Борис Васильевич Пучков, Татьяна Геннадиевна Копейкина
В данной статье рассмотрены вопросы преподавания физики в системе довузовской подготовки. Показана роль довузовской подготовки по физике в свете предстоящего внешнего тестирования, вступительных экзаменов, а также становления будущего студента. Рассмотрены методы работы с различными категориями слушателей.
{"title":"Некоторые аспекты преподавания физики в системе довузовской подготовки","authors":"Борис Васильевич Пучков, Татьяна Геннадиевна Копейкина","doi":"10.55056/tmn.v7i2.185","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v7i2.185","url":null,"abstract":"В данной статье рассмотрены вопросы преподавания физики в системе довузовской подготовки. Показана роль довузовской подготовки по физике в свете предстоящего внешнего тестирования, вступительных экзаменов, а также становления будущего студента. Рассмотрены методы работы с различными категориями слушателей.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"49 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2013-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128456658","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Безсумнівно, що якість підготовки майбутнього вчителя фізики – феномен панорамний. Однак, дидактика фізики, як теорія навчання з предмету, може з достатньою мірою передбачуваності та дієвості орієнтувати на визначальні пріоритети та ефективні технології становлення фахівця. Якщо дидактику фізики трактувати як науку про оптимізацію та закономірності організації контролю в навчанні, управління цим процесом (управління навчально-пізнавальною діяльністю, предмет котрої співвідноситься з процесами задавання корисних установок, прогнозованої міри обізнаності, власної системи цінностей, професійного компетентнісного та світоглядного досвіду), то одразу спливає на перший план доречність впровадження менеджменту якості підготовки майбутнього вчителя фізики.Категорія якості навчання тісно пов’язана з методологічним та світоглядним аспектами категорії знання і несе у собі ознаки особистісної забарвленості: тільки власна навчально-пізнавальна діяльність виступає одночасно і джерелом, і засобом формування особистісних набутків (різної якості знань, компетентностей, світогляду) людини [1–4]: ЗЗ – заучування знань; НС – наслідування; РГ – розуміння головного; ПВЗ – повне володіння знаннями; УЗЗ – уміння застосовувати знання; Н – навичка; П – переконання; Зв – звичка.У світовій та вітчизняній практиці спостерігаються тенденції поступового переходу від інформаційно-виконавських до пошуково-креативних схем навчання. За цих обставин проблема управління пізнавальною діяльністю у навчанні набуває особливої ваги: далекі до своєї досконалості матриці управління у традиційному навчанні, стають все менш придатними для використання в умовах інноваційних схем навчання, сучасні ж матриці управління – уже потрібно створювати, орієнтуючись на Національну рамку кваліфікацій України [7].Як відомо, концепція TQM (категорія всеохопного управління якістю (Total Quality Management – TQM) орієнтує на впровадження менеджменту якості (стандарт ISO 8402-94) на основі системного підходу [9]). З іншого ж боку, у традиційному навчанні, проблема управління особистісними набутками учнів здебільшого ставилась і розвивалась опосередковано, шляхом своєрідної її трансформації у проблему контролю пізнавальної діяльності, а внаслідок такої «мутації» проблем, цілеспрямоване регулювання та коригування у конкретному пізнавальному акті значною мірою унеможливлювалося з причин наявного суб’єктивізму в оцінюванні якості знань, «монополії» викладача на це оцінювання та зорієнтованості процедури контролю переважно на кінцевий результат навчальної діяльності, а не процес її протікання.Становлення майбутнього вчителя проходить через поєднання у собі двох взаємопов’язаних процесів: організацію діяльності студента та контроль цієї діяльності. Об’єктом управління тут виступає студент (як керована і самокерована система); об’єктом контролю – педагогічна діяльність цієї особистості; предметом управління є процес досягнення майбутнім фахівцем проектованого результату навчання [1]; предметом контролю – протікання
