальне адаптивне управління найбільш складними і важливими перетинами транспортної мережі.
{"title":"Вимірювання та аналіз затримок транспорту перед регульованими перехрестями на основі зйомок квадрокоптером","authors":"Володимир Євгенійович Титаренко, Володимир Петрович Шумляківський","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-228-234","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-228-234","url":null,"abstract":"Наведено результати досліджень завантаженості регульованого перехрестя міста на основі використання технологій квадрокоптерних зйомок динаміки потоків транспортних засобів у часи пікових навантажень, коли може бути проблемним визначення параметрів транспортних затримок через обмеженість оглядовості стаціонарних засобів відеоспостережень. Вибрана розрахункова методика для адекватності розрахунків затримок транспорту потребує уточнених даних геопозиціювання множини машин на перехресті, що повною мірою забезпечує квадрокоптерна зйомка. Результати розрахунків можуть бути використані для коректування параметрів регулювання перехрестя або оцінки його екологічності та економічних втрат у часи найбільших транспортних навантажень. Транспортні затримки на регульованих перехрестях великих і навіть середніх міст призводять до накопичення значних концентрацій шкідливих викидів, що можуть баготоразово перевищувати гранично допустимі концентрації, і це загострює вже існуючі екологічні проблеми. Слід зазначити, що використання технологій квадрокоптерних зйомок є методом перехідного періоду до впровадження сучасних геоінформаційних технологій та інтелектуальних електронних систем на основі даних супутникової навігації, яким можуть бути адаптивні системи регулювання дорожнім рухом. Перехід до адаптивних систем регулювання дорожнім рухом є перспективним напрямом оптимального керування дорожнім рухом, що забезпечує локальне адаптивне управління найбільш складними і важливими перетинами транспортної мережі. \u0000 ","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48254336","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-127-132
Надія Олександрівна Кушнір, Тамара Миколаївна Локтікова, Юрій Іванович Лисогор, Дмитро Юрійович Лисогор, Андрій Васильович Морозов
У статті пропонується розробка автоматизованої системи управління освітленням об’єктів спеціального призначення, наприклад, сцени театру або концертного майданчика. Освітлення сцени відіграє важливу роль у відповідному мистецтві. А світильники є одним із різновидів світлових приладів. Розроблена система орієнтована на сучасні світлодіодні світильники, які мають такі переваги порівняно з традиційними на лампах розжарювання: значно менше споживання електроенергії, значно більша середня тривалість «життя», значно менше виділення тепла. Систему побудовано із застосуванням мікроконтролера, що дозволило покращити її характеристики на основі відомої й освоєної мікроконтролерної архітектури за рахунок доповнення її спеціалізованими блоками, реалізованими з урахуванням особливостей об’єкта управління. Розроблено структурну та принципову електричну схему системи управління освітленням. Основу схеми становить мікроконтролер сімейства AVR фірми Atmel ATmega162, який має найбільш широкий набір виконуваних функцій. Також розроблено алгоритм роботи системи управління освітленням і написано програму для мікроконтролера з використанням мови програмування C. Система управління освітленням може працювати в трьох режимах, здійснювати управління світлодіодними світильниками в кількості від одного до восьми, а також забезпечувати їхнє різне світіння.
