Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16784
Зоряна Василівна Обиночна
Людина завжди знаходиться у взаємодії з навколишнім середовищем та природою. У цьому контексті психологічні, фізичні та біологічні потреби людини повинні задовольнятися якнайкраще.Сади – це унікальні форми зв’язку людини з природою. Практика створення сенсорних садів у більшості країн світу досить успішна. Науковцями доведений позитивний терапевтичний вплив сенсорних садів на організм людини.У статті виявлено принципи та методи організації сенсорного саду із врахуванням відвідувачів, осіб з інвалідністю. До них було віднесено принцип доступності; принцип орієнтації на конкретну зону чуття; принцип рівноправного використання; принцип психо-емоційного спрямування.Аналіз досліджень даної тематики показав, що природне середовище покращує фізичне та емоційне здоров’я людей, сенсорні сади створюють ідеальне місце для релаксації, медитації, навчання та терапії.Розглянуто кожен із виведених автором принципів, представлені методи створення сенсорних садів для осіб з інвалідністю, а також розглянуто типологію сенсорних садів за сенсорним принципом та типом впливу на людину.Мета дослідження полягає у виведенні принципів та методів організації сенсорного саду із врахуванням відвідувачів — осіб з інвалідністю. Методологія. Методичний апарат, на який опирається автор під час даного наукового дослідження, ґрунтується на методі комплексного функціонально-структурного аналізу. Використаний критичний аналіз, порівняльний метод, історичний метод, комплексний аналіз чинників та факторів впливу.Наукова новизна полягає у виявленні принципів організації сенсорного саду, враховуючи осіб з інвалідністю: осіб з порушенням зору, слуху, розладом аутистичного спектру, з ДЦП та ін.Практична значущість дослідження має місце під час навчання в архітектурних вузах студентів-архітекторів та в майбутній професійній діяльності, а також під час організації садів на території освітніх, оздоровчих та рекреаційних закладів.
{"title":"Принципи та методи організації сенсорного саду із врахуванням відвідувачів - осіб з інвалідністю","authors":"Зоряна Василівна Обиночна","doi":"10.18372/2415-8151.25.16784","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16784","url":null,"abstract":"Людина завжди знаходиться у взаємодії з навколишнім середовищем та природою. У цьому контексті психологічні, фізичні та біологічні потреби людини повинні задовольнятися якнайкраще.Сади – це унікальні форми зв’язку людини з природою. Практика створення сенсорних садів у більшості країн світу досить успішна. Науковцями доведений позитивний терапевтичний вплив сенсорних садів на організм людини.У статті виявлено принципи та методи організації сенсорного саду із врахуванням відвідувачів, осіб з інвалідністю. До них було віднесено принцип доступності; принцип орієнтації на конкретну зону чуття; принцип рівноправного використання; принцип психо-емоційного спрямування.Аналіз досліджень даної тематики показав, що природне середовище покращує фізичне та емоційне здоров’я людей, сенсорні сади створюють ідеальне місце для релаксації, медитації, навчання та терапії.Розглянуто кожен із виведених автором принципів, представлені методи створення сенсорних садів для осіб з інвалідністю, а також розглянуто типологію сенсорних садів за сенсорним принципом та типом впливу на людину.Мета дослідження полягає у виведенні принципів та методів організації сенсорного саду із врахуванням відвідувачів — осіб з інвалідністю. Методологія. Методичний апарат, на який опирається автор під час даного наукового дослідження, ґрунтується на методі комплексного функціонально-структурного аналізу. Використаний критичний аналіз, порівняльний метод, історичний метод, комплексний аналіз чинників та факторів впливу.Наукова новизна полягає у виявленні принципів організації сенсорного саду, враховуючи осіб з інвалідністю: осіб з порушенням зору, слуху, розладом аутистичного спектру, з ДЦП та ін.Практична значущість дослідження має місце під час навчання в архітектурних вузах студентів-архітекторів та в майбутній професійній діяльності, а також під час організації садів на території освітніх, оздоровчих та рекреаційних закладів.","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41950966","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Досліджено шляхи використання рослин для біофільного дизайну в зеленому будівництві. Мета. Визначити актуальні напрямки практичного застосування принципів біофільного дизайну в контексті зеленого будівництва фахівцями у галузях будівництва, архітектури та садово-паркового господарства для покращення побудованого середовища та урбанізованого простору. Методологія. Інноваційні технології зеленого будівництва та принципи біофільного дизайну. Результати. Проаналізовано сучасні напрямки розвитку зеленого будівництва і біофільного дизайну та виявлено сфери перетину обох концепцій. Вони тісно пов’язані із захистом здоров’я та безпеки людей, підвищенням якості та комфорту побудованого середовища, збереженням довкілля. Обидві технології також передбачають функціональне та естетичне використання рослин. Оцінено перспективи та ризики застосування рослин на урбанізованих територіях. Встановлено перспективні напрямки розвитку біофільного дизайну в узгодженні з концепцією зеленого будівництва. Наукова новизна. Визначено спільні соціальні, екологічні та економічні переваги зеленого будівництва та біофільного дизайну. Встановлено, що внаслідок застосування цих технологій підвищується комфортність проживання навіть в умовах підвищеної щільності на урбанізованих територіях. Виявлено перспективні напрямки біофільних методик в узгодженні з міжнародною тенденцією зеленої трансформації міст внаслідок пандемічних загроз. Практична значущість. Наведено переліки видів рослин для покращення мікроклімату та очищення повітря урбаністичних просторів, для вертикального озеленення інтер’єрів та екстер’єрів. Охарактеризовано закономірності впливу рослин на здоров’я та самопочуття людей. Рекомендовано керуватись вимогами функціональності та безпеки, дотримуватись раціонального балансу між місцевими рослинами та видами з інших регіонів на користь перших.
