Pub Date : 2022-03-11DOI: 10.11603/2311-9624.2021.4.12790
Інна Назаренко, Н. О. Гевкалюк
Резюме. Карієс зубів на сьогодні залишається однією із найбільш актуальних проблем дитячої стоматології. Відомо, це патологічний процес, при якому відбуваються процеси демінералізації та розм’якшення твердих тканин зуба із подальшим формуванням дефекту у вигляді порожнини. Мета дослідження – проаналізувати дані наукових літературних джерел щодо неінвазивних і мікроінвазивних методів лікування початкового карієсу зубів у дітей та їх ефективності в практиці дитячої терапевтичної стоматології. Матеріали і методи. Застосовано бібліосемантичний метод для з’ясування стану проблеми, вивчення аналізу результатів попередніх наукових досліджень на основі джерел літератури та електронних ресурсів. Результати досліджень та їх обговорення. В огляді представлено аналіз досліджень, присвячених неінвазивним і мікроінвазивним методам лікування початкового карієсу зубів у дітей. Особливу увагу приділено аналізу експериментальних та клінічних досліджень, присвячених формуванню резистентності емалі зуба до дії карієсогенних факторів. Карієс-інфільтрація продемонструвала свою ефективність у лікуванні початкового карієсу відносно деяких видів ремінералізуючої терапії, однак порівняльні дослідження нечисленні та в більшості випадків проведені в лабораторних умовах. Досвід використання нових препаратів для неінвазивного та мікроінвазивного лікування карієсу зубів показав хороші результати, однак для широкого впровадження їх в клінічну практику необхідні достовірні клінічні докази, подальші довготривалі рандомізовані клінічні дослідження. Висновки. У даний час існує численна кількість препаратів для лікування початкового карієсу зубів, що дозволяє лікарю-стоматологу зробити правильний вибір у кожній конкретній клінічній ситуації. Тим не менше, не дивлячись на широкий арсенал сучасних препаратів і методик лікування початкового карієсу в дітей, універсального засобу на даний момент не існує, а тому вказана проблема потребує більш ретельного і довготривалого дослідження.
{"title":"Сучасні концепції лікування початкового карієсу зубів у дітей (огляд літератури)","authors":"Інна Назаренко, Н. О. Гевкалюк","doi":"10.11603/2311-9624.2021.4.12790","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2021.4.12790","url":null,"abstract":"Резюме. Карієс зубів на сьогодні залишається однією із найбільш актуальних проблем дитячої стоматології. Відомо, це патологічний процес, при якому відбуваються процеси демінералізації та розм’якшення твердих тканин зуба із подальшим формуванням дефекту у вигляді порожнини. \u0000Мета дослідження – проаналізувати дані наукових літературних джерел щодо неінвазивних і мікроінвазивних методів лікування початкового карієсу зубів у дітей та їх ефективності в практиці дитячої терапевтичної стоматології. \u0000Матеріали і методи. Застосовано бібліосемантичний метод для з’ясування стану проблеми, вивчення аналізу результатів попередніх наукових досліджень на основі джерел літератури та електронних ресурсів. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. В огляді представлено аналіз досліджень, присвячених неінвазивним і мікроінвазивним методам лікування початкового карієсу зубів у дітей. Особливу увагу приділено аналізу експериментальних та клінічних досліджень, присвячених формуванню резистентності емалі зуба до дії карієсогенних факторів. Карієс-інфільтрація продемонструвала свою ефективність у лікуванні початкового карієсу відносно деяких видів ремінералізуючої терапії, однак порівняльні дослідження нечисленні та в більшості випадків проведені в лабораторних умовах. Досвід використання нових препаратів для неінвазивного та мікроінвазивного лікування карієсу зубів показав хороші результати, однак для широкого впровадження їх в клінічну практику необхідні достовірні клінічні докази, подальші довготривалі рандомізовані клінічні дослідження. \u0000Висновки. У даний час існує численна кількість препаратів для лікування початкового карієсу зубів, що дозволяє лікарю-стоматологу зробити правильний вибір у кожній конкретній клінічній ситуації. Тим не менше, не дивлячись на широкий арсенал сучасних препаратів і методик лікування початкового карієсу в дітей, універсального засобу на даний момент не існує, а тому вказана проблема потребує більш ретельного і довготривалого дослідження.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"23 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74592692","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-03-11DOI: 10.11603/2311-9624.2021.4.12660
Л. О. Данильців, М. М. Рожко
Резюме. Індексна оцінка стоматологічного статусу сприяє спостереженню за здоров’ям ротової порожнини з метою збору інформації, моніторингу змін, оцінювання ефективності надання медичної допомоги та планування послуг з охорони ротової порожнини в рамках міжгалузевої профілактичної політики на основі медико-соціальних детермінант здоров’я. Мета дослідження – визначити рівень поширеності та інтенсивності карієсу постійних зубів у 15-річних підлітків. Матеріали і методи. Обстежено 180 підлітків 15-річного віку в навчальних закладах Івано-Франківської області. Стан твердих тканин зубів оцінювали за допомогою показників поширеності, інтенсивності, рівня інтенсивності карієсу постійних зубів. Структуру показника КПВ аналізували за його складовими компонентами. Розраховували потребу дітей у лікуванні карієсу. Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження засвідчили високий рівень ураженості карієсом постійних зубів 15-річних підлітків. У значної частини школярів виявлено високий та дуже високий рівень інтенсивності карієсу постійних зубів. Висока питома вага компонента «К» та високий показник потреби у лікуванні вказували на необхідність проведення профілактичних та лікувальних заходів на ранніх етапах виникнення карієсу. Висновки. Клінічна оцінка стану постійних зубів у дітей 15 років свідчила про високий рівень поширеності уражень твердих тканин зубів карієсом на тлі високої інтенсивності. Високий відсоток нелікованих каріозних порожнин, наявність видалених постійних зубів унаслідок ускладнень карієсу, висока потреба в стоматологічному лікуванні вказували на негативні тенденції зміни стоматологічного статусу шкільної молоді та необхідність проведення профілактичних та лікувальних заходів на ранніх етапах виникнення карієсу.
