Pub Date : 2021-08-27DOI: 10.11603/2311-9624.2021.2.12329
Р. І. Ратушний
Резюме. У літературі відмічається дефіцит даних щодо оцінки можливого взаємозв’язку між особливостями недотримання ергономічних рекомендацій лікарями-стоматологами та наслідками проведення різних ятрогенних втручань у розрізі їх якості та результативності. При цьому попередньо необхідно систематизувати наявні характерні патерни порушень ергономіки роботи лікарів-стоматологів у процесі лікування кореневих каналів у розрізі впливу на них таких похідних, як наявний досвід роботи, середня кількість робочих годин, особливості матеріально-технічного забезпечення та застосування різних типів інструментів та засобів для оптичного збільшення. Мета дослідження – визначити основні особливості порушення ергономіки лікарями-стоматологами в ході проведення ендодонтичного лікування. Матеріали і методи. З метою реалізації поставленої мети проводили моніторинг особливостей робочого патерну 32 лікарів-стоматологів, які забезпечували виконання ендодонтичних втручань у середньому не менше 3 год на день. Моніторинг за роботою лікарів-стоматологів виконували лише в ході проведення ними лікування кореневих каналів постійних зубів у дорослих осіб. У процесі моніторингу лікар-спостерігач забезпечував періодичне заповнення анкети Rapid Entire Body Assessment (REBA) відповідно до оригінальної методики. Результати дослідження та їх обговорення. Виражене зростання тенденції невідповідності ергономічним параметрам роботи відмічалося при середній кількості годин проведення ендодонтичних втручань на день на рівні 5 і більше годин. Порівняно із випадками застосування операційного мікроскопа, використання бінокулярів або ж збільшуваних луп різного дизайну характеризувалося зростанням частоти реєстрації показників критерію REBA на рівні 4–7 із 25,0 % до 33,33 %, та зменшенням частоти реєстрації таких в діапазоні 2–3 балів із 50,0 % до 33,33 %. Висновки. Більшість лікарів-стоматологів досліджуваної вибірки демонструвала наявність порушень основних ергономічних принципів згідно з використовуваними критеріями REBA, що аргументує як потребу корекції їх робочого патерну з метою оптимізації робіт, так і необхідність дослідження подальших взаємозв’язків між конкретними показниками вищезгаданих критеріїв та із зареєстрованою успішністю проведеного ендодонтичного лікування і частотою розвитку різних видів помилок, допущених на етапі механічної та медикаментозної обробки кореневих каналів, а також на етапі їх обтурації.
{"title":"Особливості порушення ергономіки лікарями-стоматологами у ході проведення ендодонтичних втручань","authors":"Р. І. Ратушний","doi":"10.11603/2311-9624.2021.2.12329","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2021.2.12329","url":null,"abstract":"Резюме. У літературі відмічається дефіцит даних щодо оцінки можливого взаємозв’язку між особливостями недотримання ергономічних рекомендацій лікарями-стоматологами та наслідками проведення різних ятрогенних втручань у розрізі їх якості та результативності. При цьому попередньо необхідно систематизувати наявні характерні патерни порушень ергономіки роботи лікарів-стоматологів у процесі лікування кореневих каналів у розрізі впливу на них таких похідних, як наявний досвід роботи, середня кількість робочих годин, особливості матеріально-технічного забезпечення та застосування різних типів інструментів та засобів для оптичного збільшення. \u0000Мета дослідження – визначити основні особливості порушення ергономіки лікарями-стоматологами в ході проведення ендодонтичного лікування. \u0000Матеріали і методи. З метою реалізації поставленої мети проводили моніторинг особливостей робочого патерну 32 лікарів-стоматологів, які забезпечували виконання ендодонтичних втручань у середньому не менше 3 год на день. Моніторинг за роботою лікарів-стоматологів виконували лише в ході проведення ними лікування кореневих каналів постійних зубів у дорослих осіб. У процесі моніторингу лікар-спостерігач забезпечував періодичне заповнення анкети Rapid Entire Body Assessment (REBA) відповідно до оригінальної методики. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Виражене зростання тенденції невідповідності ергономічним параметрам роботи відмічалося при середній кількості годин проведення ендодонтичних втручань на день на рівні 5 і більше годин. Порівняно із випадками застосування операційного мікроскопа, використання бінокулярів або ж збільшуваних луп різного дизайну характеризувалося зростанням частоти реєстрації показників критерію REBA на рівні 4–7 із 25,0 % до 33,33 %, та зменшенням частоти реєстрації таких в діапазоні 2–3 балів із 50,0 % до 33,33 %. \u0000Висновки. Більшість лікарів-стоматологів досліджуваної вибірки демонструвала наявність порушень основних ергономічних принципів згідно з використовуваними критеріями REBA, що аргументує як потребу корекції їх робочого патерну з метою оптимізації робіт, так і необхідність дослідження подальших взаємозв’язків між конкретними показниками вищезгаданих критеріїв та із зареєстрованою успішністю проведеного ендодонтичного лікування і частотою розвитку різних видів помилок, допущених на етапі механічної та медикаментозної обробки кореневих каналів, а також на етапі їх обтурації.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"46 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-08-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74446369","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-08-27DOI: 10.11603/2311-9624.2021.2.12325
І. С. Бродецький, В. О. Маланчук, С. О. Ребенков