{"title":"Рослини для біофільного дизайну в зеленому будівництві","authors":"Тетяна Іванівна Кривомаз, Оксана Василівна Тищенко, Ісмет Емільович Сулейманов","doi":"10.18372/2415-8151.25.16801","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16801","url":null,"abstract":"Досліджено шляхи використання рослин для біофільного дизайну в зеленому будівництві. Мета. Визначити актуальні напрямки практичного застосування принципів біофільного дизайну в контексті зеленого будівництва фахівцями у галузях будівництва, архітектури та садово-паркового господарства для покращення побудованого середовища та урбанізованого простору. Методологія. Інноваційні технології зеленого будівництва та принципи біофільного дизайну. Результати. Проаналізовано сучасні напрямки розвитку зеленого будівництва і біофільного дизайну та виявлено сфери перетину обох концепцій. Вони тісно пов’язані із захистом здоров’я та безпеки людей, підвищенням якості та комфорту побудованого середовища, збереженням довкілля. Обидві технології також передбачають функціональне та естетичне використання рослин. Оцінено перспективи та ризики застосування рослин на урбанізованих територіях. Встановлено перспективні напрямки розвитку біофільного дизайну в узгодженні з концепцією зеленого будівництва. Наукова новизна. Визначено спільні соціальні, екологічні та економічні переваги зеленого будівництва та біофільного дизайну. Встановлено, що внаслідок застосування цих технологій підвищується комфортність проживання навіть в умовах підвищеної щільності на урбанізованих територіях. Виявлено перспективні напрямки біофільних методик в узгодженні з міжнародною тенденцією зеленої трансформації міст внаслідок пандемічних загроз. Практична значущість. Наведено переліки видів рослин для покращення мікроклімату та очищення повітря урбаністичних просторів, для вертикального озеленення інтер’єрів та екстер’єрів. Охарактеризовано закономірності впливу рослин на здоров’я та самопочуття людей. Рекомендовано керуватись вимогами функціональності та безпеки, дотримуватись раціонального балансу між місцевими рослинами та видами з інших регіонів на користь перших.","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41830474","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16785
Віталій Юрійович Остапчук
Мета. Розробити методичні рекомендації з удосконалення архітектурного образу типових мостів та шляхопроводів, які відбудовані після руйнування в результаті військових дій. Методологія. Методом аналізу було оцінено сучасний стан мостобудування в Україні та визначено можливості країни у відбудові зруйнованих мостів та шляхопроводів. Для створення візуалізації ідей удосконалення типових мостів було використано метод графічного моделювання за допомогою програм ArchiCAD та Lumion.Результати. Під час проведення дослідження було виконано аналіз існуючого стану мостобудування в Україні з урахуванням умов воєнного стану та реальних виробничих можливостей українських заводів з виготовлення будівельних конструкцій. Виявлено можливості вдосконалення образу типового моста без втручання в його конструкцію. Наукова новизна. Обґрунтовано можливість удосконалення зовнішнього вигляду мостів та шляхопроводів, побудованих з використанням типових проєктів або проєктів масового будівництва, шляхом їх художньо-декоративного оформлення під час подальшої експлуатації. Виявлено способи удосконалення зовнішнього вигляду мостів без втручання в конструкцію.Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані при відбудові знищених у результаті російського нападу мостів та шляхопроводів, як на етапі проєктування, так і під час подальшої експлуатації.У результаті бойових дій під час російського вторгнення в Україну, було знищено понад 300 мостів. Зараз, коли нам вдалося вибити загарбника з північної частини країни, однією з головних задач є відновлення автомобільного сполучення.Враховуючи скрутне фінансове становище у повоєнній країні та реальні виробничі можливості вцілілих заводів з будівельних конструкцій, при відбудові зруйнованих малих та середніх мостів, скоріш за все, будуть використовуватися типові проєкти прогонових будов.Реальність є такою, що після масової та швидкої відбудови втрачених транспортних споруд, Україна знову зіштовхнеться з проблемою одноманітності та безликості мостів, які продовжать сприйматися людьми виключно як споруди для пропуску транспорту. Тому можливий варіант удосконалення зовнішнього вигляду мостів у процесі подальшої експлуатації цих споруд (коли з’являться гроші), не втручаючись в їх конструкцію. Досягти цього можна різними способами:1. розробка так званого «дизайн-коду» для транспортних споруд, який включає в себе певну кольорову гаму, фактуру та текстуру поверхонь ненесних елементів моста, унікальні поручневі огорожі, підсвічування тощо;2. спорудження на окремих фундаментах псевдоконструкцій для імітації вантової або підвісної схеми;3. прибудова пішохідного моста до існуючого автомобільного чудово підходить для населених пунктів та для шляхопроводів над дорогами з інтенсивним рухом;4. спорудження нових пішохідних мостів неподалік існуючих типових автомобільних дозволить покращити мостове середовище у місті та добавити акценти в композицію набережних.Звісно, що ідеальний варіант — це зразу проєктувати мости з яскравим конст
