Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-331-335
Людмила Анатоліївна Ковалевич, Андрій Олексійович Криворучко, Сергій Станіславович Іськов, Сергій Володимирович Кальчук, Н. В. Багашова
У дослідженні розглянуто проблеми виникнення несправностей у кар’єрних автомобілях. За допомогою проведених досліджень було встановлено, що вартість ремонту зростає зі збільшенням терміну експлуатації самоскида. Ця вартість визначається вартістю ремонту на початку експлуатації та швидкістю зростання витрат на технічне обслуговування та ремонт зі збільшенням пробігу транспорту. Практичний досвід показує, що зношення важких самоскидів під час експлуатації варіюється у різних кар’єрах і залежить від факторів, таких як видобуток корисних копалин (глибина кар’єру, насипна щільність, абразивність гірських порід та інші) та дорожньо-кліматичні умови експлуатації. Відповідно, частота виникнення поломок у деталей самоскида буде значно відрізнятися, що призводить до різної частоти проведення обслуговування. Складніша конструкція самоскида призводить до більшої кількості поломок протягом певного періоду. З іншого боку, надійність самоскида залежить від довжини транспортування та середнього ухилу дороги для перевезення гірської маси. У публікації наведено дані, отримані для Омелянівського кар’єру.
{"title":"Дослідження несправності двигунів кар’єрних самоскидів ","authors":"Людмила Анатоліївна Ковалевич, Андрій Олексійович Криворучко, Сергій Станіславович Іськов, Сергій Володимирович Кальчук, Н. В. Багашова","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-331-335","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-331-335","url":null,"abstract":"У дослідженні розглянуто проблеми виникнення несправностей у кар’єрних автомобілях. За допомогою проведених досліджень було встановлено, що вартість ремонту зростає зі збільшенням терміну експлуатації самоскида. Ця вартість визначається вартістю ремонту на початку експлуатації та швидкістю зростання витрат на технічне обслуговування та ремонт зі збільшенням пробігу транспорту. \u0000Практичний досвід показує, що зношення важких самоскидів під час експлуатації варіюється у різних кар’єрах і залежить від факторів, таких як видобуток корисних копалин (глибина кар’єру, насипна щільність, абразивність гірських порід та інші) та дорожньо-кліматичні умови експлуатації. Відповідно, частота виникнення поломок у деталей самоскида буде значно відрізнятися, що призводить до різної частоти проведення обслуговування. Складніша конструкція самоскида призводить до більшої кількості поломок протягом певного періоду. З іншого боку, надійність самоскида залежить від довжини транспортування та середнього ухилу дороги для перевезення гірської маси. У публікації наведено дані, отримані для Омелянівського кар’єру.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055303","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-178-183
Ілля Олександрович Черняк
У роботі детально досліджуються можливості використання на покращення математичних моделей та алгоритмів, які використовуються для автоматизації та покращення електронного документообігу. Також у цій статті досліджується потенціал алгоритмів і математичних моделей в автоматизації документообігу. Розглянуто роль математичних моделей в автоматизації документообігу та можливості вдосконалення цих моделей. У досліджених наукових роботах простежується велика перспектива в покращенні електронного документообігу та математичної моделі для автоматизації документообігу. Проте в більшості опрацьованих робіт не розглядаються можливі ризики і проблеми при імплементації покращень від математичної моделі для електронного документообігу. Також було висунуто припущення про ідеальну математичну модель сьогодні для електронної документації.
