Pub Date : 2022-09-27DOI: 10.33099/2707-1383-2022-45-3-82-103
Людмила Бабенко, Ольга Вільховик
У статті аналізуються причини та процес поширення явища дезертирства у Червоній Армії в період другої радянсько-української війни. Показано соціально-політичні настрої серед мобілізованих українців, що виникли внаслідок примусової мобілізації навесні-влітку 1919 року. Остання розглядається як істотний каталізатор дезертирства. Акцентована увага на світоглядному конфлікті, який виник у свідомості мобілізованих українців-червоноармійців, спричиненого невідповідністю між пропагандистськими гаслами боротьби за світову революцію, соціальну справедливість і реальними умовами в армії та суспільстві. Показані жорстокі методи боротьби з дезертирством у більшовицькій армії та їх виконавці, внаслідок чого дисципліну в армії називали «кривавою». Пропаганда виявилася недієвою, як альтернатива використовувалася система заручництва, загороджувальних загонів тощо. З листопада 1919 р. діяли революційні військові трибунали з необмеженим правом у визначенні форм репресій. У висновках до статті автори узагальнюють та конкретизують причини масового дезертирства мобілізованих українців, наводять окремі підрахунки дослідників щодо кількості дезертирів, констатують, що лише жорстокі методи виявилися найбільш дієвими. Водночас масовий характер дезертирства свідчив про низький рівень підтримки більшовицької влади.
{"title":"ДЕЗЕРТИРСТВО ЯК ВИЯВ КРИЗИ БІЛЬШОВИЦЬКОЇ СИСТЕМИ МОБІЛІЗАЦІЇ 1919 року В ЧЕРВОНІЙ АРМІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ","authors":"Людмила Бабенко, Ольга Вільховик","doi":"10.33099/2707-1383-2022-45-3-82-103","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-45-3-82-103","url":null,"abstract":"У статті аналізуються причини та процес поширення явища дезертирства у Червоній Армії в період другої радянсько-української війни. Показано соціально-політичні настрої серед мобілізованих українців, що виникли внаслідок примусової мобілізації навесні-влітку 1919 року. Остання розглядається як істотний каталізатор дезертирства. Акцентована увага на світоглядному конфлікті, який виник у свідомості мобілізованих українців-червоноармійців, спричиненого невідповідністю між пропагандистськими гаслами боротьби за світову революцію, соціальну справедливість і реальними умовами в армії та суспільстві. Показані жорстокі методи боротьби з дезертирством у більшовицькій армії та їх виконавці, внаслідок чого дисципліну в армії називали «кривавою». Пропаганда виявилася недієвою, як альтернатива використовувалася система заручництва, загороджувальних загонів тощо. З листопада 1919 р. діяли революційні військові трибунали з необмеженим правом у визначенні форм репресій. \u0000У висновках до статті автори узагальнюють та конкретизують причини масового дезертирства мобілізованих українців, наводять окремі підрахунки дослідників щодо кількості дезертирів, констатують, що лише жорстокі методи виявилися найбільш дієвими. Водночас масовий характер дезертирства свідчив про низький рівень підтримки більшовицької влади.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123707265","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-27DOI: 10.33099/2707-1383-2022-45-3-128-136
Сергій Мисько
Нагородна система Збройних Сил України на етапі свого становлення акумулювала військові традиції, зокрема виготовлення нагород/відзнак, які були започатковані в лавах Українських січових стрільців. В період першої світової війни ці фалеристичні традиції синтезували елементи автентичності українських культурних звичаїв Східної Галичини, а також багатовіковій нагородній культурі багатьох європейський країн. Особливо на це вплинули військові традиції австро-угорської армії. Ця стаття присвячена дослідженню питання впливу фалеристичних традицій, прийнятий в українських військових формуваннях першої половини ХХ століття та визначення основних тенденцій на становлення та розвиток національної системи військових нагород.