{"title":"Розробка автоматизованої системи управління освітленням об’єктів спеціального призначення","authors":"Надія Олександрівна Кушнір, Тамара Миколаївна Локтікова, Юрій Іванович Лисогор, Дмитро Юрійович Лисогор, Андрій Васильович Морозов","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-127-132","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-127-132","url":null,"abstract":"У статті пропонується розробка автоматизованої системи управління освітленням об’єктів спеціального призначення, наприклад, сцени театру або концертного майданчика. Освітлення сцени відіграє важливу роль у відповідному мистецтві. А світильники є одним із різновидів світлових приладів. Розроблена система орієнтована на сучасні світлодіодні світильники, які мають такі переваги порівняно з традиційними на лампах розжарювання: значно менше споживання електроенергії, значно більша середня тривалість «життя», значно менше виділення тепла. Систему побудовано із застосуванням мікроконтролера, що дозволило покращити її характеристики на основі відомої й освоєної мікроконтролерної архітектури за рахунок доповнення її спеціалізованими блоками, реалізованими з урахуванням особливостей об’єкта управління. Розроблено структурну та принципову електричну схему системи управління освітленням. Основу схеми становить мікроконтролер сімейства AVR фірми Atmel ATmega162, який має найбільш широкий набір виконуваних функцій. Також розроблено алгоритм роботи системи управління освітленням і написано програму для мікроконтролера з використанням мови програмування C. Система управління освітленням може працювати в трьох режимах, здійснювати управління світлодіодними світильниками в кількості від одного до восьми, а також забезпечувати їхнє різне світіння.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69054688","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-249-255
Олексій Ігорович Ганін, Валентин Григорович Ципоренко
Нагромадження частотного діапазону 2,4 ГГц, що помітно призводить до зниження рівня якості експлуатації Wi-Fi роутерів, є актуальною проблемою. Це змушує знаходити альтернативи, і найкращою з багатьох є перехід на новий радіодіапазон частот – 5 ГГц. У статті розглянуто дослідження залежності рівнів сигналу за перетину перешкод різного характеру в частотному діапазоні 5 ГГц, що актуально для побудови Wi-Fi мереж у місцях, де наявне накладання багатьох радіосигналів один на одного стандарту 2,4 ГГц.
{"title":"Дослідження затухання Wi-Fi сигналів у частотному діапазоні 5 ГГц","authors":"Олексій Ігорович Ганін, Валентин Григорович Ципоренко","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-249-255","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-249-255","url":null,"abstract":"Нагромадження частотного діапазону 2,4 ГГц, що помітно призводить до зниження рівня якості експлуатації Wi-Fi роутерів, є актуальною проблемою. Це змушує знаходити альтернативи, і найкращою з багатьох є перехід на новий радіодіапазон частот – 5 ГГц. \u0000У статті розглянуто дослідження залежності рівнів сигналу за перетину перешкод різного характеру в частотному діапазоні 5 ГГц, що актуально для побудови Wi-Fi мереж у місцях, де наявне накладання багатьох радіосигналів один на одного стандарту 2,4 ГГц.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055096","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-271-279
Сергій Іванович Башинський, Михайло Іванович Блецко, Андрій Вікторович Панасюк, Юлія Костянтинівна Припотень, Неля Миколаївна Остафійчук
Природний облицювальний камінь – викопний ресурс скінченних обсягів, який не відновлюється. З огляду на стратегію сталого розвитку та головні принципи циркулярної економіки такий ресурс має використовуватися повною мірою. Як і будь-яка переробна галузь, каменеобробна галузь генерує відходи. На сьогоднішній день в Україні не існує чітко встановлених правил поведінки з цим типом відходів. Зарубіжний досвід переробки відходів каменеобробних підприємств не підходить для українських умов через інший тип або мінеральний та хімічний склад оброблюваних порід природного каменю. Організація тимчасового зберігання потребує відведення певних площ земельних ділянок, що часто є нераціональним, та будівництва спеціальних гірничотехнічних споруд. Складування чи використання для пересипки на полігонах ТПВ викликає ряд питань, які стосуються екологічних та санітарних аспектів такого поводження. Відходи каменеобробних підприємств можна класифікувати за розміром окремої частинки на крупні та дрібнодисперсні. Дрібнодисперсні відходи – суміш зерен зруйнованого каменю, розміром не більше за 2 мм, тобто кам’яний пил. Це продукти руйнування самого природного каменю, каменеобробного інструменту та матеріалів, що використовуються в технологічному процесі обробки, та інших речовин, що можуть потрапити до системи оборотного водопостачання підприємства. На основі відкритих даних про мінеральний та хімічний склад природного каменю визначено примірний склад відходів, який підтверджується аналізом хімічного складу відходів вітчизняних каменеобробних підприємств. Виконано дослідження органо-лептичних, фізико-хімічних, радіаційних властивостей, величину міграції важких металів. На основі отриманих даних зроблено висновок, що відходи каменеобробних підприємств є відносно інертною речовиною, яка належить до класу безпечних відходів, та надано рекомендації щодо поведінки з ними.