{"title":"Аналіз алгоритмів та математичних моделей для автоматизації електронного документообігу","authors":"Ілля Олександрович Черняк","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-178-183","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-178-183","url":null,"abstract":" \u0000У роботі детально досліджуються можливості використання на покращення математичних моделей та алгоритмів, які використовуються для автоматизації та покращення електронного документообігу. Також у цій статті досліджується потенціал алгоритмів і математичних моделей в автоматизації документообігу. Розглянуто роль математичних моделей в автоматизації документообігу та можливості вдосконалення цих моделей. У досліджених наукових роботах простежується велика перспектива в покращенні електронного документообігу та математичної моделі для автоматизації документообігу. Проте в більшості опрацьованих робіт не розглядаються можливі ризики і проблеми при імплементації покращень від математичної моделі для електронного документообігу. Також було висунуто припущення про ідеальну математичну модель сьогодні для електронної документації.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47208662","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-377-384
Володимир Ігорович Шамрай, Вікторія Вікторівна Мельник-Шамрай, Володимир Володимирович Котенко, Андрій Вікторович Панасюк, Сергій Станіславович Іськов
Стаття присвячена аналізу тенденцій розвитку каменедобувної та каменеобробної галузі України. Природний камінь і вироби з нього останнім часом знаходять дуже велике використання в народному господарстві. Обсяги виробництва різноманітної (технічної, архітектурно-будівельної, побутової, будівельно-дорожньої та іншої) продукції з каменю на світовому рівні стрімко збільшилися. В багатьох країнах світу ця продукція займає провідне місце в їх економіці. Україна належить до країн з досить розвиненою мінерально-сировинною базою природного облицювального каменю, але, на жаль, зі слаборозвиненою каменевидобувною і каменеобробною підгалуззю виробництва. Перспективи розвитку цієї підгалузі в Україні дуже великі. Україна в кам’яному бізнесі може посісти провідне місце в світі, вона має великі кон’юнктурні показники сировини. Каменевидобувна і каменеобробна галузь може слугувати Україні великим і надійним джерелом надходження валюти. У роботі проаналізовано та наведено основні показники світового ринку декоративного каміння та підкреслено роль України в кам’яному бізнесі. Розглянуто експортно-імпортні операції України на ринку природного каменю за 2019–2021 рр., що свідчить про різкий їх спад. Визначено низку чинників, які слугують головними причинами негативного стану кам’яного виробництва та низької ефективності кам’яного бізнесу, ліквідація яких дасть змогу вивести Україну в розряд провідних країн з каменевидобування і каменеобробки. Для підвищення конкурентоздатності галузі каменеобробки в нашій країні створено рекомендації та запропоновано шляхи переймання досвіду провідних країн у цій галузі.
{"title":"Тенденції розвитку ринку декоративного каміння України","authors":"Володимир Ігорович Шамрай, Вікторія Вікторівна Мельник-Шамрай, Володимир Володимирович Котенко, Андрій Вікторович Панасюк, Сергій Станіславович Іськов","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-377-384","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-377-384","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу тенденцій розвитку каменедобувної та каменеобробної галузі України. Природний камінь і вироби з нього останнім часом знаходять дуже велике використання в народному господарстві. Обсяги виробництва різноманітної (технічної, архітектурно-будівельної, побутової, будівельно-дорожньої та іншої) продукції з каменю на світовому рівні стрімко збільшилися. В багатьох країнах світу ця продукція займає провідне місце в їх економіці. Україна належить до країн з досить розвиненою мінерально-сировинною базою природного облицювального каменю, але, на жаль, зі слаборозвиненою каменевидобувною і каменеобробною підгалуззю виробництва. Перспективи розвитку цієї підгалузі в Україні дуже великі. Україна в кам’яному бізнесі може посісти провідне місце в світі, вона має великі кон’юнктурні показники сировини. Каменевидобувна і каменеобробна галузь може слугувати Україні великим і надійним джерелом надходження валюти. У роботі проаналізовано та наведено основні показники світового ринку декоративного каміння та підкреслено роль України в кам’яному бізнесі. Розглянуто експортно-імпортні операції України на ринку природного каменю за 2019–2021 рр., що свідчить про різкий їх спад. Визначено низку чинників, які слугують головними причинами негативного стану кам’яного виробництва та низької ефективності кам’яного бізнесу, ліквідація яких дасть змогу вивести Україну в розряд провідних країн з каменевидобування і каменеобробки. Для підвищення конкурентоздатності галузі каменеобробки в нашій країні створено рекомендації та запропоновано шляхи переймання досвіду провідних країн у цій галузі.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47059556","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-287-297
Юрій Іванович Войтенко, Сергій Володимирович Гошовський, Олександр Олексійович Костюк, Андрій Михайлович Пасічник
