Pub Date : 2023-12-15DOI: 10.33099/2707-1383-2023-47-1-7-31
Михайло Коваль, Сергій Сегеда, Василь Шевчук
Широкомасштабне збройне вторгнення російської федерації (далі — рф) в Україну викликало жорстку реакцію міжнародного співтовариства, яке засудило цю пряму агресію проти суверенної держави України, а рф визнана країною-агресором, що відкрито порушила міжнародні та між- державні угоди, розв’язавши на європейському континенті загарбницьку війну. У статті висвітлюється реакція міжнародних інституцій, демо- кратичних країн світу на збройне вторгнення рф в Україну. Ними було застосовано різні механізми тиску на росію, щоб примусити її військово- політичне керівництво вивести війська та військову техніку з української території, що не дало бажаного результату. Світова спільнота усвідо- мила реальність російської воєнної загрози і для інших європейських країн. Героїчний опір Сил оборони України, їх успіхи у захисті Києва, від- битті ворога на стратегічних напрямках у лютому – на початку квітня 2022 року сприяли зміні ставлення до України: лідери країн Заходу пе- рейшли від висловлення занепокоєння діями рф до військової, гуманітар- ної, фінансової допомоги українцям. Тоді ж сформувалася дипломатична та військова коаліція держав світу з метою забезпечення злагодженої підтримки українців у їх боротьбі проти російських окупантів. Військо- во-політичні завдання України — перемогти у російсько-українській війні та відновити територіальну цілісність України у її міжнародно визна- них кордонах — співпали з інтересами цивілізованих країн світу.
{"title":"РЕАКЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ СПІЛЬНОТИ НА ЗБРОЙНЕ ВТОРГНЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ В УКРАЇНУ (лютий – квітень 2022 року)","authors":"Михайло Коваль, Сергій Сегеда, Василь Шевчук","doi":"10.33099/2707-1383-2023-47-1-7-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2023-47-1-7-31","url":null,"abstract":"Широкомасштабне збройне вторгнення російської федерації (далі — рф) в Україну викликало жорстку реакцію міжнародного співтовариства, яке засудило цю пряму агресію проти суверенної держави України, а рф визнана країною-агресором, що відкрито порушила міжнародні та між- державні угоди, розв’язавши на європейському континенті загарбницьку війну. У статті висвітлюється реакція міжнародних інституцій, демо- кратичних країн світу на збройне вторгнення рф в Україну. Ними було застосовано різні механізми тиску на росію, щоб примусити її військово- політичне керівництво вивести війська та військову техніку з української території, що не дало бажаного результату. Світова спільнота усвідо- мила реальність російської воєнної загрози і для інших європейських країн. \u0000Героїчний опір Сил оборони України, їх успіхи у захисті Києва, від- битті ворога на стратегічних напрямках у лютому – на початку квітня 2022 року сприяли зміні ставлення до України: лідери країн Заходу пе- рейшли від висловлення занепокоєння діями рф до військової, гуманітар- ної, фінансової допомоги українцям. Тоді ж сформувалася дипломатична та військова коаліція держав світу з метою забезпечення злагодженої підтримки українців у їх боротьбі проти російських окупантів. Військо- во-політичні завдання України — перемогти у російсько-українській війні та відновити територіальну цілісність України у її міжнародно визна- них кордонах — співпали з інтересами цивілізованих країн світу.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139000255","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-15DOI: 10.33099/2707-1383-2023-47-1-32-45
Тетяна Перга, Юрій Перга
Стаття присвячена теоретичним та практичним аспектам дослідження екоциду Росії проти України під час першого року широкомасштабного вторгнення (2022–2023). На основі аналізу документів різних міжнародних організацій, експертних оцінок та аналітичних доповідей виявлено головні ознаки екоциду та розглянуто перспективи та механізми криміналізації злочинів проти навколишнього середовища. Зроблено висновок про недостатнє дослідження міжнародного досвіду компенсації за завдану довкіллю шкоду в українській історичній науці, що зумовлює актуальність дослідження. Проаналізовано кейс компенсації за екоцид у результаті війни у Перській затоці 1990–1991 рр., яку Ірак виплатив Кувейту. Встановлено, що в його основі — виконання резолюцій Ради Безпеки ООН. Зроблено висновок, що це перший і поки що єдиний успішний кейс в історії міжнародних відносин. Розглянуто діяльність Компенсаційної Комісії ООН, створеної у 1991 р. для виконання цього завдання, її результати, а також слабкі та сильні сторони. Зроблено висновок, що цей досвід не підходить для російського вторгнення в Україну внаслідок зміни геополітичної ситуації та послаблення ролі ООН, що зумовлює необхідність розроблення кардинально нових механізмів. Надано рекомендації щодо необхідності ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду, оскільки практичне застосування концепції екоциду після внесення до нього відповідного визначення представляється авторам одним із реальних механізмів притягнення винних до відповідальності та стягнення з них компенсації. Вказано на важливість правильного документування свідчень екоциду, які можна буде використовувати під час майбутніх кримінальних процесів, до чого мають бути залучені ширші кола міжнародної спільноти.