{"title":"Дослідження фізико-хімічних властивостей дрібнодисперсних відходів каменеобробних підприємств з метою визначення стратегії поведінки","authors":"Сергій Іванович Башинський, Михайло Іванович Блецко, Андрій Вікторович Панасюк, Юлія Костянтинівна Припотень, Неля Миколаївна Остафійчук","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-271-279","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-271-279","url":null,"abstract":"Природний облицювальний камінь – викопний ресурс скінченних обсягів, який не відновлюється. З огляду на стратегію сталого розвитку та головні принципи циркулярної економіки такий ресурс має використовуватися повною мірою. Як і будь-яка переробна галузь, каменеобробна галузь генерує відходи. На сьогоднішній день в Україні не існує чітко встановлених правил поведінки з цим типом відходів. Зарубіжний досвід переробки відходів каменеобробних підприємств не підходить для українських умов через інший тип або мінеральний та хімічний склад оброблюваних порід природного каменю. Організація тимчасового зберігання потребує відведення певних площ земельних ділянок, що часто є нераціональним, та будівництва спеціальних гірничотехнічних споруд. Складування чи використання для пересипки на полігонах ТПВ викликає ряд питань, які стосуються екологічних та санітарних аспектів такого поводження. Відходи каменеобробних підприємств можна класифікувати за розміром окремої частинки на крупні та дрібнодисперсні. Дрібнодисперсні відходи – суміш зерен зруйнованого каменю, розміром не більше за 2 мм, тобто кам’яний пил. Це продукти руйнування самого природного каменю, каменеобробного інструменту та матеріалів, що використовуються в технологічному процесі обробки, та інших речовин, що можуть потрапити до системи оборотного водопостачання підприємства. На основі відкритих даних про мінеральний та хімічний склад природного каменю визначено примірний склад відходів, який підтверджується аналізом хімічного складу відходів вітчизняних каменеобробних підприємств. Виконано дослідження органо-лептичних, фізико-хімічних, радіаційних властивостей, величину міграції важких металів. На основі отриманих даних зроблено висновок, що відходи каменеобробних підприємств є відносно інертною речовиною, яка належить до класу безпечних відходів, та надано рекомендації щодо поведінки з ними.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055166","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-280-286
Дмитрій Миколайович Білобров, Микола Вікторович Лебля, Денис Олегович Дубінчук, Сергій Станіславович Іськов, Олександр Анатолійович Темченко
У роботі розглянуто можливість футерування кузова автосамоскида гумою. Для підтвердження результатів експериментальних досліджень, отриманих під час експлуатації кар’єрних автосамоскидів на Омелянівському кар’єрі, були створені кінцево-елементні та 3D-моделі для динамічного аналізу в середовищі T-FLEX, що імітують навантаження елементів металоконструкцій рами та кузова кар’єрних автосамоскидів. Для оцінки напружено-деформованого стану елементів несучих металоконструкцій великовантажних кар’єрних автосамоскидів застосовувався метод кінцевих елементів. Універсальність цього дає можливість розрахувати різні конструкції з різними властивостями матеріалів єдиним способом. Метод дозволяє врахувати геометричні форми та умови роботи конструкції, розподіл у часі та просторі (для динамічних завдань) зовнішніх навантажень, властивостей матеріалів, що використовуються в конструкції у повному обсязі. Для оцінки точності моделювання було проведено низку дослідів з вимірювання вібраційних коливань на автосамоскидах БілАЗ-548. Вимірювання вібрації проводилися за допомогою 16-канального реєстратора даних SCADAS eSCR05 Siemens за допомогою КПК HP iPAQ 214 із підключенням Bluetooth на базі Windows Mobile. Дані записувалися і зберігалися на флеш-картах ємністю 16 ГБ. Використовувалися дві різні частоти дискретизації з 24-бітною роздільною здатністю: 256 вибірок у секунду для вимірювань вібрацій. Датчики, які використовуються для реєстрації трьох ортогональних осей вібрації містили чотири триосьові акселерометри на друкованій платі.