{"title":"Можливості забезпечення естетичної привабливості мостів України, які відбудовуються після бойових дій","authors":"Віталій Юрійович Остапчук","doi":"10.18372/2415-8151.25.16785","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16785","url":null,"abstract":"Мета. Розробити методичні рекомендації з удосконалення архітектурного образу типових мостів та шляхопроводів, які відбудовані після руйнування в результаті військових дій. Методологія. Методом аналізу було оцінено сучасний стан мостобудування в Україні та визначено можливості країни у відбудові зруйнованих мостів та шляхопроводів. Для створення візуалізації ідей удосконалення типових мостів було використано метод графічного моделювання за допомогою програм ArchiCAD та Lumion.Результати. Під час проведення дослідження було виконано аналіз існуючого стану мостобудування в Україні з урахуванням умов воєнного стану та реальних виробничих можливостей українських заводів з виготовлення будівельних конструкцій. Виявлено можливості вдосконалення образу типового моста без втручання в його конструкцію. Наукова новизна. Обґрунтовано можливість удосконалення зовнішнього вигляду мостів та шляхопроводів, побудованих з використанням типових проєктів або проєктів масового будівництва, шляхом їх художньо-декоративного оформлення під час подальшої експлуатації. Виявлено способи удосконалення зовнішнього вигляду мостів без втручання в конструкцію.Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані при відбудові знищених у результаті російського нападу мостів та шляхопроводів, як на етапі проєктування, так і під час подальшої експлуатації.У результаті бойових дій під час російського вторгнення в Україну, було знищено понад 300 мостів. Зараз, коли нам вдалося вибити загарбника з північної частини країни, однією з головних задач є відновлення автомобільного сполучення.Враховуючи скрутне фінансове становище у повоєнній країні та реальні виробничі можливості вцілілих заводів з будівельних конструкцій, при відбудові зруйнованих малих та середніх мостів, скоріш за все, будуть використовуватися типові проєкти прогонових будов.Реальність є такою, що після масової та швидкої відбудови втрачених транспортних споруд, Україна знову зіштовхнеться з проблемою одноманітності та безликості мостів, які продовжать сприйматися людьми виключно як споруди для пропуску транспорту. Тому можливий варіант удосконалення зовнішнього вигляду мостів у процесі подальшої експлуатації цих споруд (коли з’являться гроші), не втручаючись в їх конструкцію. Досягти цього можна різними способами:1. розробка так званого «дизайн-коду» для транспортних споруд, який включає в себе певну кольорову гаму, фактуру та текстуру поверхонь ненесних елементів моста, унікальні поручневі огорожі, підсвічування тощо;2. спорудження на окремих фундаментах псевдоконструкцій для імітації вантової або підвісної схеми;3. прибудова пішохідного моста до існуючого автомобільного чудово підходить для населених пунктів та для шляхопроводів над дорогами з інтенсивним рухом;4. спорудження нових пішохідних мостів неподалік існуючих типових автомобільних дозволить покращити мостове середовище у місті та добавити акценти в композицію набережних.Звісно, що ідеальний варіант — це зразу проєктувати мости з яскравим конст","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42549328","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16793
Христина Петрушевська, Микола Стратілат
Досліджується творчий доробок професора Миколи Стратілата крізь призму етнодизайнерського світосприйняття на матеріалі його альбому “Поезія в образах”. Розглядаються попередні дослідження творчих здобутків митця. Наводяться основні факти з життя дизайнера-графіка, що безпосередньо пов’язані його розвитком як цілісної творчої особистості. Poзглядаються основні мотиви у творчості Народного художника України Миколи Стратілата. Проводиться системний аналіз символічно-образного підгрунтя, художніх засобів та технологічних особливостей, а також окремих робіт зі збірки “Поезія в образах”. Висвітлюється життєва та філософська позиція, які стали рушійною силою і роблять твори Миколи Стратілата такими самобутніми і неповторними. Підбиваються підсумки його творчих досягнень. Художником-дизайнером створено понад 500 станкових гравюр, майже 200 екслібрисів, проілюстровано близько 100 книг, він є автором акварелей, які стали знаковими в українському образотворчому мистецтві. У своїй творчості Микола Стратілат заперечує сумну дійсність не відвертим протестом, як це робили революційні шістдесятники, а утвердженням всього позитивного, доброго і гуманного в українському народі. Митець є справжнім героєм на ниві української культури та мистецтва, адже початок його творчості припадає на важкі часи радянського тоталітаризму, зневажання людяності, гідності та свободи. Творчість Миколи Стратілата отримала високу оцінку мистецтвознавців та вчених, таких, як професори Дмитро Степовик, Євген Антонович, академік Микола Жулинський, колег-художників Сергія Якутовича, Тетяни Голембієвської, Валерія Франчука та ін. Особливо Микола Стратілат відзначився, створюючи реконструкції архітектурних пам’яток України, за що і отримав почесне звання Народного художника України та нагороджений орденом святого архістратига Михаїла Української православної церкви Київського патріархату.Мета. Визначити місце творчого внеску в український етнодизайн ХХІ сторіччя Народного художника України Миколи Стратілата та провести системний аналіз графічно-ілюстративного матеріалу з точки зору дизайну книги на прикладі його творів з альбому « Поезія в образах».Методологія. У статті використано традиційні наукові методи історичного аналізу, порівняльного аналізу, метод системно-структурного аналізу.Результати. Досліджено книжкову ілюстрацію Миколи Стратілата, виокремлені основні риси його творчості.Наукова новизна. Вперше досліджується творчий доробок професора Миколи Стратілата крізь призму етнодизайнерського світосприйняття на матеріалі його альбому “Поезія в образах”.Практична значущість. Даний матеріал може бути використаний у культурно-освітньому процесі при підготовці дизайнерів-графіків.