{"title":"Стоматологічний статус 15-річних школярів Івано-Франківської області","authors":"Л. О. Данильців, М. М. Рожко","doi":"10.11603/2311-9624.2021.4.12660","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2021.4.12660","url":null,"abstract":"Резюме. Індексна оцінка стоматологічного статусу сприяє спостереженню за здоров’ям ротової порожнини з метою збору інформації, моніторингу змін, оцінювання ефективності надання медичної допомоги та планування послуг з охорони ротової порожнини в рамках міжгалузевої профілактичної політики на основі медико-соціальних детермінант здоров’я.\u0000Мета дослідження – визначити рівень поширеності та інтенсивності карієсу постійних зубів у 15-річних підлітків.\u0000Матеріали і методи. Обстежено 180 підлітків 15-річного віку в навчальних закладах Івано-Франківської області. Стан твердих тканин зубів оцінювали за допомогою показників поширеності, інтенсивності, рівня інтенсивності карієсу постійних зубів. Структуру показника КПВ аналізували за його складовими компонентами. Розраховували потребу дітей у лікуванні карієсу.\u0000Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження засвідчили високий рівень ураженості карієсом постійних зубів 15-річних підлітків. У значної частини школярів виявлено високий та дуже високий рівень інтенсивності карієсу постійних зубів. Висока питома вага компонента «К» та високий показник потреби у лікуванні вказували на необхідність проведення профілактичних та лікувальних заходів на ранніх етапах виникнення карієсу.\u0000Висновки. Клінічна оцінка стану постійних зубів у дітей 15 років свідчила про високий рівень поширеності уражень твердих тканин зубів карієсом на тлі високої інтенсивності. Високий відсоток нелікованих каріозних порожнин, наявність видалених постійних зубів унаслідок ускладнень карієсу, висока потреба в стоматологічному лікуванні вказували на негативні тенденції зміни стоматологічного статусу шкільної молоді та необхідність проведення профілактичних та лікувальних заходів на ранніх етапах виникнення карієсу.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"4 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84127414","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-03-11DOI: 10.11603/2311-9624.2021.4.12789
М. Ю. Гончарук-Хомин, О. А. Краснокутський, А.В. Бокоч, Л. В. Мельник, В. В. Русин, Вікторія Іванівна Войтович, О. Г. Попадинець
Резюме. Валідність використовуваних у стоматологічній практиці критеріїв PES та WES була обґрунтована у ряді клінічних та експериментальних досліджень, проте досі актуальним є вивчення складових об’єктивності та відповідності застосування таких цільовим потребам комплексної оцінки при різних видах стоматологічних втручань у ділянці власних зубів та ортопедичних конструкцій з опорою на дентальних імплантатах. Мета дослідження – ретроспективно оцінити клінічну відповідність використовуваних критеріїв оцінки рожевої та білої естетики PES та WES при різних змінах стоматологічного статусу та визначити асоціації таких із суб’єктивним сприйняттям досягнутих естетичних результатів лікування. Матеріали і методи. Пошук та відбір цільових наукових даних здійснювався у системі Google Scholar за ключовими словами та з використанням можливостей функції розширеного пошуку. Систематизація та категоризація чисельних та текстових даних проводилася у табличному редакторі Microsoft Excel 2019 (Microsoft Office, Microsoft, 2019) з подальшою побудовою граф-логічної структури, яка включала основні ідентифіковані аспекти проведеного ретроспективного аналізу. Результати досліджень та їх обговорення. В результаті проведеного аналізу вдалось встановити наступні ключові аспекти особливостей застосування параметрів PES та WES у клінічній стоматології: 1) актуальною є потреба розробки більш деталізованої шкали інтерпретації та відповідно уніфікованого підходу до категоризації значень складових критеріїв у структурі обрахунку значень PES/WES; 2) за даними окремих досліджень рівень кореляції між параметрами PES/WES та суб’єктивною задоволеністю пацієнта по відношенню до досягнутих естетичних результатів є недостатнім; 3) критерії PES/WES не враховують складову виживання імплантатів як елемент комплексної системи оцінки успішності проведеного лікування. Висновки. Критерії оцінки параметрів білої та рожевої естетики PES та WES характеризуються високим рівнем клінічної відповідності поставленим завданням контролю змін естетичних характеристик стоматологічного статусу при дентальній імплантації, ортопедичній реабілітації та м’якотканинні аугментації, що дозволяє використовувати їх в процесі клінічного моніторингу.