Резюме. Одним із важливих методів діагностики пухлин слинних залоз (плеоморфних аденом) на передопераційному етапі є магнітно-резонасна томографія (МРТ). Вона дозволяє визначити не лише локалізацію пухлини та особливості її структури, а й топографію навколишніх її тканин, визначити можливі зміни в них. Застосування МРТ у діагностиці плеоморфних аденом (ПА) слинних залоз дозволить розширити критерії її оцінки та визначити її особливості. Мета дослідження – визначити нові розширені діагностичні критерії плеоморфних аденом слинних залоз за допомогою МРТ-дослідження. Матеріали і методи. Матеріалом дослідження було 30 хворих із пухлинами великих слинних залоз (плеоморфні аденоми), які проходили лікування в КМКЛ №12 ЩЛВ № 2 в період з 2018 до 2020 року. Всі хворі пройшли загальноклінічне обстеження. Видалений матеріал підпадав патогістологічному дослідженню. Магнітно-резонасну томографію проводили на апараті MPT Toshiba Vantage Titan 1.5T. Результати досліджень та їх обговорення. МРТ-дослідження, проведене хворим на плеоморфні аденоми слинних залоз, показало, що у всіх хворих пухлина була представлена у вигляді 1 вузла, із горбковою поверхнею та деформацією капсули у 20 (60 %) випадках, нерівномірністю капсули – (0,68±0,24) мм, та найбільшим розміром пухлини у вертикальній проекції – (25,32±11,11) мм, середнім співвідношення об’єму пухлини до об’єму залози – 0,24±0,27 (23 %), локальним розширенням проток залози біля пухлини у 15 (50 %) хворих, однорідністю пухлини без капсули – 183,7±85,47, середньою оптичною щільністю на Т2 TSE ВІ – 1428,8±881,69, коефіцієнтом дифузії, який можливо виміряти (x10-3 mm2/s) – 1,88±0,41, відстанню від поверхні пухлини до шкіри – (5,061±2,34) мм. Висновки. Проведені МРТ-дослідження дозволи виділити 5 груп параметрів, які необхідно використовувати для опису ПА слинних залоз (загальні параметри пухлини, кількісні показники щільності пухлини; характеристика капсули пухлини; розмір залози, пухлини та їх локалізація; наявність запальних змін в тканинах, що оточують пухлину).
{"title":"МРТ-діагностика плеоморфних аденом слинних залоз. Нові розширені критерії оцінки","authors":"І. С. Бродецький, В. О. Маланчук, С. О. Ребенков","doi":"10.11603/2311-9624.2021.2.12325","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2021.2.12325","url":null,"abstract":"Резюме. Одним із важливих методів діагностики пухлин слинних залоз (плеоморфних аденом) на передопераційному етапі є магнітно-резонасна томографія (МРТ). Вона дозволяє визначити не лише локалізацію пухлини та особливості її структури, а й топографію навколишніх її тканин, визначити можливі зміни в них. Застосування МРТ у діагностиці плеоморфних аденом (ПА) слинних залоз дозволить розширити критерії її оцінки та визначити її особливості. \u0000Мета дослідження – визначити нові розширені діагностичні критерії плеоморфних аденом слинних залоз за допомогою МРТ-дослідження. \u0000Матеріали і методи. Матеріалом дослідження було 30 хворих із пухлинами великих слинних залоз (плеоморфні аденоми), які проходили лікування в КМКЛ №12 ЩЛВ № 2 в період з 2018 до 2020 року. Всі хворі пройшли загальноклінічне обстеження. Видалений матеріал підпадав патогістологічному дослідженню. Магнітно-резонасну томографію проводили на апараті MPT Toshiba Vantage Titan 1.5T. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. МРТ-дослідження, проведене хворим на плеоморфні аденоми слинних залоз, показало, що у всіх хворих пухлина була представлена у вигляді 1 вузла, із горбковою поверхнею та деформацією капсули у 20 (60 %) випадках, нерівномірністю капсули – (0,68±0,24) мм, та найбільшим розміром пухлини у вертикальній проекції – (25,32±11,11) мм, середнім співвідношення об’єму пухлини до об’єму залози – 0,24±0,27 (23 %), локальним розширенням проток залози біля пухлини у 15 (50 %) хворих, однорідністю пухлини без капсули – 183,7±85,47, середньою оптичною щільністю на Т2 TSE ВІ – 1428,8±881,69, коефіцієнтом дифузії, який можливо виміряти (x10-3 mm2/s) – 1,88±0,41, відстанню від поверхні пухлини до шкіри – (5,061±2,34) мм. \u0000Висновки. Проведені МРТ-дослідження дозволи виділити 5 груп параметрів, які необхідно використовувати для опису ПА слинних залоз (загальні параметри пухлини, кількісні показники щільності пухлини; характеристика капсули пухлини; розмір залози, пухлини та їх локалізація; наявність запальних змін в тканинах, що оточують пухлину).","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"24 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-08-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"72528158","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-08-27DOI: 10.11603/2311-9624.2021.2.12330
О. В. Скибчик
Резюме. Хронічний генералізований пародонтит (ХГП) визнаний одним із незалежних факторів ризику у виникненні ішемічної хвороби серця (ІХС). Існують припущення про те, що одним із основних пускових факторів розвитку атеросклеротичного ушкодження судин унаслідок ХГП виступає саме патогенна мікробіота пародонтальних кишень, яка спричиняє вивільнення прозапальних медіаторів, С-реактивного білка і, як наслідок, призводить до виникнення системного запалення та дисфункції ендотелію. Мета дослідження – визначити склад мікробіоти пародонтальних кишень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та хронічним генералізованим пародонтитом. Матеріали і методи. Проведено мікробіологічне дослідження вмісту пародонтальних кишень 84 хворих із ХГП початкового-І, ІІ та ІІІ ступенів тяжкості: 64 хворих із ХГП та ІХС основної групи (середній вік – (56,9±7,9) року) та 20 осіб із ХГП, не обтяжених ІХС, що склали групу порівняння (середній вік – (45,2±11,8) року). Результати досліджень та їх обговорення. У результаті мікробіологічного дослідження вмісту пародонтальних кишень у всіх обстежених хворих на ІХС та ХГП було виявлено наявність патогенної мікробіоти, яка характеризувалася видовою різноманітністю та високим рівнем загального обсіменіння. У хворих основної групи простежувалося переважання стрептококів (Str. Mitis, Str. Salivarius, Str. Pyogenes) та коринебактерій (Corynebacterium spp.). За показниками частоти виявлення представників анаеробної ланки в основній групі зареєстровано переважання висівання A. actinomycetemcomitans, P. intermedia, B. melaninogenicus, Fusobacterium spp., Veillonella spp. та E. Corrodens., частота виявлення яких зростала із ступенем тяжкості патологічного процесу в тканинах пародонта. Висновки. Результати аналізу проведених мікробіологічних досліджень показали зміни мікробіоти вмісту пародонтальних кишень, у тому числі аеробних та анаеробних мікроорганізмів у хворих із ХГП на тлі ІХС. Встановлено високий рівень колонізації патогенною пародонтальною мікробіотою, порівняно з групою осіб із ХГП, не обтяжених ІХС. Простежується перерозподіл між грамнегативною та грампозитивною мікробіотою: при ХГП ІІ ступеня та ХГП ІІІ ступеня частка грамнегативних анаеробів зростає та активності набирає більша кількість їх видів.
