Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16790
Т. Zhidkova, Y. Selikhova, Vladislav Kazachenko
The war in Ukraine has shown a complete failure to protect civilians. The available bomb shelters are designed to stay for several hours or several days. At the same time, in the cities bordering the aggressor state, bombing and missile strikes hardly stop for weeks and months. People are forced to live in shelters, sleep on the floor in rooms unsuitable for long stays without electricity and water supply, sewerage, heating and internet.This article is aimed at solving urgent, vital problems of protection of the civilian population by creating dual-use premises in the underground space of public buildings.It is proposed to intensify the development of underground spaces, in particular, with the organization of storage facilities for temporary and long-term stay with the use of energy-efficient technologies that will provide people with the necessary resources during the escalation of aggression.To achieve this goal, the following tasks are considered in the course of work: identification of the main ways of development of underground spaces, research of types of organization of storages of different purpose for temporary and long-term stay; disclosure of aspects of energy efficient technologies that will contribute to the energy saving use and provision of resources to residents for a comfortable stay in the underground space.The Department of Urban Construction of the O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv analyzed the underground space of Freedom Square and proposed the organization of a multifunctional shopping and entertainment center connected in the underground passage of subway stations, which will allow access to the complex without access to the ground. On the second floor from the ground should be located dual-use facilities — shopping, entertainment and sports centers, which can very quickly turn into modern bomb shelters.
{"title":"Urban-aspects aspects of organization of energy-efficient underground space for protection","authors":"Т. Zhidkova, Y. Selikhova, Vladislav Kazachenko","doi":"10.18372/2415-8151.25.16790","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16790","url":null,"abstract":"The war in Ukraine has shown a complete failure to protect civilians. The available bomb shelters are designed to stay for several hours or several days. At the same time, in the cities bordering the aggressor state, bombing and missile strikes hardly stop for weeks and months. People are forced to live in shelters, sleep on the floor in rooms unsuitable for long stays without electricity and water supply, sewerage, heating and internet.This article is aimed at solving urgent, vital problems of protection of the civilian population by creating dual-use premises in the underground space of public buildings.It is proposed to intensify the development of underground spaces, in particular, with the organization of storage facilities for temporary and long-term stay with the use of energy-efficient technologies that will provide people with the necessary resources during the escalation of aggression.To achieve this goal, the following tasks are considered in the course of work: identification of the main ways of development of underground spaces, research of types of organization of storages of different purpose for temporary and long-term stay; disclosure of aspects of energy efficient technologies that will contribute to the energy saving use and provision of resources to residents for a comfortable stay in the underground space.The Department of Urban Construction of the O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv analyzed the underground space of Freedom Square and proposed the organization of a multifunctional shopping and entertainment center connected in the underground passage of subway stations, which will allow access to the complex without access to the ground. On the second floor from the ground should be located dual-use facilities — shopping, entertainment and sports centers, which can very quickly turn into modern bomb shelters.","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43808541","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16762
Михайло Олександрович Астанін
в статті проаналізовано проблему співіснування різностильових споруд. Досліджуються архітектурні споруди, побудовані на початку ХХІ століття в історичних межах центрів европейських столиць. Розглянуто реалізовані проекти всесвітньовідомих архітекторів Бернарда Чумі, Захі Хадід, Жана Нувеля, Ренцо Піано. Виявлено вплив споруд на оточуюче історично сформоване середовище та соціальну реакцію, яку визвали ці споруди. Оглянуто та проаналізовано міський ландшафт на предмет присутності деконструктивістських споруд в найдавніших містах-столицях: Афінах, Римі, Парижі та Лондоні. Зафіксовано характерні особливості, спільні та відмінні риси цих споруд. Зазначено, що на початку ХХ століття активно обговорювались та визивали багато суперечливих думок питання співіснування та взаємовпливу давніх і новітніх для свого часу архітектурних споруд, значення та сенс зберігання сформованих архітектурних комплексів історичної забудови. Підкреслюється проблема існування на протязі ХХ та ХХІ століть гострих дискусій та суперечок навколо містобудівних аспектів. Ця сфера вивчається фахівцями і науковцями, які дають рекомендації, що до рішень такого складного питання. На всесвітніх форумах урбаністами приймаються міжнародні положення і правила забудови історичних міст. Проаналізовано архітектурні споруди, що з`явились в часи панування мотивів деконструктивізму в світовій архітектурній стилістиці і середовище, в якому вони з’явились, на яке вони почали впливати і яке впливає на них в зворотньому порядку. Виведено загальні висновки, що ландшафт та ментальність мешканців міст диктують умови впровадження авангардної архітектури яка може сприйматись як антифонова, але іконічність її образів нав’язливо привертає увагу. Розвиток технологій та інноваційність виступають в якості рушійної сили архітектури, а естетика значущих об’ємів вирішується в складних скульптурних формах.