{"title":"Менеджмент якості підготовки майбутнього вчителя фізики","authors":"Петро Сергійович Атаманчук","doi":"10.55056/tmn.v9i1.176","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v9i1.176","url":null,"abstract":"Безсумнівно, що якість підготовки майбутнього вчителя фізики – феномен панорамний. Однак, дидактика фізики, як теорія навчання з предмету, може з достатньою мірою передбачуваності та дієвості орієнтувати на визначальні пріоритети та ефективні технології становлення фахівця. Якщо дидактику фізики трактувати як науку про оптимізацію та закономірності організації контролю в навчанні, управління цим процесом (управління навчально-пізнавальною діяльністю, предмет котрої співвідноситься з процесами задавання корисних установок, прогнозованої міри обізнаності, власної системи цінностей, професійного компетентнісного та світоглядного досвіду), то одразу спливає на перший план доречність впровадження менеджменту якості підготовки майбутнього вчителя фізики.Категорія якості навчання тісно пов’язана з методологічним та світоглядним аспектами категорії знання і несе у собі ознаки особистісної забарвленості: тільки власна навчально-пізнавальна діяльність виступає одночасно і джерелом, і засобом формування особистісних набутків (різної якості знань, компетентностей, світогляду) людини [1–4]: ЗЗ – заучування знань; НС – наслідування; РГ – розуміння головного; ПВЗ – повне володіння знаннями; УЗЗ – уміння застосовувати знання; Н – навичка; П – переконання; Зв – звичка.У світовій та вітчизняній практиці спостерігаються тенденції поступового переходу від інформаційно-виконавських до пошуково-креативних схем навчання. За цих обставин проблема управління пізнавальною діяльністю у навчанні набуває особливої ваги: далекі до своєї досконалості матриці управління у традиційному навчанні, стають все менш придатними для використання в умовах інноваційних схем навчання, сучасні ж матриці управління – уже потрібно створювати, орієнтуючись на Національну рамку кваліфікацій України [7].Як відомо, концепція TQM (категорія всеохопного управління якістю (Total Quality Management – TQM) орієнтує на впровадження менеджменту якості (стандарт ISO 8402-94) на основі системного підходу [9]). З іншого ж боку, у традиційному навчанні, проблема управління особистісними набутками учнів здебільшого ставилась і розвивалась опосередковано, шляхом своєрідної її трансформації у проблему контролю пізнавальної діяльності, а внаслідок такої «мутації» проблем, цілеспрямоване регулювання та коригування у конкретному пізнавальному акті значною мірою унеможливлювалося з причин наявного суб’єктивізму в оцінюванні якості знань, «монополії» викладача на це оцінювання та зорієнтованості процедури контролю переважно на кінцевий результат навчальної діяльності, а не процес її протікання.Становлення майбутнього вчителя проходить через поєднання у собі двох взаємопов’язаних процесів: організацію діяльності студента та контроль цієї діяльності. Об’єктом управління тут виступає студент (як керована і самокерована система); об’єктом контролю – педагогічна діяльність цієї особистості; предметом управління є процес досягнення майбутнім фахівцем проектованого результату навчання [1]; предметом контролю – протікання","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2013-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129098058","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Методологический принцип соответствия метода исследования его объекту в применении к исследованию и построению методических концепций (теорий, моделей, технологий и т.п.), требует связать принципы системного, деятельностного и культурологического подходов в единое целое ? комплексно-интегративный подход. Их необходимо конкретизировать применительно к основному предмету и способу его рассмотрения и дополнить теми, которые раскрывают сам предмет рассмотрения. В докладе раскрывается смысл таких принципов, как восхождение от абстрактного к конкретному; единство синтеза и анализа генетически связанных структур, принцип "бритвы Oккама", принцип взаимодействия (в форме содействия) участников образовательного процесса друг с другом и миром математики, мировоззренческой направленности и личностной ориентации процесса математического образования, культуросообразности и результативности и другие. Исходя из единства этих принципов формулируются требования к построению методических концепций, даётся вариант трактовки предмета математики как специфической грани культуры. Особое внимание обращается на обобщённую схему и первичные, но необходимые средства математического познания и его освоения учащимися школ и студентами вузов.
