Pub Date : 2022-06-29DOI: 10.33099/2707-1383-2022-44-2-94-106
І. М. Вановська, Олександр Скрябін
В статті проаналізовано історичний шлях Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі – ВІКНУ) за 30 років незалежності України (1991–2021 рр.). Автори розподілили цей шлях на два періоди, умовно виділивши в них чотири етапи. З 1991 по 1997 рік Відділення військової підготовки, як структурний підрозділ університету, що займався військовою підготовкою студентів, поступово перейшов до виконання більш серйозних завдань, пов’язаних з підготовкою кадрових офіцерів за низкою важливих для армії спеціальностей. Створений у 1998 році на базі Відділення військової підготовки Військовий інститут поступово став сучасним військовим навчальним закладом, що здійснює підготовку офіцерів з повною вищою освітою для Збройних Сил України та інших структур сектору безпеки і оборони України. Основними спеціальностями, що отримують тут офіцери є “Філологія”, “Політологія”, “Психологія”, “Журналістика”, “Фінанси, банківська справа та страхування”, “Право”, “Геодезія та землеустрій” і “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії”.
{"title":"ІСТОРИЧНИЙ ШЛЯХ ВІЙСЬКОВОГО ІНСТИТУТУ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА (1991–2021 рр.)","authors":"І. М. Вановська, Олександр Скрябін","doi":"10.33099/2707-1383-2022-44-2-94-106","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-44-2-94-106","url":null,"abstract":"В статті проаналізовано історичний шлях Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі – ВІКНУ) за 30 років незалежності України (1991–2021 рр.). \u0000Автори розподілили цей шлях на два періоди, умовно виділивши в них чотири етапи. З 1991 по 1997 рік Відділення військової підготовки, як структурний підрозділ університету, що займався військовою підготовкою студентів, поступово перейшов до виконання більш серйозних завдань, пов’язаних з підготовкою кадрових офіцерів за низкою важливих для армії спеціальностей. Створений у 1998 році на базі Відділення військової підготовки Військовий інститут поступово став сучасним військовим навчальним закладом, що здійснює підготовку офіцерів з повною вищою освітою для Збройних Сил України та інших структур сектору безпеки і оборони України. Основними спеціальностями, що отримують тут офіцери є “Філологія”, “Політологія”, “Психологія”, “Журналістика”, “Фінанси, банківська справа та страхування”, “Право”, “Геодезія та землеустрій” і “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії”.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131885558","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-29DOI: 10.33099/2707-1383-2022-44-2-131-142
Володимир Семенович Мельник
Упродовж двох останніх десятиліть армійська авіація РФ отримала приблизно 350 нових бойових вертольотів. Однак сам процес оновлення цього сегменту вертольотного парку має, значною мірою, хаотичний характер. Замість прийняття на озброєння єдиного типу бойового вертольота, паралельно випускаються і постачаються в частини армійської авіації машини одразу трьох типів аналогічного призначення: Мі-35М, Мі-28Н/НМ/УБ і Ка-52/М. Мі-35М, хоч і пройшов модернізацію, але належить до попередньої ґенерації бойових вертольотів. Перші Мі-28Н надійшли до стройових частин у 2009 р., а Ка-52 і Мі-35М – у 2011 р. Одночасне постачання трьох різних типів бойових вертольотів призводить до нераціональної витрати ресурсів і суттєво ускладнює логістику. До того ж, в низці частин ще лишаються старі вертольоти Мі-24.