{"title":"НАГОРОДНИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ (1914–1918 рр.)","authors":"Сергій Мисько","doi":"10.33099/2707-1383-2022-45-3-128-136","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-45-3-128-136","url":null,"abstract":"Нагородна система Збройних Сил України на етапі свого становлення акумулювала військові традиції, зокрема виготовлення нагород/відзнак, які були започатковані в лавах Українських січових стрільців. В період першої світової війни ці фалеристичні традиції синтезували елементи автентичності українських культурних звичаїв Східної Галичини, а також багатовіковій нагородній культурі багатьох європейський країн. Особливо на це вплинули військові традиції австро-угорської армії. \u0000Ця стаття присвячена дослідженню питання впливу фалеристичних традицій, прийнятий в українських військових формуваннях першої половини ХХ століття та визначення основних тенденцій на становлення та розвиток національної системи військових нагород.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125475074","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-27DOI: 10.33099/2707-1383-2022-45-3-21-38
Павло Нетьосов, Володимир Гнера, Богдан Скопненко
Музейно-виставкова робота є одним з найпотужніших інструментів боротьби на інформаційно-ідеологічному полі. В залежності від поставлених завдань вона може слугувати справі морально-психологічного забезпечення військ, вшануванню та меморіалізації загиблих героїв, тією чи іншою мірою впливати на суспільну думку, як в Україні так і в дружніх нам демократичних країнах, сприяти справі зміцнення міжнародного авторитету країни, а також звертати уваги міжнародних інституцій на злочини, що вчиняють російські загарбники. Особливо важливою ця робота є в Збройних Силах України. У рамках даної публікації автори здійснюють спробу аналізу вже реалізованого В Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського виставкового проекту “Сталеві полотна” з метою ілюстрації особливостей виставково-експозиційної роботи в умовах війни та окресленню подальших перспектив використання цього важливого інструменту інформаційної війни.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ МУЗЕЙНО-ВИСТАВКОВОЇ РОБОТИ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ НА ПРИКЛАДІ ВИСТАВКОВОГО ПРОЕКТУ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ОБОРОНИ УКРАЇНИ ІМЕНІ ІВАНА ЧЕРНЯХОВСЬКОГО «СТАЛЕВІ ПОЛОТНА»","authors":"Павло Нетьосов, Володимир Гнера, Богдан Скопненко","doi":"10.33099/2707-1383-2022-45-3-21-38","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-45-3-21-38","url":null,"abstract":"Музейно-виставкова робота є одним з найпотужніших інструментів боротьби на інформаційно-ідеологічному полі. В залежності від поставлених завдань вона може слугувати справі морально-психологічного забезпечення військ, вшануванню та меморіалізації загиблих героїв, тією чи іншою мірою впливати на суспільну думку, як в Україні так і в дружніх нам демократичних країнах, сприяти справі зміцнення міжнародного авторитету країни, а також звертати уваги міжнародних інституцій на злочини, що вчиняють російські загарбники. Особливо важливою ця робота є в Збройних Силах України. \u0000У рамках даної публікації автори здійснюють спробу аналізу вже реалізованого В Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського виставкового проекту “Сталеві полотна” з метою ілюстрації особливостей виставково-експозиційної роботи в умовах війни та окресленню подальших перспектив використання цього важливого інструменту інформаційної війни.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114227676","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-27DOI: 10.33099/2707-1383-2022-45-3-55-71
Іван Рудніцький, Роман Дужий
У статті запропоновано історичні етапи, у межах яких відбулися реформування на стратегічному рівні у структурі та завданнях Європейського Союзу (далі – ЄС) у межах Спільної політики безпеки та оборони (далі – СПБО) у відповідь на зміни міжнародного безпекового середовища. Виділено три етапи розвитку та реформування СПБО, останній з яких спричинений повномасштабним військовим вторгненням Росії в Україну. Показані ключові зміни СПБО та їх вплив на міжнародне військове співробітництво (далі – МВСп) ЗС України на відповідних етапах, виділені підходи до визначення завдань МВСп ЗС України у період воєнного стану - зосереджується на забезпеченні отримання та застосування міжнародної військової допомоги та підготовки особового складу ЗС України до виконання завдань за призначенням з урахуванням переоснащення парку озброєння та військової техніки (далі – ОВТ) на західні зразки.