{"title":"Мікробіота пародонтальних кишень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та хронічним генералізованим пародонтитом","authors":"О. В. Скибчик","doi":"10.11603/2311-9624.2021.2.12330","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2021.2.12330","url":null,"abstract":"Резюме. Хронічний генералізований пародонтит (ХГП) визнаний одним із незалежних факторів ризику у виникненні ішемічної хвороби серця (ІХС). Існують припущення про те, що одним із основних пускових факторів розвитку атеросклеротичного ушкодження судин унаслідок ХГП виступає саме патогенна мікробіота пародонтальних кишень, яка спричиняє вивільнення прозапальних медіаторів, С-реактивного білка і, як наслідок, призводить до виникнення системного запалення та дисфункції ендотелію. \u0000Мета дослідження – визначити склад мікробіоти пародонтальних кишень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та хронічним генералізованим пародонтитом. \u0000Матеріали і методи. Проведено мікробіологічне дослідження вмісту пародонтальних кишень 84 хворих із ХГП початкового-І, ІІ та ІІІ ступенів тяжкості: 64 хворих із ХГП та ІХС основної групи (середній вік – (56,9±7,9) року) та 20 осіб із ХГП, не обтяжених ІХС, що склали групу порівняння (середній вік – (45,2±11,8) року). \u0000Результати досліджень та їх обговорення. У результаті мікробіологічного дослідження вмісту пародонтальних кишень у всіх обстежених хворих на ІХС та ХГП було виявлено наявність патогенної мікробіоти, яка характеризувалася видовою різноманітністю та високим рівнем загального обсіменіння. У хворих основної групи простежувалося переважання стрептококів (Str. Mitis, Str. Salivarius, Str. Pyogenes) та коринебактерій (Corynebacterium spp.). За показниками частоти виявлення представників анаеробної ланки в основній групі зареєстровано переважання висівання A. actinomycetemcomitans, P. intermedia, B. melaninogenicus, Fusobacterium spp., Veillonella spp. та E. Corrodens., частота виявлення яких зростала із ступенем тяжкості патологічного процесу в тканинах пародонта. \u0000Висновки. Результати аналізу проведених мікробіологічних досліджень показали зміни мікробіоти вмісту пародонтальних кишень, у тому числі аеробних та анаеробних мікроорганізмів у хворих із ХГП на тлі ІХС. Встановлено високий рівень колонізації патогенною пародонтальною мікробіотою, порівняно з групою осіб із ХГП, не обтяжених ІХС. Простежується перерозподіл між грамнегативною та грампозитивною мікробіотою: при ХГП ІІ ступеня та ХГП ІІІ ступеня частка грамнегативних анаеробів зростає та активності набирає більша кількість їх видів.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"25 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-08-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"83689870","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-04-30DOI: 10.11603/2311-9624.2020.1.12040
Т. І. Пупін, К. А. Мороз, Олена Виноградова, Р. М. Гнідь, М. Р. Гнідь, Т. В. Сагайдак
Резюме. У статті представлено огляд літератури щодо сучасного бачення патофізіологічних механізмів, які формуються при подагрі та їх порівняння з такими при генералізованому пародонтиті. Подагра – хронічне прогресуюче захворювання, пов’язане з порушенням пуринового обміну, що характеризується підвищенням рівня сечової кислоти у крові (гіперурикемія) і відкладанням у тканинах опорно-рухового апарату та внутрішніх органів натрієвої солі сечової кислоти (уратів) із розвитком гострого артриту та утворенням подагричних вузликів (тофусів). Виникнення первинної подагри пов’язують зі спадково зумовленими дефектами у структурі й діяльності ферментів, які контролюють пуриновий обмін; спадковими порушеннями екскреторної функції нирок. Вторинна подагра може виникнути як один із паранеопластичних синдромів і як негативний побічний ефект хіміотерапії, при яких відбувається масивний розпад ядерних субстанцій. Факторами, які провокують загострення подагри, є дієта з високим вмістом пуринів, алкоголь, фізична активність. Характерною особливістю подагри є її поліморбідність: кожен пацієнт має в анамнезі від 3 до 6 коморбідних захворювань, серед яких найпоширенішими і найсерйознішими є хронічна серцево-судинна та хронічна ниркова недостатність. Системні порушення при подагрі, серед яких – хронічне автоімунне запалення, оксидативний стрес, ендотеліальна дисфункція і високий ризик розвитку атеросклерозу можуть створити передумови як для розвитку, так і для обтяження деструктивно-запальних уражень пародонта, що зумовлює актуальність дослідження пародонтального статусу в цих хворих і розробки для них лікувально-профілактичних комплексів. Мета дослідження – на основі аналізу літературних даних проаналізувати та порівняти патогенетичні механізми генералізованого пародонтиту та подагри. Висновки. Виходячи з даних літератури, при подагрі як метаболічному захворюванні, пов’язаному з порушенням обміну білків, формується хронічне автоімунне запалення й оксидативний стрес, що зумовлює високий ризик розвитку атеросклерозу; формуються умови, що можуть вплинути на кістковий метаболізм. Таким чином, сформовані при подагрі патогенетичні механізми створюють умови як для розвитку, так і для обтяження деструктивно-запальних уражень пародонта.