{"title":"КОМПЕНСАЦІЯ ЗА ЕКОЦИД: ДОСВІД ВІЙНИ В ЗАТОЦІ 1991 РОКУ ДЛЯ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ТА ПІСЛЯ ВТОРГНЕННЯ РОСІЇ У 2022–2023 РОКАХ","authors":"Тетяна Перга, Юрій Перга","doi":"10.33099/2707-1383-2023-47-1-32-45","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2023-47-1-32-45","url":null,"abstract":"Стаття присвячена теоретичним та практичним аспектам дослідження екоциду Росії проти України під час першого року широкомасштабного вторгнення (2022–2023). На основі аналізу документів різних міжнародних організацій, експертних оцінок та аналітичних доповідей виявлено головні ознаки екоциду та розглянуто перспективи та механізми криміналізації злочинів проти навколишнього середовища. Зроблено висновок про недостатнє дослідження міжнародного досвіду компенсації за завдану довкіллю шкоду в українській історичній науці, що зумовлює актуальність дослідження. \u0000Проаналізовано кейс компенсації за екоцид у результаті війни у Перській затоці 1990–1991 рр., яку Ірак виплатив Кувейту. Встановлено, що в його основі — виконання резолюцій Ради Безпеки ООН. Зроблено висновок, що це перший і поки що єдиний успішний кейс в історії міжнародних відносин. Розглянуто діяльність Компенсаційної Комісії ООН, створеної у 1991 р. для виконання цього завдання, її результати, а також слабкі та сильні сторони. Зроблено висновок, що цей досвід не підходить для російського вторгнення в Україну внаслідок зміни геополітичної ситуації та послаблення ролі ООН, що зумовлює необхідність розроблення кардинально нових механізмів. \u0000Надано рекомендації щодо необхідності ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду, оскільки практичне застосування концепції екоциду після внесення до нього відповідного визначення представляється авторам одним із реальних механізмів притягнення винних до відповідальності та стягнення з них компенсації. Вказано на важливість правильного документування свідчень екоциду, які можна буде використовувати під час майбутніх кримінальних процесів, до чого мають бути залучені ширші кола міжнародної спільноти.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139000042","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-15DOI: 10.33099/2707-1383-2023-47-1-59-70
Олександр Нашивочніков, Олександр Печорін
Застосування Збройних Сил України в антитерористичній операції є складним питанням, яке потребує всебічного вивчення. Дослідники про- вели значну роботу щодо об’єктивного аналізу нормативно-правових до- кументів, які обґрунтовували необхідність і можливість застосування воєнної сили на сході України у 2014–2018 роках. В статті розглядаєть- ся сутність таких понять, як «тероризм» й «терористична діяльність» та акцентується увага на недосконалості законодавчої бази із застосу- вання військових частин і підрозділів Збройних Сил України в антитеро- ристичній операції, що заважало повною мірою протидіяти російській збройній агресії.
