{"title":"Дослідження квантових явищ за допомогою комп’ютера","authors":"Микола Володимирович Ульянов","doi":"10.55056/tmn.v13i3.1015","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i3.1015","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"58 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124511414","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета: дослідити проблему підготовки бакалаврів електромеханіки у ЗВО. Завдання: 1) провести аналіз підготовки бакалаврів електромеханіки у ЗВО; 2) на основі аналізу виділити напрями підвищення якості математичної підготовки бакалаврів електромеханіки. Об’єкт дослідження – процес навчання вищої математики бакалаврів електромеханіки. Предмет дослідження – засоби підвищення якості математичної підготовки бакалаврів електромеханіки. Використані методи дослідження: аналіз, узагальнення, систематизація науково-методичної літератури з проблеми дослідження, аналіз чинних стандартів вищої освіти, навчальних програм, підручників та навчальних посібників – для виділення теоретичних засад дослідження. Результатом проведеного дослідження є виділення напрямів підвищення якості математичної підготовки студентів-електромеханіків: прикладна спрямованість та сучасні ІКТ.
{"title":"До питання підготовки бакалаврів електромеханіки у ЗВО","authors":"М.А. Кислова, Катерина Іванівна Словак","doi":"10.55056/tmn.v13i3.989","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i3.989","url":null,"abstract":"Мета: дослідити проблему підготовки бакалаврів електромеханіки у ЗВО. \u0000Завдання: 1) провести аналіз підготовки бакалаврів електромеханіки у ЗВО; 2) на основі аналізу виділити напрями підвищення якості математичної підготовки бакалаврів електромеханіки. \u0000Об’єкт дослідження – процес навчання вищої математики бакалаврів електромеханіки. \u0000Предмет дослідження – засоби підвищення якості математичної підготовки бакалаврів електромеханіки. \u0000Використані методи дослідження: аналіз, узагальнення, систематизація науково-методичної літератури з проблеми дослідження, аналіз чинних стандартів вищої освіти, навчальних програм, підручників та навчальних посібників – для виділення теоретичних засад дослідження. \u0000Результатом проведеного дослідження є виділення напрямів підвищення якості математичної підготовки студентів-електромеханіків: прикладна спрямованість та сучасні ІКТ.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"100 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125022974","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглядаються форми організації навчання вищої математики, що спрямовані на формування предметної математичної компетентності економіста (ПМКЕ). Метою статті є аналіз форм організації навчання математики та визначення серед них тих, що найбільш впливають на формування ПМКЕ, а також встановлення взаємозв’язків між ними. Об’єкт дослідження – навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей. Предмет дослідження – процес формування ПМКЕ. Використані методи дослідження: вивчення, аналіз, конкретизація, узагальнення та систематизація форм організації навчання вищої математики. Результати дослідження: виділено етапи підготовки до лекційних, практичних занять спрямованих на формування ПМКЕ, а також етапи підготовки індивідуальних домашніх завдань. Проілюстровано взаємозв’язки між основними формами організації навчальної діяльності студентів з вищої математики та професійною підготовкою майбутніх економістів. Основні висновки і рекомендації: основними формами організації навчання з вищої математики студентів економічних спеціальностей є лекції, практичні заняття, самостійна робота та консультації. Включення до кожної з них елементів прикладної спрямованості (економічний зміст понять – у процесі теоретичної підготовки, та задачі з економічним змістом – у процесі практичної підготовки) та засобів ІКТ є основою формування ПМКЕ.