{"title":"Генералізований пародонтит і подагра: порівняння патогенетичних механізмів розвитку","authors":"Т. І. Пупін, К. А. Мороз, Олена Виноградова, Р. М. Гнідь, М. Р. Гнідь, Т. В. Сагайдак","doi":"10.11603/2311-9624.2020.1.12040","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12040","url":null,"abstract":"Резюме. У статті представлено огляд літератури щодо сучасного бачення патофізіологічних механізмів, які формуються при подагрі та їх порівняння з такими при генералізованому пародонтиті. Подагра – хронічне прогресуюче захворювання, пов’язане з порушенням пуринового обміну, що характеризується підвищенням рівня сечової кислоти у крові (гіперурикемія) і відкладанням у тканинах опорно-рухового апарату та внутрішніх органів натрієвої солі сечової кислоти (уратів) із розвитком гострого артриту та утворенням подагричних вузликів (тофусів). Виникнення первинної подагри пов’язують зі спадково зумовленими дефектами у структурі й діяльності ферментів, які контролюють пуриновий обмін; спадковими порушеннями екскреторної функції нирок. Вторинна подагра може виникнути як один із паранеопластичних синдромів і як негативний побічний ефект хіміотерапії, при яких відбувається масивний розпад ядерних субстанцій. Факторами, які провокують загострення подагри, є дієта з високим вмістом пуринів, алкоголь, фізична активність. Характерною особливістю подагри є її поліморбідність: кожен пацієнт має в анамнезі від 3 до 6 коморбідних захворювань, серед яких найпоширенішими і найсерйознішими є хронічна серцево-судинна та хронічна ниркова недостатність. Системні порушення при подагрі, серед яких – хронічне автоімунне запалення, оксидативний стрес, ендотеліальна дисфункція і високий ризик розвитку атеросклерозу можуть створити передумови як для розвитку, так і для обтяження деструктивно-запальних уражень пародонта, що зумовлює актуальність дослідження пародонтального статусу в цих хворих і розробки для них лікувально-профілактичних комплексів. \u0000Мета дослідження – на основі аналізу літературних даних проаналізувати та порівняти патогенетичні механізми генералізованого пародонтиту та подагри. \u0000Висновки. Виходячи з даних літератури, при подагрі як метаболічному захворюванні, пов’язаному з порушенням обміну білків, формується хронічне автоімунне запалення й оксидативний стрес, що зумовлює високий ризик розвитку атеросклерозу; формуються умови, що можуть вплинути на кістковий метаболізм. Таким чином, сформовані при подагрі патогенетичні механізми створюють умови як для розвитку, так і для обтяження деструктивно-запальних уражень пародонта.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"65 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78503071","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-04-30DOI: 10.11603/2311-9624.2020.1.12034
В. О. Маланчук, Я. А. Кульбашна, Я. П. Нагірний, С. М. Шувалов
Резюме. У статті розкрито актуальність підготовки фахівців із щелепно-лицевої хірургії в Україні та упровадження фаху «Щелепно-лицева хірургія». Обговорюються існуючі у світі моделі підготовки на базі як загальномедичної, так і стоматологічної освіти, яка в Україні забезпечує високий рівень компетентності з базових і загальномедичних дисциплін. Мета дослідження – розробити проект моделі підготовки фахівців із фаху «Щелепно-лицева хірургія». Результати досліджень та їх обговорення. Підготовка щелепно-лицевих хірургів – це тривалий і відповідальний процес, який залежить як від особистісних якостей і компетентності лікаря, так і умов та спроможностей держави. На основі аналізу нормативних документів визначено спеціальності, поглиблені знання з яких необхідні для підготовки щелепно-лицевих хірургів, а також терміни з їх вивчення у рамках спеціалізації. Представлено проект моделі підготовки щелепно-лицевого хірурга на базі вищої медичної стоматологічної освіти кваліфікаційного рівня «лікар-стоматолог» і освітнього рівня «магістр стоматології» (термін навчання 6 років і захист науково-дослідницької роботи), один рік інтернатури і двох років резидентури.
