Pub Date : 2024-03-14DOI: 10.33099/2707-1383-2023-50-4-12-17
Юрій Васильович Бураков, Павло Миколайович Проховник
У статті проаналізовані міжнародні військові навчання за участю Збройних Сил України, проведені у 2014-2021 рр., під час російсько-української війни. Розкрито динаміку проведення спільних військових маневрів, досліджено практичне наповнення і якісний зміст спільних міжнародних військових навчань. У науковий обіг уведено нові джерельні матеріали, зокрема інтерв’ювання учасників міжнародних військових навчань «Rapid Trident», проведених на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Акцентується увага на тому, що саме участь ЗС України у міжнародних військових навчаннях сприяла підготовці усіх наявних сил та засобів оборони України відповідно до стандартів підготовки НАТО, підвищенню рівня взаємосумісності між підрозділами ЗС України та збройних сил країн-партнерів. Вказано, що розвиток міжнародних військових навчань сприяли в підготовці особового складу ЗС України до відсічі широкомасштабної російської агресії, розпочатої 24 лютого 2022 року.
{"title":"МІЖНАРОДНІ НАВЧАННЯ ЗА УЧАСТЮ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: ВОЄННО-ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕБІГУ ТА НАВЧАЛЬНО-БОЙОВОЇ СПРЯМОВАНОСТІ","authors":"Юрій Васильович Бураков, Павло Миколайович Проховник","doi":"10.33099/2707-1383-2023-50-4-12-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2023-50-4-12-17","url":null,"abstract":"У статті проаналізовані міжнародні військові навчання за участю Збройних Сил України, проведені у 2014-2021 рр., під час російсько-української війни. Розкрито динаміку проведення спільних військових маневрів, досліджено практичне наповнення і якісний зміст спільних міжнародних військових навчань. У науковий обіг уведено нові джерельні матеріали, зокрема інтерв’ювання учасників міжнародних військових навчань «Rapid Trident», проведених на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Акцентується увага на тому, що саме участь ЗС України у міжнародних військових навчаннях сприяла підготовці усіх наявних сил та засобів оборони України відповідно до стандартів підготовки НАТО, підвищенню рівня взаємосумісності між підрозділами ЗС України та збройних сил країн-партнерів. Вказано, що розвиток міжнародних військових навчань сприяли в підготовці особового складу ЗС України до відсічі широкомасштабної російської агресії, розпочатої 24 лютого 2022 року.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140243482","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-13DOI: 10.33099/2707-1383-2023-50-4-66-78
Катерина Москальчук, Олександр Чорний
На початку серпня 1941 року німецькі війська оточили та розгромили 6-у й 12-у радянські армії в урочищі Зелена Брама. Десятки тисяч офіцерів та червоноармійців потрапили у полон, включаючи високопоставлених воєначальників — генерал-лейтенанта І. М. Музиченка, генерал-майорів П. Г. Понєдєліна та М. К. Кирилова. Сталінська репресивна машина поклала відповідальність за поразку двох армій на П. Г. Понєдєліна й М. К. Кирилова та зробила їх зрадниками Батьківщини. Дослідники стверджують, що домисли і міфи, що сформувалися довкола постатей І. М. Музиченка, П. Г. Понєдєліна та М. К. Кирилова за час їх полону, можна подолати, проаналізувавши їхні світлини, зроблені німецькими фотокореспондентами у серпні 1941 року. Автори вперше залучили усі доступні фото генералів під час їхнього перебування у полоні та провели джерелознавчу експертизу знайдених матеріалів. Представлені у межах публікації світлини дають змогу говорити про постюридичну реабілітацію несправедливо звинувачених у зраді воєначальників.