{"title":"Дослідження ефективності застосування гумового футерування кузова автосамоскида ","authors":"Дмитрій Миколайович Білобров, Микола Вікторович Лебля, Денис Олегович Дубінчук, Сергій Станіславович Іськов, Олександр Анатолійович Темченко","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-280-286","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-280-286","url":null,"abstract":"У роботі розглянуто можливість футерування кузова автосамоскида гумою. Для підтвердження результатів експериментальних досліджень, отриманих під час експлуатації кар’єрних автосамоскидів на Омелянівському кар’єрі, були створені кінцево-елементні та 3D-моделі для динамічного аналізу в середовищі T-FLEX, що імітують навантаження елементів металоконструкцій рами та кузова кар’єрних автосамоскидів. Для оцінки напружено-деформованого стану елементів несучих металоконструкцій великовантажних кар’єрних автосамоскидів застосовувався метод кінцевих елементів. Універсальність цього дає можливість розрахувати різні конструкції з різними властивостями матеріалів єдиним способом. Метод дозволяє врахувати геометричні форми та умови роботи конструкції, розподіл у часі та просторі (для динамічних завдань) зовнішніх навантажень, властивостей матеріалів, що використовуються в конструкції у повному обсязі. Для оцінки точності моделювання було проведено низку дослідів з вимірювання вібраційних коливань на автосамоскидах БілАЗ-548. \u0000Вимірювання вібрації проводилися за допомогою 16-канального реєстратора даних SCADAS eSCR05 Siemens за допомогою КПК HP iPAQ 214 із підключенням Bluetooth на базі Windows Mobile. Дані записувалися і зберігалися на флеш-картах ємністю 16 ГБ. Використовувалися дві різні частоти дискретизації з 24-бітною роздільною здатністю: 256 вибірок у секунду для вимірювань вібрацій. Датчики, які використовуються для реєстрації трьох ортогональних осей вібрації містили чотири триосьові акселерометри на друкованій платі.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055180","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-42-49
Георгій Миколайович Виговський, Олексій Андрійович Громовий, М.М. Плисак
Останнім часом широкого розповсюдження знайшли методи фінішної обробки плоских поверхонь чистовими торцевими фрезами, оснащеними надтвердими матеріалами (НТМ). Однак, нестаціонарність процесу різання, яка властива процесам торцевого фрезерування, призводить до змінних деформацій технологічної системи, що може негативно вплинути на вихідні показники якості відповідальних поверхонь, від обробки яких залежать необхідні характеристики контактної жорсткості, зносостійкості, надійності механізмів та машин. У роботі досліджено осьові переміщення різальних елементів у результаті пружних деформацій корпусу торцевої ступінчастої фрези діаметром 360 мм, яка оснащена надтвердим інструментальним матеріалом (гексаніт-Р). Досліджено вплив геометричних параметрів: зміна радіального розташування формоутворюючого різального елемента, зміна діаметра отвору для клина на осьові переміщення під час фінішного фрезерування сірого чавуну СЧ-21. Встановлено, що зменшення відстані радіального розташування формоутворюючого різального елемента дозволяє значно зменшити осьові переміщення різальних елементів, але обмежить ширину фрезерування. Досліджено вплив відокремлення формоутворюючого різального елемента від чорнових на осьові переміщення. Порівняно осьові переміщення трьох варіантів фрез: торцева ступінчаста фреза; торцева ступінчаста фреза з відокремленням формоутворюючого різального елемента від чорнових; торцева ступінчаста фреза зі зміною радіального розташування формоутворюючого різального елемента. Результати дослідження підтверджують, що залишається резерв підвищення якості обробки шляхом аналізу геометричних параметрів торцевих фрез та розробки нових конструкцій, які будуть забезпечувати потрібну якість обробки.