{"title":"Підготовка щелепно-лицевих хірургів в Україні: проект моделі","authors":"В. О. Маланчук, Я. А. Кульбашна, Я. П. Нагірний, С. М. Шувалов","doi":"10.11603/2311-9624.2020.1.12034","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12034","url":null,"abstract":"Резюме. У статті розкрито актуальність підготовки фахівців із щелепно-лицевої хірургії в Україні та упровадження фаху «Щелепно-лицева хірургія». Обговорюються існуючі у світі моделі підготовки на базі як загальномедичної, так і стоматологічної освіти, яка в Україні забезпечує високий рівень компетентності з базових і загальномедичних дисциплін. \u0000Мета дослідження – розробити проект моделі підготовки фахівців із фаху «Щелепно-лицева хірургія». \u0000Результати досліджень та їх обговорення. Підготовка щелепно-лицевих хірургів – це тривалий і відповідальний процес, який залежить як від особистісних якостей і компетентності лікаря, так і умов та спроможностей держави. На основі аналізу нормативних документів визначено спеціальності, поглиблені знання з яких необхідні для підготовки щелепно-лицевих хірургів, а також терміни з їх вивчення у рамках спеціалізації. Представлено проект моделі підготовки щелепно-лицевого хірурга на базі вищої медичної стоматологічної освіти кваліфікаційного рівня «лікар-стоматолог» і освітнього рівня «магістр стоматології» (термін навчання 6 років і захист науково-дослідницької роботи), один рік інтернатури і двох років резидентури.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"48 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86682596","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-04-30DOI: 10.11603/2311-9624.2020.1.12041
В. Ф. Макєєв, У. Д. Телішевська, Р. В. Кулінченко, О. Д. Телішевська
Резюме. На сьогодні немає жодної узгодженої оклюзійної концепції, яка давала би відповідь на розробку ефективної технології нормалізації оклюзійних контактів при тому чи іншому варіанті прикусу. Багато в чому складність ситуації пояснюється існуючою до тепер «оклюзійною незʼясованістю», яка затруднює оптимальний вибір тактики лікування оклюзійної інтерференції. Мета дослідження – проаналізувати джерела науково-медичної інформації відносно сучасних поглядів щодо впливу оклюзійних інтерференцій на скронево-нижньощелепні розлади. Матеріали і методи. Бібліографічний аналіз із питань взаємодії оклюзії і скронево-нижньощелепних суглобів. Результати досліджень та їх обговорення. Класична гнатологічна теорія заснована на принципах концепції середньостатистичного «ідеального» прикусу, і на основі якої побудований середньоанатомічний артикулятор, відходить на задній план. Стабільні трансверзальні та вертикальні положення нижньої щелепи забезпечують фісурно-горбкові контакти жувальних зубів, які перешкоджають зміщенню нижньої щелепи, здійснюючи «оклюзійний захист СНЩС». Напрямні площини зубів у сагітальному та трансверзальному напрямках впливають на характер оклюзійних рухів нижньої щелепи. Оклюзійні порушення, особливо після неадекватного протезування, своїм впливом на скронево-нижньощелепні розлади можуть проявитися через 4–6 років, що повʼязано з високими пристосувальними можливостями як мʼязів, так скронево-нижньощелепних суглобів. Висновки. Необхідно зазначити недостатність даних про закономірності впливу оклюзії у динаміці патологічних процесів на функцію жувальних мʼязів і скронево-нижньощелепні суглоби, а також в питаннях донозологічної діагностики порушень функцій жувальних мʼязів і СНЩС в ортопедичній стоматології.
{"title":"Оклюзійні інтерференції і скронево-нижньощелепні розлади","authors":"В. Ф. Макєєв, У. Д. Телішевська, Р. В. Кулінченко, О. Д. Телішевська","doi":"10.11603/2311-9624.2020.1.12041","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12041","url":null,"abstract":"Резюме. На сьогодні немає жодної узгодженої оклюзійної концепції, яка давала би відповідь на розробку ефективної технології нормалізації оклюзійних контактів при тому чи іншому варіанті прикусу. Багато в чому складність ситуації пояснюється існуючою до тепер «оклюзійною незʼясованістю», яка затруднює оптимальний вибір тактики лікування оклюзійної інтерференції. \u0000Мета дослідження – проаналізувати джерела науково-медичної інформації відносно сучасних поглядів щодо впливу оклюзійних інтерференцій на скронево-нижньощелепні розлади. \u0000Матеріали і методи. Бібліографічний аналіз із питань взаємодії оклюзії і скронево-нижньощелепних суглобів. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. Класична гнатологічна теорія заснована на принципах концепції середньостатистичного «ідеального» прикусу, і на основі якої побудований середньоанатомічний артикулятор, відходить на задній план. Стабільні трансверзальні та вертикальні положення нижньої щелепи забезпечують фісурно-горбкові контакти жувальних зубів, які перешкоджають зміщенню нижньої щелепи, здійснюючи «оклюзійний захист СНЩС». Напрямні площини зубів у сагітальному та трансверзальному напрямках впливають на характер оклюзійних рухів нижньої щелепи. Оклюзійні порушення, особливо після неадекватного протезування, своїм впливом на скронево-нижньощелепні розлади можуть проявитися через 4–6 років, що повʼязано з високими пристосувальними можливостями як мʼязів, так скронево-нижньощелепних суглобів. \u0000Висновки. Необхідно зазначити недостатність даних про закономірності впливу оклюзії у динаміці патологічних процесів на функцію жувальних мʼязів і скронево-нижньощелепні суглоби, а також в питаннях донозологічної діагностики порушень функцій жувальних мʼязів і СНЩС в ортопедичній стоматології.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"15 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79018960","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-04-30DOI: 10.11603/2311-9624.2020.1.12042
Ю.Ю. Яров