{"title":"Місце гравюри у творчому доробку дизайнера-графіка Миколи Стратілата","authors":"Христина Петрушевська, Микола Стратілат","doi":"10.18372/2415-8151.25.16793","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16793","url":null,"abstract":"Досліджується творчий доробок професора Миколи Стратілата крізь призму етнодизайнерського світосприйняття на матеріалі його альбому “Поезія в образах”. Розглядаються попередні дослідження творчих здобутків митця. Наводяться основні факти з життя дизайнера-графіка, що безпосередньо пов’язані його розвитком як цілісної творчої особистості. Poзглядаються основні мотиви у творчості Народного художника України Миколи Стратілата. Проводиться системний аналіз символічно-образного підгрунтя, художніх засобів та технологічних особливостей, а також окремих робіт зі збірки “Поезія в образах”. Висвітлюється життєва та філософська позиція, які стали рушійною силою і роблять твори Миколи Стратілата такими самобутніми і неповторними. Підбиваються підсумки його творчих досягнень. Художником-дизайнером створено понад 500 станкових гравюр, майже 200 екслібрисів, проілюстровано близько 100 книг, він є автором акварелей, які стали знаковими в українському образотворчому мистецтві. У своїй творчості Микола Стратілат заперечує сумну дійсність не відвертим протестом, як це робили революційні шістдесятники, а утвердженням всього позитивного, доброго і гуманного в українському народі. Митець є справжнім героєм на ниві української культури та мистецтва, адже початок його творчості припадає на важкі часи радянського тоталітаризму, зневажання людяності, гідності та свободи. Творчість Миколи Стратілата отримала високу оцінку мистецтвознавців та вчених, таких, як професори Дмитро Степовик, Євген Антонович, академік Микола Жулинський, колег-художників Сергія Якутовича, Тетяни Голембієвської, Валерія Франчука та ін. Особливо Микола Стратілат відзначився, створюючи реконструкції архітектурних пам’яток України, за що і отримав почесне звання Народного художника України та нагороджений орденом святого архістратига Михаїла Української православної церкви Київського патріархату.Мета. Визначити місце творчого внеску в український етнодизайн ХХІ сторіччя Народного художника України Миколи Стратілата та провести системний аналіз графічно-ілюстративного матеріалу з точки зору дизайну книги на прикладі його творів з альбому « Поезія в образах».Методологія. У статті використано традиційні наукові методи історичного аналізу, порівняльного аналізу, метод системно-структурного аналізу.Результати. Досліджено книжкову ілюстрацію Миколи Стратілата, виокремлені основні риси його творчості.Наукова новизна. Вперше досліджується творчий доробок професора Миколи Стратілата крізь призму етнодизайнерського світосприйняття на матеріалі його альбому “Поезія в образах”.Практична значущість. Даний матеріал може бути використаний у культурно-освітньому процесі при підготовці дизайнерів-графіків.","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45937697","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16797
K. Davydova
The purpose. To carry out a thematic review of scientific works published in recent years and devoted to the emergence and historical development of the postcard greeting card of the late nineteenth — early twentieth century in the context of its historical and socio-cultural development.The research methodology. The article uses well-known art methods: historical-cultural, historical-attribute, which cover the process of formation of a greeting card from the standpoint of socio-cultural and historical heritage, and not only from the standpoint of information, contribute to the evolution and figurative transformation of the greeting card. chronological order. Along with this, general scientific methods are used: comparative, analysis, synthesis, monitoring, systematization, statistical, historical and chronological, which allows scientists to analyze the communicative, philological component, to reveal the collection and classification of postcards. Based on this, we gain additional knowledge about the object of study.The results. A thematic review of scientific works published in recent years and devoted to the emergence and historical development of the postal greeting card of the end of the 19th — beginning of the 20th century in the context of its historical and socio-cultural development was conducted. The problems, content and main ideas of scientific publications are considered, in which scientists conduct an analysis of the communicative and philological component, reveal the issue of collecting and classifying postcards, highlight the process of creating a postal greeting card from the standpoint of socio-cultural and historical heritage, and not only from the standpoint of a means of transmission information.An overview of the directions of scientific research on postcards of the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries was carried out. The authors of scientific works, for the most part, consider the history of the origin and formation of the greeting card (historical component), consider the postcard as one of the currents of fine art, in the context of studying the socio-cultural development of the corresponding historical period of time, propose methods of classification and attribution of postcards, considering the postcard from the point of view collecting, offering their approaches to exhibiting collectible collections of postcards by thematic areas. The article also includes scientific publications by authors who researched not only the front side of the postcard, which contains an artistic (graphic) image, but also the reverse side, which contains the text, postmarks, country of origin, dates of dispatch (production), etc. Attention is focused on the work, where the author for the first time carried out an analysis of the main directions of using the texts of open letters and developed methodical recommendations for their study.As a result of research, it was established that the majority of modern scientific work
{"title":"Thematic analysis of scientific publications dedicated to the development of a greeting card in the context of its historical and socio-cultural","authors":"K. Davydova","doi":"10.18372/2415-8151.25.16797","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16797","url":null,"abstract":"The purpose. To carry out a thematic review of scientific works published in recent years and devoted to the emergence and historical development of the postcard greeting card of the late nineteenth — early twentieth century in the context of its historical and socio-cultural development.The research methodology. The article uses well-known art methods: historical-cultural, historical-attribute, which cover the process of formation of a greeting card from the standpoint of socio-cultural and historical heritage, and not only from the standpoint of information, contribute to the evolution and figurative transformation of the greeting card. chronological order. Along with this, general scientific methods are used: comparative, analysis, synthesis, monitoring, systematization, statistical, historical and chronological, which allows scientists to analyze the communicative, philological component, to reveal the collection and classification of postcards. Based on this, we gain additional knowledge about the object of study.The results. A thematic review of scientific works published in recent years and devoted to the emergence and historical development of the postal greeting card of the end of the 19th — beginning of the 20th century in the context of its historical and socio-cultural development was conducted. The problems, content and main ideas of scientific publications are considered, in which