{"title":"ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В АНТИТЕРОРИСТИЧНІЙ ОПЕРАЦІЇ: ПРАВОВИЙ АСПЕКТ","authors":"Олександр Нашивочніков, Олександр Печорін","doi":"10.33099/2707-1383-2023-47-1-59-70","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2023-47-1-59-70","url":null,"abstract":"Застосування Збройних Сил України в антитерористичній операції є складним питанням, яке потребує всебічного вивчення. Дослідники про- вели значну роботу щодо об’єктивного аналізу нормативно-правових до- кументів, які обґрунтовували необхідність і можливість застосування воєнної сили на сході України у 2014–2018 роках. В статті розглядаєть- ся сутність таких понять, як «тероризм» й «терористична діяльність» та акцентується увага на недосконалості законодавчої бази із застосу- вання військових частин і підрозділів Збройних Сил України в антитеро- ристичній операції, що заважало повною мірою протидіяти російській збройній агресії.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138995855","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-15DOI: 10.33099/2707-1383-2023-47-1-71-87
Павло Нетьосов, Володимир Гнера, Богдан Скопненко
Експозиційно-виставкова робота є важливою і часто недооціненою складовою інформаційного протистояння ворожим наративам. Вона яв- ляє собою першочергово не архітектурну форму чи елемент оздоблення приміщення, а потужний інструмент комунікації. Завдяки використан- ню цього інструменту стає можливим донесення до широкої аудиторії потрібної інформації шляхом використання матеріальних предметів та візуальних образів. Безумовно, важлива роль у процесі використання му- зейної експозиції як комунікаційного інструменту належить екскурсово- ду-лектору, головним завданням якого є донесення концепції виставко- вого проєкту до слухачів у доступній та адаптованій формі. Зважаючи на особливості функціонування конкретного реалізованого виставкового проєкту, в публікації зосереджено увагу на важливості екскурсійного су- проводу сконструйованого експозиційного ряду та мистецькій складовій у побудові музейної експозиції. У рамках даної публікації на прикладі реалізованого Національним університетом оборони України, Центром досліджень воєнної історії Збройних Сил України та Музеєм Революції Гідності виставкового про- єкту «Лютий. Грані Незламності» ілюструється експозиційний напрям роботи Національного університету оборони України.
{"title":"НОВІТНЯ ІСТОРІЯ У ВИМІРІ ВІЗУАЛЬНОСТІ. ВИСТАВКОВИЙ ПРОЄКТ «ЛЮТИЙ. ГРАНІ НЕЗЛАМНОСТІ» ЯК СКЛАДОВА ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ РОБОТИ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ОБОРОНИ УКРАЇНИ","authors":"Павло Нетьосов, Володимир Гнера, Богдан Скопненко","doi":"10.33099/2707-1383-2023-47-1-71-87","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2023-47-1-71-87","url":null,"abstract":"Експозиційно-виставкова робота є важливою і часто недооціненою складовою інформаційного протистояння ворожим наративам. Вона яв- ляє собою першочергово не архітектурну форму чи елемент оздоблення приміщення, а потужний інструмент комунікації. Завдяки використан- ню цього інструменту стає можливим донесення до широкої аудиторії потрібної інформації шляхом використання матеріальних предметів та візуальних образів. Безумовно, важлива роль у процесі використання му- зейної експозиції як комунікаційного інструменту належить екскурсово- ду-лектору, головним завданням якого є донесення концепції виставко- вого проєкту до слухачів у доступній та адаптованій формі. Зважаючи на особливості функціонування конкретного реалізованого виставкового проєкту, в публікації зосереджено увагу на важливості екскурсійного су- проводу сконструйованого експозиційного ряду та мистецькій складовій у побудові музейної експозиції. \u0000У рамках даної публікації на прикладі реалізованого Національним університетом оборони України, Центром досліджень воєнної історії Збройних Сил України та Музеєм Революції Гідності виставкового про- єкту «Лютий. Грані Незламності» ілюструється експозиційний напрям роботи Національного університету оборони України.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138999785","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-15DOI: 10.33099/2707-1383-2023-47-1-46-58
Олег Ананьїн