{"title":"Основні форми організації навчання студентів економічних спеціальностей, що сприяють формуванню предметної математичної компетентності економіста","authors":"Світлана Віталіївна Бас, Катерина Іванівна Словак","doi":"10.55056/tmn.v13i3.983","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i3.983","url":null,"abstract":"У статті розглядаються форми організації навчання вищої математики, що спрямовані на формування предметної математичної компетентності економіста (ПМКЕ). \u0000Метою статті є аналіз форм організації навчання математики та визначення серед них тих, що найбільш впливають на формування ПМКЕ, а також встановлення взаємозв’язків між ними. \u0000Об’єкт дослідження – навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей. \u0000Предмет дослідження – процес формування ПМКЕ. \u0000Використані методи дослідження: вивчення, аналіз, конкретизація, узагальнення та систематизація форм організації навчання вищої математики. \u0000Результати дослідження: виділено етапи підготовки до лекційних, практичних занять спрямованих на формування ПМКЕ, а також етапи підготовки індивідуальних домашніх завдань. Проілюстровано взаємозв’язки між основними формами організації навчальної діяльності студентів з вищої математики та професійною підготовкою майбутніх економістів. \u0000Основні висновки і рекомендації: основними формами організації навчання з вищої математики студентів економічних спеціальностей є лекції, практичні заняття, самостійна робота та консультації. Включення до кожної з них елементів прикладної спрямованості (економічний зміст понять – у процесі теоретичної підготовки, та задачі з економічним змістом – у процесі практичної підготовки) та засобів ІКТ є основою формування ПМКЕ.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"105 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117111650","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Євгеній Модло, Ілля Олександрович Теплицький, Сергій Олексійович Семеріков
Метою даного дослідження є розробка елементів методики використання мобільних електронних таблиць як засобу навчання нейромережевого моделювання технічних об’єктів бакалаврів електромеханіки. Задачі дослідження: Обґрунтування вибору нейронних мереж як засобу моделювання технічних об’єктів із прихованою або нечіткою структурою. Реалізація алгоритму глибинного машинного навчання у середовищі мобільних електронних таблиць Google Sheets. Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки бакалаврів електромеханіки в технічних ЗВО, предмет – формування компетентності бакалавра електромеханіки в моделюванні технічних об’єктів. Результати: 1) розроблено та реалізовано у середовищі мобільних електронних таблиць модель роботи інтелектуального датчику на основі нейронної мережі з двома прихованими шарами; 2) наведено приклади використання доповнення Solver для визначення вагових коефіцієнтів нейронної мережі. Основні висновки: у процесі розробки елементів методики використання мобільних електронних таблиць як засобу навчання нейромережевого моделювання технічних об’єктів бакалаврів електромеханіки показано можливість та доцільність формування критичного мислення студентів.
{"title":"Електронні таблиці як засіб навчання нейромережевого моделювання технічних об’єктів бакалаврів електромеханіки","authors":"Євгеній Модло, Ілля Олександрович Теплицький, Сергій Олексійович Семеріков","doi":"10.55056/tmn.v13i3.1000","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i3.1000","url":null,"abstract":"Метою даного дослідження є розробка елементів методики використання мобільних електронних таблиць як засобу навчання нейромережевого моделювання технічних об’єктів бакалаврів електромеханіки. \u0000Задачі дослідження: \u0000 \u0000Обґрунтування вибору нейронних мереж як засобу моделювання технічних об’єктів із прихованою або нечіткою структурою. \u0000Реалізація алгоритму глибинного машинного навчання у середовищі мобільних електронних таблиць Google Sheets. \u0000 \u0000Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки бакалаврів електромеханіки в технічних ЗВО, предмет – формування компетентності бакалавра електромеханіки в моделюванні технічних об’єктів. \u0000Результати: 1) розроблено та реалізовано у середовищі мобільних електронних таблиць модель роботи інтелектуального датчику на основі нейронної мережі з двома прихованими шарами; 2) наведено приклади використання доповнення Solver для визначення вагових коефіцієнтів нейронної мережі. \u0000Основні висновки: у процесі розробки елементів методики використання мобільних електронних таблиць як засобу навчання нейромережевого моделювання технічних об’єктів бакалаврів електромеханіки показано можливість та доцільність формування критичного мислення студентів.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"227 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116195783","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Здійснено теоретичне дослідження шляхом аналізу наукових та навчально-методичних джерел, експериментальне дослідження у ході відповідного навчального курсу, анкетування студентів. Розглянуто питання підготовки педагогів до використання у навчанні учнів та студентів методу навчальних проектів, хмарних технологій Google та Microsoft, висвітлено перспективи застосування новітніх ІКТ навчання. Метою дослідження є виявлення особливостей сучасної підготовки педагогів до використання методу навчальних проектів у навчанні учнів та студентів. Завдання дослідження – здійснити порівняльну характеристику третьої та десятої версій навчальних програм тренінгу Intel «Навчання для майбутнього», апробувати методичні рекомендації у навчанні студентів – майбутніх учителів математики. Об’єктом дослідження є впровадження методу навчальних проектів, предметом дослідження – використання ІКТ у процесі впровадження методу навчальних проектів. Результати дослідження представлено у вигляді порівняльних таблиць, методичних рекомендацій для використання на тренінгу. Висновки. Підготовка вчителів за 10-ю версією програми Intel «Навчання для майбутнього» сприяє кращій підготовці вчителів з використання ІКТ, оскільки в учасників тренінгу формуються компетентності використовувати мережні, хмарні технології, Веб 2.0; забезпечувати мобільність навчання учнів та студентів.