Мета. Огляд і аналіз результатів досліджень функціонування кумулятивних зарядів з різними лайнерами для прогнозу або отримання кореляційних залежностей типу «швидкість детонації ВР – швидкість елементів кумулятивних струменів (КС)», «кут у вершині конічного лайнера – швидкість КС»; оцінювання і експериментальна перевірка інженерних теорій проникання КС в щільні матеріали для проєктування зарядів у практичних застосуваннях; аналіз ефективності кумулятивних зарядів (КЗ) з лайнерами із різних матеріалів. Методика. Методичну основу досліджень становить системний підхід до проблеми підвищення ефективності кумулятивного вибуху. Відповідно до специфіки досліджень, спрямованих на досягнення поставлених завдань та отримання технологічних залежностей, у роботі використовувалися переважно аналітичний, графоаналітичний методи та фізичне і математичне моделювання. Результати. Виявлено кількісні взаємозв’язки швидкості головної частини КС від швидкості детонації вибухової речовини в заряді з кутом у вершині конічного лайнера 42º і залежність швидкості головної частини КС від кута у вершині конічного мідного лайнера. Проаналізовано інженерні теорії проникання КС в щільні перепони. Показано, що найкращі результати, які близькі до експериментальних даних, прогнозує теорія на засадах моделі A–V (Allison і Vitali). Визначено найбільш перспективні матеріали для лайнерів кумулятивних зарядів з метою збільшення глибини пробиття або діаметра при неглибокому пробиванні. Розглянуто деякі практичні застосування КЗ, зокрема, знешкодження і утилізація боєприпасів і нетрадиційні методи руйнування залізобетону і гірських порід. Наукова новизна. Встановлено лінійну залежність швидкості КС від швидкості детонації вибухової речовини для заряду з конічним лайнером і кутом у вершині 42º, а також залежність швидкості КС від кута у вершині конічного мідного лайнера, яка близька до степеневої, для швидкості детонації ВР ≈ 7800–8000 м/с. Практична значущість. Отримані результати є важливими та корисними для проєктування техніки і технологій у різноманітних галузях, де використовується енергія спрямованого вибуху: для знешкодження і утилізації боєприпасів, для розкриття нафтових і газових пластів, для реконструкції будівельних споруд, у військовій справі.
{"title":"Про оптимальні конструкції і матеріали кумулятивних зарядів для деяких практичних застосувань","authors":"Юрій Іванович Войтенко, Сергій Володимирович Гошовський, Олександр Олексійович Костюк, Андрій Михайлович Пасічник","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-287-297","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-287-297","url":null,"abstract":"Мета. Огляд і аналіз результатів досліджень функціонування кумулятивних зарядів з різними лайнерами для прогнозу або отримання кореляційних залежностей типу «швидкість детонації ВР – швидкість елементів кумулятивних струменів (КС)», «кут у вершині конічного лайнера – швидкість КС»; оцінювання і експериментальна перевірка інженерних теорій проникання КС в щільні матеріали для проєктування зарядів у практичних застосуваннях; аналіз ефективності кумулятивних зарядів (КЗ) з лайнерами із різних матеріалів. \u0000Методика. Методичну основу досліджень становить системний підхід до проблеми підвищення ефективності кумулятивного вибуху. Відповідно до специфіки досліджень, спрямованих на досягнення поставлених завдань та отримання технологічних залежностей, у роботі використовувалися переважно аналітичний, графоаналітичний методи та фізичне і математичне моделювання. \u0000Результати. Виявлено кількісні взаємозв’язки швидкості головної частини КС від швидкості детонації вибухової речовини в заряді з кутом у вершині конічного лайнера 42º і залежність швидкості головної частини КС від кута у вершині конічного мідного лайнера. Проаналізовано інженерні теорії проникання КС в щільні перепони. Показано, що найкращі результати, які близькі до експериментальних даних, прогнозує теорія на засадах моделі A–V (Allison і Vitali). Визначено найбільш перспективні матеріали для лайнерів кумулятивних зарядів з метою збільшення глибини пробиття або діаметра при неглибокому пробиванні. Розглянуто деякі практичні застосування КЗ, зокрема, знешкодження і утилізація боєприпасів і нетрадиційні методи руйнування залізобетону і гірських порід. \u0000Наукова новизна. Встановлено лінійну залежність швидкості КС від швидкості детонації вибухової речовини для заряду з конічним лайнером і кутом у вершині 42º, а також залежність швидкості КС від кута у вершині конічного мідного лайнера, яка близька до степеневої, для швидкості детонації ВР ≈ 7800–8000 м/с. \u0000Практична значущість. Отримані результати є важливими та корисними для проєктування техніки і технологій у різноманітних галузях, де використовується енергія спрямованого вибуху: для знешкодження і утилізації боєприпасів, для розкриття нафтових і газових пластів, для реконструкції будівельних споруд, у військовій справі.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49140370","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-242-248
Анатолій Анатолійович Ащеулов, Микола Ярославович Дерев’янчук, Дмитро Олескандрович Лавренюк
