Мета – формування системи дистанційного навчання університету. Завдання – сформувати технічну (офіційний сайт, сайт дистанційних курсів, мережа), організаційну (інформаційне освітнє середовище, розробити нормативну базу), програмну (система управління дистанційними курсами, система управління контентом) та методичну (програма підвищення кваліфікації викладачів, програма підготовки студентів до використання ІКТ, підтримка викладачів та студентів з використання ІКТ) підсистеми. Об’єкт дослідження – система дистанційного навчання університету, предмет дослідження – навчальний процес з використанням технологій дистанційного навчання. Методи дослідження – експериментальні дослідження, анкетування. Результати дослідження – програма діяльності університету з впровадження технологій та форм дистанційного навчання. Отримані рекомендації щодо створення та розвитку системи дистанційного навчання в університеті.
{"title":"Система дистанційного навчання університету","authors":"Володимир Миколайович Кухаренко","doi":"10.55056/tmn.v13i3.1004","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i3.1004","url":null,"abstract":"Мета – формування системи дистанційного навчання університету. \u0000Завдання – сформувати технічну (офіційний сайт, сайт дистанційних курсів, мережа), організаційну (інформаційне освітнє середовище, розробити нормативну базу), програмну (система управління дистанційними курсами, система управління контентом) та методичну (програма підвищення кваліфікації викладачів, програма підготовки студентів до використання ІКТ, підтримка викладачів та студентів з використання ІКТ) підсистеми. \u0000Об’єкт дослідження – система дистанційного навчання університету, предмет дослідження – навчальний процес з використанням технологій дистанційного навчання. \u0000Методи дослідження – експериментальні дослідження, анкетування. \u0000Результати дослідження – програма діяльності університету з впровадження технологій та форм дистанційного навчання. \u0000Отримані рекомендації щодо створення та розвитку системи дистанційного навчання в університеті.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"67 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126209429","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Тетяна Леонідівна Мазурок, Володимир Володимирович Черних
Стаття присвячена огляду необхідності впровадження знання-орієнтовної складової в процес формування інформаційно-комунікаційної компетентності сучасного вчителя інформатики. Мета: аргументувати введення знання-орієнтованої складової в процес формування інформаційно-комунікаційної компетентності сучасного вчителя інформатики. Задачі: 1) визначити сутність інформаційно-комунікаційної компетентності; 2) розглянути сучасний стан використання знання-орієнтованих систем; 3) проаналізувати поточний стан впровадження знання-орієнтованої складової в процес формування інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя інформатики. Предмет дослідження: процес формування знання-орієнтованих складових компетентностей майбутніх вчителів інформатики. Методи дослідження: вивчення наукових досліджень вітчизняних та закордонних вчених, присвячених формуванню компетентностей з використанням знання-орієнтованих технологій, вивчення закордонного досвіду впровадження знання-орієнтованих систем у практичну діяльність сучасного суспільства. Результати: аргументовано необхідність впровадження знання-орієнтованої складової в процесі формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутнього вчителя інформатики та визначено основні змістовні елементи шкільного курсу інформатики, викладання яких потребує такі компетентності. Висновки: знання-орієнтована складова є невід’ємною складовою інформаційно-комунікаційної компетентності майбутнього сучасного вчителя інформатики.