{"title":"Екзистенція деконструктивізму в архітектурі історичного середовища","authors":"Михайло Олександрович Астанін","doi":"10.18372/2415-8151.25.16762","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16762","url":null,"abstract":"в статті проаналізовано проблему співіснування різностильових споруд. Досліджуються архітектурні споруди, побудовані на початку ХХІ століття в історичних межах центрів европейських столиць. Розглянуто реалізовані проекти всесвітньовідомих архітекторів Бернарда Чумі, Захі Хадід, Жана Нувеля, Ренцо Піано. Виявлено вплив споруд на оточуюче історично сформоване середовище та соціальну реакцію, яку визвали ці споруди. Оглянуто та проаналізовано міський ландшафт на предмет присутності деконструктивістських споруд в найдавніших містах-столицях: Афінах, Римі, Парижі та Лондоні. Зафіксовано характерні особливості, спільні та відмінні риси цих споруд. Зазначено, що на початку ХХ століття активно обговорювались та визивали багато суперечливих думок питання співіснування та взаємовпливу давніх і новітніх для свого часу архітектурних споруд, значення та сенс зберігання сформованих архітектурних комплексів історичної забудови. Підкреслюється проблема існування на протязі ХХ та ХХІ століть гострих дискусій та суперечок навколо містобудівних аспектів. Ця сфера вивчається фахівцями і науковцями, які дають рекомендації, що до рішень такого складного питання. На всесвітніх форумах урбаністами приймаються міжнародні положення і правила забудови історичних міст. Проаналізовано архітектурні споруди, що з`явились в часи панування мотивів деконструктивізму в світовій архітектурній стилістиці і середовище, в якому вони з’явились, на яке вони почали впливати і яке впливає на них в зворотньому порядку. Виведено загальні висновки, що ландшафт та ментальність мешканців міст диктують умови впровадження авангардної архітектури яка може сприйматись як антифонова, але іконічність її образів нав’язливо привертає увагу. Розвиток технологій та інноваційність виступають в якості рушійної сили архітектури, а естетика значущих об’ємів вирішується в складних скульптурних формах.\u0000 ","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44776777","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета: дослідити особливості рослинних композицій в сутінках та в нічний час; підібрати відносно невибагливі рослини, які найкраще підходять для даної пори та коротко описати їхні особливості; визначити проблематику побудови таких композицій, які будуть вдало виглядати навіть у темряві; ознайомитися з проблемами «нічного» озеленення та їх вирішенням; дослідити рослини, на які варто робити акценти в подібному озелененні; визначити способи створення естетичних рослинних композицій для сутінок на конкретних прикладах.Методологія: У статті використано порівняльний та історичний аналіз. У ході написання статті було використано різноманітні наукові джерела, наукову літературу, посібники з догляду за рослинами, фотографії, зображення рослинРезультати. Виявлено, що світло-кольорове середовище формується на основі комплексного проєктування. Цей процес включає три рівні: формування художніх вражень від світло-кольорового середовища, створення емоційно-образних характеристик і властивостей; розроблення інженерних пристроїв і світло-технічного обладнання з різними експлуатаційними характеристиками; формування власного стану світло-кольорового середовища для певного впливу на людину, забезпечення візуального комфорту. Виявлено потребу оволодіння мистецтвом освітлення, яка вирішується архітекторами та дизайнерами на стадії проєктування міста та міського середовища.Наукова новизна: з’ясовано та встановлено про наявність певних способів «нічного» озеленення, а саме: рослини, що розкриваються у вечірній час; рослини, добре помітні навіть у темряві; на яких рослинах варто робити акценти у темряві; проблематику естетичного вигляду рослинних композицій у сутінках та в темряві та вирішення даної проблеми; правильне освітлення композицій для досягнення більшого ефекту.