Резюме. Захворювання тканин пародонта за соціально-економічним значенням відносяться до числа найбільш складних проблем у сучасній стоматології. Актуальними залишаються питання уточнення ключових механізмів розвитку і перебігу запально-деструктивного ураження тканин пародонта залежно від стану реактивності організму та можливість управління цими процесами. Мета дослідження – вивчити динаміку біохімічних та мікробіологічних показників в умовах експерименту з моделюванням крайніх станів гіпер- і гіпореактивності організму. Матеріали і методи. Досліди виконано на 24 дорослих безпородних собаках масою 8–12 кг зі спотанним пародонтитом. Тварин поділили на три рівні групи, в яких моделювали стани нормо-, гіпер- та гіпореактивності організму. В сироватці крові й тканинах ясен оцінювали динаміку біохімічних параметрів, а також частоту виділення і рівень заселення мікрофлори дентальної біоплівки при різній реактивності організму. Результати досліджень та їх обговорення. При гіпер- та гіпореактивності організму відбувається виснаження резервних можливостей антиокисної системи (АОС), про що свідчить достовірне зниження активності основного ферменту антирадикальної ланки АОС – супероксиддисмутази (СОД) – в сироватці крові й біоптаті ясен, відповідно в 1,41 і 2,84 раза (р<0,05). При цьому вібувається достовірне підвищення активності ферменту фосфоліпази А2 в сироватці крові й тканинах ясен (р<0,05). Аналіз частоти виділення і рівня заселення мікрофлори дентальної біоплівки у тварин зі спонтанним пародонтитом на тлі порушеної реактивності організму свідчить про збільшення виявлення факультативних та облігатних анаеробів. Висновки. Моделювання порушеної (гіпер- і гіпо-) реактивності організму призводить до дисбалансу регуляторних систем, що проявляється вираженою деструкцією тканин пародонта та відповідною динамікою біохімічних і мікробіологічних параметрів. Тому перспективним вважаємо подальше вивчення можливості впливу на показники реактивності організму з наближенням їх до значень при нормореакції організму, що забезпечить оптимальний перебіг патологічного процесу в пародонті.
{"title":"Динаміка біохімічних та мікробіологічних параметрів при моделюванні різної реактивності організму","authors":"Ю.Ю. Яров","doi":"10.11603/2311-9624.2020.1.12042","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12042","url":null,"abstract":"Резюме. Захворювання тканин пародонта за соціально-економічним значенням відносяться до числа найбільш складних проблем у сучасній стоматології. Актуальними залишаються питання уточнення ключових механізмів розвитку і перебігу запально-деструктивного ураження тканин пародонта залежно від стану реактивності організму та можливість управління цими процесами. \u0000Мета дослідження – вивчити динаміку біохімічних та мікробіологічних показників в умовах експерименту з моделюванням крайніх станів гіпер- і гіпореактивності організму. \u0000Матеріали і методи. Досліди виконано на 24 дорослих безпородних собаках масою 8–12 кг зі спотанним пародонтитом. Тварин поділили на три рівні групи, в яких моделювали стани нормо-, гіпер- та гіпореактивності організму. В сироватці крові й тканинах ясен оцінювали динаміку біохімічних параметрів, а також частоту виділення і рівень заселення мікрофлори дентальної біоплівки при різній реактивності організму. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. При гіпер- та гіпореактивності організму відбувається виснаження резервних можливостей антиокисної системи (АОС), про що свідчить достовірне зниження активності основного ферменту антирадикальної ланки АОС – супероксиддисмутази (СОД) – в сироватці крові й біоптаті ясен, відповідно в 1,41 і 2,84 раза (р<0,05). При цьому вібувається достовірне підвищення активності ферменту фосфоліпази А2 в сироватці крові й тканинах ясен (р<0,05). Аналіз частоти виділення і рівня заселення мікрофлори дентальної біоплівки у тварин зі спонтанним пародонтитом на тлі порушеної реактивності організму свідчить про збільшення виявлення факультативних та облігатних анаеробів. \u0000Висновки. Моделювання порушеної (гіпер- і гіпо-) реактивності організму призводить до дисбалансу регуляторних систем, що проявляється вираженою деструкцією тканин пародонта та відповідною динамікою біохімічних і мікробіологічних параметрів. Тому перспективним вважаємо подальше вивчення можливості впливу на показники реактивності організму з наближенням їх до значень при нормореакції організму, що забезпечить оптимальний перебіг патологічного процесу в пародонті.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"153 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79683783","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-02-21DOI: 10.33882/clinicaldent.15.27515
Yashoradha Raje, Vishwajeet Singh Jamwal
Emergence of Severe Acute Respiratory Syndrome COV-2 (SARS COV-2) causing COVID-19 has led to a global pandemic. The virus is highly infectious causing severe infection of airways. However,COVID-19 seems to affect children less severely as compared to adults,yet they remain vulnerable to infection and pose a substantial transmission risk. Currently, there is no active treatment and diagnosis is still a challenge. This puts the dental offices at a risk of cross infection between the children and the dentists. The impact of the coronavirus on the oral health care of children and their families is significant and will have long term ramifications for health outcomes. Current restrictions on aerosol generating procedures provide an opportunity to re-orientate dental care towards less invasive and more preventive approach. In the current pandemic scenarios apart from various infection control measures and preventive approaches, innovative concepts like tele-dentistry and dental home, too,are acting as a great tool providing additional solutions for prevention of infection transmission. Aim:- The aim of this article is to analyze the implications of COVID-19 on the oral health of children and to provide specific modifications for preventive treatment approach along with use of innovative interventions in management of paediatric patientsin the pandemic. KeyWords: -COVID-19, preventive oral health, tele-dentistry,paediatric dentistry.