У дослідженні розроблено й описано у загальному вигляді нові моделі та пристрої енергетичних перетворювачів. Запропоновані пристрої працюють на основі прямокутного паралелепіпеда довжиною a, висотою b і шириною c ( ), виготовленого з анізотропного матеріалу. Вибрані кристалографічні осі згаданого матеріалу розміщено у бічній грані (a×b) прямокутної пластини, при цьому одна з кристалографічних осей нахилена під деяким кутом γ до довжини а. В основу методу енергетичної трансформації покладено ефект поляризації об’єму такої анізотропної пластини та виникнення як поздовжньої , так і поперечної складових вихрового енергетичного поля. У першому випадку для виготовлення анізотропної пластини використовується уніполярний анізотропний матеріал, який характеризується тензором другого рангу . Усі коефіцієнти тензора є додатними . За виконання належних граничних умов в об’ємі уніполярного анізотропного середовища формуються вихорі, що мають ламінарний характер течії. У випадку дії зустрічного електричного Е, магнітного H, гравітаційного G полів і потоків, електричного струму I та теплового потоку Q спостерігається перетворення енергії, коефіцієнт якого не перевищує 1 (m ≤ 1). Для випадку біполярних анізотропних матеріалів, за виконання граничних умов, формуються енергетичні вихорі, що характеризуються турбулентним характером течії. Такий біполярний анізотропний матеріал описується тензором другого рангу . Розглядається випадок, коли один із коефіцієнтів тензора є від’ємним . Турбулентні енергетичні вихорі, взаємодіючи із зовнішнім середовищем, дають можливість отримати коефіцієнт перетворення значно більший за 1 ( ). У цілому це значно розширює існуючі можливості та обумовлює появу нових методів і створених на основі них пристроїв перетворення енергії.
{"title":"Вихорі з ламінарним та турбулентним характерами течій в анізотропних середовищах","authors":"Анатолій Анатолійович Ащеулов, Микола Ярославович Дерев’янчук, Дмитро Олескандрович Лавренюк","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-242-248","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-242-248","url":null,"abstract":"У дослідженні розроблено й описано у загальному вигляді нові моделі та пристрої енергетичних перетворювачів. Запропоновані пристрої працюють на основі прямокутного паралелепіпеда довжиною a, висотою b і шириною c ( ), виготовленого з анізотропного матеріалу. Вибрані кристалографічні осі згаданого матеріалу розміщено у бічній грані (a×b) прямокутної пластини, при цьому одна з кристалографічних осей нахилена під деяким кутом γ до довжини а. В основу методу енергетичної трансформації покладено ефект поляризації об’єму такої анізотропної пластини та виникнення як поздовжньої , так і поперечної складових вихрового енергетичного поля. У першому випадку для виготовлення анізотропної пластини використовується уніполярний анізотропний матеріал, який характеризується тензором другого рангу . Усі коефіцієнти тензора є додатними . За виконання належних граничних умов в об’ємі уніполярного анізотропного середовища формуються вихорі, що мають ламінарний характер течії. У випадку дії зустрічного електричного Е, магнітного H, гравітаційного G полів і потоків, електричного струму I та теплового потоку Q спостерігається перетворення енергії, коефіцієнт якого не перевищує 1 (m ≤ 1). Для випадку біполярних анізотропних матеріалів, за виконання граничних умов, формуються енергетичні вихорі, що характеризуються турбулентним характером течії. Такий біполярний анізотропний матеріал описується тензором другого рангу . Розглядається випадок, коли один із коефіцієнтів тензора є від’ємним . Турбулентні енергетичні вихорі, взаємодіючи із зовнішнім середовищем, дають можливість отримати коефіцієнт перетворення значно більший за 1 ( ). У цілому це значно розширює існуючі можливості та обумовлює появу нових методів і створених на основі них пристроїв перетворення енергії.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055038","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-92-100
Олег Олегович Томашевський, Наталія Олександрівна Балицька
У роботі представлено огляд сучасних наукових досліджень процесу фрезерування композитних матеріалів. Композити належать до анізотропних матеріалів, їх властивості залежать від хімічного складу і структури матриці та армування. В роботі наведено класифікацію сучасних композитних матеріалів, описано механічні властивості їх різних типів та основні проблеми, які виникають при механічній обробці. Інформаційну основу літературного огляду, представленого в цій роботі, становлять результати сучасних вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень. Наведено новітні інструментальні матеріали, спеціальні конструкції різальних інструментів, режими різання та умови оброблення, які пропонуються для ефективної фрезерної обробки композитів. Обговорюються результати експериментальних досліджень процесу фрезерування композитів в умовах сухої обробки та обробки із мінімальним змащуванням. Проаналізовано результати наукових робіт із визначення основних причин інтенсивного зношування фрез при обробці композитних матеріалів різних типів. Звертається увага на перспективи застосування різальних інструментів, оснащених полікристалічними алмазами з різним розміром зерен, для фрезерування композитних матеріалів. Виявлено недостатність масштабних і ґрунтовних досліджень процесів фрезерування (ультразвукового фрезерування) керамоматричних композитів. Обґрунтовано необхідність подальших наукових пошуків перспективних шляхів підвищення ефективності обробки композитних матеріалів різних типів.