scientists conduct an analysis of the communicative and philological component, reveal the issue of collecting and classifying postcards, highlight the process of creating a postal greeting card from the standpoint of socio-cultural and historical heritage, and not only from the standpoint of a means of transmission information.An overview of the directions of scientific research on postcards of the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries was carried out. The authors of scientific works, for the most part, consider the history of the origin and formation of the greeting card (historical component), consider the postcard as one of the currents of fine art, in the context of studying the socio-cultural development of the corresponding historical period of time, propose methods of classification and attribution of postcards, considering the postcard from the point of view collecting, offering their approaches to exhibiting collectible collections of postcards by thematic areas. The article also includes scientific publications by authors who researched not only the front side of the postcard, which contains an artistic (graphic) image, but also the reverse side, which contains the text, postmarks, country of origin, dates of dispatch (production), etc. Attention is focused on the work, where the author for the first time carried out an analysis of the main directions of using the texts of open letters and developed methodical recommendations for their study.As a result of research, it was established that the majority of modern scientific work","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47410534","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16791
Світлана Миколаївна Бець
З’ясовано, що використання еволюційного досвіду природи сприяє появі інноваційних матеріалів, технологій у різних сферах, зокрема і у дизайн-проєктуванні. Виявлено, що проаналізовані у статті дослідження біоніки та біодизайну останнього десятиріччя умовно можна розділити на певні групи: вивчення архітектурної біоніки, застосування біоніки у створені нових матеріалів - біоміметики, застосування біоніки для енергоефективності, а також незначна кількість наукових праць на тему біодизайну меблів та інтер’єру. Було помічено, що у наукових працях здебільшого описуються окремі напрями та методи біоніки, або різні типи їх класифікацій. Тому в процесі дослідження було здійснено узагальнення наявних класифікацій напрямів та методів дослідження біоніки в контексті їх реалізації у дизайн-проєктуванні. Адже застосування системного підходу, наявності зв’язку між фундаментальними дослідженнями та формування баз даних біоніки сприятиме підвищенню ефективності їх подальшого використання у проєктній діяльності.Описано характерні особливості біоніки у дизайні інтер’єру: стилізоване відтворення природних форм та їх структурної будови; єдність елементів інтер’єру; використання екологічних інноваційних матеріалів; застосування новітніх технологій, зокрема саморегуляції, відновлення та енергоефективності. Встановлено, що у дизайн-проєктуванні для формування гармонійного середовища варто застосовувати біонічний принцип співставлення цілісності та єдності елементів живого організму. Це стосується, як симбіотичних відносин між архітектурою та навколишнім середовищем, так і між архітектонікою та елементами інтер’єру. Застосування біоніки у дизайні інтер’єру варто застосовувати не лише для естетизації простору, а також і для досягнення самореголювання, самозабеспечення, енергоефективності та екологічності.
{"title":"Біоніка та дизайн інтер’єру. Використання біологічних методів та структур для формування гармонійного середовища","authors":"Світлана Миколаївна Бець","doi":"10.18372/2415-8151.25.16791","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16791","url":null,"abstract":"З’ясовано, що використання еволюційного досвіду природи сприяє появі інноваційних матеріалів, технологій у різних сферах, зокрема і у дизайн-проєктуванні. Виявлено, що проаналізовані у статті дослідження біоніки та біодизайну останнього десятиріччя умовно можна розділити на певні групи: вивчення архітектурної біоніки, застосування біоніки у створені нових матеріалів - біоміметики, застосування біоніки для енергоефективності, а також незначна кількість наукових праць на тему біодизайну меблів та інтер’єру. Було помічено, що у наукових працях здебільшого описуються окремі напрями та методи біоніки, або різні типи їх класифікацій. Тому в процесі дослідження було здійснено узагальнення наявних класифікацій напрямів та методів дослідження біоніки в контексті їх реалізації у дизайн-проєктуванні. Адже застосування системного підходу, наявності зв’язку між фундаментальними дослідженнями та формування баз даних біоніки сприятиме підвищенню ефективності їх подальшого використання у проєктній діяльності.Описано характерні особливості біоніки у дизайні інтер’єру: стилізоване відтворення природних форм та їх структурної будови; єдність елементів інтер’єру; використання екологічних інноваційних матеріалів; застосування новітніх технологій, зокрема саморегуляції, відновлення та енергоефективності. Встановлено, що у дизайн-проєктуванні для формування гармонійного середовища варто застосовувати біонічний принцип співставлення цілісності та єдності елементів живого організму. Це стосується, як симбіотичних відносин між архітектурою та навколишнім середовищем, так і між архітектонікою та елементами інтер’єру. Застосування біоніки у дизайні інтер’єру варто застосовувати не лише для естетизації простору, а також і для досягнення самореголювання, самозабеспечення, енергоефективності та екологічності.","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48307094","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16799
A. Safronova, O. Safronova, V. Safronov
Purpose. To figure out the directions of development and origins of the modern photonbook on the examples dedicated to the effect of the Soviet culture on the formation of the post-Soviet urban environment.Methodology. In the process of research, the following methods were used: art analysis, analysis of theoretical and historical preconditions for the development of the typology of a modern photobook that displays the urban environment; synthesis, generalization and systematization of the received information; methods of induction, deduction and comparative analysis.Results. It is shown that photobooks, dedicated to the influence of Soviet heritage on the formation of urban environment and landscape, continue the traditions established by the Dusseldorf School of Photography with some differences affected by the rise of publishing and design technologies. It is determined, that the characteristic feature of a modern photobook is a wider freedom in the choice of the target objects, angles of view, shots. But the concept of documenting the same or similar objects remains. Minimalism in the design of the indoor unit and cover, concise use of several options for repeating modular grids - the trends that unite the latest published photobooks.Scientific novelty. Typological features and principles of the design of one of the actual directions of the modern photobooks are revealed, which tend to continue the traditions of photographic typology as a form of presenting a photo project. Distinctive features in the formation of the design of such photobooks, associated with the development of modern digital technologies of photography and layout, are defined.Practical significance. A retrospective art analysis of photobooks, dedicated to the reflection of the urban environment, was conducted. The research is an important link in the further study of the history of the development of the photobook, as the implementation of the creative project of the photographer.