{"title":"Формування знання-орієнтованої складової інформаційно-комунікаційної компетентності майбутнього вчителя інформатики","authors":"Тетяна Леонідівна Мазурок, Володимир Володимирович Черних","doi":"10.55056/tmn.v13i3.997","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i3.997","url":null,"abstract":"Стаття присвячена огляду необхідності впровадження знання-орієнтовної складової в процес формування інформаційно-комунікаційної компетентності сучасного вчителя інформатики. \u0000Мета: аргументувати введення знання-орієнтованої складової в процес формування інформаційно-комунікаційної компетентності сучасного вчителя інформатики. \u0000Задачі: \u00001) визначити сутність інформаційно-комунікаційної компетентності; \u00002) розглянути сучасний стан використання знання-орієнтованих систем; \u00003) проаналізувати поточний стан впровадження знання-орієнтованої складової в процес формування інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя інформатики. \u0000Предмет дослідження: процес формування знання-орієнтованих складових компетентностей майбутніх вчителів інформатики. \u0000Методи дослідження: вивчення наукових досліджень вітчизняних та закордонних вчених, присвячених формуванню компетентностей з використанням знання-орієнтованих технологій, вивчення закордонного досвіду впровадження знання-орієнтованих систем у практичну діяльність сучасного суспільства. \u0000Результати: аргументовано необхідність впровадження знання-орієнтованої складової в процесі формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутнього вчителя інформатики та визначено основні змістовні елементи шкільного курсу інформатики, викладання яких потребує такі компетентності. \u0000Висновки: знання-орієнтована складова є невід’ємною складовою інформаційно-комунікаційної компетентності майбутнього сучасного вчителя інформатики.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125040179","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Валерій Мусійович Дрибан, Галина Геннадіївна Пеніна
У важнейших математических понятий, теорем, идей и методов есть свой «мировоззренческий подтекст». Выводы и обобщения философского характера, сделанные на основе конкретного учебного материала, эффективно способствуют формированию научного мировоззрения. Мы остановимся на раскрытии диалектической взаимосвязи философских категорий необходимости и случайности при изложении курса теории вероятностей.
{"title":"Раскрытие диалектической взаимосвязи необходимости и случайности при изложении теории вероятностей","authors":"Валерій Мусійович Дрибан, Галина Геннадіївна Пеніна","doi":"10.55056/tmn.v1i1.454","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v1i1.454","url":null,"abstract":"У важнейших математических понятий, теорем, идей и методов есть свой «мировоззренческий подтекст». Выводы и обобщения философского характера, сделанные на основе конкретного учебного материала, эффективно способствуют формированию научного мировоззрения. Мы остановимся на раскрытии диалектической взаимосвязи философских категорий необходимости и случайности при изложении курса теории вероятностей.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115786143","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Валерій Мусійович Дрибан, Галина Геннадіївна Пеніна
У статті розлянуто можливості використання понять, формул та теорем як джерела проблемних ситуацій при викладанні вищої математики. Наведено приклади такого використання.
{"title":"РОЗШИРЕННЯ ГРАНИЦЬ ЗАСТОСОВНОСТІ ПОНЯТЬ, ФОРМУЛ ТА ТЕОРЕМ ЯК ДЖЕРЕЛО ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ ПРИ ВИКЛАДАННІ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ","authors":"Валерій Мусійович Дрибан, Галина Геннадіївна Пеніна","doi":"10.55056/tmn.v1i1.453","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v1i1.453","url":null,"abstract":"У статті розлянуто можливості використання понять, формул та теорем як джерела проблемних ситуацій при викладанні вищої математики. Наведено приклади такого використання.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"302 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-10-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131750219","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Андрій Миколайович Стрюк, М. І. Стрюк, М. В. Коваль
Цілі дослідження: визначити вплив хмарних технологій на засоби навчання інформатики студентів інженерних спеціальностей. Завдання дослідження: визначити місце і роль інформатичних дисциплін у формуванні компетентностей майбутніх інженерів; визначити вплив хмарних технологій на методику навчання інформатики; вирізнити поняття хмаро орієнтованих ІКТ та хмаро орієнтованих ІКТ навчання; виділити хмаро орієнтовані засоби навчання студентів інженерних спеціальностей. Об’єкт дослідження: навчання інформатики студентів інженерних спеціальностей у ВНЗ ІІІ-IV рівня акредитації. Предмет дослідження: використання хмарних технологій у навчанні студентів інженерних спеціальностей. Використані методи дослідження: аналіз державних стандартів, статистичних даних та наукових публікацій. Результати дослідження. На основі статистичних даних визначено актуальність підготовки студентів інженерних спеціальностей. Проаналізовано освітньо-кваліфікаційні характеристики та навчальні плани і визначено вплив інформатичних дисциплін на формування компетентностей майбутніх інженерів. Проаналізовано вплив хмарних технологій на фундаменталізацію навчання інформатики. Визначено поняття хмаро орієнтованих ІКТ та хмаро орієнтованих ІКТ навчання. Виділено хмаро орієнтовані засоби навчання студентів інженерних спеціальностей. Основні висновки і рекомендації: 1) застосування хмарних технологій як перспективного напряму розвитку мобільних ІКТ сприятиме фундаменталізації навчання інформатики студентів інженерних спеціальностей; 2) доцільним є використання середовища Google Apps for Education як провідного та системотвірного хмаро орієнтованого засобу навчання інформатики студентів інженерних спеціальностей.