{"title":"Можливості оцінки параметрів білої та рожевої естетики при різних змінах стоматологічного статусу з використанням критеріїв PES (Pink Esthetic Score) та WES (White Esthetic Score)","authors":"М. Ю. Гончарук-Хомин, О. А. Краснокутський, А.В. Бокоч, Л. В. Мельник, В. В. Русин, Вікторія Іванівна Войтович, О. Г. Попадинець","doi":"10.11603/2311-9624.2021.4.12789","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2021.4.12789","url":null,"abstract":"Резюме. Валідність використовуваних у стоматологічній практиці критеріїв PES та WES була обґрунтована у ряді клінічних та експериментальних досліджень, проте досі актуальним є вивчення складових об’єктивності та відповідності застосування таких цільовим потребам комплексної оцінки при різних видах стоматологічних втручань у ділянці власних зубів та ортопедичних конструкцій з опорою на дентальних імплантатах. \u0000Мета дослідження – ретроспективно оцінити клінічну відповідність використовуваних критеріїв оцінки рожевої та білої естетики PES та WES при різних змінах стоматологічного статусу та визначити асоціації таких із суб’єктивним сприйняттям досягнутих естетичних результатів лікування. \u0000Матеріали і методи. Пошук та відбір цільових наукових даних здійснювався у системі Google Scholar за ключовими словами та з використанням можливостей функції розширеного пошуку. Систематизація та категоризація чисельних та текстових даних проводилася у табличному редакторі Microsoft Excel 2019 (Microsoft Office, Microsoft, 2019) з подальшою побудовою граф-логічної структури, яка включала основні ідентифіковані аспекти проведеного ретроспективного аналізу. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. В результаті проведеного аналізу вдалось встановити наступні ключові аспекти особливостей застосування параметрів PES та WES у клінічній стоматології: 1) актуальною є потреба розробки більш деталізованої шкали інтерпретації та відповідно уніфікованого підходу до категоризації значень складових критеріїв у структурі обрахунку значень PES/WES; 2) за даними окремих досліджень рівень кореляції між параметрами PES/WES та суб’єктивною задоволеністю пацієнта по відношенню до досягнутих естетичних результатів є недостатнім; 3) критерії PES/WES не враховують складову виживання імплантатів як елемент комплексної системи оцінки успішності проведеного лікування. \u0000Висновки. Критерії оцінки параметрів білої та рожевої естетики PES та WES характеризуються високим рівнем клінічної відповідності поставленим завданням контролю змін естетичних характеристик стоматологічного статусу при дентальній імплантації, ортопедичній реабілітації та м’якотканинні аугментації, що дозволяє використовувати їх в процесі клінічного моніторингу.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"22 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"91087482","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-03-11DOI: 10.11603/2311-9624.2021.4.12788
O. I. Годованець, Л. В. Долинчук
Резюме. Найпоширенішим оперативним втручанням у комплексі ортодонтичного лікування є операція видалення зуба, яка нерідко супроводжується розвитком ускладнень. Мета дослідження – провести детальний аналіз ускладнень, які виникали після операції видалення зуба за ортодонтичними показаннями. Матеріали і методи. Роботу виконано на підставі вивчення 477 медичних карт ортодонтичних пацієнтів, у комплексі лікування котрих був хірургічний етап у вигляді екстракції зуба. Для дослідження відібрані пацієнти віком від 12 до 15 років. Результати досліджень та їх обговорення. У 28,30 % випадків після операції видалення зуба спостерігається розвиток ускладнень, у структурі яких домінують альвеоліт (10,48 %), різні форми стоматитів (15,51 %) та кровотеча з лунки (2,31 %). Встановлено чимало системних та місцевих чинників, які можуть провокувати розвиток цих ускладнень. Висновки. Найпоширенішими ускладненнями після операції видалення зубів за ортодонтичними показаннями є запальні процеси слизової оболонки ротової порожнини, а саме: альвеоліт та загострення хронічних форм стоматитів. Враховуючи характер нозологій, які діагностувались як ускладнення в післяопераційний період, можна зробити висновок, що їх розвиток пов’язаний із травматизацією тканин щелепно-лицевої ділянки на тлі порушення мікробного пейзажу та захисних механізмів ротової порожнини.
{"title":"Ускладнення після операції видалення зуба за ортодонтичними показаннями та їх причини","authors":"O. I. Годованець, Л. В. Долинчук","doi":"10.11603/2311-9624.2021.4.12788","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2021.4.12788","url":null,"abstract":"Резюме. Найпоширенішим оперативним втручанням у комплексі ортодонтичного лікування є операція видалення зуба, яка нерідко супроводжується розвитком ускладнень. \u0000Мета дослідження – провести детальний аналіз ускладнень, які виникали після операції видалення зуба за ортодонтичними показаннями. \u0000Матеріали і методи. Роботу виконано на підставі вивчення 477 медичних карт ортодонтичних пацієнтів, у комплексі лікування котрих був хірургічний етап у вигляді екстракції зуба. Для дослідження відібрані пацієнти віком від 12 до 15 років. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. У 28,30 % випадків після операції видалення зуба спостерігається розвиток ускладнень, у структурі яких домінують альвеоліт (10,48 %), різні форми стоматитів (15,51 %) та кровотеча з лунки (2,31 %). Встановлено чимало системних та місцевих чинників, які можуть провокувати розвиток цих ускладнень. \u0000Висновки. Найпоширенішими ускладненнями після операції видалення зубів за ортодонтичними показаннями є запальні процеси слизової оболонки ротової порожнини, а саме: альвеоліт та загострення хронічних форм стоматитів. Враховуючи характер нозологій, які діагностувались як ускладнення в післяопераційний період, можна зробити висновок, що їх розвиток пов’язаний із травматизацією тканин щелепно-лицевої ділянки на тлі порушення мікробного пейзажу та захисних механізмів ротової порожнини.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"13 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87176305","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-03-11DOI: 10.11603/2311-9624.2021.4.12793
Н. В. Біденко, О. І. Остапко
Резюме. Стисло представлено трудовий і науковий шлях професора Л. О. Хоменко, першої завідувачки кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного універститету імені О. О. Богомольця, заслуженого діяча науки і техніки України. Професор Л. О. Хоменко зробила великий внесок у становлення і розвиток дитячої стоматології в Україні.