{"title":"ОНОВЛЕННЯ ПАРКУ БОЙОВИХ ВЕРТОЛЬОТІВ АРМІЙСЬКОЇ АВІАЦІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ (1991-2021)","authors":"Володимир Семенович Мельник","doi":"10.33099/2707-1383-2022-44-2-131-142","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-44-2-131-142","url":null,"abstract":"Упродовж двох останніх десятиліть армійська авіація РФ отримала приблизно 350 нових бойових вертольотів. Однак сам процес оновлення цього сегменту вертольотного парку має, значною мірою, хаотичний характер. Замість прийняття на озброєння єдиного типу бойового вертольота, паралельно випускаються і постачаються в частини армійської авіації машини одразу трьох типів аналогічного призначення: Мі-35М, Мі-28Н/НМ/УБ і Ка-52/М. Мі-35М, хоч і пройшов модернізацію, але належить до попередньої ґенерації бойових вертольотів. Перші Мі-28Н надійшли до стройових частин у 2009 р., а Ка-52 і Мі-35М – у 2011 р. Одночасне постачання трьох різних типів бойових вертольотів призводить до нераціональної витрати ресурсів і суттєво ускладнює логістику. До того ж, в низці частин ще лишаються старі вертольоти Мі-24.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134506693","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-29DOI: 10.33099/2707-1383-2022-44-2-45-56
Юрій Петрович Стасюк, Анатолій Чайковський
Дефіцит офіційної інформації та матеріалів про створення українських добровольчих формувань та їх діяльність автор у статті пропонує усунути, використовуючи метод усної історії (oral history). Дослідником на основі теоретико-методологічних бачень провідних дослідників з усної історії та власних напрацювань з цієї проблеми подано рекомендації з порядку роботи інтерв’юера щодо збирання усних спогадів та свідчень про створення українських добровольчих формувань та їх діяльність, а також документування їх. Наголошується на ретельній підготовці до проведення опитування та врахуванні психоемоційного стану респондентів під час пригадування подій, а також можливості спотворення спогадів під впливом власних емоцій і стереотипів у суспільстві на дане явище.
{"title":"УСНІ СВІДЧЕНЯ ОСІБ-ДОБРОВЛЬЦІВ УКРАЇНСЬКИХ ДОБРОВОЛЬЧИХ ФОРМУВАНЬ ЯК ДЖЕРЕЛО ЗНАНЬ (2014–2015 рр.)","authors":"Юрій Петрович Стасюк, Анатолій Чайковський","doi":"10.33099/2707-1383-2022-44-2-45-56","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-44-2-45-56","url":null,"abstract":"Дефіцит офіційної інформації та матеріалів про створення українських добровольчих формувань та їх діяльність автор у статті пропонує усунути, використовуючи метод усної історії (oral history). Дослідником на основі теоретико-методологічних бачень провідних дослідників з усної історії та власних напрацювань з цієї проблеми подано рекомендації з порядку роботи інтерв’юера щодо збирання усних спогадів та свідчень про створення українських добровольчих формувань та їх діяльність, а також документування їх. \u0000Наголошується на ретельній підготовці до проведення опитування та врахуванні психоемоційного стану респондентів під час пригадування подій, а також можливості спотворення спогадів під впливом власних емоцій і стереотипів у суспільстві на дане явище.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114146550","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-29DOI: 10.33099/2707-1383-2022-44-2-107-130
Алеш Бінар
Під час Другої світової війни на території Радянського Союзу були створені чехословацькі збройні формування. З їх скромного початку, коли існував лише один батальйон, навесні 1943 року він був розширений до окремої бригади. Її офіційна назва була «1-а чехословацька окрема бригада» (1. československá samostatná brigáda). Після участі в Київській битві 1943 р. бригада взяла участь у двох важливих операціях Червоної армії на Правобережній (Західній) Україні, тобто в Житомирсько-Бердичівській та Корсунь-Шевченківській відповідно в 1943 та 1944 роках. Дослідження має на меті вивчити оперативне розгортання чехословацької бригади та оцінити її внесок в обох операціях. Для цього на основі історіографічних методів було проведено дослідження бойових документів, особливо в архівах обох воюючих сторін, тобто чехів (Vojenský ústřední archiv-Vojenský historický archiv) і німців (Bundesarchiv-Militärarchiv). В обох операціях чехословаки були розгорнуті у другому ешелоні наступального напрямку; їхнім завданням було прикрити радянські фланги. Метою дослідження є вивчення бойових дій 1-ї чехословацької окремої бригади під час Житомирсько-Бердичівського та Корсунь-Шевченківського наступів. Зокрема, йдеться про ознайомлення з її організацією та бойовими можливостями, оперативним призначенням та її курсом наступу, і таким чином з’ясувати, наскільки Чехословацька бригада мала власну оперативну незалежність. Водночас дослідження спрямоване на те, щоб у широкому контексті боїв на Правобережній Україні оцінити загальний внесок чехословаків у бойові дії Червоної армії.