Проаналізовано досвід службово-бойової діяльності оперативно-вій- ськових відділів Державної прикордонної служби України «Краматорськ» та «Велика Новосілка», які здійснювали охорону лінії розмежування у ме- жах Донецької та Луганської областей у 2014–2015 рр. В якості хроно- логічних меж дослідження визначено вересень 2014 – серпень 2015 рр., що було періодом розгортання, становлення та реорганізації оператив- но-військових відділів як самостійних прикордонних підрозділів та вико- нання ними службово-бойових завдань на територіях, прилеглих до лінії розмежування у районі проведення антитерористичної операції. Наведе- но основні чинники оперативної обстановки, що впливали на організацію діяльності прикордонних підрозділів під час охорони лінії розмежування. Службово-бойова діяльність оперативно-військових відділів проде- монструвала, що створення ефективної системи охорони лінії розмежу- вання ускладнювалося без застосування спеціально сформованих для цьо- го підрозділів, оснащених відповідною технікою та засобами. З метою врегулювання законодавчих питань щодо охорони лінії розмежування прикордонними підрозділами Адміністрацією Державної прикордонної служби України було ініційовано внесення відповідних змін у норматив- но-правові документи. Запроваджені законодавчі зміни дозволили уповно- важити прикордонників здійснювати контроль за в’їздом/виїздом грома- дян та перевезенням вантажів через лінію розмежування. Охорону лінії розмежування оперативно-військові відділи здійснювали шляхом прове- дення оперативно-службових та службово-бойових дій як самостійно, так і у взаємодії із ЗС України, СБУ та МВС. Варто зазначити, що невеликий період службово-бойової діяльності оперативно-військових відділів у якості самостійних структурних під- розділів продемонстрували їхню ефективність у виконанні правоохорон- них та військових завдань.
{"title":"ОПЕРАТИВНО-ВІЙСЬКОВІ ВІДДІЛИ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ОХОРОНІ ЛІНІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ (2014–2015 рр.)","authors":"Олег Ананьїн","doi":"10.33099/2707-1383-2023-47-1-46-58","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2023-47-1-46-58","url":null,"abstract":"Проаналізовано досвід службово-бойової діяльності оперативно-вій- ськових відділів Державної прикордонної служби України «Краматорськ» та «Велика Новосілка», які здійснювали охорону лінії розмежування у ме- жах Донецької та Луганської областей у 2014–2015 рр. В якості хроно- логічних меж дослідження визначено вересень 2014 – серпень 2015 рр., що було періодом розгортання, становлення та реорганізації оператив- но-військових відділів як самостійних прикордонних підрозділів та вико- нання ними службово-бойових завдань на територіях, прилеглих до лінії розмежування у районі проведення антитерористичної операції. Наведе- но основні чинники оперативної обстановки, що впливали на організацію діяльності прикордонних підрозділів під час охорони лінії розмежування. Службово-бойова діяльність оперативно-військових відділів проде- монструвала, що створення ефективної системи охорони лінії розмежу- вання ускладнювалося без застосування спеціально сформованих для цьо- го підрозділів, оснащених відповідною технікою та засобами. З метою врегулювання законодавчих питань щодо охорони лінії розмежування прикордонними підрозділами Адміністрацією Державної прикордонної служби України було ініційовано внесення відповідних змін у норматив- но-правові документи. Запроваджені законодавчі зміни дозволили уповно- важити прикордонників здійснювати контроль за в’їздом/виїздом грома- дян та перевезенням вантажів через лінію розмежування. Охорону лінії розмежування оперативно-військові відділи здійснювали шляхом прове- дення оперативно-службових та службово-бойових дій як самостійно, так і у взаємодії із ЗС України, СБУ та МВС. \u0000Варто зазначити, що невеликий період службово-бойової діяльності оперативно-військових відділів у якості самостійних структурних під- розділів продемонстрували їхню ефективність у виконанні правоохорон- них та військових завдань.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138999659","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-27DOI: 10.33099/2707-1383-2022-45-3-39-54
Сергій Юрійович Буряк
У статті розкрито та узагальнено досвід проведення програм модернізації основних танків, що знаходяться на озброєнні Збройних Сил України. Розглянуто та визначено основні чинники, які впливали на розроблення і реалізацію даних програм на танкобудівному та танкоремонтних заводах. Проаналізовано конструкторські рішення, які були реалізовані у конструкції танків різними конструкторськими бюро після розпаду СРСР щодо підвищення бойових можливостей і тактико-технічних характеристик танків в різних країнах світу. Визначені тенденції та запропонована періодизація розвитку основних танків Збройних Сил України, проблемні питання та напрями покращення тактико-технічних характеристик основних танків Збройних Сил України.