{"title":"Натхненний шлях педагога, науковця, лікаря. До ювілею професора Хоменко Лариси Олександрівни","authors":"Н. В. Біденко, О. І. Остапко","doi":"10.11603/2311-9624.2021.4.12793","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2021.4.12793","url":null,"abstract":"Резюме. Стисло представлено трудовий і науковий шлях професора Л. О. Хоменко, першої завідувачки кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного універститету імені О. О. Богомольця, заслуженого діяча науки і техніки України. Професор Л. О. Хоменко зробила великий внесок у становлення і розвиток дитячої стоматології в Україні.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"3 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"76060738","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-03-11DOI: 10.11603/2311-9624.2021.4.12665
О. Я. Лаврін
Резюме. В умовах сьогодення формування бойових підрозділів Збройних сил України під час мобілізації відбувається на тлі високої стоматологічної захворюваності населення держави. Мета дослідження – вивчити рівень стоматологічного здоров'я особового складу військових підрозділів та проблеми надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям згідно з аналізом сучасної наукової літератури. Матеріали і методи. Для аналізу стану стоматологічної допомоги військовослужбовцям використано такі методи дослідження, а саме: бібліографічний, аналітичний, системний підходи. Результати досліджень та їх обговорення. Санація порожнини рота є обов’язковою у військових частинах та повинна проводитися у плановому порядку. Встановлено, що основною причиною звернень за стоматологічною допомогою серед військовослужбовців було лікування основних стоматологічних захворювань. Відмічено низький відсоток військовослужбовців, які звернулися до стоматолога з метою профілактичного огляду, що свідчить про низький рівень первинної профілактики серед вказаної категорії осіб. Висновки. Отримані дані щодо стану стоматологічного здоров’я військовослужбовців потребують цілеспрямованого підходу до організації профілактики, попередження ускладнень шляхом санації і раннього протезування.
{"title":"Аналіз поширеності основних стоматологічних захворювань та структури надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям Збройних сил України","authors":"О. Я. Лаврін","doi":"10.11603/2311-9624.2021.4.12665","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2021.4.12665","url":null,"abstract":"Резюме. В умовах сьогодення формування бойових підрозділів Збройних сил України під час мобілізації відбувається на тлі високої стоматологічної захворюваності населення держави.\u0000Мета дослідження – вивчити рівень стоматологічного здоров'я особового складу військових підрозділів та проблеми надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям згідно з аналізом сучасної наукової літератури.\u0000Матеріали і методи. Для аналізу стану стоматологічної допомоги військовослужбовцям використано такі методи дослідження, а саме: бібліографічний, аналітичний, системний підходи.\u0000Результати досліджень та їх обговорення. Санація порожнини рота є обов’язковою у військових частинах та повинна проводитися у плановому порядку. Встановлено, що основною причиною звернень за стоматологічною допомогою серед військовослужбовців було лікування основних стоматологічних захворювань. Відмічено низький відсоток військовослужбовців, які звернулися до стоматолога з метою профілактичного огляду, що свідчить про низький рівень первинної профілактики серед вказаної категорії осіб.\u0000Висновки. Отримані дані щодо стану стоматологічного здоров’я військовослужбовців потребують цілеспрямованого підходу до організації профілактики, попередження ускладнень шляхом санації і раннього протезування.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"17 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85452320","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-03-11DOI: 10.11603/2311-9624.2021.4.12787
Я. Е. Варес, Ю. І. Федин, Н. В. Штибель, Я. Я. Варес
Резюме. Загоєння лунки видаленого зуба супроводжується значними просторовими змінами альвеолярної кістки у вигляді її резорбції та деформації, що створює несприятливі умови для майбутньої дентальної імплантації та протетичної реабілітації. Поєднання кістково-пластичних матеріалів, зокрема автологічного дентин-графту, зі збагаченим тромбоцитами фібрином, може бути перспективною терапевтичною опцією для заміщення дефектів після видалення зубів з причин гострої чи хронічної періодонтальної патології. Мета дослідження – апробація та клінічна оцінка ефективності застосування автологічного дентин-графту в поєднанні з фібрином, збагаченим тромбоцитами, при заміщенні лунок зубів із біляверхівковою патологією. Матеріали і методи. Проведено обстеження та лікування 12 хворих (7 жінок та 5 чоловіків віком (28,23±7,78) року із загостренням хронічного періодонтиту, гранулематозним верхівковим періодонтитом, радикулярними кістами, які не підлягали консервативному лікуванню. План лікування передбачав атравматичне видалення зуба та заповнення лунки композицією гранульованого дентину, приготованого за допомогою пристрою «Smart dentin grinder» (KometaBio, США) з фібрином, збагаченим тромбоцитами. В жодному з випадків не використовувались інші резорбуючі чи нерезорбуючі мембрани фабричного виробництва для керованої регенерації тканин. Контрольні клінічні огляди проводили на 1; 3; 10; 14 дні. Конусно-променеву комп`ютерну томографію проводили на 3 та 