{"title":"Особливості фрезерної обробки композитних матеріалів. Аналітичний огляд","authors":"Олег Олегович Томашевський, Наталія Олександрівна Балицька","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-92-100","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-92-100","url":null,"abstract":"У роботі представлено огляд сучасних наукових досліджень процесу фрезерування композитних матеріалів. Композити належать до анізотропних матеріалів, їх властивості залежать від хімічного складу і структури матриці та армування. В роботі наведено класифікацію сучасних композитних матеріалів, описано механічні властивості їх різних типів та основні проблеми, які виникають при механічній обробці. Інформаційну основу літературного огляду, представленого в цій роботі, становлять результати сучасних вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень. Наведено новітні інструментальні матеріали, спеціальні конструкції різальних інструментів, режими різання та умови оброблення, які пропонуються для ефективної фрезерної обробки композитів. Обговорюються результати експериментальних досліджень процесу фрезерування композитів в умовах сухої обробки та обробки із мінімальним змащуванням. Проаналізовано результати наукових робіт із визначення основних причин інтенсивного зношування фрез при обробці композитних матеріалів різних типів. Звертається увага на перспективи застосування різальних інструментів, оснащених полікристалічними алмазами з різним розміром зерен, для фрезерування композитних матеріалів. Виявлено недостатність масштабних і ґрунтовних досліджень процесів фрезерування (ультразвукового фрезерування) керамоматричних композитів. Обґрунтовано необхідність подальших наукових пошуків перспективних шляхів підвищення ефективності обробки композитних матеріалів різних типів.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055084","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-26-33
Наталія Олександрівна Балицька, Олександр Іванович Прилипко, Андрій Миколайович Шостачук, Лариса Євгеніївна Глембоцька, О.Л. Мельник
Функціональні властивості виробів залежать від комплексу факторів, при цьому одним із основних факторів є текстура їх поверхонь. Це пояснює значну увагу до визначення та формування таких параметрів текстури механічно обробленої поверхні, які б забезпечували необхідний рівень коефіцієнтів тертя під час ковзання та кочення, змочуваності, контактної жорсткості, зносостійкості за змінних навантажень, корозійної стійкості, маслоємності тощо. У роботі представлено результати дослідження кореляційного зв’язку між параметрами шорсткості і фрактальною розмірністю розподілу елементів площі поверхонь зразків з алюмінієвого сплаву Д16Т після торцевого фрезерування при змінних режимах різання. Було проведено два однофакторні експерименти, в першому змінним фактором була глибина різання, в другому – величина подачі, при цьому швидкість різання залишалася постійною. За допомогою щупового профілографа вимірювалися параметри шорсткості оброблених поверхонь. Визначення фрактальної розмірності Гаусдорфа виконувалося в програмі Gwyddion. Математична обробка результатів експериментального дослідження здійснювалася із застосуванням вибіркового коефіцієнта кореляції Пірсона. Це дозволило встановити наявність кореляційного зв’язку між параметрами шорсткості і фрактальною розмірністю поверхонь зразків зі сплаву Д16Т після торцевого фрезерування при змінних режимах різання. Обговорюються результати проведеного аналізу кореляційного зв’язку між параметрами шорсткості і фрактальною розмірністю поверхонь зразків. Обґрунтована необхідність подальших наукових пошуків для більш глибокого розуміння фізичних явищ, які відповідальні за весь комплекс параметрів текстури фрезерованої поверхні та їх вплив на функціональні властивості поверхонь виробів.