{"title":"РОЗГОРТАННЯ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ ОКРЕМОЇ БРИГАДИ НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ У 1943–1944 рр.","authors":"Алеш Бінар","doi":"10.33099/2707-1383-2022-44-2-107-130","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-44-2-107-130","url":null,"abstract":"Під час Другої світової війни на території Радянського Союзу були створені чехословацькі збройні формування. З їх скромного початку, коли існував лише один батальйон, навесні 1943 року він був розширений до окремої бригади. Її офіційна назва була «1-а чехословацька окрема бригада» (1. československá samostatná brigáda). Після участі в Київській битві 1943 р. бригада взяла участь у двох важливих операціях Червоної армії на Правобережній (Західній) Україні, тобто в Житомирсько-Бердичівській та Корсунь-Шевченківській відповідно в 1943 та 1944 роках. \u0000Дослідження має на меті вивчити оперативне розгортання чехословацької бригади та оцінити її внесок в обох операціях. Для цього на основі історіографічних методів було проведено дослідження бойових документів, особливо в архівах обох воюючих сторін, тобто чехів (Vojenský ústřední archiv-Vojenský historický archiv) і німців (Bundesarchiv-Militärarchiv). \u0000В обох операціях чехословаки були розгорнуті у другому ешелоні наступального напрямку; їхнім завданням було прикрити радянські фланги. \u0000Метою дослідження є вивчення бойових дій 1-ї чехословацької окремої бригади під час Житомирсько-Бердичівського та Корсунь-Шевченківського наступів. Зокрема, йдеться про ознайомлення з її організацією та бойовими можливостями, оперативним призначенням та її курсом наступу, і таким чином з’ясувати, наскільки Чехословацька бригада мала власну оперативну незалежність. Водночас дослідження спрямоване на те, щоб у широкому контексті боїв на Правобережній Україні оцінити загальний внесок чехословаків у бойові дії Червоної армії.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122713984","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-29DOI: 10.33099/2707-1383-2022-44-2-5-19
В. М. Подойніцин, А. О. Яфонкін
У статті розглянуті питання розроблення, вироблення та вдосконалення бронежилетів з моменту створення незалежної держави Україна по теперішній час. При цьому увага приділялося створенню не тільки бронежилетів, а також додаткових компонентів та матеріалів, з яких вони виготовляються. Визначено також роль українських підприємств-виробників бронежилетів. Автори підкреслюють, що за цей період було досягнуто значного прогресу у створенні бронежилетів. Якщо на початку створення вітчизняних бронежилетів за деякими характеристиками такі вироби поступалися кращим світовим зразкам, то з середини 2020 років українські бронежилети стали на рівні, а за деякими параметрами вийшли вперед.
{"title":"ЕВОЛЮЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ БРОНЕЖИЛЕТІВ В ПЕРІОД 1991–2022 РОКІВ","authors":"В. М. Подойніцин, А. О. Яфонкін","doi":"10.33099/2707-1383-2022-44-2-5-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-44-2-5-19","url":null,"abstract":"У статті розглянуті питання розроблення, вироблення та вдосконалення бронежилетів з моменту створення незалежної держави Україна по теперішній час. При цьому увага приділялося створенню не тільки бронежилетів, а також додаткових компонентів та матеріалів, з яких вони виготовляються. Визначено також роль українських підприємств-виробників бронежилетів. Автори підкреслюють, що за цей період було досягнуто значного прогресу у створенні бронежилетів. Якщо на початку створення вітчизняних бронежилетів за деякими характеристиками такі вироби поступалися кращим світовим зразкам, то з середини 2020 років українські бронежилети стали на рівні, а за деякими параметрами вийшли вперед.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134181920","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-25DOI: 10.33099/2707-1383-2021-42-4-134-143
Сергій Мисько
У статті висвітлено основні джерела та нормативні документи, які передували зародженню військової нагородної системи від Української Народної Республіки до сучасних днів. Існуючі джерела в повній мірі дають сучасним історикам-фалеристам уявлення про кропітку роботу, проведену громадськими та військовими діячами всіх часів під час процесів державотворення України щодо започаткування власної нагородної системи для відзначення своїх військовослужбовців. Завдяки дослідженню вдалося розкрити нові сторінки в історії нормативного зародження фалеристики Збройних Сил України, вималювати чітку хронологічну послідовність створення та розвитку нагородної системи Збройних Сил України на різних етапах. Ключові слова: фалеристика Збройних Сил України, нормативна база фалеристики Збройних Сил України, Українська Народна Республіка.