{"title":"Навчання інформатики студентів інженерних спеціальностей з використанням хмарних технологій","authors":"Андрій Миколайович Стрюк, М. І. Стрюк, М. В. Коваль","doi":"10.55056/tmn.v13i2.785","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i2.785","url":null,"abstract":"Цілі дослідження: визначити вплив хмарних технологій на засоби навчання інформатики студентів інженерних спеціальностей. \u0000Завдання дослідження: визначити місце і роль інформатичних дисциплін у формуванні компетентностей майбутніх інженерів; визначити вплив хмарних технологій на методику навчання інформатики; вирізнити поняття хмаро орієнтованих ІКТ та хмаро орієнтованих ІКТ навчання; виділити хмаро орієнтовані засоби навчання студентів інженерних спеціальностей. \u0000Об’єкт дослідження: навчання інформатики студентів інженерних спеціальностей у ВНЗ ІІІ-IV рівня акредитації. \u0000Предмет дослідження: використання хмарних технологій у навчанні студентів інженерних спеціальностей. \u0000Використані методи дослідження: аналіз державних стандартів, статистичних даних та наукових публікацій. \u0000Результати дослідження. На основі статистичних даних визначено актуальність підготовки студентів інженерних спеціальностей. Проаналізовано освітньо-кваліфікаційні характеристики та навчальні плани і визначено вплив інформатичних дисциплін на формування компетентностей майбутніх інженерів. Проаналізовано вплив хмарних технологій на фундаменталізацію навчання інформатики. Визначено поняття хмаро орієнтованих ІКТ та хмаро орієнтованих ІКТ навчання. Виділено хмаро орієнтовані засоби навчання студентів інженерних спеціальностей. \u0000Основні висновки і рекомендації: \u00001) застосування хмарних технологій як перспективного напряму розвитку мобільних ІКТ сприятиме фундаменталізації навчання інформатики студентів інженерних спеціальностей; \u00002) доцільним є використання середовища Google Apps for Education як провідного та системотвірного хмаро орієнтованого засобу навчання інформатики студентів інженерних спеціальностей.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115291374","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Актуальність теми визначається потребою вивчення логіки у профільній школі, формування вмінь розв’язувати логічні завдання за допомогою різних методів, порівнювати їх та обирати той метод, який допоможе отримати правильний результат швидше за інші. Вміння розв’язувати логічні задачі вчать учнів правильно визначати умову завдання, логічні вислови, співставляти їх та порівнювати, приходити до правильного висновку, використовуючи дані задачі та власні розв’язки. У зв’язку з цим об’єктом статті є логічні задачі, а предметом статті – математична логіка. Мета статті – розглянути та проаналізувати розв’язування деяких логічних задач за допомогою різних методів. Відповідно до мети, основним завданням статті є визначення найраціональнішого методу розв’язання логічних задач. У результаті дослідження було розглянуто такі методи розв’язання логічних задач як метод міркувань, метод таблиць та метод блок-схем.