{"title":"Особливості світло-кольорової побудови композиції рослин","authors":"Наталія Юріївна Таран, Валерія Сергіївна Драгомирик","doi":"10.18372/2415-8151.25.16803","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16803","url":null,"abstract":"Мета: дослідити особливості рослинних композицій в сутінках та в нічний час; підібрати відносно невибагливі рослини, які найкраще підходять для даної пори та коротко описати їхні особливості; визначити проблематику побудови таких композицій, які будуть вдало виглядати навіть у темряві; ознайомитися з проблемами «нічного» озеленення та їх вирішенням; дослідити рослини, на які варто робити акценти в подібному озелененні; визначити способи створення естетичних рослинних композицій для сутінок на конкретних прикладах.Методологія: У статті використано порівняльний та історичний аналіз. У ході написання статті було використано різноманітні наукові джерела, наукову літературу, посібники з догляду за рослинами, фотографії, зображення рослинРезультати. Виявлено, що світло-кольорове середовище формується на основі комплексного проєктування. Цей процес включає три рівні: формування художніх вражень від світло-кольорового середовища, створення емоційно-образних характеристик і властивостей; розроблення інженерних пристроїв і світло-технічного обладнання з різними експлуатаційними характеристиками; формування власного стану світло-кольорового середовища для певного впливу на людину, забезпечення візуального комфорту. Виявлено потребу оволодіння мистецтвом освітлення, яка вирішується архітекторами та дизайнерами на стадії проєктування міста та міського середовища.Наукова новизна: з’ясовано та встановлено про наявність певних способів «нічного» озеленення, а саме: рослини, що розкриваються у вечірній час; рослини, добре помітні навіть у темряві; на яких рослинах варто робити акценти у темряві; проблематику естетичного вигляду рослинних композицій у сутінках та в темряві та вирішення даної проблеми; правильне освітлення композицій для досягнення більшого ефекту.","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47008737","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16789
L. Gnatiuk, H. Novik, M. Melnyk
Waste is a serious environmental problem that poses a threat to the environment. The article describes the features of the use of recycling and upcycling in the construction industry. Comparison of the possibilities of these two approaches is relevant for determining effective strategies for the use of recycled materials and products in the context of the post-war reconstruction of Ukraine. Article purpose is to manifest the possibilities of using materials used in construction and their scope in load-bearing structures and decorative elements. Modern methods of handling secondary materials in construction were evaluated by the method of analysis of literature sources. Based on the comparison of existing recycling and upcycling projects for the construction of new buildings, the possibilities of using construction and demolition waste and solid waste in construction are determined.In the construction industry, waste can be used in the following ways: through the reuse of materials generated during construction and demolition and recycling — processing waste into raw materials used in the production of building materials. There is also experience of successful use in construction of municipal solid waste generated not in the construction industry — upcycling. Materials and products for upcycling in construction are either the result of creative search of customers or executors of the project, or the result of previous organized work on the collection and sorting of solid waste. Therefore, in order to spread the effective use of upcycling, it is necessary to develop a solid waste management infrastructure and disseminate successful experience in project implementation. For efficient and cost-effective recycling on a large scale it is necessary to introduce and disseminate selective demolition practices; collection and separate storage of construction and demolition waste on the construction site; recycling and disposal of materials along with construction to reduce transportation costs
{"title":"Recycling and upcycling in constraction","authors":"L. Gnatiuk, H. Novik, M. Melnyk","doi":"10.18372/2415-8151.25.16789","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16789","url":null,"abstract":"Waste is a serious environmental problem that poses a threat to the environment. The article describes the features of the use of recycling and upcycling in the construction industry. Comparison of the possibilities of these two approaches is relevant for determining effective strategies for the use of recycled materials and products in the context of the post-war reconstruction of Ukraine. Article purpose is to manifest the possibilities of using materials used in construction and their scope in load-bearing structures and decorative elements. Modern methods of handling secondary materials in construction were evaluated by the method of analysis of literature sources. Based on the comparison of existing recycling and upcycling projects for the construction of new buildings, the possibilities of using construction and demolition waste and solid waste in construction are determined.In the construction industry, waste can be used in the following ways: through the reuse of materials generated during construction and demolition and recycling — processing waste into raw materials used in the production of building materials. There is also experience of successful use in construction of municipal solid waste generated not in the construction industry — upcycling. Materials and products for upcycling in construction are either the result of creative search of customers or executors of the project, or the result of previous organized work on the collection and sorting of solid waste. Therefore, in order to spread the effective use of upcycling, it is necessary to develop a solid waste management infrastructure and disseminate successful experience in project implementation. For efficient and cost-effective recycling on a large scale it is necessary to introduce and disseminate selective demolition practices; collection and separate storage of construction and demolition waste on the construction site; recycling and disposal of materials along with construction to reduce transportation costs","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42613151","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16787
Олександр Васильович Степанчук, О.І. Лапенко, Оксана Сергіївна Чернишова
Мета дослідження полягає в проведенні аналізу методів моделювання транспортних потоків на вулично-дорожній мережі міст, виявленні проблем щодо їхнього використання та впровадження в сучасних умовах розвитку й функціонування міст та життєдіяльності населення; узагальненні результатів підходів щодо існуючих моделей руху транспортних потоків по вулично-дорожній мережі міст. У дослідженні виконано опис та аналіз задач, що вирішуються за допомогою використання методології теорії транспортних потоків та дозволяють покращити умови руху транспортних засобів по магістральних вулицях міста. Здійснено обґрунтування функціональної класифікації математичних моделей транспортних потоків, де були розглянуті моделі прогнозу завантаження транспортної мережі, моделі динаміки транспортного потоку, моделі оптимізації функціонування транспортної мережі. У статті подано та розглянуто напрямки вдосконалення системи управління транспортними потоками в цілому по вуличній мережі всього міста, а також розглянуто наукові концепції та теоретичні положення з розподілення транспортних засобів по вулично-дорожній мережі, які дозволять в режимі реального часу вирішувати задачі оптимального управління транспортними потоками.Проведене дослідження дозволило виконати аналіз існуючих методів моделювання транспортних потоків на вулично-дорожній мережі міст і розробити загальну концепцію їхнього впровадження в систему управління міським вуличним рухом. Отриманий науковий результат є підґрунтям для подальших теоретичних і прикладних досліджень, які направлені на розробку інтелектуальної системи управління вуличним рухом.