{"title":"НАГОРОДИ — ДЖЕРЕЛА ПІЗНАННЯ ІСТОРІЇ","authors":"Сергій Мисько","doi":"10.33099/2707-1383-2021-42-4-134-143","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2021-42-4-134-143","url":null,"abstract":"У статті висвітлено основні джерела та нормативні документи, які передували зародженню військової нагородної системи від Української Народної Республіки до сучасних днів. \u0000Існуючі джерела в повній мірі дають сучасним історикам-фалеристам уявлення про кропітку роботу, проведену громадськими та військовими діячами всіх часів під час процесів державотворення України щодо започаткування власної нагородної системи для відзначення своїх військовослужбовців. \u0000Завдяки дослідженню вдалося розкрити нові сторінки в історії нормативного зародження фалеристики Збройних Сил України, вималювати чітку хронологічну послідовність створення та розвитку нагородної системи Збройних Сил України на різних етапах. \u0000Ключові слова: фалеристика Збройних Сил України, нормативна база фалеристики Збройних Сил України, Українська Народна Республіка.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116327717","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-25DOI: 10.33099/2707-1383-2021-42-4-117-133
Олександр Сергійович Аніщенко
Метою статті є встановлення сучасних тенденцій військового співробітництва Збройних Сил України з НАТО і ЄС за період 2014–2021 рр. Для вирішення завдань дослідження використовувалися методи історичного і логічного аналізу, метод емпіричних досліджень. Історична декомпозиція військового співробітництва Збройних Сил України з державам-членами НАТО і ЄС в період 2014–2021 рр. дозволила визначити сучасні тенденції вказаного співробітництва: 1) зростання рівня інтенсивності військової співпраці; 2) використання створених та формування нових механізмів і програм військової співпраці з урахуванням змін в безпековому середовищі, трансформацій у військовій сфері; 3) позитивна еволюція характеру воєнно-політичних відносин: від рівня партнерства до перспективи членства в НАТО; 4) активізація військового співробітництва у напрямках, які безпосередньо впливають на розвиток Збройних Сил України та наближення їх за рівнем сумісності до стандартів НАТО; 5) розширення сфер військового співробітництва в інтересах забезпечення обороноздатності України. Ключові слова: воєнно-політична співпраця, Збройні Сили України, військові навчання, НАТО, ЄС, Rapid Trident, ORBITAL.
{"title":"СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВІЙСЬКОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ З НАТО ТА ЄС","authors":"Олександр Сергійович Аніщенко","doi":"10.33099/2707-1383-2021-42-4-117-133","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2021-42-4-117-133","url":null,"abstract":"Метою статті є встановлення сучасних тенденцій військового співробітництва Збройних Сил України з НАТО і ЄС за період 2014–2021 рр. \u0000Для вирішення завдань дослідження використовувалися методи історичного і логічного аналізу, метод емпіричних досліджень. \u0000Історична декомпозиція військового співробітництва Збройних Сил України з державам-членами НАТО і ЄС в період 2014–2021 рр. дозволила визначити сучасні тенденції вказаного співробітництва: 1) зростання рівня інтенсивності військової співпраці; 2) використання створених та формування нових механізмів і програм військової співпраці з урахуванням змін в безпековому середовищі, трансформацій у військовій сфері; \u00003) позитивна еволюція характеру воєнно-політичних відносин: від рівня партнерства до перспективи членства в НАТО; 4) активізація військового співробітництва у напрямках, які безпосередньо впливають на розвиток Збройних Сил України та наближення їх за рівнем сумісності до стандартів НАТО; 5) розширення сфер військового співробітництва в інтересах забезпечення обороноздатності України. \u0000Ключові слова: воєнно-політична співпраця, Збройні Сили України, військові навчання, НАТО, ЄС, Rapid Trident, ORBITAL.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126732136","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-25DOI: 10.33099/2707-1383-2021-42-4-62-73
Ігор Анатолійович Остапенко, В. В. Гудімов
У статті розглядаються і досліджуються особливості періодів фор- мування та розвитку військових залізничних формувань на території України. Було визначено 10 основних етапів розвитку: утворення і ста- новлення у імперський період, участь у Першій світовій та Громадян- ській війнах, формування нових радянських залізничних формувань, участь у Другій світовій війні, участь у відбудові країни, розвиток радянської інфраструктури та подолання наслідків природних катаклізмів та тех- ногенних аварій, розвиток інфраструктури незалежної України та подо- лання наслідків природних катаклізмів, криза залізничних військ та ство- рення Держспецтрансслужби, розвиток інфраструктури та подолання наслідків природних катаклізмів у складі Держспецтрансслужби, участь Держспецтрансслужби у відбитті збройної агресії Російської Федерації та повернення її до Міністерства оборони України. Ключові слова: історія, Державна спеціальна службу транспорту, залізничні війська, операція Об’єднаних сил, залізниця, транспортна інфра- структура.