{"title":"Phototypology as a method of displaying the formation of the urban environ-ment in a modern photobook","authors":"A. Safronova, O. Safronova, V. Safronov","doi":"10.18372/2415-8151.25.16799","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16799","url":null,"abstract":"Purpose. To figure out the directions of development and origins of the modern photonbook on the examples dedicated to the effect of the Soviet culture on the formation of the post-Soviet urban environment.Methodology. In the process of research, the following methods were used: art analysis, analysis of theoretical and historical preconditions for the development of the typology of a modern photobook that displays the urban environment; synthesis, generalization and systematization of the received information; methods of induction, deduction and comparative analysis.Results. It is shown that photobooks, dedicated to the influence of Soviet heritage on the formation of urban environment and landscape, continue the traditions established by the Dusseldorf School of Photography with some differences affected by the rise of publishing and design technologies. It is determined, that the characteristic feature of a modern photobook is a wider freedom in the choice of the target objects, angles of view, shots. But the concept of documenting the same or similar objects remains. Minimalism in the design of the indoor unit and cover, concise use of several options for repeating modular grids - the trends that unite the latest published photobooks.Scientific novelty. Typological features and principles of the design of one of the actual directions of the modern photobooks are revealed, which tend to continue the traditions of photographic typology as a form of presenting a photo project. Distinctive features in the formation of the design of such photobooks, associated with the development of modern digital technologies of photography and layout, are defined.Practical significance. A retrospective art analysis of photobooks, dedicated to the reflection of the urban environment, was conducted. The research is an important link in the further study of the history of the development of the photobook, as the implementation of the creative project of the photographer.","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47640347","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16795
Сергій Пустюльга, Ігор Павлович Головачук, Володимир Самчук, Поліна Володимирівна Шендерук
В роботі наведено результати розробки та запровадження основних принципів функціонального дизайну оздоблювальних елементів для одягу байкера із застосуванням екологічних матеріалів.Метою роботи є аналіз сучасного дизайну байкерської куртки, як одного із основних байкерських атрибутів, а також розробка та запровадження базових принципів функціонального дизайну оздоблювальних елементів для одягу байкера із застосуванням екологічних матеріалів.Об’єктом дослідження є байкерська куртка — «косуха». Предметом дослідження є функціональний дизайн оздоблювальних елементів, який можна виконати із залученням екологічних матеріалів.Функціональність байкерських мотокурток, як основного елементу одягу байкера, класифікується за двома параметрами: економічність та фізіологічність. Ознаками економічності байкерської куртки виступають її довговічність і практичність. Індикаторами економічної функціональності «косух» виступають: її темні, не маркі кольори, застосування при їх виготовлені натуральної шкіри. Під фізіологічною функціональністю байкерської куртки мається на увазі її зручність та комфортність. До індикаторів фізіологічної функціональності куртки відносяться показники, основними із яких є: властивість не сковувати рухів власника, добре захищати його від поганої погоди, наявність функціональних кишень, наявність підсилення спеціальними елементами безпеки.Кожна із байкерських «косух», маючи функціональну та декоративну складові, в різних ситуаціях може виконувати як функцію зручності та комфорту, так і бути позбавленою будь-якої функціональності. Тому, такі поняття, як функціональність та індивідуальна оздобленість байкерських курток є теоретично ситуативними характеристиками.У роботі виконано історичний екскурс етапів становлення філософії байкарського руху. Проведено аналіз підходів до сучасного дизайну байкерської куртки, як одного із основних байкерських атрибутів. Виокремлено ряд особливостей, які вирізняють байкарську куртку від стандартних її варіантів. Проаналізовані чинники, які впливають на функціональні характеристики зовнішнього одягу байкера. Розглянуто вплив елементів індивідуального оздоблення байкарських курток на їх безпекові властивості.На основі аналізу сформовано основні принципи оптимізації дизайну байкерських курток «косух». Розроблено та запроваджено підходи до удосконалення дизайну індивідуальних оздоблювальних елементів для одягу байкера із застосуванням екологічних матеріалів
{"title":"Функціональний дизайн оздоблювальних елементів байкерської куртки із за-стосуванням екологічних матеріалів","authors":"Сергій Пустюльга, Ігор Павлович Головачук, Володимир Самчук, Поліна Володимирівна Шендерук","doi":"10.18372/2415-8151.25.16795","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16795","url":null,"abstract":"В роботі наведено результати розробки та запровадження основних принципів функціонального дизайну оздоблювальних елементів для одягу байкера із застосуванням екологічних матеріалів.Метою роботи є аналіз сучасного дизайну байкерської куртки, як одного із основних байкерських атрибутів, а також розробка та запровадження базових принципів функціонального дизайну оздоблювальних елементів для одягу байкера із застосуванням екологічних матеріалів.Об’єктом дослідження є байкерська куртка — «косуха». Предметом дослідження є функціональний дизайн оздоблювальних елементів, який можна виконати із залученням екологічних матеріалів.