{"title":"Особливості використання методів моделювання транспортних потоків на вулично-дорожній мережі міста","authors":"Олександр Васильович Степанчук, О.І. Лапенко, Оксана Сергіївна Чернишова","doi":"10.18372/2415-8151.25.16787","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16787","url":null,"abstract":"Мета дослідження полягає в проведенні аналізу методів моделювання транспортних потоків на вулично-дорожній мережі міст, виявленні проблем щодо їхнього використання та впровадження в сучасних умовах розвитку й функціонування міст та життєдіяльності населення; узагальненні результатів підходів щодо існуючих моделей руху транспортних потоків по вулично-дорожній мережі міст. У дослідженні виконано опис та аналіз задач, що вирішуються за допомогою використання методології теорії транспортних потоків та дозволяють покращити умови руху транспортних засобів по магістральних вулицях міста. Здійснено обґрунтування функціональної класифікації математичних моделей транспортних потоків, де були розглянуті моделі прогнозу завантаження транспортної мережі, моделі динаміки транспортного потоку, моделі оптимізації функціонування транспортної мережі. У статті подано та розглянуто напрямки вдосконалення системи управління транспортними потоками в цілому по вуличній мережі всього міста, а також розглянуто наукові концепції та теоретичні положення з розподілення транспортних засобів по вулично-дорожній мережі, які дозволять в режимі реального часу вирішувати задачі оптимального управління транспортними потоками.Проведене дослідження дозволило виконати аналіз існуючих методів моделювання транспортних потоків на вулично-дорожній мережі міст і розробити загальну концепцію їхнього впровадження в систему управління міським вуличним рухом. Отриманий науковий результат є підґрунтям для подальших теоретичних і прикладних досліджень, які направлені на розробку інтелектуальної системи управління вуличним рухом.","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46061655","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16798
Andri Petrushevskyi
The possibility of forming an algorithm that allows creating computer projects of stained glass paintings by a semi-automated tool is being investigated.The purpose. To form an algorithm of actions based on classical stained glass technology using specialized modeling tools to create a project for a combined stained glass canvas.Methodology. The following methods were used in the study:1) analytical method by which the literature was analyzed;2) theoretical and conceptual method, which allowed to determine the conditions necessary for the introduction of IT technology in cultural and artistic practice;The study used methods of computer modeling and analysis, which increased the accuracy of the results.Results. The basic tools and algorithm of their use necessary for creation of the professional project of a stained-glass cloth are developed.The scientificance novelty. It consists in creating a concept of new computer tools and an algorithm for their use, aimed at improving the quality of stained glass projects and speeding up the workflow.Practical significance. This algorithm and the tools mentioned in the article can be useful in creating computer software designed for the design of stained glass.