1941 年 8 月初，德军在泽列纳布拉马地带包围并击败了苏军第 6 和第 12 军。数万名军官和红军士兵被俘，其中包括 I. Muzychenko 中将、P. Ponedelin 少将和 M. Kirilov 少将等高级军事指挥官。斯大林的镇压机器将两支军队的失败归咎于 P.G. Ponedelin 和 M.K. Kirilov，并将他们视为祖国的叛徒。研究人员认为，通过分析德国摄影记者在 1941 年 8 月拍摄的他们的照片，可以打破在 I. 穆兹琴科、P. 波东德林和 M. 基里洛夫被俘期间围绕着他们的人物所形成的猜测和神话。作者首次使用了所有可获得的将军们被俘期间的照片，并对所发现的资料进行了源头审查。通过本出版物中展示的照片，我们可以了解到被不公正地指控为叛国罪的军事领导人的司法后平反情况。
{"title":"ФОТОЗНІМКИ ПОЛОНЕНИХ В «УМАНСЬКОМУ КОТЛІ» РАДЯНСЬКИХ ВОЄНАЧАЛЬНИКІВ У СЕРПНІ 1941 РОКУ ЯК ДЖЕРЕЛО ІНТЕРПРЕТАЦІЙ ВОЄННО-ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ","authors":"Катерина Москальчук, Олександр Чорний","doi":"10.33099/2707-1383-2023-50-4-66-78","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2023-50-4-66-78","url":null,"abstract":"На початку серпня 1941 року німецькі війська оточили та розгромили 6-у й 12-у радянські армії в урочищі Зелена Брама. Десятки тисяч офіцерів та червоноармійців потрапили у полон, включаючи високопоставлених воєначальників — генерал-лейтенанта І. М. Музиченка, генерал-майорів П. Г. Понєдєліна та М. К. Кирилова. Сталінська репресивна машина поклала відповідальність за поразку двох армій на П. Г. Понєдєліна й М. К. Кирилова та зробила їх зрадниками Батьківщини. Дослідники стверджують, що домисли і міфи, що сформувалися довкола постатей І. М. Музиченка, П. Г. Понєдєліна та М. К. Кирилова за час їх полону, можна подолати, проаналізувавши їхні світлини, зроблені німецькими фотокореспондентами у серпні 1941 року. Автори вперше залучили усі доступні фото генералів під час їхнього перебування у полоні та провели джерелознавчу експертизу знайдених матеріалів. Представлені у межах публікації світлини дають змогу говорити про постюридичну реабілітацію несправедливо звинувачених у зраді воєначальників.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140245110","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-13DOI: 10.33099/2707-1383-2023-50-4-88-92
Антоніна Бойчук, Святослав Ніколаєв
У 2023 р. побачила світ монографія відомих українських істориків-міжнародників Степана Віднянського та Андрія Мартинова, у якій проаналізовано динаміку змін політики європейських, північно- та південноамериканських, азійських та африканських країн щодо російсько-української війни у 2014–2023 рр. Зазначені вчені є знаними в Україні дослідниками історії міжнародних відносин, дипломатії і глобалізаційних процесів.
{"title":"СУЧАСНА РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ (рецензія)","authors":"Антоніна Бойчук, Святослав Ніколаєв","doi":"10.33099/2707-1383-2023-50-4-88-92","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2023-50-4-88-92","url":null,"abstract":"У 2023 р. побачила світ монографія відомих українських істориків-міжнародників Степана Віднянського та Андрія Мартинова, у якій проаналізовано динаміку змін політики європейських, північно- та південноамериканських, азійських та африканських країн щодо російсько-української війни у 2014–2023 рр. Зазначені вчені є знаними в Україні дослідниками історії міжнародних відносин, дипломатії і глобалізаційних процесів.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140245566","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-13DOI: 10.33099/2707-1383-2023-50-4-18-27
Олексій Олександрович Фуртес
У статті розглянуто витоки формування тристоронньої Литовсько-Польсько-Української бригади (далі — ЛитПолУкрбриг), її функціонування до і після широкомасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Окреслено основні досягнення ЛитПолУкрбриг на шляху свого розвитку. Розкрито суть міжнародних військових навчань, де брала участь ЛитПолУкрбриг. Окремо розглянуто значення військових навчань «Three Swords-2021», де вперше в історії ЛитПолУкрбриг були залучені афілійовані підрозділи трьох країн задля покращення згуртованості та взаєморозуміння між підрозділами бригади. Досліджено зміст підготовки ЛитПолукрБриг в умовах широкомасштабної російсько-української війни. Запропоновано рекомендації щодо перспективи розвитку бригади.