{"title":"Аналіз впливу схем розташування формоутворюючих різальних елементів на процеси деформації торцевих ступінчастих фрез","authors":"Георгій Миколайович Виговський, Олексій Андрійович Громовий, М.М. Плисак","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-42-49","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-42-49","url":null,"abstract":"Останнім часом широкого розповсюдження знайшли методи фінішної обробки плоских поверхонь чистовими торцевими фрезами, оснащеними надтвердими матеріалами (НТМ). Однак, нестаціонарність процесу різання, яка властива процесам торцевого фрезерування, призводить до змінних деформацій технологічної системи, що може негативно вплинути на вихідні показники якості відповідальних поверхонь, від обробки яких залежать необхідні характеристики контактної жорсткості, зносостійкості, надійності механізмів та машин. У роботі досліджено осьові переміщення різальних елементів у результаті пружних деформацій корпусу торцевої ступінчастої фрези діаметром 360 мм, яка оснащена надтвердим інструментальним матеріалом (гексаніт-Р). Досліджено вплив геометричних параметрів: зміна радіального розташування формоутворюючого різального елемента, зміна діаметра отвору для клина на осьові переміщення під час фінішного фрезерування сірого чавуну СЧ-21. Встановлено, що зменшення відстані радіального розташування формоутворюючого різального елемента дозволяє значно зменшити осьові переміщення різальних елементів, але обмежить ширину фрезерування. Досліджено вплив відокремлення формоутворюючого різального елемента від чорнових на осьові переміщення. Порівняно осьові переміщення трьох варіантів фрез: торцева ступінчаста фреза; торцева ступінчаста фреза з відокремленням формоутворюючого різального елемента від чорнових; торцева ступінчаста фреза зі зміною радіального розташування формоутворюючого різального елемента. Результати дослідження підтверджують, що залишається резерв підвищення якості обробки шляхом аналізу геометричних параметрів торцевих фрез та розробки нових конструкцій, які будуть забезпечувати потрібну якість обробки.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055452","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-235-241
Олександр Васильович Шульга, Валерія Сокіріна
На сьогодні велика кількість завдань вимагає розгляду руху космічних апаратів над площиною місцевого горизонту наземного радіотехнічного комплексу. Актуальними є завдання, в основі яких лежить розробка моделей, завдяки яким у будь-який момент часу можна визначити місце положення космічного апарата відносно наземного радіотехнічного комплексу. Ці моделі прийнято називати моделями прогнозу. Вони необхідні під час дослідження процесу супроводу космічних апаратів наземним радіотехнічним комплексом, а також при аналізі різних варіантів технічних рішень на етапах проєктування наземних радіотехнічних комплексів. У цьому разі будемо говорити, що йдеться про дослідницькі математичні моделі. Моделі, які використовуються за такого типу досліджень, можна поділити на дві категорії. Моделі першої категорії назвемо розгорнутими, а другої – спрощеними. Розгорнуті моделі можна описати за такою схемою: 1) опис руху космічного апарата в абсолютній системі координат тією чи іншою мірою враховує збурюючі сили, що впливають на тіло; 2) перехід до опису руху в системі координат, пов’язаної зі спостерігачем на поверхні Землі (перехід виконується з урахуванням обертання Землі, тимчасових прив’язок і прив’язки наземного радіотехнічного комплексу на місцевості).
{"title":"Удосконалення математичної моделі визначення координат космічного апарата наземним радіотехнічним комплексом при однопунктній технології вимірювання в інформаційно-вимірювальній системі","authors":"Олександр Васильович Шульга, Валерія Сокіріна","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-235-241","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-235-241","url":null,"abstract":"На сьогодні велика кількість завдань вимагає розгляду руху космічних апаратів над площиною місцевого горизонту наземного радіотехнічного комплексу. Актуальними є завдання, в основі яких лежить розробка моделей, завдяки яким у будь-який момент часу можна визначити місце положення космічного апарата відносно наземного радіотехнічного комплексу. Ці моделі прийнято називати моделями прогнозу. Вони необхідні під час дослідження процесу супроводу космічних апаратів наземним радіотехнічним комплексом, а також при аналізі різних варіантів технічних рішень на етапах проєктування наземних радіотехнічних комплексів. У цьому разі будемо говорити, що йдеться про дослідницькі математичні моделі. Моделі, які використовуються за такого типу досліджень, можна поділити на дві категорії. Моделі першої категорії назвемо розгорнутими, а другої – спрощеними. Розгорнуті моделі можна описати за такою схемою: 1) опис руху космічного апарата в абсолютній системі координат тією чи іншою мірою враховує збурюючі сили, що впливають на тіло; 2) перехід до опису руху в системі координат, пов’язаної зі спостерігачем на поверхні Землі (перехід виконується з урахуванням обертання Землі, тимчасових прив’язок і прив’язки наземного радіотехнічного комплексу на місцевості).","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055500","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：