{"title":"Проблеми підготовки вчителя до використання методу навчальних проектів","authors":"Тетяна Крамаренко","doi":"10.55056/tmn.v13i3.1006","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i3.1006","url":null,"abstract":"Здійснено теоретичне дослідження шляхом аналізу наукових та навчально-методичних джерел, експериментальне дослідження у ході відповідного навчального курсу, анкетування студентів. Розглянуто питання підготовки педагогів до використання у навчанні учнів та студентів методу навчальних проектів, хмарних технологій Google та Microsoft, висвітлено перспективи застосування новітніх ІКТ навчання. \u0000Метою дослідження є виявлення особливостей сучасної підготовки педагогів до використання методу навчальних проектів у навчанні учнів та студентів. \u0000Завдання дослідження – здійснити порівняльну характеристику третьої та десятої версій навчальних програм тренінгу Intel «Навчання для майбутнього», апробувати методичні рекомендації у навчанні студентів – майбутніх учителів математики. \u0000Об’єктом дослідження є впровадження методу навчальних проектів, предметом дослідження – використання ІКТ у процесі впровадження методу навчальних проектів. \u0000Результати дослідження представлено у вигляді порівняльних таблиць, методичних рекомендацій для використання на тренінгу. \u0000Висновки. Підготовка вчителів за 10-ю версією програми Intel «Навчання для майбутнього» сприяє кращій підготовці вчителів з використання ІКТ, оскільки в учасників тренінгу формуються компетентності використовувати мережні, хмарні технології, Веб 2.0; забезпечувати мобільність навчання учнів та студентів.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"77 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126304130","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Формування дослідницької компетентності учнів на уроках геометрії з використанням динамічної математики","authors":"Наталя Романівна Мартиненко","doi":"10.55056/tmn.v13i3.1012","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i3.1012","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127707907","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Віктор Анатолійович Тверезовський, Наталія Лукова-Чуйко
Розглянуто основні складові дистанційної освіти: відкрите навчання, комп’ютерне навчання, активне спілкування між викладачем і студентами з використанням сучасних телекомунікацій.
远程教育的主要内容包括：开放式学习、基于计算机的学习、教师和学生利用现代电信手段进行积极的交流。
{"title":"Інформаційні процеси у вищій школі та дистанційна освіта: на роздоріжжі","authors":"Віктор Анатолійович Тверезовський, Наталія Лукова-Чуйко","doi":"10.55056/tmn.v13i3.1003","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i3.1003","url":null,"abstract":"Розглянуто основні складові дистанційної освіти: відкрите навчання, комп’ютерне навчання, активне спілкування між викладачем і студентами з використанням сучасних телекомунікацій.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130518848","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Моделирование состава сырьевой смеси при изготовлении портландцемента","authors":"Ю.В. Грицук, Виктория Геннадьевна Вешневская","doi":"10.55056/tmn.v13i3.1011","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i3.1011","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"40 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133422423","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття присвячена виявленню зв’язків між наукою та мистецтвом. Розглядається можливість удосконалення освітнього процесу через здійснення міжпредметних зв’язків фізики і музики. Сама ідея використання міжпредметних зв’язків у процесі навчання веде до підвищення ефективності засвоєння матеріалу, тому що при цьому вирішується відразу кілька освітніх завдань. Формується цілісність наукової картини світу, тобто не можна викладати науки в ізоляції – це веде до вузької спеціалізації і поганого розвитку кругозору. Здійснення міжпредметних зв’язків забезпечує формування цілісного уявлення школярів про явища природи, робить їх знання більш глибокими. Мета: розробити методику викладання теми «Коливання і хвилі» в основній школі зі здійсненням міжпредметних зв’язків фізики і музичної акустики. Задачі: 1) розширити попередні уявлення про природу звуку; 2) з’ясувати, які фізичні явища відбуваються при грі на скрипці; 3) розглянути сутність міжпредметних зв’язків та їх вплив на ефективність засвоєння досліджуваного шкільного матеріалу. Об’єкт дослідження: процес здійснення міжпредметних зв’язків у середній школі. Предмет дослідження: поглиблення знань з акустики шляхом розглядання музичних звуків, їх джерел, а також викладання теми «Коливання і хвилі» в основній школі, через використання засобів музики. Результати: результати роботи були впроваджені в навчальний процес при проходженні педагогічної практики. Висновки: розглянуто можливість використання міжпредметних зв’язків фізики з гуманітарними дисциплінами у естетичному вихованні школярів, виявлено перспективи використання у навчанні.