{"title":"СТВОРЕННЯ ТА ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ БРИГАДИ ЯК КОМПОНЕНТА МІЖНАРОДНОГО ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ (2000–2023 рр.)","authors":"Олексій Олександрович Фуртес","doi":"10.33099/2707-1383-2023-50-4-18-27","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2023-50-4-18-27","url":null,"abstract":"У статті розглянуто витоки формування тристоронньої Литовсько-Польсько-Української бригади (далі — ЛитПолУкрбриг), її функціонування до і після широкомасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Окреслено основні досягнення ЛитПолУкрбриг на шляху свого розвитку. Розкрито суть міжнародних військових навчань, де брала участь ЛитПолУкрбриг. Окремо розглянуто значення військових навчань «Three Swords-2021», де вперше в історії ЛитПолУкрбриг були залучені афілійовані підрозділи трьох країн задля покращення згуртованості та взаєморозуміння між підрозділами бригади. Досліджено зміст підготовки ЛитПолукрБриг в умовах широкомасштабної російсько-української війни. Запропоновано рекомендації щодо перспективи розвитку бригади.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140246941","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-13DOI: 10.33099/2707-1383-2023-50-4-28-35
Святослав Володимирович Терський
Стаття присвячена аналізу різних аспектів накопичення, збереження та дослідження музейних пам’яток, що на сьогодні є чи не єдиними історичними свідченнями розвитку військової справи та процесу формування спільнот місцевих дружинників на землях Східного Прикарпаття та Волині у У—ІХ ст. За музейними збірками простежено еволюцію, насамперед, знахідок професійної зброї та військового спорядження із галицько-волинських земель періоду від доби Великого переселення народів до утвердження Києво-Руської держави на західних землях Русі. За наявними пам’ятками із колекцій українських музеїв відзначено роль меча як головного маркера становлення професійної дружини. Уточнено хронологію та походження окремих знахідок захисного та наступального озброєння, насамперед, клинкової зброї, а також спорядження вершника і коня з колекцій українських музеїв. Визначено місце окремих клинків із українських колекцій у існуючих класифікаціях К. Мікса та М. Біборського.
这篇文章专门分析了博物馆古迹的积累、保存和研究的各个方面，这些博物馆古迹也许是今天证明 9-10 世纪东普里卡帕蒂亚和沃伦地区军事事务发展和地方治安队形成过程的唯一历史证据。 在博物馆藏品中追溯了加利西亚-沃伦地区从民族大迁徙时期到在罗斯西部地区建立基万罗斯国期间专业武器和军事装备的演变过程。根据乌克兰博物馆收藏的现有文物，指出了剑作为组建专业队伍的主要标志的作用。澄清了乌克兰博物馆收藏的防御性和攻击性武器（主要是刀刃武器）以及骑手和马匹装备的年代和来源。确定了乌克兰收藏的个别刀片在 K. Meeks 和 M. Biborski 现有分类中的位置。
{"title":"ФОРМУВАННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ЕЛІТИ У ІV–X СТ. НА ЗЕМЛЯХ ВОЛИНІ ТА СХІДНОГО ПРИКАРПАТТЯ ЗА ПАМ’ЯТКАМИ ІЗ МУЗЕЙНИХ ЗБІРОК","authors":"Святослав Володимирович Терський","doi":"10.33099/2707-1383-2023-50-4-28-35","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2023-50-4-28-35","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу різних аспектів накопичення, збереження та дослідження музейних пам’яток, що на сьогодні є чи не єдиними історичними свідченнями розвитку військової справи та процесу формування спільнот місцевих дружинників на землях Східного Прикарпаття та Волині у У—ІХ ст. За музейними збірками простежено еволюцію, насамперед, знахідок професійної зброї та військового спорядження із галицько-волинських земель періоду від доби Великого переселення народів до утвердження Києво-Руської держави на західних землях Русі. За наявними пам’ятками із колекцій українських музеїв відзначено роль меча як головного маркера становлення професійної дружини. Уточнено хронологію та походження окремих знахідок захисного та наступального озброєння, насамперед, клинкової зброї, а також спорядження вершника і коня з колекцій українських музеїв. Визначено місце окремих клинків із українських колекцій у існуючих класифікаціях К. Мікса та М. Біборського.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140245718","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-13DOI: 10.33099/2707-1383-2023-50-4-36-42
Ірина Автушенко, Олександр Автушенко
У статті проаналізовано фонди Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, що сприяє більш ґрунтовному дослідженню системи соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей у 1991–2014 роках, зокрема двох взаємозалежних складових: гуманітарно-правової та матеріальної. Уперше було класифіковано та введено до наукового обігу значний масив маловідомих документів і матеріалів, що зберігаються у фондах архіву, використання яких дало змогу більш повно дослідити соціальний захист військовослужбовців Збройних Сил України та членів їхніх сімей.