{"title":"Аналіз кореляцій між фрактальною розмірністю та параметрами шорсткості фрезерованої поверхні","authors":"Наталія Олександрівна Балицька, Олександр Іванович Прилипко, Андрій Миколайович Шостачук, Лариса Євгеніївна Глембоцька, О.Л. Мельник","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-26-33","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-26-33","url":null,"abstract":"Функціональні властивості виробів залежать від комплексу факторів, при цьому одним із основних факторів є текстура їх поверхонь. Це пояснює значну увагу до визначення та формування таких параметрів текстури механічно обробленої поверхні, які б забезпечували необхідний рівень коефіцієнтів тертя під час ковзання та кочення, змочуваності, контактної жорсткості, зносостійкості за змінних навантажень, корозійної стійкості, маслоємності тощо. У роботі представлено результати дослідження кореляційного зв’язку між параметрами шорсткості і фрактальною розмірністю розподілу елементів площі поверхонь зразків з алюмінієвого сплаву Д16Т після торцевого фрезерування при змінних режимах різання. Було проведено два однофакторні експерименти, в першому змінним фактором була глибина різання, в другому – величина подачі, при цьому швидкість різання залишалася постійною. За допомогою щупового профілографа вимірювалися параметри шорсткості оброблених поверхонь. Визначення фрактальної розмірності Гаусдорфа виконувалося в програмі Gwyddion. Математична обробка результатів експериментального дослідження здійснювалася із застосуванням вибіркового коефіцієнта кореляції Пірсона. Це дозволило встановити наявність кореляційного зв’язку між параметрами шорсткості і фрактальною розмірністю поверхонь зразків зі сплаву Д16Т після торцевого фрезерування при змінних режимах різання. Обговорюються результати проведеного аналізу кореляційного зв’язку між параметрами шорсткості і фрактальною розмірністю поверхонь зразків. Обґрунтована необхідність подальших наукових пошуків для більш глибокого розуміння фізичних явищ, які відповідальні за весь комплекс параметрів текстури фрезерованої поверхні та їх вплив на функціональні властивості поверхонь виробів.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055108","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-347-355
Андрій Олексійович Криворучко, Сергій Станіславович Іськов, Марина Сергіївна Куницька, Олександр Вікторович Олійник, Володимир Олександрович Шлапак
У публікації наведено порядок здійснення геометризації Мурзинського родовища вторинних каолінів та проаналізовано геопросторову мінливість показників якості покладів каоліну цього родовища. У роботі встановлено залежності між окремими показниками якості для Мурзинського родовища вторинних каолінів. Встановлено наявність середнього кореляційного зв’язку лише між втратами при прожарюванні та вмістом Al2O3, яку можливо аналітично описати за допомогою експоненційної функції. В результаті виконаного дослідження було встановлено тісний кореляційний зв’язок між втратами при прожарюванні та вмістом Al2O3 у % для глибин 0–15 та 45–60 м., які можна з високим ступенем достовірності описати відповідно поліномом другого порядку. Доведено можливість оптимізувати процес геометризації покладу Мурзинського родовища вторинних каолінів для глибин 0–15 та 45–60 м.