{"title":"НАПРЯМИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ТАНКІВ Т-64, Т-72, Т-80 В УКРАЇНІ (1991–2021 рр.)","authors":"Сергій Юрійович Буряк","doi":"10.33099/2707-1383-2022-45-3-39-54","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-45-3-39-54","url":null,"abstract":"У статті розкрито та узагальнено досвід проведення програм модернізації основних танків, що знаходяться на озброєнні Збройних Сил України. Розглянуто та визначено основні чинники, які впливали на розроблення і реалізацію даних програм на танкобудівному та танкоремонтних заводах. Проаналізовано конструкторські рішення, які були реалізовані у конструкції танків різними конструкторськими бюро після розпаду СРСР щодо підвищення бойових можливостей і тактико-технічних характеристик танків в різних країнах світу. Визначені тенденції та запропонована періодизація розвитку основних танків Збройних Сил України, проблемні питання та напрями покращення тактико-технічних характеристик основних танків Збройних Сил України.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131279865","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-27DOI: 10.33099/2707-1383-2022-45-3-180-195
Віталій Чорний
У статті проаналізовано погляди двох вітчизняних діячів: видатного мислителя Г. Сковороди, який жив у добу остаточної втрати Україною автономії і учасника Першої світової війни, сотника армії УНР Б. Монкевича, на очах якого відбувалися злет і трагедія українських національно-визвольних змагань. Обох дослідників хоча й розділяє значний часовий відтинок, проте поєднує ґрунтовний підхід до аналізу духовних засад (морального чинника) суспільного життя, особливо збройної боротьби. У військовий час інформаційно-пропагандистське забезпечення здійснює вирішальний вплив на військо загалом і на кожного військовослужбовця зокрема, оскільки він є підґрунтям для формування широких соціальних мотивів їхньої поведінки та міцних бойових установок. Спираючись на погляди Г. Сковороди та Б. Монкевича, автор пропонує створити систему його формування за умов російсько-української війни.
{"title":"МОРАЛЬНИЙ ЧИННИК ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ У ПОГЛЯДАХ Г. СКОВОРОДИ ТА Б. МОНКЕВИЧА ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА СУЧАСНІСТЬ","authors":"Віталій Чорний","doi":"10.33099/2707-1383-2022-45-3-180-195","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-45-3-180-195","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано погляди двох вітчизняних діячів: видатного мислителя Г. Сковороди, який жив у добу остаточної втрати Україною автономії і учасника Першої світової війни, сотника армії УНР Б. Монкевича, на очах якого відбувалися злет і трагедія українських національно-визвольних змагань. Обох дослідників хоча й розділяє значний часовий відтинок, проте поєднує ґрунтовний підхід до аналізу духовних засад (морального чинника) суспільного життя, особливо збройної боротьби. \u0000У військовий час інформаційно-пропагандистське забезпечення здійснює вирішальний вплив на військо загалом і на кожного військовослужбовця зокрема, оскільки він є підґрунтям для формування широких соціальних мотивів їхньої поведінки та міцних бойових установок. Спираючись на погляди Г. Сковороди та Б. Монкевича, автор пропонує створити систему його формування за умов російсько-української війни.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121577966","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-27DOI: 10.33099/2707-1383-2022-45-3-137-157
Олексій Чірікалов
В статті автором розкриваються форми застосування військ (сил) Антанти в евакуаціях на Середземному та Адріатичному морях у роки Першої світової війни та способи їх проведення, зокрема під час Галліполійської та Сербської кампаній. На підставі чисельних джерел досліджуються військово-політичні та воєнно-стратегічні передумови щодо підготовки і проведення зазначених евакуацій, аналізується та реконструюється перебіг подій на підготовчому етапі евакуаційних заходів та у ході їх реалізації. Автором запропоновано деякі власні статистичні розрахунки та їх дані, зокрема кількість евакуйованого особового складу під час евакуації експедиційного корпусу союзників з Галліполійського півострову. Стисле інформаційне викладення матеріалу має за мету формування у читача комплексного уявлення щодо форм застосування військ (сил) Антанти у ході евакуації морем та способів її проведення під час Галліполійської та Сербської кампаній.