6 місяць після операційного втручання за допомогою томографа «Veraviewepocs 3D R100» (J. Morita Manufacturing Corporation, Японія) з метою визначення обсягу кістковотканинної втрати по вертикалі (шляхом вимірювання відстані між оклюзійною площиною та альвеолярним відростком) та горизонталі (шляхом вимірювання ширини лунки на рівні її середини), визначення мінеральної щільності кісткової тканини в зоні дефекту за допомогою застосунку i-Dixel 2.1 для перегляду комп'ютерних томограм. Результати досліджень та їх обговорення. Термін повної епітелізації лунки становив (13,2±0,84) доби (р<0,001). При дослідженні вертикальної втрати кісткової тканини встановлено, що до операції цей показник був у середньому (8,49±0,67) мм, через 3 місяці після операції – (8,59±0,69) мм (p>0,05), а через 6 місяців – (10,52±0,75) мм (p<0,05). Ширина альвеолярного відростка на рівні середини дефекту до операції становила у середньому (7,38±0,36) мм, через 3 та 6 місяців – (7,13±0,40) мм та (6,98±0,44) мм відповідно (p>0,05). Щільність кісткової тканини в проекції середини колишніх післяекстракційних дефектів була у середньому (663,34±44,90) HU на 3-й місяць спостереження та (714,5±58,35) HU на 6-й місяць спостереження (p<0,05), що свідчить про формування в ділянці дефектів повноцінної кісткової тканини. Розглянуто клінічний випадок пацієнта 38 років як приклад успішного застосування комбінації автологічного дентин-графту та збагаченого тромбоцитами фібрину для заміщення дефекту, спричиненого видаленням зуба та радикулярної кісти великого розміру
{"title":"Використання автологічного дентин-графту при заміщенні лунок періодонтально скомпрометованих зубів. Перший досвід","authors":"Я. Е. Варес, Ю. І. Федин, Н. В. Штибель, Я. Я. Варес","doi":"10.11603/2311-9624.2021.4.12787","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2021.4.12787","url":null,"abstract":"Резюме. Загоєння лунки видаленого зуба супроводжується значними просторовими змінами альвеолярної кістки у вигляді її резорбції та деформації, що створює несприятливі умови для майбутньої дентальної імплантації та протетичної реабілітації. Поєднання кістково-пластичних матеріалів, зокрема автологічного дентин-графту, зі збагаченим тромбоцитами фібрином, може бути перспективною терапевтичною опцією для заміщення дефектів після видалення зубів з причин гострої чи хронічної періодонтальної патології. \u0000Мета дослідження – апробація та клінічна оцінка ефективності застосування автологічного дентин-графту в поєднанні з фібрином, збагаченим тромбоцитами, при заміщенні лунок зубів із біляверхівковою патологією. \u0000Матеріали і методи. Проведено обстеження та лікування 12 хворих (7 жінок та 5 чоловіків віком (28,23±7,78) року із загостренням хронічного періодонтиту, гранулематозним верхівковим періодонтитом, радикулярними кістами, які не підлягали консервативному лікуванню. План лікування передбачав атравматичне видалення зуба та заповнення лунки композицією гранульованого дентину, приготованого за допомогою пристрою «Smart dentin grinder» (KometaBio, США) з фібрином, збагаченим тромбоцитами. В жодному з випадків не використовувались інші резорбуючі чи нерезорбуючі мембрани фабричного виробництва для керованої регенерації тканин. Контрольні клінічні огляди проводили на 1; 3; 10; 14 дні. Конусно-променеву комп`ютерну томографію проводили на 3 та 6 місяць після операційного втручання за допомогою томографа «Veraviewepocs 3D R100» (J. Morita Manufacturing Corporation, Японія) з метою визначення обсягу кістковотканинної втрати по вертикалі (шляхом вимірювання відстані між оклюзійною площиною та альвеолярним відростком) та горизонталі (шляхом вимірювання ширини лунки на рівні її середини), визначення мінеральної щільності кісткової тканини в зоні дефекту за допомогою застосунку i-Dixel 2.1 для перегляду комп'ютерних томограм. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. Термін повної епітелізації лунки становив (13,2±0,84) доби (р<0,001). При дослідженні вертикальної втрати кісткової тканини встановлено, що до операції цей показник був у середньому (8,49±0,67) мм, через 3 місяці після операції – (8,59±0,69) мм (p>0,05), а через 6 місяців – (10,52±0,75) мм (p<0,05). Ширина альвеолярного відростка на рівні середини дефекту до операції становила у середньому (7,38±0,36) мм, через 3 та 6 місяців – (7,13±0,40) мм та (6,98±0,44) мм відповідно (p>0,05). Щільність кісткової тканини в проекції середини колишніх післяекстракційних дефектів була у середньому (663,34±44,90) HU на 3-й місяць спостереження та (714,5±58,35) HU на 6-й місяць спостереження (p<0,05), що свідчить про формування в ділянці дефектів повноцінної кісткової тканини. Розглянуто клінічний випадок пацієнта 38 років як приклад успішного застосування комбінації автологічного дентин-графту та збагаченого тромбоцитами фібрину для заміщення дефекту, спричиненого видаленням зуба та радикулярної кісти великого розміру","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"16 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"75092701","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-03-11DOI: 10.11603/2311-9624.2021.4.12792
Я. П. Нагірний, І. В. Стефанів, Н. О. Твердохліб, О. С. Беденюк