{"title":"Дослідження просторової мінливості показників якості покладу Мурзинського родовища вторинних каолінів","authors":"Андрій Олексійович Криворучко, Сергій Станіславович Іськов, Марина Сергіївна Куницька, Олександр Вікторович Олійник, Володимир Олександрович Шлапак","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-347-355","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-347-355","url":null,"abstract":"У публікації наведено порядок здійснення геометризації Мурзинського родовища вторинних каолінів та проаналізовано геопросторову мінливість показників якості покладів каоліну цього родовища. У роботі встановлено залежності між окремими показниками якості для Мурзинського родовища вторинних каолінів. Встановлено наявність середнього кореляційного зв’язку лише між втратами при прожарюванні та вмістом Al2O3, яку можливо аналітично описати за допомогою експоненційної функції. В результаті виконаного дослідження було встановлено тісний кореляційний зв’язок між втратами при прожарюванні та вмістом Al2O3 у % для глибин 0–15 та 45–60 м., які можна з високим ступенем достовірності описати відповідно поліномом другого порядку. Доведено можливість оптимізувати процес геометризації покладу Мурзинського родовища вторинних каолінів для глибин 0–15 та 45–60 м.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055391","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-03DOI: 10.26642/ten-2023-1(91)-385-397
Володимир Ігорович Шамрай, Вікторія Вікторівна Мельник-Шамрай, Анатолій Георгійович Темченко, А.М. Махно, Роман Мирославович Ігнатюк
Видобувна та переробна галузі характеризуються великою кількістю утворених відходів. У структурі утворення відходів станом на 2020 р. 96 % від загальної кількості належить відходам видобувної та переробної галузі. Саме тому розробка нових шляхів утилізації відходів гірничих підприємств є актуальною науково-практичною задачею. У роботі наведено характеристику дрібнодисперсних відходів каменевидобувних та каменеобробних підприємств з метою їх використання як сировини для виготовлення геополімерного бетону. Досліджено хімічний та гранулометричний склад відходів камевидобувних та каменеобробних підприємств, а саме кам’яного шламу, що утворюється внаслідок різання природного каменю. На відміну від відходів каменеобробних підприємств, шлам з каменевидобувних підприємств характеризується сталим хімічним складом. Це пояснюється тим, що каменеобробні підприємства оброблюють природний камінь з різних родовищ, що мають відмінний мінералогічний та хімічний склад. Оскільки для виготовлення геополімерів важливим є відношення Si / Al, яке має бути більшим за 3, було проаналізовано хімічний склад шламів з каменеобробних підприємств, які оброблюють різні гірські породи. Дослідження показали, що відношення Si / Al становить більше 3. Дослідженнями [35] встановлено, що 80–90 % частинок у складі золи для виготовлення геополімерного бетону повинні мати розмір менше за 45 мкм. Тому було наведено гранулометричний склад кам’яного шламу, який показав, що 14 % частинок має розмір менше за 50 мкм, та 79 % частинок має розмір від 50 до 100 мкм. Тоді як глина має частинки з розміром менше за 50 мкм у кількості 79 % та 14 % частинок у розмірі від 50 мкм до 100 мкм. Також було визначено гранулометричний склад піску як сировинного матеріалу, що використовується при виготовленні бетону.
{"title":"Дослідження якісних властивостей відходів каменевидобування та каменеобробки з метою їх використання як сировини для виготовлення геополімерного бетону","authors":"Володимир Ігорович Шамрай, Вікторія Вікторівна Мельник-Шамрай, Анатолій Георгійович Темченко, А.М. Махно, Роман Мирославович Ігнатюк","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-385-397","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-385-397","url":null,"abstract":"Видобувна та переробна галузі характеризуються великою кількістю утворених відходів. У структурі утворення відходів станом на 2020 р. 96 % від загальної кількості належить відходам видобувної та переробної галузі. Саме тому розробка нових шляхів утилізації відходів гірничих підприємств є актуальною науково-практичною задачею. \u0000У роботі наведено характеристику дрібнодисперсних відходів каменевидобувних та каменеобробних підприємств з метою їх використання як сировини для виготовлення геополімерного бетону. Досліджено хімічний та гранулометричний склад відходів камевидобувних та каменеобробних підприємств, а саме кам’яного шламу, що утворюється внаслідок різання природного каменю. На відміну від відходів каменеобробних підприємств, шлам з каменевидобувних підприємств характеризується сталим хімічним складом. Це пояснюється тим, що каменеобробні підприємства оброблюють природний камінь з різних родовищ, що мають відмінний мінералогічний та хімічний склад. Оскільки для виготовлення геополімерів важливим є відношення Si / Al, яке має бути більшим за 3, було проаналізовано хімічний склад шламів з каменеобробних підприємств, які оброблюють різні гірські породи. Дослідження показали, що відношення Si / Al становить більше 3. \u0000Дослідженнями [35] встановлено, що 80–90 % частинок у складі золи для виготовлення геополімерного бетону повинні мати розмір менше за 45 мкм. Тому було наведено гранулометричний склад кам’яного шламу, який показав, що 14 % частинок має розмір менше за 50 мкм, та 79 % частинок має розмір від 50 до 100 мкм. Тоді як глина має частинки з розміром менше за 50 мкм у кількості 79 % та 14 % частинок у розмірі від 50 мкм до 100 мкм. Також було визначено гранулометричний склад піску як сировинного матеріалу, що використовується при виготовленні бетону.