{"title":"ФОРМИ ЗАСТОСУВАННЯ ВІЙСЬК (СИЛ) АНТАНТИ В ЕВАКУАЦІЯХ МОРЕМ ТА СПОСОБИ ЇХ ПРОВЕДЕННЯ У РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ","authors":"Олексій Чірікалов","doi":"10.33099/2707-1383-2022-45-3-137-157","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-45-3-137-157","url":null,"abstract":"В статті автором розкриваються форми застосування військ (сил) Антанти в евакуаціях на Середземному та Адріатичному морях у роки Першої світової війни та способи їх проведення, зокрема під час Галліполійської та Сербської кампаній. На підставі чисельних джерел досліджуються військово-політичні та воєнно-стратегічні передумови щодо підготовки і проведення зазначених евакуацій, аналізується та реконструюється перебіг подій на підготовчому етапі евакуаційних заходів та у ході їх реалізації. Автором запропоновано деякі власні статистичні розрахунки та їх дані, зокрема кількість евакуйованого особового складу під час евакуації експедиційного корпусу союзників з Галліполійського півострову. \u0000Стисле інформаційне викладення матеріалу має за мету формування у читача комплексного уявлення щодо форм застосування військ (сил) Антанти у ході евакуації морем та способів її проведення під час Галліполійської та Сербської кампаній.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116381220","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-27DOI: 10.33099/2707-1383-2022-45-3-72-81
В.В. Наумов, Сергій Котляр
В статті розглянуто бойові дії підрозділів 3-го батальйону 75-го полку рейнджерів та 101-ої повітряно-десантної дивізії армії США в операції “Носоріг” (2001рік). Операція “Носоріг” – спільна військова операція американських сил спеціальних операцій підрозділів 3-го батальйону 75-го полку рейнджерів та 101-ої повітрянодесантної дивізії в Афганістані. Метою операції “Носоріг” було десантування парашутним способом передової групи 75-го полку американських військ на аеродром біля міста Кандагар та захоплення його і в подальшому виведення з ладу важливих об’єктів Талібану у визначеному районі. Після цього висадка підрозділів 101-ої повітрянодесантної дивізії на цей аеродром була здійснена посадковим способом. Незважаючи на зростання ролі і питомої ваги застосування високомобільних формувань у формі аеромобільних операцій, виконання завдань повітряними десантами після десантування парашутним способом залишається важливою складовою операцій і є актуальним.