{"title":"МІЖНАРОДНЕ ВІЙСЬКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У СФЕРІ СПІЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ (1992–2022 рр.)","authors":"Іван Рудніцький, Роман Дужий","doi":"10.33099/2707-1383-2022-45-3-55-71","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-45-3-55-71","url":null,"abstract":"У статті запропоновано історичні етапи, у межах яких відбулися реформування на стратегічному рівні у структурі та завданнях Європейського Союзу (далі – ЄС) у межах Спільної політики безпеки та оборони (далі – СПБО) у відповідь на зміни міжнародного безпекового середовища. Виділено три етапи розвитку та реформування СПБО, останній з яких спричинений повномасштабним військовим вторгненням Росії в Україну. Показані ключові зміни СПБО та їх вплив на міжнародне військове співробітництво (далі – МВСп) ЗС України на відповідних етапах, виділені підходи до визначення завдань МВСп ЗС України у період воєнного стану - зосереджується на забезпеченні отримання та застосування міжнародної військової допомоги та підготовки особового складу ЗС України до виконання завдань за призначенням з урахуванням переоснащення парку озброєння та військової техніки (далі – ОВТ) на західні зразки.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121001633","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-27DOI: 10.33099/2707-1383-2022-45-3-5-20
Олександр Нашивочніков
В умовах розвитку глобалізаційних процесів недосконалість механізмів державного регулювання соціально-економічної сфери дуже часто веде до невдоволення населення і стає підґрунтям для виникнення масових проявів іредентизму. Дослідження даного чинника актуалізується у контексті тимчасової окупації Російською Федерацією українських територій у 2014 році та боротьби українського народу проти широкомасштабного російського збройного вторгнення.У статті розглянуті деякі складові соціально-економічного чинника в окремих регіонах Сходу і Півдня України та розкрито протиріччя між їх економічним потенціалом та рівнем життя населення регіону, що безпосередньо вплинуло на поширення іредонтизму та стало підґрунтям порушення територіальної цілісності держави.
{"title":"СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ЧИННИК ЯК ПІДҐРУНТЯ РОСІЙСЬКОГО ВТОРГНЕННЯ НА ДОНБАС У 2014 РОЦІ","authors":"Олександр Нашивочніков","doi":"10.33099/2707-1383-2022-45-3-5-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-45-3-5-20","url":null,"abstract":"В умовах розвитку глобалізаційних процесів недосконалість механізмів державного регулювання соціально-економічної сфери дуже часто веде до невдоволення населення і стає підґрунтям для виникнення масових проявів іредентизму. Дослідження даного чинника актуалізується у контексті тимчасової окупації Російською Федерацією українських територій у 2014 році та боротьби українського народу проти широкомасштабного російського збройного вторгнення.У статті розглянуті деякі складові соціально-економічного чинника в окремих регіонах Сходу і Півдня України та розкрито протиріччя між їх економічним потенціалом та рівнем життя населення регіону, що безпосередньо вплинуло на поширення іредонтизму та стало підґрунтям порушення територіальної цілісності держави.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129468873","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-29DOI: 10.33099/2707-1383-2022-44-2-20-44
Ігор Євсєєв, В.І. Горєлов
У статті висвітлюються історичні аспекти еволюції основних законодавчих та інших нормативних актів з проблематики забезпечення проведення операції Об’єднаних сил в державі у 2018–2020 рр. Проаналізовано розвиток правових засад у зазначений історичний період, які сприяли: запровадженню операції об’єднаних сил; створенню нової системи забезпечення національної безпеки і оборони, що ґрунтується на принципах та стандартах НАТО і ЄС; формуванню системи логістичного та медичного забезпечення Об’єднаних сип; поліпшенню соціального захисту учасників операції Об’єднаних сил, проведенню їх психологічної реабілітації, забезпеченню соціальної підтримки та реадаптації, а також мотивації бойової діяльності військовослужбовців в операції Об’єднаних сил.
{"title":"РОЗВИТОК ПРАВОВИХ ЗАСАД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ СИЛ У 2018–2020 рр.: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ","authors":"Ігор Євсєєв, В.І. Горєлов","doi":"10.33099/2707-1383-2022-44-2-20-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-44-2-20-44","url":null,"abstract":"У статті висвітлюються історичні аспекти еволюції основних законодавчих та інших нормативних актів з проблематики забезпечення проведення операції Об’єднаних сил в державі у 2018–2020 рр. Проаналізовано розвиток правових засад у зазначений історичний період, які сприяли: запровадженню операції об’єднаних сил; створенню нової системи забезпечення національної безпеки і оборони, що ґрунтується на принципах та стандартах НАТО і ЄС; формуванню системи логістичного та медичного забезпечення Об’єднаних сип; поліпшенню соціального захисту учасників операції Об’єднаних сил, проведенню їх психологічної реабілітації, забезпеченню соціальної підтримки та реадаптації, а також мотивації бойової діяльності військовослужбовців в операції Об’єднаних сил.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122217769","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-29DOI: 10.33099/2707-1383-2022-44-2-155-177
Дмитро Валерійович Вєдєнєєв
У статті розкривається внесок доктора історичних наук, члена-кореспондента Національної академії педагогічних наук України, генерал-лейтенанта В. С. Сідака (1938–2019 рр.), засновника та ректора у 1992–2003 рр. вищого спеціального закладу освіти – Національної академії Служби безпеки України. Характеризується його особистий внесок у фундацію досліджень з історії структур розвідки та контррозвідки періоду державотворчих пошуків українського народу у 1917–1921 рр., організацію формування наукової школи з вивчення минулого національних спецслужб, археографічну роботу із публікації їх документальної спадщини, запровадження викладання спецдисципліни з історії розвідки та контррозвідки в Україні у систему підготовки оперативних кадрів СБУ. Дається огляд інституалізації під орудою професора В. Сідака науково-педагогічної діяльності навколо проблематики історії вітчизняних спецслужб.