{"title":"COVID-19 Implications on Oral Health and Emerging Preventive and InnovativeTreatment\u0000Approaches in Children: Literature Review","authors":"Yashoradha Raje, Vishwajeet Singh Jamwal","doi":"10.33882/clinicaldent.15.27515","DOIUrl":"https://doi.org/10.33882/clinicaldent.15.27515","url":null,"abstract":"Emergence of Severe Acute Respiratory Syndrome COV-2 (SARS COV-2) causing COVID-19 has led to a global pandemic. The virus is highly infectious causing severe infection of airways. However,COVID-19 seems to affect children less severely as compared to adults,yet they remain vulnerable to infection and pose a substantial transmission risk. Currently, there is no active treatment and diagnosis is still a challenge. This puts the dental offices at a risk of cross infection between the children and the dentists. The impact of the coronavirus on the oral health care of children and their families is significant and will have long term ramifications for health outcomes. Current restrictions on aerosol generating procedures provide an opportunity to re-orientate dental care towards less invasive and more preventive approach. In the current pandemic scenarios apart from various infection control measures and preventive approaches, innovative concepts like tele-dentistry and dental home, too,are acting as a great tool providing additional solutions for prevention of infection transmission.\u0000Aim:- The aim of this article is to analyze the implications of COVID-19 on the oral health of children and to provide specific modifications for preventive treatment approach along with use of innovative interventions in management of paediatric patientsin the pandemic.\u0000\u0000KeyWords: -COVID-19, preventive oral health, tele-dentistry,paediatric dentistry.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"47 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-02-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80163109","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-09DOI: 10.11603/2311-9624.2020.3.11571
K. Pryimak, I. Zoriy, N. Bidenko
Резюме. Исследование стоматологического статуса детей с детским церебральным параличом (ДЦП) свидетельствуют о высокой распространенности и интенсивности в них поражений твердых тканей зубов. Цель исследования – разработать комплекс профилактических мероприятий по кариеса у детей с ДЦП и определить его эффективность. Материалы и методы. К исследование было включено 55 детей (средний возраст больных составил (8,4±2,7) лет) со спастическими формами ДЦП, которые были распределены на 2 группы: первая группа (35 больных) – дети с ДЦП, которым применялся разработанный комплекс профилактических мероприятий; вторая (20 детей) – дети с ДЦП, которым предоставлялись исключительно рекомендации относительно оптимального гигиенического ухода за полостью рта. Всем пациентам проведено неврологическое обследование, определены стоматологический статус, исследования биохимических и иммунологических показателей ротовой жидкости. Результаты исследований и их обсуждение. Большинство обследованных детей с ДЦП имели спастические формы, в связи с чем тактика проведения профилактических стоматологических процедур осуществлялась с учетом неврологической симптоматики основного заболевания. Разработан комплекс лечебно-профилактических мероприятий по кариесе зубов у детей с ДЦП, включавший в себя коррекцию выявленных факторов риска, коррекцию и контроль индивидуальной гигиены полости рта, герметизацию или профилактическое покрытие фиссур и слепых лунок зубов и комплекс местных мероприятий, направленных на нормализацию процессов минерализации зубов. Редукция прироста интенсивности кариеса после применения предложенного комплекса через год составляла 53 %, редукция прироста интенсивности кариеса постоянных зубов – 30 %. Выводы. Эффективность предложенного комплекса подтверждалась достоверным улучшением состояния гигиены полости рта, снижением в ротовой жидкости активности кислой и повышением активности щелочной фосфатаз, повышением концентрации секреторного иммуноглобулина А (на 51,1 %, p˂0,01).
{"title":"Профілактика карієсу зубів у дітей із дитячим церебральним паралічем","authors":"K. Pryimak, I. Zoriy, N. Bidenko","doi":"10.11603/2311-9624.2020.3.11571","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2020.3.11571","url":null,"abstract":"Резюме. Исследование стоматологического статуса детей с детским церебральным параличом (ДЦП) свидетельствуют о высокой распространенности и интенсивности в них поражений твердых тканей зубов. \u0000Цель исследования – разработать комплекс профилактических мероприятий по кариеса у детей с ДЦП и определить его эффективность. \u0000Материалы и методы. К исследование было включено 55 детей (средний возраст больных составил (8,4±2,7) лет) со спастическими формами ДЦП, которые были распределены на 2 группы: первая группа (35 больных) – дети с ДЦП, которым применялся разработанный комплекс профилактических мероприятий; вторая (20 детей) – дети с ДЦП, которым предоставлялись исключительно рекомендации относительно оптимального гигиенического ухода за полостью рта. Всем пациентам проведено неврологическое обследование, определены стоматологический статус, исследования биохимических и иммунологических показателей ротовой жидкости. \u0000Результаты исследований и их обсуждение. Большинство обследованных детей с ДЦП имели спастические формы, в связи с чем тактика проведения профилактических стоматологических процедур осуществлялась с учетом неврологической симптоматики основного заболевания. Разработан комплекс лечебно-профилактических мероприятий по кариесе зубов у детей с ДЦП, включавший в себя коррекцию выявленных факторов риска, коррекцию и контроль индивидуальной гигиены полости рта, герметизацию или профилактическое покрытие фиссур и слепых лунок зубов и комплекс местных мероприятий, направленных на нормализацию процессов минерализации зубов. Редукция прироста интенсивности кариеса после применения предложенного комплекса через год составляла 53 %, редукция прироста интенсивности кариеса постоянных зубов – 30 %. \u0000Выводы. Эффективность предложенного комплекса подтверждалась достоверным улучшением состояния гигиены полости рта, снижением в ротовой жидкости активности кислой и повышением активности щелочной фосфатаз, повышением концентрации секреторного иммуноглобулина А (на 51,1 %, p˂0,01).","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"59 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"88690089","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-09DOI: 10.11603/2311-9624.2020.3.11565