Функціональність байкерських мотокурток, як основного елементу одягу байкера, класифікується за двома параметрами: економічність та фізіологічність. Ознаками економічності байкерської куртки виступають її довговічність і практичність. Індикаторами економічної функціональності «косух» виступають: її темні, не маркі кольори, застосування при їх виготовлені натуральної шкіри. Під фізіологічною функціональністю байкерської куртки мається на увазі її зручність та комфортність. До індикаторів фізіологічної функціональності куртки відносяться показники, основними із яких є: властивість не сковувати рухів власника, добре захищати його від поганої погоди, наявність функціональних кишень, наявність підсилення спеціальними елементами безпеки.Кожна із байкерських «косух», маючи функціональну та декоративну складові, в різних ситуаціях може виконувати як функцію зручності та комфорту, так і бути позбавленою будь-якої функціональності. Тому, такі поняття, як функціональність та індивідуальна оздобленість байкерських курток є теоретично ситуативними характеристиками.У роботі виконано історичний екскурс етапів становлення філософії байкарського руху. Проведено аналіз підходів до сучасного дизайну байкерської куртки, як одного із основних байкерських атрибутів. Виокремлено ряд особливостей, які вирізняють байкарську куртку від стандартних її варіантів. Проаналізовані чинники, які впливають на функціональні характеристики зовнішнього одягу байкера. Розглянуто вплив елементів індивідуального оздоблення байкарських курток на їх безпекові властивості.На основі аналізу сформовано основні принципи оптимізації дизайну байкерських курток «косух». Розроблено та запроваджено підходи до удосконалення дизайну індивідуальних оздоблювальних елементів для одягу байкера із застосуванням екологічних матеріалів","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47975177","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16776
Сергій Григорович Буравченко
Постановка проблеми. Організація сприйняття об’єктів архіектури у часі як певних сценаріїв, є одним з напрямків, який дозволяє приєднати рівень емоційної виразності і інформативності архітектури до інших сучасних мистецтв, використовуючи їх методи. Мета цієї статті — визначення і обґрунтування сценарних моделей організації пішохідного простору на основі вивчення усталених форм різних мистецтв, що розгортаються у часі, а також на підставі дослідження еволюції і досвіду формування таких композицій у містобудуванні Методологія досліджень базується на розповсюдженні усталених методів формалізації сценаріїв в театральній сценографії, музиці і кіномистецтві на архітектурні композиції, а також полягає у встановленні архітектурних прототипів різних сценарних моделей.Результати дослідження охоплюють визначення суттєвих для архітектури сценарних підходів і форм розгортання у часі різних мистецтв. Розроблено класифікацію сценарних моделей, характерних для практики архітектури і містобудування різних історичних періодів і концепцій формування виразної побудови пішохідного простору. Виявлені історичні прототипи моделей простjру (середньовічна, класична, заснована на домінуванні природних об’єктів і об’єктів дизайну середовища, на створенні смуг гуманізованої забудови). Моделі можуть мати модифікації в сучасній архітектурі. Наукова новизна підходу базується на єдиній методології використання сценарних методів і пошуку формалізованих форм оптимального розгортання композиції у просторі і часі, а також природних методах використання цих закономірностей в практиці архітектурного проектування. Практична значущість виявлених моделей полягає у тому, що архітектор з урахуванням проектної ситуації, що склалася, може користуватися різними методами досягнення архітектурного різноманіття пішохідного простору.
{"title":"Моделювання сприйняття у часі пішохідного простору на основі прототипів","authors":"Сергій Григорович Буравченко","doi":"10.18372/2415-8151.25.16776","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16776","url":null,"abstract":"Постановка проблеми. Організація сприйняття об’єктів архіектури у часі як певних сценаріїв, є одним з напрямків, який дозволяє приєднати рівень емоційної виразності і інформативності архітектури до інших сучасних мистецтв, використовуючи їх методи. Мета цієї статті — визначення і обґрунтування сценарних моделей організації пішохідного простору на основі вивчення усталених форм різних мистецтв, що розгортаються у часі, а також на підставі дослідження еволюції і досвіду формування таких композицій у містобудуванні Методологія досліджень базується на розповсюдженні усталених методів формалізації сценаріїв в театральній сценографії, музиці і кіномистецтві на архітектурні композиції, а також полягає у встановленні архітектурних прототипів різних сценарних моделей.Результати дослідження охоплюють визначення суттєвих для архітектури сценарних підходів і форм розгортання у часі різних мистецтв. Розроблено класифікацію сценарних моделей, характерних для практики архітектури і містобудування різних історичних періодів і концепцій формування виразної побудови пішохідного простору. Виявлені історичні прототипи моделей простjру (середньовічна, класична, заснована на домінуванні природних об’єктів і об’єктів дизайну середовища, на створенні смуг гуманізованої забудови). Моделі можуть мати модифікації в сучасній архітектурі. Наукова новизна підходу базується на єдиній методології використання сценарних методів і пошуку формалізованих форм оптимального розгортання композиції у просторі і часі, а також природних методах використання цих закономірностей в практиці архітектурного проектування. Практична значущість виявлених моделей полягає у тому, що архітектор з урахуванням проектної ситуації, що склалася, може користуватися різними методами досягнення архітектурного різноманіття пішохідного простору.","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43593087","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16796
Софія Тарасівна Триколенко, Ігор Анатолійович Єлісєєв