Резюме. У статті наведено результати дослідження індивідуальних особливостей прояву вегетативних реакцій під час OSCE в умовах пандемії СОVID-19 у студентів-випускників стоматологічного факультету 2021 р. Сучасне суспільне життя постійно ставить людину в ситуацію, коли необхідне напруження всіх емоційних і фізичних сил. Однією з таких ситуацій є екзаменаційна сесія, де студенти переживають екзаменаційний стрес, який негативно впливає на серцево-судинну, нервову, імунну системи. Мета дослідження – вивчити особливості вегетативної регуляції серцево-судинної системи у студентів-випускників стоматологічного факультету різного психосоматичного типу особистості під час екзаменаційної сесії в умовах складання OSCE у 2021 р. Матеріали і методи. В нашому дослідженні було задіяно 48 студентів V курсу стоматологічного факультету Тернопільського національного медичного університету (ТНМУ) імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Дистанційне навчання упродовж семестру проводили з використанням програмного забезпечення Microsoft Teams у навчальному середовищі Moodle. Екзамен проводили у формі OSCE, відповідно до наказу ТНМУ про організацію навчального процесу. Дослідження проводили відразу після завершення іспиту OSCE. Студентів поділили на дві групи: екстраверти (32) та інтроверти (16) відповідно до опитувальника Айзенка. Стан вегетативної нервової системи у них оцінювали за індексом Кердо. Результати досліджень та їх обговорення. До страху перед іспитами додаються особливості епідемічної ситуації у зв’язку з пандемією СОVID-19, а також особливості дистанційного навчання і самого іспиту. Реакція вегетативної нервової системи кожного студента індивідуальна. Представники чоловічої і жіночої статей по-різному реагують на стресові ситуації. Тому в цих умовах набуває актуальності дослідження стану вегетативної нервової регуляції стану серцево-судинної системи в осіб різного психосоматичного типу особистості і статі дослідженням окремих параметрів діяльності серцево-судинної системи, а також за інтегральним показником її діяльності – індексом Кердо. Висновки. Серед студентів-випускників, відповідно до опитувальника Айзенка, переважали особи-екстраверти. Показники діяльності ВНС значно відрізнялися в осіб різного психосоматичного типу особистості й статі. Не виявлено осіб у стані вегетативної рівноваги. Найбільш чутливими до впливу емоційного стану на частоту пульсу виявились особи-інтроверти жіночої статі. Особи чоловічої статі виявилися менш стресостійкими порівняно з особами жіночої статі.
{"title":"Особливості вегетативних реакцій у студентів різного психосоматичного типу особистості під час екзаменаційної сесії в умовах дистанційного навчання у період пандемії СОVID-19","authors":"Я. П. Нагірний, І. В. Стефанів, Н. О. Твердохліб, О. С. Беденюк","doi":"10.11603/2311-9624.2021.4.12792","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2021.4.12792","url":null,"abstract":"Резюме. У статті наведено результати дослідження індивідуальних особливостей прояву вегетативних реакцій під час OSCE в умовах пандемії СОVID-19 у студентів-випускників стоматологічного факультету 2021 р. Сучасне суспільне життя постійно ставить людину в ситуацію, коли необхідне напруження всіх емоційних і фізичних сил. Однією з таких ситуацій є екзаменаційна сесія, де студенти переживають екзаменаційний стрес, який негативно впливає на серцево-судинну, нервову, імунну системи. \u0000Мета дослідження – вивчити особливості вегетативної регуляції серцево-судинної системи у студентів-випускників стоматологічного факультету різного психосоматичного типу особистості під час екзаменаційної сесії в умовах складання OSCE у 2021 р. \u0000Матеріали і методи. В нашому дослідженні було задіяно 48 студентів V курсу стоматологічного факультету Тернопільського національного медичного університету (ТНМУ) імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Дистанційне навчання упродовж семестру проводили з використанням програмного забезпечення Microsoft Teams у навчальному середовищі Moodle. Екзамен проводили у формі OSCE, відповідно до наказу ТНМУ про організацію навчального процесу. Дослідження проводили відразу після завершення іспиту OSCE. Студентів поділили на дві групи: екстраверти (32) та інтроверти (16) відповідно до опитувальника Айзенка. Стан вегетативної нервової системи у них оцінювали за індексом Кердо. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. До страху перед іспитами додаються особливості епідемічної ситуації у зв’язку з пандемією СОVID-19, а також особливості дистанційного навчання і самого іспиту. Реакція вегетативної нервової системи кожного студента індивідуальна. Представники чоловічої і жіночої статей по-різному реагують на стресові ситуації. Тому в цих умовах набуває актуальності дослідження стану вегетативної нервової регуляції стану серцево-судинної системи в осіб різного психосоматичного типу особистості і статі дослідженням окремих параметрів діяльності серцево-судинної системи, а також за інтегральним показником її діяльності – індексом Кердо. \u0000Висновки. Серед студентів-випускників, відповідно до опитувальника Айзенка, переважали особи-екстраверти. Показники діяльності ВНС значно відрізнялися в осіб різного психосоматичного типу особистості й статі. Не виявлено осіб у стані вегетативної рівноваги. Найбільш чутливими до впливу емоційного стану на частоту пульсу виявились особи-інтроверти жіночої статі. Особи чоловічої статі виявилися менш стресостійкими порівняно з особами жіночої статі.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"30 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84440480","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-01DOI: 10.11603/2311-9624.2021.3.12463
Р. І. Худан, М. М. Корда