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055408","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті пропонується алгоритм мінімізації вихідної похибки КІХ-фільтра, обумовленої квантуванням результатів операцій множення, за рахунок оптимального розташування каскадів фільтра. Цифрові фільтри широко використовуються в різних галузях науки та техніки. КІХ-фільтри мають деякі переваги перед іншими типами фільтрів. Для реалізації КІХ-фільтрів часто використовують послідовну форму, яка забезпечує менші відхилення нулів передатної функції. Ефект квантування призводить до збільшення вихідної похибки фільтра, яка буде залежати від розташування каскадів. Вибір оптимального порядку розташування каскадів є складною задачею, оскільки вона належить до класу NP-повних задач. Було обрано шумову модель послідовної форми реалізації КІХ-фільтра. Відповідно до шумової моделі розроблено алгоритм впорядкування каскадів фільтра на основі генетичного алгоритму. Для розв’язання такої задачі використано генетичний алгоритм, тому що він дозволяє отримати квазіоптимальне рішення за менший час порівняно з алгоритмами, які дають точні рішення. Крім того, використання генетичного алгоритму має перевагу перед іншими евристичними методами. У роботі запропоновано фітнес-функцію для мінімізації похибки при впорядкуванні каскадів КІХ-фільтра. Проведено детальний аналіз методів селекції, схрещування та мутації, а також здійснено вибір методів, які найбільш підходять для вирішення поставленого завдання. Виконано налаштування гіперпараметрів генетичного алгоритму для отримання більшої ефективності. Для перевірки роботи алгоритму проведено низку експериментів. Було синтезовано декілька КІХ-фільтрів різного типу та порядку. В результаті експериментальних досліджень вдалося з’ясувати, що розроблений алгоритм дійсно має високу швидкодію порівняно з алгоритмами, які дозволяють отримати точні рішення. Запропонований алгоритм більш ефективний при впорядкуванні великої кількості каскадів, тому що суттєво зменшує витрати часу на пошук розв’язання задачі.
{"title":"Впорядкування каскадів нерекурсивного цифрового фільтра при послідовній формі реалізації за допомогою генетичного алгоритму","authors":"Руслан Валерікович Петросян, Арсен Русланович Петросян, Олексій Олегович Шелуха, Інна Іванівна Сугоняк","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-184-192","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-184-192","url":null,"abstract":"У статті пропонується алгоритм мінімізації вихідної похибки КІХ-фільтра, обумовленої квантуванням результатів операцій множення, за рахунок оптимального розташування каскадів фільтра. Цифрові фільтри широко використовуються в різних галузях науки та техніки. КІХ-фільтри мають деякі переваги перед іншими типами фільтрів. Для реалізації КІХ-фільтрів часто використовують послідовну форму, яка забезпечує менші відхилення нулів передатної функції. Ефект квантування призводить до збільшення вихідної похибки фільтра, яка буде залежати від розташування каскадів. Вибір оптимального порядку розташування каскадів є складною задачею, оскільки вона належить до класу NP-повних задач. Було обрано шумову модель послідовної форми реалізації КІХ-фільтра. Відповідно до шумової моделі розроблено алгоритм впорядкування каскадів фільтра на основі генетичного алгоритму. Для розв’язання такої задачі використано генетичний алгоритм, тому що він дозволяє отримати квазіоптимальне рішення за менший час порівняно з алгоритмами, які дають точні рішення. Крім того, використання генетичного алгоритму має перевагу перед іншими евристичними методами. У роботі запропоновано фітнес-функцію для мінімізації похибки при впорядкуванні каскадів КІХ-фільтра. Проведено детальний аналіз методів селекції, схрещування та мутації, а також здійснено вибір методів, які найбільш підходять для вирішення поставленого завдання. Виконано налаштування гіперпараметрів генетичного алгоритму для отримання більшої ефективності. Для перевірки роботи алгоритму проведено низку експериментів. Було синтезовано декілька КІХ-фільтрів різного типу та порядку. В результаті експериментальних досліджень вдалося з’ясувати, що розроблений алгоритм дійсно має високу швидкодію порівняно з алгоритмами, які дозволяють отримати точні рішення. Запропонований алгоритм більш ефективний при впорядкуванні великої кількості каскадів, тому що суттєво зменшує витрати часу на пошук розв’язання задачі.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055442","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：