Однією із найцікавіших течій сучасного ювелірного та декоративного мистецтва є використання у виробах мінералів природних форм — необроблених взагалі або частково оброблених. Здебільшого до таких прийомів звертаються самостійні митці та невеликі ювелірні майстерні, натомість масове виробництво прикрас базується на усталених тенденціях однаково огранених каменів. Митці, які виготовляють прикраси із бісеру, перейняли цю тенденцію від художників-ювелірів. Для традиційних технік бісероплетіння до початку ХХІ століття залучення необроблених мінералів не здійснювалося; натомість саме міленіум став своєрідним початком до зародження нової тенденції. У всьому світі з’являються розкішні колекції, які перебувають на межі декоративного і ювелірного мистецтва. Розвиток мережі інтернет створив безмежні бази для навчання та натхнення, завдяки яким прийоми роботи із необробленими мінералами в поєднанні з бісером стали загальновідомими. Звернення до мінералів природних форм демонструє зміну світогляду митців — від прагнення максимально прилаштувати природний матеріал під свої потреби до уміння знайти художню концепцію виробу, яка б максимально розкривала красу матеріалів без штучного втручання у їх форму та фактуру. В даній статті проаналізовано принципи використання мінералів природних форм у виробах із бісеру. Такі візуальні концепції втілюють потужний змістовний пласт: ідеї екологізації, усвідомлення потужності стихій та, водночас, беззахисності природи, набувають все більшого поширення у цивілізованому світі. Варварське споживання природних ресурсів повільно поступається місцем відновлюванню. Водночас для української культури мистецтво бісероплетіння є одним із найвідоміших та найбільш знакових. Розглядаються історичні аспекти становлення бісероплетіння на вітчизняних теренах. Висвітлено таку проблематику, як виховна функція декоративного мистецтва. Мистецтво виготовлення прикрас, як одне із найбільш поширених й найбільш затребуваних у всьому світі, увібрало у себе своєрідну виховну функцію — демонстрацію краси природи у її дикому, неприборканому стан; а мистецтво виготовлення прикрас із бісеру демонструє пластичність й багатогранність цього матеріалу. Напочатку ХХІ століття набуває поширення напрям виготовлення оправ із бісеру у поєднанні з крупними скляними або мінеральними намистинами, перлинами, металом та ін.. На території України поступ залучення мінералів природних форм розпочався із запізненням, проте нині дана тенденція набула надзвичайного поширення. Ця стаття пропонує до розгляду вироби української майстрині «Baronessainred», яка створює бісерні прикраси із залученням різноманітних мінералів. Варто зазначити, що стаття є продовженням циклу статей, присвячених тенденції використання мінералів необроблених форм у ювелірному і декоративному мистецтві.
{"title":"Використання необроблених мінералів у виробах із бісеру – сучасний тренд декоративного мистецтва","authors":"Софія Тарасівна Триколенко, Ігор Анатолійович Єлісєєв","doi":"10.18372/2415-8151.25.16796","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16796","url":null,"abstract":"Однією із найцікавіших течій сучасного ювелірного та декоративного мистецтва є використання у виробах мінералів природних форм — необроблених взагалі або частково оброблених. Здебільшого до таких прийомів звертаються самостійні митці та невеликі ювелірні майстерні, натомість масове виробництво прикрас базується на усталених тенденціях однаково огранених каменів. Митці, які виготовляють прикраси із бісеру, перейняли цю тенденцію від художників-ювелірів. Для традиційних технік бісероплетіння до початку ХХІ століття залучення необроблених мінералів не здійснювалося; натомість саме міленіум став своєрідним початком до зародження нової тенденції. У всьому світі з’являються розкішні колекції, які перебувають на межі декоративного і ювелірного мистецтва. Розвиток мережі інтернет створив безмежні бази для навчання та натхнення, завдяки яким прийоми роботи із необробленими мінералами в поєднанні з бісером стали загальновідомими. Звернення до мінералів природних форм демонструє зміну світогляду митців — від прагнення максимально прилаштувати природний матеріал під свої потреби до уміння знайти художню концепцію виробу, яка б максимально розкривала красу матеріалів без штучного втручання у їх форму та фактуру. В даній статті проаналізовано принципи використання мінералів природних форм у виробах із бісеру. Такі візуальні концепції втілюють потужний змістовний пласт: ідеї екологізації, усвідомлення потужності стихій та, водночас, беззахисності природи, набувають все більшого поширення у цивілізованому світі. Варварське споживання природних ресурсів повільно поступається місцем відновлюванню. Водночас для української культури мистецтво бісероплетіння є одним із найвідоміших та найбільш знакових. Розглядаються історичні аспекти становлення бісероплетіння на вітчизняних теренах. Висвітлено таку проблематику, як виховна функція декоративного мистецтва. Мистецтво виготовлення прикрас, як одне із найбільш поширених й найбільш затребуваних у всьому світі, увібрало у себе своєрідну виховну функцію — демонстрацію краси природи у її дикому, неприборканому стан; а мистецтво виготовлення прикрас із бісеру демонструє пластичність й багатогранність цього матеріалу. Напочатку ХХІ століття набуває поширення напрям виготовлення оправ із бісеру у поєднанні з крупними скляними або мінеральними намистинами, перлинами, металом та ін.. На території України поступ залучення мінералів природних форм розпочався із запізненням, проте нині дана тенденція набула надзвичайного поширення. Ця стаття пропонує до розгляду вироби української майстрині «Baronessainred», яка створює бісерні прикраси із залученням різноманітних мінералів. Варто зазначити, що стаття є продовженням циклу статей, присвячених тенденції використання мінералів необроблених форм у ювелірному і декоративному мистецтві.","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48963939","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：