{"title":"ЩОДО РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ ВИСОКОМОБІЛЬНИХ ФОРМУВАНЬ У СУЧАСНИХ УМОВАХ: ЗА ДОСВІДОМ БОЙОВИХ ДІЙ 3-го БАТАЛЬЙОНУ 75-го ПОЛКУ РЕЙНДЖЕРІВ ТА 101-ої ПОВІТРЯНОДЕСАНТНОЇ ДИВІЗІЇ АРМІЇ США В ОПЕРАЦІЇ “НОСОРІГ” (2001 рік)","authors":"В.В. Наумов, Сергій Котляр","doi":"10.33099/2707-1383-2022-45-3-72-81","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-45-3-72-81","url":null,"abstract":"В статті розглянуто бойові дії підрозділів 3-го батальйону 75-го полку рейнджерів та 101-ої повітряно-десантної дивізії армії США в операції “Носоріг” (2001рік). Операція “Носоріг” – спільна військова операція американських сил спеціальних операцій підрозділів 3-го батальйону 75-го полку рейнджерів та 101-ої повітрянодесантної дивізії в Афганістані. Метою операції “Носоріг” було десантування парашутним способом передової групи 75-го полку американських військ на аеродром біля міста Кандагар та захоплення його і в подальшому виведення з ладу важливих об’єктів Талібану у визначеному районі. Після цього висадка підрозділів 101-ої повітрянодесантної дивізії на цей аеродром була здійснена посадковим способом. \u0000Незважаючи на зростання ролі і питомої ваги застосування високомобільних формувань у формі аеромобільних операцій, виконання завдань повітряними десантами після десантування парашутним способом залишається важливою складовою операцій і є актуальним.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129011471","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-27DOI: 10.33099/2707-1383-2022-45-3-104-127
Л.В. Казанцева, Сергій Салата
У статті на основі вивчення спеціальної іноземної та вітчизняної наукової літератури здійснено аналіз перших, розсекречених на сьогодні, науково-технічних проектів із конструювання й застосуванням штучних супутників Землі військового, розвідувального й багатоцільового спрямування. Доведено, що більшість розробок з цієї тематики велось паралельно і отримані спостережні результати мали подвійне значення: науково-дослідне та військово-прикладне. Досліджено зміст провідних зарубіжних та вітчизняних програм розвитку використання штучних супутників з розвідувальною метою, а також їх застосування задля дослідження фізики атмосфери, геофізики, геліофізики та астрофізики, інших важливих проблем вивчення космічного простору. Авторами розкрито внесок у вивчення космосу Станції візуально-оптичних спостережень штучних супутників Землі № 1023 Астрономічної обсерваторії Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (Станція № 1023), основними завданнями якої було визначення небесних координат супутника під час його прольоту в області видимості станції та реєстрація моментів знаходження супутника в основних точках видимого шляху відносно зірок. Зокрема, висвітлено зміст програми Станції № 1023 –“Космос” зі спостереження за всіма супутниками, запуск яких був відомий на той час, невідомими орбітальними об’єктами, серед яких виявлялись супутники-шпигуни та інші військові супутники.
{"title":"ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ ПРОГРАМ З ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНИХ СУПУТНИКІВ ЗЕМЛІ ВІЙСЬКОВО-РОЗВІДУВАЛЬНОГО ТА ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ (1950-ті – початок 1990-х років)","authors":"Л.В. Казанцева, Сергій Салата","doi":"10.33099/2707-1383-2022-45-3-104-127","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-45-3-104-127","url":null,"abstract":"У статті на основі вивчення спеціальної іноземної та вітчизняної наукової літератури здійснено аналіз перших, розсекречених на сьогодні, науково-технічних проектів із конструювання й застосуванням штучних супутників Землі військового, розвідувального й багатоцільового спрямування. Доведено, що більшість розробок з цієї тематики велось паралельно і отримані спостережні результати мали подвійне значення: науково-дослідне та військово-прикладне. Досліджено зміст провідних зарубіжних та вітчизняних програм розвитку використання штучних супутників з розвідувальною метою, а також їх застосування задля дослідження фізики атмосфери, геофізики, геліофізики та астрофізики, інших важливих проблем вивчення космічного простору. \u0000Авторами розкрито внесок у вивчення космосу Станції візуально-оптичних спостережень штучних супутників Землі № 1023 Астрономічної обсерваторії Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (Станція № 1023), основними завданнями якої було визначення небесних координат супутника під час його прольоту в області видимості станції та реєстрація моментів знаходження супутника в основних точках видимого шляху відносно зірок. Зокрема, висвітлено зміст програми Станції № 1023 –“Космос” зі спостереження за всіма супутниками, запуск яких був відомий на той час, невідомими орбітальними об’єктами, серед яких виявлялись супутники-шпигуни та інші військові супутники.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131996393","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}