{"title":"Semi-automated modeling of combined stained glasses","authors":"Andri Petrushevskyi","doi":"10.18372/2415-8151.25.16798","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16798","url":null,"abstract":"The possibility of forming an algorithm that allows creating computer projects of stained glass paintings by a semi-automated tool is being investigated.The purpose. To form an algorithm of actions based on classical stained glass technology using specialized modeling tools to create a project for a combined stained glass canvas.Methodology. The following methods were used in the study:1) analytical method by which the literature was analyzed;2) theoretical and conceptual method, which allowed to determine the conditions necessary for the introduction of IT technology in cultural and artistic practice;The study used methods of computer modeling and analysis, which increased the accuracy of the results.Results. The basic tools and algorithm of their use necessary for creation of the professional project of a stained-glass cloth are developed.The scientificance novelty. It consists in creating a concept of new computer tools and an algorithm for their use, aimed at improving the quality of stained glass projects and speeding up the workflow.Practical significance. This algorithm and the tools mentioned in the article can be useful in creating computer software designed for the design of stained glass.","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42473254","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16792
Олена Валеріївна Папета, Наталія Остапівна Згалат-Лозинська
Метою статті є висвітлення основних принципів формоутворення в органічному дизайні та архітектурі на сучасному етапі розвитку на основі дослідження існуючих будівель, об’єктів дизайну та новаторських проектів, які відносять до органічної архітектури, а також аналіз історичних передумов виникнення органічного дизайну. Методологія: стаття є результатом комплексного дослідження проблеми формотворення в органічному дизайні в контексті розвитку сучасної архітектури. Основним напрямком даної роботи є аналіз елементів конструктивізму та функціоналізму в контексті сучасних пошуків у напрямку органічної архітектури, а також формальних прийомів, властивих сучасним розробкам в цій галузі будівництва. Розглядається проблема синтезу проектного, пластичного і колірного рішення даних об’єктів. Результати. Проаналізовано приклади сучасних будівель, які відносять до органічної архітектури, а також особливості їх формотворення. Також сформульовано витоки ідеології органічного дизайну, на яку спираються дизайнери та архітектори в процесі створення проекту. Як підсумування також виступає авторська розробка, що демонструє приклад застосування виведених принципів у процесі створення нових об’єктів. Новизною роботи є теоретичне узагальнення принципів формотворення в органічному дизайні, спираючись на розглянуті об’єкти і багатогранне дослідження історичних витоків стилю, його різновидів та прийомів, що застосовуються для проектування виробів й спруд, та приклад застосування цієї інформації на практиці в якості розробки елементів інтер’єру для громадських закладів. Практична значущість. Органічний дизайн перебуває в процесі активного становлення, внаслідок чого дослідження принципів його формотворення є надзвичайно актуальною темою, необхідною для теоретичного узагальнення задля подальшого її впровадження у містобудівну практику.
{"title":"Принципи формотворення в органічному дизайні в контексті розвитку сучасної архітектури","authors":"Олена Валеріївна Папета, Наталія Остапівна Згалат-Лозинська","doi":"10.18372/2415-8151.25.16792","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16792","url":null,"abstract":"Метою статті є висвітлення основних принципів формоутворення в органічному дизайні та архітектурі на сучасному етапі розвитку на основі дослідження існуючих будівель, об’єктів дизайну та новаторських проектів, які відносять до органічної архітектури, а також аналіз історичних передумов виникнення органічного дизайну. Методологія: стаття є результатом комплексного дослідження проблеми формотворення в органічному дизайні в контексті розвитку сучасної архітектури. Основним напрямком даної роботи є аналіз елементів конструктивізму та функціоналізму в контексті сучасних пошуків у напрямку органічної архітектури, а також формальних прийомів, властивих сучасним розробкам в цій галузі будівництва. Розглядається проблема синтезу проектного, пластичного і колірного рішення даних об’єктів. Результати. Проаналізовано приклади сучасних будівель, які відносять до органічної архітектури, а також особливості їх формотворення. Також сформульовано витоки ідеології органічного дизайну, на яку спираються дизайнери та архітектори в процесі створення проекту. Як підсумування також виступає авторська розробка, що демонструє приклад застосування виведених принципів у процесі створення нових об’єктів. Новизною роботи є теоретичне узагальнення принципів формотворення в органічному дизайні, спираючись на розглянуті об’єкти і багатогранне дослідження історичних витоків стилю, його різновидів та прийомів, що застосовуються для проектування виробів й спруд, та приклад застосування цієї інформації на практиці в якості розробки елементів інтер’єру для громадських закладів. Практична значущість. Органічний дизайн перебуває в процесі активного становлення, внаслідок чого дослідження принципів його формотворення є надзвичайно актуальною темою, необхідною для теоретичного узагальнення задля подальшого її впровадження у містобудівну практику.","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43721823","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16759