Активація пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) відіграє значну роль у патогенезі генералізованого пародонтиту (ГП), зумовлюючи не лише порушення обмінних процесів, але й структурні зміни у тканинах пародонта. За різними даними, у 85–97 % випадків ГП поєднується із соматичною патологією, яка вносить істотну відмінність в етіопатогенез захворювань пародонта. Однією із таких патологій, що може ускладнювати перебіг ГП, є синдром гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ). Мета дослідження – встановити особливості пероксидного окиснення ліпідів у сироватці крові та гомогенаті пародонта щурів із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом на тлі хронічної тіолактонової гіпергомоцистеїнемії. Матеріали і методи. Досліди виконано на 48 статевозрілих білих щурах, яких поділили на такі групи: перша – контрольна група (n=12); друга – тварини з ліпополісахаридіндукованим пародонтитом (n=12); третя – щури з хронічною тіолактоновою ГГЦ (n=12); четверта – тварини з ліпополісахаридіндукованим пародонтитом на тлі ГГЦ (n=12). Інтенсивність ПОЛ визначали за вмістом гідропероксидів ліпідів (ГПЛ) та активних продуктів тіобарбітурової кислоти (ТБК-АП). Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що вміст ГПЛ у сироватці крові щурів із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом збільшився на 52,8 % (р=0,004), а у тварин із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом на тлі хронічної тіолактонової ГГЦ – у 2,2 раза (р<0,001) відносно контрольної групи. У гомогенаті пародонта вміст ГПЛ у тварин із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом збільшився в 2,0 рази (р=0,002), а у щурів із поєднаною патологією – у 3,1 раза (р<0,001) відносно контрольної групи. Інтенсивність змін ТБК-АП була вищою відносно ГПЛ. Так, у тварин із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом на тлі хронічної тіолактонової ГГЦ даний показник вірогідно зріс у 3,0 рази (сироватка крові) та у 4,4 раза (гомогенат пародонта) відносно контрольної групи, що на 54,5 та 51,1 % відповідно вірогідно перевищувало дані за умови ліпополісахаридіндукованого пародонтиту без супутньої патології. Висновки. Ліпополісахаридіндукований пародонтит у щурів супроводжується вірогідним підвищенням інтенсивності процесів ПОЛ як у сироватці крові, так і в гомогенаті пародонта. Хронічна тіолактонова ГГЦ посилює оксидативний стрес за умови пародонтиту, на що вказують вірогідно вищі значення ТБК-АП у досліджуваних біологічних рідинах щурів із поєднаною патологією відносно тварин із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом без супутньої патології.
{"title":"Зміни показників пероксидного окиснення ліпідів за умови ліпополісахаридіндукованого пародонтиту без супутньої патології і на тлі хронічної тіолактонової гіпергомоцистеїнемії","authors":"Р. І. Худан, М. М. Корда","doi":"10.11603/2311-9624.2021.3.12463","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2021.3.12463","url":null,"abstract":"Активація пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) відіграє значну роль у патогенезі генералізованого пародонтиту (ГП), зумовлюючи не лише порушення обмінних процесів, але й структурні зміни у тканинах пародонта. За різними даними, у 85–97 % випадків ГП поєднується із соматичною патологією, яка вносить істотну відмінність в етіопатогенез захворювань пародонта. Однією із таких патологій, що може ускладнювати перебіг ГП, є синдром гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ). \u0000Мета дослідження – встановити особливості пероксидного окиснення ліпідів у сироватці крові та гомогенаті пародонта щурів із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом на тлі хронічної тіолактонової гіпергомоцистеїнемії. \u0000Матеріали і методи. Досліди виконано на 48 статевозрілих білих щурах, яких поділили на такі групи: перша – контрольна група (n=12); друга – тварини з ліпополісахаридіндукованим пародонтитом (n=12); третя – щури з хронічною тіолактоновою ГГЦ (n=12); четверта – тварини з ліпополісахаридіндукованим пародонтитом на тлі ГГЦ (n=12). Інтенсивність ПОЛ визначали за вмістом гідропероксидів ліпідів (ГПЛ) та активних продуктів тіобарбітурової кислоти (ТБК-АП). \u0000Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що вміст ГПЛ у сироватці крові щурів із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом збільшився на 52,8 % (р=0,004), а у тварин із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом на тлі хронічної тіолактонової ГГЦ – у 2,2 раза (р<0,001) відносно контрольної групи. У гомогенаті пародонта вміст ГПЛ у тварин із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом збільшився в 2,0 рази (р=0,002), а у щурів із поєднаною патологією – у 3,1 раза (р<0,001) відносно контрольної групи. Інтенсивність змін ТБК-АП була вищою відносно ГПЛ. Так, у тварин із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом на тлі хронічної тіолактонової ГГЦ даний показник вірогідно зріс у 3,0 рази (сироватка крові) та у 4,4 раза (гомогенат пародонта) відносно контрольної групи, що на 54,5 та 51,1 % відповідно вірогідно перевищувало дані за умови ліпополісахаридіндукованого пародонтиту без супутньої патології. \u0000Висновки. Ліпополісахаридіндукований пародонтит у щурів супроводжується вірогідним підвищенням інтенсивності процесів ПОЛ як у сироватці крові, так і в гомогенаті пародонта. Хронічна тіолактонова ГГЦ посилює оксидативний стрес за умови пародонтиту, на що вказують вірогідно вищі значення ТБК-АП у досліджуваних біологічних рідинах щурів із поєднаною патологією відносно тварин із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом без супутньої патології.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"18 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87800498","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-01DOI: 10.11603/2311-9624.2021.3.12462