{"title":"Комплексно-интегративный подход к построению методических концепций","authors":"А. Л. Жохов","doi":"10.55056/tmn.v7i1.180","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v7i1.180","url":null,"abstract":"Методологический принцип соответствия метода исследования его объекту в применении к исследованию и построению методических концепций (теорий, моделей, технологий и т.п.), требует связать принципы системного, деятельностного и культурологического подходов в единое целое ? комплексно-интегративный подход. Их необходимо конкретизировать применительно к основному предмету и способу его рассмотрения и дополнить теми, которые раскрывают сам предмет рассмотрения. В докладе раскрывается смысл таких принципов, как восхождение от абстрактного к конкретному; единство синтеза и анализа генетически связанных структур, принцип \"бритвы Oккама\", принцип взаимодействия (в форме содействия) участников образовательного процесса друг с другом и миром математики, мировоззренческой направленности и личностной ориентации процесса математического образования, культуросообразности и результативности и другие. Исходя из единства этих принципов формулируются требования к построению методических концепций, даётся вариант трактовки предмета математики как специфической грани культуры. Особое внимание обращается на обобщённую схему и первичные, но необходимые средства математического познания и его освоения учащимися школ и студентами вузов.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"98 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2013-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121571758","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В данной статье представлено методологическое и дидактическое определение "системности в деятельности преподавателя" с явным акцентом на последнее определение, при котором "системность" понимается как дидактическое требование, регулирующее деятельность преподавателя в его подготовке, организации и реализации процесса обучения, и предусматривающее сформированность у преподавателя системно-понятийного аппарата, позволяющего реализовать в обучающей деятельности процедуры системного подхода. Под системно-структурным строением деятельности преподавателя мы понимаем полиструктурность организации различных видов деятельности преподавателя (общенаучной, собственно-предметной и учебно-дидактической), которая предполагает их кооперация, взаимопроникновение и зависимость одних видов деятельности от других. Дидактическая установка на системно-структурную направленность деятельности преподавателя математики, предстает как особый дидактический инструмент, который способствует осознанному конструированию содержания учебного предмета и этапов процесса обучения математике, структурированию собственной деятельности преподавателя в процессе обучения; как особая форма нормативности практических действий, организованности и координирования сознательных системно-функциональных действий; как особое ценное качество личности и ее развития, выражающееся в наличии мотива и потребности к творчеству (креативу), которое проявляется в стремлении конструировать, проектировать, моделировать, разрабатывать и воплощать современные инновационные технологии. Данная дидактическая установка предполагает организацию специальной организационной работы, основные методические этапы которой также представлены в данной статье.
{"title":"Дидактическая установка на системно-структурную направленность деятельности преподавателя математики","authors":"Надежда Григорьевна Шило","doi":"10.55056/tmn.v7i1.182","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v7i1.182","url":null,"abstract":"В данной статье представлено методологическое и дидактическое определение \"системности в деятельности преподавателя\" с явным акцентом на последнее определение, при котором \"системность\" понимается как дидактическое требование, регулирующее деятельность преподавателя в его подготовке, организации и реализации процесса обучения, и предусматривающее сформированность у преподавателя системно-понятийного аппарата, позволяющего реализовать в обучающей деятельности процедуры системного подхода. Под системно-структурным строением деятельности преподавателя мы понимаем полиструктурность организации различных видов деятельности преподавателя (общенаучной, собственно-предметной и учебно-дидактической), которая предполагает их кооперация, взаимопроникновение и зависимость одних видов деятельности от других. Дидактическая установка на системно-структурную направленность деятельности преподавателя математики, предстает как особый дидактический инструмент, который способствует осознанному конструированию содержания учебного предмета и этапов процесса обучения математике, структурированию собственной деятельности преподавателя в процессе обучения; как особая форма нормативности практических действий, организованности и координирования сознательных системно-функциональных действий; как особое ценное качество личности и ее развития, выражающееся в наличии мотива и потребности к творчеству (креативу), которое проявляется в стремлении конструировать, проектировать, моделировать, разрабатывать и воплощать современные инновационные технологии. Данная дидактическая установка предполагает организацию специальной организационной работы, основные методические этапы которой также представлены в данной статье.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"75 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2013-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133237340","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В условиях кредитно-модульной системы, значительно возросло значение самостоятельной работы студентов. Этому вопросу уделяется много внимания, но разработан он еще не достаточно глубоко. Предлагается методика планирования учебного процесса, позволяющая повысить эффективность самостоятельной работы и всего учебного процесса. Планирование дополняется методическими, организационными и материально-техническими мероприятиями.