{"title":"ФОНДИ ГАЛУЗЕВОГО ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ЧЛЕНІВ ЇХНІХ СІМЕЙ","authors":"Ірина Автушенко, Олександр Автушенко","doi":"10.33099/2707-1383-2023-50-4-36-42","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2023-50-4-36-42","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано фонди Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, що сприяє більш ґрунтовному дослідженню системи соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей у 1991–2014 роках, зокрема двох взаємозалежних складових: гуманітарно-правової та матеріальної. Уперше було класифіковано та введено до наукового обігу значний масив маловідомих документів і матеріалів, що зберігаються у фондах архіву, використання яких дало змогу більш повно дослідити соціальний захист військовослужбовців Збройних Сил України та членів їхніх сімей.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140246798","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-13DOI: 10.33099/2707-1383-2023-50-4-5-11
Олександр Нашивочніков, Сергій Речич
Стаття присвячена теоретичним та практичним аспектам дослідження застосування безпілотних літальних апаратів у сучасних війнах та збройних конфліктах, зокрема в антитерористичній операції 2014–2018 років. На основі аналізу різних документів та архівних матеріалів виявлено головні тактичні прийоми використання дронів та розглянуто трансформацію поглядів на їх застосування під час ведення бойових дій. Зроблено висновок, що, незважаючи на достатню кількість праць, присвячених боротьбі з БпЛА, дослідження саме досвіду застосування БпЛА в українській історичній науці має певні наукові прогалини.У ході проведеного дослідження встановлено, що у сучасних реаліях сфера використання БпЛА не є достатньо розвиненою, оскільки в Україні відсутні новітні технології із виготовлення роботизованої техніки, ще не налагоджене їх масоване виробництво та, водночас, недостатньо уваги приділяється питанням підготовки висококваліфікованих кадрів. Поруч із цим, автори спробували проаналізувати трансформацію поглядів на використання БпЛА у війнах і збройних конфліктах, зокрема під час проведення антитерористичної операції, а також розглянули основні чинники, що впливали на зміниу тактиці застосування безпілотної авіації. Надано пропозиції щодо низки організаційних заходів, спрямованих на збільшення частки застосування роботизованої техніки, насамперед БпЛА, та покращення їх вражаючих здібностей при відсічі російської збройної агресії.
{"title":"ТРАНСФОРМАЦІЯ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ТАКТИКИ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНОЇ АВІАЦІЇ У ХОДІ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ (2014–2018 рр.)","authors":"Олександр Нашивочніков, Сергій Речич","doi":"10.33099/2707-1383-2023-50-4-5-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2023-50-4-5-11","url":null,"abstract":"Стаття присвячена теоретичним та практичним аспектам дослідження застосування безпілотних літальних апаратів у сучасних війнах та збройних конфліктах, зокрема в антитерористичній операції 2014–2018 років. На основі аналізу різних документів та архівних матеріалів виявлено головні тактичні прийоми використання дронів та розглянуто трансформацію поглядів на їх застосування під час ведення бойових дій.\u0000Зроблено висновок, що, незважаючи на достатню кількість праць, присвячених боротьбі з БпЛА, дослідження саме досвіду застосування БпЛА в українській історичній науці має певні наукові прогалини.У ході проведеного дослідження встановлено, що у сучасних реаліях сфера використання БпЛА не є достатньо розвиненою, оскільки в Україні відсутні новітні технології із виготовлення роботизованої техніки, ще не налагоджене їх масоване виробництво та, водночас, недостатньо уваги приділяється питанням підготовки висококваліфікованих кадрів. Поруч із цим, автори спробували проаналізувати трансформацію поглядів на використання БпЛА у війнах і збройних конфліктах, зокрема під час проведення антитерористичної операції, а також розглянули основні чинники, що впливали на зміниу тактиці застосування безпілотної авіації. Надано пропозиції щодо низки організаційних заходів, спрямованих на збільшення частки застосування роботизованої техніки, насамперед БпЛА, та покращення їх вражаючих здібностей при відсічі російської збройної агресії.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140245320","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-13DOI: 10.33099/2707-1383-2023-50-4-58-65
Роман Поронюк, Ольга Гапеєва
У статті розглядається організаційно-функціональний розвиток інформаційно-медійних структур збройних сил російської федерації у період 1991–2022 рр. Основна увага зосереджена на історичних передумовах виникнення, завданнях та напрямах діяльності. Розглянуто процес їх трансформації та підготовки для ведення війн у Чечні, Дагестані, Грузії, Україні у визначеному часопросторі від створення до початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.Досліджено діяльність підрозділів інформаційного забезпечення міністерства оборони, генерального штабу, округів, флотів, дивізій. Проаналізовано штати військових газет, журналів, радіо-, телебачення та інших структур, що активно діють в інформаційно-медійній площині.