{"title":"Методи розв’язування логічних задач","authors":"Анастасія Миколаївна Рашевська","doi":"10.55056/tmn.v13i2.764","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i2.764","url":null,"abstract":"Актуальність теми визначається потребою вивчення логіки у профільній школі, формування вмінь розв’язувати логічні завдання за допомогою різних методів, порівнювати їх та обирати той метод, який допоможе отримати правильний результат швидше за інші. Вміння розв’язувати логічні задачі вчать учнів правильно визначати умову завдання, логічні вислови, співставляти їх та порівнювати, приходити до правильного висновку, використовуючи дані задачі та власні розв’язки. У зв’язку з цим об’єктом статті є логічні задачі, а предметом статті – математична логіка. \u0000Мета статті – розглянути та проаналізувати розв’язування деяких логічних задач за допомогою різних методів. Відповідно до мети, основним завданням статті є визначення найраціональнішого методу розв’язання логічних задач. У результаті дослідження було розглянуто такі методи розв’язання логічних задач як метод міркувань, метод таблиць та метод блок-схем.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122186696","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Метою дослідження є аналіз дослідницьких компетентностей у навчанні фізики. Завдання дослідження: виділення рівнів сформованості дослідницької компетентності бакалаврів з комп’ютерної інженерії у процесі навчання фізики у вищій школі. Об’єктом дослідження є процес навчання фізики у вищих навчальних закладах. Предметом дослідження є формування дослідницьких компетентностей у процесі навчання фізики у вищій школі. Використані методи дослідження: аналіз наукових публікацій. Результати дослідження. Виділено компоненти та рівні сформованості дослідницьких компетентностей бакалаврів з комп’ютерної інженерії у навчанні фізики. Сформульовано висновки, окреслено напрями подальших досліджень. Основні висновки. Розпочато роботу з проектування системи дослідницьких компетентностей майбутніх фахівців з комп’ютерної інженерії у навчанні фізики.
{"title":"Формування дослідницьких компетентностей у навчанні фізики","authors":"Марія Андріївна Сорокопуд","doi":"10.55056/tmn.v13i2.781","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i2.781","url":null,"abstract":"Метою дослідження є аналіз дослідницьких компетентностей у навчанні фізики. Завдання дослідження: виділення рівнів сформованості дослідницької компетентності бакалаврів з комп’ютерної інженерії у процесі навчання фізики у вищій школі. Об’єктом дослідження є процес навчання фізики у вищих навчальних закладах. Предметом дослідження є формування дослідницьких компетентностей у процесі навчання фізики у вищій школі. Використані методи дослідження: аналіз наукових публікацій. Результати дослідження. Виділено компоненти та рівні сформованості дослідницьких компетентностей бакалаврів з комп’ютерної інженерії у навчанні фізики. Сформульовано висновки, окреслено напрями подальших досліджень. Основні висновки. Розпочато роботу з проектування системи дослідницьких компетентностей майбутніх фахівців з комп’ютерної інженерії у навчанні фізики.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128672775","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття присвячена використання системи комп’ютерної математики Maple для створення анімаційних зображень для вивчення природничих дисциплін. На прикладі явища коливання закріпленої з обох боків струни наведено алгоритм побудови анімаційних зображень. Мета: показати можливості побудови анімаційних зображень за допомогою системи комп’ютерної математики для подальшого їх використання під час навчання природничим дисциплінам. Задачі: 1) визначити опції системи комп’ютерної математики для розв’язання диференційних рівнянь у частинних похідних: 2) побудувати розв’язок хвильового рівняння; 3) визначити опції системи комп’ютерної математики для побудови анімаційних зображень; 4) побудувати анімаційні зображення коливання струни. Об’єкт дослідження: процес навчання із застосуванням анімаційних зображень. Предмет дослідження: використання анімаційних зображень під час вивчення природничих дисциплін. Методи дослідження: використання опцій системи комп’ютерної математики Maple для розв’язання диференційних рівнянь з частинними похідним та побудова анімаційних зображень таких розв’язків. Результати: на прикладі явища коливання закріпленої з обох боків струни показано можливість побудови анімаційних зображень. Висновки: розглянуто можливості розв’язання диференційних рівнянь у частинних похідних, а також побудова анімаційних зображень за допомогою опцій системи комп’ютерної математики Maple.