{"title":"НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ГЕНЕРАЛ-ЛЕЙТЕНАНТА В. С. СІДАКА ІЗ РОЗГОРТАННЯ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ СПЕЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ В УКРАЇНІ","authors":"Дмитро Валерійович Вєдєнєєв","doi":"10.33099/2707-1383-2022-44-2-155-177","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-44-2-155-177","url":null,"abstract":"У статті розкривається внесок доктора історичних наук, члена-кореспондента Національної академії педагогічних наук України, генерал-лейтенанта В. С. Сідака (1938–2019 рр.), засновника та ректора у 1992–2003 рр. вищого спеціального закладу освіти – Національної академії Служби безпеки України. Характеризується його особистий внесок у фундацію досліджень з історії структур розвідки та контррозвідки періоду державотворчих пошуків українського народу у 1917–1921 рр., організацію формування наукової школи з вивчення минулого національних спецслужб, археографічну роботу із публікації їх документальної спадщини, запровадження викладання спецдисципліни з історії розвідки та контррозвідки в Україні у систему підготовки оперативних кадрів СБУ. Дається огляд інституалізації під орудою професора В. Сідака науково-педагогічної діяльності навколо проблематики історії вітчизняних спецслужб.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122998723","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-29DOI: 10.33099/2707-1383-2022-44-2-67-80
Л. В. Козловська, Олег Чернявський
У статті досліджується загальний образ героїв, які змогли вивести частину українського військово-морського флоту з Криму в 2014 році та, в результаті вимушеної міграції (передислокації), стали вагомим фактором впливу на політичні процеси в Україні. Розглядається діяльність заступників командирів військових кораблів та військових частин з морально-психологічного забезпечення (МПЗ), виконання обов’язків якими є прикладом для курсантів Інституту Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія” (ІВМС НУ “ОМА”), що навчаються на спеціальності 254 “Забезпечення військ (сил)”, спеціалізації “Морально-психологічне забезпечення”. Завдання зрозуміти морально-психологічний (духовний) потенціал України як загальні можливості у духовній сфері, реальну здатність до захисту держави, що визначається через ту його частину, яка реалізується у воєнній могутності держави, лягло в основу дослідження, яке було проведено на базі ІВМС НУ “ОМА”.
文章探讨了2014年从克里米亚撤出部分乌克兰海军的英雄们的总体形象，他们因被迫迁徙（重新部署）而成为影响乌克兰政治进程的重要因素。文章探讨了军舰和军事单位道德与心理支持（MPS）副指挥官的活动，他们的职责是国立大学 "敖德萨海事学院"（INF of the NU "OMA"）海军学院学员学习专业 254 "部队（力量）支持"、专业 "道德与心理支持 "的范例。 了解乌克兰的道德和心理（精神）潜力是精神领域的一般能力，也是保卫国家的真正能力，这是由国家军事力量中实现的那部分能力决定的。
{"title":"ДО ІСТОРІЇ ВИМУШЕНОЇ МІГРАЦІЇ (ПЕРЕДИСЛОКАЦІЇ) ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ У 2014 РОЦІ: ВТРАТИ ТА НАДБАННЯ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬК (СИЛ) У ПІДРОЗДІЛАХ ТА НА КОРАБЛЯХ","authors":"Л. В. Козловська, Олег Чернявський","doi":"10.33099/2707-1383-2022-44-2-67-80","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-44-2-67-80","url":null,"abstract":"У статті досліджується загальний образ героїв, які змогли вивести частину українського військово-морського флоту з Криму в 2014 році та, в результаті вимушеної міграції (передислокації), стали вагомим фактором впливу на політичні процеси в Україні. Розглядається діяльність заступників командирів військових кораблів та військових частин з морально-психологічного забезпечення (МПЗ), виконання обов’язків якими є прикладом для курсантів Інституту Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія” (ІВМС НУ “ОМА”), що навчаються на спеціальності 254 “Забезпечення військ (сил)”, спеціалізації “Морально-психологічне забезпечення”. Завдання зрозуміти морально-психологічний (духовний) потенціал України як загальні можливості у духовній сфері, реальну здатність до захисту держави, що визначається через ту його частину, яка реалізується у воєнній могутності держави, лягло в основу дослідження, яке було проведено на базі ІВМС НУ “ОМА”.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132680768","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-29DOI: 10.33099/2707-1383-2022-44-2-143-154