{"title":"Можливості використання міжпредметних зв’язків фізики з гуманітарними дисциплінами у естетичному вихованні школярів","authors":"Зоя Геннадіївна Зуйкова, Юлія Юріївна Коняєва","doi":"10.55056/tmn.v13i3.990","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i3.990","url":null,"abstract":"Стаття присвячена виявленню зв’язків між наукою та мистецтвом. Розглядається можливість удосконалення освітнього процесу через здійснення міжпредметних зв’язків фізики і музики. Сама ідея використання міжпредметних зв’язків у процесі навчання веде до підвищення ефективності засвоєння матеріалу, тому що при цьому вирішується відразу кілька освітніх завдань. Формується цілісність наукової картини світу, тобто не можна викладати науки в ізоляції – це веде до вузької спеціалізації і поганого розвитку кругозору. Здійснення міжпредметних зв’язків забезпечує формування цілісного уявлення школярів про явища природи, робить їх знання більш глибокими. \u0000Мета: розробити методику викладання теми «Коливання і хвилі» в основній школі зі здійсненням міжпредметних зв’язків фізики і музичної акустики. \u0000Задачі: 1) розширити попередні уявлення про природу звуку; 2) з’ясувати, які фізичні явища відбуваються при грі на скрипці; 3) розглянути сутність міжпредметних зв’язків та їх вплив на ефективність засвоєння досліджуваного шкільного матеріалу. \u0000Об’єкт дослідження: процес здійснення міжпредметних зв’язків у середній школі. \u0000Предмет дослідження: поглиблення знань з акустики шляхом розглядання музичних звуків, їх джерел, а також викладання теми «Коливання і хвилі» в основній школі, через використання засобів музики. \u0000Результати: результати роботи були впроваджені в навчальний процес при проходженні педагогічної практики. \u0000Висновки: розглянуто можливість використання міжпредметних зв’язків фізики з гуманітарними дисциплінами у естетичному вихованні школярів, виявлено перспективи використання у навчанні.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"52 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133554583","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета: розкрити сутність, можливості та роль інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища (ІКПС) в організації самостійної роботи майбутніх учителів початкової школи. Завдання: 1) проаналізувати сучасні підходи щодо трактування поняття «інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище»; 2) розглянути переваги використання ІКПС в організації самостійної роботи майбутніх учителів початкових класів; 3) розкрити особливості організації самостійної роботи майбутніх учителів початкової школи в умовах ІКПС. Об’єкт дослідження: процес організації самостійної роботи у ЗВО. Предмет дослідження: особливості використання ІКПС в організації самостійної роботи майбутніх учителів початкових класів. Методи дослідження: аналіз державних стандартів та наукових публікацій. Результати дослідження: 1) визначено сутність поняття «інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище»; 2) проаналізовано вплив ІКПС на організацію самостійної роботи майбутніх учителів початкових класів; 3) описано особливості організації самостійної роботи майбутніх учителів початкової школи в умовах ІКПС. Висновки: 1) використання ІКПС сприяє ефективній організації самостійної роботи майбутніх учителів початкових класів; 2) ІКПС формує самоосвітню компетентність студентів, створює сприятливі умови для самостійного здобуття знань та ефективного застосування їх на практиці.
{"title":"Роль інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища в організації самостійної роботи майбутніх учителів початкових класів","authors":"Ірина Володимирівна Онищенко","doi":"10.55056/tmn.v13i3.1007","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i3.1007","url":null,"abstract":"Мета: розкрити сутність, можливості та роль інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища (ІКПС) в організації самостійної роботи майбутніх учителів початкової школи. \u0000Завдання: 1) проаналізувати сучасні підходи щодо трактування поняття «інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище»; 2) розглянути переваги використання ІКПС в організації самостійної роботи майбутніх учителів початкових класів; 3) розкрити особливості організації самостійної роботи майбутніх учителів початкової школи в умовах ІКПС. \u0000Об’єкт дослідження: процес організації самостійної роботи у ЗВО. \u0000Предмет дослідження: особливості використання ІКПС в організації самостійної роботи майбутніх учителів початкових класів. \u0000Методи дослідження: аналіз державних стандартів та наукових публікацій. \u0000Результати дослідження: 1) визначено сутність поняття «інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище»; 2) проаналізовано вплив ІКПС на організацію самостійної роботи майбутніх учителів початкових класів; 3) описано особливості організації самостійної роботи майбутніх учителів початкової школи в умовах ІКПС. \u0000Висновки: 1) використання ІКПС сприяє ефективній організації самостійної роботи майбутніх учителів початкових класів; 2) ІКПС формує самоосвітню компетентність студентів, створює сприятливі умови для самостійного здобуття знань та ефективного застосування їх на практиці.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"50 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116256682","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：