{"title":"ФОРМУВАННЯ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЗАЛІЗНИЧНИХ ВІЙСЬК НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ","authors":"Ігор Анатолійович Остапенко, В. В. Гудімов","doi":"10.33099/2707-1383-2021-42-4-62-73","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2021-42-4-62-73","url":null,"abstract":"У статті розглядаються і досліджуються особливості періодів фор- мування та розвитку військових залізничних формувань на території України. Було визначено 10 основних етапів розвитку: утворення і ста- новлення у імперський період, участь у Першій світовій та Громадян- ській війнах, формування нових радянських залізничних формувань, участь у Другій світовій війні, участь у відбудові країни, розвиток радянської інфраструктури та подолання наслідків природних катаклізмів та тех- ногенних аварій, розвиток інфраструктури незалежної України та подо- лання наслідків природних катаклізмів, криза залізничних військ та ство- рення Держспецтрансслужби, розвиток інфраструктури та подолання наслідків природних катаклізмів у складі Держспецтрансслужби, участь Держспецтрансслужби у відбитті збройної агресії Російської Федерації та повернення її до Міністерства оборони України. \u0000Ключові слова: історія, Державна спеціальна службу транспорту, залізничні війська, операція Об’єднаних сил, залізниця, транспортна інфра- структура.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116725888","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-25DOI: 10.33099/2707-1383-2021-42-4-20-33
І. С. Романченко
У статті розглянуто історію створення, 30-річного функціонування та наукових здобутків Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України — провідної науково-дослідної установи Збройних Сил України. Висвітлено основні підсумки наукової діяльності інституту з 1992 року, більш докладно — від початку військової агресії РФ у 2014 році і понині щодо: розроблення та впровадження доктринальних документів Збройних Сил; воєнної безпеки держави, оборонного планування; визначення та обґрунтування потреб Збройних Сил України, розподіл та використання державних коштів; уточнення цілей та засад державної політики у сферах національної безпеки і оборони; ролі територіальної оборони та руху опору в системі застосування сил оборони України; пріоритетних напрямів розвитку ОВТ Збройних Сил України; єдиної структури системи керівництва обороною держави і управління військами та створення ЄАСУ; розвитку системи логістичного забезпечення та покращення обліку військового майна; комплексу математичних моделей операцій з обґрунтування задумів та планів у галузях будівництва, застосування та забезпечення ЗС України тощо. Висвітлено наукові школи та провідних науковців інституту. Ключові слова: Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України, напрями досліджень, наукова діяльність, наукове супроводження, впровадження результатів досліджень, наукові здобутки, висококваліфіковані науковці.