这篇文章专门论述了如何利用 Maple 计算机数学系统创建动画图像来研究自然科学。以两边固定的弦的摆动现象为例，介绍了创建动画图像的算法。目的：展示使用计算机数学系统制作动画图像的可能性，以便在自然科学教学中进一步使用。任务1) 确定解决偏微分方程的计算机数学系统选项：2) 建立波方程的解法；3) 确定计算机数学系统创建动画图像的选项；4) 建立弦振荡的动画图像。研究对象：利用动画图像的学习过程。研究课题：在自然科学研究中使用动画图像。研究方法：使用 Maple 计算机数学系统的选项求解偏微分方程，并创建此类解法的动画图像。结果：以两边固定的弦的摆动现象为例，展示了制作动画图像的可能性。结论：考虑了使用 Maple 计算机数学系统选项求解偏微分方程和创建动画图像的可能性。
{"title":"Можливості використання анімації для вивчення природничих дисциплін","authors":"Тетяна Крохмаль, Олександр Нікітенко","doi":"10.55056/tmn.v13i2.796","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i2.796","url":null,"abstract":"Стаття присвячена використання системи комп’ютерної математики Maple для створення анімаційних зображень для вивчення природничих дисциплін. На прикладі явища коливання закріпленої з обох боків струни наведено алгоритм побудови анімаційних зображень. \u0000Мета: показати можливості побудови анімаційних зображень за допомогою системи комп’ютерної математики для подальшого їх використання під час навчання природничим дисциплінам. \u0000Задачі: 1) визначити опції системи комп’ютерної математики для розв’язання диференційних рівнянь у частинних похідних: 2) побудувати розв’язок хвильового рівняння; 3) визначити опції системи комп’ютерної математики для побудови анімаційних зображень; 4) побудувати анімаційні зображення коливання струни. \u0000Об’єкт дослідження: процес навчання із застосуванням анімаційних зображень. \u0000Предмет дослідження: використання анімаційних зображень під час вивчення природничих дисциплін. \u0000Методи дослідження: використання опцій системи комп’ютерної математики Maple для розв’язання диференційних рівнянь з частинними похідним та побудова анімаційних зображень таких розв’язків. \u0000Результати: на прикладі явища коливання закріпленої з обох боків струни показано можливість побудови анімаційних зображень. \u0000Висновки: розглянуто можливості розв’язання диференційних рівнянь у частинних похідних, а також побудова анімаційних зображень за допомогою опцій системи комп’ютерної математики Maple.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"47 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133456097","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Олена Володимирівна Семеніхіна, Марина Григорівна Друшляк
Стаття присвячена питанням використання інтерактивних геометричних середовищ (ІГС) для організації автоматизованої перевірки математичних знань та умінь. Авторами наведено приклад задачі на побудову, де використано інструмент «Перевірити відповідь», зазначено про інші інструменти «Чекбокс» і «Поле вводу відповіді». Мета: визначити можливість використання засобів ІГС для організації автоматизованої перевірки результатів навчання математики. Задачі: визначення середовища, яке б дозволило автоматичну організацію контролю геометричних умінь учнів. Об’єкт дослідження: контроль якості математичних знань. Предмет дослідження: комп’ютерні інструменти, що дозволяють організовувати контроль якості математичних знань. Методи дослідження: аналіз Інтернет-ресурсів та узагальнення досвіду використання програм динамічної математики на різних етапах навчання. Результати: виділено середовище «Математичний конструктор», розробниками якого передбачено інструменти «Перевірка відповіді», «Поле вводу відповіді», «Чекбокс», які дозволяють вчителю математики організувати автоматизований контроль результатів навчальної діяльності. Висновки: існують сучасні ІГС, які дозволяють організувати автоматизований контроль математичних знань.