України, Київ, Оцінка Ефективності, Застосування Методики, Інтеграції Даних, Офектмрт У Діагностиці, Метастазів Головного Мозку
Резюме. Пріоритетним завданням підготовки альвеолярного відростка (АВ) до дентальної імплантації після операції видалення зуба є реконструкція його біометричних параметрів та профілактика атрофії. З цією метою обґрунтованим є використання різних хірургічних технік із застосуванням кістково-пластичних матеріалів, бар’єрних мембран, армуючих пристосувань чи регенеративних технологій, зокрема збагаченого тромбоцитами фібрину (ЗТФ). Водночас, відкритими залишаються питання ефективності комбінованого застосування ЗТФ та кістково-пластичних матеріалів у рамках передімплантаційної підготовки АВ після видалення зуба. Мета дослідження – апробація та оцінка ефективності застосування передового фібрину, збагаченого тромбоцитами (A-PRF+®), та композицій на його основі при заміщенні лунки видаленого зуба як заходу передімплантаційної підготовки. Матеріали і методи. Проведено обстеження та лікування 24 хворих (13 жінок та 11 чоловіків віком (34,25±9,79) року) із загостренням хронічного періодонтиту, радикулярними кістами, травматичними вивихами та переломами коренів зубів. Результати досліджень та їх обговорення. Станом на 6 місяць спостереження зменшення відстані між оклюзійною площиною та рівнем кістки АВ, а відповідно і приріст кістки, порівняно з початковими передопераційними замірами, склав 12,9 % у хворих основної групи А, 17,5 % – у хворих основної групи Б, 18,4 % – у пацієнтів основної групи В, тоді як у контролі констатували вертикальну атрофію АВ обсягом 7,2 % порівняно з вихідними параметрами. Рівень горизонтальної атрофії АВ у цей період, порівняно з вихідними замірами, склав 8,4 % у основній групі А, 6,0 % – в основній групі Б, 5,4 % – в основній групі В та 17,1 % – у контролі. Показники кісткової щільності у завершальний термін спостереження фіксувались на рівні (636,41±47,70) од. HU в основній групі А, (685,98±42,67) од. HU – в основній групі Б, (714,5±58,35) од. HU – в основній групі В, в той час, як цей показник у пацієнтів контрольної групи становив лише (440,77±68,48) од. HU. Висновки. Інтраопераційне застосування автологічного фібрину А-PRF+® та композицій на його основі в рамках передімплантаційної підготовки у ділянці післяекстракційного дефекту є ефективним заходом, який мінімізує кількісні зміни параметрів кісткової тканини АВ та пришвидшує її формування.
{"title":"Оцінка ефективності застосування фібрину, збагаченого тромбоцитами, та композицій на його основі при заміщенні післяекстракційних дефектів альвеолярного відростка","authors":"України, Київ, Оцінка Ефективності, Застосування Методики, Інтеграції Даних, Офектмрт У Діагностиці, Метастазів Головного Мозку","doi":"10.11603/2311-9624.2020.3.11565","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2020.3.11565","url":null,"abstract":"Резюме. Пріоритетним завданням підготовки альвеолярного відростка (АВ) до дентальної імплантації після операції видалення зуба є реконструкція його біометричних параметрів та профілактика атрофії. З цією метою обґрунтованим є використання різних хірургічних технік із застосуванням кістково-пластичних матеріалів, бар’єрних мембран, армуючих пристосувань чи регенеративних технологій, зокрема збагаченого тромбоцитами фібрину (ЗТФ). Водночас, відкритими залишаються питання ефективності комбінованого застосування ЗТФ та кістково-пластичних матеріалів у рамках передімплантаційної підготовки АВ після видалення зуба. \u0000Мета дослідження – апробація та оцінка ефективності застосування передового фібрину, збагаченого тромбоцитами (A-PRF+®), та композицій на його основі при заміщенні лунки видаленого зуба як заходу передімплантаційної підготовки. \u0000Матеріали і методи. Проведено обстеження та лікування 24 хворих (13 жінок та 11 чоловіків віком (34,25±9,79) року) із загостренням хронічного періодонтиту, радикулярними кістами, травматичними вивихами та переломами коренів зубів. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. Станом на 6 місяць спостереження зменшення відстані між оклюзійною площиною та рівнем кістки АВ, а відповідно і приріст кістки, порівняно з початковими передопераційними замірами, склав 12,9 % у хворих основної групи А, 17,5 % – у хворих основної групи Б, 18,4 % – у пацієнтів основної групи В, тоді як у контролі констатували вертикальну атрофію АВ обсягом 7,2 % порівняно з вихідними параметрами. Рівень горизонтальної атрофії АВ у цей період, порівняно з вихідними замірами, склав 8,4 % у основній групі А, 6,0 % – в основній групі Б, 5,4 % – в основній групі В та 17,1 % – у контролі. Показники кісткової щільності у завершальний термін спостереження фіксувались на рівні (636,41±47,70) од. HU в основній групі А, (685,98±42,67) од. HU – в основній групі Б, (714,5±58,35) од. HU – в основній групі В, в той час, як цей показник у пацієнтів контрольної групи становив лише (440,77±68,48) од. HU. \u0000Висновки. Інтраопераційне застосування автологічного фібрину А-PRF+® та композицій на його основі в рамках передімплантаційної підготовки у ділянці післяекстракційного дефекту є ефективним заходом, який мінімізує кількісні зміни параметрів кісткової тканини АВ та пришвидшує її формування.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"26 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87351290","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：