Інна Георгіївна Абрамюк
Мета підготовки матеріалу виникла із необхідності комплексного вивчення тенденцій формування архітектури волинського міста Ковель, як прикладу архітектурно-просторового розвитку малих міст, у 20-30-тих роках ХХ ст. Будучи у 20-30-тих роках ХХ ст. важливим транспортним та військово-адміністративним центром, Ковель, незважаючи на статус малого міста, привертав увагу як соціокультурний осередок, архітектурний розвиток якого характеризувався багатовекторністю та орієнтованістю на комфорт мешканців. Досягнення мети проведеного дослідження відбувалося шляхом опрацювання та аналізу архівних джерел, іконографічних й картографічних матеріалів, наукових публікацій та періодики. В першу чергу, з’ясовано основні засади і принципи вирішення архітектури житлових будівель, ансамблів, кварталів, за допомогою комплексної методики стилістичного та композиційного аналізів. Що в свою чергу, уможливило, визначення стилістичних традицій, котрі використовувались архітекторами на теренах Ковеля впродовж міжвоєнного двадцятиліття.Широке коло науковців в сферах історії, історії архітектури та урбаністики, соціології висвітлювали аспекти історичного розвитку Ковеля, коментуючи архівні документи. Зокрема, свою увагу питанню приділяли П.Ричков, О.Михайлишин, С.Лінда, А.Заяц, А.Боровік та ін. Встановлено, що з 1920 року, Ковель разом із цілою Волинню став частиною Польської держави і отримав статус повітового міста Волинського воєводства. З цього часу розпочався активний розвиток міської архітектури, котра стала символом сучасності поряд із просторовим розвитком міста, спрямованого на впорядкування забудови і підвищення рівня його комфорту. З’ясовано, що включення Ковеля в авангардний керунок архітектурного розвою держави відбувалося шляхом розробки проектів важливих міських об’єктів архітекторами із Варшави, Любліна та Луцька, зокрема, Стефанем Шиллером, Володимиром Вінклером, Йозефом Шанайца, Богданом Лахертом, Владиславом Стахонем та рядом інших зодчих. Виявлено, що в короткому часі двадцятилітньої історії, відбулися істотні зміни у архітектурно-просторовій структурі Ковеля, котрі відображали два глобальних стильових напрямки: традиціоналізм та авангардизм. На теренах міста з’являлися будівлі, котрі репрезентували риси «дворкової» традиційної архітектури, неоготичний стиль та поєднання неокласицизму із простими об’ємами модернізму.Подальші детальні дослідження архітектури Ковеля й її популяризація, дасть можливість зберегти спільну українсько-польську спадщину та розробити концепції розвитку міста із врахуванням цінності традицій, не руйнуючи естетичної цілісності середовища історично сформованих ареалів.
{"title":"Тенденції розвитку архітектури міста Ковель в міжвоєнний період","authors":"Інна Георгіївна Абрамюк","doi":"10.18372/2415-8151.25.16759","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16759","url":null,"abstract":"Мета підготовки матеріалу виникла із необхідності комплексного вивчення тенденцій формування архітектури волинського міста Ковель, як прикладу архітектурно-просторового розвитку малих міст, у 20-30-тих роках ХХ ст. Будучи у 20-30-тих роках ХХ ст. важливим транспортним та військово-адміністративним центром, Ковель, незважаючи на статус малого міста, привертав увагу як соціокультурний осередок, архітектурний розвиток якого характеризувався багатовекторністю та орієнтованістю на комфорт мешканців. Досягнення мети проведеного дослідження відбувалося шляхом опрацювання та аналізу архівних джерел, іконографічних й картографічних матеріалів, наукових публікацій та періодики. В першу чергу, з’ясовано основні засади і принципи вирішення архітектури житлових будівель, ансамблів, кварталів, за допомогою комплексної методики стилістичного та композиційного аналізів. Що в свою чергу, уможливило, визначення стилістичних традицій, котрі використовувались архітекторами на теренах Ковеля впродовж міжвоєнного двадцятиліття.Широке коло науковців в сферах історії, історії архітектури та урбаністики, соціології висвітлювали аспекти історичного розвитку Ковеля, коментуючи архівні документи. Зокрема, свою увагу питанню приділяли П.Ричков, О.Михайлишин, С.Лінда, А.Заяц, А.Боровік та ін. Встановлено, що з 1920 року, Ковель разом із цілою Волинню став частиною Польської держави і отримав статус повітового міста Волинського воєводства. З цього часу розпочався активний розвиток міської архітектури, котра стала символом сучасності поряд із просторовим розвитком міста, спрямованого на впорядкування забудови і підвищення рівня його комфорту. З’ясовано, що включення Ковеля в авангардний керунок архітектурного розвою держави відбувалося шляхом розробки проектів важливих міських об’єктів архітекторами із Варшави, Любліна та Луцька, зокрема, Стефанем Шиллером, Володимиром Вінклером, Йозефом Шанайца, Богданом Лахертом, Владиславом Стахонем та рядом інших зодчих. Виявлено, що в короткому часі двадцятилітньої історії, відбулися істотні зміни у архітектурно-просторовій структурі Ковеля, котрі відображали два глобальних стильових напрямки: традиціоналізм та авангардизм. На теренах міста з’являлися будівлі, котрі репрезентували риси «дворкової» традиційної архітектури, неоготичний стиль та поєднання неокласицизму із простими об’ємами модернізму.