{"title":"Використання інтерактивних геометричних середовищ при організації контролю якості знань","authors":"Олена Володимирівна Семеніхіна, Марина Григорівна Друшляк","doi":"10.55056/tmn.v13i2.799","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i2.799","url":null,"abstract":"Стаття присвячена питанням використання інтерактивних геометричних середовищ (ІГС) для організації автоматизованої перевірки математичних знань та умінь. Авторами наведено приклад задачі на побудову, де використано інструмент «Перевірити відповідь», зазначено про інші інструменти «Чекбокс» і «Поле вводу відповіді». \u0000Мета: визначити можливість використання засобів ІГС для організації автоматизованої перевірки результатів навчання математики. \u0000Задачі: визначення середовища, яке б дозволило автоматичну організацію контролю геометричних умінь учнів. \u0000Об’єкт дослідження: контроль якості математичних знань. \u0000Предмет дослідження: комп’ютерні інструменти, що дозволяють організовувати контроль якості математичних знань. \u0000Методи дослідження: аналіз Інтернет-ресурсів та узагальнення досвіду використання програм динамічної математики на різних етапах навчання. \u0000Результати: виділено середовище «Математичний конструктор», розробниками якого передбачено інструменти «Перевірка відповіді», «Поле вводу відповіді», «Чекбокс», які дозволяють вчителю математики організувати автоматизований контроль результатів навчальної діяльності. \u0000Висновки: існують сучасні ІГС, які дозволяють організувати автоматизований контроль математичних знань.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128584781","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Статья посвящена связи блока фундаментальных дисциплин с общепрофессиональными и специальными дисциплинами. Проведен анализ причин ухудшающих взаимосвязь знаний и умений, полученных в курсе химии при изучении специальных дисциплин. Цель: провести анализ причин препятствующих установлению связи знаний и умений полученных в курсе химии при изучении специальных дисциплин. Задачи: 1) проанализировать причины низкой мотивации студентов при изучении химии для нехимических специальностей; 2) выявить направления для реализации межпредметных связей. Объект исследования: повышение мотивации при изучении химии студентами ВУЗов нехимических специальностей. Предмет исследования: особенности преподавания химии для нехимических специальностей вузов. Методы исследования: изучения трудов отечественных авторов, посвященных межпредметным связям. Результаты: выявлены основные причины слабой мотивации при изучении химии. Выводы: Знания и умения, приобретенные в ходе изучения химии, должны использоваться в других курсах специальных дисциплин. Химия должна преподноситься не только как сумма знаний и умений, необходимых будущему специалисту, но и как средство, обеспечивающее формирование его интеллектуальных способностей.
{"title":"Роль химии как фундаментальной науки при подготовке студентов-металлургов","authors":"Марина Витальевна Кормер, Е. О. Шмельцер","doi":"10.55056/tmn.v13i2.792","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/tmn.v13i2.792","url":null,"abstract":"Статья посвящена связи блока фундаментальных дисциплин с общепрофессиональными и специальными дисциплинами. Проведен анализ причин ухудшающих взаимосвязь знаний и умений, полученных в курсе химии при изучении специальных дисциплин. \u0000Цель: провести анализ причин препятствующих установлению связи знаний и умений полученных в курсе химии при изучении специальных дисциплин. \u0000Задачи: 1) проанализировать причины низкой мотивации студентов при изучении химии для нехимических специальностей; 2) выявить направления для реализации межпредметных связей. \u0000Объект исследования: повышение мотивации при изучении химии студентами ВУЗов нехимических специальностей. \u0000Предмет исследования: особенности преподавания химии для нехимических специальностей вузов. \u0000Методы исследования: изучения трудов отечественных авторов, посвященных межпредметным связям. \u0000Результаты: выявлены основные причины слабой мотивации при изучении химии. \u0000Выводы: Знания и умения, приобретенные в ходе изучения химии, должны использоваться в других курсах специальных дисциплин. Химия должна преподноситься не только как сумма знаний и умений, необходимых будущему специалисту, но и как средство, обеспечивающее формирование его интеллектуальных способностей.","PeriodicalId":338275,"journal":{"name":"Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics","volume":"55 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2015-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116527969","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：