Р. О. Древніцька, О. В. Авдєєв, А. Б. Бойків
Для оцінки морфологічних змін у тканинах пародонта при експериментальному гінгівіті з гіперергічним перебігом запального процесу було проведено моделювання цієї патології та експериментального гінгівіту без впливу на перебіг запальної реакції. Контролем слугували гістопрепарати тканин пародонта інтактних щурів. Мета дослідження – вивчити морфологічні зміни тканин пародонта при експериментальному гінгівіті з гіперергічним перебігом запального процесу. Матеріали і методи. Проведено морфологічні дослідження альвеолярного відростка із зубами та тканинами пародонта інтактних щурів і щурів із експериментальним гінгівітом віком 5–6 місяців. Мікроскопічно досліджували та фотодокументували зрізи товщиною 6–7 мкм, які були зафарбовані гематоксиліном та еозином. Результати досліджень та їх обговорення. У щурів нормоергічної групи в епітеліальному пласті спостерігали розширення міжклітинних просторів, інфільтрацію нейтрофілами. Субепітеліальні тканини також були інфільтровані лейкоцитарними елементами. Найбільших змін зазнавали міжзубні ясенні сосочки, які були щільно інфільтровані нейтрофілами, місцями некротизовані. У щурів з експериментальним гінгівітом і гіперергічним перебігом запальної реакції спостерігали зміни епітелію, що відповідають неспецифічному запальному процесу. Практично усі міжзубні сосочки укриті виразками або частково некротизовані, епітелій підростає під некротичні маси, місцями наявна гіперплазія епітелію, особливо верхівок міжзубних ясенних сосочків. Окрім лейкоцитів, в епітелії ясен визначають мікрокісти з елементами ороговіння. Висновки. Результати проведених гістологічних досліджень показали зміни структури ясен тварин при експериментальному гінгівіті без зміни реактивності організму. Зокрема, спостерігали деструктивні зміни епітеліального та сполучнотканинного шарів слизової оболонки; були наявні зміни епітелію: потовщення його зроговілого шару, ущільнення зернистого та остистого шарів; сполучної тканини: явища набряку, лейкоцитарної інфільтрації. При моделюванні гіперергічного гінгівіту в пародонті виникав запальний процес, який характеризувався розвитком значної лейкоцитарної інфільтрації епітеліального пласту; часто спостерігали як некротизацію ясенного сосочка, так і його гіперплазію з проліферацію епітелію.
{"title":"Структурні зміни тканин пародонта при експериментальному гінгівіті з гіперергічним перебігом запального процесу","authors":"Р. О. Древніцька, О. В. Авдєєв, А. Б. Бойків","doi":"10.11603/2311-9624.2021.3.12462","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2021.3.12462","url":null,"abstract":"Для оцінки морфологічних змін у тканинах пародонта при експериментальному гінгівіті з гіперергічним перебігом запального процесу було проведено моделювання цієї патології та експериментального гінгівіту без впливу на перебіг запальної реакції. Контролем слугували гістопрепарати тканин пародонта інтактних щурів. \u0000Мета дослідження – вивчити морфологічні зміни тканин пародонта при експериментальному гінгівіті з гіперергічним перебігом запального процесу. \u0000Матеріали і методи. Проведено морфологічні дослідження альвеолярного відростка із зубами та тканинами пародонта інтактних щурів і щурів із експериментальним гінгівітом віком 5–6 місяців. Мікроскопічно досліджували та фотодокументували зрізи товщиною 6–7 мкм, які були зафарбовані гематоксиліном та еозином. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. У щурів нормоергічної групи в епітеліальному пласті спостерігали розширення міжклітинних просторів, інфільтрацію нейтрофілами. Субепітеліальні тканини також були інфільтровані лейкоцитарними елементами. Найбільших змін зазнавали міжзубні ясенні сосочки, які були щільно інфільтровані нейтрофілами, місцями некротизовані. У щурів з експериментальним гінгівітом і гіперергічним перебігом запальної реакції спостерігали зміни епітелію, що відповідають неспецифічному запальному процесу. Практично усі міжзубні сосочки укриті виразками або частково некротизовані, епітелій підростає під некротичні маси, місцями наявна гіперплазія епітелію, особливо верхівок міжзубних ясенних сосочків. Окрім лейкоцитів, в епітелії ясен визначають мікрокісти з елементами ороговіння. \u0000Висновки. Результати проведених гістологічних досліджень показали зміни структури ясен тварин при експериментальному гінгівіті без зміни реактивності організму. Зокрема, спостерігали деструктивні зміни епітеліального та сполучнотканинного шарів слизової оболонки; були наявні зміни епітелію: потовщення його зроговілого шару, ущільнення зернистого та остистого шарів; сполучної тканини: явища набряку, лейкоцитарної інфільтрації. При моделюванні гіперергічного гінгівіту в пародонті виникав запальний процес, який характеризувався розвитком значної лейкоцитарної інфільтрації епітеліального пласту; часто спостерігали як некротизацію ясенного сосочка, так і його гіперплазію з проліферацію епітелію.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"9 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74622191","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}