Подальші детальні дослідження архітектури Ковеля й її популяризація, дасть можливість зберегти спільну українсько-польську спадщину та розробити концепції розвитку міста із врахуванням цінності традицій, не руйнуючи естетичної цілісності середовища історично сформованих ареалів.\u0000 ","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43972124","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16794
Анатолій Львович Рубцов, Володимир Олександрович Свірко, Іван Вікторович Остроумов
На основі аналізу сучасного стану та напрямків розвитку різноманітних безпілотних авіаційних систем, а також багаторічних досліджень авторів в галузі ергодизайну подібних систем у статті розглянуті та обґрунтовані питання розроблення системи уніфікованих ергодизайнерських показників основних складників комплексів безпілотних повітряних суден (КБПС). Стаття присвячена розгляду проблеми формування заходів з підвищення ефективності, безпечності та комфортності експлуатації КБПС, базованому на цільовому застосуванні ергодизайнерських принципів і вимог до проектування та експлуатації безпілотних повітряних суден, а також розроблення системи ергодизайнерських показників і методик їхнього оцінювання під час проектування, експлуатації та створення нових зразків КБПС.Публікація базується на доведеній і обґрунтованій авторами у ряді робіт необхідності врахування факту того, що нові зразки КБПС повинні створюватись за функційним принципом проектування процесів, а не виробів. Адже суб’єктивним критерієм якості КБПС з позицій ергодизайну є відчуття у операторів функційного комфорту, коли складники технічної структури сприймаються як комплекс функційних і предметно-просторових засобів, що створюють комфортні і безпечні умови діяльності персоналу, а у складі КБПС є ефективні технічні засоби для здійснення цієї діяльності. Отже, авторами запропоновано такий підхід до створення КБПС, за якого ергодизайн розглядається не лише як прогресивна методологія створення та виробництва високоякісної наукомісткої продукції, а насамперед як науково-проектна діяльність, відмінна від традиційного проектування виробів. У широкому розумінні мета такого підходу полягає у забезпеченні ефективності КБПС у всіх сферах застосування, що досягається шляхом синергії на різних етапах життєвого циклу КБПС насамперед таких показників, як ефективність, безпечність та комфортність. Перший крок у цьому напрямку — визначення і обґрунтування переліку ергодизайнерських показників якості основних складників КБПС. Тому ціль публікації у її широкому розумінні — є дослідження ролі людського чинника у створенні та експлуатації КБПС і розроблення системи уніфікованих ергодизайнерських показників їхнього оцінювання.
{"title":"Комплекси безпілотних повітряних суден: ергодизайнерські показники","authors":"Анатолій Львович Рубцов, Володимир Олександрович Свірко, Іван Вікторович Остроумов","doi":"10.18372/2415-8151.25.16794","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16794","url":null,"abstract":"На основі аналізу сучасного стану та напрямків розвитку різноманітних безпілотних авіаційних систем, а також багаторічних досліджень авторів в галузі ергодизайну подібних систем у статті розглянуті та обґрунтовані питання розроблення системи уніфікованих ергодизайнерських показників основних складників комплексів безпілотних повітряних суден (КБПС). Стаття присвячена розгляду проблеми формування заходів з підвищення ефективності, безпечності та комфортності експлуатації КБПС, базованому на цільовому застосуванні ергодизайнерських принципів і вимог до проектування та експлуатації безпілотних повітряних суден, а також розроблення системи ергодизайнерських показників і методик їхнього оцінювання під час проектування, експлуатації та створення нових зразків КБПС.Публікація базується на доведеній і обґрунтованій авторами у ряді робіт необхідності врахування факту того, що нові зразки КБПС повинні створюватись за функційним принципом проектування процесів, а не виробів. Адже суб’єктивним критерієм якості КБПС з позицій ергодизайну є відчуття у операторів функційного комфорту, коли складники технічної структури сприймаються як комплекс функційних і предметно-просторових засобів, що створюють комфортні і безпечні умови діяльності персоналу, а у складі КБПС є ефективні технічні засоби для здійснення цієї діяльності. Отже, авторами запропоновано такий підхід до створення КБПС, за якого ергодизайн розглядається не лише як прогресивна методологія створення та виробництва високоякісної наукомісткої продукції, а насамперед як науково-проектна діяльність, відмінна від традиційного проектування виробів. У широкому розумінні мета такого підходу полягає у забезпеченні ефективності КБПС у всіх сферах застосування, що досягається шляхом синергії на різних етапах життєвого циклу КБПС насамперед таких показників, як ефективність, безпечність та комфортність. Перший крок у цьому напрямку — визначення і обґрунтування переліку ергодизайнерських показників якості основних складників КБПС. Тому ціль публікації у її широкому розумінні — є дослідження ролі людського чинника у створенні та експлуатації КБПС і розроблення системи уніфікованих ергодизайнерських показників їхнього оцінювання.","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45380063","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.18372/2415-8151.25.16783