{"title":"ЦЕНТРАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ НА ЧОЛІ ВОЄННОЇ НАУКИ: ОСНОВНІ ЗДОБУТКИ ПЕРІОДУ 2014–2021 РОКІВ","authors":"І. С. Романченко","doi":"10.33099/2707-1383-2021-42-4-20-33","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2021-42-4-20-33","url":null,"abstract":"У статті розглянуто історію створення, 30-річного функціонування та наукових здобутків Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України — провідної науково-дослідної установи Збройних Сил України. \u0000Висвітлено основні підсумки наукової діяльності інституту з 1992 року, більш докладно — від початку військової агресії РФ у 2014 році і понині щодо: \u0000розроблення та впровадження доктринальних документів Збройних Сил; \u0000воєнної безпеки держави, оборонного планування; \u0000визначення та обґрунтування потреб Збройних Сил України, розподіл та використання державних коштів; \u0000уточнення цілей та засад державної політики у сферах національної безпеки і оборони; \u0000ролі територіальної оборони та руху опору в системі застосування сил оборони України; \u0000пріоритетних напрямів розвитку ОВТ Збройних Сил України; \u0000єдиної структури системи керівництва обороною держави і управління військами та створення ЄАСУ; \u0000розвитку системи логістичного забезпечення та покращення обліку військового майна; \u0000комплексу математичних моделей операцій з обґрунтування задумів та планів у галузях будівництва, застосування та забезпечення ЗС України тощо. \u0000Висвітлено наукові школи та провідних науковців інституту. \u0000Ключові слова: Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України, напрями досліджень, наукова діяльність, наукове супроводження, впровадження результатів досліджень, наукові здобутки, висококваліфіковані науковці.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125972345","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-25DOI: 10.33099/2707-1383-2021-42-4-34-48
Олександр Серпухов, Іван Криленко, Олександр Дичко, Геннадій Бондарев
Стаття присвячена дослідженню етапів відродження Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (далі — ВІТВ НТУ «ХПІ») — єдиного й унікального військового освітнього закладу в Україні, що має свою школу підготовки кваліфікованих офіцерів-танкістів для Збройних Сил України. Але, за висновками провідних українських військових вчених, самостій- ної системи підготовки офіцерських кадрів в Україні на 1991 рік не іс- нувало. Була тільки розрізнена мережа військових навчальних закладів, що створювало значні проблеми щодо трансформації системи військової освіти (СВО) відповідно до реальних потреб і можливостей Збройних Сил України. У цих умовах Харківському вищому танковому командному училищу (далі — ХВТКУ) прийшлось доводити свою потрібність, долаючи перешкоди та труднощі, викликані проявами суб’єктивізму до створення СВО в Україні. У статті також аналізується діяльність командування та колективу училища/інституту/факультету для повернення статусу провідного вищого військового навчального закладу. Наведені факти щодо основних етапів формування навчального закладу, змін у його керівництві, структурі, завданнях та видатних особистостей. Ключові слова: командне училище, офіцери-танкісти, курсанти, морально-психологічний стан, відродження.
{"title":"СТАНОВЛЕННЯ ВИЩОГО ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ТАНКОВИХ ВІЙСЬК У М. ХАРКОВІ В ПЕРІОД НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ","authors":"Олександр Серпухов, Іван Криленко, Олександр Дичко, Геннадій Бондарев","doi":"10.33099/2707-1383-2021-42-4-34-48","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2021-42-4-34-48","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню етапів відродження Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (далі — ВІТВ НТУ «ХПІ») — єдиного й унікального військового освітнього закладу в Україні, що має свою школу підготовки кваліфікованих офіцерів-танкістів для Збройних Сил України. \u0000Але, за висновками провідних українських військових вчених, самостій- ної системи підготовки офіцерських кадрів в Україні на 1991 рік не іс- нувало. Була тільки розрізнена мережа військових навчальних закладів, що створювало значні проблеми щодо трансформації системи військової освіти (СВО) відповідно до реальних потреб і можливостей Збройних Сил України. \u0000У цих умовах Харківському вищому танковому командному училищу (далі — ХВТКУ) прийшлось доводити свою потрібність, долаючи перешкоди та труднощі, викликані проявами суб’єктивізму до створення СВО в Україні. \u0000У статті також аналізується діяльність командування та колективу училища/інституту/факультету для повернення статусу провідного вищого військового навчального закладу. \u0000Наведені факти щодо основних етапів формування навчального закладу, змін у його керівництві, структурі, завданнях та видатних особистостей. \u0000Ключові слова: командне училище, офіцери-танкісти, курсанти, морально-психологічний стан, відродження.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133244249","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：