І. А. Нікіфоров, А. В. Скиданова
У статті розглянуто питання появи зенітної зброї, створення зенітних підрозділів та порядку їх застосування в ході Першої світової війни. На основі військово-технічних характеристик, тактики використання та особливостей бойового застосування проведено систематизацію засобів, які використовувалися у боротьбі з повітряним противником Російською імперією під час Першої світової війни. Зроблено висновок щодо ефективності застосування військ протиповітряної оборони. Окреслені вище процеси розглядаються як у вузько мілітарному контексті, а саме в обставинах довготривалої війни, якою була Перша світова, так і в національному українському контексті.
{"title":"ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЗЕНІТНИХ ВІЙСЬК У РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (НА ПРИКЛАДІ АРМІЇ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ)","authors":"І. А. Нікіфоров, А. В. Скиданова","doi":"10.33099/2707-1383-2022-44-2-143-154","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-44-2-143-154","url":null,"abstract":" \u0000У статті розглянуто питання появи зенітної зброї, створення зенітних підрозділів та порядку їх застосування в ході Першої світової війни. На основі військово-технічних характеристик, тактики використання та особливостей бойового застосування проведено систематизацію засобів, які використовувалися у боротьбі з повітряним противником Російською імперією під час Першої світової війни. Зроблено висновок щодо ефективності застосування військ протиповітряної оборони. Окреслені вище процеси розглядаються як у вузько мілітарному контексті, а саме в обставинах довготривалої війни, якою була Перша світова, так і в національному українському контексті.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116888311","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-29DOI: 10.33099/2707-1383-2022-44-2-81-93
Олександр Нашивочніков
Причиною оголошення 14 квітня 2014 року антитерористичної операції зі звільнення окупованих територій Донецької і Луганської областей стала збройна агресія з боку Російської Федерації. Стрімке захоплення українських міст та подальша ескалація напруги на півдні і сході України привели до підриву територіальної цілісності держави та чисельних жертв. Однак, цім подіям передувала швидкоплинна операція із захоплення території Кримського півострова. Проте досі немає чіткого розуміння причин саме цього сценарію російської агресії. У статті проаналізовані причини зазіхань Росії на Крим в історичній ретроспективі, доведено, що події 2014 року були продовженням експансіоністських планів, які розроблялися і втілювалися російським керівництвом задовго до розпаду СРСР та утворення нових незалежних держав, а також спростована позиція Російської Федерації, нібито основна причина окупації Криму у 2014 році полягала в необхідністі захисту прав російськомовного населення півострова.
{"title":"КРИМ ЯК ОБ’ЄКТ ВІЙСЬКОВИХ КОНФЛІКТІВ","authors":"Олександр Нашивочніков","doi":"10.33099/2707-1383-2022-44-2-81-93","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-44-2-81-93","url":null,"abstract":"Причиною оголошення 14 квітня 2014 року антитерористичної операції зі звільнення окупованих територій Донецької і Луганської областей стала збройна агресія з боку Російської Федерації. Стрімке захоплення українських міст та подальша ескалація напруги на півдні і сході України привели до підриву територіальної цілісності держави та чисельних жертв. Однак, цім подіям передувала швидкоплинна операція із захоплення території Кримського півострова. Проте досі немає чіткого розуміння причин саме цього сценарію російської агресії. \u0000У статті проаналізовані причини зазіхань Росії на Крим в історичній ретроспективі, доведено, що події 2014 року були продовженням експансіоністських планів, які розроблялися і втілювалися російським керівництвом задовго до розпаду СРСР та утворення нових незалежних держав, а також спростована позиція Російської Федерації, нібито основна причина окупації Криму у 2014 році полягала в необхідністі захисту прав російськомовного населення півострова.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131057788","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：