Ганна Володимирівна Новік, Л.Р. Гнатюк, Ангеліна Сергіївна Візір
Мета: визначити на основі прикладів зведених модульних будинків практичну цінність модульного будівництва. З’ясувати доцільність використання модульного принципу в наш час, звернувши окрему увагу на сучасні події в Україні. Проаналізувати перспективи розвитку модульного будівництва. Методологія. Використано загально-наукові методи, такі як аналіз, систематизація, узагальнення, порівняння. Емпіричною базою для проведення наукової роботи став дистанційний аналіз об’єктів: наукових публікацій та статей.Результати. В статті досліджено особливості технологічного процесу зве-дення будинків за модульною технологією. Окреслено відмінності між основними характеристиками традиційного будівництва та модульного. Для створення уяви про те, яке практичне значення мали зведені модульні будинки, було вивчено історію розвитку модульного способу будівництва, а також проаналізовано відомі приклади архітектурних рішень. Зокрема, госпіталь, спроєктований Ісамбардом Кінгс Брунелем під час Кримської війни, Experimental House Джорджа Нельсона, Habitat 67, лікарня Лейшеньшань в Ухані та модульні будинки для внутрішньо переселених українців. Виявлено, що модульна технологія знижує вплив будівництва на навколишнє середовище, прискорює темпи зведення, забезпечує економію часу та матеріалів. З’ясовано, що модульне будівництво найчастіше застосовувалось у відповідь на значні соціальні та природні виклики. Виділені деякі рекомендації для проєктування модульного тимчасового житла для вимушених переселенців в Україні:1. Надання переваги модульним технологіям зведення будинків за 4-6 місяців; 2. Максимальна поверховість житлових будинків — п’ять поверхів, без ліфту; 3. Проєктування квартир орієнтовно на сім’ю від 3 до 6 осіб, площею від 40 м2 до 80 м2; 4. Забезпечення опалення та гаряче водопостачання до будинків за рахунок сонячних панелей, енергозберігаючих вікон, теплових насосів та теплоізолюючих матеріалів; 5. Впровадження концепції готового житла, при якому кожна квартира матиме всі необхідні для проживання меблі, побутову техніку, внутрішнє оздоблення; 6. Аналіз інфраструктури населеного пункту, в якому будуватиметься модульне житло.
{"title":"Практичність модульного будівництва: досвід минулого та перспективи","authors":"Ганна Володимирівна Новік, Л.Р. Гнатюк, Ангеліна Сергіївна Візір","doi":"10.18372/2415-8151.25.16783","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16783","url":null,"abstract":"Мета: визначити на основі прикладів зведених модульних будинків практичну цінність модульного будівництва. З’ясувати доцільність використання модульного принципу в наш час, звернувши окрему увагу на сучасні події в Україні. Проаналізувати перспективи розвитку модульного будівництва. Методологія. Використано загально-наукові методи, такі як аналіз, систематизація, узагальнення, порівняння. Емпіричною базою для проведення наукової роботи став дистанційний аналіз об’єктів: наукових публікацій та статей.Результати. В статті досліджено особливості технологічного процесу зве-дення будинків за модульною технологією. Окреслено відмінності між основними характеристиками традиційного будівництва та модульного. Для створення уяви про те, яке практичне значення мали зведені модульні будинки, було вивчено історію розвитку модульного способу будівництва, а також проаналізовано відомі приклади архітектурних рішень. Зокрема, госпіталь, спроєктований Ісамбардом Кінгс Брунелем під час Кримської війни, Experimental House Джорджа Нельсона, Habitat 67, лікарня Лейшеньшань в Ухані та модульні будинки для внутрішньо переселених українців. Виявлено, що модульна технологія знижує вплив будівництва на навколишнє середовище, прискорює темпи зведення, забезпечує економію часу та матеріалів. З’ясовано, що модульне будівництво найчастіше застосовувалось у відповідь на значні соціальні та природні виклики. Виділені деякі рекомендації для проєктування модульного тимчасового житла для вимушених переселенців в Україні:1. Надання переваги модульним технологіям зведення будинків за 4-6 місяців; 2. Максимальна поверховість житлових будинків — п’ять поверхів, без ліфту; 3. Проєктування квартир орієнтовно на сім’ю від 3 до 6 осіб, площею від 40 м2 до 80 м2; 4. Забезпечення опалення та гаряче водопостачання до будинків за рахунок сонячних панелей, енергозберігаючих вікон, теплових насосів та теплоізолюючих матеріалів; 5. Впровадження концепції готового житла, при якому кожна квартира матиме всі необхідні для проживання меблі, побутову техніку, внутрішнє оздоблення; 6. Аналіз інфраструктури населеного пункту, в якому будуватиметься модульне житло.","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47192077","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：