{"title":"ОРГАНІЗАЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНО-МЕДІЙНИХ СТРУКТУР ЗБРОЙНИХ СИЛ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ (1991–2022 рр.)","authors":"Роман Поронюк, Ольга Гапеєва","doi":"10.33099/2707-1383-2023-50-4-58-65","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2023-50-4-58-65","url":null,"abstract":"У статті розглядається організаційно-функціональний розвиток інформаційно-медійних структур збройних сил російської федерації у період 1991–2022 рр. Основна увага зосереджена на історичних передумовах виникнення, завданнях та напрямах діяльності. Розглянуто процес їх трансформації та підготовки для ведення війн у Чечні, Дагестані, Грузії, Україні у визначеному часопросторі від створення до початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.Досліджено діяльність підрозділів інформаційного забезпечення міністерства оборони, генерального штабу, округів, флотів, дивізій. Проаналізовано штати військових газет, журналів, радіо-, телебачення та інших структур, що активно діють в інформаційно-медійній площині.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140247202","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-13DOI: 10.33099/2707-1383-2023-50-4-52-57
Олена Дацюк
Стаття присвячена фортифікаційним проєктам, які пропонувалося втілити у Києві та на прилеглих територіях після Східної (Кримської) війни (1853–1854 рр.). Описано еволюцію влаштування та застосування фортової оборони як найбільш прогресивного на той час методу будівництва й організації фортифікаційних споруд. Основою для написання статті стали архівні джерела та праці військових інженерів-практиків.
{"title":"ВПЛИВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ІНЖЕНЕРНО-ФОРТИФІКАЦІЙНОГО МИСТЕЦТВА НА СТРАТЕГІЮ МОДЕРНІЗАЦІЇ УКРІПЛЕНЬ КИЇВСЬКОЇ ФОРТЕЦІ 1860–1914 рр. (ІСТОРИКО-ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)","authors":"Олена Дацюк","doi":"10.33099/2707-1383-2023-50-4-52-57","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2023-50-4-52-57","url":null,"abstract":"Стаття присвячена фортифікаційним проєктам, які пропонувалося втілити у Києві та на прилеглих територіях після Східної (Кримської) війни (1853–1854 рр.). Описано еволюцію влаштування та застосування фортової оборони як найбільш прогресивного на той час методу будівництва й організації фортифікаційних споруд. Основою для написання статті стали архівні джерела та праці військових інженерів-практиків.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140246478","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-13DOI: 10.33099/2707-1383-2023-50-4-43-51
Сергій Сегеда, Юрій Руснак, Тетяна Федчук
Статтю присвячено становленню і розвитку законодавства України у сфері оборони та безпеки. Проаналізовано окремі питання його кодифікації, з’ясовано негативні чинники, що впливають на обороноздатність держави. Запропоновано напрями розроблення та наповнення Кодексу про оборону України. Кодекс про оборону України має об’єднати нормотворчий досвід провідних демократичних країн та унікальний практичний досвід нашої держави, набутий протягом російсько-української війни. Кодифікація діючих норм у сфері оборони України дозволить ефективно регулювати широке коло питань, пов’язаних із підготовкою держави до оборони та безпосереднім її здійсненням.
{"title":"АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КОДИФІКАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ОБОРОНИ УКРАЇНИ (ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)","authors":"Сергій Сегеда, Юрій Руснак, Тетяна Федчук","doi":"10.33099/2707-1383-2023-50-4-43-51","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2023-50-4-43-51","url":null,"abstract":"Статтю присвячено становленню і розвитку законодавства України у сфері оборони та безпеки. Проаналізовано окремі питання його кодифікації, з’ясовано негативні чинники, що впливають на обороноздатність держави. Запропоновано напрями розроблення та наповнення Кодексу про оборону України. Кодекс про оборону України має об’єднати нормотворчий досвід провідних демократичних країн та унікальний практичний досвід нашої держави, набутий протягом російсько-української війни. Кодифікація діючих норм у сфері оборони України дозволить ефективно регулювати широке коло питань, пов’язаних із підготовкою держави до оборони та безпосереднім її здійсненням.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140247157","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：