{"title":"Повышение эффективности самостоятельной работы при изучении информатики в педагогическом вузе","authors":"В.О. Абрамов","doi":"10.55056/tmn.v7i3.189","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v7i3.189","url":null,"abstract":"В условиях кредитно-модульной системы, значительно возросло значение самостоятельной работы студентов. Этому вопросу уделяется много внимания, но разработан он еще не достаточно глубоко. Предлагается методика планирования учебного процесса, позволяющая повысить эффективность самостоятельной работы и всего учебного процесса. Планирование дополняется методическими, организационными и материально-техническими мероприятиями.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"218 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2013-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133712837","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Петро Сергійович Атаманчук, Оксана Миколаївна Семерня, Богдан Арсентійович Сусь
У статтi описанi особливостi формування професiйних компетентностей майбутнього вчителя фiзики засобами проектованих рiвнiв навчання
文章介绍了通过预测教育水平形成未来物理教师专业能力的特殊性
{"title":"Цільові орієнтації фізичних знань як засіб формування професійної компетентності майбутнього вчителя","authors":"Петро Сергійович Атаманчук, Оксана Миколаївна Семерня, Богдан Арсентійович Сусь","doi":"10.55056/tmn.v7i2.186","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v7i2.186","url":null,"abstract":"У статтi описанi особливостi формування професiйних компетентностей майбутнього вчителя фiзики засобами проектованих рiвнiв навчання","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2013-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128093371","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У данiй статтi розглядається феномен iнтернет-адикцiї, як однiєї з форм залежноi поведiнки.
本文探讨了作为一种成瘾行为的网瘾现象。
{"title":"Iнтернет-адикцiя, як форма залежної поведiнки","authors":"Н.М. Бугайова","doi":"10.55056/tmn.v6i3.192","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v6i3.192","url":null,"abstract":"У данiй статтi розглядається феномен iнтернет-адикцiї, як однiєї з форм залежноi поведiнки.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2013-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133487069","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В статтi розглядається проблема визначення суб'єкта побудови комп'ютерної моделi (вчитель або учень) при використаннi програм динамiчної геометрiї в процесi навчання математики. Пропонується один iз шляхiв її розв'язання.
{"title":"Проблема вибору суб’єкта побудови комп’ютерних моделей в програмах динамічної геометрії","authors":"Є. Ф. Вінниченко","doi":"10.55056/tmn.v7i1.179","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v7i1.179","url":null,"abstract":"В статтi розглядається проблема визначення суб'єкта побудови комп'ютерної моделi (вчитель або учень) при використаннi програм динамiчної геометрiї в процесi навчання математики. Пропонується один iз шляхiв її розв'язання.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2013-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124930560","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглянуті теоретико-методичні основи формування інформатичних компетентностей вчителів у галузі дистанційного навчання. Виділені етапи такого формування.
文章探讨了在远程学习领域培养教师信息学能力的理论和方法基础。文章强调了这种能力培养的各个阶段。
{"title":"Теоретико-методичні основи формування інформатичних компетентностей вчителів у галузі дистанційного навчання","authors":"Євгенія Смирнова-Трибульська","doi":"10.55056/tmn.v7i3.187","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v7i3.187","url":null,"abstract":"У статті розглянуті теоретико-методичні основи формування інформатичних компетентностей вчителів у галузі дистанційного навчання. Виділені етапи такого формування.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2013-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128624489","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття присвячена організації самостійної роботи студентів під кураторством викладачів. З метою організації такої роботи були створені і розроблені тренувальні завдання з елементарної математики;конспект лекцій з поточних тем;тренувальні завдання для підготовки до модульних і екзаменаційних робіт;варіанти розв’язків конкретних завдань.Ця інформація розміщена в мережі INTERNET і доступна студентам 24 години на добу.
{"title":"Модифікація методів організації самостійної роботи студентів при вивченні математики","authors":"Зоя Іванівна Бондаренко, Світлана Миколаївна Подольська, Світлана Євгенівна Тимченко, Діна Володимирівна Удовицька","doi":"10.55056/tmn.v9i1.173","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v9i1.173","url":null,"abstract":"Стаття присвячена організації самостійної роботи студентів під кураторством викладачів. З метою організації такої роботи були створені і розроблені тренувальні завдання з елементарної математики;конспект лекцій з поточних тем;тренувальні завдання для підготовки до модульних і екзаменаційних робіт;варіанти розв’язків конкретних завдань.Ця інформація розміщена в мережі INTERNET і доступна студентам 24 години на добу.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2013-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123834938","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：